Особливістю особистостей з середнім рівнем громадянськості є те, що вони віддають перевагу особистому життєвому досвіду над переконаннями інших людей. Тому наставникові для цих осіб важливо актуалізувати зв’язок між їхнім власним життєвим досвідом і громадянськими цінностями.

Виходячи з почуття належності, властивого особам з домінуванням зовнішньої мотивації, прагнення підійти під якісь стандарти спільноти, до якої вони є психологічно причетними, важливо актуалізувати причетність цих осіб до референтної групи з позитивною громадянською спрямованістю. В таких умовах вони реалізують цінності: допомогу і підтримку, чіткий контроль і довіру, колегіальність. Сприятливими для розвитку умовами стають добрі друзі, професійні досягнення. Для осіб із з середнім рівнем розвитку громадянськості важлива постійна орієнтація на ідеальний образ. При цьому в буденній службовій і навчальній діяльності, спілкуванні у ВНЗ є особливо важливим бачення в людині (наставникові, товариші) рис ідеального образу. Доцільними у справі сприяння становленню громадянськості є виконання завдань з вагомим соціальним значенням, де особа виконує частину, від якості виконання якої залежать показники усієї групи молоді. Прагнення до єдності слова і справи, що характеризує осіб у їх зверненні до самовдосконалення, має підтримуватися наставниками, по можливості, у моменти його виявлення. Важливо приділити увагу намірам людини: внутрішній діяльності, тому планові дій, який підготовлює зовнішнє діяння. Не однобічність у прагненні отримати гарну оцінку у навчанні, за службу, роз’єднаність у спілкуванні, а цілісність і терпіння, систематичне подолання перешкод на шляху до ствердження громадянської життєвої позиції характеризує людину, що вдосконалюється. Орієнтація людини в першу чергу на боротьбу з власними негативами, а не на пошук негативів у інших людях, характеризує особистість, спрямовану на підвищення дієвого громадянського ставлення до співвітчизників.

Якщо особи з внутрішньою мотивацією прагнуть виконати завдання, що має громадянське значення, на високому рівні тому, що так вимагає сама справа, то у підгрупи осіб з середнім рівнем громадянськості провідний мотив – виконати не гірше за інших, “щоб люди побачили”, перемогти у змаганні: бути таким, хто перевершує інших хоча б у чомусь. Тому важливо змінити особистісний смисл виконання громадянсько значущого завдання, наприклад, актуалізувати внутрішню мотивацію. Так, можна показати, що отримання певних навичок як результат навчання дозволяє впевнено діяти у цілому ряді ситуацій, у тому числі сповнених громадянського значення. Це сприяє досягненню досконалості дій та її наслідкові – впевненості. Таким чином, розширення мотивації, актуалізація інших мотивів, у своїй основі альтруїстичних, розширює спектр внутрішніх рушійних сил поведінки, підводить до гармонії зовнішнього і внутрішнього змісту у психічному світі особистості.

Молодим людям із середнім рівнем громадянськості необхідні загальні заходи, які дозволять молодій людині пережити у дії досвід, що потім може стати предметом обговорення на дискусіях, круглих столах у процесі бесіди тощо. Шлях від власного досвіду через його осмислення і узагальнення в гармонії позитиву і негативу, усвідомлення деталей для подальшої (виправленої) реалізації – конструктивний шлях взаємодії з особистістю в напрямку розвитку її громадянськості.

Характеристикою осіб з низьким рівнем громадянськості є загальне недиференційоване незадоволення наявним станом речей у країні. При цьому такі особи не бачать можливості зробити власний внесок у те, щоб змінити положення справ на краще. Тому їм важливо допомогти побачити життєві альтернативи, спонукати до вибору, підкреслювати важливість прояву самостійності. Ці особи потребують наочних доказів того, що від їхнього вибору залежать певні вчинки інших, що вони здатні вплинути на обставини хоча б у незначному. Тут є важливим те, щоб це “незначне” було особистісно значущим. Оскільки особи, про яких ідеться, здебільшого відчувають себе такими, що не здійснилися як особистості в колективі, важливо актуалізувати для інших ті риси індивідуальності, що підвищують оцінку молодої людини, а це означає – здатні підвищити і самооцінку. В образі Я таких курсантів бажаними є уявлення – “Я – той, хто сам обирає друзів”, “Я – той, хто може впливати на обставини, а не лише вони на мене”. Наставникові доцільно актуалізувати аспекти поведінки, посилаючись на досвід самої молодої людини чи найближчого оточення, і показати перспективну дію, яка може підтвердити це уявлення.

Сумлінно-громадянське ставлення до життя починається з ситуативної небайдужості до біди інших. Тому такі вчинки молоді мають особливо заохочуватися.

Здатність молодої людини набути гідного статусу у колективі товаришів, а також заслужити позитивну оцінку наставників стає основою її становлення і функціонування як особистості, громадянина. Виявлення здібностей людини, її захоплень сприяє підвищенню її загальної особистої упевненості в собі, підвищенню її статусу в колективі, а це стає допоміжним фактором становлення громадянськості.

Порівняння розподілів рівнів громадянськості до і після роботи з впровадження проекту сприяння становленню громадянськості особистості (гістограми на рис. 2 і рис. 3) показали ефективність застосованої системи.

Рис. 2. Рівні громадянськості в експериментальній групі

(ліворуч – початковий, праворуч – кінцевий зріз)

Рис. 3. Рівні громадянськості в контрольній групі

(ліворуч – початковий, праворуч – кінцевий зріз)

Таким чином, активність курсантів і студентів як громадян країни має спільну сутнісну характеристику, що виражена у рівнях розвитку громадянськості, які співвідносяться з рівнями їхньої саморегуляції та самовдосконалення; відмінності – у сфері професійних аспектів життя. Вивчення ціннісних орієнтацій сучасних курсантів та студентів (за методикою М. Рокича), психосемантичний аналіз їх смислової сфери (за методикою Дж. Келлі) показали, що для осіб, які навчаються на певному курсі, характерні відповідні конструкти, використання яких у роботі зі смисловою сферою особистості дозволяє зробити молоду людину більш сензитивною до виховних впливів і переорієнтувати її на більш високий рівень громадянськості. Згідно з виявленими конструктами, на першому курсі для курсантів найбільш актуальним є осмислення ставлення з боку інших людей, особистість вибирає певну орієнтацію на взаємодію з іншими: лідера чи підлеглого. На другому курсі поглиблюється розуміння особистісних рис товаришів по навчанню, зокрема особливостей їх громадянськості. Орієнтація на освіту і підвищення культурного рівня, розвиток розумових якостей найбільшої ваги набирає на третьому курсі, у цей період курсант найбільш чутливий до виконання своїх навчальних обов’язків. Конструкти курсантів четвертого курсу свідчать про особливу актуальність для них інформації про значення сім’ї у зміцненні країни, а також стосовно прав і обов’язків військовослужбовця. У мотивації діяльності студентів, що має громадянське значення, провідними є почуття обов’язку та інтерес до змісту роботи. Мотивуюче значення мають особливості образу Я студента та курсанта, самооцінка, наявність певних якостей характеру, орієнтація на самовдосконалення. Практично кожна особа з високим рівнем громадянськості сприймає навчання як свій обов’язок і відповідально до нього ставиться, але не кожен, хто успішно вчиться, є людиною, що має визначену громадянську позицію. Порівняльний аналіз диференціації основних громадянських цінностей студентів і курсантів переконує у доцільності спільних форм роботи цих професійно різноспрямованих аудиторій у напрямку сприяння становленню їх громадянськості.

Участь студентів у суспільному житті є тим осередком вчинкової активності, де найяскравіше проявляється рівень розвитку громадянськості особистості; громадянськість характеризує також змістовність дозвілля молоді. Факторним аналізом визначено, що детермінантами становлення громадянськості особистості у вищому навчальному закладі є міра ідентифікації себе з громадянами країни, співвідношення власної життєдіяльності з громадянськими цінностями буття, інтерес до суспільно-політичного, культурного та економічного життя країни, дієве ставлення до громадянських цінностей у зв’язку з орієнтацією на інших членів колективу, дієве ставлення до своїх прав та обов’язків як громадянина; уявлення особистості про себе як громадянина, усвідомлювання того, як людина може реалізувати себе у своїй країні. Ефективність експериментального проекту залежить від врахування особливостей рівня громадянськості курсантів і студентів у психолого-педагогічної взаємодії з ними в ході роботи у творчих групах і у всьому навчально-виховному процесі вищого навчального закладу. Систематична робота протягом усього навчання у ВНЗ із сприяння становленню громадянськості здатна призвести до підвищення рівня громадянськості як інтегративного утворення особистості. Експериментальна реалізація вказаного проекту забезпечила істотні зрушення у розподілі рівнів громадянськості серед досліджених курсантів і студентів на користь більш високих рівнів.

ВИСНОВКИ

Основними результатами проведеного дослідження є наступні:

1.  Здійснено психологічний теоретико-методологічний аналіз проблеми становлення громадянськості. Виділені концептуальні засади дозволяють нам визначити становлення громадянськості в термінах процесу переходу до нової ідентичності особистості. Вихідною суперечністю процесу розвитку громадянськості є суперечність між генеруванням нових засад особистості (витоків до нової ідентичності) та труднощами їхньої інтеграції в образ Я, відповідний за своїм змістом громадянській самосвідомості. Показано залежність сходження до громадянського Я від того, як сформовано образ Я в його різних аспектах, зокрема, – Я-родове, Я-професійне, Я-колективне, Я-національне.

2. З’ясовано психологічну сутність поняття громадянськості. Показано, що основу розвитку громадянськості становить система ставлень. Ставлення особистості в період юності до прав і обов’язків громадянина набувають якісно нового за самостійністю характеру осмислення. В характеристиці громадянськості особливого значення набуває ставлення до свого народу. Осмисленість перетворює це ставлення в складне ціннісно-смислове утворення, що виступає засобом вибору власного способу участі у громадянському житті в країні. Зміна ставлення до країни пов’язана із зміною ставлення до себе. Опанування цілісністю власної особистості у її зв’язках з історією власного роду та народу, встановлених на моральній основі, обумовлює сходження особистості по шаблях вдосконалення до сумлінно-громадянського ставлення до життя. Визначено, що громадянськість відповідає такому рівню особистісного саморегулювання, коли метою довільної поведінки людини є не так зовнішній успіх, як перетворення її потенційних сутнісних сил в актуальні співвідносно зі ствердженням добра для країни. При такому саморегулюванні особистість здобуває можливість не обмежуватися діяльністю за певними стандартами в повторенні засвоєного алгоритму дій у стереотипних умовах, а свідомо актуалізувати свій потенціал заради країни.

3.  Розроблено концептуальну модель становлення громадянськості особистості. Розкрито психологічні закономірності та механізми становлення громадянськості. Встановлено, що громадянська ідентифікація пов’язана з духовною за природою символьною функцією свідомості. Результатом смислового вибору суб’єкта відповідно до засвоєних символів є породження у нього вибірковості запозичення громадянських взірців поведінки, запропонованих соціумом. Таким чином продукується внутрішня мотивація як результат власного морального вибору людини. Врахування психолого-педагогічних механізмів становлення громадянськості особистості (таких як ідентифікація, персоніфікація, персоналізація, менталізація та ін.) є продуктивною основою для розробок нових психологічних технологій сприяння вказаному становленню. Історія роду та народу, переглянуті через загальнолюдські моральні принципи існування, виступають засобами, що актуалізують спрямування особистості на розвиток себе як громадянина.

4.  Досліджено процесуальний аспект становлення громадянськості в контексті проблематики вдосконалення особистості в період юності. Показано, що становлення особистості громадянина включає розвиток здатності людини створювати і послідовно втілювати в життя власну програму вдосконалення. Становлення громадянськості передбачає при цьому здійснення себе узгоджено з інтересами країни, що конкретизується у орієнтації на інших громадян країни. Громадянськість молодого спеціаліста – випускника ВНЗ проявляється у його готовності до громадянської самореалізації. Розкрито рівні громадянськості курсантів та студентів. Громадянськість особистості характеризується співвідношенням власної життєдіяльності з громадянськими цінностями буття у різних варіантах прояву, відповідних високому рівню громадянськості, середньому, низькому та деструктивним особистісним тенденціям.

Становлення громадянськості проявляється у самовдосконаленні особистості, що співвідноситься з рівнями громадянськості. Найвищий рівень, коли особистість є активною з власної ініціативи і діє за велінням совісті. На цьому рівні людина характеризується сумлінно-громадянським дієвим ставленням до життя. Генеза громадянськості у період юності визначається орієнтацією на моральний ідеал та професійний еталон, що зумовлюють розвиток молоді у соціальній ситуації її розвитку в умовах ВНЗ та ВВНЗ. Основною передумовою ефективності запозичення курсантами та студентами гідних взірців поведінки із соціуму є відповідність декларованих цінностей власному способі життя наставника при узгодженні їх з історичними цінностями народу.

5. Розроблено та апробовано (з курсантами та студентами Південноукраїнського регіону) методику діагностико-корекційної роботи із сприяння становленню громадянськості особистості. З’ясовано психологічні, психолого-педагогічні та соціально-психологічні чинники, що зумовлюють ефективність процесу становлення особистості громадянина у період навчання у вищому навчальному закладі. Розроблено систему психолого-педагогічних засобів сприяння становленню громадянськості курсантів та студентів.

6. Визначено критерії громадянськості особистості: співвідношення власної життєдіяльності з громадянськими цінностями буття, яке проявляється у їх ствердженні словом і справами у власному способі життя; дієве ставлення до громадянських цінностей при впровадженні їх у життя в умовах труднощів, при можливості способу дій і при необхідності орієнтуватись на інших членів колективу; ставлення до вивчення історії країни, її традицій та державної мови; ступінь інтересу до суспільно-політичного, економічного та культурного життя країни; наявність бажання працювати заради країни і у її межах; ступінь співвідношення особистісно-значущих цілей з громадянськими; ступінь громадянської відповідальності; ступінь ідентифікації себе з іншими громадянами країни; характеристики дієвого ставлення до своїх прав як громадянина країни і прав своєї громади; характеристики зв’язку між уявленнями про себе і уявленнями про свою країну. Визначено також показники реалізації цих критеріїв, які відповідні високому, середньому і низькому рівням громадянськості, а також деструктивним особистісним тенденціям.

7. Основними складниками ефективної реалізації проекту становлення громадянськості є: системна діагностико-корекційна творча робота з курсантами та студентами з використанням спеціальних тренінгових вправ; наповнення громадянським змістом навчальних дисциплін суспільно-гуманітарного циклу; відповідна організація позанавчального часу студентів та курсантів; організація середовища ВНЗ та ВВНЗ; актуалізація громадянських цінностей у всій психологічній структурі колективу, де навчається курсант чи студент
(у взаємовідносинах, традиціях, настроях, колективній думці).

Процес становлення громадянськості не завершується в юності, а продовжується протягом усього життя, що потребує розробки проекту сприяння громадянському розвитку особистості у різних вікових періодах. Подальший розвиток досліджень з психології громадянськості передбачає зосередження на врахуванні суперечливих аспектів взаємодії особистості громадянина, яка розвивається, і соціального середовища.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

1.1. Снігур Л.А. Психологія становлення громадянськості особистості.– Одеса: вид-ць М.П.Черкасов, . – 331 с.

2.

2.1. Снігур Л.А. Основи психології та педагогіки: Навчальний посібник. – Одеса: ОІСВ, . – Ч. . – Кн. . –  с.

2.2. Снігур Л.А. Основи психології та педагогіки: Навчальний посібник. – Одеса:  ОІСВ, . – Ч. . – Кн. . –  с.

2.3. Снигур Л.А., Мальцев В.Н., Корнещук В.В., Бубин И.В. Теория и практика гуманизации военного образования. – Одесса: ОИСВ, 1994. –50 св соавт.).

2.4. Снігур Л.А., Каратай П.В. Організація самостійної роботи курсантів ВВУЗ. Методичні рекомендації. – Одеса: ОІСВ, . –  с.

3.

3.1. Снігур Л.А. Самоактуалізація особистості у вищій школі // Наука і освіта. – 1997. – № . – С. .

3.2. Снігур Л.А., Іваненко А.В., Троц А.С. Про розвиток особистості майбутнього професіонала. – Одеса: ОДАХТ, . – Вип. 17. – С. 
(у співавт.).

3.3. Снігур Л.А. Деякі аспекти досвіду експериментального дослідження життєвих смислів курсантів ВНЗ // Вісник Одеського університету Внутрішніх справ. – 1998. – № . – С. 137-139.

3.4. Снігур Л.А. Динаміка розвитку громадянськості особистості // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ, 1998. – № . – С. .

3.5. Снігур Л.А. Громадянськість як духовний результат підготовки спеціаліста у вищих військових закладах освіти Актуальні проблеми психології.  – К.: Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, . – Т. . – Ч. . – С. .

3.6. Снігур Л.А. Розвиток громадянськості особистості: етапи формування // Наука і освіта. – . – № .– С. .

3.7. Снігур Л.А. Ціннісні орієнтації молоді: результати експериментального дослідження Наука і освіта. – . – № . – С. .

3.8. Снігур Л.А. Аспекти осмислення психологічних знань православного християнства Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету. – . – Вип. . – С. .

3.9. Снігур Л.А. Психологічні аспекти виховання – традиції та ідеали // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету. Збірник наукових праць. – . – Вип. . – С. .

3.10. Снігур Л.А. Становлення громадянськості особистості у вищому навчальному закладі Педагогічний процес: теорія і практика. Збірник наукових праць Інституту педагогіки психології професійної освіти АПН України. – . –Вип. . – С. .

3.11. Снігур Л.А. Вплив змісту позааудиторної діяльності студентів на розвиток їх громадянськості Неперервна професійна освіта: теорія і практика. –2003. – Вип. . – С. 234-242.

3.12. Снігур Л.А. Вплив збереження кращих традицій укладу в сім’ї на психічний розвиток особистостіНаука і освіта. – . – № . – С. .

3.13. Снігур Л.А. Моделювання процесу становлення особистості громадянина. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. – 2003. – Вип. 21. – С. 3-15.

3.14. Снігур Л.А. Укладний підхід до розвитку громадянськості особистості і спадщина А. С. Макаренка // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету. Збірник наукових праць. – . – Вип. 3-4. – С. .

3.15. Снігур Л.А. Укладний підхід при вихованні громадянського характеру // Наука і освіта. – . – № . – С. .

3.16. Снігур Л.А. Біографічний метод у сприянні розвиткові громадянськості курсантів // Наука і освіта. – 2004 – № . – С. 44-47.

3.17. Снігур Л.А. Методика психомалюнка в дослідженні громадянськості особистості // Наука і освіта. – 2004. – № . – С. .

3.18. Снігур Л.А. Формування потребово-мотиваційної сфери громадянської свідомості та самосвідомості молоді в Південноукраїнському регіоніНаука і освіта. – 2004. – № . – С. .

3.19. Снігур Л.А. Вікова динаміка розвитку громадянськості особистостіНауковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. Збірник наукових праць. – . – № . – С. .

3.20. Снігур Л.А. Сім’я як осередок зміцнення української державності: психологічні механізми // Збірник наукових праць Інституту психології ім. 
Г.С. Костюка АПН України. – . – Т.6. – Вип. 7. – С. .

3.21. Снігур Л.А. Становлення когнітивного компонента громадянської свідомості // Наука і освіта. – . –  № . – С. 4.

3.22. Снигур Л.А. Актуальные вопросы проблемы благоприятствования становлению гражданственности в современных условиях Южноукраинского регионаНаука і освіта. – . – № . – С. .

4.

4.1. Снігур Л.А. Загальна характеристика навчальної програми з курсу “Психологія та педагогіка ВВШ для ад’юнктів” // Психологічна освіта в системі вищої школи. – Одеса: ОДПУ, 1997. – С. 150-153.

4.2. Снігур Л.А. Методика содействия развитию представлений о себе в святи с развитием государства // Психолого-педагогічна наука і суспільна ідеологія: Матеріали методологічного семінару Академії педагогічних наук України. – К.: Гнозис, . – С. .

4.3. Снігур Л.А. Розвиток громадянськості в сучасній українській школі // Наша школа. – . – № . – С. 6-9.

4.4. Снигур Л.А. Славянская культура и развитие гражданственности студентов // Социально-економические направления развития украино-болгарских отношений в 21 веке. – Одесса-София: Стопанство, . – С. З00.

4.5. Снігур Л.А Розвиток громадянськості у період пізньої юності // Вісник Одеського національного університету. Психологія. – 2002. – Т. . – Вип. . –С. .

4.6. Снігур Л.А. Формування громадянина України у середній загальноосвітній школі // Наша школа. – 2004. – № . – С. .

5.

5.1. Снігур Л.А. Підвищення психологічної культури у курсантів військових інститутів в як засіб їх активізації в процесі навчання і виховання: Тези доповідей і повідомлень республіканської науково-практичної конференції Актуальні проблеми психології освіти в системі підвищення кваліфікації кадрів. – К.: Український інститут підвищення кваліфікації керівних кадрів освіти, 1994. – С. .

5.2. Снигур Л.А. Гуманистические аспекты преподавания в ВУЗе // Научно-методический сборник № . – Одесса: ОИСВ, 1994. – № .– С. 76.

5.3. Снигур Л.А. К вопросу о психологических механизмах выполнения курсантами учебных заданий // Современная наука. Проблемы мировоззренческой и методологической подготовки специалистов в высшей школе. –  Одесса: ОИСВ, 1995. – С. .

5.4. Снігур Л.А., Власов Д.А. Роль особистісного смислу в становленні майбутнього офіцера // Теорія, методологія і практика методичного забезпечення навчального процесу як основи його удосконалення. – Одеса: ОІСВ, 1996. –
С. 162-164.

5.5. Снигур Л.А. Использование творческих задач при изучении психологических особенностей выполнения курсантами учебных заданий // Визуальное мышление и творчество: проблемы и перспективы исследования. – Одесса: Южноукраинский педагогический университет, 1996. – С. .

5.6. Снигур Л.А., Колчин М.И., Колчин Р.В. Роль эмпатического воздействия в Т-группе при подготовке будущих офицеров Социально-психологическая природа эмпатии: проблемы и перспективы исследования. – Одесса: Южноукраинский педагогический университет, 1996. – С. (в соавторстве).

5.7. Снігур Л.А. Корекція цілей та мотивів особистості в навчально-виховному процесі ВНЗу  Современное состояние и перспективы развития гуманитарных наук. – Одесса: ОПУ, 1997. – С. 109-110.

5.8. Снігур Л.А. Становлення особистості громадянина у період підготовки у вищій школі Актуальні проблеми теорії і практики післядипломної освіти керівних та педагогічних кадрів. – К: ЦІППО, . – Ч. 1. – С. .

5.9. Снігур Л.А. Розвиток громадянськості особистості майбутнього офіцера   Матеріали науково-методичної конференції: Шляхи активізації пізнавальної діяльності тих, хто навчається в процесі підготовки військових фахівців.  – Одеса: ОІСВ, . – С. .

5.10. Снігур Л.А. Теоретико-методологічні підходи до вивчення громадянськості особистості Проблеми підвищення якості підготовки випускників інституту та шляхи їх вирішення. Матеріали науково- практичної конференції. – Одеса: ОІСВ, . – С. .

5.11. Снігур Л.А. Практичні питання виховання патріотичності майбутніх офіцерів Єдність навчання та виховання майбутнього фахівця в організації педагогічного процесу. – Одеса: ОІСВ, . – С. .

5.12. Снігур Л.А. Розвиток інтелігентності у курсантів військового вузу Проблеми розвитку педагогіки вищої школи у 21 столітті: теорія і практика. – Одеса: ОЮІ НУВС, . – Ч. 2. – С. .

5.13. Снігур Л.А., Ерастова Л.Є. Мова як один із головних чинників розвитку громадянськості українського народу та його психічного здоров’я // Проблеми впровадження державної мови в навчальних закладах Одещини. –Одеса: ПДПУ, 2003. – С. 68-70.

АНОТАЦІЯ

Снігур Л.А. Психологія становлення громадянськості особистості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – Педагогічна та вікова психологія. – Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, Київ, 2005.

Дана робота присвячена психології становлення громадянськості особистості (на прикладі студентської і курсантської молоді вищих навчальних закладів Південноукраїнського регіону). Об’єктом дослідження є процес становлення громадянськості особистості. Предметом – психологічні закономірності та механізми становлення громадянськості особистості в юнацькому віці. Мета міститься у виявленні психологічних закономірностей і механізмів становлення громадянськості особистості.

Наукова новизна дослідження полягає у розробці та апробації моделі громадянськості особистості; у виокремленні критеріїв, рівнів і показників громадянськості особистості в юнацькому віці; у розкритті психологічних закономірностей становлення громадянськості у період юності; у розробці та успішній експериментальній апробації проекту сприяння становленню громадянськості особистості у ВВНЗ та ВНЗ; у розробці і апробації в межах вказаного проекту комплексної діагностико-корекційної системи.

Теоретичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні використання суб’єктного підходу до розвитку особистості як громадянина; в уточнені психологічного змісту феномену “громадянськість”; у розробці концептуальних засад становлення громадянськості як складника особистісного зростання молодих людей; у розкритті ролі ставлень особистості у розвитку громадянськості; у розширенні уявлень про психологічні механізми становлення громадянськості.

Ключові слова: громадянськість, курсанти, вищий військовий навчальний заклад, вищий навчальний заклад, концептуальна модель, становлення громадянськості, критерії та показники громадянськості.

АННОТАЦИЯ

Снигур Л.А. Психология становления гражданственности личности. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора психологических наук по специальности 19.00.07 – Педагогическая и возрастная психология. – Институт психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины, Киев, 2005.

Данная работа посвящена психологии становления гражданственности личности (на примере студенческой и курсантской молодежи высших учебных заведений Южноукраинского региона).

Объектом исследования является процесс становлення гражданственности личности. Предметом – психологические закономерности и механизмы становления гражданственности личности в юношеском возрасте. Цель состоит в выявлении психологических механизмов и закономерностей становления гражданственности личности.

Научная новизна исследования состоит в разработке и апробации модели гражданственности личности; в определении критериев, уровней и показателей гражданственности личности в юношеском возрасте; в раскрытии психологических закономерностей становления гражданственности в период юности; в разработке и успешной апробации проекта благоприятствования становленню гражданственности в ВУЗ и ВВУЗ; в разработке и апробации в рамках указаного проекта комплексной диагностико-коррекционной системы.

Теоретическое значение исследования состоит: в обосновании использования субъектного похода к развитию личности как гражданина; в уточнении психологического феноменна “гражданственность”; в разработке концептуальних основ становления гражданственности как составляющей личностного роста молодых граждан; в раскрытии роли отношений личности в развитии гражданственности; в расширении представлений о психологических механизмах становления гражданственности.

Практическое значение результатов исследования состоит в том, что изучение психологических основ становления гражданственности дает возможность разработать теоретико-методическое обеспечение становления гражданственности молодежи; использовать в практике работы с молодежью диагностико-коррекционную систему становления гражданственности. Внедрение этой системы в практику подготовки будущих офицеров и гражданских специалистов с высшим образованием позволяет повысить качество воспитания молодежи в педагогическом процессе высших учебных заведений; выявленные в исследовании особенности проявления гражданственности позволяют содействовать личностному росту молодежи.

Индивидуальные тенденции становления гражданственности личности определяют ее отношение к системе ценностей, представленных в культуре общества, приобретают личностный смысл и находят выражение в направленности личности и ее практической деятельности. Становление гражданственности в юношеском возрасте в значительной степени является процессом усовершенствования личностью себя, реализацией личностного выбора, определенного смыслом деятельности, возможностями личности и ее характером.

Психологические закономерности и механизмы становления гражданственности могут служить основой для построения инновационных психолого-педагогических технологий в области гражданского образования.

Становление гражданственности в поступательных изменениях от первого по выпускной курс обусловлено многими факторами. Среди них ведущими являються идентификация личности с согражданами-патриотами, интерес к социально-экономическому, политическому и культурному развитию страны, стремление к гармонии гражданских прав и обязанностей личности как субъекта деятельности, представление личности о своем Я как гражданина, отношение к возможностям самореализации в стране.

Развитие гражданственности личности в юношеском возрасте характеризуется переходом от ее воспитания на уровень самовоспитания, самоусовершенствования, осмысления и переосмысления ценностей бытия; развитие гражданственности в юности интегрируется в готовность к гражданской самореализации, являющейся новообразованием этого возрастного периода.

Ключевые слова: гражданственность, курсанты, высшее военное учебное заведение, высшее учебное заведение, концептуальная модель, становление гражданственности, критерии и показатели гражданственности.

ANNOTATION

Snigur L.A. Psychology of the formation a personality’s citizen quality. – Manuscript.

Dissertation for Doctor’s degree in Psychological Sciences in specialty 19.00.07 – Pedagogic and Age Psychology. – G.S. Kostiuk Institute of Psychology, Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2005.

This study is devoted to the psychology of the formation of a personality’s citizen quality (by the example of the students and cadets of higher educational establishments of the South Ukrainian region). The study object is the process of the formation a personality’s citizen quality. The subject of the investigation consists of showing up the psychological regularities and mechanisms of that quality formation.

The scientific novelty of the research consists of: the development and approbation of a model а personality’s citizen quality, determination of criteria, levels and indexes of that quality in the youth period; discovering of psychological regularities of its forming; the development and successful approbation of the project to facilitate the forming of a personality’s citizen quality in the higher educational and higher military educational institutions, the development and approbation within the mentioned project framework, of a complex diagnostic and correctional system.

The theoretical value of research consists of substantiation of the use of subjective approach to the development of personality as a citizen; the development of conceptual bases of a personality’s citizen quality forming as a component of young citizens personality growth, clarification of the psychological phenomenon of a citizen quality; discovering of the role of a personality attitudes in development of a citizen quality; the expansion of conceptions of psychological mechanisms of its forming.

Key words: a personality’s citizen quality, cadets, Higher military educational institution, Higher educational institution, conceptual model, forming of the citizen quality, criteria and indexes of the citizen quality.