У контексті українського державотворення значну роль відіграє публіцистика Олени Теліги на сторінках газети “Волинь”, де вона опублікувала вірш “Поворот” (21 вересня 1941 р.), публіцистичні роздуми – “Перед брамою столиці” (21 вересня 1941 р., ч. 4-а), “Розсипаються мури” (5 жовтня 1941 р.), “Братерство в народі” (12 жовтня 1941 р.), “Прапори духа” (16 листопада 1941 р.), “Нарозстіж вікна” (18 січня 1942 р.). Під криптонімом “О.Т.” у “Волині” був 27 грудня 1942 року вміщений матеріал “Нариси вуглем”. Чи належить він Олені Телізі – стверджувати важко.

У підрозділі 4.2 – “Національно-духовні надбання українства” – охарактеризовано проблемно-тематичні аспекти публікацій газети “Волинь”, в яких порушуються питання національно-духовних надбань.

Чільне місце на сторінках газети зайняли насущні проблеми рідної мови, національного театру, художньої літератури та критики, видавничої справи й преси, мистецтвознавства та етнографії, української школи і виховання нового покоління, Української автокефальної православної церкви, історії архітектури та храмів.

У дослідженні аналізуються численні статті на подібну тематику. Зразком публіцистичності є, зокрема, такі: Штуль В. “Чистота мови”, Ель-Бе “Українська мова”, Характерник “Три правописномовні шкідники”, “Мова – як джерело душі та знаряд культури”, “Політичне шкідництво на мовному фронті”, Волинський Ф. “Про українську церкву”, Кибалюк Н. “Большевизм і Церква”, Скрипник С. “На часі”, Мисечко А. “Сила Шевченкового духа”, Полтавець М. “Т. Г. Шевченко та церква”, без підпису “Жертва большевизму – Микола Хвильовий”, Зайцев П. “Микола Зеров”, Сивенький П. “Жінка в творах О. Кобилянської”, Бжеський Р. “Поет, що прийшов зарано”, Олена П. “Комплекс меншевартості”, Маслов Л. “Волинські замки”, Зінченко П. “Наш театр”, Н. Б. “Театр у Дубні” й інші.

Редакція газети “Волинь” відіграла значну роль у відродженні та розвитку “Просвіти” на Волині в роки німецької окупації.

ВИСНОВКИ

У процесі наукового дослідження були сформульовані конкретні висновки теоретичного й практичного значення:

1. Під час Другої світової війни в Україні із загального журналістського контексту виокремився тип преси – українська легальна періодика, що виходила під контролем німецької влади. Найбільшим і найвпливовішим українським видавничим осередком у ці роки було рівненське видавництво “Волинь”.

2. Суспільно-політичні передумови заснування газети “Волинь” та однойменного видавництва 1 вересня 1941 року в столиці райхскомісаріату “Україна” – Рівному варто констатувати як об’єктивну реальність потреби друкованого українського слова в складних умовах воєнного часу. Аналіз організаційного, проблемно-тематичного аспектів видань видавництва “Волинь” – газети “Волинь” (233 номери), журналів “Орленя” (14 чисел), “Український хлібороб” (10 чисел), книг із серій “Бібліотека “Антикомуніст” та “Театральна Бібліотека”, а також роману У. Самчука “Марія” й інших, як значного національного надбання, потребує їх включення в загальний контекст історії української журналістики та видавничої справи.

3. Дослідження структури, управління, функціонування газети “Волинь” в окупаційних умовах на архівних документах дає можливість стверджувати, що її редакція працювала в структурі однойменного видавництва як окремий підрозділ.

4. Газета “Волинь”, яку заснували Степан Скрипник та Улас Самчук, задекларувала свої концептуальні засади – “Часопис для Волині”, а з 19 квітня 1942 року – “Український часопис”. Програмні цілі газети – ствердження ідеї національного та державного відродження України.

5. Суспільно-політичне значення редагованої Уласом Самчуком, Степаном Скрипником, Андрієм Мисечком, Петром Зінченком газети “Волинь” надзвичайно велике. У воєнну добу, коли були відсутні поштові уряди та зв’язок, газета, розповсюджуючись на Рівненщині, у Волинській, Хмельницькій, Тернопільській, Житомирській, Дніпропетровській, Миколаївській, Кіровоградській і Львівській областях, Києві та Білорусії, мала значний комунікативний резонанс. Публікації на її сторінках були не лише єдиним джерелом найбільш повної й систематичної інформації, але й ефективним чинником у формуванні і самоствердженні громадської думки та національної свідомості українців. За умов відсутності фактичної місцевої влади, її інститутів, зв’язків між регіонами й окремими громадянами на окупованих землях, “Волинь” виконувала функції організаторські. Видання творило інтелектуальну й духовну атмосферу, в якій формувався український національний рух, воно відіграло історичну роль у підготовці ґрунту для збройної боротьби в Україні за незалежну Українську державу.

6. Публіцистика “Волині” мала гетерогенний (багатоплановий, суперечливий, діалектичний) характер. Це пояснюється тим, що газету творили досвідчені, талановиті журналісти й письменники, які пройшли свого часу “журналістську школу” в еміграції, а також у “Літературно-науковому вістнику” та “Вістнику”, які редагував Д. Донцов. Це – Улас Самчук, Олена Теліга, Роман Бжеський, Євген Маланюк, Неофіт Кибалюк, Анатоль Демо-Довгопільський, Андрій Мисечко, Олег Штуль. Вони згуртували навколо себе публіцистів, відданих справі відродження української державності. До них належать: Степан Скрипник, Антін Кучерук, Віталій Юрченко, Ніл Хасевич, Леонід Чеплей, Леонід Маслов, Василь Штуль та багато інших. Історії національної журналістики та видавничої справи ХХ століття варто повернути імена видавців, творчу спадщину багатьох публіцистів, які творили газету “Волинь” та однойменне видавництво.

7. Свого журналістського піку газета “Волинь” досягла за редакторства Уласа Самчука. Тематичний діапазон публіцистичних виступів автора різножанровий і різноманітний, незважаючи на обмежене Другою світовою війною інформаційне поле, а також відсутність вільного доступу до джерел інформації. На сторінках газети “Волинь” Улас Самчук опублікував 111 різножанрових матеріалів. Переважній більшості його публікацій притаманні емоційна насиченість, аргументованість, доказовість і наступальність. Зважаючи на механізм жорсткої цензури з боку райхскомісаріату “Україна”, автор був змушений вдаватися у своїй творчості до езопової мови, натяків, історичних паралелей. Тексто- і фактологічний аналіз джерел, що стосуються громадсько-політичної діяльності У. Самчука дав можливість спростувати заідеологізовану оцінку його літературної, журналістської й громадсько-політичної діяльності, даної радянською історіографією та публіцистикою, в тому числі звинувачення в колабораціонізмі під час Другої світової війни. Вся публіцистична спадщина У. Самчука вказаного періоду пронизана ідеєю здобуття незалежності України, побудови власної держави з усіма державотворчими інституціями на засадах демократичності. Найраціональнішим шляхом розвитку української нації, моделлю відродження української державності У. Самчук вважав досвід європейських країн. Розв’язання українського питання головний редактор бачив у заволодінні українцями на рідній землі всіма ділянками суспільно-політичного життя, у відродженні культурно-національних надбань українського народу, його етнотрадицій, рідної української мови.

8. Проблематика “Волині” розвивалася від українського питання – до держави. Ідеї відродження української державності брали витоки з історії національно-визвольного руху за незалежність України; концептуальні засади і принципи національно-державного відродження українського суспільства видавці “Волині” вбачали в консолідації національно свідомих сил; газета вперше в Україні розвінчувала культ особистості Сталіна, злочинний державний устрій СРСР стосовно українців; вона послідовно стверджувала, що міцною основою державного ладу є розвинена економіка, сільське господарство, приватна власність на землю та засоби виробництва; за твердженням журналістів і позаштатного активу газети, значними надбаннями духовності українства впродовж існування нації є її мова, церква, культура, мистецтво, преса, література, видавнича діяльність. Ці чинники розглядались у контексті духовно-естетичних тенденцій на тлі воєнної доби, зокрема національної ідеї, морально-етичних та естетичних суперечностей.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Радчик Р. Рівненське видавництво “Волинь” (1941-1944 рр.) у боротьбі за українську Україну / Передм. М. С. Тимошика. – Рівне: Тетіс, 2004. – 40 с.

2. Радчик Р. Улас Самчук як редактор газети “Волинь” // Українське журналістикознавство. – К.: Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, 2001. – Вип. 2. – С. 21-26. 

3. Радчик Р. Видавництво “Волинь” (1941-1944 рр.): структура, тематика видань, діяльність в умовах окупаційного режиму // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Серія: Журналістика. – К., 2003. – Вип. 11. – С. 14-18.

4. Радчик Р. Становлення Уласа Самчука як письменника та журналіста // Наукові записки Інституту журналістики. – К.: Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, 2003. – Т. 11. – С. 84-92.

5. Радчик Р. Публіцистика Уласа Самчука у контексті українського державотворення // Наукові записки Інституту журналістики. – К.: Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, 2004. – Т.14. – С. 136-143.

6. Радчик Р. Улас Самчук (1905-1987) – редактор субокупаційної газети “Волинь” у Рівному // Bezpecnost a ochrana majetku. – Kosice, 2001. – С. 112-117.

7. Радчик Р. Улас Самчук – упорядник і видавець “Нового українського колядника” (1941 р.) // Українське народознавство: Стан і перспективи розвитку на зламі віків. – К., 2002. – С. .

8. Радчик Р. Часописи “Орленя” та “Український хлібороб” (1941-1942) як виразники українського питання // Друкарство. – 2003. – № (52). – С. 80-83.

АНОТАЦІЯ

Радчик Р. В. Газета “Волинь” та однойменне видавництво (1941-1944 рр.): організаційний і проблемно-тематичний аспекти. – Рукопис.

Дисертація подана на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.08 – журналістика. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2005.

У дисертаційній роботі здійснено дослідження ролі газети “Волинь” та однойменного видавництва (1941-1944 рр.) у громадсько-політичному, суспільно-економічному, духовному та культурному житті українців у роки Другої світової війни, їх великого значення в утвердженні ідеї незалежності України. Аналізується тематичний репертуар книжкової продукції видавництва та проблематика часописів “Орленя” й “Український хлібороб”.

Розглянуто витоки й етапи становлення Уласа Самчука як письменника та журналіста, аналізуються публіцистичні твори автора, надруковані на сторінках газети “Волинь”, досліджуються їх тематичні й стильові особливості, розкривається вплив головного редактора в непростий час німецької окупації на формування в читачів національної свідомості та внесок у справу боротьби за відродження української державності. Акцентується увага на доборі У. Самчуком фактичного матеріалу, його інтерпретація в контексті воєнного часу, відзначається широкий діапазон загального та фахового досвіду, висока ерудиція й глибина мислення публіциста.

У дослідженні також розкриваються тематичні аспекти численних публікацій журналістів газети “Волинь” і позаштатного активу.

Ключові слова: видавництво, видавець, жанр, журналіст, позаштатний актив, редакція, легальна преса, публіцистика, редактор.

АННОТАЦИЯ

Радчик Р. В. Газета “Волынь” и одноименное издательство (1941-1944 гг.): организационный и проблемно-тематический аспекты. – Рукопись.

Диссертация представлена на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.08 – журналистика. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. – Киев, 2005.

В первой главе анализируются работы отечественных и зарубежных ученых по исследуемой проблематике, выясняются общественно-политические предпосылки основания газеты и издательства “Волынь” в Ровно, исследуется организационный аспект деятельности газеты, определяются программные цели и способы их реализации.

Во второй главе раскрывается структура, управление, функционирование издательства “Волынь” в оккупационных условиях, рассматривается тематический репертуар книжной продукции издательства, а также история издания журналов “Орленок” (для детей) и “Украинский хлебороб”, их типология, структура, содержание, анализируются общие и отличительные черты названных журналов.

Третья глава содержит материал исследования об Уласе Самчуке – главном редакторе газеты “Волынь”, его становлении как писателя и журналиста, проанализированы тематические и стилистические особенности публицистики У. Самчука на страницах газеты “Волынь”, определены его взаимоотношения с райхскомиссариатом “Украина”. Установлено, что он с сентября 1941 года по ноябрь 1943 года опубликовал в газете “Волынь” 111 разножанровых материалов.

В четвертой главе сделан основательный анализ публицистики редакционного коллектива и внештатных авторов “Волыни”, где утверждались идеи создания государства, выделен и проанализирован ряд материалов, в которых раскрывается тема национально-духовных достояний украинства.

Отмечается, что У. Самчук как главный редактор и публицист самой влиятельной газеты “Волынь”, которая выходила под контролем немецкой администрации и распространялась во многих областях Украины, смело выносил на публичное обсуждение самые злободневные вопросы политической, экономической, культурной жизни украинцев. Он скрупулезно исследовал и систематизировал документальный материал, со знанием дела, компетентно излагал его с учетом военного времени и исторической обстановки. Автор был активным участником событий, он принимал активное участие в таких общественных организациях, как Украинский совет доверия на Волыни, Украинский Красный Крест, Общественное попечение, был избран в Украинский национальный совет г. Киева. Как журналист, старался быть очевидцем событий. Четыре блока путевых репортажей, которые в сумме составили 35 материалов, напечатаны в “Волыни” после поездок У. Самчука в Киев, по восточной Украине, в Германию.

Доказано, что У. Самчук был мастером слова с глубоким публицистическим мышлением, он отличался от других журналистов того времени широким диапазоном общей и профессиональной подготовки, высокой эрудицией и необыкновенным творческим потенциалом прежде всего благодаря четырнадцатилетней эмиграции, которая сформировала его как политика, писателя, журналиста, гражданина.

Обобщенный опыт, фактический материал, полученные результаты диссертационной работы могут быть использованы при написании монографий, курсовых, дипломных работ по истории украинской журналистики, в частности периода немецкой оккупации, при составлении в высших учебных заведениях программ, учебных курсов и спецкурсов. Информация справочного характера послужит материалом для составления библиографических указателей, каталогов, словарей.

Ключевые слова: издательство, издатель, жанр, журналист, внештатный актив, редакция, легальная пресса, публицистика, редактор.

ANNOTATION

Radchyk R.V. Newspaper “Volyn” and of the same name-publishing house (1941-1944): organizing, problematic and thematic aspects. – Manuscript.

The dissertation is presented to obtain the Candidate Degree in Philology by Speciality 10.01.08. – Journalism. – Kyiv National Taras Shevchenko University. – Kyiv, 2005.

The dissertation deals with research of the “Volyn” newspaper role as well as of the same name-publishing house (1941-1944) in social, political, economic, spiritual and cultural life of Ukrainian ans in the years of World War II, profound significance in affirming the idea of Ukrainian independence.

Variety of topics in book production and magazines “Orlenya”, “Ukrainskyi Khliborob” are being analyzed.

Ulas Samchuk’s sources and growth stages, journalist’s works published in the “Volyn” newspaper, their thematic and stylistic peculiarities, the influence of the editor-in-chief in specific times of Nazy occupation as to formation of national conscience among readers and contribution into the struggle for renaissance of Ukrainian statecraft are to closer scrutiny.

Considerable attention has been given to Ulas Samchuk’s authentic material, its interpretation in the war time period, his enormous range of both general and special experience, his huge erudition and thinking deapth as a publicist.

Numerous thematic aspects of the material published by working and free-lance journalists of the “Volyn” newspaper have received the bulk of attention in the present research.

Key-words: publishing house, publisher, genre, journalist, free-lance journalist, editorship, the legal press, journalism, editor.