НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

“ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ”

СОЛОВЙОВ Андрій Ігорович

УДК 338.439(477.72)

ФОРМУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРОДОВОЛЬЧОГО РИНКУ (НА ПРИКЛАДІ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

МАРМУЛЬ Лариса Олександрівна,

Херсонський державний аграрний університет

Міністерства аграрної політики України,

завідувач кафедри.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук,

ВЛАСОВ Володимир Іванович,

Національний науковий центр

“Інститут аграрної економіки” УААН,

головний науковий співробітник відділу.

кандидат економічних наук

КАЛЮЖНА Олена Вячеславівна,

Миколаївський державний аграрний університет,

Міністерства аграрної політики України

в.о. доцента кафедри.

Провідна установа: Державний агроекологічний університет,

Міністерства аграрної політики,

м. Житомир.

Захист відбудеться “____ ” _________________ 2005 р. о ________ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 в Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, Київ, МСП, вул.. Героїв Оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал, кімн. 317.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, Київ, МСП, вул.. Героїв Оборони, 10, кімн. 211.

Автореферат розісланий “____” ___________ 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, кандидат економічних наук Пулім В.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Ефективне функціонування продовольчого ринку має стратегічне значення для економіки країни в цілому, оскільки він виконує низку важливих функцій, серед яких: забезпечення взаємодії продавців та покупців за допомогою угод купівлі-продажу; встановлення кількісних пропорцій у структурі попиту та пропозиції; визначення рівня рівноважних цін й пропорцій між цінами різних продовольчих товарів; розподіл продовольчих товарів між різними соціальними групами населення. Головною, ж на наш погляд є функція забезпечення продовольчої безпеки держави. Регіональний продовольчий ринок як складова та невід'ємна частина загальноукраїнського ринку в процесі свого функціонування покликаний насамперед забезпечити стійкість продовольчого постачання населення. Саме це свідчить про особливий не тільки економічний, але й соціальний його статус у суспільній життєдіяльності будь-якого регіону.

Роль продовольства в житті суспільства визначає його економічне, соціальне і стратегічне значення. Стан забезпеченості населення продовольством, його фізична й економічна доступність безпосередньо впливають на стабільність політичної і соціально-економічної ситуації у суспільстві. При цьому рівень продовольчого забезпечення населення знаходиться в залежності від комплексу факторів внутрішнього й зовнішнього характеру. Їх можна розділити за такими ознаками як: обсяг та стабільність вітчизняного виробництва основних видів продовольства; розміри і питому вагу імпортованого продовольства; характер і наявність ресурсів, необхідних для придбання імпортного продовольства; платоспроможність населення. За останні десять років, політика, заснована переважно на саморегулюванні ринкових процесів, привела, в підсумку, до величезних соціально-економічних втрат, як на рівні держави, так і нарівні регіону.

Сьогодні загальновизнаними шляхами подолання кризових явищ на регіональному продовольчому ринку є: забезпечення комплексного розвитку регіону як єдиного господарства; забезпечення оптимального співвідношення інтересів регіону й України в цілому; надання належної ролі органам місцевого самоврядування в вирішенні питань соціально-економічного розвитку регіону.

Але подальшого розвитку потребує організаційно-економічний механізм ефективного функціонування регіонального продовольчого ринку. Необхідне удосконалення методики прогнозування споживання продуктів харчування на основі формального опису зв’язків з такими параметрами продовольчого ринку, як доход, рівень реалізації продуктів харчування та витрати впродовж років. За умов відсутності єдиної концепції є необхідність уточнення самого поняття “продовольчий ринок”.

Крім цього, радикальні суспільно-політичні та економічні реформи в Україні, розвиток ринкового механізму господарювання вимагають відповідного теоретико-методологічного та методичного забезпечення формування та ефективного функціонування продовольчого ринку регіону.

Відзначимо, що вітчизняна економічна наука має значний теоретико- методологічний доробок дослідження формування та ефективного функціонування продовольчого ринку. Зокрема, ці проблеми знайшли відображення в наукових працях відомих учених - економістів: В.І. Бойка, В.І. Власова, П.П. Гайдуцького, М.Ю. Коденської, О.В. Крисального, М.Г. Лобаса, І.І. Лукінова, П.М. Макаренка, Л.О. Мармуль, В.Я. Месель-Веселяка, Т.Л. Мостенської, П.Т. Саблука, В.П. Ситника, О.М. Шпичака, В.В. Юрчишина. В цих роботах узагальнено результати масштабних досліджень найбільш важливих аспектів функціонування продовольчого ринку. Однак сучасний стан економічного розвитку вимагає комплексного підходу до вирішення даної проблеми у зв’язку з визначенням пріоритетів у формуванні регіонального продовольчого ринку.

Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертація виконувалась у відповідності до науково-дослідної теми економічного факультету Херсонського державного аграрного університету на 2000–2005 рр. “Організаційно-економічний механізм функціонування підприємницьких структур, систем ціноутворення, фінансово-кредитних відносин, страхування” – номер державної реєстрації 0102U002913 (в її межах автором розроблено організаційно-економічний механізм підвищення ефективності продовольчого ринку).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в розробці теоретико-методичних підходів і практичних рекомендацій щодо прискорення формування ефективного продовольчого ринку.

Реалізація загальної мети досягається послідовним вирішенням наступних конкретних задач:

-

-

-

-

Предметом дослідження є теоретичні, методичні, організаційні та прикладні проблеми ефективного функціонування регіонального продовольчого ринку.

Об’єктом дослідження є сукупність економічних відносин в системі продовольчого забезпечення у контексті чинників, що зумовлюють стан продовольчого ринку в умовах структурної перебудови економіки.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні дослідження українських та зарубіжних вчених щодо формування ефективного продовольчого ринку України. Теоретичні та прикладні аспекти досліджень виконувались із застосуванням методів системного підходу (при побудові специфічних систем з врахуванням регіональних особливостей об’єкту досліджень). Інформаційною базою проведеного дослідження були статистичні дані Держкомстату, Міністерства аграрної політики України, Херсонського обласного статистичного управління. У дисертації широко використані положення законодавчих і нормативно-правових актів, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з досліджуваної проблеми.

У процесі вирішення поставлених у роботі завдань використовувались відповідні методи досліджень: горизонтального та вертикального аналізу (при визначенні тенденцій розвитку та структури продовольчого ринку України), трендовий метод (при виявлені тенденцій розвитку продовольчого ринку України та Херсонської області), метод економіко-математичного моделювання (при визначенні оптимальної стратегії управління процесом реалізації продуктів харчування). Методика дисертаційного дослідження грунтується на абстрактно-логічному, монографічному, розрахунково-конструктивному, економіко-статистичному, кореляційному методах. Також були застосовані методи схематичного зображення, опитування, власного спостереження та ін.

Наукова новизна одержаних результатів. Сутність наукової новизни полягає в наступному:

Вперше:

- розроблено багатофакторні моделі зв’язків параметрів ринку з рівнем споживання продуктів харчування (м’яса, молока, хлібобулочних виробів) та однофазну модель управління регіонального продовольчого ринка (модель природного зростання);

Дістали подальший розвиток:

- організаційно-економічний механізм підвищення ефективності продовольчого ринку на основі здійснення заходів сприяння розвитку ринкової інфраструктури продовольчого ринку, ліквідації диспропорцій між сировиною базою і виробничими потужностями, впровадження науково обґрунтованих форм організації виробництва, ринкового ціноутворення у поєднанні з державним регулюванням та ін.;

- методика прогнозування параметрів продовольчого ринку враховуючи закономірності управління та економічні властивості елементів складових суб’єктів системи продовольчого ринку;

Поглиблено:

- поняття “продовольчого ринку”, уточнений зміст якого пропонується розглядати як складну систему суспільних відносин, що впливає на взаємовідносини усіх суб’єктів ринка, починаючи від виробництва продовольства, закінчуючи його споживанням і включає у себе: виробничу, посередницьку, постачальницьку, фінансово-кредитну, інформаційно-консультативну, розподільчо-логістичну діяльність, а також діяльність державних органів та місцевого самоврядування;

Обґрунтовано:

- шляхи розвитку виробництва в основних продуктових підкомплексах;

- основні напрями підвищення ефективності продовольчого ринку, серед яких: вдосконалення інституційної структури ринку; вдосконалення функціональної структури на основі більш раціонального використання сировинної бази та створення завершених циклів практично всіх продуктових підкомплексів.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані у дисертаційній роботі наукові результати, отримані висновки і рекомендації можуть бути застосовані при досліджені продовольчого ринку регіону і використані при розробці стратегії його розвитку та формуванні інфраструктури. Використання розроблених в дисертації теоретико-методичних підходів щодо ефективного функціонування продовольчого ринку буде сприяти розвитку теорії й практики агроекономічних досліджень.

Результати досліджень, практичні рекомендації та низка теоретичних положень використовуються у навчальному процесі для студентів економічних спеціальностей Херсонського державного аграрного університету, керівників сільськогосподарських підприємств, фермерів, що проходять післядипломну підготовку в університеті (довідка № 66 – 09/2 від 18 червня 2005 р.).

Впровадження результатів досліджень відбувається шляхом використання основних положень, висновків і пропозицій у практичній діяльності управління сільського господарства і продовольства Херсонської обласної державної адміністрації (довідка № 8 – 700 – 4/266 від 15 червня 2005 р).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом поглиблені теоретико-методичні засади формування та ефективного функціонування продовольчого ринку регіону в умовах структурної перебудови економіки. Всі наукові результати щодо напрямів принципів, методів, а також результатів прогнозування на основі моделювання отримані автором самостійно і сприятимуть ефективному розвитку регіонального продовольчого ринку.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на міжнародній науково-теоретичній конференції “Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці” (Житомир, 2005 р.), щорічних наукових конференціях науково-викладацького складу Херсонського державного аграрного університету (Херсон, 2000-2005).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані у 10 наукових працях, загальним обсягом 2,1 друк.арк., з них 9 – у фахових наукових виданнях, 1 – у матеріалах науково-теоретичної конференції.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації включає 187 сторінку комп’ютерного тексту, 20 таблиць, 26 рисунків, 6 додатків на 6 стор. Список використаних джерел налічує 149 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретичні та методичні засади ефективного функціонування продовольчого ринку” розкрита сутність ринку в системі продовольчого забезпечення, обґрунтовано основні принципи формування ефективного продовольчого ринку та методичні основи дослідження регіонального продовольчого ринку.

Ринок – це сукупність конкретних відносин і зв’язків між покупцями та продавцями, а також торговими посередниками з приводу руху товарів та грошей, і відображає економічні інтереси суб’єктів ринкових відносин та забезпечує обмін продуктами праці. З усієї сукупності ринків, які розділяються відповідно до численних класифікаційних ознак особливе значення для економіки держави відіграє продовольчий ринок. Це - економічна категорія, яка об’єднує виробництво, збут та споживання продуктів харчування. Регіональний продовольчий ринок як складова і невід'ємна частина загальноукраїнського ринку в процесі свого функціонування покликаний насамперед забезпечити стійкість продовольчого забезпечення населення. Це стає можливим за умов впровадження механізмів державної підтримки та регулювання ринкових процесів, а також підведення законодавчої бази адекватної ринковим умовам господарювання. Необхідність розуміння ролі і значення продовольчого ринка, як важливого фактора соціально-економічного розвитку держави потребує наукового обґрунтування побудови системи критеріїв і показників, що характеризують процес його розвитку. Це здійснюється на принципах системного підходу до його вивчення як єдиної складної динамічної системи, що забезпечує в процесі керування виробничими об'єктами комплексне рішення економічних, організаційних, науково-технічних і соціальних проблем.

Ринок функціонує в умовах, які постійно змінюються. Для прийняття рішень, пов’язаних із здійсненням комерційної діяльності, необхідно регулярне одержання, обробка й аналіз інформації, тобто проведення маркетингових досліджень. Основними результатами досліджень ринку становляться прогнози його розвитку, оцінка кон'юнктурних тенденцій, виявлення ключових факторів, які визначають стан ринку у даний момент. Особливо важливою являється оцінка сили впливу конкретного фактора ринку на загальні зміни. Проведено аналіз формального опису зв’язків рівня споживання окремих продуктів з такими економічними параметрами системи як доход, рівень реалізації продуктів харчування, витрати впродовж років.

Показано, що оцінка впливу рівня споживання і тенденцій доходу, суму отриману від реалізації, витрати населення на продовольчі товари дозволяють збудувати систему математичних моделей, які вирішували б у кожному конкретному випадку задачу вибору найкращого рівня споживання.

Маркетингова діяльність як найважливіша функція в сфері підприємництва забезпечує стійке, конкурентноздатне положення того чи іншого суб'єкта маркетингової системи на ринку товарів чи послуг з урахуванням стану внутрішнього і зовнішнього середовища.

У другому розділі ”Сучасний стан продовольчого ринку та основні чинники, що його зумовлюють” здійснено оцінку загального стану сировинної бази продовольчого ринку Херсонської області та його інфраструктури, проаналізовано виробництва та споживання основних продуктів харчування, здійснено прогнозування параметрів ринку продуктів харчування на основі побудови динамічних моделей.

Сільське господарство Херсонської області належить до основних галузей, які визначають місце продовольчого ринку в загальнодержавному поділі праці. Область володіє багатими земельними ресурсами. Сільськогосподарські угіддя на 01.01.2004 р. складали 1969,7 тис.га, або 69,2% загальної площі області при цьому на долю ріллі припадало 1777,9 тис. га , площа пасовищ і сіножаті склала 165,2 тис. га. Структура сільськогосподарських продуктивних земель, то за останні роки майже не змінилась, але у загальній площі сільськогосподарських угідь рілля за період з 1998 до 2003 р збільшилась на 7,1 тис. га. В загальній площі сільськогосподарських угідь 1969,7 тис.га рілля займає 1777,9 тис.га (90,2 %). Рівень розораності земель становить 90 %. Це значно перевищує загальноприйняті екологічні нормативи, але при умові дотримання раціональної агротехніки та технології є важливою основою інтенсивного розвитку АПК.

Область, завдяки найбільшому в України зрошуваному полю, має всі необхідні умови для стабільного розвитку сільськогосподарського виробництва. На сьогоднішній день в області може потенційно зрошуватись 425,8 тис.га земель, задіяно біля 1,7 тис. зрошуваних машин. Займаючи майже 22% всіх сільськогосподарських угідь, зрошувані землі дають близько 38 % загального валу виробництва зерна, 71,5 % - овочів, більше 60 % кормів у кормових одиницях та майже увесь цукровий буряк (91,9 %) і сою (98,5 %). Відповідно природно-географічних умов господарства північної сільськогосподарської зони спеціалізуються на виробництві зернових та технічних культур, південної та центральної – розвивають овочівництво, садівництво та виноградарство.

Тваринницька галузь має м’ясо-молочну направленість. Найбільшу питому вагу у структурі посівних площ у 2003р. займали зернові – 51,6 %, у т.ч. озима пшениця 16,4 %. Виробництво валової продукції галузі тваринництва в усіх категоріях господарств в 2003 р. зменшилось порівняно з 2001р. на 1,9 % (по Україні – на 1,0 %). У 2003 р. порівняно з 2000 р. у сільськогосподарських підприємствах поголів’я великої рогатої худоби скоротилося на 67,3 %, корів на 71,2 %, овець і кіз на 39,6%, свиней на 44,3 %. Проте при значному скороченні поголів’я сільськогосподарських тварин виробництво продукції тваринництва зменшувалося меншими темпами завдяки прискореному розвитку індивідуальних господарств населення.

Проведений аналіз чинників розвитку продовольчого ринку дає підстави стверджувати про їх неоднозначний вплив на його функціонування. Позитивно оцінюються, насамперед: зручне транспортно-економічне положення території для формування оптових спеціалізованих продовольчих ринків, у т.ч. зернового, плодоовочевого, м’ясо-молочного; здійснення зовнішньоекономічних та міжрегіональних зв’язків по продовольчих потоках; достатнє і, певною мірою, унікальне ресурсне забезпечення переробних галузей рослиннопереробного циклу; рекреаційна спеціалізація області як додатковий чинник підвищення попиту на продовольчі товари.

Негативний вплив на розвиток продовольчого ринку справляє різке падіння обсягів виробництва у тваринництві; порушення та нестабільність агропромислових зв’язків; фізичний та моральний знос основних виробничих фондів; недостатнє забезпечення обіговими коштами; слабкий розвиток виробничої інфраструктури; недостатнє впровадження інновацій у виробництво.

Сировина база є складовою частиною продовольчого ринку, що забезпечує сировиною виробників харчових продуктів, але його розвиток визначається багатьма факторами загальноекономічного, організаційно-структурного та правового порядку. На нашу думку важливим напрямом розвитку продовольчого ринку є створення інфраструктури, що включає підприємства по заготівлі та зберіганню сільгосппродукції, торгівельну мережу, наукові та науково-дослідні, інформаційно-консультативні установи та організації, а також фінансово кредитні установи.

У структурі ринку продовольчих товарів важливе місце займає ринок продуктів харчування, який складається з ринків: хліба і хлібобулочних виробів, ринку олії і олієжирових продуктів, риби і рибопродуктів, м'яса і м’ясопродуктів, молока і молокопродуктів, горілки та лікеро-горілчаних виробів, цукру, пива і безалкогольних напоїв, кондитерських виробів, мінеральних вод, тютюнових виробів, борошна та круп, солі, консервованих виробів та інших. В Херсонській області рівень споживання населенням продовольчих товарів, як по загальній калорійності в розрахунку на душу населення, так і в розрізі основних продуктів харчування значно відрізняється від фізіологічних норм їх споживання (табл. 1). Виявлено, що населення споживає мінімум фізіологічно потрібної кількості м'яса та м’ясних продуктів, риби і рибних продуктів, фруктів, ягід та цукру. Низький рівень споживання продуктів в розрахунку на душу населення обумовлений дією багатьох факторів, основними серед яких є наступні: значне скорочення обсягів сільгосппродукції ї сировини для виробництва продовольчих продуктів; порушення економічних і технологічних зв’язків в системі їх виробництва; значний ріст цін на продукти харчування і різке зниження реальних доходів громадян.

Проведений аналіз ринку молока виявив різке зменшення обсягів виробництва та підвищення цін на молокопродукти. Разом із значним зниження купівельної спроможності населення, це призвело до суттєвого скорочення споживання молока і молочних продуктів, які не можуть бути замінені іншими.

На ринку зерна нами також виявлені негативні тенденції, які можна звести до наступного: зниження рівня інтенсивності зернової галузі, що викликане різким скороченням державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників; зниження попиту на фуражні види зерна через скорочення чисельності поголів'я худоби, що у свою чергу зв'язано з падінням купівельної спроможності населення області і зниженням споживання м'яса, молока, яєць; труднощі зі збутом зерна в зв'язку з відходом з ринку найбільшого оптового покупця в особі держави.

Таблиця 1.

Ступінь задоволення фізіологічних потреб населення в
продуктах харчування в розрахунку на одну людину
у Херсонській області, 2004 р.

Продукти харчуванняФізіологічна норма споживання,

кгФактичне споживан-ня, кгФактичне споживан-ня у % до фізіологіч-ної нормиВідхилення фак-тичного спожи-вання від фізіоло-гічної норми | кг%М'ясо і м'ясні продукти | 80,0 | 35,0 | 43,8 | -45,0 | -56,2 | Молоко і молочні продукти380,0 | 230,0 | 60,5 | -150,0 | -39,5 | Яйця, шт290,0 | 212,0 | 73,1 | -78,0 | -26,9 | Риба і рибні продукти20,0 | 12,261,0 | -7,8 | -39,0 | Цукор38,0 | 39,6104,2 | +1,6 | +4,2 | Олія13,0 | 10,076,9 | -3,0 | -23,1 | Картопля124,0 | 134,3108,3 | +10,3 | +8,3 | Овочі і баштанні161,0 | 178,2110,7 | +17,2 | +10,7 | Фрукти ягоди і виноград90,0 | 36,740,8 | -53,3 | -59,2 | Хлібні продукти 101,0 | 124,0 | 122,8 | +23,0 | +22,8 | Загальна калорійність (ккал)3200 264482,6 | -556 | -17,4 |

Зазначено, що важливість вирішення проблеми формування ринку зерна полягає в тому, що воно є сировиною для виробництва хлібопродуктів, які, в свою чергу, відносяться до продуктів повсякденного споживчого призначення. Вивчення трансформації середніх кількісних та якісних показників споживання дозволяє зробити висновок, що хлібопродукти стабільно зберігають позиції найбільш цінних та вживаних продуктів харчування (в споживчому кошику займають 17,6 %). Однак, за останні роки спостерігається тенденція зменшення платоспроможного попиту на хлібопродукти.

Встановлено, що рівень та структура споживання хлібопродуктів значно диференційовані не тільки в регіональному розрізі, але і по окремих соціально – економічних групах населення, а також змінюються по часових періодах. Так, виробництво хлібопродуктів з 1990 по 2003 рік значно зменшилось: хліба та хлібобулочних виробів - на 54,8 %, борошна - на 30,4 %, кондитерських виробів на - 60 %, макаронів - на 85,2 % Проведений моніторинг місцевого ринку хлібопродуктів дозволяє не тільки визначити ємність, виконати аналіз співвідношення між попитом та пропозицією, але і визначити організаційні заходи впливу на найбільш оптимальне задоволення потреб населення в продуктах першої необхідності. Даний аналіз дає можливість місцевим службам державного управління стабілізувати ситуацію на хлібному ринку, обґрунтувати рекомендації сільськогосподарським виробникам.

У роботі здійснено порівняльний аналіз стану і перспектив розвитку продовольчого ринку України в цілому і Херсонської області, зокрема. Об’єкт, який ми досліджували є складною системою, тому при проведенні аналізу ми спирались на вимоги і методи системного підходу. Зауважимо, що предметом нашого дослідження є закономірності управління системами продовольчого ринку на основі визначення економічних властивостей, тобто встановлення видів системних зв’язків, характерних особливостей і залежностей елементів складових суб’єктів системи. На основі кореляційного аналізу нами досліджувались виробничі функції у вигляді однофакторних і багатофакторних статистичних залежностей. Дані, які ми маємо, характеризують існуючий стан ринку продовольчих товарів і, по суті, є часовими рядами. Такі ряди найбільш придатні для середньострокового прогнозування методами екстраполяції. Застосування методу найменших квадратів дозволило одержати і вирішити виробничі функції на підставі регресійного аналізу і відібрати для аналізу лінії трендів, які в залишкових величинах не мають автокореляції, або мають її коректні значення. Виходячи з результатів аналізу парних залежностей і наявності при умові багатофакторного аналізу взаємовпливу факторів, присутності в таких випадках автокореляції, ми проводили два види аналізу: тренди у разі сумісної присутності всіх факторів впливу (комплексна дія факторів) і аналіз при виключенні ефекту взаємовпливу факторів (табл.2).

Таблиця 2.

Моделі комплексного впливу факторів та з виключенням ефекту взаємодії факторів

Рівняння регресії | Компоненти системи |

Моделі комплексного впливу факторів | Моделі з виключенням ефекту взаємодії факторів | Україна

Доход населення | у=288,3+7351,4х+866,8х2 R=0,98 | у=28035+7351х+866,8х2 , R2=0,96 | Витрати на про-дукти харчування | у=3268,9 – 692,1х+210,3х2- 11,06х3 , R2=0,96 | у=2602,2 – 270,94х+72,5х2 , R2=0,97 | Реалізація про-дуктів споживання | у=14312-3645х+1337,9х2 –164,94х3 +8,95х4 , R2=0,99

у=130,69-1550,3х+357,9х2 , R2=0,99 | Індекс цін | у=204,2-166,8х+89,3х2-20,1х3+2,16х4-0,08х5 , R2=0,85

у=204,16-156,76х+89,34х2-21,13х3+2,18х4 -0,08х5, R2=0,85 | Херсонська область | Доход населення | у=566,24 е0,19х , R2=0,94 | у=1240,3 – 664,9х+130,44х2-7,35х3, R2=0,84 | Витрати на про-дукти харчування | у=216,9-22,58х+6,04х2 , R2=0,96 | у=2602,2-270,94х+72,5х2 R2=0,97 | Реалізація про-дуктів споживання | у=380,9-103,4х+14,99х2 , R2=0,97 | у=380,9-103,4х+14,99х2 R2=0,97 | Індекс цін | у=-115,4+466,9х-344,9х2+121,86х3-21,7х4+1,9х5-0,064х6 , R2=0,85 | у=-60,98+390,78х–303,5х2+110,01х3-20,03х4+1,77х5-0,06х6, R2=0,85 |

Графічне зображення (рис.1., рис.2) залежностей, що апроксимують дані рівнянь у вигляді трендів для умов України та Херсонської області, дає можливість спостерігати і робити висновки відносно залежностей між показниками, які включали до аналізу.

Запропонований метод можна вважати надійним для прогнозування макроекономічних тенденцій споживання продуктів харчування. Дослідження процесів споживчого ринку проводились на підставі статистичних даних попиту і споживання на макрорівні. Одержані нами функції є результатом динаміки споживання таких продуктів харчування, як м’ясо, молоко і хліб.

Прогностичні процедури на підставі трендів дають змогу розглядати функції споживання як функції попиту покупця. При цьому передбачається, що споживач максимізуватиме споживання в межах визначеного доходу і ціни кожного продукту. В нашому випадку функції попиту на м’ясо, молоко і хліб відображають індивідуальний попит на конкретну продукцію. В цьому сенсі важливе значення може мати рівень еластичності фактору впливу, особливо відносно доходу і ціни.

У третьому розділі ”Основні шляхи та способи прискорення формування ефективного продовольчого ринку” узагальнено практику та обґрунтовано організаційно-економічний механізм підвищення ефективності функціонування продовольчого ринку, систему державного регулювання і напрямки розвитку спеціалізованих продовольчих ринків.

На продовольчому ринку України і Херсонської області звертають на себе увагу гостра нестача фінансових ресурсів, необхідність значних асигнувань на проведення економічних реформ, соціальний захист населення, вирішення екологічних проблем, наявність зовнішніх боргів держави та інше. Дослідження стану, тенденцій, розвитку продовольчого ринку у Херсонській області дозволяють виділити в якості пріоритетних наступні шляхи підвищення його ефективності:

- удосконалення інституційної структури ринку;

- трансформація функціональної структури на основі більш раціонального використання сировинної бази та створення завершених циклів практично всіх продуктових підкомплексів;

- розширення асортименту та підвищення якості продовольчої продукції;

- вдосконалення внутрішньообласних та міжрегіональних транспортно-економічних зв’язків по ввозу-вивозу з метою підвищення територіальної мобільності продовольчих товарів;

- вдосконалення та задіяння об’єктів інфраструктури продовольчого ринку і реалізації продуктів харчування.

Підвищення ефективності функціонування продовольчого ринку необхідно вирішувати у двох аспектах: перший – здійснення організаційних заходів; другий - економічних. До організаційних заходів слід віднести: впровадження науково обґрунтованих форм організації виробництва, прогресивної техніки і новітніх технологій; раціоналізація управління; забезпечення підприємницької ініціативи; маркетингові дослідження споживчого ринку; екологізація виробництва.

В економічних заходах надзвичайно важливим є удосконалення механізму економічних відносин як на міжгалузевому, так і внутрішньогалузевому рівнях, які забезпечать дотримання закону вартості у формуванні цінової політики, врахують терміни обороту капіталу в галузях народного господарства при формуванні кредитної і податкової системи; конкурентноздатність продукції; захист вітчизняного товаровиробника; регулювання імпортно-експортних продовольчих товаропотоків (рис.3).

Зазначимо, що ринкові умови господарювання потребують створення відповідної інфраструктури ринку, яка має включати систему бірж, оптових і роздрібних торговельних домів, ярмарок, аукціонів, фірмових магазинів сільськогосподарських і переробних підприємств. Необхідне формування та удосконалення структури підприємств харчової і переробної промисловості що сприятиме зниженню витрат на виробництво продукції та підвищенню якості відповідно до вимог світового ринку.

Результати проведеного дослідження свідчать про те, що рівень забезпеченості населення України продовольством не відповідає мінімально припустимим нормам. Отже, можна стверджувати, що в цей час продовольча безпека країни, як з позицій ролі вітчизняної агросфери у формуванні структури споживання продуктів харчування, так і щодо загальної величини забезпеченості основними з них внаслідок низької платоспроможності населення знизилася до критично небезпечного рівня. Падіння ж реальних доходів всіх верств населення обумовило зменшення споживання. Внутрішній продовольчий ринок України постійно поповнюється продуктами харчування закордонного виробництва, які часто завозяться контрабандою, нерідко сумнівної якості з наднормативним змістом шкідливих інгредієнтів і перевищених строків зберігання. Все це негативно позначається на здоров'ї української нації.

Узагальнення й аналіз наявних наукових матеріалів, статистичні дані й реальна ситуація на продовольчому ринку, дають змогу стверджувати, що на сучасному етапі розвитку України необхідне зміщення акцентів державного регулювання ринку продовольства із трансформації організаційної структури, реформування земельно-майнових відносин (які також вимагають уваги) на макроекономічне регулювання пропорцій відтворення й ціноутворення. Цього можна досягти мінімізацією впливу адміністративних факторів на процес формування цін. Тобто держава повинна регулювати не самі ціни, а макроекономічні умови їхнього формування. Результатом такої стратегії стане поступовий перехід до нової моделі ціноутворення: від ціни виробництва до ціни ринкової рівноваги попиту та пропозиції. Створюючи макроекономічні умови для саморегулювання цін, держава повинна оперувати інструментарієм політики доходів й інвестицій, кредитно-грошової політики, податково-бюджетної і т.д., забезпечувати оптимальну законодавчо-правову підтримку процесу ціноутворення.

Необхідно для стабілізації положення на продовольчому ринку, на наш погляд, впровадження комплексу економічних заходів: продовольча проблема повинна бути законодавчо визнана найважливішим державним пріоритетом; необхідне створення й впровадження діючого механізму державного впливу на кон'юнктуру продовольчого ринку; варто забезпечити ефективне природокористування в агропромисловому секторі.

Рис.3. Організаційно-економічний механізм підвищення ефективності продовольчого ринку

Ринкові принципи й методи державного регулювання в сукупності складуть механізм відродження продовольчого ринку.

У Херсонській області основою аграрного сектора економіки є виробництво зерна. Завдання його стабілізації полягає в тому, щоб у найближчі роки повністю забезпечити потреби області в продовольчому і фуражному зерні, покращити його якість, знизити собівартість та підвищити рентабельність виробництва. Цього можна досягти за рахунок:

налагодження роботи аграрних бірж з мережею відповідних структур на місцях, розширення закупівлі зерна в товаровиробників іншими споживачами за прямими угодами, заготівельними підприємствами та комерційними структурами через біржову торгівлю, торгові доми тощо;

приватизації підприємств хлібопродуктів в інтересах товаровиробників;

розвитку системи зберігання, доробки та переробки зернової продукції на давальницьких умовах;

державного сприяння виробникам зерна та насіння у виході на зовнішні ринки;

організації закупівлі зерна у населення;

розвитку служби регулярного забезпечення виробників зерна надійною інформацією щодо попиту, цін і пропозицій на внутрішніх і зовнішніх ринках, реєстрації угод, правил торгівлі і укладення контрактів, організації торгів, ярмарок тощо.

Ринок молочної продукції також має специфічні особливості, серед яких виділяється значна кількість учасників процесу виробництва та розподілу товару. Негативним моментом є те, що їх діяльність не завжди узгоджена. Тому одним з головних питань лишається поліпшення інфраструктурного забезпечення ринку молокопродуктів. На сьогоднішній день в Херсонській області працює 587 приймально-заготівельних пунктів, із них 499 – по заготівлі молока. Існуюча мережа дозволяє молокозаводам закуповувати близько 80% перероблюваного молока. Але залишається відкритим питання щодо збуту молока на ринках області. Однією з основних є проблема недостатнього розвитку мережі оптових сільськогосподарських ринків.

В області налічується 41 оптовий ринок, але відповідає самому визначенню такого ринку в класичному розумінні лише ринок “Нежданий”, що у с. Великі Копані Голопристанського району. У структурі продажу товарів молоко та молочні продукти за обсягом товарообігу на ринку займали менше 1 %. З метою поліпшення інфраструктурного забезпечення області доцільно створити такий оптовий ринок безпосередньо в місті, для реалізації продукції за прямими зв’язками та цінами, які визначає попит та пропозиція. В свою чергу попит та пропозицію на молочну продукцію можна вирівняти створивши сприятливі умови для переробних підприємств при закупівлі молока у весняно-літній період, запроваджуючи їх пільгове кредитування.

Актуальним залишається питання впровадження нових енергозберігаючих технологій, які сприяють підвищенню економічної ефективності виробництва молока й молокопродуктів, а також оснащення молокозаводів високоефективним обладнанням і технологіями. Поряд з цим потрібно удосконалювати системи стандартизації та сертифікації молочної продукції, адаптувати її до світових вимог.

Велике значення має поліпшення роботи молокопереробних підприємств. Для цього потрібно підвищення спеціалізації виробництва, впровадження нових технологій, випуск екологічно чистої продукції, розширення мережі збуту і, як наслідок, вихід на національний ринок.

ВИСНОВКИ

1. Продовольчий ринок - це складна система суспільних відносин, що впливає на взаємовідносини усіх суб’єктів ринка, починаючи від виробництва продовольства, закінчуючи його споживанням і включає у себе: виробничу, посередницьку, постачальницьку, фінансово-кредитну, інформаційно-консультативну, розподільчо-логістичну діяльність, а також діяльність державних органів та місцевого самоврядування.

В процесі свого функціонування він покликаний насамперед забезпечити стійкість продовольчого забезпечення населення. Визначення ролі і значення продовольчого ринка, як важливого фактора соціально-економічного розвитку держави потребує наукового обґрунтування побудови системи критеріїв і показників, що характеризують процес його розвитку. Це здійснюється на принципах системного підходу до його вивчення як єдиної складної динамічної системи, що забезпечує в процесі управління виробничими об'єктами комплексне рішення економічних, організаційних, науково-технічних і соціальних проблем.

2. Для прийняття рішень, пов’язаних із здійсненням комерційної діяльності, необхідно регулярне одержання, обробка й аналіз інформації, тобто проведення ринкових досліджень. Основними результатами досліджень ринку стають прогнози його розвитку, оцінка кон'юнктурних тенденцій, виявлення ключових факторів, які визначають стан ринку у даний момент. Особливо важливою є оцінка сили впливу конкретного фактора ринку на загальні зміни. Аналіз формального опису зв’язків рівня споживання окремих продуктів з такими економічними параметрами системи як доход, рівень реалізації продуктів харчування, витрати впродовж років потребує окремої уваги. Матеріали досліджень впливу рівня споживання і тенденції на дохід, суму отриману від реалізації, витрати населення на продовольчі товари дозволяють збудувати систему математичних моделей, які вирішували б у кожному конкретному випадку вибір найкращого рівня споживання.

3. Сировина база є складовою частиною продовольчого ринку, що забезпечує сировиною виробників харчових продуктів. Херсонська область спеціалізується головним чином на виробництві зернових та технічних культур, овочівництві, садівництві та виноградарстві.

Головним напрямком розвитку продовольчого ринку є створення інфраструктури, що включає підприємства по заготівлі та зберіганню сільгосппродукції, торгівельну мережу, наукові та науково-дослідні, інформаційно-консультативні установи та організації, а також фінансово-кредитні установи. Сьогодні в області налічується 44 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативи, що є досить низьким показником. Агроторгових домів – 15, а рекомендований рівень їх наявності – 19, хоча тут спостерігаються позитивні тенденції щодо до збільшення кількості. Запровадження сучасних технологій біржової торгівлі знаходиться лише на початковому етапі. На недостатньому рівні розвинена оптова торгівля сільськогосподарською продукцією, хоча ці структури формують ринковий механізм ціноутворення на основі попиту та пропозиції.

4. Продовольче споживання є однією з основних передумов відтворення населення. Більшу частину в структурі харчування населення Херсонської області займають молоко і молокопродукти, яйця, овочі та баштані, а також хліб та хлібобулочні вироби. В той же час населення споживає мінімум фізіологічно потрібної кількості м'яса та м’ясних продуктів, риби і рибних продуктів, фруктів, ягід та цукру. Основною причиною цих негативних тенденцій є різке розмежування населення за рівнем доходів. Різке зменшення обсягів виробництва молока, підвищення цін на молокопродукти та значне зниження купівельної спроможності населення призвело до суттєвого скорочення споживання молока і молочних продуктів.

Зерно служить основним джерелом доходу для абсолютної більшості сільських товаровиробників Херсонської області. Важливість вирішення проблеми формування ринку зерна в тому, що воно є сировиною для виробництва хлібопродуктів, які, в свою чергу, відносяться до продуктів повсякденного споживчого призначення. В результаті дослідження процесів, які відбуваються на продовольчому ринку на підставі статистичних даних попиту і споживання були одержані функції, які є кінцевими результатами використання таких продуктів харчування як м’ясо, молоко і хліб. Наведені парні і багатофакторні моделі зв’язку можуть бути визначені як цільові функції і використовуватися в якості глобальних критеріїв оптимізації у задачах пошуку екстремуму.

5. Підвищення ефективності функціонування продовольчого ринку необхідно вирішувати у двох аспектах. Перший – здійснення організаційних заходів: впровадження науково обґрунтованих форм організації виробництва, прогресивної техніки і новітніх технологій; раціоналізація управління; забезпечення підприємницької ініціативи; маркетингові дослідження споживчого ринку; екологізація виробництва. Другий - удосконалення механізму економічних відносин як на міжгалузевому, так і внутрішньогалузевому рівнях, які забезпечать дотримання закону вартості у формуванні цінової політики, врахують терміни обороту капіталу в галузях народного господарства при формуванні кредитної і податкової системи; конкурентноздатність продукції; захист вітчизняного товаровиробника; регулювання імпортно-експортних продовольчих товаропотоків.

6. Поряд з об'єктивними факторами, що вплинули на зменшення обсягів виробництва зерна значне місце займає скорочення посівних площ зернових культур, порушення вимог технологій, низький рівень матеріально-технічного забезпечення та організації виробництва. Основний зміст розвитку зернового господарства полягає у зосередженні роботи на використанні таких чинників виробництва зерна у кожному районі й господарстві:

оптимізація структури посівів, впровадження відповідних сівозмін і попередників;

широке застосування мінеральних добрив і засобів захисту рослин системі впровадження раціональних технологій (ресурсоощадних) обробітку ґрунту;

удосконалення і розвиток системи насінництва в загальному контексті сортового забезпечення посівів.

Для збільшення виробництва зерна в області більш ефективно використовуватимуться зрошувані землі, які дозволяють одержувати високі і сталі врожаї всіх зернових культур.

7. Ринок молочної продукції має специфічні особливості, серед яких виділяється значна кількість учасників процесу виробництва та розподілення товару. Негативним моментом є те, що їх діяльність не завжди узгоджена. Тому однією з основних проблем лишається поліпшення інфраструктурного забезпечення продовольчого ринку і в тому числі ринку молокопродуктів. Вирішенням даної проблеми має бути розширення мережі приймально-заготівельних пунктів, організація на належному рівні системи оптової торгівлі, тобто створення оптових продовольчих ринків не тільки в сільській місцевості, а й у містах.

8. Розвиток сільського господарства взагалі та молокопереробної промисловості й зернового господарства, зокрема, потребують неодмінного державного регулювання. Основні напрямки державного регулювання включають: стимулювання попиту, створення конкурентного середовища та захист від недобросовісної конкуренції. Важливими методами управління повинні стати не адміністративні, а економічні. Дотримуючись цих напрямків держава зможе проводити належну цінову, податкову, а також кредитну та фінансову політику.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях:

1. Соловйов А.І., Ушкаренко Ю.В. Агропромисловий комплекс Херсонської області: сучасний стан та перспективи розвитку // Вісник Львівського держ. аграр. ун. Економіка АПК. – №7(1). - 2000. – С.74-77. - 0,2 друк. арк. (Особистий внесок здобувача: економічний аналіз сучасного стану АПК Херсонської області).

2. Соловйов А. І. Інституціональні проблеми державного регулювання господарства України. – Херсон, ХДАУ. Таврійський наук. віcник. - Вип.14. - 2001. - С.165-169. - 0,2 друк. арк.

3. Соловйов А.І. Соціально-економічне значення оптових продовольчих
ринків. – Херсон, ХДАУ. Таврійський наук. вісник. Вип. 14. - 2001. - С. 187-189. - 0,1 друк. арк.

4. Соловйов А. І. Оптимізація оптової торгівлі, як фактор підвищення ефективності аграрного виробництва. – Миколаїв, - Вісник аграрної науки Причорномор’я. –Вип. 5 (14). - 2001 – с.143-145. - 0,1 друк. арк.

5. Мармуль Л.О., Соловйов А.І., Оптовий плодоовочевий ринок як складова
ринкової інфраструктури, // Економіка АПК. – №8 - 2002. – С. 124-126. - 0,2 друк. арк. (Особистий внесок здобувача: визначення основних напрямів розвитку оптового плодоовочевого ринку, як елемента ринкової інфраструктури АПК.)

6.