МIНIСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРМАТОЛОГІЇ ТА ВЕНЕРОЛОГІЇ

ЄРМIЛОВА Наталія Вікторівна

УДК 616.517-008.818:577.153

КЛIНIЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ДИНАМIЧНОГО ПОВЕРХНЕВОГО НАТЯГУ БIОЛОГIЧНИХ РIДИН У ХВОРИХ НА ПСОРIАЗ

14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків - 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Романенко

Всеволод Миколайович, Донецький

державний медичний університет, завідувач

кафедри шкірних та венеричних хвороб

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Федотов

Валерій Павлович, Дніпропетрівська державна

медична академія, завідувач кафедри шкірних та венеричних хвороб

доктор медичних наук, професор Родін Юрій

Олексійович, Кримський медичний інститут

ім. С.І. Георгіївського, завідувач кафедри шкірних

та венеричних хвороб

Провідна установа: Національний медичний університет

ім. акад. О.О. Богомольця МОЗ України, м.Київ

Захист відбудеться 30 вересня 1999 року о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.603.01 при Українському науково-дослідному інституті дерматології та венерології за адресою: 310057, м.Харків, вул. Чернишевського, 7/9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського науково-дослідного інституту дерматології та венерології за адресою:

310057, м.Харків, вул. Чернишевського, 7/9.

Автореферат розісланий 28 серпня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, кандидат медичних наук

доцент Тацька Л.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Псоріаз — це один з найбiльш розповсюджених хронічних дерматозів, частка якого в шкiряній патологiї складає 4-7% (Калюжна Л.Д. та співавт., 1997). В останнi роки спостерiгається вiдносне зростання кiлькостi хворих на псорiаз з тяжким поширеним перебiгом хвороби, з появою дисемiнацiї, ерiтродермiї, артропатiї, бактерiальної алергiї, стiйкостi до терапiї i частим рецидивуванням (Мавров І.І. та співавт., 1989; Мордовцев В.М., 1995; Бєляєв Г.М., Рижко П.П., 1996; Король В.М., Коляденко В.Г. та співавт., 1996; Калюжна Л.Д. та співавт., 1997). Найбiльш часто на псорiаз хворiють у самому працездатному вiцi (вiд 20 до 40 рокiв) (Федотов В.П., та співавт., 1991). У 8-40% хворих перебiг псорiазу супроводжується ураженням суглобiв iз розвитком артриту, що веде до зниження працездатностi та iнвалiдизуючих ускладнень (Григор’єва В., Базалов А., 1995; Калюжна Л.Д. та співавт., 1997).

Суттєвi зрушення бiлкового i лiпiдного метаболiзму - це одна із сторін патогенезу, що призводить до з’явлення у бiологiчних рiдинах (БР) багатьох поверхнево-активних речовин (сурфактантiв), якi здатнi змiнювати стан поверхневого натягу (ПН) БР (Айко А.Є., та співавт., 1996; Казаков В.М. та співавт. 1996-1998). Вивчення показникiв ПН сироватки кровi, сечi та синовiальної рiдини у хворих на псорiаз може в iнтегральному виглядi вiдобразити наявнiсть змiн кiлькiсного i якiсного складу поверхнево-активних речовин у БР (Fainerman V.B. et al., 1996, 1997; Казаков В.М. та співавт. 1997-1998; Синяченко О.В. та співавт., 1998, 1999). Особливостью сурфактантiв є значна дiя малих концентрацiй, яка обумовлена їх здiбностю до поверхневої адсорбцiї (Kwok D.Y. et al., 1995; Clark et al., 1996; Dukhin S.S. et al., 1996). Показники ПН бiологiчних рiдин можуть стати iнтегральними критерiями, якi характеризують клiнiко-лабораторний перебiг хвороби. Розробка методiв дослiдження динамiчної мiжфазної тензiометрiї БР буде сприяти раннiй дiагностицi захворювань, полiпшить прогнозування їх перебiгу та контролю за терапiєю (Казаков В.Н. та співавт., 1995-1998; Синяченко О.В. та співавт., 1995-1998). Слiд вiдзначити, що мiжфазна тензiометрiя у шкiряних хворих на теперішній час не використовувалась.

Значна розповсюдженість псоріазу, вiдсутнiсть ефективних методiв терапiї, iстотнi соцiально-економiчнi труднощi роблять актуальним пошук нових i удосконалення iснуючих методiв діагностики цього дерматозу (Мавров І.І. та співавт., 1989; Бєляєв Г.М., Рижко П.П., 1996; Родін Ю.О. 1996; Кутасевич Я.Ф., Гончаренко М.С., Кондакова Г.К. та співавт., 1997; Романенко В.М. та співавт., 1998).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертацiйна робота є фрагментом планової науково-дослідницької роботи «Розробка нових методів лікування та профілактики тяжких хронічних дерматозів і сифілісу» (№ держ-реєстрацiї 0195V009649) Донецького державного медичного унiверситету i є фрагментом конкурсної комплексної теми МОЗ України «Вивчити стан динамiчного поверхневого натягу бiологiчних рiдин у здорових осiб i хворих з рiзноманiтними захворюваннями терапевтичного профiлю» (№ держреєстрацiї 0197V002098), а також наукової програми в рамках Європейського Спiвтовариства «Oscillating Bubble Tensiometr» (№ IC15-CT96-0809), яка разом виконується вченими України (Донецький державний медичний унiверситет, Український науковий центр технiчної екологiї, Київський НДІ колоїдiв i хiмiї води), Росiї (Санкт-Петербурзький унiверситет), Iталiї (Фирензський унiверситет), Нiмеччини (Макс-Планківський iнститут колоїдiв i поверхнi, Берлiнський унiверситет iм. А.Гумбольдта).

Мета i задачi дослiдження. Мета дослідження — визначити клiнiчне значення змiн показникiв динамiчного поверхневого натягу (ДПН) сироватки кровi, сечi i синовiальної рiдини для дiагностики, оцiнки ефективностi лiкування i прогнозу перебiгу псорiазу.

Для досягнення цієї мети було поставлено такi задачi:

1. Дослiдити стан ДПН сироватки кровi, сечi i синовiальної рiдини у хворих на псорiаз рiзної статі й вiку, визначити кореляцiйнi зв’язки мiж окремими його показниками.

2. Вивчити параметри динамiчної мiжфазної тензiометрiї бiологiчних рiдин при рiзних клiнiчних варiантах перебiгу псорiазу.

3. Визначити поверхнево-активнi речовини, якi впливають на стан ДПН сироватки кровi у хворих на псорiаз.

4. Розробити диференцiйно-дiагностичнi критерiї псорiазу на підставі параметрiв ДПН бiологiчних рiдин.

5. Дати оцiнку змiн ДПН бiологiчних рiдин при проведеннi патогенетичної терапiї псоріазу i розробити критерiї, якi дозволяють прогнозувати перебiг захворювання.

Наукова новина одержаних результатiв. Вперше вивчено змiни ДПН сироватки кровi, сечi i синовiальної рiдини у хворих на псорiаз iз рiзними формами i клiнiко-лабораторними варiантами перебiгу хвороби. Вперше вiдзначено кореляцiйнi зв’язки мiж окремими параметрами динамiчних мiжфазних тензiограм рiзних бiологiчних рiдин у хворих на псорiаз. Вперше встановлено вплив концентрацiї загального бiлку i його фракцiй, iмуноглобулiнiв (IГ), b2-мiкро-глобулiну (b2-МГ), фiбриногену (ФГ), фiбронектiну (ФН), циркулюючих iмуних комплексiв (ЦIК), холестерину (ХС), триглiцеридiв (ТГ), лiпопротеїдiв високої, низької (ЛПНГ) i дуже низької (ЛПДНГ) густини на рiвень ДПН бiологiчних рiдин.

Практичне значення одержаних результатiв. Розроблено i впроваджено в клiнiчну практику дiагностичнi критерiї рiзних форм перебiгу псорiазу та показники, якi дозволяють оцiнювати ступінь тяжкості хвороби, ефективнiсть проведеної терапiї i прогнозувати перебiг псоріазу, використовуючи параметри ДПН сироватки кровi i сечi. Вперше розроблено диференцiйно-дiагностичнi критерiї, якi дозволяють оцiнювати ефективнiсть проведеної терапiї i прогнозувати перебiг псоріазу. Розроблено i впроваджено методику визначення характеру змiн ДПН бiологiчних рiдин при рiзних стадiях псоріатичної артропатії i ступенях її активностi.

Результати дослiдження впроваджено в трьох лiкувально-профiлактичних закладах мiста Донецька та в навчальний процес Донецького державного медичного унiверситету.

Особистий внесок здобувача. Автор особисто проводила клiнiчне обстеження, пiдбір i лiкування хворих на псорiаз, з рiзними клiнiчними формами. Дослiдження ДПН сироватки кровi, сечi i синовiальної рiдини проводились за участю автора на базi Українського центру технiчної екологiї (зав. лабораторiєю професор В.Б. Файнерман). Бiохiмiчнi i iмунологiчнi дослiдження проводились за участю автора в Донецькому дiагностичному центрi (зав. лабораторним вiддiленням Л.А. Штода). Вивчення залежностi мiж окремими показниками ДПН i параметрами бiлкового та лiпiдного обмiнiв у бiологiчних рiдинах, як здорових осiб, так i хворих, виконувалось безпосередньо пошукувачем. Автор самостiйно проводила пошук диференцiйно-дiагностичних критерiїв при рiзних формах перебiгу псоріазу з врахуванням параметрiв мiжфазної тензiометрiї i показникiв, якi дозволяють оцiнювати тяжкість хвороби, ефективнiсть терапiї i прогнозувати перебiг хвороби. У спiльних друкованих працях автору належить понад 70% iдей та розробок.

Апробацiя результатiв дисертацiї. Матерiали дисертацiї були повiдомленi на науковiй конференцiї «Актуальні проблеми медицини Донбасу» (Донецьк, 1996), на засiданнях Донецького обласного товариства дермато-венерологiв (Донецьк, 1997, 1998), на конференцiї Донецького обласного товариства терапевтiв iм. В.П.Образцова (Донецьк, 1998), спільному засiданнi спiвробiтникiв кафедр шкiрних i венеричних хвороб та пропедевтики внутрiшнiх хвороб Донецького державного медичного унiверситету, Українського наукового центру технiчної екологiї (Донецьк, 1999).

Публiкацiї. За темою дисертацiї опублiковано 10 друкованих праць, iз них — 3 статтi у наукових журналах, 3 статтi у наукових збiрках i 4 — у тезах конференцiй.

Обсяг i структура дисертації. Дисертацiю викладено на 149 сторiнках машинописного тексту, iлюстровано 27 таблицями i 36 рисунками. Дисертацiя складається iз вступу, огляду лiтератури, матерiалу i методів дослiдження, 3 роздiлiв власних дослiджень, заключної частини, висновкiв, практичних рекомендацiй i списку використаної літератури, який мiстить 320 джерел вiтчизняних та іноземних авторiв.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Під спостереженням знаходилось 103 хворих на псоріаз, серед яких було 75 (72,8%) чоловіків та 28 (27,2%) жінок. Вік хворих складав від 18 до 89 років (у середньому 53,7±1,27 років). Більш детальну характеристику хворих за віком і статтю подано в табл. 1.

Таблиця 1

Характеристика обстежених хворих за статтю та віком

Стать |

Вік (роки) |

Всього

<20 |

20-40 | 41-60 | >60

абс. | % | абс. | % | абс. | % | абс. | % | абс. | %

Чол.

Жін. |

4

- |

5,3

- |

15

2 |

20,0

7,1 |

35

15 |

46,7

53,6 |

21

11 |

28,0

39,3 |

75

28 |

100,0

100,0

Разом |

4 |

3,9 |

17 |

16,5 |

50 |

48,5 |

32 |

31,1 |

103 |

100,0

Довготривалість хвороби була від 1 до 35 років (в середньому 18,8±0,81 років). Чоловіки та особливо жінки з псоріатичним артритом (ПА) були більш старших вікових груп. В жіночій групі обстежених мала місце також більша тривалість захворювання.

У 81 (78,6%) хворих діагностовано розповсюджений псоріаз інфільтративно-цянкової форми, а у решти обстежених пацієнтів (22 особи, 21,4%) — атипічні форми хвороби (пустулевий або рупіоїдний варіанти, парціальна й універсальна еритродермія). Обтяжену спадковість за псоріазом встановлено у 18 (17,5%) випадках.

У 69 (67,0%) хворих констатовано ураження суглобів. Якщо спадковий фактор серед даної групи хворих виявлено у 8 (11,6%) спостереженнях, то серед пацієнтів без ПА — в 10 (29,4%). Приблизно кожний другий обстежений був у віці 41-60 років. У 52,9% обстежених без ПА і у 43,5% з ураженням суглобів довготривалість захворювання складала понад 20 років.

В 7 (10,2%) спостереженнях відмічено олігоартрит, в 62 (89,9%) — поліартрит. Активність ПА І-го ступеню виявлено у 35 (50,7%) обстежених, ІІ-го ступеню — у 24 (34,8%), ІІІ-го — у 10 (14,5%). Колінні суглоби утягнювалися в патологічний процес у 47 (68,1%) хворих, дистальні міжфалангові — у 43 (41,8%), гомілкові — у 39 (37,9%), променевозап’ясткові — у 32 (46,4%), грудниноключичні — у 13 (18,8%). Сакроілеїт виявлено в 22 (31,9%) випадках.

Комплекс обстеження хворих на псоріаз було побудовано за клінічними і лабораторними показниками. При діагностиці ПА використовували рентгенологічне та ультразвукове дослідження. Підраховували індекси Річі та Лансбурі. Ступінь тяжкості та розповсюдженості ураження шкіри та нігтей оцінювали за балами (від 0 до 4).

Вивчення ДПН сироватки крові, сечі та синовіальної рідини виконано методом максимального тиску в бульбашці, що реалізований в комп’ютерних тензіометрах МРТ-1 і МРТ-2 (Lauda, Німеччина). Розподіл інтервалу між бульбашками на так званий «мертвий час» і «період життя поверхні» грунтується на існуванні критичної точки залежності тиску від витрачання повітря. В цій точці відбувається перехід бульбашкового режиму витікання газу із капіляра до струменевого. Діапазон часових інтервалів, що аналізувалися, складає 0,001-100с. Абсолютна похибка вимірювань ПН не перевищує 0,5 мН/м, а відносна в динамічних умовах — набагато менша.

Результати досліджень подаються у вигляді тензіограм — кривих залежності динамічного ПН від часу життя поверхні бульбашки (t). Для інтегральної оцінки ПН біологічних рідин на тензіограмах визначали точки, які відповідали t=0,01с (ПН1) і t=1с (ПН2), а також рівновагомому (статичному) ПН (ПН3) при t ® Ґ. Окрім того, підраховували кут нахилу кривої (КНК) в координатах ПН t-1/2.

Параметри міжфазної тензіометрії крові співставляли з рівнем в біологічній рідині окремих білково-ліпідних поверхнево-активних (сурфактантних) і поверхнево-інактивних речовин. Концентрацію загального білку, ІГ- G, А, М, ФГ, ЦІК, ХС, a-ХС, ТГ вивчали за допомогою біоаналізатора «Kone-Progress-Plus» (Фінляндія), а рівень окремих білкових фракцій, ліпопротеїдів високої, низької та дуже низької густини — на апараті «Helena-Process-24» (Франція). Вміст b2-МГ досліджено радіоімунним методом (набори «РІА-b2-мікро», Білорусь).

Для оцінки ефективності лікування хворих, вивчення динамічних тензіограм біологічних рідин проводили до початку терапії та через місяць.

Показники ПН сироватки крові та сечі порівнювали з аналогічними у 68 практично здорових людей (35 чоловіків і 33 жінок у віці від 15 до 65 років). Статистичну обробку одержаних даних виконано на комп’ютері з використанням стандартних пакетів програм Microsoft Excel.

Результати власних досліджень. Нами установлено, що в усіх групах хворих, які страждають на псоріаз, показники динамічної міжфазної тензіометрії сироватки крові характеризуються підвищенням ПН в зоні коротких часів життя поверхні (при t=0,01 сек) і зниженням рівновагомого ПН. При цьому зростав КНК тензіограм. Для цієї категорії хворих сталося притаманним зменшення ПН2 і ПН3 сечі (табл.2)

Таблиця 2

Показники динамічної міжфазної тензіометрії біологічних

рідин у хворих на псоріаз та здорових (М±m)

Групи | Біоло- | Показники ПН

гічна

рідина | ПН1

(мН/м) | ПН2

(мН/м) | ПН3

(мН/м) | КНК

(мНм—1с1/2)

Хворі | Кров

Сеча | 73,7±0,18*

71,9±0,11 | 68,3±0,21

67,6±0,32* | 56,5±0,64*

58,1±0,67* | 16,3±0,71*

13,3±0,64

Здорові |

Кров

Сеча | 70,0±0,41

71,5±0,33 | 67,7±0,35

69,3±0,21 | 60,0±0,44

61,8±0,36 | 12,6±0,54

13,5±0,47

Примітка. * Відмінності між аналогічними показниками у хворих і здорових статистично достовірні.

Ми проаналізували стан динамічних міжфазних тензіограм біологічних рідин при різних варіантах перебігу псоріатичної хвороби. У хворих з розповсюдженим інфільтративно-цянковим псоріазом порушення ПН крові були більш суттєвими, це стосувалося рівновагомого ПН та КНК тензіограм. При атипових формах псоріазу показники ПН крові практично не змінювались, але зареєстровано значне зменшення параметрів ПН сечі в зоні t=1 сек і t ® Ґ. При пiдвищеннi у чоловiкiв ПН в зонi середнiх (ПН2) та великих (ПН3) часiв життя поверхнi можна очiкувати поширення висипiв на шкiрi та/або побiльшення тяжкостi ураження нiгтей. У жiнок подальша розповсюдженiсть висипiв супроводжується змiненням ПН2 кровi, а пiдвищення цього параметру динамiчної тензiограми – ознак ураження нiгтей. Розповсюдженність шкіряного процесу у жінок характеризується посиленням ПН2 і ПН3 сечі. Подальша розповсюдженість висипів супроводжується зменшенням ПН крові при t=1сек, а підсилення ознак ураження нігтей – підвищенням даного параметру динамічної міжфазної тензіограми.

Таким чином, різні форми хвороби протікають з неоднозначними змінами динамічних міжфазних тензіограм біологічних рідин, що треба враховувати при діагностиці псоріазу і контролю за лікувальними заходами.

Оцінка параметрів ПН біологічних рідин у чоловіків та жінок, що страждають на псоріаз, має певне практичне значення для діагностики суглобової патології на ранніх етапах свого розвитку.

Зменшення рівновагомого ПН менш 58,8 мН/м та збільшення цого показника для сечі більш 62,0 мН/м указує на можливість появи псоріатичної артропатії у хворих чоловічої статі. У хворих без ураження суглобів КНК тензіограми сечі значно зменшується, а крові – збільшується, тоді як розвиток ПА викликає абсолютно протилежну динаміку показників. Збільшення КНК тензіограми сироватки (понад 17,1 мНм-1с1/2) та зниження КНК сечі (принаймі 10,4 мНм-1с1/2) є ще одним критерієм щодо ранньої діагностики суглобової патології.

Мають місце певні особливості динамічних міжфазних тензіограм і у жінок. При псоріазі без артриту КНК тензіограм сечі суттєво знижуються, а при наявності артропатії – значно зростає. Визначено, що у жінок фізико-хімічний стан сироватки крові в меншому ступіні реагує на наявність суглобового синдрому. Підвищення рівновагомого ПН (більше 62,2 мН/м) та зменшення КНК тензіограм сечі (принаймі 13,6 мНм-1с1/2) належить до сприятливих ознак у відношенні розвитку псоріатичної артропатії, тоді як зменшення рівновагомого ПН менше 60,0 мН/м і підвищення КНК більше 16,8 мНм-1с1/2 – до несприятливих. Стан динамічних тензіограм залежить від ступеню активності ПА (рис.1).

Рис. 1. Зміни показників динамічної міжфазної тензіометрії крові та сечі у хворих в залежності від ступеня активності ПА

(рівень параметрів у здорових людей прийнято за 100%).

Примітка. I — I-й ступінь, II — II-й ступінь, III — III-й ступінь.

Зростання ступеню активності патологічного процесу характеризується збільшенням ПН коротких часів життя поверхні та КНК тензіограм крові, а також зменшенням рівновагомого ПН сироватки та сечі. Зворотня динаміка перерахованих показників міжфазної тензіометрії показує зниження ступеню активності ПА.

Аналіз кореляційних зв’зків між параметрами ПН сиворотки крові та сечі зі ступенем ураження шкіри та нігтей у хворих на псоріаз показав, що рівновагомий ПН сечі прямо залежить від ступеню тяжкості ураження нігтей. В групах пацієнтів різної статі подібні зв’язки ще виразніші (табл.3).

Таблиця 3

Кореляційні зв’язки показників динамічної міжфазної

тензіометрії біологічних рідин зі ступенем ураження шкіри

та нігтей у хворих на псоріаз різної статі

Біологічна | Показ- | Ураження

рідина | ники | шкіри | нігтей

ПН | чол. | жін. | чол. | жін.

Кров | ПН1

ПН2

ПН3

КНК | +0,05

+0,19

-0,02

-0,01 | -0,25

-0,53*

-0,21

+0,05 | +0,12

+0,06

-0,04

-0,01 | +0,03

+0,72*

+0,60*

-0,07

Сеча | ПН1

ПН2

ПН3

КНК | -0,17

+0,37*

+0,36*

-0,25 | +0,34

-0,03

-0,60*

+0,39* | -0,09

+0,51*

+0,48*

-0,28 | +0,10

+0,62*

+0,71*

-0,54*

Примітка. * Кореляційний зв’язок статистично достовірний.

Зміни нігтей у чоловіків і жінок визначаються середнім та рівновагомим ПН сечі, а у жінок, окрім того, такіж параметри динамічних міжфазних тензіограм сироватки крові. Розповсюдженність шкіряного процесу у чоловіків прямо корелює з ПН2 і ПН3 сечі, а у жінок обернено пов’язана з ПН2 крові і ПН3 сечі. Практичне значення цього дослідження в тому, що при підвищенні у чоловіків ПН сечі в зоні середніх та великих часів життя поверхні можна очікувати поширення висипів шкіри та/або побільшення тяжкості ураження нігтей, подальша розповсюдженність висипів у жінок супроводжується зменшенням ПН2 крові, а підсилення ознак ураження нігтей – підвищенням даного параметру динамічної міжфазної тензіометрії.

Результати кореляційних зіставлень тяжкості суглобового синдрому з показниками біологічних рідин показали, що тяжкість ПА у жінок відображає підвищення ПН2 крові та ПН3 крові й сечі, низькі значення перерахованих параметрів належать до прогнознегативних у відношені суглобового синдрому (табл. 4).

Таблиця 4

Кореляційні зв’язки між показниками динамічної міжфазної тензіометрії біологічних рідин і параметрами тяжкості перебігу ПА

Біологічна

рідина | Показ-ники | Параметри перебігу

суглобового синдрому

ПН | індекс Річі | індекс Лансбурі

чол. | жін. | чол. | жін.

Кров | ПН1

ПН2

ПН3

КНК | +0,24

-0,20

+0,07

-0,23 | +0,35

+0,82*

+0,61*

-0,12 | +0,39*

-0,24

+0,16

-0,34 | +0,29

+0,81*

+0,59*

-0,16

Сеча | ПН1

ПН2

ПН3

КНК | -0,24

-0,05

+0,03

-0,12 | -0,21

-0,19

+0,79*

-0,67* | -0,20

+0,07

+0,22

-0,26 | -0,06

-0,12

+0,66*

-0,56*

Примітка. * Кореляційний зв’язок статистично достовірний.

Вивчення ДПН синовіальної рідини у хворих із ПА показало, що параметри міжфазних тензіограм ПН1 та КНК для синовію були найменшими, тоді як ПН2 і ПН3 цієї біологічної рідини суттєво переважали показники крові та сечі (табл. 5).

Таблиця 5

Показники динамічної міжфазної тензіометрії крові,

синовіальної рідини та сечі у хворих на ПА (М±m)

Біологічна | Показники ПН

рідина | ПН1

(мН/м) | ПН2

(мН/м) | ПН3

(мН/м) | КНК

(мНм—1с1/2)

Кров

Синовій

Сеча | 73,2±0,43

70,9±0,89

71,8±0,30 | 68,3±0,33

69,5±1,09

68,1±0,21 | 55,6±0,45

64,2±1,91

57,9±0,28 | 17,8±0,61

7,2±1,54

13,2±0,37

Таким чином, динамічний ПН біологічних рідин при псоріазі залежить від статі хворих, клінічного варіанту перебіга захворювання, наявності, тяжкості та активності суглобового синдрому, розповсюдженості шкіряних проявів, ступеню ураження нігтей.

Вивчення білково-ліпідних поверхнево-активних речовин у сироватці крові, котрі мали б чинити свій вплив на стан міжфазних тензіограм у хворих на псоріаз показало (табл. 6), що ПН1 крові має обернений кореляційний зв’язок із вмістом альбумінів, дуже високий кореляційний зв’язок параметрів ПН2 і ПН3 сироватки крові з концентрацією ІГ-G, стан ПН1 почасти визначається рівнем сироваточного ІГ-А. Залежності показників динамічної міжфазної тензіометрії від вмісту ІГ-М в крові й концентрації ЦІК не відмічено (табл. 6). Рівень b2-МГ визначає ПН3 крові і знаходяться у негативному кореляційному зв’язку з параметрами динамічних міжфазних тензіограм, а ФГ і С-реактивний білок навпаки з ПН крові мають пряму кореляцію (табл. 6).

Таблиця 6

Кореляційні зв’язки показників динамічної міжфазної тензіометрії сироватки крові з рівнем у неї протеїнів і ліпідів |

Показники

ПН1 | ПН2 | ПН3 | КНК

Загальний білок

Альбуміни

a1-глобуліни

a2-глобуліни

b-глобуліни

g-глобуліни

Імуноглобулін G

Імуноглобулін А

Імуноглобулін М

b2-мікроглобулін

Фібриноген

С-реактивний білок

Циркулюючі імунні комплекси | O

Ї

O

O

O

Ї

O

Ї

O

O

­

­

O | O

O

O

O

O

Ї

ЇЇ

O

O

O

O

­

O | O

O

O

Ї

O

O

ЇЇЇ

O

O

Ї

O

O

O | O

O

O

­

O

O

Ї

O

O

O

O

O

O

Примітки:

1. ­ - позитивний зв’язок, Ї - негативний зв’язок, O - відсутність зв’язку;

2. Один знак - r<0,5, два знаки - r=0,5-0,7, три знаки - r>0,7.

Параметри динамічної міжфазної тензіометрії сироватки крові при псоріазі щільно пов’язані з показниками ліпідного обміну (табл. 6). Серед вивчених показників тільки a-ХС не впливає на ПН крові. Рівновагомий ПН (ПН3) дуже значно визначається концентрацією в сироватці загального ХС і ЛПВГ, а ПН в зоні t=1 сек (ПН2) - вмістом ЛПДНГ. В меншому ступені від рівней ліпідів й ліпопротеїдів залежить ПН при t=0,01 сек (ПН1).

Вивчення динамічних міжфазних тензіограм біологічних рідин в лікуванні хворих на псоріаз проводили до початку терапії і через місяць. В процесі лікування статистично достовірно зменшується ПН1 і КНК міжфазних тензіограм сироватки. Зміни параметрів ДПН сечі менш суттєві, хоча спостерігалось збільшення КНК. Можна зробити висновок, що на параметри ПН3 крові і сечі та на ПН2 сечі проведене лікування псоріазу будь-якого впливу не діє (рис. 2).

Рис. 2. Зміни показників динамічної міжфазної тензіометрії у хворих на псоріаз до і після лікування

(рівень параметрів у здорових людей прийнятий за 100%).

Примітка. I - до лікування, II - після лікування.

Стан ПН крові в зоні коротких часів життя поверхні у чоловіків дозволяє прогнозувати ефективність лікування (табл. 7). Слід зазначити, що чим вище початкові показники ПН1, тим можна припускати кращу ефективність лікувальних заходів. У жінок така залежність стосується параметрів міжфазних тензіограм при t=1 сек, причому має місце зворотній зв’язок - чим нижче вихідні параметри ПН2, тим будуть ліпшишіми результати терапії. Параметр ПН3 сироватки крові виявився безперспективним для прогнозу ефективності лікування.

У жінок з псоріазом без ураження суглобів виявлено щільні кореляції результатів лікування з параметрами динамічних міжфазних тензіограм сечі, що дозволяє їх використовувати для прогнозування ефективності терапії хворих.

Ми відокремили початкові показники ПН біологічних рідин, котрі могли б бути корисними для прогнозу ефективності лікування хворих на псоріаз (табл.7).

Таблиця 7

Зміни показників динамічних міжфазних тензіограм біологічних рідин, які мають прогнозпозитивну дію у відношенні подальшої ефективності лікування хворих на псоріаз

Групи хворих | Показники

· Чоловіки без ураження суглобів

· Чоловіки з ПА

· Жінки без ураження суглобів

· Жінки з ПА | Ю ПН1 крові >70,7 мН/м

Ю ПН2 крові >68,3 мН/м

Ю ПН1 крові >72,6 мН/м

Ю ПН1 сечі >72,1 мН/м

Таким чином, загальновизначене лікування псоріазу впливає на ПН1 сироватки крові та КНК біологічних рідин, наближая їх до показників у здорових людей. А тому такі показники можуть сприяти контролю за ефективністю лікувальних заходів. За підставою початкових параметрів динамічних міжфазних тензіограм можна прогнозувати ефективність подальшої терапії у чоловіків і жінок, що страждають на псоріаз з ураженням суглобів і без ПА.

ВИСНОВКИ

1. Величини показникiв ДПН сироватки кровi, сечi i синовiальної рiдини у хворих на псорiаз залежать вiд статi та вiку осiб, спостерiгаються кореляцiйнi зв’язки мiж окремими параметрами тензiограм, що вiдображують клiнiчний варiант перебiгу захворювання, наявнiсть та активність суглобового синдрому, розповсюдженiсть шкiряних прояв, ступiнь ураження нiгтей.

2. Параметри ПН синовiальної рiдини прямо корелюють зi станом мiжфазних тензiограм сироватки в зонi коротких (ПН1) i довгих (ПН3) часiв життя поверхнi, тому за показниками ПН сироватки кровi можливо безпосередньо оцiнювати бiохiмiчнi та фiзико-хiмiчнi якостi синовiального середовища суглобiв у хворих на псорiаз.

3. Кореляцiйнi зв’язки мiж окремими параметрами динамiчної тензiограми бiологiчних рiдин серед пацiєнтiв без ураження суглобiв бiльш щiльнi в групi чоловiкiв, а при артропатiях – в групi жiнок.

4. Розповсюдженiсть шкiряного процесу у чоловiкiв прямо корелює з показниками ДПН в зонi середнiх та великих часiв життя поверхнi (ПН2 i ПН3) сечi, у пацiєнтiв без ураження суглобiв КНК сечi зменшується, а кровi збiльшується, тодi як при приєднаннi ПА КНК змiнюється навпаки.

5. Пiдвищення показників ПН2 сироватки та ПН3 сироватки i сечi у жiнок вiдображає тяжкiсть перебiгу ПА, а низькi значення перерахованих показників належать до прогнознегативних у вiдношеннi суглобового синдрому. У жiнок, хворих на псорiаз без суглобової патологiї, КНК тензiограми сечi знижується, а при наявi ПА – КНК значно зростає.

6. Показники динамiчного поверхневого натягу у хворих на псорiаз залежать вiд наявностi та cпiввiдношення протеїнiв i лiпiдiв у бiологiчних рiдинах (a2-глобулiнів, IГ, ФГ, С-реактивного бiлка, загального холестерину, ТГ, ЛПНГ, ЛПДНГ), та iнших сурфактантiв, якi з’являються та накопичуються пiд час розвитку хвороби.

7. Визначенi прогностичнi критерiї розвитку псорiазу, так зменшення рiвновагомого ПН3 кровi менш 58,8 мН/м та збiльшення ПН3 сечi бiльш 62,0 мН/м, збiльшення КНК сироватки до 17,1 мНм-1с1/2 та зменшення КНК сечi до 10,4 мНм-1с1/2 указує на можливiсть появи ПА у чоловiкiв.

8. Виявленi прогностичнi критерiї перебiгу псорiазу: пiдвищення рiвновагомого ПН сечi бiльше 62,2 мН/м та зменшення КНК тензiограми сечi до 13,6 мНм-1с1/2 належить до сприятливих ознак, тодi як зменшення ПН3 до 60,0 мН/м i менше, та пiдвищення КНК бiльше 16,8 мНм-1с1/2 – свідчить про загострення процесу.

9. Прогнозування ефективності лiкування та його контроль у чоловiкiв базуються на станi ПН1 кровi i ПН2 – у жiнок, та КНК бiологiчних рiдин.

ПРАКТИЧНI РЕКОМЕНДАЦIЇ

Зростання ступеню активностi ПА характеризується збiльшенням ПН1 та КНК кровi, а також зменшенням ПН3 сироватки та сечi. Зворотна динамiка перерахованих показникiв мiжфазної тензiометрiї показує зниження ступеню активностi ПА i має значення для проведення рацiональної патогенетичної терапiї i контролю за ефективнiстю лiкування хворих.

При пiдвищеннi у чоловiкiв ПН в зонi середнiх (ПН2) та великих (ПН3) часiв життя поверхнi можна очiкувати поширення висипiв на шкiрi та/або побiльшення тяжкостi ураження нiгтей. У жiнок подальша розповсюдженiсть висипiв супроводжується змiненням ПН2 кровi, а пiдвищення цього параметру динамiчної тензiограми – ознак ураження нiгтей. Розповсюдженність шкіряного процесу у жінок характеризується посиленням ПН2 і ПН3 сечі. Подальша розповсюдженість висипів супроводжується зменшенням ПН крові при t=1сек, а підсилення ознак ураження нігтей – підвищенням даного параметру дінамічної міжфазної тензіограми.

Стан ПН кровi в зонi коротких часiв життя поверхнi у чоловiкiв дозволяє пргнозувати ефективнiсть лiкування – чим вище початковi показники ПН1, тим можна припускати кращу ефективнiсть лiкування. У жiнок така залежнiсть стосується параметрiв мiжфазних тензiограм при t=1 сек, причому має мiсце зворотний зв’язок – чим нижче вихiднi параметри ПН2, тим будуть лiпшими результати терапiї. КНК бiологiчних рiдин при лiкуваннi псорiазу наближається до показникiв у здорових людей. Рiвновагомий ПН сироватки кровi є безперспективним для прогнозування терапiї хворих на псорiаз.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Романенко В.Н., Шлопов В.Г., Шевченко Т.И., Свистунов И.В., Ермилова Н.В. Патоморфоз кожи больных распространенными и тяжелыми формами псориаза с явлениями артропатии при использовании фотохимиотерапии и гипербарической оксигенации // Дерматология и венерология. - 1997. - № (4). - С.41-44.

2. Синяченко О.В., Казаков В.Н., Романенко В.Н., Ермилова Н.В., Файнерман В.Б., Лаушкина Е.М., Цыганок Т.В., Егудина Е.Д. Состояние динамического поверхностного натяжения биологических жидкостей при псориазе с поражением суставов // Дерматология и венерология. - 1998. - № (5). - С.18-22.

3. Єрмілова Н.В. Зміни динамічних міжфазних тензіограм сироватки крові, сечі та синовіальної рідини у хворих на псоріаз // Арх. клин. и экспер. мед. (приложение). - 1998. - Т.7, № . - С.28-33.

4. Ермилова Н.В. Частота псориатического артрита у жителей крупного промышленного региона // Вопросы экспериментальной и клинической медицины: Сборник статей. – Донецк, 1997. – С.32-33.

5. Романенко В.Н., Свистунов И.В., Ермилова Н.В. Патоморфологическая оценка результатов лечения больных псориатическим артритом сочетанием гипербарической оксигенации и ПУВА-терапии // Актуальные вопросы дерматовенерологии: Науч.-практ. сб. статей. – Днепропетровск-Хмельницкий, 1997. – С.45.

6. Гридасова В.Д., Ермилова Н.В. Гипербарическая оксигенация в комплексной терапии псориатического артрита // Актуальные вопросы дерматовенерологии: Науч.-практ. сб. статей. – Днепропетровск-Хмельницкий, 1997. – С.92.

7. Свистунов И.В., Гридасова В.Д., Ермилова Н.В. Мотрин и напросин в лечении псориатического артрита // Актуальные вопросы дерматовенерологии: Науч.-практ. сб. статей. – Днепропетровск-Хмельницкий, 1997. – С.93. 

. Романенко В.Н., Ермилова Н.В. Псориаз: клинико-статистический анализ 830 больных // Актуальні питання дерматовенерології: Наук.-практич. зб. статей. – Дніпропетровськ, 1998. - Вип. 11. - с.17-19.

9.  Ермилова Н.В. Межфазная тензиометрия биологических жидкостей при псориазе // Наук.-практич. зб. статей «Актуальні питання дерматовенерології». – Дніпропетровськ, 1998. - Вип. 11. - с.120-122.

10. Ермилова Н.В., Черний Т.В. Использование магнитного поля в комплексном лечении псориатических артритов (ПА) // Актуальные проблемы медицины Донбасса: Тез. докл. науч. конф. – Донецк, 1996. – С.48.

АНОТАЦІЯ

Єрмілова Н.В. Клінічне значення динамічного поверхневого натягу біологічних рідин у хворих на псоріаз. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби. – Український науково-дослідний інститут дерматології та венерології, Харків, 1999.

Дисертацію присвячено вивченню динамічного поверхневого натягу (ДПН) біологічних рідин (сироватки крові, сечі та синовіальної рідини) за допомогою компьютерних тензіометрів МРТ-1 і МРТ-2 (Lauda, Німеччина) у хворих на псоріаз при різних варіантах перебігу дерматозу. Установлена залежність величин параметрів ДПН біологічних рідин від статі хворих, клінічного варіанту перебігу захворювання, наявності, тяжкості та активності суглобового синдрому, розповсюдженості шкіряних прояв, ступеню ураження нігтей. Установлені кореляційні зв’язки параметрів ДПН з білково-ліпідними поверхнево-активними речовинами сироватки крові. На підставі величин показників ДПН розроблені диференційно-прогностичні критерії розвитку та перебігу псоріазу. Визначені показники ДПН для контролю і прогнозування ефективності подальшої терапії у чоловіків і жинок, що страждають на псоріаз з ураженням суглобів і без псоріатичного артриту.

Ключові слова: динамічний поверхневий натяг, біологічні рідини, поверхнево-активні речовини, псоріаз, псоріатичний артрит.

АННОТАЦИЯ

Ермилова Н.В. Клиническое значение динамического поверхностного натяжения биологических жидкостей у больных псориазом. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.20 – кожные и венерические болезни. – Украинский научно-исследовательский институт дерматологии и венерологии, Харьков, 1999.

Диссертация посвящена изучению динамического поверхностного натяжения (ДПН) биологических жидкостей (сыворотки крови, мочи и синовиальной жидкости) с помощью компьютерных тензиометров МРТ-1 и МРТ-2 (Lauda, Германия) у больных псориазом. Под наблюдением находилось 103 больных с различными формами течения псориаза, среди которых было 75 мужчин и 28 женщин в возрасте от 18 до 89 лет, с длительностью заболевания от 1 года до 35 лет. Комплекс обследования был построен на клинических и лабораторных показателях. Изучение ДПН биологических жидкостей проводилось методом максимального давления в пузырьке на компьютерных тензиометрах МРТ-1 и МРТ-2, диапазон анализируемых временных интервалов составил 0,01-100с. Для интегральной оценки ПН биологических жидкостей на тензиограммах (кривых зависимости ДПН от времени жизни поверхности пузырька) определяли точки, которые отвечали t=0,01c (ПН1), t=1c (ПН2) и равновесному ПН при t ® Ґ, кроме того, подсчитывался угол наклона кривой (УНК) в координатах ПН t-1/2. Параметры межфазной тензиометрии сыворотки крови сопоставляли с уровнем содержания в ней отдельных белково-липидных поверхностно-активных (сурфактантных) и поверхностно-инактивных веществ. Концентрацию общего белка, ИГ-G, А, М, ФГ, ЦИК, ХС, a-ХС, ТГ изучали при помощи биоанализатора «Kone-Progress-Plus» (Финляндия), а уровень отдельных белковых фракций, липопротеидов высокой, низкой и очень низкой плотности — на аппарате «Helena-Process-24» (Франция). Содержание b2-МГ исследовалось радиоиммунным методом (наборы «РИА-b2-микро», Беларусь). Для оценки эффективности лечения больных, изучение динамических тензиограмм биологических жидкостей проводили до начала терапии и через месяц. Показатели ПН сыворотки крови и мочи сравнивали с аналогичными у 68 практически здоровых людей (35 мужчин и 33 женщин в возрасте от 15 до 65 лет).

Анализ состояния динамических межфазных тензиограмм биологических жидкостей при различных вариантах течения псориаза дал возможность определить показатели ПН, пригодные для диагностики, оценки эффективности лечения и прогнозирования течения заболевания. Исследование различных показателей ДПН биологических жидкостей у больных псориазом позволило установить зависимость величин изучаемых параметров ДПН от пола и возраста пациентов, клинического варианта течения заболевания, наличия, тяжести и активности суставного синдрома, распространенности кожных проявлений и степени поражения ногтей. Определены величины параметров динамической межфазной тензиометрии биологических жидкостей при различных формах и клинико-лабораторных вариантах течения псориаза. Распространенность кожного процесса у мужчин имеет прямую корреляционную зависимость с показателями ДПН ПН2 и ПН3 мочи, у пациентов без поражения суставов УНК мочи уменьшается, а УНК крови увеличивается, тогда как при присоединении ПА УНК биологических жидкостей изменяется наоборот. Повышение ПН2 сыворотки и ПН3 сыворотки и мочи у женщин отражает тяжесть течения ПА, а низкие значения перечисленных параметров относятся к прогнознегативным в отношении суставного синдрома. У женщин, страдающих псориазом без суставной патологии, УНК тензиограммы мочи снижается, а при появлении ПА – УНК значительно увеличивается. Изучение параметров ПН синовиальной жидкости и проведение корреляцинной зависимости с показателями ПН сыворотки крови показало, что у больных псориазом по параметрам межфазных тензиограмм можно непосредственно оценивать биохимические и физико-химические качества синовиального содержимого. Установлено влияние концентрации общего белка и его фракций, ИГ, b2-МГ, ФГ, ФН, ЦИК, ХС, ТГ, липопротеидов высокой, низкой и очень низкой плотности на состояние ДПН сыворотки крови у больных псориазом. На основании величин показателей ДПН биологических жидкостей разработаны дифференциально-прогностические критерии развития и течения псориаза, так уменьшение равновесного ПН3 сыворотки крови меньше 58,8 мН/м и увеличение ПН3 мочи больше 62,0 мН/м, увеличение УНК сыворотки до 17,1 мНм-1с1/2 и уменьшение УНК мочи до 10,4 мНм-1с1/2 указывает на возможность развития ПА у мужчин. Прогностические критерии течения псориаза имеют следующую зависимость: повышение величины показателя ПН3 мочи больше 62,2 мН/м и уменьшение УНК тензиограммы мочи до 13,6 мНм-1с1/2 относится к благоприятным признакам, тогда как уменьшение ПН3 до 60,0 мН/м и меньше, и увеличение УНК больше 16,8 мНм-1с1/2 относится к неблагоприятным. Определены показатели ДПН для контроля и прогнозирования эффективности дальнейшей терапии у мужчин и женщин, страдающих псориазом с поражением суставов и без ПА. Прогнозирование эффективности лечения и его контроль у мужчин основывается на состоянии параметра ПН1 сыворотки крови – чем выше начальные показатели ПН1, тем допускается лучшая эффективность лечения. У женщин такая зависимость отностися к параметру ПН2 сыворотки крови, при этом имеет место обратная связь - чем ниже величина исходных параметров, тем лучшими будут результаты терапии. Уровень УНК сыворотки крови и мочи при лечении псориаза приближается к показателям здоровых людей. Определены начальные величины показателей биологических жидкостей, которые могут быть использованы при лечении больных псориазом.

Ключевые слова: динамическое поверхностное натяжение, биологические жидкости, поверхностно-активные вещества, псориаз, псориатический артрит.

ABSTRACT

Ermilova N.V. The Clinical Value of Dynamic Surface Tension of Biological Liquids in Patients with Psoriasis. – Manuscript.

Thesis for the Degree of Candidate of Medical Sciences in Speciality 14.01.20 – Skin and Venereal Diseases. – The Ukrainian Scientific-Research Institute of Dermatology and Venerology, Kharkov, 1999.

The dissertation is devoted to the study of dynamic surface tension (DST) of biological liquids (blood serum, urine, synovial liquid) in patients with psoriasis using computerized tensiometers MRT-1 and MRT-2 (Lauda, Germany). DST of biological liquids was studied under various variants of psoriasis course. The dependence of DST parameter values of biological liquids on the patient’s gender, clinical variant of the disease, presence of skin manifestations, nail lesion degree was determined. A correlation between DST parameters and protein-lipid surfactants of the blood serum was found. On the basis of DST values differential-prognostic criteria of the development and course of psoriasis were worked out. The DST indices used to control and prognosticate the efficacy of further therapy in women and men suffering from psoriasis with joint lesions and without psoriatic arthritis were defined.

Key words: dynamic surface tension, biological liquids, surfactants, psoriasis, psoriatic arthritis.

Автор висловлює щиру подяку доктору медичних наук, професорові, академікові АН Вищої школи України, завідувачу кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб Донецького медичного університету Синяченку Олегу Володимировичу за допомогу у виконанні тензіометричних та біохімічних досліджень.