ВВЕДЕНИЕ
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Євтушенко Ірина Яковлівна
УДК: 611.611.616_.8
АНАТОМІЯ НИРКОВИХ ЧАШОК ЛЮДИНИ ЗРІЛОГО ТА ПОХИЛОГО ВІКІВ
14.03.01 – Нормальна анатомія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Харків – 1999 г.
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі оперативної хірургії та топографічної анатомії Харківського державного медичного університету МОЗ України, м. Харків.
Науковий керівник:
Доктор медичних наук, професор Бурих Михайло Прокопович, Харківський державний медичний університет, завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії.
Офіційні опоненти:
Доктор медичних наук, професор Ковєшніков Володимир Георгійович, Луганський медичний університет, завідуючий кафедрою нормальної анатомії.
Доктор медичних наук, професор Шутка Богдан Васильович, Івано-Франківська державна медична академія, зав. каф. анатомії людини.
Провідна установа:
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, кафедра оперативної хірургії та топографічної анатомії, МОЗ України, м. Київ.
Захист відбудеться “ 25 ” листопада 1999 р. о 11-00 годині.
На засіданні спеціалізованої вченої ради Д64.600.03 при Харківському державному медичному університеті (310022, м. Харків, пр. Правди, 12)
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного медичного університету (310022, м. Харків, пр. Леніна, 4)
Автореферат розісланий “ 22 ” жовтня 1999 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат медичних наук, доцент В.О. Ольховський
Загальна харакТеРистика роботи
Актуальність теми. У сучасній оперативній нефроурології все більше розповсюдження одержують малотравматичні й органозберігаючі засоби оперативного лікування ряду хірургічних захворювань нирок і сечових шляхів (нирково-кам'яна хвороба, деякі форми туберкульозу нирок, кісти нирок, інкапсульовані пухлини та інші). Серед цих засобів велике значення мають: черезшкіряне вилучення ниркових каменів, резекція нирок, нефротомія, нефростомія. (Возіанов О. Ф., Віниченко З. І., 1998; Lopatkin N. A., 1999: Шеремет Р. З., 1998; Глухорев А. Г. та ін., 1986; Переверзев А. С. Щербак А. Ю., 1989; Пугачев А. Г., 1975; Карпенко В. С., Переверзев А. С., 1983; Джаудат Р., Лопаткин Н. А., Мазо Є. Б., 1972; Переверзев А. С., 1997; Гресь А. А., Нечипоренко А. Н., 1998; Korth L., 1984; Korth L., 1985; Korth L., 1986; Reddy P. K. et al, 1984; Chaster B., 1984; Bossche M. V., Simon J., Schulman C. C., 1990; Segura I. W., 1984; Eickenberg H. U., 1985; Ballanger Ph., 1988; Sampaio F. J. B. et al, 1992).
Зокрема, технологія перкутанної нефролітотомії полягає в тому, що на першому етапі цієї операції під контролем ультразвуку виробляється черезшкіряна нефростомія: через шкіру й паренхіму нирки голкой проводиться пункція ниркової чашки. У пункційну голку вводиться провідник. Після цього голка усувається, а по провіднику встановлюються телескопічні бужі, що поширюють канал. Таким чином формується нефростома.
На наступному етапі операції через освічену нефростому в нирку вводиться ендоскопічний прилад – нефроскоп. Тепер під контролем зору за допомогою нефроскопічних петель і зажимів можуть вилучатися дрібні ниркові камені. Великі ниркові камені дробляться з використанням різноманітних видів енергії до піскоподібного стану й відмиваються. [Демидов В.Н., Пытель Ю. А., Амосов А. В., 1989; Люлько А. В., Возианов А. Ф., Ковальчук І. А., 1990; Chevallier C., Hardy J. C., 1988; Netto N. R., Lemos G. C., Fiuze J. L., 1988; Ozgьr S., Cetin S., Ilker Y., 1988].
Цей засіб має цілий ряд переваг у порівнянні з відкритими хірургічними втручаннями; володіє найменшою травматизацією, можливістю проведення під місцевою анестезією, ясною ендоскопічною картиною, безболісним післяопераційним періодом, відновленням працездатності в тижневий термін і, нарешті, зниженням летальності.
Однак, ще знадобляться більші зусилля для рішення багатьох питань цієї нової технології хірургічного лікування. І, передусім, накопичення анатомічних даних з метою правильного орієнтування нефростомічного каналу при проведенні його через ниркову паренхіму і склепіння ниркової чашки. У протилежному випадку, пункція без врахування глибоких анатомічних знань приводить до перфорації ниркової миски й наступного утворення сечової нориці, а пошкодження ниркових судин – до кровотечі й інфаркту нирки.
Таким чином, у зв'язку з означеними обставинами знов відновлюється інтерес до вивчення анатомії ниркових чашок людини, їх морфометричної характеристики й морфофункціональної мінливості в зв'язку із статтю та віком відповідно запитам клінічної практики.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відповідності з планом наукових досліджень Харківського державного медичного університету і є частиною загальної теми кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії з вивчення анатомії людини в системі топографічних координат (№ 01980002618 держ. реєстр).
Мета дослідження – уявити морфометричну характеристику ниркових чашок людини під впливом прижиттєвих чинників, що визначаються віком і статтю.
Основні задачі дослідження:
1.
Отримати морфометричні дані ниркових чашок людини зрілого та похилого віків.
1.
Виявити індивідуальну анатомічну мінливість ниркових чашок людини в зв'язку з ниркою і формою галуження чашково-мискової структури в розподілі за віком і статтю.
1.
Створити морфо-функціональну класифікацію ниркових чашок людини зрілого та похилого віків.
Наукова новизна отриманих результатів. Уперше отримана морфометрична класифікація ниркових чашок людини зрілого та похилого віків.
Удосконалена модель чашково-мискового комплексу шляхом створення вперше об'ємної морфограми ниркових чашок (морфорграма – графічний запис ознак анатомічної структури) з урахуванням їхньої питомої ваги (у відсотку до загального об’єму всіх ниркових чашок) і віку людини (інтегральні значення по ВООЗ).
Подальший розвиток отримала морфофункціональна характеристика верхнього відділу екстраренальних сечових шляхів з позиції статево-вікової й індивідуальної анатомічної мінливості.
Одержане рішення про видачу патенту України на винахід “Пристрій для вімірювання об’єму” по заявці №98126902 від 01.09.1999 р.
Практичне значення отриманих результатів. Матеріал про лінійні розміри й індивідуальну анатомічну мінливість ниркових чашок може бути використаний у технології виробництва органозберігаючих операцій (черезшкірна нефростомія, нефротомія, резекція нирок та ін.).
Розроблені в ході роботи морфограми й класифікація ниркових чашок використовуються в навчальному процесі на кафедрах:
-
анатомії (Буковинська державна медична академія, Донецький державний медичний університет, Івано-франківська державна медична академія, Мінський медичний інститут, Кримський державний медичний університет, Одеський державний медичний університет, Тернопільська державна медична академія,);
- оперативної хірургії та топографічної анатомії (Буковинська державна медична академія, Вінницький державний медичний університет, Запорізький державний медичний університет, Київська медична академія післядипломної освіти, Одеський державний медичний університет);
- гістологіі та ємбріології Донецького державного медичного університету;
- рентгенології, урології, анатомії Одеського державного медичного університету
Особистий внесок здобувача. Пошукачем самостійно вироблений набір матеріалу, морфометрія, статистична обробка отриманих цифрових результатів. Дисертант самостійно узагальнив результати досліджень і зробив висновки.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися на засіданнях:
-
II Національного Конгресу анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України (Луганськ, вересень, 1998 г.);
- На засіданні Німецького анатомічного суспільства “Аnatomische Gesellshaft” (Германія, Грайфсвальд, березень, 1998 г.);
- Спільному засіданні Німецького і Польського анатомічних суспільств (Польща, Ольштин, травень, 1997);
- IV Європейському конгресі асоціації клінічних анатомів (Франція, Лиль, вересень, 1997);
- Міжнародної конференції “Актуальні питання морфології”, присвяченій пам'яті Академіка, лауреата Державної премії України професора Сморщка Сергія Андрієвича (Тернопіль, травень. 1996 г.).
- Міжнародному симпозіумі “Принципи пропорції, симетрії, структурної гармонії та математичного моделювання в морфології” (Вінниця, травень, 1997 г.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 друкованих наукових робіт. З них одна монографія (у співавторстві), рішення про видачу патенту на винахід “Пристрій для вімірювання об’єму” по заявці №98126902 від 01.09.1999 р., 3 в журналах, що рекомендувалися ВАК-ом за спеціальністю, 1 в журналі “Врачебная практика”, 7 на з'їздах, Міжнародних конференціях і конгресах.
Структура й об’єм дисертації. Дисертація викладена на 153 стор. та складається з вступу, огляду літератури, розділу, що характеризує матеріал та методи дослідження, розділу опису отриманих результатів, їх обговорення, висновків та додатку. Вказівник літератури включає 118 робіт, у тому числі 67 вітчизняних та 51 зарубіжних публікацій. Дисертація ілюстрована 34 малюнками, 9 графіками та 48 таблицями.
ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріал і засоби дослідження. Матеріалом для дослідження є 175 нирок людини (88 нирок чоловіків і 87 нирок жінок), взяті від трупів людей зрілого та похилого віків, загиблих від нещасних випадків або померлих від захворювань, не пов'язаних з ураженням нирок. Забір трупного матеріалу здійснювався в Харківському обласному судово-медичному морзі та прозектурі обласної клінічної лікарні.
Отримані нирки (таблиця 1) були розподілені за віковими групами [Сапин М.Р., Билыч Г.А., 1989] і згруповані за десятирічним інтервалом (інтегральні значення по ВООЗ).
Таблиця 1
Розподіл трупного матеріалу з урахуванням періоду життя людини
Вікові
групи | Усього | Чоловіки | Жінки
усього | ліві | праві | усього | ліві | праві
Зрілий вік:
21-29 років
30-39 років
40-49 років
50-59 років
Похилий вік:
61-74 роки | 135
7
29
42
57
40 | 81
-
18
29
34
7 | 45
-
10
15
20
4 | 36
-
8
14
14
3 | 54
7
11
13
23
33 | 28
2
7
7
12
17 | 26
5
4
6
11
16
Усього: | 175 | 88 | 49 | 39 | 87 | 45 | 42
У роботі використані наступні основні методи анатомічного дослідження: виготовлення зліпків чашково-мискового комплексу нирки людини (Скрипніков Н.С. та ін., 1964); внутрішньониркового контрастування та отримання зліпків ЧМК (Бурих М.П., Дмітріевський Д.І., 1985), отримання моделі склепіння ниркової чашки (рац. пропоз. №147 (14) від 30 грудня 1998), органометрія нирок (рішення про видачу патенту на винахід “Пристрій для вімірювання об’єму” по заявці №98126902 від 01.09.1999 р.), ЧМК та ниркових чашок за 44 параметрами.
Отримані морфометричні дані піддані статистичній обробці методами: варіаційний, вирахування корреляції, лінійної регресії, інформаційного ентропійного аналізу та ін. Математичне моделювання ниркових чашок та ЧМК в цілому проведене на принципах системного підходу та моделювання морфологічних об’єктів, за спеціально розробленою программою, в основі якої використаний метод найменших квадратів (МНК – імітаційне моделювання й побудова морфограм). Математичне моделювання виконано на кафедрі прикладної математики Харківського державного аерокосмічного університету (зав. каф. _д.т.н., проф Сіроджа І.Б., керівник проекту _к.м.н. Шкляр С.П.).
Для відображення якісного та кількісного співвідношення між об’ємами окремих ниркових чашок й об’ємом чашково-мискового комплексу в цілому, а також для усунення факторів індивідуальної анатомічної мінливості використано індексний метод (метод співвідношення частки до цілого). Використовуючи вказані методичні підходи одержані статево-вікові (одно_й чотирьохозначних) морфограми ниркових чашок і математичні співвідношення, що їх відображають.
Результати дослідження та їх обговорення. На підставі 175 препаратів чашково-мискового комплексу нирок виконане системне морфометричне дослідження ниркових чашок людини.
Проведені дослідження вказують, що показник довжини нирки коливається в межах 84.0 – 142.0 мм, її середнє значення складає 110.6±11.2; мм для чоловіків – 113.9±10.4 мм, для жінок – 106.1±10.6 мм (Р=0. 19). Показник ширини нирки знаходиться в межах 34.0 - 80.0 мм, середнє значення в цілому по всіх органах, що досліджуються дорівнює 58.8±7.7 мм, для чоловіків - 62.3±6.4 мм, для жінок - 55.3 ± 7.0 мм (Р=0.10). Площа анатомічного зрізу нирки коливаєтся в межах 36.1 - 97.2 см2, середнє значення в цілому дорівнює 65.2±12.3 см2, для чоловіків - 70.9±10.4 см2, для жінок - 59.5±11.3 см2 (Р=0.04). Показник довжини чашково-мискового комплексу знаходиться в межах 37.0 мм - 92.0 мм, її середнє значення складає 65.6±9.5 мм, для чоловіків - 67.0±10.1 мм, для жінок - 64.9±8.7 мм (Р=0.23). Ширина чашково-мискового комплексу коливаєтся в межах 22.0 мм - 63.0 мм, середнє значення в цілому по всіх органах, що досліджуються дорівнює 39.8±6.0 мм, для чоловіків - 40.6±6.4 мм, а для жінок - 39.0±5.4 мм. Площа анатомічного зрізу чашково-мискового комплексу знаходиться в межах 11.1 - 57.3 см2, середнє значення в цілому складає 26.4±6.6 см2, для чоловіків - 27.8± 7.1 см2, для жінок - 25.1±5.7 см2 (Р=0.17).
Слід відзначити, що в проведеному вивченні лінійних розмірів і площі анатомічного перетину вірогідна різниця середніх розмірів серед чоловіків і жінок встановлена для площі анатомічного зрізу нирки (70.9±10. 4 см2 у чоловіків і 59.5±11. 3 см2 у жінок) і ширини нирки (DП): для чоловіків - 62.3±6.4 мм, а для жінок 55.3±7.0 мм.
Довжина чашково-мискового комплексу в різноманітних вікових групах знаходилась у межах 55.6±4.7 мм - 66.9±9.4 мм. Відзначене нарастання показника довжини чашково-мискового комплексу з віком, особливо у віковому періоді 29-39 років, коли довжина чашково-мискового комплексу збільшується на 17-21%. У старших вікових групах зберігається тенденція нарастання довжини чашково-мискового комплексу із збереженням вірогідно більших значень у віковій групі більш 60 років. Аналогічні тенденції відбуваються в підгруповій динаміці довжини нирки. Середня довжина складає 110.1± 11.2 мм, з мінімальним значенням у віці 23.1±2.1 років (104.0±13.3 мм) і максимальним - у віці 53.7±3.0 років (112.9±11.3 мм).
Ширина чашково-мискового комплексу має середні значення 39.8±6.0 мм. Мінімальні значення DЧМК встановлені у віковій групі 23.1±2.1 років, складають 38.1±9.1 мм. Максимальні значення DЧМК (41.0±6.5 мм) - у віці 53.7±3.0 років. Середньовікове значення ширини анатомічного зрізу нирки (DП) - 58.8±7.6 мм Є тенденція нарастання DП від молодших вікових груп до 60 років, після чого відбувається зменшення ширини нирки, причому - DП менш, ніж в молодших (23.1±2.1 років) вікових групах.
Величина площі анатомічного зрізу чашково-мискового комплексу (SЧМК) і нирки (SП) мають тенденцію до нарастання у віковому періоді 23.1±2. 1 - 34.6±3. 2 років при наступному зменшенні площі до 63.9±3. 5 років до первинного рівня цих показників. Середня площа анатомічного зрізу чашково-мискового комплексу складає 26.4± 6.6 см2, а нирки - 65.2±12.3 см2. Для оцінки впливу статі на мінливість D, L - координат, що обстежувалися й площі анатомічного зрізу нирки й чашково-мискового комплексу нами проведено однофакторний дисперсійний аналіз органометричних показників чоловіків і жінок у порівняльному аспекті.
У результаті однофакторного дисперсійного аналізу встановлено, що стать виявляє вплив на всі, що аналізуються органометричні показники і нирки, і чашково-мискового комплексу. Найбільший вплив статі виявляється у формуванні показників площі анатомічного перетину нирки (h2=15) та чашково-мискового комплексу (h2=10), середньої сили вплив статі виявляється у формуванні показників ширини (h2=7) та довжини нирки (h2=4). У формуванні показників ширини й довжини чашково-мискового комплексу вплив статі практично буде відсутній (h2=1).
Усі значення сили впливу, окрім впливу статі на висоту й ширину чашково-мискового комплексу, є високовірогідними, оскільки Fst > 9. Виходячи з наведеного: вплив статі на якій вивчаються органометричні показники в найбільшому ступені виявляється у формуванні в чоловіків вірогідно більшої площі анатомічного зрізу нирки, причому здебільшого за рахунок її довжини. Більша площа анатомічного зрізу чашково-мискового комплексу в чоловіків, опосередкована статтю що обстежилися (Fst > 20) за відсутністю впливу ознак статі на лінійні розміри чашково-мискового комплексу.
В аспекті детального вивчення чашково-мискового комплексу, нами проведене органометричне вивчення кількості та лінійних розмірів ниркових чашок.
У результаті проведених досліджень встановлено, що лінійні розміри ниркових чашок не коррелюють (r <±0.3) із статтю що обстежувалися, а кількість ниркових чашок, що характеризується коефіцієнтом кількісної анатомічної гетерогенності пов'язана із статтю: менша кількість ниркових чашок частіше (в 1.5 - 2 разу) зустрічається серед осіб чоловічої статі. Шість ниркових чашок зустрічається в 2 рази частіше серед чоловіків, ніж серед жінок (22.7% і 11.5% - відповідно), а п'ять ниркових чашок зустрічається в 1.4 рази частіше в чоловіків (9.1%, а серед жінок - 6.9%).
У цілому поза залежністю від статі й віку розміри діаметру склепіння (dПЧ) ниркових чашок дуже варіабельні (табл. 2) і коливаються в межах від 11.3±4.7 мм (верхня ниркова чашка) 6.9±2.2 мм (передня верхня ниркова чашка). Різниця середніх розмірів найбільшої (верхньої) і найменшої (нижньої) ниркової чашок - вірогідна (t >3).
Необхідно відзначити, що статистичні відмінності в dПЧ (верхніх - S) зберігаються і серед чоловіків і серед жінок. Т. ч., є статистичний високовірогідний факт переважання в 1.7 - 2 рази діаметру верхньої ниркової чашки не пов'язаний із статтю. Усі ниркові чашки за діаметром склепіння можна класифікувати на чашки великого діаметру (S; dПЧ > 9.8) і середнього діаметру (А3; А2; А1; Р3; Р2; Р1; I; 5.1 <dПЧ <9. 8). Вірогідно (t > 2) встановлено, що більшу висоту мають верхня, передня середня й задня середня ниркові чашки (10.7±5.1-14.8±9.2 мм) (табл. 3). Вірогідно меншу висоту має передня верхня (7.2±3.1 мм), передня нижня (8.9±4.6 мм), задня нижня і нижня ниркова чашки. Таким чином, за такою органометричною ознакою, як висота ниркових чашок, ниркові чашки людини статистично вірогідно розподіляються на високі (S; hПЧ > 12.9 мм) та середні (I, A1, A2, A3, P1, Р2, P3; 4.0 < hПЧ < 10мм).
При вивченні такої органометричної характеристики ниркових чашок, як діаметр шийки (CПЧ), установлено, що за цією величиною ниркові чашки неоднорідні й розрізняються (табл. ). Інтервал коливань значення CПЧ складає від 4.8±1.6 мм (передня середня ниркова чашка) до 7.2±2.3 мм (верхня ниркова чашка). Існують статистичні вірогідні відмінності між діаметрами шийок верхньої й передньої середньої, а також передньої нижньої ниркової чашки; при цьому діаметр шийки верхньої ниркової чашки в 1.4 - 1.6 рази більше. За діаметром шийки ниркові чашки людини можна класифікувати на чашки з вузькою шийкою (CПЧ < 6.4 мм), ниркові чашки з широкою шийкою (CПЧ > 6.4 мм).
Розміри діаметрів склепіннь (dПЧ) ниркових чашок у різноманітних вікових групах варіабельні й коливаються в межах від 11.5 мм±5.7 (верхня ниркова чашка) до 6.4 мм±1.3 (нижня ниркова чашка). Різниця середніх розмірів найбільшої (верхньої) й найменшої (нижньої) ниркових чашок - високовірогідна (t > 3). Склепіння всіх ниркових чашок з віком вірогідно не змінюються, окрім нижньої (t > 2). Висота ниркових чашок hПЧ вірогідно (t > 2) міняється в різних вікових групах: S - зменшується в 2.5 - 3 рази, Р2 - зменшується в 1.5 - 1.7 рази, I збільшується в 2 рази. Висоти інших ниркових чашок (А1,А2,А3,Р3,Р1) з віком вірогідно не змінюються. Найбільша кількість варіантів індивідуальної мінливості висоти має верхня ниркова чашка, особливо у віковій групі 57.3±3.0 років.
Таблиця 2
Діаметр склепіння ниркових чашок
людини зрілого та похилого віків (з розподілом за статтю)
Назва й позначка
ниркових чашок | Кількість
органів | dпч
Верхня S | обидві статі | 175 | 11.3 4.7
чоловіки | 88 | 11.6 5.0
жінки | 87 | 11.0 4.4
t 3
Передня верхня А3 | обидві статі | 175 | 6.9 2.2
чоловіки | 88 | 6.7 2.3
жінки | 87 | 7.1 2.1
Передня середня А2 | обидві статі | 175 | 7.4 2.0
чоловіки | 88 | 7.4 2.2
жінки | 87 | 7.5 1.9
Передня нижня А1 | обидві статі | 175 | 7.3 2.3
чоловіки | 88 | 7.3 2.3
жінки | 87 | 7.3 2.3
Задня верхня Р3 | обидві статі | 175 | 8.4 3.0
чоловіки | 88 | 8.4 3.0
жінки | 87 | 8.3 3.0
Задня середня Р2 | обидві статі | 175 | 7.2 2.3
чоловіки | 88 | 7.2 2.2
жінки | 87 | 7.6 2.1
Задня нижня Р1 | обидві статі | 175 | 7.2 2.3
чоловіки | 88 | 7.2 2.2
жінки | 87 | 7.4 2.4
Нижня I | обидві статі | 175 | 7.4 2.4
чоловіки | 88 | 7.5 2.4
жінки | 87 | 7.4 2.4
де: dпч - середній діаметр ниркової чашки
- середньоквадратичне відхилення показника
t > 2 - відмінності в діаметрі ниркових чашок вірогідні
Таблиця 3
Висота зведення ниркових чашок
людини зрілого та похилого віків (з розподілом за статтю)
Назва й позначка
ниркових чашок | Кількість
органів | hпч
Верхн | S | обидві статі | 175 | 14.8 9.2
чоловіки | 88 | 14.1 9.1
жінки | 87 | 15.5 9.2
t2 | t2
Передня верхня | А3 | обидві статі | 175 | 7.2 3.1
чоловіки | 88 | 7.3 3.1
жінки | 87 | 7.0 3.0
Передня середня | А2 | обидві статі | 175 | 10.7 5.1
чоловіки | 88 | 10.6 5.2
жінки | 87 | 10.8 5.2
Передня нижня | А1 | обидві статі | 175 | 8.9 4.6
чоловіки | 88 | 8.8 4.3
жінки | 87 | 9.1 4.0
Задня верхня | Р3 | обидві статі | 175 | 8.6 4.5
чоловіки | 88 | 8.5 4.9
жінки | 87 | 8.7 4.2
Задня середня | Р2 | обидві статі | 175 | 10.7 5.1
чоловіки | 88 | 10.3 4.5
жінки | 87 | 11.6 5.5
Задня нижня | Р1 | обидві статі | 175 | 7.0 3.6
чоловіки | 88 | 7.0 3.7
жінки | 87 | 7.0 3.4
Нижня | І | обидві статі | 175 | 8.6 4.6
чоловіки | 88 | 9.4 5.0
жінки | 87 | 7.8 4.2
де: hпч - висота ниркової чашки
- середньоквадратичне відхилення показника
t > 2 - відмінності у висоті ниркових чашок вірогідні
t 2 - відмінності у висоті ниркових чашок не вірогідні
Таблиця 4
Діаметр шийки
ниркових чашок людини (з розподілом за статтю)
Назва й позначка
ниркових чашок | Кількість
органів | Спч
Верхн | S | обидві статі | 175 | 7.2 2.3
чоловіки | 88 | 7.3 2.5
жінки | 87 | 7.2 2.1
t 2 | t 2
Передня верхня | А3 | обидві статі | 175 | 5.0 1.6
чоловіки | 88 | 5.1 1.6
жінки | 87 | 4.9 1.6
Передня середня | А2 | обидві статі | 175 | 4.8 1.6
чоловіки | 88 | 4.8 1.7
жінки | 87 | 4.8 1.6
Передня нижня | А1 | обидві статі | 175 | 4.8 1.8
чоловіки | 88 | 4.9 1.7
жінки | 87 | 4.7 2.0
Задня верхня | Р3 | обидві статі | 175 | 5.7 2.1
чоловіки | 88 | 5.9 2.0
жінки | 87 | 5.7 2.3
Задня середня | Р2 | обидві статі | 175 | 5.1 1.9
чоловіки | 88 | 5.1 1.9
жінки | 87 | 5.1 1.9
Задня нижня | Р1 | обидві статі | 175 | 5.3 2.3
чоловіки | 88 | 5.4 2.3
жінки | 87 | 5.3 2.2
Нижня | І | обидві статі | 175 | 5.7 2.2
чоловіки | 88 | 5.2 2.1
жінки | 87 | 5.5 2.2
де: Спч - діаметр шийки ниркової чашки
- середньоквадратичне відхилення показника
t > 2 - відмінності в діаметрі шийки ниркових чашок вірогідні
t 2 - відмінності в діаметрі шийки ниркових чашок не вірогідні
Розкид значень діаметру шийки ниркових чашок СПЧ за різними віковими групами вірогідно не розрізняється й знаходиться в межах 4.6±7.9 мм. Ця обставина свідчить про достатньо тривке морфометричне значення показника (і по виглядам ниркових чашок, у в віковому аспекті).
Середні значення об’ємів ниркових чашок, їхня питома вага і ранговий розподіл у залежності від статі й віку є наступними. Верхня ниркова чашка (S) є найбільш великою за об’ємом, займає перше рангове місце і в чоловіків і в жінок, складаючи 33.9-35.2% загального об’єму ниркових чашок (1202 - 1246 мм3). Об’єм верхньої ниркової чашки вірогідно (t > 2) більший інших чашок, перевищуючи їх у 3-5 рази. Нижня ниркова чашка (I) займає 2 - 5 місце в ранговому розподілі об’ємів ниркових чашок, складаючи 8.5 - 13.8% загального об’єму. Абсолютні середні значення чашки коливаються в межах 295.3 - 508.1 мм3. Необхідно відзначити, що об’єм нижньої ниркової чашки в чоловіків вірогідно (t > 2) більший, ніж у жінок: якщо в чоловіків він займає друге рангове місце, то в жінок - п'яте. Передня верхня ниркова чашка (А3) - найменша за об’ємом, складає 6.3 - 6.6% загального об’єму ниркових чашок, абсолютний об’єм складає 224.7 - 232.5 мм3, займаючи по показнику об’єму останнє (восьме) рангове місце серед усіх ниркових чашок людини. Передня середня ниркова чашка складає (А2) 9.6 - 10% загального об’єму ниркових чашок, абсолютні значення об’єму ниркової чашки знаходяться в межах 343.8 - 352.8 мм3, у ранговому розподілі об’ємів ниркових чашок займає 4-5 рангове місце.
Передня нижня ниркова чашка складає (А1) 8.0 - 8.3% загального об’єму ниркових чашок, займаючи шосте рангове місце в ранговому розподілі об’ємів ниркових чашок, абсолютне значення об’єму ниркової чашки складає 275.2 - 307.1 мм3. Задня верхня ниркова чашка (Р3) займає 2 - 4 місце в ранговому розподілі об’ємів, складаючи 10.7 - 12.6% загального об’єму ниркових чашок; абсолютні значення об’єму чашки характеризуються межами: 395.2 - 431.3 мм3. Задня середня ниркова чашка (Р2) складає 10.9 - 11.8% загального об’єму ниркових чашок, займаючи 2 - 4 місце в ранговому розподілі об’ємів ниркових чашок. Абсолютні середні значення об’єму чашки знаходяться в межах 399.1 - 405.2 мм3. Задня нижня ниркова чашка (Р1) відноситься до малооб'ємних, складаючи 6.3 - 7.0% загального об’єму ниркових чашок людини. Абсолютне середнє значення об’єму чашки знаходиться в межах: 230.2 - 240.3 мм3. Середнє абсолютне значення загального об’єму ниркових чашок знаходиться в межах 3390 - 3671 мм3, при цьому - буде відсутня вірогідна різниця за статтю (t < 2).
Установлено, що питома вага об’єму верхньої ниркової чашки вірогідно змінюється й коррелюється з віком. Максимальна питома вага об’єму верхньої ниркової чашки (40.2%) відзначається у віці до 30 років, а в старших вікових групах відбувається його поступове зменшення до 30.9%. У середніх абсолютних величинах об’єм верхньої ниркової чашки зменшується в 1.9 - 2 рази (з 1890.0 до 972.3 мм3). Важливо відзначити, що питома вага об’єму деяких ниркових чашок з віком вірогідно не змінюється (А2, А3, Р1, Р3), тоді як питома вага об’єму А1 і Р2 - зменшується в 1.5 рази. Питома вага об’єму нижньої ниркової чашки зменшується з 32.1% до 9.9%, т. е. більш ніж в три рази.
Малі розміри нижньої ниркової чашки, зокрема наявність вузької шийки, можуть у певній мірі пролить світло на невдачі при ударно-хвильовій літотріпсії (Sampaio F. J. B., et al, 1982).
З віком відбувається вірогідне (t > 3) зменшення загального об’єму ниркових чашок у середньому на 33.1% (з 4699 мм3 до 3144 мм3).
Морфометрія ниркових чашок, проведена з використанням засобів варіаційної статистики (з контролем вірогідності результатів по t-критерію) дозволила встановити значущі відмінності в лінійних характеристиках ниркових чашок людини і скласти морфограми (мал. 1).
Мал 1. Об’ємна морфограма ниркових чашок
Вісь Х _позначення ниркової чашки людини
Вісь Y _питома вага (у % до загального об’єму всіх ниркових чашок) об’єма ниркової чашки
Вісь Z _вік (інтегральні значення по ВООЗ)
Нами розроблена морфометрична класифікація.
Класифікація містить п’ять класифікаційних ознак ниркових чашок. У ній, також, відображені функціонально-морфологічні особливості чашко-мискового комплексу, зокрема, - динаміка змінення об’єму ниркових чашок у віковому аспекті. Запропонована класифікація заповнює вакуум кількісного підходу до діагностики норми та патології при використанні в УЗД, КТ і ЯМР діагностиці, хірургічній практиці та нефрологічній кліниці.
Таблиця 5
Морфометрична класифікація
ниркових чашок людини зрілого та похилого віків
1 | Характеристика ниркових чашок за діаметром (dПЧ; мм)
Ниркова чашка великого діаметру | dПЧ >9.8
Ниркова чашка середнього діаметру | 5.1 < dПЧ <9.8
Ниркова чашка малого діаметру | dПЧ < 5.1
2 | Характеристика ниркових чашок за висотою (hПЧ; мм)
Висока ниркова чашка | hПЧ >12.9
Ниркова чашка середніх розмірів | 4.0 < hПЧ <12.9
Низька ниркова чашка | hПЧ < 4.0
3 | Характеристика ниркових чашок за діаметром шийки (СПЧ; мм)
Ниркова чашка з широкою шийкою | СПЧ >6.4
Ниркова чашка з вузькою шийкою | СПЧ < 6.4
4 | Характеристика ниркових чашок за об’ємом (VПЧ; мм3)
Ниркова чашка великого об’єму | VПЧ >900
Ниркова чашка середнього об’єму | 500 < VПЧ <900
Ниркова чашка малого об’єму | VПЧ < 500
5 | Характеристика ниркових чашок за динамікою змінення об’єму (VПЧ)
Ниркова чашка, що прогресивно зменьшується | I, S
Ниркова чашка змінного об’єму | A2, P2
Ниркова чашка стабільного об’єму | А1, А3, Р1, Р3
ВИСНОВКИ
Завершуючи подання даних можна прийти до наступних висновків:
1.
Лінійні розміри ниркових чашок не коррелюють із статтю (r < 0.3). Однак їхня кількість, що характеризується коефіцієнтом кількісної анатомічної гетерогенності, пов'язана із статтю. Так, менша кількість ниркових чашок у нирках чоловіків зустрічається в 1.5 – 2.0 рази частіше, ніж у жінок.
1.
Загальний об’єм ниркових чашок зменшується з віком на 33.1%. Середнє абсолютне значення загального об’єму зменшується з 4699.2 мм3 до 3144 мм3 (зменшення вірогідно t. 0, коефіціент корреляції з віком rХУ=- 0.64). При цьому об’єм верхньої ниркової чашки зменшується в два рази, а нижньої – у три рази.
1.
Верхня ниркова чашка має фестончату форму склепіння великого діаметру (dПЧ=11.3 мм± 4.7). Вона також характеризується наявністю великої висоти (hПЧ=14.8 мм±9.2) й широкої шийки (CПЧ=7.2 мм±2.3). Є найбільшою за об’ємом: 1202 мм3 у жінок і 1246 мм3 у чоловіків, відповідно складає 33.9% - 35.2% загального об’єму ниркових чашок і займає перше рангове місце в ранговому розподілі об’ємів ниркових чашок.
1.
Передня верхня ниркова чашка має округле склепіння середнього діаметру (dПЧ=6.9 мм±2.2) й середньої висоти (hПЧ=7.2 мм±3.1) з вузькою шийкою (СПЧ=5.0 мм±1.6) й малого стабільного об’єму (VПЧ=228.8 мм3). Вона найменша за об’ємом і складає 6.3%-6.6% загального об’єму ниркових чашок (8 рангове місце).
1.
Передня середня ниркова чашка з округлим склепінням середнього діаметру (dПЧ=7.4 мм±2.0) і висоти (hПЧ=10.7 мм±5.1) з вузькою шийкою (СПЧ=4.8 мм±1.6). Абсолютне значення об’єму чашки складає 348.4 мм3, що складає 9.6% – 10.0% загального об’єму ниркових чашок і відповідає 4-5 ранговому місцю в ранговому розподілі об’ємів.
1.
Передня нижня ниркова чашка з округлим склепінням середнього діаметру склепіння (dПЧ=7.3 мм± 2.3) та висоти (hПЧ=8.9 мм± 4.6) з вузькою шийкою (СПЧ=4.8 мм±1.8). Абсолютне значення її об’єму складає 275.2 мм3 – 307.1 мм3. Вона складає 8.0% - 8.3% загального об’єму ниркових чашок, займаючи шосте рангове місце в розподілі об’ємів.
1.
Задня верхня ниркова чашка з округлым склепінням середнього діаметру (dПЧ=8.4мм±3.0) і висоти (hПЧ=8.6мм± 4.5) з вузькою шийкою (СПЧ =5.7 мм±2.1). Абсолютне значення її об’єму складає (395.2 – 431.3 мм3). Вона займає 2-4 рангове місце в розподілі об’ємів.
1.
Задня середня ниркова чашка має параметри ниркової чашки середнього діаметру округлого склепіння (dПЧ=7.2мм±2.3) і висоти (hПЧ=10.7 мм±5.1) з вузькою шийкою (СПЧ=5.1мм±1.9), малого об’єму (VПЧ=402.1 мм3), що зменшується з віком (третє рангове місце).
1.
Задня нижня ниркова чашка відноситься до чашок округлого склепіння середнього діаметру (dПЧ=7.2 мм± 2.3) і висоти (hПЧ=7.0 мм±3.6) з вузькою шийкою (СПЧ=5.3 мм±2.3), малого стабільного об’єму (VПЧ=235.3 мм3). Вона займає 7 рангове місце з 8.
1.
Нижня ниркова чашка – чашка середнього діаметру склепіння (dПЧ =7. 4мм±2.4) і висоти (hПЧ=8.6мм±4.6) з вузької шийкою (СПЧ=5.7 мм±2.2), а також середнього об’єму (VПЧ=410.2 мм3), що прогресивно зменшується з віком. Вона займає 2-5 рангове місце в розподілі об’ємів.
Список наукових праць,
які Опубліковані за темою дисертації
1.
Объем почки и чашечно-лоханочного комплекса человека. /Евтушенко И.Я. // Український Медичний Альманах._Луганськ, 1998._№2._с.81-82.
1.
Евтушенко И.Я. Сравнительный анализ объемов почечных чашек в возрастном аспекте. //Вісник морфології, _Вінниця, 1998._№2._с.196-197.
1.
Возрастные изменения морфометрических показателей чашечно-лоханочного комплекса почки человека зрелого и пожилого возрастов /Евтушенко И.Я.// Вісник проблем біології і медицини._Полтава, 1999._№2._с.94-96.
1.
Анатомія нирок у системі топографічних координат/ Бурих М.П., Логвінова Ж.І., Кондрусик Н.Ю., Полевич Л.І., Євтушенко І.Я. // Тези доповідей І національного конгресу анатомів, гістологів, ємбріологів та топографоанатомів України._Івано-Франківськ, 1994._с.25-26.
1.
Евтушенко И.Я. Анатомия почечных чашек взрослого человека // Міжнародна конференція “Актуальні питання морфології” / Збірник наукових робіт._Т1._Тернопіль, 1996._с.240-242.
1.
Количественная и качественная морфометрическая гетерогенность почечных чашек человека /Бурых М.П., Шкляр С.П., Евтушенко И.Я. // Наукові записки._Випуск І._Частина І,_Тернопіль, 1997._с.95-96.
1.
Морфометрическая классификация почечных чашек человека./ Бурых М.П., Шкляр С.П., Евтушенко И.Я., Падалица М.А. //Матеріали міжнародного симпозіума._Вінниця, 1997._с.29-30.
1.
Functional morphology of human renal calyces / Bourykh M., Schklar S., Yevtushenko I. and Padalitsa M. //Verhandlungen der Anatomischen Gesellschaft.1997..
1.
Morphometric classification of human renal calycies / Demina O., Gorschkova Z., Yevtushenko I., Korovkin M., Padalitsa M.// Surgical and Radiologic Anatomy /Journal of Clinical Anatomy / 4th European Association of Clinical Anatomy Congress._Lille, France, 1997..
1.
The duplication of upper Urinary tract-calycopelvic complex and ureter / Burykh M.P., Yevtushenko I.J. and Padolitsa M.A. // Verhandlungen der Anatomischen Gesellschaft,1998..
1.
Бурых М.П., Евтушенко И.Я., Шкляр С.П. Функциональная морфология и морфометрическая классификация почечных чашек человека. // Материалы для студентов и врачей._Харьков, 1998._48с.
1.
Функциональная морфология и морфометрическая классификация почечных чашек человека применительно к нефроурологии./ М.П. Бурых, И.Я. Евтушенко, С.П. Шкляр.//Врачебная практика._Харьков, 1999._№ 2-3._с.4-11
АНОТАЦІЇ
Євтушенко І. Я. Анатомія ниркових чашок людини зрілого та похилого віків. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальностю 14.03. 01. – нормальна анатомія. Харківський державний медичний університет. Харків, 1999 г.
Захищається робота, що містить дослідження ниркових чашок з урахуванням прижиттєвих чинників, що можуть бути визначені за життя людини: віка, статі. Уперше отримана морфометрична класифікація ниркових чашок людини зрілого та похилого вікыв, удосконалена модель чашково-мискового комплексу шляхом створення об'ємної морфограми ниркових чашок з урахуванням їхньої питомої ваги ) (у відсотку до загального об’єму всіх ниркових чашок) та віку людини (інтегральні значення по МОЗ)
Отримала подальший розвиток морфофункціональна характеристика верхнього відділу екстраренальных сечових шляхів з позиції статево-вікової й індивідуальної анатомічної змінюваності.
Пошукач є співавтором першої монографії з функціональної анатомії ниркових чашок людини. Здійснене впровадження результатів досліджень у навчальний процес.
Ключові слова: анатомія, нирка, чашково-мисковий комплекс, ниркова чашка, людина.
Евтушенко И.Я. Анатомия почечных чашек человека зрелого и пожилого возрастов. Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01. – нормальная анатомия. Харьковский государственный медицинский университет. Харьков, 1999 г.
Защищается работа, содержащая исследование почечных чашек с учетом прижизненно определяемых факторов: возраста, пола. Впервые получена морфометрическая классификация почечных чашек человека зрелого и пожилого возраста.
Усовершенствована модель чашечно-лоханочного комплекса путем создания объемной морфограммы почечных чашек с учетом их удельного веса (в проценте к общему объему всех почечных чашек) и возраста человека (интегральные значения по ВОЗ).
Получила дальнейшее развитие морфофункциональная характеристика верхнего отдела экстраренальных мочевых путей с позиции поло-возрастной и индивидуальной анатомической изменчивости.
Морфометрия почечных чашек, проведенная с использованием методов вариационной статистики (с контролем достоверности результатов по t-критерию) позволила установить значимые различия в линейных характеристиках почечных чашек человека. Это и послужило основой приводимой морфометрической классификации.
Классификация содержит пять классификационных признаков почечных чашек. В ней, также, отражены функционально-морфологические особенности чашечно-лоханочного комплекса, в частности - динамика изменения объема почечных чашек в возрастном аспекте. Предлагаемая классификация заполняет вакуум количественного подхода к диагностике нормы и патологии при использовании в УЗИ, КТ и ЯМР диагностике, хирургической практике и нефологической клинике.
Соискатель является соавтором первой монографии по функциональной анатомии почечных чашек человека. Осуществлено внедрение результатов исследований в учебный процесс.
Ключевые слова: анатомия, почка, чашечно-лоханочный комплекс, почечная чашка, человек.
I. Yevtushenko. The Anatomy of the human renal calyces in middle & old age people. On the rights of manuscript.
The dissertation for the Philosophy Doctor Degree by medical speciality “Human Anatomy” (code 14.03.01). The Kharkov State Medical University. Kharkov, Ukraine, 1999.
This work presents the findings of the renal calyces research accounting to the factors which may be defined during the life. These are the age & sex.
Here the morphometric classification of the renal calyces of the middle and old age people was compounded first in the world.
The calycopelvic complex model was modified by the creation of the renal calyces volume morphogramm accounting their specific weight (in % to the whole volume of renal calyces) and the person’s age (WHO integral data).
The morphofunctional characteristics of the extra-renal upper urinary ways is further developed from the point of view of age, sexual and individual variability.
The Ph. D. pretender is co-author of the firstest monography devoted the functional anatomy of human calyces.
The results of the research have been approved in to the educational process.
Key words: anatomy, kidney, calyco-pelvic complex, renal calyx, man.
