ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Скакальська Ірина Богданівна

УДК 908 (477)

ДІЯЛЬНІСТЬ СЕМЕНА ЖУКА У НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОМУ

РУСІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ НА ВОЛИНІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД ХХ СТ.

Спеціальність – 09.00.12 – українознавство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі стародавньої та середньовічної

історії історичного факультету Тернопільського національного

педагогічного університету імені Володимира Гнатюка

Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент

Гонтар Тетяна Миколаївна,

доцент, завідувач кафедри стародавньої та середньовічної історії

Тернопільського національного педагогічного університету

імені Володимира Гнатюка

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Гаврилюк Світлана Віталіївна,

професор кафедри давньої та нової історії України, зав.кафедрою

політичних інститутцій і процесів Волинського державного

університету імені Лесі Українки

кандидат історичних наук, доцент

Сорока Юрій Михайлович,

доцент кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Провідна установа: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича

НАН України, м. Львів

Захист відбудеться 15 червня 2005 р. о 14 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.01 при Центрі українознавства

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

(01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 108)

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці

імені М. Максимовича Київського національного університету

імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58)

Автореферат розіслано 11 травня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Піскун В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Вступ. Актуальність теми дослідження. Сьогодні, в період становлення незалежної і демократичної України, особливо важливо сконсолідувати суспільство навколо національної ідеї. Це можливо тільки за умови поваги до власної історії, вивчення її минулого, повернення із забуття історичних фактів, подій, імен відомих людей. Тому так зростає науковий і громадський інтерес до питань виваженого об’єктивного аналізу вітчизняної історії, розгляду державотворчих процесів, вивчення діяльності знакових постатей України. В складні історичні періоди, коли українські землі потрапляли під іноземну окупацію, провідником національного відродження виступала інтелігенція, яка протестувала проти поневолення України. Наслідком її діяльності стало пробудження самосвідомості українців. У цьому зв’язку особливої актуальності набуває дослідження життя та діяльності Семена Жука (1898–1941 рр.) – громадсько-політичного діяча Волині.

Актуальність започаткованого дослідження зумовлена необхідністю обґрунтування та висвітлення багатоаспектної громадсько-політичної діяльності С. Жука, з’ясування його ролі у національно-визвольному русі українського народу на Волині у міжвоєнний період ХХ ст., осмислення місця діяча в історії України. Потреба вивчення даної проблематики зумовлена відсутністю спеціальних вітчизняних наукових студій, де діяльність Семена Жука знайшла б повне і послідовне висвітлення. Разом з тим, виявлені маловідомі джерела, насамперед архівні, дають можливість по – новому, неупереджено її висвітлити. Повернення із забуття імені С. Жука має важливе значення для сучасних державотворчих процесів та для виховання підростаючих поколінь у дусі любові до своєї Батьківщини.

Актуальність досліджуваної проблеми підсилюється й тією обставиною, що ретроспективний погляд на позитивні і вразливі місця у діяльності С. Жука міг би дати інформацію для роздумів сьогоднішнім політичним діячам – представникам різних партій.

Актуальність теми роботи продиктована потребою створення наукової біографії С. Жука як громадсько-політичного діяча в контексті національно-визвольних змагань й українського державотворення, подолання упередженого ставлення до його імені сформованого в радянські часи. З’ясування змісту громадсько-політичної діяльності С. Жука дозволить зробити висновки щодо її відповідності соціальним запитам і потребам національного становлення для тодішнього суспільства та сьогодення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведено в рамках наукової проблематики історичного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка “Україна в контексті європейської історії” та програми Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка з вивчення історії Волині від найдавніших часів до наших днів.

Мета і завдання дослідження. Виходячи з актуальності теми та враховуючи сучасний стан розробки даного питання в українській та зарубіжній історіографії, авторка поставила мету - комплексно вивчити і об’єктивно проаналізувати громадсько–політичну діяльність С. Жука на тлі історії краю та реалій суспільного життя Східної Галичини та Волині у 20-30 рр. ХХ ст., з’ясувати значення діяльності С. Жука у піднесенні національної свідомості українського народу, дослідити публіцистичну спадщину, важливу й актуальну на сучасному етапі українського державотворення. Вивчення краєзнавчого матеріалу й ознайомлення з діяльністю С. Жука сприятиме вихованню патріотичних почуттів молоді та відновленню історичної справедливості.

Для реалізації поставленої мети автором були визначені такі завдання:

проаналізувати стан і характер джерельної бази, встановити ступінь дослідження проблеми в іcторіографії;

узагальнити відомі й ввести в науковий обіг малоз’ясовані сторінки біографії діяча Волині 20 –х - 30-х рр. ХХ ст. С. Жука;

виявити визначальні чинники, що впливали на процес формування поглядів С. Жука;

розкрити вплив С. Жука на громадське життя у контексті українсько-польських взаємин в першій третині ХХ ст.;

дослідити основні напрямки та охарактеризувати суть громадсько-політичної діяльності (партійної, парламентської, кооперативної і просвітницької) С. Жука;

здійснити аналіз публіцистичної спадщини С. Жука;

визначити вплив діяльності С. Жука на суспільно-політичні процеси того часу.

Об’єктом дослідження є життя і різнобічна діяльність С. Жука, а також національно-визвольний рух на Волині у 20-х – 30-х рр. ХХ ст.

Предметом праці є діяльність С. Жука в її зв’язках з економічним, суспільно-політичним та громадським життям краю. Головну увагу приділено змісту, формам і напрямам цієї діяльності.

Хронологічні рамки дисертаційного дослідження визначені роками життя і діяльності С. Жука (1898-1941). У першій третині ХХ ст. відбувалось формування поглядів та становлення С. Жука як громадсько-політичного діяча, пошук власного політичного шляху, розгорталась його багатогранна праця. Цілісний хронологічний підхід дає змогу з’ясувати внесок С. Жука у суспільне, економічне, культурне життя Волині, окреслити його місце в національній історії.

Методологічною основою праці є принципи діалектики наукового пізнання: об’єктивності й історизму, які базуються на пріоритеті документів, що дають змогу всебічно проаналізувати громадсько-політичну та публіцистичну діяльність С. Жука.

Дослідження здійснено на основі використання таких методів: проблемно-хронологічного, порівняльно-історичного, описового, ретроспективного; джерелознавчого та історіографічного аналізу та синтезу; абстрагування та узагальнення.

Діяльність С. Жука досі недостатньо досліджена, йому не присвячена жодна монографія. Це змусило більше уваги приділяти систематизації та виробленню власних оцінок при аналізі фактів та явищ життя краю і ролі в ньому С. Жука.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у постановці та розробці актуальної українознавчої теми, яка ще не була предметом монографічного дослідження. Дисертація є першою в українській історіографії спробою створення цілісного громадсько-політичного портрета С. Жука як представника інтелігенції у контексті суспільно-політичної обстановки на Волині в першій третині ХХ ст.

На основі опублікованих та архівних матеріалів Державних архівів Волинської та Тернопільської областей, Центрального державного історичного архіву України у Львові, Центрального державного історичного архіву у Києві відтворено невідомі досі сторінки громадсько-політичної діяльності С. Жука. Здійснено спробу дати виважену оцінку діяльності С. Жука. До наукового обігу залучено значну кількість раніше не використовуваних архівних джерел.

Наукова новизна полягає також у з’ясуванні на прикладі життя та діяльності С. Жука ролі української інтелігенції у громадському житті Волині у першій третині ХХ ст., у піднесенні національно-визвольного руху в краї, у консолідації нації. Таке цілісне вивчення проблеми дозволило достовірно реконструювати малодосліджені грані роботи С. Жука і популяризувати його ім’я серед науковців і громадськості.

Практичне значення одержаних результатів та основних ідей дисертаційного дослідження полягає в тому, що зібраний фактичний матеріал, теоретичні положення і висновки можуть бути використані при написанні узагальнюючих наукових праць і навчальних посібників з історії України і Волині, історії національного руху, історіографічних і краєзнавчих видань, спеціальних статей, довідкової літератури, наприклад, біографічного словника тощо. Матеріали дослідження знайдуть застосування у навчальному процесі вузів, коледжів, шкіл при викладанні загальних і спеціальних курсів з новітньої історії України та українознавства. Зокрема, під час проведення семінарських занять у вузах, на шкільних уроках з історії України (вивчення теми “Історія краю у 1917 – 1939 рр.” у 10 класі), у проведенні виховної роботи та факультативних занять, на засіданнях історико-краєзнавчого гуртка, при читанні лекцій для громадськості, для створення експозицій у краєзнавчих музеях.

Основні положення і висновки роботи, зібраний фактологічний матеріал можуть бути використані для подальшого дослідження теми і суміжної проблематики, зокрема, вивчення українсько-польських стосунків та ролі в них громадських діячів обох народів. Дослідження сприятиме уточненню концепції історії Волині та України в цілому в період між двома світовими війнами, особливо в галузі політичної історії, а також активізації студій, спрямованих на вивчення вітчизняною наукою феномену української інтелігенції міжвоєнного періоду ХХ ст.

Особистий внесок здобувача. Простежено життєвий та громадський шлях С. Жука як типового представника української інтелігенції на західноукраїнських землях. Опрацьована наукова та публіцистична спадщина С. Жука, з’ясована його роль в кооперативному русі, в діяльності “Просвіти”, розкрита політична роль С. Жука як посла до польського Сейму, як провідного діяча УСРП, визначено вплив С. Жука на розвиток національно-визвольного руху українського народу у міжвоєнний період ХХ ст.

Апробація основних положень і результатів дисертації здійснена на Міжнародній науковій конференції “Українсько – польські відносини в ХХ ст.: державність, суспільство, культура”. (Тернопіль, 1999), Міжнародній науковій конференції, присвяченій 365-річчю відкриття в Кременці філії Києво-Могилянської колегії, – „Місто Кременець в історії освіти, науки і культури” (Кременець, 2002), науковій конференції “Місто Кременець: шлях крізь віки” (Кременець, 2002), у краєзнавчих читаннях “Історико - краєзнавча робота як засіб формування національної свідомості та громадянської позиції учнів” (Кременець, 2002), Міжнародній науковій конференції “Національно – державне відродження слов’янських народів Центрально - Східної Європи крізь призму 85 – річчя” ( Тернопіль, 2003), VII Міжнародній науково - практичній віртуальній конференції “Наука і освіта” (Дніпропетровськ, 2004), Всеукраїнській науково-теоретичній конференції „Суспільство: історія, методологія дослідження, практика” (Тернопіль, 2004).

Результати дослідження обговорені також на засіданнях кафедр стародавньої і середньовічної історії та історії України Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

Публікації. Основні положення дисертації викладено в 11 публікаціях, з них 6 – у фахових виданнях. Структура й обсяг дисертації зумовлені її метою та науковими завданнями. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів (чотирьох параграфів), висновків, списку використаних джерел (267 позицій). Обсяг основного тексту дисертації – 172 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми, її зв’язок з науковими програмами, визначено мету і завдання, об’єкт і предмет наукового пошуку, хронологічні й територіальні рамки, розкрито наукову новизну отриманих результатів, методологічні засади та методи дослідження, теоретичне й практичне значення роботи, вказані форми апробації та структура дисертації.

У першому розділі – “Історіографія та джерела дослідження діяльності Семена Жука” – аналізується ступінь наукового осмислення проблеми в українській та зарубіжній історіографії, охарактеризовано найважливіші джерела.

Проведений аналіз історіографії проблеми дає змогу умовно поділити наукову літературу на три групи: праці радянських вчених; вітчизняні публікації сучасних науковців; публікації зарубіжних дослідників.

В своїх дослідженнях радянські історики в силу ідеологічного спрямування розглядали проблеми діяльності національної інтелігенції, як правило, в негативному світлі. Проте, незважаючи на обмеженість об’єкта аналізу і відповідну інтерпретацію історичних подій, частина публікації відзначається ґрунтовною джерельною базою і глибиною піднятих проблем. У дослідженнях І. Васюти “Селянський рух на Західній Україні 1919-1939рр.”, С. Макарчука “Этносоциальное развитие и национальные отношения на западноукраинских землях в период империализма”, Л. Корнійчука “Становище трудящих західних областей України під владою панської Польщі (1929-1939рр.)” розкрито особливості соціально-економічного розвитку краю, політику польського уряду щодо українського населення, тобто ті фактори, які визначають діяльність української інтелігенції, в тому числі й Семена Жука, та її вплив на розгортання національно-визвольного руху. Звичайно, радянські автори не згадують у своїх монографіях С. Жука.

Історія Волині першої половини ХХ ст., часу, коли жив і здійснював свою суспільно-політичну діяльність С. Жук, досліджено значно менше, ніж історія Галичини. Їй присвячені праці Р. Оксенюка “Нариси історії Волині (1861-1939)”, І. Заболотного “Нескорена Волинь” та інших істориків радянської доби, в яких висвітлювалась переважно історія класової боротьби. За умов панування командно-адміністративної системи ряд важливих сторінок історії Волині у складі Речі Посполитої, зрозуміло, не могли стати об’єктом наукового дослідження.

Лібералізація радянського суспільства, що почалася в середині 80-х рр. XX ст., дала можливість дослідникам працювати над маловідомими та замовчуваними раніше проблемами вітчизняної історії; проте до здобуття незалежності Україною наукові праці носили значний відбиток радянських ідеологічних схем. На початку 90-х українська історіографія поступово позбулася комуністичних догматів. З’явилися публікації М. Швагуляка “Українські консерватори і справа україно-польських взаємин (1921-1939 рр.)”, “Суспільно-політична ситуація в Західній Україні на початку 30-х років XXст.”, в яких автор розглянув діяльність українських політичних сил у 30-і роки ХХ ст. і висвітлив спроби їх консолідації.

Цінною для нашої проблеми дослідження є монографія М. Кучерепи та Р. Давидюк “Волинське українське об’єднання (1931-1939рр.)”, у якій зроблено спробу комплексного аналізу діяльності ВУО на тлі політичної історії Волинського воєводства. У праці неодноразово згадано С. Жука, зокрема розповідається про те, як його переслідувала польська адміністрація за політичні переконання.

Передвиборчу боротьбу, зокрема у 1928р., у виборах до польського Сейму та Сенату характеризує у своїй статті В. Пахаренко “Віті єдиного дерева”. Парламентську діяльність політичних партій Західної України проаналізував О. Зайцев. Його стаття “Представники українських політичних партій Західної України в парламенті Польщі (1922-1939)” містить аналіз діяльності українських послів, їх роль у пропаганді ідей державної самостійності України, в протистоянні політиці асиміляції українців. У даній статті згадується трагічна загибель С. Жука.

Українському просвітянському рухові на теренах Волині присвячена праця Б. Савчука “Волинська “Просвіта”. У ній розкриваються організаційні засади та різні напрямки діяльності “Просвіти”, її керівників, які у важких умовах національного гноблення несли людям світло знань. Вперше, саме у цій монографії було дано оцінку тим історичним постатям краю, які брали активну участь в громадсько-політичному житті Волині, наприклад, сенатору М. Черкеавському, послу С. Жуку.

Одним з перших дослідників біографії С. Жука є Г. Чернихівський, відомий краєзнавець Волині. У своїй монографії “Портрети пером” статтю “Він був взірцем” він присвячує багатогранній діяльності С. Жука.

До окремої групи праць відносяться наукові публікації зарубіжних дослідників. Автори історичних студій української еміграції також не створили спеціальних праць, які присвячені були б особі С. Жука. Проте в дослідженні використана також емігрантська література, де характеризується діяльність С. Жука. В книзі А. Семенюка “На тему україно-польських відносин критичні зауваження” висвітлена діяльність відомих діячів Волині, ми знаходимо окремі відомості про С. Жука. Про розвиток української кооперації та С. Жука як провідного українського кооперативного діяча Волині розповідає фундаментальна праця І. Витановича “Історія українського кооперативного руху”.

У зарубіжній історіографії проблеми життя Волині у міжвоєнне двадцятиріччя XX ст. привертали увагу передусім польських дослідників. Безпосередньо українська інтелігенція чи діяльність С. Жука не були об’єктом їх вивчення, але їх праці проливають світло на суспільні події, в яких С. Жук відігравав певну роль.

Аналіз історіографії показує, що в поле зору дослідників потрапляли тільки окремі аспекти громадсько-політичної діяльності С. Жука. Відповідно, при недостатній науковій літературі, джерельна база дозволяє детальніше розкрити основні напрямки його діяльності. Основним джерелом дослідження стали матеріали архівів України. При написанні дисертації використано різні за характером, походженням та змістом опубліковані і неопубліковані матеріали та документи.

До роботи залучено документи різних фондів. Серед них слід виділити ті, що знаходяться в Державному архіві Тернопільської області: Кременецьке повітове Староство Волинського воєводства (ф. 2). Документи містять дані про діяльність окремих діячів краю. Не менш важливими є матеріали фонду 30 (Окружні виборчі комісії по виборах в польський Сейм та Сенат). Циркуляри, інструкції, протоколи окружних виборчих комісій (1922, 1928, 1935 і 1939 років) дозволяють простежити хід виборів до парламенту. Доповнюють дані про вибори матеріали фонду 363 (План проведення виборів до польського Сейму і Сенату 1928р.). Зокрема, подається список кандидатів до польського парламенту по всіх виборчих округах Волині від різних українських партій. Фонд 231 містить документи, що стосуються діяльності політичних партій на території Кременецького повіту, насамперед це УСРП, лідером якої був С. Жук. Більшість документів польською мовою є у фонді 316 (Кременецька повітова поліція). Там знаходимо донесення польської поліції та її таємних агентів. Ми дізнаємося з цих матеріалів про переслідування й арешт С. Жука, засудження його на два роки в’язниці за промови, спрямовані проти органів тогочасної влади, виголошені на передвиборчих вічах.

Безпосередньою базою дослідження просвітянської діяльності С. Жука стали матеріали фонду 348 (Товариство „Просвіта”). Цей фонд містить книги протоколів засідання Ради „Просвіти” Кременеччини. Аналізуючи протоколи ми бачимо різнобічну діяльність товариства, активну участь у роботі „Просвіти” С. Жука. У фонді 348 Товариства „Просвіти” Центрального державного історичного архіву України у Львові є документи, написані власною рукою C. Жука, зокрема це прохання забезпечити Кременецьку „Просвіту” необхідною літературою. У ЦДІА України у Львові у фонді 351 (Статистика і вирізки газет про результати виборів до Сейму і Сенату 1928р.) збереглися матеріали про передвиборчу агітацію, про порушення з боку польської влади законодавства про вибори.

Деякі відомості про студентські роки С. Жука залучено з фонду 274 (Комерційний інститут) Центрального державного історичного архіву України у Києві.

Джерельну базу дослідження доповнюють матеріали Державного архіву Волинської області: Волинське воєводське управління (фонд 46).

Під час роботи з архівними джерелами брався до уваги той факт, що ряд документів, наприклад, звіти, далеко не завжди відображають реальний стан речей. Однією з причин такого явища було те, що вся документація, наприклад, товариства „Просвіти”, ретельно переглядалася польською адміністрацією, і найменша необережність могла використовуватись проти авторів, тому багато фактів замовчувалося. При написанні роботи залучались різні за характером, походженням та змістом документи. Хоча не всі джерела є рівнозначними, їх сукупність дає можливість відтворити достовірну і достатньо детальну картину перебігу подій суспільно-політичного життя, пов’язаних з діяльністю С. Жука.

Архівні матеріали подають багатий, але далеко не повний обсяг інформації. Їх доповнюють спогади людей, які особисто знали С.Жука. Саме спогади дозволяють глибше осмислити складність тогочасних реалій. В роботі ми використовували свідчення М. Козуб, І. Киричука, Ю. Степ’юка , Н. Рудь та інших людей, які особисто знали С. Жука.

Важливим джерелом дослідження стала преса 20-х–30-х рр. ХХ ст. Матеріали періодичної преси дозволили відтворити характер політичного життя на Волині, порівняти погляди представників різних політичних партій і суспільних груп та їх взаємовідносини. Тогочасна періодика висвітлювала розвиток подій, зокрема у Волинському воєводстві, та коментувала їх. В українських часописах було висвітлено громадсько-політичні позиції цілого ряду відомих діячів краю, які перебували у вирі складних політичних подій.

Газета “Громадський голос” була пресовим органом УСРП, тому більшість матеріалів було присвячено діяльності партії. Друкувались в цій газеті статті відомих політиків, провідних діячів УСРП, наприклад С. Жука. Ці матеріали дають можливість простежити розвиток політичного життя на Волині, визначити роль інтелігенції в національно-визвольному русі українського народу на західноукраїнських землях.

Замітки та повідомлення про С. Жука та його діяльність з’являлись в галицьких щоденниках „Діло” та „Новий час”. Про події саме в Кременецькому повіті дізнаємося із польськомовних журналів. В них публікувались статті С. Жука польською мовою. Окремі відомості про суспільно - політичну ситуацію на Волині містить місячник “Проти хвиль”. Який виходив з квітня 1928 р. як теоретичний пресовий орган української соціалістичної думки. В даному часописі друкувались статті С. Жука. Одна із них – “Чи й волинське село шумить?”, в якій автор подає своє бачення політичних процесів на Волині, як безпосередній учасник подій.

Розділ другий „Вплив суспільно – політичної ситуації на Волині в першій третині ХХ ст. на формування політичних поглядів Семена Жука”.

На формування особи справляють вплив суспільно-політичні обставини, в яких їй доводилося жити і творити. Для того, щоб чітко виявити роль української інтелігенції в національно-визвольному русі на Волині, слід детально розглянути ту міжнародну, політичну, соціально-економічну та культурну ситуацію, яка склалася в Західній Україні в останні роки Першої світової війни та в міжвоєнний період. Саме в період між двома світовими війнами жив С. Жук. Територія Західної Волині у цей час перебувала у складі Польщі, тому що поразка української національно-демократичної революції 1917-1921 рр., втрата державності відкрили можливості для сусідніх держав анексувати значну частину українських земель.

Більшість українців, в тому числі С. Жук, опинившись під владою Польщі, не залишали надії на відновлення власної держави, тому Волинь була одним із тих регіонів України, де в міжвоєнні роки, після поразки національно-визвольних змагань 1917 – 1921 рр., закладалися ідеологічні й духовні підвалини майбутньої держави. Ця споконвічна українська земля, протягом двох десятиліть розділена державним кордоном на радянську й польську частини у міжвоєнні роки була теренами гуртування національних сил, особливо західна її частина.

С. Жук – це була людина свого краю і свого часу, представник української інтелігенції. Його діяльність проходила в контексті національно-визвольного руху українців на Волині. Відповідно він не пасивний спостерігач, а борець, активний діяч, який через освіту, політичні органи, публіцистику прагнув розвинути самосвідомість земляків, пробудити їх національну гордість та домогтись для них національних та громадянських прав.

На формування політичних поглядів С. Жука впливало й оточення, зокрема, в цей час на Волині проживав відомий громадський діяч М. Черкаський. В 1917-1918 рр. він був директором Дерманської учительської семінарії, згодом деякий час був головою Кременецької „Просвіти”, а С. Жук – його заступником. Від Кременеччини був обраний сенатором до польського парламенту. Захищаючи права українців у Сенаті, М. Черкаський проводив активну громадсько-політичну роботу.

Міжвоєнний період на Волині припадає на життя і творчість Р. Бжеського, історика, літературознавця, публіциста. На початку 1920 р. він приїжджає в Кременець, де розпочинає активну громадсько-політичну діяльність.

Серед українських інтелігентів, які плідно працювали в культурно-освітній сфері, виділяється постать С. Бачинського. Працюючи агрономом Кременецького повіту він засновував просвітянські хати-читальні, створював при них бібліотеки, організовував просвітні курси для вчителів. Неодноразово йому в цьому допомагав С. Жук.

Таким чином, українська інтелігенція на Волині була виразником ідей національної незалежності. Найбільш яскраві її представники в умовах польського панування своєю громадсько-політичною діяльністю пробуджували у волинян національну свідомість й організовували їх на захист власних інтересів.

В розділі третьому „Роль С. Жука в діяльності Кременецької філії “Просвіти” (1918-1928)”. Проаналізована культурно-просвітницька діяльність С. Жука в товаристві „Просвіта”, яка здійснювала вагомий вплив на суспільно-політичні процеси в краї. Підкреслюється, що С. Жук був активним просвітянином.

Фундаторами „Просвіти” на Волині стали В. Дорошенко, В. Кавун, подружжя Вітенків, Б.Козубський, С. Дяків, а особливо С. Жук. Найпершим наслідком діяльності останнього в „Просвіті” було заснування в Кременці української книгарні, яка згодом стала найбільшою на Волині.

У 20-х роках ХХ ст. „Просвіта” передбачала відновлення передвоєнних та створення нових філій і читалень, організацію народних театрів, хорів, просвітніх гуртків, фахових шкіл, пропагування діяльності товариства серед різних верств населення. В цьому вбачав мету діяльності товариства С. Жук.

Він розумів, що велике значення у розвитку товариства відігравали читальні. Вони проводили роботу по піднесенню культурного рівня населення Волині. Тому сприяв створенню читалень. С. Жук на своєму велосипеді об’їхав всі села повіту (понад 200 сіл), де організовував осередки „Просвіти”.

Семен Жук вважав, що, будучи осередком видавничо-культурного та просвітнього, економічного розвитку „Просвіта” виконувала державницьку роль в утвердженні відродження українського народу, була порятунком від духовного, політичного, економічного занепаду. І певні здобутки національного руху у Північно-Західній Україні стали можливими значною мірою завдяки активній праці “Просвіти”. С. Жук підкреслював, що “Просвіта” ставила на перший план політичне, національне виховання простого люду, тому що через навчання й освіту в майбутньому можна прийти до створення власної незалежної суверенної держави. Саме просвітянські діячі підтримували процес формування національної свідомості українців. Зрозуміло, що в часи іноземного панування це було нелегко робити. Тому виникнення та діяльність найвизначнішого національного товариства – „Просвіти” зумовлюється усією багатовіковою історією України, боротьбою українського народу проти асиміляторських впливів чужих країн, під владою яких він опинявся, здобуваючи собі волю і незалежність. С. Жук розпочинав громадсько-політичну діяльність з просвітянської роботи в низовій ланці „Просвіти”. Це характерно для українських політичних діячів першої половини ХХ ст. на західноукраїнських землях.

Розділ четвертий „Громадсько-політична діяльність С. Жука (1928-1939) як вияв боротьби українського інтелігента за політичні та господарські права свого народу” складається з чотирьох підрозділів. У першому відзначається, що С. Жук був провідним діячем Української соціалістично-радикальної партії.

На західноукраїнських землях на початку 20-х рр. ХХ ст. були умови для продовження боротьби українських національних сил після визвольних змагань 1917-1920 рр. . Про це свідчить широка палітра політичних партій та організацій у Західній Україні. Все-таки знайшлися політичні діячі, в тому числі і С. Жук, які зуміли організувати український народ в політичні партії. Будучи значним діячем УСРП на Волині, С. Жук відстоював інтереси українського трудового люду, зокрема, піднімаючи важливі наболілі питання тогочасного суспільства на вічах, нарадах, у пресі, а згодом і на парламентській трибуні.

Проаналізувавши програму УСРП, ми бачимо, що домінуючою є вимога незалежності України. УСРП в легальних формах здійснювала опозиційну політику проти польської влади. С. Жук вважав, що лише мирним шляхом необхідно наближатися до побудови власної держави. селянству. С. Жук розумів, що необхідно перетворити селянство з пасивного спостерігача в активного учасника суспільно-політичних процесів,

У боротьбі за свої права не останню роль УСРП відводила українському селянству. С. Жук розумів, що необхідно перетворити селян з пасивних спостерігачів в активних учасників суспільно-політичних процесів, підкреслював важливість формування сільського інтелігента. Відповідно соціальною основою УСРП було селянство, і це не дивно, тому що в соціальній структурі Волині в цей період найбільший відсоток припадав на селян.

Щоб не склалося уявлення про те, що програма УСРП була зорієнтована лише на проблеми селян, то слід зазначити, що за робітниками вона закріплювала наступні права: справедлива оплата праці, восьмигодинний робочий день, право на страйк та соціальне забезпечення. С. Жук підкреслював, що селяни і робітники повинні об’єднатися, щоб разом досягнути поставлених цілей.

Займалася УСРП під керівництвом С. Жука й благодійницькою діяльністю, цим самим прагнучи реально вирішувати соціальні потреби українців. Наприклад, партія активно підтримувала Комітет допомоги потерпілим від стихійного лиха в Галичині, організований С. Жуком в м. Кременці.

З ініціативи С. Жука УСРП створила на Волині молодіжну організацію „Каменярі” і видавала газету літературного напрямку „Каменярі” для молоді. Також при УСРП діяла „Жіноча громада” із пресовим органом „Жіночий голос”.

У другому підрозділі основна увага зосереджена на парламентській діяльності Семена Жука в 1928-1930 рр. Перед новообраними послами постало питання об’єднання своїх зусиль у польському парламенті. Соціал-радикали створили свій клуб – Українську соціал-радикальну парламентську репрезентацію. Її головою було обрано Л. Бачинського, заступником С. Жука.

Українські депутати брали активну участь у роботі Сейму. Вони піднімали з парламентської трибуни різноманітні проблеми, зокрема, питання амністії для політичних в’язнів, особливо тих, хто був заарештований під час передвиборчої компанії; питання „сокальського кордону”; питання соціального захисту українців; питання сваволі польської адміністрації по відношенню до українців тощо.

Незважаючи на різні перешкоди, парламентська діяльність С. Жука відіграла важливу роль у пропаганді ідей державної самостійності і соборності України. С.Жук з парламентської трибуни захищав права своїх земляків. Відданий своїм ідеалам і принципам, С. Жук шукав шляхи співпраці з польським урядом, розуміючи, що питання незалежності України є питанням майбутнього, а в даний момент необхідно було вирішувати питання фінансування українських установ та організацій, відкриття українських шкіл.

У третьому підрозділі на численному фактичному матеріалі висвітлено кооперативну діяльність С. Жука. Відповідно, розкрито розвиток українського кооперативного руху на Волині. Організаційне керівництво кооперації південної Волині зосереджувалося в Кременці. Саме там і постало Бюро Волинської кооперації. Вже в 1921р. воно поєднало свою діяльність з центром західноукраїнської кооперації у Львові, до 1927р. узгоджувало з ним всі ключові питання розвитку кооперації. Аналіз економічного становища Кременецького повіту в даний період, допомагає зрозуміти, на якому підґрунті розвивалась українська кооперація.

Не дивлячись на те, що польська влада штучно стримувала розвиток української кооперації, надаючи пільги польським кооперативам, вона продовжувала розвиватися та утворювати власну розгалужену мережу кооперативних установ, завдяки діяльності української інтелігенції, зокрема С. Жука. Він вважав, що незважаючи на різноманітні труднощі, кооперативний рух прискорював суспільну мобілізацію та національну інтеграцію серед українців і свідчив про їхнє прагнення опікуватися власними справами. Як директор Українбанку Семен Жук багато зробив для економічного розвитку краю. Разом з своїми однодумцями С. Жук розробив програму пожвавлення господарського життя краю через розвиток кооперативного руху на Волині, а це в свою чергу сприятиме досягненню такого економічного рівня розвитку цього регіону, як й інші території Польщі. С. Жук підкреслював, що збільшення продуктивності дрібного селянського господарства залежить від двох чинників, перший – наділення селян додатковими земельними ділянками без викупу, другий – це добровільна кооперація сільськогосподарського виробництва. С. Жук констатував той факт, що Волинь є аграрним краєм, тому закликав польський уряд сприяти розвитку промисловості на цих землях. Також С. Жук сподівався, що кооперація зможе підняти селянську версту на боротьбу за власні права не лише економічні, але й політичні .

У четвертому підрозділі проаналізована публіцистична діяльність С. Жука. Він не лише активний громадсько-політичний діяч, але і публіцист. Політично-публіцистичний доробок С. Жука не є великим: налічує монографію та ряд статей. Переважна більшість з них не втратила своєї актуальності й сьогодні. На жаль, мусимо констатувати той факт, що не всі твори Семена Антоновича знайдені.

Основна ідея, яка об’єднує всі публіцистичні твори С. Жука, це прагнення до самовизначення українського народу, до побудови незалежної України. Глибоке почуття патріотизму автора спонукає до роздумів читачів над становищем українського люду. Виступаючи з своїми думками у пресі, С. Жук не намагався сподобатись певним політичним колам, а прагнув навчити думати своїх земляків по-державницькому, спонукати їх до активної участі в громадському житті.

Висновки. У висновках узагальнено результати дослідження, сформульовано основні положення, що виносяться на захист:

Вивчено історіографію та джерела дослідження діяльності С. Жука. Аналіз стану наукових досліджень українськими вченими українсько-польських відносин у міжвоєнний період переконливо свідчить, що за роки незалежності ними досягнуто певного прогресу в розвитку вітчизняної історичної науки. Проте біографія С. Жука спеціального висвітлення в українській історичній літературі не знайшла. В поле зору дослідників потрапляли тільки окремі аспекти його громадсько-політичної діяльності. Безпосередньо джерельною базою наукової праці є документи, періодичні видання, спогади.

Узагальнено відомі і введено в науковий обіг малоз’ясовані сторінки біографії С. Жука. В умовах творення незалежної України є потреба в поверненні із забуття історичних фактів, подій, а також імен видатних людей, які впливали на розвиток українського суспільно-політичного та культурно-національного життя, відігравши вагому роль у самоствердженні української нації, створенні передумов державності та соборності України. Тому ми прагнемо відкрити ім’я С. Жука широкому загалу нинішнього покоління українства.

Досліджено процес формування поглядів С. Жука як учасника Української революції 1917-1921–х рр., а згодом активного діяча національно-визвольної боротьби українців на Волині у міжвоєнний період ХХ ст. Проголошення незалежності України 1918 року, ідея соборності, реалізована в січневій злуці 1919 року, мали для С. Жука, як і для більшості його однодумців, кардинальне значення та спонукали до боротьби проти дискримінаційної політики польських властей на землях Волині.

Доведено, що С. Жук відігравав вагому роль в організації національних, політичних, просвітницьких осередків на Волині. Вплив С. Жука на громадське життя у контексті українсько-польських взаємин відбувався через його виступи на вічах, нарадах, з парламентської трибуни, у пресі. Він захищав інтереси земляків, сприяв розв’язанню важливих питань тогочасного суспільства. Він викривав антиукраїнську політику польських властей – масове закриття українських шкіл, православних храмів тощо.

Визначено, що основними напрямками громадсько-політичної діяльності С. Жука були: просвітницька, партійна, парламентська та кооперативна.

Проаналізовано публіцистичну спадщину С. Жука.

Встановлено, що прискорене зростання національної свідомості та політичної активності українського народу під впливом С. Жука та його однодумців, яким позначене життя Західної Волині у міжвоєнний період ХХ ст. в умовах іноземного панування, заклало підвалини могутнього національно-визвольного руху, що розгорнувся в цьому регіоні в роки Другої Світової війни.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Скакальська І. Громадсько-політичний діяч та публіцист Семен Жук // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. проф. М. М. Алексієвця. – Вип. 1. – Тернопіль, 2002. – С. 49-51.

Скакальська І. Роль „Просвіти” у поширені культури та освіти на Кременеччині у міжвоєнний період (1919-1939) // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. проф. М. М. Алексієвця. – Вип. 5. – Тернопіль, 2002. – С. 33-37.

Скакальська І. Роль української соціально-політичної еліти в національно-політичній історії України міжвоєнного періоду (на прикладі діяльності С. Жука) // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Серія: Історія / За заг. ред. проф. М. М. Алексієвця.– Вип. 3: Національно-державне відродження слов’янських народів Центрально-Східної Європи крізь призму 85-річчя. – Тернопіль: ТДПУ, 2003. – С. 279-282.

Скакальська І. Діяльність С. Жука у польському Сеймі 1928-1930 рр. // Матеріали міжнародної наукової конференції „Українсько- польські відносини в ХХ ст.: державність, суспільство, культура”, 15-16 квітня 1999 р. – Тернопіль: Лілея, 1999. – С. 91-94.

Скакальська І. Роль української еліти в національно-визвольному русі на Волині у міжвоєнний період ( на прикладі громадсько-політичної діяльності С. Жука ) // Збірник наукових праць. Серія „Історія та географія” / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди, – Харків: Майдан, 2004. - Вип. 16. – С. 89-91.

Скакальська І. Діяльність С. Жука як директора кооперативного банку (1933-1939) // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. проф. М. М. Алексієвця.- Тернопіль, 2003. – Вип. 2.– С. 144- 155.

Скакальська І. С. Жук – провідний діяч УСРП на Волині // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. проф. М. М. Алексієвця. – Тернопіль, 2003. – Вип.1.– С. 128-132.

АНОТАЦІЯ

Скакальська І. Б. Діяльність Семена Жука в національно-визвольному русі українського народу на Волині у міжвоєнний період ХХ ст. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 09.00.12. – українознавство. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2005.

У дисертації відтворено наукову біографію відомого діяча краю Семена Жука. Показана його роль в національно-визвольному русі українського народу на Волині у міжвоєнний період ХХ ст. На основі аналізу широкого кола джерел визначено фактори, які вплинули на формування поглядів С. Жука. Докладно висвітлено партійну, парламентську, кооперативну та просвітницьку діяльність С. Жука, проаналізовано його публіцистичну спадщину. Підкреслено, що багатогранна діяльність С. Жука була спрямована на захист національних інтересів, демократичних прав і свобод українців. Основні віхи життєвого шляху С. Жука розкрито на широкому тлі суспільно-політичних подій на Волині у міжвоєнний період ХХ ст.

Ключові слова: Семен Жук, громадсько-політична діяльність, Волинь, національно-визвольний рух, „Просвіта”, парламентська діяльність, кооперативний рух.

АННОТАЦИЯ

Скакальская И. Б. Деятельность Семена Жука в национально-освободительном движении украинского народа на Волыни у междувоенный период ХХ ст. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 09.00.12 – украиноведение. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. – Киев, 2005.

В диссертации отображена научная биография известного деятеля Волыни Семена Жука. Показана его роль в национально-освободительном движении украинского народа на Волыни в междувоенный период ХХ века. На основании анализа широкого круга источников установлены факторы, которые влияли на формирование взглядов С. Жука.

Обстоятельно освещена партийная, парламентская, кооперативная и просветительская деятельность С. Жука, дан анализ его публицистическому наследию. Подчеркнуто, что многогранная деятельность С. Жука была направлена на защиту национальных интересов, демократических прав и свобод украинцев.

Основные вехи жизненного пути С. Жука подаются на широком фоне общественно-политических событий на Волыни в междувоенный период ХХ века.

Ключевые слова: Семен Жук, общественно-политическая деятельность, Волынь, национально-освободительное движение, “Просвита”, парламентская деятельность, кооперативное движение.

ANNOTATION

I.B.Skakalska. Activities of Semen Zhuk in national liberation movement of Ukrainian people in Volyn in the period between two wars of XX century – Manuscript.

Thesis for a Candidate of History Degree on specialty 09.00.12 - Ukrainian Studies, Kyiv National Taras Shevchenco University. – Kyiv, 2005.

In thesis the biography of public