МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ТЕРЕЩЕНКО АНТОНІНА ІГОРІВНА

УДК 616-056.2-055.25:616-001.28

СТАН ЗДОРОВ’Я ДІВЧАТ, НАРОДЖЕНИХ ВІД БАТЬКІВ-ЛІКВІДАТОРІВ АВАРІЇ НА ЧАЕС, НА ЕТАПАХ СТАТЕВОГО ДОЗРІВАННЯ

14.01.10 – педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України, м. Харків

Науковий керівник: заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Коренєв Микола Михайлович, Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України, м. Харків, директор інституту, завідувач відділення педіатрії та реабілітації

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Одинець Юрій Васильович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри факультетської педіатрії;

доктор медичних наук, професор Траверсе Галина Михайлівна, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, м. Полтава, завідувач кафедри факультетської педіатрії з неонатологією та дитячими інфекційними хворобами

Провідна установа: Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, м. Київ

Захист відбудеться “27” квітня 2005 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.609.02 при Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58)

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58)

Автореферат розісланий “24” березня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент В.М. Савво

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Питання стану здоров'я дітей, народжених від опромінених батьків, є актуальними для сучасного суспільства, оскільки можливість виникнення аварійних епізодів на об'єктах ядерної промисловості, антропогенне забруднення навколишнього середовища не виключають контакт населення з різними дозами радіації. Після Чорнобильської катастрофи значно збільшилася кількість чоловіків репродуктивного віку, які зазнали дії іонізуючого випромінювання. У дітей, народжених в їх сім'ях в перші роки після аварії, виявлено відхилення в стані здоров'я, починаючи з періоду народження: велика частота вроджених аномалій, порушення фізичного і нервово-психічного розвитку, функціональні розлади з боку різних органів і систем (Траверсе Г.М., 1994; Коренєв М.М. та співавт., 2000; Соннов В.В., 2000; Бережанська С.В. та співавт., 2002; Циб А.Ф та співавт. 2003, ).

Період пубертату, у який в даний час вступили діти ліквідаторів аварії на ЧАЕС, є критичним у зв'язку з можливістю зриву механізмів адаптації, що може вплинути на особливості формування здоров'я цього контингенту (Држевецька І.А., 1987; Костюріна Г.М., Плехова О.І., 1991; Дедов І.І. та співавт., 2002). У літературі практично відсутні роботи, що стосуються вивчення стану здоров'я дітей ліквідаторів в процесі пубертатної перебудови й особливостей перебігу періоду статевого дозрівання в цього контингенту.

Жіноча статева система особливо чутлива до різних ушкоджуючих факторів, і не тільки явно патологічні, але і пограничні стани в періоді її становлення можуть привести до зниження репродуктивного потенціалу надалі (Мельнікова М.М. та співавт., 1991; Петербурзька В.І., 1992; Левенець С.О., Диннік В.О., 1996; Коренєв М.М., Левенець С.О., 1999).

З огляду на існуючу демографічну ситуацію в Україні, пов'язану з ростом числа неплідних шлюбів, несприятливу екологічну обстановку і збільшення кількості психотравмуючих ситуацій, найбільш важливе значення для дівчат, народжених у родинах радіаційного ризику, здобуває пошук засобів корекції можливих відхилень у стані здоров'я і статевому розвитку, що сприятиме фізіологічному перебігу пубертату, зниженню рівня екстрагенітальної патології і збереженню репродуктивного здоров'я майбутніх матерів.

Вищевказане обумовлює актуальність вивчення стану здоров'я дочок ліквідаторів на етапах статевого дозрівання й удосконалення методів диспансерного нагляду за ними з урахуванням особливостей перебігу пубертату.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в Інституті охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України (м. Харків) у рамках науково-дослідної роботи “Особливості формування здоров'я дітей, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, на етапах статевого дозрівання” (№ держреєстрації 0199U002039).

Мета і задачі дослідження. Мета даної роботи - удосконалення методів диспансерного нагляду за дівчатами пре- та пубертатного віку, народженими від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, на підставі вивчення стану їхнього здоров'я, особливостей фізичного і статевого розвитку.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні задачі:

1. Вивчити фізичний розвиток і стан соматичного здоров'я дівчаток, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, (рівень патологічної ураженості, структуру захворювань, морфо-функціональні зміни з боку внутрішніх органів, час виникнення і характер перебігу патології, стан деяких показників системи антиоксидантного захисту) на етапах статевого дозрівання.

2. Визначити стан нервово-психічного здоров'я й особливості психоемоційного реагування в пубертатному періоді.

3. Дослідити статевий розвиток дівчаток, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, рівень статевих стероїдів (естрадіолу, тестостерону) і кортизолу в пре- і пубертатному періодах.

4. Удосконалити схеми диспансерного нагляду за дівчатами, народженими в сім’ях ліквідаторів аварії на ЧАЕС, з урахуванням стадії статевого дозрівання.

Об’єкт дослідження: стан здоров’я дівчат 9-14 років, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС 1986-87рр.

Предмет дослідження: фізичний, психосоматичний, статевий розвиток, деякі показники гормонального статусу, системи антиоксидантного захисту.

Методи дослідження. Антропометрія; клінічне обстеження з визначенням ступеня розвитку вторинних статевих ознак; інструментальні методи (електро-, фонокардіографія, ультразвукове дослідження серця, нирок, органів черевної порожнини, щитоподібної залози, реоенцефалографія, ехоенцефалоскопія, за показаннями – фіброгастродуоденоскопія, РН-метрія); радіоізотопне дослідження рівня статевих стероїдів (естрадіолу, тестостерону) і кортизолу в сироватці крові; визначення вмісту ТБК- реактивних речовин і вітамінів А, Е в сироватці крові та активності ГПО в еритроцитах; експериментально-психологічне тестування за методом Спілбергера-Ханіна.

Наукова новизна отриманих результатів. Дано оцінку стану здоров'я дівчат, народжених від батьків-ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС (ЛНА), на різних стадіях пубертату. Виявлено, що їх загальна патологічна ураженість у 1,8 рази перевищує показники групи порівняння. У процесі статевого дозрівання відбувається погіршення стану здоров’я за рахунок прогресування захворювань ендокринної, опорно-рухової систем та нервово-психічної сфери на тлі підвищеного рівня тривожності та пригнічення системи антиоксидантного захисту.

Виявлено клінічні особливості перебігу статевого дозрівання у даного контингенту, а саме більш ранній старт та велика кількість інвертованого пубертату, прискорений розвиток андрогензалежних ознак, а естрогензалежних - уповільнений, збільшення тривалості періоду становлення менструальної функції. Встановлено, що вищевказані зміни статевого розвитку забезпечуються особливостями нейро-гормональної регуляції даного процесу: підвищенням рівнів тестостерону і кортизолу в сироватці крові на початкових етапах статевого дозрівання та зниженням вмісту андрогенів і наявністю помірно вираженої гіпоестрогенії надалі.

За допомогою структурного аналізу доведено, що в дівчаток, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, відбувається кардинальна перебудова функціональної системи організму, причому ведуча роль у патогенетичному системогенезі, що лежить в основі порушень статевого дозрівання, належить андрогенам.

Доведено необхідність диференційованого підходу до диспансерного спостереження і проведення реабілітаційно-профілактичних заходів в залежності від ступеня статевого розвитку дівчаток і виділено критерії формування групи ризику щодо розвитку порушень менструальної функції.

Практичне значення отриманих результатів. У результаті комплексного клініко-лабораторного та інструментального обстеження дівчат пре- та пубертатного віку, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, удосконалені методи диспансерного нагляду за даним контингентом з урахуванням стадії пубертату.

Диференційований підхід до диспансерного спостереження і проведення реабілітаційних заходів в залежності від стадії статевого розвитку дівчат (до і після появи вторинних статевих ознак, менструацій), а також додаткове спостереження окремих медичних фахівців (психоневролога, ендокринолога, гінеколога, ортопеда), своєчасне клініко-інструментальне обстеження й об'єднання медичної реабілітації з психологічною сприятиме попередженню і корекції патологічних станів, що виникають у процесі пубертатної перебудови. Формування групи ризику по можливому порушенню менструальної функції серед дівчат, народжених в сім’ях ЛНА, буде спрямовано на попередження відхилення перебігу пубертату від фізіологічного і виникнення патології репродуктивної системи надалі.

Основні результати проведених досліджень були впроваджені в роботу клініки і поліклініки Інституту охорони здоров'я дітей і підлітків АМН України, в дитячих поліклінічних відділеннях Центральних районних лікарень міст Куп'янська, Лозової, Полтави, Шевченково, Кіровограда, УНДІ дитячої курортології та фізіотерапії, санаторії “Орлятко” МОЗ України (м.Євпаторія).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційну роботу виконано в період навчання автора в аспірантурі без відриву від виробництва. Автор самостійно провела клінічне обстеження дівчат пре- і пубертатного віку, включаючи експериментально-психологічне тестування, патентно-інформаційний пошук глибиною 20 років. Самостійно здійснила математичне опрацювання й аналіз отриманих результатів. Обґрунтувала і сформулювала всі положення дисертації, самостійно оформила роботу, підготувала наукові дані до публікацій і виступів на конференціях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації повідомлено на Х Міжнародній науково-практичній конференції “Прогноз віддалених наслідків Чорнобильської катастрофи: екологічні, медичні і соціальні аспекти” (м. Мінськ, 2002), IV Міжнародній конференції “Діти Чорнобиля – медичні наслідки і соціально-психологічна реабілітація” (м. Київ, 2003), науково-практичній конференції молодих вчених, присвяченій 80-річчю Харківської медичної академії післядипломної освіти “Внесок молодих вчених в медичну науку” (м. Харків, 2003), конференції молодих вчених в Інституті охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України (м. Харків, 2004), засіданні Асоціації педіатрів (м. Харків, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць, з них 4 статті в журналах, рекомендованих ВАК України і 6 – у збірниках тез доповідей. Видано методичні рекомендації, інформаційний лист.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 192 сторінках машинописного тексту, вона складається з вступу, огляду літератури, опису основних методів дослідження, 2 розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій і списку використаних джерел. Роботу ілюстровано 12 рисунками і 57 таблицями, що складає 52 сторінки. Список використаної літератури містить 321 літературне джерело, з них 102 - латинською графікою, що складає 34 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкт і методи дослідження. Для реалізації мети відповідно до поставлених задач було обстежено 532 дівчинки у віці 9-14 років, у тому числі 266 дівчат, народжених від батьків-ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС 1986-87рр. (основна група), і 266 дівчат, чиї батьки не мали контакту з радіаційним фактором (група порівняння).

Усі діти були розподілені по підгрупах з урахуванням біологічного віку. Перша підгрупа – дівчата від 9 років до появи вторинних статевих ознак (препубертатний період), друга – від моменту появи вторинних статевих ознак до менархе (ранньопубертатний період) і третя – від початку менструальної функції до 14 років (власне пубертатний період).

Для вивчення фізичного розвитку була проведена антропометрія (ріст, маса тіла) і оцінка гармонійності шляхом порівняння основних антропометричних показників з віковими стандартами Північно-Східного регіону України (Коренєв М.М. та співавт., 1995). Статевий розвиток дівчат визначався при об'єктивному огляді з урахуванням біологічної значимості кожної вторинної статевої ознаки (Тумилович Л.Г. та співавт., 1975).

Дослідження стану психосоматичного здоров'я проведено у 181 дівчат основної групи і у 120 дівчат групи порівняння. Клініко-інструментальне та лабораторне обстеження здійснювалося в умовах стаціонару клініки Інституту охорони здоров'я дітей і підлітків АМН України. Для оцінки рівня особистісної і ситуаційної тривожності було проведене експериментальне психологічне тестування за методом Спілбергера-Ханіна (Ханін Ю. А., 1976).

У 136 дівчат основної групи і у 113 групи порівняння досліджений рівень статевих стероїдів (естрадіолу, тестостерону) і кортизолу в сироватці крові радіоізотопним методом з використанням стандартних наборів фірми IBOX (Білорусь). Для виявлення особливостей процесів перекисного окислення ліпідів і функціонування системи антиоксидантного захисту у 44 та у 32 дівчат відповідно групам вивчено вміст ТБК-реактивних речовин (Коробейников Е.М., 1989), вітамінів А, Е (Параніч А.В., Солошенко Є.М., 1987) у сироватці крові та активність глутатіонпероксидази в еритроцитах (Mills G.C., 1959).

Статистична обробка результатів досліджень проведена за допомогою пакетів комп'ютерних програм “Excel” і “Statgraphics plus 3.0”. Вірогідність результатів оцінювалася за допомогою параметричних (Стьюдента) і непараметричних (Вілкоксона-Манна-Уітні) методів. Обчислення значимості розходжень часток (відсотків) проводилося за методом кутового перетворення Фішера. Системний аналіз показників був проведений за допомогою методу кореляційних структур (Зосімов А.М., 1993).

Результати дослідження і їх обговорення. Проведені дослідження показали, що у препубертатному віці близько третини дітей із сімей ліквідаторів (32,1%) мали ознаки дисгармонійності, обумовлені відставанням у фізичному розвитку і тенденцією до зниження середніх масо-ростових показників. Патологічна ураженість у цьому періоді перевищувала показники групи порівняння майже в 2 рази (6625 проти 3620 випадків на 1000, рt0,05). Максимальна різниця між групами була відзначена по класах хвороб нервово-психічної сфери, травної і сечовидільної систем, вродженої патології (рt0,001-0,05). Найбільшу питому вагу в структурі захворювань мали порушення з боку нервово-психічної сфери, які перевищували за поширеністю показники групи порівняння у 2,5 рази (2313 проти 931 випадків на 1000, рt0,001). Більша частина дівчат основної групи ще до появи вторинних статевих ознак мала відхилення в нервово-психічному здоров'ї у вигляді вегетативно-судинної дисфункції (51,6%), неврозоподібного стану (48,4%), астено-невротичних розладів (48,4%).

Друге місце посідали хвороби органів травлення – 1469 випадків на 1000 (в групі порівняння - 1035 випадків на 1000, рt0,05), причому хронічна патологія у вигляді гастродуоденітів (33,3%, р0,01) і холецистохолангітів (16,1%, р0,05) у дівчат основної групи реєструвалася в кілька разів частіше, ніж у перевесниць з родин без радіаційного ризику, що пов'язано, очевидно, з особливостями імунологічного реагування організму даного контингенту (Шляхова Н.В., 2000). Крім цього, у ранньому формуванні хронічної патології шлунково-кишкового тракту неабияку роль зіграли і гострі інфекційні захворювання – гастроентероколіти, які вірогідно частіше (р0,05) відзначалися в анамнезі дівчат з родин ЛНА.

Третє місце в структурі патологічної ураженості займала вроджена патологія, яку вірогідно частіше діагностовано у дівчат, народжених від батьків-ліквідаторів, (769 проти 525 випадків на 1000, рt0,05) в основному за рахунок нефроуринарних аномалій (6,1%, р0,05), патології кісткової системи (3,9%, р0,05), факоматозів (2,2%, р0,05). На тлі вроджених вад та малих аномалій розвитку сечовидільних шляхів відбувалося раннє формування хронічних захворювань цієї системи (12,9%, р0,05).

Вірогідної різниці між групами по розповсюдженості хвороб інфекційних та паразитарних, крові та кровотворних органів, вуха та сосковидного відростку, шкіри та підшкірної клітковини, органів дихання на етапі препубертату не відмічено.

В ранньопубертаному періоді відбувалася деяка стабілізація показників фізичного розвитку, однак як і раніше відмічалося достовірне зниження росту в порівнянні з перевесницями з родин без радіаційного ризику (pu<0,05). Аналіз даних антропометрії в залежності від паспортного віку виявив, що максимальне збільшення довжини тіла, так званий “стрибок” росту, у дівчат основної групи відзначався з 12 до 13 років, тобто на рік пізніше, ніж у групі порівняння. До цього моменту відбувалося поступове збільшення довжини тіла, був відсутній перший пубертатний “стрибок” росту і тому на початку періоду появи вторинних статевих ознак (9-10 років) їхній середній зріст був вірогідно нижчий, ніж у перевесниць з родин без радіаційного ризику.

В процесі статевого дозрівання зросла розповсюдженість ендокринної патології (з 156 до 425 випадків на 1000, рt<0,01) і захворювань кістково-м’язової системи (з 156 до 349 випадків на 1000, рt<0,05) в порівнянні з попереднім етапом пубертату. Патологічні стани такі, як сколіоз (15,1%), кіфоз (4,7%) і плоскостопість (4,7%) вірогідно частіше реєструвались у дівчат, народжених від батьків-ліквідаторів (p<0,05), що пов'язано, очевидно, з виявленими особливостями гормонального забезпечення пубертату в цих дітей, які призводять до порушення морфо-функціонального стану кісткової тканини, остеопорозу, фіброзу (Теппермен Дж., Теппермен Х., 1989; Дєдов И.И. та співавт., 2002).

Відзначено значне зростання частоти вегетативно-судинних дисфункцій (ВСД) (з 51,6% до 84,0%, p<0,05) на відміну від групи порівняння, де даний показник зберігався протягом пубертату в межах 35%-40%. Клінічна картина ВСД у дівчат основної групи мала свої особливості у вигляді більшої частоти мігренеподібних пароксизмів (29,2%, p<0,05) і синкопальних станів (19,8%, p<0,05). При дослідженні церебральної гемодинаміки в дівчат, народжених в сім’ях ЛНА, були виявлені гірші значення практично всіх аналізованих показників щодо групи порівняння. При ехоскопії головного мозку в 17,0% випадків реєструвалося розширення 3 шлуночка (p<0,05). Причому, якщо в дівчат до початку статевого дозрівання ці зміни клінічно не виявлялися, то з перебігом пубертату у всіх дівчат з вищевказаними ехоскопічними ознаками формувалася клінічна картина лікворної гіпертензії, що свідчить про зниження компенсаторно-пристосувальних можливостей організму.

При вивченні часу появи і ступеня розвитку вторинних статевих ознак відзначено, що перебіг періоду пубертату в дівчат, народжених в сім’ях ЛНА, відрізнявся від такого в перевесниць з родин без радіаційного ризику. Для них характерний більш ранній початок статевого дозрівання й у 9-літньому віці 38,2% дівчат вже мали початкові стадії розвитку вторинних статевих ознак (p<0,05), причому частота виявлення синдрому неправильного пубертатату (порушення послідовності появи вторинних статевих ознак) перевищувала в два рази показники групи порівняння (14,0% проти 6,7%, р0,05). При вивченні анамнестичних даних, фізичного розвитку і стану здоров'я дочок ЛНА з інвертованим перебігом пубертату в порівнянні з перевесницями тієї ж групи, але з фізіологічним порядком появи вторинних статевих ознак, істотних відмінностей виявлено не було. Надалі, після більш раннього старту з випереджальним розвитком андрогензалежних ознак у 9-10-літньому віці, пубертат характеризувався пролонгованим перебігом, зі своєчасною появою менархе, але на фоні незрілої стадії розвитку вторинних статевих ознак.

Вищевказані зміни статевого дозрівання в дівчат, народжених в сім’ях ЛНА, були обумовлені особливостями гормональної регуляції даного процесу. Виявлено підвищення рівнів тестостерону на початку пубертату (у 11,2% дівчат основної групи він виходив за межі вікової норми, p<0,05) і кортизолу в сироватці крові протягом всього ранньопубертатного періоду (501,8 нмоль/л проти 428,0 нмоль/л, рu0,05), що свідчить про посилення стероїдогенезу в надниркових залозах і забезпечує на початкових етапах статевого дозрівання більш швидкий розвиток андрогензалежних вторинних статевих ознак та велику частоту інвертованого пубертату. Надалі ранньопубертатний період характеризувався зниженим рівнем тестостерону (1,08 нмоль/л проти 1,28 нмоль/л, рu0,05) і наявністю помірно вираженої гіпоестрогенії (у 86,1% дівчат рівень естрадіолу не перевищував 0,2 нмоль/л, р0,05), що виявлялося клінічно більш повільними темпами формування естрогензалежної ознаки – молочної залози. Дефінітивна стадія її розвитку в ранньопубертаному періоді реєструвалася в 5 разів рідше, ніж у групі порівняння (р0,05).

У періоді власне пубертату з появою менструальної функції відбувалася зміна структури дисгармонійного фізичного розвитку. Відзначено достовірне збільшення кількості дітей з підвищеною масою тіла в порівнянні з попереднім етапом (22,4% проти 11,2%, p0,05). Надлишкову вагу, аж до ожиріння різного ступеня (9,0%, p0,05), мали майже чверть дівчат із сімей ЛНА.

В цьому віці в основній групі продовжувалося зростання поширеності ендокринної патології, яка в порівнянні з препубертатом збільшилася у 3,3 рази в (523 проти 156 випадків на 1000, pt<0,01), за рахунок дифузного зоба (20,5%, р<0,05), причому 2 його ступінь виявлено тільки в дочок ЛНА (9,1%, р<0,05), та ожиріння.

З появою менструальної функції зберігалася надзвичайно висока частота виявлення вегетативно-судинних дисфункцій. У цьому віці на дане захворювання страждали 95,5% дівчат, народжених в сім’ях ЛНА, (в групі порівняння – 38,9%, p<0,001). Резидуальна патологія головного мозку поступово витіснялася невротичними розладами, які мали більше половини дівчат основної групи (52,3%, p<0,001). Виявлено підвищення рівня особистісної (повсякденної) тривожності і зростання ситуативного (актуального) її компонента з перебігом пубертату, що може бути одним з ведучих механізмів розвитку неврозів, вегетативного і судинного дисбалансу (Спилбергер Ч.Д., 1983; Бюлер Ш., 1997).

У власне пубертатному періоді збільшилася частота виявлення хронічних захворювань гепатобіліарного тракту (з 16,1% до 38,6%, р0,05) на відміну від показників групи порівняння, що підтверджувалося і при ультразвуковому дослідженні у вигляді ущільнення стінок жовчного міхура (у 47,7% проти 27,8% в групі порівняння, p<0,05) ще на доклінічному етапі й активації сладж-процесів у жовчі (у 50,0% проти 30,6% в групі порівняння, p<0,05), що може бути несприятливим чинником, який впливає на ініціацію літогенезу в жовчовидільних шляхах.

Патологія опорно-рухового апарату з перебігом пубертату зберігала поліморфізм і високу частоту в порівнянні з дівчатами з родин без радіаційного ризику (341 проти 111 випадків на 1000, p<0,05). Рівень поширеності по класах хвороб органів дихання і сечостатевої системи стабілізувався, а інфекційних і паразитарних хвороб, навпаки, знизився.

При дослідженні деяких показників системи антиоксидантного захисту були виявлені зміни у функціонуванні її ферментативної ланки в дівчат, народжених в сім’ях ліквідаторів, в порівнянні з перевесницями з родин без радіаційного ризику у вигляді пригнічення глутатіонпероксидазної активності (8,600,47 мкмоль/мл/мин проти 10,350,45 мкмоль/мл/мин, pt0,01), що може сприяти зриву компенсаторно-пристосувальних механізмів захисту і реалізації патологічних процесів у даного контингенту. Зниження активності ГПО простежено на всіх вивчених етапах пубертату, особливо в періоді становлення менструальної функції (на 19,8%, р0,05) - одному з критичних моментів статевого дозрівання.

Виявлено збільшення тривалості періоду становлення менструальної функції, і до кінця першого менструального року тільки половина дівчат, народжених в сім’ях ЛНА, на відміну від перевесниць групи порівняння, мала правильний ритм менструацій (53,7% проти 75,0%, p<0,05). Даний факт викликає побоювання в зв'язку з можливістю розвитку надалі стійких порушень менструальної, а, відповідно, і репродуктивної функцій. Відзначено особливості статевого розвитку і стану здоров'я дочок ЛНА з пролонгованим перебігом періоду становлення менструальної функції, а саме більш низька маса тіла при народженні (3080,075,7г проти 3454,0106,4г, pu<0,01), відсутність у більшості зрілих стадій розвитку вторинних статевих ознак і велика поширеність захворювань нервово-психічної сфери резидуально- органічного генезу (20,0%). Дефінітивна стадія розвитку молочної залози й оволосіння сполучалася з регулярним менструальним циклом у два рази частіше, ніж з нерегулярним (61,1% проти 29,2%, p<0,05). При проведенні рангового кореляційного аналізу був виявлений позитивний зв'язок між характером менструальної функції і масою тіла при народженні (r= 0,40; р<0,05).

З метою комплексної оцінки стану функціональної системи організму в досліджуваних групах був проведений системний аналіз отриманих даних (Зосімов А.М., 1993), який показав, що кореляційні структури в порівнюваних групах значно відрізняються по кількості зв'язків між ознаками. У дівчат основної групи відзначено більш виражену (р<0,01) інтеграцію між параметрами, у зв'язку з чим коефіцієнт лабілізації, що враховує відносну кількість зв'язків у структурі, в основній групі в 2,5 рази перевищував показник групи порівняння (16,67% проти 6,41%, р<0,01). Така висока інтеграція кореляційної структури в дівчат основної групи свідчить про напружене функціонування системи за типом гіперкомпенсації, для якого характерне встановлення множинних взаємозв'язків між елементами всередині системи. Це дозволяє розподілити патогенетичний тиск на безліч складових і в такий спосіб зменшити патогенетичне навантаження, що припадає на окремі елементи системи (Зосімов А.Н., Голік В.П., 2000).

Поряд з кількістю зв'язків різниця між групами була відзначена й у характері архітектоніки кореляційних структур. “Портретні” розходження склали згідно ПКР 84,62%, що свідчить про кардинальну перебудову функціональної системи організму дівчат, народжених від батьків-ліквідаторів, в порівнянні з дівчатами із звичайних родин і дає підставу відносити їх до групи ризику щодо розвитку патологічного перебігу періоду статевого дозрівання. Крім цього, в основній групі визначається явна системоутворююча ознака – тестостерон, яка доводить, що ведуча роль у патогенетичному системогенезі в дівчат, народжених від батьків-ліквідаторів, належить андрогенам.

На підставі отриманих даних були удосконалені методи диспансерного нагляду за дівчатами пре- і пубертатного віку, народженими в сім’ях ЛНА. Виявлені відхилення в стані здоров'я у процесі пубертатної перебудови вимагають диференційованого підходу до щорічної цільової диспансеризації з урахуванням стадії статевого розвитку (до появи вторинних статевих ознак і в періоді їхнього формування). На всіх етапах статевого дозрівання не слід обмежуватися оглядом лікарів-фахівців, а призначати поглиблене обстеження з застосуванням лабораторних і інструментальних методів, визначенням рівня фізичного і статевого розвитку. Важливе значення має виявлення в дівчат, що народилися від опромінених батьків, малих структурних аномалій розвитку серця, нирок, жовчного міхура, що є морфологічною основою для більш раннього формування хронічної патології.

Процес пубертатної перебудови супроводжується зростанням частоти ендокринних порушень, захворювань опорно-рухової системи, нервово-психічної сфери на тлі підвищеного рівня тривожної напруги, що вимагає ретельного спостереження ендокринолога, ортопеда, психоневролога з призначенням відповідних інструментальних досліджень, профілактичних комплексів, спрямованих на зміцнення кістково-м'язового апарата та проведенням психологічної корекції.

Особливості становлення репродуктивної функції дівчат з родин ЛНА, а саме значна частота відхилень пубертату від фізіологічного (інвертований пубертат, дисбаланс у формуванні естроген-андрогензалежних вторинних статевих ознак, подовження періоду становлення менструальної функції) вимагають постійного спостереження дитячого гінеколога. Особливої уваги заслуговує період становлення менструальної функції, який у дівчат з родин радіаційного ризику носить в більшості випадків пролонгований характер. На цьому етапі відзначені гірші показники здоров'я по класах захворювань нервово-психічної, травної, ендокринний систем. Дівчат з низькою масою тіла при народженні і патологією ЦНС резидуально-органічного генезу в анамнезі слід відносити до групи ризику щодо розвитку порушень менструальної, а, відповідно, і репродуктивної функції.

Своєчасний огляд медичними фахівцями, поглиблене лабораторно-інструментальне обстеження і проведення лікувально-профілактичних заходів сприятимуть фізіологічному перебігу періоду статевого дозрівання в дівчат, народжених у родинах радіаційного ризику, і збереженню репродуктивного здоров'я майбутніх матерів.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі наведено нове рішення наукової задачі, що полягає в вивченні стану здоров’я та особливостей перебігу етапів статевого дозрівання дівчат, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, і удосконаленні методів диспансерного нагляду за ними.

2. На етапі препубертату в 1/3 дівчинок (32,1%) відзначається дисгармонійність фізичного розвитку і зниження середніх масо-ростових показників у 9-10-літньому віці. З появою менструальної функції в два рази збільшується кількість дівчат із надлишковою масою тіла (22,4%) у порівнянні з ранньопубертатним періодом (11,2%), аж до ожиріння різного ступеня (9,0%). Перший пубертатний “стрибок” росту відсутній, а другий відбувається на рік пізніше, ніж у перевесниць з родин без радіаційного ризику.

3. Загальна патологічна ураженість дівчат, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, на всіх етапах пубертату в 1,8 рази перевищує показники групи порівняння. Маніфестація нервово-психічних розладів і хронізація соматичної патології на тлі малих аномалій розвитку внутрішніх органів у дочок ліквідаторів, на відміну від перевесниць з родин без радіаційного ризику, відбувається ще до початку статевого дозрівання.

4. Процеси пубертатної перебудови в дівчат із родин ліквідаторів супроводжуються погіршенням стану здоров'я за рахунок прогресування захворювань ендокринної, опорно-рухової систем, а також патології нервово-психічної сфери на тлі підвищеного рівня особистісної напруги і зростання ситуативного компонента тривожності. Клінічна картина вегетативних дисфункцій відрізняється більшою частотою мігренеподібних пароксизмів (29,2%) і синкопальних станів (19,8%). Виявлено зміни у функціонуванні ферментативної ланки системи антиоксидантного захисту у вигляді пригнічення глутатіонпероксидазної активності, які особливо виражені в періоді становлення менструальної функції.

5. Початок пубертату в дівчат, народжених від опромінених батьків, характеризується більш раннім формуванням вторинних статевих ознак, ніж у перевесниць групи порівняння, і більшою частотою (14,0%) порушення послідовності їх появи. Випереджальний розвиток андрогензалежних ознак на початку пубертату сполучається надалі з уповільненням темпів формування молочної залози. Виявлено збільшення тривалості періоду становлення менструальної функції. До кінця першого менструального року тільки половина (53,7%) дівчат, народжених від батьків-ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, на відміну від перевесниць групи порівняння (75,0%), мають правильний ритм менструацій. Встановлено, що дівчата з пролонгованим перебігом періоду становлення менструальної функції мають більш низьку масу тіла при народженні і велику розповсюдженість захворювань нервово-психічної сфери резидуально-органічного генезу (20,0%). Виявлено позитивний кореляційний зв'язок між характером менструальної функції і масою тіла при народженні.

6. Порушення статевого розвитку в дочок ліквідаторів пов'язані з особливостями нейро-гормональної регуляції. Швидкому розвитку оволосіння на початковому етапі пубертату сприяють більш високі, ніж у групі порівняння, рівні тестостерону і кортизолу, що свідчить про посилення стероїдогенезу в надниркових залозах. Уповільнення формування естрогензалежних вторинних статевих ознак (молочної залози) надалі забезпечується помірно вираженою гіпоестрогенією у сполученні зі зниженням рівня тестостерону.

7. Характер кореляційних зв'язків між показниками, їх щільність і якість у дівчат, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, свідчать про кардинальну перебудову функціональної системи організму за типом гіперкомпенсації в порівнянні з дівчатами із родин без радіаційного ризику, причому ведуча роль у патогенетичному системогенезі, що лежить в основі порушень статевого дозрівання, належить андрогенам.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Дівчата, народжені від опромінених батьків, повинні розглядатися як група ризику щодо розвитку патологічного перебігу періоду статевого дозрівання і підлягати диспансерному нагляду педіатра за місцем проживання й у спеціалізованих диспансерах радіаційного захисту населення.

2. Щорічна цільова диспансеризація повинна проводитися з урахуванням стадії статевого розвитку – до появи вторинних статевих ознак і в періоді їхнього формування. Особливої уваги заслуговує період становлення менструальної функції. Обсяг медичної допомоги визначається індивідуально з урахуванням стану психосоматичного здоров'я.

3. До початку статевого дозрівання (у препубертататному періоді) крім огляду медичними фахівцями необхідне проведення ультразвукового дослідження органів черевної порожнини, нирок, серця для виявлення малих структурних аномалій, функціональних порушень і проведення лікувально-профілактичних заходів з метою попередження ранньої хронізації патології.

4. Після появи вторинних статевих ознак дівчата повинні додатково (1раз на 6 міс.) оглядатися гінекологом і ендокринологом (із проведенням ультразвукового дослідження щитоподібної залози), психоневрологом. Зміна психоемоційної реактивності у вигляді збільшення тривожної напруги протягом пубертатної перебудови вимагає консультації психолога і поєднання медичної реабілітації з психологічною. Обов'язковим є щорічний огляд ортопеда і проведення профілактичних комплексів, спрямованих на зміцнення кістково-м'язового апарата (лікувальна фізкультура, масаж, плавання) для попередження розвитку деформацій хребетного стовпа, плоскостопості.

5. Дівчат, що мають в анамнезі масу тіла при народженні менше 3000 г і резидуально-органічну патологію центральної нервової системи, слід відносити до групи ризику щодо розвитку порушень менструальної функції, і при зміні частоти і тривалості менструацій проводити лікувально-профілактичні заходи вже протягом першого менструального року.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Клініко-гормональна характеристика фізичного та статевого розвитку дівчат, народжених від батьків-ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2004.- №4.-С.26-28.

2. Стан здоров`я дівчат, народжених від опромінених батьків, на етапах статевого дозрівання // Вісн. наук. досліджень.-2004.-№2 .-С. 186-187.

3. Состояние процессов перекисного окисления липидов и системы антиоксидантной защиты у девочек пубертатного возраста, рожденных от облученных отцов // Вісн. Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна.- 2004.- Вип.8, №617.- С.56-59.- у співавт. з Кашкалдою Д.А. Автором проведений набір хворих, клінічне обстеження, математична обробка лабораторних даних.

4. Результати динамічного спостереження за станом здоров'я школярів на етапах статевого дозрівання // Буковинський мед. вісн.- 2003.- №1. - С.36-38.- у співавт. з Коренєвим М.М., Бориско Г.О., Рак Л.І., Кашіною В.Л. Автором здійснено клінічне спостереження за дівчатами з родин без радіаційного ризику, аналіз результатів дослідження стану їхнього здоров'я.

5. Состояние здоровья потомков ликвидаторов аварии на ЧАЭС на этапах полового созревания // Матеріали IV Української конф. молодих вчених, присвяченої пам’яті акад. В.В.Фролькіса: Зб. тез.- К., 2003.-С.232-233.

6. Особливості фізичного розвитку дівчат, народжених від опромінених батьків, на етапах статевого дозрівання // Матеріали VII Міжнародного мед. конгр. студентів та молодих вчених: Зб. тез.– Тернопіль, 2003.-С.23.

7. Особливості статевого розвитку дівчат, народжених від опромінених батьків, на різних етапах пубертату // Матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених, присвяченої 80-річчю ХМАПО: Зб. тез.- Х.,2003.- С.63.

8. Эндокринная патология у детей, рожденных от отцов-ликвидаторов аварии на ЧАЭС // Сучасні проблеми ендокринологічної допомоги дітям: Матеріали наук.-практ. конф.- Х.,2003.- С.70-71.- у співавт. з Костенко Т.П. Автором проаналізовано 180 історій хвороб і визначено частоту і характер ендокринної патології в дівчаток, народжених від опромінених батьків, проведено узагальнення та інтерпретацію одержаних результатів.

9. Состояние здоровья потомков ликвидаторов аварии на ЧАЭС на этапах полового созревания // Прогноз отдаленных последствий Чернобыльской катастрофы: экологические, медицинские и социальные аспекты: Материалы Х Междунар. научн.-практ.конф.- Минск,2003.-С.80-81.- у співавт. з Коренєвим М.М., Бориско Г.О., Камарчук Л.В., Рак Л.І., Кашіною В.Л., Костенко Т.П. Автором здійснено клінічне спостереження за дівчинками, народженими від опромінених батьків, математичну обробку результатів.

10. Состояние здоровья детей, рожденных от отцов-ликвидаторов аварии на ЧАЭС, на ранних этапах полового созревания // Дети Чернобыля – медицинские последствия и социально-психологическая реабилитация: Материалы IV Междунар. научн.-практ. конф., Киев, 2-6 июня 2003.- Междунар. журн. радиац. медицины.-2003.- Т.5, №3.-С.65-66. - у співавт. з Коренєвим М.М., Бориско Г.О., Камарчук Л.В., Рак Л.І., Кашіною В.Л., Костенко Т.П., Перевозчиковим В.В. Автором проведено клінічне спостереження, оцінку фізичного розвитку дівчат із родин ліквідаторів, математичну обробку даних.

11. Особливості диспансерного нагляду за нащадками ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС у пубертатному періоді: Метод. рек. – Х., 2002. – 23 с. – у співавт. з Коренєвим М.М., Плеховою О.І., Левенець С.О., Бориско Г.О. Камарчук Л.В. Міхановською Н.Г., Кукурузою Г.В., Введенською Т.С., Кашіною В.Л., Хижняк О.О., Костенко Т.О., Костенко Т.П. Автором здійснено клінічне спостереження за дівчатами, оцінка фізичного розвитку, математична обробка даних, узагальнення отриманих результатів.

12. Принципи диспансерного нагляду за дівчатами пре- та пубертатного віку, народженими від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС // МОЗ України, Інформаційний лист.- К.,2004. - № 180. - у співавт. з Коренєвим М.М., Левенець С.О., Бориско Г.О. Автором здійснено аналіз клінічних даних, визначення стану здоров’я дівчат, статистичну обробку матеріалу, узагальнення результатів.

АНОТАЦІЯ

Терещенко А.І. Стан здоров’я дівчат, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, на етапах статевого дозрівання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія.- Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Харків, 2005.

У дисертації представлені результати дослідження стану здоров’я дівчат пре- та пубертатного віку, народжених від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Визначено рівень фізичного розвитку, патологічної ураженості, структуру захворювань, морфо-функціональні зміни з боку внутрішніх органів, час виникнення і характер перебігу патології, особливості психо-емоційного реагування, стан деяких показників оксидантно-антиоксидантної системи (вміст ТБК-реактивних речовин, вітамінів А, Е в сироватці крові, активності ГПО в еритроцитах). За допомогою клінічних та гормональних (рівень статевих стероїдів та кортизолу) досліджень оцінено статевий розвиток дівчат. Проаналізовані взаємозв’язки між показниками стану здоров’я та статевого розвитку та їх роль в патогенетичному системогенезі організму. Удосконалені методи диспансерного нагляду за даним контингентом в залежності від стадії статевого розвитку.

Ключові слова: дівчата, народжені від батьків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, пубертат, стан здоров’я, фізичний та статевий розвиток, гормональний статус, диспансерний нагляд.

АННОТАЦИЯ

Терещенко А.И. Состояние здоровья девочек, рожденных от отцов-ликвидаторов аварии на ЧАЭС, на этапах полового созревания.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 – педиатрия.- Харьковская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины, Харьков, 2005.

В диссертации представлены результаты исследования состояния психо-соматического здоровья, особенностей физического и полового развития девочек пре- и пубертатного возраста, рожденных от отцов-ликвидаторов аварии на ЧАЭС. На этапе препубертата у 1/3 девочек (32,1%) отмечается дисгармоничность физического развития и снижение средних массо-ростовых показателей в 9-10-летнем возрасте. С появлением менструальной функции в два раза увеличивается количество девочек с избыточной массой тела (22,4%) по сравнению с раннепубертатным периодом (11,2%), вплоть до ожирения различной степени (9,0%). Первый пубертатный “скачек” роста отсутствует, а второй происходит на год позже, чем у сверстниц из семей без радиационного риска.

Общая патологическая пораженность девочек, рожденных от ликвидаторов аварии на ЧАЭС, на всех этапах пубертата в 1,8 раза превосходит показатели группы сравнения. Манифестация нервно-психических нарушений и хронизация соматической патологии у дочерей ликвидаторов, в отличие от сверстниц из семей без радиационного риска, происходит еще до начала полового созревания. Процессы пубертатной перестройки у девочек из семей ликвидаторов сопровождаются ухудшением состояния здоровья за счет прогрессирования заболеваний эндокринной, опорно-двигательной систем, патологии нервно-психической сферы на фоне повышенного уровня личностного напряжения и угнетения системы антиоксидантной защиты. Клиническая картина вегетативных дисфункций отличается большей частотой мигренеподобных пароксизмов (29,2%) и синкопальных состояний (19,8%).

Пубертат у девочек, рожденных от облученных отцов, характеризуется более ранним формированием вторичных половых признаков, чем у сверстниц группы сравнения, и большей частотой (14,0%) нарушения последовательности их появления. Опережающее развитие андрогензависимых признаков в начале пубертата сочетается в дальнейшем с замедлением темпов формирования молочной железы. Выявлено увеличение длительности периода становления менструальной функции. Установлено, что девочки с пролонгированным течением периода становления менструальной функции имеют более низкую массу тела при рождении и большую распространенность заболеваний нервно-психической сферы резидуально-органического генеза (20,0%). Нарушения полового созревания у дочерей ликвидаторов связаны с особенностями нейро-гормональной регуляции данного процесса: повышением уровней тестостерона и кортизола в сыворотке крови на начальных этапах и снижением содержания половых стероидов в дальнейшем.

Характер корреляционных связей между показателями, их плотность и качество у девочек, рожденных от отцов-ликвидаторов аварии на ЧАЭС, свидетельствуют о кардинальной перестройке функциональной