Національний науковий центр

"ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ"

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

РАТОШНЮК Тетяна Миколаївна

УДК 338.43+[631.95:631.438]

ОРГАНІЗАЦІЙНО - ЕКОНОМІЧНІ НАПРЯМИ

ЕКОЛОГІЗАЦІЇ РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ЗЕМЕЛЬ

08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному науковому центрі

"Інститут аграрної економіки" Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: доктор економічних наук, академік УААН

Гладій Михайло Васильович,

Верховна рада України,

народний депутат

Офіційні опоненти: доктор економічних наук,

старший науковий співробітник

Калінчик Микола Володимирович,

Інститут землеробства УААН,

завідувач відділу економіки

кандидат економічних наук

Кучер Олег Олександрович,

Рада по вивченню продуктивних сил України

НАН України, старший науковий співробітник

відділу проблем використання і охорони

земельних ресурсів

Провідна установа: Національний аграрний університет

Кабінету Міністрів України,

кафедра аграрної економіки, м.Київ

Захист дисертації відбудеться "_17_" травня 2005 р. о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 в Національному науковому

центрі "Інститут аграрної економіки" УААН за адресою: 03680, м.Київ, МСП,

вул. Героїв Оборони, 10, конференц-зал, 3-й поверх, кімн. 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового

центру "Інститут аграрної економіки" УААН за адресою: 03680, м.Київ, МСП,

вул. Героїв Оборони, 10, 2-й поверх, кімн. 211.

Автореферат розісланий "_12_" квітня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Пулім В.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми. Державна політика в сфері екологізації народного господарства має бути спрямована на вирішення найбільш вагомих природоохоронних проблем, що здійснюють суттєвий вплив на процес сталого економічного розвитку. Дослідження економіко-організаційних та економіко-екологічних аспектів розвитку ресурсного потенціалу агропромислового виробництва, його збалансованого відтворення і раціонального використання всіх виробничих ресурсів за наявності різних форм власності є надзвичайно актуальною проблемою. Від її розв’язання залежить забезпечення стабілізації, ефективне функціонування і переведення вітчизняного агропромислового виробництва на модель сталого розвитку. Адже у сукупності негативні екологічні наслідки значно погіршують умови сільськогосподарського виробництва, знижують продуктивність та економічну ефективність використання аграрно-ресурсного потенціалу, а тому екологізація сільськогосподарського виробництва має бути спрямована, насамперед, на постійне нарощування виробництва екологічно чистої продукції рослинництва і тваринництва, що в свою чергу залежить від використання екологічно чистих ґрунтів. Тому визначення напрямів поліпшення екологічного стану земель, зокрема в регіоні радіоактивного забруднення, є важливим завданням.

Актуальність даного дослідження полягає у необхідності обгрунтування і розробки практичних заходів щодо раціонального використання земельних угідь, підвищення їх родючості та впровадження сучасних екологічно безпечних комплексних ресурсозберігаючих технологій поліпшення і використання земель у сільськогосподарському виробництві.

За період, що минув після аварії на ЧАЕС, вітчизняними вченими у співдружності з ученими інших країн були проведені фундаментальні та прикладні дослідження щодо вивчення наслідків Чорнобильської катастрофи.

Значний внесок у вирішення проблем раціонального використання земельних ресурсів в Україні зробили: П.Ф.Веденічев, П.Т.Саблук, В.Я.Месель-Веселяк, М.М.Федоров, П.П.Борщевський, М.О.Чернюк. Питаннями радіоактивного забруднення ґрунтів і сільськогосподарської продукції та розробленням заходів щодо його зменшення займаються вчені Інституту агроекології та біотехнології, Інституту радіології, Інституту сільського господарства Полісся УААН, Державного агроекологічного університету України, зокрема, Р.М.Алексахін, А.С.Малиновський, Б.М.Анненков, Е.В.Юдінцева, Б.С.Прістер, Л.В.Перепелятникова, Н.А.Корнєєв та інші.

Разом з тим ряд проблем екологізації сільського господарства, передусім екологізації радіоактивно забруднених земель, еколого-економічна оцінка їх стану, обгрунтування комплексу заходів щодо зменшення надходження радіонуклідів у вирощену продукцію і напрямів поліпшення стану сільськогосподарських угідь потребують більш глибокого дослідження. Екологічно орієнтоване реформування агропромислового комплексу вимагає подальшого теоретичного обгрунтування ряду питань та розробки практичних заходів.

Все це визначило вибір теми, мети та завдань дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є результатом наукових досліджень, виконаних автором у відповідності з програмою науково-дослідних робіт відділу земельних відносин Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Української академії аграрних наук за науковою темою: "Розробити методологічні і організаційно-економічні основи трансформування земельних відносин до ринкових умов" (0102 U000265), підпункту - "Розробити пропозиції щодо ефективного використання меліорованих земель, застосування засобів хімізації та екологічно безпечного використання сільськогосподарських земель".

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є узагальнення теоретичних засад і практики використання сільськогосподарських земель в регіоні радіоактивного забруднення та обгрунтування і розробка напрямів поліпшення їх екологічного стану.

Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні завдання:

- узагальнити теоретичні основи сутності поняття екологізація радіоактивно забруднених земель;

- проаналізувати сучасний стан використання земельних ресурсів сільськогосподарського призначення Житомирської області;

- дати еколого-економічну оцінку радіоактивно забруднених земель;

- скоригувати грошову оцінку сільськогосподарських угідь з урахуванням забруднення їх радіоактивними елементами;

- обґрунтувати комплекс заходів щодо зменшення надходження радіонуклідів у сільськогосподарську продукцію і напрями поліпшення екологічного стану сільськогосподарських земель в умовах радіоактивного забруднення;

- розробити раціональну структуру посівів, спрямовану на екологізацію забруднених земель та заходи щодо запровадження її у виробництво;

- удосконалити економічний механізм стимулювання власників землі та землекористувачів за зниження забрудненості ґрунтів радіоактивними елементами.

Об’єктом дослідження є теоретико-методологічні і практичні аспекти вирішення еколого-економічних проблем ефективного використання радіоактивно забруднених земель.

Предметом дослідження є землі сільськогосподарського призначення радіоактивно забруднених районів Житомирської області, зокрема, Ємільчинського, Коростенського, Лугинського, Народицького, Овруцького та Олевського.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення економічних явищ і процесів, фундаментальні положення економічної теорії та наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з проблем раціонального використання земельних ресурсів, зокрема, радіоактивно забруднених земель.

У процесі дослідження використані такі методи економічних досліджень: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формулювання висновків); статистико-економічний, статистичних групувань, регресійний, середніх величин (аналіз сучасного стану земель в регіоні радіоактивного забруднення, вплив проведених заходів на зменшення забруднення ґрунтів радіоактивними елементами й ефективність використання земельних ресурсів), кореляційного аналізу (дослідження залежності між величиною розрахункової грошової оцінки землі та впливом на неї затрат, понесених на зменшення забрудненості ґрунтів), монографічний і системного аналізу (вивчення й аналіз принципів і закономірностей екологобезпечного використання радіоактивно забруднених земель), абстрактно-логічного (визначення пріоритетних заходів щодо зменшення надходження радіонуклідів із ґрунтів, особливостей їх екологобезпечного використання і розробки раціональної структури використання земель в даному регіоні).

Інформаційною базою дослідження були офіційні статистичні матеріали, нормативно-довідкова література, матеріали головних управлінь економіки, сільського господарства та продовольства, радіологічного центру Житомирської облдержадміністрації, Житомирського центру "Облдержродючість", звітність сільськогосподарських підприємств, публікації наукових установ, праці вітчизняних і зарубіжних учених та результати власних спостережень і досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретико-методологічному обгрунтуванні та розробці еколого-економічних напрямів підвищення ефективності використання радіоактивно забруднених земель. Сутністю наукової новизни проведеного дослідження є:

Вперше:

- методично обгрунтовано коригування грошової оцінки радіоактивно забруднених сільськогосподарських угідь, яке полягає у врахуванні додаткових виробничих затрат на зменшення радіоактивного забруднення грунтів шляхом їх вапнування та внесення добрив;

- запропоновано і проведено розрахунок економічного стимулювання власників землі та землекористувачів за зниження забрудненості ґрунтів радіоактивними елементами, який базується на принципі збільшення розміру стимулювання залежно від зниження ступеня забрудненості грунтів.

Уточнено:

- методичні підходи щодо визначення еколого-економічної оцінки радіоактивно забруднених земель, які базуються на показниках щільності забруднення та коефіцієнтах переходу радіонуклідів з грунту в рослини.

Дістали подальшого розвитку:

- обгрунтування заходів щодо поліпшення екологічного стану радіоактивно забруднених сільськогосподарських угідь – вапнування кислих ґрунтів та внесення оптимальних норм мінеральних добрив, які забезпечуватимуть ефективність функціонування сільського господарства в регіоні радіоактивного забруднення;

- обґрунтування раціональної структури посівних площ на радіоактивно забруднених землях, яка передбачає збільшення питомої ваги посівів під зерновими культурами, картоплею, багаторічними травами, в яких накопичується відносно мала кількість радіонуклідів.

Практичне значення одержаних результатів. Результати наукового дослідження знайшли практичне застосування при розробці заходів щодо підвищення ефективності використання земель в радіоактивно забрудненому регіоні.

Рекомендації, що стосуються ефективності впровадження контрзаходів, які дають можливість раціонально і з більшою віддачею використовувати бюджетні кошти, враховані Житомирським обласним центром радіаційного контролю виконання заходів по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (довідка №47 від 16.06.2004 р).

Розрахунки економічної ефективності вапнування грунтів і внесення мінеральних добрив, як пріоритетних заходів зниження надходження радіонуклідів у рослинницьку продукцію, застосовуються в СТОВ "Перемога" Коростенського району Житомирської області (довідка №122 від 7.12.2004 р).

Рекомендації стосовно підвищення економічної ефективності господарювання аграрних підприємств району за рахунок удосконалення структури посівних площ та інших заходів знайшли практичне застосування в Коростенському районі (довідка Управління сільського господарства і продовольства Коростенської райдержадміністрації №47 від 24.02.2005 р).

Пропозиції щодо удосконалення механізму стимулювання власників землі та землекористувачів за підвищення родючості радіоактивно забруднених земель використовуються Головним управлінням сільського господарства і продовольства Житомирської облдержадміністрації (довідка №1995/4 від 16.06.2004 р).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною роботою автора. Представлені у дисертаційній роботі результати наукових досліджень отримані автором особисто. Наукові статті підготовлені автором особисто і відбивають зміст дисертаційного дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні положення результатів дослідження доповідались на: міжнародній науково-практичній конференції "Землевпорядна наука, виробництво і освіта ХХІ століття" (м.Київ, 20 квітня 2001 року); міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання" (м.Харків, 17-18 травня 2001 року); всеукраїнській конференції молодих учених-аграрників "Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК" (м.Київ, 20-21 листопада 2001 року).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані у 11 наукових працях, з яких – 7 статей у фахових виданнях, загальним обсягом 2,69 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (226 найменувань). Загальний обсяг роботи становить 180 сторінок комп’ютерного тексту, містить 36 таблиць, 5 рисунків, 7 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі - "Теоретичні основи екологізації радіоактивно забруднених земель" - наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів щодо радіоактивного забруднення сільськогосподарських угідь, розкрито сутність поняття "екологізація" радіоактивно забруднених земель та її значення у використанні земель, обгрунтовано методичні підходи щодо еколого-економічної оцінки радіоактивно забруднених земель.

На сучасному етапі розвиток різних галузей народного господарства розглядається і оцінюється через призму екологічних проблем. Особливо це важливо для сільськогосподарського виробництва, ефективність якого зумовлена, з одного боку, оптимальним поєднанням екологічних умов вирощування культурних рослин, а з іншого – мінімальним негативним впливом господарської діяльності на довкілля при вирощуванні цих рослин. У даному випадку це вплив радіоактивного випромінювання на забруднення ґрунтів і навколишнє середовище.

За період, що минув після аварії на ЧАЕС, вітчизняними вченими у співдружності з вченими різних країн були проведені фундаментальні та прикладні дослідження щодо вивчення наслідків катастрофи, результати яких знаходять практичне застосування при визначенні та розробці заходів, спрямованих на мінімізацію наслідків аварії, проведення контрзаходів.

Добробут людей залежить від стану довкілля, екологічної якості продукції, товарів і послуг, тобто від екологічних благ. При цьому технолого-економічні проблеми взаємообумовлені вирішенням соціально-економічних проблем. Екологічні наслідки радіоактивного забруднення досить різнобічні і небезпечні. Тому нині постає необхідність екологізації усіх видів виробництва сільськогосподарської продукції, яка повинна включати заходи щодо його розвитку з урахуванням природних особливостей функціонування природних екосистем.

У процесі дослідження встановлено, що екологізація радіоактивно забруднених земель – це комплекс заходів, які поєднують екологічні правила і програми, спрямовані на охорону земельних ресурсів від забруднення, підвищення ефективності їх використання, відтворення родючості грунтів, вирощування на них екологічно чистої продукції, впровадження інновацій та екологобезпечних технологій.

Землекористування в забрудненому регіоні і визначення його основних напрямів зумовлені екологічним обмеженням сільськогосподарського землекористування на територіях з рівнем забруднення більше 15 Кі/км2.

Здійснено також вивчення теоретико-методичних підходів щодо еколого-економічної оцінки використання радіоактивно забруднених ґрунтів. Внаслідок впливу радіоактивного забруднення знижується якість сільськогосподарської продукції, що негативно впливає на ефективність виробництва. Оцінка радіоактивного забруднення проводиться на основі розрахунку очікуваної концентрації радіоцезію в рослинній продукції. В основу розрахунку покладено показники щільності забруднення і коефіцієнти переходу радіонуклідів у рослини. У коефіцієнтах переходу відображено вплив багатьох факторів (рівень забруднення, агрохімічні і фізичні властивості грунтів та ін.) на інтенсивність міграції.

Для зменшення забрудненості ґрунтів радіоактивними елементами, підвищення врожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості вирощуваної продукції потрібно додатково понести затрати на вапнування кислих ґрунтів, внесення добрив, що в свою чергу впливатиме на визначення грошової оцінки забруднених земель. Виходячи з цього, грошова оцінка радіоактивно забруднених земель потребує коригування шляхом розробки коефіцієнтів, які враховували б ступінь забрудненості грунтів та додаткові виробничі затрати на їх поліпшення.

Основні принципи землекористування на забруднених радіонуклідами територіях, незалежно від його цілей і напрямків, повинні бути спрямовані на покращання екологічної ситуації, безпечного проживання і трудової діяльності населення, бути еколого-економічно обгрунтованими.

Виходячи з цього, еколого-економічна оцінка радіоактивно забруднених земель дозволяє розробляти заходи щодо підвищення ефективності використання земель, зменшення їх забруднення, збереження родючості.

У другому розділі - "Сучасний стан і еколого-економічна оцінка радіоактивно забруднених земель" - проведено аналіз стану радіоактивно забруднених земель Житомирської області, проаналізовано ефективність їх сільськогосподарського використання, здійснена еколого-економічна оцінка земель.

На радіоактивно забруднених територіях дев’яти районів площа сільськогосподарських угідь становить 618 тис. га, або 42% від загально обласної площі цих угідь. Найвищий рівень забруднення цезієм-137 від 5 до 15 Кі/км2 мають сільськогосподарські угіддя в господарствах таких районів: Народицькому – 35,3%, Коростенському – 14,6, Лугинському – 13,0 та Овруцькому – 7,6%. З рівнем забруднення понад 15 Кі/км2 виявлено 10 тис. га таких угідь. Найбільші площі сільськогосподарських угідь, що мають рівень забруднення стронцієм-90 від 0,15 до 3,0 Кі/км2, на території Народицького району – 43,3 тис. га. Дещо менше – в Овруцькому та Лугинському районах, де вони відповідно займають площу 29,7 та 14,5 тис. га. Сільськогосподарські угіддя з рівнем забруднення стронцієм понад 3,0 Кі/км2 становлять 596 га в Овруцькому та Лугинському районах.

Забруднення ґрунтів радіонуклідами, зокрема цезієм і стронцієм, є одним з проявів деградації земель, що вимагає проведення науково обґрунтованої державної політики з питань охорони й раціонального використання земельних ресурсів, створення механізму збереження і покращання продуктивних земель.

Для забруднених територій Житомирської області характерна значна строкатість ґрунтового покриву, різні гідрологічні умови, неоднорідність гранулометричного складу, фізико-хімічних та агрохімічних показників грунту. Враховуючи значний вплив цих параметрів на інтенсивність переходу радіонуклідів з грунту в рослини, а відтак і на рівень забруднення сільськогосподарської продукції, дуже важливо мати комплексну агрокліматичну та грунтову характеристику.

Землекористування на забрудненій території характеризується високим для умов Полісся рівнем сільськогосподарського освоєння та інтенсивності використання земель. Орні землі складають до 80% усіх сільськогосподарських угідь. Це вказує на високий рівень антропогенних перетворень агроландшафтів у результаті інтенсивного використання земель у сільськогосподарському виробництві, що значною мірою знижує їх здатність виконувати ресурсовідтворюючі функції. У господарствах поліської зони Житомирської області в 2000-2002 роках частка сільськогосподарських угідь у загальній земельній площі становила 53,6-53,4%; ріллі - 35,8-36,8, сіножатей - 4,1, пасовищ - 3,01, багаторічних насаджень - 5-4,9%.

За останні роки спостерігається різке зменшення посівних площ. Якщо по області за період з 1985 по 1993 роки посівна площа зменшилась на 15%, а в найбільш забруднених районах - на 20%, то в період з 1993 по 2002 рік - відповідно на 26 і 37%, або в натуральних величинах відповідно на 270,1 тис. і 77,2 тис. га. Частка вивільнених земель передана до земель запасу з подальшим розподілом для індивідуального користування, а малопродуктивні землі з найвищим рівнем забруднення (79,2 тис. га) будуть заліснені. За післяаварійний період у регіоні зменшилась майже в 10 разів посівна площа під льоном, в 24 рази - під картоплею, в 7 разів - під овочами та удвічі - під зерновими культурами. Без істотних змін залишилися площі під багаторічними травами. У 2003 році в структурі посівних площ зернові займали 59,8%, технічні – 16,5, овочі і картопля – 0,7, кормові - 23,0%.

Таблиця 1

Основні економічні показники господарської діяльності

сільськогосподарських підприємств забрудненого регіону

Житомирської області

Показники | Роки

1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003

Площа с.-г. угідь, тис.га | 294 | 246 | 223 | 196 | 160

Середньорічна чисельність

працівників, зайнятих в с.-г.

виробництві ,тис.чол. |

19,7 |

17,6 |

16,4 |

14,2 |

11,7

Валова продукція, тис. грн

на 100 га с.-г. угідь | 30,9 | 37,9 | 42,5 | 43,5 | 44,7

одного працівника, зайнятого в с.-г. виробництві | 4,6 | 5,3 | 5,8 | 6,0 | 6,1

Валовий дохід, тис. грн.

на 100 га с.-г. угідь | 13,2 | 15,8 | 16,1 | 16,8 | 18,2

одного працівника, зайнятого в с.-г. виробництві | 2,0 | 2,2 | 2,2 | 2,3 | 2,5

Прибуток (збиток)– всього, тис. грн | -30,2 | 2,4 | -6,4 | -15,4 | -8,9

в т.ч. на:100 га с.-г.угідь | -10,3 | 1,0 | -2,9 | -7,9 | -5,6

одного працівника, зайнятого в с.-г. виробництві | -1,5 | 0,1 | -0,4 | -1,1 | -0,8

Рівень рентабельності (збитковості), % | -43,7 | 2,0 | -12,1 | -26,4 | -16,6

У досліджуваному регіоні за період з 1999 по 2003 роки майже вдвічі зменшилась кількість працівників, зайнятих в сільськогосподарському виробництві. При сформованій на цей період структурі сільськогосподарського виробництва та стабілізації цін на його продукцію виявлена тенденція до збільшення обсягів виробництва валової продукції. Якщо в 1999 році на 100 га сільськогосподарських угідь було вироблено валової продукції на 30,9 тис. грн, то на кінець 2003 року цей показник був в 1,4 раза більшим. Поряд з цим в 1,3 раза підвищилась і продуктивність праці. Але внаслідок високої вартості енергоносіїв та диспаритету цін на промислову і сільськогосподарську продукцію виробництво в сільськогосподарських підприємствах залишається збитковим, проте рівень збитковість в 2003 році був значно нижчим порівняно з 1999 роком (табл.1).

Однією з проблем визначення економічної ефективності ведення сільськогосподарського виробництва в даному регіоні є те, що існуючі натуральні та вартісні показники результативності не відображають ступеня забрудненості продукції радіоактивними елементами – цезієм та стронцієм. Економічний механізм та його такі елементи, як ціноутворення, матеріальне стимулювання виробництва не сприяють розробці та втіленню в життя заходів з виробництва екологічно чистої продукції.

Екологічний стан грунтів визначається негативним антропогенним впливом, зокрема, забрудненням радіоактивними речовинами, внаслідок чого знижується якість грунтів і вирощуваної на них продукції.

Враховуючи затрати, які будуть додатково понесені на вапнування кислих ґрунтів і внесення мінеральних добрив в оптимальних дозах, скоригована грошова оцінка ріллі радіоактивно забруднених земель шести районів Житомирської області.

За даними таблиці 2, при збільшенні забруднення ґрунтів радіоактивними елементами зростають затрати на вапнування грунтів і внесення добрив, внаслідок чого грошова оцінка ріллі зменшується.

Таблиця 2

Скоригована грошова оцінка 1 га ріллі в забруднених

районах Житомирської області, грн

Район | Рівень забруднення, Кі/км2

До 1,0 | 1,1 – 5,0 | 5,1 – 10,0 | 10,1 – 15,0

Грошова оцінка, га/грн

Ємільчинський | 4715,37 | 3715,14 | 2714,91 | 1714,68

Коростенський | 4586,77 | 3643,70 | 2700,62 | 1757,55

Лугинський | 3972,34 | 2886,38 | 1728,97 | 585,85

Народицький | 5658,44 | 4629,64 | 3600,83 | 2572,02

Овруцький | 6801,56 | 5801,33 | 4815,39 | 3815,16

Олевський | 4029,50 | 2943,53 | 1857,57 | 771,61

Природні умови регіону, а саме: близьке залягання ґрунтових вод, промивний тип грунтів, низька їх родючість, а також збідненість на глинисті мінерали та висока кислотність – сприяють інтенсивній міграції радіонуклідів по ґрунтовому профілю та накопиченню їх у продукції рослинництва.

У зв’язку з цим внесення органо-мінеральних добрив і вапнування кислих ґрунтів є ефективними заходами переведення радіонуклідів у важкодоступні для рослин форми. Проте нині спостерігається значне скорочення обсягів застосування мінеральних добрив, яке пов’язане не лише із зменшенням її виробництва і постійним підвищенням цін, але й зі зниженням рівня платоспроможності сільськогосподарських товаровиробників, внаслідок чого паритет цін формується не на користь сільськогосподарських товаровиробників.

У третьому розділі - "Напрями поліпшення екологічного стану сільськогосподарських земель в регіоні радіоактивного забруднення" - визначені пріоритетні заходи щодо зниження надходження радіонуклідів в сільськогосподарську продукцію і розрахована їх економічна ефективність, розроблені принципи організації раціонального землекористування в умовах радіоактивного забруднення, удосконалено механізм стимулювання власників землі та землекористувачів за зниження забрудненості грунтів радіоактивними елементами.

Сучасний радіоекологічний стан сільськогосподарських територій на пізній стадії аварії на ЧАЕС визначається: фізичним розпадом радіонуклідів, природними умовами міграції радіонуклідів у біологічних компонентах і їх розподілом по окремих ланках харчових ланцюжків; зміною агротехнічних умов сільськогосподарського виробництва, які пов’язані із застосуванням комплексу заходів. Комплекс заходів, спрямованих на одержання екологічно чистої рослинницької продукції на радіоактивно забруднених землях, включає: організаційно-економічні, агротехнічні, агрохімічні і технологічні заходи.

Найбільш ефективними заходами щодо зменшення надходження радіонуклідів в продукцію рослинництва є вапнування кислих ґрунтів і внесення добрив. У дисертаційній роботі проведено розрахунки потреби у вапні та визначено економічну ефективність вапнування кислих грунтів (табл. 3).

Розрахунки показують, що рівень умовно чистого доходу на 1 гривню затрат по районах коливається від 0,56 до 1,18. Це пояснюється затратами, пов’язаними з транспортуванням вапнякових матеріалів. Для вирішення проблеми вапнування ґрунтів у радіоактивно забрудненому регіоні (шість досліджуваних районів) потрібно 407,5 тис. т вапнякових матеріалів вартістю 12195,1 тис. грн.

Для комплексного вирішення питань зниження надходження радіонуклідів у сільськогосподарську продукцію важливе значення мають організаційні та технологічні заходи: складання детальних картограм забруднення сільськогосподарських угідь; виведення із сівозміни найбільш забруднених полів; виділення найменш забруднених пасовищ і сіножатей; докорінне поліпшення, залуження та перезалуження лук і пасовищ; створення культурних пасовищ; вапнування ґрунтів, виведених з господарського обороту, внесення добрив, моніторинг земель тощо.

Таблиця 3

Економічна ефективність вапнування кислих ґрунтів

в радіоактивно забруднених районах Житомирської області

Район | Площа

вапнування,

га | Вартість приросту урожаю,

тис. грн. | Витрати на вапнування, тис. грн. | Умовно чистий

доход

всього,

тис. грн. | на 1 грн затрат, грн.

Ємільчинський | 16750,0 | 7501,4 | 4401,4 | 3100,0 | 0,70

Коростенський | 23400,0 | 10479,2 | 5388,8 | 5090,4 | 0,95

Лугинський | 14955,0 | 6697,7 | 3077,0 | 3620,7 | 1,18

Народицький | 6684,4 | 2993,0 | 1638,4 | 1354,6 | 0,83

Овруцький | 10305,0 | 4358,5 | 2798,7 | 1559,8 | 0,56

Олевський | 9205,0 | 4124,3 | 2586,8 | 1537,5 | 0,60

Нині дуже гостро стоїть питання фінансування контрзаходів у забрудненому регіоні. Коштів виділяється занадто мало і вони розподіляються по найбільш критичних районах і господарствах.

Одним із напрямів поліпшення екологічного стану радіоактивно забруднених земель є раціональне їх використання. Принципами організації землеустрою у специфічних умовах радіоактивного забруднення, його екологізації, є: реорганізація землеволодінь та землекористувань з урахуванням ландшафтних умов та щільності забруднення ґрунтів; перерозподіл земель щодо цільового призначення; проведення меліоративних заходів; організація сільськогосподарських угідь, формування зон отримання екологічно чистих продуктів харчування; визначення оптимальної структури посівних площ і раціональної системи сівозмін, у першу чергу розміщення в них культур з невисоким рівнем накопичення радіонуклідів, зокрема цезію-137. Для зменшення надходження радіонуклідів у продукцію рослинництва доцільно на забруднених територіях рекомендувати для запровадження таку сівозміну: озима пшениця, жито, ячмінь, овес, картопля, багаторічні трави.

Для раціонального використання земельних ресурсів слід застосовувати економічне стимулювання власників землі та землекористувачів за зниження забрудненості ґрунтів радіоактивними елементами, яке спрямоване на збереження та відтворення родючості ґрунтів, захист земель від негативних наслідків виробничої діяльності з метою збільшення виробництва сільськогосподарської продукції.

Необхідною умовою економічного стимулювання є зменшення забрудненості грунту радіоактивними елементами, передбачених в агрохімічному паспорті земельної ділянки і, відповідно, загальної еколого-агрохімічної оцінки в балах в порівнянні з оцінкою на момент одержання цієї земельної ділянки у власність чи користування або попереднього еколого-агрохімічного обстеження.

В основу механізму економічного стимулювання за зниження забрудненості радіоактивними елементами земель покладено принцип його збільшення залежно від зниження ступеня забрудненості ґрунтів радіонуклідами порівняно з показниками попереднього агрохімічного обстеження. При зменшенні радіоактивного забруднення земель розмір економічного стимулювання власників землі та землекористувачів збільшується відповідно до шкали (табл. 4).

Таблиця 4

Розмір економічного стимулювання землекористувачів

за зниження забрудненості грунтів радіоактивними елементами

Зменшення величини на 0,01 Кі/км2 у порівнянні з показниками попереднього агрохімічного обстеження в інтервалі | Розмір економічного стимулювання по відношенню до нарахованого стимулювання за збільшення бальної оцінки землі, %

оцінка зменшення Кі/км2 на одиницю в інтервалі | максимальний в даному

інтервалі (наростаючим

підсумком)

По цезію-137

15,00-10,11 | 0,5 | 2,5

10,10-5,11 | 0,6 | 3,5

5,10-1,11 | 0,7 | 6,0

<1,10 | 0,8 | 9,0

По стронцію-90

>3,00 | 0,4 | 2,0

3,00-0,15 | 0,5 | 3,0

0,14-0,02 | 0,6 | 5,5

<0,01 | 0,7 | 8,5

Для визначення розмірів економічного стимулювання в регіоні радіоактивного забруднення використані показники щільності радіоактивного забруднення по цезію-137 і стронцію-90.

Якщо щільність радіоактивного забруднення по цезію-137 зменшилась на 0,06 (на 6 одиниць 0,01)Кі/км2 в інтервалі 10,10-5,11 Кі/км2, то розмір економічного стимулювання збільшиться на 6 х 0,7 = 4,2%. Якщо щільність радіоактивного забруднення по стронцію-90 зменшилась на 0,04 (на 4 одиниці 0,01)Кі/км2 в інтервалі 3,00-0,15 Кі/км2, то розмір економічного стимулювання збільшиться на 4 х 0,5 = 2%. Отримавши суму 6,2%, одержимо збільшення розміру економічного стимулювання за зменшення щільності забруднення ґрунтів радіоактивними елементами.

Розмір економічного стимулювання при зниженні забруднення становитиме:

114,6 + (114,6х6,2%) = 121,7 грн/га.

При збереженні агрохімічного балу землі на одному рівні, але при зниженні радіоактивного забруднення розмір економічного стимулювання за 1 га становитиме:

49,4 + (49,4х6,2%) = 52,5 грн/га.

Стимулювати товаровиробників сільськогосподарської продукції потрібно і необхідно, адже нині дуже гостро стоять питання раціонального використання земельних ресурсів досліджуваного регіону.

ВИСНОВКИ

1. Внаслідок аварії на ЧАЕС великі площі сільськогосподарських угідь зони Полісся радіоактивно забруднені. Так, у Житомирській області вони в дев’яти районах становлять 618 тис. га, або 42% загальної їх площі. Високий рівень забруднення цезієм-137 (від 5 до 15 Кі/км2) мають сільськогосподарські угіддя в господарствах районів: Народицького – 35,3%, Коростенського – 14,6%, Лугинського – 13,0% та Овруцького – 7,6%. З рівнем забруднення понад 15 Кі/км2 виявлено 10 тис. га таких угідь. Площі забруднені стронцієм-90 (від 0,15 до 3,0 Кі/км2) найбільш поширені в Народицькому районі – 43,3 тис. га, в Овруцькому – 29,7 тис. га, Лугинському - 14,5 тис. га. Сільськогосподарські угіддя з рівнем забруднення стронцієм понад 3,0 Кі/км2 складають 596 га в Овруцькому та Лугинському районах.

2. У досліджуваному регіоні за період з 1999 по 2003 роки майже вдвічі зменшились посівні площі сільськогосподарських культур. При сформованій на цей період структурі сільськогосподарського виробництва та стабілізації цін на його продукцію спостерігається тенденція до збільшення обсягів виробництва валової продукції. Якщо в 1999 році на 100 га сільськогосподарських угідь було вироблено її на 30,9 тис. грн, то в 2003 році цей показник був у 1,4 раза більшим. Майже в 1,3 раза підвищилась і продуктивність праці. Але внаслідок високої вартості енергоносіїв та диспаритету цін на промислову і сільськогосподарську продукцію виробництво в агропромисловому комплексі було і залишається збитковим, проте збитковість в 2003 році була в 3,4 раза меншою порівняно з 1999 роком.

3. Еколого-економічна оцінка забруднених радіонуклідами земель залежить від ступеня їх забрудненості радіоактивними речовинами, типів ґрунтів, на яких вирощуються сільськогосподарські культури. Враховуючи затрати, які будуть додатково понесені на вапнування кислих грунтів та внесення мінеральних добрив в оптимальних дозах, скоригована грошова оцінка ріллі радіоактивно забруднених земель шести районів Житомирської області.

4. Для зменшення надходження радіонуклідів у рослини потрібно здійснити організаційно-економічні, агрохімічні, агротехнічні заходи. Основними напрямами зниження активності радіонуклідів у сільськогосподарській продукції є: докорінне поліпшення, залуження і перезалуження лук і пасовищ; створення культурних пасовищ; вапнування грунтів, у тому числі і на присадибних ділянках; внесення сапропелю і торфокомпостів; зниження рівня ґрунтових вод; заключна відгодівля тварин чистими кормами, збагачення їх мікроелементами; біологічний захист рослин від шкідників і хвороб; перепрофілювання господарств на розвиток м’ясного скотарства; ведення лісового господарства в міжгосподарських лісгоспах; реабілітація земель, виведених з господарського обороту; проведення постійного контролю за рівнями радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції на всіх етапах її виробництва і реалізації; забезпечення санітарно-гігієнічних вимог при проведенні сільськогосподарських робіт у регіоні забруднення; моніторинг, інжиніринг тощо.

5. Результати досліджень свідчать, що пріоритетними заходами залежно від рівня радіоактивного забруднення грунтів Житомирської області, мають бути:

у рослинництві – вапнування площ під зернові культури з внесенням підвищених доз мінеральних добрив, що знижує дозове навантаження виносу радіонуклідів на 50-58%;

у тваринництві – використання кормів, які містять сорбуючі радіонуклідні домішки на основі фероцину, знижує дозове навантаження виносу радіонуклідів на 67%, а проведення контрзаходів в ланці "грунт – корми для тварин", зокрема, залуження та перезалуження луків і пасовищ для відгодівлі худоби - 47-56%.

6. Важливою умовою ефективного використання сільськогосподарських угідь в регіоні радіоактивного забруднення є запровадження сівозмін з культурами, в яких накопичується відносно мала кількість радіонуклідів, зокрема, озимими зерновими, картоплею, багаторічними травами.

7. Основними напрямами поліпшення екологічного стану сільськогосподарських угідь в регіоні радіоактивного забруднення є:

- землевпорядкування землеволодінь і землекористувань з урахуванням ландшафтних умов та щільності забруднення ґрунтів;

- перерозподіл земель щодо цільового призначення;

- проведення меліоративних заходів;

- формування зон отримання екологічно чистих продуктів харчування;

- визначення обсягів виробництва та прогнозування можливих рівнів забруднення продукції рослинництва і тваринництва.

8. За поліпшення екологічного стану радіоактивно забруднених земель необхідно економічно стимулювати власників землі та землекористувачів. В основу економічного механізму стимулювання покладено принцип його збільшення залежно від ступеня забруднення. Наприклад, в СТОВ “Перемога” Коростенського району при зменшенні щільності радіоактивного забруднення по цезію-137 на 0,06 (на 6 одиниць по 0,01) Кі/км2 в інтервалі 10,10-5,11 Кі/км2 розмір економічного стимулювання збільшиться на 4,2%, по стронцію-90 – на 0,04 (на 4 одиниці по 0,01) Кі/км2 в інтервалі 3,00-0,15 Кі/км2 розмір економічного стимулювання збільшиться на 2%. Отже, розмір економічного стимулювання за зниження забрудненості радіонуклідами становитиме 6,2%.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях:

1. Ратошнюк Т.М. Земельна реформа на Житомирщині // Вісник ДААУ. Спецвипуск. – 2000. – С. 281-282.

2. Ратошнюк Т.М. Основні напрями збереження і підвищення ефективності використання сільськогосподарських угідь // Економіка АПК. - 2001. - №1. - С. 31-33.

3. Ратошнюк Т.М., Корчинська С.Г., Корчинська О.А. Еколого-економічні аспекти розвитку виробництва сільськогосподарської продукції на радіаційно забруднених землях Житомирської області // Вісник ДААУ. - 2001. - №1. - С. 299-300. (Автором обгрунтовано напрями зменшення надходження радіонуклідів у продукцію рослинництва).

4. Ратошнюк Т.М. Екологічні аспекти виробництва сільськогосподарської продукції на радіаційно забруднених землях // Економіка АПК. - 2001. - №10. - С. 43-46.

5. Ратошнюк Т.М., Корчинська С.Г., Корчинська О.А. Деякі еколого-економічні аспекти підвищення родючості ґрунтів // Вісник аграрної науки Причорномор’я. - Спецвипуск. - Том 2. - Миколаїв, 2001. - С. 372-375. (Автором обгрунтовано шляхи вирішення проблем забезпечення і використання добрив та меліорантів, підвищення родючості ґрунтів).

6. Ратошнюк Т.М. Впровадження заходів щодо зниження надходження радіонуклідів у сільськогосподарську продукцію // Економіка АПК. - 2002. - №6. - С. 47-49.

7. Ратошнюк Т.М., Ратошнюк В.І. Стимулювання виробництва екологічно чистої продукції в радіаційно забруднених районах Житомирської області //Економіка АПК. – 2004. - №7. – С. 93-95. (Автором запропоновано методи стимулювання виробництва екологічно чистої продукції).

Інші видання:

8. Ратошнюк Т.М., Ратошнюк В.І. Стан родючості та застосування агромеліоративних заходів на радіоактивно забруднених землях. /Міжвідомчий науковий збірник "Землеробство" (випуск 76). – К.: ЕКМО, 2004. - С. 57-64. (Автором проаналізовано стан радіоактивно забруднених ґрунтів).

Участь у конференціях:

9. Ратошнюк Т.М., Корчинська С.Г., Корчинська О.А. Еколого-економічні аспекти підвищення родючості земель // Землевпорядна наука, виробництво і освіта ХХІ століття: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 20 квітня 2001 р.). - К.: Інститут землеустрою УААН, 2001. - С.142-144. (Автором висвітлено роль внесення вапна і мінеральних добрив у зниженні забрудненості ґрунтів радіонуклідами).

10. Ратошнюк Т.М. Реформування земельних відносин в контексті соціально-економічної та екологічної ситуації / Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання. За ред. П.Т.Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є.Мазнєва. - Том 1. – К., 2001. - С. 167-169.

11. Ратошнюк Т.М. Проблеми виробництва агропромислової продукції на радіоактивно забруднених територіях /Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. Частина 2. За ред. П.Т.Саблука. – К., 2001. - С. 203-206.

АНОТАЦІЯ

Ратошнюк Т.М. Організаційно-економічні напрями екологізації радіоактивно забруднених земель. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН, Київ, 2005.

У роботі розкрито результати теоретичних та практичних досліджень еколого-економічної ефективності використання сільськогосподарських угідь у радіоактивно забрудненому регіоні. Проведено аналіз стану виробництва сільськогосподарської продукції і використання сільськогосподарських угідь. Розглянуто сутність поняття екологізації радіоактивно забруднених земель і її значення в їх використанні.

Обґрунтовано пріоритетні заходи поліпшення екологічного стану радіоактивно забруднених сільськогосподарських угідь та раціональну структуру посівних площ.

Скориговано грошову оцінку сільськогосподарських угідь залежно від рівня їх радіоактивного забруднення з врахуванням додаткових виробничих затрат на вапнування ґрунтів і внесення добрив. Запропоновано розрахунок економічного стимулювання власників землі та землекористувачів за зниження забрудненості радіоактивно забруднених земель.

Ключові слова: сільськогосподарські угіддя, радіоактивне забруднення, економічна ефективність, екологізація, землекористування, контрзаходи, екологічно чиста продукція.

АННОТАЦИЯ

Ратошнюк Т.Н. Организационно-экономические направления экологизации радиационно загрязненных земель. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 – экономика сельского хозяйства и АПК. – Национальний науковый центр “Институт аграрной экономики” УААН, Киев, 2005.

Диссертация посвящена вопросам разработки теоретических и практических основ экологобезопасного использования сельскохозяйственных угодий в радиационно загрязненном регионе и направлений повышения его эффективности.

Рассмотрена сущность понятий экологии и экологизации в землеиспользовании. Выявлены тенденции развития земледелия в регионе и способы снижения загрязнения почв, обобщен опыт отечественных и зарубежных ученых ведения земледелия на радиоактивно загрязненных почвах.

После аварии на ЧАЭС сельскохозяйственные угодья 12 областей Украины подверглись радиационному загрязнению, в связи с чем почвы загрязнены радиоактивными цезием и стронцием, которые характеризуются относительно высоким их выходом при реакции деления, большими периодами полураспада, высокими коэффициентами перехода из почвы в растения и интенсивностью включения в биологические звенья. Поэтому возникает необходимость экологизации производственных процессов в сельском хозяйстве радиационно загрязненного региона и внедрения экологобезопасных систем земледелия, а также осуществления мероприятий по снижению загрязненности почв.

В работе приведен анализ состояния производства сельскохозяйственной продукции и использования сельскохозяйственных угодий. Экономической особенностью производства сельскохозяйственной продукции в регионе является недостаточное трудообеспечение, трансформация землеиспользования, нарушение производственно-экономических связей, структуры сельскохозяйственного производства, изменение натурально-стоимостного состава товарной продукции, реформирование организационной структуры аграрного производства. Сельскохозяйственные угодья характеризуются высоким уровнем распаханности, уменьшением содержания гумуса в почвах, снижением объемов внесения органических и минеральных удобрений, известкования кислых почв, загрязненностью радионуклидами, что существенно ухудшает их качественные характеристики. За последние годы наблюдается резкое уменьшение посевных площадей. Если в целом по области за период с 1985 по 1993 год посевная площадь уменьшилась на 15%, то за период с 1993 по 2002 год этот показатель уменьшился относительно на 26 и 37%, или в натуральных показателях на 270,1 тыс. и 77,2 тыс. га. Часть свободных земель передана в земли запаса с дальнейшим распределением в индивидуальное владение, а малопродуктивные земли с наибольшим загрязнением будут засажены лесом или залужены.

Обоснованы приоритетные мероприятия улучшения экологического состояния радиационно загрязненных сельскохозяйственных угодий (внесение оптимальных доз минеральных удобрений, известкование кислых почв) и рациональная структура посевных площадей, предусматривающая посев зерновых культур, картофеля и многолетних трав, в которых накопливается относительно малое количество радиоактивных элементов. Эти мероприятия обеспечивают эффективность функционирования сельского хозяйства в регионе радиационного загрязнения.

В работе дана эколого-экономическая оценка загрязненных радионуклидами сельськохозяйственных угодий, которая зависит от степени загрязненности их радиоактивными элементами, коэффициентов перехода радионуклидов из почв в культуры, типов почв, на которых выращиваются сельскохозяйственные культуры, и позволяет разрабатывать мероприятия по повышению эффективности использования земель, уменьшению их загрязненности, сохранению плодородия. Откорректирована денежная оценка сельскохозяйственных угодий в регионе радиационного загрязнения с помощью коэффициентов на дополнительные затраты, которые понесены на известкование кислых почв и внесение минеральных удобрений в оптимальных дозах в зависимости от уровня радиационного загрязнения.

В диссертации предлагается расчет экономического стимулирования собственников земли и землепользователей за снижение загрязненности радиационно загрязненных почв, в основе которого лежит