Національна академія наук України

Інститут регіональних досліджень

УДК 331.522.4 : [304+614]

ШЕВЧУК ЛЮБОВ ТЕОДОРІВНА

МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ

ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ В УКРАЇНІ

Спеціальність 08.09.01 – Демографія, економіка праці,

соціальна економіка і політика

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Львів - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України

Науковий консультант: | доктор економічних наук, професор,

академік НАН України

Долішній Мар’ян Іванович,

Інститут регіональних досліджень

НАН України, директор

Офіційні опоненти: |

доктор економічних наук, професор,

член-кореспондент НАН України

Лібанова Елла Марленівна,

Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, заступник директора (Київ);

доктор економічних наук, професор

Кравченко Ірина Семенівна,

Інститут підвищення кваліфікації кадрів Української академії державного управління при Президентові України, заступник директора (Київ);

доктор економічних наук, професор

Кузьмін Олег Євгенович,

Національний університет “Львівська політехніка”, директор Інституту економіки і менеджменту (Львів)

Провідна організація: | Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, відділ проблем розвитку і розміщення галузей соціальної сфери (Київ)

Захист дисертації відбудеться “30” травня 2005р. о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий “30” квітня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, кандидат

економічних наук В.І.Жовтанецький

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Домінантною ознакою розвитку українського суспільства на початку ХХІ століття є інтенсифікація трансформаційних соціально-економічних процесів, яка відбувається на фоні докорінних змін суспільних систем постсоціалістичних країн. Ці процеси обумовили посилення уваги економістів, політиків, соціологів, журналістів, містобудівельників, управлінців, представників широких кіл громадськості до проблем використання трудового потенціалу, а з тим і до феномену здоров’я в новій концепції зайнятості населення.

Адже, трансформація зайнятості населення, виступаючи фактором і наслідком кількості індивідуального і суспільного здоров’я, з одного боку, впливає на формування генофонду нації, на поступ етносу в цілому, а з іншого боку, зумовлює низку особливостей використання трудового потенціалу. Специфіка цих процесів залежить від рівня сформованості в суспільстві медико-соціальних основ трудовикористання. В наш час, практично, відсутні ґрунтовні дослідження медико-соціальних основ трудовикористання на національному і регіональному рівнях в умовах трансформації економіки. Поза увагою вчених залишилися медико-соціальні особливості використання трудового потенціалу як найважливішого елементу територіальних систем “регіон”, “соціально-економічний район”, “національний господарський комплекс”. Ось чому необхідність вивчення використання трудового потенціалу в умовах формування медико-соціальних основ є такою гострою і нагальною. Особливої уваги заслуговує вивчення використання трудового потенціалу крізь призму медико-соціальних проблем в різних регіонах України, причому насамперед в тих, в яких в умовах трансформації постсоціалістичної економіки сформувалися зони екологічної напруги та екологічної кризи. Недостатньо виявилися вивченими і особливості формування механізму територіального управління використанням трудового потенціалу з різним станом суспільного здоров’я. Від розв’язання зазначених проблем залежить не тільки ефективність використання трудового потенціалу, але й кількість індивідуального та суспільного здоров’я, тривалість і якість життя населення.

Гострота і необхідність своєчасного вирішення окреслених вище проблем, їх актуальність обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Проблеми використання трудового потенціалу постійно перебувають в полі зору провідних вчених України та інших країн світу. В Україні складним міждисциплінарним питанням трудовикористання присвячені праці О.Амоші, С.Бандура, Д.Богині, О.Бугуцького, В.Васильченка, С.Вовканича, А.Гальчинського, В.Гейця, М.Долішнього, Б.Данилишина, Ф.Заставного, С.Злупка, Є.Качана, В.Козака, І.Кравченко, О.Кузьміна, В.Куценко, Е.Лібанової, В.Мікловди, В.Онищенка, В.Онікієнка, С.Пирожкова, С.Писаренко, М.Пітюлича, В.Приймака, У.Садової, Л.Семів, В.Стешенко, О.Хомри, М.Чумаченка, А.Чухна, О.Шаблія, М.Шаленко та інших вчених.

Активно висвітлюються в наукових публікаціях і проблеми зайнятості в контексті розвитку охорони здоров’я, гігієни праці, нормування праці, економіки праці, медичної географії, медицини праці, соціальної політики, економіки охорони здоров’я і власне здоров’я. В цьому плані вирізняються роботи українських вчених В.Баранова, Ю.Вороненка, В.Войтенка, О.Голяченка, І.Даценко, В.Костицького, В.Куценко, А.Мельник, В.Москаленка, В.Новікової, О.Осауленка, В.Пили, І.Рогача, Г.Старостенко, С.Стеченка, Л.Тарангул, С.Трубича, М.Фащевського, І.Чопея, В.Шевчука та зарубіжних дослідників Р.Дж.Еренберга, Дж.Гендерсона, Ю.Лісіцина, Е.Магуайра, Г.Муні, Д.Пірса Л.Попова, Р.Сміта, Д.Сюрра, Ю.Хрустальова, в яких вивчення медико-соціальних проблем функціонування суспільства поєднується з дослідженням інших сфер життєдіяльності населення, зокрема сфери праці, екології.

Суттєве значення для теми дослідження мають роботи представників наукової школи гармонійного розвитку (Б.Буркінського, В.Гейця, Б.Данилишина, М. Долішнього, М.Згуровського, В.Степанова, В.Трегобчука, С.Харічкова, В.Шевчука та ін.), яка почала активно формуватися в останні роки в Україні. В результаті її діяльності з’явилася низка оригінальних, своєрідних, науково обґрунтованих здобутків, побудованих на концептуальних засадах з різними філософськими поглядами і методологічними підходами, які стали базою для формування окремих положень нової парадигми науки. Більшість з них викристалізувалися під впливом праць представників ноосферної течії, започаткованої всесвітньо відомими українськими вченими С.Подолинським (сонячна природа запасів праці) і В.Вернадським (домінанта розуму і живої речовини у життєдіяльності людини й суспільства), ідеї яких ще знайдуть своїх послідовників і розвиток у ХХІ столітті.

Серед найрізноманітніших українських наукових пошуків, присвячених використанню трудового потенціалу, особливо виділяється Львівська трудоресурсна школа (основоположник – академік НАН України М.І.Долішній), представники якої акцентували свої наукові розвідки у сфері праці на регіональних проблемах трудовикористання, в тому числі й на медико-соціальних проблемах. Дана дисертація виконана при врахуванні традицій цієї школи і є органічним продовженням досліджень, що започатковані й дістали розвиток в її надрах.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження тісно пов’язане з низкою науково-дослідних робіт, що виконувалися в Інституті регіональних досліджень НАН. Серед таких робіт, що виконувались в останні роки, слід назвати “Теоретичні основи регіональної політики” (№ Д.Р.0197U002572), “Механізми реалізації регіональної політики в умовах формування національної економіки” (№ Д.Р.0100U002572), “Моделі регіональної соціально-економічної політики: концептуальні підходи до формування та методи реалізації” (№ Д.Р.0102U000424), „Розробка Стратегії економічного та соціального розвитку Львівської області до 2011 р.” (№ Д.Р.0103U004869). Окрім того, дисертація пов’язана і з дослідженнями госпдоговірного характеру, найважливішими серед яких є: “Стратегічні засади соціально-економічного розвитку Тернопільської області до 2005 року (№ Д.Р.0102U000425)”, “Обґрунтування концепції генерального плану м. Львова” (№ Д.Р.0101U009325)”, “Сучасний стан та перспективи використання виробничих територій міста Рівне” (№АУП-65 від 07.02.2002). Результати дисертаційного дослідження покладені в основу розробки стратегічних напрямків регіональної політики, перспективного розвитку таких регіонів України, як Львівська і Тернопільська області, а також міст - Львова, Рівного, Тернополя. Вони стали базовими при здійсненні обґрунтувань в окремих розділах проекту “Екологічно зорієнтований туризм та бізнес: план дій для Карпатського регіону”, підготовленому для Американського Агентства з міжнародного розвитку в рамках Проекту екологічної та природоресурсної політики і навчання (ЕПАТ) під керівництвом Американського Агентства з міжнародного розвитку (ЮСАІД) та Центру Глобального бюро по охороні навколишнього середовища у Вашингтоні (Київ, 1996) та Державної регіональної програми соціально-економічного розвитку “Карпати”.

При виконанні названих вище робіт дисертант брала безпосередню участь у формуванні поняттєво-термінологічного апарату, розробці теоретико-методологічних основ, здійсненні аналітичних і прогнозних розрахунків та експертних оцінок, пов’язаних з найрізноманітнішими сферами розвитку територіальних суспільних систем, зокрема з використанням трудового потенціалу та іншими аспектами економіки праці.

Мета і основні завдання наукового дослідження. Метою дисертаційної роботи є формування нового напрямку дослідження використання трудового потенціалу, який ґрунтується на вивченні медико-соціальної ситуації, розробці теоретико-методологічних та методичних засад медико-соціальних основ такого використання, управлінні ним, формуванні регіональної політики держави. При цьому, передбачається створення моделі регіонального трудовикористання в умовах трансформації економіки України та врахування положень нової парадигми економічної науки. Реалізація мети обумовила необхідність визначити і розв'язати наступні завдання:

- уточнити зміст поняття “трудовий потенціал” та розкрити сутність медико-соціальних основ його використання;

- розробити модель дослідження медико-соціальних основ використання трудового потенціалу;

- оцінити медико-соціальні особливості використання трудового потенціалу в світлі законів і теорії економічної науки;

- виявити можливості дослідження використання трудового потенціалу через призму нової парадигми науки в контексті врахування медико-соціальних основ та сучасних економічних поглядів;

- сформувати методику дослідження медико-соціальних основ використання трудового потенціалу регіону;

- визначити місце і роль концепції медико-соціальних факторів у використанні трудового потенціалу України;

- розробити медико-соціальні підходи до оцінки середовища як ресурсу життєдіяльності населення;

- побудувати концепцію медико-соціального каркасу території, розкрити її сутність та окреслити підходи до його вивчення;

- визначити вплив культури і релігії на формування медико-соціальних факторів використання трудового потенціалу в Україні;

- проаналізувати медико-соціальні особливості використання трудового потенціалу в контексті формування інформаційного поля;

- виявити взаємозв’язки між медико-соціальною ситуацією та суспільним розумом і суспільним інтелектом;

- здійснити медико-соціальну оцінку особливостей динаміки населення України та медико-соціальний аналіз використання трудового потенціалу;

- окреслити сутність соціально-економічного поля та розробити теорію трудового мотиваційного поля;

- дати оцінку трудовому мотиваційному механізму і передбачити можливі напрямки його зміни;

- проаналізувати рівень розвитку системи охорони здоров’я та його вплив на відтворення і використання трудового потенціалу;

- виявити роль нетрадиційної медицини у відтворенні й використанні трудового потенціалу;

- окреслити можливі шляхи поліпшення організації системи охорони здоров'я у період трансформації економіки України;

- визначити величину трудового потенціалу і рівень його використання в сучасній Україні;

- розробити напрямки удосконалення медико-соціальних основ та окреслити їх роль в управлінні трудовикористанням;

- сформувати концептуальні положення розробки стратегій перспективного використання трудового потенціалу, реалізації регіональної політики держави в умовах впровадження науково обґрунтованих медико-соціальних основ та розв’язання медико-соціальних проблем трудо-використання в територіальних суспільних системах різного ієрархічного рівня.

Предмет дослідження - теоретико-методологічні та методичні засади використання трудового потенціалу, а також удосконалення медико-соціальних основ трудовикористання.

Об'єкт дослідження. Об’єктом дослідження є людина як носій трудового потенціалу і як елемент територіальних суспільних систем різних ієрархічних рівнів.

Методологія і методи дослідження. Методологічною основою роботи є класичні положення регіональної економічної науки, економічної теорії, економіки праці, дослідження сучасних вітчизняних і зарубіжних вчених різних галузей знань, в яких висвітлені фундаментальні положення теорії відтворення трудового потенціалу, формування зайнятості, становлення і розвиток регіональної демографічної політики, регіональної політики трудозбереження та оптимізації використання трудового потенціалу в умовах перехідних економік. Крім того, медико-соціальні особливості використання трудового потенціалу висвітлені крізь призму нової парадигми економічної науки.

У процесі наукового дослідження використовувалася низка методів, серед яких найважливішими є: монографічний, статистичний, візуального, просторового, економічного, статистичного і соціологічного аналізу – для всебічного вивчення об’єкту дослідження; системно-структурний аналіз – для дослідження структури трудового потенціалу, виявлення в цій структурі місця здоров’я, вивчення структури системи охорони здоров’я, встановлення місця трудового потенціалу в довкіллі, розробки медико-соціальних основ трудовикористання тощо; метод порівняння – для виявлення місця регіонів та соціально-економічних районів в національній суспільній системі за показниками стану суспільного здоров’я, захворюваності, рівня розвитку системи охорони здоров’я; картографічний – для візуального вивчення явищ і процесів, пов’язаних з використанням трудового потенціалу, та отримання на цій основі нової інформації; моделювання – для розробки стратегічних напрямків трудовикористання в регіонах в умовах врахування медико-соціальних основ; кореляційно-регресійний – для визначення і оцінки можливостей підвищення рівня використання трудового потенціалу.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, нормативні документи міністерств і відомств України, дані Міністерства статистики України, управлінь статистики областей України, матеріали галузевих управлінь, дані соціологічного обстеження населення та обстеження окремих установ, підприємств, організацій, а також міжнародні законодавчі та нормативні акти і угоди.

Наукова новизна одержаних результатів:

1.Вперше:

- сформовано новий напрямок наукового дослідження використання трудового потенціалу, суть якого полягає у розробці теоретико-методологічних та методичних засад використання трудового потенціалу в умовах розробки медико-соціальних основ та обґрунтування підходів до побудови нової парадигми економічної науки;

- створено нову термінологію, пов’язану з темою дослідження (соціально-економічне поле регіону, трудове мотиваційне поле регіону, трудові мотиваційні хвилі, дрейфовий потенціал трудового мотиваційного поля, медико-соціальний каркас території), розкрито зміст понять, означених новими термінами, що обумовлено необхідністю з’ясування суті теорії трудового мотиваційного поля, медико-соціального каркасу території;

- розроблено концепцію медико-соціальних факторів використання трудового потенціалу, які розглядаються як специфічні рушійні сили трудовикористання, що, з одного боку, детермінують індивідуальне та суспільне здоров’я; з другого, - визначають особливості довкілля та медико-соціальну ситуацію в територіальній суспільній системі; з третього, - формують рівень використання трудового потенціалу;

- окреслено модель аналізу і прогнозу використання трудового потенціалу на національному і регіональному рівнях в контексті розробки медико-соціальних основ в умовах трансформації економіки України;

- розкрито суть соціально-економічного поля - органічної складової соціально-економічних систем будь-яких ієрархічних рівнів, окреслена його структура, як сукупності взаємопроникаючих i взаємодіючих елементарних полів: соціального, iнформацiйного, соціокультурного, iнвестицiйного, трудового мотиваційного, які характеризуються властивими їм кількісними і якісними показниками, що визначають безпосередньо чи опосередковано параметри соцiально-економiчного поля в цілому;

- сформульовано теорію трудового мотиваційного поля, за якою розширення границь, збільшення густини і стягування дрейфового потенціалу трудового мотиваційного поля зумовлює підвищення рівня використання трудового потенціалу;

- розкрито зміст поняття “трудова мотиваційна хвиля”, яке трактується як значний просторовий перерозподіл трудового мотиваційного поля у зв'язку iз зміною локації дрейфового потенціалу, що в кінцевому результаті впливає на якісний стан території в цілому;

- розроблено медико-соціальну оцінку середовища, суть якої полягає у виявленні відхилень фактичних параметрів середовища та наявних запасів ресурсів у ньому від таких, що забезпечують належну тривалість життя, збереження і примноження кількості індивідуального та суспільного здоров’я, відновлення і збільшення запасів праці;

- сформульовано концепцію медико-соціального каркасу території, під яким розуміється така сукупність природних, техногенних і соціальних елементів територіальної суспільної системи із взаємозв’язками між ними, котра детермінує індивідуальне та суспільне здоров’я, особливості відтворення населення, його здоров’я і здатності до праці;

- обґрунтовано структуру медико-соціального каркасу території, зокрема її поділ на дві підсистеми (підсистему елементів, які є джерелами, вогнищами захворювань, та підсистему елементів, в яких лікується, оздоровлюється населення), котрі накладаються на опорний каркас території;

- виявлено роль медико-соціальних факторів використання трудового потенціалу у формуванні соціокультурного поля, що дозволило простежити вплив останнього на медико-соціальні основи трудовикористання та відслідковані нові взаємозв’язки між медико-соціальними особливостями використання трудового потенціалу й формуванням інформаційного поля;

- розроблено методику визначення відносного рівня розвитку суспільного економічного менталітету, що базується на оцінці особливостей впливу медико-соціальної ситуації на формування суспільного розуму і суспільного інтелекту, використання якої дозволило здійснити групування областей України, що можна використати для розробки заходів, спрямованих на активізацію економічної діяльності в розрізі регіонів;

- обґрунтовано авторську методику визначення кількості здоров’я, що базується на даних самооцінки населенням свого здоров’я, яка дозволяє розраховувати існуючий і передбачати прогнозний рівень використання трудового потенціалу на національному і регіональному рівнях;

- розроблено медико-соціальне районування України, врахування якого важливе при розробці медико-соціальних основ трудовикористання в розрізі регіонів.

2.Удосконалено:

- тлумачення змісту поняття “трудовий потенціал”, який трактується як гранична кількість і якість запасів праці в конкретних умовах геопросторово-часових координат, котрими володіє людина, група людей, суспільство, що дало підставу автору характеризувати цей підхід до визначення змісту поняття “трудовий потенціал” як ресурсно-маржинальний;

- визначення місця здоров'я в структурі трудового потенціалу як ядра усіх компонент останнього і головного детермінанта величини трудового потенціалу;

- трактування індивідуального здоров'я, яке розглядається як оптимальність біосоціальних якостей людини, тобто як своєрідна рівновага між фізичним, генетичним і психоматичним буттям людини в рамках багатовимірних соціальних і природних взаємодій, як стан людини, критерієм якого є рівень фізичного, душевного та соціального благополуччя в умовах того чи іншого ступеня комфортності навколишнього середовища; а також окреслення змісту таких понять, як “суспільне здоров’я”, “здоров’я нації”;

- процес аналізу рівня розвитку системи охорони здоров'я як важливого елементу медико-соціальних основ використання трудового потенціалу регіону та розробки підходів до організації системи охорони здоров'я у період трансформації економіки України;

- обґрунтування змісту поняття “медико-соціальний район”, що розглядається як частина території країни, в межах якої спостерігається відносно однорідна медико-соціальна ситуація, мають місце подібні показники народжуваності, смертності, дитячої смертності, природного приросту населення та приблизно однакові показники забезпеченості населення медичними установами і яка базується на розвиненому в її межах медико-соціальному каркасі.

3.Знайшли подальший розвиток:

- дослідження структури трудового мотиваційного механізму, в складі якого виділено: законодавство України у сфері праці, охорони здоров’я, соціального захисту; співвідношення пропозиції робочої сили і попиту на неї; вимоги носіїв робочої сили до робочих місць, характеру і безпеки праці; вимоги роботодавців до якості робочої сили, до розвитку мотиваційної сфери особистості; стандарти умов життєдіяльності; рівень доходів, зокрема заробітної плати; рівень сформованості трудового мотиваційного поля;

- розробка моделей регіонального трудовикористання в умовах врахування медико-соціальних основ на ближчу і віддаленішу перспективу для підвищення рівня використання трудового потенціалу в умовах забезпечення медико-соціальних основ.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в процесі дослідження теоретичні результати і методичні підходи знайшли впровадження на різних рівнях управління. Зокрема, на державному рівні вони враховані при формуванні державної демографічної політики, державної політики зайнятості населення, державної регіональної політики; на регіональному - в розробці державних регіональних програм соціально-економічного розвитку, в практиці управління територіальними адміністративними одиницями різних ієрархічних рівнів, в практиці функціонування системи охорони здоров’я; на локальному - при вирішенні проблем територіальної організації продуктивних сил в розрізі окремих територіальних суспільних систем (поселень та регіонів соціально-економічних районів), в практиці містобудівництва.

Окремі положення та результати дисертаційного дослідження використані при підготовці зауважень та пропозицій до проекту Програми діяльності Кабінету Міністрів України на 2003-2004 рр. (лист №5/29-1170/7-10 від 27.03.2003); при підготовці матеріалів до проведення круглого столу на аналогічну тему та для більш глибокого обґрунтування рішень щодо розвитку Львівщини на вказаний і перспективний період (лист №5/29-1170/7-10 від 27.03.2003); в експертизі проекту Закону України “Про сприяння повноцінній продуктивній зайнятості населення” та враховані Федерацією професійних спілок України для його поліпшення (лист №03-48-1353 від 31.10.2002).

На регіональному рівні результати дослідження використані при розробці зауважень та пропозицій до проекту Концепції молодіжної політики Львівської області (лист №178 від 22.04.2003) та до Концепції розвитку малих міст Львівщини (лист №5/15-2772/7-11 від 01.07.2004), впроваджені в роботі Львівської обласної адміністрації, Тернопільської обласної адміністрації, Львівського міськвиконкому у вигляді методик, рекомендацій та комплексних цільових програм соціально-економічного розвитку території, а також у навчальному процесі в Львівському національному університеті імені Івана Франка. Результати дисертаційного дослідження використані і в проектних та передпланових розробках інститутів “Містопроект” (Львів), “Львівський промбудпроект” та інших, а також представлені в доповідних записках обласним адміністраціям і Кабінету Міністрів України, що засвідчується довідками Тернопільської ОДА (№01-3226/2-5 від 24.11.2001), Державного проектного інституту “Львівський промбудпроект” (№ АУП-65 від 07.02.2002), проектного інституту “Містопроект” (№ 299/01 від 05.06.2002), Федерації професійних спілок України (№03-48-1353 від 31.10.2002), Львівської ОДА (№5/29-1170/7-10 від 27.03.2003 та №5/15-2773/7-11 від 01.07.2004).

Особистий внесок автора в результати досліджень. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладений авторський підхід до здійснення аналізу і прогнозу використання трудового потенціалу через призму медико-соціальних аспектів і медико-соціальних основ в умовах трансформації економіки України. Наукові положення, висновки і рекомендації, котрі винесені на захист, отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті здобутки, які отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційної роботи пройшли апробацію в проектах законодавчих актів, методичних розробках, рекомендаціях і пропозиціях, викладені у монографіях і статтях, впроваджені в управлінську практику.

Основні теоретичні та практичні положення і результати дослідження доповідалися на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних семінарах, конференціях, зокрема: “Трудовий потенцiал України” (м. Луцьк, 1992), “Проблеми рацiонального використаня соцiально-економiчного та природно-ресурсного потенцiалу регiону” (Луцьк, 1993), “Геоекологічні аспекти господарювання, здоров’я і відпочинку” (Росія, Пермь, 1993), “Здоров’я і середовище” (Польща, Люблін, 1993), “Забруднення навколишнього середовища в Центральнній і Східній Європі” (Угощина, Будапешт, 1994), “Сучасний розвиток регіональної і міської статистики” (Фінляндія, Хельсінкі, 1994), “Вплив довкілля на суспільне здоров’я” (США, Атланта, 1995), “Демографічна ситуація в Карпатському регіоні: реальність, проблеми, прогнози на ХХІ століття” (Чернівці, 1996), “Теоретичнi та прикладнi аспекти соцiоекологiї” (Львів, 1996), “Проблеми української термінології” (Львів, 1996), “Забруднення навколишнього середовища в Центральній і Східній Європі” (Польща, Варшава, 1996), “Соцiально-економiчнi та екологiчнi проблеми розвитку адмiнiстративних районiв” (Тернопіль, 1997), “Трудовий потенцiал України i його реалiзацiя в умовах розбудови нацiональної економiки” (Львiв, 1997), “Динаміка населення в урбанізовних регіонах Центральної і Східної Європи” (Польща, Лодзь, 1997), “Трансформаційні процеси в господарстві регіонів Східної Європи” (Ірпінь, 1997), “Зрівноважений розвиток і здоров’я людини” (Польща, Люблін, 1997), “Трудовий потенцiал України i його реалiзацiя в умовах розбудови нацiональної економiки” (Львiв, 1997), “Вибрані дослідження економічної діяльності” (Польща, Краків, 2000), “Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів України” (Донецьк-Мелєкіно, 2002), „Регіоналістика: нові підходи до формування і розвитку територіальних суспільних систем” (Ялта 2004).

Окремі положення і результати дисертації апробувались в ході виконання досліджень в складі різних науково-дослідних колективів (наукові керівники розробок академік НАН України, професор, д.е.н. Долішній М.І., заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка, д.е.н. Шаблій О.І.).

Публікації результатів дослідження. Результати проведених досліджень, теоретичні та методологічні положення, практичні рекомендації опубліковані у 69-и наукових працях загальним обсягом 80,85 д.а., в тому числі 72,35 д.а. належить особисто автору.

Обсяг та структура роботи. Обсяг дисертації - 475 стор. тексту в комп’ютерному наборі. Робота складається з вступу, 5-и розділів, висновків, списку використаної літератури. Вона містить 65 таблиць, 19 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У розділі 1 “Теоретико-методологічні засади економічних досліджень медико-соціальних основ використання трудового потенціалу” розкривається сутність і пропонується модель дослідження медико-соціальних основ використання трудового потенціалу, окреслюється понятійно-термінологічний апарат за темою дисертації, висвітлюються медико-соціальні особливості використання трудового потенціалу в контексті законів і теорії економічної науки, простежуються особливості використання трудового потенціалу через призму окремих положень нової парадигми економічної науки в контексті врахування медико-соціальних основ, визначається місце і роль концепції медико-соціальних факторів у використанні трудового потенціалу України, описана авторська методика вивчення медико-соціальних основ трудовикористання.

Теоретико-методологічна база дослідження медико-соціальних основ використання трудового потенціалу стала підґрунтям для формування нового напрямку в економічній галузі знань. Цей напрямок передбачає вивчення обраного об’єкту як міждисциплінарного, тобто як конкретного об'єкту вивчення таких галузей знань як економіка, економіка праці, регіо-нальна економіка, соціальна медицина, валеологія, медична географія та ін. Крім того, цей напрямок враховує запропоновані автором та іншими вченими положення нової парадигми економічної галузі знань (табл.1).

Таблиця 1

Теоретико-методологічний блок моделі аналізу і прогнозу медико-соціальних основ використання трудового потенціалу

Елементи блоку | Зміст дослідження | Мета дослідження

Понятійно-термінологічний апарат | Аналіз термінів і понять окремих понятійно-термінологічних систем з точки зору доцільності застосування їх в даному дослідженні | Вибір ключових і допоміжних термінів для опису об’єкту дослідження, розкриття предмету дослідження, створення нових термінів, власне трактування змісту окремих понять

Закони економічної науки | Виявлення взаємозв’язків у використанні трудового потенціалу в контексті медико-соціальних аспектів в світлі законів економічної науки | Пошук нових стійких і повторюваних в часі та просторі взаємозв’язків

Теорії економічної науки | Аналіз економічних теорій з точки зору висвітлення ними особливостей розвитку досліджуваного об’єкту | Підтвердження чи спростування положень і висновків, що випливають з окремих теорій

Науки, об’єктом вивчення яких є трудовий потенціал чи його складові | Вивчення найрізноманітніших особливостей використання трудового потенціалу різними науками | Узагальнення результатів, здобутих в рамках інших наук, з метою їх врахування в даному дослідженні

Нова парадигма економічної науки | Пошук нових підходів до дослідження трудового потенціалу в рамках нової парадигми | Отримання якісно нових знань про об’єкт дослідження

Методика дослідження | Оцінка окремих методів дослідження трудового потенціалу з точки зору їх результативності при використанні в даному дослідженні | Формування методики дослідження, розробка і застосування нових методів

Концепція факторів використання трудового потенціалу | Відбір факторів, що визначають:

-використання трудового потенціалу;

-відтворення трудового потенціалу;

-медико-соціальні особливості використання трудового потенціалу;

-формування мережі охорони здоров’я;

-функціонування мережі охорони здоров’я тощо. | Побудова концепції медико-соціальних факторів використання трудового потенціалу в регіоні

В дисертації обґрунтований новий напрямок дослідження трудового потенціалу як економічного об’єкту, що базується на міждисциплінарному підході, а також на новому методологічному підході, який представляє собою запропоновану і застосовану автором модель аналізу і прогнозу медико-соціальних основ використання трудового потенціалу та на положеннях нової парадигми економічної науки.

На основі обгрунтованої теоретико-методологічної бази дослідження автором здійснено аналіз використання медико-соціальних основ трудового потенціалу за схемою (табл. 2):

Таблиця 2

Схема оцінки величини, якості та особливостей використання трудового потенціалу через медико-соціальні аспекти і основи

Складові здоров’я | Найголовніші медико-соціальні аспекти, що найбільше відповідають відповідним складовим здоров’я | Аналіз медико-соціальних аспектів і основ та їх впливу на:

Фізичне | Середовище як ресурс життєдіяльності | динаміку населення регіону, його віково-статеву, сімейну та соціальну структуру | величину і якість трудового потенціалу | особливості використання трудового потенціалу

Медико-соціальні осі і медико-соціальний каркас території

Духовне | Культура

Релігія

Психічне | Інформація

Рівень розвитку суспільного розуму і суспільного інтелекту

Завершальним в авторській моделі дослідження є прогнозний блок, в межах якого передбачено визначення шляхів формування використання трудового потенціалу при розробці сприятливих для трудовикористання медико-соціальних основ. Цей блок включає:

- пошук оптимальної організації системи охорони здоров'я України;

- формулювання медико-соціальних цілей трудовикористання;

- формування сприятливої для відтворення і використання трудового потенціалу медико-соціальної ситуації;

- визначення напрямків удосконалення трудового мотиваційного механізму в контексті врахування медико-соціальних основ трудовикористання;

- виявлення складових медико-соціальних основ і елементів медико-соціального каркасу національної і регіональних суспільних систем, що забезпечать зростання індексу людського розвитку в їх межах;

- пропозиція заходів щодо покращення стану довкілля.

Застосування цієї моделі дозволило отримати новий пласт знань, який відображений за допомогою відомих і нових елементів понятійно-термінологічного апарату. Зокрема, на основі вивчення і аналізу підходів провідних вчених до визначення дефініції “трудовий потенціал” в дисертації подано авторське визначення змісту цього поняття, яке трактується як гранична кількість і якість запасів праці в конкретних умовах геопросторово-часових координат, котрими володіє людина, група людей, суспільство. Такий підхід до розуміння суті трудового потенціалу охарактеризований як ресурсно-маржинальний.

В дисертації вивчено та узагальнено підходи різних вчених до вивчення компонентної структури трудового потенціалу (табл. 3).

Таблиця 3

Компонентна структура трудового потенціалу в працях вітчизняних вчених

Компоненти трудового потенціалу | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9

Біологічна | ? | ? | ? | ? | ? | ?

Демографічна | ? | ? | ?

Інтелектуальна | ? | ? | ?

Сакральна | ? | ?

Історична | ?

Культурна | ? | ?

Освітня | ? | ? | ? | ? | ?

Соціальна | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ?

Економічна | ? | ? | ? | ?

Мотиваційна | ? | ? | ? | ? | ?

Здоров'я | ? | ?

Умовні позначення:

1 – Бібен М.І. (1997 р.), 2 – Долішній М.І. (1993 р.), 3 – Злупко С.М. (1997 р.), 4 – Мікловда В.В. (1997 р.), 5 – Онікієнко В.В. (1982 р.), 6 – Пирожков С.І. (1993 р.), 7 – Пітюлич М.І. (1997 р.), 8 – Худо В.В. (1994 р.), 9 – Шевчук Л.Т. (2000 р.)

Це дозволило зробити такі важливі висновки:

- з усіх компонент біологічна, демографічна та інтелектуальна складові є базовими для всіх інших;

- стан здоров'я є ядром усіх компонент трудового потенціалу;

- суспільна здатність до використання запасів праці перебуває у безпосередній залежності від кількості і якості фізичного, духовного і психічного суспільного здоров'я.

Вказані висновки посилюють актуальність розроблення об'єктивних кількісних і якісних критеріїв оцін-ки індивідуального і суспільного здоров'я.

З огляду на дискусійних характер понять індивідуального і суспільного здоров'я в роботі уточнено ці дефініції та подане авторське визначення змісту поняття “здоров’я нації”. Індивідуальне здоров’я розглядається як здоров'я конкретної людини. Суспільне здоров'я – це здоров'я цілого суспільства чи його частини. При цьому, суспільне здоров'я не можна розглядати лише як просту сукупність здоров'я індивідів. Суспільне здоров'я як органічна складова суспільства чи його частини має у порівнянні з індивідуальним здоров’ям нові ознаки, системні якості, що вимірюються статистичними показниками, загальноприйнятими і новими, які є предметом наукових пошуків. У системі суспільного здоров'я розрізняють здоров'я нації. Очевидно, під здоров'ям нації можна розуміти сукупність характеристик і ознак стану буття нації. Це не тільки показники умовного здоров’я (питома вага осіб, визнаних умовно здоровими в загальній кількості населення) та даних по тих чи інших видах захворювань нації і не тільки відсутність у неї тих чи інших хвороб, але й оцінка заходів, спрямованих на збереження здоров'я згідно з запропонованими критеріями ВООЗ (частка валового національного продукту, яка витрачається на потреби охорони здоров'я населення; доступність первинної медико-санітарної допомоги; охоплення населення безпечним водопостачанням; частка осіб з сучасною імунізацією проти шести особливо небезпечних інфекційних хвороб; доступність кваліфікованої медичної допомоги в період вагітності і при пологах; стан харчування дітей; рівень дитячої смертності; середня тривалість життя; рівень грамотності дорослого населення), а також такі важливі показники, як фізична і духовна краса, кількість геніальних осіб у поколінні, рівень суспільного розуму та інтелекту тощо.

Розгляд дефініції здоров’я в контексті використання трудового потенціалу дозволив говорити про нього як про економічну категорію, що підтверджено наступним висновком: здоров'я, без відповідної кількості якого немає належних запасів праці, є також товаром, оскільки воно в складі запасів праці в результаті використання трудового потенціалу перетворюється в товар. Ще одним аргументом на користь сказаного є те, що на відтворення і примноження кількості здоров’я необхідні кошти, які в тих чи інших суспільствах вкладаються в різних формах і масштабах. Таким чином, поняття “здоров'я” має економічний зміст і може розглядатися у якості економічної категорії.

У зв’язку з тим, що особливості використання трудового потенціалу детермінуються станом здоров’я, а здоров’я залежить від сформованості медико-соціальних основ будь-якої суспільної територіальної системи, то в роботі наголошено на дослідженні впливу таких основ на трудовикористання. Автором розрізняються медико-соціальні основи і медико-соціальні аспекти використання трудового потенціалу. Розглянути медико-соціальні аспекти використання трудового потенціалу – це, по суті, виявити вплив найрізноманітніших соціальних явищ, фактів і процесів (суспільно-політичного устрою, сакральності, духовної культури, способу і якості життя населення, рівня урбанізації, стану навколишнього середовища, рівня доходів, умов праці, побуту, харчування і проживання населення тощо) на стан суспільного здоров'я, а через нього - на особливості використання трудового потенціалу. Медико-соціальні основи - це положення, постулати, концепції, теорії, нормативно-законодавчі акти, заходи, які формують ті чи інші умови для відтворення здоров’я в процесі використання трудового потенціалу. Для виявлення регіональних особливостей і відмінностей досліджуваних об’єктів, явищ і процесів низка розрахунків зроблена в розрізі регіонів (областей) і соціально-економічних районів.

Детальне вивчення відображення медико-соціальних особливостей використання трудового потенціалу в законах і теоріях економічної науки дало можливість зробити такий висновок: в більшості економічних теорій зв’язок між кількістю здоров’я і можливостями використання трудового потенціалу розглядається переважно опосередковано.

В ХХІ столітті нова парадигма науки викристалізовується у світоглядних напрямках, які розробляються ученими різних галузей знань. Встановлено, що в різних галузях знань простежуються подібні риси нової парадигми: взаємозалежність між людиною і довкіллям (природним, техногенним і соціальним), визнання в структурі об'єктів, процесів, явищ наявності інформаційної матриці, еманацій та енергій, що взаємопроникають одні в одних і взаємодіють одні з одними. В дисертації сформована гіпотеза, що саме завдяки цим рисам, в рамках нової парадигми науки можливе вивчення таких складових територіальних суспільних систем як соціально-економічні поля, які до цього часу залишалися “непроявленими”, але незважаючи на це впливали на життєдіяльність населення, зокрема на використання трудового потенціалу. Обґрунтовано, що погляд на використання трудового потенціалу через призму нової парадигми науки ХХІ століття, подальші дослідження в цьому напрямі дадуть змогу відшукати шляхи більш ефективного використання запасів праці при менших їх затратах і втратах, а також при керованому взаємоперетворенні вивільнених в навколоземний простір ментальних і мускульних енергій. Поглиблення досліджень по вказаному шляху сприятимуть подальшому перспективному поступу сучасної цивілізації.

Завершується перший розділ розробкою концепції медико-соціальних факторів та окресленням її місця і ролі в аналізі і прогнозі використання трудового потенціалу. При цьому запропонована експертна оцінка впливу медико-соціальних факторів на здоров’я через компоненти трудового потенціалу, визначених у наближенні до традиційної класифікації факторів (табл.4).

Таблиця 4

Вплив медико-соціальних факторів на компоненти трудового потенціалу

Компоненти трудового потенціалу | Фактори*

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9

Біологічна | +++ | + | +++ | +++ | ++ | + | + | +++ | +++

Демографічна | ++ | + | ++ | +++ | + | + | + | +++ | +++

Інтелектуальна | + | + | ++ | ++ | +++ | ++ | + | ++ | +++

Сакральна | + | + | ++ | ++ | ++ | ++ | ++ | + | +

Історична | ++ | ++ | +++ | ++ | +++ | ++ | + | + | +

Культурна | + | ++ | +++ | ++ | ++ | ++ | +++ | ++ | +

Освітня | + | + | ++ | ++ | ++ | +++ | +++ | ++ | +

Соціальна | + | ++ | ++ | +++ | ++ | +++ | +++ | +++ | +

Економічна | ++ | +++ | +++ | ++ | +++ | +++ | +++ | +++ | +++

Мотиваційна | ++ | +++ | ++ | ++ | +++ | +++ | +++ | +++ | +++

Здоров'я | +++ | +++ | +++ | +++ | +++ | +++ | +++ | +++ | +++

Умовні позначення:

* Фактори:

1 - природно-, політико-, економіко- і соціально-географічне положення;

2 - природно-ресурсний потенціал; 3 - історичні фактори;

4 - демографічні фактори; 5 – рівень розвитку продуктивних сил;

6 – величина заробітної плати;

7 - інфраструктурні фактори (розвиток мережі шкіл, закладів торгівлі, побуту тощо);

8 - рівень розвитку системи охорони здоров’я; 9 - екологічні фактори.

Сила дії факторів: +++ - дуже сильний вплив; ++ - сильний вплив; + - незначний вплив

У другому розділі “Медико-соціальна ситуація України: оцінка середовища функціонування трудового потенціалу” аналізуються медико-соціальні підходи до оцінки середовища як ресурсу життєдіяльності населення, формується концепція медико-соціального каркасу території, розкривається вплив культури і релігії, інформаційного поля та суспільного розуму й суспільного інтелекту на формування медико-соціальних факторів використання трудового потенціалу в Україні.

В дисертації розкрито суть медико-соціальної оцінки середовища як ресурсу і наслідку життєдіяльності, в основі якої лежить виявлення відхилень фактичних параметрів середовища та наявних запасів ресурсів у ньому від таких, які забезпечують належну тривалість життя, збереження і примноження кількості індивідуального та суспільного здоров’я, відновлення і збільшення запасів праці. Автор оцінює ці відхилення як наслідки дії різних факторів, в тому числі і соціальних. Першим кроком при здійсненні такої оцінки є визначення шляхів поповнення запасів праці в механізмі життєдіяльності населення. З цією метою спочатку зроблена спроба виявити місце трудового потенціалу в середовищі, для чого побудована наступна гіпотеза. Середовище можна умовно розцінювати як арену функціонування всього живого. В такому випадку його можна розглядати у якості суперпродуцента (велетенського організму, що створює орга---нічну речовину за рахунок утилізації сонячної енергії, води, вуглекислого газу та мінеральних солей, і, який в складі власного організму має інші, наприклад, неорганічні речовини), то інші складові довкілля (антропогенна, у т.ч. соціальна та техногенна) виступатимуть у ролі суперконсументів (велетенські організми, що одержують енер---гію за рахунок “поїдання” суперпродуцента), а інші ресурси (технологічні, інформаційні, фінансові) – це є не що інше, як суперредуценти (велетенські організми, що отримують енергію за рахунок “розкладання” суперпродуцента і суперконсументів). Із