ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

СУРА Наталія Анатоліївна

УДК 81.243:378.147

НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТУ ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОГО СПІЛКУВАННЯ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луганськ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: заслужений діяч науки і техніки України, доктор педагогічних наук, професор Харченко Сергій Якович, Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, проректор з наукової роботи.

Офіційні опоненти: заслужений працівник освіти України, доктор педагогічних наук, професор Глузман Олександр Володимирович, Міністр освіти і науки Автономної республіки Крим;

кандидат педагогічних наук, доцент Коротяєва Ірина Борисівна, Слов’янський державний педагогічний університет, доцент кафедри іноземних мов.

Провідна установа: Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д.Ушинського (м.Одеса), кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України.

Захист дисертації відбудеться “_3__” березня 2005 р. о _13_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.29.053.01 при Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (91011, м.Луганськ, вул. Оборонна, 2).

Автореферат розісланий “_2_“ лютого 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Л.Бутенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. У сучасних умовах розвитку й постійного розширення всебічних міжнародних контактів іноземна мова стає найважливішим засобом професійного спілкування спеціалістів різних профілів, тому останнім часом як за рубежем, так і в Україні все більше уваги приділяється проблемі викладання іноземних мов з урахуванням потреб майбутніх фахівців. Доцільною й методично виправданою є, таким чином, професійна, комунікативно-спрямована підготовка з іноземної мови у вищому навчальному закладі (ВНЗ), що припускає формування в студентів здатності іншомовного спілкування в конкретних професійних, ділових, наукових сферах і ситуаціях.

На підготовку нової генерації кваліфікованих фахівців орієнтують Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті, Державна національна програма “Освіта” (Україна XXI століття), Закон України “Про освіту”. Ідея професійно орієнтованого навчання не нова й протягом багатьох років є однією з центральних об'єктів наукових досліджень у вітчизняній і закордонній науці. Не можна, однак, стверджувати, що основні положення цих досліджень безперечні й догматичні: змінюються умови використання знань, умінь і навичок випускників ВНЗ, відповідно змінюються вимоги до рівня і змісту підготовки майбутніх фахівців, що відбивається у відповідних професійних програмах і, зокрема, у навчальних програмах з іноземної мови.

Дійсно, якщо наукові роботи 60-80-х років XX століття присвячені в основному навчанню лексичного й граматичного аспектів мови спеціальності (І.Берман, З.Бурова, В.Бухбіндер) і навчанню читання літератури за фахом (роботи таких учених, як А.Вейзе, Т.Дридзе, З.Кличнікова, О.Кузьменко, Г.Рогова, С.Фоломкіна), а також були орієнтовані на підготовку вузькопрофільного спеціаліста, який працює з друкованими джерелами інформації, то розширення міжнародних професійних контактів, зокрема безпосередніх (кінець 90-х ХХ століття – початок ХХI століття), змістило акцент у викладанні іноземної мови у вищій школі на проблему навчання майбутніх фахівців усного професійно орієнтованого спілкування.

Останнім часом у практиці викладання іноземних мов у вищій школі відзначається посилення тенденції до навчання професійно орієнтованого аспекту іншомовної комунікації. Ретроспективний аналіз досягнень педагогічної теорії та практики підтверджує, що принцип професіоналізації має значні резерви підвищення ефективності навчання іноземної мови.

Професіоналізація навчання іноземних мов висуває за головну мету підготовку фахівця, здатного використовувати іноземну мова як інструмент професійної діяльності й професійного пізнання (Т.Алексєєва, Л.Ананьєва, Л.Гапоненко, І.Куліш, В.Момот, О.Полякова, Л.Романова, Г.Скуратівська та ін). Тому даний напрямок у практиці викладання іноземних мов у вищій школі можна вважати на теперішній час одним з найактуальніших.

З позицій професійно орієнтованого підходу до вивчення іноземної мови в умовах ВНЗ можна стверджувати, що це новий, порівняно зі школою, етап, основним елементом якого є іншомовна комунікативна компетенція (Т.Алексєєва, Л.Ананьєва, Т.Астафурова, М.Бовтенко, Н.Гаврилюк, О.Пічкар; Л.Гапоненко, Л.Гейхман, І.Клейман; О.Горбуненко, Л.Девіна, Н.Дудко, В.Касьянова, Е.Комарова, М.Кузьміна, І.Куліш, Н.Пустовалова, С.Романенко, С.Селіверстов, Г.Скуратівська, О.Тарнопольський, Ч.Брумфіт та К.Джонсон (Ch.Brumfit, K.Johnson), Т.Хатчінсон та А.Уотерс (T.Hutchinson, A.Waters ) та ін.

Цілком закономірною, на наш погляд, є потреба у визначенні діяльнісного підходу до проблеми навчання іноземної мови у ВНЗ із зосередженням уваги на теоретичних та організаційно-методичних аспектах цього процесу. При цьому виявляється певне протиріччя між соціальним замовленням суспільства на фахівців з вищою освітою зі сформованими навичками та вміннями ведення професійно орієнтованої бесіди іноземною мовою, з одного боку, та реальними умовами процесу підготовки фахівців такого типу – з іншого, що зумовлено, на наш погляд, відсутністю певного досвіду в галузі навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою, а також недостатньою теоретичною й практичною розробкою цієї проблеми.

Необхідність розв'язання зазначених протиріч обумовила вибір теми дослідження “Навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Тема дисертації входить до плану науково-дослідної роботи кафедри романо-германських мов Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка як складова частина комплексної наукової теми “Теорія та методика удосконалення професійної освіти майбутнього вчителя іноземних мов” (протокол №8 засідання Вченої Ради університету від 26.08.2000р.). Тема дисертації затверджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол №1 від 23.01.2001р.).

Об'єктом дослідження є процес навчання студентів університету іноземної мови, а предметом – педагогічні умови навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою.

Мета дослідження: науково обґрунтувати, змістовно розробити й експериментально перевірити педагогічні умови навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні про те, що ефективність навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою може бути досягнута, якщо цей процес побудувати на основі розробки й реалізації таких педагогічних умов, як мотивація навчання студентів ВНЗ професійної комунікації іноземною мовою та діалогізація іншомовної професійно орієнтованої комунікативної діяльності студентів.

Відповідно до мети й гіпотези дослідження було визначено такі завдання:

1. Вивчити стан розробки проблеми навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою в сучасній психолого-педагогічній літературі.

2. Розкрити сутність, зміст та специфіку навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою.

3. Здійснити аналіз вихідного рівня іншомовної професійної комунікації студентів на початок експериментального дослідження та розробити критерії її оцінювання.

4. Розробити педагогічні умови навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою.

5. Перевірити ефективність розроблених педагогічних умов у процесі навчання студентів ВНЗ іншомовної професійно спрямованої комунікації.

6. У межах педагогічної умови діалогізації іншомовної професійно орієнтованої комунікативної діяльності створити педагогічну технологію з навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою й перевірити її ефективність на практиці.

Методологічною основою дослідження є положення теорії пізнання про активну роль особистості у засвоєнні знань; теорія поетапного формування розумових дій; здобутки в галузі сучасних педагогічних технологій; принцип загальної психології про єдність свідомості й діяльності; принцип діалогізації навчання; стратегія формування мотивації навчання; положення особистісно орієнтованого та діяльнісного підходів щодо формування іншомовної професійної компетенції майбутніх фахівців; інноваційний педагогічний досвід учених-теоретиків і практиків.

Теоретичною основою дослідження є положення й висновки про: філософію формування нового покоління фахівців (В.Андрющенко); технологічний підхід до навчання студентів ВНЗ іншомовного професійного спілкування, який передбачає: чітке визначення цілей викладачем, їх уточнення з орієнтацією на досягнення результатів; підготовку навчальних матеріалів та організацію навчання за попередньо визначеними цілями; оцінювання поточних результатів, корекцію навчання, спрямовану на досягнення цілей; підсумкову оцінку результатів (Т.Назарова); принцип професійно комунікативної спрямованості навчання іноземної мови (І.Зимня); комунікативний підхід у навчанні іноземної мови (Ю.Пассов); теорію індивідуалізації навчання іноземних мов (С.Ніколаєва); мотивацію в навчанні іноземної мови (Ф.Рабинович, Г.Рогова, Т.Сахарова); діалогізацію в навчанні іноземної мови (С.Ніколаєва, В.Скалкін).

Визначальне теоретичне значення мав також Проект концепції викладання іноземних мов в Україні, розроблений у зв’язку з новим соціальним замовленням суспільства та змінами, що відбуваються в економічному розвитку нашої країни.

У роботі використаний комплекс методів дослідження: теоретичні: аналіз психолого-педагогічної наукової літератури з досліджуваної проблеми; синтез, узагальнення та систематизація наукових знань для вивчення стану проблеми, сутності та змісту процесу іншомовної професійно спрямованої комунікативної діяльності й педагогічних умов його вдосконалення; емпіричні: інтерв’ювання, анкетування, рейтинг, спостереження, самооцінка для визначення рівня сформованості іншомовної професійної комунікативної компетенції студентів і виявлення ступеня ефективності розроблених педагогічних умов; педагогічний експеримент (констатуючий, формуючий, контрольний) для перевірки ефективності використання розроблених педагогічних умов на практиці; методи математичної статистики (перевірка статистичних гіпотез і кореляційний аналіз для визначення об’єктивності та вірогідності емпіричних результатів).

Наукова новизна дослідження:

- уперше, стосовно до процесу навчання студентів університету іншомовного професійно орієнтованого спілкування були використані ідеї мотивації та діалогізації навчання як педагогічні умови, що сприяють ефективності цього процесу; подано детальне змістовне трактування кожної з умов і механізми їхнього впровадження в практику викладання іноземної мови у ВНЗ;

- доповнені й набули подальшого розвитку наукові ідеї щодо формування в студентів здатності іншомовного професійно орієнтованого спілкування, що розглядається нами як найважливіша умова професійної компетенції майбутніх фахівців;

- удосконалено педагогічну технологію з навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою, яка має певний ступінь новизни, тому що спрямована на розвиток у студентів практичних навичок професійного мовлення у сфері ділових контактів із зарубіжними партнерами та колегами, що є однією з передумов виконання соціального замовлення громадянського суспільства;

- удосконалено наукові уявлення про процес навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою, про його сутність, зміст та специфіку.

Теоретичне значення дослідження визначається тим, що проблему навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою доповнено науковим обґрунтуванням доцільності використання педагогічної технології, яка ефективно впливає на підвищення якості навчання іншомовної професійно спрямованої комунікації у ВНЗ, сприяє формуванню іншомовної професійної комунікації студентів та вдосконалює процес навчання іншомовної комунікативної діяльності.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що було: розроблено й впроваджено педагогічні умови навчання іншомовної професійної комунікації в практику викладання іноземної мови у ВНЗ; розроблено педагогічну технологію з навчання студентів університету професійно орієнтованої комунікації іноземною мовою; експериментально перевірено, що впровадження в навчальний процес розробленої педагогічної технології з навчання іншомовного професійного спілкування сприяє активному оволодінню студентами університету професійно орієнтованим аспектом комунікації і свідомому засвоєнню студентами навчального матеріалу; загалом результати дисертаційного дослідження можуть бути використані викладачами іноземної мови у своїй практичній роботі.

Дослідно-експериментальна робота й впровадження результатів дослідження з проблеми навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою здійснювалися на базі Інституту економіки та бізнесу Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (довідка №167/8 від 14.10.2004р.); на базі факультету економічної безпеки Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України (довідка № 2906 від 21.09. 2004р.); на базі факультету управління та магістратури державного управління Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (довідка № 108-115-3012/2 від 09.09. 2004р.).

Апробація результатів дослідження Основні положення, висновки, результати дослідження доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри іноземних мов Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, на загальноуніверситетських науково-методичних семінарах молодих дослідників з проблем навчання іншомовної професійної комунікації у ВНЗ, а також під час обговорення актуальної проблематики на науково-практичних конференціях: на Першій та Другій міжнародних науково-практичних конференціях “Сучасні тенденції комп’ютеризації процесу навчання іноземних мов” (Луганськ, 2003р. 2004р.).

Публікації. Результати дослідження відбито в 7 публікаціях, у тому числі 4 – у наукових фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків і 5 додатків на 32 сторінках. Загальний обсяг дисертації – 227 сторінок. Робота містить 16 таблиць і 10 рисунків. Список використаних джерел складає 229 найменувань, з яких 4 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження, сформульовано його гіпотезу, розкрито теоретико-методологічні засади й методи дослідження, наукову новизну, теоретичну й практичну значущість, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – “Теоретико-методологічні засади дослідження проблеми навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою” – здійснено аналіз теоретико-методологічних засад дослідження проблеми навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою; розглянуто стан вивчення досліджуваної проблеми в психолого-педагогічній літературі; з’ясовано сутність, зміст та специфіку навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою; а також здійснено аналіз вихідного рівня володіння студентами університету професійно орієнтованим спілкуванням іноземною мовою на початку експериментального дослідження.

Змістовний аналіз наукової літератури переконливо засвідчив те, що процес навчання професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою у ВНЗ є одним з найважливіших компонентів навчальної діяльності студентів, що виконує в педагогічному процесі такі функції: справляє загальний стимулюючий вплив на навчальну діяльність студентів ВНЗ; забезпечує необхідний та достатній рівень володіння студентами ВНЗ іноземною мовою в ситуаціях професійно орієнтованого спілкування; позитивно позначається на якості знань, умінь та навичок студентів; регулює перебіг розумової діяльності студентів і сприяє їх інтелектуальному розвитку; спонукає до самостійної й творчої діяльності, до застосування більш досконалих способів розв’язання практичних завдань.

Вивчення проблеми навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою в психолого-педагогічній літературі, а також теоретичне вивчення й узагальнення практичного досвіду навчання іноземних мов у ВНЗ дозволило з’ясувати сутність, зміст та специфіку цього процесу.

У дисертації доведено, що сутність навчання іншомовної професійно спрямованої комунікаціі полягає в інформаційній функції, коли студенти, моделюючи ситуації професійного спілкування іноземною мовою, не тільки обмінюються заданою інформацією, але видозмінюють її, створюють якісно нову з метою одержання необхідної їм інформації в конкретній сфері професійної діяльності.

На підставі теоретичного аналізу наукової літератури визначено, що специфіка навчання іншомовної професійно орієнтованої комунікації у ВНЗ полягає у: використанні комунікативного підходу в навчанні іноземної мови; застосуванні провідних видів мовленнєвої діяльності, таких як говоріння, аудіювання, читання та письмо в навчальному процесі в умовах, що моделюють ситуації реального професійного спілкування іноземною мовою; моделюванні ситуацій професійного спілкування, які створюють максимальне зближення навчального процесу й реальної професійної комунікації іноземною мовою.

Проведене дослідження дозволило на основі врахування сутності й специфіки іншомовної професійної комунікації визначити зміст навчання іншомовного професійно орієнтованого спілкування, який містить у собі наступні компоненти: конкретні сфери, ситуації й теми спілкування; мовний, мовленнєвий, країнознавчий та лінгвокраїнознавчий навчальний матеріал; іншомовні знання, навички й уміння мовленнєвого спілкування, комунікативні й інтелектуальні вміння; а також дозволило розглянути принципи, компоненти, методи, прийоми, засоби навчання іншомовної професійно спрямованої комунікації у ВНЗ.

Таким чином, визначивши специфіку, зміст та сутність навчання професійно орієнтованого спілкування у ВНЗ, було досліджено концептуальні засади процесу навчання іншомовної професійно орієнтованої комунікації у ВНЗ і проанализовано вихідний рівень володіння студентами університету іншомовним професійно орієнтованим спілкуванням.

В експериментальній роботі брали участь студенти Інституту економіки та бізнесу Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, студенти факультету економічної безпеки Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України, студенти факультету управління та магістратури державного управління Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Загальний обсяг вибірки – 272 особи.

Аналіз вихідного рівня володіння студентами університету іншомовним професійно орієнтованим спілкуванням за трьома критеріями на початку експерименту дозволив визначити, відповідно до першого критерію, мотивації навчання професійного спілкування іноземною мовою, низку мотивів, які є найбільш дієвими для студентів під час навчання іншомовної професійної комунікації. На початку експериментального дослідження, етап констатуючого експерименту (2001–2002 навчальний рік), домінує бажання виявити самостійність у роботі до творчого пошуку (4,83 бала); спілкуватися із закордонними фахівцями (4,17 бала); можливість отримати престижну роботу (3,94 бала); навчитися розуміти іншомовне професійне мовлення (3,69 бала); потреба в досягненні кращих результатів у професійній діяльності (3,18 бала); бути грамотною освіченою людиною (2,73 бала); розширити професійну ерудицію (2,55 бала); навчитися читати науково-технічну літературу за фахом (2,12 бала).

Результати дослідження, одержані на початку 2001–2002 навчального року відповідно до другого критерію, професійної спрямованості навчання діалогічного мовлення, визначають вихідний рівень володіння діалогічним мовленням у студентів ЕГ (високий – 9,52%; достатній – 20,64%; низький – 69,84%) та КГ (високий – 14,29%; достатній – 28,57%; низький – 57,14%) практичними навичками професійно спрямованого діалогічного мовлення.

Результати дослідження, одержані на початку 2001–2002 навчального року відповідно до третього критерію, професійної спрямованості навчання монологічного мовлення, визначають вихідний рівень володіння студентами ЕГ (високий – 14,29%; достатній – 22,22%; низький – 63,49%) та КГ (високий – 19,05%; достатній – 28,57%; низький – 52,38%) здатністю спілкуватися за допомогою монологічного висловлювання в ситуаціях професійно орієнтованої комунікації.

Констатуємо, що перевірка вихідного рівня володіння навичками професійно спрямованого діалогічного й монологічного мовлення студентів ЕГ та КГ на початку першого навчального року не показала значного розриву між рівнями функціонування цих критеріїв, їх показники не дуже відрізняються. Отримані вихідні дані першого діагностичного зрізу, проведеного на початку експерименту, стануть основою для простеження динаміки експериментального дослідження наприкінці та є об’єктивною передумовою для теоретичного обґрунтування й розробки педагогічних умов навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою.

У межах дослідно-експериментальної роботи було визначено концептуальні положення, що лежать в основі розробки педагогічних умов навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою:

1. У сучасних умовах розвитку й постійного розширення всебічних міжнародних контактів іноземна мова стає найважливішим засобом професійної комунікації фахівців різних профілів, що й спричинило посилення мотивації у вивченні мов міжнародного спілкування.

2. Іншомовна професійно орієнтована комунікація – процес, у межах якого забезпечується потенційна здатність комунікантів реалізувати обмін інформацією іноземною мовою, а також самостійно здійснювати пошук, накопичення й розширення обсягу професійно значущих знань у процесі природного іншомовного професійно орієнтованого спілкування із зарубіжними фахівцями.

3. Процес навчання іншомовного професійно орієнтованого спілкування у ВНЗ розглядається як важлива передумова формування іншомовної професійної комунікативної компетенції студентів, яка відбиває зміст, сутність та специфіку даного процесу.

4. Професійно комунікативна компетенція є особливим видом компетенції, яка визначається як готовність та здібність до оволодіння предметними, науковими знаннями в професійному спілкуванні.

5. Формування іншомовної професійної комунікативної компетенції майбутніх фахівців (студентів) обумовлено соціально-економічними змінами ринкової економіки й нагальними потребами суспільства до значної трансформації цілей і завдань професійної освіти й визначається як володіння індивідом необхідною сумою знань, умінь і навичок, що визначають ступінь сформованості його професійної діяльності, стилю професійного спілкування та його особистості як носія визначених цінностей, ідеалів і професійної свідомості.

6. Навчання професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою у ВНЗ здійснюється в умовах діяльнісного підходу, що передбачає розвиток інтелектуальної та творчої активності студентів на основі використання внутрішнього потенціалу, розкриття потреб, нахилів і здібностей.

7. Навчання професійно спрямованого іншомовного спілкування тісно пов’язано з поняттям професійної мотивації, оскільки мета навчання іншомовної професійно спрямованої комунікації у ВНЗ мотивована необхідністю всвстановлення мовленнєвого контакту під час професійного спілкування з закордонними фахівцями для одержання якісно нової значущої інформації в конкретній галузі професійної діяльності.

8. Розробка системи педагогічних умов навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою передбачає визначення змісту іншомовної професійно спрямованої комунікації та концептуальних засад дослідження як основних елементів цієї системи.

У другому розділі – “Розробка педагогічних умов навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою” – розглядаються теоретико-змістовні засади висунутих педагогічних умов навчання іншомовного професійно орієнтованого спілкування у ВНЗ, розкривається процес їхнього впровадження в практику викладання іноземної мови, проводиться аналіз дослідно-педагогічної роботи.

Розробку першої педагогічної умови – мотивації навчання іншомовного професійно орієнтованого спілкування у ВНЗ – пов’язано з тим, що: мотивація – найважливіша умова формування іншомовної професійної комунікації студентів. Вихідним положенням при розробці першої педагогічної умови, мотивації навчання професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою є те, що в її основі лежить усвідомлення індивідом корисності й необхідності своїх дій, спрямованих на досягнення конкретної мети – практичне оволодіння професійним аспектом іншомовної комунікації.

Таким чином, є очевидним, що розробка першої з умов – мотивації навчання професійного спілкування іноземною мовою у ВНЗ – вимагає розгляду мотивації у двох аспектах:

1. Стимулювання навчання студентів іншомовної діяльності в межах ситуацій професійного спілкування, що дозволило активізувати їх інтелектуальну діяльність та створити позитивний психологічний клімат під час навчання професійно орієнтованого аспекту іншомовної комунікації.

2. Керування іншомовної мовленнєвої діяльності студентів на основі моделювання ситуацій професійного спілкування. Комунікативне моделювання діяльності студентів було запропоновано Є.Маслико як найефективніший інструмент керування усним іншомовним спілкуванням та неможливо без урахування двох груп чинників, що характеризують професійно орієнтовану комунікацію іноземною мовою.

Чинники першої групи є визначальними для першого етапу моделювання професійного спілкування іноземною мовою (статичне моделювання), під яким, за Р.Фастовец, ми розуміємо створення моделей-зразків найбільш типових ситуацій реальної іншомовної професійно орієнтованої комунікації на основі функціонально-значеннєвих характеристик усного спілкування, з урахуванням його структури, техніки й норм, прийнятих в іншомовному колективі.

Друга група чинників була покладена до основи динамічного моделювання, тобто етапу керування іншомовною професійно орієнтованою мовленнєвою діяльністю студентів безпосередньо на навчальних заняттях.

Відповідно до названих чинників, на підставі аналізу практичного досвіду викладання іноземних мов (Р.Фастовец) було сформульовано авторське бачення про принципи моделювання професійно орієнтованого спілкування студентів з метою навчання.

Принцип включености іншомовної професійної мовленнєвої діяльності в загальнодіяльнісний акт дозволяє вирішувати завдання моделювання усного професійного спілкування в межах навчально-мовленнєвих (професійних) ситуацій у ВНЗ.

Принцип діяльнісної диференціації припускає моделювання іншомовного усного професійно орієнтованого спілкування студентів на рівні операцій, дій і діяльності.

Принцип діяльнісної трансформації в моделюванні професійного спілкування студентів як одного з видів іншомовної мовленнєвої діяльності відображає здатність її окремих ланок до трансформації.

Принцип реального обліку структури іншомовної професійної мовленнєвої дії в єдності мотиваційно-спонукальної, виконавчої фази і фази отримання результату з наміченою метою професійного спілкування найбільш повно реалізується в рольовій (діловій) грі.

Принцип адекватності навчальної моделі професійного спілкування структурі, техніці й функціонально-значеннєвим характеристикам реальної іншомовної професійної комунікації, що дозволяє створити моделі операційного й діючого рівнів для навчання таким аспектам техніки іншомовної професійної комунікації, як зміна ролей, діловий етикет, композиція діалогу.

Важливим дослідницьким завданням у ході дослідно-експериментальної роботи був пошук адекватних форм, у яких відбувається реалізація мотиваційних впливів. З огляду на це в нашій роботі передбачалася побудова поетапної стратегії стимулювання іншомовної професійної комунікації студентів. У ній вирізняються такі основні етапи:

1. Підготовчий етап – припускає створення оптимальних умов для стимулювання іншомовного професійно орієнтованого спілкування студентів, що виявляється як у формуванні потреби до висловлювання, так і у створенні ситуації спілкування іноземною мовою.

2. Етап стимулювання іншомовної комунікативної діяльності студентів. Розглядаючи процес стимулювання іншомовної мовленнєвої діяльності на даному етапі, необхідно відзначити, що центральне місце в ньому займає залучення студентів до активної мовлненнєвої та розумової діяльності.

3. Етап керування професійно орієнтованою іншомовною комунікацією студентів. На цьому етапі психічний стан особи, яка навчається, характеризується або її потребою засвоїти новий спосіб виконання дії, або її бажанням відтворити інформацію, тому що стимулювання висловлення є водночас стимулюванням механізму породження мовленнєвого матеріалу.

4. Заключним етапом стимулювання навчальної діяльності студентів у межах процесу навчання іншомовного професійного спілкування є підведення підсумків роботи.

На підставі узагальнюючого аналізу в такий спосіб було сформульовано першу педагогічну умову успішного навчання студентів ВНЗ професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою: створення мотивації навчання іншомовної професійної комунікації у ВНЗ тісно пов’язано із специфічними особливостями навчального процесу, у межах якого здійснюється загальне стимулювання іншомовної професійно спрямованої комунікативної діяльності студентів та аспекту керування іншомовною комунікативною діяльністю студентів на основі моделювання ситуацій і застосування принципів професійної комунікації з метою навчання.

У ході експериментального дослідження було встановлено, що поряд з мотивацією навчання іншомовного професійного спілкування, другою педагогічною умовою формування іншомовної професійно орієнтованої комунікативної компетенції студентів є діалогізація процесу навчання іноземної мови у ВНЗ, яка сприяє підвищенню культури професійного спілкування із закордонними фахівцями та стимулює розвиток творчих здібностей студентів.

Розробка другої педагогічної умови – діалогізації навчання іншомовної професійної комунікації у ВНЗ – передбачає формулювання її теоретичних положень і авторського бачення особливостей її застосування в практиці викладання іноземної мови. Ми виходили з того, що діалогічне мовлення являє собою процес мовленнєвої взаємодії двох або більше учасників спілкування (С. Ніколаєва). На підставі наведеного визначення поняття діалогічного мовлення за С.Ніколаєвою було визначено комунікативні, психологічні та мовні особливості цього виду мовленнєвої діяльності, що надало можливість урахувати їх при розробці педагогічної технології з навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою.

Розуміння характерних особливостей діалогічного мовлення дозволяє визначити діалогізацію процесу навчання іноземної мови у ВНЗ як найважливішу й об’єктивну педагогічну умову формування іншомовної професійно орієнтованої комунікації студентів, у межах якої ми вважаємо за доцільне розробити педагогічну технологію з навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою.

Розробка педагогічної технології з навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою здійснювалася з урахуванням концепції взаємозалежного навчання видам комунікативної діяльності (Ю.Пассов).

У педагогічній технології з навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою розрізняються такі етапи:

1. Підготовчий, який включає теоретичне пояснення й формулювання практичної мети експериментального дослідження, що стимулює розвиток комунікації іноземною мовою в майбутніх фахівців.

2. Другий етап пов’язаний з практичним використанням тренувального блоку експериментальних комунікативних вправ і завдань “Іноземна для професійного спілкування”, який забезпечує формування навичок комунікативної професійно орієнтованої комунікації іноземною мовою.

3. Етап підсумкового обговорення. Викладач звертається до студентів, нагадує їм мету експерименту, практичні завдання його учасників й пропонує поділитися своїми враженнями та проаналізувати власні дії.

В основу педагогічної технології з навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою було покладено наступні принципи: принцип діалогізації навчального процесу; принцип проблематизації навчання; принцип персоналізації навчання.

У межах створеної педагогічної технології з навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою було розроблено тренувальний, практичний блок професійно орієнтованих комунікативних вправ і завдань під назвою ”Іноземна для професійного спілкування”, який являє собою перехід від конкретної репліки до ситуативного висловлювання. Така система завдань передбачає поетапне навчання студентів діалогічного мовлення спочатку на рівні тільки висловлювання, потім – мікродіалогу й далі – діалогу й полілогу (лінгвістичний аспект) та реалізується за допомогою техніки комунікативної взаємодії (термін В.Томілової), яка якнайкраще сприяє розвитку комунікативних умінь та навичок діалогічного мовлення студентів університету в іншомовному професійному середовищі.

У навчанні техніки комунікативної взаємодії виділяються три етапи: аналіз діалогу-зразка; реконструкція діалогу-зразка; створення діалогу (полілогу) у межах заданої ситуації спілкування.

Практична значущість розробленої педагогічної технології з навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою полягає в тому, що при виконанні мовленнєвих дій, що включають професійне завдання, увага студентів спрямована на його вирішення, що дає можливість уникнути етапу ізольованого тренування лінгвістичного, мовленнєвого матеріалу. Запропонована технологія з навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою має певний ступінь новизни, тому що спрямована на розвиток у студентів практичних навичок соціально-професійного мовлення у сфері ділових контактів із зарубіжними партнерами та колегами, що є однією з передумов виконання соціального замовлення громадянського суспільства.

Проведена дослідно-експериментальна робота дозволяє констатувати, що:

1. Результати дослідження, одержані відповідно до першого критерію – мотивації навчання професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою, показали що: за два наступні семестри (2002–2003 навчальний рік) бажання студентів спілкуватися із закордонними фахівцями з метою отримання якісно нової інформації посідає (4,54 бала); сталість мотиву отримати престижну роботу та забезпечити для своєї сім’ї високий матеріальний рівень життя посідає (4,51 бала); бажання студентів виказати самостійність у роботі до творчого пошуку через рік зменшується й посідає тепер уже третє місце (3,76 бала). Підтверджується певною мірою й сталість потреби студентів у досягненні кращих результатів у професійній діяльності (3,75 бала), так як зміна рангового місця на один порядок ще не означає різкої зміни ставлення студентів до зазначеного мотиву, оскільки оцінка в балах змінюється не істотно. Прагнення студентів навчитися розуміти іншомовну професійну комунікацію (3,64 бала), розширити свою професійну ерудицію (3,29 бала) та навчитися читати науково-технічну літературу з метою розширення знань за фахом (3,20 бала) свідчить про їх готовність у разі потреби звернутися до іншомовного джерела для ознайомлення з проблемами, які їх цікавлять. Восьму позицію посідає бажання студентів бути грамотною освіченою людиною (2,53 бала).

Наступний зріз інформації (2003–2004 навчальний рік) показав поступову динаміку мотивації навчання студентів іншомовної професійно спрямованої комунікації у ВНЗ. Так, можливість отримати вельми престижну роботу посідає вже перше місце (4,82 бала); бажання спілкуватися із закордонними фахівцями з метою отримання корисної інформації посідає тепер друге місце (4,64 бала); потреба в досягненні кращих результатів у професійній діяльності перемістилася з 4-го на 3-е місце (4,43 бала); а бажання розширити професійну ерудицію посідає 4-е місце (4,17 бала). На п’ятому місці залишається бажання навчитися розуміти іншомовне професійне мовлення (3,62 бала). Самостійність студентів тепер займає шосту позицію (2,96 бала). Намір студентів бути грамотною освіченою людиною та мотив отримання інформації з науково-технічної літератури відповідно розташовуються на 7-ому (2,78 бала) та 8-ому місці (2,51 бала).

2. Аналіз даних, отриманих за другим критерієм – професійною спрямованістю навчання діалогічного мовлення, свідчить про зростання позитивної динаміки навчання студентів діалогічного мовлення протягом трьох навчальних років та дозволяє констатувати, що за другий навчальний рік (2002 – 2003 рр.) в ЕГ порівняно з КГ високий рівень функціонування другого критерію збільшився на 2,37%; достатній рівень збільшився на 0,84%; низький рівень критерію зменшився на 3,21%. Протягом третього навчального року (2003–2004рр.) в ЕГ високий рівень другого критерію порівняно з КГ виріс вже на 8,01%; достатній рівень збільшився на 3,93%; а низький зменшився на 11,94%. Таким чином, визначаємо, що наприкінці третього навчального року (2003–2004 рр.) порівняно з вихідними даними, отриманими на початку експерименту (2001–2002рр.) в ЕГ спостерігається наступна позитивна динаміка: високий рівень другого критерію – покращився на 29,72%; достатній рівень покращився на 24,25%; низький рівень зменшився на 53,97%. У КГ було отримано такі дані: високий рівень покращився на 16,94%; достатній рівень – на 12,39%; низький рівень зменшився на 29,33%. Таким чином, позитивна динаміка результатів другого критерію протягом трьох навчальних років (2001 – 2004 рр.) в ЕГ є більшою, ніж у КГ: високий рівень другого критерію на 12,11%; достатній рівень на 10,24%; і низький рівень зменшився на 22,35%.

3. Оцінка, зроблена за третім критерієм – професійною спрямованістю навчання монологічного мовлення, показала зростання позитивної динаміки результатів успішності навчання, одержаних за третім критерієм, набуття студентами досвіду впевненої поведінки в ситуаціях іншомовного професійного спілкування та свідчить про те, що: за другий навчальний рік (2002 – 2003рр.) високий рівень функціонування третього критерію в обох групах дорівнює 28,57%; достатній рівень в ЕГ збільшився на 3,59%; а низький рівень третього критерію в ЕГ зменшився на 3,59%. Високий рівень третього критерію в обох групах став однаковим 28,57%, однак слід зазначити, що порівняно з попередніми результатами в ЕГ спостерігається більша динаміка розвитку цього критерію: на 9,52%, а в КГ на 6,34%. Наприкінці третього навчального року (2003 – 2004рр.) у КГ високий рівень третього критерію порівняно з ЕГ тепер зменшився на 6,95%; достатній рівень зменшився на 2,33%; а низький став більше на 9,28%. Порівнюючи вихідні дані, отримані на початку експериментального дослідження (2001–2002 рр.), з даними, отриманими наприкінці третього навчального року, визначаємо, що в ЕГ спостерігається наступна позитивна динаміка: високий рівень третього критерію покращився на 28,87%; достатній рівень збільшився на 22,65%; низький рівень зменшився на 51,52%. У КГ ці дані виглядають так: високий рівень збільшився на 17,16%; достатній рівень – на 13,97%; низький рівень став меншим на 31,13%.

4. Отримані емперичні дані засвідчують, що поступова позитивна динаміка третього критерію протягом трьох навчальних років в ЕГ є вищою, ніж динаміка, яка спостерігалася в КГ: високий рівень третього критерію є вищим на 11,71%; достатній рівень – на 8,68%; а низький рівень зменшився на 20,39%. Динаміка успішності досить наочна. Перевірка ефективності педагогічних умов навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою за трьома критеріями була другим діагностичним зрізом, який був проведений наприкінці дослідно-експериментальної роботи. У своїй сукупності наведена система доказів є досить переконливим підтвердженням ефективності розроблених педагогічних умов навчання студентів університету іншомовного професійно орієнтованого спілкування.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення проблеми навчання іноземної мови у ВНЗ, що виявляється в розкритті сутності, специфіки та змісту процесу навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою на основі застосування активних методів навчання іноземної мови.

2. Актуальність дослідження проблеми навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою обумовлена нагальною потребою в покращанні якості професійної підготовки майбутніх фахівців та кардинальними змінами, що відбуваються в суспільстві.

3. Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив встановити, що проблема навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою є важливим компонентом навчальної діяльності у ВНЗ та справляє загальний стимулюючий вплив на навчальну діяльність студентів з оволодіння ними навичками іншомовної професійно орієнтованої комунікації.

4. Дослідно-експериментальна робота дозволила визначити вихідний рівень володіння студентами ВНЗ практичними навичками іншомовної професійної комунікації на початку експериментального дослідження, розробити критерії оцінювання навчальної діяльності студентів під час вивчення іноземної мови; провести діагностику за кожним з трьох розроблених критеріїв в ЕГ і КГ, що дозволило проаналізувати не тільки стан реальної практики навчання іншомовної професійної комунікації на початок експерименту, але й простежити динаміку кожного з розроблених критеріїв наприкінці дослідно-експериментальної роботи.

5. Виявлено нову можливість оптимізації процесу навчання професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою у ВНЗ. Доведено, що особливе місце в процесі навчання студентів університету іншомовної професійної комунікації займає мотивація, що розглядається як перша педагогічна умова і, з одного боку, представляє собою систему мотиваційних впливів, які мотивують навчальну діяльність студентів, а з другого, – сприяють підвищенню ефективності та результативності навчального процесу у ВНЗ.

6. У процесі експериментального дослідження було апробовано досить великий арсенал методів і прийомів, що забезпечують ефективність реалізації мотиваційних впливів на процес навчання студентів ВНЗ іншомовної професійно спрямованої комунікації. Їх застосування в контексті мотиваційно орієнтованого підходу дозволили створити стратегію стимулювання іншомовної професійної комунікації студентів, що складається з чотирьох етапів, ураховує всю різноманітність форм стимулювання іншомовної професійної комунікативної діяльності студентів та успішно керує результативною мотивацією навчання іншомовного професійного спілкування.

7. Встановлено, що діалогізація процесу навчання іншомовної професійної комунікації у ВНЗ як загальнопедагогічний феномен є другою педагогічною умовою формування іншомовної професійної мовленнєвої комунікації студентів та являє собою парадигму професійного спілкування вітчизняних та зарубіжних фахівців. Її сутнісною особливістю є професійна спрямованість навчання студентів ВНЗ практичних навичок діалогічного мовлення, які вони мають уживати в ситуаціях професійного спілкування з представниками зарубіжних фірм та кампаній.

8. У межах дослідно-експериментальної роботи, ураховуючи специфіку вивчення іноземної мови у ВНЗ, було розроблено педагогічну технологію з навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою. Було визначено: провідну роль, мету, сутність та головні етапи педагогічної технології; з’ясувано основу її функціонування; у межах запропонованої технології навчання розроблено тренувальний практичний блок професійно орієнтованих комунікативних вправ та завдань “Іноземна для професійного спілкування”; визначено практичну значущість та новизну використання педагогічної технології в практиці викладання іноземної мови у ВНЗ.

9. Проведена дослідно-експериментальна робота з впровадження розроблених педагогічних умов, аналіз отриманих даних за трьома критеріями – мотивацією навчання професійно спрямованого спілкування іноземною мовою, професійною спрямованістю навчання діалогічного мовлення та професійною спрямованістю навчання монологічного мовлення – свідчать про високу динаміку зростання всіх основних показників успішності навчання студентів ВНЗ іншомовної професійної комунікації, що є достатньою підставою вважати завдання дослідження виконаними, а мету дослідження – досягнутою.

10. Результати дисертаційної роботи підтверджують гіпотезу дослідження, яка полягає в припущенні про залежність ефективності процесу навчання студентів університету професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою від відповідних педагогічних умов: мотивації та діалогізації навчання іноземної мови.

Виконана робота не вичерпує всіх