Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України

Українська академія зовнішньої торгівлі

Стадник Мирослав Ярославович

УДК. 65:339.9 (51/53)

Управління міжнародною діяльністю підприємств на світових ринках високотехнологічної продукції

Спеціальність: 08.06.01. - "Економіка, організація
і управління підприємствами"

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Київ–2005

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Українській академії зовнішньої торгівлі

Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.

Науковий керівник доктор економічних наук, професор

Онищенко Володимир Пилипович,

Українська академія зовнішньої торгівлі,

завідувач кафедри міжнародного менеджменту

та маркетингу.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Панченко Євген Григорович,

Київський національний економічний університет,
професор кафедри міжнародного менеджменту;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник

Каблов Володимир Олександрович – ДК “Укрспецекспорт”,
начальник департаменту кон’юнктури та цін.

Провідна установа:

Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України.

Захист відбудеться 10 березня 2005 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.847.01 Української академії зовнішньої торгівлі за адресою: 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 57а.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Української академії

зовнішньої торгівлі за адресою: 01042, м. Київ – 42, вул. Чигоріна, 57.

Автореферат розісланий 7 лютого 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.М. Стукач

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Інноваційна модель розвитку України, посилення ваги держави на пріоритетних, високорентабельних світових ринках високотехнологічної продукції – завдання національного значення.

В сучасній українській і зарубіжній економічній літературі немає дефіциту у публікаціях стосовно проблем експортноорієнтованого інноваційного розвитку, а також вибору стратегій інтеграції до світової економіки та її високотехнологічних ринків. Серед вітчизняних фахівців необхідно визначити насамперед публікації Александрової А., Безчасного Л., Білоруса О., Гальчинського А., Геєця В., Лук’яненка Д., Поручника А., Пахомова О., Семиноженка В., Онищенка В., Сіденка Р. та багатьох інших. Фактично немає такого економіста в Україні, який би не писав про інноваційний шлях та інтеграцію до світової економіки.

Але у різноманітті публікацій з питань інноваційного розвитку національної економіки фактично відсутні роботи щодо підвищення ефективності діяльності вітчизняних виробників на світових ринках високотехнологічної та інноваційної продукції. Як свідчить практика, значні проблеми організаційно-управлінського та маркетингового характеру виникли на міжнародних ринках у підприємств авіаційної та космічної галузі, оборонно-промислового комплексу, машинобудівників. Часто при наявності у підприємства високотехнологічного або інноваційного продукту воно не в змозі його ефективно просувати на ринок, тому що управлінська підсистема на мікрорівні не здатна розробити та реалізувати міжнародні стратегії, завдяки яким продукт міг би зайняти конкурентні ринкові позиції. В основі таких стратегій повинні знаходитися нові методологічні та методичні підходи до управління міжнародною діяльністю підприємства, а саме: 1) поглиблені стратегічні дослідження ринків; 2) стратегічна орієнтація на плідне міжнародне науково-технічне та інноваційне співробітництво; 3) придання менеджменту та маркетингу інтеграційних функцій в управлінні міжнародною діяльністю підприємства; 4) маркетингова концепція посилення конкурентних переваг продукту; 5) комплексне управління потенціалом підприємства щодо його діяльності на світових високотехнологічних ринках; 6) чітке розуміння проблем, які повинні вирішуватися на рівні: а) підприємства, галузі, держави; б) на внутрішньому ринку, зовнішньому ринку;
в) в економічній, адміністративній, політичній площинах. Саме це коло актуальних проблем і визначило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковим програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі міжнародного менеджменту та маркетингу відповідно до плану науково-дослідних робіт Української академії зовнішньої торгівлі за темами: “Розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення маркетингової діяльності фірми-замовника в контексті конкурентних умов на світовому ринку ОВТ і послуг військово-технічного призначення, експортного потенціалу українського ОПК" (НДР № 3105, УАЗТ 2003–2004 рр.)”, “Науково-методичне забезпечення підготовки економіки м. Києва до функціонування в умовах набуття Україною членства у Світовій організації торгівлі” (держ. реєстраційний номер 01040003117).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у науковому обґрунтуванні методичних підходів та рекомендацій щодо вдосконалення управління міжнародною діяльністю вітчизняних підприємств на світових ринках високотехнологічної продукції.

Для досягнення поставленої мети у дисертації поставлені і вирішені наступні завдання:

- досліджені особливості розвитку світового ринку високотехнологічної продукції з визначенням його обсягів, регіональної та продуктової структури, перспектив і майбутніх структурних зрушень;

- зроблено оцінку стану високотехнологічної та інноваційної сфери економіки України, перспектив її інтеграції до світових ринків;

- поглиблено методологічне обґрунтування стратегій підприємств на світових високотехнологічних ринках;

- обґрунтована концепція управління міжнародною діяльністю підприємств на ринках високотехнологічної продукції;

- визначені основні методичні підходи до вирішення проблем посилення конкурентноздатності високотехнологічної продукції та підприємств-експортерів;

- обґрунтована методика визначення та управління потенціалом міжнародної діяльності підприємства на ринках високотехнологічної та інноваційної продукції;

- науково обґрунтовані основні організаційно-управлінські аспекти підвищення ефективності діяльності підприємств на світових високотехнологічних ринках.

Об’єктом дослідження є міжнародна економічна діяльність підприємств .

Предмет дослідження – методологічне та методичне обґрунтування підвищення ефективності управління міжнародною діяльністю підприємств на світових ринках високотехнологічних та інноваційних товарів і послуг.

Методи дослідження визначені характером завдань, які поставлені у дисертації. Для аналізу і прогнозних оцінок високотехнологічних ринків, місця України на них та перспектив інтеграції застосовані методи порівняльного системного аналізу, різні методи статистичних досліджень. Обґрунтування методичних підходів до визначення конкурентних цінових та маркетингових міжнародних стратегій, оцінки потенціалу підприємства щодо міжнародної діяльності на високотехнологічних ринках засновано на методах багатомірного статистичного аналізу з застосуванням методології експертних оцінок.

Інформаційну базу дослідження становлять дані: ООН, ЮНКТАД, Світового банку, ГАТТ/СОТ, ЄБРР, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Державного комітету статистики України, сайтів офіційних установ і організацій мережі Інтернет, інформаційні бюлетені, українські і зарубіжні статистичні збірники, офіційні нормативно-правові документи.

Наукова новизна основних результатів дослідження, одержаних особисто здобувачем, полягає у наступному:

1. На основі аналізу світового ринку високотехнологічної продукції, місця, ролі та рівня інтегрованості національної економіки до нього визначено, що Україна має певні галузеві анклави, які можуть активно працювати на зовнішніх ринках при умові державної економічної та політичної підтримки. Показано, що Україна має прискорити свій вступ до СОТ, що поліпшить внутрішні та зовнішні умови розвитку високотехнологічних галузей і підприємств.

2. Дістало подальшого розвитку методологічне обґрунтування формування стратегій підприємств України на світових ринках високотехнологічної продукції на основі науково-технічного та інноваційного співробітництва, втілення принципів сучасного міжнародного менеджменту та маркетингу.

3. Поглиблено наукове обґрунтування розвитку та втілення форсайтних досліджень, як таких, що на основі прогнозування стратегічних змін у науково-технічному та інноваційному світовому середовищі визначають стратегічні орієнтири для діяльності підприємств.

4. В контексті необхідності підсилення процесу інтеграції вітчизняних підприємств до міжнародних ринків дістали подальший розвиток методичні положення моделі “мережної економіки”, сутність якої полягає у стійких міжнародних коопераційних науково-дослідних, інвестиційних, виробничих та маркетингових взаємозв’язках між підприємствами, що є запорукою подолання бар’єрів входження на високотехнологічні ринки через “м’які” конкурентні відношення. Такий підхід є одним з наріжних у побудові фундаменту міжнародної моделі науково-технічного та інвестиційного співробітництва.

5. Отримала подальше наукове обґрунтування концепція управління діяльністю підприємства на світових ринках високотехнологічної та інноваційної продукції і послуг, в основу якої покладені принципи інтеграційного менеджменту та маркетингу, сутність яких полягає у формуванні націленості кожної підсистеми підприємства на перманентну ефективну інноваційну діяльність, пошук цільових ринків, ефективну реалізацію продукту та послуги. Такий підхід дозволяє створювати необхідні конкурентні переваги за рахунок мобілізації ринкового потенціалу кожної ланки розробки та реалізації високотехнологічного продукту.

6. Удосконалені методичні підходи до формування міжнародної цінової стратегії та стратегії диференціації продукту підприємств на високотехнологічних ринках. Особливості запропонованого підходу полягають у створенні на підприємстві гнучкого механізму інтегрованого планування та управління маркетинговою та продуктово-ціновою програмами з урахуванням особливостей кон’юнктури світових ринків. Це дозволяє підприємству досягти конкурентних переваг у сферах зниження витрат, підвищення якості, забезпечення гнучкості у виробництві та просуванні продукту, оптимізації часу розробки та виводу нового продукту на ринок.

7. Вперше науково обґрунтована методика визначення потенціалу міжнародної діяльності підприємств на ринках високотехнологічної та інноваційної продукції, який є функцією експортного потенціалу підприємства, потенціалу підприємства до спільної підприємницької діяльності, міжнародного науково-технічного та інвестиційного співробітництва. Такий підхід дозволяє чітко визначити цільові ринки та стратегії (моделі) виходу підприємства на них.

8. Дістали подальшого розвитку методичні положення міжнародного менеджменту підприємства в контексті його діяльності на світових високотехнологічних ринках, сутність яких полягає у систематизації проблем інноваційного розвитку та зовнішньоекономічної діяльності підприємства, встановлення зв’язку між ними та визначення по кожній з них шляхів розв’язання.

9. Удосконалена система організаційно-управлінських заходів на макро- та мікрорівнях щодо підвищення конкурентноздатності вітчизняних підприємств на світових ринках, яка заснована на концепції гармонізації технологічного середовища України, технологічного розвитку підприємств, менеджменту та маркетингу до світових стандартів, підвищення ролі держави у підтримці розвитку перспективних галузей і підприємств.

Практичне значення одержаних результатів. Окремі результати дисертаційного дослідження використані при виконанні НДР Українською академією зовнішньої торгівлі: “Розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення маркетингової діяльності фірми-замовника в контексті конкурентних умов на світовому ринку ОВТ і послуг військово-технічного призначення, експортного потенціалу українського ОПК” та “Науково-методичне забезпечення підготовки економіки м. Києва до функціонування в умовах набуття Україною членства у Світовій організації торгівлі” (довідка № 26/30–1645 від 06.12.2004 р.). ДК “Укрспецекспорт впровадила в свою діяльність наступну авторську розробку – методичні рекомендації щодо посилення конкурентноздатності високотехнологічної продукції за рахунок вдосконалення управлінської та маркетингової діяльності (довідка USE – 31/62–34 від 10.12.2004 р.). ДП “Укрінмаш” впровадило авторську методику оцінки потенціалу підприємств у сфері міжнародної діяльності на світових високотехнологічних ринках (довідка № 27/1–2637 від 09.12.2004 р.).

Основні положення дисертації можуть використовуватися при викладанні у вищих навчальних закладах курсів “Міжнародний менеджмент”, “Міжнародний маркетинг”, “Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств” та низки спецкурсів з проблем інноваційного менеджменту та маркетингу.

Особистий внесок здобувача. Основні наукові результати, викладені у дисертаційній роботі, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні наукові положення і висновки дисертації були викладені і схвалені під час проведення наукових конференцій: “Управління конкурентоспроможністю в умовах глобалізації” (Міжрегіональна академія управління персоналом, Київ, 14 квітня 2003 р.); VІ Міжнародна науково-практична конференція “Актуальні правові та економічні проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків” (Українська академія зовнішньої торгівлі, Київ, 30–31 травня 2003 р.); VІІ Міжнародна науково-практична конференція “Міжнародно-правове та економічне регулювання торгівлі: проблеми теорії і практики” (Українська академія зовнішньої торгівлі, Київ, 27–28 травня 2004 р.)

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладені автором у 11 наукових публікаціях загальним обсягом 4,8 др. арк., у тому числі 6 у наукових фахових виданнях обсягом 3,5 др. арк., особистих – 2,7 др. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи 196 сторінок друкованого тексту, у тому числі: 16 таблиць, 5 рисунків, 6 додатків. Список використаних літературних джерел 224 назви.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, предмет і об’єкт дослідження, наведено новизну і практичну значимість наукових результатів.

У першому розділі “Стан та перспективи міжнародної економічної діяльності України на світовому ринку високотехнологічної продукції” визначено, що головним наслідком розвитку інноваційної сфери в XX сторіччі є виникнення в національних господарствах принципово нового організму - інноваційних систем, у рамках яких постійно і безупинно зароджуються і реалізуються кластери радикальних нововведень. Ядром національних інноваційних систем є великі корпорації. Дослідницький потенціал, масштаби концентрації ресурсів, гнучкість у перерозподілі засобів з безперспективних на найбільш пріоритетні напрямки характеризують особливу функцію корпорацій як лідерів у процесі створення і комерційної реалізації нововведень.

Річний обсяг наукомісткої продукції на світовому ринку сьогодні досягає 2,5 – 3,0 трлн. дол. За прогнозами у наступні 15 років він може досягти 6,0 трлн. дол. Визнаними лідерами у світовій торгівлі є компанії США, Японії, Німеччини, Великобританії і Франції. У ряді галузей високих технологій до них наближаються країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону – Республіка Корея, Малайзія, Сінгапур, Китай та інші (табл. 1).

Таблиця 1

Обсяг експорту високотехнологічної продукції (ВТП) у 2002 р., млрд. дол. США

Країни | Експорт | Експорт ВТП | Експорт ВТП в % до експорту країни

Всього у світі, | 6455 | 2800 | -

у тому числі:

США | 693,9 | 243,0 | 35

Німеччина | 613,1 | 135,0 | 22

Японія | 416,7 | 125,0 | 30

Франція | 331,8 | 86,3 | 26

Китай | 325,6 | 65,1 | 20

В. Британія | 279,6 | 95,0 | 34

Канада | 252,4 | 53,0 | 21

Італія | 251 | 30,1 | 12

Бельгія | 214 | 25,7 | 12

Іспанія | 119,1 | 12,0 | 10

Швеція | 81,1 | 19,5 | 24

Австралія | 65 | 11,0 | 17

Нідерланди | 244,3 | 85,5 | 35

Ірландія | 88,2 | 42,3 | 48

Гонконг | 201,2 | 46,3 | 23

Корея | 162,5 | 58,5 | 36

Сінгапур | 125,5 | 79,0 | 63

Мексика | 160,7 | 35,3 | 22

Малайзія | 93,3 | 60,0 | 61

Швейцарія | 87,9 | 16,7 | 19

Таїланд | 69,8 | 21,7 | 31

Бразилія | 60,4 | 11,5 | 19

Фінляндія | 44,8 | 12,1 | 27

Ізраїль | 29,5 | 7,8 | 26

Польща | 41 | 2,0 | 5

Туреччина | 34,6 | 1,8 | 5

Росія | 106,9 | 10,7 | 10

Україна | 18,0 | 1,45 | 4,8

У 2002 році за таким показником інноваційної діяльності, як частка високотехнологічної продукції у загальному експорті, найвищі позиції посідали: Таїланд – 31%, Велика Британія – 34%, Нідерланди та США – 35%, Південна Корея – 36%, Ірландія – 48%, Малайзія – 61%, Сінгапур – 63 %. Серед лідерів присутні і країни, що розвиваються, які останнім часом мали значні державні витрати на освіту, сферу НДДКР, а також на соціальні програми. Тому в цих країнах експорт високотехнологічної продукції за останні десять років зростав швидше, ніж у розвинутих країнах. Так в Індонезії він зріс у 13 разів, у Китаї і Гонконгу – у 20 разів, тоді як у розвинених країнах приблизно у 1,5 – 2 рази.

Діяльність українських товаровиробників на світових ринках високотехнологічної продукції незначна – всього 1,45 млрд. дол., 0,05% світового ринку, – хоча експортний потенціал більший і оцінюється приблизно у 10 – 15 млрд. дол., або 0,3 – 0,5 % до світового експорту. Але для його реалізації необхідно, перш за все, зробити значні зусилля по активізації інноваційної моделі розвитку національної економіки.

У 2002 – 2004 рр. в Україні на групу галузей, які за методологією ОЕСР, належать до високотехнологічних, припадало 4,5% випуску продукції, 5,8% зайнятих та 4,0% здійснених інвестицій. Для групи середньотехнологічних виробництв ці показники становили, відповідно, 20,0%, 30,7% та 18,8%, тоді як низькотехнологічні – 75,4% випуску, 62,8% зайнятих та 77,2% інвестицій. Про ефективність науково-дослідних і конструкторських робіт свідчить те, що на 1 млн. грн., які витрачаються на них, приходиться 2,2 заявки та 1,3 патенти.

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності України дозволяє зробити висновок про те, що більшість високотехнологічних товарів України до 2000 року втрачали зовнішні ринки – експорт скорочувався прискореними темпами і лише з 2000 р. розпочалося його зростання, але , так би мовити, з “нульової” позначки. Питома вага високо-, середньо- та низькотехнологічних товарів у загальному експорті становить зараз близько 18,0%, а щодо високотехнологічних, то її неможливо визначити із цієї сукупності, бо відсутня статистична інформація

Технологічні послуги також в цілому втратили позиції на міжнародних ринках – зменшення експорту склало понад 32%, питома вага технологічних послуг в загальному обсязі зменшилася з 4.9% до 3,7%, хоча і збереглося позитивне сальдо на рівні 13 млн. дол.

Прогнозні оцінки різних фахівців дають право стверджувати, що більш ніж на 2,0 млрд. дол. високотехнологічної та інноваційної продукції Україна у найближчі 2 – 3 роки не продасть.

В основу механізму управління міжнародною діяльністю підприємств на світових ринках необхідно покласти сучасний міжнародний менеджмент та маркетинг, які сприяють інтернаціоналізації наукової та інноваційної діяльності як в процесі розробки нових технологій, так і в процесі розробки нових видів товарів та послуг.

Для того, щоб повернути структуру суспільного виробництва до високих технологій з врахуванням потреб ринку, в тому числі і світового, необхідно мати стратегічні орієнтири, пріоритети, які повинні розроблятися на державному рівні із залученням корпоративних структур. Саме для цього необхідно застосовувати, так звані, форсайтні дослідження. Суть цього підходу в тому, що держава за допомогою компаній визначає перспективні технології і ринки на найближчі 10–20 років; напрямки співробітництва бізнесу і держави в створенні конкурентноздатних інновацій; заходи, які дозволяють використовувати нові можливості поліпшення якості життя, прискорення економічного росту і підвищення міжнародної конкурентноздатності країни. Форсайтні дослідження відповідають інтересам і приватного бізнесу, оскільки надають можливість компаніям знизити невизначеність інноваційного процесу.

Розробка та просування високотехнологічної і, особливо, інноваційної продукції на зовнішні ринки потребує нових форм організації міжнародної діяльності підприємства, в основі яких повинна знаходитися ефективна міжнародна науково-технічна, інноваційна, інвестиційна та маркетингова співпраця між суб'єктами відповідних ринків. Особливо це важливо для аутсайдерів, до яких відносяться вітчизняні підприємства. Для забезпечення більш-менш конкурентноздатного місця на ринку наші підприємства повинні вступати у міждержавні коопераційні відносини, перш за все, з потенціальними клієнтами, а також з потенційними партнерами по науково-інноваційній діяльності. Тобто підприємство повинно вступати в певні економічні та соціальні відносини з іншими підприємствами на цьому ринку, вписуватися у так звану “міжнародну мережу підприємств”, яка будується на складних, взаємних, у більшій мірі коопераційних, ніж конкурентних, тимчасово стабільних відносинах між юридично самостійними, але економічно більш-менш залежними підприємствами і у які свідомо використовують комплекс позитивних відносин між партнерами для міжфірмової координації інноваційної діяльності.

У другому розділі “Методичні аспекти управління міжнародною діяльністю підприємства на ринках високотехнологічної продукції” розкриті основні методичні підходи, втілення яких дозволить ефективно керувати міжнародною діяльністю підприємства.

Для цього менеджмент повинний мати інтеграційний характер, тобто його головна мета полягає у створенні “русла”, по якому має “протікати” інноваційний процес, у створенні цільової інноваційної системи на підприємстві. А для цього необхідно поєднати в одному “інноваційному ланцюжку” науково-технічний пошук, дослідно-конструкторські розробки, дослідне виробництво, ринкове випробування продукту, корегування дослідницьких зразків продукції, промисловий випуск. Головне, що може цей “інноваційний ланцюг” скріпити, так це створення гнучкої системи організації та управління інноваційним процесом використання і примноження знань та професійних можливостей кожного працівника.

Інтеграційний характер менеджменту повинний також проявлятися у створенні довготривалих, стабільних міжнародних коопераційних зв’язків, як необхідної умови формування плідної міжнародної науково-технічної та інвестиційної співпраці, стратегічних альянсів, транснаціональних компаній.

В умовах міжнародної економічної діяльності на ринках високотехнологічної та інноваційної продукції великого значення набуває інтеграційна роль маркетингу, яка реалізується через гармонізацію окремих маркетингових дій і інструментів з метою забезпечення комплексності в процесі міжнародної ринкової діяльності. Даний принцип базується на розумінні маркетингу як системи заходів, ефективність яких залежить від того, наскільки вони інтегровані в єдине ціле і наскільки ефективно координується взаємозв’язок між окремими елементами міжнародної маркетингової програми підприємства з врахуванням особливостей ринку.

Інтеграційна концепція менеджменту та маркетингу є основою цілісного підходу до управління конкурентноздатністю підприємства на високотехнологічних міжнародних ринках, сутність якого полягає у створені на підприємстві гнучкого комплексного механізму планування та управління його інноваційно-технологічним та ринковим потенціалом, маркетинговим комплексом для створення стійких конкурентних переваг у сфері товарно-цінової та маркетингової політики.

Ціна посідає винятково важливе місце у формуванні конкурентоспроможності товару. Формування ціни на інноваційний продукт виходить з наступних базових посилок: а) інноваційний продукт є унікальним, тобто має високий рівень ринкової новизни; б) на ринку продукт конкурує з існуючими товарами-аналогами, які задовольняють схожі ринкові запити; в) інноваційний продукт повинний краще задовольняти існуючу потребу у порівнянні з іншими товарами.

На основі цих посилок обґрунтовано методичний підхід щодо встановлення ціни на високотехнологічну продукцію, який базується на наступному:

- ціна на продукт визначається на базі функціонально-вартісного аналізу та, так званого, аналізу маркетингового ланцюжка цінностей;

- конкурентноздатна ціна встановлюється через співставлення цін споживання продукту та продуктів-аналогів основних конкурентів.

Управління конкурентноздатністю високотехнологічного продукту у сфері маркетингу є його диференціація. Якщо підприємство має інновацію чи високотехнологічну продукцію, то воно вже має конкурентну перевагу по якості. Завдання підприємства полягає у максимальній її підтримці маркетинговим засобами, зважаючи на особливості цільового ринку.

До них слід віднести відомі у міжнародному маркетингу стратегії створення конкурентних переваг на основі сегментації міжнародних ринків та позиціонування, вузької спеціалізації, стратегію високої частки локального ринку та стратегію глобальної ніші, стратегії розвитку комунікаційної політики та інші в залежності від цілей підприємства та характеристик продукту.

Ефективне управління конкурентоспроможністю вимагає більш широкого погляду на проблему здобуття підприємством конкурентних переваг. Слід зазначити, що конкурентоспроможним буде лише те підприємство, яке володіє конкурентними перевагами у п’яти сферах, а саме – у сфері зниження витрат, підвищення якості, забезпечення гнучкості виробничої та маркетингової діяльності підприємства, перманентного інноваційного пошуку, мінімізації часу виробництва та виведення продукту на ринок.

Метою управління конкурентноздатністю підприємства є підвищення його здатності (потенціалу) до міжнародної економічної діяльності у сферах самостійного виробництва та експорту, сумісної підприємницької діяльності, міжнародного інвестування або участі у міжнародних інвестиційних проектах. Щоб визначити потенціал міжнародної діяльності підприємства (Пм) необхідно оцінити його складові: експортний потенціал (Рек), потенціал щодо спільного підприємництва (Рсп) та міжнародний інвестиційний потенціал (Рін),
а Пм = F(Рек, Рсп, Рін). У роботі обґрунтовано відповідна методика, зміст якої полягає у формуванні системи суттєвих показників, які характеризують: здатність підприємства до експортної діяльності при умові, що вона має інноваційний та високотехнологічний продукт (Рек); здатність підприємства до міжнародної спільної діяльності у високотехнологічній та інноваційній сферах (Рсп); потенціал до міжнародної інвестиційної діяльності (участі) у високотехнологічних та інноваційних проектах (Рін).

Перша група показників визначає виробничо-технологічний потенціал щодо випуску продукту у необхідному обсязі та прийнятної для ринка ціною, а також маркетинговий потенціал щодо його просування на ринки.

Друга група показників характеризує чинники, які формують здатність підприємства до міжнародної спільної підприємницької діяльності, а саме: стан інноваційної діяльності; здатність персоналу підприємства до сприйняття сучасних методів менеджменту та маркетингу та перманентного науково-технічного пошуку; рівень державної підтримки інноваційної та високотехнологічної сфери (податки, пільги, умови кредитування, тощо); можливості щодо налагодження виробництва; ємність ринків збуту продукції; рівень бар’єрів виходу на зовнішні ринки, трансакційні витрати, тощо.

Стосовно визначення здатності підприємства до міжнародної інвестиційної діяльності у інноваційній та високотехнологічній сфері слід зробити декілька зауважень. По-перше, інвестиційна діяльність визначається не тільки фінансовими можливостями, яких у вітчизняних підприємств обмаль, а, перш за все, можливостями науково-технічного внеску у міжнародні проекти. По-друге, вітчизняні підприємства, організації (НДІ, КБ) можуть розробляти певні напрями міжнародних проектів за замовленнями і таким чином “відробляти” частку своєї участі у них. По-третє, здатність до міжнародної інвестиційної діяльності у високотехнологічній сфері передбачає високий потенціал до плідного науково-технічного співробітництва. Тому потенціал підприємства до міжнародної інвестиційної діяльності (третя група показників) з врахуванням національної специфіки інноваційного розвитку, слід оцінювати через показники, які відображають наступні фактори: рівень міжнародної діяльності підприємства на цільовому ринку високих технологій та інновацій; наявність у підприємства науково-технічних розробок, технологій, інновацій, які системно можуть вписатися у міжнародні проекти; здатність підприємства до виконання конкурентноздатних науково-технічних розробок на замовлення суб’єктів міжнародного ринку інновацій та високотехнологічної продукції. Показники визначаються різними методами, але переважно з використанням експертних оцінок, і у подальшому на основі багатомірного факторного аналізу розраховуються Рек, Рсп, Рін ; Пм = 1/3 (Рек + Рсп +, Рін).

У третьому розділі “Організаційно-управлінські аспекти підвищення ефективності міжнародної діяльності підприємств на світових ринках інноваційної та високотехнологічної продукції” розглянуті основні проблеми підвищення потенціалу міжнародної діяльності підприємства (табл. 2).

Важливим аспектом підвищення ефективності діяльності підприємств на світових ринках високотехнологічної продукції є гармонізація технологічного середовища України, технологічного розвитку підприємств, менеджменту та маркетингу до рівня розвинутих країн. Це необхідна умова для плідної міжнародної науково-технічної, інноваційної та інвестиційної співпраці. З огляду на те, що за останні 10–15 років розвинені країни далеко просунулися вперед в сфері нових технологій, доцільно питанням гармонізації надати статус державної політики, яку повинно здійснювати Мінпромполітики України.

Загострення конкурентної боротьби у сфері високотехнологічного виробництва, особливо у напрямах актуальних для України (авіаційно-космічний комплекс, деякі напрями машинобудування), значно прискорив процес інтеграції та злиття компаній. Українська високотехнологічна сфера поки що тільки стоїть на порозі створення великих національних та міжнародних інтегрованих корпорацій.

Таблиця 2

Основні проблеми підвищення потенціалу міжнародної діяльності
підприємства на ринках високотехнологічної та інноваційної продукції
та напрями їх вирішення

Проблеми | Напрямки вирішення

1. Вибір перспективних напрямів інноваційної діяльності підприємства на міжнародних ринках | Визначення перспективних потреб світового ринку в інноваціях; основних можливих конкурентів по тому чи іншому напряму діяльності; визначення своїх конкурентних можливостей; проведення форсайтних досліджень.

2. Інвестиційна привабливість
підприємства | Наявність інноваційного продукту; можливість його створення; можливість забезпечити достатні обсяги його виробництва та реалізації, правові та фінансові гарантії

3. Втілення сучасного менеджменту та маркетингу | Адаптація міжнародного досвіду управління інноваційною діяльністю. Втілення стратегічних управлінських моделей розвитку; організація ефективного інтеграційного міжнародного маркетингу

4. Формування кадрового потенціалу, здатного до інновацій та роботи на міжнародних ринках | Підвищення рівня мотивації участі в інноваційних проектах; безперервне навчання та підвищення кваліфікації

5. Залучення об’єктів інтелектуальної власності в інноваційну діяльність | Інтенсифікація діяльності на внутрішньому та міжнародному ринках інтелектуальної власності; моніторинг ринку; оцінка інтелектуальної власності та її комерціалізація.

6. Баланс економічних інтересів учасників інноваційних проектів | Пошук компромісних рішень за рахунок розподілу прибутків через персоніфікацію у розподілі власності, в тому числі і інтелектуальної

Найважливішою проблемою на шляху до інноваційного розвитку та входження до світових ринків є розробка і реалізація підвалин політики держави у сфері науки і технологій на довготривалу перспективу. Під час розробки мають бути визначені не тільки завдання розвитку науково-технічної сфери, але й необхідні зміни в управлінні нею, від визначення пріоритетів до організаційного забезпечення реалізації інноваційної стратегії з боку держави.

В Україні практично відсутні ринкові механізми формування інноваційної інфраструктури, немає чіткої стратегії формування ринково орієнтованої національної інноваційної системи. Нові ринкові структури (бізнес-центри, технопарки, технополіси, венчурні фонди тощо), що можуть ініціювати інноваційний розвиток, поки що слабкі та неспроможні нести повну відповідальність за ці процеси. Тому другою важливою проблемою, яку слід вирішити якнайшвидше, є виважене поєднання ринкових методів управління науково-технологічною сферою із заходами державного регулювання.

Результатом реалізації інноваційної політики має стати прорив на пріоритетних напрямах, здійснюваний за участю держави та її інституцій, і, відповідно, подолання технологічного відставання від провідних країн та побудова партнерських стосунків з ними. Отже, третьою важливою складовою інноваційного розвитку має стати державна система визначення та підтримки реалізації пріоритетів, від фундаментальних розробок до участі у виробництві конкурентоспроможної продукції.

Система пріоритетів технологічного розвитку України має включати в себе механізми забезпечення конкурентоспроможності високотехнологічних товарів на світових ринках через вдосконалення системи стандартизації, метрології та сертифікації, адаптованих до вимог СОТ та ЄС.

ВИСНОВКИ

Дослідження методологічних і методичних проблем управління міжнародною діяльністю підприємств на ринках високотехнологічної продукції дозволило зробити наступні висновки.

1. В ХХ сторіччі у національних економіках розвинутих країн виник принципово новий організм – інноваційні системи, в рамках яких постійно зароджуються та розвиваються інноваційні кластери, які взаємодіють між собою, інтегруються у міжнародному масштабі і породжують глобальну інноваційну сферу.

2. Річний обсяг наукомісткої продукції на світовому ринку сьогодні досягає 2,5 – 3,0 трлн. дол. За прогнозами у наступні 15 років він може досягти 6,0 трлн. дол. Визнаними лідерами у світовій торгівлі є компанії США, Японії, Німеччини, Великобританії і Франції. У ряді галузей високих технологій до них наближаються країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону – Республіка Корея, Малайзія, Сінгапур, Китай та інші. Україна на цьому ринку займає дуже скромне місце – 0,05% або 1,45 млрд. дол.

Прогнозні оцінки різних фахівців дають право стверджувати, що більш ніж на 2,0 млрд. дол. високотехнологічної та інноваційної продукції Україна у найближчі 2 – 3 роки не продасть. Але необхідно значно підвищити свою частку світового ринку за рахунок активізації міжнародної діяльності підприємств у світовій інноваційній сфері та на високотехнологічних ринках.

3. Розробка та просування високотехнологічної продукції на зовнішні ринки потребує нових форм організації зовнішньоекономічної діяльності підприємства, в основі яких повинні знаходитися визначення довгострокових стратегічних пріоритетів, ефективна науково-технічна, інноваційна, інвестиційна та маркетингова співпраця між суб'єктами міжнародної мережі інноваційних, високотехнологічних підприємств, що потребує кардинальних змін у менеджменті інноваційної діяльності вітчизняних підприємств.

4. Для забезпечення постійного інноваційного розвитку й ефективної міжнародної співпраці менеджмент та маркетинг на підприємстві повинен мати інтеграційний стратегічний характер.

5. На рівні підприємства слід комплексно підходити до управління конкурентоспроможністю, виходячи з необхідності досягнення конкурентних переваг по декількох напрямах: зниження витрат, підвищення якості, забезпечення гнучкості виробничої та маркетингової діяльності підприємства, перманентного інноваційного пошуку, мінімізації часу виробництва та виведення продукту на ринок. Це забезпечує підвищення потенціалу міжнародної економічної діяльності підприємства на високотехнологічних ринках.

6. Щоб визначити потенціал міжнародної діяльності підприємства (Пм) необхідно оцінити його складові: експортний потенціал (Рек), потенціал щодо спільного підприємництва (Рсп) та міжнародний інвестиційний потенціал (Рін), а Пм = F(Рек, Рсп, Рін). Такий підхід дозволяє визначити переваги підприємства і, в залежності від цього, сформувати ефективну стратегію виходу на зовнішні ринки.

7. Однією з головних умов підвищення конкурентноздатності вітчизняних підприємств на світових ринках високотехнологічної продукції є гармонізація їх технологічного розвитку, менеджменту та маркетингу до рівня основних конкурентів або потенційних партнерів. Це будуть конкретні дії щодо гармонізації технологічного середовища України з розвинутими країнами.

8. Найважливішою проблемою на шляху до інноваційного розвитку є: розробка і реалізація державної політики у сфері науки і технологій на довготривалу перспективу; система визначення і реалізації пріоритетів інноваційного розвитку; оптимальне поєднання ринкових методів управління інноваційною діяльністю, в тому числі і міжнародною, із заходами державного регулювання.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у наукових фахових виданнях:

1. Стадник М.Я. Методологія оцінки конкурентного потенціалу підприємства // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2003. – № 3 (7), ч.1. – С. 89–96.

2. Стадник М.Я., Онищенко В.П., Стичішин П.П. Методика оцінки експортного потенціалу підприємства та визначення регіональних напрямів його реалізації // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2004. – № 1. – С. 71–78.

Особистий внесок: обґрунтована методика оцінки експортного потенціалу підприємства.

3. Стадник М.Я., Онищенко В.П. Світова організація торгівлі і високотехнологічні галузі України // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – №8. – С. 76–80.

Особистий внесок: визначені особливості можливого впливу на розвиток високотехнологічних галузей вступ України до СОТ.

4. Стадник М.Я., Терещенко Ю.Ф. Міжнародний маркетинг високотехнологічної продукції // Проблеми науки. – 2004. – №12. – С.32–36.

Особистий внесок: визначені основні напрями державної політики щодо підтримки експорту високотехнологічної продукції.

5. Стадник М.Я. Особливості управління міжнародною діяльністю підприємств на ринках інноваційної та високотехнологічної продукції // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2004. – № 4 (16). – С. 74–80.

6. Стадник М.Я. Методика оцінки міжнародного потенціалу підприємства на ринках високотехнологічної продукції // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – №1. – С. 126–129.

Публікації в інших виданнях:

7. Стадник М.Я., Онищенко В.П. Реструктуризація військово-промислового комплексу як необхідна умова нарощування експорту високотехнологічної продукції. “Наукові праці МАУП.”, Вип. 10., "Управління конкурентоспроможністю в умовах глобалізації". – К.: МАУП, 2003. – С.129–134.

Особистий внесок: визначені основні напрями реструктуризації ОПК в контексті нарощування експорту високотехнологічної продукції.

8. Стадник М.Я., Близнюк С.В. Методичні особливості оцінювання конкурентоспроможності підприємства. „Наукові праці МАУП.”, Вип. 10., „Управління конкурентоспроможністю в умовах глобалізації”. – К.: МАУП, 2003. – С.154–156.

Особистий внесок: обґрунтована методика визначення конкурентних переваг підприємства.

9. Стадник М.Я., Онищенко В.П. Інноваційна діяльність України як основа її конкурентоспроможності на світовому ринку. „Міжнародно-правове та економічне регулювання торгівлі: проблеми теорії і практики”. Матеріали VІI Міжнародної науково-практичної конференції. 27–28 травня 2004 р. – К.: УАЗТ, 2004. – С. 81–83.

Особистий внесок: визначені особливості інноваційної діяльності.

10. Стадник М.Я. Методологія оцінки конкурентного потенціалу підприємства. „Актуальні правові та економічні проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків”. Матеріали VI Міжнародній науково-практичній конференції. 30–31 травня 2003 р. – К.: УАЗТ, 2003. – С. 219–221.

11. Стадник М.Я. Онищенко В.П. Маркетинговий механізм управління експортом високотехнологічної продукції. „Актуальні правові та економічні проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків”. Матеріали VI Міжнародній науково-практичній конференції. 30–31 травня 2003 р. – К.: УАЗТ, 2003. – С. 222–224.

Особистий внесок: визначені особливості маркетингового механізму.

Анотація

Стадник М.Я. Управління міжнародною діяльністю підприємств на світових ринках високотехнологічної продукції. . – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01. – “Економіка, організація і управління підприємствами”. – Українська академія зовнішньої торгівлі. Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України. м. Київ, 2004.

В дисертаційній роботі досліджені особливості розвитку світового ринку високотехнологічної продукції та визначений стан високотехнологічної і інноваційної сфери економіки України і перспектив її інтеграції до світових ринків.

Обґрунтована концепція управління міжнародною діяльністю підприємств на ринках високотехнологічної продукції та визначені основні методичні підходи до вирішення проблем посилення конкурентноздатності вітчизняних підприємств на світових ринках високотехнологічної продукції, а також управління потенціалом міжнародної діяльності підприємства на ринках високотехнологічної та інноваційної продукції. Обґрунтовані основні організаційно-управлінські аспекти підвищення ефективності діяльності підприємств на світових високотехнологічних ринках.

Ключові слова: міжнародний менеджмент, міжнародний маркетинг, управління, світовий ринок, високотехнологічна продукція, інновації.

Аннотация

Стадник М.Я. Управление международной деятельностью предприятий на мировых рынках высокотехнологической продукции. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01. – “Экономика, организация и управление предприятиями”. Украинская академия внешней торговли. Министерство экономики и по вопросам европейской интеграции Украины. г. Киев, 2004.

Диссертационная робота посвящена научному обоснованию методических подходов и рекомендаций по совершенствованию управления предприятиями на мировых рынках высокотехнологической продукции. В работе рассмотрены методологические аспекты особенностей развития мирового рынка высокотехнологической и инновационной продукции, осуществлен анализ состояния высокотехнологической сферы мировой экономики, научно обоснована концепция моделей и стратегий международной деятельности предприятий на высокотехнологических рынках.

Рассмотрены методологические и методические особенности главных аспектов управления деятельностью предприятий на мировых рынках высокотехнологической продукции, а именно:

- концептуальные основы построения системы управления на основе методологии международного интеграционного менеджмента и маркетинга;

- методические аспекты управления конкурентоспособностью предприятия как главного направления эффективного выхода и функционирования предприятия на мировых рынках высокотехнологических рынках;

- определение и управление потенциалом международной деятельности предприятий на рынках высокотехнологической и инновационной продукции, что даст возможность эффективно определять целевые рынки и стратегии выхода на них, оптимально распределять ресурсы предприятия между составляющими потенциала с целью максимизации конкурентных преимуществ.

Показано, что одним из главных условий повышения конкурентоспособности предприятий на мировых рынках высокотехнологической продукции является гармонизация их технологического развития, менеджмента и маркетинга к уровню основных конкурентов или потенциальных партнеров.

Показано, что определяющей проблемой на пути инновационного развития являются: разработка и реализация государственной научно-технической политики в стратегическом плане; система определения и реализации приоритетов инновационного развития; оптимальное сочетание рыночных методов управления инновационной деятельностью, в том числе и международной, с государственным регулированием.

Ключевые слова: международный менеджмент, международный маркетинг, управление, мировой рынок, высокотехнологическая продукция, инновации.

ANNOTATION

Stadnek M.I. Management of the international enterprise activity in the world markets of high-tech production. – The Manuscript.

The dissertation for acquiring candidate of economic science degree for specialty 08.06.01. – Economics, organization and operation of business. – Ukrainian Academy of Foreign Trade of Ministry of Economics and on the European Integration of Ukraine, Kiev, 2004.

The dissertation is investigating aspects of development world market of highly technological production that position of highly technological and innovational sphere in Ukraine economics and prospect of its integration to the world markets is determined.

The concept of management by the international activity of the enterprise in