ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

СУХОВІРСЬКИЙ ОЛЕГ ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 371.13:004(043.3)

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

ДО ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

13.00.04 – “Теорія та методика професійної освіти”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України.

Науковий керівник доктор технічних наук, професор Дорошенко Юрій Олександрович, Інститут педагогіки АПН України, завідувач лабораторії навчання інформатики

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Ничкало Нелля Григорівна, Апарат Президії АПН України, академік-секретар відділення педагогіки і психології професійно-технічної освіти;

кандидат фізико-математичних наук, професор Білоусова Людмила Іванівна, Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди, завідувач кафедри інформатики

Провідна установа Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г.Короленка, кафедра педагогічної майстерності, Міністерство освіти і науки України, м.Полтава

Захист відбудеться “10” листопада 2005 р. о 16оо годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м.Київ, вул.Артема, 52-д.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту педагогіки АПН України (04053, м.Київ, вул.Артема, 52-д)

Автореферат розіслано “7” жовтня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Д.Березівська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасному світі відбувається об’єктивний процес проникнення інформаційних технологій в усі сфери життєдіяльності людства, засоби інформатизації дедалі інтенсивніше входять у навчальний процес загальноосвітньої школи і вищого педагогічного навчального закладу. Процеси інформатизації суспільства та освіти взаємопов'язані та взаємозумовлені. Підготовка фахівців, які володіють сучасними комп'ютерно орієнтованими технологіями, вимагає підвищення загального рівня інформатизації суспільства в цілому. Філософські підвалини переходу до інформаційного суспільства, закладені М.М.Амосовим, Д.Беллом, 3.Бжезинським, Н.Вінером, В.М.Глушковим, І.Масудою А.П.Сухановим, Е.Тоффлером, набули подальшого розвитку щодо проблем інформатизації суспільства в дослідженнях В.М.Касаткіна, М.Кастеллса, Д.Тапскотта, А.Д.Урсула, О.Б.Шевчука та ін.

Ключові проблеми інформатизації освіти як складової інформатизації суспільства, аналіз педагогічного потенціалу інформатизації навчального процесу розкрито в працях В.Ю.Бикова, А.Ф.Верланя, Б.С.Гершунського, А.М.Гуржія, Ю.О.Дорошенка, А.П.Єршова, М.І.Жалдака, Ю.О.Жука, Р.Кларка, О.А.Кузнецова, В.М.Мадзігона, Ю.І.Машбиця, І.Ф.Прокопенка, В.Д.Руденка, О.В.Співаковського, П.Старра та багатьох інших науковців.

Питанням вивчення інформатики та застосування інформаційних технологій у середній і вищій школі присвячені праці Н.В.Апатової, Л.П.Бабенко, Л.І.Білоусової, С.О.Бєшенкова, Р.Вільямса, Я.М.Глинського, В.М.Заварикіна, І.Т.Зарецької, В.Г.Житомирського, Г.Кєдровіча, І.Ю.Козачука, Б.Г.Колодяжного, В.В.Лапінського, М.П.Лапчика, О.М.Макарчука, К.Макліна, О.П.Мінцера, В.М.Монахова, Н.В.Морзе, С.А.Ракова, Ю.С.Рамського, С.В.Симоновича, М.Сміта, Т.В.Тихонової, Д.Якобсена, Т.В.Ящун та багатьох інших дослідників.

Проблеми розвитку й застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освіті в цілому та в початковій школі зокрема розглядалися на рівні Інституту ЮНЕСКО з інформаційних технологій в освіті і знайшли своє відображення у доповіді голови Комісії ЮНЕСКО з питань освіти Жака Делора. Ці ідеї пронизують усі документи Болонського процесу з питань розвитку вищої освіти у Європейському освітньому просторі.

В Україні 1998 р. розроблено Концепцію та Національну програму інформатизації. На їх основі створена “Концепція інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп'ютеризації сільських шкіл” (2001 р.). Освіта України сьогодні перебуває в стані інтенсивного впровадження в практику роботи шкіл згаданих вище програмних документів. Для якісної реалізації поставлених завдань в цьому плані значну роль відіграє рівень комп'ютерно-інформаційної (інформатичної) підготовки вчителя, особливо вчителя початкової школи.

Окремими проблемами підготовки майбутнього вчителя займалися О.А.Абдулліна, А.М.Алексюк, Ю.К.Бабанський, М.І.Бурда, Н.М.Буринська, С.С.Вітвицька, С.У.Гончаренко, М.В.Гриньова, М.Б.Євтух, І.А.Зязюн, Н.В.Кузьміна, О.І.Ляшенко, Н.Г.Ничкало, О.М.Пєхота, І.П.Підласий, С.В.Сисоєва, В.О.Сластьонін, Г.В.Троцко, Л.О.Хомич, Г.І.Щукіна та ін.

У наукових дослідженнях приділяється відповідна увага і професійній підготовці вчителів початкової школи, а саме: теоретичним та методологічним засадам підготовки майбутніх учителів присвячені праці К.Б.Авраменко, Ш.О.Амонашвілі, В.І.Бондаря, О.Я.Савченко, В.О.Сухомлинського. Проблема ступеневої освіти вчителів початкових класів розглядалася С.П.Власенко, М.М.Дарманським, Л.О.Хомич, О.Г.Кучерявим. Програмно-методичне забезпечення підготовки вчителів початкової школи розроблялося Т.М.Байбарою, Н.М.Бібік, М.В.Богдановичем, М.С.Вашуленком, М.В.Гриньовою, С.І.Дорошенком, В.Р.Ільченко, М.В.Козаком, Я.А.Королем та ін.

Науковий та методичний супровід впровадження ІКТ у навчально-виховний процес початкової школи здійснюють С.Я.Колесніков, М.М.Левшин, Г.В.Ломаковська, Й.Я.Ривкінд, Ф.М.Ривкінд, В.М.Шевченко (Україна), А.В.Горячев, Ю.А.Первін, А.Л.Семенов (Росія), Б.Хантер (США).

Особливістю використання комп'ютерної техніки в початковій школі є підвищена увага до санітарно-гігієнічних вимог щодо збереження психічного і фізичного здоров'я молодших школярів. Дослідженням впливу комп'ютерних засобів на здоров'я дитини присвячені роботи В.М.Бондаровської та Н.С.Польки. Психолого-педагогічні проблеми комп'ютеризації навчання молодших школярів розкрито в працях І.С.Белавіної, О.Б.Бовть, О.В.Дороніної, Д.В.Зарецького, З.А.Зарецької, В.Є.Краснопольського, Ю.І.Машбиця, С.А.Шапкіна та ін.

Питання формування готовності майбутнього вчителя до використання ІКТ, досвід підготовки вчителя початкових класів у галузі інформаційних технологій висвітлено в працях С.О.Гунька, Ю.О.Дорошенка, І.А.Доніної, М.І.Жалдака, Ю.О.Жука, О.В.Кравчук, М.М.Левшина, Н.П.Листопад, О.В.Майбороди, Є.М.Разинкіної, І.М.Смирнової, С.І.Тадіян, О.Є.Трофімова, В.В.Шакотька, О.В.Шиман.

Проблема інформатичної підготовки вчителя початкової школи має свою специфіку. Насамперед це пов’язано з санітарно-гігієнічними вимогами до організації навчального процесу в початковій школі з використанням комп’ютерних засобів та інформаційних технологій. Існують різні підходи до обґрунтування доцільності чи недоцільності використання комп'ютерних засобів у початковій школі. Саме це, в першу чергу, позначилося на теоретичному обґрунтуванні змісту інформатичної підготовки майбутнього вчителя.

Як засвідчило дослідження, переважна кількість учителів початкової школи не готова використовувати ІКТ у своїй професійній діяльності. Проведення уроків з комп'ютерною підтримкою в початковій школі подекуди здійснюється вчителями інформатики старших класів, що не дозволяє повною мірою враховувати специфіку навчання молодших школярів. Аналіз підходів до організації вивчення інформатики та нових інформаційних технологій у вищих педагогічних закладах України різного рівня акредитації показав, що в умовах ступеневої освіти підготовка вчителів має базуватися на зближенні позицій навчальних планів. Наявний стан досить далекий від цього як по кількості годин в навчальних планах, так і у визначенні місця й часу реалізації цих годин.

Потребують також свого теоретичного обґрунтування підходи до змісту навчальних предметів, які забезпечуватимуть необхідний рівень інформатичної підготовки вчителя початкової школи. Актуальною є також і проблема міжпредметних зв'язків спеціальних курсів інформатичної спрямованості з усіма предметами навчального плану професійної підготовки вчителя початкової школи.

Таким чином, соціальна потреба в учителях початкових класів, які на достатньому рівні вміють використовувати комп'ютерні засоби й інформаційні технології у своїй професійній діяльності, зокрема готувати й проводити уроки з комп'ютерною підтримкою, нині задовольняється явно недостатньою мірою.

Суперечність полягає у розбіжностях між соціальним замовленням та існуючою системою підготовки вчителів початкових класів. Необхідність подолання виявленої суперечності зумовила вибір теми дисертаційного дослідження – "Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до використання інформаційних технологій".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з планом науково-дослідної роботи лабораторії навчання інформатики Інституту педагогіки АПН України – “Зміст і методика навчання інформатики в умовах переходу до 12-річної загальної середньої освіти” (реєстр № U000095).

Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки АПН України 08.11.2001 р. (протокол №8) і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 26.02.2002 р. (протокол №2).

Об'єкт дослідження – процес підготовки майбутнього вчителя початкової школи в умовах вищої педагогічної ступеневої освіти.

Предмет дослідження – мета, завдання, рівні, принципи, зміст, структура, форми, методи інформатичної підготовки майбутнього вчителя початкової школи.

Мета дослідження – розробка та теоретичне обґрунтування моделі інформатичної підготовки майбутнього вчителя початкової школи в умовах ступеневої освіти.

Концептуальні ідеї дослідження базуються на положеннях щодо наступності інформатичної підготовки вчителя початкової школи на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях; створенні належних психолого-педагогічних умов для реалізації системи інформатичної підготовки студентів; відборі та структуруванні змісту навчального матеріалу з основ інформатизації навчально-виховного процесу; забезпеченні міждисциплінарних зв'язків у інформатичній підготовці майбутнього вчителя початкової школи.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що інформатична підготовка майбутнього вчителя початкової школи буде ефективною за умов:

- обґрунтування теоретико-методологічних, дидактичних і методичних засад інформатичної підготовки майбутнього вчителя початкової школи з урахуванням вимог Державного стандарту початкової загальної освіти;

- дидактичного обґрунтування змісту навчального матеріалу та методичних підходів до викладання курсів "Основи інформатики та обчислювальної техніки" і "Нові інформаційні технології" в умовах ступеневої вищої освіти;

- розробки та впровадження моделі інформатичної підготовки.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

1)

2)

3)

4)

5)

6)

Методологічну основу дослідження становлять положення про діалектичний характер взаємодії суб'єктів навчально-виховного процесу, їх функціональний взаємозв’язок, системно-структурний і особистісно діяльнісний підходи у навчанні, що дає можливість розглядати суб'єкт як ціле, утворене в результаті взаємодії його елементів, і враховувати гуманістичну сутність людини; основні положення теорії наукового пізнання; системно-структурний підхід, який передбачає цілісність розгляду об’єкта, виявлення специфіки та взаємодії його складових частин, прогнозування подальшого розвитку, а також принципи науковості, наступності, інтеграції, наочності, зв’язку теорії з практикою.

Теоретичні основи дослідження становлять положення філософії і соціології професійної та педагогічної освіти (Б.Г.Ананьєв, В.П.Андрущенко, Б.С.Гершунський, І.А.Зязюн, В.Г.Кремень, Н.Г.Ничкало, О.Я.Савченко, Г.Г.Філіпчук) та концептуальні положення Комісії ЮНЕСКО з питань освіти, Болонського процесу щодо ролі і місця інформаційних технологій в освіті, підтримка і розвиток зазначеного процесу в Україні (В.Ю.Биков, Я.Я.Болюбаш, М.І.Жалдак, В.Г.Кремень, О.Б.Шевчук).

Під час розробки програми та методики наукового пошуку нами враховувалися результати досліджень в галузі інформатичної підготовки студентської молоді (В.Ю.Биков, Л.І.Білоусова, Ю.О.Дорошенко, М.І.Жалдак, Ю.О.Жук, А.П.Єршов, В.М.Мад-зігон, Ю.І.Машбиць, Т.В.Тихонова), а також у сфері педагогічної освіти (Ю.К.Бабанський, Т.М.Байбара, І.Д.Бех, Н.М.Бібік, М.С.Вашуленко, С.У.Гонча-ренко, М.В.Гриньова, І.А.Зязюн, І.Я.Лернер, С.Д.Максименко, Н.Г.Ничкало, О.Я.Савченко, Л.О.Хомич). Розробка навчальних планів та програм проводилася з урахуванням досліджень впливу комп'ютерних засобів на дітей молодшого шкільного віку (І.С.Белавіна, В.М.Бондаровська, О.В.Дороніна, Ю.І.Машбиць, Н.С.Полька, С.А.Шапкін).

Для розв’язання окреслених завдань дослідження використовувався комплекс методів теоретичного й експериментально-емпіричного рівнів:

- теоретичні – вивчення філософської, педагогічної, психологічної літератури, навчально-методичних і нормативних джерел з проблем педагогічної освіти, що дало змогу систематизувати теоретичні матеріали за темою дослідження;

- емпіричні – вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду; анкетування, тестування, бесіди, опитування; моделювання різних педагогічних ситуацій, методичних заходів, які допомогли обґрунтувати підходи щодо підвищення якості інформатичної підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах ступеневої освіти;

- експериментальні – педагогічний експеримент у складі констатувального, пошукового і формувального етапів, який дав можливість дослідити реальний стан процесу інформатичної підготовки студентів, здійснити експериментальну перевірку моделі інформатичної підготовки майбутніх учителів початкової школи, апробувати та підтвердити ефективність авторського навчально-методичного забезпечення.

Використовувалися також графічні форми унаочнення одержаної інформації та опрацьованих результатів експерименту (таблиці, діаграми).

Дослідження проводилося поетапно протягом 2000–2005 років.

На першому етапі (2000–2001 рр.) теоретично осмислювалася проблема, визначались об’єкт, предмет дослідження, його мета і завдання, вивчалася філософська, педагогічна, психологічна, навчально-методична література з обраної теми, розроблялися методологічні засади дослідження.

На другому етапі (2001–2002 рр.) здійснювався аналіз сучасного стану викладання "Основ інформатики та обчислювальної техніки" і "Нових інформаційних технологій" у вищих педагогічних навчальних закладах різних рівнів акредитації, оцінювалася його результативність. Розроблялася теоретична модель інформатичної підготовки майбутніх педагогів за спеціальністю “Початкове навчання” в умовах ступеневої вищої педагогічної освіти. Обґрунтовувались особливості викладання курсів “Основи інформатики та обчислювальної техніки" на І освітньо-кваліфікаційному рівні "молодший спеціаліст" і “Нові інформаційні технології” на ІІ освітньо-кваліфікаційному рівні "бакалавр".

На третьому етапі (2003–2004 рр.) обґрунтовувалися особливості викладання курсу “Нові інформаційні технології” на ІІІ освітньо-кваліфікаційному рівні "спеціаліст"; здійснювалась експериментальна перевірка розробленої моделі інформатичної підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах ступеневої освіти; опрацьовувались і систематизувались експериментальні результати дослідження; проводився порівняльний аналіз проміжних і кінцевих результатів педагогічного експерименту; формулювалися висновки, узагальнювалися результати наукового пошуку, оформлявся текст дисертації.

Експериментальна база дослідження: Хмельницький гуманітарно-педагогічний інститут, Мукачівський гуманітарно-педагогічний інститут, педагогічні училища та коледжі Вінницької, Волинської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської та Чернівецької областей. Всього експериментальним дослідженням охоплено 12 вищих педагогічних навчальних закладів різних рівнів акредитації. В експериментальному дослідженні взяли участь 15 викладачів інформатики, понад 800 студентів педагогічних училищ, коледжів та інститутів.

Наукова новизна одержаних результатів:

- уперше розроблено й обґрунтовано теоретичну модель інформатичної підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах ступеневої вищої педагогічної освіти; проведено аналіз підходів до викладання базових предметів інформатичної підготовки вчителя початкової школи у вищих педагогічних навчальних закладах України різного рівня акредитації; визначено складові готовності вчителя початкової школи до використання інформаційних технологій;

- удосконалено зміст і структуру предметів "Основи інформатики та обчислювальної техніки" і "Нові інформаційні технології" в умовах підготовки майбутнього вчителя початкової школи на рівнях "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст";

- подальшого розвитку набули міжпредметні зв'язки базових дисциплін інформатичної підготовки вчителів з предметами навчального плану професійної підготовки вчителя початкової школи на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці змісту курсів “Основи інформатики та обчислювальної техніки” і "Нові інформаційні технології", методичних рекомендацій з інформатичної підготовки майбутніх учителів початкової школи на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях, у виявленні й актуалізації міжпредметних зв'язків у інформатичній підготовці вчителя початкової школи з іншими предметами навчального плану.

Результати дослідження впроваджено в практику роботи Хмельницького гуманітарно-педагогічного інституту (довідка № від 17.08.2004 р.) та 11-ти педагогічних коледжів і училищ (довідка Міністерства освіти і науки України №42-23/1916 від 31.05.2005 р.).

Розроблені дидактичні матеріали можуть бути використані викладачами і студентами вищих педагогічних навчальних закладів України, а також для створення підручників, навчальних посібників для ВПНЗ.

Особистий внесок здобувача полягає в узагальненні теоретичних положень, що характеризують систему інформатичної підготовки майбутнього вчителя початкової школи; у відборі і структуруванні змісту навчального матеріалу з "Основ інформатики та обчислювальної техніки" і "Нових інформаційних технологій" для ступеневої підготовки вчителів початкової школи та визначенні методичних підходів до їх викладання.

У працях, написаних у співавторстві з Ю.О.Дорошенком, В.О.Очеретним, Н.В.Семенюк, автору належить аналіз перспектив використання програмних засобів створення гіпертекстових документів майбутніми вчителями, розробка методичних рекомендацій щодо використання прикладних програм з комплексу “Сходинки до інформатики. 2 клас” у початковій школі, методики застосування комп'ютерних засобів для визначення рівня навчальних досягнень учнів учителями початкових класів, навчальної програми з предмета “Основи інформатики та обчислювальної техніки” і методичних рекомендацій щодо її реалізації в умовах ступеневої освіти вчителів початкових класів, визначення складових готовності вчителя початкової школи до комп'ютерної діагностики навчально-виховного процесу, опис умов комп'ютерного тестування в початковій школі.

На всіх етапах наукового пошуку автор особисто брав участь в організації та проведенні експериментальної роботи, впровадженні розроблених рекомендацій, здійснюючи викладацьку діяльність з інформатичної підготовки майбутніх учителів початкової школи.

Вірогідність результатів дослідно-експериментальної роботи та сформульованих на їх основі висновків забезпечено методологічним і теоретичним обґрунтуванням вихідних положень; застосуванням комплексу взаємодоповнювальних методів дослідження, що відповідають меті, об’єкту, предмету, завданням; репрезентативності вибірки; кількісним і якісним аналізом емпіричного матеріалу із застосуванням апарату теорії ймовірності та математичної статистики.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційної роботи обговорено на 18 науково-практичних конференціях і семінарах: міжнародних науково-практичних конференціях “Проблеми початкової ланки освіти в контексті розвитку світових педагогічних тенденцій” (7-8 квітня 2003 р., Київ–Хмельницький–Івано-Франківськ), "Комп’ютерно-інформаційні технології у навчальному процесі середньої та вищої школи” (15-17 травня 2003 р., м.Косів Івано-Франківської області), “Інформатизація освіти України: стан, проблеми, перспективи” (3-5 вересня 2003 р., м.Херсон), “Реклама і дизайн ХХІ сторіччя: наука, освіта, бізнес” (17-19 вересня 2003 р., м.Київ), “Стратегія управління закладами освіти в умовах формування інформаційного суспільства” (22-24 квітня 2004 р., м.Миколаїв), “Інформаційно-комунікаційні технології у середній і вищій школі“ (27–29 травня 2004 р., м.Ізмаїл Одеської обл.); всеукраїнських науково-практичних конференціях “Зміст і технології шкільної освіти” (6 березня 2001 р., 26-28 березня 2002 р., 25-26 березня 2003 р., 30-31 березня 2004 р., м.Київ), “Проблеми адаптації студентів до навчання за умов фахової ступеневої підготовки” (4-5 квітня 2002 р., м.Хмельни-цький), “Проблеми сучасного підручника” (2-3 червня 2002 р., 2-3 червня 2003 р., м.Київ), “Актуальні проблеми трансформації соціогуманітарної освіти” (4-5 грудня 2003 р., м.Кам’янець-Подільський Хмельницької обл.); Всеукраїнському науково-практичному семінарі “Наступність у навчанні інформатики майбутніх учителів початкової школи в умовах ступеневої вищої освіти” (29-30 квітня 2002 р., м.Хмель-ницький); регіональних науково-практичних семінарах “Підготовка вчителів початкової школи до використання інформаційних технологій” (13-15 вересня 2001 р., м.Хмельницький), “Організаційно-педагогічні проблеми ступеневої підготовки педагогів” (17-18 жовтня 2001 р., м.Хмельницький), “Підготовка вчителів початкової школи до використання інформаційних технологій” (22-23 квітня 2004 р., м.Хмельницький).

Апробація та порівняльний аналіз ідей дослідження також здійснювалася під час роботи автора в якості члена комісії Міністерства освіти і науки України з питань вивчення стану впровадження курсу “Сходинки до інформатики” в 2--х класах м.Києва (24.11.2004 – 28.11.2004 р. відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 22.10.2004 р. №705).

Основні матеріали дослідження покладено в основу лекцій, практичних і семінарських занять, які проводить автор дисертації зі студентами Хмельницького гуманітарно-педагогічного інституту.

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 24 опублікованих працях, з них 17 – написано без співавторів. Серед публікацій – 2 навчальних посібники (1 – одноосібний), 3 навчальних програми з методичними рекомендаціями (2 – одноосібні), 6 статей у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України (5 – одноосібні).

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (264 найменування, з них 12 – іноземними мовами) на 27 сторінках, 10 додатків на 81 сторінці. Робота містить 10 таблиць на 7 сторінках. Загальний обсяг дисертації 303 сторінки, основна її частина займає 182 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність наукового пошуку з обраної проблеми, визначено стан її дослідженості, об’єкт, предмет, мету, концептуальні ідеї, загальну гіпотезу, завдання дослідження, охарактеризовано теоретико-методологічні засади організації дослідження, його джерела, методи та етапи, наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, виділено шляхи апробації і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – “Інформатична підготовка майбутнього вчителя початкової школи як науково-теоретична та практична проблема” – здійснено аналіз проблеми інформатичної підготовки вчителя в педагогічній літературі, викладено результати вивчення стану викладання інформатики, технічних засобів навчання та нових інформаційних технологій у педагогічних училищах, коледжах, інститутах та університетах нашої країни.

Аналіз літературних джерел (І.Ю.Алексеєва, Д.Белл, З.Бжезинський, В.М.Глушков, О.П.Голобуцький, Е.Тоффлер, Ю.Хаяші, О.Б.Шевчук) вказує на те, що процес переходу до інформаційного суспільства та інформатизації усіх сфер життєдіяльності людини є природним і зумовлений перебігом розвитку людства. Розуміння цієї позиції відображено в працях (В.Ю.Биков, Р.Вільямс, А.М.Гуржій, Ю.О.Дорошенко, А.П.Єршов, М.І.Жалдак, В.Г.Мадзігон, К.Маклін, Ю.І.Машбиць, І.Ф.Прокопенко, В.Д.Руденко), де розглядаються умови інформатизації освіти. Стратегічна необхідність розвитку даного напряму відзначена в Концепції інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризації сільських шкіл. Аналіз вказує на те, що дослідники (С.О.Гунько, Ю.О.Дорошенко, І.А.Доніна, М.І.Жалдак, М.М.Левшин, О.В.Майборода, Є.М.Разінкіна, І.М.Смирнова, С.І.Тадіян, О.Є.Трофімов, В.В.Шакотько) великого значення надають підготовці педагогів до використання інформаційних технологій у своїй професійній діяльності. Така підготовка здійснюється на засадах формування інформаційної культури вчителя (С.О.Гунько, М.І.Жалдак, І.М.Смирнова, С.І.Тадіян, О.В.Шиман). В умовах впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у початкову школу особливого значення надається проблемам організаційно-педагогічного та методичного забезпечення навчально-виховного процесу (М.М.Левшин, Л.С.Ткачук, А.В.Горячев, Ю.А.Первін, А.Л.Семенов, Ф.М.Ривкінд, Б.Хантер) та санітарно-гігієнічним і психологічним обмеженням (І.С.Белавіна, В.М.Бондаровська, О.В.Дороніна, Д.В.Зарецький, З.А.Зарецька, В.Є.Краснопольський, Ю.І.Машбиць, Н.С.Полька, С.А.Шапкін).

Критеріями готовності вчителя початкової школи до використання інформаційних технологій визначено рівень навичок кваліфікованого користувача комп'ютерної техніки; знань особливостей використання КТ в початковій школі; вмінь використовувати КТ на уроці в початковій школі, здійснювати пошук інформації, отримувати нові знання та здійснювати самоосвіту засобами НІТ, створювати власні дидактичні матеріали засобами НІТ, діагностувати рівень навчальних досягнень учнів засобами НІТ, здійснювати організаційну діяльність та планування засобами НІТ, використовувати НІТ для наукової діяльності та під час підготовки дипломної роботи.

Анкетування вчителів початкової школи, яким було охоплено 896 осіб, показало, що 65,7% з них не мали можливості систематично користуватися комп’ютерною технікою. Так, 93,5% вчителів вважають, що не володіють комп’ютерною технікою або мають недостатній рівень володіння. Аналіз анкет вказує також на недостатні знання про можливості застосування комп’ютерних засобів і низький рівень готовності вчителів до використання інформаційних технологій у своїй професійній діяльності.

Критеріями аналізу навчальних планів 21 вищого педагогічного навчального закладу України різних рівнів акредитації було визначено: рівень готовності вчителів початкової школи до використання КТ; навчальні предмети, в межах яких може здійснюватися підготовка майбутніх учителів до використання інформаційних технологій; обсяг навчальних годин, виділений на вивчення предметів інформатичного напряму у ВПНЗ; додаткові спеціалізації інформатичного напряму, які надають ВПНЗ своїм випускникам; зміст предметів інформатичної складової підготовки майбутнього вчителя. Як показав цей аналіз, кількість годин, передбачених на вивчення предметів інформатичного напряму підготовки, суттєво різниться (табл. 1).

Таблиця 1

Обсяг навчальних годин, які припадають на предмети

інформатичної підготовки майбутніх учителів початкової школи

у вищих педагогічних навчальних закладах

Навчальні заклади | Обсяг аудиторних годин

10 педагогічних училищ | 59 | 78 | 78 | 78 | 76 | 78 | 78 | 78 | 78 | 78

4 педагогічних коледжі | 132 | 78 | 28 | 112

7 педагогічних інститутів (університетів) | 34 | 72 | 42 | 36 | 72 | 36 | 44

За значних розбіжностей навчального навантаження зміст предметів інформатичного напряму підготовки також відрізнятиметься. Такі відмінності вказують не лише на різні підходи до вивчення цих предметів, а й на різні підходи у визначенні пріоритетів підготовки майбутніх учителів початкової школи. Аналіз змісту предметів інформатичного напряму дозволив виділити два основних характерних підходи. Перший полягає у глибшому засвоєнні навичок користувача комп'ютерної техніки. Другий – у вивченні методики використання комп'ютерної техніки в початковій школі. Зосередження на одному з цих підходів призводить до деякого звуження інформатичної підготовки. Зазначене вище зумовило неузгодженість введення додаткових спеціалізацій інформатичного напряму для випускників факультетів “Початкового навчання”.

Як бачимо, сучасний вчитель початкової школи має досить низький рівень володіння комп'ютерними засобами й інформаційними технологіями і не готовий використовувати їх у своїй професійній діяльності, а більшість робочих навчальних програм з інформатики та нових інформаційних технологій вищих педагогічних навчальних закладів не адаптовано до підготовки майбутнього вчителя початкової школи. З метою виправлення такого становища необхідно визначити принципи відбору змісту предметів "Основи інформатики та обчислювальної техніки" та "Нові інформаційні технології" на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях; розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити модель інформатичної підготовки майбутнього вчителя початкової школи в умовах ступеневої освіти та визначити відповідні педагогічні умови.

У другому розділі – “Педагогічні умови підготовки вчителя початкової школи до використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі” – розкрито дидактичні особливості побудови курсу “Нові інформаційні технології в початковій школі” в умовах ступеневої підготовки вчителів початкової школи. Розроблено та теоретично обґрунтовано модель інформатичної підготовки вчителя початкової школи (рис. 1), що дозволяє здійснювати ефективний аналіз цієї складової професійної підготовки вчителя початкової школи та прогнозувати зміни її результативності. Ця модель окреслює взаємозв'язки методичної системи, перебігу навчального процесу у вищому педагогічному навчальному закладі та впливу зовнішнього середовища. При цьому навчальний процес розглядається в контексті поступового підвищення готовності випускника вищого педагогічного навчального закладу до використання інформаційних технологій. Факторами зовнішнього середовища, які суттєво впливають на цей процес, визначено рівень інформатизації життєдіяльності викладача та студента, а також рівень інформатизації навчального закладу. Ступінь впливу цих факторів залежить від рівня інформатизації суспільства. Вищий рівень готовності вчителя початкової школи до використання інформаційних технологій визначатиме надалі процеси розвитку інформаційного суспільства, інтенсифікацію інтеграції інформаційних технологій в життєдіяльність людини, а отже, і загальний рівень інформатизації суспільства.

Запропоновано здійснювати інтеграцію інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес з урахуванням складових підготовки майбутнього вчителя початкової школи: технологічної, психолого-педагогічної, санітарно-гігієнічної, методичної, естетично-художньої, професійної. Об’єднання цих складових здійснюється в межах курсу “Нові інформаційні технології”.

Основними критеріями, згідно з якими здійснювався відбір змісту підготовки вчителя початкової школи до використання інформаційних технологій, визначено необхідний рівень готовності майбутнього вчителя початкової школи до використання інформаційних технологій, орієнтацію на зміст початкової освіти та структуру діяльності вчителя початкових класів; урахування сучасного стану вищої освіти, її фінансово-економічного, кадрового та технічного забезпечення; відповідність нормативно-правовим документам, чинним в Україні, та можливість органічної інтеграції в навчальні плани вищих педагогічних навчальних закладів.

На основі запропонованих критеріїв відбору змісту розроблено програму курсу “Нові інформаційні технології в початковій школі”. Реалізація даного предмета здійснюється за 4 напрямами: “Використання нових інформаційних технологій вчителем початкової школи в своїй професійній діяльності”, “Вивчення учнями початкової школи елементів комп’ютерної обізнаності”, “Визначення рівня навчальних досягнень учнів засобами інформаційних технологій”, “Створення електронних дидактичних матеріалів супроводження навчального процесу”.

Рис. 1. Модель інформатичної підготовки майбутнього вчителя початкової школи

Автоматизований моніторинг, діагностика та управління навчально-виховним процесом є одним з найефективніших напрямів застосування педагогом комп’ютерної техніки. Тому одним із напрямів інформатичної підготовки вчителя початкових класів повинно бути вивчення основ складання тестів та набуття навичок використання комп’ютерних технологій оцінювання рівня навчальних досягнень учнів. Готовність учителя початкової школи до комп'ютерної діагностики навчально-виховного процесу має такі складові: вміння використовувати комп'ютерну техніку; знання основ тестології та вміння складати тести; вміння проводити уроки з комп'ютерною підтримкою; знання санітарно-гігієнічних та психо-фізіологічних вимог використання комп'ютерної техніки в початковій школі; вміння здійснювати аналіз отриманих результатів та виробляти відповідні управлінські рішення.

Високі темпи оновлення програмних засобів і технологій вимагають від учителя постійного самовдосконалення, самоосвіти та професійного саморозвитку. Формування такої здатності також має реалізовуватися засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Для забезпечення ефективного професійного саморозвитку вчитель повинен мати професійні знання, уміння та навички, умови реалізації саморозвитку та професійно-психічну спрямованість особистості. Результатом процесу професійного саморозвитку майбутнього вчителя є його готовність до фахового зростання і включає такі компоненти: цілемотиваційний, змістовий, операційний, інтеграційний.

У третьому розділі – “Експериментальна перевірка ефективності підготовки вчителя початкової школи до використання інформаційних технологій” – викладено методику та основні етапи наукового пошуку, описано результати експериментальної роботи.

Розробляючи програму та методику експериментальної роботи, ми припустили, що підготовка майбутніх учителів початкової школи до використання інформаційних технологій може бути ефективною за умов розробки та впровадження науково обґрунтованої моделі. На кожному етапі експериментальної роботи визначалися цілі, завдання, зміст, здійснювався аналіз отриманих дослідницьких результатів. Експериментально-дослідна робота проводилася упродовж 2001–2005 рр. Усього експериментом було охоплено понад 800 учнів початкових класів, понад 800 учителів початкових класів, понад 600 студентів Хмельницького гуманітарно-педагогічного інституту та більше 180 студентів Мукачівського гуманітарно-педагогічного інституту.

Для проведення експериментальної роботи з перевірки ефективності моделі інформатичної підготовки майбутнього вчителя початкової школи на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях у Хмельницькому гуманітарно-педагогічному інституті було визначено 24 академічних навчальних групи студентів факультету початкового навчання загальною кількістю 675 чоловік. У 8 контрольних групах (221 особа) на факультеті початкового навчання студенти удосконалювали свої знання, вміння та навички використання комп’ютерної техніки та прикладного програмного забезпечення. До 16-ти експериментальних груп увійшли 454 студенти.

Для діагностики рівня готовності майбутніх учителів початкової школи до застосування інформаційних технологій згідно з визначеними критеріями виділено три рівні параметричних характеристик таких умінь:

- низький (адаптивно-репродуктивний) – студенти володіють мінімумом навичок користування комп’ютерною технікою, але не можуть їх застосовувати у своїй повсякденній навчальній діяльності та при проходженні педагогічної практики; не знають умов використання ІКТ в початковій школі; не вміють користуватися інформаційно-пошуковими системами мережі Інтернет;

- середній (активно-дійовий) – студенти застосовують комп’ютерні засоби для розв’язання різноманітних завдань, але це застосування носить збіднений характер і обмежується роботою з текстовими процесорами та створенням найпростіших дидактичних матеріалів; вони здатні здійснювати відбір прикладного програмного забезпечення, але не володіють системним підходом до його використання, під час пошуку інформації керуються лише найпростішими критеріями;

- високий (аналітико-динамічний) – студенти володіють творчим підходом до використання ІКТ в професійній діяльності; систематично користуються ІКТ під час проходження педагогічної практики; можуть не тільки активно застосовувати свої знання та вміння у практичній діяльності, а й стають активними помічниками-консультантами своїх колег-педагогів та батьків учнів.

Діагностика рівня володіння комп’ютерними засобами студентами контрольних та експериментальних груп на початку експерименту проводилася нами шляхом оцінювання результатів виконання практичних робіт, які охоплювали різні теми з курсу інформатики та мали професійне спрямування. Розподіл майбутніх учителів початкової школи за рівнями інформатичної підготовки в контрольних та експериментальних групах на початку експерименту дав змогу виявити, що і в контрольних, і в експериментальних групах більшість майбутніх учителів початкової школи віднесено до низького (відповідно 48,0% та 49,6% від загальної кількості майбутніх учителів) і середнього (41,6% та 39,4%) рівнів. Для порівняння емпіричних розподілів рівня знань в контрольних та експериментальних групах застосовано критерій Пірсона 2, який вказує на несуттєві розбіжності на початку експерименту.

Порівняння кількісних і якісних даних педагогічного експерименту, одержаних в обох групах, дало змогу з’ясувати, що, на відміну від експериментальних, у контрольних групах відбулися незначні зміни в рівнях інформатичної підготовки майбутніх учителів початкової школи. Результати порівняльного аналізу діагностування рівнів інформатичної підготовки студентів узагальнено на рис. 2.

Рис. 2. Порівняння даних діагностування рівнів готовності майбутніх учителів

початкової школи до використання інформаційних технологій

Результати експериментальної роботи довели, що запропонована модель забезпечує підвищення рівня готовності майбутніх учителів початкової школи до використання інформаційних технологій. Так, в експериментальних групах значно більше студентів відносяться до середнього (55,5%) та високого (28,9%) рівнів, ніж у контрольних групах (відповідно – 46,1% та 18,6%). Студенти з експериментальних груп виявилися більш підготовленими до виконання професійно спрямованих завдань.

Результати експериментальної роботи, проведеної у Мукачівському гуманітарно-педагогічному інституті, де експериментом було охоплено 186 студентів, ідентичні з результатами дослідження у Хмельницькому гуманітарно-педагогічному інституті. Запропонована методика показала позитивні результати.

Статистичне опрацювання результатів педагогічного експерименту дозволило визначити рівень диференціації студентів контрольних та експериментальних груп за різними напрямами. Найменші розбіжності між контрольними та експериментальними групами зафіксовано за критеріями “Навички кваліфікованого користувача комп'ютерної техніки”, “Вміння створювати власні дидактичні матеріали засобами НІТ”. Найбільші розбіжності результатів контрольних та експериментальних груп зафіксовано за критеріями “Знання особливостей використання КТ в початковій школі” та “ Вміння використовувати КТ на уроці в початковій школі”. Це свідчить про те, що професійно-педагогічні знання, які необхідні для реалізації впровадження комп’ютерних засобів і технологій у навчально-виховний процес початкової школи, можуть надаватися лише в межах відповідного професійно орієнтованого курсу.

Загальні висновки містять результати наукового пошуку шляхів удосконалення змісту і методичних підходів до підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інформаційних технологій.

1. Аналіз літературних джерел засвідчив, що численні спроби інформатизації навчально-виховного процесу в різних країнах відбувалися за подібними сценаріями. Запровадження комп’ютерних засобів в освіту зумовило появу нової педагогічної технології, яка змінює традиційні підходи до викладання практично всіх предметів загальноосвітньої школи. Перехід до інформаційного суспільства зумовлює оновлення змісту, засобів і технологій навчання в початковій школі. І хоча питання використання комп’ютерних засобів молодшими школярами залишається дискусійним, навіть його актуалізація вимагає певного відображення у змісті підготовки вчителя початкової школи. Ще більш перспективним і багатоаспектним є безпосереднє використання вчителем інформаційно-комунікаційних технологій.

2. Дослідження стану викладання предметів, у межах яких може здійснюватися підготовка вчителя початкової школи до використання інформаційних технологій, засвідчило відсутність єдиних підходів до стратегії, організації, визначення змісту, завдань та ролі цих предметів; дало змогу виявити, що в деяких навчальних закладах інформатична підготовка має збіднений характер і не повною мірою реалізує її професійну спрямованість. Це виражається в різній питомій вазі та змісті предметів інформатичної підготовки майбутнього вчителя і навіть подекуди у повній відсутності професійно орієнтованого предмета з даного напряму підготовки. Крім того, розбіжність у розумінні пріоритетів інформатизації середньої та вищої освіти керівництвом деяких закладів проявляється у наданні додаткових кваліфікацій за спеціальністю “Початкове навчання”, які не завжди можуть бути ефективно реалізовані випускниками в умовах сучасної освіти України. Це підкреслює необхідність обґрунтування дидактичних підходів щодо вирішення цих проблем вищими закладами освіти різних рівнів акредитації.

3. Визначені критерії відбору змісту професійно орієнтованого курсу “Нові інформаційні технології в початковій школі” орієнтовані на забезпечення готовності майбутнього вчителя початкової школи до використання інформаційних технологій. Вони враховують специфіку змісту початкової освіти та структуру діяльності вчителя початкових класів; сучасний стан вищої освіти, її фінансово-економічне, кадрове та технічне забезпечення; відповідають нормативно-правовим документам, чинним в Україні, та дають можливість органічно інтегруватися до навчальних планів вищих педагогічних навчальних закладів. Це дозволило структурувати зміст відповідного курсу і визначити основні напрями підготовки вчителя початкової школи до використання інформаційних технологій у своїй професійній діяльності.

4. Теоретична модель інформатичної підготовки майбутнього вчителя початкової школи окреслює взаємозв'язки методичної системи, перебігу навчального процесу у вищому педагогічному навчальному закладі та впливу зовнішнього середовища. Ця модель відображає мету (підвищити рівень загальної та професійної компетентності майбутніх учителів початкової школи); завдання (організувати використання НІТ для здобуття студентами нових знань, здійснити підготовку до використання НІТ для підтримки навчальної діяльності, забезпечити у студентів мотивацію до застосування НІТ, вказати шляхи використання НІТ у професійній діяльності вчителя, підготувати студентів до використання НІТ для підвищення ефективності праці педагога, забезпечити формування інформаційної культури студента); рівні (освітньо-кваліфікаційні рівні “молодший спеціаліст”, “бакалавр”, “спеціаліст”); принципи (професійної спрямованості, науковості, єдності навчання і виховання, системності і послідовності, свідомості і активності, доступності, індивідуалізації та диференціації, стимулювання до навчання, наочності, зв’язку з практикою); форми (лекції, семінари, практичні та лабораторні, самостійна робота, педагогічна практика тощо); методи (словесні, наочні, практичні); зміст (професійно орієнтований курс “Нові інформаційні технології в початковій школі”) та кінцевий результат означеного процесу – готовність студента до майбутньої професійно-педагогічної діяльності.

5. Визначено та обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя початкової школи до використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі. До педагогічних умов віднесено методичну систему, внутрішні чинники, які впливатимуть на підвищення готовності студента (науково-дослідна та самостійна робота, педагогічна практика, навчальні предмети), зовнішні чинники, що визначають рівень інформатизації навчального закладу, життєдіяльності студентів і викладачів, а також загальний рівень інформатизації суспільства.

6. Розроблено науково-методичний комплекс для підготовки вчителя початкової школи до використання інформаційних технологій, який складається з навчальної програми професійно орієнтованого курсу інформатичного спрямування “Нові інформаційні технології в початковій школі”, практичних робіт з цього предмета та двох методичних посібників.

Проведені нами дослідження не розкривають повністю суті проблеми. Перспективними можуть бути такі напрями наукових розвідок:

– вивчення наступності інформатичної підготовки в початковій, основній, середній та вищій школі;

– з’ясування складових інформатичної підготовки педагогів початкової ланки освіти з метою доповнення змісту відповідних державних стандартів;

– дослідження, порівняння, узгодження вимог та підходів до підготовки вчителя початкових класів в Україні та за кордоном з урахуванням напрямів реформи вищої освіти України в умовах Болонського процесу.

Основні результати дослідження висвітлено в таких публікаціях:

1. Суховірський О.В. Передумови використання комп'ютерної техніки в початковій школі: Навч. посібник. – Хмельницький: Вид-во ХГПІ, 2003. – 24 с.

2. Дорошенко Ю.О., Суховірський О.В. Методичні підходи до використання комплексу навчально-розвивальних ігрових програм з курсу “Сходинки до інформатики” у початкових класах: Навч. посібник. – Хмельницький: Вид-во ХГПІ, 2003. – 52 с. (Методичні рекомендації).

3. Очеретний В.О., Суховірський О.В. Основи інформатики та обчислювальної техніки в системі ступеневої підготовки вчителів початкової школи (навчальна програма та методичні рекомендації щодо її реалізації). – Хмельницький: Вид-во ХГПІ, 2001. – 26 с. (Навчальна програма та методичні рекомендації).

4. Суховірський О.В. Нові інформаційні технології в системі ступеневої підготовки вчителів початкової школи (навчальна програма та методичні рекомендації щодо її реалізації). – Хмельницький: Вид-во ХГПІ, 2001. – 28 с.

5. Суховірський О.В. Інформаційні технології в освіті: Навчальна програма для вищих навчальних закладів IV рівня акредитації, що здійснюють підготовку магістрів на основі повної вищої освіти зі спеціальності “8.000009. Управління навчальним закладом”. – Хмельницький: Вид-во ХГПІ, 2001. – 19 с.

6. Суховірський О.В. Проблемні аспекти фахової підготовки майбутнього вчителя початкової школи з орієнтацією на застосування інформаційних технологійПроблеми сучасного підручника: Зб. наук. праць/ Ін-т педагогіки АПН України; Гол. ред. В.М.Мадзігон. – К.: Педагогічна думка, 2003. – Вип.3. – С.172-175.

7. Суховірський О.В. Змістові аспекти розробки методичного забезпечення курсу "Нові інформаційні