СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ
CОЛОХА ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ
УДК 658.8(476.62)(043.3)
УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНИМ РОЗВИТКОМ
ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
Спеціальність 08.06.01 – Економіка, організація і управління
підприємствами
А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Луганськ – 2005
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Донецькому університеті економіки та права (м. Донецьк).
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Шелегеда Белла Григорівна,
Донецький університет економіки та
права, завідуюча кафедрою
економіки підприємства.
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, доцент Максимов Віталій Володимирович,
Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства
освіти і науки України, завідувач кафедри економіки підприємства (м. Луганськ);
доктор економічних наук, доцент Кузьменко Лариса Михайлівна,
Інститут економіки промисловості НАН України, головний науковий співробітник відділу проблем управління виробництвом (м. Донецьк).
Провідна установа – Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна
Міністерства освіти і науки України, кафедра економіки та менеджменту ( м. Харків).
Захист відбудеться 17 лютого 2005 року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.01 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України за адресою: 91034, м. Луганськ-34,
кв. Молодіжний, 20а.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Східноукраїнського національного
університету імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України за адресою: 91034, м. Луганськ-34, кв. Молодіжний, 20а.
Автореферат розіслано 15 січня 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Г.В. Козаченко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Становлення та розвиток ринкової економіки в Україні, безпосередньо пов'язані з ефективністю розвитку промислових підприємств, спричинило багато проблем, які ще, незважаючи на отримані результати, не можна вважати вирішеними. Однією з таких проблем є забезпечення ефективного розвитку промислових підприємств та управління таким розвитком, оскільки традиційні форми управління вимагають корінних змін. Необхідність переходу до нової парадигми управління ефективним розвитком промислового сектора зумовлена інтенсивними змінами, що відбуваються як на внутрішньому, так і на світовому ринках.
Орієнтація на довгостроковий сталий розвиток надає промисловим підприємствам, зокрема металургійного комплексу як його базової складової, значні переваги щодо ефективності виробництва, розвитку матеріальної бази, залучення інвестиційних ресурсів, кращого доступу продукції на світовий ринок. Це вимагає формування новітніх підходів щодо вдосконалення економічних методів управління. Недостатня вивченість даної проблеми, теоретичне та практичне значення методів управління ефективним розвитком у промисловому секторі визначили тему дисертаційної роботи.
Актуальність дослідження вимагає розробки низки заходів щодо управління ефективним розвитком промислових підприємств, теоретичного обґрунтування місця та значення ефективного розвитку промислових підприємств у трансформаційній економічній системі, вивчення особливостей і закономірностей їх функціонування. Основний інтерес дослідників, що займаються проблемами управління ефективним розвитком, сконцентровано на всебічній характеристиці взаємодії укладів економічного розвитку в залежності від існуючих у державі умов. При цьому питання управління ефективним розвитком саме промислових підприємств розглядається не як основа, а як один із важелів структурних перетворень в економіці, а тому залишається недостатньо вивченим.
Необхідність теоретичного обґрунтування й розробки практичних рекомендацій щодо управління ефективним розвитком промислових підприємств України зумовили вибір теми дослідження та її актуальність.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження відповідає плану наукових досліджень Донецького університету економіки і права та Інституту економіки промисловості НАН України. В основу дисертації покладено теоретико-методичні та практичні розробки, що є частиною досліджень з науково-дослідних робіт за темами “Управління ефективністю господарської діяльності підприємства в сучасних умовах” (шифр теми 01.01.01, номер державної реєстрації 0102U004292), “Моделювання процесів антикризового управління виробничо-економічними об’єктами” (номер державної реєстрації 0103U007372) та “Науково-методичне забезпечення підготовки фахівців в умовах довгострокової перспективи та сталого динамічного розвитку вищої освіти” (номер державної реєстрації 0102U004296). При виконанні цих досліджень особисто здобувачем охарактеризовано найбільш вагомі фактори, що зумовлюють ефективний розвиток промислових підприємств з урахуванням особливостей металургійного комплексу, та розроблено практичні рекомендації щодо управління ефективним розвитком промислових підприємств.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка та обґрунтування теоретичних і методичних положень, практичних рекомендацій щодо управління ефективним розвитком промислових підприємств на основі концепції управління ефективним розвитком підприємств, що забезпечує їх стабільну діяльність у довгостроковій перспективі.
Для досягнення поставленої мети дослідження вирішено такі наукові та практичні завдання:
проаналізовано економічний зміст, закономірності та передумови ефективного розвитку промислових підприємств з погляду концепції управління ефективним розвитком підприємств, відповідно до якої економічний розвиток трактується як динамічний фактор становлення сталої економічної системи;
розглянуто підходи щодо визначення економічної сутності ефективного розвитку в контексті особливостей підприємств промислового сектора з урахуванням умов ринкової економіки;
досліджено розвиток промислових підприємств, закономірностей, факторів, умов і передумов управління ефективним розвитком на основі системного підходу;
визначено найбільш вагомі фактори управління ефективним розвитком промислових підприємств з урахуванням особливостей металургійного комплексу;
обґрунтовано основні заходи щодо управління ефективним розвитком промислових підприємств на основі концепції управління ефективним розвитком підприємств у довгостроковій перспективі на базі моделі інтегрованої функціональної ефективності;
розроблено рекомендації щодо використання на промислових підприємствах синергетичного підходу як основи управління ефективним розвитком та основного напряму розробки стратегії зростання.
Об'єктом дослідження виступає розвиток промислових підприємств. Предметом дослідження є економічні методи, принципи та способи управління ефективним розвитком промислових підприємств.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання, фундаментальні положення економічної теорії, загальнонаукові принципи проведення дослідження. Теоретичною основою дослідження послугували наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з проблем економічного зростання, оцінки й управління ефективним розвитком.
Правове поле дослідження склали чинні законодавчі акти та нормативні документи Верховної Ради України. Інформаційною базою дослідження є дані Державного комітету статистики України, Донецького обласного управління статистики, статистична звітність промислових підприємств металургійного комплексу Донецької області.
У роботі використано методи аналізу та синтезу (при визначенні складних понять функціональної ефективності), факторний аналіз (при дослідженні факторів, що впливають на ефективний розвиток промислового підприємства), структурний аналіз (при дослідженні динаміки та структури показників ефективності), метод екстраполяції (при виявленні тенденцій у розвитку підприємств), метод групування та класифікації (при систематизації факторів, що впливають на ефективний розвиток промислових підприємств), методи порівняння й експертної оцінки (при дослідженні факторів ефективного розвитку), методи економіко-статистичного моделювання (для оцінки впливу окремих факторів на розвиток промислових підприємств).
Обробка фактичного й аналітичного матеріалу проведена за допомогою комп'ютерних програм EXCEL і STATISTICA в модулях FACTOR ANALYSIS, SEPATH.
Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в розробці принципових підходів щодо управління ефективним розвитком промислових підприємств, визначенні основних складових такого управління на засадах концепції управління ефективним розвитком підприємств.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в такому:
уперше
використано теорію економічного зростання щодо управління розвитком промислових підприємств, що дозволило зробити висновок про необхідність перетворень, покликаних стимулювати розвиток підприємницьких відносин у промисловому секторі;
запропоновано ввести поняття функціональної ефективності розвитку промислового підприємства, розкрито його соціально-економічний зміст, який полягає в гармонійному розвитку промисловості та соціуму;
удосконалено
підхід щодо оцінки ефективності інтегрованого зростання промислового підприємства за допомогою факторного аналізу та розрахунку агрегованого індексу розвитку, який дозволяє виявити тенденції розвитку підприємства.
процедуру прийняття рішень про характер змін щодо напрямів розвитку промислового підприємства на основі використання концепції їх ефективного розвитку;
уточнено
зміст ефективного розвитку промислових підприємств з погляду концепції ефективного розвитку промислових підприємств та дії визначених і систематизованих чинників, які впливають на умови та передумови ефективного розвитку підприємств.
Практичне значення отриманих результатів. Розроблені в дисертації підходи, способи й отримані результати являють собою методичну базу управління ефективним розвитком промислових підприємств.
До числа результатів, що мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:
оцінки ефективності управління розвитком промислових підприємств, за допомогою якої визначається рівень ефективності в порівнянні з попереднім періодом;
розробки та практичної реалізації в господарській діяльності промислових підприємств заходів щодо управління ефективним розвитком на базі моделі інтегрованої функціональної ефективності.
Результати дисертаційної роботи використовуються в практичній діяльності промислових підприємств, котрі функціонують у Донецькій області: ВАТ ММК “Азовсталь” (довідка № 101/34 від 18.01.2004), ВАТ “ММК ім. Ілліча” (довідка № 16/524 від 25.01.2004) , ВАТ “Азовзагмаш” (довідка № 34/07/23 від 18.12.2003). Це підтверджується відповідними документами, які містяться в додатках до дисертації.
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, представлені в роботі, є результатом самостійно проведеного дослідження автора в галузі забезпечення ефективного розвитку промислових підприємств. Внесок автора в колективно опубліковані праці конкретизовано у списку публікацій.
Апробація отриманих результатів. Отримані результати наукового дослідження, теоретичні положення, методичні розробки, практичні рекомендації було розглянуто, обговорено і схвалено на Міжнародній науково-практичній конференції “Украина и ее регионы в мировой глобализируемой системе” (м. Донецьк, 2000 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблемы обеспечения экономической безопасности” (м. Донецьк, 2001 р.), II Міжнародній науково-практичній конференції “Теория, методы и средства измерения, контроля и диагностики” (м. Новочеркаськ, 2001 р.), III Міжнародній науково-практичній конференції “Город, регион, государство: проблемы распределения полномочий” (м. Донецьк, 2003 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції “Исследование и оптимизация экономических процессов. Оптимум 2003” (м. Харків, 2003 р.), Веукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми економічного зростання України на сучасному етапі: мікро- і макрорівень” (м. Феодосія, 2001 р.), I Всеукраїнській конференції студентів і аспірантів “Сучасні технології ведення бізнесу в Україні” (м. Київ, 2002 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість” (м. Київ 2003 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених “Проблемы эффективного функционирования предприятий в современных условиях” (м. Севастополь, 2003 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблемы развития предприятий и новых экономических структур в современных условиях” (м. Донецьк,
2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Стратегія розвитку вітчизняних підприємств” (м. Тернопіль, 2003 р.), VIII та IX регіональних науково-практичних конференціях ПДТУ (м. Маріуполь, 2001, 2002 рр.).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в 42 наукових працях, серед яких – 13 статей у наукових журналах, 15 статей – у збірниках наукових праць і 14 публікацій – у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій – 15 д.а., з яких особисто автору належать 12,5 д.а.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 191 сторінці машинописного тексту. Матеріали роботи містять 17 таблиць і 24 рисунки, які подано на 35 сторінках. Список використаних джерел із 197 найменувань уміщено на 15 сторінках, 9 додатків – на 12 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У дисертаційній роботі на основі проведеного автором дослідження захищаються такі основні положення.
Розділ 1. Економічна сутність управління ефективним розвитком промислових підприємств. Розуміння проблем і перспектив управління економічним розвитком має важливе значення для України, її промислового сектора. Виникає необхідність визначення передумов, закономірностей і концептуальних засад ефективного розвитку промислових підприємств. Для цього в роботі досліджено процес функціонування економіки, який виступає головним елементом розвитку будь-якого суспільства як на макрорівні, так і на мікрорівні – рівні промислових комплексів та окремих підприємств.
Дослідження особливостей реалізації системних реформ в Україні дозволяє говорити про якісно нову економічну ситуацію. В сучасних умовах є всі об’єктивні можливості для вирішення фундаментальних завдань економічного та соціального розвитку в довгостроковій перспективі. Успішна реалізація накопичених позитивних змін на рівні підприємств припускає розробку та впровадження в практичну економічну діяльність основних положень концепції управління ефективним розвитком, теоретичні основи яких пов'язані з теорією економічного зростання.
Економічний підйом, що в цілому в Україні став помітним у 2000 р., у промисловому секторі розпочався ще в 1999 р. (рис. 1). Темпи зростання в промисловому секторі значно перевищують темпи зростання обсягу ВВП. З огляду на ту частку, яка припадає у ВВП на промисловість, можна стверджувати, що саме її розвиток став основною рушійною силою позитивних змін за останні роки.
Використання теорії економічного зростання для визначення економічної сутності управління ефективним розвитком промислових підприємств показало, що як методологія науково-теоретичних досліджень і практичного втілення в реальну економічну діяльність вона вивчає економічні, політичні та культурні умови, необхідні для здійснення структурної й інституціональної трансформації, з метою найбільш ефективного поширення результатів прогресу на більш широкі верстви населення.
Аналіз теоретичних підходів ініціювання економічного зростання, використовуваних у світовій економічній практиці, дозволив визначити теоретичні передумови й основні закономірності цього процесу. До них можна віднести необхідність мобілізації внутрішніх та іноземних заощаджень для вкладення в економіку; лібералізацію внутрішнього ринку та зовнішньої торгівлі, що збільшує суму внутрішніх і зовнішніх іноземних інвестицій у країні і прискорює накопичення капіталу; перехід до сучасної економічної системи завдяки серії взаємозалежних змін у структурі; наявність зовнішніх і внутрішніх обмежень розвитку та ін.
Аналіз закономірностей і регіональних особливостей розвитку промислових підприємств Донецького регіону дозволив визначити, що процес переходу економіки у фазу економічного зростання базується на ефективному використанні інвестиційних та інноваційних ресурсів. Оцінка результативності розвитку безпосередньо пов'язана з розробкою низки заходів щодо поліпшення управління ефективним розвитком.
Для великих промислових підприємств розробка концептуальних підходів, використання яких забезпечить їм високий рівень ефективності розвитку в довгостроковій перспективі, має особливе значення. Так, це дозволить ідентифікувати можливості сталого розвитку, визначити умови для переорієнтації на структурні зміни та пов'язані з ними можливості виходу на нові експортні ринки, оцінити динамічні переваги, що безпосередньо стосуються трансферу технологій, удосконалення менеджменту, посилення конкурентоспроможності й ефективного використання власних конкурентних переваг. Методологічні підходи щодо визначення економічної сутності ефективного розвитку пов'язані із структурною трансформацією, що відіграє центральну роль у поясненні логічних основ зростання. Економічне зростання є комплексним процесом, який зазнає впливу широкої розмаїтості факторів як з боку пропозиції, так і з боку попиту. Аналіз впливу сукупного попиту на такі змінні, як інвестиції, державні витрати й експорт, є вагомим чинником у поясненні ефективного використання наявного виробничого потенціалу і його зростання в часі.
Отже, вихідною передумовою економічної інтерпретації ефективного розвитку промислових підприємств є характеристика ефективності як властивості національної економіки і як властивості промислового виробництва. Ефективний розвиток промислових підприємств може бути визначено як широкий комплекс особливостей та умов функціонування продуктивних сил і виробничих відносин, а також життєдіяльності соціуму, при якому забезпечується процес розширеного та пролонгованого відтворення і збереження навколишнього середовища. При цьому повинні оптимізуватися такі параметри, як мінімізація витрат і максимізація доходу з урахуванням їх адаптації до об'єктивних економічних реалій.
Розділ 2. Аналіз розвитку промислових підприємств. Аналіз динаміки промислового виробництва в містах Донецької області (табл. 1) дозволив визначити, що існуюча структура економіки регіону, незважаючи на наявні зміни (частка матеріального виробництва знизилася з 76,6% у 1990 р. до 65,9% у 2000 р.), не носить прогресивного характеру, який властивий економічно розвиненим країнам, де на частку матеріального сектора припадає близько 30%, а нематеріального – близько 65-68%. Усе це повною мірою стосується й Донецького регіону, виробничий потенціал якого формується такими відомими підприємствами, як концерн “Азов”, ЗАТ “Новокраматорський машинобудівний завод”, концерн “Стирол”, металургійні комбінати “Азовсталь” та ім. Ілліча. Названі підприємства є лідерами у відповідних галузях промисловості України й мають певну вагу на зовнішньому ринку.
Проведений факторний аналіз ефективного розвитку промислових підприємств було спрямовано на оцінку впливу таких факторів, як темпи збільшення доходу, продуктивності праці, рівень технологічного розвитку, упровадження інновацій, рівень і корисність споживання, норма прибутку, ціни на ресурси й ефективність їх використання, запаси матеріального капіталу на душу населення та ін. Характеризуючи ці аспекти на прикладі промислових підприємств м. Маріуполь, слід зазначити, що при всіх позитивних змінах існують і складні проблеми. Кількість збиткових підприємств, як і ступінь зношування основних фондів, дотепер залишаються значними. Нераціональною є структура оборотних коштів, високими залишаються обсяги взаємної заборгованості підприємств.
Сировинна спрямованість промислового виробництва, крім низької рентабельності, визначає високу енергоємність виробленої продукції, необхідність переробки й утилізації відходів, розробки систем контролю стану навколишнього середовища, тому що саме промислове виробництво несе значне й небезпечне техногенне навантаження. Зміна ситуації припускає такі структурні зміни у сфері промислового виробництва області, які повинні бути спрямовані на підвищення технічного рівня, ефективності та конкурентоспроможності продукції промислових підприємств регіону.
Аналіз динаміки обсягів промислового виробництва по регіонах України показує, що протягом 1998-2003 рр. Донецька область займала провідне місце за обсягами промислового виробництва та мала досить високі темпи зростання. Наявність подібних тенденцій указує на необхідність оцінки процесу розвитку промислових підприємств і визначення факторів ефективного розвитку в довгостроковій перспективі.
Важливим для процесу управління ефективним розвитком є оцінка структурних змін. Аналіз динаміки змін у структурі промислових комплексів України дозволив зробить висновок, що в цілому в Україні та в більшості регіонів загальною тенденцією структурних змін є зниження частки машинобудівної галузі при значному збільшенні у структурі промислового комплексу частки чорної металургії і незначному – частки харчової промисловості.
Особливе місце в забезпеченні ефективного розвитку промислових підприємств належить інвестиційній складовій. Так, Донецька область, що має значний промисловий потенціал і найбільші обсяги виробництва промислової продукції в Україні, за обсягами капітальних вкладень на душу населення займає лише 7 місце в Україні.
На ефективний розвиток промислових підприємств впливає широке коло факторів, у ході аналізу яких на базі побудови багатофакторних регресійних моделей були виділені основні.
Для оцінки впливу факторів на розвиток промислових підприємств Донецького регіону було проаналізовано статистичні дані про промислове зростання в 28 містах Донецької області. Як вихідна інформація використовувалися дані про обсяги промислового виробництва за 1998-2003 рр., на основі яких було розраховано середньорічні темпи промислового приросту (У). Вплив факторів на приріст оцінювався за допомогою побудови мультиваріантного рівняння промислового розвитку. Незалежними змінними стали: Х1 – інвестиції в основний капітал; Х2 – частка відвантаженої продукції, що оплачена грошима в загальному обсязі відвантаженої продукції; Х3 – витрати на інноваційну діяльність; Х4 – обсяг експортної продукції (експортна орієнтація); Х5 – загальний обсяг освоєних інвестицій; Х6 – частка підприємств міста, що займаються інноваційною діяльністю; Х7 – виробництво промислової продукції в розрахунку на душу населення; Х8 – частка інноваційної продукції в загальному обсязі відвантаженої продукції.
Кореляційний аналіз названих факторів показав, що для побудови регресивної моделі варто використовувати: Х1, Х2, Х3, Х4, Х8.
Отримане рівняння має наступний вигляд:
У = 1,5670 + 0,5011*Х1 + 0,9121*Х2 + 1,0050*Х3 + 1,1401*Х4 + 0,8061*Х8
Регресивна константа 1,5670 визначає положення регресивної площини. Теоретично вона являє собою промислове зростання за умови, що всі незалежні змінні дорівнюють нулю. Проведений аналіз впливу факторів на ефективний розвиток дозволив виділити найбільш вагомі, а саме: обсяг інвестицій, частку оплаченої відвантаженої продукції, витрати на інновації, обсяг експортної продукції. Отже, ефективний розвиток безпосередньо залежить від інвестиційної та інноваційної активності, формування ринкових механізмів та експортної спрямованості діяльності підприємства.
Для оцінки ситуації, що склалася у промисловому секторі Донецького регіону щодо означених факторів розвитку, на основі стандартної методики було проведено дослідження стану економічної свободи промислових підприємств на регіональному рівні з урахуванням умов роботи в межах вільних економічних зон і за їх межами. Опитування охопило представників ділових кіл, наукової громадськості та місцевих органів влади м. Маріуполь, які безпосередньо займаються економічною діяльністю в межах ВЕЗ “Азов”. Усього було заповнено 210 анкет, аналіз яких дозволив визначити усереднені порівняльні оцінки за сімома основними показниками. Отримані результати довели, що для ефективного довгострокового розвитку промислових підприємств необхідною передумовою є ініціювання економічних перетворень, які спрямовані на підвищення рівня свободи в господарській діяльності підприємств.
Розділ 3. Принципові основи оцінки управління ефективним розвитком промислових підприємств. Основою управління ефективним розвитком промислових підприємств виступає стратегія інтегрованого зростання. Практична реалізація такої стратегії дозволяє оптимізувати структуру промислового виробництва, збільшити частку наукоємних, екологічно безпечних і соціально важливих галузей. Для цього необхідно відновити ресурсну базу, залучивши нові джерела енергії, конструкційні матеріали й інформаційні технології, поліпшити використання виробничих ресурсів у виробничо-відтворювальному циклі, підвищити конкурентоспроможність промислових товаровиробників на українському, європейському та світовому ринках високотехнологічних товарів і послуг, зменшити техногенне навантаження на навколишнє середовище.
Управління ефективним розвитком промислового підприємства треба розглядати в контексті ефективності виконання конкретних операцій і вирішення локальних завдань. При такому підході необхідно погоджувати цілі кожного підрозділу із загальними стратегічними завданнями підприємства. Незважаючи на деяку вузькість з теоретичної точки зору, на практиці такий підхід дає можливість прив'язати організацію праці та систему мотивації конкретної групи працівників до відчутних результатів. Упровадження в практику управління концептуальних положень синергетичної економіки дозволить досягнути поставленої мети .
Даний підхід відрізняється від використовуваних раніше тим, що основною метою виступає довгостроковий ефективний розвиток промислового підприємства. Він спрямований на постійне підвищення ефективності функціонування кожної ланки, групи, підрозділу підприємства, що утворюють єдиний комплекс, та передбачає одномоментне вирішення проблем щодо “вузьких місць” у роботі підприємства, на постійну концентрацію зусиль і підвищення ефективності роботи всіх ланок системи управління.
Управління ефективним розвитком промислового підприємства орієнтовано на створення необхідних умов для досягнення збалансованого співвідношення між прибутковістю та стабільністю. Структурним змінам у даному випадку повинна підлягати не будь-яка функція, а сукупність функцій промислового підприємства. Таким чином, функціональну ефективність структурних змін можна оцінити шляхом зіставлення витрат і отриманих результатів, пов'язаних із здійсненням визначених структурних перетворень в організації, що спрямовані на досягнення оптимального балансу між ефективністю та стабільністю діяльності організації.
Для оцінки управління ефективним розвитком промислового підприємства запропоновано виділяти такі основні напрями, як ефективність виробничого, ринкового, фінансового, соціального й екологічного розвитку. Відповідно до цього визначено види функціональної ефективності: ефективність виробничих змін виробничого розвитку, ефективність ринкового розвитку, ефективність фінансового розвитку, ефективність соціального розвитку, ефективність екологічного розвитку.
Оцінка управління розвитком підприємств проводиться за допомогою агрегованого індексу ефективності розвитку промислового підприємства:
I иэр = Iфпэ* Iффэ* Iфрэ* Iфсэ* Iфээ,
де Iфпэ – індекс функціональної промислової ефективності; Iффэ – індекс функціональної фінансової ефективності; Iфрэ – індекс функціональної ринкової ефективності; Iфсэ – індекс функціональної соціальної ефективності; Iфээ – індекс функціональної екологічної ефективності.
Кожний із складових індексів показує позитивність чи негативність змін. Якщо зміни носять позитивний характер, то величина індексу буде більшою, ніж одиниця, якщо зміни носять негативний характер, то їхня величина буде меншою, ніж одиниця. Добуток заданих індексів буде інтегрованою оцінкою змін, що викликані сумарно всіма виділеними складовими.
На прикладі вибіркових даних по ВАТ “ММК ім. Ілліча” за 2001-2003 рр. були розраховані величини індексів, множення яких дозволяє оцінити ефективність розвитку промислового підприємства:
I иэрт =1,023 * 1,031 * 0,944 * 1,043 * 1,036 * 0,931 = 1,002
Як видно з наведених даних, інтегральна ефективність розвитку підприємства за даний період підвищилася на 0,2 відсотка, що дозволяє стверджувати про наявність позитивних тенденцій розвитку підприємства.
При оцінці досягнутого рівня розвитку необхідно порівняти збільшення витрат, яке викликане концентрацією зусиль і процесами розвитку, з економією та корисним ефектом, що одержує як саме промислове підприємство (його власники та працівники), так і те зовнішнє середовище, у якому воно функціонує. Тому визначення сукупної ефективності розвитку промислового підприємства виходить за межі галузевих результатів діяльності й містить такі складові, як соціальний та екологічний ефект. Ефективний розвиток промислових підприємств, сприяючи розвитку інших сфер господарської діяльності та поліпшуючи соціальні й екологічні аспекти навколишнього середовища, позначається на ефективності й в інших секторах економіки, що веде до покрашення добробуту населення в цілому.
Глобальним критерієм оцінки управління ефективним розвитком промислових підприємств є стійкий розвиток національної економіки на основі ефективного розвитку окремих промислових підприємств у довгостроковій перспективі завдяки виконанню економікою України своїх функцій.
Складові елементи глобального критерію ефективного розвитку формують локальні критерії. Вони повинні враховувати специфіку відповідного рівня управління, за яким вимірюється ефективність, і підпорядковуватися головному критерію. Елементи, що формують основні складові чинники управління ефективним розвитком промислових підприємств, можна представити у вигляді схеми (рис. 2).
Таким чином, традиційну версію ефективності господарювання запропоновано модифікувати в ефективність розвитку промислового підприємства як узагальнюючу категорію діяльності.
Основною задачею продуктивного вимірювання на рівні підприємства стає виділення серед факторів, що впливають на зміну прибутку, контрольованих з боку підприємства та неконтрольованих, які воно може тільки враховувати у своїй діяльності. Фінансовий результат діяльності підприємства має дві складові, одна з яких залежить від внутрішніх організаційно-технологічних зусиль, з визначенням факторів, що впливають на загальну ефективність для наступної розробки програм розвитку, а друга — від конкретних ринкових зусиль, цін на продукцію та сировину, матеріали, енергію й інші компоненти витрат. При цьому слід урахувати, що підприємство, яке має середню ефективність, не більшу, ніж інші, знаходиться в постійній залежності від ринку. Ефективне ж управління розвитком знижує цю залежність.
Отже, управління ефективним розвитком промислових підприємств пов’язано з упровадженням нової управлінської ідеології, основними вимогами якої стають вимоги до стійкого розвитку. Синергетичний підхід виступає основою управління ефективним розвитком і дозволяє зрозуміти, як впливають на економічний розвиток реальні ринкові процеси.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування та вирішення актуальних науково-практичних завдань щодо управління ефективним розвитком промислових підприємств. Це вирішення полягає в розробці принципових положень управління ефективним розвитком. Основні висновки та результати, які одержано в ході проведеного дослідження зводяться до такого.
1. У процесі дослідження встановлено, що підвищення ефективності на основі концентрації зусиль на перспективах довгострокового розвитку, виходячи з положень концепції ефективного розвитку, пов'язано з дією чинників розвитку на зростання економічної та соціальної ефективності господарської діяльності промислових підприємств. Доведено, що жоден показник ефективного розвитку промислових підприємств, як би точно він не був визначений і надійно розрахований, не достатній для комплексного опису складної системи, оскільки ні “найкращий” показник, ні система рівнянь не дозволяють цілком уникнути суб'єктивізму. Запропонована методика, за допомогою якої розраховано показники оцінки управління ефективним розвитком, може істотно послабити елементи цього суб’єктивізму.
2. Комплексне дослідження економічного змісту категорії “ефективність розвитку” дозволило визначити основні перспективи зростання промислових підприємств.
Ефективність розвитку промислових підприємств визначено як ступінь досягнення результату, заданого функцією розвитку, і як ступінь відповідності отриманого результату (ефекту), який би мав місце при створенні всіх необхідних умов розвитку та повному використанні всіх факторів зростання. Дане розуміння пропонується використовувати як основу управління ефективним розвитком промислових підприємств.
3. Проведений аналіз економічного розвитку промислових підприємств дозволив зробити висновок про наявні негативні явища в розвитку підприємств металургійного комплексу та виявити фактори, що їх зумовлюють.
Дослідження інтеграційних взаємозв'язків підприємств металургійного комплексу з іншими промисловими галузями показало, що в наш час стан і перспективи розвитку всього економічного комплексу залежать не стільки від наукоємних, скільки від старих традиційних галузей, на частку яких припадає основна частина промислового потенціалу. Як показує зарубіжний історичний досвід, управління розвитком у майбутньому буде залежати від зміни загального підходу до системи мобілізації внутрішніх та іноземних інвестицій для забезпечення високої рентабельності, у тому числі за рахунок комплементарних інвестицій у людський капітал (систему освіти), інфраструктуру і НДОКР.
4. Закономірності та регіональні особливості розвитку промислових підприємств Донецької області пов'язані з процесом економічного зростання в Україні, реформуванням індустріальних підприємств, що супроводжується специфічними проблемами, викликаними реструктуризацією, диверсифікованістю та модернізацією виробництва. Пожвавлення економічного зростанню в країні та регіоні безпосередньо стало можливим завдяки ініціюванню розвитку промислових підприємств традиційних галузей, які подолали кризові явища попереднього періоду. Саме вони впливають на загальні економічні та зовнішньоторговельні показники ефективності. А продукція підприємств цього комплексу значною мірою формує позитивну частину зовнішньоторговельного балансу.
5. У сучасних умовах економічного зростання використання запропонованої методики оцінки рівня функціональної ефективності розвитку промислових підприємств дозволить упровадити в повсякденну економічну діяльність процесоутворюючі чинники ефективного розвитку. Передумовою та базою управління промисловими підприємствами на основі підходів синергетичної економіки щодо довгострокового ефективного розвитку є їх трансформація за допомогою взаємозалежних змін у структурі, що охоплюють практично всі сфери діяльності підприємства.
6. Дослідження показали, що основою ефективного економічного розвитку може стати синергетичний підхід, відповідно до якого акцент ставиться на взаємодію різних змінних і різних рівнів системи. Побудова синергетичної моделі ефективного розвитку промислових підприємств використовує загальні ідеї синергетичної економіки, і це дозволяє оцінити взаємний вплив різноспрямованих факторів з урахуванням їх зміни в часі.
7. Ефективність стратегії інтегрованого зростання промислових підприємств дозволяє проводити радикальну модернізацію виробничого апарату промислових підприємств традиційних галузей на базі новітньої техніки та технології, у результаті чого за допомогою постачання на підприємства інших галузей переноситься частина економічного ефекту, що був отриманий у базових галузях.
Забезпечення інтегрованого зростання промислових підприємств виражається за допомогою рівня досягнення економічних та соціальних цілей розвитку і являє собою суму економічного науково-технічного, соціального й екологічного ефектів. Управління ефективним розвитком промислових підприємств пов'язане з впливом нової управлінської ідеології, яка розглядається як здатність системи управління у процесі функціонування продукувати ефективність завдяки ефективності її складових.
ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті в наукових фахових виданнях
1. Солоха Д.В. Розвиток промислових підприємств Донецького регіону і оцінка ефективності їх функціонування // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. – Рівне, 2003. – № 1 (20). – С. 318-324.
2. Солоха Д.В. Факторний аналіз ефективності промислового розвитку регіону (на прикладі м. Маріуполь) // Вісник Донецького національного університету. Серія В: Економіка і право. – № 2-1. – 2002. – С. 138-145.
3. Шелегеда Б.Г., Солоха Д.В. Проблеми підвищення ефективності промислового підприємства в умовах сталого економічного розвитку // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – 2003. – № 2(60). – С.255-260.
Особистий внесок здобувача: визначено коло проблем, що впливають на ефективний розвиток промислового підприємства; обґрунтовано необхідність залучення інвестицій для забезпечення ефективного розвитку.
4. Солоха Д.В. Концепция устойчивого регионального развития – основные подходы к ее формированию // Вісник технологічного університету Поділля. – 2002. – № 5. – С. 191-196.
5. Солоха Д.В. Синергетический подход как одна из предпосылок эффективного развития // Економика: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. Вип. 174, Т. 1. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С.152-161.
6. Солоха Д.В. Разработка инвестиционной стратегии предприятий в условиях рыночного механизма хозяйствования // Прометей: региональный сборник научных трудов по экономике . – Вип. 2 (3). – Донецк: Юго-Восток, 2000. – С. .
7. Солоха Д.В. Великі соціально-економічні системи як шлях до сталого розвитку України // Схід. – 2001. – №4(41). – С. 23-26.
8. Шелегеда Б.Г., Солоха Д.В. Економічна ефективність управління розвитком промислових підприємств України // Вісник Приазовського державного технічного університету. – 2003. – № 13 – С. 307-311.
Особистий внесок здобувача: визначено чинники, що формують ефективність управління розвитком промислових підприємств; розроблено рекомендації щодо можливостей їх вимірювання.
9. Шелегеда Б.Г., Солоха Д.В. Концепції економічного розвитку: теорія, міжнародний досвід, перспективи // Прометей: региональный сборник научных трудов по экономике . – Вип. 2 (8). – Донецк: Юго-Восток, 2002. – №2(8). – С. 147-152.
Особистий внесок здобувача: проаналізовано теоретичні передумови формування концепції економічного розвитку; розглянуто міжнародний досвід ефективного управління.
10. Солоха Д.В. Деякі аспекти щодо подальшого розвитку трансформаційних процесів економіки Донецького регіону як відображення загальнодержавних перетворень // Торгівля, комерція, підприємництво: Зб. наук. праць Львівської комерційної академії. Вип. 7. – Львів: ЛКА, 2001. – С. 154 - 160.
11. Солоха Д.В. Основные аспекты эколого-экономической деятельности предприятий черной металлургии Донецкого региона // Вісник Східноукраїнського державного університету. – 2000. – № 4(26). –С. 316-325.
12. Солоха Д.В. Управление маркетинговыми исследованиями рынка // Экономика и управление. Сб. науч. трудов Крымского государственного аграрного университета. Вып. 2-3 (21-22). – Симферополь: КДАУ, 2000. – С. 17 - 18.
Друковані праці конференцій, статті в інших виданнях
13. Солоха Д.В. Синергетический метод оценки эффективности развития промышленных предприятий // Материалы Всеукраинской научно-практической конференции “Проблемы эффективного функционирования предприятия в современных условиях”. Материалы Всеукраинской научно-практической конференции. – Севастополь, 2003. – С.131-132.
14. Солоха Д.В. Эффективное управление промышленным предприятием – перспективы синергетического подхода // Материалы научно-практической конференции “Проблемы и перспективы развития ВЭД региона”. – Маріуполь, 2003. – С. 61-63.
15. Солоха Д.В. Сталий розвиток, його роль та місце у конкурентоспроможності підприємства в умовах функціонування трансформаційної економіки // Материалы VIII региональной научно-практической конференции. – Маріуполь: ПГТУ, 2001. – С. 131-132.
16. Солоха Д.В. Гірничо-металургійний комплекс Донбасу – базова складова структурних перетворень економіки України // Всеукраїнська науково-практична конференція “Стратегія розвитку вітчизняних підприємств”. – Тернопіль, 2003. – С. 239-240.
17. Солоха Д.В. Нова парадигма функціонування промислових підприємств. Основні завдання щодо її формування // Материалы Всеукраинской научно-практической конференции “Проблемы развития предприятий и новых экономических структур в современных условиях”. – Донецк: ИЭП НАНУ, 2004. – С. 171-174.
18. Солоха Д.В. Синергетический подход – основа эффективного управления развитием промышленных предприятий // Материалы IV Международной научно-практической конференции “Оптимум 2003”. – Харьков: ХПИ, 2003. – С. 18-20.
19. Солоха Д.В. Машинобудування – пошук шляхів стійкого економічного зростання // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Проблеми економічного зростання України на сучасному етапі: мікро- і макрорівень”. – Феодосія, 2001. – С. 56-57.
20. Солоха Д.В. Принятие решений о выборе стратегии и тактики деятельности фирмы на основе результатов экономического анализа // Вестник Харьковского государственного политехнического университета. – 2000. – №92. – С. 149-152.
21. Солоха Д.В. Донецкий регион – проблемы инвестиционного менеджмента // Материалы Всеукраинской конференции “Сучасні технології ведення бізнесу в Україні”. – К., 2002. – С. 115.
АНОТАЦІЯ
Солоха Д.В. Управління ефективним розвитком промислових підприємств . – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.06.01 – Економіка, організація та управління підприємствами. – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Луганськ, 2005.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню процесу управління ефективним розвитком промислових підприємств як визначальної умови забезпечення ефективного функціонування промисловості в умовах ринкової трансформації національної економіки. Здійснено аналіз економічної сутності ефективного розвитку промислових підприємств з погляду теорії економічного зростання, відповідно до якої зростання трактується як динамічний фактор ефективного економічного розвитку. Досліджено особливості та закономірності розвитку промислових підприємств Донецької області. Обґрунтовано проведення низки заходів щодо управління ефективним розвитком промислових підприємств на основі концепції управління ефективним розвитком підприємств. Запропоновано конкретні заходи щодо управління ефективним розвитком промислових підприємств, які спрямовано на забезпечення ефективності функціонування промислових підприємств у довгостроковій перспективі й посилення соціальних та екологічних ефектів процесу розвитку. На основі аналізу факторів, умов і передумов ефективного розвитку промислових підприємств розроблено рекомендації щодо використання стратегії інтегрованого зростання в системі управління ефективним розвитком промислових підприємств. Доведено необхідність використання елементів синергетичної економіки при розробці основних заходів щодо ефективного управління розвитком промислових підприємств з метою забезпечення значного ступеня стійкості прогресивних якостей розвитку.
Ключові слова: управління, ефективний розвиток, економічне зростання, підприємство, синергетичний ефект, промисловість.
АННОТАЦИЯ
Солоха Д.В. Управление эффективным развитием промышленных предприятий . – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – Экономика, организация и управление предприятиями. – Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля Министерства образования и науки Украины, Луганск, 2005.
Диссертационная робота посвящена исследованию процесса управления эффективным развитием промышленных предприятий как определяющего условия обеспечения эффективного функционирования экономических систем в условиях рыночной трансформации национальной экономики. Осуществлен анализ экономической сущности эффективного развития промышленных предприятий с точки зрения теории экономического роста, в соответствии с которой рост трактуется как динамический фактор эффективного экономического развития. Традиционные методы определения эффективности развития промышленных предприятий, в первую очередь учитывающие увеличение количества производимых продуктов и услуг, не дают возможности в полной мере оценить изменения по цепочке нарастающего эффекта от использования техноло-гий и применения новых продуктов, нацеленных, прежде всего, на экономию ресурсов и индивидуализацию как производства, так и потребления.
Формирование систем управления промышленными предприятиями на основе подходов долговременного эффективного развития предполагает изменение общего подхода к системе мобилизации внутренних и иностранных инвестиций для обеспечения высокой рентабельности, в том числе за счет комплиментарных инвестиций в человеческий капитал (систему образования), инфраструктуру и НИОКР. Подобный переход предполагает серию взаимосвязанных изменений в структуре экономики, которые охватывают практически все сферы –
