НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РАЙЧУК ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА

УДК: 635.64+632.4:632.934

ОСНОВНІ ХВОРОБИ ТОМАТІВ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ

ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ В ПІВНІЧНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.11 – фітопатологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ — 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті захисту рослин Української академії аграрних наук

Науковий керівник - кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

Сергієнко Валентина Григорівна,

Інститут захисту рослин УААН, старший науковий співробітник відділу держвипробувань та технологій застосування пестицидів

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Тимченко Віктор Йосипович,

Інститут овочівництва та баштанництва УААН, головний науковий співробітник лабораторії захисту рослин

кандидат сільськогосподарських наук

Руденко Юрій Федорович,

Державний агроекологічний університет, доцент кафедри селекції і фітомедицини

Провідна установа - Подільський державний аграрно-технічний університет, кафедра захисту рослин і загальнобіологічних дисциплін, Міністерство аграрної політики України, м. Кам'янець – Подільський

Захист відбудеться " 28 " жовтня 2005 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус № 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бiблiотецi Національного аграрного університету за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус № 4, к.41

Автореферат розiсланий “ 27 ” ____вересня___ 2005 р.

Вчений секретар

спецiалiзованої вченої ради Мороз М.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з основних овочевих культур є томати. В Україні вони вирощуються на площі 111 тис.га, зокрема в різних спільних підприємствах і товариствах – 64 тис.га, і займають одне з провідних місць серед овочів. Питома вага їх у світовому валовому зборі овочів – 15 %. Велика питома вага томатів в структурі валового збору овочів в багатьох країнах світу пояснюється екологічною пластичністю цієї культури: здатністю рости і плодоносити в різних кліматичних зонах, високою урожайністю, багатоцільовим використанням плодів у свіжому і консервованому вигляді. Золотисто-червоні плоди томатів знають і люблять в усьому світі.

Протягом останнього десятиріччя майже щорічно на томатах спостерігається епіфітотійний розвиток основних хвороб - фітофторозу і альтернаріозу (макроспоріозу). Це призводить до значних втрат врожаю, спонукає до радикальних заходів для зниження шкодочинності цих хвороб. Проблема захисту томатів від хвороб потребує невідкладного вирішення. При цьому дуже важливо враховувати всі можливі поєднання різних методів захисту рослин та агротехнічних прийомів для створення умов, які забезпечують інактивізацію патогена та оптимальний ріст і розвиток рослин томатів без шкоди для навколишнього середовища.

Значні економічні збитки, яких завдають фітофтороз та альтернаріоз, пов'язані з недостатнім вивченням особливостей розвитку збудників хвороб. Це питання стало особливо актуальним із появою статевої стадії розмноження гриба Phytophthora infestans (Mont.) de Bary (а значить - потужного джерела мінливості) у Європі та невизначеністю відносно видового складу збудників альтернаріозу і систематики грибів. Недостатньо вивчені заходи захисту томатів при умові розвитку обох основних хвороб, сортова стійкість до обох патогенів, вплив агротехнічних заходів на обмеження плямистостей.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою частиною досліджень, передбачених тематичним планом Інституту захисту рослин Української академії аграрних наук (ІЗР УААН) № державної реєстрації 0104U002902 (тема: ”Дати теоретичне обґрунтування раціональному застосуванню пестицидів в інтегрованих системах захисту рослин”).

Мета і задачі дослідження. Основною метою нашої роботи було виявити особливості розвитку альтернаріозу та фітофторозу в умовах Лісостепу України і обґрунтувати заходи, спрямовані на оптимізацію захисту томатів від цих хво-роб. Виконання поставленої мети здійснювали шляхом вирішення таких завдань:

- встановити видовий склад збудників ранньої сухої плямистості томатів;

- вивчити симптоми прояву різних видів хвороб на різних за стійкістю сортах;

- дати оцінку різних сортів томатів на стійкість до фітофторозу та сухої плямистості на природному та штучному інфекційному фоні;

- дослідити залежність між строками появи хвороб і способом виро-щування томатів;

- дослідити роль рослинних решток у збереженні інфекції;

- вдосконалити застосування фунгіцидів проти плямистостей томатів залежно від сортових особливостей, груп стиглості і способів вирощування;

Об’єкт дослідження: збудники альтернаріозу, фітофторозу томатів, районовані та перспективні сорти та гібриди, фунгіциди.

Предмет дослідження: еколого-біологічні особливості збудника сухої плямистості томатів, стійкість сортів і гібридів до збудників плямистостей, способи вирощування томатів, схеми застосування фунгіцидів.

Методи досліджень. Фітопатологічні (дослідження динаміки розвитку хвороб томатів залежно від екологічних умов, визначення стійкості сортів та біологічної ефективності застосування засобів захисту), мікологічні (виділення збудників плямистостей томатів у чисту культуру, вивчення впливу екологічних факторів на життєві стадії грибів Alternaria spp., дослідження біології грибів), фітоімунологічні (вивчення взаємовідносин збудників хвороб зі стійкістю сорту), математично-статистичні (оцінка достовірності отриманих результатів та встановлення кореляційних зв’язків).

Наукова новизна одержаних результатів. Уточнено видовий склад і особливості розвитку збудників сухої плямистості томатів в умовах Північного Лісостепу України. Встановлено, що суху плямистість викликають два види грибів: Alternaria solani Ell. et Mart та Alternaria alternata (Fr.) Keissl., які різняться між собою за морфологічними ознаками.

Доведено, що збудники альтернаріозу відрізняються широким температурним діапазоном проростання конідій від +3 до +320С (оптимальні температури 22-250С, відносна вологість повітря – 80%).

Вперше доведено, що закопування інфекційного матеріалу в ґрунт на 10-15 см є оптимальними умовами для збереження життєздатності збудників альтернаріозу. Гальмуючим фактором розвитку патогенів є зберігання рослинних решток на поверхні ґрунту.

Виявлено диференціацію симптомів сухої плямистості томатів при ура-женні різними видами збудників альтернаріозу на різних за стійкістю сортах.

З’ясовано, що перші ознаки сухої плямистості з’являються на рослинах томатів одночасно, незалежно від їх польової стійкості.

Доведено ефективність безрозсадного способу вирощування томатів в обмеженні розвитку плямистостей, що є одним із факторів агротехнічного методу їх захисту.

Визначено сорти та гібриди томатів, що відрізняються груповою стійкістю до збудників альтернаріозу та фітофторозу в лабораторних і польових умовах: Марс F1, Золоте Руно, Муріл F1, Орко F1, Ред Хантер, Факел, Титан, Союз 8; Соляріс, Рома, Космонавт Волков, Золотая оперета.

Розроблено схеми захисту томатів від цих хвороб на різних за стійкістю сортах.

Практичне значення одержаних результатів. Визначено основні хвороби томатів в умовах Північного Лісостепу України, що дасть змогу достовірно проводити діагностику хвороб, оцінювати їх шкідливість в період вегетації. Виявлено сорти і гібриди томатів, що проявляють стійкість одночасно проти збудників фітофторозу й альтернаріозу. Це дає змогу рекомендувати їх виробництву, як один з елементів системи захисту томатів від основних хвороб. Використання запропонованих схем захисту значною мірою знижує ураження томатів фітофторозом і альтернаріозом томатів та сприяє збереженню врожаю.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою науковою працею автора, у якій йому належить постановка проблеми досліджень, розробка теоретичних, методологічних та методичних положень її вирішення. Весь польовий і експериментальний матеріал зібраний особисто автором, або при його безпосередній участі. Експериментальні дослідження, аналіз отриманих результатів та їх узагальнення виконано дисертантом особисто.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідались й обговорювались на засіданнях відділу держвипробувань та звітних сесіях вчених рад ІЗР УААН (м. Київ, 2002 – 2004 рр.); на четвертій міжвузівській конференції аспірантів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” (м. Вінниця, 2004 р.); на міжнародному симпозіумі “Сучасні технології селекційного процесу сільськогосподарських культур” (м. Харків, 2004 р.); на конференції молодих учених “Сучасні проблеми захисту рослин” (м. Київ, 2004 р.); на міжнародній науково-практичній конференції „Інтегрований захист рослин на початку ХХІ століття” (м. Київ, 2004 р.), на п’ятій міжвузівській конференції аспірантів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” (м. Вінниця, 2005 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 8 наукових праць, із яких 4 статті у фахових виданнях та 4 тези.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 170 сторінках і складається з вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, результатів досліджень, заключення, висновків, списку використаної літератури, 4 додатків. Роботу ілюстровано 25 таблицями, 31-рисунком (з них 24 фотографії). Список використаних літературних джерел включає 254 найменувань, в тому числі 112 - зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

В огляді літератури на підставі літературних джерел вітчизняних та зарубіжних авторів висвітлено особливості біології та шкодочинності збудників плямистостей томатів. Наведено дані про особливості їх взаємодії з рослиною-живителем. Висвітлено питання щодо поширеності і зовнішніх ознак плямистостей томатів. В ході аналізу показано, що збудник альтернаріозу характеризується внутрішньовидовою відмінністю, а дані щодо екології і біології досить різноманітні і суперечливі. Невивченими залишаються питання розвитку грибів на рослинах томатів, не розроблені також заходи обмеження шкодочинності хвороб. Плямистості значною мірою поширені в світі, а в Україні Дедалі частіше набувають характеру епіфітотій. Це свідчить про необхідність глибокого вивчення зазначених хвороб.

УМОВИ ТА МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Польові дослідження проводили у 2002-2004 рр. у Київському науково-дослідному центрі (Київська область, Фастівський район, смт. Борова) та фермерському господарстві “Світлана” (Київська область, Фастівський район, с. Червона Мотовилівка). Кліматичні умови зони проведення досліджень є сприятливими для вирощування томатів і характеризуються помірно теплим і вологим кліматом. Ґрунт дослідних ділянок – чорнозем глибокий мало-гумусний, грубопилуватий легкосуглинистого механічного складу. Погодні умови вегетаційних сезонів сприяли розвитку і поширенню основних хвороб у посадках томатів.

Поширення та інтенсивність розвитку плямистостей на сортах томатів визначали протягом усієї вегетації рослин за загальноприйнятими методиками. Виділення грибів здійснювали за методиками, наведеними у роботах І.О.Дудки, І.О.Еланської, В.Й.Білай та ін. (1982). В процесі ідентифікації грибів (гіфоміцетів) використовували визначник Н.М.Підоплічко (1977,1978), M.B. Ellis (1971). Їх морфологію вивчали з використанням світлового мікроскопа. Вплив екологічних факторів на розвиток плямистостей томатів досліджували за методиками, наведеними у книзі “Методы определения болезней и вредителей сельскохозяйственных растений” (1987).

Для визначення видового складу збудників сухої плямистості листки, стебла, плоди томатів з типовими симптомами відбирали в полі з різних сортів та гібридів томатів на початку появи хвороби, в період масового її розвитку і наприкінці вегетації.

Фунгітоксичність препаратів визначали за методом пробіт-анналізу. Ефективність хімічних засобів захисту для обмеження розвитку фітофторозу та альтернаріозу томатів вивчали шляхом постановки польових дослідів. Польові дослідження виконували згідно з “Методиками випробування і застосування пестицидів” (2001).

Всі фотографії, наведені в дисертації є оригіналами і виконані автором особисто з використанням фотоапаратів “Niсon-5200” та “Olympus С-760”. Мікрофотозйомку здійснювали за допомогою мікрофотонасадки “Niсon FX 35 DX”, приєднаної до світлового мікроскопа “Niсon Optiphot-2”.

Статистичний аналіз експериментальних даних здійснювали за методиками І.Б.Доспєхова (1987), за допомогою комп’ютерних програм Exel, Statistica.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПЛЯМИСТОСТЕЙ ТОМАТІВ У ПІВНІЧНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Симптоми основних хвороб томатів у Північному Лісостепу України та біологічні особливості збудників альтернаріозу. Симптоми хвороб значною мірою варіюють залежно від агрокліматичних зон вирощування сільськогосподарських культур, видового складу збудників, сортових особливостей.

У результаті проведених досліджень було встановлено, що в умовах Пів-нічного Лісостепу суху плямистість томатів викликають два види збудника: Alternaria solani Ell. et Mart та Alternaria alternata (Fr.) Keissl. Визначено істот-ну диференціацію симптомів ураження цими грибами. Так, якщо при ураженні грибом A. solani спочатку виникають маленькі коричневі концентричні плями з яскравою облямівкою, то A. alternata спочатку формує округлі плями бурого кольору без облямівки. Крім того встановлено значну диференціацію симптомів альтернаріозу на різних сортах томатів. Виявлено, що одні сорти більше уражуються листковою формою хвороби, в той час як інші – листково-стебловою, а також плодовою.

Вплив абіотичних факторів на динаміку розвитку збудників альтернаріозу. За результатами досліджень було встановлено, що абіотичні фактори мають велике значення для розвитку збудників хвороб рослин. Так, при вивченні впливу різних температур на проростання конідій гриба А. solani встановлено, що найбільша їх кількість проростала при температурі 22-250С та вологості повітря 80% (табл.1).

Таблиця 1 - Вплив температури на проростання конідій Аlternaria solani в умовах in vitro

Температура, 0С | Проросло конідій, %

через 1,5 години | через 6 годин | через 12 годин | через 24 години | через 72 години

+30С-+50С |

0 |

0 |

0 | Початок проростання |

8,50,7

+80С-+100С |

0 |

0 | Початок проростання |

16,50,4 |

25,90,6

180-200С |

27,51,1 |

35,90,6 |

50,01,4 |

72,30,8 |

86,51,6

220-250С |

75,01,4 |

90,31,7 |

95,11,5 |

99,80,1 |

100

300-320С |

0 |

0 | Початок проростання |

17,40,5 |

35,60,9

За такого режиму уже через 1,5 години проростало близько 75% конідій, а через 3 доби їх кількість сягала 100%. В той же час при тій самій вологості, але при температурі 8-100С конідії починали проростати лише через 12 годин, а при 3-50С лише через 24 години. Через три доби кількість конідій, що проросли коливалась в межах 25,9% та 8,5% відповідно. За температури 80-100С та 300-320С початок проростання конідій спостерігали через 12 годин. Проте через 3 доби кількість конідій, що проросли в температурному діапазоні 30-320С, була вищою за кількість пророслих конідій при температурі 3-50С майже на 27%, та на 65% була нижчою порівняно з оптимальними температурами (22-250С).

Як засвідчують результати досліджень, конідії гриба Alternaria solani мо-жуть зберігати життєздатність на рослинних рештках протягом тривалого часу – 24 місяці (табл. 2). Проте за різних режимів зберігання проростання конідій було різним. Найвищу здатність до проростання мали конідії, що зберігались на рослинних рештках у ґрунті на глибині 10-15 см та в холодильній камері при +30-+50С. Відсоток пророслих спор через 18 місяців зберігання становив відповідно 78 і 64 %, через 24 – 70 і 58 %. Найгірше проростали конідії, що перебували на рослинних рештках на поверхні ґрунту. Через 6 місяців відсоток їх проростання становив 30 %, через 18 – лише 7 %, через 24 – 2 %.

Таблиця 2 - Вплив умов зберігання рослинних решток на проростання конідій Alternaria solani, 2002-2004 рр.

Умови зберігання | Пророслих конідій, %

через 6

місяців | через 12

місяців | через 18 місяців | через 24 місяці

у лабораторії, при кімнатній температурі (20-250С) | 80,31,9 | 68,41,3 | 52,31,2 | 47,21,2

у ґрунті (на глибині 10-15см) | 94,82,3 | 85,61,9 | 78,52,3 | 70,22,6

на поверхні ґрунту | 30,21,0 | 14,71,5 | 7,70,8 | 2,01,7

в холодильній камері (+30С . . +50С) | 96,12,5 | 81,92,0 | 64,41,6 | 58,32,4

Отримані результати дають підставу стверджувати, що умови зберігання конідій у ґрунті на глибині 10-15 см є найбільш оптимальними порівняно з тими, що створюються на поверхні ґрунту в Північному Лісостепу України. Це свідчить, що основними факторами, лімітуючими збереження інфекційного потенціалу, є температура та вологість повітря. Саме ці фактори на поверхні ґрунту є несприятливими в Північному Лісостепу України для збереження фізіологічної активності грибів. В той час, як мікробіота гумусного шару ґрунту 10-15 см виявила себе інтерферентною до збудників альтернаріозу, що забезпечило збереження фізіологічної активності їх на рослинних рештках на цій глибині. Це можна пояснити високою конкурентною здатністю цих патогенів, які є напівсапрофітами і характеризуються значною життєздатністю в умовах навколишнього середовища.

Особливості екзофітного та ендофітного розвитку альтернаріозу та фітофторозу на різних за стійкістю сортах та гібридах томатів. Нашими дослідженнями було виявлено значну диференціацію за показниками тривалості інкубаційного періоду, інтенсивності росту міцелію та інтенсивністю спороношення. Так, тривалість інкубаційного періоду в межах тестованих сортів при зараженні збудником альтернаріозу коливалась від 3,1 до 6 діб. Інтенсивність росту та розвитку міцелію знаходилась між 11,5-31,3 мм/добу, а інтенсивність спороношення коливалась від 1 до 2,9 бала.

Тестовані сорти і гібриди за ознакою стійкості до альтернаріозу розділились на високостійкі, середньостійкі, середньосприйнятливі, сприй-нятливі та високосприйнятливі. Найчисельнішими виявились групи середньосприйнятливих та середньостійких сортозразків. До високостійких належали: гібрид Марс F1 та сорт Золоте Руно.

Встановлено, що польова стійкість гібрида Марс F1 та сорту Золоте Руно перевищувала польову стійкість СХ-4 і Новичок на 4 бали. Крім того, було ви-явлено 7 сортозразків, польова стійкість яких характеризувалась балом 2. Інтен-сивність розповсюдження міцелію, інтенсивність спороношення, індекс ура-ження цих сортозразків були вищими за аналогічні показники на високостійких сортозразках, але на порядок нижчими, ніж на середньосприйнятливих.

За результатами досліджень стійкості сортів томатів до фітофторозу при штучній інокуляції із 20 протестованих сортозразків високою стійкістю харак-теризувався лише гібрид Марс F1. На зазначеному гібриді тривалість інкубацій-ного періоду була у межах 6 діб, як і при зараженні збудником альтернаріозу.

Отримані результати свідчать, що за характером взаємодії рослини-живителя і патогена в зазначеній моделі – гібрид томата Марс F1 та збудники альтернаріозу й фітофторозу є близькими за рядом показників. Це дає підстави вважати, що розробку заходів захисту томатів можна здійснювати одночасно щодо обох збудників хвороб, а селекцію можна проводити на групову стійкість до цих патогенів. Незважаючи на те, що на високосприйнятливих сортах тривалість інкубаційного періоду була майже наполовину меншою, ніж гібрида Марс F1, а інтенсивність розповсюдження міцелію, індекс спороношення, індекс ураження значною мірою перевищував аналогічні показники на стійкому гібриді, схожість характеру взаємодії сприйнятливих сортів зі збудником фітофторозу та збудником альтернаріозу зберігалась. Це ще раз підтверджує думку про можливість і необхідність розробки заходів захисту рослин та селекції на стійкість томатів одночасно щодо обох збудників хвороб.

Таким чином, при штучній інокуляції сортів і гібридів томатів збудниками фітофторозу та альтернаріозу за показниками патогенезу, виявлено групу сортозразків, що характеризуються високою та середньою стійкістю. Отримані результати свідчать про можливість розробки системи захисту томатів від цих хвороб з урахуванням стійкості сорту.

Стійкість різних сортів томатів до сухої плямистості та фітофторозу на природному інфекційному фоні. Серед методів захисту томатів від основних хвороб провідне місце займає селекційно-генетичний метод, тому наші дослідження були спрямовані на моніторинг поширених та перспективних сортів томатів за ознакою стійкості до сухої плямистості та фітофторозу на природному інфекційному фоні.

За результатами оцінки колекції КНДЦ у 2002 році було відмічено симптоми лише сухої плямистості. Симптомів фітофторозу протягом вегетації не виявили.

У фазу цвітіння розвиток хвороби коливався від 0 до 0,2 бала. У фазу за-в’язування плодів серед 140 сортозразків розвиток хвороби становив від 1 до 3,8 бала (табл. 3). В процесі подальшої вегетації розвиток хвороби наростав і в

Таблиця 3 - Ураженість сортів і гібридів колекції томатів плямистостями (КНДЦ, Київська обл.,

Фастівський р-н, смт. Борова, 2002-2004 рр.)

Інтенсивність ураження, бал |

Назва сорту /гібриду за роками

2002 | 2003 |

2004

2,5-3,5 | Гібрид Тарасенка, Еріто F3, Дніпровські зорі, Mohel, BB-4825, Red Cherry, Ont 782, Cristal F1, Cristal F3, Сантяго F3, Канадська сливка, Веселка Х Ріф, Уліса F3, Ріф | Соляріс, Рома, Космонавт Волков, Золотая оперета |

-

3,6-5,5 | Господар, Банани, Neta Mech, Оберіг, Дружба, Чубата сливка, Юнга, Аміко, Утро-2, ІМТ “Клювик”, Оранжевий, Ракета, Каспар F1, Астралмат, Сизолитсий, Лерика F3, Horden, Виликі жовті, Марьюшка, Бетта, Банан, Миколка F1, Любимий, Незнайко, 852 сливка | Мобіл, Jutta, Райское наслаждение, Виноградный, Императорский,

Ріо Фуего, Де Барао, Руський, Дніпровські зорі, Пілмекс,264 Maressia, Новинка Предністров’я, Лагідний, ВВ-6800 | Мобіл, Атма F1, Банани жовті, Космонавт Волков, Ляна х Зорень, Гігант Маслова, Золотой королевский, Milla RZF1, Ріо Фуего, Ляна, Ляна х Боян, Райское наслаждение, Чудо света, Канадська сливка

>5,5 |

99 сортів та гібридів |

172 сорти та гібриди |

202 сорти та гібриди

фазу достигання плодів він варіював від 2,5 до 6 балів. У групу низькоуражува-них сортів віднесли сортозразки зі ступенем ураження 2,5-3,5 бала (на них розвиток хвороби був у межах 17,5-37,5 %). До таких сортів належать: Гібрид Тарасенка, Еріто F3, Дніпровські зорі, Mohel, BB-4825, Red Cherry, Ont 782, Cristal F1, Cristal F3, Сантяго F3, Канадська сливка, Веселка Х Ріф, Уліса F3, Ріф.

Виявлено також значну групу сортів, що характеризуються розвитком хвороби в 3,6-4,5 бала (що відповідає 38-55%). Такими є 25 сортозразків. Отже, серед колекції КНДЦ виявлено групу низько- та середньоуражуваних сортоз-разків, що є перспективними для виробництва в Північному Лісостепу України.

В 2004 році поряд з симптомами сухої плямистості з’явились симптоми фітофторозу, що значно ускладнювало об’єктивність визначення розвитку кожної хвороби окремо, тому проводили оцінку ураженості сумісною інфекцією, об’єднавши дві хвороби під назвою плямистості. Слід зазначити, що на всіх етапах онтогенезу великої різниці між показниками розвитку хвороби, отриманими в 2002 - 2004 роках, не спостерігалось.

Таким чином, за роки досліджень виявлено диференціацію сортів і гібридів за ознакою стійкості до основних плямистостей томатів, що характеризується середньою ураженістю від 3,3 до 4,2 бала. Серед них на особливу увагу заслуговують такі сорти і гібриди: Рома, Золотая оперетта, Космонавт Волков, Солярис. У 2004 році таких сортів було виявлено 14: Райское наслаждєніе, Мобіл, Канадська сливка, Атма F1, Банани жовті, Milla RZF1, Ляна х Зорень, Ляна, Гігант Маслова, Золотой королевский, Космонавт Волков, Чудо света, Ріо Фуего, Ляна х Боян. Найбільше було сортозразків з балом ураження 4 і 5, що склали групу сприйнятливих.

Велика кількість сортозразків входила до групи низькоуражуваних, проте найбільше сортозразків становили групу сприйнятливих. Це свідчить про необхідність посилення селекційної роботи зі створення стійких сортів одночасно до збудників фітофторозу і альтернаріозу.

Особливості розвитку плямистостей залежно від метеорологічних умов, стійкості сорту і способів вирощування культури. Метеорологічні по-казники вегетаційного періоду 2002-2004 рр. характеризувались високою се-редньо-добовою температурою повітря та недостатньою, зі значними відхи-лен-нями від норми, сумою опадів. Це створювало сприятливі умови для розвитку сухої плямистості томатів. Ознаки ураження томатів фітофторозом спостеріга-ли, як правило, наприкінці вегетаційного періоду, коли збільшувалась кількість опадів і знижувалась температура повітря. З появою фітофторозу диференціа-цію ураження листя томатів окремими видами хвороб провести було немож-ливо. Тому враховували сумісну інфекцію під загальною назвою плямистості.

Рівень інфекційного навантаження на рослини в першій декаді липня 2002 року був значно нижчим порівняно з 2003 роком, та й погодні умови на початку вегетації рослин більшою мірою сприяли розвитку хвороб порівняно з 2002 роком. Про це свідчать обліки сухої плямистості в період вегетації томатів (рис. 1). Так, якщо у 2002 році наприкінці першої декади липня симптомів сухої плямистості практично не спостерігали, то в цей же період 2003 року поширення цієї хвороби сягало 30%.

Рис. 1. Динаміка розвитку плямистостей томатів (Київська обл.,

Фастівський р-н., ферм госп. „Світлана”, 2002-2004 рр.)

Виявлено, що тестовані сорти значною мірою диференціюються за ознакою стійкості до хвороби протягом періоду вегетації на інфекційних фонах різної інтенсивності.

Найбільш сприйнятливим сортом до фітофторозу, як і до сухої плямистості виявився СХ-4. На початку першої декади вересня 2003 року розвиток хвороби на ньому сягав 92,3 % при 100 % поширенні.

У 2004 році спостерігали значний розвиток сухої плямистості. Надалі серед розвитку рослин серед симптомів сухої плямистості з’явились симптоми фітофторозу, що з часом змішувались, утворюючи суцільні бурі плями.

Як свідчать отримані дані, найбільш стійким гібридом проти сумісної інфекції (плямистості) виявився гібрид Марс F1. Розвиток плямистостей на ньому в першій декаді вересня становив 32,7 %, в той час як на сорті СХ-4 він становив 90,8% . Отже, встановлено, що гібрид Марс F1 є стійким не тільки до фітофторозу але й до альтернаріозу, а також характеризується груповою стійкістю до сумісної інфекції фітофторозу та альтернаріозу в Північному Лісостепу України.

У результаті проведених досліджень встановлено, що розвиток плямистостей томатів у Північному Лісостепу України значною мірою залежить від метеорологічних умов, стійкості та скоростиглості сорту. Значний розвиток хвороб створює умови для збільшення інфекційного потенціалу в природі. Тому при вирощуванні томатів слід використовувати сорти й гібриди, що характеризуються стійкістю до обох хвороб.

Вплив способу вирощування на розвиток плямистостей томатів. Основним способом вирощування томатів у зоні Північного Лісостепу є розсадний, що пов’язано з отриманням більш раннього урожаю плодів. Проте зі значним потеплінням клімату став можливим і безрозсадний спосіб вирощування, особливо сортів ранніх строків дозрівання. Але особливості розвитку рослин та розвитку основних хвороб на різних за стійкістю сортах і за різних способів вирощування томатів нині не вивчено.

Безрозсадний і розсадний способи вирощування томатів істотно впливали на фенологічний розвиток рослин та інтенсивність розвитку хвороб.

За результатами досліджень було встановлено, що при безрозсадному способі вирощування фенологічний розвиток рослин томатів запізнюється в середньому на місяць порівняно з розсадним способом незалежно від групи стиглості сортів, стійкості їх до хвороб, а також погодних умов.

Проте при безрозсадному способі вирощування томатів значно знижувався розвиток плямистостей на всіх досліджуваних сортах - в середньому на 5-19% порівняно з розсадним способом (табл. 4).

Отже, вирощування томатів безрозсадним способом дає змогу стримувати розвиток найбільш шкодочинних хвороб.

Таблиця 4 - Вплив способів вирощування на розвиток плямистостей томатів (Київська обл.. Фастівський р-н ферм. господарство “Світлана”, 2002-2004 рр.)

№

п/п |

Сорт | Спосіб вирощування |

2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | 17.07 | 29.08 | 22.07 | 20.08 | 15.07 | 2.09 |

Розвиток,

% |

Розвиток,

% |

Розвиток,

% |

Розвиток,

% |

Розвиток,

% |

Розвиток,

% | 1 | Марс F1 | 1* | 0 | 32,0 | 0,03 | 28,3 | 0 0 | 32,7 | 2** | 0 | 50,0 | 0,05 | 29,5 | 0, 01 | 35,8 | 2 | Лагідний | 1* | 0,01 | 52,0 | 0, 7 | 36,0 | 0 | 68,4 | 2** | 0,1 | 66,2 | 0,83 | 58,2 | 0, 1 | 70,3 | 3 | Факел | 1* | 0,01 | 50,6 | 0, 61 | 32,3 | 0 | 45,0 | 2** | 0,1 | 65,8 | 0,82 | 45,5 | 0, 3 | 65,3 | 4 | СХ-4 | 1* | 0,1 | 78,8 | 1,03 | 42,0 | 0, 1 | 71,2 | 2** | 1,0 | 90,5 | 1,4 | 78,2 | 0, 7 | 89,9 | НІР05 * | 0,06 | 2,6 | 0,39 | 5,26 | 0,06 | 3,8 | НІР05 ** | 0,7 | 3,4 | 0,4 | 9,3 | 0,8 | 7,5 |

1* – томати, висіяні насінням

2** – томати, висаджені розсадою

ЕФЕКТИВНІСТЬ ХІМІЧНОГО ЗАХИСТУ ВІД АЛЬТЕРНАРІОЗУ ТА ФІТОФТОРОЗУ ТОМАТІВ

Скринінг фунгіцидів за допомогою пробіт-аналізу. Висока фунгіцидна активність усіх препаратів спостерігається щодо збудника фітофторозу. Так, за найнижчої концентрації (0,0001%) препаратів проростання зооспорангіїв Phytophthora infestans гальмується на 68,4-80,5 %, а за найвищої (0,1%) - на 92,4-99,3%. Найвищий відсоток гальмування забезпечив фунгіцид танос 50% в.г., найнижчий - акробат МЦ, 69% з.п.. У той же час при зазначених концентраціях препарат танос 50% в.г. значно меншою мірою гальмував проростання конідій Alternaria solani та Alternaria alternatа. Так, при концентрації препарату 110–4 проростання конідій A. solani майже на 56% було меншим ніж Phytophthora infestans, а A. alternatа – на 60% (рис. 2). Подібна картина спостерігалась і за інших концентрацій.

Отримані результати свідчать про високу фунгітоксичну активність усіх випробовуваних препаратів щодо Phytophthora infestans. Слід зазначити, що фунгітоксична активність препаратів щодо грибів роду Alternaria spp. є нижчою, ніж щодо Ph. infestans.

Рис. 2. Фунгітоксичність препаратів щодо збудників Phytophthora infestans та

Alternaria solani

Таким чином, досліджувані фунгіциди при всіх концентраціях проявляли вищу фунгітоксичність щодо спор Ph. infestans, ніж до Alternaria spp.. Дещо нижча фунгітоксичніть щодо спор Alternaria spp. не є такою, що заперечує їх застосування для захисту томатів від альтернаріозу.

Ефективність хімічного захисту томатів від хвороб на різних за стійкістю сортах та гібридах. Для захисту томатів від основних хвороб було досліджено різні схеми застосування фунгіцидів (табл. 5). Ці схеми включали чергування фунгіцидів системно-контактної і контактної дії. Досліди проводили на різних за стійкістю сортах. Оскільки перші ознаки хвороб з’явились одночасно на всіх сортах, незалежно від їх польової стійкості, обприскування розпочинали теж одночасно на всіх сортах відразу після приживлення розсади в полі.

Як показали результати досліджень, всі схеми захисту забезпечили практично однакову ефективність захисту томатів від плямистостей. Дещо вищою ефективністю характеризувалась схема танос>дітан М-45>танос. У досліді з використанням гібриду Марс F1 ця схема забезпечувала ефективність дії на 24,3-66%, а сорту СХ-4 – 12,9-54,3%.Урожай плодів у цьому варіанті також був вищим порівняно з іншими схемами захисту. На відносностійкому сорті ефективність захисту була в середньому на 11-23% вища, ніж на сприйнятливому.

Таблиця 5 - Ефективність застосування фунгіцидів проти альтернаріозу та фітофторозу томатів на різних за стійкістю сортах (Київська обл., Фастівський р-н, ферм. госп. “Світлана”, 2003-2004 рр.)

Варіант | Ефективність дії, % | Урожайність, т/га

в початковий період роз-витку хвороб | в кінцевий період розвитку хвороб | Марс F1 | СХ-4

Марс F1 | СХ-4 | Марс F1 | СХ-4

Контроль | - | - | - | - | 40,9 | 37,6

Танос 50% в. г., 0,6 кг/га > Дітан М45, 1,6 кг/га > Танос 50% в.г., 0,6 кг/га | 66,0 | 54,3 | 24,3 | 12,9 | 45,7 | 43,0

Дітан М45, 1,6 кг/га > Танос 50% в.г., 0,6 кг/га > Дітан М45, 80% з.п., 1,6 кг/га | 64,6 | 49,2 | 23,8 | 10,4 | 45,4 | 42,1

Акробат МЦ, 69% з.п., 2 кг/га

(3 обробки) | 65,5 | 50,3 | 21,7 | 10,3 | 44,6 | 42,3

Економічна ефективність застосування заходів захисту томатів. Розрахунки економічної ефективності запропонованих схем захисту томатів засвідчили доцільність їх застосування. При використанні трикратного обприскування за схемою танос>дітан М-45>танос умовно чистий прибуток на гібриді Марс F1 становив 3604,5 грн./га, а на сорті СХ-4 – 5911,9 грн./га.

За результатами розрахунків економічна ефективність заходів захисту на сприйнятливому сорті виявилась вищою, ніж на стійкому. Незважаючи на те, що біологічна і господарська ефективність хімічного захисту на стійких сортах значно вища, економічно вигідніші захисні заходи на сприйнятливих сортах. Для підвищення рентабельності заходів захисту на стійких сортах варто обмежитись двома обробками.

висновки

1. У результаті проведених досліджень виявлено, що основними хворобами томатів в умовах Північного Лісостепу України є фітофтороз та суха плямистість (альтернаріоз).

2. Встановлено, що суху плямистість викликають два види грибів: Alternaria solani Ell. et Mart та Alternaria alternata (Fr.) Keissl., що різняться між собою за культурально-морфологічними ознаками і симптомами ураження різних за стійкістю сортів томатів.

3. Збудники альтернаріозу відрізняються широким температурним діапазоном проростання конідій - від +3 до +320С. Оптимальними умовами їх розвитку є температура в межах 22-250С та відносна вологість повітря – 80%.

4. Життєздатність конідій Alternaria spp. зберігається протягом 18 місяців, що свідчить про високу пристосованість цього патогена до умов навколишнього середовища. Лімітуючим фактором інфекційного потенціалу Alternaria spp. є збереження уражених рослинних решток на поверхні ґрунту.

5. За показниками екзофітного та ендофітного розвитку патогенів (трива-лість інкубаційного періоду, інтенсивність спороношення, індекс ураження) се-ред районованих сортів та гібридів виділено такі, що характеризуються різною стійкістю проти збудників фітофторозу та альтернаріозу. Імунологічними властивостями щодо збудників плямистостей характеризуються сорти та гібриди: Марс F1, Золоте Руно, Муріл F1, Орко F1, Ред Хантер, Факел, Титан, Союз 8. Це дає змогу використовувати їх у системі захисту одночасно проти двох хвороб. Марс F1 відрізняється високою стійкістю як щодо альтернаріозу, так і фітофторозу, а також проти сумісної інфекції збудниками цих хвороб.

6. На природному інфекційному фоні в колекції сортів і гібридів томатів КНДЦ виявлено такі, що характеризуються різною стійкістю проти збудників альтернаріозу та фітофторозу. Ряд сортів і гібридів відносно стійкі щодо обох хвороб об'єднаних під назвою плямистості.

7. Поява перших ознак хвороби не залежить від рівня стійкості сорту. Це свідчить, що захисні заходи слід розпочинати одночасно на всіх сортах томатів незалежно від їх польової стійкості.

8. Спосіб вирощування томатів значною мірою впливає на ступінь ураження їх плямистостями. Встановлено, що при безрозсадному способі розвиток хвороби знижується на 5–15% (залежно від сорту) порівняно з розсадним способом вирощування томатів.

9. Препарати, рекомендовані для захисту томатів від хвороб: дітан М-45, 80% з.п., танос 50% в.г., акробат МЦ 69% в.г., відрізняються за фунгі-токсичністю щодо збудників альтернаріозу та фітофторозу. Встановлено, що чутливість збудника альтернаріозу в 1000 разів нижча до зазначених вище фунгіцидів, ніж чутливість збудника фітофторозу.

10. Найвищу ефективність дії фунгіцидів встановлено за умов незначного розвитку хвороб.

11. Різні схеми застосування системно-контактних і контактних фунгіци-дів забезпечують практично однакову ефективність дії. Дещо вищою ефективністю характеризувалась схема, де обробки розпочинали з фунгіциду системно-контактної дії, танос>дітан М-45>танос.

12. На відносно стійкому гібриді Марс F1 ефективність застосування фунгіцидів вища, ніж на сприйнятливому сорті СХ-4 на 11-23%.

13. Економічна ефективність трикратного застосування фунгіцидів виявилась вищою на сприйнятливому сорті, ніж на стійкому. Це свідчить про економічну доцільність хімічного захисту сприйнятливих сортів томатів.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Використовувати сорти і гібриди, що характеризуються відносною стійкістю проти обох хвороб - альтернаріозу і фітофторозу - Марс F1, Золоте Руно, Муріл F1, Орко F1.

2. Використовуючи різні за стійкістю сорти і гібриди, розпочинати захисні заходи одночасно на всіх сортах, незалежно від їх групової стійкості.

3. Для зниження розвитку хвороб використовувати безрозсадний спосіб вирощування томатів, особливо сортів ранніх строків дозрівання. Це сприяє скороченню кількості хімічних обприскувань і підвищенню екологічної безпеки.

4. При розсадному способі вирощування обприскування фунгіцидами слід розпочинати відразу після приживлення розсади в полі, застосовуючи фунгіциди системно-контактної дії: акробат мц, 69% з.п., танос. 50% в.г.

5. У період вегетації томатів на відносно стійких сортах достатньо двох обробок фунгіцидами, на середньостійких і сприйнятливих – 3-4, залежно від рівня розвитку хвороби.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Райчук Т.М. Фітофтороз томатів //Захист і карантин рослин. – К., 2002. – Вип. 48. – С.76-84.

2. Райчук Т.М., Сергієнко В.Г. Вплив умов зовнішнього середовища на розвиток збудника альтернаріозу томатів // Захист і карантин рослин. – К., 2003. – Вип. 49. – С.116-120. (Особистий внесок здобувача 70%. Проведено дослідження, узагальнено експериментальні дані, зроблено висновки).

3. Райчук Т.М., Сергієнко В.Г. Суха плямистість томатів в Північному Лісостепу України // Карантин і захист рослин. – 2004.–№12.–С.5-7. (Особистий внесок здобувача 70%. Проведено дослідження, отримано та узагальнено експериментальні дані).

4. Райчук Т.М. Патогенез альтернаріозу томатів на різних за стійкістю сортах в зоні Північного Лісостепу України //Захист і карантин рослин. – К., 2005. – Вип. 50. – С.202-207.

5. Райчук Т.М. Стійкість різних сортозразків томатів до альтернаріозу в умовах Північного Лісостепу України // Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи. Збірник тез міжнародного симпозіуму (7-8 липня 2004 р.). – Харків, 2004. – С.141.

6. Райчук Т.М. Життєздатність збудника альтернаріозу томатів в залежності від умов зовнішнього середовища //Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи. Матеріали четвертої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів. – Вінниця, 2004. – С. 36-37.

7. Райчук Т.М. Основні хвороби томатів та оптимізація заходів захисту в Північному Лісостепу // Сучасні проблеми захисту рослин. Тези доповідей конференції молодих вчених (14 вересня 2004 р.) - К., 2005.- С.37-38.

8. Райчук Т.М. Токсикологічне обґрунтування застосування фунгіцидів проти основних хвороб томатів// Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи. Матеріали п’ятої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів. – Вінниця, 2005. – С. 80-81.

Райчук Т.М. Основні хвороби томатів та оптимізація заходів захисту в Північному Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11 – фітопатологія. Національний аграрний університет, Київ,2005.

Дисертація присвячена вивченню екологічних та біологічних особливостей Alternaria spp., їх ролі в етіології та патогенезі сухої плямистості томату. Встановлено, що гриб є досить пластичним по відношенню щодо температурного фактора. Оптимальна температура його вегетативного росту – 20-250С. Спороношення відбувається при температурі від 3 до 300С. Конідії здатні проростати в діапазоні 3-320С. Лімітуючим фактором щодо життєвих структур Alternaria spp. є відносна вологість повітря. Так, вегетативний ріст грибниці відбувається за 80-100% вологості. Конідіальне спороношення здатне формуватися в межах 60-80%.

Серед районованих і перспективних сортів та гібридів томатів імунних щодо плямистостей не виявлено. Менше уражувалися рослини сортів Золоте Руно, Марс F1.

Зниженню розвитку хвороби сприяє обробка посадок фунгіцидами та вирощування томатів безрозсадним способом.

Ключові слова: томати, плямистості, фітофтороз, альтернаріоз, Alternaria solani, Alternaria alternata, сорти, фунгіциди.

Райчук Т.Н. Основные болезни томатов и оптимизация средств