4. Музичному розвиткові особливо сприяє музична творчість як різновид навчальної діяльності.

5. Наявність музичних здібностей ще не є фактором значних творчих досягнень, а отже, і неправомірно ототожнювати музичні здібності з музично-творчими. Деякі учні з високим рівнем музичних здібностей виявили незначні творчі результати, але саме музична творчість в значній мірі підвищує розвиток музичних і виконавських здібностей.

6. Будь-якому творчому процесу (в тому числі і музичному) властиві фантазія, творча уява, асоціації, інтуїція, рефлексія, дивергентне мислення. Але для створення музики їх недостатньо, бо мають бути й суто музично-творчі здібності: образно-слухове уявлення, передчутність, аутизм, мовнорозумова антиципація, музичне продуктивне (як таке, що створює щось нове) мислення.

7. У процесі розвитку музично-творчих здібностей слід поставити на перше місце розвиток творчих здібностей. Основні напрямки цієї роботи такі: розвиток креативного та дивергентного мислення; використання різних (музичних і немузичних) асоціацій; забезпечення єдності емоційного, свідомого і підсвідомого (інтуїції); оволодіння прийомами музично-пізнавальної діяльності на рефлексивній основі. Розвиток музично-творчих здібностей нами розглядається як основний фактор, який стимулює сприйняття, творче проникнення, творче відтворення учнями змісту музичного мистецтва. Тільки потреба думати, відчувати, пізнавати, створювати і виводить підлітка в експериментальний пошук.

8. Взаємодія різних видів мистецтва дозволяє осягнути художній твір в його цілісності, зрозуміти єдину логіку і закони художньої творчості, збагатити знання учнів про єдність і якісну своєрідність кожного окремо виду мистецтва, що є важливим чинником у музично-творчій діяльності.

9. Комплекс музичності розвивається у тісному взаємозв’язку і взаємовпливові. Скажімо, рівень виконавських здібностей залежить від музичних, від здатності проникнути в образно-асоціативну суть змісту твору, а цьому сприяє музично-творча діяльність. Музично-творчі ж здібності не можуть розвиватися самі по собі, а лише в тісній єдності з різними видами музичної діяльності і разом з іншими здібностями.

10. Ефективність розвитку музично-творчих здібностей залежить від залучення учнів до таких форм діяльності, які вимагають вияву інтелектуальної, художньої, емоційної, творчої діяльності в єдиному комплексі.

Проведена робота не вичерпує всіх аспектів проблеми розвитку музично-творчих здібностей. Подальшого дослідження потребує питання розробки комплексних програм поетапного розвитку музично-творчих здібностей учнів мистецьких та загальноосвітніх шкіл. Оскільки процеси репродуктивного і продуктивного музичного мислення протікають у тісному взаємозв’язку з процесами відтворення і творення музики, то слід і надалі вивчати специфіку кожного з них і їх взаємовплив у сприйнятті, виконанні і складанні музичних творів. Цікавим та важливим, на нашу думку, може бути дослідження взаємозв’язку і взаємовпливу у розвиткові інтелектуальних та музично-творчих здібностей .

Основні положення дисертації викладені в таких роботах автора:

1. Стецюк К.В. Формування музичного мислення підлітків у процесі роботи над хоровим твором // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. – Луганськ, 2002.- №6 (50).- С.160-167

2. Стецюк К.В. Підготовка викладачів шкіл мистецтва до формування музичного мислення підлітків // Матеріали науково-практичної конференції “Теорія і практика андрогогіки в Україні” / За заг. ред. Є.М.Хрикова та ін. – Луганськ: ЛДПУ імені Тараса Шевченка, 2003. – С. 66-71

3. Стецюк К.В. Взаємозв’язок суміжних видів мистецтва як передумова активізації музичного мислення // Освіта Донбасу. – 2003. - №3. – С. 61-65

4. Стецюк К.В. Пам’ять як компонент розвитку музично-творчого потенціалу // Підготовка творчої особистості у мистецьких вищих навчальних закладах: Збірник наукових праць. – Харків: Принт Дизайн, 2003. – 300 с. - С. 246-254

5. Стецюк К.В. Чинники впливу на розвиток музично-творчих здібностей учнів мистецьких шкіл // Освіта Донбасу. – 2003. - №5-6. – С. 43-48

6. Стецюк К.В. Розвиток творчих здібностей підлітків шкіл мистецтва засобами музики: Педагогічні пошуки в галузі мистецької освіти в Україні на межі третього тисячоліття: традиції, сучасність, перспектива: Зб. тез за матеріалами Другої всеукраїнської науково-практичної конференції (Луганськ, 17-19 квітня 2003 р). – Луганськ: В-во Янтар, 2003. – 312 с. – С. 59-61

7. Стецюк К.В. Деякі аспекти підготовки фахівців з розвитку музичної творчості учнів // Новий колегіум. – 2004. - №1-2. – С. 52-56

8. Стецюк К.В. Особливості навчально-виховного процесу в школах мистецтва з розвитку музично-творчих здібностей // Музичне і театральне мистецтво України у дослідженнях молодих мистецтвознавців: Матеріали Всеукраїнської науково-творчої конференції студентів та аспірантів, 16-17 березня 2004 року / Відп. ред. Г.Я. Ботунова. – Х.: ХДУМ, 2004. – 94 с. – С. 73-75

9. Стецюк К.В. Розвиток музично-творчих здібностей викладачів як засіб самореалізації особистості учнів // “Особистісно орієнтована організація післядипломної освіти”: Матеріали науково-практичної конференції / Відп. за вип. Є.М.Хриков. – Луганськ, 2004. – С. 37-42

10. Стецюк К.В. Плекаймо бажання творити красу (розвиток музично-творчих здібностей учнів засобами хорового мистецтва) // Мистецтво та освіта. - 2005. - №1(35). – С. 23-26

11. Стецюк К.В. Розвиток музично-творчих здібностей учнів мистецьких шкіл (методичні поради для викладачів шкіл естетичного виховання). – Луганськ: Обласний центр учбово-методичної роботи і культурних ініціатив, 2005. – 32 с.

12. Стецюк К.В. Розвиток музично-творчих здібностей як педагогічна проблема // Технологія навчання дорослих: зміст, структура, основні характеристики: Матеріали науково-практичної конференції / Ред. кол.: С.Я. Харченко, Є.М. Хриков, О.І. Кравченко. – Луганськ: Альма-матер, 2005. – С. 34-40.

Стецюк К.В. Розвиток музично-творчих здібностей учнів у навчально-виховному процесі мистецьких шкіл. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальнстю 13.00.07 – теорія і методика виховання. Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. – Луганськ, 2005.

Дисертація присвячена дослідженню процесу розвитку музично-творчих здібностей у навчально-виховному процесі мистецьких шкіл. У ній розглянуто проблему музично-творчих здібностей у контексті різних галузевих наукових знань; подано аналіз вітчизняної та зарубіжної психологічної, педагогічної, мистецтвознавчої літератури про сутність та розвиток музично-творчих здібностей; розкрито особливості творчого і музично-творчого процесу у музичній діяльності; досліджено взаємовплив у розвитку пізнавально-психічних процесів і музичних здібностей та чинники впливу на їх розвиток; обґрунтовано методику цілісного розвитку музичних, творчих і музично-творчих здібностей, оскільки вважаємо, що наявність музичних здібностей ще не є показником музично-творчої діяльності.

Доведено залежність розвитку музично-творчих здібностей від залучення учнів до таких форм діяльності, які постійно ускладнюються і вимагають вияву інтелектуальної, художньої, емоційної, творчої діяльності в єдиному комплексі.

Визначена сукупність критеріїв та показників рівнів сформованості музично-творчих здібностей, яка дає можливість удосконалити методику діагностування здібностей учнів. Вона включає: рівень розвитку інтелекту, музичних, виконавських та творчих здібностей, музично-творчої діяльності, музично-творчих здібностей і має вагоме значення для подальшої розробки методики організації навчально-виховного процесу дитячих мистецьких шкіл.

Експериментально апробовані педагогічні умови, що забезпечують ефективність дії запропонованої методики розвитку музично-творчих здібностей учнів мистецьких шкіл.

Ключові слова: комплекс музичності, музично-творчий процес, музично-творчі здібності, творча уява і фантазія, асоціації, образно-слухове уявлення, передчутність, мовнорозумова антиципація, дивергентне і музично-продуктивне мислення.

Стецюк К.В. Развитие музыкально-творческих способностей учащихся в учебно-воспитательном процессе школ искусств. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. Восточноукраинский университет имени Владимира Даля. - Луганск, 2005.

Актуальность данной проблемы обусловлена новыми тенденциями в развитии образования. Возникла настоятельная потребность общества в творческих, деятельных, талантливых, интеллектуально и духовно развитых гражданах. Помочь решить эти задачи призваны и специализированные школы искусства.

Исследованию процесса развития музыкально-творческих способностей учащихся в учебно-воспитательном процессе школ искусства и посвящена диссертация. В ней рассмотрено проблему музыкально-творческих способностей в контексте различных областей научных знаний; дан анализ отечественной и зарубежной психологической, педагогической, искусствоведческой литературы о сущности и развитии музыкальных способностей; раскрыто особенности творческого и музыкально-творческого процесса в музыкальной деятельности; исследовано взаимовлияние и взаимосвязь познавательно-психических процессов и музыкальных способностей, а также факторы влияния на их развитие; обосновано методику целостного развития музыкальных, исполнительских, творческих, музыкально-творческих способностей, поскольку наличие музыкальных способностей еще не является показателем музыкального творчества.

В связи с тем, что способности не могут существовать иначе, как в постоянном развитии, организация учебно-воспитательного процесса должна включать систему форм и методов работы с постоянным усложненим всех видов художественной и музыкально-творческой деятельности. Музыкальному развитию особенно способствует музыкальное творчество как разновидность учебно-воспитательной деятельности.

В любом творческом процессе (в том числе и музыкальном) присутствуют фантазия, творческое воображение, ассоциации, интуиция, рефлексия, дивергентность. Но для создания музыки их недостаточно. Кроме музыкальных способностей, необходимы и чисто музыкально-творческие: образно-слуховое представление, предслышание, аутизм, речемыслительная антиципация, музыкально-продуктивное (как таковое, что создает что-то новое) мышление.

Все компоненты музыкально-творческого процесса взаимосвязаны и взаимно влияют друг на друга. К примеру, уровень исполнительских способностей зависит от музыкальных, от способности проникать в образно-ассоциативную сущность содержания произведения, а этому способствует музыкально-творческая деятельность. Музыкально-творческие же способности не могут развиваться сами по себе, а лишь в тесном единстве с различными видами музыкальной деятельности и вместе с другими способностями.

Важным фактором в музыкально-творческой деятельности младших подростков является взаимодействие разных видов искусства, которое позволяет постичь художественное произведение в его целостности, понять единую логику и законы художественного творчества.

Разработана и экспериментально апробирована методика развития музыкально-творческих способностей младших подростков. Ее главная идея состоит в целенаправленном педагогическом моделировании учебно-воспитательного процесса, эффективность которого зависит от привлечения учащихся к таким формам деятельности, требующих проявления интеллектуальной, художественной, эмоциональной, творческой деятельности.

Ключевые слова: комплекс музыкальности, музыкально-творческие способности, уровень интеллекта, творческое воображение, фантазия, ассоциации, образно-слуховое предслышание, дивергетность, креативность, музыкальное продуктивное мышление.

Stetsyuk K.V. The development of pupils’ musical and creative faculties in the teaching and educational process of art schools.

Th thesis for a Candidate of science degree (pedagogic) on the specialty 13.00.07 – theory and methods of education. The Eastern Ukrainian National University named after Volodymyr Dal’, Luhans’k, 2005

The thesis is dedicated to the problem of musical and creative faculties development of pupils in the teaching and educational process of art schools. On the data basis, obtained from the psychological, pedagogical and musical study of such a complicated phenomenon as the musical and creative faculties, the point of the development of the art schools pupils’ faculties at the early teenager’s age.

In the work the structural analysis of musical complex is conducted, the musical and creative complex is retraced in accordance with the abilities, that resulted any creative process.

The development of musical and creative process, it is not only the improvement, but, mainly, the creative cooperation in the creation of all components of musical activity and mental processes. The creative music art assists in musical development very much, especially as a variety of educational activity. The dependence of musical and creative faculties development on giving the pupils access to such activity forms, that require the opening of intellectual artistic, emotional, concert and performance, musical and creative activity in the whole complex.

Key words: musicality complex, musical and creative faculties, stage intellectual level, creative imagination and fantasy, associations, image-bearing and acoustic anticipation, speech and thought anticipation, divergent and musical and productive thought, improvisation.

Підписано до друку 23.05.2005. Папір офсетний. Формат 60х90/16.

Друк офсетний. Гарнітура Times New Roman. Ум. друк. арк. 0,9.

Наклад 100 прим. Зам. № 22818

Видавництво “Планета “КОПІ”

91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 1а