НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Степанова Катерина В’ячеславівна

УДК 330.15(432.343)+338.24

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ІНТЕГРОВАНОГО УПРАВЛІННЯ МОРСЬКИМ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯМ

Спеціальність: 08.08.01 – економіка природокористування

і охорони навколишнього середовища

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Одеса-2005

Дисертація є рукопис.

Дисертація виконана в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної Академії наук України.

Науковий керівник | доктор економічних наук, професор, академік НАН України БУРКИНСЬКИЙ БОРИС ВОЛОДИМИРОВИЧ, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, директор

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор САДЕКОВ АЛІМЖАН АБДУЛОВИЧ, Донецький державний університет економіки та торгівлі ім. М. Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки підприємства

доктор економічних наук, професор КОВАЛЬОВ ВОЛОДИМИР ГЕОРГІЙОВИЧ, Одеський державний екологічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту природоохоронної діяльності

Провідна установа | Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, відділ охорони та використання водних ресурсів, м. Київ

Захист відбудеться: 29 червня 2005 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, за адресою: 65044, Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, за адресою: 65044, Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий: “28” травня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Моліна О.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останні 10-15 років Чорне та Азовське моря, що мають особливе геополітичне значення, є важливими об'єктами економічних досліджень проблем європейської ресурсно-екологічної безпеки та об'єктами національних інтересів України, розглянутих у контексті екологічно сталого розвитку і національної безпеки. Ключовою проблемою оптимізації рішення подібних задач є задача підвищення ефективності використання морських природних ресурсів і охорони навколишнього середовища в Чорноморсько-Азовському регіоні. У дослідженні економіко-екологічних проблем морського природокористування і морегосподарської діяльності великий внесок внесли українські учені Б.В. Буркинський, В.М. Єремєєв, Т.П. Галушкіна, І.Г. Гречановська, О.М. Громова, В.О. Дергачов, О.В. Живицький, Е.М. Ігумнова, Н.Г. Ковальова, Н.В. Коржунова, Л.Л. Круглякова, Р.О. Крижановський, В.В. Літовченко, М.Т. Мелешкін, В.М. Степанов, І.Є. Тимченко, С.К. Харічков ті ін., а також закордонні учені П.Я. Бакланів, М. Баррет, В.С. Бондаренко, С. Валеджио, Л.Б. Вардомський, Ю.С.Долотов, С.Б. Лавров, В.И. Лимарьов, Дж. Мюллер, В.Є. Неидзе, Б.Пріоні, С.Б. Слевич, С.Б. Шлихтер, Дж. Хеннінгсен та ін.

Сучасний етап освоєння природно-ресурсного потенціалу (ПРП) Чорного та Азовського морів характеризується важко керованими тенденціями посилення антропогенного впливу на морські екосистеми і деградації біологічних, рекреаційних та інших ресурсів. Пошук подальших шляхів радикального поліпшення використання ПРП цих морів і відновлення відтворювальних функцій їх екосистем є найактуальнішою проблемою сучасності. На ці проблеми зверталася увага в контексті задач сталого розвитку на Всесвітніх саммітах у (Ріо-де-Жанейро, 1992 р., і Йоганнесбург, 2002 р.), а також на європейському форумі Міністрів охорони навколишнього середовища (Київ, 2004 р.). Оцінка показала, що складність, багатоплановість і недостатність розробки методологічних, методичних і прикладних проблем використання морських ресурсів в умовах екологічних кризових ситуацій є найбільш актуальними питаннями удосконалювання управління морським природокористуванням на принципах інтегрованого підходу до вирішення економіко-екологічних проблем. Усі зазначені вище проблеми визначили актуальність обраної теми дисертації, присвяченої питанням формування інтегрованої системи управління морським природокористуванням.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася відповідно до планів бюджетної тематики Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за темами: “Розробка теоретико-методологічних і прикладних основ управління сталим розвитком продуктивних сил і природокористування у береговій зоні Чорного та Азовського морів (у межах України)” (1995-1997 рр., номер державної реєстрації 0195U009403) – автором сформульовано методологічні і методичні принципи формування системи інтегрованого управління морським природокористуванням; “Науково-методичні основи формування нормативної бази економіко-екологічного управління прибережною господарською діяльністю в Чорноморсько-Азовському басейні (у межах України)” (1998-2000 рр., номер державної реєстрації 0198U001373) – розроблено методологічні підходи до організації інформаційної підтримки управління морським природокористуванням; “Економіко-екологічне прогнозування ресурсно-екологічних трансформацій у приморських регіонах України (2001-2003 рр., номер державної реєстрації 0101U00708)” – розроблено принципи і невизначеності в системах економіко-екологічного планування.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичного, методичного та організаційного забезпечення інтегрованого управління морським природокористуванням в умовах загострення економіко-екологічних конфліктів у Чорноморсько-Азовському регіоні. Необхідність досягнення поставленої мети обумовила першочергову важливість вирішення таких задач:–

розробка методологічних і прикладних аспектів оцінки тенденцій і закономірностей кризових економіко-екологічних ситуацій в освоєнні Чорного та Азовського морів;–

формування методичних підходів і прикладних оцінок рівнів економіко-екологічної конфліктності (інцидентності) морегосподарської діяльності в Чорноморсько-Азовському регіоні;–

формування принципів і моделей інтегрованого підходу до планування і управління морським природокористуванням;–

удосконалювання методів обліку факторів часу і невизначеності в системі інтегрованого управління природокористуванням;–

формування системи організаційно-економічних механізмів інтегрованого управління морським природокористуванням.

Об'єктом дослідження є процеси управління морським природокористуванням.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні і методичні основи формування системи інтегрованого управління морським природокористуванням.

Методи дослідження. Методичною основою дисертаційного дослідження є теоретичні розробки вітчизняних і закордонних учених у галузі економіки природокористування та охорони навколишнього середовища, морської економіки, економічної та екологічної безпеки. При оцінці сучасних тенденцій і закономірностей ресурсно-екологічних трансформацій і кризових економіко-екологічних ситуацій використовувалися методи загальної теорії розвитку, методи експертних оцінок, методи економіко-екологічного аналізу. В основу розробки методичних підходів і прикладних основ оцінки рівнів економіко-екологічної конфліктності (інцидентності) стосовно умов Чорноморсько-Азовського регіону покладено методи загальної параметричної теорії систем, теорії конфліктів, матричного аналізу. При розробці наукових і прикладних проблем формування організаційно-економічних механізмів інтегрованого управління морським природокористуванням використано методи теорії управління складними системами і теорії екологічного менеджменту.

Інформаційно-методичною базою досліджень є Закони України, Укази Президента України, Законодавчі акти Верховної Ради, Постанови Кабінету Міністрів України, нормативні документи міністерств і відомств, органів регіонального управління, офіційні статистичні матеріали, аналітичні огляди з економічних питань природокористування та охорони навколишнього середовища, а також матеріали, що були опубліковані в монографічній літературі та періодичних виданнях.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше з позицій теорії управління складними системами і стратегії сталого розвитку обґрунтовано теоретико-методологічні і методичні основи інтегрованого управління морським природокористуванням. Найбільш важливими результатами досліджень, що мають наукову новизну, є:

вперше:

– розроблено оціночні показники рівнів економіко-екологічної конфліктності (інцидентності) господарської діяльності в Чорноморсько-Азовському регіоні з використанням апарата загальної параметричної теорії систем;–

уперше сформульовано систему принципів і моделей інтегрованого управління морським природокористуванням на основі теорії аналізу та опису складних систем;

удосконалено:–

систему організаційно-економічних механізмів інтегрованого управління морським природокористуванням у рамках формування цілісного морегосподарського комплексу України.

набуло подальшого розвитку:–

методологічні і методичні підходи до економіко-екологічної оцінки тенденцій і закономірностей природно-ресурсних трансформацій у морському басейні на основі виявлення конфліктних і кризових ситуацій;–

методи урахування факторів часу і невизначеності в системах інтегрованого управління природокористуванням, прогнозування і оптимального планування економіко-екологічного сталого розвитку регіону.

Практичне значення одержаних результатів пов'язано з рішенням важливої народногосподарської задачі підвищення економічної ефективності морського природокористування на основі принципів інтегрованого управління використанням відтворенням і охороною природних ресурсів. Наукові положення, висновки і рекомендації з удосконалювання управління морським природокористуванням сприяють рішенню народногосподарських задач сталого розвитку економіки приморських регіонів.

Результати наукових досліджень використані Комісією з питань екології Одеської обласної ради (довідка № 4 ПК-16-12 від 4.12.2002 р.); асоціаціями Євроберег-Україна і COASTNET–EUROCOAST UK (Велика Британія) (довідка від 15.07.2002 р.), у навчальному процесі за спеціальністю “Менеджмент організації” на кафедрі “Менеджмент природоохоронної діяльності” в Одеському державному екологічному університеті (довідка № 02-375 від 5.04.2005 р.); при підготовці і реалізації проекту “Партнерство за демократію в ім'я здоров'я нації”, виконуваного в Херсонській області за підтримкою Представництва Європейської комісії в Україні (довідка № 001 від 28.01.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною працею, у якому викладено персональний авторський підхід і особисто розроблені методологічні і методичні основи формування системи інтегрованого управління морським природокористуванням, у тому числі в умовах кризових ситуацій. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, автором дисертаційної роботи використані лише ті ідеї і положення, що є результатом особистого наукового внеску в публікаціях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати проведеного дослідження апробовані в доповідях і одержали позитивну оцінку на міжнародних, національних і науково-практичних конференціях:

Міжнародний симпозіум: “Управління та охорона узбережжя північно-західного Причорномор'я” (Одеса, 30 вересня – 6 жовтня 1996 р.);

Міжнародна науково-практична конференція “Проблеми корпоративної безпеки” (Одеса, 2 грудня 1998 р.);

Міжнародна науково-практична конференція “Економічні проблеми виробництва і споживання екологічно чистої продукції АПК” (ЕП-99) (Суми, 24-26 листопада 1999 р.);

Науково-практична конференція “Екологія, економіка, ринок” (Одеса, 9-10 грудня 1999 р.);

Наукова конференція “Проблеми розвитку курортної справи і туризму в Одеському регіоні” (Одеса, 29-30 березня 2000 р.);

Друга міжнародна науково-практична конференція “Економічні проблеми виробництва і споживання екологічно чистої продукції” (ЕП-2001) (Суми, 22-25 травня 2001 р.);

Друга науково-практична міжнародна конференція “Причорномор'я на порозі XXI сторіччя: тенденції глобалізації і регіоналізації соціально-економічного розвитку” (Феодосія, 18-21 вересня 2001 р.);

Всеукраїнська наукова конференція “Проблеми управління регіональним економічним і соціальним розвитком” (Рівне, 22-23 травня 2003 р.)

Всеукраїнська наукова конференція “Проблеми управління регіональним економічним і соціальним розвитком” (Рівне, 20-21 травня 2004 р.).

Публікації. За результатами проведеного дослідження автором опубліковано 20 наукових праць загальним обсягом 12 д.а., з них персонально автору належить 8,5 д.а. у тому числі 5 монографій, 2 брошурах, 8 статей у збірниках наукових праць, 5 статей у матеріалах і тезах конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатка. Загальний обсяг дисертації складає 234 сторінки, у тому числі 21 таблиць на 28 сторінках, 26 рисунків на 25 сторінках, 4 додатка на 4 сторінках. Список використаних джерел складається з 175 найменувань на 18 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовується актуальність дисертаційного дослідження, сформульовано його мету і задачі, викладено методологію, методи та інформаційну базу досліджень, сформульовано наукову новизну одержаних результатів та їхнє практичне значення, виділено особистий внесок здобувача в дослідженні теми.

У першому розділі “Оцінка економіко-екологічних факторів і тенденцій розвитку природно-господарського комплексу Чорноморсько-Азовського басейну в контексті задач інтегрованого управління” досліджуються тенденції і закономірності ресурсно-екологічних і економічних трансформацій у басейні Чорного та Азовського морів у контексті оцінки перспектив сталого соціально-економічного розвитку і забезпечення безпеки приморських регіонів України. Затверджується, що стале зростання антропогенних навантажень на екосистеми досліджуваних морів призводить до необоротних процесів виснаження і погіршення якості природно-ресурсного потенціалу, до більш частого і масштабного прояву кризових економіко-екологічних ситуацій та інцидентів, а також формуванню передумов і факторів “повзучих катастроф” у Чорному та Азовському морях. Економіко-екологічні трансформації, що обумовлюють конфлікти (інциденти), визначаються як об'єкти комплексних досліджень і управління економіко-екологічною безпекою (ЕЕБ) морегосподарської діяльності, що розглядається як об'єкт і суб'єкт інтегрованого управління. Базуючись на методології і методах загальної параметричної теорії систем (ЗПТС) у роботі в матричній формі (табл. 1) представлена інтегральна системна інтерпретація економічних і екологічних конфліктів та інцидентів стосовно ситуацій Чорноморсько-Азовського регіону.

Таблиця 1

Матриця оцінки якісної інцидентності властивостей і відносин у Чорноморсько-Азовському регіоні (ЧАР-системі)

Rj

Рi | Суб'єктні відносини | Об'єктні відносини

R01 | … | R11 | R12 | … | R20

Р01 | +1 | … | -1 | +1 | … | -1 | +2

… | … | … | … | … | … | … | …

Р07 | 0 | … | 0 | … | … | 0 | -2

+4 | … | -6 | +4 | … | -4 | Jij – якщо інцидент носить позитивний характер

0 - якщо інцидент носить несуттєвий характер

-1 – якщо інцидент носить негативний характер

сумарна інцидентність при j-тому відношенні;

сумарна інцидентність при i-тому відношенні

У даному випадку цей регіон представлений як “ЧАР-система” шляхом здійснення трьох послідовних кроків: задаються властивості, відповідно до яких класифікується регіон (система) – Рi; визначаються відносини, що задовольняють заданим властивостям – Rj; вказується субстрат mij, на якому реалізуються задані Pi і Rj (у роботі розглядаються ситуації i = 1,…9; j = 1,…,20)... Сформована матриця якісної інцидентності, елементи ?ij якої оцінюються в межах -1<?ij<+1. Якщо ввести як узагальнену інцидентність між Рi і Rj, то можна проранжувати інтереси (Jij>0) і погрози (Jij<0), що виникають в управлінні системою. Сформульовано таке правило інтерпретації узагальненої інцидентності (правило “інтересів” і “погроз”): формування (чи імовірність формування) j-ої відносини при реалізації i-ої властивості при позитивній інцидентності є “інтересом”, а при негативній – “погрозою” (табл. 2). У розглянутому контексті, коли критерієм безпеки системи є незмінність її атрибутивного концепту, можна виділити два типи управління безпекою системи: 1) актуальне управління пов'язується з визначенням найближчих бажаних результатів, до якого об'єкт управління прагне у визначений момент часу; 2) потенційне управління пов'язується з визначенням цілей і задач управління, формуванням “ідеальної” системи управління.

Таблиця 2

Схема формування стратегії управління інцидентами (конфліктами)
у ЧАР-системі - фрагмент

Тип управління | Етап

управління | Нейтралізація погроз для суб'єкта регіоналізації | Реалізація інтересів суб'єкта регіоналізації

Зміст етапу | Зміст етапу

Актуальне управління | Актуалізація управління | Нейтралізація погроз для суб'єкта регіоналізації в найближчий визначений момент часу | Реалізація інтересів суб'єкта регіоналізації в найближчий визначений момент часу

Потенційне управління | Визначен-ня задач управління |

Нейтралізація погроз для суб'єкта регіоналізації протягом деякої години |

Реалізація інтересів суб'єкта регіоналізації протягом деякої години

Визначення цілей управління |

Нейтралізація погроз для суб’єкта регіоналізації, недосяжна за розглянутий проміжок часу, але досяжна у майбутньому, причому за даний проміжок часу до неї можна необмежено наблизитися |

Реалізація інтересів суб’єкта регіоналізації, недосяжна за розглянутий проміжок часу, але досяжна у майбутньому, причому за даний проміжок часу до неї можна необмежено наблизитися

Визначення ідеалів управління |

Нейтралізація погроз чи реалізація інтересів суб’єкта регіоналізації, взагалі недосяжні, але до яких слід та можна необмежено наблизитися

Згідно виконаних у роботі оцінки та узагальнень за схемою табл. 2 інцидентносний аналіз ЧАР-системи інтерпретується в такий спосіб: з 140 [(i=7)·(j=20)] можливих станів досліджуваної системи 7 є ідеальними (бажаними, але реально недосяжними), 56 – визначають погрози, 77 – визначають інтереси для суб'єкта управління системою (регіоном).

В другому розділі “Основні принципи і моделі формування інтегрованого управління морським природокористуванням” на основі методологічних і методичних положень загальної теорії систем і теорії управління досліджуються проблеми можливих підходів до формування інтегрованого управління (ІУ) природно-господарськими комплексами морського типу. Як базові основні методологічні принципи інтегрованого підходу до планування і управління морським природокористуванням сформульовано систему принципів ІУ, згрупованих за трьома напрямками – загальносистемні принципи ІУ; принципи, що відбивають властивості системи ІУ; спеціальні принципи ІУ (табл. 3).

Таблиця 3

Методологічні принципи інтегрованого управління (ІУ) морським природокористуванням

Загальносистемні принципи ІУ | Принципи, відображаючи властивості системи ІУ | Спеціальні принципи ІУ

п. системності;

п. комплексності;

п. доцільності;

п. мінімізації рівнів управління та їх упорядкованості;

п. безперервно

сті управління;

п. консолідованості;

п. емерджентності;

п. ієрархічної упо-

рядкованості ступеня ІУ | п. багатофункціо-

нальності;

п. адаптованості;

п. сталості та стабільності управління;

п. ефективності;

п. оптимальності;

п. несуперечливо-сті в плануванні управлінських рішень | п. басейнового підходу до організації управління морськими та річними басейнами;

п. програмно-цільової орієнтації;

п. багатовекторного узгодження економічного, екологічного, соціального, політичного аспектів управління;

п. спеціально орієнтованої диференціації інтегрованого управління – по змінам, цілям, антикризовим діям, по ресурсам;

п. розвинутої та збалансованої відповідаль-ності;

п. “конгломерату” та “інтергломерату” – міжнародної форми об’єднання *;

п. превентивності у вирішенні економіко-екологічних проблем;

п. консолідованості в прийняті управлінських рішень

* Наприклад, об’єднання підприємств, що добувають ресурси, споживачів ресурсів, установ сфери послуг, пов’язаних загальними інтересами.

До числа найбільш значних принципів ІУ у роботі віднесено: принцип цілісного (басейнового) підходу до організації управління морським басейном, тобто басейн Чорного та Азовського морів має сприйматися і управлятися як єдина природна система; принцип сталого управління, що базується на прояві політичної волі і всілякому партнерстві, концентрації зусиль усіх зацікавлених учасників у забезпеченні екологічної безпеки і використані природних ресурсів, без виснаження басейну; принцип багатовекторного узгодження економічних, екологічних, соціальних, політичних аспектів управління господарською діяльністю і повсюдного їх “убудовування” у національні і міжнародні інституціональні системи та ін.

У роботі до числа важливих проблем інтегрованої методології віднесене також узагальнення наукових знань, наукових напрямків, наукових проблем і розв'язуваних задач, що відповідно до закону диференціації постійно розширюються і ускладнюються. Як приклади додатку інтегрованої методології автором розглянуто підходи до побудови інтегрованих моделей: наукових знань у сфері морегосподарської діяльності; економіко-екологічних факторів сталого розвитку (рис. 1); управління природокористуванням як сукупності управляючих систем та систем, якими управляють (рис. 2);природно-ресурсні потенціали приморського регіону; економіко-екологічних кадастрів; морського господарства і морегосподарського комплексу; економіко-екологічних взаємодій; економічних інструментів управління природокористуванням і охороною навколишнього середовища.

Одним з важливих методологічних принципів інтегрованого управління природокористуванням і охороною навколишнього середовища в роботі розглядаються принципи урахування факторів часу (Т-фактор) і невизначеності (N-фактор). В економіко-екологічному управлінні категорія “час” (чи “системний час”) розглядається в масштабі періоду існування підсистем “економіка” і “екологія” чи процесів, що відбуваються в них. Т-фактор в управлінні ЕЕ-системами (процесами) пов'язується з дисконтуванням різночасних витрат (при оцінці ефективності інвестицій), оцінкою приросту інтегрального ефекту вкладень в освоєння ресурсів, а також з оцінкою періодів (стадій) перехідних процесів, життєвих циклів в економічних і екологічних підсистемах, прогнозуванням (моделюванням) ЕЕ-системи в “стиснутому” чи “розтягнутому” часі, вибором тимчасових параметрів прогнозування. Урахування Т-фактора в управлінні припускає необхідність більш повного урахування: фазових трансформацій ЕЕ-систем – депресію, кризу, стабілізацію (пожвавлення), піднесення; закономірності економічних і природних (екологічних) циклів, наприклад, довгих хвиль Кондратьєва (48 – 50 років).

У роботі урахування N-фактора в ЕЕ-управлінні розглядається як одна з найважливіших умов планування в системі забезпечення економічної та екологічної безпеки і сталого розвитку території (регіону). Це урахування містить у собі оцінку дефіциту інформації, недостатності знань обставин (ситуацій), неможливості адекватного урахування всього обсягу інформації, імовірності та непередбачуваності тих чи інших процесів, суб'єктивних різних факторів протидії. При урахуванні N-фактора у вирішенні задач планування і управління ЕЕ-процесами необхідно враховувати нетрадиційний тип невизначеності, пов'язаний з неминучою “асиметрією інформації” (по Дж. Ейкерлофу, М. Спенсу, Дж. Стігліцу).

Рис. 1. Інтегрована модель економіко-екологічних факторів сталого розвитку (СР).

Рис. 2. Інтегровані моделі управляючих систем та систем, якими управляють в природокористуванні.

У третьому розділі “Організаційно-економічні механізми інтегрованого управління морським природокористуванням у Чорноморсько-Азовському басейні” розглядвються проблеми наукового обґрунтування шляхів і напрямків удосконалювання системи механізмів управління господарською морською діяльністю в контексті забезпечення економіко-екологічної безпеки і сталого розвитку приморських регіонів на основі ієрархічної організації інтегрованої системи управління морським природокористуванням (рис. 3).

Рис. 3. Об’єкти інтегрованого управління природокористуванням (ІУП) в Чорноморсько - Азовському басейні (а)

та ієрархічна система організації ІУП (б).

Об'єкти інтегрованого управління: 1 - Чорне море; 2 - берегова зона; 3 - басейн Азовського моря; 4 - басейн р. Дніпро; 5 - басейн р. Дністер; 6 - басейн р. Дунай; 7 - район проток Босфор і Дарданелли. Національні сектори ІУП: I - Україна: II - Росія: III - Грузія; IV - Туреччина; V - Болгарія; VI – Румунія.

X, Y – рівні горизонтальної і вертикальної інтеграції.

ВЗУР - Всесвітня зустріч на вищому рівні із сталого розвитку - всесвітні самміти; ЄЕК ООН - Європейська економічна комісія ООН; ГЕФ – Глобальний екологічний фонд; ЄС - Європейський союз; ЄАНС - Європейське агентство з навколишнього середовища; РЕЦ ЦСЄ - Регіональний екологічний центр Центральної і Східної Європи (м. Будапешт); СРГ ПДОНС - Спеціальна робоча група з реалізації програми дій щодо охорони навколишнього середовища для Центральної і Східної Європи; ОЧЕС - Організація Чорноморського економічного співробітництва; ПАЧЕС – Парламентська Асамблея ОЧЕС; ГУУАМ – угруповання в складі Грузії, України, Узбекистану, Азербайджану, Молдови; ВР, ПУ, КМУ – Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів України; МОНПС – Міністерство охорони навколишньоно природного середовища; МНС – Міністерство з надзвичайних ситуацій; ТВК – територіально-виробничий комплекс; МГК – морегосподарський комплекс; АПК – агропромисловий комплекс; КРК – курортно-рекреаційний комплекс.

У роботі стверджується, що до числа найбільш пріоритетних напрямків поліпшення організації морського природокористування в Україні варто віднести необхідність реформування загальної державної системи управління природними ресурсами і охороною навколишнього середовища з урахуванням: посилення інтеграції систем регулювання використання ресурсів і екологічного контролю, особливо, у частині функціонування особливо охоронюваних природних об'єктів (заповідники, національні парки, заказники та ін.), у тому числі, у контактній зоні суша-море (прибережна смуга, лимано-гирлові комплекси, приморські водно-болотні угіддя); удосконалювання системи екологічного контролю Чорного та Азовського морів з урахуванням досвіду Державних інспекцій Чорного й Азовського морів і посилення їхніх функціональних можливостей на основі використання принципів інтегрованого (басейнового) управління; зниження впливу на управління природокористуванням фактора суб'єктивної діяльності і девиативного (“ненормативного”) поводження суб'єктів управління і приведення їх до вимог об'єктивних законів економіко-екологічного розвитку; радикальної організації (убік розширення і поглиблення) ринкової інфраструктури природокористування і природоохоронної діяльності, особливо в плані створення ринку економіко-екологічних кадастрів, страхування, аудиту, консалтінгу та ін.; створення ефективної системи економіко-екологічного прогнозування (ресурсного, зміни якості середовища, природно-техногенних погроз, кон'юнктури ринку ресурсів і екологічних послуг таі ін.), як основи стратегічного і тактичного планування і підготовки оптимальних управлінських рішень.

Винятково важливою основою формування ефективної системи інтегрованого управління природокористуванням і природоохоронною діяльністю в басейні Чорного і Азовського морів варто вважати всіляке поглиблення і розширення наукових досліджень і розвитку всього комплексу морських наук, що забезпечують потреби ефективного розвитку морегосподарського комплексу України. До числа найбільш важливих напрямків наукових досліджень у цій сфері на сучасному етапі варто віднести: фундаментальні та прикладні ресурсно-економічні, океанологічні та екологічні дослідження Чорного і Азовського морів у контексті потреб інтегрованого управління використанням, відтворенням ресурсів і охороною навколишнього середовища, а також забезпеченням екологічної безпеки в умовах посилення антропогенного впливу, насамперед, пов'язаного з проектами освоєння родовищ нафти і газу на шельфі, розширенням транспортування нафти і нафтопродуктів та ін.; прогностичні економіко-екологічні дослідження довгоперіодних природних процесів, у тому числі пов'язаних зі стихійними лихами, проблемою сірководневого зараження Чорного моря, потеплінням клімату і підвищенням рівнів Чорного й Азовського морів у контексті вироблення стратегічних управлінських рішень по запобіганню негативних наслідків для економіки приморських регіонів України; методологічні та методичні дослідження проблем управління економіко-екологічними ризиками стосовно умов Чорноморсько-Азовського басейну з метою вироблення конкретних рекомендацій з мінімізації економіко-екологічних збитків.

Важливою основою створення ефективної системи інтегрованого управління є формування адекватної сучасним потребам управління інституціональної системи забезпечення всіх елементів управляючого реагування (контроль, аналітика, прогнозування, планування, організація управління). Інституціоналізація інтегрованого управління господарською діяльністю в Чорноморсько-Азовському басейні (ЧАБ) має розглядатися за наступними напрямками: активізація економіко-екологічного напрямку в діяльності ОЧЕС, ПАЧЕС, ГУУАМ та інших організаційних утворень у ЧАБ, насамперед, на основі реалізації великих проектів (програм) щодо використання природно-ресурсного потенціалу Чорного та Азовського морів, забезпечення екологічної безпеки транспортно-енергетичних комунікацій, господарської діяльності чи поблизу безпосередньо в зонах особливо охоронюваних територій і акваторій, зокрема, у зоні глибоководного судноплавного каналу Дунай – Чорне море (гирло Бистре, район Дунайського біосферного заповідника); організація системи україно-російського економіко-екологічного співробітництва в Азовському морі і Керченській протоці на основі: перманентного узгодження спільних “правил поведінки”, насамперед, гармонізованої нормативно-правової бази; обопільного визнання і поваги суверенного права кожної зі сторін на проведення своєї економічної та ресурсно-екологічної політики в руслі власних національних інтересів і цілей розвитку Українського Приазов'я.

У роботі актуалізується питання формування науково-методичних і організаційно-економічних основ інформатизації управління морським природокористуванням і природоохоронною діяльністю, що обумовлюється тенденціями посилення і поглиблення економіко-екологічних конфліктів басейну Чорного і Азовського морів.

Ускладнення умов інтегрованого управління морським природокористуванням визначило: зростання потреби в якісному інформаційно-аналітичному забезпеченні проектів і програм (як на рівні держави, так і на рівні бізнесу); необхідність формування єдиного інформаційного простору як основи науково обґрунтованого управління процесами прийняття економічних та інших рішень, спрямованих на підвищення економіко-екологічної ефективності використання природних ресурсів і запобігання (зниження) негативних наслідків результатів господарської діяльності.

ВИСНОВКИ

Результати дисертаційного дослідження у сукупності вирішають наукове завдання поглиблення і розвитку методологічних та методичних підходів до формування ефективної системи управління морським природокористуванням.

У дисертаційній роботі представлені теоретичне узагальнення, а також нові шляхи щодо вирішення поставленої наукової задачі, що полягає в обґрунтуванні інтегрованих підходів до формування системи управління морським природокористуванням і розробці заходів, спрямованих на підвищення економіко-екологічної ефективності використання природно-ресурсного потенціалу в системі “суша-море”. Узагальнені наукові і практичні результати проведених досліджень полягають у такому:

1. Автором доведено, що освоєння просторів і ресурсів Чорного й Азовського морів, інших районів Світового океану є одним з найважливіших напрямків довгострокової економічної політики України, що визначається її вигідним географічним положенням, наявністю дуже значного морегосподарського потенціалу і стратегічних задач забезпечення економічної безпеки. Рішення цих задач стримується регресивними процесами ресурсно-екологічного потенціалу Чорного і Азовського морів, відсутністю належної системи прогнозування, планування і перманентного удосконалювання організації природокористування і природоохоронною діяльністю в басейні.

2. Дисертант вважає, що у системі дослідження проблем планування і управління морським природокористуванням важливе місце займають питання методологічних і методичних підходів до оцінки тенденцій і закономірностей економіко-екологічних інцидентів і конфліктів, що обумовлюють ресурсно-екологічні та економічні трансформації в морському природно-господарському комплексі. Пошук ефективних стратегій управління морським природокористуванням вимагає вивчення не тільки інцидентносних (конфліктних) ситуацій, але й адекватних ситуативним трансформаціям ефективних рішень. У роботі на основі методів загальної параметричної теорії систем (методів мови тернарного опису – у координатах “річ”, “властивості”, “відносини”) автором представлене матричне узагальнення авторських оцінок конфліктних (і неконфліктних) ситуацій у системі сучасної морегосподарської діяльності в Чорноморсько-Азовському регіоні, розглянутих у контексті вироблення стратегії інтегрованого управління економіко-екологічними процесами.

3. Сформульовані пошукувачем в роботі методологічні, методичні і прикладні основи інтегрованого управління базуються: 1) на системі методологічних принципів - комплексних і багатовекторних погоджень, “убудовування” (інтегрування) у національні та міжнародні системи управління; “симетрії”, пов'язаної з позначенням домірності, пропорційності, гармонійності ЕЕ-систем; інваріантості, як здатності ЕЕ-системи зберігати характер сталості розвитку при умовах, що змінюються; урахуванні факторів часу і невизначеності та ін.; 2) на комплексі інтегрованих моделей ЕЕ-систем (процесів) – морських наукових знань, природно-ресурсного потенціалу, кадастру природних ресурсів регіону, морського господарства і морегосподарського комплексу, парних взаємодій у ЕЕ-системі, факторів сталого розвитку економічних інструментів управління природокористуванням.

4. Запропоновано пріоритетні напрямки удосконалювання організації морського природокористування в Україні, заснованого на принципах інтегрованого управління, визначаються шляхи і напрямки вертикальної і горизонтальної інтеграції на регіональному і міжнародному рівнях, реформування загальної державної системи управління природними ресурсами і охороною навколишнього середовища з урахуванням реалізації інтеграційних систем регулювання використання ресурсів, екологічного контролю в цілісній системі “контактна зона суша – море”, створення ефективної системи аналітичних досліджень, прогнозування і планування, радикалізації в системі розвитку ринкової інфраструктури морського природокористування, зниження впливу на управління природокористуванням факторів суб'єктивної діяльності і девіативного (ненормативного) поводження суб'єктів управління і приведення їх до вимог об'єктивних законів ЕЕ-розвитку, цілеспрямованої інституціоналізації та інформатизації управління.

У роботі обґрунтовується, що принципи інтегрованого підходу до формування сучасної системи управління в контактній зоні “суша-море” припускають: всіляку інформатизацію управління природокористуванням і сталим розвитком приморських регіонів; формування єдиного економіко-екологічного інформаційного простору; використання ЕЕ-інформації як фактора (засобу) виробництва і засобу праці, як товар і капітал. Автором доведено, що реалізація наукових основ інтегрованого управління морським природокористуванням є важливим інструментом державної морської політики і затвердження України як морської держави, умовою забезпечення економічної та екологічної безпеки держави, а також фактором інтеграції України в міжнародні економічні системи – ВТО, ЄС та інші.

Список опублікованих праць за темою дисертації

монографії:

1. Круглякова Л.Л., Степанова Е.В. Формирование статуса морской береговой зоны в системе перехода к интегрированному планированию и управлению // Управление морской береговой зоной Украины: проблемы развития, концептуальные поиски / Под ред. Б.В. Буркинского. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1998.-С. 106-110 (особистий внесок здобувача – розглянуто варіант ранжування природно-господарських об’єктів у системі статусів морської берегової зони Чорноморського регіону)

2. Степанова Е.В. Научно-методические и организационные проблемы информатизации природопользования и природоохранной деятельности в бассейне Черного моря // Управление морским природопользованием / Под ред. Б.В. Буркинского и В.Н. Степанова. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2001. – С.245-271.

3. Степанова Е.В. Усиление роли региональных “больших групп” в обеспечении устойчивого развития приморского района // Стратегия устойчивого развития территории (на примере Татарбунарского района Одесской области). – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2001. -С. 32-36.

4. Степанов В.Н., Крыжановский Р.А., Степанова Е.В. и др. Глава II. Мобилизационная стратегия в использовании природно-ресурсного потенциала региона // Политика мобилизации интегрального ресурса региона. Книга первая. / Под ред. Б.В. Буркинского и С.К. Харичкова. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2002. – С. 65-144 (особистий внесок здобувача – запропоновано варіанти класифікації та системного уявлення природно-ресурсного потенціалу)

5. Буркинский Б.В., Степанов В.Н., Круглякова Л.Л., Степанова Е.В. Глава XI. Международное и межнациональное сотрудничество как компоненты интегрального ресурса развития региона // Политика мобилизации интегрального ресурса региона. Книга вторая / Под ред. Б.В. Буркинского и С.К. Харичкова. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2002. – С. 255-308. (особистий внесок здобувача – розглянуто ресурсно-екологічні фактори активізації міжнародного співробітництва у басейні Азовського моря і в районі острова Зміїний)

брошури:

6. Степанова Е.В., Степанов В.Н. Ресурсный потенциал Азовского моря в контексте национальных интересов Украины. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1998. - 24 с. (особистий внесок здобувача – надано економіко-екологічну оцінку можливостей освоєння рибогосподарських та вуглеводних ресурсів в українському секторі Азовського моря та проблеми його статусу)

7. Степанова Е.В. Экономико-экологическая информационная поддержка устойчивого и безопасного развития (проблемы и перспективы). – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2000. - 48 с.

фахові:

8. Степанова Е.В. Принципы интегрированного подхода к планированию и управлению освоением Черного и Азовского морей (методологический аспект) // Экономические инновации. Выпуск 6. Экономико-экологические проблемы природопользования на современном этапе. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1999. – С. 88-91.

9. Степанова Е.В. Формирование системы экономико-экологической информационной поддержки устойчивого развития регионов Украины // Экономика третьего тысячелетия. Том 1. Макроэкономика: проблемы, тенденции, перспективы. Материалы ІІІ международной конференции молодых ученых-экономистов. – Донецк, 2000. - С. 148-158.

10. Степанова Е.В. Учет фактора неопределенности в управлении экономико-экологическими системами // Труды Одесского политехнического университета. – Одесса: ОГПУ. – 2000, Вып. 2. - С. 276-279.

11. Степанова Е.В. Предпосылки развития лизинговых механизмов в сфере морехозяйственной деятельности и морского природопользования // Экономические инновации. Выпуск 9. Современные проблемы развития экологического лизинга в Украине. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2001. - С. 65-68.

12. Степанова Е.В. Украинско-российское сотрудничество в решении экономико-экологических проблем Азовского моря // Экономические инновации. Выпуск 10. Тенденции глобализации и регионализации социально-экономического развития (экономические трансформации, экономика и экология). – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2001. - С. 74-79.

13. Степанова С. В. Проблеми вдосконалення системи платежів та податків в сфері природокористування в Україні // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія "Економіка та менеджмент". Випуск 2. – Суми: СДАУ, 2001. - С. 268-269.

14. Степанова Е.В. Системное представление природно-ресурсного потенциала региона // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. Випуск 1 (20). Економіка: Проблеми управління регіональним економічним і соціальним розвитком. - Рівне, 2003. - С. 613-618.

15. Степанова Е.В. Проблемы ресурсно-экологической безопасности в бассейне Черного и Азовского морей // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. Экономика. Випуск 2(26). Частина II. – Рівне: УДУВГПК. - 2004. – С. 577-582.

інші видання:

16. Степанова Е.В. О развитии экологического менеджмента (применительно береговой зоны Черного моря) // Управление и охрана побережий Северо-Западного Причерноморья. Материалы международного симпозиума. – Одесса, 1996. – С. 168-169.

17. Степанова Е.В. Информационные ресурсы развития рекреационно-туристического хозяйства и природопользования (некоторые методологические и прикладные аспекты) // Міжнародний конгрес "Проблеми інформатизації рекреаційної та туристичної діяльності в Україні: перспективи культурного та економічного розвитку". Трускавець, 23-28 травня, 2000. - С. 78-81.

18. Степанова Е.В. Проблемы информационной безопасности в экономико-экологической и социальной сферах // Молодь третього тисячоліття: гуманітарні проблеми та шляхи їх розв'язання. Економіка, моделювання технічних та суспільних процесів, інформаціологія, екологія. Збірник наукових статей. Том 3. - Одеса: Одеський державний політехнічний університет, 2000. - С. 346-349.

19. Степанова Е.В. Экономико-экологические проблемы освоения курортно-рекреационного потенциала Украинского Причерноморья // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. випуск XXI. Рекреаційна індустрія: досвід, проблеми і перспективи розвитку. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2000. –
С. 47 – 51.

20. Степанова Е.В. Влияние культурно-экологических компонентов образования на социально-экономическое развитие // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наукових праць. Випуск 21. – Одесса, 2003. – С. 197-202.

Степанова К.В. Формування інтегрованого управління морським природокористуванням. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01. – Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2005.

Дисертаційна робота присвячена питанням розробки теоретико-методологічних і методичних основ організації інтегрованого управління морським природокористуванням. У роботі проведене комплексне дослідження економіко-екологічних факторів і тенденцій розвитку природно-господарського комплексу в басейні Чорного та Азовського морів. На основі загальної параметричної теорії систем отримані оцінки рівнів економіко-екологічної інцидентності (конфліктності) господарської діяльності у Чорноморсько-Азовському регіоні (ЧАР), сформована система методологічних принципів інтегрованого управління морським природокористуванням. У якості методологічну і методичну базу інтегрованого управління морським природокористуванням представлено дискриптивні інтегровані моделі морських наукових знань, природно-ресурсного потенціалу, кадастру природних ресурсів регіону, морського господарства і морегосподарського комплексу, системи економіко-екологічних взаємодій, факторів сталого розвитку, узагальненої системи економічних інструментів управління природокористуванням. В роботі обґрунтовано модель об'єктів інтегрованого управління та ієрархічну систему його організації стосовно умов басейну Чорного та Азовського морів, з урахуванням рекомендацій щодо удосконалювання механізмів ресурсно-екологічної та економічної безпеки.

Ключові слова: економіка морського природокористування, природно-господарський комплекс приморського типу, економіко-екологічна конфліктність (інцидентність), інтегроване управління, організаційно-економічні механізми, інформатизація управління, економіко-екологічна ефективність.

Степанова Е.В. Формирование интегрированного управления морским природопользованием. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01. – Экономика природопользования и охраны окружающей среды. Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, Одесса, 2005.

Диссертационная работа посвящена вопросам разработки теоретико-методологических и методических основ организации интегрированного управления морским природопользованием. В работе проведено комплексное исследование экономико-экологических факторов и тенденций развития природно-хозяйственного комплекса в бассейне Черного и Азовского морей в контексте оценки ресурсно-экологических и экономических трансформаций в приморских регионах.

На основе общей параметрической теории систем получены оценки уровней экономико-экологической инцидентности (конфликтности) хозяйственной деятельности в Черноморско-Азовском регионе, сформирована система методологических принципов интегрированного управления (ИУ) морским природопользованием, сгруппированных по трем направлениям – общесистемные принципы ИУ; принципы, отражающие свойства системы ИУ; специальные принципы ИУ.

В качестве методологической и методической базы интегрированного управления морским природопользованием представлены дискриптивные интегрированные модели морских научных знаний, природно-ресурсного потенциала, кадастра природных ресурсов региона, морского хозяйства и морехозяйственного комплекса, системы экономико-экологических взаимодействий, факторов устойчивого развития, обобщенной системы экономических инструментов управления природопользованием.

В работе особое внимание уделяется вопросу необходимости учета факторов времени и неопределенности по всей цепочке организации системы интегрированного управления использованием природных ресурсов и охраны окружающей среды с учетом неизбежности эффектов “асимметричности информации”.

На основе проведенных комплексных исследований современных тенденций развития теории и практики управления сложными экономико-экологическими системами в работе обоснована модель объектов интегрированного управления и иерархическая система его организации применительно условий бассейна Черного и Азовского морей с учетом представленных рекомендаций по совершенствованию механизмов международного сотрудничества в сферах ресурсно-экологической и экономической безопасности.

В работе обосновывается направление информации интегрированного управления морского природопользования, необходимости оперативного формирования единого экономико-экологического информационного пространства в Черноморско-Азовском регионе, использования ЭЭ-информации как товара и капитала.

Ключевые слова: экономика морского природопользования, природно-хозяйственный комплекс приморского типа, экономико-экологическая конфликтность (инцидентность), интегрированное управление, организационно-экономические механизмы, информатизация управления, экономико-экологическая эффективность.

E.V.Stepanova, Formation of Integrated Marine Nature Management - Manuscript

Dissertation for obtaining Candidate of Economics 08.08.01 scientific degree –