ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Шумаєва Cвітлана Петрівна

УДК 37. 013. 74

РОЗВИТОК МАС-МЕДІЙНИХ НАВЧАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
У СЕРЕДНІХ ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ США

13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Житомир – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Уманському державному педагогічному університеті

імені Павла Тичини, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник

Лавриченко Наталія Миколаївна,

Інститут педагогіки АПН України,

лабораторія порівняльної педагогіки,

м. Київ.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, в.о. професора Жуковський Василь Миколайович, Національний університет “Острозька академія”, проректор з навчально-виховної роботи, м. Острог;

кандидат педагогічних наук,

провідний науковий співробітник

Масол Людмила Михайлівна,

Інститут проблем виховання

АПН України,

м. Київ.

Провідна установа: Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, відділ порівняльної професійної педагогіки і психології, м. Київ.

Захист відбудеться “15” лютого 2005 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.053.01 у Житомирському державному університеті імені Івана Франка за адресою: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40, 2-й поверх, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Житомирського державного університету імені Івана Франка за адресою: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40.

Автореферат розісланий “14” січня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Сейко Н.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Сучасні суспільства західного типу характеризуються стрімким розвитком інформаційних технологій. Власне, інформація розглядається як важливий і динамічний компонент виробничих сил суспільства. Здатність будь-якої спільноти до нагромадження, зберігання, трансляції й використання інформації безпосередньо й опосередковано зумовлює прогресивні зміни в політичній, економічній, культурній, освітній та інших сферах людської життєдіяльності. Освіті належить особлива роль у розгортанні й розвитку цих процесів. З одного боку, вона є активним споживачем інформації, а з другого – сприяє її накопиченню та розповсюдженню. Інформаційні та комунікативні технології в сучасних суспільствах, особливо тих, що вже подолали індустріальну стадію свого розвитку і перейшли до інформаційної, перетворилися на важливий чинник духовного “виробництва людини”.

У таких спільнотах ринкові відносини за вагомістю починають поступатися місцем відносинам соціальним, в основі яких є турбота про людський фактор, про інтелектуальний, творчий розвиток кожної особистості. На заклади освіти, зокрема на школу, за таких обставин покладається завдання вирішувати ряд проблем, пов’язаних із соціалізацією молоді у високотехнологічному, інформаційному середовищі. А саме, навчити дітей бути грамотними і разом з тим творчими споживачами інформації, сформувати у вихованців комунікативні уміння і компетентність, надати їм інформаційно-технічну та технологічну підготовку.

Не менш важливим педагогічним завданням західні фахівці вважають збагачення та систематизацію змісту шкільної освіти через використання сучасних електронних носіїв інформації; розробку та апробацію новітніх інтерактивних методик навчання; використання комп’ютерних, телекомунікаційних засобів, друкованих ЗМІ у навчальній, виховній та соціалізуючій роботі з учнями.

В умовах потужної інформатизації шкільної освіти дедалі гостріше постають проблеми морального, психологічного, екологічного захисту школярів від надлишкових, руйнівних впливів ЗМІ. Саме тому педагоги мають приділяти більше уваги формуванню в дітей неупередженого і разом з тим критичного ставлення до медіа-продукції, навчати їх способам збереження та підтримання психічного і фізичного здоров’я в умовах так званої „екранної культури”. Тому сьогодні посилюється боротьба освітян усього світу за педагогізацію та гуманізацію інформаційного середовища, активізується їх участь у процесах масової комунікації, а також у діяльності суспільних інституцій, покликаних контролювати діяльність ЗМІ щодо її відповідності пріоритетним моральним цінностям спільноти.

Починаючи з середини ХХ століття в країнах Заходу, зокрема й у США, позначилася стійка тенденція до активного використання навчально-виховного та соціалізуючого потенціалу ЗМІ у шкільній освіті. Досягнення НТР та невпинний розвиток інформаційних технологій посприяли стрімкому розвиткові мас-медійних навчальних технологій у Сполучених Штатах. Згодом цей рух привів до виникнення такого новітнього напряму педагогічної діяльності в американській школі, як „медіа-освіта”.

Провідними завданнями викладання у США сучасних навчальних курсів, пов’язаних із медіа-освітою школярів, є:

вирішення проблем ефективного, педагогічно доцільного застосування ЗМІ з метою вдосконалення навчально-виховного процесу та сприяння особистісному розвиткові вихованців (освіта засобами масової інформації);

надання учням широкого спектра знань про функціонування засобів масової інформації (освіта стосовно ЗМІ).

Науковому обґрунтуванню цих важливих напрямів педагогічної діяльності присвячені праці таких відомих американських учених-педагогів, як Е.Г.Далл, А.Діозед, Д.Консідайн, Р.К’юбі, Л.Мастерман, П.Офдерхейд,
М.Сушон, К.Тайнер, С.Телла та ін.

Для України, яка прагне європейської інтеграції, вирішення проблем забезпечення інформаційної компетентності учнівської молоді набуває стратегічного значення. Про це йдеться у Державній національній програмі “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), Законі України “Про освіту”, “Національній доктрині розвитку освіти”, “Концепції загальної середньої освіти”.

Значну увагу цим проблемам приділяють у наукових публікаціях українські вчені, зокрема Н.Абашкіна, І.Бех, І.Зязюн, В.Кремень, В.Кудін,
В.Мадзігон, С.Пультер. Праці цих науковців присвячені проблемам інформатизації суспільства, ролі ЗМІ та інформаційних технологій в освіті тощо. Проблеми медіа-культури як компонента освіти, соціалізації учнівської молоді висвітлені в роботах Л.Масол, Н.Лавриченко. Досвід зарубіжних та вітчизняних технологій підготовки вчителів до естетичного виховання засобами медіа знайшли відображення у працях М.Лещенко, В.Мірошниченко. Д.Попова дослідила проблему формування загальнолюдських цінностей у старшокласників засобами масової інформації.

Питаннями підготовки учнівської молоді до життя і діяльності в сучасному інформаційному просторі опікуються і російські педагоги:
А.Джуринський, Г.Мельник, А.Шаріков та інші.

З цієї точки зору особливий пізнавальний і практичний інтерес становлять США, які є визнаним світовим лідером у розвитку інформаційних технологій. Понад півстолітній досвід педагогічного застосування останніх у цій країні є корисним для українських освітян, як науковців, так і практиків, на етапі сучасного впровадження в навчально-виховний процес української школи новітніх інформаційних, зокрема комп’ютерно орієнтованих і телекомунікаційних технологій. Подібна практика сприятиме вирішенню пов’язаних із цим організаційно-правових, соціально-економічних, навчально-методичних, технологічних та управлінських проблем. Враховуючи актуальність і недостатню теоретичну та практичну розробленість означеної проблеми й соціальне замовлення суспільства, нами була обрана тема дисертаційного дослідження “Розвиток мас-медійних навчальних технологій у середніх закладах освіти США”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту педагогіки АПН України “Тенденції розвитку змісту і методів навчання й виховання в зарубіжних країнах. Зміст освіти і організація навчального процесу у старшій школі США та країн Західної Європи” (Державний реєстраційний номер 0102U000256).

Тему затверджено на засіданні вченої ради Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 5 від 28.12.2001р.). Тему дисертації зареєстровано радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 1 від 29.01.2002 р.).

Об’єкт дослідження: навчально-виховний процес у середніх закладах освіти США.

Предмет дослідження: розвиток теоретичних та практичних засад використання мас-медійних навчальних технологій у середніх закладах освіти США.

Мета дослідження: з’ясувати роль і місце мас-медійних навчальних технологій у навчально-виховному процесі американських середніх закладів освіти, вивчити та узагальнити позитивний американський досвід у галузі медіа-освіти, окреслити перспективи його використання в Україні, запропонувавши відповідні рекомендації.

Завдання дослідження:

1. Дослідити основні етапи і тенденції розвитку мас-медійних навчальних технологій у середніх закладах освіти США.

2. Визначити педагогічні завдання та зміст медіа-освіти як осібної галузі мас-медійних навчальних технологій.

3. З’ясувати провідні методичні підходи до реалізації медіа-освіти школярів у США.

4. Визначити роль мас-медійних технологій у підвищенні ефективності навчального процесу у школах США.

5. Узагальнити американський досвід застосування мас-медійних навчальних технологій з метою соціалізації учнівської молоді.

6. Проаналізувати особливості підготовки американських педагогів до використання мас-медійних навчальних технологій у шкільній практиці.

Теоретико-методологічною основою дослідження є:

теорії інформаційного та глобалізаційного впливу на розвиток сучасного суспільства (Г.Діозед, А.Моль, Г.Хітченс, П.Шаефер, Н.Янус,
В.Биков, А.Джуринський, Ю.Дорошенко, В.Кремень, В.Мадзігон,
І.Мащенко, В.Мірошниченко та ін.);

провідні теоретичні положення загальної педагогіки, порівняльної педагогіки та дидактики (Н.Абашкіна, І.Бех, В.Вульфсон, В.Жуковський,
Т.Кошманова, Н.Лавриченко, М.Лещенко та ін.);

теорії особистісного і професійно-педагогічного розвитку майбутніх учителів (Д.Флай, Ф.Генцвайн, К.Норденстренг, В.Бондар, В.Моляко,
О.Пєхота, І.Підласий, Л.Пуховська та ін.);

педагогічні, соціологічні, психологічні та філософські теорії впливу мас-медіа на формування особистості зокрема і спільноти загалом (Е.Г.Дал,
Л.Мастерман, Е.П’єр, Т.Сакамото, М.Сушон, В.Кудін, В.Лізанчук,
Л.Масол, О.Машбіц, А.Федоров, А.Шаріков та ін.).

Методи дослідження. З метою розв’язання визначених науково-пошукових завдань та реалізації мети дослідження нами було використано такі взаємодоповнюючі методи, як:

аналіз джерел і матеріалів – монографічних досліджень, публікацій у періодичних виданнях, науково-методичної літератури тощо;

індуктивний та дедуктивний методи, завдяки яким були виявлені як загальні тенденції розвитку мас-медійних навчальних технологій у світовому педагогічному просторі, так і специфічні особливості їх упровадження у шкільну практику американських загальноосвітніх шкіл;

порівняльно-педагогічний метод застосовувався в ході порівняння педагогічних явищ і фактів, пов’язаних з медіа-освітою та інформаційними навчальними технологіями у ряді країн (Австралія, Великобританія, Німеччина, Норвегія, Росія та ін.), а також з метою з’ясування спільних та відмінних закономірностей перебігу відповідних педагогічних процесів у зазначених країнах й у США зокрема;

емпіричний метод застосовано під час збирання та накопичення інформації з теми дослідження, зокрема під час вивчення шкільної документації та законодавства у галузі середньої освіти США, інтерактивного спілкування з американськими колегами в Інтернет-мережі.

Джерельна база дослідження: наукові монографії вітчизняних та зарубіжних авторів, праці вітчизняних учених із проблем зарубіжної школи, порівняльної педагогіки та мас-медійної освіти; американські офіційні, нормативні документи в галузі шкільної освіти: методичні рекомендації; програми, навчальні плани середніх загальноосвітніх закладів, програми шкільних медіа-курсів тощо; довідково-енциклопедична література, періодичні педагогічні та психологічні видання у США (“Journal of Educational Psychology”, “Comparative Education”, “Comparative Education Review”, “Journal of Experimental Education”, “EDUCOM”); документальні матеріали ЮНЕСКО; анотовані бібліографії; банк даних електронної документації закладів педагогічної освіти США. Значна частина роботи виконана за сприяння Американської Ради з Міжнародної освіти (Центр Освіти США в Україні) та Центру Американознавства в Україні.

Організація дослідження. Дослідження проводилося у 2001–2004 роках і умовно поділяється на три етапи науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі (2001–2002 рр.) вивчено стан дослідження проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження, сформовано джерельну базу.

На другому етапі (2002–2003 рр.) розширено джерельну базу, проаналізовано першоджерела, теоретичні і методичні праці та досвід американських дослідників та педагогів.

На третьому етапі (2003–2004 рр.) проаналізовано наукові матеріали, уточнено структуру дослідження, здійснено логічну побудову та оформлення наукової роботи, проаналізовано головні результати дослідження.

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження полягає в тому, що спираючись на наукові праці американських учених у галузі мас-медійних навчальних технологій, в роботі вперше досліджено сучасний стан та основні тенденції розвитку мас-медійних навчальних технологій у навчальних закладах США, а також окреслено рекомендації щодо їх впровадження в українському шкільництві; подальшого розвитку набуло уточнення тлумачень таких педагогічних понять, як “медіа-освіта”, “медіа-грамотність”, “візуальна грамотність” та низки супровідних педагогічних термінів; досліджено теоретико-методологічні основи реалізації медіа-освіти в США та інших зарубіжних країнах;.

Практична значущість дослідження полягає у тому, що практичні здобутки американських фахівців у галузі застосування мас-медійних навчальних технологій можуть бути використані вітчизняними педагогами у навчальній, виховній, соціалізаційній роботі з учнями, а також з метою модернізації та інтенсифікації навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх школах. Плідним для українських освітян може також виявитися запозичення досвіду американських колег у галузі підготовки медіа-педагогів та загальної мас-медійної просвіти вчителів. Елементи педагогічного досвіду американських фахівців у тому, що стосується формування критичного мислення у школярів та їх політичної соціалізації засобами мас-медіа впроваджувалися у навчально-виховний процес Уманської загальноосвітньої школи №4 (довідка № 118 від 23.12.2004р.), Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького (довідка № 637/01-11 від 13.04.2004р.), Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка № 05/03 від 11.01.2005).

Надійність і вірогідність наукових результатів дослідження забезпечувалася методологічною обґрунтованістю його вихідних позицій, адекватним використанням методів дослідження щодо поставленої мети, завдань, об’єкта та предмета дослідження.

На захист виносяться положення:

1. Мас-медійні навчальні технології є органічною складовою навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх закладах США, і їх застосування дозволяє досягати поставлених педагогічних цілей – виховних, дидактичних, соціалізаційних.

2. Шляхом нарощування досягнень НТР та інформаційних технологій у США виокремилася самостійна і достатньо перспективна галузь педагогічної діяльності – медіа-освіта, яка дедалі більше зміцнює свої позиції як обов’язковий предмет у шкільних навчальних закладах країни.

3. Мас-медійна підготовка педагогічних фахівців та підготовка медіа педагогів у США сприяє підвищенню загального професійного рівня американських учителів, їх фахової майстерності та здатності вирішувати виховні, дидактичні та соціалізаційні завдання в роботі з учнями.

4. Розвиток мас-медійних навчальних технологій у США здійснюється за активної підтримки державних інституцій, фінансового та організаційного сприяння виробничих, бізнесових структур та організацій, місцевих органів влади, а також усього загалу громадськості.

Апробація основних положень дисертаційного дослідження відбувалася шляхом виступів з науковими доповідями на аспірантських семінарах (2002-2004) та щорічних науково-практичних конференціях в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини. Результати дослідження оприлюднено на таких наукових конференціях і форумах, як: Всеукраїнська науково-практична конференція “Інформаційні технології в навчанні” (Хмельницький, 2001); Всеукраїнська науково-практична конференція “Комп’ютери в навчальному процесі” (Умань, 2002); Всеукраїнська науково-практична конференція “Молодь, освіта, культура і національна самосвідомість” (Київ, 2003); Четвертий міжнародний науково-методичний семінар “Информационные технологии в учебном процессе” (Одеса, 2003); Всеукраїнська науково-практична конференція “Ціннісні пріоритети освіти в ХХІ столітті” (Луганськ, 2003); Всеукраїнська науково-практична конференція “Технології навчання іноземних мов: стан і перспективи” (Умань 2004); Всеукраїнська науково-практична конференція “Інформаційно-комп’ютерні технології у середній і вищій школах” (Київ, 2004).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлено в 11 одноосібних статтях, з яких 5 оприлюднено в наукових фахових виданнях та у збірниках наукових праць, 6 – у збірниках матеріалів наукових конференцій.

Структура й обсяг дисертації. Характер та специфіка поставлених дослідницьких завдань зумовили обсяг та структуру дослідження. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного з розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг тексту дисертації – 235 с. Обсяг основного тексту – 183 сторінки. У списку використаних джерел подано 292 найменування, з них 142 – англійською мовою. Дисертація містить 6 додатків на 29 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми та вибір теми дослідження; визначено об’єкт, предмет, мету й завдання дисертаційної роботи; обґрунтовано теоретико-методологічні засади та методи дослідження; подано джерельну базу, розкрито наукову новизну, практичну значущість дослідження; відображено апробацію його результатів.

У першому розділі дисертації “Соціальні та педагогічні передумови становлення і розвитку мас-медійних навчальних технологій у середніх закладах освіти США” проаналізовано проблему становлення і основних етапів розвитку мас-медійних навчальних технологій у США; досліджено розвиток медіа-освіти як осібної галузі мас-медійних навчальних технологій; з’ясовано методичний супровід впровадження та реалізації медіа-освіти в американському шкільництві.

Дослідження дало змогу з’ясувати, що процес становлення та розвитку мас-медійних навчальних технологій в американській педагогіці відбувався синхронно із змінами, що мали місце у суспільстві. Так, відповідно до соціально-економічного, науково-технічного та психолого-педагогічного поступу американського суспільства, нами були виділені три етапи розвитку мас-медійних навчальних технологій у США.

Перший із них, 20-60-ті роки ХХ століття, характеризувався інтенсивним розвитком засобів масової інформації (друкованих ЗМІ, кінематографа, телебачення), значним зростанням кількості інформаційної продукції різного призначення, посиленням економічних інтересів у суспільстві щодо виробництва, нагромадження, поширення та обробки інформації, зрушенням у виробничій та інтелектуальній сферах діяльності американського суспільства. Ці обставини безпосереднім чином вплинули і на освітню галузь, яка, в свою чергу, відреагувала на них розширенням меж використання ЗМІ та комунікації і в шкільній педагогічній практиці, а також стрімкими процесами технологізації навчання.

Другий, 60-70-ті роки ХХ століття, пов’язаний зі значними досягненнями в галузі інформатизації американської економіки, швидким розвитком новітніх технологій. У цей час в американських освітніх закладах з’являється комп’ютерна техніка, яка дає поштовх для розвитку програмованого навчання (мова ЛОГО), започатковуються навчальні курси з інформатики як для учнів, так і для вчителів, зростають цільові видатки державного бюджету на оснащення навчальних закладів новітньою технікою та апаратурою, на підготовку технічно і технологічно грамотних педагогічних працівників.

Третій, кінець ХХ – початок ХХІ століття, ознаменувався інтенсивним розвитком інформаційних технологій у суспільстві в цілому і в шкільній освіті зокрема. Це призвело до технологізації американської системи освіти, яка супроводжується підключенням шкіл до локальної та глобальної інформаційних мереж, створенням електронних банків інформації для навчальних закладів, розвитком інтерактивних, дистанційних, програмованих форм навчання тощо.

Загальними тенденціями цього руху на сучасному етапі у США є дедалі активніше застосування засобів масової інформації та комунікації у шкільній практиці; ініціювання та налагодження партнерства школи із ЗМІ; сприятлива фінансова політика держави щодо оснащення шкіл новітньою комп’ютерною та відеотехнікою; залучення комерційних та громадських структур до участі в реалізації мас-медійних навчальних технологій; інтеграція елементів медіа-освіти до низки обов’язкових шкільних предметів, збільшення частки та різновидів осібних медіа-курсів у шкільній освіті.

Потужний розвиток мас-медійних навчальних технологій у середній освіті США протягом останнього півстоліття супроводжувався активізацією наукових досліджень з метою забезпечення теоретико-методологічного підґрунтя цього напряму педагогічної діяльності. Як наслідок – американські вчені у співробітництві з їх колегами за кордоном досягли погодження щодо визначення і тлумачення таких ключових для цієї проблематики педагогічних понять, як “технології навчання” (нові наукові підходи до аналізу та організації навчального процесу), “технології у навчанні” (застосування в навчальному процесі технічних засобів та засобів програмованого навчання), “мас-медійні навчальні технології” (технології, що ґрунтуються на використанні ЗМІ та комунікації у цілеспрямованому педагогічному процесі), “педагогічні технології” (комплексний, інтегративний процес, що охоплює людей, ідеї, засоби та способи організації педагогічної діяльності з метою досягнення виховних та дидактичних цілей і реалізується за допомогою різноманітних технічних засобів та методичних прийомів).

Розширення меж використання мас-медійних навчальних технологій у практиці американських середніх шкіл на початку 60-х років минулого століття сприяло створенню та розвитку окремої галузі педагогічних досліджень, яка отримала назву медіа-освіта. Особливу увагу американські вчені приділяють теоретичному обґрунтуванню таких педагогічних понять і явищ, як “медіа-освіта” (навчання теорії та практичним умінням оволодіння сучасними засобами масової комунікації, які розглядаються як специфічна й автономна складова загальної педагогічної теорії і практики), “медіа-грамотність” (формування в учнів критичного підходу до медіа-продукції), “візуальна грамотність” (здатність розуміти та інтерпретувати символіку статичного чи портативного візуального зображення для того, щоб розуміти його вплив на глядача), “медіа-компетентність” (компетентність у сприйнятті, створенні та передаванні інформації, що відбувається завдяки технічним та семіотичними системам з урахуванням їх обмеженості і базується на критичному мисленні та спроможності вести медіатизований діалог з іншими людьми).

Визначено також основні завдання медіа-освіти, які полягають у підготовці молоді до життя в умовах сучасних інформаційних суспільств, до сприйняття й осмислення різнопланової інформації, у навчанні людини розуміти наслідки її впливу на психіку, в оволодінні способами спілкування на основі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів та сучасних інформаційних технологій.

Відповідно до історико-культурного та цивілізаційного поступу американського суспільства досліджено походження, розвиток та становлення медіа-освіти як новітнього педагогічного явища. Встановлено, що походження медіа-освіти у 40-50-х роках ХХ століття було пов’язано з поширеним у той час напрямом у педагогіці, коли навчання учнів спрямовувалося на практичне опанування медіа-засобами, а не на вивчення власне медіа-культури. У 60-70-ті роки ХХ століття медіа-освіта почала ґрунтуватися на використанні всього спектра наявних у суспільстві засобів масової інформації і комунікації та певною мірою відображати соціальні, психологічні та політичні аспекти ЗМІ. Проте ця галузь педагогічних досліджень залишалася “паралельним” навчанням, не будучи органічною складовою загальноосвітньої підготовки американських школярів. Хоча до 80-х років ХХ століття медіа-освіта так і не отримала статусу обов’язкової дисципліни в американській загальній середній школі, вона нерідко використовувалася для досягнення певних соціальних цілей (боротьба з насильством, пропаганда здорового способу життя, здійснення цензури телевізійних програм тощо). Починаючи з 90-х років ХХ століття, у змістовому стандарті шкільної дисципліни “Мистецтво” передбачено обов’язкове вивчення медіа-освіти у всіх класах початкової та середньої американської школи. Для ширшого розуміння специфіки медіа-освіти як осібної галузі мас-медійних технологій у США в дисертації проаналізовано провідні концепції цієї шкільної дисципліни, а саме: ін’єкційну, “задоволення потреб” аудиторії, практичну, формування “критичного мислення”, марксистську, семіотичну, культурологічну та естетичну. Досліджено також і способи інтеграції медіа-освіти в комплекс шкільних дисциплін. З’ясовано, що сьогодні існують два альтернативні шляхи, які забезпечують вивчення медіа-освіти як шкільної дисципліни у середніх закладах освіти США: інтегрований, здійснюваний у межах традиційних предметів у вигляді спеціальних модулів, та спеціалізований, що реалізується за рахунок уведення окремої шкільної дисципліни у вигляді обов’язкових або елективних курсів. Зміст цих навчальних курсів розглядається нами з опорою на визначені американськими вченими ключові компоненти – “Агентство”, “Категорія”, “Технологія”, “Мова”, “Аудиторія”, “Репрезентація”. Опанування вихованцями перерахованих компонентів програми передбачає визначення рівня сформованості в учнів критичного ставлення до мас-медійної продукції та дозволяє учням набути цілісних уявлень про засоби створення медіа-продукції, принципи функціонування та сфери впливу сучасних медіа.

У дослідженні з’ясовано, що відповідно до провідних педагогічних цілей всі методи реалізації мас-медійних навчальних курсів розподіляються за: –

джерелами одержання знань: словесні (лекція, розповідь, бесіда, пояснення, дискусія); наочні (ілюстрація і демонстрація медіа-текстів); практичні (виконання різного роду завдань практичного характеру на матеріалі медіа); –

за рівнем і різновидами пізнавальної діяльності: пояснювально-ілюстративні (повідомлення педагогом певної інформації про медіа, сприйняття і засвоєння цієї інформації аудиторією); репродуктивні (виконання учнями вправ і завдань на матеріалі медіа з метою опанування прийомами і навичками їх виконання); проблемні (проблемний аналіз фрагментів медіа тексту з метою розвитку критичного мислення учнів); частково-пошукові чи евристичні, дослідницькі (організація пошуково-творчої діяльності школярів).

У другому розділі дисертації “Практичний досвід застосування мас-медійних навчальних технологій у середніх закладах освіти США” висвітлено основні методичні підходи щодо використання мас-медійних навчальних технологій з дидактичною, виховною та соціалізуючою метою, а також розкрито особливості медіа-підготовки та загальної мас-медійної просвіти американських учителів.

Досвід застосування мас-медійних навчальних технологій у США унаочнює той факт, що за умови доцільного та педагогічно вивіреного їх використання, останні позитивно впливають на процес навчання. Так, застосування преси та друкованих періодичних видань сприяє виробленню в учнів критичної обачливості. Застосування навчального телебачення у школах США (освітнього, навчального та науково-популярного) сприяє розширенню словникового запасу та образності мовлення учнів, розвиткові їх мовленнєвих навичок, підвищенню їх загальної мовної та мовленнєвої культури, посиленню зацікавленості та вмотивованості до вивчення різних навчальних дисциплін і до науково-пошукової діяльності загалом.

У контексті проблеми активізації навчання та інтелектуального розвитку школярів в американських середніх школах широко використовуються сучасні комп’ютерні технології. Вони представлені розвивальними та моделюючими комп’ютерними іграми і програмами, які застосовуються з метою розвитку творчих здібностей учнів, їх логічного мислення, здатності до узагальнення та класифікації явищ і фактів, отримання уявлень про навколишній світ та різновиди людської діяльності в ньому, опанування нового навчального матеріалу. Значне місце відведено дистанційній освіті, яка є провідною в реалізації принципу неперервної освіти та забезпеченні рівного доступу всіх школярів США до якісних знань незалежно від фінансових можливостей шкільних округів. Широко використовуються навчальні телекомунікаційні проекти, які розподіляються на три основні групи: проекти, спрямовані на удосконалення навчальних програмних засобів; проекти, спрямовані на інформаційну підтримку у навчанні; проекти, спрямовані на покращання навчальної практики.

Ще одним важливим напрямом роботи американських педагогів, зокрема і медіа-педагогів, є убезпечення школярів від негативних і небажаних з педагогічної точки зору впливів ЗМІ. Йдеться про запобігання психо-фізичним перевантаженням, пасивному та некритичному сприйняттю значних обсягів інформації, аморальним та антисоціальним впливам на дітей низькопробної і почасти соціалізаційно деструктивної продукції ЗМІ. З цією метою американські фахівці наполягають на випереджальному характері наукових досліджень цього напряму, результати яких мають слугувати підвищенню дидактичної та виховної ефективності використання мас-медійних навчальних технологій та мінімізації шкідливих впливів на дитячу аудиторію.

Застосування американськими фахівцями мас-медійних навчальних технологій у шкільній освіті засвідчує їх важливу роль у соціалізації учнівської молоді. Американські педагоги сприймають ЗМІ як засіб самореалізації особистості, інструмент індивідуальної творчості, що стимулює індивіда краще пізнати самого себе, повніше розкрити власні можливості, проявити свою індивідуальність. Завдяки ЗМІ покращується підготовка американських школярів до життя в умовах високорозвиненого, демократичного суспільства, невід’ємним атрибутом якого є вільне виробництво, тиражування і розповсюдження інформації.

Спеціальні навчальні фільми, телевізійні програми, комп’ютерні ігри, відеопрограми, які проаналізовано у цьому розділі, дозволяють говорити про їх позитивний вплив на первинну соціалізацію учнів в родині, а також про те, що вони сприяють усуненню расових та етнічних упереджень, гармонізують стосунки дітей у школі та за її межами – у спільноті. Значне місце у другому розділі дисертації відведено ролі мас-медійних навчальних технологій у вирішенні учнівських проблем щодо вибору професії, працевлаштування, ведення домашнього господарства, виконання громадських і соціальних обов’язків та ролей тощо. Матеріали дослідження доводять, що використання мас-медійних навчальних технологій у школах США сприяє формуванню в американських учнів політичної обізнаності, підвищує рівень їх громадянської свідомості, розвиває соціальну, правову грамотність та компетентність.

Крім того, американські фахівці усвідомлюють те, що мас-медійні навчальні технології можуть бути ефективним навчально-виховним інструментом лише в руках добре підготовлених і вмотивованих для його застосування вчителів. У другому розділі дисертації проаналізовано реформування системи педагогічної освіти США у напрямі посилення підготовки вчителів у галузі науки і технологій відповідно до запитів сучасного інформаційного суспільства. Доведено, що з метою такої підготовки педагогічного персоналу у США цілеспрямовано здійснюються заходи для створення цілісної та ефективної системи мас-медійного навчання вчителів, яка охоплює студентів педагогічних інститутів та коледжів, а також той загал вже працюючих учителів, які потребують перепідготовки та підвищення кваліфікації у зазначеній сфері. У цьому контексті проаналізовано програми, які призначені як для спеціальної підготовки медіа-педагогів (студентів та вчителів, яких готують до викладання спеціалізованих медіа-курсів), так і для загальної підготовки всіх американських учителів з метою отримання необхідної кваліфікації для застосування мас-медійних навчальних технологій у їх фаховій діяльності. У цьому підрозділі роботи проаналізовано різноманітні форми і методи (теле, -відеоконференції та Інтернет-чати, телесемінари, телепроекти), використання яких допомагає американським вчителям підготуватися до мас-медійної діяльності. У зв’язку з цим значно розширюються можливості вчителів для підвищення їхньої фахової майстерності, а також щодо опанування ними новітніх методик роботи з учнями.

ВИСНОВКИ

1. Відповідно до основних періодів соціально-економічного поступу американського суспільства розвиток мас-медійних навчальних технологій у США ознаменувався трьома визначальними етапами (20–60-ті роки ХХ століття, 60–70-ті роки ХХ століття, кінець ХХ – початок ХХІ століття), кожен з яких став розвивальним у плані розробок та впровадження новітніх методів і засобів навчання, пов’язаних з мас-медійною освітою як учнів, так і вчителів. Загальними тенденціями розвитку мас-медійних навчальних технологій на сучасному етапі у США є активне застосування засобів масової інформації та комунікації у шкільній практиці; посилення партнерства школи із ЗМІ; фінансова підтримка держави у плані оснащення шкіл новітньою комп’ютерною та відеотехнікою; участь комерційних та громадських структур у реалізації мас-медійних навчальних технологій; виокремлення медіа-освіти як самостійної навчальної дисципліни, інтеграція елементів медіа-освіти в обов’язкові шкільні предмети.

2. Прототип сучасної медіа-освіти у шкільних навчальних закладах США зародився в 40-50-х роках ХХ століття. Спочатку медіа-освіта розглядалась американськими фахівцями як різновид педагогічної технології, що ґрунтувалася на застосуванні з пізнавально-виховною метою продукції телебачення та кінематографа. Згодом шкільні курси з медіа-освіти набули більшої спрямованості на формування в учнів загальної мас-медійної грамотності та компетентності, необхідних їм для життя і діяльності в інформаційно насиченому середовищі. Ця обставина спричинила потужний поштовх у наукових дослідженнях у галузі медіа-освіти, які завершилися розробкою низки концептуальних підходів до реалізації медіа-освітніх курсів у навчальних закладах – ін’єкційна, спрямована на “задоволення потреб” аудиторії, практична, спрямована на формування в учнів критичного мислення, марксистська, семіотична, культурологічна та естетична концепції. Сьогодні основними завданнями медіа-освіти як шкільної дисципліни в США є надання учням загальної обізнаності про діяльність ЗМІ та їх вплив на індивідуальну і колективну свідомість, озброєння учнів умінням адекватно сприймати й плідно використовувати інформацію, розвиток комунікативних навичок школярів.

3. У сучасній світовій педагогічній практиці існує два основні підходи до реалізації медіа-освітніх шкільних курсів – інтегрований і спеціалізований. Перший полягає в інтеграції елементів медіа-освіти до програм різних шкільних дисциплін (Фінляндія, Німеччина, Данія, Росія), другий – в організації самостійних курсів з медіа-освіти (Бельгія, Великобританія, Канада, Австралія, Норвегія, Ірландія). У деяких країнах (Франція, Голландія, Нова Зеландія) чинні обидва підходи. У Сполучених Штатах Америки переважає спеціалізований підхід, тому в 48 із 50 штатів медіа-освіта набула статусу окремої дисципліни. Ії введення в розклад загальноосвітніх навчальних закладів супроводжується цільовою розробкою відповідних навчальних програм і методик. Сучасні американські медіа-освітні навчальні курси покликані, перш за все, формувати в школярів критичне мислення та культурологічну обізнаність. Ця мета досягається під час вивчення шести взаємодоповнюючих і взаємопов’язаних тематичних компонентів – "Агентство", "Категорія", "Технологія", "Мова", "Аудиторія", "Репрезентація".

4. Мас-медійні навчальні технології поціновуються американськими фахівцями як вагомий чинник удосконалення та інтенсифікації навчального процесу в закладах шкільної освіти. Завдяки використанню мас-медійних навчальних технологій учні отримують доступ до багатих інформаційних ресурсів, зростає їх мотивація до навчання, відбувається стимуляція пізнавальної активності, забезпечується індивідуалізація та диференціація в опануванні програмних знань із різних шкільних дисциплін. Провідну роль у підвищенні ефективності навчального процесу в сучасних американських школах відіграють комп’ютерні технології. Наразі інтерактивні форми навчання сприяють розвиткові глобального, проблемного та проектного мислення школярів, дидактичні матеріали на електронних носіях (комп’ютерні ігри, навчальні фільми, підручники, посібники тощо) органічно доповнюють і збагачують зміст навчальних програм, дозволяють учням опановувати їх власним темпом і відповідно до індивідуальних пізнавальних потреб та можливостей.

Однак, як засвідчує американський досвід, широке застосування мас-медійних навчальних технологій, зокрема комп’ютерних, вимагає ретельного обґрунтування педагогічної доцільності, а також виважених способів їх реалізації для уникнення інформаційного перевантаження учнів та надмірної технологізації шкільної освіти.

5. Педагогічний досвід застосування мас-медійних навчальних технологій у США засвідчує їх значний соціалізуючий потенціал, що виявляється в підготовці американської молоді до життя в суспільстві, основними цінностями і надбаннями якого є демократія, світоглядний та культурний плюралізм, вільна конкуренція, ринкові економічні відносини. Американські вчителі активно використовують педагогічний потенціал ЗМІ на всіх рівнях і щаблях загальної середньої освіти. Мас-медійні навчальні технології покликані сприяти досягненню кожним американським учнем статусу повноправного суб’єкта суспільних процесів інформаційного обміну та комунікації. Засобами медіа-освіти американські вчителі прагнуть сформувати у вихованців школи такі соціально цінні та індивідуально перспективні якості і здібності, як громадянська свідомість і активність, політична обізнаність, гуманізм, альтруїзм, здатність до особистісної самореалізації, прагнення життєвого успіху, компетентність у виборі професії та ін.

6. Мас-медійна підготовка та перепідготовка педагогічних фахівців у США є складовою загальної фахової підготовки вчителів. Вона охоплює як підготовку медіа-педагогів – викладачів шкільних медіа-курсів, так і мас-медійну просвіту загалу слухачів американських педагогічних вузів. Навчальні програми, пов’язані із впровадженням та реалізацією новітніх мас-медійних навчальних технологій, пропонуються американським учителям також у ході педагогічної перепідготовки (курси підвищення кваліфікації). Завдяки цим заходам американські педагоги набувають кваліфікації, яка дозволяє їм ефективно і творчо застосовувати мас-медійні навчальні технології у педагогічній практиці. Однак, зважаючи на те, що мас-медійна підготовка та перепідготовка вчителів здійснюється в США переважно з ініціативи місцевих органів влади, їй бракує системності, фундаментальності та організаційної узгодженості.

Ми усвідомлюємо, що проведене дослідження не дає вичерпного аналізу усіх проблем розвитку мас-медійних навчальних технологій у середніх закладах США. До перспективних напрямів подальшого дослідження відносимо такі проблеми, як розвиток дистанційної освіти у США, дослідження міждисциплінарного контексту застосування мас-медійних навчальних технологій, використання мас-медійних навчальних технологій у процесі викладання окремих дисциплін, використання мас-медійних навчальних технологій у ході навчання дітей з особливими потребами й обдарованих дітей.

Узагальнення позитивних здобутків американських колег у галузі реалізації мас-медійних навчальних технологій у загальноосвітніх навчальних закладах дозволяє надати певні рекомендації щодо перспектив використання цього досвіду у вітчизняній шкільній освіті. З цією метою доцільно:

– створити при АПН України творчу групу науковців, яка б опікувалася розробкою концепції медіа-освіти як шкільного предмета для дітей середнього і старшого віку, теоретичним обґрунтуванням цього курсу, розробкою методичного забезпечення та психолого-педагогічних засад медіа-курсів;

оголосити в Україні конкурс на створення авторських навчальних програм та методичних посібників, підручників з медіа-освіти для основної, а також і старшої (профільної) школи;

залучити до співпраці широке коло фахівців з різних шкільних дисциплін, як науковців, так і практиків, з метою вирішення проблем інтеграції елементів мас-медійної освіти у зміст основних шкільних предметів;

на педагогічних факультетах інститутів та університетів, а також на курсах удосконалення кваліфікації учителів розпочати здійснення цілеспрямованої підготовки педагогічних кадрів для реалізації мас-медійних навчальних технологій у загальноосвітніх середніх закладах України, започаткувати факультети підготовки медіа-педагогів;

рекомендувати Міністерству освіти і науки України створити спеціальний відділ, співробітники якого здійснюватимуть контроль та оцінку ефективності застосування мас-медійних навчальних технологій у шкільній освіті України та якості підготовки педагогічних фахівців у галузі медіа-освіти.

Основні положення дисертації викладено автором у публікаціях:

1. Шумаєва С.П. До питання медіа-освіти в школі // Педагогіка і психологія. – 2000. – №4. – С.44-51.

2. Шумаєва С.П. Медіа освіта: історичні та культурологічні аспекти розвитку // Рідна школа. – 2003. – №5. – С. 70-73.

3. Шумаєва С.П. Використання соціалізуючого потенціалу ЗМІ у середніх загальноосвітніх закладах Америки // Зб. матер. Всеукр. наук.-практ. конф. “Молодь, освіта, культура і національна самосвідомість”. – К: Вид-во Європ. ун-ту, 2003.– Т. 2. – С. 336-339.

4. Шумаєва С.П. Виникнення та розвиток американської медіа освіти // Зб. наук. пр. Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. – К.: Наук. світ, 2003. – С. 244-349.

5. Шумаєва С.П. Експериментальні пошуки американських та австралійських учених в галузі мас-медійної освіти школярів // Зб. наук. пр. КНЛУ “Теоретичні питання культури, освіти та виховання”. – К.: Видавничий центр КНЛУ, НМАУ, 2002. – № 20. – С. 38-41.

6. Шумаєва С.П. Медіа-підготовка та загальна мас-медійна просвіта американських вчителів // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. – Ізмаїл: “ІДГУ”, 2004. – Вип.16. – С. 155-160.

7. Шумаєва С.П. Завдання мас-медійної освіти сучасних школярів // Директор школи. – 2003. – №44 (284). – С. 15-16.

8. Шумаєва С.П. Сучасні тенденції використання мас-медійних навчальних технологій у закладах середньої освіти Америки // Зб. матер. 2-ої Всеукр. наук.-практ. конф. “Комп’ютери в навчальному процесі”. Умань: “Алмі”, 2002. – С. 80.

9. Шумаєва С.П. Інформаційні технології в системі підготовки американських педагогів // Сб. матер. Четвертого междунар. научн.-метод. семинара “Информационные технологии в учебном процессе” /Под ред. Жалдака М.И. и др. / ЮГПУ им. К.Д.Ушинського, Одеса. – 2003. – С. 96-97.

10. Шумаєва С.П. Досвід використання зарубіжними педагогами мас-медійних засобів при вивченні іноземних мов // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Технології навчання іноземних мов: стан і перспективи”. – Умань: АЛМІ, 2004. – С. 162-163.

11. Шумаєва С.П. Динаміка розвитку навчальних технологій та їх вплив на процес модернізації американської середньої школи // Зб. матер. міжнар. наук.-практ. конф. “Ціннісні пріоритети освіти в ХХІ столітті”. – Луганськ. – 2003. – С.35-37.

Шумаєва С.П. Розвиток мас-медійних навчальних технологій у середніх закладах освіти США. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01. – загальна педагогіка та історія педагогіки. – Житомирський державний університет імені Івана Франка, м. Житомир, 2005.

У дисертації здійснено аналіз становлення та основних етапів розвитку мас-медійних навчальних технологій у середніх закладах освіти США у ХХ-ХХІ століттях, визначено основні концептуальні підходи до їх реалізації в середніх загальноосвітніх закладах. У роботі доведено, що використання мас-медійних навчальних технологій сприяє вдосконаленню, інтенсифікації навчального процесу та соціалізації учнівської молоді в закладах середньої освіти США. Обґрунтовано основні методичні підходи як до підготовки медіа-педагогів (викладачів шкільних медіа-курсів), так і мас-медійної просвіти всього загалу американських педагогів.

Ключові слова: середні заклади освіти США, медіа, мас-медійні навчальні технології, медіа-освіта, медіа-грамотність, медіа-курси, мас-медійна підготовка.

Шумаева С.П. Развитие масс-медийных образовательных технологий в средних учебных заведениях США. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности