ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

Алі Хассан Шехаді

УДК 721.05.053

ФОРМУВАННЯ АРХІТЕКТУРНО-ЛАНДШАФТНОГО

СЕРЕДОВИЩА МІСТА В АРАБСЬКИХ КРАЇНАХ

(НА ПРИКЛАДІ ЛІВАНУ)

18.00.01 - Теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата архітектури

Харків - 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі "Архітектурне і ландшафтне проектування" Харківської національної академії міського господарства (ХНАМГ) Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник:

доктор архітектури, професор Крижановська Неллі Яківна,

Харківська національна академія міського господарства.

Офіційні опоненти:

доктор архітектури, професор Раллєв Олександр Борисович,

Одеська державна академія будівництва та архітектури;

кандидат архітектури, доцент Солобай Петро Андрійович,

Харківський державний університет будівництва та архітектури

Провідна установа: Полтавський національний технічний університет ім. Ю. Кондратюка

Захист відбудеться “ 7”квітня 2005 р о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.056.02 при Харківському державному технічному університеті будівництва та архітектури за адресою: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 40, архітектурний факультет.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури за адресою: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 40.

Автореферат розісланий 5 березня 2005 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.О. Фоменко

доктор архітектури

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Арабські країни – Ліван, Саудівська Аравія, Єгипет, Сирія, Йорданія, Ірак, Іран - це країни з найдавнішою культурою, які територіально охоплюють одну із зон зародження людської цивілізації на березі Середземного моря, країни із складною та багатою подіями історією. Економічно й науково-технічно ці країни взаємозалежні. Їхня територія, єдність державної мови (арабська), особливості історичного розвитку і близькі природно-кліматичні умови дозволяють спільно розглядати містобудівні, архітектурно-ландшафтні особливості формування тут міського середовища. Розташовані у східній частині Середземного моря країни Ближнього Сходу характеризуються несприятливими природно-кліматичними умовами, обумовленими жарким сухим і вологим кліматом (висока температура повітря, пилові бури, недостатня кількість опадів та ін.). У формуванні гармонійного середовища мешкання для міського населення арабських країн, що сполучає урбанізовані зони й території з природними комплексами, в умовах жаркого клімату, важливе місце повинно належати ландшафтній архітектурі, засобами якої забезпечується необхідний комфорт у міському середовищі. У сучасному містобудуванні архітектурно-ландшафтне проектування покликане вирішувати завдання об'ємно-просторової організації міста і його оточення у поєднані естетичних, функціональних та екологічних взаємозв'язків, що виявляють особливості конкретної природної ситуації.

Арабські країни відрізняються особливими екологічними, соціальними, містобудівними й природними умовами. Тут насамперед необхідно архітектурно-ландшафтними, планувальними засобами усунути екстремальні негативні впливи природно-кліматичних факторів на середовище мешкання людей. Проблема органічного зв'язку міста і розвитку містобудування від древніх часів до наших днів. У даний час ця проблема стала досить гострою і в історично сформованих містах, де доводиться вирішувати завдання реставрації і одночасно забезпечити сучасний рівень комфорту, і в нових містах, де необхідно шукати шляхи створення індивідуального художнього вигляду, з огляду на національні традиції, особливості клімату та природного ландшафту (рельєф, рослинність, водні поверхні).

При формуванні архітектурно-ландшафтного середовища недостатньо враховується адміністративний розподіл країн Ближнього Сходу, статус і містобудівні особливості формування міського середовища. Арабські країни мають різні соціально-містобудівні характеристики. Наприклад, Сирія: територія - 185,2 тис. км2, населення - 11,3 млн. чол., столиця - Дамаск (1,4 млн. чол.). В адміністративному відношенні поділяється на 14 мухофаз (провінцій). Ліван - територія 10,4 тис. км2, населення – 2,83 млн. чол., столиця - м. Бейрут (1,5 млн. чол.). В адміністративному відношенні розділений на 5 мухофаз (округів). Йорданія: територія - 98,4 тис. км2, населення - 3,1 млн. чол., столиця - м. Амман (1,4 млн. чол.). В адміністративному відношенні поділяється на 8 провінцій (лівш).

Структура адміністративно-господарського управління об'єктами ландшафтної архітектури практично відсутня. Кожна мухофаза має свій адміністративний центр, в якому на емпіричному рівні вирішуються питання архітектурно-ландшафтного формування відкритих міських просторів. Незадовільне становище архітектурно-ландшафтного формування міського середовища всіх типів міст викликане відсутністю цільового адміністративно-господарського управління об'єктами ландшафтної архітектури, недостатнім забезпеченням нормативними документами, слабким проробленням цих питань у проектних організаціях.

Проблема формування архітектурно-ландшафтного середовища в містах є однією з актуальних у зв'язку з тим, що сьогодні арабські країни характеризуються високими темпами урбанізації; швидким зростанням населення; інтенсивним збільшенням міського населення, зв'язаним з масовою сільською міграцією; зростанням промисловості у великих містах, високим рівенем автомобілізації, погіршенням екологічного стану навколишнього середовища та ін.

У зв'язку з розширенням міських територій спостерігаються низький рівень архітектурно-ландшафтного оформлення пішохідних і транспортних комунікацій, безсистемне і недостатнє озеленення житлових територій, недостатня кількість пішохідних зон у містах, наявність невикористовуваних елементів природного ландшафту - захаращеність їхніх територій, у тому числі узбережжя Середземного моря на деяких ділянках, недостатнє розкриття пішохідних комунікацій на природне середовище, забудова узбережжя невиразними промисловими об'єктами, збідніння силуету панорами деяких міст унаслідок втрати історичних архітектурних домінант та ін. Всі ці недоліки вимагають інноваційних заходів щодо архітектурно-ландшафтного формування міського середовища. Це комплексна наукова проблема і найважливіше практичне завдання.

Територіально-просторовою основою формування міського середовища є система відкритих просторів. Розгляд відкритих просторів як об'єктів містобудівних досліджень і проектування і виділення найважливішої складової частини - архітектурно-ландшафтного формування у самостійну міську систему зі своєю структурою адміністративно-господарського управління предстає важливим соціальним завданням. Рішення цього завдання зв'язано з удосконаленням формування міського середовища, пошуком нових, нетрадиційних рішень, спрямованих на розвиток принципів і прийомів її архітектурно-ландшафтного формування, підвищенням ролі наукової обґрунтованості прийнятих рішень.

Аналіз основних напрямків досліджень з даної проблематики показав, що в останні роки з'явилася велика кількість розробок, що розкривають окремі аспекти проблеми формування архітектурно-ландшафтного середовища міста, але не досліджують її в цілому з урахуванням особливостей еволюційного розвитку. Слід відзначити різно-бічну спрямованість наявних наукових розробок. Так, типологічні аспекти розвитку архітектури арабських країн висвітлюються у роботах Вороні-ної В.П., Каптерева Т.П. Особливо докладно еволюція об'ємно-просторо-вих форм в архітектурі арабських країн розглянута в роботі Раллєва О.Б. Специфіка формування народного арабського житла викладена в роботі Аль - Вахаб, Кафаль Г.А. Вивчення автором історичної спадщини своєї країни базувалося на роботах вітчизняних і зарубіжних фахівців: Салімо Хамада, Салібе Камаль Сулеймана, Авада Мунзера, Рашид-Єль Джистра та ін. Викладені вище актуальність і стан вивченості обраної теми свідчать про необхідність здійснення теоретичного дослідження, що виявляє основні закономірності формування архітектурно-ландшафтного середовища міст в арабських країнах у процесі їх еволюційного розвитку, визначає основні структурні елементи і принципи проектування, а також розробляє пропозиції щодо перспективного проектування. Актуальність обраної теми – формування архітектурно-ландшафтного середовища міста в арабських країнах -обумовлює цілі й задачі, вибір об'єкта дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана відповідно до державних програм архітектурно-містобудівного удосконалення формування архітектурно-ландшафтного середовища міст країн Ближнього Сходу. Обраний напрямок дослідження зв'язаний з пріоритетною тематикою наукових розробок кафедри архітектурного і ландшафтного проектування Харківської національної академії міського господарства.

Мета дисертаційного дослідження полягає в розробці науково обгрунтованих положень, що розкривають специфіку формування архітектурно-ландшафтного середовища в різні історичні періоди, рекомендацій зі створення комфортного середовища житла людини з використанням засобів ландшафтної архітектури й урахуванням комплексу факторів, що впливають на нього. Відповідно до поставленої мети були визначені задачі дослідження:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Об'єкт дослідження – відкриті міські простори.

Предмет дослідження – особливості формування архітектурно-ландшафтного середовища арабського міста.

Методи дослідження – методологічною основою дослідження є системний підхід. Методи дослідження включають аналіз і систематизацію літературних джерел, історико-генетичний і факторний аналізи, натурні обстеження і фотофіксацію.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в науково обгрунтованих рекомендаціях щодо формування архітектурно-ландшафтного середовища міста в арабських країнах з урахуванням комплексу впливаючих факторів, у виявленні регіональних особливостей формування архітектурно-ландшафтного середовища, визначенні принципів його проектування і розробці рекомендацій з перспективного розвитку. Виходячи з цього, наукову новизну положень дисертаційної роботи, що безпосередньо належать авторові, складають:

-

-

-

-

Практичне значення роботи. Основні висновки и результати роботи можуть бути використані державними установами арабських країн при формуванні національної програми з містобудування, розробки проектних пропозицій щодо формування архітектурно-ландшафтного середовища міста, а також навчальними закладами архітектурно-будівельного профілю. Розроблені автором рекомендації були впроваджені: у навчальний процес у ХНАМГ при читанні лекційних курсів з ландшафтної архітектури; для виконання курсових проектів; у розробку дипломних проектів, виконаних на реальній основі дипломантами з країн Ближнього Сходу.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є персональною роботою, а отримані результати - особистим внеском автора в науку. У роботі [4] автором розроблені принципи формування ринкових механізмів функціонування і розвитку об'єктів ландшафтної архітектури в міському середовищі.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи повідомлялися на щорічних науково-практичних конференціях Харківської національної академії міського господарства (2000-2004 рр.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 7 друкованих працях у виданнях, що входять до переліку ВАК.

Структура и обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, списку використаних джерел, додатка. Результати дослідження викладені на 172 сторінках, що включають 120 сторінок тексту і 52 графічних ілюстрацій, 10 сторінок списку використаних джерел (155 найменувань).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність вибраної теми, визначаються об'єкт, предмет, задачі і методи дослідження, розкривається наукова новизна, теоретична і практична значущість дослідження, сформульовані основні положення, які виносяться автором на захист.

У першому розділі "Сучасний стан науки і практики з проблеми формування архітектурно-ландшафтного середовища міста" аналізуються дослідження в області архітектурно-ландшафтної організації міських територій.

Особливе значення з цієї проблематики мають роботи, виконані в КиївНДІПмістобудування, де планомірно проводилися дослідження в області формування, розвитку та планувальної організації зелених зон міст, паркових систем, рекреаційного використання порушених і незручних земель, створення нових і реконструкції існуючих ландшафтних об'єктів, нормування зелених насаджень у контексті із загальними завданнями сучасного містобудування. Установлено, що всі виконані дослідження базуються на багатоаспектності архітектурно-ландшафтної організації міста. Особлива увага в них приділена природоохоронному, функціонально-утилітарному, що санує, естетичному й архітектурно-планувальному аспектам. У ряді робіт архітектурно-ландшафтне середовище розглядається у двох проектних рівнях: містобудівному й об'єктному.

Показано, що містобудівний рівень покликаний забезпечити формування системи взаємозв'язків міста з природним оточенням або з природними компонентами, визначено порядок і співвідношення відкритих і закритих просторів. Він розглядає об'єкт як ланку цілої регіональної системи, його місце й роль у загальній системі, виявляє ступінь контакту з оточенням. Основними завданнями об'єктного рівня є: виявлення позитивних природних якостей; охорона і посилення їхнього сприятливого впливу на міське середовище; створення штучного середовища, що володіє деякими якостями природного; формування сприятливого мікроклімату; створення умов для різних видів діяльності населення; формування індивідуального вигляду міста.

У даному дослідженні формування архітектурно-ландшафтного середовища міста розглядається на об'єктному рівні, аналізуються розробки з цієї проблематики. Аналіз цих досліджень як у далекому, так і ближньому зарубіжжі показує їхню різнобічну спрямованість. Ці дослідження можна диференціювати в декількох напрямках:

-

-

-

-

-

-

-

У результаті аналізу наукових робіт виявлена недостатня розробленість науково обгрунтованих методичних питань формування архітектурно- ландшафтного середовища міста з використанням засобів ландшафтної архітектури і дизайну. Слабко відображені регіональні особливості формування архітектурно- ландшафтного середовища арабського міста у процесі його еволюційного розвитку. Відсутній чіткий та зрозумілий апарат з даної проблематики. Тому проведений в роботі порівняльний аналіз дозволив уточнити блок понять і термінів, необхідних для визначення сутності досліджуваних явищ, об'єктів і закономірностей їх формування. У роботі уточнюються основні початкові теоретичні положення. Так, архітектурно- ландшафтне середовище міста в даному дослідженні розуміється як просторове середовище з географічним комплексом, в якому природні компоненти зв'язані з штучними (антропогенними). Установлено, що специфіку формування архітектурно-ландшафтного середовища міста визначають характер природного ландшафту, тип і структура антропогенного ландшафту. Визначено, що процес еволюційного формування архітектурно-ландшафтного середовища міста був досить складним і залежав перш за все від особливостей соціального розвитку і технічних можливостей людини та суспільства в цілому. Показано, що формування архітектурно-ландшафтного середовища міста здійснювалося у процесі історичного розвитку суспільства, як у європейських, так і арабських країнах. Цей процес відбувався поетапно з урахуванням комплексу впливаючих факторів: природно-кліматичних, релігійних, стратегічних (оборонних), ландшафтно-екологічних, соціальних, містобудівних, національно-побутових, естетичних, техніко-економічних.

Встановлено, що в європейських країнах на процес формування архітектурно-ландшафтного середовища міста більшою мірою впливали соціальний і містобудівний фактори, під впливом яких створювався антропогенний ландшафт у певні історичні періоди розвитку (рабовласницький, феодальний, капіталістичний, епоха НТР).

Показано, що у даний час в європейських країнах архітектурно-ландшафтне середовище міста характеризує складна функціональна і планувальна структура з переривчастою та безперервною системою відкритих озеленених просторів. У великих, крупних і найбільших містах функціонує багатоступінчаста система зелених насаджень (загального користування, обмеженого користування і спеціального призначення).

Для поліпшення естетичних характеристик міського середовища створюються архітектурно-ландшафтні ансамблі. Європейський досвід формування архітектурно-ландшафтного середовища міста був використаний в арабських країнах наприкінці ХХ в.

У другому розділі "Етапи формування архітектурно-ландшафтного середовища міста в арабських країнах" розглядаються регіональні особливості формування архітектурно-ландшафтного середовища міста в процесі його еволюційного розвитку. Установлено, що в арабських країнах найважливішим фактором, що визначив структуру, зміст і умови розвитку архітектурно – ландшафтного середовища міста був природно-кліматичний, який зумовив високу щільність забудови міського середовища. У зонах з жарким сухим кліматом отримала розповсюдження система замкнутих відкритих просторів (житлові будівлі з внутрішнім двориком з включенням в їх планувальну структуру водних пристроїв, рослинності, при цьому забезпечувався захист від проникнення пилу, піску та ін.). У зонах із жарким вологим кліматом отримала розповсюдження система відкритих просторів, що забезпечувала наскрізне провітрювання.

На підставі аналізу історико-географічних, соціальних, релігійних, містобудівних факторів встановлено, що регіональні особливості формування архітектурно-ландшафтного середовища міста в арабських країнах визначилися на наступних етапах історичного розвитку: 3 тис. до н.е. IV в. - стародавній; IV в. – 1-а пол. VII в. - раннє середньовіччя; ХII – ХVI вв. - розвинуте середньовіччя; кінець ХVI – початок ХХ вв. - пізнє середньовіччя; період нового часу - ХХ – ХХI вв..

На першому етапі великий вплив на формування архітектурно-ландшафтного середовища міста мали культури стародавніх цивілізацій – Єгипетської і Ассіро-вавілонської, де визначилися прийоми формування антропогенного ландшафту з високою щільністю забудови, з регулярною системою планування, з наявністю композиційної осі і структурою невеликих мікропросторів з рослинністю і водними пристроями.

Показано, що подальший розвиток формування архітектурно-ландшафтного середовища міста здійснювався в епоху Середньовіччя, яка охоплює доісламський і ісламський періоди розвитку. Установлено, що архітектурно-ландшафтне формування міського середовища в епоху Середньовіччя здійснювалося в трьох тимчасових періодах:

період раннього середньовіччя домусульманського розвитку (IV - перша пол. VII вв.) є періодом формування антропогенного ландшафту з переважаючою утилітарною функцією, на формування якої впливали природно-кліматичний, стратегічний і релігійний фактори. Первинними структурними елементами архітектурно-ландшафтного формування міського середовища були відкриті простори –вулиці, площі й малі сади. У цей період під впливом греко-римської цивілізації остаточно сформувалася планувальна структура міського середовища з внутрішнім двориком і системою невеликих відкритих просторів;

розвинуте середньовіччя - період арабських Халіфатів і феодальної роздробленості (XII-XVI вв.) характеризується подальшим розвитком формування антропогенного ландшафту з багатоцільовим використанням і урахуванням стратегічних і природних факторів (скелясте плато, схил гори, виступаючий мис, де оборона полегшувалася природними умовами). Структурними елементами архітектурно-ландшафтного формування міського середовища були садиби-дехкан і малі сади біля культових споруд. Кожна садиба в плані являла собою замкнутий двір із басейном і декіль-кома видами рослин. У цей період остаточно визначилися прийоми фор-мування ісламського саду, розташованого біля культового або житлового будинку. Малі сади формували систему відкритих міських просторів.

Установлено, що ісламський малий сад був надбанням багатих людей, був уособленням насильницького підпорядкування природного середовища. Його характеризує регулярне планування з виявленням композиційної осі і композиційного центра. Основними формуючими елементами є рослинність, рельєф, водні пристрої. Прийоми формування малих садів в арабських країнах ілюструють асиміляцію культури садово-паркового будівництва завойованих народів.

період пізнього середньовіччя (XVI - початок XX вв.) характеризується подальшим розвитком формування архітектурно-ландшафтного середовища міста з більш розвиненою системою відкритих просторів різного функціонального призначення з урахуванням адміністративно-господарського призначення (політичні центри, центри паломництва, торговельні та ін.). Пріоритетними факторами є природно-кліматичний, містобудівний. Здійснюється подальше розширення міських територій з використанням особливостей природного ландшафту. Передгірні й гірські території займають значну частину міст. Забудовані передгірні й гірські схили розкриваються панорамою на місто і створюють своєрідність його архітектурних якостей. Формування ландшафту міського середовища в період нового часу (кінець XX - XXІ вв.) характерно подальшим розширенням системи відкритих міських просторів і значним впливом європейської культури.

Відбувається розділення міського середовища на нову й стару частини. Старі райони зберігають свою традиційну структуру. Нові райони характеризує нова планувальна структура (житловий район, мікрорайон, житлова група із системою відкритих просторів). Проте найбільше поширення в арабських країнах набувають локальні житлові утворення, зв'язані загальноміськими магістралями з транспортними розв'язками в декілька рівнів із сучасними багатофункціональними будинками підвищеної поверховості.

Установлено, що основним резервом розвитку багатьох міст є гірські и передгірні ландшафти. Територіальні взаємозв'язки й взаємопроникнення відкритих і закритих просторів створюють різні прийоми формування архітектурно-ландшафтного середовища міста. Пріоритетними факторами у формуванні архітектурно-ландшафтного середовища міста є еколого-містобудівний, естетичний.

У третьому розділі "Тенденції й перспективи розвитку архітектурно-ландшафтного середовища міста /на прикладі Лівану/" розглянуті особливості формування архітектурно-ландшафтного середовища міста на сучасному етапі (кінець XX - XXI вв.). Ліванську республіку характеризують різноманітні природно-кліматичні умови, обумовлені географічним розташуванням цієї країни. Гірський і передгірний ландшафти займають 60% території.

Установлено, що передгірно-приморський ландшафт є інтенсивно освоюваною зоною країни. На побережжі сконцентровано 12 приморських міст. У зв'язку з високими темпами урбанізації, розширенням міських територій ускладнюється архітектурно-ландшафтне формування міського середовища, виникає необхідність реконструкції і вдосконалення не окремих елементів і ділянок, а системи відкритих просторів у цілому. Як показує проведений аналіз, прийоми формування архітектурно-ландшафтного середовища в містах Лівану залежать від таких показників:

-

-

-

-

-

З урахуванням цих показників слід виділити три типи міст:

-

-

-

Специфіку формування архітектурно-ландшафтного середовища всіх типів міст характеризують особливості взаємозв'язку природного й антропогенного ландшафтів. З використанням засобів ландшафтної архітектури і дизайну створюється система відкритих просторів. Відкриті простори залежно від функціонального призначення можна класифікувати на такі типи:

1 тип – комунікаційно-рекреаційні;

2 тип – рекреаційні;

3 тип – господарсько-технологічні;

4 тип – еколого-естетичні.

Для їх вдосконалення і реконструкції необхідно дотримувати наступні принципи формування: екологічної комфортності, історичної спадкоємності, стильової і композиційної єдності відкритих просторів, виявлення функціональної й соціокультурної основи, естетичної доцільності.

Принцип екологічної комфортності полягає у використанні засобів ландшафтної архітектури для формування сприятливих мікрокліматичних умов відкритих міських просторів, призначених для різних видів діяльності населення. Архітектурно-ландшафтна організація відкритих просторів повинна забезпечити зниження негативної дії на людину природно-кліматичних факторів і антропогенного середовища.

Принцип історичної спадкоємності полягає у виявленні й збереженні основних регіональних особливостей формування міського середовища з урахуванням їх взаємодії з природною складовою. Він направлений на виявлення ландшафтної першооснови будь-якого простору й збереження його історичного вигляду.

Принцип стильової і композиційної єдності відкритих просторів повинен виражатися у виявленні й збереженні основних композиційних зв'язків між антропогенними і природними елементами міського середовища, в забезпеченні стильової єдності відкритих просторів, відповідності архітектурно-художнім якостям головного архітектурного об'єкта.

Принцип виявлення функціональної і соціокультурної основи відкритих просторів визначає їх відповідності засобам формування, функціональному призначенню, містобудівному й соціальному рівню даного простору. Він забезпечує відповідність функціональному призначенню, специфіці середовища і соціально-демографічній ситуації.

Принцип естетичної доцільності виражається у створенні художньо повноцінного архітектурно-ландшафтного середовища, що володіє новими якостями історичної спадщини на основі використання сучасних технологій у сфері ландшафтного дизайну. Елементи ландшафтного дизайну в міському середовищі покликані формувати комфортне середовище, забезпечити гармонійний взаємозв'язок природних і штучних складових в організації будь-якого простору.

Установлено, що формування гармонійного архітектурно-ландшафтного середовища арабського міста слід розглядати на двох рівнях: макрорівні і мікрорівні (макросередовище й мікросередовище). Під макросередовищем розуміється система (сукупність) локальних просторів, яка забезпечує різні процеси життєдіяльності населення. Макрорівень дає можливість розгляду і формування архітектурно-ландшафтного середовища міста в цілому, із системою відкритих просторів різного функціонального призначення. Виявлено чотири типи таких просторів. Архітектурно-ландшафтне середовище всіх типів просторів розуміється як особливого роду інформаційна цілісність, що включає соціальні й матеріальні компоненти.

Під мікросередовищем розуміється система матеріальних елементів, що характеризує локальний простір, призначений для певних видів діяльності людини (міська площа, сквер, бульвар та ін.). Обов'язковими умовами формування цілісного мікросередовища слід вважати такі, як організацію матеріальних елементів відповідно до функції, завдань середовища, досягнення стильової єдності і наявності емоційної дії, що повинне забезпечуватися оптимальною якісною і кількісною характеристиками засобів ландшафтного дизайну і об'єднанням об'ємів та просторів у гармонійну систему засобами архітектурно-просторової композиції. Критерієм доцільності формування того чи іншого типу макросередовища і його складових елементів (мікросередовище) слід вважати ефективність його архітектурно-ландшафтної організації.

Ефективність архітектурно-ландшафтної організації міського середовища визначається її комфортними параметрами:

Екп + Фп + Еп,

де Екп – комфортні екологічні параметри середовища (інсоляцій-ний, аераційний, вітровий, шумовий режими даної території, прийняті відповідно до нормативних показників).

Фп – зручність здійснення функціональних процесів;

Еп – комфортні естетичні параметри середовища.

Показники Фп і Еп визначаються на рівні експертної оцінки.

Цю залежність характеризує розроблена автором модель форму-вання архітектурно-ландшафтного середовища міста, та визначає її перспективні тенденції розвитку (рис.1).

Подальший розвиток міст Лівану висуває необхідність розробки відповідної структури адміністративно-господарського управління об'єктами ландшафтної архітектури, а також створення пакету державних нормативів і правил, що регулюють ландшафтне формування міського середовища. Запропонована триступінчаста прогнозована структура управління об'єктами ландшафтної архітектури в Лівані з необхідною ієрархією організаційної діяльності.

Подальші дослідження з даної проблематики можуть бути продовжені як на теоретичному, так і практичному рівнях. Доцільне здійснення більш глибоких досліджень з формування архітектурно-ландшафтного середовища центрів міст, що історично склалися, з виявленням регіональних особливостей формування і створення більш комфортних умов у міському середовищі.

ВИСНОВКИ

1. Узагальнення зарубіжного й вітчизняного досвіду дозволило встановити, що найважливішими факторами, які визначають структуру, зміст і умови розвитку архітектурно-ландшафтного середовища міста є: природно-кліматичні, релігійні, стратегічні (оборонні), ландшафтно-екологічні, містобудівні, соціальні, естетичні, національно-побутові, техніко-економічні.

2. Встановлено, що в арабських країнах найважливішим фактором, що зумовив специфіку формування архітектурно ландшафтного середовища міста, був природно-кліматичний, який зумовив високу щільність забудови міського середовища з переважанням замкнутої системи відкритих просторів, і релігійний, що викликав наявність культових об'єктів із системою відкритих просторів.

На підставі аналізу історико-географічних, соціальних, релігійних, містобудівних факторів показано, що регіональні особливості формування архітектурно - ландшафтного середовища міста в арабських країнах визначилися на наступних етапах історичного розвитку:

1 етап (III тис. до н. э.–V в.) – стародавній.

Деформація природного ландшафту. Формування антропогенного ландшафту під впливом Єгипетської й Ассіро-вавілонської культур. Створення рекреаційних просторів із регулярним плануванням.

2 етап (V – 1-а пол. VII вв.) - раннє середньовіччя.

Розвиток антропогенного ландшафту з переважаючою утилітарною функцією. Використовування рельєфу в стратегічних цілях. Формування системи замкнутих внутрішніх двориків у міському середовищі під впливом греко-римської цивілізації.

3 етап (XII – XVI вв.) - розвинуте середньовіччя /період арабських халіфатів і феодальної роздробленості/

Подальший розвиток антропогенного ландшафту із системою відкритих просторів біля культових об'єктів. Створення малих садів ісламу з асиміляцією культури садово-паркового будівництва завойованих народів.

4 етап (кінецьXVI–початок ХХ вв.) - пізнє середньовіччя.

Розвиток інтеграційних процесів взаємозв'язку природного й антропогенного ландшафтів. Використування особливостей природного ландшафту для розширення міських територій. Створення більш розвинутої системи відкритих просторів.

5 етап ( ХХ -XХI вв.) - період нового часу.

Формування архітектурно-ландшафтного середовища міста із системою відкритих міських просторів різного функціонального призначення для здійснення основних процесів життєдіяльності людини з урахуванням національних особливостей і впливу європейської культури.

3. На прикладі Лівану виявлена специфіка формування архітектурно-ландшафтного середовища міста на сучасному етапі. Вона залежить від таких показників:

-

-

З урахуванням цих показників виділено три типи архітектурно-ландшафтного формування міського середовища із системою відкритих просторів:

місто-столиця держави із чисельністю населення більше 1 млн. чол., поліфункціональний з переважно адміністративними функціями найбільший транспортний вузол, планувальна структура компактна, радіально-напівкільцева, система відкритих озеленених просторів локальна, розосереджена;

місто-столиця мухофази з чисельністю населення від 500-1000 тис. чол., поліфункціональний з перевагою торгово-промислових функцій, великий транспортний вузол, планувальна структура розчленована, система відкритих озеленених просторів розосереджена;

міста - адміністративно-торговельні центри з чисельністю населення 20-100 тис. чол., розвинутий транспортний вузол, планувальна структура смугова, лінійна, система відкритих озеленених просторів фронтальна, взаємозалежна.

4. На прикладі Лівану визначені структура й принципи проектування архітектурно-ландшафтного середовища міста. Відкриті простори залежно від функціонального призначення можна класифікувати на наступні типи:

1 тип – комунікаційно-рекреаційні;

2 тип – рекреаційні;

3 тип – господарсько-технологічні;

4 тип – еколого-естетичні.

Для їхнього удосконалення та реконструкції необхідно дотримувати наступні принципи формування:

-

-

-

-

-

З урахуванням перспективних тенденцій розвитку для створення гармонійного архітектурно-ландшафтного середовища в містах доцільна розробка комплексної програми його проектування з дотриманням взаємозв'язку основних засобів і категорій композиції у формуванні відкритих просторів. Їхнє формування слід розглядати на двох рівнях - макрорівні і мікрорівні. Макрорівень забезпечує цілісність взаємозв'язку і стильову єдність системи відкритих міських просторів. Мікрорівень забезпечує формування визначеного відкритого простору з використанням засобів ландшафтного дизайну. У дисертації дано рекомендації з використання пріоритетних засобів ландшафтного дизайну в умовах жаркого клімату для створення комфортного середовища відкритих просторів за функціональними, екологічними і естетичним показниками. Розроблено модель формування архітектурно-ландшафтного середовища арабського міста.

6. Запропоновано рекомендації з адміністративно-господарського управління об'єктами ландшафтної архітектури. Визначено, що прогнозована структура управління об'єктами ландшафтної архітектури в Лівані може бути триступінчатою:

1.

2.

3.

У роботі визначена сфера організаційної діяльності всіх трьох типів організаційних структур.

Список опублікованих робіт по темі дисертації

1.

2.

С - 149.

3.

4.

5.

6.

7.

Анотація

Алі Хасан Шехаді. Формування архітектурно-ландшафтного середовища міста в арабських країнах (на прикладі Лівану). –

Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.01- теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури. Харківська національна академія міського господарства. Харків, 2005 р.

У дисертації розглядаються особливості формування архітектурно-ландшафтного середовища міста в арабських країнах з урахуванням комплексу впливаючих факторів. Проведено аналіз сучасного стану науки і практики з формування архітектурно-ландшафтного середовища міста.

Визначено вихідні теоретичні поняття, виявлені основні регіональні особливості формування архітектурно-ландшафтного середовища міста на основних етапах її історичного розвитку.

На прикладі Лівану визначено сучасні тенденції архітектурно-ландшафтного формування міського середовища. Наводиться класифікація відкритих просторів з характеристикою основних структурних елементів. Розроблено принципи їхнього проектування. Викладено рекомендації щодо перспективного розвитку архітектурно-ландшафтного середовища міста з використанням пріоритетних засобів ландшафтного дизайну в умовах жаркого клімату для створення комфортних умов за функціональними, екологічними і естетичними показниками.

Ключові слова: архітектурно-ландшафтне середовище, природний ландшафт, антропогенний ландшафт, відкритий простір, система, принципи, засоби ландшафтного дизайну.

Аннотация

Али Хассан Шехади. Формирование архитектурно-ландшафтной

среды города в арабских странах (на примере Ливана). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата архитектуры по специальности 18.00.01 - Теория архитектуры, реставрация памятников архитектуры. Харьковская национальная академия городского хозяйства. Харьков, 2005 г.

Диссертация посвящена выявлению закономерностей формирования архитектурно-ландшафтной среды города в арабских странах (на примере Ливана). Актуальность темы обусловлена малой степенью изученности этого вопроса, отсутствием научно-обоснованных рекомендаций. Комплекс нерешенных вопросов позволил наметить направления исследования: выявление исторических, региональных особенностей формирования архитектурно-ландшафтной среды арабского города и разработка принципов ее формирования (на примере Ливана). В работе определено, что архитектурно-ландшафтная среда города – это пространственная среда с совокупностью взаимодействий природного и антропогенного ландшафтов. Она представляет собой систему открытых пространств (макроуровня и микроуровня), сформированную с использованием природных и антропогенных средств ландшафтного дизайна (растительность, геопластика, водные устройства, малые архитектурные формы, декоративные скульптуры, элементы освещения и др.).

На основании сопоставительного и факторного анализа установлено, что региональные особенности формирования архитектурно-ландшафтной среды города в арабских странах определились на следующих этапах исторического развития: 3 тыс. до н. э. IV в. - древний; IV в.–1-я пол.VII в. - раннее средневековье; ХII – ХVI вв. - развитое средневековье; конец ХVI – начало ХХ вв. - позднее средневековье ; ХХ – ХХI вв. -период нового времени.

В работе выявлена архитектурно-ландшафтная структура городской среды на установленных этапах исторического развития, определены

особенности формирования с качественной характеристикой интеграционных процессов взаимосвязи антропогенного и природного ландшафтов. Установлено, что своеобразие архитектурно-ландшафтной среды города создают горный, предгорный и предгорно-приморский ландшафты.

На основе анализа практики проектирования и исследования современных приемов формирования архитектурно-ландшафтной среды в городах Ливана выявлена специфика ее проектирования с учетом природных условий, численности населения, народно-хозяйственного профиля города. Изложены следующие принципы проектирования архитектурно-ландшафтной среды города с учетом таких факторов:

-

-

-

-

-

В диссертации представлена модель формирования архитектурно-ландшафтной среды города. Основным критерием ее формирования является эффективность архитектурно-ландшафтной организации, которую характеризуют количественные и качественные характеристики среды. Для совершенствования формирования архитектурно-ландшафтной среды в городах Ливана предлагается создание трехступенчатой системы управления объектами ландшафтной архитектуры с учетом численности населения города и его административно-хозяйственного статуса. В диссертации даны рекомендации по осуществлению дальнейших исследований по данной проблематике.

Ключевые слова: архитектурно-ландшафтная среда, природный ландшафт, антропогенный ландшафт, открытое пространство, система, принципы, средства ландшафтного дизайна.

Summary

Ali Hassan Shehade. Formation of the architectural landscape city environment in the Arabian countries (on the example of the Lebanon). –Manuscript.

Thesis for the scientific degree of the Candidate of Architecture in speciality 18.00.01 – Theory of architecture, restoration of architectural monuments. - Kharkiv National Academy of Municipal Economy, Kharkiv, 2005.

In the thesis the evolution of formation of the architectural landscape city environment in the Arabian countries taking into account the complex of effecting factors. The present-day state of science and practice of formation of the architectural landscape city environment was analysed. The initial theoretical definitions were determined, and the basic regional peculiarities of formation of the architectural landscape city environment on the main stages of its historical development were detected.

On the example of the Lebanon the present-day tendencies of the architectural landscape formation of the city environment. The open spaces are classified and their basic structural elements are characterised. The principles of their design are developed. The recommendations concerning the perspective development of the architectural landscape city environment using priority landscape design tools in hot climate to create comfortable conditions in functional, ecological and aesthetic aspects are given.

Key words: architectural landscape environment, natural landscape, anthropogenic landscape, open space, system, principles, landscape design tools.