Міністерство економіки України

Українська академія зовнішньої торгівлі

СИНЯНСЬКИЙ СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 339.5.057

УДОСКОНАЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПРОТИДІЇ

ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ДОХОДІВ, ОТРИМАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ,
В УМОВАХ ПОСИЛЕННЯ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

Спеціальність: 08.05.01 – Світове господарство і міжнародні
економічні відносини

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Київ–2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській академії зовнішньої торгівлі

Міністерства економіки України

Науковий керівник: | кандидат економічних наук, доцент
Лисенков Юрій Михайлович,
завідувач кафедри міжнародних фінансів
Української академії зовнішньої торгівлі

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор
Мокій Анатолій Іванович,
Львівська комерційна академія Центральної спілки споживчих товариств України,
проректор з міжнародних зв’язків

кандидат економічних наук, доцент
Кальченко Тимур Валерійович,
Київський національний економічний університет, доцент кафедри міжнародних відносин

Провідна установа: |

Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України

Захист відбудеться 29 вересня 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.847.01 Української академії зовнішньої торгівлі Міністерства економіки України за адресою: 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 57а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української академії зовнішньої торгівлі за адресою: 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 57а.

Автореферат розіслано 29 серпня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Стукач Т. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах глобальних трансформацій сучасної світової економіки особливого значення набуває розвиток систем захисту національних фінансових ринків. Поширення процесу глобалізації економіки призводить до ряду негативних проблем до яких відноситься і проблема відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом.

З’ясування основоположних принципів боротьби з відмиванням грошей дозволить побудувати ефективну національну програму протидії відмиванню, з урахуванням національних особливостей країни, та використовуючи досвід розвинених країн в цьому напрямку. Особливу актуальність дане питання набуває на сучасному етапі розвитку економіки України, коли в якості концептуальної висунуто вимогу інтеграції у світове економічне співтовариство.

Поглиблення інтеграційних процесів визначає більш широке впровадження в практику фінансових установ програм протидії легалізації доходів, та передбачає поглиблення наукових розробок, спрямованих на адаптацію міжнародного досвіду в Україні.

Найбільш вагомий внесок в розробку національних та міжнародних систем протидії відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом, в контексті проблеми тінізації економіки здійснено такими зарубіжними вченими, як Дж. Гросман, Ф. Бретт, Дж. Модінгер, Т. Рейтер, Р. Седдіг, Дж. Робінсон, К. Коттке, Дж. Жданович та іншими.

В українській економічній науці останніх років питання боротьби з легалізацією злочинних доходів знаходилося поза увагою науковців і фрагментарно висвітлювалось лише в окремих наукових статтях. Але в останній час ця проблема знаходить достатньо широке висвітлення як серед вітчизняних науковців так і науковців країн СНД, серед яких можна відзначити роботи В.Алієва, З.Варналія, О.Горбунової, Л.Долі, О.Київець, А.Мокія, О.Римарука.

При достатній актуальності проблеми протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, монографічних та наукових досліджень цієї проблеми недостатньо. Залишається достатньо широке коло питань, які потребують науково-теоретичного осмислення та розробки практичних рекомендацій по створенню та удосконаленню національної системи протидії відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом.

Вибір теми дисертації, її спрямованість та зміст зумовлені саме недостатнім дослідженням проблеми протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою науково-дослідної роботи Української академії зовнішньої торгівлі за темою “Наукове обґрунтування пріоритетних напрямів та завдань зовнішньоторговельної політики Украї-ни в процесі вступу України до СОТ” (№ держреєстрації 0104U000968).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка рекомендацій щодо вдосконалення національної системи протидії відмиванню брудних коштів, адекватної тенденціям світогосподарського розвитку та вимог спеціалізованих міжнародних організацій.

Для досягнення мети дисертаційного дослідження вирішуються наступні задачі:

? уточнити поняття “відмивання злочинних доходів” в контексті міжнародної проблеми боротьби з таким явищем на основі аналізу сучасних закономірностей світового господарства і міжнародного досвіду в умовах посилення інтеграційних процесів та становлення ринкових відносин в Україні;

? визначити та систематизувати основні етапи процесу відмивання брудних коштів та типологію засобів, які використовуються при наданні легального вигляду коштам, одержаним злочинним шляхом;

? розробити методику комплексної оцінки відповідності національної системи протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, вимогам світового співтовариства, стандартам міжнародних організацій та на її основі визначити рівень відповідності української національної системи протидії відносно умов посилення інтеграційних процесів;

? визначити основні напрямки удосконалення національної системи протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, на основі результатів комплексної оцінки відповідності національної системи вимогам міжнародних організацій;

? обґрунтувати класифікацію критеріїв сумнівних операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, для розробки фінансовими установами програм протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом;

? розробити методику оцінки фінансовими установами ризику легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, при здійсненні операцій за окремими напрямками діяльності;

? визначити вимоги до розробки фінансовими установами внутрішніх програм протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Об’єктом дослідження є міжнародні та національні системи боротьби з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, в умовах сучасних тенденцій розвитку міжнародних економічних відносин

Предметом дослідження є організаційно-методичні аспекти створення в Україні національної системи боротьби з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом.

Методи дослідження. У процесі дослідження були використані основні положення теорії пізнання, а також загальнотеоретичні положення міжнародних економічних відносин. Вирішення поставлених питань здійснювалося з урахуванням сучасної наукової думки і чинного законо-давства. У роботі використовувалися різноманітні методи економічного аналізу, зокрема групування та порівняння статистичних даних (визначення критеріїв сумнівних операцій), системного аналізу (здійснення оцінки відповідності національної системи протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, вимогам і стандартам міжнародних організацій), методи ранжування (визначення ризику проведення операцій з точки зору здійснення фінансового моніторингу), а також застосовувалися методи експертних оцінок (оцінка структури та змісту програм фінансового моніторингу комерційного банку).

Наукова новизна отриманих результатів. Найбільш суттєвими науковими результатами дисертаційного дослідження, що відзначаються новизною, є наступні.

Вперше:

? розроблена методика оцінки ризику відмивання грошей на підприєм-ствах фінансового сектору, яка з системних позицій дозволяє, на основі аналізу рівня організаційно-нормативної забезпеченості внутрішньої системи протидії відмиванню грошей, здійснити комплексну оцінку відповідності такої внутрішньої системи з точки зору виникнення ризику відмивання грошей в конкретних фінансових установах.

? здійснена комплексна оцінка відповідності національної системи протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, на основі ключових критеріїв відповідності національної системи конкретним рекомендаціям FATF. Критерії відповідності розраховувалися на основі чотирьохмірної системи рекомендацій, і на основі практичного застосування методики одержані такі результати відповідності національної системи України вимогам міжнародних рекомендацій: а) правова система – 83 % відповідності (оцінювалася за трьома рекомендаціями FATF); б) фінансова система – 68 % відповідності (оціню-ва-лася за двадцятьма двома рекомендаціями FATF); інституційна система – 78відповідності (оцінювалася за дев’ятьма рекомендаціями FATF); міжнародне співробітництво – 79 % відповідності (оцінювалася за шістьма рекомендаціями FATF). Загальний рівень відповідності – 73

Удосконалено:

? класифікацію критеріїв сумнівності фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, що дає можливість визначити конкретні напрямки розробки відповідних програм для фінансових установ. При цьому класифікація критеріїв поділена за трьохмірними ознаками: критерії сумнівності для фінансових установ (чотири види); критерії сумнівності для нефінансових установ (чотири види); критерії сумнівності для певних професій (чотири види). В свою чергу, кожний з видів сумнівних операцій поділяється на шість різновидів;

? типологію засобів, які використовуються при наданні легального вигляду коштам, одержаним злочинним шляхом, яка повинна мати чотиримірну структуру: а) послуги; б) інструменти; в) організації; г) професії, що експлуатуються для цілей надання легального вигляду доходам, отриманим злочинним шляхом. При цьому обґрунтовано, що аналіз засобів, які використовуються при наданні легального вигляду доходам, одержаним злочинним шляхом, при розробці конкретних пропозицій щодо побудови ефективної національної системи протидії як на національному так і на рівні підприємницьких інституцій повинні розглядатися з системних позицій, а не відокремлено;

? методичні підходи до розробки програми протидії легалізації доходів одержаних злочинним шляхом на рівні конкретної фінансової установи, яка повинна визначати функціональні завдання працівників цієї установи, і за своїм змістом має включати такі елементи: а) ознаки фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу; б) алгоритм виявлення сумнівних операцій; в) порядок з’ясування сутності та мети здійснення сумнівних операцій; г) порядок інформування відповідальної особи про виявлені сумнівні операції; ґ) умови забезпечення конфіденційності та зберігання документів за сумнівними фінансовими операціями.

Дістало подальший розвиток:

? теоретико-методичне визначення сутності легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, яка полягає в наданні правомірного вигляду володінню, використанню або розпорядженню коштами чи іншим майном, придбаним свідомо незаконним шляхом. Доведено, що легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом є складовою частиною кримінально-економічного циклу. Обґрунтовано необхідність поділу процесу легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, на три етапи: “розміщення”, яке включає розміщення кримінальних коштів у фінансові інструменти; “шарування”, яке полягає у відокремленні кримінальних доходів від їх джерел шляхом створення складного ланцюга фінансових операцій, спрямованих на маскування аудиторського сліду цих доходів; “інтеграція”, яка пов’язана з наданням видимості легальності злочинно отриманим доходам;

? деталізація змісту та сутності основних недоліків існуючої націо-наль-ної системи. Найбільш суттєвими недоліками є: відсутність механізму обміну інформацією між фінансовими установами; відсутність вимог щодо отримання від всіх фінансових установ інформації про цілі і наміри ділових відносин; не розроблено механізмів управління ризиками при проведенні ідентифікації клієнтів; не визначено особливості типології відмивання грошей для конкретних фінансових установ; не організовано зворотній зв’язок компетентних органів з фінансовими установами; відсутня єдність в розробці програм протидії відмиванню грошей для фінансових установ;

Практична значимість отриманих результатів полягає в обґрунтуванні висновків і пропозицій, спрямованих на вирішення практичних питань удосконалення національної системи протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.

На основі положень і висновків автора щодо розробки програм протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, підготовлені методичні рекомендації які використані АвтоЗАЗбанком при розробці внутрішнього нормативного документу – „Програми з протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом” (довідка від 05.04.05 р.).

Висновки дисертаційного дослідження щодо класифікації критеріїв сумнівних операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, та методики оцінки ризику легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, використовуються Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України при проведенні судово-економічних експертиз (довідка від 05.07.05 р. № 3300а).

Результати комплексної оцінки, проведеної на основі розробленої у дисертаційному дослідженні методики оцінки відповідності національної системи протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, вимогам світового співтовариства та стандартам міжнародних організацій, направлені в Комітет з питань фінансів та банківської діяльності Верховної Ради України і використані при розробці пропозицій по вдосконаленню законодавчої бази національної системи протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом (довідка від 4.04.05 р. № 23-291).

Висновки і розробки автора стосовно визначення типології засобів, які використовуються при наданні легального вигляду коштам, одержаним злочинним шляхом; методики оцінки ризику відмивання грошей на підприємствах фінансового сектору; визначення основних недоліків існуючої національної системи протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом в Україні – використані у науково-дослідній роботі за темою “Наукове обґрунтування пріоритетних напрямів та завдань зовнішньоторговельної політики України в процесі вступу України до СОТ” (№ держреєстрації 0104U000968) (довідка від 08.04.05 р. № 26/30-509).

Наукові результати дисертаційного дослідження використані у навчальному процесі Української академії зовнішньої торгівлі при викладанні таких дисциплін, як “Міжнародні фінанси”, “Міжнародний фінансовий менеджмент”, “Банківська справа”.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися автором і обговорювалися на: VI Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні правові та економічні проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків" УАЗТ (м. Київ, травень 2003 р.); VIІ Міжнародній науково-практичній конференції "Міжнародно-правове та економічне регулювання торгівлі: проблеми теорії і практики" УАЗТ (м. Київ, травень 2004 р.); VIІІ міжна-родній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми міжнародної торгівлі в умовах поглиблення інтеграційних процесів” (м. Київ, травень 2005); IV науково-практичній конференції студентів та аспірантів УАЗТ “Система права СОТ: її вплив на розвиток світового господарства та наслідки вступу України до СОТ” (м. Київ, березень 2004 р.).

Крім того, основні положення дисертаційного дослідження обгово-рювалися на засіданнях кафедри міжнародних фінансів та вченій раді факультету міжнародної економіки Української академії зовнішньої торгівлі.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський внесок здобувача, що полягає в розробці науково - обґрунтованих теоре-тич-них і методичних засад вдосконалення національної системи протидії відмиванню злочинних доходів, адекватних тенденціям світогосподар-ського розвитку та вимогам спеціалізованих міжнародних організацій.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано у семи наукових працях загальним обсягом 26 д.а., в тому числі у одній науковій монографії та чотирьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях.

Структура роботи визначається метою та задачами дослідження, відповідає логіці наукового пошуку, композиційно складається із вступу, чотирьох розділів, одинадцяти підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи становить 188 сторінок друкованого тексту, у тому числі 12 таблиць і 19 рисунків, а також 4 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і завдання, наукову новизну та практичне значення результатів дослідження.

У першому розділі “Соціально-економічна сутність проблеми відмивання грошей” уточнено поняття “легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом”, а також обґрунтована типологія засобів, які використовуються при наданні легального вигляду коштам, отриманих злочинним шляхом.

Проведений нами аналіз міжнародних та національних нормативних актів дає змогу зробити висновок, що сутність даного терміну розкривається в наступних діях, згідно міжнародної практики: а) перетворення і передача майна, знаючи, що це майно отримане в результаті злочинної діяльності або в співучасті в такій діяльності; б) приховування або маскування дійсних джерел, місцезнаходження, розміщення, переміщення, приналежності прав або власності майна, знаючи, що таке майно отримане в результаті злочинної діяльності або співучасті в такій діяльності; в) придбання, володіння або користування майном, знаючи, що таке майно отримане в результаті злочинної діяльності або співучасті в такій діяльності; г) співучасть, надання допомоги, спроби щодо здійснення або надання допомоги в здійсненні, підбурюванні, сприянні або наданні порад щодо здійснення дій, зазначених у попередньому пункті.

Таким чином, поняття “легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом”, полягає в наданні правомірного вигляду володінню, використанню або розпорядженню коштами чи іншим майном, придбаним свідомо незаконним шляхом. Доведено, що легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом є складовою частиною кримінально-економічного циклу. Обґрунтовано також необхідність поділу процесу легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, на три етапи: “розміщення”; “шарування”; “інтеграція”.

У дисертаційні роботі також визначена структурна характеристика легалізації доходів одержаних злочинним шляхом у економічній системі країни (рис. 1).

Рис.1. Структурна характеристика легалізації доходів одержаних злочинним шляхом у економічній системі країни.

У структурно-логічній схемі, що представлена вище, поняття “неформальна економіка” визначається як економічна діяльність, що є легальною, неприхованою, але й такою, що не підлягає оподаткуванню і з різних причин не враховується офіційною статистикою. Отже, хоча така економіка є частиною тіньової економіки країни, відмивання грошей не властиве цьому сектору через відсутність предикатних злочинів у формуванні доходної складової. Відмивання грошей є логічним супутником “підпільної економіки”. Підпільна економіка - протизаконна, навмисно приховувана економічна діяльність, яка включає в себе як заборонену в державі економічну діяльність, так і діяльність, яка повинна враховуватись і контролюватись державою, але суб’єкти такої діяльності умисно її приховують з метою ухилення від сплати податків та в інших протиправних цілях.

Аналіз останніх досліджень тенденцій у легалізації злочинних доходів, що проводилися Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), Егмонтською групою органів фінансової розвідки та регіональними групами з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (APG, MONEVAL, CFATF, GAFISUD) дозволяє зробити висновок, що під терміном “засоби відмивання грошей” треба розуміти складну категорію, що в логічно-конструктивному плані має трьохмірну структуру (рис. 2).

.

Рис. 2. Типологія засобів відмивання грошей

При цьому обґрунтовано, що аналіз засобів, які використовуються при наданні легального вигляду доходам, одержаним злочинним шляхом, при розробці конкретних пропозицій щодо побудови ефективної національної системи протидії як на національному рівні, так і на рівні підприємницьких інституцій повинні розглядатися з системних позицій, а не відокремлено.

У другому розділі “Вимоги міжнародних організацій до національних систем протидії відмиванню грошей” визначаються статус та функції міжнародних організацій, що задіяні в боротьбі з відмиванням грошей, а також надаються результати проведеної оцінки національної систем протидії відмиванню грошей в України вимогам міжнародних організацій.

У дисертації визначено головні особливості побудови міжнародної системи протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, які, на думку автора, полягають у наступному: перша особливість - наявність спеціалізованої міжнародної організації, діяльність якої спрямована на вироблення необхідних реформ у сфері законодавства і регуляторної політики. Функції такої організації виконує Міжнародна група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).

Друга особливість полягає в покладенні функцій контролю над виконанням міжнародних вимог до країн у частині протидії відмиванню брудних коштів на головну міжнародну організацію – FATF.

Третя особливість - наявність розгалуженої системи регіональних організацій, подібних FATF. Такі організації мають ті ж цілі і задачі, але їхня діяльність спрямована на особливість побудови міжнародної системи протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом в певному регіоні.

Четверта особливість – організаційна структура міжнародних організацій, орієнтована на здійснення контрольно-методичних функцій по протидії відмиванню брудних коштів.

П’ята особливість – наявність спеціалізованої міжнародної організації, яка об’єднує фінансові розвідки країн світу.

У цьому розділі дисертації проведена детальна комплексна оцінка відповідності національної системи протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, міжнародним вимогам.

Аналіз відповідності здійснювався по-рекомендаційно. Для цього використовувалася система ключових критеріїв відповідності, що виходять із змісту такої Рекомендації та визначені Методологією оцінки прийняття країнами Рекомендацій FATF. Кожний критерій аналізувався на виконання, тобто на предмет наявності в національній системі рис, що свідчать про виконання критерію.

На першому етапі була проведена оцінка відповідності національної системи на основі рейтингів відповідності кожної рекомендацій по п’ятирівневій шкалі. Другий етап методики оцінки полягав у визначенні кількісної оцінки виконання рекомендацій FATF національною системою. Третій етап методики оцінки полягав у визначенні коефіцієнту для кожного рейтингу. Таким чином вдалося сформулювати у математичному вираженні категорії фактичного та максимального рейтингу. Ці дві категорії дозволили здійснити детальний аналіз виконання рекомендацій в розрізі максимально детальної структури Сорока Рекомендацій FATF.

На основі практичного застосування методики одержані такі результати відповідності національної систем України вимогам міжнародних рекомендацій: а) правова система – 83 % відповідності (оцінювалася за трьома рекомендаціями FATF); б) фінансова система – 68 % відповідності (оцінювалася за двадцятьма рекомендаціями FATF); інституційна система – 78відповідності (оцінювалася за дев’ятьма рекомендаціями FATF); міжнародне співробітництво – 79 % відповідності (оцінювалася за шістьма рекомендаціями FATF). Загальний рівень відповідності – 73

У третьому розділі “Методичні засади побудови системи протидії легалізації доходів в Україні” обґрунтовуються рекомендації до побудови національної системи протидії, наводяться результати аналізу критеріїв сумнівних операцій, що підлягають моніторингу і визначено методику оцінки ризику відмивання грошей на підприємствах фінансового сектору.

Аналіз міжнародних документів та національного законодавства з питань протидії відмиванню грошей в зарубіжних країнах світу дозволяє нам зробити висновок про те, що національна система повинна будуватися на трьох загально-концептуальних принципах: а) принцип відповідності конституційним засадам; б) принцип відповідності вимогам міжнародних організацій; в) принцип міжнародного співробітництва.

У дисертаційній роботі наведено, що найбільш значущою проблемою при побудові національної системи протидії відмиванню грошей є запобігання використанню національної фінансової системи для цілей відмивання грошей. Обґрунтовано також науково-практичні доводи щодо підвищеної ризикованості фінансової системи застосуванню способів відмивання брудних коштів.

У роботі проаналізовано недоліки та вимоги щодо удосконалення національної системи по боротьбі з легалізацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та здійснено їх систематизацію на основі угрупування 20 конкретних недоліків та вимог до їх усунення у відповідності до конкретних рекомендацій FATF. При цьому визначена: а) критичність усунення недоліків; б) характеристики ресурсів, необхідних для виконання вимог (правові, регулюючі, фінансові та міжнародні); в) центрів забезпечення виконання вимог (Центральні органи законодавчої і виконавчої влади; Державний департамент фінансового моніторингу; регулятори ринків фінансових послуг (суб’єкти державного фінансового моніторингу); суб’єкти первинного фінансового моніторингу).

У даному розділі дослідження здійснено обґрунтування класифікації критеріїв сумнівних операцій, які підлягають фінансовому моніторингу.

Аналіз законодавчої бази, яка регламентує діяльність всіх суб’єктів фінансового моніторингу, а також вимоги міжнародних організацій дозволяє визначити наступні принципи побудови класифікації.

Принцип відповідності структурі основних законодавчих актів які діють при створенні національної системи протидії. Принцип структурування по сферах підприємницької діяльності. Принцип функціональної відповідності фінансових операцій, які можуть тлумачитися як сумнівні. У загальному вигляді рекомендована класифікація представлена нами на рис. 3. |

Критерії сумнівності фінансових операцій

Критерії із встановленим граничним значенням | Критерії без встановленого граничного значенням

Критерії сумнівності для фінансових установ | Критерії сумнівності для визначених нефінансових установ | Критерії сумнівності для певних категорій професій

Критерії для банків | Критерії для страхових компаній | Критерії для учасників фондового ринку | Критерії для інших фінансових установ | Критерії для казино | Критерії для агентів з нерухомості | Критерії для дилерів з дорогоцінних металів і каміння | Критерії для інших нефінансових установ | Критерії для бухгалтерів | Критерії для юристів | Критерії для нотаріусів | Критерії для інших професій

Критерії, пов’язані з великими сумами операцій | Критерії, пов’язані з нетиповими або неекономічними переказами коштів | Критерії, пов’язані з незвичайністю ділових відносин або операцій | Критерії, пов’язані великим і швидким рухом коштів | Критерії, пов’язані з невідповідністю операцій профілю клієнта | Критерії, пов’язані з ненаданням або наданням клієнтами неправдивої інформації

Рис. 3. Класифікація критеріїв сумнівності фінансових операцій

Класифікація критеріїв сумнівності фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу дає можливість визначити конкретні напрямки розробки відповідних програм для фінансових установ. При цьому класифікація критеріїв повинна будуватися за трьохмірними ознаками: критерії сумнівності для фінансових установ; критерії сумнівності для нефінансових установ; критерії сумнівності для певних професій. У свою чергу, кожний з видів сумнівних операцій повинен поділятися на шість різновидів.

Завершальною задачею даного розділу стала задача розробки методики оцінки фінансовими установами ризику легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. У роботі сформульовано ціль такої оцінки, що полягає, по-перше, у тому, щоб отримати впевненість в дотриманні фінансовою установою законодавчих вимог протидії відмиванню грошей; по-друге, оцінити ризик відтоку активів; по-третє, оцінити репутаційний ризик для фінансової установи.

Дослідження міжнародного досвіду подібних оцінок дозволяє нам стверджувати, що процес оцінки повинен ґрунтуватись на аналізі якісних та кількісних показників діяльності підприємств фінансового сектору.

За загальноприйнятою практикою представлення рівнів послідовних дій, направлених на досягнення певної цілі, нами пропонується такий алгоритм оцінки ризику відмивання грошей в трьохмірному форматі: етапи – найвищий рівень сукупності дій, стадії – групи певних дій в рамках певної стадії, дії – конкретні кроки, яких необхідно здійснити для досягнення цілей оцінки ризику відмивання грошей.

Отже, в структурно-логічному вигляді порядок проведення оцінки ризику відмивання грошей можливо представити в такому вигляді (рис. 4).

Як видно з рисунку, ризик відмивання грошей включає в себе ризики виявлені на кожному із етапів оцінки. Аналіз проведений на кожному із етапів дасть підґрунтя для підготовки Акту оцінки для керівництва, власників або уповноважених органів.

У четвертому розділі “Методичні аспекти розробки програм протидії відмиванню грошей на підприємствах фінансового сектору” обґрунтовується організаційна структура та функції підрозділу фінансового моніторингу на підприємствах фінансового сектору, основні засади розробки положень про здійснення фінансового моніторингу для цілей боротьби з відмиванням грошей, а також надаються рекомендації щодо розробки програм виявлення сумнівних операцій за окремими напрямками діяльності підприємств фінансового сектору.

Аналіз нормативних документів з питань здійснення фінансового моніторингу в Україні, а також аналогічних документів Бразилії, Бельгії та Франції, системи протидії яких є одними з найкращих, дозволили сформулювати типову структуру фінансового моніторингу для підприємств фінансового сектору.

Запропонована нами структура повинна мати суворо регламентовані процедури для здійснення фінансового моніторингу. Як показує міжнародна практика, кожний етап здійснення фінансового моніторингу повинен бути чітко регламентованим, тобто всі дії та процедури осіб, що здійснюють фінансовий моніторинг, повинні бути чітко визначені у внутрішніх документах підприємства. Тому в дисертації наведені основні положення щодо розробки відповідних внутрішніх нормативних документів підприємства по здійсненню фінансового моніторингу.

Завершальна задача дослідження полягає в розробці рекомендацій по розробці програм виявлення сумнівних операцій за окремими напрямками діяльності підприємств фінансового сектору. На основі аналізу відповідних програм зарубіжних і вітчизняних підприємств автором визначено такі основні недоліки при їх розробці: а) недостатньо чітко сформульовано цілі та задачі програм; б) невірне визначення структури видів діяльності підприємства, для цілей розробки програм; г) помилки у співвідношенні критеріїв сумнівності фінансових операцій з видами діяльності підприємства.

Тому автором надані конкретні пропозиції щодо: а) типової структури програм фінансового моніторингу (обґрунтовано, що вона повинна складатися з таких розділів як ознаки фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу за критеріями сумнівності; порядок виявлення таких операцій; порядок з’ясування суті та мети здійснення операції; порядок інформування про виявлені операції; порядок забезпечення конфіденційності та зберігання документів за фінансовими операціями; контроль над виконанням програми); б) класифікації видів діяльності підприємств фінансового сектора (пропонується така структура: кредитна, депозитна, розрахунково-касова, страхова та діяльність з цінними паперами); в) відповідності критеріїв сумнівності фінансових операцій видам діяльності підприємств фінансового сектора (пропонуються розроблені таблиці відповідності критеріїв сумнівності операцій відповідним видам діяльності підприємства).

ВИСНОВКИ

Результати дослідження дають змогу узагальнити такі висновки методологічного, теоретико-концептуального й науково-практичного спрямування:

1. Відмивання грошей – це надання правомірного вигляду володінню, використанню або розпорядженню коштами або іншим майном, придбаним свідомо незаконним шляхом. Було зокрема визначено, що відмивання грошей є логічним супутником “підпільної економіки”.

Під поняттям “легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом”, слід розуміти надання правомірного вигляду володінню, використанню або розпорядженню коштами чи іншим майном, придбаним свідомо незаконним шляхом. Легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом є складовою частиною кримінально-економічного циклу що складається з трьох структурно послідовних дій: а) генерування кримінального доходу через здійснення предикатних злочинів; б) надання правомірного вигляду кримінальним доходам з використанням легальних засобів; в) використання легалізованих кримінальних доходів (як для задоволення власних потреб, так і для потреб інших осіб);

2. Процес легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, необхідно поділяти на три етапи: “розміщення”, яке включає розміщення кримінальних коштів у фінансові інструменти; “шарування”, яке полягає у відокремленні кримінальних доходів від їх джерел шляхом створення складного ланцюга фінансових операцій, спрямованих на маскування аудиторського сліду цих доходів; “інтеграція”, яка пов’язана з наданням видимості легальності злочинно отриманим доходам;

3. Типологія засобів, які використовуються при наданні легального вигляду коштам, одержаним злочинним шляхом, повинна мати чотиримірну структуру: а) послуги; б) інструменти; в) організації; г) професії, що експлуатуються для цілей надання легального вигляду доходам, отриманим злочинним шляхом. При цьому обґрунтовано, що аналіз засобів, які використовуються при наданні легального вигляду доходам, одержаним злочинним шляхом, при розробці конкретних пропозицій щодо побудови ефективної національної системи протидії як на національному, так і на рівні підприємницьких інституцій повинні розглядатися з системних позицій, а не відокремлено.

4. Аналіз міжнародних нормативних документів щодо міжнародного співробітництва у сфері боротьби з відмиванням злочинних доходів, аналіз статусу та функцій таких міжнародних організацій, а також проведене автором дослідження результатів діяльності таких міжнародних організацій дозволяють сформулювати такі п’ять основних особливостей побудови міжнародної системи протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом: а) наявність спеціалізованої міжнародної організації, діяльність якої спрямована на вироблення необхідної політичної волі для проведення реформ у сфері законодавства і регуляторної політики для підвищення ефективності боротьби з відмиванням грошей на національному рівні кожної окремої держави; б) покладення функцій контролю над виконанням міжнародних вимог до країн у частині протидії відмиванню брудних коштів на головну міжнародну організацію – FATF; в) наявність розгалуженої системи регіональних організацій, подібних FATF; г) організаційна структура міжнародних організацій, орієнтована на здійснюють контрольно-методичні функції по протидії відмиванню брудних коштів; д) наявність спеціалізованої міжнародної організації, яка об’єднує фінансові розвідки країн світу (Егманська група).

5. Методика комплексної оцінки відповідності національної системи протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом повинна здійснюватись на основі ключових критеріїв відповідності національної системи конкретним рекомендаціям FATF. Критерії відповідності необхідно розраховувати на основі чотирьохмірної системи рекомендацій. На основі практичного застосування методики одержані такі результати відповідності національної системи України вимогам міжнародних рекомендацій: а) правова система – 83 % відповідності (оцінювалася за трьома рекомендаціями FATF); б) фінансова система – 68 % відповідності (оцінювалася за двадцятьма рекомендаціями FATF); в) інституційна система – 78відповідності (оцінювалася за дев’ятьма рекомендаціями FATF); г) міжнародне співробітництво – 79 % відповідності (оцінювалася за шістьма рекомендаціями FATF). Загальний рівень відповідності – 73;

6. Основними недоліками існуючої національної системи є її істотна невідповідність рекомендаціям FATF. Найбільш суттєвими є такі недоліки: відсутні механізми обміну інформацією між фінансовими установами; відсутні вимоги щодо отримання від всіх фінансових установ інформації про цілі і наміри ділових відносин (визначено тільки для банків); не розроблені механізми управління ризиками при проведенні ідентифікації клієнтів; не визначено особливості типології відмивання грошей для конкретних фінансових установ; не організовано зворотній зв’язок компетентних органів з фінансовими установами; відсутня єдність в розробці програм протидії відмиванню грошей для фінансових установ;

7. Національна система протидії відмиванню грошей повинна будуватися на трьох загально-концептуальних принципах: а) принцип відповідності конституційним засадам; б) принцип відповідності вимогам міжнародних організацій; в) принцип міжнародного співробітництва.

8. Класифікація критеріїв сумнівності фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу дає можливість визначити конкретні напрямки розробки відповідних програм для фінансових установ. При цьому класифікація критеріїв повинна будуватися за трьохмірними ознаками: критерії сумнівності для фінансових установ; критерії сумнівності для нефінансових установ; критерії сумнівності для певних професій. У свою чергу, кожний з видів сумнівних операцій повинен поділятися на шість різновидів.

9. Методика оцінки ризику відмивання грошей на підприємствах фінансового сектору з системних позицій дозволяє на основі аналізу рівня організаційно-нормативної забезпеченості внутрішньої системи протидії відмиванню грошей, здійснити комплексну оцінку відповідності такої внутрішньої системи з точки зору виникнення ризику відмивання грошей в конкретних фінансових установах. В структурно-логічному плані методика оцінки ризику відмивання грошей на підприємствах фінансового сектору повинна будуватися за такою схемою: етап 1. Аналіз діяльності фінансової установи; етап 2. Аналіз нормативного забезпечення фінансового моніторингу; етап 3. Аналіз ключових процесів; етап 4. Аналіз стану взаємодії фінансової установи з суб’єктами державного фінансового моніторингу; етап 5. Аналіз стану програмно-технічного забезпечення; етап 6. Завершення оцінки ризику відмивання грошей.

10. Структура фінансового моніторингу на підприємствах фінансового сектору, відображає порядок здійснення фінансового моніторингу і повинна будуватись на таких основоположних засадах: а) безпосередня участь кожного працівника підприємства, в межах його компетенції, у виявленні фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму; б) неупередженість працівників підприємства у здійсненні фінансового моніторингу; в) делегування повноважень, щодо здійснення фінансового моніторингу філіям підприємства; г) конфіденційність інформації, яка надається органу фінансової розвідки.

11. Структура програм протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, на рівні конкретної фінансової установи, повинна визначати функціональні завдання працівників цієї установи, і за своїм змістом має включати такі елементи: а) ознаки фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу; б) алгоритм виявлення сумнівних операцій; в) порядок з’ясування сутності та мети здійснення сумнівних операцій; г) порядок інформування відповідальної особи про виявлені сумнівні операції; ґ) умови забезпечення конфіденційності та зберігання документів за сумнівними фінансовими операціями.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові монографії:

Лысенков Ю.М., Рымарук А.И., Капустин В.В., Синянский С.А. Отмывание грязных денег: международные и национальные системы противодействия. – К.: Юстиниан. – 2003. – 543 с.

Особистий внесок – аналіз сучасних закономірностей створення та розвитку міжнародних та національних систем протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.

Публікації у наукових фахових виданнях:

Синянський С.О. Типологія відмивання злочинних доходів // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2004. – № 3. – С. 120-124

Синянський С.О. Організаційно-методичне забезпечення здійснення фінансового моніторингу - Зовнішня торгівля: право та економіка – 2004. – № 4. – С. 112-116

Лисенков Ю.М., Синянський С.О. Оцінка рівня національної системи протидії відмивання грошей в Україні вимогам міжнародних організацій - Зовнішня торгівля: право та економіка – 2005. – № 1. – С. 73-77. Особистий внесок – методичні засади оцінки рівня національної системи протидії відмивання грошей.

Кириленко В.Б., Синянський С.О. Новітні банківські технології: формування понятійного апарату бухгалтера // Бухгалтерський облік і аудит. – 2003. – № 6. – С. . Особистий внесок – вдосконалення понятійного апарату проблеми фінансового моніторингу.

Публікації в інших виданнях:

Синянський С.О. Типологія відмивання злочинних доходів - В кн. Міжнародно-правове та економічне регулювання торгівлі: проблеми теорії і практики. Збірник матеріалів VII Міжнародної науково-практичної конференції УАЗТ 27 – 28 травня 2004 року. – С. 226-227.

Синянський С.О. Оцінка національної системи протидії відмивання грошей в Україні відповідно до вимог міжнародних організацій. В кн. Міжнародна торгівля у контексті Європейської інтеграції: проблеми теорії і практики. Збірник матеріалів VІII Міжнародної науково-практичної конференції УАЗТ 27 травня 2005 року. – С. 237 - 238.

АНОТАЦІЯ

Синянський С.О. Удосконалення національної системи протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, в умовах посилення інтеграційних процесів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю – 08.05.01 – Світове господарство і міжнародні економічні відносини. Українська академія зовнішньої торгівлі. Міністерство економіки України, м. Київ, 2005.

У дисертаційній роботі дано уточнене визначення поняття “легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом”. Обґрунтовано необхідність поділу процесу легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, на три етапи: “розміщення”; “шарування”; “інтеграція”.

Доведено, що типологія засобів, які використовуються при наданні легального вигляду коштам, одержаним злочинним шляхом, повинна мати чотиримірну структуру: а) послуги; б) інструменти; в) організації; г) професії.

У дисертації викладена методика комплексної оцінки відповідності національної системи протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Визначено, що основними недоліками існуючої національної системи є її істотна невідповідність рекомендацій FATF.

У роботі надається класифікація критеріїв сумнівності фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, що дає можливість визначити конкретні напрямки розробки відповідних програм для фінансових установ.

Вперше розроблена методика оцінки ризику відмивання грошей на підприємствах фінансового сектору, яка з системних позицій дозволяє здійснити комплексну оцінку відповідності такої внутрішньої системи з точки зору виникнення ризику відмивання грошей в конкретних фінансових установах.

Наведена структура програм протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, на рівні конкретних фінансових установ.

Ключові слова: легалізація злочинних доходів, відмивання брудних грошей, національна система протидії легалізації доходів, міжнародні організації по боротьбі з відмиванням брудних коштів, фінансовий моніторинг, критерії сумнівності операцій, ризик відмивання грошей, підприємства фінансового сектору.

АННОТАЦИЯ

Синянский С.A. Усовершенствование национальной системы противодействия легализации доходов, полученных преступным путем, в условиях усиления интеграционных процессов. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности – 08.05.01 – Мировое хозяйство и международные экономические отношения. Украинская академия внешней торговли. Министерство экономики Украины, г. Киев, 2005.

В диссертационной работе уточнено определение понятия “легализа-ция доходов, полученных преступным путем”. Обоснована необходимость разделения процесса легализации доходов, полученных преступным путем, на три этапа: “размещение”; “слоение”; “интеграция”.

Доказано, что типология средств, используемых при предоставлении легального вида средствам, полученным преступным путем, должна иметь четырехмерную структуру: а) услуги; б) инструменты; в) организации; г) профессии. Обосновано, что анализ способов, которые используются при придании легального вида доходов, полученных преступным путем, при разработке конкретных предложений по построению эффективной национальной системы противодействия, как на национальном уровне, так и на уровне предпринимательских институций должны рассматриваться с системных позиций, а не в отдельности.

В диссертации изложена методика комплексной оценки соответствия национальной системы противодействия легализации доходов, получен-ных преступным путем.

Определено, что основными недочетами существующей национальной системы является ёё существенное несоответствие рекомендациям FATF. На основе практического применения методики получены конкретные результаты соответствия национальной системы Украины требованиям международных организаций в структуре соответствия: а) правовых систем; б) финансовых систем; в) институциональных систем; г) между-народного сотрудничества. В работе обосновывается, что национальная система противодействия отмывания доходов должна базироваться на трех концептуальных принципах: принцип соответствия конституционным основам; принцип соответствия требованиям международных организа-ций; принцип международного сотрудничества.

В роботе приводится классификация критериев сомнительности финансовых операций, подлежащих финансовому мониторингу, которая предоставляет возможность определить конкретные направления разработки соответствующих программ для финансовых учреждений.

Впервые разработана методика оценки риска отмывания денег на предприятиях финансового сектора, которая с системных позиций позволяет осуществить комплексную оценку соответствия такой внутрен-ней системы