4. Виявлено, що курсанти мають низьку, на рівні 20 % достатності, правову компетенцію, яка грає позитивну роль в процесі їх соціалізації та формування особистості.

Встановлено також виникнення та прояв великої кількості негативних психічних реакцій, які є результатом дії на психіку курсантів правової регламентації. Так, 90,3 % першокурсників вважають кількість нормативних документів, що регламентують проходження їх служби, надмірно великою; у них (у 84,0 % першокурсників і в 56,7 % п’ятикурсників) виникає почуття страху при думці про можливість невиконання нормативно-правових вимог у ході чергового інструктажу, в якому йдеться про регламентацію їх службової діяльності, у 30,3 % першого і у 58,8 % курсантів п’ятого курсу виникає почуття дратівливості; дія правової регламентації викликає у них зниження самопочуття, погіршення сну і відпочинку та інші негативні прояви. У 28,5 % курсантів першого і у 32,6 % п’ятого курсу шкодують, що вони присвятили себе службі в ОВС - це дуже тривожний сигнал, що потребує активного втручання та зміни їх ставлення до учбово-службової діяльності.

5. Виявлений тісний взаємозв’язок між психічним і фізичним здоров’ям курсантів та вплив на ці показники негативних психічних реакцій. Знайдено, що фізичне здоров’я напряму залежить від психічного. Так, рівень психічного здоров’я у курсантів, які часто хворіють, в середньому дорівнює 60,4 бала при цьому у них фізичне здоров’я на рівні 71,6 бала, а у курсантів, які не хворіли, рівень першого – 70 бала, а другого – 86,2 бала. При цьому важливо враховувати, що у курсантів, які не хворіли, показники реактивної тривожності 31,2 бала, а у хворіючих – 57,2 бала, тобто умови, в яких вони перебувають, (при їх високій реактивності) викликали негативні зміни в психічному здоров’ї, а останнє подіяло на рівень фізичного.

Визначення особистісних якостей у часто хворіючих та не хворіючих курсантів за допомогою методики Кеттелла дало змогу переконатись в тому, що у перших спостерігається зсув психічних реакцій в бік погіршення. Так, встановлено, що за шкалами A,B,C,E,F,G,H,I,M,Q4 у не хворіючих курсантів показники значно більші, ніж за шкалами L,O,Q2 та Q3.

6. Визначено, що найбільш ефективним методом психічної корекції є соціально-психологічний тренінг (СПТ), потім йде групова, а за нею індивідуальна корекція. Доведено, що після СПТ рівень суб’єктивного контролю курсантів за шкалою загальної інтернальності збільшився на 11,66 бала, після групової корекції на 8,60 бала, а після індивідуальної – на 3,54 бала.

За допомогою СПТ можна корегувати і ставлення курсантів до нормативно-правових вимог, що доведено експериментально, причому кількість найбільш суворих стягнень в цьому випадку зменшилась від 85 до 17 (у 5 раз), а кількість стягнень, що припадала на одного курсанта упала від 17,5 до 5,9 (у 3 рази). Безумовно, це показники зростання правосвідомості майбутніх правоохоронців.

Важливо, що використовуючи СПТ, можна корегувати і вибір стилів поведінки в конфліктних ситуаціях, а також рівень тривожності та фізичного і психічного здоров’я. Показано, що після СПТ рівень фізичного здоров’я у першокурсників підвищився на 13,6 бала, а у курсантів четвертого курсу – на 24,1 бала; рівень психічного здоров’я також у перших збільшився на 8,0 бала, а у других – на 14,9 бала. Тобто психокорекція, яка здійснюється у першокурсників на тлі багатьох негативних змін у психіці і більш глибоких зсувів здоров’я, в порівнянні з курсантами четвертого курсу, дає менш ефективні результати.

Можливість впливу СПТ на особистісні якості курсантів також підтверджена. Часто хворіючі курсанти після СПТ підвищили показники за шкалами методики Кеттелла: такі шкали, як А,В,С,Е,F,G,Н,І,М,Q2,Q3 збільшили свої показники, а показники за шкалами L,О,Q1 та Q4 – зменшились, що можна трактувати як зміну особистісних якостей курсантів на краще.

7. Одержані експериментальні дані свідчать про можливість і необхідність використовувати названі методи психокорекції (особливо СПТ) з метою впливу на особистісні якості, на рівень правосвідомості курсантів, що оптимізують процес формування особистості в процесі їх професійної підготовки, як майбутніх фахівців органів внутрішніх справ.

Подальшого дослідженню вимагає виявлення шляхів комплексного впливу на процес формування особистості курсантів, за умов їх диференціації за рівнем успішності, здоров’я, психічних реакцій та специфікою майбутньої професії.

Поставлену проблему впливу на психіку курсантів і працівників ОВС правової регламентації слід ретельно вивчати, щоб знаходити шляхи попередження її негативної дії на особистість.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сергієнко Н.П. Особливості соціально-психологічної адаптації першокурсників // Вісник Харківського університету. - 2002. - № 550. - С. 223-225.

2. Сергієнко Н.П. Вплив нових навчальних технологій на формування професійних якостей курсантів // Вісник Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди. Психологія. – Харків, ХДПУ, 2002. - Випуск 9. - С. 192-198.

3. Сергієнко Н.П. Особистісне зростання ліцеїстів як чинник підвищення ефективності навчально-виховного процесу // Вісник Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди. Психологія. - Харків, ХДПУ, 2003. - Випуск 11. - С. 214-219.

4. Сергієнко Н.П. Чинники, які впливають на адаптацію працівників ОВС // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, психологія. – 2003. - Випуск 3 (18). - С. 159-163.

5. Сергієнко Н.П. До питання професійної мотивації працівників ОВС // Право і безпека. – 2004. – Т. 3, № 2. - C. 212-215.

6. Сергієнко Н.П. Вплив правової регламентації на психіку курсантів університету внутрішніх справ // Право і безпека. – 2005. – Т. 4, № 2. - C. 195-197.

7. Сергієнко Н.П. Професійний саморозвиток працівників ОВС: Методичний посібник. – Харків: Вид-во НУВС, 2003. – 52 с.

8. Сергієнко Н.П. Формування готовності до професійного навчання учнів-ліцеїстів // Організація виховної роботи у вищих навчальних закладах МВС України: Матеріали науково-практичної конференції. – Харків: НУВС, 2002. – С.167-170.

9. Сергієнко Н.П. Вплив особистісних особливостей першокурсників на їхню адаптацію до навчальної діяльності // Політичні, економічні та психологічні виміри перехідного суспільства: Збірник матеріалів другої всеукраїнської наукової конференції. – Суми: Сумський державний університет, 2004. – С. 149-153.

АНОТАЦІЇ

Сергиенко Н.П. Психолого-правовые основы формирования личности будущих работников ОВД в процессе профессиональной подготовки. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.06 – юридическая психология. - Национальный университет внутренних дел. МВД Украины. – Харьков, 2005.

В диссертации показано влияние психолого-правовых факторов на формирование личности будущих работников органов внутренних дел в процессе их профессиональной подготовки и обоснованы пути ее оптимизации. Материалы диссертации иллюстрируют обнаруженные негативные изменения в когнитивной, эмоционально-волевой и портебностно-мотивационной сферах курсантов, которые возникают в процессе профессиональной подготовки и обуславливают понижение ее эффективности. Показано, что особенно у начинающих, курсантов первого курса, резко повышается тревожность, агрессивность, раздражительность, конфликтность и целый ряд других качеств личности, которые значительно снижают показатели их психического, а затем и физического здоровья. Проанализирован уровень заболеваемости курсантов и обнаружена прямая зависимость между интенсивностью проявлений негативных изменений психики и частотой соматических заболеваний.

Поставлена проблема влияния на психику курсантов их правовой компетентности и правовой регламентации. Обнаружено, что правовая компетенция низка, а правовая регламентация (действие законов, уставов, нормативных актов и др.) оказывает негативное влияние на личностные показатели.

Установлена взаимосвязь между уровнем успешности в обучении, отношением к нормативно-правовым требованиям и общественной активностью курсантов, при этом имеет значение уровень субъективного контроля.

Исследование эффективности разных способов психокоррекции обнаруженных негативных изменений в личностных показателях курсантов дало возможность убедиться, что наилучшим является социально-психологический тренинг. При помощи него удалось осуществить психокоррекцию не только негативных изменений в психике курсантов, но и повлиять на их правосознание. Более того, при анализе способности к психокоррекции часто болеющих и не болеющих совсем до 4 курса курсантов оказалось, что вторые поддаются психокоррекции значительно лучше.

Установлена также прямая зависимость между способностью к обучению (успешность учебной деятельности) и эффективностью психологической коррекции.

Таким образом, полученные данные, с одной стороны, позволяют выявлять обнаруженные личностные особенности, предупреждать потенциальное ухудшение показателей учебно-служебной деятельности курсантов, а, с другой стороны, при диагностике уже имеющихся у них негативных изменений в психике своевременно осуществить психокоррекцию, тем самым, оптимизируя формирование их личности в процессе профессиональной подготовки.

Ключевые слова: личность курсантов, психосоматика, правовая регламентация, психокоррекция, профессиональная подготовка.

Сергієнко Н.П. Психолого-правові засади формування особистості майбутніх працівників ОВС у процесі професійної підготовки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.06 – юридична психологія. – Національний університет внутрішніх справ, МВС України. - Харків, 2005.

В дисертації розглянуто вплив чинників учбово-службової діяльності курсантів вищих навчальних закладів МВС України на особистісні якості та можливість їх корекції. Показано, що фактори, які викликають негативні зміни в психіці курсантів, можна розділити на об’єктивні (умови життя, навчання, служби) та суб’єктивні (особливості сприйняття курсантами стресогенних чинників).

Встановлено негативний вплив на особистість курсантів правової регламентації, показана залежність фізичного здоров’я від психічного.

Методами психокорекції доказана можливість зменшити негативний вплив на психіку курсантів стресогенних чинників та домогтися оптимізації формування їх особистості в процесі професійної підготовки.

Ключові слова: особистість курсантів, психосоматика, правова регламентація, психокорекція, професійна підготовка.

Sergiyenko N.P. Psychological and legal basis of personality formation of future workers in IAD during professional training. - the Manuscript.

The dissertation for a candidate’s of psychological sciences on a speciality 19.00.06 - juridical psychology. - National University of Internal Affairs. The Ministry of Internal Affairs of Ukraine. - Kharkov, 2005.

In the dissertation influence of factors of cadets’ study-service activity in High schools of the Internal Affairs Ministry in Ukraine on personal qualities and an opportunity of their correction is considered. It is shown, that factors which cause negative changes in cadets’ mentality , it is possible to divide on objective (life conditions, training, services) and subjective (features of cadets’ recognition of stressful factors).

Negative influence on the cadets of a legal regulation is established, dependence of physical health from mental is shown.

Opportunity to reduce negative influence of stressful factors on cadets’ mentality and to achieve optimization of formation of their person during professional training are proved with methods of psychocorrection.

Key words: the cadets’ personality, psychosomatic, legal regulation, psychocorrection, professional training.