МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “Львівська політехніка”

Штуль Валентин Петрович

УДК 339.13

РОЗВИТОК МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ЗА КОНЦЕПЦІЄЮ МАРКЕТИНГУ

Спеціальність: 08.06.01 - Економіка, організація та управління підприємствами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів - 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі маркетингу Львівської комерційної академії Укоопспілки.

Науковий керівник – кандидат економічних наук, професор, Скибінський Станіслав Володимирович, Львівська комерційна академія, проректор з науково-педагогічної роботи, професор кафедри маркетингу

Офіційні опоненти - доктор економічних наук, професор, Решетнікова Ірина Леонідівна, Міжнародний інститут бізнесу м. Київ, професор кафедри маркетингу

кандидат економічних наук, доцент, Загородній Анатолій Григорович, НУ “Львівська політехніка”, проректор з науково-педагогічної роботи, завідувач кафедри обліку і аналізу

Провідна установа – Одеський державний економічний університет, кафедра маркетингу, Міністерство освіти і науки України, м.Одеса

Захист відбудеться "1" лютого 2006 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.03 в Національному університеті “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м. Львів – 13, вул. С. Бандери, 12, IV корпус, ауд. 209а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету “Львівська політехніка” за адресою: 79013, Львів-13, вул. Професорська, 1.

Автореферат розісланий "30" грудня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради |

Алєксєєв І.В. |

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вища освіта України перебуває на етапі суттєвих реформувань. Утворено і активізується ринок освітніх послуг, на якому 2004 р. функціонувало 764 державних і 202 приватних вищих навчальних закладів (ВНЗ) І–IV рівнів акредитації. Проте мають місце певні диспропорції. Якщо приріст набору студентів на 1 курс за період з 1996 р. по 2004 рр. становив 114%, контингенту студентів 107%, чисельності докторів наук – 92%, а професорів – 67%, то приріст загальної площі приміщень усіх ВНЗ за цей період склав лише 36,6 %.

Натомість сучасна вітчизняна і світова педагогіка вищої школи пов’язує подальшу інтенсифікацію навчального процесу з впровадженням нових технологій навчання, інформатизації, посиленням самостійної роботи студентів і їх практичної підготовки. Все це вимагає додаткових площ, зміни їх видової структури відповідно до означених тенденцій та положень Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ ст. для посилення фахової підготовки, забезпечення розвитку і самореалізації особистості студента. У зв’язку з цим актуальність пріоритетного розвитку матеріально-технічної бази (МТБ) вищих навчальних закладів, гармонізації якості освітньої послуги на засадах маркетингу зростає.

Проблеми запровадження концепції маркетингу розглянуті у працях Ансоффа І., Бермана Д.І., Балабанової Л.В., Бурдяка О.М., Войчака А.В., Герасимчука В.Г., Еванса Дж.Р., Крикавського Є.В., Кузьміна О.Є., Кардаша В.Г., Куденко Н.В., Мізюка Б.М., Котлера Ф., Чухрай А., Мазаракі А.А., Окландера М.А., Примак Т.О., Решетнікової І.Л., Старостіної А.О., Павленка А.Ф., Скибінського С.В. Розв’язанню проблем вищої освіти засобами маркетингу свої праці присвятили Загородній А.Г., Оболенська Т.Є., Каленюк І.С., Панкрухин А.П., Патора Р. У них ґрунтовно висвітлено сутність маркетингу освітніх послуг, конфігурацію чинників маркетингу. Проте поза увагою залишилися дослідження ролі матеріально-технічної бази в освітній послузі ВНЗ та її розвитку.

Необхідність розробки методичних підходів дослідження освітньої послуги і її маркетингу з урахуванням матеріально-технічної бази ВНЗ зумовили вибір теми, визначили мету та завдання дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота за своїм тематичним спрямуванням відповідає науковим напрямам кафедри маркетингу Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана „Удосконалення маркетингової діяльності в умовах трансформації економіки” (державний реєстраційний №0103U004765) в частині розробки рекомендацій щодо запровадження концепції маркетингу та розвитку МТБ у ВНЗ і кафедри маркетингу Львівської комерційної академії „Перспективи розвитку споживчої кооперації України у ринковому середовищі (реєстраційний №0197И017310), а її результати використані при виконанні Плану роботи науково-консультаційної ради Укоопспілки зокрема для вдосконалення МТБ системи кооперативної освіти.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення теоретичних, методологічних і прикладних засад розвитку матеріально-технічної бази як одного із визначальних чинників формування якості освітньої послуги у ВНЗ.

Для досягнення поставленої мети в роботі передбачалося виконати такі завдання:

- сформулювати визначення поняття матеріально-технічної бази ВНЗ, здійснити оцінку її структури щодо вимоги та відповідності розв’язанню проблем розвитку економіки та суспільства і визначити засади її формування;

- адаптувати діагностично-прогностичні функції маркетингу до розрахунків прогнозів окремих чинників макро- і мікросередовища, при дослідженні структури матеріально-технічної бази, її розподілу між ВНЗ різних рівнів акредитації, форм власності та регіонів;

- обгрунтувати пропозиції щодо впровадження концепції маркетингу в діяльність апарату управління ВНЗ та ідентифікувати положення щодо створення маркетингової дослідницької структури в системі вищої освіти України, підрозділів маркетингу у ВНЗ;

- виявити специфіку освітньої послуги ВНЗ та встановити адекватність регуляторних заходів її розвитку на етапі становлення ринку та оцінити роль і значення матеріально-технічної бази у формуванні якості освітньої послуги;

- визначити напрями і способи вдосконалення матеріально-технічної бази вищої освіти та умови, що сприятимуть їх реалізації.

Об’єктом дослідження є процеси формування матеріально-технічної бази ВНЗ в Україні. Предметом дослідження є механізм удосконалення матеріально-технічної бази ВНЗ за концепцією маркетингу освітніх послуг.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є загальні і спеціальні методи наукового пізнання. У дисертаційній роботі: при дослідженні середовища діяльності ВНЗ застосовано системний аналіз; для визначення місця МТБ і посилення її ролі у виконанні завдань вищої освіти застосовано методи класифікації, аналізу і синтезу; при виявленні впливу нормативних актів, економічних і соціальних

факторів на розвиток ВНЗ різних рівнів акредитації, форм власності використано метод порівняння і аналогії; для виявлення реакції споживачів на процес вибору ВНЗ, ролі у цьому МТБ, комунікаційно-інформаційних засобів ВНЗ застосовано соціологічне дослідження; прогнозування показників макро- і мікросередовища, розвитку МТБ здійснено за економіко-математичними моделями, на ПК.

Інформаційною базою дослідження послужили наукові праці вітчизняних і закордонних учених з проблем вищої освіти, економіки, менеджменту і маркетингу у цій сфері діяльності, програмні і законодавчі акти України з розвитку вищої освіти, Болонської декларації, а також матеріали державних органів статистики, оперативні дані МОН України, звітність окремих ВНЗ, а також власні маркетингові дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

- розроблено концептуальні засади побудови видової структури МТБ ВНЗ, які ґрунтуються на основних, стратегічних положеннях Національної доктрини розвитку освіти в Україні в XXI ст. із врахуванням вимог потенційних споживачів освітніх послуг та сформульовано визначення поняття МТБ ВНЗ як комплексу матеріально-речових елементів, технологій навчального процесу, що відповідають світовому рівню, досягненням педагогіки і науково-технічного прогресу та забезпечують набуття замовником освітньої послуги фаху, розвиток особистості і самореалізацію;

удосконалено:

- методичні положення щодо реалізації діагностично-прогностичних маркетингових функцій, спрямованих на гармонізацію ресурсів ВНЗ з потенційними можливостями освоєння ринкових ніш шляхом впровадження комплексу критеріїв і показників діагнозу ВНЗ і прогнозу ринку, що дозволить убезпечити як від неефективного інвестування у розвиток МТБ, так і втрати (неотримання) потенційної вигоди від діяльності на ринку;

- структуру апарату управління відповідно до ринкової моделі діяльності ВНЗ, яка на відміну від існуючих відрізняється перерозподілом окремих функцій, зокрема маркетингових, завдань між традиційними підрозділами та включення маркетингового підрозділу з функціями дослідження, рекламування, розширення асортименту, розповсюдження освітніх послуг і ціноутворення та визначено як необхідну умову функціонування в системі МОН України НДІ маркетингу, першочерговими завданнями якого буде здійснення масштабних науково-дослідних робіт щодо теоретичного, методичного, практичного, інформаційного і організаційного забезпечення маркетингових підрозділів ВНЗ;

дістали подальший розвиток:

- визначення сутності освітньої послуги, які на противагу існуючим, включають характеристики рівня її якості, що залежать від ВНЗ, як суб’єкта надання освітньої послуги; студента, його здібності освоїти освітню послугу і здатності використати її у практичній діяльності та роботодавця, створення ним умов для проявлення набутих знань, вмінь та навичок фахівцем, а також виявлення ролі МТБ у формуванні якості освітньої послуги. Такий підхід дозволить здійснювати комплексний моніторинг формування якості освітньої послуги та застосувати відповідний комплекс маркетингу;

- положення щодо обґрунтування напрямів поліпшення МТБ ВНЗ, в основу яких покладено здатність МТБ сприяти виконанню стратегічних завдань вищої освіти, введення інновацій у навчальний процес, орієнтацію на світові стандарти, відкриття віртуальних робочих місць та способів реалізації цих напрямів, серед яких диверсифікація джерел фінансування, поліпшення менеджменту, використання інструментів маркетингу тощо. Вдосконалена МТБ ВНЗ може виконати роль стратегічного чинника конкурентоспроможності ВНЗ, якщо застосувати відповідні комунікаційно-інформаційні функції маркетингу з допомогою традиційних та нетрадиційних засобів.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні теоретико-методологічних положень та рекомендацій практичного спрямування, які послужать основою для поглиблених досліджень МТБ вищої освіти України, функціонування ринку освітніх послуг на основі вдосконалення МТБ ВНЗ та підвищення ефективності маркетингової діяльності ВНЗ.

Практична значущість дисертаційного дослідження підтверджена результатами їх впровадження у практику діяльності Міністерства освіти і науки України (довідка про впровадження від 06.09.2005 р.), ректорату Львівської комерційної академії Укоопспілки (акт впровадження від 1.09.05 р. № 831/01-1.08), ректорату Київського національного економічного університету ім. В.Гетьмана (акт впровадження від 15.06.2005 р. №117), Бердянського інституту підприємництва (акт впровадження від 23.09.2005 р. №01-501).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Основні наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором особисто. Внесок автора в колективно опубліковані роботи конкретизований у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові теоретико-методологічні положення та рекомендації практичного спрямування доповідались на всеукраїнських і міжнародних науково-практичних конференціях та підсумкових наукових конференціях: (м. Київ, VIII-IX Міжнародні науково-практичні конференції, КНЕУ, 2002 р., 2005 р.; м. Львів, НУ “Львівська політехніка”, 2003 р.; м. Харків, Харківський національний економічний університет, 2005 р.; м. Львів, ЛКА, Науково-методична конференція “Болонський процес: проблеми реалізації в ЛКА”, 2005 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 9 наукових статей, з них 4 у фахових виданнях (одноосібні). Загальний обсяг публікацій становить 3,28 д.а., у т. ч. одноосібно 1,69 д.а.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації 215 стор., а її основний зміст викладено на 193 стор. Робота містить 28 таблиць та 17 рисунків (обсягом 22 стор.); список використаних джерел з 281 найменування; 6 додатків.

Основний зміст дисертації

У першому розділі “Теоретичні і прикладні засади дослідження МТБ і маркетингу освітніх послуг ВНЗ” акцентовано увагу на тому, що значущість освіти на рубежі ХХІ ст., об’єктивна необхідність підвищення рівня якості, ролі освіти в розвитку суспільства вимагають переоцінки складових, які її формують. Зростає передусім роль МТБ ВНЗ, поняття якої вийшло за уявні межі будівель та споруд, що раніше складали її основу. Сучасні технології навчального процесу, завдання Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ ст., адаптація ВНЗ до ринкового середовища зумовлюють розширене тлумачення поняття МТБ як комплексу матеріально-речових елементів, технологій навчального процесу відповідно до світових зразків, досягнень педагогіки і науково-технічного прогресу та забезпечують замовнику набуття фаху, розвиток особистості і самореалізацію.

Виходячи з цього можна запропонувати розширену класифікацію МТБ ВНЗ (рис. 1), що дозволить аналізувати стан МТБ, приймати обґрунтовані рішення щодо її розвитку.

Якість освітньої послуги явище значно складніше, ніж споживчого товару чи будь-якої іншої послуги, оскільки її формування має суттєві відмінності і залежить від: суб’єкта надання послуги, тобто від ВНЗ, його потенційних можливостей, які зумовлюються рівнем професорсько-викладацького складу, науковим та методичним забезпеченням, організацією навчання та матеріально-технічною базою; студента, його здібності сприйняти, спожити освітню послугу тобто освоїти обрану навчальну програму, а також здатності застосувати послугу у процесі виконання певних функцій на робочому місці, розв’язання проблем фірми і роботодавця, зокрема зі створення умов для прояву фахових якостей випускника ВНЗ. Проте в підсумку, в успішності всіх цих етапів формування якості освітньої послуги передусім зацікавлений ВНЗ. Саме з урахуванням такого методологічного підходу повинні здійснювати маркетингову діяльність у ВНЗ, моніторинг якості освітньої послуги на всіх етапах, формувати комплекс маркетингу та планувати фінансове забезпечення.

Рис. 1. Пропонована класифікація МТБ ВНЗ

Аналіз нормативних актів з регулювання вищої освіти, ринку освітніх послуг засвідчує суттєві зміни. Вони були спрямовані на поступовий перехід вищої освіти від адміністративної до ринкової моделі, сприяли її багатоукладності. Для цього періоду було характерне інтенсивне відкриття приватних ВНЗ, поява новітніх спеціальностей, зняття напруги в суспільстві в доступі громадян до вищої освіти, збереження у ВНЗ висококваліфікованих педагогів і науковців. Разом з тим мали місце негативні процеси, які проявилися у невиправданому відкритті ВНЗ у регіонах без їх належного забезпечення передусім матеріально-технічною базою, що могло призвести до зниження рівня якості освітньої послуги у цих ВНЗ. За збільшення ліцензованого набору та прояву явища „демографічної ями” у багатьох ВНЗ відсутній конкурс у процесі набору студентів на перший курс.

Активізація ринку освітніх послуг, функціонування на ньому ВНЗ державного і приватного секторів, різних відомств створює передумови конкуренції, загострення якої вимагає вдосконалення регуляторних заходів через ліцензійно-акредитаційну політику, а МТБ – на основі положень програмних документів розвитку вищої освіти України, конкретизованих і підвищених вимогах нормативів Державних будівельних норм (ДБН) та особливо споживачів освітніх послуг.

У другому розділі “Сучасні тенденції розвитку матеріально-технічної бази вищої освіти і ринку освітніх послуг” висвітлюється значення діагностично-прогностичних робіт в контексті маркетингової діяльності ВНЗ для розвитку МТБ, наводиться аналітичний матеріал щодо стану МТБ, її структури, динаміки, регіонального і відомчого розподілу та оцінок МТБ потенційними споживачами освітніх послуг при виборі ВНЗ.

Функції прогнозу елементів ринку освітньої послуги і діагнозу ВНЗ за маркетингової орієнтації є ключовими тому, що забезпечують ефективність інвестицій у розвиток ВНЗ. Вони дозволяють спрогнозувати в одних випадках песимістичні показники попиту на ринку освітніх послуг і застерегти від надлишкових інвестицій або їх припинення і, навпаки, в інших – збільшити їх обсяги відповідно до сприятливої кон’юнктури ринку, до якої може бути не готовим ВНЗ, його ресурси, передусім МТБ.

Прогнозуванню підлягає широке коло показників і явищ, передусім макро- і мікросередовище діяльності ВНЗ, привабливість регіональних ринків, очікування, побажання потенційних споживачів освітніх послуг тощо. Методика включає обґрунтований вибір методів прогнозування, моделей, враховує наявність вихідної інформації, позитивів і недоліків самих методів, їх точності тощо. Діагноз ВНЗ необхідно здійснювати на основі критеріїв двох груп: забезпечувальних, які включають показники стану МТБ, фінансової стійкості, навчально-методичного і наукового забезпечення, рівня професорсько-викладацького складу та результативних у вигляді рейтингу ВНЗ, оцінки якості освітньої послуги. Першочерговість прогнозних оцінок, порівняно з діагностичними випливає із принципу першооснови потреби, попиту, орієнтовні обсяги яких дозволяють проводити цілеспрямовані роботи з діагнозу ВНЗ.

Розраховані прогнози підтверджують скорочення контингенту випускників 10-11 кл. та середніх закладів, проте всупереч сподіванням очікується збільшення набору на перший курс до ВНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації і водночас його скорочення до ВНЗ І-ІІ р. а., а також збільшення контингенту студентів у ВНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації. Все це, логічно, вимагає випереджувальних темпів зростання площ навчальних приміщень. Для прогнозів інших складових МТБ, наприклад, устаткування, персональних комп’ютерів, сучасних засобів зв’язку і комунікацій рекомендується застосувати інтуїтивно-логічні прогнози, передусім експертні.

За останні роки динаміка МТБ ВНЗ набуває негативних тенденцій (табл. 1).

Таблиця 1

Розвиток вищої освіти України у 1996-2004 рр.*

Показники | Од. виміру | 1996 р. | 2004 р. | 2004 р. до 1996 р., приріст в %

Зараховано студентів на 1 курс | Тис. осіб | 404,9 | 657,4 | 62,4

Контингент студентів | Тис. осіб | 1571,9 | 2575,2 | 63,8

Загальна площа приміщень | Млн. м2 | 13,6 | 18,6 | 36,8

у т.ч.: - орендована | Тис. м2 | 475,2 | 1154,4 | 142,9

Із загальної площі:

- навчальна | Тис. м2 | 4047,9 | 6396,1 | 58,0

- навчально-допоміжна | Тис. м2 | 2218,5 | 2759,6 | 24,4

- підсобна | Тис. м2 | 4287,3 | 5013,3 | 16,9

- житлова | Тис. м2 | 2495,9 | 2962,8 | 18,7

* ВНЗ I-IV рівнів акредитації

По-перше, чисельність, зарахованих на перший курс та контингент студентів зростають випереджувальними темпами порівняно з площами приміщень ВНЗ, приросту яких досягають переважно орендою. По-друге, в основному прирощується навчальна площа для проведення аудиторних занять (58,0%) і то значною мірою за рахунок пристосування під навчальну інших приміщень, площа яких прирощується нижчими темпами, наприклад, навчально-допоміжна (24,4%), підсобна (16,9%), житлова для студентів (18,7%). Все це негативно відбивається на якості освітньої послуги і не узгоджується з вимогами програмних документів розвитку вищої освіти, виконанню цією системою завдань і очікувань суспільства.

Має місце диспропорція у розподілі площ між державними і приватними ВНЗ, відповідно, 94,0% і 6,0%. У розпорядженні ВНЗ системи МОН - 65,4% площ, і більше третини - у відомчих ВНЗ. За стійкої тенденції скорочення прийому до ВНЗ І-ІІ рівня акредитації у цьому секторі - 29,3% площ, 38% якої вони здають в оренду, в основному навчальну – 33,6%.

Не простежується певної цілеспрямованої політики розвитку МТБ у регіональному розрізі, зокрема динаміка кількості ВНЗ у регіоні не відповідає динаміці площ приміщень. У 25 регіонах України із 27 нарощувалась в основному навчальна площа, тобто вирішувалося локальне регіональне завдання відкриття нових ВНЗ і не приділялося належної уваги збільшенню площ для розвитку особистості студента, охорони здоров’я, організації видовищних заходів, клубів за інтересами тощо. Нормативу забезпеченості студентів площами досягнуто лише у 8 регіонах, натомість у 7 регіонах цей показник складає лише 60-70%.

Динаміка структури МТБ у вимірі активної і пасивної частини не набула стійкої позитивної тенденції. В окремих ВНЗ частка витрат на активну частину МТБ у загальних витратах за 2001-2004 рр. зросла від 10,0 до 17,8%, але частка витрат на придбання комп’ютерної техніки, різних засобів комунікації за цей період у статті “Інструменти, прилади, інвентар” навіть зменшилася, від 23,9% до 2,1%. Останнє наводить на думку про необхідність поряд з нарощуванням парку ПК, програмного продукту вдосконалювати навчально-методичне забезпечення, доводити його до прямого і повного використання можливостей нової техніки. Тоді з’явиться мотивація оновлення технологій навчання, інформатизації, розширення парку ПК, що сприятиме поліпшенню якості освітньої послуги і вимагатиме додаткових витрат коштів.

Незадовільний стан МТБ, її структури, диспропорції між видами площ, регіонами та ВНЗ різних рівнів акредитації контрастує з очікуваннями потенційних замовників освітніх послуг у ВНЗ. Вони за матеріалами соціологічного дослідження надають МТБ дуже великого значення, зокрема, 17,1% абітурієнтів переконані, що якість освітньої послуги забезпечується новими інформаційними технологіями, персональними комп’ютерами, Інтернетом ще 11,8% - належними приміщеннями навчальних корпусів, гуртожитків, їдалень і 184 респондентів назвали ці складові вкупі з іншими.

Інший факт соціологічного виміру “Значущість критеріїв вибору ВНЗ абітурієнтами” також підтверджує важливу роль МТБ (табл. 2). Рангом №1 у процесі вибору ВНЗ 10,1% абітурієнтів оцінили знову ж таки забезпечення комп’ютерною технікою, рівнем інформатизації та Інтернетом, і, навпаки, останнім, рангом № 5 – всього лише 18,7%, що також є позитивним. Навпаки, на важливість стану пасивної частини (аудиторій і лабораторій) при виборі ВНЗ вказали лише 6,3% респондентів, і водночас, останнім рангом №5 цю частину МТБ при виборі ВНЗ оцінили 49,3% абітурієнтів. Це підкріплює тезу про важливість активної частини МТБ.

“Рішенню про подачу заяви для вступу до ВНЗ”, як наступний факт виміру, передує у 13,3% абітурієнтів ознайомлення з навчальними корпусами і допоміжними приміщеннями, що є складовою МТБ, і тільки 9,8% - із сертифікатами МОН. Таким чином, є всі підстави вважати МТБ важливим складником у процесі вибору абітурієнтом ВНЗ, що є знаковим в умовах конкуренції.

Таблиця 2

Значущість критеріїв вибору ВНЗ абітурієнтами

Критерії | Ранги, частки в %

№1 | №2 | №3 | №4 | №5

Забезпечення ПК, Інтернетом | 10,1 | 19,7 | 22,1 | 29,4 | 18,7

Сучасні аудиторії, лабораторії | 6,3 | 11,3 | 13,4 | 19,7 | 49,3

Видатні науковці, педагоги | 24,1 | 22,0 | 26,2 | 17,3 | 10,4

Гарантія працевлаштування | 34,2 | 20,5 | 18,8 | 12,5 | 14,0

Відмінна організація навчання | 25,6 | 28,0 | 18,2 | 21,1 | 7,1

У третьому розділі “Запровадження концепції маркетингу у системі вищої освіти та напрями поліпшення МТБ” обґрунтовуються напрями і способи розвитку МТБ ВНЗ, підвищення якості освітньої послуги та забезпечення конкурентоспроможності ВНЗ, передумовою реалізації яких є адаптація системи вищої освіти, МОН України, ВНЗ до ринкової моделі діяльності її суб’єктів, зміни функцій апарату управління ВНЗ, включення маркетингового підрозділу та посилення комунікаційно-інформаційної діяльності і дослідження конкурентних позицій ВНЗ.

Пошук стратегічних рішень розвитку МТБ та здійснення тактичних заходів вимагають орієнтації системи вищої освіти на ринкові засади функціонування. Слід враховувати, що обсяги комерційного набору студентів 2004 р. перевищили 60%. Проте як система МОН України в цілому, так і окремі ВНЗ, зокрема їх апарати управління недостатньо адаптовані до ринкових умов функціонування, способів забезпечення набору студентів, поліпшення якості освітньої послуги та підвищення конкурентоспроможності ВНЗ, передусім за рахунок МТБ.

Розвиток ринку освітніх послуг, багатоваріантна система фінансування ВНЗ, об’єктивна необхідність впровадження діагностично-прогностичних робіт в умовах невизначеності ринку вимагає, поряд з іншими заходами, створення в системі МОН Науково-дослідного інституту (НДІ) маркетингу. Мета такого НДІ полягала б у сприянні реалізації вищою освітою України стратегічних завдань, що визначені Національною доктриною розвитку освіти України у XXI ст., а також розв’язанні поточних проблем. Серед основних завдань – розробка науково-дослідних і науково-методичних рекомендацій, ініціювання і втілення наукових проектів, інновацій маркетингового спрямування. Теоретичні розробки, наукова, методична продукція такого НДІ та виконання робіт практичного спрямування (інформаційного, рекламного, виставкового і ін.) сприятимуть, з одного боку, поліпшенню обслуговування потенційних споживачів освітніх послуг та функціонуванню системи вищої освіти, самих ВНЗ, з іншого. Замовниками науково-практичних розробок НДІ виступатимуть органи державного управління (законодавчі та виконавчі), місцевого самоврядування та ВНЗ за тематикою, продиктованою їхніми функціями щодо послуг системи вищої освіти – стратегічного і тактичного планування, прогнозування, організації і моніторингу якості послуги. Відповідно до тематики належить формувати джерела фінансування НДІ маркетингу. Вони можуть бути різними за походженням, основну частку яких складатимуть:

- централізований фонд, створений ВНЗ державного і приватного секторів;

- оплата за виконані науково-дослідні роботи на засадах господарських договорів;

- бюджетні фонди під конкретний виконаний обсяг робіт на замовлення державних законодавчих і виконавчих органів.

Продукція НДІ маркетингу дозволить приймати на різних рівнях управління (національному, регіональному та рівні ВНЗ) виважені рішення, у тому числі, щодо розвитку МТБ.

До умов ринку необхідно формувати також апарат управління ВНЗ. Зміни, що в ньому відбулися стосувалися передусім основних видів діяльності – навчальної та наукової і майже не торкнулися інших, передусім організації набору студентів, що є проблематичним, та фінансово-господарської. Сучасний ВНЗ – це суб’єкт ринку, апарат управління якого в цілому та кожного структурного підрозділу повинен бути спрямований на поліпшення якості освітньої послуги, привабливості ВНЗ. Запропоновані зміни стосуються трансформації функцій і завдань підрозділів апарату управління, включення підрозділу маркетингу. Його найважливіші завдання полягатимуть у підготовці матеріалів керівництву ВНЗ (ректорату, наглядовій раді) щодо засобів і способів реалізації місії ВНЗ, довготривалих програм розвитку і тактичних - виявлення конкурентних позицій ВНЗ, оцінки якості освітньої послуги за окремими її складовими, організації виконання робіт із позиціонування ВНЗ, розширення асортименту освітніх послуг, розповсюдження інформації на ринку тощо. Підрозділ маркетингу впроваджуватиме відповідні стратегії маркетингу та обиратиме фактори за основними критеріями: обсягом фінансування і терміном матеріалізації фактора, реакції на нього потенційних споживачів та дії конкурентів у відповідь. Такий підхід сприятиме ефективності, результативності дій ВНЗ за економії коштів, особливо з такої фінансово-ємної статті як розвиток МТБ.

Повній реалізації маркетингової концепції на даному етапі перешкоджає недостатній обсяг бюджетів невеликих за контингентом студентів ВНЗ, які не дозволяють фінансувати маркетингову діяльність у потрібних вимірах. Вимагають укрупнення 17,3% ВНЗ ІІІ-ІV р. а. державного сектора з контингентом студентів до 2000 осіб і 19,9% - 2001-4000 осіб. У приватному секторі – 19,2% ВНЗ до 500 студентів. Крупних ВНЗ на 10000 і більше студентів всього лише 30 у державному і 7 – у приватному секторах. Разом з тим, 48,7% ВНЗ розосереджені між різними відомствами, міністерствами, комітетами.

Вузьким місцем маркетингу у ВНЗ стосовно МТБ є низька поінформованість потенційних споживачів про її переваги. Тому, враховуючи маркетинговий підхід, вимагають вдосконалення традиційні і нетрадиційні засоби комунікації. Дослідження показують, що найнижча ефективність реклами на радіо (10,3% нульових оцінок респондентів), в газетах (8,7%), журналах (10%) та довідниках для вступників до ВНЗ (7,9%). Причини різні, вони стосуються і засобів поширення інформації і змісту звернень. Серед найголовніших – низька забезпеченість вступників ПК, зниження тиражів газет, неповна інформація на сайтах ВНЗ, у довідниках та ін. Тому актуальним є включення даних про кар’єру випускників і відзивів професійних асоціацій на що вказують 32,1% респондентів, року заснування ВНЗ – 14,1%, кількості професорів на постійній основі – 13,6%, стану МТБ – 12,6%.

Суттєвого поліпшення вимагає зміст сайтів, інформація на яких у 94% носить історичний, статичний, а у 76% фрагментарний характер без цілісного уявлення про ВНЗ, у 68% застаріла, у 88% недостатня естетика самих сайтів. Відсутня на сайтах інформація про МТБ (68%), інноваційність у ВНЗ (88%), працевлаштування кадрів випускників (94%).

Плани розвитку МТБ повинні ґрунтуватися на матеріалах обстеження її стану, відповідності Державним будівельним нормам. Серед приміщень різного призначення більшою мірою відповідають нормативам приміщення медичного обслуговування, адміністративно-службові і меншою мірою клубно-видовищні і особливо, навчальні. У зв’язку з цим у ВНЗ слід здійснити інженерно-конструкторські роботи з реконструкції навчальних і інших приміщень. Внаслідок їх проведення довести до нормативу кількість посадкових місць у лекційних аудиторіях до їх площі, розбіжність якого досягає 60-90% обстежених аудиторій, висоту 50% лабораторій обчислювальної техніки, влаштування лівосторннього, відносно сидячого студентна природнього освітлення 10-15% аудиторій, дотримати норм відстані від задніх столів до задньої стіни та від першого ряду столів до демонстраційної дошки і між аудиторними столами в ряді у 50-60% обстежених аудиторій, влаштувати спеціальні ліфти для інвалідів на візках у приміщеннях більше двох поверхів, витримати норми освітлення, температури повітря і ін. Все це безумовно створить належні ергономічні умови, сприятиме підвищенню якості освітньої послуги і забезпечуватиме конкурентні переваги.

Індивідуалізація навчального процесу за принципами Болонської декларації, зменшення студентів на потоках та впровадження нових технологій навчання ставить перед ВНЗ завдання ліквідації можливого дефіциту навчальних приміщень різного призначення.

Враховуючи стан МТБ, її структуру, динаміку, вимоги програмних документів і особливо споживачів освітніх послуг у дисертації визначено основні напрями і способи вдосконалення МТБ (рис. 2). Вони охоплюють комплекс організаційних, технічних та фінансово-економічних заходів. Проте їх реалізація вимагатиме розв’язання проміжних завдань. Найперше слід спрогнозувати потребу економіки країни, ринку праці у фахівцях різних освітньо-кваліфікаційних рівнів (бакалавр, магістр), галузей знань, а також визначити певні підходи до оптимізації територіального розміщення ВНЗ аби скласти перспективні плани капітального будівництва та реконструкції будівель діючих ВНЗ.

У зв’язку з цим нагальні проблеми двох напрямів. По-перше, вироблення у ВНЗ маркетингового підходу до утворення ціни, калькуляція якої позбавлена певних правил, методик і мети, а також формування цільових коштів на розвиток МТБ. Варіація оплати навчання на ідентичних спеціальностях одного і того ж або різних ВНЗ регіону без видимої різниці витрат і рівня якості освітньої послуги складала як 1:2,5. По-друге, можливість фізичною особою користуватися кредитом для здобуття освіти та, головне, створити в країні умови, за яких ця приватна інвестиція була б вигідною індивіду з розрахунку пожиттєвого доходу від здобутого фаху як це практикується у розвинутих країнах. Це дозволить збільшити ємність ринку освітніх послуг ВНЗ на перспективу та нарощувати доходи за рахунок збільшення ціни.

Рис. 2. Структура напрямів і способів вдосконалення МТБ ВНЗ

Про прагнення громадян здобути вищу освіту свідчать дослідження, за якими 60,1% респондентів оплату навчання серед інших сімейних потреб (придбати нерухомість, заощаджувати, відкрити бізнес тощо) ставлять на перше місце.

Дослідження мотивації сімей щодо нагального спрямування коштів на задоволення потреби надання дітям освіти вказують на певні пріоритети: “Забезпечення положення дитини в суспільстві” (64,3%) та “Святий обов’язок батьків” (26,9%) і характеризуються високою одностайністю респондентів (рис. 3).

Рис. 3. Мотиви сімей вкладати кошти у навчання дітей

Це свідчить про сприятливу кон’юнктуру ринку освітніх послуг в Україні на перспективу, високу ймовірність збільшення попиту на освітні послуги ВНЗ, а отже стабільні надходження коштів від оплати освітніх послуг фізичними особами та формування важливої статті витрат ВНЗ на розвиток МТБ. Причому розбіжність з іншими потенційними статтями витрат достатньо суттєва. Наприклад, на пріоритетність заощаджень вказали лише 7,7%, а придбання нерухомості 7,4% респондентів.

ВИСНОВКИ

За результатами дисертаційного дослідження здійснено теоретичне узагальнення та представлено нове вирішення наукового завдання розвитку МТБ ВНЗ в системі заходів маркетингового спрямування. Аналіз теоретичних положень і вивчення практичного досвіду діяльності ВНЗ стосовно формування МТБ, достатній обсяг вторинної інформації та інформації власних досліджень дали змогу сформулювати такі висновки:

1. На підставі аналізу понять МТБ, нормативних актів з її будівництва і розвитку, існуючої класифікації подане власне бачення поняття МТБ ВНЗ, запропоновані нові підходи до класифікації, а отже і можливості виявлення пріоритетів у підвищенні якості освітньої послуги за рахунок удосконалення МТБ.

2. Запропоновано новий підхід в організації маркетингової діяльності ВНЗ, який ґрунтується на уточненому тлумаченні специфіки освітньої послуги ВНЗ, залежності її якості від суб’єктів надання освітньої послуги – ВНЗ, споживання освітньої послуги студентом та використання молодим фахівцем набутого у ВНЗ у процесі праці, на фірмі та місця в суспільстві. З урахуванням цього у ВНЗ слід передбачити маркетингові дослідження для всебічного моніторингу діяльності ВНЗ і конкурентів регіону та обґрунтувати заходи маркетингу.

3. Зроблено висновок про необхідність удосконалення управління вищою освітою в МОН України на основі організації НДІ маркетингу з широким колом завдань теоретичного, методологічного та практичного спрямувань, а також у ВНЗ з певними корекціями структури апарату управління ВНЗ, зміни його окремих функцій, включення нових структурних підрозділів, зокрема, відділу маркетингу виходячи із суттєвих змін середовища функціонування, активізації ринку освітніх послуг.

4. Адаптовано концепцію формування споживчої вартості товару до формування споживчої вартості освітньої послуги, що дасть змогу обґрунтовано підбирати конфігурацію факторів маркетингу та, з одного боку, здійснювати їх матеріальне забезпечення у ВНЗ, а, з іншого, – використовувати комунікаційно-інформаційні заходи для привертання потенційних споживачів, позиціонування ВНЗ, освітніх послуг ВНЗ на ринку.

5. Запропоновано інструменти соціологічного дослідження і представлено анкету опитування, структурно-логічну схему оброблення матеріалів для виявлення намірів, побажань, критеріїв вибору ВНЗ, ролі окремих складових якості освітньої послуги ВНЗ в т.ч. і МТБ з боку потенційних замовників, споживачів освітньої послуги ВНЗ, що дозволяє конкретизувати, обґрунтувати заходи ВНЗ в процесі формування контингенту студентів.

6. В дисертації окреслено основні напрями і способи вдосконалення МТБ. Вони ґрунтуються як на вимогах державних будівельних норм, Болонській декларації та на очікуваннях споживачів освітніх послуг. Для їх реалізації необхідна диверсифікація фінансування розвитку МТБ в т.ч. за рахунок оплати освітніх послуг і цільового використання коштів за умови, якщо паралельно в країні створювати умови для погашення інвестованих замовниками коштів за оплату освітніх послуг.

7. На підставі проведеного дослідження вносяться такі рекомендації:

- Міністерству освіти і науки України використовувати теоретичні та методологічні положення дисертації щодо розвитку МТБ, використання принципів маркетингу в системі вищої освіти відповідно до реальних умов функціонування ринку освітніх послуг, створення науково-дослідного інституту маркетингу в системі МОН та запроваджувати концепцію маркетингу вищими навчальними закладами, суб’єктами ринку освітніх послуг, включаючи в структуру апарату управління ВНЗ підрозділи маркетингу;

- Міністерству праці та соціального захисту внести пропозиції до Кабінету Міністрів України щодо розроблення тарифної сітки і графіка оплати праці, залежного від освітньо-кваліфікаційного рівня та інвестованих споживачем освітньої послуги коштів в освіту.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях

1. Штуль В. П. Конкурентоспроможність освітніх послуг: Роль матеріально-технічної бази // Вісник НУ “Львівська політехніка” Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. – № 494. – Львів: 2003. – С. 258-265.

2. Штуль В.П. Матеріально-технічна база ВНЗ: класифікація, вимоги та напрями розвитку // Економіка та підприємництво. Вип. 14. –К.: КНЕУ. – 2005. – С. 125-135.

3. Штуль В.П. Діагноз ВНЗ і прогноз ринку освітніх послуг як передумова результату маркетингу // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. Спец. Вип. Сучасні проблеми теорії і практики маркетингу. – К.: КНЕУ. – 2004. – С. 183-189.

4. Штуль В.П. Матеріально-технічна база як механізм забезпечення конкурентоспроможності закладів вищої освіти // Економіка розвитку. –Харків: Харківський національний економічний університет, -№3 (35). – 2005. – С. 23-25.

В інших виданнях

5. Кардаш В.Я., Штуль В.П. Маркетинг: теорія і практика // Матеріали VII міжнародної наук. практ. конф. 18-20.09.2000 р. – Київ, 2000. – С 55-57. (Особистий внесок автора: запропоновано напрями застосування маркетингу)

6. Скибінський С.В., Басій Н.Ф. Штуль В.П. Запровадження концепції маркетингу суб’єктами ринку. – Київ, 2005. – С. 410-421. (Особистий внесок автора: обґрунтовано актуальність запровадження концепції маркетингу суб’єктами ринку)

7. Диба М.І., Штуль В.П. Соціальна орієнтація в діяльності держави // Маркетинг в Україні. - №4. - 2003. – С. 38-40. (Особистий внесок автора: визначена соціальна орієнтація маркетингової діяльності)

8. Штуль В.П. Проблеми розвитку МТБ ВНЗ за вимог Болонської декларації // Науково-методична конференція ЛКА. - Львів: Вид-во ЛКА. – 2005. – С. 182-189.

9. С.В. Скибінський, В.П. Штуль, Н.Б. Баумвальд Меліоративна сфера: специфіка послуги і актуальність маркетингу // Формування ринкової економіки: Між від. наук. зб. – Вип.. 14. – К.: КНЕУ, 2005. – С. 113-118. (Особистий внесок автора: охарактеризовано специфіку послуги та її особливості)

АНОТАЦІЯ

Штуль В.П. Розвиток матеріально-технічної бази вищих навчальних закладів за концепцією маркетингу. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.06.01 Економіка, організація і управління підприємствами. – Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, 2005.

Дисертацію присвячено питанням розвитку матеріально-технічної бази вищих навчальних закладів в контексті маркетингу освітніх послуг. Сформульовано поняття МТБ, подано її класифікацію. Визначено специфіку освітньої послуги, процес її формування, що дозволило обґрунтувати моніторинг і підвищувати якість. Дана оцінка регуляторних заходів розвитку освітніх послуг. Проілюстровано роль діагностично-прогностичних функцій ВНЗ, розраховані прогнози окремих показників. Подано аналіз МТБ. Запропоновано рекомендації щодо приведення апарату управління ВНЗ до умов ринку та організації в системі МОН України НДІ маркетингу, способи поліпшення комунікаційно-інформаційної діяльності та вдосконалення МТБ ВНЗ з урахуванням вимог державних будівельних норм, Болонської декларації та споживачів освітніх послуг.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: матеріально-технічна база, концепція маркетингу, освітня послуга, діагностично-прогностичні функції маркетингу, чинники конкурентоспроможності.

SUMMARY

Shtul’ V. P. The development of materially-technical basis in the system of educational services of higher educational institutions’ marketing. – Manuscript.

The thesis for gaining the scientific degree of the candidate of economic sciences. Specialty 08.06.01 – economics, organization and management of enterprises. – National university “Lwiw Politechnick”, Lwiw, 2005.

The thesis is dedicated to questions the development of materially-technical basis (MTB) of higher education in the context of educational services marketing. The concept of MTB is formulated, provided its classification. Determined the specific features of educational service and process of its formation which made it possible to substantiate monitoring and improve quality. Given the evaluation of regulatory measures of educational services’ development.

The role of diagnostic-predictive functions of higher educational institutions (HEI) is illustrated, calculated prognosis of separate indicators. Provided the analysis of MTB. Proposed recommendations as for bringing the management staff of HEI to market conditions, ways of improving the communication-information activity and perfecting MTB of HEI considering demands of governmental building standards, Bologna declaration and consumers of educational services.

KEY