СЛУЖБИ УКРАЇНИ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

ШУПТА ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 378.147:37.01:06.053.56

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ

13.00.04 – „Теорія та методика професійної освіти”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Хмельницький – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Романишина Людмила Михайлівна,

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, кафедра теорії та історії держави і права, професор кафедри.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Кічук Надія Василівна,

Ізмаїльський державний гуманітарний університет, кафедра педагогіки, завідувач кафедри;

кандидат педагогічних наук, доцент Якубовська Лариса Павлівна,

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, кафедра англійської мови та перекладу, доцент кафедри.

Провідна установа: Житомирський державний університет імені Івана Франка,

кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Житомир.

Захист відбудеться „ 7 ” жовтня 2005 р. о 12 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.03 в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: 29003, Хмельницький-3, вул. Шевченка, 46.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (29003, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46).

Автореферат розіслано „ 2 ” вересня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат педагогічних наук,

доцент Ю.І. Сердюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Основна ідея створення зони Європейської вищої освіти – координація освітньої політики країн Євросоюзу і зближення національних освітніх програм, що викликано прагненням людства до інтеграції. Вступ України до міжнародних інституцій та приєднання до Болонського процесу потребує якісних змін у рівні підготовки перекладачів, завданням яких є одними із перших представляти нашу країну, її могутній науковий і технічний потенціал, національний колорит, багату історію та культуру світовій спільноті. Нашій державі потрібні перекладачі-професіонали, які глибоко знають свій предмет, мають високу загальну культуру та ерудицію, здатні творчо нестандартно мислити і можуть здійснювати перекладацьку справу України на рівні європейських стандартів. Якість підготовки спеціаліста в сучасних умовах визначається не лише рівнем його знань, але й загально інтелектуальним, професійно творчим потенціалом, що дає можливість перекладачеві-початківцю впевнено вирішувати складні професійні завдання, швидше адаптуватися до реалій сучасного суспільства, глибоко аналізувати результати своєї діяльності, справлятися з психофізіологічними навантаженнями.

Стратегія побудови навчального процесу і розробка навчальних матеріалів повинна враховувати міжнародні вимоги, що висуваються до професії перекладача, норми Закону України „Про вищу освіту” та кваліфікаційну характеристику підготовки спеціаліста. Перекладацька діяльність – це інтеграція певних лінгвістичних і фонових знань, мовленнєвих і професійних умінь та навичок. Сенс перекладу полягає не лише в тому, щоб передати зміст, а й думки, емоції, стиль автора, виражені в формах чужої мови, засобами своєї мови і зберегти створюване оригіналом враження. Перекладацька творча діяльність передбачає постійний пошук перекладачем адекватних способів вирішення професійного завдання на основі реалізації своїх особистісних якостей і можливостей, вихід за межі загальноприйнятої теорії перекладознавства і практики перекладу в нестандартних, екстремальних ситуаціях та внесення елементів новизни в традиційні форми і методи здійснення перекладу; уміння передбачати і прогнозувати логіку міркувань співрозмовника.

Проблема творчості завжди привертала увагу вчених. У психологічному аспекті значний внесок в обґрунтування понять „творчість”, „творча діяльність” зробили К.О. Абульханова-Славська, Д.Б. Богоявленська, Л.С. Виготський, В.О. Моляко, Я.О. Пономарьов, В.В. Рибалка, В.А. Роменець, С.Л. Рубінштейн. Педагогічний аспект професійної творчої діяльності розглядали В.М. Вергасов, С.В. Висоцький, І.А. Зязюн, Н.В. Кічук, Н.Г. Печенюк, С.О. Сисоєва, В.С. Шубінський.

Проблемам формування готовності до професійної діяльності, її сутності, змісту, структурі присвячені праці М.І. Дьяченка, Л.О. Кандибовича, Л.В. Кондрашової, А.Ф. Линенко, В.О. Сластьоніна. Питання вдосконалення навчального процесу в сучасній вищій школі, структурування змісту навчального матеріалу і діяльності в процесі навчання висвітлені у працях А.М. Алексюка, Ю.К. Бабанського, В.П. Беспалька, В.М. Вергасова, Н.Г. Ничкало, Л.М. Романишиної, С.О. Сисоєвої. Проблеми творчої особистості майбутнього перекладача частково висвітлені у працях Г.Г. Гачечіладзе, О.В. Кундзича, Р.К. Міньяра-Бєлоручева, Г.Є. Мірама, П. Ньюмарка. Проте поза увагою дослідників залишилися питання підготовки майбутніх перекладачів до професійної творчої діяльності.

Аналіз наукової літератури та стану практичної підготовки фахівців у вищому навчальному закладі (ВНЗ) дають підстави стверджувати, що на сьогодні не сформовано однозначного розуміння сутності професійної творчої діяльності майбутнього перекладача як кінцевої мети процесу навчання і виховання, відсутня цілісна методика цілеспрямованого формування готовності до професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів. Необхідність дослідження проблеми зумовлена низкою суперечностей у процесі підготовки перекладачів, з поміж яких суттєвими виступають наступні: між вимогами, що постають перед перекладачами та рівнем їх практичної підготовки до професійної діяльності; між потребою розуміння змісту, структури, закономірностей професійної творчої діяльності й невизначеністю у сучасній науці механізмів реалізації цього процесу; між необхідністю підвищення рівня сформованості готовності майбутніх перекладачів до професійної творчої діяльності та відсутністю відповідного навчально-методичного забезпечення цього процесу; між доцільністю розробки й обґрунтування педагогічних умов формуючого впливу на процес досліджуваної готовності та нерозробленістю цього питання.

Актуальність проблеми, недостатнє теоретичне й методичне її обґрунтування, можливість усунення вищевикладених суперечностей зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: „Формування готовності до професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка і є складовою комплексної наукової теми „Дидактичні основи формування англомовних комунікативних умінь педагогів засобами інформаційних технологій” (№ 1003U003120). Тему дисертації затверджено вченою радою Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (протокол № 1 від 2 вересня 2003 року) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 8 від 28 жовтня 2003 року).

Об'єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх перекладачів у ВНЗ України.

Предмет дослідження – процес формування готовності до професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів у ВНЗ.

Мета дослідження – визначити й обґрунтувати сукупність педагогічних умов і розробити модель процесу формування готовності майбутніх перекладачів до професійної творчої діяльності.

Гіпотеза дослідження: ефективне формування готовності до професійної творчої діяльності можливе, якщо у навчальному процесі реалізувати сукупність педагогічних умов: забезпечення позитивної мотивації учіння і налаштованості студентів-перекладачів на переклад як на особистісно-професійну діяльність і творчий процес; оптимальне використання елементів проблемного навчання як засобу активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів; стимулювання творчих здібностей студентів на основі нових інформаційних технологій; вияв пізнавальної самостійності студентів у розв’язанні навчальних завдань.

Завдання дослідження:

1. На основі теоретичного аналізу наукових джерел обґрунтувати сутність поняття „професійна творча діяльність перекладача” та розкрити структуру цієї діяльності.

2. Визначити зміст, структурні компоненти, критерії і рівні готовності майбутніх перекладачів до професійної творчої діяльності.

3. Обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність сукупності педагогічних умов формування готовності до професійної творчої діяльності.

4. Розробити модель процесу формування готовності до професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів і експериментальним шляхом довести оптимальність її функціонування в умовах вищої школи.

Теоретико-методологічною основою дослідження є положення філософії, психології й педагогіки про діяльність, особистість; фундаментальні дослідження з проблем психології та педагогіки творчості (Б.Г. Ананьєв, Д.Б. Богоявленська, О.В. Брушлінський, Т.В. Дуткевич, Я.О. Пономарьов); сучасні теорії особистості та діяльності (К.О. Абульханова-Славська, О.Г. Асмолов, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн); теорії мотивації учіння (Є.П. Ільїн, П.Г. Лузан, А.К. Маркова, Л.М. Фридман); теорії про механізми формування готовності особистості до діяльності (М.І. Дьяченко, Л.О. Кандибович, Л.В. Кондрашова, А.Ф. Линенко); про особистісно-орієнтований підхід до розвитку творчої особистості та формування особистісних якостей фахівця у процесі професійної підготовки (І.А. Зязюн, І.В. Калашников, О.М. Пєхота, В.В. Рибалка, Л.М. Романишина, С.О. Сисоєва); про форми, методи, засоби та шляхи формування готовності студентів до професійної діяльності (Ю.К. Бабанський, Т.А. Ільїна, І.Я. Лернер, М.М. Фіцула, І.С. Якиманська); педагогічний аспект перекладацької діяльності та питання професійної підготовки перекладачів (Л.К. Латишев, Р.К. Міньяр-Бєлоручев, Г. Є. Мірам); нормативні документи в галузі освіти.

Для розв’язання поставлених завдань використано комплекс методів дослідження. Теоретичні методи: вивчення і аналіз педагогічної, філософської, психологічної та навчально-методичної літератури за проблемою дослідження, що дало змогу уточнити зміст базових понять дослідження відповідно до його об’єкта і предмета; порівняння, класифікація, систематизація й узагальнення теоретичних і емпіричних даних, за допомогою яких визначено стан готовності майбутніх перекладачів до професійної творчої діяльності; моделювання – для визначення сутності і структури професійної творчої діяльності перекладачів і обґрунтування моделі формування готовності до цієї діяльності. Емпіричні методи: діагностичні (педагогічне спостереження, опитування, анкетування, бесіда); прогностичні (експертних оцінок, узагальнення незалежних характеристик) – для констатації стану предмета дослідження та діагностики процесу формування готовності до професійної творчої діяльності. Педагогічний експеримент – з метою створення і перевірки ефективності сукупності педагогічних умов формування готовності до професійної творчої діяльності майбутнього перекладача. Методи математичної статистики – для аналізу і узагальнення отриманих результатів експерименту.

Експериментальна база та етапи дослідження. Робота виконувалася на базі Хмельницького національного університету, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Усього дослідженням було охоплено 522 особи (студенти, викладачі, фахівці різних галузей професійної перекладацької діяльності). У тому числі, у формуючому експерименті брали участь 238 студентів спеціальностей “Переклад”, „Міжнародна інформація”, „Міжнародні економічні відносини”, які по закінченню ВНЗ отримують кваліфікацію перекладача. Дослідження здійснювалося у три етапи.

На першому етапі (1998-2001 рр.) вивчено лінгвістичну, психологічну, педагогічну літературу з проблеми дослідження; проаналізовано досвід викладачів перекладу; здійснено дослідження діагностуючого й констатуючого характеру; визначено об'єкт, предмет, мету й завдання дослідження.

На другому етапі (2001-2004 рр.) визначено критерії, уточнено показники й рівні сформованості готовності до професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів; обґрунтовано сукупність педагогічних умов та модель процесу формування готовності; здійснено формуючий експеримент.

На третьому етапі (2004-2005 рр.) проаналізовано й узагальнено результати дослідження; сформульовано висновки; визначено перспективи подальшого дослідження проблеми.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

– вперше визначено і експериментально перевірено сукупність педагогічних умов формування готовності до професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів (забезпечення позитивної мотивації учіння і налаштованості студентів-перекладачів на переклад як на особистісно-професійну діяльність і творчий процес; оптимальне використання елементів проблемного навчання як засобу активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів; стимулювання творчих здібностей студентів на основі нових інформаційних технологій; вияв пізнавальної самостійності студентів у розв’язанні навчальних завдань);

– розроблено і обґрунтовано модель процесу формування готовності до професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів;

– подальшого наукового розкриття набули сутність поняття „професійна творча діяльність перекладача” та структура цієї діяльності;

– уточнено критерії оцінки рівнів готовності до професійної творчої діяльності;

– удосконалено зміст процесу готовності майбутніх перекладачів до професійної творчої діяльності в умовах вищої школи.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що розроблено програму визначення рівня готовності до професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів та апробовано методичну систему підготовки студентів до професійної творчої діяльності перекладача. Розроблено і впроваджено методичні рекомендації щодо роботи з газетою та творчі завдання з перекладу для самостійної роботи, які можуть бути використані у навчальному процесі на факультетах іноземних мов різних типів навчальних закладів.

Результати дослідження впроваджено у навчальний процес Хмельницького гуманітарно-педагогічного інституту (акт № 245 від 22.09.04 р.), Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (акт № 2/3417 від 9.11.04 р.), Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (довідка від 20.01.05 р.).

Особистий внесок автора. Наведені в роботі наукові результати є самостійним внеском автора в теоретичному обґрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми. У друкованих матеріалах, написаних у співавторстві з О.Ф. Волобуєвою, автором представлено розроблені ним завдання, спрямовані на випереджувальний розвиток навички контекстуальної здогадки, гнучкості мислення, творчих здібностей.

Надійність та вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечуються методологічною і теоретичною обґрунтованістю його вихідних положень; використанням адекватної системи комплексу методів дослідження; дослідно-експериментальною перевіркою висунутої гіпотези; поєднанням кількісного та якісного аналізу експериментальних даних; репрезентативністю вибірки респондентів; перевіркою отриманих результатів методами математичної статистики.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки, рекомендації й результати дослідження обговорено на міжнародних науково-практичних конференціях, а саме: „Україна наукова 2003” (Дніпропетровськ, 2003 р.); „Наука і освіта 2004” (Дніпропетровськ, 2004 р.); „Актуальні проблеми перекладознавства та іноземної філології” (Луцьк, 2004 р.); на всеукраїнських науково-методичних конференціях: „Самовиховання як фактор розвитку особистості” (Хмельницький, 2002 р.), „Формування готовності майбутніх спеціалістів до професійної діяльності засобами іноземної мови” (Хмельницький, 2004 р.), „Актуальні проблеми філології та перекладознавства” (Хмельницький, 2005 р.); на звітних наукових конференціях, науково-методичних семінарах, постійно діючих при кафедрі перекладу Хмельницького національного університету (2000-2005 рр.).

Публікації. Основні теоретичні положення й висновки дисертації відображено в 10 публікаціях, з них 9 одноосібних: 9 статей (5 – у фахових наукових збірниках), 1 навчально-методичний посібник.

Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (210 найменувань), 19 таблиць, 13 рисунків та 5 додатків на 54 сторінках. Загальний обсяг дисертаційної роботи складає 242 сторінки, основний зміст викладено на 168 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми та її актуальність, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження; сформульовано гіпотезу і методи дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи; подано відомості про експериментальну базу, апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – „Підготовка майбутніх перекладачів до професійної творчої діяльності як педагогічна проблема” – розкрито педагогічну сутність поняття „професійна творча діяльність перекладача” та запропоновано структуру цієї діяльності; обґрунтовано зміст і структурні компоненти готовності до професійної творчої діяльності перекладача; вивчено стан сформованості готовності до професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів; з’ясовано недоліки їх професійної підготовки в умовах вищої школи.

Професійну творчу діяльність перекладача визначено нами як складний багаторівневий процес, який полягає в здатності якісно і компетентно створювати творчий продукт – переклад мови оригіналу – на основі сформованої мотивації, професійних знань, умінь і навичок, розвинених творчих здібностей фахівця і набутого ним професійного досвіду. Спираючись на доробок дослідників, здійснивши системний аналіз сталих наукових підходів до розуміння сутності професійної творчої діяльності, нами розроблено структуру професійної творчої діяльності перекладача, складовими якої є: потреба (перекласти мовленнєву конструкцію цільовою мовою); мотив (бажання творчо, якісно і компетентно перекласти конструкції мови оригіналу); мета (досягнути адекватності при перекладі, творчо передати не лише зміст оригіналу, але й стиль автора, емоційність та експресивність твору); спосіб (мисленнєві дії, спрямовані на аналіз та обробку інформації, проведення аналогій, висунення гіпотез, пошук лінгвістичних еквівалентів та побудова мовленнєвих конструкцій перекладу, вибір адекватних шляхів перекладу); результат (творчий переклад конструкції мови оригіналу на цільову мову та досягнення прагматичності при перекладі).

Узагальнюючи різні підходи до трактування ключових для започаткованого дослідження понять „готовність”, „готовність до професійної діяльності”, а також враховуючи специфіку перекладацької творчої діяльності, феномен „готовність до професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів” – це ініціативна спрямованість особистості на творче виконання професійних завдань на основі набутих знань, умінь і навичок, сформованих особистісних і професійних якостей та установки суб’єкта діяльності на успіх і самовираження. Розкрито компонентний склад готовності до професійної творчої діяльності перекладача (мотиваційно-вольовий, пізнавально-операційний, психофізіологічний, рефлексивний). Встановлено критерії досліджуваної готовності, а саме:–

позитивна мотивація учіння, поєднана із налаштованістю студентів на творчу перекладацьку діяльність (сформованість соціальних і особистісних мотивів, інтерес до вивчення іноземної мови, теорії та практики перекладу як засобу професійного спілкування, усвідомлене ставлення до вивчення перекладацьких дисциплін як до основних у навчальному процесі);–

наявність у студентів загальнонавчальних і фахових знань, умінь та навичок (ступінь усвідомленості практичної значущості іншомовної підготовки, глибина і всебічність знань);–

перелік професійно важливих якостей перекладача, творчих здібностей зокрема (гнучкість мислення, швидкість реакції на отримання та обробку інформації, здатність запам’ятовувати великий обсяг інформації, комунікативні здібності);–

самооцінка, самоконтроль, самокорекція студентами власної практики перекладу як продукту творчої діяльності (здатність до самовираження, уміння бачити і визнавати допущені помилки чи недоліки в роботі та визначати шляхи вдосконалення результатів своєї діяльності).

Врахування сукупності визначених критеріїв – мотиваційно-вольового, пізнавально-операційного, психофізіологічного, рефлексивного компонентів дало можливість визначити наступні рівні сформованості готовності до професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів: репродуктивний, реконструктивний, активно-пошуковий, креативний.

Репродуктивний рівень характеризується нестійкою мотивацією до навчально-пізнавальної діяльності у ВНЗ; наявністю лише обмеженого кола професійних знань, умінь і навичок, що дозволяють приймати стереотипні, стандартні рішення; потребою сторонньої допомоги, консультацій; відсутністю повного переліку професійно важливих якостей перекладача або їх недостатній розвиток; заниженою самооцінкою результатів перекладу як продукту власної творчої діяльності. Репродуктивний рівень досліджуваної готовності включений нами до ступеня перекладацької творчої діяльності, оскільки він є основою навчання творчості.

Реконструктивний рівень характеризується нестійкою мотивацією до майбутньої професійної діяльності; недостатнім рівнем фахових знань, умінь, навичок, що забезпечують аналіз та розв’язання практичних завдань з опорою на зовнішню активізацію мисленнєвої діяльності; відсутністю внутрішнього джерела стимуляції, а саме пізнавального інтересу; потребою студентів у постійній зміні діяльності, від якої вони отримують нові враження; недостатнім рівнем розвитку творчих здібностей та відсутністю самоконтролюи та самокорекції результату своєї діяльності.

Активно-пошуковий рівень характеризується сформованістю позитивної мотивації до майбутньої професійної діяльності; здатністю майбутніх перекладачів прогнозувати, відмовлятися від конформних рішень, виявляти ризик у розв’язанні творчих завдань з перекладу; наявністю у студентів розвинених професійно важливих якостей перекладача, адекватної самооцінки, здатності передбачити ймовірні рішення і способи виходу із ситуацій, що виникають під час перекладу. Проте такі студенти ще не достатньо самостійні й активні в професійній діяльності.

Креативний рівень характеризується глибокими і стійкими соціально значущими мотивами професійної діяльності перекладача; різнобічними і міцними знаннями, навичками і вміннями зі спеціальності; майстерністю та вмінням правильно і творчо підходити до розв’язання перекладацьких завдань; здатністю до асоціювання та виведення закономірностей теоретичним шляхом. У студентів сформовані професійно важливі якості перекладача, адекватна самооцінка, самоконтроль та самокорекція продуктів власної діяльності.

З метою визначення сучасного стану підготовки майбутніх перекладачів до професійної творчої діяльності було проведено констатуючий експеримент. Для цього використано комплекс діагностичних методів дослідження рівня готовності до професійної творчої діяльності студентів, з поміж яких експертне оцінювання, анкетування, тестування, спостереження за діяльністю викладачів перекладу, особисті бесіди зі студентами, розробка та проведення творчих завдань з перекладу.

Результати констатуючого експерименту свідчать про те, що на креативному рівні готовності до професійної творчої діяльності знаходяться 3,2% студентів, на активно-пошуковому – 14,5%, на реконструктивному – 33,5%, на репродуктивному – 48,8%. Більшість студентів не відмовляються від здійснення дослівного перекладу, не розуміють сенсу творчих ситуацій, вони не здатні прогнозувати думки відправника інформації, швидко реагувати на зміни, що навмисно вводяться у проблемні ситуації. Лише 8% респондентів відрізнялися швидкістю реакції у розв’язанні завдань з ускладнюючими умовами та вмінням інтегрувати знання у творчу діяльність, 17% студентів змогли прогнозувати кінцеву творчу мету і демонструвати означені показники творчої діяльності. Більшість студентів потребували додаткових пояснень викладача щодо виконання навчальних завдань.

За результатами констатуючого експерименту встановлено найсуттєві недоліки у практиці підготовки перекладачів: співвідношення форм і методів проведення занять не сприяє розвитку творчих здібностей у студентів, формуванню відповідного ставлення до перекладу як творчого процесу, необхідності самооцінки власної діяльності; викладач програмує мету завдання на основі суб’єкт-об’єктних відносин, пропонує готовий спосіб розв’язання перекладацьких завдань, використовує закономірності, принципи, правила викладання перекладу згідно з навчальним планом, програмами, навчальними засобами, але часто не звертає уваги на те, що переклад – процес творчий, який вимагає творчого підходу до організації навчального процессу. Навчальна діяльність у ВНЗ повинна бути пов’язана не лише з оволодінням професійними знаннями, уміннями, навичками, виконанням перекладацьких завдань, але й методами самоконтролю, самооцінки і самовдосконалення. Це дає підстави для узагальнення про те, що для результативного формування у студентів готовності до професійної творчої діяльності необхідно внести зміни в організацію навчального процесу підготовки перекладачів.

У другому розділі – „Реалізація сукупності педагогічних умов формування готовності до професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів та її експериментальна перевірка” – визначено сукупність педагогічних умов та обґрунтовано модель формування готовності до професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів; розроблено методику формуючого експерименту; здійснено аналіз та узагальнення результатів дослідження.

Результати констатуючого експерименту обумовили необхідність визначення і наукового обґрунтування сукупності педагогічних умов та моделі процесу формування готовності до професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів у ВНЗ.

Однією з педагогічних умов є забезпечення позитивної мотивації учіння і налаштованості студентів-перекладачів на переклад як на особистісно-професійну діяльність і творчий процес. Реалізація даної умови забезпечує сформованість соціальних і особистісних мотивів студентів, усвідомлення сутності і специфіки перекладацької діяльності, бажання підвищувати рівень знань і умінь для майбутньої професійної діяльності. Функціонування даної умови забезпечується використанням міні-лекцій; аналізом нестандартних перекладацьких ситуацій і причин здійснення непрофесійного перекладу; створенням ситуацій успіху; наведенням прикладів із власної перекладацької практики викладача і студентів; порівняльним аналізом перекладів, здійснених авторитетними перекладачами; читанням та перекладом автентичних текстів.

Другою умовою підвищення ефективності педагогічного процесу є оптимальне використання елементів проблемного навчання як засобу активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів. Впроваджена у педагогічний процес умова викликає інтерес студентів до майбутньої професійної діяльності, розвиває розумові здібності, розкриває творчий потенціал, організовує пошук нових знань шляхом спостереження, аналізу та узагальнення фактів. Реалізація цієї педагогічної умови забезпечується використанням ділових та рольових ігор, проблемних методів (брейнстормінг, висунення гіпотез); методів з ускладнюючими умовами (метод інформаційної недостатності, метод нових варіантів, метод часових обмежень), моделюванням проблемних ситуацій; продуктивним діалогом, проведенням дискусій.

Стимулювання творчих здібностей студентів на основі нових інформаційних технологій розглядається як педагогічна умова, яка забезпечує інтелектуальний ріст і незалежність особистості в період інформатизації суспільства, розвиток пізнавальної активності, самостійності та творчості у навчанні студентів, сприяє ефективному і якісному проведенню занять. Реалізація даної умови вирішується у ході перекладу матеріалів конференцій, новин у реальному режимі часу через використання супутникових систем, мережі Інтернет; самостійного аудіювання іншомовних текстів; редагування машинного перекладу, виконання практичних вправ на розвиток гнучкості мислення, контекстуальної здогадки, образної пам’яті, швидкості реакції, написання рефератів на різну тематику.

Четвертою педагогічною умовою, яка розвиває потребу у студентів самостійно шукати оригінальні рішення, почуття відповідальності за власне вирішення проблеми, налаштовує студента на самовираження та самовдосконалення є вияв пізнавальної самостійності студентів у розв’язанні навчальних завдань. Навчальні заняття передбачають великий обсяг самостійної творчої роботи: виконання творчих завдань з перекладу різного ступеня складності для самостійної роботи; опрацювання додаткової тематичної літератури, написання курсових, дипломних робіт, участь в олімпіадах; підготовка доповідей на конференції; виробничо-перекладацька практика.

З урахуванням визначених у дослідженні структурних компонентів і рівнів готовності до професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів, сукупності педагогічних умов нами розроблена модель процесу формування досліджуваної готовності (рис.1).

З метою експериментальної перевірки сукупності педагогічних умов було проведено формуючий експеримент, який поєднував чотири етапи. Переходячи від етапу до етапу відбувалося поступове зниження рівня допомоги викладача і перехід студентів у самостійний творчий пошук.

Перший етап спрямований на формування досліджуваної готовності з пріорітетом мотиваційно-вольового компоненту. Студенти набували знання про роль перекладача в період соціально-політичних і економічних змін в країні та усвідомлювали місце творчості у професійній діяльності перекладача; знайомилися з елементами та етапами творчого процесу, з якостями та властивостями особистості перекладача, необхідними для успішного виконання професійних завдань. На даному етапі конкретизувалася структура готовності до професійної творчої діяльності і визначалися основні її компоненти.

Другий етап формування професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів спрямований на формування пізнавально-операційного компонента. Завданнями цього етапу були: стимулювання потреб у підвищенні фахових знань та їх практичне закріплення; формування умінь і навичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності.

Третій етап формування готовності до професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів спрямований на актуалізацію психофізіологічного компоненту. На даному етапі ставилося завдання розвитку професійно важливих якостей майбутнього перекладача: гнучкості мислення, швидкості реакції на отримання і обробку інформації, творчих та комунікативних здібностей, здатності запам’ятовувати великий обсяг інформації.

Четвертий етап спрямований на формування готовності до професійної творчої діяльності з пріоритетом рефлексивного компоненту. Ставилися завдання розвитку самооцінки та відповідальності за результати своєї діяльності, здатності до самоконтролю, самокорекції та самореалізації у майбутній професійній діяльності.

Порівняльний аналіз показників набутого експериментального матеріалу на початок і кінець формуючого експерименту засвідчив позитивну динаміку в показниках сформованості компонентів готовності до професійної творчої діяльності студентів експериментальних груп на всіх етапах дослідження, в порівнянні зі студентами, які навчалися за традиційною методикою. Так, 5,93% студентів експериментальних груп досягли креативного рівня (на початок експерименту було 2,55%). Активно-пошуковий рівень властивий 20,33% студентів (було 14,4%). Водночас збільшилася кількість студентів, які знаходяться на реконструктивному рівні з 37,29% до 47,46% та зменшилася кількість студентів з репродуктивним рівнем з 45,76% до 26,28%.

У контрольних групах на відміну від експериментальних груп, не було зафіксовано суттєвих змін у рівнях сформованості готовності до професійної творчої діяльності. Динаміку рівнів готовності в контрольних та експериментальних групах після формуючого експерименту зображено на рис.2.

Для перевірки достовірності отриманих результатів у ході експериментальних досліджень було використано непараметричні методи порівняння результатів. Для кожної групи результатів ми висували нуль-гіпотезу (Но) про те, що результати в експериментальних та контрольних групах після проведення формуючого експерименту не мають статистично значущих розбіжностей та перевіряли її шляхом обчислення статистичного критерію ? (критерій Пірсона). Отримані значення критерію Пірсона довели достовірність висунутої нуль-гіпотези.

Існування тісного статистичного та прямого функціонального зв’язку між рівнями сформованості певних компонентів готовності та рівнями готовності до професійної творчої діяльності студентів-перекладачів доведено розрахунком лінійних коефіцієнтів кореляції між зазначеними показниками та побудовано кореляційну матрицю.

Рис. 2. Динаміка рівнів готовності студентів контрольних та експериментальних груп (за результатами формуючого експерименту)

Результати формуючого експерименту підтвердили ефективність експериментальної методики формування готовності до професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів, розроблену на основі обґрунтованої моделі процесу, що досліджується, і сукупності визначених педагогічних умов. Зауважимо, що експериментальним шляхом встановлено, що не у всіх студентів експериментальних груп вдалося сформувати активно-пошуковий і креативний рівні готовності. Це здебільшого ми пояснюємо тим, що частина студентів не пов’язує свої майбутні плани з перекладацькою діяльністю та має неглибокі знання не тільки з іноземної, а й державної мови.

Таким чином, одержані результати формуючого експерименту, достовірність яких підтверджено методами математичної статистики, свідчать про ефективність проведеного дослідження, підтверджують гіпотезу і дозволяють зробити загальні висновки.

ВИСНОВКИ

1. Результати аналізу наукових джерел з проблеми дослідження і практики підготовки фахівців свідчать, що у ВНЗ ще не склалась цілісна методика цілеспрямованого формування готовності до професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів. Це породжує суперечність між рівнем готовності майбутніх перекладачів до професійної творчої діяльності та вимогами до здійснення якісного та творчого перекладу. Професійна творча діяльність трактується нами як складний багаторівневий процес, який полягає в здатності якісно і компетентно створювати творчий продукт – переклад мови оригіналу – на основі сформованої мотивації, професійних знань, умінь і навичок, розвинених творчих здібностей фахівця, набутого ним професійного досвіду. Складовими структури означеної діяльності є: потреба (перекласти мовленнєву конструкцію цільовою мовою); мотив (бажання творчо, якісно і компетентно перекласти конструкції мови оригіналу); мета (досягнути адекватності при перекладі, творчо передати не лише зміст оригіналу, але й стиль автора, емоційність та експресивність твору); спосіб (мисленнєві дії, спрямовані на аналіз та обробку інформації, проведення аналогій, висунення гіпотез, пошук лінгвістичних еквівалентів та побудова мовленнєвих конструкцій перекладу; вибір адекватних шляхів перекладу); результат (творчий переклад конструкції мови оригіналу на цільову мову та досягнення прагматичності при перекладі).

2. Уточнено педагогічну сутність поняття „готовність до професійної творчої діяльності” – це ініціативна спрямованість особистості на творче виконання професійних завдань на основі набутих знань, умінь і навичок, сформованих особистісних і професійних якостей та установки суб’єкта діяльності на успіх і самовираження. З урахуванням специфіки перекладацької діяльності теоретично обґрунтовано сутність компонентів досліджуваної готовності: мотиваційно-вольового, пізнавально-операційного, психофізіологічного, рефлексивного.

3. Визначено критерії готовності до професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів, а саме: позитивна мотивація учіння, поєднана із налаштованістю студентів на творчу перекладацьку діяльність; наявність у студентів загальнонавчальних і фахових знань, умінь та навичок; повний перелік професійно важливих якостей, творчих здібностей зокрема; самооцінка, самоконтроль, самокорекція студентами власного перекладу як продукту творчої діяльності. Теоретично обґрунтовано рівні досліджуваної готовності: репродуктивний, реконструктивний, активно-пошуковий, креативний. Орієнтація проводиться на формування у студентів активно-пошукового і креативного рівнів готовності, як вихідних і необхідних для формування готовності до професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів.

4. Теоретично обґрунтовано і практично перевірено, що ефективність процесу формування готовності до професійної творчої діяльності досягається завдяки реалізації сукупності педагогічних умов: забезпечення позитивної мотивації учіння і налаштованості студентів на переклад як особистісно-професійну діяльність і творчий процес; оптимальне використання елементів проблемного навчання як засобу активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів; стимулювання творчих здібностей студентів на основі нових інформаційних технологій; вияв пізнавальної самостійності студентів у розв’язанні навчальних завдань. Зазначені педагогічні умови діють у навчальному процесі в комплексі та взаємодії і впливають на формування усіх компонентів досліджуваної готовності.

5. Розроблено модель процесу формування готовності до професійної творчої діяльності, до якої входять такі складові: мета; вимоги до практичної підготовки перекладачів; аналіз і оцінка стану підготовки перекладачів; педагогічні завдання, форми і методи роботи на кожному етапі формування готовності до професійної творчої діяльності; педагогічні умови; компоненти та рівні готовності; результат. Названі вище складові моделі взаємопов’язані між собою і взаємодіють.

6. На основі результатів формуючого експерименту доведено, що динаміка рівнів сформованості готовності до професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів зумовлена професійно зорієнтованим змістом навчання, орієнтацією викладача на особистість студента, на формування у нього професійно важливих якостей, самооцінки, самоконтролю, самоактуалізації за допомогою активних форм і продуктивних методів навчання: створення проблемних ситуацій, використання методів з ускладнюючими умовами, проведення занять-диспутів, занять-конференцій, ділових і рольових ігор, використання мережі Інтернет, виконання практичних вправ на розвиток професійно важливих якостей перекладача, виконання творчих завдань з перекладу для самостійної роботи, що забезпечує можливість студенту проявити свої індивідуальні якості, виявити та розвивати його творчий потенціал.

7. Результати формуючого експерименту засвідчили, що на репродуктивному рівні готовності в контрольних групах знаходяться 36,67% студентів, в той час як в експериментальних групах – 26,28%. Відсоток студентів з реконструктивним рівнем готовності в експериментальних групах більше ніж в контрольних групах – 47,46 % проти 41,17%. На активно-пошуковому рівні знаходяться 15,83 % студентів контрольних груп та 20,33% студентів експериментальних груп. Різниця також існує в показниках креативного рівня готовності між контрольними та експериментальними групами, який майже в 2 рази більше сформований в експериментальних групах – 5,93 % студентів проти 3,33 % в контрольних групах.

Проведене нами дослідження не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми. Серед подальших наукових розробок – обґрунтування та побудова професіограми перекладача з усного та письмового перекладу; пошук інтерактивних технологій навчання перекладу у вищій школі; дослідження індивідуально-психологічних особливостей майбутніх перекладачів у процесі формування готовності до професійної творчої діяльності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Волобуєва О.Ф., Шупта О.В. Робота з газетою: Навчальний посібник. – Хмельницький: Видавництво НАПВУ, 1998. – 114 с.

2. Шупта О.В. Шляхи розвитку творчої індивідуальності в процесі вузівської підготовки майбутніх перекладачів // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І.Сущенко (відп. ред.) та ін. – Київ-Запоріжжя. – 2003. – Вип. 28. – С. 310-315.

3. Шупта О.В. Інформаційний підхід до підготовки студентів-перекладачів // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб. наук. пр. – Вип. 5 / Редкол.: І.А.Зязюн (голова) та ін. – Київ-Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. – С. 721-726.

4. Шупта О.В. Самостійна робота як засіб інтенсифікації творчої діяльності майбутніх перекладачів // Науковий вісник Ужгородського національного ун-ту: Серія “Педагогіка. Соціальна робота” – № 7. Ужгород, 2004. – С. 215-218.

5. Шупта О.В. Проблемність навчання як засіб формування готовності до професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів // Зб. наук. пр. № 32. – Хмельницький: Видавництво НАДПСУ, 2005. – С. 94-96.

6. Шупта О.В. Психолого-педагогічна структура готовності майбутніх перекладачів до професійної творчої діяльності // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – 2005. № 1. – С. 40-44.

7. Шупта О.В. Креативність як складова професійно важливих якостей перекладача // Зб. наук. пр. № 23. Частина ІІ. – Хмельницький: Видавництво Національної академії ПВУ, 2002. – С. 411-415.

8. Шупта О.В. Передумови розвитку професійної активності студентів // Зб. наук. пр. “Вісник” Технологічного університету Поділля. – 2003. С. 213-215.

9. Шупта О.В. Роль творчих завдань у підготовці майбутніх перекладачів до професійної творчої діяльності // Науковий часопис “Філологічні студії”, Луцьк: Волинський Академічний Дім, 2004. – № 3 (27). – С. 135-140.

10. Шупта О.В. Формування позитивної мотивації учіння у майбутніх перекладачів // Актуальні проблеми філології та перекладознавства. Збірник праць та доповідей Всеукраїнської наукової конференції. – Хмельницький, ХНУ: 2005. – С. 297-298.

АНОТАЦІЇ

Шупта О.В. Формування готовності до професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – „Теорія та методика професійної освіти”. – Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького, Хмельницький, 2005.

Дисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню та експериментальній перевірці сукупності педагогічних умов формування готовності до професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів. Розкрито сутність поняття „професійна творча діяльність перекладача” та розкрито її структуру. Визначено зміст, основні критерії та рівні досліджуваної готовності. Розроблено і теоретично обґрунтовано модель процесу формування готовності до професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів (мета; вимоги до підготовки перекладачів; аналіз та оцінка стану підготовки перекладачів; педагогічні умови; компоненти готовності; рівні готовності; результат). Визначено вихідний і необхідний рівень сформованості готовності до майбутньої професійної творчої діяльності, форми і методи навчання, розроблено анкети, тести, творчі завдання з перекладу для самостійної роботи. Проведений експеримент підтвердив дієвість розробленої моделі та педагогічних умов.

Ключові слова: професійна творча діяльність, перекладач, готовність до професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів, сукупність педагогічних умов, модель процесу формування готовності до професійної творчої діяльності майбутніх перекладачів.

Шупта О.В. Формирование готовности к профессиональной творческой деятельности будущих переводчиков. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности: 13.00.04 – „Теория и методика профессионального образования”. – Национальная академия Государственной пограничной службы Украины им. Богдана Хмельницького, Хмельницкий, 2005.

Диссертация посвящена определению и теоретическому обоснованию совокупности педагогических условий и разработке модели процесса формирования готовности к профессиональной творческой деятельности будущих переводчиков.

Актуальность проблемы обусловлена противоречиями между требованиями к переводчикам в обществе и уровнем их подготовки к профессиональной деятельности, творческим характером переводческой деятельности и репродуктивными методами обучения в высшем учебном заведении, необходимостью развития у студентов профессиональных качеств и не разработанностью этого вопроса в теории и практике подготовки студентов-переводчиков.

В работе раскрыта педагогическая сущность профессиональной творческой деятельности переводчика, обоснована необходимость овладения ее основами и разработана структура профессиональной творческой деятельности переводчика, которая состоит из: необходимости (перевести речевую конструкцию на язык перевода); мотива (желание творчески, качественно и компетентно перевести); цели (достичь адекватности при переводе, творчески передать не только смысл, но и стиль автора, эмоциональность и экспрессивность материала); способа (мыслительные действия, направленные на анализ и обработку информации, проведение аналогий, поиск лингвистических эквивалентов и построение речевых конструкций); результата (творческий перевод конструкций оригинала на язык перевода и достижение прагматичности при переводе).

В диссертационном исследовании конкретизирована структура готовности к профессиональной творческой деятельности будущих переводчиков. Она включает в себя такие взаимосвязанные структурные компоненты, как мотивационно-волевой, познавательно-операционный, психофизиологический, рефлексивный. Определены критерии и уровни готовности к профессиональной творческой деятельности будущих переводчиков (репродуктивный, реконструктивный, активно-поисковый, креативный).

В ходе констатирующего эксперимента выявлено, что только 17,7 % студентов (14,5 % находяться на активно-поисковом уровне, 3,2 % – на креативном) готовы к будущей профессиональной творческой деятельности. Проведенный эксперимент констатировал необходимость внедрения в процесс профессиональной подготовки