СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

РОЗМИСЛОВ ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 657.421

ОБЛІК І АНАЛІЗ ОНОВЛЕННЯ РУХОМОГО СКЛАДУ АВТОТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА УМОВАХ ФІНАНСОВОГО ЛІЗИНГУ

Спеціальність 08.06.04 – Бухгалтерський облік, аналіз та аудит

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Луганськ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України (м. Луганськ).

Науковий керівник: | кандидат економічних наук, доцент Житний Павло Євгенович, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри банківської справи.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Герасимович Анатолій Михайлович, Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри банківської справи (м. Київ);

кандидат економічних наук Леонова Лілія Олександрівна, Донецький національний технічний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри обліку і аудиту (м. Донецьк).

Провідна установа – Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України, кафедра обліку і аудиту (м. Київ).

Захист відбудеться 18 березня 2005 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.01 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України за адресою: 91034, м. Луганськ-34, кв. Молодіжний, 20а.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ-34 кв. Молодіжний, 20а.

Автореферат розіслано 15 лютого 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.В. Козаченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку в Україні економічних відносин однією із значних проблем є недостатня оснащеність підприємств основними засобами високого технічного рівня, особливо це стосується автотранспортних підприємств. Вивчаючи склад основних засобів цих підприємств, слід звернути увагу на те, що для даного типу підприємств найбільше значення має стан рухомого складу, як основного джерела доходу. Незважаючи на високу вартісну оцінку активної частини більшості автотранспортних підприємств, їхній технічний стан знаходиться на низькому рівні і практично не відповідає критеріям визнання активу. Таким чином, виникає необхідність оновлення рухомого складу, що значно поліпшує якісну характеристику транспортної послуги.

Необхідно враховувати, що оновлення основних засобів – процес складний і багатогранний. Одним із джерел оновлення є залучення позикових коштів у формі фінансового лізингу. З одного боку, оновлення на умовах фінансового лізингу має позитивний момент, тому що підприємство одержує в користування новий чи майже новий транспортний засіб, при мінімальному відпливу власних коштів на початковій стадії оновлення. З іншого боку, фінансовий лізинг вимагатиме додаткових вкладень у вигляді фінансових витрат. Отже, виникає необхідність проведення аналітичних досліджень щодо доступності та необхідності використання фінансового лізингу на шляху оновлення рухомого складу.

Крім того, оновлення рухомого складу на основі фінансового лізингу має невирішені питання щодо обліку таких операцій. У першу чергу це стосується ставлення до обліку об’єктів фінансового лізингу з точки зору наявності юридичної сутності, що іноді дозволяє вести обіг лізингового майна як у балансі підприємства, так і поза ним.

Теоретична та практична значимість фінансового лізингу при оновленні морально і фізично застарілого парку автотранспортних підприємств, в умовах відсутності вільних коштів, вимагає проведення аналітичних заходів щодо оновлення за умов фінансового лізингу й уточнення питань бухгалтерського обліку, що визначає актуальність обраної теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Положення та результати дисертації використовувалися при виконанні науково-дослідних робіт Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля кафедри обліку і аналізу господарської діяльності за темою ДН-50-99 “Формування методології управління підприємствами в умовах ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0195В007049). У межах наукової теми здобувачем запропоновано використання принципу юридичної сутності об’єкта фінансового лізингу, що передбачає оновлення майна підприємства, яким воно володіє та користується.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних підходів і розробка практичних рекомендацій щодо обліку й аналізу оновлення рухомого складу автотранспортних підприємств, що знаходиться за межею працездатності, та оцінка значущості й корисності використання лізингу для даних підприємств на шляху оновлення.

Реалізація поставленої мети визначила необхідність вирішення таких завдань:

аналіз стану існуючого парку автотранспортних підприємств з погляду функціональних призначень, форм власності і сфери застосування автотранспортних засобів;

визначення впливу бухгалтерського та податкового обліку на ефективність реалізації заходів щодо оновлення рухомого складу;

визначення ролі й місця об'єктів фінансового лізингу як елементів оновлення рухомого складу в системі обліку та звітності підприємства;

узагальнення економічних і правових передумов розвитку лізингових відносин на підприємствах автомобільного господарства;

розробка економіко-математичної моделі оновлення рухомого складу за умов фінансового лізингу з урахуванням обмежень, що впливають на ефективність його використання.

Об'єктом дослідження є процес оновлення основних засобів підприємств на умовах фінансового лізингу. Предметом дослідження є облік і аналіз фінансового лізингу як джерела оновлення рухомого складу автотранспортних підприємств.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань у роботі використовувалися такі методи: аналітико-логічний (при обґрунтуванні економічної доцільності фінансового лізингу як можливої форми оновлення рухомого складу з погляду світової й вітчизняної практики, та дослідженнях у галузі облікової практики лізингових операцій); статистичний (при аналізі стану рухомого складу автотранспортних засобів і визначенні істотних обмежень, що впливають на ефективність їхнього використання при оновленні); економіко-математичне моделювання (при визначенні зони працездатності транспортних засобів та оптимального режиму оновлення рухомого складу на умовах лізингу із значними обмеженнями його використання; економіко-математична модель розроблена за допомогою засобів автоматизації електронних таблиць Microsoft Excel, що базується на компонентній архітектурі – Component Object Model).

Інформаційну базу роботи становлять законодавчі акти Верховної Ради України, Укази Президента України, національні та міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, статистична і фінансова звітність автотранспортних підприємств, нормативна документація, матеріали конференцій, аналітичні огляди з досліджуваної теми, результати наукових досліджень та спостережень автора.

Наукова новизна дослідження.

Найбільш вагомим результатом дослідження є вдосконалення обліково-аналітичного процесу оновлення рухомого складу на умовах лізингу.

Наукова новизна основних результатів полягає в такому:

уперше:

запропоновано схему відображення в обліку об'єктів фінансового лізингу на основі поєднання юридичної сутності й економічної форми, що дозволяє реалізувати основне речовинне право у сфері господарювання – приналежність до права власності на такі об'єкти;

визначено аналітичну значущість розрахунку критичної точки експлуатації автомобіля як складового елемента обґрунтування необхідності оновлення рухомого складу;

удосконалено:

аналітичний підхід до визначення ефективності лізингових операцій в умовах значних обмежень, характерних для підприємств автомобільного господарства;

набір обмежень, які суттєво впливають на оновлення рухомого складу, в умовах використання економіко-математичної моделі вибору оптимальної комбінації варіантів оновлення;

критерії впливу господарських операцій при використанні фінансового лізингу на оперативний, фінансовий та управлінський облік, що дозволяє більш точно розподілити інформацію про такі об'єкти як для цілей управління, так і для складання фінансової звітності;

одержало подальший розвиток:

визначення лізингу та оренди як об’єктів, які мають однакову економічну основу, але відрізняються за суттю покладених на них функцій, що потребує різних підходів при обліку лізингової діяльності або операцій оренди.

Практичне значення дослідження. Результати дисертаційної роботи мають як теоретичне, так і практичне значення. Впровадження підходів і рекомендацій, викладених у роботі, дозволить підприємствам автомобільного господарства науково обґрунтовувати процес оновлення рухомого складу на умовах фінансового лізингу.

До результатів, що мають найбільше практичне значення, можна віднести:

запропонований порядок обліку лізингового майна, виходячи з права власності на даний об'єкт;

використання техніко-економічних характеристик транспортних засобів при визначенні критичного терміну експлуатації об'єкта;

формування економіко-математичної моделі оновлення рухомого складу, що сформована в середовищі електронних таблиць Microsoft Excel;

методику визначення оптимального варіанта інвестиційного проекту процесу оновлення за умов варіювання значних обмежень, що впливають на нього;

упровадження рекомендованих заходів з метою реалізації задач Програми лізингової конфедерації СНД у межах програми СНД-лізинг.

Результати дисертації використовуються в практичній діяльності автотранспортних підприємств м. Луганськ і Луганської області, що підтверджено відповідними документами, представленими в додатку до дисертації. Окремі рекомендації та пропозиції впроваджено на ЗАТ “Транс Кінг” м. Луганськ (акт упровадження від 15.09.2004 р.), АТЗТ “Протос” м. Луганськ (акт упровадження від
23.09.2004 р.), ЗАТ “Луганське АТП 10964” (довідка № 10/3 від 28.09.2004 р.), підприємство НТЦ “Прогрес” м. Луганськ (довідка № 12-1/78 від 02.10.2004 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові розробки, положення та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведених автором досліджень у галузі обліку й аналізу процесу оновлення рухомого складу автотранспортних підприємств на умовах лізингу. В роботі використовуються ідеї та положення, що належать особисто здобувачу і викладені в опублікованих у співавторстві наукових працях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження були представлені й обговорені на VI Міжнародній науково-практичній конференції “Університет і регіон” (м. Луганськ, 2000 р.), VIII Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть” (м. Київ, 2001 р.), II Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці і бізнесі”
(м. Ірпінь, 2001 р.), II Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансово-кредитна система України: проблеми і шляхи вирішення” (м. Дніпропетровськ,
2004 р.)

Публікації. За результатами дослідження автором опубліковано 11 наукових праць, серед яких 6 статей – у наукових журналах, 2 статті – у збірниках наукових праць і 3 публікації – у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій – 3,12 д.а., з яких особисто автору належить 2,22 д.а.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, що викладено на 174 сторінках друкованого тексту. Робота містить 29 таблиць і 20 рисунків, які подано на 12 сторінках. Список використаних джерел складає 156 найменувань, уміщених на 14 сторінках, 18 додатків – на 22 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У дисертаційній роботі на основі проведеного автором дослідження захищаються такі основні положення.

Розділ 1. Теоретичні аспекти оновлення основних засобів автотранспортних підприємств в умовах ринкових відносин. Процес оновлення основних засобів має широке висвітлення в економічній літературі. Разом з тим перехід підприємств до повної економічної самостійності диктує необхідність зміни спрямованості дослідження даного напряму та розробки рекомендацій, що забезпечують ефективність підприємницької діяльності.

Важливо відзначити, що будь-яке управлінське рішення лише тоді може бути втіленим у життя, коли воно забезпечене відповідними коштами. Вибір будь-якого варіанта оновлення визначає організацію управління коштами з метою найбільш ефективного використання капіталу й одержання прибутку. При цьому необхідно вирішувати такі групи завдань:

джерела фінансування – короткострокове та довгострокове кредитування, лізингове фінансування, розподіл прибутку, доцільність залучення позикових і використання власних коштів;

капітальні вкладення й оцінка їхньої ефективності – прибутковість капіталу, поточна перспективна ціна, оцінка фінансового ризику, фінансове забезпечення капітальних витрат;

аналіз фінансової діяльності і фінансовий контроль – аналіз платоспроможності, ліквідності, рентабельності, внутрішній аналіз прибутку, ухвалення рішення на основі аналізу.

Оновлення транспортних засобів підприємство може здійснювати як за рахунок власних коштів, так і за рахунок позикових. Сам же процес оновлення може бути представлений як інвестування в оновлення основних засобів, що здійснюється у формі капітальних вкладень. Слід зазначити, що в економічній літературі зустрічаються різні визначення капіталовкладень. Так, поняття “капітальні вкладення” ототожнюється з терміном “інвестиції”. Капітальні вкладення так само розглядалися в двох аспектах: як процес, пов'язаний з рухом ресурсів, і як система грошових відносин, пов'язаних з рухом вартості, авансованої в довгостроковому порядку в основні засоби від моменту виділення коштів до моменту їхнього відшкодування. Головним об'єктом вивчення виступали капітальні вкладення як процес руху вартості, авансованої в розширене оновлення основних засобів. Разом з тим Закон України “Про інвестиційну діяльність” трактує інвестиції як усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницького й іншого видів діяльності, у результаті якої формується прибуток, досягається соціальний ефект. Отже, капітальні вкладення є більш вузьким поняттям і можуть розглядатися як одна з форм інвестицій, але не як їхній аналог. Під капітальними вкладеннями необхідно розуміти реальні інвестиції, що являють собою сукупність вкладень коштів безпосередньо у виробничі активи підприємства, результатом яких є збільшення обсягу основного капіталу.

Яскравим прикладом інвестування коштів в оновлення основного капіталу, взагалі, і рухомого складу, зокрема, є лізинг. Для України лізинг є порівняно новим видом діяльності і має низку невирішених питань. Його розвиток зумовлений загостренням проблеми розвитку підприємств і появою нових можливостей, що виникли завдяки вдосконалюванню економіко-правових відносин учасників підприємницької діяльності. Регулювання лізингової діяльності має здійснюватися, виходячи з її економічної сутності. Окремі автори визначають лізинг, як вид підприємницької діяльності, інші – ототожнюють його з інвестиційною діяльністю, треті – розглядають як господарську операцію. Більшість економістів ідентифікує лізинг з орендою, а іноді – з особливою формою кредитування. Наявність такої кількості підходів до визначення лізингу свідчить про складність цього виду діяльності та недостатність його теоретичного вивчення. Неоднозначність трактування є наслідком пошуку адекватного теоретичного трактування проблеми. Суттєвим компонентом даної проблеми, важливої для практичного регулювання лізингової діяльності, є нормативно-правова база, що складається з численних нормативних актів, які неоднозначно визначають лізинг. Інвестиційний характер іманентний лізингу. Якщо проаналізувати формулювання інвестицій у Законі України “Про інвестиційну діяльність”, де інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, вкладених в об'єкти підприємницького й іншого видів діяльності, у результаті якої створюється прибуток (доход) чи досягається соціальний ефект, то лізинг цілком підпадає під це визначення.

Таким чином, лізинг можна розглядати як процес інвестування капіталу. Разом з тим потрібно визнати, що такий підхід правомірний тільки щодо фінансового лізингу, який при наявності права володіння та розпорядження об'єктом передбачає перехід права власності. В той же час оперативний лізинг, що передбачає тільки право володіння й не забезпечує переходу власності та можливості розпоряджатися об'єктом договору, за своєю суттю більш близький до оренди. Визначення лізингу як господарської операції можна прокоментувати так само, як і віднесення його до підприємницької діяльності. Цей підхід не суперечить основним ознакам, однак він не розкриває особливостей його використання. А це перешкоджає процесу планування, координації й організації лізингових процесів і, як наслідок, знижує темпи розвитку цієї прогресивної форми економічних відносин.

Розділ 2. Методичні передумови обліку оновлення основних засобів автотранспортних підприємств на основі лізингу. Облікова політика підприємства визначає перспективні напрями його фінансово-економічної діяльності потягом тривалого часу, тому при її формуванні необхідно враховувати основні принципи нагромадження й обробки інформації для складання фінансової звітності без зайвої деталізації. При визначенні облікової політики неабиякою є класифікація основних засобів відповідно до норм П(С)БО 7 “Основні засоби”, а також методів визначення первісної вартості при їхньому зарахуванні на баланс. Але якщо говорити про автотранспортні підприємства, які потребують оновлення понад 80-90% складу активної частини основних засобів, то, безумовно, буде потрібна детальна та розподілена інформація про транспортні засоби, що надійшли згідно з умовами оновлення. За умови інвестування коштами потрібна була б інформація про якість використання коштів та спрямованість їх потоків. Однак при формі інвестування на умовах фінансового лізингу користувачу буде потрібна інформація щодо використання основних засобів (як об'єкта інвестування) відокремлено від основних засобів, що належать підприємству (придбані в ході господарської діяльності чи сформовані засновником).

Обговорюючи проблему оновлення основних засобів необхідно враховувати інтереси не тільки підприємства, на якому відбувається процес оновлення, але й інтереси зовнішніх користувачів, наприклад, інвесторів чи лізингової компанії. З цього погляду розширення інформації є не тільки необхідною, але й обов'язковою умовою оновлення. Таку інформацію може надавати, насамперед, система бухгалтерського обліку, що виявляє й систематизує дані про господарську діяльність підприємства. Саме тому досить важливим моментом є відокремленість інформації, подібної за виконуваними функціями (у даному випадку – надання транспортної послуги) і неоднакової за походженням наданої послуги (власні і на основі залученого капіталу).

Узагальнення інформації щодо орендованого та власного майна підприємства за ознакою приналежності до основних засобів і подальшої деталізації за принципом права розпорядження об'єктом не дозволяє оцінити економічну сутність об'єктів, які використовуються на підприємстві на умовах фінансового лізингу. Тому найбільш раціональним є узагальнення інформації за ознакою приналежності об'єкта стосовно права розпорядження ним (фінансовий лізинг чи власні засоби) і подальша деталізація об'єктів за приналежністю до основних засобів. Це сприяє виконанню функцій управлінського обліку щодо контролю й аналізу діяльності підприємства, яке використовує у своєму активі значну частину об'єктів фінансового лізингу.

Чинна методика обліку об'єктів основних засобів, що надійшли на підприємство на умовах фінансового лізингу, трактується як “продаж товару”, що не відповідає економічній природі зазначеного явища. Основні засоби, що надходять на підприємство на умовах фінансового лізингу, повинні мати відокремлену форму обліку й окрему статтю відображення у фінансовій звітності. Керуючись тим, що об'єкт фінансового лізингу – це, по-перше, актив, оскільки в майбутньому приносить економічну вигоду, по-друге, необоротний актив, тому що за визначенням передається в користування на термін не менше одного року, пропонується використовувати рахунок 18 “Інші необоротні активи”. На цьому рахунку ведеться облік наявності та руху необоротних активів, що не знайшли відображення на інших рахунках обліку необоротних активів із використанням субрахунку 181 “Майно у лізингу” з подальшим аналітичним обліком на рахунках 1811 “Майно у фінансовому лізингу” та 1812 “Майно в оперативному лізингу”.

При такій організації бухгалтерського обліку придбання лізинговою компанією об'єкта лізингу у виробника має бути проміжний рахунок, що дозволить накопичувати інформацію про ціну придбання, реєстрацію, транспортування, страхування та ін. У даному випадку доцільно використати рахунок 15 “Капітальні інвестиції” та рекомендувати впровадження додаткового субрахунку 156 “Капітальні інвестиції в об'єкти лізингу”. Тоді схема записів на рахунках бухгалтерського обліку буде мати вигляд:

Д-т 371 “Розрахунки за виданими авансами” К-т 311 “Поточні рахунки в національній валюті” – оплачене лізингове майно;

Д-т 156 “Капітальні інвестиції в об'єкти лізингу” К-т 371 “Розрахунки за виданими авансами” – заприбутковане лізингове майно;

Д-т 156 “Капітальні інвестиції в об'єкти лізингу” К-т 685 “Розрахунки з іншими кредиторами” – одержані інші витрати, що пов’язанні з об’єктом лізингу.

Д-т 161 “Заборгованість за майно, що передане у фінансову оренду” К-т 156 “Майно у фінансовому лізингу” – лізингове майно, передане лізингоодержувачу.

У результаті викладеного підходу до процесу оновлення основних засобів лізингоодержувач заприбутковує на баланс не транспортні засоби (рахунок обліку 105), а “Майно у фінансовому лізингу”. Використовуючи пропоновану в даній роботі методику обліку об'єктів фінансового лізингу, у бухгалтерському обліку лізингоодержувача будуть зроблені такі записи:

Д-т 1811 “Майно у фінансовому лізингу” К-т 531 “Зобов'язання з фінансової оренди” – на суму отриманого майна;

Запропонована схема бухгалтерського обліку, з одного боку, чітко визначає джерело оновлення – фінансовий лізинг, а з іншого – господарський засіб, який надійшов як необоротний актив, що утримується на підприємстві на правах володіння (перебуває на балансі підприємства лізингоодержувача) та використання (приносить економічну вигоду). Щодо використання лізингового майна виникають деякі питання, тому що чинним Планом рахунків не передбачено рахунок, який відображає зменшення корисності лізингового майна. У зв'язку з цим доцільно було б використати додатковий субрахунок 134 “Знос майна, що знаходиться в лізингу” у складі рахунка 13 “Знос (амортизація) необоротних активів”.

Зважаючи на те, що об'єкт фінансового лізингу за своєю формою представлено основними засобами (у даному випадку автомобіль) і його участь у виробничому процесі залишається незмінною для таких об'єктів та продовжує регулюватися нормами П(С)БО 7 “Основні засоби”, то нарахування амортизації на лізингове майно може бути записане так:

Д-т 91 або інші К-т 134 “Знос майна, що знаходиться в лізингу” – на суму нарахованої амортизації відповідно до методів, викладеним у п. 26 П(С)БО 7 “Основні засоби”.

У балансі відображення лізингового майна повинне відбиватися за первісною оцінкою, у сумі накопиченої амортизації та за балансовою вартістю майна на дату складання балансу.

Останній лізинговий платіж (чи достроковий викуп лізингового майна) свідчить про перехід права власності на об'єкт фінансового лізингу, що буде супроводжуватися записами:

Д-т 531 “Зобов'язання з фінансової оренди” К-т 611 “Поточна заборгова-ність за довгостроковими зобов'язаннями в національній валюті” – довгострокові зобов'язання цілком закриваються (останній лізинговий платіж чи достроковий викуп об'єкта);

Д-т 105 “Транспортні засоби” К-т 1811 “Майно у фінансовому лізингу” – за залишковою вартістю лізингового майна;

Д-т 134 “Знос майна, що знаходиться в лізингу” К-т 1811 “Майно у фінансовому лізингу” – відновлено знос у сумі накопиченої амортизації.

Після такої операції об'єкт фінансового лізингу переходить до складу основних засобів на правах власності лізингоодержувача та продовжує експлуатуватися на підприємстві, виходячи з економічної сутності об'єкта основних засобів.

Пропоновану схему обліку лізингового майна в лізингодавця та лізингоодержувача представлено на рис. 1.

Ураховуючи особливості використання в обліку субрахунків 1811 “Майно у фінансовому лізингу” і 134 “Знос майна, що знаходиться в лізингу” можна говорити про оновлення основного капіталу підприємства, тобто поняття більш широкого, ніж основні засоби.

Якщо розглядати майно, яке придбає лізингова компанія, з погляду його передачі в оперативний лізинг, то доречно було б використати ще один додатковий субрахунок 1812 “Майно в оперативному лізингу”. При цьому об'єкт лізингу продовжує враховуватися у складі активів на балансі лізингової компанії за дебетом субрахунку 1812 “Майно в оперативному лізингу”не як основні засоби, а як майно, що придбане для передачі в лізинг.

При цьому фінансовий лізинг дає можливість учасникам угоди одержати економічні вигоди, а саме:

лізингодавець вкладає свій капітал у майно, передає його у фінансовий лізинг і одержує гарантований доход від інвестицій у вигляді регулярної оплати та вартості винагороди за послуги;

лізингоодержувач має можливість, з одного боку, одержати реальні інвестиції у вигляді майна (наприклад, автомобіль), з другого – економічні вигоди від його використання, оплачуючи поступово вартість майна та фінансові платежі без участі принципу купівлі-продажу товару.

Розділ 3. Аналіз джерел оновлення рухомого складу автотранспортних підприємств. Ефективність використання основних засобів можна характеризувати за допомогою низки показників, найбільш розповсюдженими з яких є фондовіддача та рентабельність. У процесі аналізу факторів, що впливають на ефективність використання основних засобів, використовується ряд спеціальних способів і прийомів, які можна об'єднати у дві групи: традиційні та математичні. Використання математичних методів дозволило виявити найбільш суттєві обмеження, які впливають на процес оновлення рухомого складу транспортних підприємств і були використані в математичній моделі оновлення рухомого складу.

У роботі був проведений стохастичний аналіз, оснований на використанні методів кореляційно-регресійного аналізу. Результати крокового аналізу свідчать про те, що найбільш значними є коефіцієнти регресії при факторах: фондовіддача транспортних засобів і ступінь їхнього зносу. Проведений багатофакторний кореляційний аналіз дозволив вивчити закономірності зміни показників ефективності використання основних засобів автотранспортних підприємств залежно від поведінки різних факторів, визначити їхній вплив на величину результативного показника, установити, які з них є основними, а які – другорядними, обчислити прогнозне значення результативного показника.

Проведені розрахунки показали, що основним напрямом збільшення товарообігу підприємств автомобільного господарства є зниження ступеня зносу рухомого складу, яке можливе лише за рахунок його повного чи часткового оновлення. При цьому найбільш вагомим фактором, який впливає на фондовіддачу основних засобів, є фондовіддача її активної частини, що являє собою внутрішньогосподарський резерв автотранспортних підприємств.

Особливість експлуатації рухомого складу потребує аналізу у взаємозв'язку економічного та технічного підходів при оновленні транспортних засобів. Автомобіль – це складна система, сукупність спільно діючих елементів – агрегатів і механізмів, що забезпечують виконання її функцій. Така ситуація зумовлює необхідність мати інформацію про критичну точку експлуатації автомобіля, після якої часткове відновлення завдяки ремонту не має економічного сенсу, а отже, виникає необхідність повного оновлення. Це питання було вирішено з використанням елементів математичного моделювання, а саме: створення моделі розрахунку критичної точки, яка розподіляє функціонування автомобіля в зоні працездатності та поза нею. Поза зоною працездатності транспортного засобу трудомісткість підтримки відремонтованого автомобіля у справному стані складає 280-300%. Роль і місце критичної точки в економічній моделі оновлення рухомого складу представлено на рис. 2.

Аналітичні розрахунки свідчать: якщо ресурс до критичної точки складає 300 тис. км, тобто приблизно перший капітальний ремонт, то за наступні 50 тис. км пробігу станеться чотири позапланових зупинки транспортного засобу, що потребує додаткових прямих матеріальних і трудових витрат на фоні простою даного засобу. Враховуючи норми, що використовуються для контролю за якісним складом оновленого транспортного засобу, можна говорити про економічну недоцільність оновлення рухомого складу на умовах капітального ремонту поза зоною його працездатності.

Міжнародна практика оцінки інвестицій базується на концепції тимчасової вартості грошей. З метою визначення оптимального терміну оновлення на умовах фінансового лізингу в роботі було здійснено розрахунки табличного значення ефективної ставки відсотка при параметрах терміну лізингового договору і його процентної ставки. Функція, що характеризує ефективну ставку відсотка, має вигляд:

З метою визначення оптимальних значень аргументів, функція (1) була досліджена на предмет наявності екстремумів. Часткові похідні, що дорівнюють нулю, вказали тільки на локальний екстремум при ЛС= const. Оптимальні параметри аргументу t та функції ЕС при заданих ЛС відображено в табл. 1.

У процесі прийняття автотранспортними підприємствами рішення про використання будь-якого варіанта оновлення найбільш вагомим етапом реалізації інвестиційного проекту є проблема вибору варіанта фінансування, що влаштовував би підприємство не тільки з точки зору наявних достоїнств, але й обмежень, з якими стикається підприємство. Такій підхід дозволяє вибрати варіант фінансування або комбінацію варіантів, при якій досягалася б основна мета діяльності підприємства – максимізація прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства. Для того, щоб підприємство могло вибрати оптимальний варіант реалізації інвестиційного проекту, необхідно встановити такі значення змінних, які б при дотриманні існуючих обмежень щонайкраще задовольняли заздалегідь визначену мету.

Економіко-математична модель вибору оптимальної комбінації варіантів оновлення рухомого складу має такий вигляд:

У процесі розв'язання даної моделі розглядаються всі можливі варіанти фінансування інвестиційного проекту або можливі комбінації варіантів, і з урахуванням обмежень і вихідних даних визначається така комбінація варіантів, за якою значення цільової функції — обсяг прибутку після оновлення рухомого складу та виконання визначеного обсягу перевезень – є максимальним.

Показником цільового використання власних коштів підприємства є величина власних коштів у розпорядженні підприємства на кінець кожного звітного року при реалізації схеми здійснення капітальних вкладень. Зазначений показник розраховується протягом терміну повної амортизації об'єктів основних засобів, що придбаються, за прийнятими інтервалами планування, а потім визначається сумарне значення зазначеного показника за всіма розрахунковими роками з урахуванням дисконтування. Для визначення розміру дисконтованих власних коштів у розпорядженні підприємства за весь період використання фінансового лізингу необхідно підсумувати значення зазначеного показника за інтервалами планування, здійснивши шляхом дисконтування їхнє приведення до початку розрахунків за інвестиційним проектом:

Максимальне значення показника при реалізації різних варіантів фінансування інвестиційних проектів указує на мінімальне відвернення власних коштів підприємства на фінансування капітальних вкладень, тобто відображає цільове використання власних коштів підприємства при оновленні рухомого складу.

Аналізуючи отримані показники величини дисконтованих власних коштів, був зроблений висновок, що найбільш ефективним є варіант оновлення рухомого складу на умовах фінансового лізингу. Значення показника дисконтованих власних коштів у розпорядженні підприємства при фінансуванні придбання автомобілів за рахунок кредиту є значно нижчим, ніж при варіанті оновлення за рахунок фінансового лізингу, що свідчить про недоцільність використання даного варіанта фінансування інвестиційного проекту.

ВИСНОВКИ

У дисертаційної роботі на основі проведеного дослідження здійснено теоретичне узагальнення та практичне вирішення актуального науково-практичного завдання, яке полягає в удосконаленні бухгалтерського обліку використання лізингу й обґрунтуванні його ефективності при оновленні рухомого складу автотранспортних підприємств. Основні висновки та результати дослідження зводяться до такого.

1. Оновлення рухомого складу на умовах фінансового лізингу набуває властивості інвестиційного проекту і поєднане з поняттям оновлення не стільки транспортних засобів підприємства, скільки основного капіталу, як поняття більш широкого. У випадку оновлення окремих одиниць рухомого складу можна говорити про оренду транспортних засобів на умовах подальшого викупу. Тобто, необхідно розмежовувати поняття “власні основні засоби”, “оренда основних засобів” і “майно у фінансовому лізингу”.

2. Система бухгалтерського обліку, що базується на використанні принципів, викладених у Законі України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, вимагає відображення в обліку господарських операцій виходячи з принципу економічної сутності. Вивчена в даній роботі категорія “фінансовий лізинг” дозволяє говорити про її економічну сутність як об'єкт інвестування власних чи позикових коштів та її форми як об'єкт основних засобів.

3. Фінансовий лізинг як об'єкт управлінського і фінансового обліку має потребу в його окреме відображенні в системі рахунків бухгалтерського обліку, що дозволить ефективно управляти даною економічною категорією через визначення її реальної вартості на конкретну дату. Окреме відображення об’єктів фінансового лізингу, з погляду досліджень, проведених у роботі, дозволить сформувати на підприємствах автомобільного господарства інформаційну систему, яка буде оцінювати як стан активів, так і фінансових результатів щодо їх використання на різних стадіях оновлення основного капіталу підприємства.

4. У роботі удосконалюється трактування чинного законодавства щодо поєднання понять “продаж товару” і “фінансовий лізинг”. Так, якщо підприємство- орендодавець передає підприємству-орендарю об'єкт оренди, використання якого принесе майбутню економічну вигоду підприємству-орендарю, то дійсно можна говорити про оренду основних засобів типу продажу. Однак якщо мова йде про фінансовий лізинг як інвестиційний інструмент оновлення основного капіталу лізингоотримувача, то фінансовий лізинг необхідно відрізняти від операцій оренди з подальшим викупом, що повинно відображатися різними схемами обліку. Таке трактування оновлення основного капіталу дозволяє говорити про необхідність виділення в окрему економічну категорію поняття “майно у фінансовому лізингу”. Даний об'єкт не має визначення з погляду чинного Плану рахунків бухгалтерського обліку, тому, виходячи із властивостей та економічного призначення, пропонується використання субрахунку 1811 “Майно у фінансовому лізингу” у межах рахунка 18 “Інші необоротні активи”.

5. Економічна сутність об'єкта фінансового лізингу, безумовно, пов'язана зі зменшенням корисності, що вимагає використання контрактивного рахунку, який регулює основний – 1811 “Майно у фінансовому лізингу”. Пропонується використовувати додатковий субрахунок 134 “Знос майна, що знаходиться в лізингу” у межах рахунку 13 “Знос необоротних активів”.

6. Об'єкт фінансового лізингу, інтерпретований як лізингове майно, реалізує свою економічну сутність і дозволяє підприємству-лізингоодержувачу –отримати економічні вигоди від використання майна (у даному випадку автомобіль), оплачуючи поступово його вартість і фінансову винагороду. Використання лізингу на умовах “продажу товару” звужує сферу використання лізингових операцій на рівні операційного, що ніяк не пов'язано з оновленням основних засобів.

7. Оновлення рухомого складу – процес складний і багатогранний, а тому вимагає аналізу всіх можливих факторів, що впливають на ефективний процес оновлення, у тому числі і факторів, які обмежують можливість використання того чи іншого інвестиційного проекту оновлення. В роботі розроблено математичну модель, що дозволяє визначити зону працездатності автомобіля до наробітку на відмовлення, часовий діапазон якої пропонується використовувати як оптимальний термін упровадження інвестиційного проекту з оновлення рухомого складу з урахуванням власних коштів, кредитних чи лізингових операцій.

8. З метою визначення оптимального плану оновлення рухомого складу було сформовано економіко-математичну модель здійснення капітальних вкладень на основі вибору одного чи комбінації кількох варіантів оновлення. У процесі розв'язання даної моделі розглядаються всі можливі варіанти фінансування інвестиційного проекту або можливі комбінації варіантів, і, з урахуванням обмежень і вихідних даних, визначається така комбінація варіантів, за якою значення цільової функції — обсяг прибутку після оновлення рухомого складу та виконання визначеного обсягу перевезень – є максимальним.

9. Доведено доцільність використання фінансового лізингу, який грунтується на використанні методу дисконтування власних коштів при розгляді різних варіантів оновлення, коли в умовах недостатності власних оборотних коштів у більшості досліджуваних підприємств автомобільного господарства фінансовий лізинг визнано більш ефективним, ніж інші засоби оновлення.

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Розмыслов А.Н. Прогнозирование воспроизводства транспортных средств промышленных предприятий региона // Вісник Східноукраїнського національного університету. – 2001. – № 6(40). – С. 105-109.

2. Розмыслов А.Н., Гулик Б.И. Влияние процесса обновления основных средств на занятость трудовых ресурсов региона и смежных отраслей // Вісник Східноукраїнського національного університету. – 2001. – № 8(42). – С. 73-77.

Особистий внесок здобувача: запропоновано методику оновлення основних засобів на умовах фінансового лізингу з одночасним вилученням фізично зношених об'єктів.

3. Розмыслов А.Н. Решение задач стохастического факторного анализа при обосновании процесса обновления активной части основных средств промышленных предприятий // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. Вип. 123. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. – С. 48-56.

4. Розмислов О.М. Порівняльна характеристика лізингу, оренди і кредиту як форм розширеного оновлення основних засобів // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – 2003. – № 1(59). – С. 119-122.

5. Розмыслов А.Н. Перспективы развития лизинговых отношений на предприятиях автомобильного транспорта // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – 2003. – № 2(60). – С. 201-204.

6. Розмислов О.М. Дослідження тенденцій розвитку сучасного ринку лізингових послуг в Україні і за рубежем. // Вісник Технологічного університету Поділля. Ч.2, Т. 2 . – 2003. – № 5 (55). – С. 286-289.

7. Розмислов О.М. Метод оптимізаційного моделювання оцінки ефектив-ності використання лізингу при здійсненні капітальних вкладень // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. Вип. 191. Т. 1. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С. 11-17.

8. Розмыслов А.Н., Водолазова В.А. Обоснование процесса обновления подвижного состава автотранспортных предприятий на основе экономико-математической модели финансового лизинга // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – 2004. – № 3 (73). – C.102-107.

Особистий внесок здобувача: розроблено та запропоновано економіко-математичну модель оновлення активної частини основних засобів на основі визначення чистого доходу від експлуатації рухомого складу без обліку об'єктів, узятих у фінансовий лізинг.

Друковані праці наукових конференцій

9. Розмыслов А.Н. Некоторые проблемы внедрения национальных стандартов бухгалтерского учета // Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції “Університет і регіон”. – Луганськ: СНУ, 2000. – С. 154-155.

10. Розмыслов А.Н., Афанасьева И.И., Ткаченко Е.В. Роль и место активов в учетной политике как элемента системы управления предприятием // Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції “Теорія і практика управління з погляду тисячоліть”. – Київ: Політехніка, 2001. – С. 207-208.

Особистий внесок здобувача: запропоновано принципи оцінки необоротних активів підприємства за їх якісним складом.

11. Розмыслов А.Н. Организация обновления основных средств региона с применением единой информационной базы состояния основных средств // Тези доповідей II Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі”. – Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2001. – С. 333-335.

АНОТАЦІЯ

Розмислов О.М. Облік і аналіз оновлення рухомого складу автотранспортний підприємств на умовах фінансового лізингу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 – Бухгалтерський облік, аналіз і аудит. – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Луганськ, 2005.

Робота містить теоретичні розробки та практичні рекомендації щодо вдосконалювання обліку й аналізу операцій фінансового лізингу при оновленні рухомого складу автотранспортних підприємств.

Запропоновано методологічний підхід до відокремленого відображення власних основних засобів та оновленого майна, що надійшло на основі фінансового лізингу. Дотримання принципів прозорості фінансової звітності та превалювання сутності над формою при обліку об'єктів фінансового лізингу вимагає використання нових, більш досконалих підходів до визначення ролі й місця майна, що призначене для придбання та подальшої передачі в лізинг. Враховуючи юридичну сутність об'єктів фінансового лізингу, запропоновано використовувати в обліку субрахунок 1811 “Майно у фінансовому лізингу” та додатковий субрахунок 134 “Знос майна, що знаходиться в лізингу”. При аналізі оновлення автотранспортних підприємств рекомендується використати розрахунок критичної точки експлуатації автомобіля як тимчасового критерію необхідності оновлення рухомого складу. Результатом дослідження є економіко-математична модель капітальних вкладень на основі вибору одного чи комбінації кількох варіантів оновлення рухомого складу автотранспортних підприємств, що дозволило визна-чити фінансовий лізинг як найбільш прийнятний варіант оновлення.

Ключові слова: облік, аналіз, автотранспортні підприємства, основні засоби, рухомий склад, оновлення, фінансовий лізинг.

АННОТАЦИЯ

Розмыслов А.Н. Учет и анализ обновления подвижного состава автотранспортных предприятий на условиях финансового лизинга. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой