ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ШЛАПАК АЛЬВІНА ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 336:502.4(477)
ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ
ВИКОРИСТАННЯ І ВІДТВОРЕННЯ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО
ФОНДУ УКРАЇНИ
Спеціальність 08.08.01 – економіка природокористування і
охорони навколишнього середовища
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Суми – 2005
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Львівській державній фінансовій академії Міністерства фінансів України
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Римар Микола Васильович,
Львівська державна фінансова академія,
завідувач кафедри податків, бюджету і
казначейської справи
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Коваль Ярослав Васильович,
Рада по вивченню продуктивних сил України
НАН України, завідувач відділу проблем
використання та охорони лісових ресурсів
кандидат економічних наук, доцент
Кислий Володимир Миколайович,
доцент кафедри управління
Сумського державного університету.
Провідна установа: Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра економіки підприємства, Міністерство освіти і науки України, м. Львів
Захист відбудеться „ 5 ” липня 2005 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 55.051.01 в Сумському державному університеті за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Сумського державного університету за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2.
Автореферат розісланий „ 30 ” травня 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Сабадаш В.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Починаючи з ХХ століття своєрідною реакцією на наслідки, спричинені погіршенням стану навколишнього природного середовища під впливом зростання споживацького антропогенного впливу, стало розширення та розвиток мережі природно-заповідних територій, цінність яких постійно зростає. Тому практично перед кожною установою природно-заповідного фонду (ПЗФ) в сучасних умовах реформування економіки стоїть триєдине завдання: збереження природно-заповідних територій; задоволення різноманітних потреб населення (туристично-рекреаційних, оздоровчих, освітньо-виховних тощо) як на даний момент, так і на довгострокову перспективу; підвищення дохідності від використання територій та ресурсів ПЗФ задля забезпечення їх власного функціонування. Досягнення цього неможливе без реформування фінансово-економічного механізму використання і відтворення ПЗФ з урахуванням пріоритетності екологічних вимог і стандартів над економічними важелями. Завдяки дії такого механізму нового типу стане можливим виведення установ ПЗФ на економічну та фінансову стабільність, забезпечення розвитку їх територій, стале використання і відтворення природних ресурсів ПЗФ (земельних, лісових, водно-болотних, лучних, пасовищних, рибних, мисливських, морських, річкових, туристично-рекреаційних, мінерально-сировинних тощо) та екологічно обґрунтоване використання їх наукових, соціальних, освітньо-виховних, естетичних, рекреаційних, кліматотворних та інших цінностей.
Аналіз літературних джерел показав, що економічний аспект діяльності установ ПЗФ майже не вивчався. Висвітлені у літературі питання стосуються використання і відтворення ПЗФ, а також становлення та розвитку окремих його категорій і установ. Ці проблеми, зокрема, частково розглядаються у працях: С.А. Генсірука, О.Ф. Балацького, Я.В. Коваля, В.М. Кислого, Л.Г. Мельника, Є.В. Мішеніна, Ю.В. Панасовського, М.Ф. Реймерса, М.В. Римара, С.М. Стойка, І.М. Синякевича, А.І. Тарасова, Ю.Ю. Туниці, А.В. Чупіса, Ю.Р. Шеляг-Сосонка та інших вітчизняних і зарубіжних вчених.
Не зважаючи на значимість і цінність проведених у вітчизняній та зарубіжній економіці досліджень з питань охорони навколишнього природного середовища, такий аспект цих проблем як фінансово-економічний механізм функціонування ПЗФ, фінансове забезпечення діяльності його установ поки що не знайшли належного відображення в економічній літературі і залишаються недостатньо дослідженими як у теоретично-методологічному, так і у практичному плані. Все це обумовило вибір теми дисертаційної роботи, окреслило основні напрямки пошуку, визначило мету, структуру та зміст дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати дисертації використані у процесі роботи над держбюджетною темою кафедри обліку і аудиту Українського державного лісотехнічного університету ДБ 0101U005132 „Економічний механізм покращення фінансового стану і раціонального використання лісових ресурсів на підприємствах лісопромислового комплексу”.
Розробки дисертаційного дослідження були використані у процесі підготовки Державної програми „Заповідники” при виконанні відомчої науково-дослідної теми „Методичні основи здійснення рекреаційної діяльності у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України” Державної служби заповідної справи Мінекоресурсів України за державним реєстраційним номером 0103U006730, в рамках якої автором розроблена система максимальних рекреаційних навантажень на природні комплекси та об’єкти у межах територій ПЗФ України.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка і обґрунтування системи фінансово-економічних заходів регулювання використання і відтворення ресурсів ПЗФ на засадах сталого розвитку. Досягнення цієї мети зумовило необхідність постановки та розв’язання комплексу завдань дисертаційного дослідження:
- розкрити сутність, еколого-економічне значення та структуру ПЗФ України;
- провести аналіз фінансового забезпечення установ ПЗФ та обґрунтувати шляхи його покращення;
- дослідити сучасний стан та обґрунтувати напрямки удосконалення фінансово-економічного механізму використання і відтворення ПЗФ України;
- розробити систему регулювання рекреаційних навантажень на природні комплекси та об’єкти у межах територій ПЗФ України;
- розробити методику оптимізації просторово-територіального та інфраструктурного забезпечення паркового комплексу;
- удосконалити методичні положення щодо економічної оцінки рекреаційного використання територій та об’єктів ПЗФ через систему коефіцієнтів оцінки впливу географо-естетичних критеріїв природних ресурсів.
- удосконалити систему матеріального стимулювання роботи наукових працівників установ ПЗФ на еколого-економічних засадах.
Об’єктом дослідження є процес функціонування фінансово-економічного механізму використання і відтворення природно-заповідного фонду України.
Предметом дослідження є фінансово-економічні засади ефективного функціонування природно-заповідного фонду України.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження стали фундаментальні положення сучасної економічної науки, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем економіки раціонального природокористування і охорони навколишнього природного середовища, фінансово-економічного механізму, заповідної справи, економіки рекреаційного лісокористування.
Розв’язання поставлених у роботі задач здійснювалося із залученням методів: порівняльного аналізу, абстрактно-логічного, причинно-наслідкових зв’язків, статистичного аналізу та економіко-математичного моделювання. Зокрема, вивчення і узагальнення літературних джерел, існуючих методичних підходів до визначення нормативів рекреаційних навантажень на природні комплекси здійснено за допомогою методів порівняння. Аналіз фінансового забезпечення діяльності установ ПЗФ проведений шляхом застосування статистичного аналізу на основі фактичних даних і документів. Система нормативів рекреаційних навантажень та оптимізаційна модель планування рекреаційної діяльності на територіях ПЗФ розроблені за допомогою методів економіко-математичного моделювання. Оцінка впливу географо-естетичних критеріїв на рекреаційне використання територій та система матеріального стимулювання роботи наукових працівників установ ПЗФ розроблені на основі аналізу і синтезу та методу причинно-наслідкових зв’язків.
Інформаційною базою дисертаційної роботи є законодавчі та нормативні акти України з питань розвитку та збереження ПЗФ України, охорони навколишнього природного середовища, матеріали статистичної, бухгалтерської та оперативної звітності об’єктів та територій ПЗФ загальнодержавного та місцевого значень, дані опубліковані у статтях та періодичній пресі щодо діяльності цих установ за останні роки, а також іноземні та вітчизняні наукові публікації.
Наукова новизна одержаних результатів. Науковою новизною визначаються такі теоретичні, методичні та практичні результати дисертаційного дослідження:
- дістав подальшого розвитку фінансово-економічний механізм раціонального використання та відтворення ПЗФ за рахунок розширення нормативної бази формування організаційно-економічних та фінансових його складових;
- науково обґрунтоване оптимальне співвідношення між державним та ринковим регулюванням діяльності ПЗФ, що суттєво удосконалює фінансово-економічний механізм його функціонування;
- удосконалено механізм фінансового забезпечення діяльності ПЗФ на основі розподілу джерел фінансування на основні та додаткові, в залежності від категорії території ПЗФ, доведено можливість підвищити інвестиційну активність щодо територій та об’єктів ПЗФ на основі змін у системі екологічного оподаткування;
- розвинуто систему науково-обґрунтованих нормативів рекреаційних навантажень на природні комплекси та об’єкти у межах територій ПЗФ України, яка враховує ландшафтне районування, типи ландшафтів, стадії рекреаційної дигресії та ступені стійкості природних комплексів до рекреаційних навантажень;
- удосконалено систему планування рекреаційної діяльності на територіях ПЗФ на основі авторської економіко-математичної моделі оптимізації використання і відтворення природно-заповідних рекреаційних ресурсів з урахуванням ємності територій та об’єктів ПЗФ, рівня розвитку їх рекреаційних інфраструктур, сфер обслуговування відвідувачів та попиту на рекреаційні послуги;
- суттєво розвинуті науково-методичні положення щодо економічної оцінки рекреаційного використання природно-заповідних ресурсів на основі принципово нових географо-естетичних критеріїв цінності територій та об’єктів ПЗФ.
- удосконалено систему матеріального стимулювання роботи наукових працівників установ ПЗФ, яка порівняно з існуючою враховує еколого-економічні результати діяльності колективу, кваліфікаційний рівень, творчі здобутки та особистісні якості кожного працівника.
Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи полягає у розробці методичних підходів до вирішення питань, пов’язаних зі збереженням, охороною, використанням і відтворенням ресурсів ПЗФ. Одержані в дисертаційній роботі наукові результати щодо системи нормативів рекреаційних навантажень на природні комплекси та об’єкти у межах територій ПЗФ України доведені до рівня методичних рекомендацій та використовуються Державною службою заповідної справи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (протокол №12 від 09.12.2003 р.).
Теоретико-методичні положення та практичні результати дослідження, що представлені у дисертації, використовуються Національним дендрологічним парком „Софіївка” НАН України (акт впров. №2 від 20.10.2004 р.), Карпатським Національним природним парком (акт впров. №1 від 29.01.2004 р.), Біосферним заповідником „Асканія-Нова” (акт впров. №3 від 18.11.2004 р.), дендрологічним парком „Олександрія” НАН України (акт впров. №1 від 01.11.2004 р.), дендрологічним парком „Тростянець” НАН України (акт впров. №1 від 15.11.2004 р.) при плануванні рекреаційної діяльності, регулюванні рекреаційних навантажень на ландшафти парків, проведенні економічної оцінки рекреаційного використання територій та стимулюванні роботи наукових працівників.
Особистий внесок аспіранта. Сформульовані у дисертації наукові положення, висновки та пропозиції належать особисто автору та є його науковим доробком. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій розв’язано важливе завдання – розроблені науково-методичні та практичні підходи для ефективного функціонування ПЗФ України.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати досліджень доповідались, обговорювались і одержали позитивну оцінку на:
- щорічних науково-технічних конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників, докторантів та аспірантів Українського державного лісотехнічного університету (м. Львів, 2002-2004 рр.);
- міжнародній науковій конференції „Сучасні проблеми інтродукції рослин та збереження біорізноманіття екосистем” (м. Чернівці, 2002 р.);
- науково-технічній раді Державної служби заповідної справи Мінекоресурсів (м. Київ, 2003 р.);
- науково-технічних радах Національного дендрологічного парку „Софіївка” НАН України (м. Умань, 2002-2004 рр.);
- міжнародному симпозіумі-фестивалі „Чорноморська каравела - 2004” (м. Одеса, 2004 р.);
- третій міжнародній науково-практичній конференції „Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні” (м. Львів, 2004 р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження автором опубліковано 3 брошури та 11 статей, 9 з яких – у науково-фахових виданнях, загальним обсягом 4,0 друкованих аркушів (з них 3,6 належить особисто автору).
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 203 сторінки комп’ютерного тексту. В роботі подано 39 таблиць та 13 рисунків. Список використаних літературних джерел із 189 найменувань викладено на 17 сторінках. Із загальної кількості рисунків і таблиць 3 рисунки займають всю площу сторінки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У вступі обґрунтовується актуальність теми, формулюються мета, основні задачі, предмет та об’єкт дослідження, подаються методи дослідження, висвітлюється наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, їх апробація та використання, подано відомості про публікації автора, структуру та обсяг дисертації.
У першому розділі дисертаційної роботи „Природно-заповідний фонд України в умовах трансформації економіки” подається характеристика сучасного стану ПЗФ України, розглядаються його становлення, структура, роль, а також теоретичні засади функціонування фінансово-економічного механізму природно-заповідної галузі. Поглиблено поняття та запропоновано структуру фінансово-економічного механізму використання і відтворення ПЗФ.
З часу набуття незалежності України відбулося значне зростання кількості та площі територій та об’єктів ПЗФ, мережа якого на початку ХХІ століття відіграє важливу роль як показник сталого розвитку держави. Станом на 01.01.2003р. ПЗФ України у своєму складі мав 7087 одиниць територій і об’єктів загальною площею 2815,3 тис. га, що становить 4,5% площі території України (у 1991 році відсоток заповідності становив 1,9%). За період з 1992 року по 2003 рік площа ПЗФ України зросла більш ніж удвічі (рис. ). Відповідно до загальнодержавної програми формування екологічної мережі України площу ПЗФ України передбачено значно збільшити і до 2015 року довести до 10,4% від площі держави.
Рис. Динаміка площі природно-заповідного фонду України *
* дані Державної служби заповідної справи Мінприроди України
Розширення мережі територій та об’єктів ПЗФ безперечно є позитивним зрушенням, однак переважна їх більшість внаслідок кризового стану економіки, дефіциту фінансових ресурсів та відсутності інфраструктурного забезпечення знаходиться у вкрай незадовільному стані. З переходом до ринкових засад господарювання адміністративні методи управління відійшли у минуле, натомість виникла потреба у створенні механізму, який би сприяв розбудові ПЗФ України, стимулював його розвиток, включивши нові механізми взаємодії державних методів регулювання та ринкових сил.
Фінансово-економічний механізм використання і відтворення ПЗФ України повинен являти собою систему фінансово-економічних методів, важелів, форм і прийомів з управління заходами охорони, збереження, використання і відтворення ресурсів ПЗФ з відповідним правовим, нормативним, фінансовим та інформаційним забезпеченням. З таких позицій структуру фінансово-економічного механізму ПЗФ України можна представити у вигляді схеми (рис. 2).
Якість стану та ефективність функціонування окремої галузі залежать від взаємоузгодженої дії окремих складових механізму, який сприяє розвитку цієї галузі. З метою недопущення хаотичності розвитку природно-заповідної галузі постало питання реформування її фінансово-економічного механізму, яке б передбачало оптимальне співвідношення між державним регулюванням та дією ринкових законів.
Подальший розвиток установ ПЗФ, стале використання і відтворення їх ресурсів, у першу чергу, вимагають удосконалення фінансового забезпечення та механізму оподаткування ПЗФ, проведення виваженої інвестиційної політики, розробку і впровадження науково-обґрунтованої системи регулювання рекреаційних навантажень на природні ландшафти, оптимізації просторово-територіального та інфраструктурного забезпечення паркових комплексів, удосконалення системи матеріального стимулювання роботи наукових працівників.
Другий розділ дисертаційної роботи „Аналітична оцінка фінансово-господарської діяльності установ природно-заповідного фонду” має дослідно-аналітичний характер. Тут проводиться аналіз фінансово-господарської діяльності установ ПЗФ, стану та особливостей фінансово-економічного механізму ПЗФ України. На основі проведеного аналізу розроблена концепція реформування фінансово-економічного механізму використання і відтворення ПЗФ України: удосконалено механізм фінансового забезпечення, екологічного оподаткування та інвестування територій і об’єктів ПЗФ. Проаналізовані методичні підходи до економічної оцінки природних ресурсів у межах територій та об’єктів ПЗФ.
Проведений аналіз фінансового забезпечення деяких установ ПЗФ загальнодержавного значення, таких як дендропарки „Софіївка”, „Олександрія”, „Тро-стянець”, Карпатський Національний природний парк (КНПП) за 2000-2003 роки, показав, що досліджувані установи є бюджетними неприбутковими науково-дослідними установами ПЗФ загальнодержавного значення, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, який поділяється на загальний та спеціальний фонди. Поповнення останнього відбувається за рахунок власної діяльності парків; при цьому власні (спеціальні) кошти, отримані від надання платних послуг, зараховуються до складу кошторису на утримання парку і використовуються виключно на фінансування видатків даного кошторису.
За абсолютними сумами та питомою вагою надходжень від власної діяльності парків у загальній сумі коштів передове місце серед аналізованих об’єктів посідає дендропарк „Софіївка”: 74,3%, 72,1% та 72,7% у 2001 - 2003 роках (табл. ). Для інших установ характерний значно нижчий відсоток власних коштів. А для самостійного вибору установою ПЗФ напрямків розвитку її обслуговуючої інфраструктури саме ці надходження мають вирішальне значення.
Джерела надходжень власних коштів мають свої особливості по окремих парках, і залежать, перш за все, від розвиненості інфраструктури послуг для відвідувачів (проведення екскурсій, наявність готелю, ресторану, кафе, музею, магазину квітів, акванарію, надання послуг з катання на катамаранах, човнах, кареті, конях тощо).
Таблиця 1
Джерела надходжень коштів по парках у 2001-2003 роках * (тис. грн.)
Назва парків | 2001 | 2002 | 2003
Всього | з джерел | Всього | з джерел | Всього | з джерел
бюджет | спец.
кошти | бюджет | спец.
кошти | бюджет | спец.
кошти
НДП "Софіївка" | 3690,9 | 949,2 | 2741,7 | 4255,0 | 1190,0 | 3065,0 | 4628,9 | 1266,2 | 3362,7
питома вага, % | 100,0 | 25,7 | 74,3 | 100,0 | 27,9 | 72,1 | 100,0 | 27,3 | 72,7
ДП "Олександрія" | 641,4 | 360,9 | 280,5 | 697,2 | 410,1 | 287,1 | 721,2 | 423,7 | 297,5
питома вага, % | 100,0 | 56,3 | 43,7 | 100,0 | 58,8 | 41,2 | 100,0 | 58,7 | 41,3
ДП "Тростянець" | 204,9 | 173,2 | 31,7 | 257,1 | 183,7 | 73,4 | 272,8 | 187,4 | 85,4
питома вага, % | 100,0 | 84,5 | 15,5 | 100,0 | 71,5 | 28,5 | 100,0 | 68,7 | 31,3
Карпатський НПП | 1863,4 | 1322,0 | 541,4 | 2568,3 | 1588,9 | 979,4 | 2714,0 | 1723,4 | 990,6
питома вага, % | 100,0 | 70,9 | 29,1 | 100,0 | 61,9 | 38,1 | 100,0 | 63,5 | 36,5
* розраховано на основі даних бухгалтерської звітності за 2001 – 2003 роки.
Характеризуючи надходження власних коштів парків у розрізі окремих підрозділів (табл. ), слід зазначити, що дендропарк „Софіївка” найбільшу питому вагу коштів отримує від послуг по парку та від торгівлі (збільшення протягом останніх років відвідуваності парків та зростаючий попит населення на їх послуги сприяють тому, що всі капітальні вкладення у рекреаційну інфраструктуру дендропарку „Софіївка” себе виправдовують і приносять суттєві надходження), потім йдуть надходження від декоративного розсадника. Дендропарки „Олександрія” і „Тростянець” – навпаки: найбільшу питому вагу коштів отримують від розсадників, значно нижчі надходження від послуг по парку.
Карпатський НПП переважну частку власних коштів отримує від рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства (922,8 тис. грн. або 94,2% у 2002 році); щодо інших видів діяльності (реалізація посадкового матеріалу та рекреаційна діяльність) – їх питома вага незначна (5,8%).
У результаті проведеного аналізу фінансового забезпечення окремих установ ПЗФ місцевого значення, таких як Смілянський і Тальнівський парки, виявлено їх занепад, однією з основних причин якого є відсутність єдиної туристичної системи регіону та реклами, що унеможливлює широке залучення туристів до відвідування цих парків.
Теоретичне узагальнення та осмислення особливостей функціонування природно-заповідної галузі дало можливість розробити концептуальні напрями реформування фінансово-економічного механізму використання і відтворення ПЗФ, які оптимально поєднують екологічні й економічні цілі, вимагають комплексного підходу і передбачають:
· встановлення еколого-економічної оцінки ресурсів ПЗФ;
· впровадження ринкових механізмів та нових форм господарювання у сфері ПЗФ (екологічне страхування як на державному, так і на приватному рівні, механізм економічної відповідальності за заподіяння шкоди цінним об’єктам природи, удоско-
Таблиця 2
Надходження власних коштів по дендропарках у 2001-2003 роках * (тис. грн.)
Підрозділи | Софіївка | Олександрія | Тростянець
2001 | 2002 | 2003 | 2001 | 2002 | 2003 | 2001 | 2002 | 2003
1. Декоративний розсадник | 522,6 | 718,2 | 743,1 | 177,7 | 171,7 | 172,8 | 12,3 | 34,0 | 40,4
2. Дендрологічний підрозділ | 9,0 | 2,5 | 2,2 | 28,0 | 31,6 | 28,3 | 2,1 | 2,4 | 13,5
3. Послуги по парку-всього: | 892,8 | 1142,1 | 1353,8 | 71,0 | 78,6 | 90,0 | 4,7 | 6,7 | 12,9
- екскурсії | 443,5 | 580,2 | 659,4 | 9,7 | 13,1 | 18,8 | 1,9 | 2,9 | 5,3
- вхідна плата в парк | 166,9 | 268,6 | 322,3 | 56,6 | 61,1 | 65,4 | 2,8 | 3,8 | 7,6
- стоянка | 39,9 | 42,2 | 38,6 | 1,1 | 0,7 | 1,6 | - | - | -
- катамаран | 176,5 | 175,3 | 211,6 | - | - | - | - | - | -
- акванарій (вхідна плата) | 13,5 | 18,8 | 16,1 | - | - | - | - | - | -
- карета | 7,5 | 10,3 | 18,2 | - | - | - | - | - | -
- оренда (торг. магазинів) | 45,0 | 46,7 | 87,6 | 3,6 | 3,7 | 4,2 | - | - | -
4. Послуги по сфері обслуговування: | 382,1 | 400,9 | 419,0 | 3,8 | 5,2 | 6,4 | 1,1 | 1,1 | 1,7
- сауна | 23,0 | 30,3 | 29,5 | - | - | - | - | - | -
- готель | 271,3 | 276,7 | 294,4 | - | - | - | - | - | -
- стоянка | 10,2 | 11,8 | 11,6 | - | - | - | - | - | -
- інше (торгівля книгами, оренда) | 77,6 | 82,1 | 83,5 | 3,8 | 5,2 | 6,4 | 1,1 | 1,1 | 1,7
5. Дохід від торгівлі
(ресторан, кафе, інше) | 914,3 | 780,3 | 823,9 | - | - | - | 4,8 | 22,4 | 9,8
6. Дохід від акванарію
(торгівля рибками, акваріумами) | 20,9 | 21,0 | 20,7 | - | - | - | - | - | -
7. Плата за проживання у
відомчих квартирах: | - | - | - | - | - | - | 6,7 | 6,8 | 7,1
Надійшло коштів, всього | 2741,7 | 3065,0 | 3362,7 | 280,5 | 287,1 | 297,5 | 31,7 | 73,4 | 85,4
* розраховано на основі даних бухгалтерської звітності за 2001 – 2003 роки.
налення плати за спеціальне використання ПЗФ; удосконалення системи матеріального стимулювання роботи працівників природно-заповідної галузі);
· залучення об’єктів ПЗФ у сферу ринкових товарно-грошових відносин, сприяння формуванню і просуванню конкурентноздатної продукції і послуг на територіях ПЗФ, вдосконалення механізму ціноутворення на послуги і продукцію ПЗФ;
· вдосконалення механізму оподаткування ПЗФ;
· впровадження ефективної інвестиційної політики щодо територій і об’єктів ПЗФ;
· збалансованість фінансування, включаючи фонди екологічного призначення, з необхідними витратами для реалізації заходів, спрямованих на збереження, стале використання і відтворення ПЗФ;
· узгодженість джерел та обсягів фінансування ПЗФ з лімітами використання цінних об'єктів природи;
· пріоритетність екологічних вимог і стандартів у системі фінансування ПЗФ над економічними важелями;
· реформування відносин власності у природокористуванні;
· оптимізацію просторово-територіального та інфраструктурного забезпечення паркових комплексів;
· реалізацію заходів щодо поліпшення охорони, збереження, використання та відтворення природно-заповідних ресурсів (розробка і впровадження системи рекреаційних навантажень на природні комплекси і об’єкти у межах ПЗФ).
Перехід до ринкових умов господарювання унеможливлює існування ПЗФ за рахунок державного бюджету. Однак, об’єкти вищої категорії заповідання, особливо на перехідному етапі, не зможуть бути належним чином забезпечені без державної фінансової підтримки і їх розвиток буде загальмований. Ми запропонували можливі основні і додаткові джерела фінансового забезпечення для кожної функціональної зони установ ПЗФ різної категорії заповідання.
З метою формування власних коштів установ ПЗФ необхідно, в першу чергу, підвищувати ефективність використання „продукції” ПЗФ як особливого виду товарів, екологічних і соціальних послуг: збільшувати частку доходів від надання платних послуг у рекреаційній, туристичній, лікувально-оздоровчій, експертній, освітній, науковій, інформаційній сферах, а також від проведення екскурсійної, музейної, бібліотечної та інших видів діяльності.
Разом з цим необхідно враховувати, що ПЗФ – це державний екологічний ресурс стратегічного призначення. Тому фінансування, яке забезпечить його збереження повинне контролюватися державою. Для особливо цінних заповідних територій, що містять в собі унікальні природні цінності, повинна бути визначена стабільна основа фінансування на міжнародному рівні.
При вдосконаленні механізму оподаткування ПЗФ акцент доцільно зміщувати на дієву систему екологічного оподаткування, яка б мала виразну мотиваційно-стимулюючу спрямованість. Такі податки екологічного спрямування як плата за спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів ПЗФ, збір за забруднення навколишнього природного середовища, плата за землю досі носять суто формальний характер, ігноруючи регулюючу, обмежувальну та стимулюючу функції.
Нормативи плати за спеціальне використання ресурсів ПЗФ, у тому числі рекреаційних, слід розглядати конкретно по відношенню до кожного з видів природних ресурсів (послуг) з урахуванням місцевих можливостей, територіальних особливостей та ряду інших чинників: якісного та кількісного стану ресурсів, їх поширення, цінності, дефіцитності, унікальності, цільового призначення, можливості відтворення, доступності під час експлуатації, вартості реалізації послуг, частки витрат на їх утримання та відповідні природоохоронні заходи. Доцільно запровадити збір за проїзд автотранспорту територіями ПЗФ з диференціацією сум як за рівнем заповідання категорій ПЗФ, так і за рівнем шкідливих викидів автотранспорту в атмосферу.
Третій розділ дисертаційної роботи „Удосконалення фінансово-економічного механізму використання і відтворення природно-заповідного фонду” має методичний і прикладний характер. Тут представлено принципово нову систему регулювання рекреаційних навантажень на природні комплекси та об’єкти у межах територій ПЗФ України; розроблено економіко-математичну модель планування рекреаційної діяльності, що враховує ємність територій та об’єктів ПЗФ, рекреаційну інфраструктуру, сферу обслуговування відвідувачів та попит на рекреаційні послуги; розроблено принципово нову систему оцінки впливу географо-естетичних критеріїв на економічну оцінку рекреаційного використання територій та об’єктів ПЗФ; удосконалено систему стимулювання роботи наукових працівників установ ПЗФ на еколого-економічних засадах.
Одним із найважливіших завдань при вирішенні проблеми невиснажливого використання територій та об’єктів ПЗФ є створення системи планування і регулювання рекреаційних навантажень, зокрема визначення допустимих навантажень на природно-заповідні території при організації туризму, екскурсій, масового повсякденного відпочинку. Останнє неможливе без встановлення науково-обґрунтованих і виважених нормативів рекреаційних навантажень на природні комплекси ПЗФ. Проте, існуючі на даний час нормативи, що лімітують рекреаційні навантаження на природні комплекси, не становлять єдиної системи.
Враховуючи вищезазначене, у рамках дисертаційного дослідження розроблено систему нормативів рекреаційних навантажень на природні комплекси та об’єкти у межах територій ПЗФ України залежно від ступенів стійкості природних комплексів до рекреаційних навантажень та стадій рекреаційної дигресії по 41-му ландшафтному району України, у кожному з яких умовно виділено три типи ландшафтів: парковий, лісовий і нелісовий.
Нормативи рекреаційних навантажень на природні комплекси використовуються як один з критеріїв функціонального зонування територій ПЗФ, при плануванні діяльності установ ПЗФ, визначенні обсягів робіт для облаштування та благоустрою відповідних зон, при дослідженні рекреаційного впливу, як основа при розрахунках лімітів рекреаційного використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів ПЗФ.
Наявність привабливих природних та культурних ресурсів ПЗФ створює основу для розвитку рекреації. Однак навіть сама невибаглива її форма передбачає наявність засобів мінімальної комфортабельності, відсутність яких унеможливлює залучення широких кіл рекреантів. Добре розвинена рекреаційна інфраструктура і сфера обслуговування відвідувачів є основою розвитку організованих видів рекреації та передумовою отримання доходу для збереження ресурсів та розвитку природно-заповідної установи, а також для створення додаткових робочих місць, збільшення доходів місцевого та державного бюджетів і підвищення життєвого рівня місцевого населення. До того ж розвиток рекреаційної інфраструктури сприяє розосередженню рекреаційного навантаження як у просторі, так і в часі.
З метою планування рекреаційної діяльності установ ПЗФ нами розроблена імітаційна економіко-математична модель оптимізації використання і відтворення природно-заповідних рекреаційних ресурсів. Запропонована модель полягає в максимізації очікуваного прибутку з урахуванням ємності територій та об’єктів ПЗФ, рівня розвитку їх рекреаційних інфраструктур, сфер обслуговування відвідувачів та попиту на рекреаційні послуги:
(1)
; (2)
; (3)
. (4)
де:
? T - ка-те-го-рії пе-рі-одів від-по-чин-ку (літ-ній, осін-ній, зи-мо-вий, вес-ня-ний);
? Nв - ка-те-го-рії від-ві-ду-ва-чів (до-рос-лі, ді-ти, піль-го-ві категорії);
? Mд - ка-те-го-рії днів від-по-чин-ку (буд-ні, ви-хід-ні, свят-ко-ві);
? - фак-тич-на кіль-кість від-ві-ду-ва-чів і-ої ка-те-го-рії, що зна-хо-дять-ся на те-ри-то-рії чи бі-ля об'єктів ПЗФ у d-ту ка-те-го-рію дня від-по-чин-ку t-го пе-рі-оду, люд.;
? - вхід-на пла-та для від-ві-ду-ва-чів і-ої ка-те-го-рії в d-ту ка-те-го-рію дня від-по-чин-ку, грн.;
? Fе - види екскурсійних послуг;
? - кіль-кість ек-скур-сійних пос-луг f-го ви-ду, що надається відвідувачам у d-ту ка-те-го-рію дня від-по-чин-ку t-го пе-рі-оду, одиниць;
? - прибуток від на-дан-ня ек-скур-сійних пос-луг f-го ви-ду від-ві-ду-ва-чам і-ої ка-те-го-рії, що зна-хо-дять-ся на те-ри-то-рії чи бі-ля об'єктів ПЗФ у d-ту ка-те-го-рію дня від-по-чин-ку, грн.;
? Jрп - види рекреаційних послуг;
? - об-сяг j-ої рек-ре-аційної пос-лу-ги, на-да-ної у d-ту ка-те-го-рію дня від-по-чин-ку t-го пе-рі-оду, одиниць;
? - при-бу-ток від j-ої рек-ре-аційної пос-лу-ги, на-да-ної у d-ту ка-те-го-рію дня від-по-чин-ку, грн.;
? - ємність те-ри-то-рій та об'єктів ПЗФ, люд./день;
? - про-пус-кна спро-мож-ність пар-ко-вих ком-плек-сів екскурсійного типу, люд./день;
? - кіль-кість ек-скур-со-во-дів, що проводять екскурсії f-го ви-ду у d-ту ка-те-го-рію дня від-по-чин-ку t-го пе-рі-оду, люд.;
? - кіль-кість ек-скур-сій f-го ви-ду, проведених в день одним екскурсоводом, одиниць;
? - по-пит на ек-скур-сійні послуги f-го ви-ду у d-ту ка-те-го-рію дня від-по-чин-ку t-го пе-рі-оду, одиниць;
? - кіль-кість рек-ре-аційно-го ін-вен-та-рю для j-го ви-ду рек-ре-аційних пос-луг, одиниць;
? - змін-ність ви-ко-рис-тан-ня рек-ре-аційно-го ін-вен-та-рю у d-ту ка-те-го-рію дня від-по-чин-ку;
? - по-пит на j-ту рек-ре-аційну пос-лу-гу у d-ту ка-те-го-рію дня від-по-чин-ку t-го пе-рі-оду, одиниць.
Фун-кція ме-ти (1) забезпечує от-ри-ман-ня мак-си-маль-но-го при-бут-ку, шляхом надання оптимального набору рекреаційних послуг як особливого виду „продукції” ПЗФ. Умо-ви (2-4) ут-во-рю-ють сис-те-му об-ме-жень еко-ло-гіч-но-го та гос-по-дарсь-ко-го ха-рак-те-ру мо-де-лі. Роз-гля-ну-та імітаційна еко-но-мі-ко-ма-те-ма-тич-на мо-дель дає змо-гу про-вес-ти від-по-від-ні імітаційні роз-ра-хун-ки відповідно до плану проведення експерименту, виконати їх статистичну та регресійну обробку і на ос-но-ві отриманих результатів прийня-ти на-уко-во обґрун-то-ва-ні рі-шен-ня про до-ціль-ність на-дан-ня пев-них ви-дів рек-ре-аційних пос-луг з ме-тою оп-ти-мі-за-ції при-бут-ку ус-та-нов ПЗФ.
Висока географо-естетична цінність природно-заповідних ландшафтів, збільшення у структурі їх насаджень цінних і високодекоративних деревних і чагарникових порід-інтродуцентів та декоративних груп рослин різко підвищують привабливість об’єктів для відпочиваючих, чим створюють передумови для збільшення рекреаційного відвідування таких територій. Це, у свою чергу, підвищує економічну оцінку їх рекреаційного використання. Тому для розрахунку останньої нами пропонується формула визначення коефіцієнта рекреаційної привабливості (Кпривабливості) територій та об’єктів ПЗФ:
Кпривабливості = КІнтрод * Кцінності * КДГР * КІнтродДГР * КГЕЦЛ,
де:
· КІнтрод - коефіцієнт інтродукції (враховує відсоток інтродукованих деревних і чагарникових рослин на природно-заповідній території);
· Кцінності - коефіцієнт цінності інтродуцентів (застосовується окремо до трьох груп рослин: інтродукованих з регіонів СНД, з інших регіонів та групи червонокнижних, рідкісних і унікальних рослин);
· КДГР коефіцієнт декоративної групи рослин (визначається відповідно до встановлених ознак оцінки декоративної групи рослин з застосуванням шкали, яка враховує сумарний бал біогрупи та кількість таких біогруп);
· КІнтродДГР - коефіцієнт інтродукованості декоративної групи рослин (визначається за кількістю рослин-інтродуцентів у біогрупі та їх цінністю);
· КГЕЦЛ - коефіцієнт географо-естетичної цінності природно-заповідних ландшафтів (визначається за встановленими критеріями географо-естетичної цінності ландшафту з наступним переводом сумарного балу у коефіцієнт).
Значення коефіцієнта рекреаційної привабливості територій та об’єктів ПЗФ показує у скільки разів є вищою економічна оцінка рекреаційного використання територій та об’єктів ПЗФ у порівнянні з аналогічним лісовим масивом рекреаційного використання завдяки широкому впровадженню цінних і високодекоративних деревних та чагарникових порід-інтродуцентів, вдало підібраним декоративним групам рослин та поєднанню різноманітних ландшафтів з високою географо-естетичною цінністю. Даний коефіцієнт може бути використаний при встановленні нормативів плати за спеціальне використання природно-заповідних територій у цілях рекреації.
У рамках дисертаційного дослідження запропоновано новий підхід до матеріального стимулювання роботи наукових працівників установ ПЗФ. В його межах преміювання здійснюється на основі застосування розроблених еколого-економічних показників, які враховують результати діяльності колективу та трудового внеску кожного фахівця, а також з використанням бальної системи оцінки кваліфікаційного рівня, творчих здобутків та особистісних якостей кожного працівника. Такий підхід враховує специфіку праці науковців та дозволяє в більш повному обсязі оцінити результати їх роботи.
В роботі розроблене „Положення про поточне преміювання наукових працівників Національного дендрологічного парку „Софіївка””, преміювання згідно якого здійснюється щоквартально відповідно до коефіцієнту трудової участі кожного працівника та тричі на рік залежно від виконання еколого-економічних показників охорони, збереження, використання і відтворення ресурсів ПЗФ.
Розроблене положення про преміювання наукових працівників може бути адаптоване для застосування іншими установами ПЗФ з науковими працівниками у штаті. Його впровадження в установах ПЗФ України підвищило б матеріальну зацікавленість наукових працівників при виконанні ними своїх завдань та еколого-економічну ефективність використання і відтворення природно-заповідних ресурсів країни.
ВИСНОВКИ
Дисертаційна робота присвячена вивченню фінансово-економічного механізму охорони, збереження, використання і відтворення ПЗФ в умовах ринкової економіки. В ході проведення дисертаційного дослідження отримано такі висновки і пропозиції.
1. З часу набуття незалежності України відбулося значне зростання мережі територій та об’єктів ПЗФ, кількість яких станом на 1 січня 2003 року становила 7087 територій і об’єктів загальною площею 2815,3 тис. га або 4,5% площі території України. Однак переважна їх більшість внаслідок кризового стану економіки, дефіциту фінансових ресурсів та відсутності інфраструктурного забезпечення знаходиться у вкрай незадовільному стані. Перехід до ринкових умов господарювання унеможливлює подальше існування територій та об’єктів ПЗФ за рахунок коштів державного бюджету. Їх розвиток вимагає реформування фінансово-економічного механізму використання і відтворення ПЗФ, який би передбачав оптимальне співвідношення між державним регулюванням та дією ринкових законів і водночас не порушував пріоритетності екологічних вимог і стандартів над економічними важелями.
2. Фінансово-економічний механізм використання і відтворення ПЗФ розглядається у роботі як система фінансово-економічних методів, важелів, форм і прийомів з управління заходами охорони, збереження, використання і відтворення ресурсів ПЗФ з відповідним правовим, нормативним, фінансовим та інформаційним забезпеченням.
3. У результаті проведеного аналізу фінансового забезпечення окремих установ ПЗФ виявлено значно кращий фінансовий стан дендропарку „Софіївка” у порівнянні з аналогічними установами. Завдяки добре розвинутій рекреаційній інфраструктурі та сфері обслуговування (розгалужена дорожньо-алейна система, проведення екскурсій на шести мовах, наявність автостоянок, готелю, ресторану, кафе, музею, магазину квітів, акванарію, надання послуг з катання на катамаранах, човнах, кареті, конях тощо) „Софіївка” на 72,1% - 74,3% забезпечує свою діяльність за рахунок власних коштів, у той час як питома вага власних коштів інших досліджуваних установ знаходиться на рівні 28,5 та 41,2 відсотків. Це свідчить про те, що для фінансового оздоровлення установ ПЗФ важливо збільшувати частку доходів від надання платних послуг у рекреаційній, туристичній, лікувально-оздоровчій, експертній, освітній, науковій, інформаційній сферах, а також від проведення екскурсійної, музейної, бібліотечної та інших видів діяльності.
4. Розроблено напрямки реформування фінансово-економічного механізму використання і відтворення ПЗФ України, які оптимально поєднують екологічні й економічні цілі. У тому числі удосконалено механізм екологічного оподаткування, інвестування територій і об’єктів ПЗФ, а також механізм фінансового забезпечення, який передбачає основні і додаткові джерела фінансування для кожної функціональної зони установ ПЗФ різної категорії заповідання.
5. Розроблено систему нормативів рекреаційних навантажень на природні комплекси та об’єкти у межах територій ПЗФ України, яка використовується як один з критеріїв функціонального зонування територій ПЗФ, при визначенні обсягів робіт для їх облаштування та благоустрою відповідних зон, при плануванні діяльності установ ПЗФ, організації рекреаційних, культурних та еколого-просвітніх заходів, дослідженні рекреаційного впливу на ландшафти територій, а також як основа при розрахунках лімітів рекреаційного використання природно-заповідних територій.
6. Для практичного застосування обґрунтовано особливе значення елементів рекреаційної забудови та облаштування територій, які дають можливість звести до мінімуму антропогенний вплив рекреаційної діяльності на природні комплекси територій та об’єктів ПЗФ і одночасно різко підвищити рівень гранично допустимих рекреаційних навантажень.
7. Запропоновано новий науково-обґрунтований підхід у сфері планування рекреаційної діяльності установ ПЗФ. Розроблено економіко-математичну модель оптимізації використання і відтворення природно-заповідних рекреаційних ресурсів з урахуванням ємності територій та об’єктів ПЗФ, рівня розвитку їх рекреаційних інфраструктур, сфер обслуговування відвідувачів та попиту на рекреаційні послуги.
8. Розроблено власний варіант бальної системи оцінки комплексного впливу географо-естетичних критеріїв на економічну оцінку рекреаційного використання територій та об’єктів ПЗФ. Запропонована система коефіцієнтів визначає коефіцієнт рекреаційної привабливості територій та об’єктів ПЗФ на основі географо-естетичної оцінки природно-заповідних ландшафтів, наявності на їх території декоративних груп рослин, інтродукованих деревних і чагарникових рослин та їх цінності. Коефіцієнт рекреаційної привабливості може бути використаний при встановленні нормативів плати за використання природно-заповідних територій у цілях рекреації.
9. Удосконалено систему матеріального стимулювання роботи наукових працівників установ ПЗФ на основі застосування розроблених еколого-економічних показників, бальної системи оцінки кваліфікаційного рівня, творчих здобутків та особистісних якостей кожного працівника, які в більш повному обсязі враховують специфіку праці таких фахівців. Розроблене „Положення про поточне преміювання наукових працівників Національного дендрологічного парку „Софіївка”, яке пройшло апробацію і показало, що забезпечує тісний зв’язок між одержаними результатами та винагородою працівників, а також має широкі можливості для підвищення результативності творчої праці науковців.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Брошури
1. Шлапак А.В. Методичні рекомендації і норми рекреаційного навантаження на лісові насадження природно-заповідного фонду України. – Умань: дендропарк „Софіївка”, 2003. – 36с.
2. Шлапак А.В. Методика і норми рекреаційного навантаження на луки, болота та ґрунти і ліси прибережних акваторій природно-заповідного фонду. – Умань: дендропарк „Софіївка”, 2003. – 12с.
3. Методичні рекомендації щодо визначення максимального рекреаційного навантаження на природні комплекси та об’єкти у межах природно–заповідного фонду України за зонально-регіональним розподілом / С.С. Комарчук, А.В. Шлапак, В.П. Шлапак, Л.П. Яременко, О.З. Петрович, М.Л. Клестов, О.Т. Крижанівська, Л.В. Пархісенко, Т.В. Медіна, О.В. Гуцал, В.П. Гетьман, Г.В. Парчук, Є.М. Гребенюк, О.В.Красовська. – К.: Фітосоціоцентр, 2003. – 51с. Особистий внесок: розробка системи рекреаційних
