Донецький державний університет управління

Сагір Владислав Георгійович

УДК 35.075.5

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ природних монополій

(на прикладі електроенергетики)

Спеціальність 25.00.02 – Механізми державного управління

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Донецьк – 2005

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк)

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент

Циганов Олександр Рувімович,

Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, професор кафедри біржової та банківської справи (м. Донецьк)

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Акмаєв Анатолій Ісайович, Донбаський гірничо-металургійний інститут Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри „Економіка і управління” (м. Алчевськ)

кандидат наук з державного управління Поповченко Олег Миколайович, Голова Наглядової ради СТОВ “Украгропродукт” (м. Донецьк)

Провідна установа – Гуманітарний університет „Запорізький інститут державного та муніципального управління (ЗІДМУ)” (м. Запоріжжя), кафедра державного управління і менеджменту

Захист відбудеться 20 квітня 2005 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.107.01 Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, пр.Б.Хмельницького, 108, ауд.201.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163а.

Автореферат розісланий „___” березня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Клейнер Я.С.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Побудова системи державного регулювання економіки шляхом поєднання активного державного впливу і ринкових правил є важливою умовою подолання кризових явищ і стабілізації макроекономічного стану в країні. Невід'ємним атрибутом ринкової економіки є існування конкуренції, яка забезпечує вибір найкращого товару і приводить до змагальності підприємців, що в кінцевому підсумку сприяє економічному і технологічному прогресу суспільства. Однак, в економіці будь-якої країни монополістична організація притаманна окремим галузям економіки, які підлягають жорсткому контролю з боку спеціальних державних органів. Електроенергетика, яка є базовою галуззю національної економіки, підвалиною її структурних перетворень, найбільш яскраво демонструє проблеми функціонування природних монополій в Україні.

Дослідженню складних проблем державного регулювання розвитку природних монополій і електроенергетики, зокрема, в контексті загальної розбудови і реформування економіки у період переходу до ринку присвячені чисельні роботи провідних вітчизняних і закордонних учених-економістів, спеціалістів-практиків. Разом з тим, опрацювання опублікованих теоретичних концепцій, методичних і практичних рекомендацій, нормативних положень показує, що більшість з них спрямовано лише на розгляд окремих засобів державного регулювання природних монополій, таких як структурне, майнове, податкове, цінове, антимонопольне, зовнішньоекономічне. В той же час, помітно відстає теоретичне обґрунтування і розробка на цій основі пропозицій щодо комплексного застосування інструментів державного регулювання електроенергетичної галузі.

Актуальність пошуку засобів і шляхів практичного вирішення проблем електроенергетики України на підставі відокремлення в ній потенційно конкурентних і природно монопольних сфер, необхідність оптимального сполучення активізації конкурентних засад у галузі та посилення її державного регулювання обумовили вибір теми, мету і задачі дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана і виконувалася у межах науково-дослідної теми Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України “Удосконалення економічних методів управління суб’єктами ринкових відносин” (номер державної реєстрації 0102U004435). У рамках цієї теми автором досліджено теоретичні і практичні основи державного регулювання природних монополій, доказано необхідність відокремлення потенційно конкурентних і природно монопольних сфер в електроенергетиці з метою підвищення ефективності ії регулювання, розроблено концептуальні основи запровадження в галузі механізму штучної конкуренції. Побудовано модель функціонування оптового ринку електроенергії на основі прямих контрактів і ф’ючерсної торгівлі ними. Обґрунтовано напрями удосконалення регулювання тарифів на передачу і розподіл електроенергії на підставі нормування прибутку на капітал. Розроблено концептуальне забезпечення розвитку системи управління державними корпоративними правами в електроенергетиці.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних положень, методичних основ і практичних рекомендацій щодо удосконалення державного регулювання природних монополій.

Для реалізації мети дослідження було поставлено і вирішено такі задачі:

визначено сутність природних монополій як об’єктів державного управління;

реалізовано системний підхід до розкриття суб’єктного складу, принципів

та інструментарію державного регулювання електроенергетики;

узагальнено закордонний досвід регулювання природних монополій з метою визначення напрямів його використання в Україні;

проаналізовано еволюцію методів державного регулювання енергетичного ринку і його сучасні проблеми;

виконано оцінку ефективності державного регулювання цінової та тарифної політики на ринку електроенергії;

узагальнено розвиток процесів і наслідки роздержавлення в енергетичній галузі;

запропоновано концепцію розвитку системи управління державними корпоративними правами в електроенергетиці;

розроблено механізм штучної конкуренції в електроенергетиці на основі синергетичної парадигми;

сформовано механізм державного регулювання енергетичного ринку в конкурентному середовищі.

Об’єктом дослідження є процеси державного регулювання природних монополій в контексті загальної розбудови і реформування економіки на конкурентних засадах.

Предметом дослідження є теоретичні положення і практичні аспекти щодо удосконалення державного регулювання природних монополій в умовах реформування енергетичного сектору України на ринкових засадах.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод, фундаментальні положення теорії державного управління і економічної теорії, загальнонаукові принципи проведення комплексних наукових досліджень. Теоретичною основою дослідження послугували наукові праці вітчизняних і закордонних учених у галузі державного управління економічними процесами.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі акти, що регулюють функціонування електроенергетики, розвиток монопольних і конкурентних ринків, нормативні акти Міністерства палива та енергетики України, Національної комісії регулювання енергетики, Антимонопольного комітету, офіційні статистичні і інформаційно-аналітичні матеріали, дані фінансової та статистичної звітності суб’єктів енергетичного ринку.

В роботі використовувалися такі методи: системний підхід (при розкритті суб’єктного складу, принципів і інструментарію державного регулювання електроенергетики), економічного моделювання (при дослідженні еволюції моделей енергетичного ринку і обґрунтуванні її раціональної форми в конкурентному середовищі), коефіцієнтний аналіз (при дослідженні фінансового стану суб’єктів енергетичного ринку), методи бухгалтерського і податкового обліку (при дослідженні впливу оцінки активів і оподатковуваного прибутку на фінансовий стан енергопідприємств), теорія систем (при обґрунтуванні механізму штучної конкуренції на основі синергетичної парадигми), комплексний підхід і методи фінансового менеджменту (при розробці концепції розвитку системи управління державними корпоративними правами), методи ціноутворення (при оцінці та розробці цінової та тарифної політики на енергетичному ринку), методи оцінки цілісних майнових комплексів (при виборі бази нормування прибутку природних монополій і проведенні передприватизаційної підготовки).

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в удосконаленні державного регулювання природних монополій в контексті підвищення ефективності приватизаційної політики і розвитку конкурентного середовища в електроенергетиці.

До найбільш суттєвих результатів, що характеризують наукову новизну дисертаційної роботи, відносять такі ідеї, положення і розробки:

вперше:

сформовано наукове уявлення про електроенергетику як системний об’єкт державного управління з позицій інституціонального відділення в ній потенційно конкурентних (виробництво і постачання електроенергії та тепла) і природно монопольних видів діяльності (передача і розподіл електричної енергії, транспортування нафти, нафтопродуктів, природного і нафтового газу трубопроводами та їх розподіл);

реалізовано системний підхід до розкриття суб’єктного складу, принципів і інструментарію державного регулювання електроенергетики, що знайшло відображення в розробці організаційної моделі державного регулювання електроенергетики; виконано класифікацію методів державного регулювання в електроенергетиці за формами впливу (прямі, непрямі) і засобом впливу (адміністративні, економічні, пропагандистські), встановлено причинно-наслідкові зв’язки між їх формою і засобом впливу;

на основі синергетичної парадигми розроблено механізм запровадження штучної конкуренції в електроенергетиці, що заснований на гармонізації державного регулювання і задач саморегулювання галузі як системи; доведено, що державне регулювання спроможне організувати штучну конкуренцію в галузі шляхом визначення "вихідних" параметрів галузі, а синергетичні аспекти визначатимуть механізм самонастроювання системи на найбільш ефективний результат функціонування в рамках заданих "вихідних" параметрів;

дістали подальший розвиток:

механізм державного регулювання стабільності цін на ринку прямих договорів і балансуючого ринку шляхом обґрунтування форматів ф’ючерсних контрактів на електроенергію (на затверджений тариф на відпущену в оптовий ринок електроенергії (ОРЕ) електричну енергію; на оптову ринкову ціну; на середній тариф на електричну енергію, відпущену в ОРЕ; на різницю між середнім тарифом на електричну енергію, відпущену в ОРЕ генеруючими компаніями теплоелектростанціями (ТЕС) і фактичною оптовою ринковою ціною, розрахованою ДП “Енергоринок”);

концепція розвитку системи управління державними корпоративними правами в електроенергетиці (встановлення терміну закріплення пакету акцій в державній власності, максимальне використання можливостей реструктуризації за рахунок поділу на конкурентні і регульовані галузі, вибір моделі управління в залежності від суб’єктів приватизації, реструктуризація боргів в процесі досудової санації підприємства, переоцінка вартості об’єктів, що підлягають приватизації);

удосконалено:

методи ціноутворення на продукцію природних монополій шляхом переходу від витратного підходу і врахування інвестиційних складових до нормування прибутку на капітал з метою забезпечення однакової структури цін та тарифів для всіх суб’єктів ринку, впровадження умов до економії витрат і раціонального інвестування;

методичні підходи до оцінки капіталу енергопідприємств з метою нормування прибутку і передприватизаційної підготовки на основі використання комбінованого методу, коли вартість капіталу, отримана частковими методами, зважується на коефіцієнт довіри до них; доведено доцільність застосування певних методів оцінки капіталу в залежності від ступеня монополізації окремих видів діяльності в галузі.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в тому, що науково-методичні рекомендації щодо удосконалення державного регулювання природних монополій доведено до рівня конкретних пропозицій та впроваджено в енергетичній галузі. Вони можуть бути використані також в інших природно-монопольних галузях. Застосування цих рекомендацій на практиці сприятиме розвитку конкурентного середовища в економіці, підвищенню ефективності управління державними корпоративними правами, досягненню суттєвих економічних і соціальних ефектів.

Впровадження результатів дисертаційної роботи підтверджується актами і довідками. Механізм запровадження штучної конкуренції на основі синергетичної парадигми схвалено і використано в ВАТ „Дніпроенерго” (акт №01/5572 від 02.12.2003 р.). Концепцію розвитку системи управління державними корпоративними правами в електроенергетиці запроваджено Міністерством палива та енергетики України (довідка №13/2-1209 від 18.12.2003 р.). Пропозиції щодо регулювання цін на основі нормування прибутку до капіталу суб’єктів природних монополій використані Національною комісією регулювання електроенергетики України (довідка №02-1848 від 4.02.2004 р.). Комбінована модель визначення вартості капіталу енерго-підприємств в процесі їх передприватизаційної підготовки знайшла своє застосування в Фонді державного майна України (довідка №01-16/3401 від 04.12.2003 р.). Механізм державного регулювання електроенергетики в умовах розвитку прямих договорів, балансуючого ринку і фінансових контрактів схвалено Радою Оптового ринку електроенергії (довідка № 316 від 24.06.2004 р.). Методичні і практичні рекомендації щодо удосконалення державного регулювання природних монополій використано при розробці Програми науково-технічного розвитку Запорізької області до 2020 р. в частині розвитку енергетичної галузі (довідка № 08-32/2193 від 02.12.2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційну роботу виконано автором самостійно. Результати проведених здобувачем досліджень знайшли своє відображення в наукових роботах, опублікованих без співавторів. Внесок автора в опубліковані колективні роботи конкретизовано в списку публікацій.

Дисертант є ініціатором, керівником і безпосереднім учасником практичного впровадження отриманих наукових і прикладних результатів дослідження.

Апробація результатів дисертації. Теоретичні положення, висновки й пропозиції дисертації доповідалися і обговорювалися на всеукраїнських і міжнародних науково-практичних конференціях. Зокрема, на II Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми управління” (м. Київ, 2003 р.), на II Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень – 2003” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), на Міжнародному семінарі “Нова економіка і вища школа” (м. Донецьк, 2003 р.), на науково-практичній конференції “Актуальні проблеми державного управління та менеджменту” (Запоріжжя, 2003 р.), на конференціях за підсумками роботи за 2002-2003 рр. професорсько-викладацького складу Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України, Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган – Барановського Міністерства освіти і науки України.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 12 наукових робіт, серед яких 3 в збірниках наукових праць, 5 в журналах, 4 в матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій 4,1 д.а., із яких 3,3 д.а. особисто належить здобувачу.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації 284 сторінки, у тому числі 27 рисунків (12 сторінок), 24 таблиці (25 сторінок), список використаних джерел із 194 найменувань (17 сторінок), 8 додатків (56 сторінок).

Основний зміст дисертації

Розділ 1. Теоретико – методологічні основи державного управління функціонуванням природних монополій. Дослідження еволюції конкурентних відносин дозволило встановити певні циклічні закономірності їх розвитку. Системне державне втручання в економіку в ХХ ст. було не причиною, а наслідком монополізму, що виник на основі процесів концентрації та централізації виробництва й капіталу. Теоретичне обґрунтування об'єктивності і необхідності природних монополій, як частини економічної теорії, починається із 60-их років минулого сторіччя. До основних ознак природних монополій відносять: позитивний ефект від масштабу, низьку еластичність попиту на їх продукцію; високі бар’єри входу на відповідний товарний ринок і виходу з нього; стратегічне значення для економічної безпеки держави. Однак, наявність елементів природної монополії робить ціну вище та масштаб виробництва менше, ніж при чистій конкуренції. На певному етапі розвитку суб’єкти природних монополій починають зловживати своїм статусом, це обумовлює необхідність прямого втручання держави з метою зниження втрат суспільства від монопольної влади.

Встановлено конкретно – історичний характер “природності” монополізації тих або інших галузей діяльності. З розвитком науково-технічного прогресу змінюються техніка, технологія, організація виробництва, в результаті чого втрачається ефект масштабу виробництва, з'являються товари-замінники, створюються нові підприємства, які їх виробляють. Внаслідок цього в раніше монополізованих секторах поступово формуються ознаки конкурентного середовища.

На підставі реалізації системного підходу до розкриття суб’єктного складу, принципів і інструментарію державного регулювання електроенергетики побудовано його організаційну модель (рис. 1). Виконано систематизацію і характеристику інструментів державного регулювання електроенергетики: правове регулювання, ліцензування діяльності, квотування, застосування санкцій, встановлення норм і нормативів, стандартизація, лімітування, регулювання цін, бюджетне і податкове регулювання, амортизаційна політика, організаційно-правове перетворення структури управління і форм власності, пропагандистські методи.

Узагальнення теорії та практики функціонування і розвитку природних монополій в Україні дозволило визначити їх специфічні особливості: вони структурно включають у себе як природно монопольні сегменти, так і підприємства, що за своєю суттю і економічним змістом не є такими і можуть ефективно функціонувати на конкурентних засадах; через слабку адаптованість до специфічних умов трансформаційної економіки суб'єкти природних монополій зловживають своїм становищем, домінуючим видом у структурі зловживань є цінові; низька інвестиційна привабливість внаслідок незадовільного технічного стану об'єктів промислової інфраструктури і невідповідність техніко-економічних параметрів

Рис. 1. Організаційна модель державного регулювання в електроенергетиці

виробництва світовим стандартам; відсутність у країні могутнього легального приватного капіталу для приватизації суб’єктів природних монополій; надмірна політизованість підходів до роздержавлення природних монопольних утворень, значна корумпованість цих секторів економіки; відсутність достатньо ефективної системи, яка б надійно захищала споживачів від зловживань природних монополістів.

Аналіз закордонного досвіду державного регулювання природних монополій дозволяє зробити наступні висновки: економічні результати функціонування монопольної галузі в набагато більшій мірі залежать від масштабів і методів її регулювання, чим від форми власності та інституціональної організації; основною метою реформ є інституціональне відділення регульованих монопольних секторів від підгалузей, що функціонують за ринковою схемою; ефективність демонополізації і лібералізації в галузі підвищується за умови їх еволюційної реалізації і раціонального сполучення з механізмами державного регулювання.

Розділ 2. Дослідження інструментарію державного регулювання природних монополій (на прикладі електроенергетики). Узагальнення розвитку електроенергетики України, починаючи із 90-их років ХХ століття, дозволило встановити певні позитивні результати на шляху запровадження ринкових відносин: створено підґрунтя для запровадження конкурентного середовища шляхом розподілу видів діяльності (виробництво, передача, постачання електроенергії); збережено об'єднану енергосистему України; забезпечено функціонування збалансованого за потужністю погодинного ринку. В Україні створено модель енергоринку з єдиним покупцем електроенергії, головною проблемою якої є борги на оптовому ринку та їх дисбаланс, пов’язані із неповною поточною оплатою за електричну енергію і наявністю її значних понаднормативних втрат (табл. 1).

У 2003 р. заборгованість ДП „Енергоринок” перед виробниками електроенергії зросла на 1115 млн. грн. і досягла рівня 17295 млн. грн. Заборгованість енергопостачальних компаній перед ДП “Енергоринок” також збільшилась на 1111 млн. грн. і на 01.01.2004 р. склала 15138 млн. грн., при цьому акумульовано дисбаланс боргів в сумі 2157 млн. грн.

До інших проблем функціонування енергоринку за ступенем їх впливу на забезпечення ефективної діяльності його учасників слід віднести: недосконалість системи договірних відносин на оптовому ринку; адміністративне втручання в управління грошовими потоками, викликане невідповідністю платежів за електричну енергію обсягам її виробництва і постачання; адміністративне втручання в управління енергоринком і діяльність його суб'єктів; недостатність законодавчого визначення статусу Національної комісії регулювання електроенергетики; непрозорість процедур здійснення експорту, імпорту і транзиту електричної енергії; відсутність механізмів страхування фінансових ризиків і забезпечення виконання договірних платіжних зобов'язань учасників оптового ринку електроенергії.

Таблиця 1

Динаміка кредиторсько-дебіторської заборгованості ДП “Енергоринок”

Станом на | Кредиторська забор-гованість, млн. грн. | Приріст до попереднього року | Рівень розрахунків з кредиторами коштами (всіма формами), % | Дебіторська забор-гованість, млн. грн. | Приріст до попереднього року | Рівень розрахунків з дебіторами коштами (всіма формами), %, | Дисбаланс боргів, млн. грн. | Приріст/знижка до по-переднього року, млн. грн.

млн. грн. | % | млн. грн. | %

01.01.00 | 8713 | | | 43,8 (77,6) | 6694 | | | 44,9 (79,5) | 2019

01.01.01 | 11301 | 2588 | 29,7 | 32,7 (83,2) | 9006 | 2312 | 34,5 | 32,9 (84,9) | 2295 | 276

01.01.02 | 14651 | 3350 | 29,6 | 80,4 | 12264 | 3258 | 36,2 | 80,6 | 2387 | 92

01.01.03 | 16180 | 1529 | 10,4 | 91,1 | 14027 | 1763 | 14,4 | 89,6 | 2153 | -234

01.01.04 | 17295 | 1115 | 6,89 | 94,3 | 15138 | 1111 | 7,9 | 94,5 | 2157 | 4

Недосконалість тарифної та цінової політики на енергоринку пов’язані з такими факторами: обмеження конкуренції серед виробників електричної енергії; невідповідність системи тарифоутворення для споживачів електричної енергії системі ціноутворення на оптовому ринку; недосконалість систем комерційного обліку електричної енергії; відсутність ринку системних допоміжних послуг (резерв потужності, регулювання частоти і напруги); перехресне субсидіювання через оптову ринкову ціну на електричну енергію; недостатньо розвинене конкурентне середовище на ринку постачання електричної енергії.

Узагальнення досвіду процесів роздержавлення в електроенергетиці України дозволило виділити два етапи приватизації: перший (1997-1998 рр.) - роздрібний продаж пакетів акцій енергокомпаній, другий (з 2000 р.) - залучення стратегічних інвесторів. Аналіз умов приватизації свідчить про їх недосконалість, бо вони створюють умови для перетворення державної монополії на монополію приватну. Для забезпечення антимонопольних вимог із метою недопущення монополізації національного ринку розроблено пропозиції щодо обмеження пакетів акцій, які може придбати один покупець. Запропоновано також наділити органи державного регулювання правом контролю за інвестиціями суб'єкта природної монополії в об’єкти, не пов’язані зі сферою їх діяльності, у розмірі, що перевищує 10% вартості чистих активів суб'єкта природної монополії. Такий підхід дав би змогу забезпечити ефективний державний контроль діяльності природних монопольних структур.

Процеси приватизації більш інтенсивно проводяться серед енергопостачальних компаній. Станом на 1.01.2004 р. контрольні пакети акцій усіх генеруючих компаній належать державі, у той час як в Україні налічується 13 енергопостачальних компаній (38,2% їх загальної кількості), контрольні пакети акцій яких продано приватним власникам.

Рівень державного сектору в електроенергетиці України залишається високим, але система управління корпоративними правами є недосконалою за таких причин: брак економічних і соціальних критеріїв встановлення і збереження державних корпоративних прав; визначення необхідного і достатнього їх обсягу у відношенні конкретних підприємств; нерозробленість критеріїв оцінки ефективності реалізації державних корпоративних прав; відсутність стрункої і розгалуженої інституціональної системи управління ними.

Розділ 3. Удосконалення державного регулювання природних монополій (на прикладі електроенергетики). Розроблено концептуальне забезпечення розвитку системи управління державними корпоративними правами в електроенергетиці, реалізацію якого розглянуто на прикладі ВАТ „Дніпроенерго”. Сприйняття управління державними корпоративними правами як системи дозволило зробити висновок про неправомірність запровадження процедури банкрутства до підприємств, "штучно збанкрутілих" з причин неефективної податкової, інвестиційної та регуляторної політики держави.

Підготовлено організаційно-економічні підходи до санації „штучно збанкрутілих” підприємств монополізованих ринків. Основними методами санації пропонується вважати: по-перше, реструктуризацію в формі поділу, спрямованого на максимальне відокремлення природно-монопольних і потенційно – конкурентних видів діяльності; по-друге, рефінансування боргу підприємств та їх об’єднань в формах дотацій і субвенцій за рахунок коштів бюджету; державного пільгового кредитування; переведення боргу на іншу юридичну особу; випуску облігацій і інших довгострокових цінних паперів під гарантію держави; списання державою частини боргу; направлення дивідендів за акціями, що знаходяться у власності держави, на інвестиційний розвиток підприємств; реструктуризації боргу перед іншими кредиторами. Запропоновано етапи рефінансування боргів в електроенергетиці: інвентаризація боргів і запровадження заходів щодо запобігання подальшого їх накопичення; зарахування зустрічних кредиторсько-дебіторських вимог, вирішення питань відносно „безадресних” боргів і дисбалансів; реструктуризація залишкових обсягів кредиторської заборгованості енергопостачальних компаній перед ДП "Енергоринок" шляхом пролонгації у часі.

Адаптація синергетичної парадигми до сфери управління дозволила довести, що вимоги державного регулювання і задачі саморегулювання електроенергетики як системи не знаходяться в протиріччі, оскільки державне регулювання визначає “вихідні” параметри галузі (насамперед тарифи), а синергетичні аспекти обумовлюють механізм самонастроювання системи на найбільш ефективний результат функціонування в рамках заданих “вихідних” параметрів. На підставі отриманого результату розроблено механізм мотивації системи до самонастроювання в виді нетрадиційної (штучної) конкуренції, організацію якої наведено на рис. 2.

Рис. 2. Організація нетрадиційної конкуренції

Система нетрадиційної (штучної) конкуренції методом „гонки за лідером” для генеруючої та енергопостачальних компаній включає організаторів нетрадиційної конкуренції; плановий період, протягом якого забезпечується нетрадиційна конкуренція; суб'єктів, що приймають участь у нетрадиційній конкуренції; механізми нетрадиційної конкуренції.

Побудовано перспективну модель енергоринку в умовах розвитку конкуренції, визначено його структуру (ринок прямих договорів, фінансових контрактів, допоміжних послуг, балансуючий ринок); типи купівлі і продажу електричної енергії, суб’єктний склад, елементи оптового ринку. Визначено функції і повноваження органів державного регулювання в перспективній моделі енергоринку: розроблення і затвердження ліцензійних умов та видача ліцензій; встановлення тарифів на послуги природних монополій з передачі електричної енергії та диспетчеризації, плати за послуги оператора ринку; нагляд за виконанням зобов'язань щодо оптимальної закупівлі для постачальників за регульованими тарифами; здійснення в установленому порядку контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики; затвердження Договору суб’єктів оптового ринку електроенергії та Правил ринку врегулювання спорів; вжиття заходів до ліцензіатів у разі невиконання ними своїх зобов'язань; моніторинг ринку. Розроблено організаційно – економічні заходи, що необхідно забезпечити на перехідному етапі до конкурентної моделі енергоринку. Підготовлено специфікації строкових контрактів через систему біржової торгівлі для страхування цінових ризиків: ф’ючерсні контракти на затверджений тариф на відпущену в оптовий ринок електричну енергію; на оптову ринкову ціну; на середній тариф на електричну енергію, відпущену в оптовий ринок; на різницю між середнім тарифом на електричну енергію, відпущену в оптовий ринок генеруючими компаніями і фактичною оптовою ринковою ціною.

Доведено доцільність зміни підходів до регулювання цін природно - монополістичних сфер діяльності шляхом впровадження нормування прибутку на капітал: вартість капіталу виступає мінімальною нормою формування операційного прибутку підприємства, використовується як критеріальний у процесі здійснення реального інвестування, служить базовим показником формування ефективності фінансового інвестування, застосовується в процесі управління структурою капіталу на основі механізму фінансового левериджу, є критерієм формування відповідного типу політики фінансування підприємством своїх активів.

Розроблено методичні підходи до вимірювання капіталу підприємств енергетичної галузі з метою нормування прибутку і приватизаційної підготовки. Для цього пропонується використовувати комбінований метод і вартість капіталу (ВК) розраховувати за формулою

ВК = ВКа * Ка + ВКз * Кз + ВКд * Кд,

де ВКа, ВКз, ВКд – вартість капіталу підприємства, розрахована відповідно методом чистих активів, витрат заміщення, дисконтування доходів, Ка, Кз, Кд – коефіцієнти довіри до методів чистих активів, витрат заміщення, дисконтування доходів, сума яких повинна дорівнювати 1, встановлюються експертним шляхом.

Для оцінки капіталу підприємств постачання і розподілу внаслідок державного регулювання їх прибутку метод дисконтування доходів не використовується і Кд приймається рівним 0.

Визначення вартості капіталу фірми припускає ідентифікацію основних його компонентів і обчислення їхньої вартості. Результати розрахунків зводяться в єдиний показник - середньозваженої вартості капіталу, який застосовується для нормування прибутку на капітал при регулюванні цін природно-монопольних сфер діяльності.

ВИСНОВКИ

Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у розробці науково-методичних основ удосконалення державного регулювання природних монополій в контексті підвищення ефективності приватизаційної політики і розвитку конкурентного середовища в електроенергетиці.

На підставі комплексного системного дослідження питань організаційного і методичного забезпечення державного регулювання природних монополій, узагальнення закордонного і вітчизняного досвіду функціонування підприємств енергетики, вироблено ряд наукових висновків і рекомендацій, зміст яких полягає у такому:

1. Формування наукового уявлення про електроенергетику як системний об’єкт державного управління дозволило встановити циклічність розвитку конкурентних відносин і конкретно-історичну “природність” монополізації тих або інших галузей діяльності. На цій основі доведено необхідність прямого втручання держави в економіку з метою зниження втрат суспільства від монопольної влади, а також обґрунтовано пропозиції щодо підвищення ефективності державного управління за рахунок інституціонального відділення регульованих монопольних секторів від підгалузей, що функціонують за ринковою схемою.

2. Реалізація системного підходу до розкриття суб’єктного складу, принципів і інструментарію державного регулювання електроенергетики дозволила довести необхідність відокремлення функцій Антимонопольного комітету як регулятора і контролера щодо суб’єктів природних монополій, а також розробити пропозиції щодо регулювання фінансово-інвестиційних операцій суб’єктів природних монополій: обмеження пакетів акцій, які може придбати один покупець, в тому числі іноземний, лімітування обсягів інвестування в залежності від його об’єкту. Це дозволить налагодити ефективний державний контроль за діяльністю природних монопольних структур.

3. Адаптація синергетичної парадигми до сфери управління дозволила довести ефективність системи нетрадиційної (штучної) конкуренції в електроенергетиці. Впровадження методу „гонки за лідером” для генеруючої та енергопостачальних компаній дозволило знизити собівартість виробітку і рівень втрат електроенергії, що в кінцевому підсумку приведе до зниження цін на продукцію природно - монопольного сектору.

4. Доведено необхідність запровадження інституціональної системи управління державними корпоративними правами на основі розмежування регулятивних функцій і функцій оперативного управління, що сприятиме підвищенню ефективності державного регулювання енергетичної галузі. Обґрунтовано неправомірність запровадження процедури банкрутства до підприємств енергетики, "штучно збанкрутілих" з причин неефективної податкової, інвестиційної та регуляторної політики держави; підготовлено організаційно-економічні підходи до їх санації. Це дозволить зберегти енергопідприємства як цілісні майнові комплекси, уникнути безпідставних ліквідаційних процедур і роздрібного продажу активів за зниженими цінами, ефективно провести передприватизаційну підготовку.

5. Побудовано перспективну модель енергоринку в умовах розвитку конкуренції, визначено функції і повноваження органів державного регулювання в рамках цієї моделі, розроблено організаційно – економічні заходи, що необхідно забезпечити на перехідному етапі до перспективної моделі. Це дозволить підвищити ефективність демонополізації і лібералізації електроенергетики шляхом еволюційної реалізації реформістських заходів та їх раціонального сполучення з механізмами державного регулювання.

6. Розроблено специфікації строкових контрактів через систему біржової торгівлі для страхування цінових ризиків на енергетичному ринку, які узгодять дію механізму державного регулювання і саморегулюючого механізму стабілізації цін і стимулюватимуть розвиток конкурентних відносин у галузі.

7. Доведено доцільність зміни методичних підходів до державного регулювання цін природно - монополістичних сфер діяльності шляхом упровадження нормування прибутку на капітал, що підвищить обґрунтованість рівня формування операційного прибутку підприємства, сприятиме збільшенню ефективності інвестування і оптимізації структури його капіталу.

8. Розроблено комбінований метод вимірювання капіталу підприємств енергетичної галузі, що підвищить об’єктивність визначення вартості їх цілісних майнових комплексів і слугуватиме базою регулювання цін суб’єктів природних монополій на основі нормування прибутку.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Сагір В.Г. Державне регулювання цін на енергетичному ринку та його ефективність / Збірник наукових праць Донецької державної академії управління „Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”, т. IV, вип.21, серія „Державне управління”. – Донецьк: ДонДАУ, 2003. – С.59-67.

2. Сагір В.Г. Природні монополії як об’єкт державного управління: економіко-політичний аспект // Менеджер. – 2003. - №2(24). – С.37-41.

3. Сагір В.Г. Концептуальне забезпечення розвитку державних корпоративних прав в електроенергетиці // Менеджер. – 2004. - №1(27). – С.33-40.

4. Сагір В.Г. Закордонний досвід державного регулювання природних монополій та напрями його використання в Україні / Збірник наукових праць Донецької державної академії управління „Фінансовий механізм державного управління економікою України”, т. IV, вип.28, серія „Державне управління”. – Донецьк: ДонДАУ, 2003. – С.72-84.

5. Циганов О.Р., Сагір В.Г. Державне регулювання енергоринку: проблеми та перспективи розвитку // Управління сучасним містом. – 2003. - №7-9 (11). – С.80-85.

Особистий внесок здобувача: побудовано перспективну модель енергоринку України, визначено функції державного регулювання в її рамках.

6. Косова Т.Д., Сагір В.Г. Фінансування інвестиційної діяльності суб’єктів природних монополій: концепція реформи // Економіка України. – 2004. - №3. – С.12-18.

Особистий внесок здобувача: дослідження інструментів державного регулювання інвестиційної діяльності суб’єктів природних монополій.

Друковані праці наукових конференцій, статті в інших виданнях:

7. Сагір В.Г. Формування механізму державного регулювання електроенергетики / Матеріали Міжнародного семінару „Нова економіка і вища школа”. 16-17 cічня 2003 р. т.II – Донецьк: ДонДУЕТ, 2003. – С.116-119.

8. Сагір В.Г. Синергетична парадигма управління електроенергетикою // Збірник тез доповідей учасників „Тижня науки” в Гуманітарному університеті „ЗІДМУ”: В 3 т. – Т.1, ч.1: Науково-практична конференція „Актуальні проблеми державного управління та менеджменту. 30-31 жовтня 2003 р. – Запоріжжя: ГУ „ЗІДМУ”, 2003. – С.29-30.

9. Сагір В.Г. Організаційно-правове перетворення в електроенергетиці як інструмент державного управління // Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень – 2003”. Том 10. Державне управління. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С.25-28.

10. Сагір В.Г. Правові засади державного управління електроенергетикою // Збірник матеріалів II Міжнародної науково-практичної конференції „Сучасні проблеми управління”. 27-28 листопада 2003р. Ч.1. – К.: ІВЦ „Політехніка”, 2003. – С.234-236.

11. Сагір В.Г. Синергетична парадигма управління електроенергетикою // Держава та регіони. Серія: „Державне управління”. – 2003. - №1. – С.99-105.

12. Косова Т.Д., Сагір В.Г. Цінова складова інвестиційної привабливості природних монополій в Україні // Торгівля і ринок України. Тематичний збірник наукових праць з проблем торгівлі і громадського харчування / Голов. ред. О.О.Шубін. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2003. - Випуск 15, т. III. - C.61-67.

Особистий внесок здобувача: виявлено причини збитковості та визначено напрями підвищення інвестиційної привабливості ВАТ „Дніпроенерго”.

Анотація

Сагір В.Г. Державне регулювання природних монополій (на прикладі електроенергетики). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – Механізми державного управління. - Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2005.

В дисертації розроблено науково-методичні основи удосконалення інструментарію державного регулювання природних монополій (на прикладі електроенергетики). Визначено сутність природних монополій як об’єктів державного управління. Реалізовано системний підхід до розкриття суб’єктного складу, принципів і інструментарію державного регулювання електроенергетики. Досліджено закордонний досвід державного регулювання природних монополій і визначено напрями його використання в Україні. Проаналізовано еволюцію форм і методів державного регулювання моделі енергетичного ринку, цінової та тарифної політики енергопідприємств. Визначено ефективність процесів роздержавлення в енергетичній галузі. Розроблено концептуальне забезпечення розвитку системи управління державними корпоративними правами в електроенергетиці. Запропоновано синергетичну парадигму запровадження штучної конкуренції в електроенергетиці. Сформовано механізм державного регулювання енергетичного ринку в конкурентному середовищі.

Ключові слова: державне регулювання, природні монополії, електроенергетика, інструментарій, цінова та тарифна політика, конкуренція, роздержавлення.

Аннотация

Сагир В.Г. Государственное регулирование естественных монополий (на примере электроэнергетики). – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 – Механизмы государственного управления. - Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2005.

В диссертации разработаны научно-методические основы совершенствования инструментария государственного регулирования естественных монополий (на примере электроэнергетики). Определена сущность естественных монополий как объектов государственного управления. Установлен конкретно-исторический характер “естественности” монополизации тех или других сфер деятельности. Выявлены особенности естественно - монополистических структур в Украине. Реализован системный подход к раскрытию субъектного состава, принципов и инструментария государственного регулирования электроэнергетики. Систематизированы и охарактеризованы инструменты государственного регулирования электроэнергетики: правовое регулирование, лицензирование деятельности, квотирование, применение санкций, установление норм и нормативов, стандартизация, лимитация, регулирование цен, бюджетное и налоговое регулирование, амортизационная политика, организационно-правовые преобразования структуры управления и форм собственности, пропагандистские методы. Исследован зарубежный опыт регулирования естественных монополий и определены направления его использования в Украине.

Проанализирована эволюция форм и методов государственного регулирования модели энергетического рынка. Выявлены проблемы функционирования оптового и розничного рынка электроэнергии в Украине. Выполнена оценка эффективности ценовой и тарифной политики энергетических предприятий, установлена степень влияния на нее государства. Определен уровень развития конкурентной среды на рынке производства, передачи и сбыта электрической энергии. Обобщен опыт процессов разгосударствления в энергетической отрасли, выполнена систематизация этапов приватизации энергопредприятий.

Разработано концептуальное обеспечение развития системы управления государственными корпоративными правами в электроэнергетике. Усовершенствованы подходы к диагностике и применению процедуры банкротства к предприятиям государственной формы собственности. Разработаны организационно-экономические подходы к санации „искусственно обанкротившихся” предприятий монополизированных рынков. Предложены этапы рефинансирования долгов в электроэнергетике.

Доказана правомерность адаптации синергетической парадигмы к сфере управления электроэнергетикой. Разработан механизм мотивации электроэнергетики как системы к самонастройке в виде нетрадиционной (искусственной) конкуренции. Выполнена его апробация путем внедрения метода „гонки за лидером” в генерирующих и энергоснабжающих компаниях.

Построена перспективная модель энергорынка в условиях развития конкуренции, определена его структура (рынок прямых договоров, финансовых контрактов, вспомогательных услуг, балансирующий рынок); типы покупки и продажи электрической энергии, субъектный состав, элементы оптового рынка. Определены функции и полномочия органов государственного регулирования в перспективной модели энергорынка. Разработаны организационно – экономические мероприятия, обеспечивающие переход к конкурентной модели рынка в электроэнергетике. Предложены спецификации срочных контрактов через систему биржевой торговли для страхования ценовых рисков. Доказана целесообразность изменения подходов к регулированию цен естественно - монополистических сфер и разработан алгоритм нормирования прибыли на капитал. Обоснованы методические подходы к измерению капитала предприятий энергетической области с целью ценообразования и предприватизационной подготовки. Предложен метод расчета нормы прибыли регулируемой компании на основе средневзвешенной стоимости ее капитала.

Ключевые слова: государственное регулирование, естественные монополии, электроэнергетика, инструментарий, ценовая и тарифная политика, конкуренция, разгосударствление.

annotation

Sagir V.G. The state regulation of the natural monopolies (on the example of electric power industry). - Manuscript.

The thesis for the Degree of Candidate of sciences on state management in the speciality 25.00.02 - Mechanisms of state management. - Donetsk State University of Management, the Ministry of Education and Science of Ukraine, Donetsk, 2005.

In the thesis are developed the scientific and methodical bases of the natural monopolies state regulation instruments perfection (on the example of electric power industry). The essence of natural monopolies as objects of the state management is determined. The system approach to disclosing subject structure, principles and instruments of state regulation of electric power industry is realized. Foreign experience of state regulation of natural monopolies is investigated and directions of its use in Ukraine are determined. Evolution of forms and methods of state regulation of model of the power market, a price and tariff politics of the power enterprises is analyzed. Efficiency of processes of privatization in power branch is determined. Conceptual maintenance of development of a control system with the state corporate rights in electric power industry is developed. The synergetic paradigm of introduction of an artificial competition in electric power industry is offered. The mechanism of state regulation of the power market in the competitive environment is generated.

Key words: the state regulation, natural monopolies, electric power industry, toolkit, a price and tariff politics, a competition, privatization.

Підписано до друку 14.03.2005 р. Формат 60*801/16 Папір офсетний.
Друк різографічний. Умов. друк. арк. 0,92. Тираж 100 прим. Замов. №1403.

Донецький державний університет управління

Адреса: 83015, м.Донецьк-15, вул. Челюскінців, 163а