ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
УКРАїНСЬКА академія аграрних наук
Інститут тваринництва
РОГОВА НАТАЛІЯ ВІКТОРІВНА
УДК 636.082.26:234/5:612.017:611.788
Оцінка господарсько-корисних і біологічних ознак тварин червоної степової породи та помісей різних генотипів
Спеціальність 06.02.01 – розведення та селекція тварин
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Харків – 2005
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Луганському національному аграрному університеті
Міністерства аграрної політики України
Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор,
Каци Георгій Дмитрович,
Луганський національний аграрний університет,
завідувач кафедри біології тварин
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор,
Мирось Віталій Васильович,
Харківський національний аграрний університет
ім. В. В. Докучаєва,
завідувач кафедри тваринництва
кандидат сільськогосподарських наук, доцент
Черненко Олена Іванівна,
Дніпропетровський державний аграрний університет,
кафедра зоогігієни і годівлі тварин
Провідна установа: Інститут розведення і генетики тварин УААН
Захист відбудеться 01.03.2005 року о _10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 65.356.01. Інституту тваринництва Української академії аграрних наук за адресою: Інститут тваринництва УААН, 62404, м. Харків, п/в Кулиничі, вул. 7-ї Гвардійської Армії, 11.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту тваринництва УААН (62404, м. Харків, п/в Кулиничі, вул. 7-ї Гвардійської Армії, 11).
Автореферат розісланий 01.02.2005 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Корх І. В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку молочного скотарства в Україні досягнути ефективного ведення галузі без використання кращого світового генофонду неможливо (Зубець М.В., 1998; Буркат В.П., 2000; Полупай Ю.П., 2000). З цією метою широко використовують сучасні методи селекції для поліпшення місцевих порід, перебудови спадковості худоби із застосуванням молочних голштинської і червоної датської порід (Кононенко Н.В., 1995; Рубан Ю.Д., 1997; Підпала Т.В., 2000; Черненко О.І., 2002).
Вивченню продуктивних і екстер'єрно-конституціональних показників помісей присвячена значна кількість робіт, дослідження ж гістоструктури шкіри та імунітету відбувалися фрагментарно. Але ці дослідження важливі, так як від знання особливостей захисних систем організму залежить вирішення складних проблем у тваринництві по збереженню поголів'я худоби та збільшенню його продуктивності (Болгов А.Є., 1997; Glazer T., 1990).
У зв'язку з цим комплексне дослідження господарсько-корисних, імунних і гістологічних показників, а також вивчення взаємозв'язку між продуктивними і біологічними показниками має наукове і практичне значення для подальшої селекційної роботи, що і визначає актуальність дисертаційної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з тематичним планом наукових досліджень Луганського національного аграрного університету на тему "Вивчити життєздатність та продуктивні якості сучасної великої рогатої худоби Донбасу", яка проводилася кафедрою біології тварин Луганського національного аграрного університету, номер державної реєстрації 5.1.1. 3.
Мета і завдання дослідження. Враховуючи важливість досліджень у цьому напрямі, було передбачено здійснити комплексну оцінку продуктивних і біологічних ознак у червоних степових та помісних з голштинською і червоною датською породами тварин. У зв'язку з цим були поставлені наступні завдання:
•
дослідити ріст піддослідних теличок та визначити живу масу корів;
•
оцінити проміри та визначити індекси будови тіла тварин;
•
вивчити молочну продуктивність піддослідних корів;
•
оцінити морфологічні ознаки та функціональні властивості вимені корів;
•
дослідити відтворну здатність корів;
•
виявити зміни у гістологічній структурі шкіри і волосяному покриві
теличок і корів залежно від генотипу;
•
вивчити вплив генотипу поліпшуючих порід на імунологічні показники
крові;
•
провести дисперсійний аналіз та вивчити кореляційні зв'язки між
продуктивними і біологічними ознаками у тварин різних генотипів;
•
розрахувати економічну ефективність використання різних генотипів;
•
сформулювати пропозиції щодо вибору породних поєднань для
подальшого удосконалення червоної степової породи.
Об'єкт дослідження - телички, корови червоної степової породи та її помісі з голштинською та червоною датською породами.
Предмет дослідження - генотипи, кров, шкіра, продуктивні показники.
Методи дослідження. Основний метод - експериментальний. У роботі також використані загальноприйняті зоотехнічні, біологічні (імунологічні показники крові, морфологічна структура шкіри) та біометричні методи.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено тривале комплексне дослідження господарсько-корисних та біологічних показників: продуктивності, росту і розвитку, показників імунної і терморегуляторної систем організму тварин червоної степової породи та її помісей з голштинськими і червоними датськими плідниками. Вперше у помісей червоної степової породи з червоною датською проведено дослідження імунної системи. Вивчено динаміку розвитку шкіри та зміни гістоструктури шкіри залежно від частки крові поліпшуючої породи. Встановлена різниця у функціонально-активних структурах шкіри помісних тварин залежно від генотипу плідників.
Практичне значення одержаних результатів. Комплексне вирішення поставленої проблеми може бути використане для корегування підбору плідників у процесі удосконалення червоно-степової породи. Отримані експериментальні дані можна застосувати при розробці програм та перспективних планів селекційно-племінної роботи у молочному скотарстві та задля оцінки сформованості захисних систем тварин червоної степової породи та її помісей з голштинськими і червоними датськими плідниками. Експериментальне обґрунтована доцільність використання плідників голштинської і червоної датської порід для подальшого удосконалення червоної степової породи та недоцільність використання зворотного схрещування на вихідну - червону степову породу. Матеріали наукових досліджень використову-ються в учбовому процесі Луганського національного аграрного університету на зообіотехнологічному та ветеринарному факультетах.
Особистий внесок здобувача. За безпосередньою участю дисертанта прове-дено контроль за ростом і розвитком поголів'я худоби, молочної продуктивності корів, морфо-технологічних властивостей вимені, відтворної здатності, відібрано біопроби шкіри та крові, проведено морфометричний аналіз, визначено стан імунної та терморегуляторної систем, опрацьовано первинні дані зоотехнічного обліку піддослідних тварин.
Проведено біометрично-статистичний аналіз отриманих результатів дослід-жень, проаналізовано, узагальнено та інтерпретовано одержані дані, сформульовано висновки і пропозиції виробництву. Схема дослідів і методи досліджень розроблені спільно з науковим керівником.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослід-жень були викладені і схвалені на:
•
розширених засіданнях кафедр біології тварин, годівлі і розведення тварин
та галузевої зоотехнії Луганського НАУ (2000-2004);
•
щорічних звітних наукових конференціях Луганського НАУ (2000-2004);
•
міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми розвитку
тваринництва і зооінженерної спеціальності", присвяченій 70-річчю Ю.Д.
Рубана (Харків, 2002);*
міжнародній науково-практичній конференції "Тваринництво України:
селекція, технологія, ветеринарна безпека, економіка, виробництво
екологічно чистих продуктів" (Суми, 2002).
Публікації. Матеріали дисертації висвітлені у 6 наукових роботах у виданнях, які входять до фахових видань ВАК України.
Структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 135 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 23 таблицями, 13 рисунками та 21 додатком. Складається із вступу, огляду літератури, матеріалу і методів досліджень, результатів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, списку використаних джерел літератури. Список літератури включає 312 джерел, в тому числі 35 на іноземних мовах.
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження за темою дисертації проведені протягом 2000-2004 років у господарствах Донецької області: „Агроцех № 17 ММК ім. Ілліча" Старобешівського району, ТОВ „Росія" Волновахського району і на кафедрі біології тварин Луганського національного аграрного університету. Експериментальні дослідження виконано згідно зі схемою (рис. 1).
Тварини утримувались у відповідності з розпорядком дня, прийнятим у господарствах і при огляді ветеринарним лікарем були клінічно здорові. Типові раціони тварин мали однаковий набір кормів, балансувались згідно з деталізованими нормами (Калашников А.П. та ін., 1985), які забезпечили їх продуктивність згідно з запланованими параметрами щодо надою і вмісту жиру в молоці. Лактуючим коровам за рік згодовані корми, в яких містилося 40,9-44,0 ц. кормових одиниць.
Контроль за ростом теличок проводили за живою масою, яку визначали за результатами зважувань у наступні вікові періоди: при народженні, кожен місяць молочного періоду і у 18 місяців. На підставі цих даних розраховували добові прирости живої маси, а також індекси інтенсивності формування, напруги і рівномірності росту (Свєчин Ю.К.,1985). Відносну швидкість росту визначали за формулою Броді. Живу масу піддослідних корів визначали шляхом контрольних зважувань на 2-3 місяцях лактації.
Екстер'єрно-конституціональні особливості піддослідних тварин вивчались шляхом взяття основних промірів з подальшим розрахунком індексів будови тіла за загальноприйнятими методиками, які використовуються у зоотехнічній практиці (Костенко В.І., 1996).
Рівень молочної продуктивності визначали раз на декаду шляхом добового контролю надоєного молока з наступним перерахуванням його за 305 днів лактації або скорочену (не менше 240 днів). Морфофункціональні властивості вимені корів визначали на 60-90 добу лактації, користуючись методичними рекомендаціями: „Оцінка вимені і молоковіддачі корів молочних і молочно-м'ясних порід" (1988).
Відтворювальну якість оцінювали за віком першого осіменіння і отелення, тривалістю сервіс-, сухостійного та міжотельного періодів на підставі первинного зоотехнічного обліку. На підставі визначення тривалості міжотельного періоду розраховували коефіцієнт відтворної здатності.
Кров, шкіру і волосся піддослідних тварин досліджували при народженні, у віці 6 місяців і на 2-3 місяцях лактації.
Імунітет оцінювали за наступними показниками: фагоцитарне число - ФЧ, од; метаболічна активність нейтрофілів - НСТ, %; відносна кількість Т-лімфоцитів - Т-заг., %; Т-хелперів - Т-х, %; Т-супресорів - Т-с, %; Т-активних - Т-а, %; Т-термостабільних - Т-т, %; коефіцієнт співвідношення Тх/Тс; відносна кількість В-лімфоцитів - В-заг., %; концентрація циркулюючих імунних комплексів у сироватці крові - ЩК, од. (Бажора Ю.І., 1981; Чередєєв А.І., 1976; Пастер Є.У., 1989; Новиков Д.К., 1976).
Шкіру досліджували за методикою Каци Г.Д. (1987), зразки волосся за методикою лабораторної оцінки числового співвідношення волокон різних фракцій (Козлов І.Д., Спешнєва З.В., 1968).
Економічну ефективність виробництва молока від тварин різних генотипів визначали за загальноприйнятою методикою (ВАСГНІЛ, 1980).
Результати досліджень оброблені методом варіаційної статистики з використанням кореляційного і дисперсійного аналізів (Плохінський М.О., 1970; Лакін Г.Ф., 1990).
Математична обробка проведена з використанням програмного забезпечення компанії „Microsoft". Результати середніх значень вважали статистичне вірогідними при * - Р<0,05; ** - Р< 0,01; *** - Р< 0,001.
РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Ріст і розвиток тварин. Показниками збільшення живої маси тіла піддослідних телиць, які характеризують господарську і фізіологічну скоростиглість є жива маса і приріст.
Від народження до 6 місяців перевага за живою масою над теличками червоної степової породи у 5/8-кровних за голштинською породою помісей складає у середньому 24,3 кг (Р<0,001). Відповідно до цього 5/8-кровні голштинські помісі мають вищі на 21,2 кг і 118 г абсолютний і середньодобовий прирости, ніж у чистопородних однолітків (Р<0,001).
У подальшому від 6 до 18 місяців перевага 5/8-кровних помісей за темпами росту зберігається: жива маса у 18 місяців та абсолютний приріст за 12 місяців у вищезазначених помісей більше, ніж у однолітків червоної степової породи відповідно на 32,1 (Р<0,01) і 7,8 кг (Р<0,05). У 3/8-кровних помісей за голштинською породою порівняно з тваринами червоної степової породи за показниками росту за цей період вірогідної різниці не відмічено.
У червоних датських помісей кращі темпи росту виявлені також у 5/8-кровних помісей порівняно з 3/4-кровними помісями і тваринами червоної степової породи.
До закінчення молочного періоду і у 18-місячному віці 5/8-кровні червоні датські помісі важчі на 12,3 (Р<0,05) і 28,2 кг (Р<0,05), ніж чистопородні однолітки та - на 7,8 і 20,4 кг, ніж 3/4-кровні помісі, але різниця між помісями була не вірогідна (табл. 1).
Аналіз результатів вимірювання промірів тіла та розрахованих на їх підставі
індексів свідчить, що найбільш схильні до молочного типу 5/8-кровні помісі як за голштинською, так і за червоною датською породами (табл. 2).
Таблиця 1
Показники росту теличок різних генотипів, М±m
Показники |
Дослід І | Дослід II
ЧС | 5/8 ЧС
3/8 Г | 3/8 ЧС
5/8 Г | ЧС | 3/8 ЧС
5/8 Д | 1/4 ЧС
3/4 ЧД
Жива маса, кг:
- при народженні |
21,10,5 |
22,10,4 |
24,20,8
** |
21,1-±1,6 |
24,10,6 |
23,90,8
- у 6 місяців | 120,72,6 | 128,33,7 | 145,02,4
*** | 145,1±3,1 | 157,44,6 * | 149,65,8
- у 18 місяців | 359,64,9 | 373,15,6 | 391,73,6
** | 387,4±8,4 | 415,610,3 * | 395,210,6
Абсолютний
приріст, кг:
- за 6 місяців | 99,61,9 | 106,22,4 |
120,80,8
*** | 124,0±2,2 | 133,32,3 * | 125,75,4
- від 6 до 18 міс. | 238,99,7 | 244,811,1 | 246,78,3 * | 242,3±9,1 | 258,217,1 | 245,68,2
Середньодобовий
приріст, г:
- від народження
до 6 місяців |
55311,2 |
5908,8 ** |
67110,1
*** |
689±21,1 |
74134,2 |
69825,7
- від 6 до 18 міс. | 6547,4 | 6719,6 | 6764,2
** | 664±11,2 | 70713,4** | 67312,3
Відносна швидкість
росту, %
|
140,4 |
141,2 |
142,8 |
149,2 |
146,9 |
144,9
Відносна швидкість
росту, % |
99,6 | 97,6 | 91,9 | 91,0 | 90,1 | 90,2
Інтенсивність
формування, од. | 0,63 | 0,74 | 0,78 | 0,75 | 0,87 | 0,76
Індекс напруги
росту, од. | 2,48 | 3,09 | 3,66 | 3,46 | 4,39 | 3,66
Індекс рівномірності
росту, од. | 0,61 | 0,57 | 0,56 | 0,57 | 0,53 | 0,57
Примітка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001
Голштинські 5/8-кровні помісі вищі на зріст, мають глибокі груди та більш довгий тулуб, перевага за промірами тіла порівняно з однолітками червоної степової породи у середньому складає 3,6 - 6,1 см (Р<0,05-0,01).
У помісей 3/8-кровних за голштинською породою порівняно з тваринами червоної степової породи вірогідної різниці за промірами та індексами тіла не встановлено. Виключення становить показник косої довжини тулуба, який у помісей цієї групи навіть менше на 4,7 см, ніж у контрольних чистопородних теличок (Р<0,05). Помісі 5/8 і 3/4-кровні за червоною датською породою відріз-
няються від контрольних тварин червоної степової породи більшими висотними і широтними промірами тіла, а також мають більш довгий тулуб і глибокі груди, перевага за вищезазначеними показниками становить 0,6 - 22,2 см (Р<0,05-0,001).
Таблиця 2
Проміри та індекси будови тіла тварин різних генотипів, М±m
Показники |
Дослід І | Дослід II
ЧС | 5/8 ЧС
3/8 Г | 3/8 ЧС
5/8 Г | ЧС | 3/8 ЧС
5/8 ЧД | 1/4 ЧС
3/4 ЧД
Проміри, см:
Висота в холці | 126,6±1,5 | 126,0±1,5 | 130,5±21,3* | 126,9±1,4 | 133,8±0,6*** | 134,4±0,5 ***
Висота в крижах | 127,3±1,6 | 124,7±1,8 | 132,0±1,2* | 129,1±1,2 | 134,9±0,6*** | 136,5±0,6***
Глибина грудей | 62,4±1,2 | 63,0±1,1 | 66±1,7** | 64,4±1,1 | 70,1±0,3*** | 70,6±0,4***
Ширина грудей | 49,7±0,9 | 53,0±3,1 | 46,5±0,5 | 40,0±0,9 | 43,2±0,5 | 48,2±0,4***
Ширина у маклаках | 43,1±1,3 | 43,8±0,8 | 40,7±0,7* | 45,1±1,3 | 49,1±0,4** | 52,7±0,2***
Ширина у сідничних буграх | 18,9±0,4 | 19,3±1,1 | 17,7±0,3 | 23,9±0,4 | 25,2±0,3** | 30,1±0,4***
Коса довжина тулуба | 98,4 ±1,6 | 93,7±1,2* | 104,0±1,5** | 142,1±1,6 | 161,7±1,2*** | 164,2±1,1
***
Обхват грудей | 169,9±2,8 | 164,0±2,6 | 176,0±2,3 | 180,9±2,8 | 198,6±0,9*** | 203,1±1,4 ***
Обхват п'ястка | 18,9±0,4 | 18,7±0,7 | 17,3±0,3* | 18,9±0,4 | 19,3±0,1 | 19,5±0,2
Індекси:
Високоногості | 50,7±0,1 | 49,2±1,2 | 49,4±1,1 | 49,2±3,1 | 45,1±1,2 | 45,4 ±1,4
Розтягнутості | 77,8±1,3 | 75,6±1,7 | 77,4±1,3 | 111,9±2,2 | 126,6±2,1 *** | 126,9±2,8 ***
Перерослості | 100,6±0,1 | 100,6±0,4 | 99,6±0,7 | 101,7±1,3 | 104,9±1,4 | 105,5±0,7*
Костистості | 14,9±0,4 | 15,1±0,1 | 13,3±0,2** | 14,8±0,4 | 15,1±0,1 | 15,1±0,2
Збитості | 172,8±3,4 | 175,0±2,8 | 174,3±3,1 | 127,3±2,4 | 123,0±1,9 | 123,4 ±2,9
Тазо-грудний | 115,8±3,6 | 121±1,3 | 114,3±1,0 | 88,6±0,9 | 88,2±0,8 | 91,5±1,1*
Грудний | 79,8±2,2 | 84,1±1,4 | 70,5±0,6*** | 60,2±1,8 | 61,7±1,7 | 68,3± 0,5***
Шилозадості | 229,2±7,3 | 226,9±8,9 | 229,9±6,1 | 126,9±1,4 | 133,8±0,6 *** | 134,4 ±0,5 ***
Примітка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001
Відтворна здатність корів. Результати вивчення відтворної здатності піддослідних корів показали, що середній вік при першому осіменінні у голштинських і червоних датських помісей знаходиться у межах 18,2 - 18,7 місяців, при першому отеленні - 27,3 - 27,9 місяців. У цілому помісі дослідних генотипів характеризуються задовільною відтворною здатністю і за більшістю показників відтворення не поступаються тваринам червоної степової породи (табл. 3).
Таблиця 3
Відтворна здатність корів різних генотипів, М±m
Показники |
Дослід І | Дослід II
ЧС | 5/8 ЧС
3/8 Г | 3/8 ЧС
5/8 Г | ЧС | 3/8 ЧС
5/8 ЧД | 1/4 ЧС
3/4ЧД
Вік першого
осіменіння, дн. | 562,8±5,3 | 555,0±5,3 | 554,7±4,8 | 563,8±6,3 | 564,3±12,1 | 569,0±8,6
Вік першого
отелення, дн. | 842,7±6,5 | 834,3±5,2 | 845,0-±5,0 | 848,3±6,5 | 851,4 ±4,4 | 833,2±21,2
Міжотельний
період, дн. | 335,8±5,0 | 336,3±8,1 | 361,3±21,5 | 359,5±5,0 | 368,1±10,1 | 396,2±5,3**
Тривалість
тільності, дн. | 279,9±2,8 | 279,3±1,7 | 290,3±1,9** | 284,5±2,8 | 287,1±14,3 | 284,2±11,4
Сервіс-
період, дн. | 55,9±5,9 | 57,0± 9,2 | 71,0±5,5* | 75,0±5,9 | 81,0±5,9 | 112,0± 4,3 ***
Сухостійний
період, дн. | 76,9±1,4 | 74,3±4,3 | 68,7±6,4 | 76,9±1,3 | 80,0±6,2 | 74,0±5,4
Коефіцієнт
відтворної
здатності, од. | 1,09±0,02 | 1,09±0,02 | 1,01±0,05 | 1,01±0,02 | 0,99±0,04 | 0,92±0,06
Індекс
плодючості, од. | 50,3±2,1 | 50,6±3,5 | 50,3±2,2 | 57,9±1,4 | 57,4 ±1,2 | 55,4 ±1,4
Примітка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001
Виключення у 5/8-кровних за голштинською породою помісей становлять тривалість тільності і термін сервіс-періоду, які у вищезазначених помісей триваліші на 10,4 (Р<0,01) і 15,1 днів (Р<0,01) відповідно, ніж у корів червоної степової породи.
У червоних датських 5/8-кровних помісей порівняно з чистопородними коровами червоної степової породи за показниками відтворної здатності вірогідної різниці не відмічено. 3/4-кровні помісні за червоною датською породою тварини відрізняються подовженими на 37,0 (Р<0,001) і 36,7 дня (Р<0,01) сервіс- і міжотельним періодами.
Молочна продуктивність та функціональні властивості вимені корів.
Використання генетичного матеріалу голштинської і червоної датської порід на поголів'ї червоної степової породи дало можливість підвищити молочну продуктивність помісей (табл.4). Порівняно з тваринами червоної степової породи і 3/8-кровними за голштинською породою помісями 5/8-кровні корови-помісі мають вищий надій по першій лактації на 380 кг (Р>0,05) і 496 кг (Р<0,05) відповідно.
Таблиця 4
Молочна продуктивність та функціональні властивості вимені корів
різних генотипів, М±m
Показники |
Дослід І | Дослід II
ЧС | 5/8 ЧС
3/8 Г | 3/8 ЧС
5/8 Г | ЧС | 3/8 ЧС
5/8 ЧД | 1/4 ЧС
3/4ЧД
Жива маса, кг | 479,0±13,2 | 492,0±14,1 |
508,8±9,3
** | 500,0±1,8 |
523,0±3,2
** |
534,0±1,7
**
Кількість
днів лактації | 258,9±4,8 | 262,0±2,6 |
292,6±3,1 *** | 282,7±2,3 |
288,1±4,3
** |
322,2±7,1 **
Надій за
1 лактацію, кг | 2445,0±106 | 2329,0±127,0 | 2825,0±74,0* | 3509±52,0 |
4492±55,1
*** |
4311±69,0
***
Вміст жиру
в молоці, % | 3,4±0,04 | 3,4±0,02 | 3,3±0,05* | 3,4±0,03 |
3,77±0,04
*** |
3,84±0,06
***
Середньо-добовий
надій, кг | 8,5±0,08 | 8,0±0,1 |
9,2±0,09 *** | 11,9±0,5 |
14,6±0,2 *** |
13,8±0,3 ***
Інтенсивність
молоко-
виведення, кг/хв | 1,18±0,04 | 1,21±0,03 |
1,55±0,06
*** | 1,29±0,08 |
1,9±0,04 *** |
1,69±0,05
**
Коефіцієнт
молочності, кг | 510,4±25,5 | 473,4±24,3 | 555,2 ±32,1* | 701,8±24,1 |
858,9±50,4 *** |
807,3±36,8
**
Коефіцієнт
сталості
лактації, % | 103,8 | 88,4 | 76,3 | 88,3 | 98,5 | 93,8
Примітка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01; * **- Р<0,001
У 5/8- і 3/4-кровних за червоною датською породою помісей перевага над коровами червоної степової породи становить 983 і 802 кг молока та 0,37 і 0,44% жиру в молоці (Р<0,01).
Аналізуючи проміри вимені встановлено, що 3/8-кровні голштинські помісі відрізнялися від однолітків червоної степової породи більш довгим і широким вименем на 4,3 і 1,8 см. У 5/8-кровних помісей відповідна різниця становить 6,4 і 4,2 см (P<0,05).
Аналіз промірів вимені у червоних датських помісей і корів червоної степової породи свідчить, що 5/8- і 3/4-кровні помісні корови мають більші обхват, ширину та глибину вимені на 23,0 і 9,3 см; 7,3 і 6,0 см; 7,2 і 2,9 см відповідно, ніж у чистопородних однолітків (Р<0,05-0,001).
Вікова динаміка показників імунітету тварин. Телички червоної степової породи в 6-місячному віці порівняно з дорослими тваринами мають не досить сформований клітинний імунітет, про що свідчить менша кількість у крові Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій у середньому на 0,2-3,6 %. Також відмічено високу активність гуморального імунітету порівняно з дорослими тваринами.
У 3/8-кровних за голштинською породою помісей у віці 6 місяців не сфор-мованою залишається Т-система імунітету. Помісні 5/8-кровні за голштинською породою телички поступалися дорослим тваринам за вмістом В-лімфоцитів та їх активністю.
Помісі 5/8-кровні за червоною датською породою в 6-місячному віці характеризуються зрілою і сформованою імунною системою. Помісні 3/4-кровні телички порівняно з дорослими коровами мають більший на 8,8 % вміст у крові НСТ-клітин та вищий на 80,7% рівень циркулюючих імунних комплексів, що свідчить про напруженість процесів імунного захисту на гуморальному рівні.
Оцінка імунних показників тварин різних генотипів. Помісі 3/8-кровні за голштинською породою порівняно з однолітками червоної степової породи мали більше на 15,7% фагоцитарне число (Р<0,05). За показниками Т- і В-системи імунітету значних розбіжностей не відмічено (табл. 5).
Таблиця 5
Показники імунітету корів різних генотипів, М ±m
Показники |
Дослід І | Дослід II
ЧС | 5/8 ЧС
3/8 Г | 3/8 ЧС
5/8 Г | ЧС | 3/8 ЧС
5/8 ЧД | 1/4 ЧС
34ЧД
ФЧ, од | 3,4±0,3 | 4,0±0,1 * | 3,3±0,3 | 4,0±0,2 | 4,0±0,3 | 3,7±0,3
НСТ- загальні, %: | 7,4±0,5 | 7,0±0,3 | 7,3±0,4 | 10,4±0,6 | 9,4±0,8 | 5,6±1,1
- слабо позитивні | 3,6±0,3 | 3,0±0,01* | 5,3±0,8 * | 5,7±0,4 | 4,0±0,9 | 3,0±0,4
- позитивні | 2,6±0,6 | 2,3±0,6 | 1,7±0,3 | 3,4±0,7 | 4,7±1,2 | 2,1±0,5
- різко позитивні | 1,2±0,3 | 1,7±0,3 | 0,3±0,03* | 1,3±0,3 | 0,7±0,03 | 0,5±0,03 ***
Т-лімфоцити, %:
- загальні | 53,8±0,9 | 54,3±0,7 | 53,0±0,6 | 53,9±0,4 | 51,0±1,5 | 51,7±0,7 **
- хелпери | 37,6±0,8 | 36,0±2,0 | 37,3±0,7 | 34,6±0,8 | 32,3±1,6 | 29,3±1,8***
- супресори | 16,2±0,4 | 16,0±1,5 | 15,0±1,0 | 17,3±0,4 | 18,6±2,2 | 22,0±2,7*
- активні | 2,4±0,2 | 2,7±0,6 | 3,3±0,3 ** | 2,6±0,3 | 2,7±0,8 | 2,3±1,2
- термостабільні | 3,6±0,2 | 3,7±0,3 | 3,7±0,3 | 3,6±0,2 | 5,3±0,7 | 5,7±1,2
Коефіцієнт Тх/Тс | 2,3±0,06 | 2,3±0,3 | 2,5±0,2 | 2,0±0,6 | 1,7±0,4 | 1,3±0,4
В-загальні
лімфоцити, % | 24,0±0,5 | 23,7±0,7 | 25,3±0,3 * | 24,0±0,3 | 21,7*1,3 | 22,0±0,7*
ЦІК, од. | 8,0±1,8 | 11,6±4,4 | 36,7±6,0*** | 8,0±0,6 | 9,0±1,2 | 50,3±2,8***
Примітка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01; * **- Р<0,001
Помісні 5/8-кровні за голштинською породою тварини за більшістю показників фагоцитозу і клітинного імунітету не мали вірогідної різниці у порівнянні з тваринами місцевої червоної степової породи, виключення становить вміст слабо позитивних НСТ-клітин та кількість Т-активних лімфоцитів, яких у помісей більше на 1,7 і 0,9% (Р<0,05-0,01). У помісей також відмічено більшу кількість у крові В-лімфоцитів та циркулюючих імунних комплексів на 1,3% та у 4,6 рази (Р<0,001), що вказує на високу активність гуморального імунітету.
За більшістю показників імунітету 5/8-кровні за червоною датською породою помісі не поступалися тваринам червоної степової породи. А у 3/4-кровних помісей, у свою чергу, відмічено меншу кількість у крові В- і Т-лімфоцитів на 2,0-2,2% та дуже високий рівень ЦІК - 50,3 од., що не є бажаним (Р<0,05).
Вікова динаміка розвитку шкірного покриву тварин. Встановлено, що від періоду новонародженості до 18 місяців у тварин усіх дослідних генотипів шкіра розвивається за наступною схемою: потовщується шкіра та її складові шари -епідерміс, сосочковий і сітчастий, збільшується площа потових і сальних залоз, але при цьому знижується їх функціональна активність - площа секреторної поверхні залоз (ПСП) та інтенсивність секреції сальних залоз, також із віком відмічено більш рідке порівняно з новонародженими теличками розташування волосяних фолікулів (рис.2).
Гістоструктура шкірного покриву тварин різних генотипів. Встановлено, що 3/8-кровні голштинські помісі за більшістю показників гістоструктури шкіри у 6-місячному віці не поступалися чистопородним тваринам червоної степової породи (табл. 6). Виключення становлять функціональна активність сальних залоз (площа секреторної поверхні) та їх інтенсивність секреції, які у вищезазначених помісей вищі, ніж у чистопородних однолітків на 30,0 і 35,1 % відповідно (Р<0,05).
Помісні 5/8-кровні за голштинською породою телички, в свою чергу, відріз-нялися від тварин червоної степової породи товщими епідермісом, сосочковим шаром і шкірою в цілому на 11,3% (Р<0,05); 20,6 (Р<0,05) і 15,9% (Р<0,01) відповідно. За площею залоз та їх функціональною активністю 5/8-кровні голштинські по-місі не поступаються одноліткам червоної степової породи. Діаметр волосся та вміст фракцій волосся у помісей обох груп знаходяться практично на рівні контрольних тварин.
Таблиця 6
Гістоструктура шкірно-волосяного покриву тварин різних генотипів у 6-місячному віці, М±m
Показники |
Дослід І | Дослід II
ЧС | 5/8 ЧС 3/8 Г | 3/8 ЧС
5/8 Г | ЧС | 3/8 ЧС
5/8 ЧД | 1/4 ЧС
3/4 ЧД
Епідерміс, мкм | 47,0±1,4 | 45,5±1,5 | 52,3±1,6* | 40,0±1,4 | 39,6±1,9 | 35,9±3,2
Сосочковий, мкм | 1009,0±43,7 | 1095,5±57,3 | 1217,0±57,2* | 1375,0±43,7 | 1348,0±73,6 | 1313,0±91,0
Сітчастий, мкм | 1672,0±93,8 | 1673,0±73,5 | 1879,0±126,9 | 1672,2±93,8 | 1671,0±149,2 | 1590,8±157,4
Шкіра, мкм | 2728,0±92,8 | 2814,0±118,5 | 3148,3±78,5** | 3087,2±50,7 | 3058,6±133,3 | 2939,7±37,6*
Густота ВФ, шт/см2 | 4018±346,8 | 3745,3±288,8 | 4076,8±262,3 | 5018,0±146,8 | 5037,0±288,4 | 5173,5±261,6
Площа залоз, мм2:
- потових | 0,122±0,01 | 0,12±0,01 | 0,11±0,01 | 0,25±0,004 | 0,23±0,005*** | 0,19±0,009***
- сальних | 0,026±0,003 | 0,03±0,002 | 0,03±0,002 | 0,026±0,001 | 0,024±0,002 | 0,020±0,001***
ПСП залоз, см2/см2 шкіри:
- потових | 4,7±0,3 | 4,3±0,3 | 4,6±0,4 | 4,9±0,4 | 4,6±0,4 | 3,1±0,3**
- сальних | 1,0±0,1 | 1,3±0,08* | 1,1±0,03 | 1,4±0,1 | 1,1±0,07 | 1,0±0,08***
Д:Ш потових залоз, од. | 3,8±0,2 | 3,8±0,3 | 4,0±0,09 | 3,8±0,2 | 3,7±0,06 | 3,6±0,3
Інтенсивність секреції
сальних залоз, бал. | 1,85±0,03 | 2,5±0,3* | 2,3±0,5 | 2,8±0,3 | 2,7±0,4 | 1,85±0,3*
Довжина волосся, мм | 26,4±0,6 | 26,8±0,5 | 24,0±0,4** | 25,3±0,4 | 27,0±0,6 | 32,3±0,5
Діаметр волосся, мкм | 38,4±1,2 | 39,8±1,2 | 38,2±0,3 | 32,4±1,2 | 32,9±0,1 | 33,4±0,7
Фракції волосся, %:
- пух | 38,3±0,9 | 35,1±2,1 | 37,8±0,7 | 39,0±1,0 | 49,0±0,4** | 51,3±2,1**
- перехідне | 37,6±1,0 | 38,6±0,8 | 40,4±1,4 | 34,9±1,1 | 39,3±1,6 | 35,5±1,9
- остьове | 24,1±1,1 | 26,3±1,9 | 21,8±1,4 | 26,1±0,9 | 11,7±1,5** | 13,2±1,3**
Примітка: * - Р<0,05, ** - Р<0,01, *** - Р<0,001
Помісі 5/8-кровні за червоною датською породою не поступаються місцевим тваринам червоної степової породи за товщиною шкіри, площею сальних залоз і площею секреторної поверхні залоз. Однак відмічено меншу на 8,0% площу потових залоз (Р<0,001).
Помісні 3/4-кровні за червоною датською породою тварини відрізняються від чистопородних однолітків тоншою на 4,8 % шкірою, меншою - на 24,0 і 23,1% площею потових та сальних залоз при вірогідній різниці у обох випадках (Р<0,001) і відповідно до цього нижчою їх функціональною активністю на 36,7 і 28,6% (Р<0,001).
Економічна ефективність виробництва молока від тварин різних генотипів. Розрахунки економічної ефективності виробництва молока показали, що при однакових умовах годівлі й утримання одержано значний ефект за молочною продуктивністю від 5/8-кровних помісей як за голштинською, так і за червоною датською породами (табл. 7).
Таблиця 7
Економічна ефективність використання поліпшуючих порід
Показники |
Дослід І | Дослід II
ЧС | 5/8 ЧС 3/8 Г | 3/8 ЧС 5/8 Г | ЧС | 3/8 ЧС
5/8 ЧД | 1/4 ЧС
3/4 ЧД
Тварин в групі, гол. | 20 | 20 | 20 | 20 | 20 | 20
Витрати кормів на виробництво
1 ц. молока, ц. к од. | 1,31 | 1,30 | 1,19 | 1,28 | 1,17 | 1,20
Собівартість 1 ц.
молока, грн. | 80,5 | 79,3 | 73,8 | 79,4 | 70,8 | 77,8
Надій за лактацію, кг | 2445 | 2329 | 2825 | 3509 | 4492 | 4311
Витрати на виробництво молока, грн. | 1968,22 | 1846,89 | 2084,85 | 2786,15 | 3180,34 | 3355,95
Реалізаційна ціна 1 л молока, грн. | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9 | 0,9
Виручка від реалізації молока, грн. | 2200,5 | 2096,1 | 2542,5 | 3158,1 | 4042,8 | 3879,9
Прибуток від виробництва молока, грн/гол | 232,28 | 249,21 | 457,65 | 371,95 | 862,46 | 525,95
Рентабельність, % | 11,8 | 13,5 | 21,9 | 13,4 | 27,1 | 15,7
Прибуток від виробництва молока у голштинських і червоних датських помісей становить 457,65 грн/гол і 862,46 грн/гол, що на 225,37 і 862,51 грн. більше, ніж від корів червоної степової породи. Рентабельність відповідно по групах становила 21,9% і 27,1 %.
ВИСНОВКИ
1. Комплексними дослідженнями продуктивних і біологічних показників тварин різних генотипів доведена доцільність одержання і використання у господарствах 5/8-кровних помісей за поліпшуючими голштинською і червоною датською породами, що сприяє підвищенню молочної продуктивності і темпів росту, покращенню екстер’єру і морфофункціональних властивостей вимені та забезпечує високу активність захисних систем – імунної і терморегуляторної.
2. При проведенні дослідження росту у 3/8-кровних голштинських помісей вірогідної різниці порівняно з теличками червоної степової породи не встановлено. 5/8-кровні за голштинською і червоною датською породами помісі мають більшу живу масу в 6-місячному віці на 24,3 і 12,3 кг, ніж у теличок червоної степової породи. У подальшому до 18 місяців перевага у вищезазначених помісей за показниками росту над чистопородними тваринами, 3/8- і 3/4-кровними помісями зберігається.
3. Використання голштинських і червоних датських плідників на поголів’ї червоної степової породи вплинуло на проміри та індекси будови тіла помісей. Встановлено, що більш схильні до молочного типу 5/8-кровні помісі за поліпшуючими породами. У голштинських помісей висота у холці і крижах, глибина, обхват і ширина грудей та коса довжина тулуба більші, ніж у корів червоної степової породи у середньому на 3,6-6,1 см, а червоні датські помісі відрізняються від контрольних тварин червоної степової породи більшими висотними і широтними промірами тіла, а також мають більш довгий тулуб і глибокі груди, перевага за вищезазначеними показниками становить 0,6 – 22,2 см.
4. У процесі поліпшення червоної степової породи голштинською і червоною датською підвищився надій за першу лактацію у 5/8-кровних помісей на 380 і 983 кг відповідно, у 3/4-кровних за червоною датською породою помісей – на 802 кг порівняно з коровами червоної степової породи. Рівень молочної продуктивності 3/8-кровних за голштинською породою помісей і корів червоної степової породи вірогідно не різнився. За коефіцієнтом молочності, інтенсивністю молоковиведення і середньодобовим надоєм пріоритет у 5/8-кровних помісей. Використання в селекційній практиці плідників голштинської і червоної датської порід сприяє високим темпам росту генетичного потенціалу за молочною продуктивністю.
5. Основні проміри вимені і дійок корів-первісток характеризують розвиток молочної залози і підвищують надійність його оцінки. Використання голштинських і червоних датських плідників дає можливість збільшити основні проміри: довжину, ширину, глибину і обхват вимені. Висока позитивна кореляція (r = 0,925–0,947) між надоєм за лактацію та промірами свідчить про взаємозв’язок між ними і дає підставу для селекції корів за конкретними функціональними властивостями вимені.
6. Використання голштинських і червоних датських плідників на тваринах червоної степової породи не знизило відтворювальних якостей помісей. Вік першого осіменіння і отелення, тривалість сухостійного і міжотельного періодів,коефіцієнт відтворної здатності та індекс плодючості у помісей та корів червоної степової різняться не вірогідно. Виключення становлять тривалість тільності і сервіс-періоду, які у 5/8-кровних за голштинською породою помісей триваліші на 10,4 і 15,1 дня відповідно. Помісні 3/4-кровні за червоною датською породою тварини відрізняються подовженими на 37,0 і 36,7 дня сервіс- і міжотельним періодами
7. Результати досліджень показників імунітету теличок порівняно з дорослими тваринами дозволяють відзначити, що у 3/8-кровних за голштинською породою помісей в 6 місяців не сформованою залишається Т-ланцюг імунітету, 5/8-кровні помісі поступалися дорослим тваринам за кількістю В-лімфоцитів та рівнем циркулюючих імунних комплексів. Помісі 5/8-кровні за червоною датською породою у 6-місячному віці характеризуються зрілою і сформованою імунною системою Помісні 3/4-кровні телички мають дуже високий рівень циркулюючих імунних комплексів, що свідчить про напруженість процесів імунного захисту на гуморальному рівні.
8. Помісні 5/8-кровні за голштинською породою тварини за показниками фагоцитозу і клітинного імунітету вірогідно не відрізняються від однолітків червоної степової породи, але відмічено більшу на 1,3 % і у 4,6 рази кількість у крові В-лімфоцитів та циркулюючих імунних комплексів, що вказує на високу активність гуморального імунітету. За більшістю показників імунітету 5/8-кровні за червоною датською породою помісі не поступалися місцевим червоним степовим тваринам. 3/4-кровні помісі відрізняються нижчою активністю фагоцитозу, меншою кількістю в крові В і Т-лімфоцитів на 2,0-2,2 % та дуже високим рівнем циркулюючих імунних комплексів – 50,3 од., який виходить за межі фізіологічної норми.
9. Встановлено, що 3/8-кровні за голштинською породою помісі за більшістю показників гістоструктури шкіри вірогідно не відрізняються від теличок червоної степової породи, 5/8-кровні помісі мають товщі епідерміс, сосочковий шар і шкіру в цілому на 11,3, 20,6 і 15,9 %, за площею залоз та їх функціональною активністю вірогідних розбіжностей не відмічено. 5/8-кровні за червоною датською породою помісі за показниками структури шкіри не поступаються місцевим тваринам червоної степової породи, 3/4-кровні помісі відрізняються від чистопородних однолітків тоншою на 4,8 % шкірою, меншою на 24,0 і 23,1 % площею потових та сальних залоз і відповідно до цього нижчою на 36,7 і 28,6 % їх функціональною активністю.
10. Економічна оцінка виробництва молока показує, що при однакових умовах годівлі й утримання значний ефект за молочною продуктивністю одержано від 5/8-кровних помісей за голштинською і червоною датською породами. Прибуток від виробництва молока у помісей становить 457,65 грн/гол і 862,46 грн/гол, що на 225,37 і 862,51 грн. більше, ніж від корів червоної степової породи.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. при формуванні високопродуктивного стада у господарствах доцільно розводити 5/8 – кровних помісей за поліпшуючими голштинською і червоною датською породами.
2. Селекцію необхідно проводити одночасно за продуктивними і біологічними показниками, що дасть змогу підвищити рівень продуктивності та забезпечить високу активність імунної і терморегуляторної систем.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Каци Г.Д., Коюда Л.І., Рогова Н.В. Регресивні зміни захисних систем у великої рогатої худоби // Вісник Сумського НАУ, серія: Тваринництво. - Суми, 2002. - Вип. 6. - с. 401-405 (Дисертант зібрала дані про використання плідників голштинської породи у господарствах Донецької області за 2001 рік).
2.
Рогова Н.В. Изменения в защитных системах у помесей красной степной
породы с голштинской // Збірник наукових праць Харківської державної
зооветеринарної академії / Матер. наук.- практ. конференції „Проблеми зооінженерії
та ветеринарної медицини". - Харків, 2002. - Вип. 11, ч. 1. - с. 118-122.
3.
Рогова Н.В. Стан імунної і терморегуляторної систем у помісей червоної
степової породи з червоною датською //Вісник аграрної науки. - 2002. - № 11. - с.
78-80.
4.
Каци Г.Д., Коюда Л.І., Рогова Н.В. Адаптаційні процеси у великої рогатої
худоби //Вісник аграрної науки. - 2003. - № 6. - с. 38-41 (Дисертант обробила і
звела в таблицю первинні дані показників імунної системи, зробила аналіз
отриманих даних).
5.
Рогова Н.В. Экстерьерно-конституциональные показатели и воспроизводи-
тельная способность у коров различных генотипов //Збірник наукових праць
Луганського НАУ, серія: Сільськогосподарські науки. - Луганськ, 2003. - № 30. - с.
124-127.
6.
Рогова Н.В. Екстер'єрні особливості і продуктивні якості червоних степових
тварин та їх помісей з голштинською породою // Збірник наукових праць
Луганського НАУ, серія: Сільськогосподарські науки. - Луганськ, 2004. - № 36. - с.
188-192.
Рогова Н.В. Оцінка господарсько-корисних і біологічних ознак тварин червоної степової породи та помісей різних генотипів. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. Інститут тваринництва УААН, Харків, 2005.
У дисертації викладені результати досліджень екстер'єрно-конституціональних параметрів, молочної продуктивності, морфологічних та функціональних властивостей вимені, імунологічних, гістологічних і морфометричних показників помісей червоної степової породи різних генотипів.
Встановлено, що корови, які в генетичній структурі мають 62,5 % частку спадковості голштинської і червоної датської породи, характеризуються порівняно вищою молочною продуктивністю і придатністю до машинного доїння, ніж тварини інших генотипів.
Ключові слова: порода, генотип, екстер'єрно-конституціональні параметри, молочна продуктивність, вим'я, червона степова порода.
Рогова Н.В. Оценка хозяйственно-полезных и биологических признаков животных красной степной породы и помесей различных генотипов. - Руко-пись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 -разведение и селекция животных. Институт жи-вотноводства УААН, Харьков, 2005.
В диссертации изложены результаты исследований экстерьерно-конституциональных параметров, молочной продуктивности, морфологических и
функциональных свойств вымени, воспроизводительных способностей, иммунологических, гистологических и морфометрических показателей помесей
