НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

„ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ”

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

САТІНА Галина Михайлівна

УДК 631.15:338.439:631.51: 330.341.1

ПОТЕНЦІАЛ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА ГРЕЦЬКИХ ГОРІХІВ

В УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ

Спеціальність 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ _2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті садівництва УААН.

Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор,

заслужений економіст України

Шестопаль Олександр Миколайович,

Інститут садівництва УААН,

головний науковий співробітник

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор, академік УААН

Юрчишин Володимир Васильович,

Національний науковий центр,

„Інститут агарної економіки”,

головний науковий співробітник

відділу аграрної та соціальної політики

кандидат економічних наук, доцент

Мазур Катерина Василівна,

Вінницький державний аграрний університет,

доцент кафедри менеджменту АПК, м. Вінниця

Провідна установа: | Національний аграрний університет

Кабінету Міністрів України,

кафедра аграрної економіки, м. Київ

Захист відбудеться "25" жовтня 2005 р. о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.350.01 в Національному науковому центрі „Інститут аграрної економіки” за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ННЦ „Інститут аграрної економіки” за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 2-й поверх, кім. 211.

Автореферат розісланий "23" вересня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук В.А. Пулім

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Грецькі горіхи у світі цінуються за поживні і лікувальні властивості плодів та різнобічний характер їх застосування. Зокрема, вони широко використовуються у кондитерській, оліє-жировій, борошномельній, фармацевтичній, хімічній, кормовій, лакофарбовій та інших галузях. Через що рослину часто називають “деревом-комбінатом”.

Ареал горіха грецького у світі надто звужений. Україна вирізняється значним поширенням цієї культури і посідає перше місце за обсягами виробництва плодів у Європі, а саме 21% валових зборів. Разом з тим, рівень внутрішньої пропозиції не задовольняє потреб країни – на одну особу в рік виробляється лише 0,4-0,9 кг горіхів, або 12-25% до стандартів харчування. Основною причиною такого стану є недостатній рівень розвитку промислової культури. Товарні насадження майже повністю зосереджені в дрібних господарствах населення. Це зумовлює стихійність пропозиції, низьку якість плодів, складність їх заготівлі, нерозвиненість оптової торгівлі та промислової переробки, звужує асортимент вітчизняної продукції і сповільнює розвиток експорту.

Водночас, сприятливі ґрунтово-кліматичні умови, позитивний досвід ряду країн у влаштуванні промислового виробництва горіхів, успіхи господарств населення, значна місткість внутрішнього ринку і динамізм попиту на зовнішньому свідчать про актуальність та своєчасність досліджень природно-економічного потенціалу України для розвитку промислової культури горіха грецького. Це й зумовило вибір теми досліджень, її завдання та зміст.

Питання економіки та організації розвитку промислової культури горіха грецького в Україні досліджені недостатньо. Окремі аспекти цієї теми висвітлені в працях М.Ю Гущина, Ф.Т. Затокового, В.І. Канівець, А. Порембського, О.М. Шестопаля, А.І. Шумейка, А.А. Ядрова.

Теоретичними і методологічними проблемами функціонування аграрно-ресурсного потенціалу займалися В.Г. Андрійчук, Б.М. Данилишин, С.І. Дорогунцов, Н.І. Єрін, А.П. Зінченко, І.І. Лукінов, В.П. Мартроянов, І.М. Нацюк, Т.С. Ніколаєнко, О.С. Новаторов, С. Муравський, Г.М. Підлісецький, В.М. Трегобчук, В.Й. Шиян, А.Е. Юзефович та інші. В сукупності це сформувало належну базу для розв’язання окреслених у дисертаційній роботі завдань.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дослідження виконувалися згідно плану науково-дослідних робіт Інституту садівництва УААН на період 1996-2000 рр. - “Наукові основи аграрної політики трансформування економічних відносин агропромислового виробництва в ринкові умови” (номер державної реєстрації 0196U016299) та 2001-2005 рр. - “Розробити організаційно-економічні механізми формування ринку садівницької продукції та ефективного ведення промислового садівництва” (номер державної реєстрації 0101U007539). Окремі положення дисертаційної роботи увійшли до тематики договору №ДП/206-2003 між Інститутом садівництва та Міністерством освіти і науки на період 2003-2005 рр.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є всебічна оцінка потенціалу України з промислового вирощування грецьких горіхів для забезпечення внутрішніх потреб країни і збільшення обсягів експорту, та обґрунтування шляхів його ефективного використання. Відповідно до мети у роботі вирішувалися наступні завдання:

- розкрити теоретичні засади формування і ефективного використання потенціалу промислового виробництва грецьких горіхів в Україні;

- обґрунтувати методичні підходи з економічної оцінки потенціалу;

- здійснити ретроспективний аналіз виробництва горіхів, дослідити його зональне розміщення та ефективність в різних категоріях господарств;

- оцінити сучасний рівень потенціалу, виявити тенденції в його формуванні та розвитку;

- встановити оптимальну місткість внутрішнього ринку горіхів, передбачити обсяги експорту;

- визначити організаційно-економічні основи та механізм розвитку в Україні потенціалу промислового виробництва цієї культури.

Предметом дослідження обрано сукупність теоретичних, методичних та практичних положень з оцінки, удосконалення та ефективного використання потенціалу промислового вирощування грецьких горіхів в Україні.

Об’єктом досліджень є організаційно-економічні процеси з визначення та оцінки ефективності потенціалу виробництва грецьких горіхів в Україні різними категоріями господарств.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною базою досліджень слугували: сучасна економічна теорія, наукові положення з розвитку аграрного потенціалу країни, сукупність фундаментальних, загальнонаукових та часткових принципів розв’язання проблеми. Зокрема, в окремих розділах дисертації використано: теорія формування і ефективного використання потенціалу – діалектичний метод пізнання, історико-логічний і системно-діяльнісний підходи; методологія економічної оцінки потенціалу – критичний огляд наукових праць, абстрагування і термінологічний аналіз; оцінка сучасного потенціалу – аналіз і синтез, групування, індексний метод, монографічний, анкетне обстеження; встановлення перспективних обсягів виробництва – балансовий, розрахунково-конструкторський, маркетингові дослідження; обґрунтування засад промислового розвитку культури – програмно-цільовий підхід, моделювання, логістичні схеми.

Вирішення ряду завдань потребувало опрацювання спеціальних методичних підходів. Для удосконалення зонального розміщення товарних садів розроблено алгоритм еколого-економічного районування країни, а для визначення місткості внутрішнього ринку - доопрацьовано балансовий метод.

Інформаційною базою досліджень слугували збірники та звіти Державного комітету статистики України, дані анкетного опитування господарств населення, первинний облік та річні звіти садівницьких підприємств і наукових установ, методичні розробки Інституту садівництва УААН та Інституту аграрної економіки УААН, наукові праці і публікації, законодавчі і нормативно-правові акти.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних положень щодо оцінки, формування та ефективного використання потенціалу промислового виробництва грецьких горіхів в Україні. Основним результатами, що характеризують сутність наукової новизни є такі:

- вперше запропоновано методичний інструментарій з економічної оцінки кліматичних ризиків, на базі якого розроблено еколого-економічний алгоритм районування України і обґрунтовано зональне розміщення промислових насаджень грецького горіха;

- уточнено теоретичну сутність категорії „виробничий потенціал” через окреслення її змістоутворюючих елементів (семантика, ресурси, організаційні можливості, мета, зовнішнє середовище, механізми) та встановлення найбільш істотних ознак – цілісність, спрямованість, спроможність, динамічність, на підставі чого дано визначення „виробничий потенціал продовольчого ринку горіхів” та обґрунтовано його теоретичну модель;

- удосконалено методичні підходи з економічної оцінки виробничого потенціалу з врахуванням життєвого циклу його освоєння, і у зв’язку з цим, запропоновано розрізняти категорії ефективності щодо виробничого потенціалу - це зокрема, „ефективність потенціалу”, „ефективність використання потенціалу” та „ефективність діяльності з освоєння потенціалу”;

- поглиблено методичні підходи з дослідження місткості внутрішнього ринку грецьких горіхів в частині розрахунку продовольчого балансу укрупненими статтями відповідно до товарної сегментації агрегативного ринку свіжої і переробленої продукції горіха;

- доповнено систему оцінки інвестиційної привабливості створення багаторічних промислових насаджень показниками „рік позитиву грошових потоків”, „рік повернення інвестицій”, „приведений період окупності”.

Практичне значення одержаних результатів полягає у встановленні кількісних та якісних параметрів сучасного потенціалу з виробництва горіхів, визначенні місткості внутрішнього ринку та напрямів розвитку виробництва і експорту, виділенні зон промислового вирощування культури, оцінці ефективності інноваційно-інтенсивних технологій, опрацюванні економічних аспектів проекту державної програми „Грецькі горіхи України”, у розробці методичних підходів з прогнозування екологічних ризиків, що дозволить залучати в інноваційне підприємництво садівництва страхові та кредитні механізми.

Основні результати досліджень прийняті до використання Міністерством АПК АР Крим, об’єднанням „Кримрадгоспвинпром”, корпорацією „Дністер”, Державним підприємством дослідного господарства Придністровської ДСС, кафедрою економіки та менеджменту Кримського філіалу Європейського університету, Придністровською дослідною станцією садівництва БІ АПВ.

Особистий внесок здобувача. Автором вперше комплексно досліджено теоретико-методологічні і практичні засади оцінки, формування та ефективного використання виробничого потенціалу на вітчизняному ринку грецьких горіхів. Наукові результати, що містяться в дисертаційній роботі, одержані одноосібно.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень обговорювалися на засіданнях методичної комісії та Вченої ради Інституту садівництва УААН, опубліковані в журналах та наукових збірниках, повідомлялися на конференціях, симпозіумах і конгресах, зокрема: ІV Міжнародний симпозіум по горіху грецькому (Франція, 1999 р.), Всеукраїнська конференція „Садівництво на межі тисячоліть” (Київ, 2000 р.), Перша науково-практична конференція Таврійської державної агротехнічної академії „Соціально-економічні умови ефективного функціонування АПК у пореформений період” (Мелітополь, 2002 р.), Міжнародна науково-практична конференція Луганського державного аграрного університету „Механізм господарювання і проблеми економічного росту в агропромисловому комплексі України” (Луганськ, 2002 р.), Шості річні збори Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників (Київ, 2004 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 12 наукових праць, написаних самостійно або в співавторстві, з них 3 – у наукових фахових виданнях. Доля автора становить 1,9 друкованих аркушів.

Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 234 сторінках комп’ютерного тексту. Складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку літератури. Містить 56 таблиць, 39 рисунків, 37 додатків. Список використаних джерел налічує 186 найменувань, з них 8 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі – “Теоретичні засади формування та ефективного використання виробничого потенціалу” – узагальнено теоретичний зміст предмету досліджень, розглянуто модель потенціалу промислового виробництва горіхів в Україні, обґрунтовано методологічні засади з оцінки ефективності потенціалу та запропоновано методичні підходи до виконання теми досліджень.

Мотивом у дослідженнях економічного потенціалу є прагнення науковців дійти першооснов, що обумовлюють досягнення тієї чи іншої міри ефективності. Теорія аграрного потенціалу найбільш розвинена на макроекономічному рівні, особливо для ресурсної складової. Тривалий час категорію потенціалу трактували як сукупність усіх наявних можливостей чи ресурсів у будь-якій галузі чи сфері діяльності. Більш обґрунтованого змісту вона набула з окресленням ознаки “інтегральна відтворювальна спроможність”. Проте, дискусії на цьому не припинилися. Це пов’язано з розмаїттям вживаних щодо неї термінів: “економічний потенціал”, “аграрно-ресурсний …”, “виробничий …”, “ресурсний …”, “експортний …”, - та викривленням її змісту, ототожнюючи з ресурсозабезпеченістю, результатами виробництва чи передумовами до формування потенціалу.

Згідно семантичного визначення “потенціал” являє собою силу, потужність, інакше – приховані можливості, здібності, необхідні для певного виду діяльності. Найбільш адекватно, на нашу думку, сутність виробничого потенціалу віддзеркалюють такі змістоутврюючі елементи: ресурси і можливості, їх інтегральна спроможність до освоєння, мета і механізми використання, зовнішнє середовище, носії функцій, ознака динамічності. Відтак, критично переосмислюючи теоретичний досвід, запропоновано таке визначення:

виробничий потенціал продовольчого ринку горіхів (ВППРГ) є спроможністю виробничої системи в конкретних природноекономічних умовах повноцінно задовольняти споживчий попит на горіхи грецькі та продукти їх промислової переробки, що можливе за умов ефективного використання закладених у системі ресурсів, можливостей та механізмів організації виробництва та у тісній взаємоузгодженості з іншими складовими продовольчого ринку.

Важливою рисою потенціалу вважаємо здатність його змінюватися. Підставою до цього є вдосконалення ресурсів, поява нових способів їх освоєння, методів і систем організації виробництва. Сприйнятливість потенціалу до змін дозволяє цілеспрямовано на нього впливати. Звідси, важливим є добір ефективних засобів оновлення потенціалу та механізмів його реалізації.

Чітке окреслення суті виробничого потенціалу дозволяє аргументовано підійти до оцінки його сучасного рівня у виробництві грецьких горіхів. Існуючі методичні розробки здебільшого розраховані на макроекономічний рівень аграрного сектора. Це зумовило необхідність опрацювання методичного інструментарію, орієнованого на потреби окремої галузі чи продовольчого ринку.

Запропоновані нами підходи містять загальноприйняту послідовність етапів: вибір мети використання потенціалу, формування критеріїв та добір показників оцінювання. Конструктивним їх уточненням є врахування часової розмірності потенціалу. Не маючи ознак довершеності потенціал детермінує з областю віртуальних можливостей. Тому безпідставним, але й досі поширеним, є ототожнення ефективності потенціалу з результатами господарської діяльності, які належать іншому часовому відрізку і характеризують ефективність дій з освоєння потенціалу. Саму ж ефективність потенціалу відображають показники його спроможності. Порівнюючи їх з результатами господарювання одержуємо категорію - “ефективність використання потенціалу”. Обґрунтована таким чином методологія охоплює всі ланки життєвого циклу виробничого потенціалу: від його формування до одержання конкретних результатів використання (рис. 1).

Наведені положення покладено в основу алгоритму економічної оцінки ВППРГ. Ключовими моментами його стали: обґрунтування мети використання потенціалу, підбір критеріїв і показників оцінки; добір бази порівняння; зіставлення потенційних величин чи фактичних з бажаним (очікуваним) їх рівнем; розрахунок часткових індексів та універсального індексу ефективності.

За мету використання потенціалу обрано соціально-економічні та духовно-освітні складові розвитку українського суспільства – це продовольче забезпечення населення горіхами, створення ефективних робочих місць, формування спеціалізованого напряму української економіки, критеріями – відповідність параметрів виробництва нормам харчування, попиту переробних галузей і зовнішніх ринків, доходів працівників - стандартам життя; дотримання екологічної рівноваги у виробництві; соціально-економічна значимість (бюджетні наповнення, робочі місця, благодійництво). Серед ряду показників перевагу надано соціально-економічним, це зокрема, рівень виробництва на одну особу, сукупні доходи працівників галузі, чисельність робочих місць тощо, а економічним (прибуток, рентабельність та ін.) відведена роль забезпечення стабільного і ефективного розвитку виробництва.

Рис. 1 Цикл освоєння потенціалу з промислового виробництва грецьких горіхів

У другому розділі - “Оцінка сучасного потенціалу виробництва горіхів та ефективність його використання” - проаналізовано витоки формування потенціалу, досліджено сучасний стан, тенденції та ефективність виробництва горіхів, виявлено зональні особливості його розміщення, досліджено відповідність сучасного потенціалу потребам внутрішнього ринку та розвитку експорту.

Вирощування грецьких горіхів є глибоко традиційною справою українців. Сприятливі природні умови, простота догляду за деревами, харчова цінність плодів, жвавий попит на них, близькість до кордонів особливим чином сприяли поширенню культури спочатку в західних та південно-західних районах країни (ХІІ-ХІХ ст.), а пізніше в центральних та південно-східних (ХХ ст.). І нині Україна займає провідні позиції у світі. Щорічні валові збори на рівні 66,4 тис. т горіхів (1996-2004 рр.) забезпечують їй перше місце в Європі та п’яте серед усіх країн: попереду лише Китай – 312 тис. т, США – 246, Іран – 140 та Туреччина - 127.

Виробництво горіхів в Україні має довготривалу тенденцію до розширення. Якщо у 1951-55 рр. збирали 5,9 тис. т плодів, то в 2001-2004 рр. вже 70,4. За період з 1951 по 2004 р. валові збори зросли в 11 разів (табл.1). Найвищий урожай одержано у 2004 р. - 90,1 тис. тонн з площ 14,3 тис. га плодоносних садів, урожайність тоді досягла 67,4 ц/га за типового її рівня 39,4 ц/га (1998-2004 рр.).

Табл. 1

Динаміка виробництва грецьких горіхів в Україні за категоріями господарств

Роки

(пересічно) | Площі насаджень, тис. га | Валові збори,

тис. тонн | % господарств у валових зборах

с/г підприємства | господарства населення | с/г підприємства | господарства населення | с/г підприємства | господарства населення

1951-1955 | 3,8 | 11,1 | 0,58 | 5,9 | 9,0 | 91,0

1961-1965 | 9,2 | 14,9 | 0,40 | 9,4 | 4,1 | 95,9

1971-1975 | 9,4 | 23,9 | 1,03 | 17,8 | 10,4 | 89,6

1981-1985 | 5,2 | 33,0 | 0,64 | 37,3 | 5,5 | 94,5

1991-1995 | 3,6 | 46,1 | 0,19 | 61,2 | 1,7 | 98,3

1996-2000 | 2,3 | 27,4 | 0,40 | 54,3 | 0,3 | 99,7

2001-2004 | 1,4 | 14,3 | 0,17 | 70,3 | 0,1 | 99,9

2004/1951 | 0,8 | 2,1 | 0,8 | 10,8 | 0,1 | 1,1

Прикметною рисою вітчизняного ринку горіхів є динамізм зовнішньої торгівлі. Оскільки у світі ареал культури звужений, а попит на плоди великий, це стимулює розвиток вітчизняного експорту. За останніх 9 років його розміри зросли з 964 до 27 397 тонн, тобто в 28 разів. Основними імпортерами вітчизняної продукції є Західна Європа та Азія – 84,7% обсягів. Цілі горіхи здебільшого надходять до країн СНД, Прибалтики та Східної Європи – 39,1%, а вилущені ядра – до країн Західної Європи та Азії (51,7 і 36,2%).

Вагомі показники виробництва та швидкий розвиток експорту справляють враження наявності в Україні високоорганізованого ринку грецьких горіхів. Проте, це не так. Динамізм виробництва стосується виключно господарств населення, в яких розміщено до 93% насаджень і формується 99,8% валових зборів країни. Проведені у 1999-2000 рр. анкетні опитування 93 господарств Чернівецької області виявили високу ефективність присадибної культури. Зокрема, у 1998 р. з 1 ц неочищених горіхів населення Хотинського району одержало 246 грн. прибутку, а рівень рентабельності склав 457% (табл. 2). Такі високі показники обумовлені ретельністю добору дерев, спрощеною технологією їх вирощування, стабільним попитом на горіхи, гнучкою та ефективною системою їх збуту.

Однак, можливості цих господарств у насиченні внутрішнього ринку обмежені. Дрібнотоварність і побічний характер виробництва, низький рівень ресурсного забезпечення, обмежене поле застосування інтенсивних технологій зумовлюють стихійний характер пропозиції (середньорічна варіація 40%), ускладнюють формування великих партій високоякісної продукції, що перешкоджає розвитку оптової торгівлі, стримує зовнішню, здешевлює вітчизняну продукцію і зумовлює сировинний характер її закупівлі. Поряд з цим, в Україні майже не розвивається промислова переробка горіхів, асортимент вітчизняної продукції надто звужений – здебільшого це свіжі плоди та очищені ядра, харчова олія, слабоалкогольні напої та кондитерські вироби.

Табл. 2

Ефективність виробництва грецьких горіхів в господарствах України

Показники | Сільськогосподарські підприємства | Опитані

господарства

населення*

1998 р. | 2000 р. | 1998 р. | 2000 р.

Плодоносні дерева , шт./га | 135 | 135 | 156 | 156

Урожайність, ц/га | 0,2 | 0,5 | 19,9 | 4,3

Собівартість 1 ц, грн. | 151,3 | 51,3 | 53,9 | 278,7

Ціна реалізації 1 ц, грн. | 103,1 | 193,0 | 300,0 | 400,0

Прибуток (збиток), грн./ц | -68,3 | 141,7 | 246,1 | 121,2

Рівень рентабельності

(збитковості), % | -31,8 | 276,4 | 456,7 | 43,5

* 93 господарства населення Чернівецької області

Досвід ряду країн свідчить, що дефіцит пропозиції горіхів можна подолати розвиваючи промислове виробництво. Так, США не маючи природних насаджень, зуміли протягом ХХ ст. створити високорозвинену галузь: площі інтенсивних насаджень - 82 тис. га, обсяги виробництва - 246 тис. т, 1/3 світового експорту ядер і 1/2 - цілих плодів. Натомість, в Україні промислова культура залишається малорозвиненою. Близько 80-90 підприємств утримують до 1,1 тис. га екстенсивних садів з рівнем виробництва 0,113 тис. тонн плодів, або 0,2% валових зборів країни (1998-2004 рр.). До того ж, промислова галузь в Україні нині стрімко згортається: протягом 1992-2004 рр. площі плодоносних насаджень зменшилися на 46%, припинилося їх оновлення, а темпи вибуття склали 11,6%.

Причиною такого стану є невідповідність виробничого потенціалу реаліям економічного життя. Як і колись, його основу складають насіннєві типи садів. Сформовані з багатоманіття форм вони малопрогнозовані у поведінці, це ускладнює застосування інтенсивних систем виробництва і зумовлює низьку якість продукції. Тому в сільськогосподарських підприємствах більшість насаджень занедбані, низькопродуктивні, і, як наслідок, збиткові - 62% у 1998-2000 рр. На противагу цьому, в сусідній Угорщині товарні сади горіха на 95% є сортовими (3,2 тис. га). Високомеханізовані технології їх утримання забезпечують високу рентабельність промислової культури. Зокрема, у найкрупнішому господарстві країни “Lengyeltoti” рентабельність виробництва горіхів у 2003 р. склала 30%.

Екстенсивний спосіб виробництва не задовольняє потреб України в горіхах грецьких. Вагому роль відіграє й швидкий розвиток експорту. Його розміри у 2004 р. досягли 30,4% валових зборів країни, тим самим звужуючи ємність вітчизняного ринку. Щоправда, надходження коштів від реалізації на зовнішніх ринках грецьких горіхів забезпечує 80,5% виручки (2001-2004 рр.) від експорту плодів, ягід і винограду з України (рис. 2).

Рис. 2 Частка грецьких горіхів у експорті з України плодів, ягід і винограду, %

Вищенаведене зумовлює те, що фонд споживання горіхів в Україні у 2001-2004 рр. становив лише 21-44 тис. тонн. В перерахунку на особу це складає 0,4-0,9 кг плодів на рік. За даними Київського НДАІ гігієни харчування раціональною нормою споживання є 1,5 кг горіхів, а оптимальною - 3,6 кг (Інститут харчування академії медичних наук СРСР). Звідси, обсяги власного виробництва забезпечують лише 12-25% потреб країни у свіжих горіхах, при цьому малорозвиненими залишаються різні напрями їх промислової переробки (рис. 3).

Отже, існує об’єктивна необхідність удосконалення потенціалу виробництва грецьких горіхів в Україні в напрямі розвитку промислової культури. Основними чинниками цього є: добір оптимальних параметрів виробництва, підвищення інвестиційної привабливості культури, поглиблення господарської та зональної спеціалізації виробництва, удосконалення зонального розміщення насаджень, розвиток агропромислової інтеграції та розширення місткості ринку.

У третьому розділі - “Організаційні засади формування і ефективного використання виробничого потенціалу” - досліджено перспективні параметри вітчизняного ринку грецьких горіхів, обґрунтовано низку організаційно-економічних заходів з розвитку в Україні потенціалу промислового виробництва культури.

Орієнтиром у довгостроковому розвитку вітчизняного ринку горіхів є максимальне наближення споживчого попиту до стандартів харчування – 3,6 кг плодів на особу в рік, та активне розширення зовнішньої торгівлі. На період до 2030 р. оптимальною місткістю внутрішнього ринку є 71 тис. т плодів, що на 62% вище за сучасний її рівень. За цей час обсяги експорту можуть зрости до 326 тис. тонн. Розраховані потреби передбачають наявність близько 90 тис. га насаджень за рівня продуктивності – 44,5 ц/га. Враховуючи стан розвитку галузі, більш обґрунтованим, на нашу думку, є створення у найближчі 15-20 років 5-7 тис. га інтенсивних насаджень та розширення площ присадибної культури до 27,7 тис. га. Це забезпечить одержання 21-30 тис. тонн високоякісних плодів щороку та 137 тис. тонн сортосуміші з присадибного сектору.

Розвиток промислової культури передбачає поширення інтенсивних типів садів. Спільно з фахівцями Придністровської ДСС гіпотетично обґрунтовано два типи інноваційно-інтенсивних технологій: з використанням ущільнювачів (соя, квасоля, персик) і без них - змішані та чисті насадження. Схема садіння горіха - 10х8 м2, сорти - “Буковинський 1”, “Чернівецький 1” та “Клішківський”. Згідно оцінки, найбільш перспективними є змішані типи насаджень. Так, для проекту тривалістю 25 років (проект І) чистий прибуток з 1 га саду складатиме 12,6 тис. грн., рівень рентабельності – 143%, норма прибутку – 12,4%, а строк окупності інвестицій – 4,7 років (табл. 3). Особливої переваги змішаним насадженням надають показники інвестиційної оцінки. За умов дисконту 20% величина чистого приведеного доходу порівняно із насадженнями без ущільнювачів зростає у 18 разів (до 5,2 млн. грн.), індекс доходності - з 0,30 до 2,42, середньорічний приведений прибуток – від 9,3 до 184,6 тис. грн., а дисконтний бар’єр – з 24,5 до 216,6%! Отже, інтенсивні типи насаджень грецького горіха є цілком конкурентоспроможними на вітчизняному ринку інвестицій.

Агрегативний ринок грецьких горіхів

Асортимент товарних груп

– заморожені горіхи – фармацевтичні препарати

– консервовані горіхи – лікарські настої і витяжки лінолеум –

– кондитерські вироби – технічна олія точильні матеріали –

– варення – ароматична олія напої з оплодня –

ранніх строків

достигання – напої – лаки фармацевтичні –

збори

– пастила – фарби

середніх строків меблева деревина –

достигання – борошно – мастила

фарби –

пізніх строків – емульсії – оліфа

достигання приклади –

– олія – парфумерні товари для рушниць

Рис. 3 Сегментація агрегативного ринку горіха грецького за товарним асортиментом

Табл. 3

Економічна оцінка інтенсивних типів насаджень грецького горіха

Показники | Типи насаджень

без ущільнювачів | з ущільнювачами

проект І | проект ІІ | проект І | проект ІІ

Балансова вартість 1 га, грн. | 10 233 | 10 233 | 11 915 | 11 915

Урожайність, ц/га | 28,4 | 42,3 | 55,9 | 55,4

Виробнича собівартість 1 ц, грн. | 241,2 | 221,3 | 133,0 | 170,7

Трудомісткість 1 ц, люд.-год. | 9,7 | 9,2 | 6,1 | 7,7

Вартість продукції з 1 га, грн. | 14 180 | 21 129 | 39 511 | 46 461

Чистий прибуток з 1 га, грн. | 5 159 | 8 452 | 12 582 | 12 026

Рівень рентабельності, % | 110,6 | 106,6 | 143,2 | 117,0

Норма прибутку, % | 11,1 | 18,4 | 12,4 | 16,9

Строк окупності КВ з врахуванням лагу трансформації, років | 5,3 | 4,8 | 4,7 | 4,7

Оптимальними розмірами інтенсивного саду є 120-140 га, при цьому коефіцієнт використання техніки досягає 0,9-1,0, а рівень рентабельності - 96-97%. В цілому ж запропоновані технології є ефективними на площах від 7 га, а віддача вкладених ресурсів зростає з розширенням площ включно до 140 га.

Інноваційно-інтенсивні типи насаджень розраховані для місцевостей з сприятливими ґрунтово-кліматичними умовами. В Україні відсутні чіткі межі поширення промислових садів горіха. Для їх окреслення опрацьовано методичні підходи, які поєднують принципи геоінформаційних систем та американського обліку витрат. Вони дозволяють здійснити економічну оцінку кліматичних ризиків і передбачити ефективність інновацій в різних зонах. За допомогою еколого-економічного алгоритму встановлено межі поширення в Україні товарних садів горіха з означенням порогів їх потенційної ефективності. Зокрема, виділено наступних чотири зони (рис. 4):

- високоефективного виробництва (А) – розміщена в західному Лісостепу, рівень інвестиційної рентабельності складає 30% і вище, забезпеченість агрокліматичних ризиків не перевищує 25,6%, придатна для поширення великотоварних садів з високим рівнем спеціалізації виробництва;

- ефективного виробництва (Б) – охоплює південно-західну частину України, рентабельність інвестицій в ній сягає від 10 до 30%, забезпеченість прояву ризиків - 25,6-55,0%, сприятлива для середніх і дрібних розмірів насаджень зі стійким рівнем спеціалізації виробництва;

- простого відтворення (В) – частково охоплює Полісся, центральний Лісостеп та Степ, потенційний рівень рентабельності до 10%, частота прояву небезпечних років - 55,0-63,4%, єдиними перспективними товаровиробниками в цій зоні є особисті селянські господарства;

- нетоварного виробництва (Г) – простягається вглиб північного сходу країни, частка загрозливих років перевищує 63,4%, товарне виробництво недоцільне, культура може рости на присадибних і дачних ділянках для потреб власників у її плодах та декоративного озеленення територій.

Поштовхом до розвитку в Україні промислового виробництва горіхів може стати затвердження державної цільової програми. Саме так чинять в Австралії, Угорщині та Китаї, де за відсутності розвинених професійних спілок активно вдаються до державного протекціонізму. З цією метою опрацьовано економічні аспекти до проекту державної програми „Грецькі горіхи України” (табл. 4).

Табл. 4

Етапи проекту державної програми “Грецькі горіхи України”

Тривалість | Етапи | Завдання

3-5

років | I | Розробка і затвердження державної програми за участю міністерств, галузевих установ та інститутів, приватних виробників тощо.

ІІ | Заснування Регіонального науково-виробничого центру “Горіх грецький” на базі Придністровської ДСС.

ІІІ | Налагодження вегетативного розмноження сортів для наукових та комерційних цілей.

15

років | ІV | Створення зональної мережі експериментальних насаджень (10-12 одиниць) для опрацювання ефективних моделей товарного виробництва.

Заснування Асоціації товаровиробників та експортерів грецьких горіхів.

10-15

років | V | Поширення інноваційних типів насаджень. Запровадження механізму стимулювання товарного виробництва горіхів.

Придністров’я (найсприятливіші природні умови) Регіонального науково-виробничого центру (РНВЦ). Він поєднуватиме два підрозділи – виробничий та селекційний центр, що дозволить швидко поширювати у промисловому виробництві наукові розробки. Обов’язками РНВЦ стануть: формування і підтримка національного генофонду сортів, розробка ефективних технологій їх розмноження, вирощування садивного матеріалу „супер-супер еліта”, моделювання інтенсивних типів насаджень, координування мережі „пілотних” проектів - експериментальних інтенсивних садів.

З поширенням в Україні промислових насаджень культури координування розвитку галузі доцільно перекласти на Асоціацію товаровиробників та експортерів грецького горіха.

Вартість програми в частці державного фінансування становить 8,7 млн. грн. Її реалізація сприятиме формуванню в Україні ефективного потенціалу з виробництва грецьких горіхів і націлена на досягнення таких параметрів:

- | площі промислових насаджень 5-7 тис. га, присадибних – 28 тис. га;

обсяги виробництва: до 30 тис. тонн високоякісних плодів і 137 тис. тонн сортосуміші з присадибного сектора;

- | внутрішній фонд споживання – 71 тис. тонн, експорт – 95 тис. тонн;

- | найсприятливіші зони товарного виробництва: Придністров’я, Закарпаття, південно-західний Лісостеп;

- | інвестиції на створення інтенсивних садів – від 55 до 78 млн. грн.,

середньорічний прибуток – 55-77 млн. грн., чистий приведений дохід

(20% дисконту, проекти на 50 років) – 139-195 млн. грн.;

- | оптимальні розміри інтенсивних насаджень - 120-140 га при рівні

рентабельності 96-97%, коефіцієнт використання техніки до 1,0.

- | характеристика зонального розміщення промислових садів:

зона високоефективного виробництва (А) – 50% площ, оптимальні розміри

саду - 35-80 га, чисельність підприємств-виробників – 120-140,

зона ефективного виробництва (Б) – відповідно, 40%, 15-35 га, до 100.

ВИСНОВКИ

1. Насичення внутрішнього ринку продукцією горіха грецького та розвиток зовнішньої торгівлі визначається передусім спроможністю виробничої системи. Сутність останньої характеризує категорія „виробничий потенціал”. Найістотнішими її складовими є семантика, ресурсні та організаційні можливості, мета і механізми використання, зовнішнє середовище, а ознаками – цілісність, скомпонованість, націленість, динамічність. Відтак, потенціал виробництва грецьких горіхів в Україні окреслюється площами товарних насаджень, типами садів, їх віковим і сортовим складом, природними умовами, технологіями виробництва, управлінськими системами, формами господарювання.

2. Оцінюючи ефективність виробничого потенціалу доцільно враховувати життєвий цикл його формування та використання. Це створює підстави до розрізнення понять „ефективність потенціалу”, „ефективність дій з освоєння потенціалу” та „ефективність використання потенціалу”. Враховуючи методичні уточнення послідовність економічної оцінки буде наступною: обґрунтування мети використання, добір критеріїв і показників оцінки; вибір бази порівняння; зіставлення потенційних величин (фактичних) з бажаним (очікуваним) їх рівнем; розрахунок часткових та універсального індексів ефективності.

3. Україна має сприятливі природні умови для вирощування грецьких горіхів. За показниками виробництва (66 тис. т щороку) вона посідає перше місце в Європі та п’яте серед усіх країн світу. Обсяги валових зборів з 1951 по 2004 р. зросли в 11 разів і досягли 91 тис. тонн. Особливим динамізмом відзначається розвиток експорту. За останніх 9 років його розміри збільшилися у 28 разів – до 27 тис. тонн плодів, а виручка – у 42 і склала 26,4 млн. дол. США. Реалізація горіхів на зовнішніх ринках забезпечує Україні 80,5% грошових надходжень від експорту плодів, ягід і винограду. Однак, сучасний рівень виробництва все ще недостатній. У 1999-2004 рр. фонд споживання горіхів в Україні склав 21-44 тис. т або 0,4-0,9 кг плодів на особу в рік. Це забезпечує лише 12-25% внутрішніх потреб країни у свіжих плодах. При цьому, малорозвиненими залишаються напрями промислової переробки горіхів, значно стримується розвиток експорту.

4. Причиною недостатнього рівня пропозиції є екстенсивний устрій виробничого потенціалу. Преважна більшість насаджень зосереджена в господарствах населення – 92,9% (14,5 тис. га). Вони забезпечують до 99,8% валових зборів країни. Через те внутрішня пропозиція є нестабільною, характеризується надмірною різносортністю та складністю формування товарних партій, що стримує розвиток оптової торгівлі, звужує асортимент продукції і здешевлює її на зовнішніх ринках. Відтак, незважаючи на високу ефективність присадибної культури – у 1998 р. в ряді господарств Чернівецької області з 1 ц плодів одержано 246 грн. прибутку за рівня рентабельності 457%, – визнати ці господарства перспективними у насиченні внутрішнього ринку немає підстав. Поряд з цим, сільськогосподарські підприємства, маючи величезні організаційно-економічні переваги, не зуміли сформувати належний виробничий потенціал. Усі насадження там насіннєві, як наслідок, малопродуктивні і збиткові. Їх площі зменшилися до 1,1 тис. га, а обсяги виробництва становлять лише 0,2% валових зборів країни.

5. Досвід ряду країн світу (США, Франція, Іспанія) переконливо свідчить, що досягти вагомого збільшення обсягів виробництва можна розвиваючи інтенсивні промислові насадження, основу яких складає сорт. З цією метою обґрунтовано економічні аспекти державної програми „Грецькі горіхи України”. Ключовими етапом їх є заснування в зоні Придністров’я Регіонального науково-виробничого центру. За відсутності професійних спілок саме на нього покладатимуться обов’язки сприяння розвитку в Україні промислової культури - це створення товарних сортів, технологій їх розмноження, вирощування якісного садивного матеріалу, моделювання та впровадження інтенсивних типів насаджень. З часом розлогі функції координування галузі перебере на себе Асоціація товаровиробників та експортерів горіха грецького.

6. Серед провідних чинників формування і розвитку в Україні промислових насаджень горіха слід виокремити: встановлення оптимальної місткості внутрішнього ринку, передбачення розвитку експорту, підвищення інвестиційної привабливості культури, поглиблення господарської та зональної спеціалізації виробництва, удосконалення зонального розміщення садів, розвиток агропромислової інтеграції, розширення місткості ринку.

У справі поширення інтенсивних садів надто важливе значення має обґрунтування інвестиційної привабливості культури. Найбільший ефект очікується від змішаних типів насаджень. Так, для проекту тривалістю 25 років (горіх, персик, соя , квасоля) передбачено наступні показники: балансова вартість 1 га - 11,9 тис. грн., урожайність – 55 ц/га, чистий прибуток – 12,0 тис. грн./га, рентабельність – 117%, норма прибутку – 16,9%, строк окупності – 4,7 років, чистий приведений дохід (дисконтна ставка 20%) – 5,2 млн. грн., індекс доходності – 2,48, внутрішня норма рентабельності – 274%. Найсприятливішими зонами для інтенсивних насаджень горіха є Придністров’я, Закарпаття, південно-західний Лісостеп. Там доцільно зосереджувати сади середніх і великих розмірів (від 35 до 140 га) з високим рівнем спеціалізації виробництва.

7. У найближчі 20-30 років орієнтиром розвитку вітчизняного ринку є наближення внутрішньої місткості до раціональних норм споживання - 1,5 кг горіхів на особу в рік. Найімовірнішим в цей час є створення 5-7 тис. га інтенсивних садів. Це дозволить одержувати щороку до 30 тис. т високоякісних плодів. Ще 137 тис. тонн горіхів надходитиме з присадибного сектору за умов розширення площ культури до 28 тис. га. Вартість цільової програми розвитку промислової культури грецьких горіхів в Україні в частці державного фінансування оцінюється у 9 млн. грн., з врахуванням інвестицій на створення інтенсивних садів – 64-86 млн. грн. Очікуємий ефект від впровадження програми наступний: збільшення пропозиції за рахунок високоякісних плодів на 30%, а обсягів експорту – на 70%, одержання щорічного прибутку на рівні 55-77 млн. грн., чистого приведеного доходу від реалізації проектів – 139-195 млн. грн.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових наукових виданнях

1. Сатіна Г.М. Методичні підходи дослідження місткості вітчизняного ринку грецьких горіхів // Агроінком. – 2005. – №1-2. – С.81-84.

2. Сатіна Г.М. До питання методології зонального розміщення промислової культури горіха грецького // Вісник аграрної науки. – 2005. – №2. – С.79-80.

3. Сатіна Г.М. Зовнішня торгівля грецькими горіхами як важливий чинник виробничого потенціалу галузі // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. – Умань, 2005. – Вип.59. – С. 622-629.

Матеріали науково-практичних конференций

4. Сатіна Г.М. Формування внутрішнього і зовнішнього ринку волоських горіхів // Матеріали Шостих річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників. - Київ: ННЦ ІАЕ, 2004. – С. 299-303.

5. Шестопаль О.М., Сатіна Г.М. Природно-економічні передумови промислового вирощування горіха грецького в Україні // Зб. наук. праць Луганського державного аграрного університету. - Луганськ: Вид-во “Элтон”, 2002. – №14 (26). – С. 392-396.

6. Кондратенко П.В., Сатіна Г.М., Затоковий Ф.Т., Сатіна Л.Ф. Культура горіха грецького в Україні: стан і перспективи розвитку // Міжв. темат. наук. зб. Садівництво. – Київ: Нора-Прінт, 2000. – №50. – С. 121-126.

7. Сатіна Г.М. Питання організації виробництва волоського горіха в господарствах населення // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К.: ПП „Ірена”, 2002. – Вип.51 – С. 111-113.

8. Kondratenko P.V., Satina G.M., Zatokovyi F.T., Satina L.F. Persian walnut in Ukraine // Acta horticulture. – Belgium: Drukkerij Van Damme, 2001. – № 544 – P. 155-157.

9. Zatokovyi F.T., Satina L.F., Satina G.M. Selection of walnut in Prydnistrovs'k-Prykarpathian region of Ukraine // 5th International walnut symposium (abstracts). – Sant'Agnellio di Sorrento (Italy). – 2004. – P. 48.

Статті в інших виданнях

10. Сатіна Г.М. Врахування досвіду Угорщини у вирішенні проблеми промислового вирощування горіха грецького в Україні // Вісник Харк. держ. техн. університету сільського господарства. – Х: ХДТУСГ, 2004. – Вип. 25.