національна академія наук україни

Інститут регіональних досліджень

САВЧУК НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА

УДК 336.221.24 : 336.563 : 330.15 : 338.2 : 502.3

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ мЕХАНІЗМ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧОЇ діяльності

Спеціальність – 08.04.01 – Фінанси, грошовий обіг і кредит

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ЛЬВІВ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Львівській державній фінансовій академії Міністерства фінансів України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Римар Микола Васильович,

Львівська державна фінансова академія,

завідувач кафедри податків, бюджету

та казначейської справи

Офіційні опоненти: доктор економічних наук,

старший науковий співробітник

Вишневський Валентин Павлович,

Інститут економіки промисловості НАН України,

завідувач відділу фінансово-економічних проблем

використання виробничого потенціалу

кандидат економічних наук, доцент

максимів Людмила Іванівна,

Національний лісотехнічний університет України,

директор інституту екологічної економіки

Провідна установа: Тернопільський державний економічний університет, кафедра фінансів,

Міністерство освіти і науки України, м. Тернопіль

Захист відбудеться „25” листопада 2005р. о 14.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.154.02 по захисту кандидатських дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий „24” жовтня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Сторонянська І.З.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Довкілля України зазнає найбільших негативних змін під впливом швидкого росту промислового виробництва та інтенсифікації сільського господарства. Абсолютно невідповідним при цьому є рівень фінансового відшкодування за нанесену шкоду як природі, так і суспільству, що впливає на забезпечення сталого розвитку в нашій країні. Серед основних причин такого стану – фінансові проблеми оптимізації рівня екологізації виробничої діяльності в умовах досягнення головних критеріїв підприємництва. Очевидно, що недоцільно відходити від них і в процесі екологізації виробничої діяльності, адже беззбитковість виробництва повинна залишатися мінімально-достатньою умовою господарювання, а максимізація фінансових результатів - оптимальною метою такої діяльності.

Проте, досягнення таких результатів здебільшого за рахунок природи є не допустимо, оскільки порушення рівноваги функціонування екосистем приведе в недалекій перспективі до таких фінансових втрат, які поглинуть фінансові здобутки минулого як окремих підприємств, так і держави. Крім цього, недотримання екологічних вимог в процесі виробництва ВВП України закриє для вітчизняних товаровиробників доступ до привабливих зовнішніх ринків, та відстрочить на невизначену перспективу вступ України в різноманітні світові та європейські організації, спілки, союзи тощо. Це означає, що настав час ставити в один ряд з критеріями кінцевих фінансових результатів господарювання і критерії екологічності виробництва. За цих умов актуальною стає проблема створення та використання фондів фінансових ресурсів екологічного призначення, що передбачає потребу створення ефективних фінансових механізмів екологізації виробничої діяльності.

Вагомий внесок у розвиток теоретичних та прикладних засад розв’язання фінансово-економічних проблем екологізації виробничої діяльності зробили вітчизняні вчені В. Базилевич, Л. Баластрик, О.Балацький, О. Веклич, В. Вишневський, С. Дорогунцов, О. Кашенко, Л. Максимів, Е. Мішенін, В. Опарін, В. Паламарчук, М. Римар, Ю. Стадницький, Ю. Туниця, В. Трегобчук, А. Федорищева, С. Христенко та інші.

Однак, постійна зміна ринкових умов вимагає нових досліджень у цьому напрямку, тим паче, що ефективних механізмів регулювання чи взаємного стимулювання фінансово-економічної та природоохоронної діяльності підприємств дуже мало. Враховуючи те, що сучасні фінансово-економічні механізми екологізації виробничої діяльності не можуть розглядатися окремо від фінансів підприємств і державних фінансів, то подальший науковий пошук необхідно зосередити на вдосконаленні та розвитку системного підходу до формування та використання екологічних фондів фінансових ресурсів виробничих підприємств. Умови задіяння таких механізмів вимагають застосування нової науково-аналітичної основи регулювання пріоритетних параметрів підприємницької діяльності на засадах раціонального природокористування, охорони навколишнього природного середовища та постійного впровадження у процес організації виробництва екологічних заходів, що повинно визначати моделі механізмів фінансування виробничих підприємств.

Існуюча ситуація з розробкою фінансово-економічних механізмів екологізації виробничої діяльності відображає неповне їх висвітлення у науковій літературі та неналежне застосування у практичній діяльності, що зумовлено складністю та багатогранністю проблеми. Необхідність розв’язання поставлених проблем слугувало підставою для вибору теми дисертаційної роботи та проведення відповідного наукового дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація ви-конана в рамках держбюджетної науково-дослідної теми кафедри обліку і аудиту Українського державного лісотехнічного університету „Економічний механізм покращення фінансового стану і раціонального використання лісових ресурсів на підприємствах лісопромислового комплексу” (№ державної реєстрації ДБ 0101U005132). В рамках даної теми дисертанткою запропоновано елементи параметризації фінансових результатів підприємств лісопромислового комплексу.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у розробці теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій щодо створення ефективного фінансово-економічного механізму екологізації виробничої діяльності в контексті забезпечення сталого розвитку України.

Багатогранність поставленої проблеми визначила необхідність розв’язання наступних завдань:

· проаналізувати науково-методичні підходи до ефективного взаєморозвитку фінансово-економічної та екологічної складових в процесі виробничої діяльності;

· визначити науково-методичні засади формування фінансово-економічних механізмів екологізації виробничої діяльності та обґрунтувати критерії його оптимальності в сучасних умовах трансформації економіки України;

· обґрунтувати необхідність удосконалення інформаційного забезпечення в процесі моделювання фінансово-економічного механізму екологізації виробництва;

· розробити методику регулювання взаємозалежності результатів фінансово-економічної та екологічної діяльності виробничих підприємств;

· запропонувати прозорий для інвесторів та кредиторів фінансово-економічний механізм екологізації виробничої діяльності;

· визначити напрями удосконалення науково-методичних та прикладних підходів для розробок і впровадження фінансово-економічних механізмів екологізації виробничої діяльності.

Об'єктом дослідження є система фінансово–економічних явищ та процесів створення і використання фондів фінансових ресурсів підприємствами виробничої сфери.

Предметом дослідження виступають теоретичні, методичні та методологічні аспекти функціонування фінансово-економічних механізмів екологізації виробничої діяльності в умовах забезпечення сталого розвитку.

Методологічною основою дослідження є фундаменталь-ні положення сучасних економічних теорій, фінансів, сталого розвитку, еко-номіки підприємств та операційного менеджменту, наукові праці українських та зарубіжних вчених із проблем фінансів природокористування та екологізації виробничої діяльності. В теоретичну основу досліджень закладені принципи єдності мікро - та макроаналізу, взаємодії теорії і практики, економічних і адміністративних заходів впливу на еколого-економічну ситуацію в регіоні.

Для досягнення поставленої в дисертаційній роботі мети застосовувалися такі методичні засоби і прийоми:

· порівняння - при аналізі ефективності різних механізмів забезпечення екологізації підприємств і розробці фінансово-економічних засад удосконалення систем екологічного менеджменту;

· причинно-наслідкових зв'язків - при дослідженні сучасного рівня системи суспільного виробництва і відтворення, а також суті понять: економічних та екологічних витрат, економічних інструментів екологізації;

· аналізу та синтезу - при дослідженні фінансово-економічних і адміні-стративних механізмів забезпечення сталого розвитку довкілля, концептуальних підходів та моделі формування варіантів оцінки фінансових результатів діяльності підприємств з врахуванням екологічних витрат;

· системного підходу - при розробці та обґрунтуванні системи критеріїв для удосконалення фінансово-економічних механізмів екологізації виробництв;

· класифікації та типології – при обґрунтуванні введення в науковий оборот категорії „Природо-необхідних виробництв”;

· науко-вої абстракції - при дослідженні еколого-економічних протиріч розвитку регіонів та прогнозуванні впливу механізмів екологізації виробництв на екологічний потенціал регіону.

Інформаційну базу дослідження складають Закони України, нормативно-правові акти Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, аналітичні документи, доповіді, фінансово-економічні огляди, статистичні публікації міністерств та відомств, науково-дослідних інститутів, центрів і фондів, монографії та науково-аналітичні статті вітчизняних та зарубіжних авторів, інформаційні матеріали опубліковані в періодич-них виданнях, статистична інформація розвитку народного господарства України в динаміці, статистичні дані та фінансова звітність діяльності виробничих підприємств Львівської області та спеціальної економічної зони „Яворів”.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

- вперше:

· обґрунтовано зміст понять „Фінансово-економічний механізм екологізації виробничої діяльності” та „Економічні інструменти екологізації виробничої діяльності”. Фінансово-економічний механізм екологізації виробничої діяльності розглядається як поєднання фінансово-економічних методів, важелів, стимулів та санкцій, які регулюються економічними інструментами екологізації виробничої діяльності на засадах діючого нормативно-правового та інформаційного забезпечення для створення та використання фондів фінансових ресурсів. При цьому економічні інструменти екологізації виробничої діяльності визначаються як сукупність економічних заходів, які приводять в дію фінансові інструменти впливу на кон’юнктуру ринку шляхом регулювання цінових параметрів;

· розроблено методичний підхід для регулювання діапазону зміни параметрів екологізації виробничої діяльності та процесів ціноутворення в умовах нестабільної кон’юнктури ринку. На відміну від існуючих, запропонована методика передбачає поєднання методів комерційного розрахунку та кошторисного фінансування і базується на включенні до балансу доходів і витрат виробничого підприємства (з урахуванням аналітичних складових обсягу реалізації продукції) загальних приведених та питомих екологічних витрат;

· запропоновано визначення „Природо-необхідного виробництва”, яке трактується як виробниче підприємство, що в процесі своєї фінансово-економічної діяльності інтернує екологічні витрати до такого рівня позитивного зовнішнього ефекту, який приводить до розширення екологічного потенціалу регіону;

- удосконалено:

· фінансово-економічний механізм екологізації виробничої діяльності в напрямку забезпечення самофінансування підприємства та зменшення екологічного навантаження на довкілля. Особливістю механізму є поєднання елементів, що спрямовані на дотримання критеріїв підприємництва і вимог сталого розвитку та забезпечення прозорих механізмів створення і використання фондів фінансових ресурсів при застосуванні повної або часткової самоокупності в умовах впровадження екологічних заходів. Механізм передбачає застосування методики параметризації процесів екологізації та ціноутворення в умовах нестабільної кон’юнктури ринку;

· принципи та критерії фінансово-економічної доцільності екологізації виробничої діяльності в сучасних умовах. До фінансових критеріїв екологізації виробничої діяльності підприємств віднесено максимізацію їх самофінансування, досягнуту або забезпечену без перевищення соціально-оптимального рівня забруднення і спрямовану на збереження чи розширення екологічного потенціалу регіону. Обґрунтовано застосування принципів поєднання критеріїв фінансових результатів господарювання та критеріїв екологічності виробництва. Такий підхід зумовлюється тим, що рівень екологізації виробничої діяльності вважається одним з основних конкурентних переваг на розвинутих світових та європейських ринках;

- подальшого розвитку набула:

· сутність поняття „Екологізація виробничої діяльності”, яке трактується як постійний процес забезпечення технології виробництва, товарів, робіт і послуг фінансово-економічними та організаційними заходами впливу, що зумовлюють мінімізацію соціально-оптимального рівня забруднення.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження дають можливість виробничим підприємствам удосконалити механізми фінансування процесів екологізації виробничої діяльності, що в сучасних умовах є запорукою забезпечення сталого розвитку. Викладені в дисертації висновки та рекомендації з врахуванням отриманих теоретичних та практичних здобутків, можуть бути використані у будь-яких регіонах України.

Практичне значення результатів дисертаційного дослідження обґрунтовується їх доведенням до конкретних науково-методичних рекомендацій та практичної реалізації окремих його елементів, а саме: розвиток науково-методичних положень та рекомендацій відображено у підручнику „Фінансово-економічний аналіз”; результати наукових досліджень дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Львівської державної фінансової академії (акт встановлення факту використання результатів дисертаційної роботи №769 від 23.09.2004р.); наукові дослідження викладені в дисертації та наукових працях здобувача використовуються в процесі управління діяльністю суб’єктів підприємницької діяльності спеціальної економічної зони „Яворів” (акт впровадження результатів дисертаційної роботи від 01.02.2005р.); пропозиції і науково-методичні рекомендації щодо практичного використання фінансово-економічного механізму екологізації виробничої діяльності запропоновані в дисертації використовуються в процесі управління фінансово-господарською діяльністю ТзОВ „Українська меблева марка” (довідка про впровадження №1/07.07.2005 від 07.07.2005р.).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, що викладені в дисертації та виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідались, обговорювались та отримали позитивну оцінку: на науковій конференції „Перспективні напрямки реформування фінансової системи України” (м. Львів, 2004р.); на науково-практичній конференції „Проблеми екологізації облікового, аналітичного і контрольного процесів” (м. Львів, 2004р.); на міжнародній науково-практичній конференції „Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні” (м. Львів, 2004 р.); на наукових конференціях викладачів, аспірантів і студентів Українського державного лісотехнічного університету (м. Львів, 2002 - 2003 роки.).

Публікації результатів дослідження. За результатами виконаного дослідження самостійно і в співавторстві опубліковано 14 робіт, з них 13 статей у наукових фахових виданнях. Персональний внесок здобувача в опублікованих працях складає 4,8 д.а.

Структура та обсяг роботи. Мета досліджень визначила структуру і зміст дисертації, яка складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 203 сторінки комп’ютерного тексту. В роботі подано 18 таблиць та 12 рисунків (із загальної кількості таблиць та рисунків чотири сторінки зайняті всією їх площею). Список використаних джерел із 208 найменувань викладено на 18 сторінках. Додатки - на 57 сторінках.

основний зміст дисертації

У першому розділі „Екологізація системи суспільного виробництва як стратегія фінансово-економічного розвитку України” розглянуті особливості взаємодії природи та суспільства, і наведено сучасні методичні та організаційні проблеми фінансування процесів екологізації економіки на макро - та мікро - рівнях. Проведені дослідження показують, що Україна має в цілому сформовану еколого-економічну систему з багатьма виразно окрес-леними національними ознаками, і доводять визначальне місце природи як фактора її фінансово-еконо-мічного розвитку. Жодна країна світу при формуванні власної еколого-економічної системи не мала фінансових та соціально-економічних передумов, подібних до українських. Це обумовилося в результаті того, що:

· природні ресур-си України протягом всього розвитку її економіки використовувались на виснаження;

· на території нашої країни розміщували промислові підприємства, які особливо негативно впливали на навколишнє середовище;

· нерівномірність розселення та промислового виробництва посилили критичну екологічну ситуацію.

Багато з цих проблем, епіцентр яких знаходиться в конкретних регіонах, мають глобальний характер, а тому не піддаються вирішенню лише силами цього регіону, а якщо врахувати, що займаючи 0,5 % світової суші, Україна видобуває близько 5 % світових корисних копа-лин, то стають зрозумілими масштаби проблем екологізації для нашої країни. Крім цього, економіка України займає одне з перших місць в світі за рівнем споживання енергії, води, залізняку, інших корисних копалин на одиницю ВВП, а також за обсягами промислових відходів на одну особу населення, що привело до такої ресурсомісткості кінцевого продукту, яка майже в 3 рази перевищує світові стандарти. Негативні наслідки цього очевидні — до 10 % втрат ВВП.

Дослідження показали, що критичною на сьогодні є ситуація щодо створення та використання фондів фінансових ресурсів для забезпечення сталого розвитку довкілля. У вітчизняному бюджетному плануванні частка витрат на природоохоронну діяльність у ВВП взагалі не фіксується, фактично складаючи лише 0,02 - 0,03 % ВВП. Досвід розвитку ринкових відносин у економічно розвинутих країнах доводить необхідність збільшення частки екологічних витрат за рахунок всіх джерел фінансування щонайменше до 3 - 5% ВВП.

Існуюча ситуація в Україні приводить до виникнення фінансових збитків від екологічних забруднень, що трактуються в роботі як витрати на часткове чи повне запобігання впливу забрудненого середовища та ліквідацію наслідків цього впливу, виражені у вартісній формі. Екологічне забруднення є також фактором негативного „зовнішнього ефекту”. Під „зовнішнім ефектом” або „екстерналією” розуміємо не врахований вплив результатів споживчої чи виробничої діяльності на добробут чи виробничі витрати третіх осіб, який не веде до виникнення платежів на ринку і, відповідно, не враховується при формуванні ринкових цін.

Дослідження суті та визначення особливостей науково-методичних підходів до ефективного взаєморозвитку фінансово-економічної та екологічної складових в процесі виробничої діяльності дозволили автору визначити засади і принципи формування фінансово-економічних механізмів екологізації виробничої діяльності і обґрунтувати критерії їх оптимальності в сучасних умовах трансформації економіки України. Так, до фінансових критеріїв екологізації виробничої діяльності підприємств віднесено максимізацію їх самофінансування, досягнуту або забезпечену без перевищення соціально-оптимального рівня забруднення і спрямовану на збереження чи розширення екологічного потенціалу регіону. На таких засадах в роботі пропонується застосування принципів поєднання критеріїв фінансових результатів господарювання та критеріїв екологічності виробництва, що зумовлено необхідністю досягнення належного рівня екологізації виробничої діяльності як однієї з основних конкурентних характеристик в сучасних умовах функціонування розвинутих світових та європейських ринків.

У країнах з розвинутою економікою принцип „зовнішніх ефектів” використовують не тільки для оцінки ефективності природоохоронних заходів, але і для контролю за станом довкілля. Це зумовлено тим, що негативні „зовнішні ефекти” можуть при-водити до виникнення первинного та (або) вторинного фіаско ринку. При первинному фіаско ринку величина збитку дорівнює різниці між існуючими витратами технології, оптимальної за критерієм внутрішніх витрат, і технології, оптимальної за критерієм, який враховує як внутрішні, так і зовнішні витрати. Вторинне фіаско ринку, будучи наслідком залежності між ціною продукції та попитом на неї, змінює кон’юнктуру ринку та призводить до збільшення використання ресурсів і мультиплікативного негативного впливу на довкілля, що значно небезпечніше, ніж первинне фіаско. Оскільки, першопричиною виникнення обох варіантів фіаско є необ’єктивна інформація цінових сигналів між економічними суб’єктами ринку, яка, на перший погляд, стимулює динаміку економічного росту через зменшення ціни, то автор приходить до висновку про необхідність удосконалення фінансово-економічного механізму екологізації виробничої діяльності в напрямку регулювання процесів ціноутворення.

Суттєво погіршує умови досліджень в цьому напрямку відсутність усталеної термінології та узагальнюючих загальноприйнятих показників комплексної оцінки економічних збитків від забруднення довкілля. Виходячи з цього, пропонується розмежовувати поняття еколого-економічні та економіко-екологічні системи, оскільки межі екологічної та економічної систем не збігаються і мають різний зміст на різних ієрархічних рівнях управління. Зважаючи на існуючу неоднозначність трактування визначень стосовно екологізації виробничої діяльності, автор надає подальшого розвитку змісту поняття „Екологізація виробничої діяльності”.

Проведене дослідження доводить, що діюча вітчизняна методологія фінансів природокористування базується на малоефективній системі зборів і штрафів, в той час коли переважна більшість розвинутих країн світу віддає перевагу механізмам стимулювання природоохоронної діяльності. Тому розробка якісно нових фінансово-економічних механізмів екологізації виробничої діяльності на сучасному етапі розвитку України розглядається автором як один із шляхів забезпечення її сталого розвитку.

Другий розділ „Аналіз фінансово-економічного забезпечення процесів екологізації виробничої діяльності” містить результати аналітичних досліджень щодо специфіки, стану та можливостей розв’язання проблем екологізації вітчизняної економіки на засадах взаємозалежності фінансово-економічного та екологічного розвитку виробничої діяльності.

Проведена оцінка питомих викидів шкідливих речовин показала, що за цим показником Україна значно випереджає промислово-розвинуті країни світу. Тому, припустивши, що при відповідному нарощуванні промислового виробництва до їх рівня це співвідношення залишиться незмінним, обсяг шкідливих викидів на одиницю площі в нашій країні буде у 1,9 рази більше ніж у Німеччині, у 6,6 рази більше ніж у Франції, у 11,8 рази більше ніж у США, і у 64,8 рази більше ніж у Канаді. А всього забруднень викидатиметься в 25,5 разів більше ніж у Франції, в 16,1 рази більше ніж у США, в 15,0 разів більше ніж у Німеччині, і в 7,9 рази більше ніж у Канаді! Дослідження розвитку ринкових відносин у передових Західних країнах виявило необхідність поєднання аналітичної оцінки фінансово-економічного та екологічного розвитку виробничої діяльності у їх взаємообумовленості на засадах створення передумов для переміщення господарських навантажень від природних компонентів на техногенні та економічні.

Проаналізовано ситуацію та проблеми впровадження екологічних заходів у взаємозв’язку з виробничими процесами та фінансовими результатами діяльності виробничих підприємств, і в загальних рисах подано характеристику взаємозалежності екологічного стану та фінансово-економічного розвитку в Україні, Львівській області та Яворівському районі Львівської області. Результати аналізу показують, що на фоні зростання інвестицій в економіку країни, відбулось зменшення інвестицій у основний капітал екологічного спрямування як в абсолютних, так і відносних вимірниках. Інвестиції в основний капітал на охорону навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів у економіку України в 2003р. склали 65,1% у порівнянні з 2001р. і 42,8% - у порівнянні з 1990 р. Незадовільною є також питома вага екологічних інвестицій в структурі ВВП. Так, якщо у 1985 році цей показник складав 1,7 %, у 1990 р. – 1,4 %, у 1995р. – 2,5 %, у 2000 р. – 1,6 %, то у 2003 році – 0,33%. Характерною за останній період є тенденція до зростання загальних витрат на капремонт основних засобів природоохоронного призначення, будівництво установок для утилізації і переробки відходів виробництва та поточних витрат підприємств на ці заходи. Обсяги капіталовкладень за напрямками їх використання показано в табл.1.

Таблиця 1

Витрати на охорону та раціональне використання природних ресурсів

Напрямки капіталовкладень | Роки | 2003 р. у % до 1999 р. | 1996 | 1999 | 2001 | 2003 | Витрати на капремонт основних засобів природоохоронного призначення, млн. грн.

У т.ч. для:

- водних ресурсів, млн. грн.

- атмосферного повітря, млн. грн.

- земель, млн. грн.

- надр і мінеральних ресурсів, млн. грн. |

232,0

113,9

52,3

4,8

26 |

175

83,5

54,7

6,2

24 |

303,5

145,3

121,8

11,4

- |

282,6

146,6

100,1

5,0

- |

161,5

175,6

182,8

80,6

- | На будівництво установок для утилізації і переробки відходів виробництва, млн. грн. |

57,2 |

6,1 |

15,6 |

15,1 |

247,5

Поточні витрати підприємств на охорону та раціональне використання природних ресурсів, млн. грн.

У т.ч. для:

- водних ресурсів, млн. грн.

- атмосферного повітря, млн. грн.

- земель, млн. грн

- використання відходів, млн. грн. |

2177,9

1166,1

437,6

32,5

462,7 |

2248,7

1420,1

280,5

48,5

246,1 |

29047

1822

385,1

94,1

327,4 |

3362

2096

444,7

90,7

477,1 |

149,6

147,6

158,5

187,0

193,9

Вивчення причин такого стану показує, що в Україні перелік платежів і зборів природоохоронної спрямованості надзвичайно вузький в порівнянні з практикою розвинутих країн. Так, з екологічних податків використовуються лише податки (збори) за забруднення навколишнього середовища, які стягуються за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення, за скидання забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти, за розміщення відходів. Питома вага коштів від екологічних податків складає в Україні близько 0,008% від загальної суми державних податків. В державах з розвиненою ринковою економікою відповідні податки (платежі) налічують від 40-а до 150-и різновидів. З них близько 50% складають різні платежі або екологічні податки, близько 30% - субсидії і до 20% - інші види. Конкретний вибір економічних інструментів у кожній країні, і навіть регіоні, залежить від різноманітності місцевих умов, що зумовлено тим, що епіцентрами виникнення еколого-економічних проблем залишаються регіони, адже першопричина їх знаходиться саме там.

Фінансування поточних екологічних витрат у Львівській області свідчить, що вони у 2003 році склали майже 91,2 млн.грн. Структура фінансування зображена на рис.1, з якої бачимо, що фінансування за рахунок власних коштів підприємств складало майже 80%.

Рис.1. Структура фінансування поточних екологічних витрат у Львівській області в 2003 році (тис.грн.)

Тому в сучасних умовах пошук ефективних фінансово-економічних механізмів екологізації виробничої діяльності пропонується здійснювати, насамперед, в площині самофінансування виробничих підприємств. Такий підхід обґрунтовує дослідження відмінностей наслідків екологізації виробничих підприємств у залежності від досягнутих фінансово-економічних результатів діяльності, що спонукає до введення в науковий оборот категорії „Природо-необхідних виробництв”, які трактуються як тип виробничих підприємств, що в процесі своєї фінансово-економічної діяльності інтернують екологічні витрати до такого позитивного зовнішнього ефекту, який приводить до розширення екологічного потенціалу регіону.

У третьому розділі „Удосконалення фінансово-економічного механізму екологізації виробничої діяльності” обґрунтовано методичні підходи та подано пропозиції щодо удосконалення механізму створення і використання екологічних фондів фінансових ресурсів при застосуванні повної або часткової самоокупності та різних формах самофінансування виробничої діяльності в умовах нестабільної кон’юнктури ринку. Тому, серед запропонованих елементів удосконалення фінансово-економічного механізму екологізації виробничої діяльності, автором виділяються кредитування та інвестування, як головні методи фінансового регулювання, що одночасно є одними з найважливіших фінансових інструментів екологічної політики. Причому, в сучасних умовах цим інструментам повинна бути надана не лише розподільча, але і відтворювальна функція. Такий підхід ґрунтується на визнанні еколого-орієнтованої фінансової технології як універсального „інноваційного товару”, що вже спричинило в розвинутих країнах глобальне запровадження податкової фінансової технології у сферу природокористування. Бути осторонь цих процесів, означає втрату адаптаційних функцій нашої економіки до глобальних інтеграційних процесів, що на сьогодні вже привело до 103-го місця України в рейтингу країн за рівнем економічної свободи.

Обмежене застосування податкових методів фінансового регулювання екологічних проблем в нашій країні нерідко приводить до „безкоштовного” використання окремих видів ресурсів, спричиняючи екстернальні витрати у різноманітних формах та не стимулюючи розвиток нових технологій у сфері фінансів природокористування. Це підкреслює доцільність використання системного підходу до регулювання екологічного оподаткування виробничих підприємств, що дозволить враховувати економічну значимість виробництва для регіону та країни, величину негативного зовнішнього ефекту та фінансово-економічні результати діяльності, вплив на екологічний потенціал і соціально-оптимальний рівень забруднення регіону. Проте, податкові методи фінансового регулювання, маючи за мету максимізацію відшкодування негативних зовнішніх ефектів, є на сьогодні непосильним економічним тягарем, що лягає виключно на виробничі підприємства. Тому їх удосконалення має полягати в застосуванні принципу стимулювання розподілу відповідальності за антропогенне навантаження між виробниками та споживачами, що в міжнародній практиці відповідає принципу „Бенефіціар оплачує”. Однак, вирішення екологічних проблем повинно базуватися на застосуванні синтезу інвестиційних та податкових фінансових методів впливу. Перевагою цього механізму реалізації екологізації економіки є зручність забезпечення неявних державних субсидій на окремі види діяльності, так звані податкові концесії чи податкові витрати. Вони, будучи завуальованими, мають деяку перевагу перед прямими грошовими субсидіями, оскільки прямо не впливають на витрати бюджету, що робить його більш привабливим для прийняття рішень у країнах з дефіцитним бюджетом.

Особливістю методологічного підходу автора є включення системи де-понування та торгівлі дозволами у стимулювання екологізації виробничої діяльності. Враховуючи значну питому вагу виробництв первинних сировинних ресурсів і напівфабрикатів у галузевій структурі промисловості України, „торгівля дозволами” повинна мати доволі широке застосування, що дало б можливість виходу на міжнародні ринки торгівлі забрудненнями як в плані їх імпорту, так і експорту. Проведене дослідження доводить, що для ефективного функціонування фінансового механізму екологізації виробничої діяльності (рис.2) необхідним є специфічний економічний інструментарій, який має впливати на ринкову кон’юнктуру за допомогою зміни цін та приведення в дію фінансових інструментів.

Нормативно-правове забезпечення | Фінансово-економічний механізм екологізації виробничої діяльності | Інформаційне забезпечення | 1. Фінансово- економічні методи | 2. Фінансово- економічні важелі | 3. Фінансово- економічні стимули | 4. Фінансово- економічні санкції |

1.1. Планування

1.2. Аналізу та синтезу.

1.3. Прогнозу-вання.

1.4. Системної еколого-еконо-мічної оцінки.

1.5. Багатокрите- ріальної оптимізації.

1.6 Діагностики відносин з контрагентами ринку.

1.7. Регулювання фінансово-економічних параметрів виробничої діяльності. | 2.1. Фінансове забезпечення.

2.2. Фінансове регулювання.

2.3. Матеріально-економічне стимулювання.

2.4. Фінансова відповідальність.

2.5. Оперативне управління, кон-троль, аналіз, аудит

2.6. Ліміти на використання природних ресурсів, норми, квоти, обсяги.

2.7. Прибуток, дохід, ціна, елементи затрат, форми розрахун-ків, види кредитів. | 3.1. Податкові пільги.

3.2. Державні кредити та інвестиції

3.3. Відстрочки зі сплати податків та регулювання бази та ставок оподаткування.

3.4. Списання заборгованості за податками, надання фінансової допомоги.

3.5. Застосування економічно виправданого оподаткування.

3.6. Залучення екологічного кредитування та інвестування. | 4.1. Санкції за порушення податкового законодавства

4.2. Санкції за нецільове використання бюджетних коштів.

4.3. Пеня за несвоєчасну сплату платежів.

4.4. Зменшення або призупи-нення бюджетно-го фінансування.

4.5. Вилучення до бюджету коштів, використаних не за призначенням.

4.6. Відміна наданих пільг. |

Рис. 2. Структурно-логічна схема функціонування фінансово-економічного механізму екологізації виробничої діяльності.

На цих засадах обґрунтовано зміст поняття „економічних інструментів екологізації (екологічного регулювання) виробничої діяльності” як сукупності економічних заходів, за допомогою яких приводяться в дію фінансові інструменти впливу на кон’юнктуру внутрішнього та зовнішнього ринків шляхом регулювання відповідних цін на товари (роботи чи послуги). Механізм, передбачаючи поєднання методів комерційного розрахунку та кошторисного фінансування, включає у свою структуру запропоновану автором методику регулювання фінансово-економічних параметрів виробничої діяльності в умовах інтерналізації екологічних витрат, алгоритм якої базується на моделі балансу доходу, витрат (з врахуванням екологічних витрат) і прибутку у виразі обсягу валового випуску продукції. Методика включає три рівні дослідження, що виникають в результаті включення у баланс загальних приведених екологічних витрат на виробництво і-го виду продукції (модель (1)), питомих екологічних витрат на виробництво і-го виду продукції (модель (2)) та одночасному залученні обох складових екологічних витрат(модель (3)):

; (1)

((+)+) = ((+))++; (2)

(+)+) =(+)+++, (3)

де - кількість видів (асортимент) виробництва продукції, одиниць;

,,- критичний обсяг (критична маса) реалізації і-го виду продукції відповідно, при залученні загальних приведених екологічних витрат, питомих екологічних витрат та одночасній їх інтерналізації, натуральні одиниці (штук, м2, тонн тощо);

,,- обсяг реалізації і-го виду продукції по плановій ціні відповідно, при залученні загальних приведених екологічних витрат, питомих екологічних витрат та одночасній їх інтерналізації, натуральні одиниці (штук, м2, тонн тощо);

,,- ціна планова і-го виду продукції відповідно, при залученні загальних приведених екологічних витрат, питомих екологічних витрат та одночасній їх інтерналізації, тис.грн.;

,,- обсяг реалізації і-го виду продукції по договірній ціні відповідно, при залученні загальних приведених екологічних витрат, питомих екологічних витрат та одночасній їх інтерналізації, натуральні одиниці (штук, м2, тонн тощо);

,,- ціна договірна реалізації і-го виду продукції відповідно, при залученні загальних приведених екологічних витрат, питомих екологічних витрат та одночасній їх інтерналізації, тис.грн.;

,,- змінні витрати на одиницю і-го виду продукції відповідно, при залученні загальних приведених екологічних витрат, питомих екологічних витрат та одночасній їх інтерналізації, тис.грн.;

,,- сумарна величина обсягу критичної маси продажу, обсягу реалізації продукції за плановою ціною (понад критичну масу продажу) та обсягу реалізації продукції за договірною ціною і-го виду продукції відповідно, при залученні загальних приведених екологічних витрат, питомих екологічних витрат та одночасній їх інтерналізації, тис.грн.;

,,- умовно постійні витрати на виробництво і-го виду продукції відповідно, при залученні загальних приведених екологічних витрат, питомих екологічних витрат та одночасній їх інтерналізації, тис.грн.;

,, – прибуток від реалізації і-го виду продукції відповідно при залученні загальних приведених екологічних витрат, питомих екологічних витрат та одночасній їх інтерналізації, тис.грн.

, - відповідно, загальні приведені екологічні витрати і-го виду продукції та загальні приведені екологічні витрати при одночасному залученні питомих екологічних витрат у виробництво і-го виду продукції, тис.грн.;

, - відповідно, питомі екологічні витрати і-го виду продукції та питомі екологічні витрати і-го виду продукції при одночасному залученні загальних приведених екологічних витрат, тис.грн.

У відповідності до моделі (1) величину загальних приведених екологічних витрат доцільно залучати у фінансові розрахунки на етапі формування фінансових результатів від звичайної діяльності.

Якщо в процесі екологізації виникне необхідність параметризації показників при формуванні елементів операційних витрат чи кошторисів, що залежатиме від обсягу випуску та реалізації продукції, то одночасно з’явиться проблема обґрунтування залучення питомих екологічних витрат. Тоді, у відповідності до моделі (2), параметризація відповідних показників, впливаючи насамперед на собівартість реалізованої продукції, формуватиме валовий прибуток або збиток. В разі необхідності поєднання обидвох складових фінансування (модель(3)), запропонована методика дозволяє параметризувати цілий ряд показників, серед яких:

- прибуток від реалізації

=(+)+-(+)

(++)) - - ; (4)

- обсяг реалізації продукції за договірною ціною

=; (5)

- договірна ціна додаткового обсягу реалізації продукції

+ , (6)

та інші показники, що логічно випливають з моделі (3).

Методика регулювання фінансово-економічних параметрів виробничої діяльності пройшла практичну апробацію на підприємствах Львівської області.

Таким чином, запропоновані шляхи удосконалення фінансово-економічного механізму екологізації виробничої діяльності спрямовані на отримання системи необхідних оцінок впливу на процеси формування та використання фондів фінансових ресурсів і доповнюють існуючі методи формування децентралізованих фінансових ресурсів та їх використання у сфері виробництва.

висновки

Результати дисертаційного дослідження дають підстави для таких висновків:

1. В сучасній вітчизняній науці і практиці недостатньо розроблено та впроваджено ефективні механізми створення та використання фондів фінансових ресурсів в процесі виробничої діяльності. Багатогранність проблеми вимагає створення спеціальних умов розвитку екологізації виробничої діяльності. В сучасних умовах такий підхід зумовлюється прискоренням інтеграційних процесів нашої держави у європейські та світові структури, а також необхідністю залучення інвестицій (в тому числі екологічних) в економіку України.

2. Сучасний фінансово-економічний механізм екологізації виробничої діяльності передбачає інтерналізацію екологічних витрат, впливаючи на кон’юнктуру ринку ціновими сигналами з метою запобігання виникнення первинного чи вторинного фіаско ринку. Запропонований автором підхід поєднує методи комерційного розрахунку та кошторисного фінансування і базується на включенні до балансу доходів і витрат виробничого підприємства загальних приведених та питомих екологічних витрат.

3. Запропонована методика фінансово-економічного регулювання параметрів екологізації виробничої діяльності передбачає регулювання екологізації виробництв на засадах узгодження показників фінансово-економічних результатів їх діяльності і процесів ціноутворення; обґрунтовує параметри екологічних витрат, зборів і платежів.

4. Відповідно до запропонованого підходу, функціонування фінансово-економічного механізму екологізації виробничої діяльності забезпечується поєднанням впливу фінансово-економічних методів, важелів, стимулів та санкцій, що регулюються економічними інструментами екологізації виробничої діяльності на засадах діючого нормативно-правового та інформаційного забезпечення для створення та використання екологічних фондів фінансових ресурсів.

5. Зважаючи на те, що підприємства по-різному формують та використовують екологічні фонди фінансових ресурсів, отримуючи, відповідно, різні фінансові результати від своєї підприємницької діяльності, деякими з них досягається такий позитивний „зовнішній ефект”, який приводить до розширення екологічного потенціалу регіону. Це обґрунтовує введення в науковий оборот категорії „Природо-необхідних виробництв” як якісної їх відмінності від екологічно -шкідливих, екологічно-небезпечних та екологічно-безпечних підприємств.

6. Напрямки удосконалення фінансово-економічного механізму екологізації виробничої діяльності передбачають аспекти формування і кругообігу коштів у процесі підготовки виробництва, під час виготовлення та реалізації продукції і при утворенні та розподілі фінансових результатів. Діючий фінансово-економічний механізм екологізації виробничої діяльності доповнено методикою регулювання фінансово-економічних параметрів виробничої діяльності в умовах інтерналізації екологічних витрат. Обґрунтовано методичні підходи та подано пропозиції щодо удосконалення механізму створення і використання екологічних фондів фінансових ресурсів з виділенням кредитування та інвестування як головних методів фінансового регулювання. Особливістю методологічного підходу автора є включення системи де-понування та торгівлі дозволами у стимулювання процесів екологізації виробничої діяльності. Викладені в дисертації висновки та рекомендації з врахуванням отриманих теоретичних та практичних здобутків, можуть бути використані для вирішення проблем фінансування екологізації виробництв у будь-яких регіонах України.

список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Савчук Н.В., Римар М.В. Фінансовий механізм інтерналізації екологічних витрат// Вісник Львівської державної фінансової академії: збірник наукових статей. Економічні науки / Головний редактор Буряк П.Ю. – Львів: Львівська державна фінансова академія, 2005. - №6. с. 292-299. Особистий внесок: запропоновано елементи методики оцінки та прогнозування показників фінансово-економічних результатів діяльності виробничих підприємств у процесі інтерналізації екологічних витрат.

2. Савчук Н.В., Савчук О.Я. Елементи методики оцінки та регулювання впливу екологічних витрат на фінансово-економічні результати виробничих підприємств // Молодь і ринок: Щоквартальний науково-педагогічний та економічний журнал. – Дрогобич: ДДПУ. – 2005. – Вип. 1 (11). С. 102 - 105. Особистий внесок: запропоновано механізм забезпечення беззбиткової діяльності виробничих підприємств у процесі їх екологізації.

3. Савчук Н.В., Савчук О.Я. Економіко-екологічні проблеми в плануванні зовнішньоекономічної діяльності підприємств // Науковий вісник УкрДЛТУ: Збірник науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.4. - С. 147 – 155. Особистий внесок: запропоновано принципи задіяння фінансово-економічних механізмів екологізації зовнішньоекономічної діяльності підприємств.

4. Савчук Н.В., Савчук О.Я. Аспекти формування процесів суспільного використання та відтворення на еколого – економічних засадах // Проблеми інтеграції науково-освітнього потенціалу в державотворчому процесі. Збірник наукових праць. – Тернопіль: ТДТУ. – 2004. – с. 367 - 372. Особистий внесок: обґрунтовано доцільність застосування системного підходу до процесів екологізації виробництва.

5. Савчук Н.В. Шляхи формування стратегії регіональної екологічної політики // Науковий вісник УкрДЛТУ: Збірник науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 2003, вип. 13.4. - С. 230 – 234.

6. Савчук Н.В. Економіко-екологічні напрямки розвитку регіонів (на прикладі Яворівського району Львівської області) // Науковий вісник УкрДЛТУ: Збірник науково - технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 2003, вип.13.2. - с. 217 - 221.

7. Савчук Н.В. Особливості сучасного розвитку взаємозв’язків у тріаді суспільство – економіка - природа // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: Фінансова політика та інвестиції. Збірник наукових праць. - Луцьк.: Надстир’я. - 2002, вип.8, № 4. – с. 80 – 86.

8. Савчук Н.В. Природоресурсний потенціал в системі регіональної політики // Науковий вісник УкрДЛТУ: Збірник науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 2002, вип.12.3. - с. 199 – 203.

9. Савчук Н.В. Аспекти становлення системи екологічної освіти та розвитку екологічного мислення // Науковий вісник УкрДЛТУ: Концепція Екологічної конституції Землі – правова основа стратегії сталого розвитку / Збірник науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 2002. - Вип.12.7. - с. 168 - 173.

10. Савчук Н.В., Пунько Б.І., Савчук О.Я. Теоретичні і практичні підходи для вирішення еколого-економічних проблем природокористування, оцінки й охорони навколишнього середовищ // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. - Дніпр.: ДНУ. – 2002. – Вип. 123. - С. 102 - 113. Особистий внесок: обґрунтовуються засади функціонування правового,