ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Тарасюк Алла Василівна

УДК 634.8:663,2+339.13

РОЗВИТОК ВИНОГРАДАРСЬКО-ВИНОРОБНОГО

ПІДКОМПЛЕКСУ РЕГІОНУ В УМОВАХ РИНКУ

08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Дніпропетровськ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник:

Офіційні опоненти:

Провідна установа: | доктор економічних наук, професор Макаренко Петро Миколайович, Дніпропетровський державний аграрний університет, проректор з наукової роботи.

доктор економічних наук, професор

Зінов`єв Фелікс Володимирович

Кримський економічний інститут Київського національного економічного університету, завідувач кафедри міжнародної економіки

кандидат економічних наук, доцент

Кравець Олег Васильович

Таврійська державна агротехнічна академія

Міністерства аграрної політики України,

доцент кафедри організації виробництва та агробізнесу.

Миколаївський державний аграрний університет

Міністерства аграрної політики України,

кафедра організації виробництва та агробізнесу,

м. Миколаїв.

Захист відбудеться “25” березня 2005 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 у Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою : 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25, ауд. 342.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25.

Автореферат розісланий “ 22 ” лютого 2005 р.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Формування ринкової економіки в Україні вимагає створення потужного агропромислового комплексу, удосконалення і соціальної переорієнтації всіх його складових, на основі підвищення ефективності використання виробничих і фінансових ресурсів. Виноградарсько-виноробний підкомплекс є однією із важливих складових агропромислового комплексу України. Його перехід на ринкові засади функціонування супроводжується такими негативними тенденціями розвитку, як різке зменшення обсягів виробництва та споживання винограду і виноградної продукції; істотне скорочення площ виноградників; збитковість виробництва в більшості сільськогосподарських підприємств, які займаються вирощуванням винограду; втрата конкурентних позицій на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Занепад виноградарства негативно відбився на обсягах і ефективності виробництва виноградної продукції. Маючи чудові природно-кліматичні умови для розвитку виноградарства і виноробства, Україна, на жаль, перетворилась в імпортера свіжого винограду, виноматеріалів, коньячних спиртів та вин.

Все вказане свідчить про необхідність найшвидшого відродження виноградарства і виноробства в Україні, що потребує термінових і радикальних заходів. Адже саме ці виробництва, за умови їх підтримки державою, здатні значно прискорити вихід країни з економічної кризи.

Прискорення розвитку виноградарсько-виноробних підприємств окремих регіонів повинно стати одним з пріоритетних напрямів розвитку агропромислового комплексу країни в цілому. У найближчі роки підприємства підкомплексу необхідно зорієнтувати на одержання кінцевого результату діяльності, що забезпечить значне підвищення його ефективності та стане надійним джерелом поповнення державного бюджету і значних валютних надходжень.

Теоретико-методологічним проблемам розвитку виноградарсько-виноробного підкомплексу, підвищенню ролі потенціалу підприємств підкомплексу присвячені праці П.П. Борщевського, А.Н. Бузни, П.І. Гайдуцького, О.М. Гаркуші, М.В. Гладія, Б.В.Губського, М.І. Долішнього, С.І. Дорогунцова, О.Ю. Єрмакова, Ф. В. Зінов’єв, Й.С. Завадського, М.Ю. Коденської, В.І. Криворучка, М.Ф. Кропивка, Н.В. Кулика, В.В. Лазні, М.Г. Лобаса, І.І. Лукінова, Т.А. Машкіної, Л.Ю. Мельника, В.А. Рульова, П.Т. Саблука, Л.М. Худолій, І.І. Червена, Д.Ф. Чухна, О.М. Шестопаля, О.О. Школьного, О.М. Шпичака, А.І. Шумейка, В.В. Юрчишина та інших вчених.

Разом з тим в економічній літературі ще недостатньо досліджені питання оцінки розвитку та підвищення ефективності функціонування підприємств виноградарсько-виноробного підкомплексу. Сьогодні виникла проблема в розробці та відпрацюванні нових підходів, котрі забезпечують ефективну діяльність виноградарсько-виноробних підприємств в умовах ринку.

Теоретична і практична значимість вказаних проблем обумовила вибір теми і її актуальність та цільове спрямування дисертаційного дослідження.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалось в межах держбюджетної наукової тематики Дніпропетровського державного аграрного університету, що скоординована з тематикою робіт Національного наукового центру, Інституту аграрної економіки УААН „Наукові основи аграрної політики трансформування економічних відносин агропромислового виробництва в ринкових умовах” (номер державної реєстрації 0196U16303) та Стратегією економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2011 року.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є дослідження і розробка науково обґрунтованих концептуальних засад та науково-методичного забезпечення процесу підвищення ефективності діяльності підприємств виноградарсько-виноробного підкомплексу, та відповідних практичних рекомендацій щодо його удосконалення.

У процесі реалізації поставленої мети вирішувалися такі наукові задачі:

- вивчення і узагальнення теоретичних та методичних основ організаційно-економічних чинників ринкового функціонування виноградарства і виноробства;

- удосконалення методичних підходів до оцінки ефективності функціонування виноградарсько-виноробних підприємств в умовах ринкових реформ на рівні підприємства і на галузевому рівні;

- аналітична оцінка стану виноградарсько-виноробних підприємств в Україні і в Херсонській області зокрема;

- розробка пропозицій щодо ефективного територіального розміщення виноградарства на Херсонщині;

- визначення шляхів удосконалення діяльності виноградарсько-виноробних підприємств.

Предмет і об`єкти дослідження. Предметом дисертаційного дослідження є комплекс теоретичних, методичних та практичних питань підвищення ефективності діяльності виноградарсько-виноробних підприємств окремого регіону і України в цілому. Об`єктом дослідження є сфера і елементи економічних відносин виноградарсько-виноробних підприємств Херсонської області і України в цілому, котрі займаються промисловим вирощуванням винограду і його переробкою. Відпрацювання окремих положень ефективності виробництва і переробки винограду провадилось на матеріалах провідного підприємства галузі ВАТ АФ ”Таврія”.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою досліджень є діалектичний метод пізнання та системний підхід до аналізу організаційно-економічних проблем, що виникають у процесах вирощування, переробки та реалізації винограду та виноградної продукції. Теоретичною базою слугували наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених з економіки та організації агропромислового виробництва та маркетингової діяльності сільськогосподарських підприємств.

Дослідження здійснювалося згідно методології системного підходу до вивчення процесів і явищ. У процесі дослідження широко використовувались традиційні методи економічних досліджень: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення і формування висновків), економіко-статистичний (аналіз сучасного стану виноградарства і виноробства регіону), графічний (відображення показників розвитку виноградарсько-виноробних підприємств регіону), кореляційно-регресійного аналізу (залежність економічного результату виноробних підприємств від обсягів випуску і собівартості продукції), розрахунково-конструктивний та інші загально прийняті статистичні методи і сучасні економіко-статистичні прийоми з використанням ЕОМ.

Інформаційною базою досліджень були: статистичні дані Державного комітету статистики України, офіційні документи Міністерства аграрної політики України та обласного управління сільського господарства і продовольства; законодавчі та нормативні акти з питань розвитку агропромислового комплексу України і виноградарства зокрема; інформаційно-аналітичні збірники та комп`ютерні бази даних Інституту аграрної економіки УААН, річні звіти і первинні документи сільськогосподарських підприємств досліджуваного регіону, особисті спостереження автора та літературні джерела.

Наукова новизна одержаних результатів. В процесі дослідження були отримані результати, що мають наукову новизну, а саме:

- одержало подальший розвиток обґрунтування тенденцій ринкового функціонування виноградарства з позиції приватної власності на капітал (земля, насадження і інші засоби виробництва) та колективних форм його використання через кооперативи, акціонерні товариства та приватні господарства. У галузі виноградарства не ефективно допускати невиправдану парцеляцію насаджень, що часто супроводжується зниженням рівня механізації робочих процесів, недотриманням технології, відсутністю кваліфікованих кадрів і послабленням в цілому конкурентоспроможності продукції;

- запропонована авторська класифікація системи показників ефективності підприємств виноградарсько-виноробного підкомплексу за ознаками використання засобів виробництва, фінансових і трудових ресурсів та використаний для виноградарства алгоритм розрахунку „порогу беззбитковості”;

- доповнено напрями ефективного територіального розміщення виноградарства в регіоні його аналітичною оцінкою та обґрунтуванням розмірів виробництва винограду і інвестиційних вкладень в спеціалізовану лівобережну піщану зону пониззя Дніпра;

- вперше запропоновано виноградарям і виноробам регіону поширити разом із зеленим і досвід винного туризму для підвищення цінової конкурентоспроможності товаровиробників Херсонської області на порівняно недорогому сегменті виноробної продукції та знайомства з національною культурою виноробства;

- доповнено модель структурної перебудови виноградарсько-виноробного підкомплексу регіону: порядком узгодження прагматичних, комерційних і соціальних факторів; поєднанням групових економічних інтересів суб’єктів агропромислового об'єднання в галузі виноградарства і виробництва вина та умовами забезпечення підвищення його ефективності;

- запропоновано авторську розробку оптимізації прибутку підрозділів з виробництва винограду в складі агропромислових об'єднань виноградарсько-виноробного підкомплексу на засадах економіко-математичного моделювання.

Практичне значення одержаних результатів досліджень полягає в
розробці та обґрунтуванні комплексу методичних рекомендацій і організаційно-економічних заходів, які можуть бути використані в процесі реформування, становлення та розвитку підприємств виноградарсько-виноробного підкомплексу, що сприятиме стабілізації та подальшому зростанню його ефективності, підвищенню конкурентоспроможності підприємств підкомплексу та забезпеченню попиту населення на виноград і виноградну продукцію. Результати досліджень використовуються у практичній діяльності господарств і знайшли застосування на ВАТ АФ "Таврія" (довідка № 2829 від 15.12.2004 р.). Запропонований механізм підвищення ефективності може бути використаний для планування розвитку підкомплексу в цілому. Основні теоретичні та практичні положення дисертації впроваджено у навчальний процес Херсонського національного технічного університету при викладанні таких дисциплін: "Мікроекономіка", "Економіка підприємства" та "Організація виробництва" (довідка № 400 від 20.10. 2004 р.).

Особистий внесок здобувача в дослідження проблеми. Дисертація є самостійно виконаною науковою роботою, у якій представлено авторський підхід і особисто одержані теоретичні та практичні результати.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на науково-практичних конференціях: „Стратегія економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2011 року та механізми її реалізації", м. Херсон (2004 р.); „Економіка підприємства: проблеми теорії та практики", м. Дніпропетровськ (2004 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено в 5 наукових працях, з них 4 статті - в наукових фахових виданнях; загальний обсяг публікацій становить 1,3 друк. арк.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків.

Повний обсяг роботи - 170 сторінок комп'ютерного тексту. Робота містить 36 таблиць, 27 рисунків, 10 додатків. Список літературних джерел налічує 157 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретичні основи розвитку виноградарсько-виноробного підкомплексу України” розкрито науково-теоретичні основи підвищення ефективності виноградарсько-виноробного підкомплексу, а також розглянуто потенціал і передумови його розвитку.

Проблема продовольчого забезпечення була і залишається однією із найбільш важливих в економічній політиці будь-якої країни. Виноградарсько-виноробний підкомплекс, як складова частина агропромислового комплексу України, відіграє значну роль у формуванні продуктового ринку країни та являється важливим джерелом поповнення коштів державного бюджету.

Однією із характерних тенденцій розвитку виноградарства Херсонської області і України є переміщення обсягів виробництва продукції в дрібні і приватні господарства, що виникли в результаті реформи власності в аграрному секторі. Це явище часто супроводжується зниженням рівня механізації робочих процесів, недотриманням технології, відсутністю кваліфікованих кадрів і як результат – послаблення рівня конкурентоспроможності продукції.

Обґрунтоване вирішення цієї проблеми бачиться нами з позиції приватної власності на капітал (земля, насадження і інші засоби виробництва) та колективних форм його використання через кооперативи, акціонерні товариства та приватні господарства. В галузі виноградарства особливо варто наголосити на важливості формування спільно-часткової власності на багаторічні насадження. Вкрай небажаною і економічно невиправданою вважаємо парцеляцію насаджень, в ряді господарств в такий спосіб була здійснена приватизація виноградників, що створює труднощі виконання робіт по догляду за ними, а в кінцевому випадку веде до їх ліквідації.

Досвідом встановлена висока ефективність спеціалізації і агропромислової інтеграції. Виноградарські господарства на основі інтеграції разом з переробними підприємствами орієнтують свою діяльність на одержання кінцевого результату - прибутку. За таких умов усувається монополізм як з однієї, так і з іншої сторони. Найефективнішою формою організації виробництва в виноградарстві є спеціалізоване агропромислове об`єднання, в якому в єдиному технологічному циклі синтезується вирощування, промислова переробка, зберігання і реалізація продукції. Ефективними формами агропромислової інтеграції в виноградарстві є об`єднання чи асоціації виноградарських і виноробних підприємств, а також формування сировинних зон на основі оренди земель.

Оцінюючи можливості виноградарсько-виноробного підкомплексу в Україні, починаючи з підприємств по переробці і транспортуванню, закінчуючи оптовими дистриб’юторами і роздрібною мережею, слід вказати на його високий потенціал. Саме такі сегменти визначають місце сільського господарства в економіці.

В роботі зроблено висновок, що насамперед необхідно забезпечити правове поле діяльності виноградарсько-виноробного підкомплексу, розробивши і запровадивши ”Закон України про вино” та державну Програму розвитку і підтримки виноградарства і виноробства.

Негайних змін потребують підходи в організації і технології виробництва винограду і продукції його переробки. В ході досліджень встановлено, що необхідна увага науковців до нових підходів як в області вирощування винограду (його забезпечення: розсадництво, районування сортів і т.д.), так і переробки готової продукції та її зберігання.

В умовах економічних реформ методика розрахунку показників ефективності діяльності агропромислових формувань заснована на використанні вартості ресурсного потенціалу, яка була загальноприйнятою в умовах планової економіки, неприйнятна. Проведене дослідження дало можливість уточнити критерії оцінки ефективності вино-виноградарського виробництва: на галузевому рівні через запропонований порядок визначення „порогу беззбитковості” і запасу фінансової стійкості; для підприємств – через застосування сукупності внутрішніх узагальнюючих показників – рівень рентабельності (або рентабельність продажів) і прибуток з одного гектару плодоносних виноградників; у виноробній галузі доцільно використовувати рентабельність і прибуток на 1 дал винопродукції та показників ефективності використання ресурсів

У другому розділі “Аналіз сучасного стану та напрями розвитку виноградарсько-виноробних підприємств регіону” визначено стан, напрями і особливості розвитку виноградарства і виноробства в Херсонській області та дана аналітична оцінка ринку винограду і продукції його переробки в Україні і Херсонській області.

Виноградарство та виноробство є традиційною і однією із найбільш ефективних галузей агропромислового комплексу Херсонської області. Херсонська область являється одним із основних регіонів виробництва винограду і виноградної продукції в Україні, посідаючи третє місце по площам виноградників.

Оцінка розвитку виноградарства в Херсонській області свідчить, що площі виноградників з роками поступово скорочуються, а урожайність винограду характеризується нестабільністю з великою варіацією, що безпосередньо впливає на обсяг валового збору. Так у 1984 році площа виноградників в Херсонській області складала 24,6 тис. га, а врожай винограду становив – 153 тис. т. Станом на перше січня 2004 року площа виноградників Херсонщини складає 8,6 тис. га ( або 34,95% від рівня 1984 р., тобто зменшилась майже на 65%), а валовий збір винограду у 2003 році склав 28,3 тис. т (тобто 18,49% від рівня 1984 року). Аналізуючи ситуацію приходимо до висновку, що Херсонська область має значний нереалізований потенціал у виноградарстві. Проте не всі райони області придатні для вирощування винограду. Оскільки Херсонська область розташована в зоні ризикованого землеробства, такі райони як Великолепетиський, Верхньорогачицький, Високопільський, Горностаївський, Іванівський, Нижньосірогозький, Чаплинський не досить придатні для вирощування винограду.

В результаті дослідження встановлено значну різницю в рівні ефективності виробництва винограду за районами Херсонської області. Ефективність виробництва 1 ц винограду в 2002 коливається від 25,31 грн. прибутку у Цюрупинському районі; до 85,46 грн. збитку у Великоолександрівському; 32,51 грн. в Бериславському районі. Значний розбіг спостерігається і за рівнем витрат на виробництво 1 ц винограду від 56,54 грн. в Цюрупинському районі до 132,76 грн. у Великоолександрівському.

На рис. 1 приведено результати узагальнення даних відносно рівня рентабельності виноградарства по районам Херсонської області.

- - зони рентабельного виноградарства

- - зони збиткового виноградарства

Рис. 1. Зони збиткового і рентабельного виноградарства в Херсонській області

Аналітична оцінка ефективності вирощування винограду сільськогосподарськими підприємствами Херсонської області дала можливість зробити висновки, що виноградарство являється одним із найбільш ефективних і перспективних напрямків агропромислового виробництва в області. Завдяки державному фінансуванню почалося поступове відродження галузі, проте відчувається гостра нестача інвестиційних ресурсів. Для забезпечення виконання Програми розвитку виноградарства в Херсонській області до 2015 року необхідно щорічно висаджувати саджанці винограду на площі понад 1 тис. га, реально в 2004 році висаджено 473 га.

Таким чином, для виноградарів Херсонщини можна виділити наступні основні завдання: відновлення і розширення площ виноградників; доведення урожайності винограду до європейського рівня; удосконалення сортименту виноградних насаджень; розвиток технологічної і технічної бази виноградарських господарств; концентрація коштів і зусиль виноградарів на

найбільш перспективних напрямах; широке застосування ресурсозберігаючих технологій.

Вирішення цих проблем дасть змогу забезпечити потреби переробних підприємств і населення у виноградній продукції. Без радикальних змін у виноградарстві не може йти мови про вихід України на світовий ринок вина, для якого характерна висока конкуренція і динамізм, оскільки без відповідної сировинної бази здійснити цей крок неможливо.

На території Херсонської області працюють 11 виноробних підприємств, більшість з яких розташовано в регіонах області. Річний обсяг виробництва складає близько 135 млн. грн. Реалізація продукції здійснюється практично в усіх регіонах України, хоча самі виробники, як правило, участі у роздрібній торгівлі не беруть. Найбільш потужними виробниками винопродукції є ТОВ АФ „Червоний маяк”, ТОВ АФ „Бєлозерський”, ВАТ АФ „Таврія”, які забезпечують основний обсяг виробництва і динамічного розвитку.

Визнаним лідером у виробництві винограду і продукції його переробки у області є ВАТ АФ ”Таврія” (м. Нова Каховка). Обсяги виробництва вина на ньому в 2003 році склали 81955,00 тис. грн., тобто 61,35% загального об`єму виробництва вина у Херсонській області. Найвищими темпи росту виробництва у 2003 році були на ВАТ ”Джерело”, Голопристанському винзаводі та ТОВ АФ ”Білозерський”(табл. 2).

Кризовий стан економіки України згубно подіяв на виноробне виробництво. Постійне скорочення обсягів виноградної сировини призвело до неповного завантаження виробничих потужностей виноробних підприємств, морального і фізичного зносу устаткування, відпливу кваліфікованої робочої сили. Різке падіння доходів населення знизило попит на винопродукцію, скоротився обсяг продажу, а потім і обсяг виробництва продукції. Так за 1995-1999 роки виробничі потужності України з випуску виноградних вин були завантажені на 16,1%, бренді на 59,5%, ігристих вин на 87,7%. Багато підприємств почали закуповувати коньячні спирти і шампанські виноматеріали в інших країнах: за 1998-1999 роки в Україну було завезено 610 тис. дал 100% коньячного спирту, близько 2 млн. дал шампанських виноматеріалів.

Споживання виноградного вина в Україні знизилося з 14,8 л на одного середнього мешканця України в 1984 році, до 3 л – у 1993 році і 1,5 л – у 2003 році. Одночасно пройшла зміна структури попиту населення на вино. Акцент в попиті змінився із дешевого міцного вина в сторону високоякісної і елітної продукції. Найбільш швидко росте сегмент дешевої та середньої цінової групи. Річний ріст обсягів продажу цих груп у 2002 році склав 25-30%. Відсутність високоякісної сировини, яка викликана спадом у виноградарстві, призвела до збільшення обсягів випуску дешевого асортименту. Якщо на протязі 1998-2002 років спостерігалась тенденція росту середньої ціни вин в торговій мережі майже в два рази і на кінець 2000 року ціна становила 6,88 грн., то в 2001-2002 роках вона значно знизилась і на кінець 2002 року становила 4,47 грн.

Таблиця 2

Характеристика економічної діяльності виноробних підприємств Херсонської області у 2003 році

Назва підприємства | Товарна продукція,

тис. грн. | Витрати,

тис. грн. | Прибуток,

тис. грн. | Доля ринку,

% | Рента-бельність, %

ТОВ АФ „Білозерський” | 14573,00 | 12013,00 | 2560,00 | 10,91 | 21,31

СТОВ „Каменський” | 2020,00 | 1758,70 | 261,30 | 1,51 | 14,86

ВАТ „Князя Трубецького” | 579,60 | 456,60 | 123,00 | 0,43 | 26,94

ТОВ АФ „Червоний маяк” | 22318,50 | 18267,50 | 4051,00 | 16,71 | 22,18

СП „Таврида” | 1105,50 | 930,40 | 175,1 | 0,83 | 18,82

Генічеський винзавод | 935,00 | 814,50 | 120,5 | 0,70 | 14,79

Голопристанський винзавод | 1750,00 | 1560,00 | 190,00 | 1,31 | 12,18

ВАТ АФ „Таврія” | 81955,00 | 66655,00 | 15300,00 | 61,35 | 22,95

ВАТ „Джерело” | 4970,00 | 4515,00 | 455,00 | 3,72 | 10,08

Херсонський винзавод | 80,10 | 66,69 | 13,41 | 0,06 | 20,11

ВАТ „Цюрупинське” | 3294,58 | 2853,43 | 441,15 | 2,47 | 15,46

ВСЬОГО | 133581,28 | 109890,82 | 23690,46 | 100,00 | 21,56

Узагальнюючи данні проведеного нами аналізу слід відмітити, що існує тісний взаємозв`язок між обсягами випуску продукції, її собівартістю і економічним результатом діяльності виноробних підприємств, тому асортиментна політика підприємства повинна виходити, перш за все, із економічної доцільності випуску тієї чи іншої продукції. Для ВАТ АФ ”Таврія” найбільш перспективним і економічно доцільним асортиментом, згідно результатів аналізу є коньячна продукція, а особливо виробництво марочного коньяку.

Через недостатню розвиненість ринку в Україні відсутня універсальна система та програма маркетингу в аграрному секторі.

Досліджуючи ринок винограду і виноградної продукції Херсонської області слід відмітити, що виноградарство і виноробство пов`язані з довгостроковою пропозицією і з тривалим оборотом капіталу, а тому адаптація їх до умов динамічного ринку повинна бути поступовою.

Споживчий ринок України поступово стає більш цивілізованим і покупці все більше звертають увагу на елітну продукцію. Поява вин контрольованих по назві (ВКН) могла б стати поштовхом до розвитку виробництва вітчизняних вин преміум-сегменту, крім того впровадження інституту ВКН дозволить українським виноробам успішно просувати свою продукцію на світовий ринок.

Для українських виноградарів і виноробів вважаємо за доцільне залучити досвід винного туризму, котрий останнім часом став популярним не тільки в Країнах Європи, але і в США. В Америці (за даними інституту виноробства Канади) доход у галузі виноробства становить 38 млрд. дол., а від винного туризму 1,2 млрд. дол. Відвідання винокурень, дегустаційних зал, підприємств галузі може посприяти підвищенню рівня їх конкурентоспроможності, завдяки популяризації їхньої продукції. Таким чином виробники отримають можливість розширити сегмент ринку порівняно недорогої продукції. Туризм – не тільки знайомство з історичними пам`ятками, а й з національною культурою, в тому числі з кухнею та відповідним добором національних напоїв. В Херсонській області одержав поширення досвід зеленого туризму, як новий вид зайнятості сільського населення. Ми вважаємо за доцільне об`єднати ці два способи туризму і взаємо збагатити їх. Такий підхід надає можливість сприяти підвищенню рівня зайнятості сільського населення, підвищенню рівня доходів і населення і бюджету, а також популяризації національних традицій виноробства і виноградарства.

Враховуючи народногосподарську важливість виноградарсько-виноробного підкомплексу, виноградарям і виноробам необхідно надати можливість стати насправді конкурентоспроможною галуззю.

У третьому розділі “Перспективи розвитку та підвищення ефективності виноградарсько-виноробних підприємств” запропоновані шляхи удосконалення діяльності виноградарсько-виноробного комплексу України, подається механізм підвищення ефективності діяльності виноградарсько-виноробних підприємств, приводиться обґрунтування перспектив розвитку виноградарсько-виноробних підприємств Херсонської області.

Практика господарювання чітко визначає необхідність радикальних змін не в окремих підприємствах підкомплексу, а в підкомплексі в цілому, як в підрозділі агропромислового виробництва. Вважаємо за доцільне рекомендувати залучити позитивний досвід роботи агропромислових об`єднань, саме в такій формі працюють нині провідні виробники ВАТ АФ „Таврія”, ТОВ АФ „Білозерський”, у практику господарювання виноградарсько-виноробного підкомплексу.

Типову схему такого агропромислового об`єднання наведено на рис.2.

Доведено, що заходи по впровадженню у виноградарсько-виноробний підкомплекс всебічної галузевої інтеграції і створення агропромислових об`єднань, дають можливість забезпечити кінцевий інтерес – підвищити ефективність функціонування окремих учасників і виноградарсько-виноробного підкомплексу в цілому.

В сучасних умовах динамічного ринку дослідження методичного інструментарію підвищення рівня ефективності підприємств виноградарсько-виноробного підкомплексу набуває особливої актуальності. Про це свідчать результати дослідження, проведеного нами в першому розділі. Використання його на практиці дасть можливість підприємствам контролювати рівень ефективності.

Ринкове середовище

Рис. 2. Схема агропромислового об`єднання

виноградарсько-виноробного підкомплексу

Задля досягнення поставленої мети пропонуємо застосувати розроблений нами механізм підвищення рівня ефективності підприємств виноградарсько-виноробного підкомплексу.

На рис. 3 приведена схема механізму розробки плану підвищення ефективності діяльності підприємств виноградарсько-виноробного підкомплексу. Використання даного алгоритму в практиці роботи дасть можливість підприємствам впливати на рівень їх ефективності.

Пропонуємо розглянути проект створення агропромислового об`єднання ВАТ „Цюрупинське” на прикладі об`єднання господарств із відповідними ресурсами для виробництва винограду.

Рис. 3. Механізму розробки плану підвищення ефективності діяльності підприємств

виноградарсько-виноробного підкомплексу

Річна потреба ВАТ „Цюрупинське” в сировині при 100% завантаження виробничої потужності складає 914,414 тис. т. Виробничі потужності по переробці виноградної продукції, при такому варіанті створення багатогалузевого об`єднання будуть забезпечені повністю.

Об`єднання підприємств: СТОВ „Раденське”, СТОВ ім. „Фрунзе”, СТОВ „Мрія”, СТОВ ім. „Мічуріна”, СТОВ „Радужне”, АФ „Родіна”, СТОВ „Підстепне” у ВАТ „Цюрупинське” дасть можливість новоствореному підприємству значно підвищити рівень ефективності діяльності, перш за все за рахунок трансакційних витрат, раціонального управління прибутком і оптимізації собівартості продукції.

Собівартість виробництва 1 т винограду сорту „Сапераві Північний”, згідно калькуляції ВАТ „Цюрупинське” складає 952,2 грн., при невиробничих витратах 110 грн. Відпускна ціна 1 т винограду „Сапераві Північний” у 2003 році складала 1100 грн. У разі створення багатогалузевого об`єднання ВАТ „Цюрупинське” відпускна ціна 1 т винограду сорту „Сапераві Північний” становила би 990 грн., за рахунок економії на невиробничих витратах. Вартість сировини в собівартості продукції відноситься до змінних витрат, тому змінні витрати зменшуються в такому ж розмірі –100585,54 грн.

Таким чином, завдяки створенню агропромислового об`єднання „Цюрупинське” ВАТ отримає реальну змогу оптимізувати собівартість продукції, призначеної для переробки; одержить можливість значно збільшити обсяги виробництва майже на третину - 1411,96 тис. грн., а прибуток збільшиться у двічі - на 348,55 тис. грн. На основі концентрації ресурсів, потужностей поріднених виробництв, враховуючи інтереси всіх учасників, з'являється можливість підвищити ефективність виробництва. В цих умовах концентрація капіталу й зусиль дозволяє маневрувати коштами, прискорювати науково-технічний прогрес, забезпечувати ефективне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, підвищує ефективність діяльності.

Дослідження структурної перебудови виноградарсько-виноробного підкомплексу регіону дало можливість визначити порядок узгодження цілей і групових економічних інтересів, а саме: групові економічні інтереси держави і інвесторів, технологічно пов`язаних з об`єктом, об`єднати в прагматичні фактори, груповими цілями яких є оптимізація державних витрат, збільшення доходів, підвищення ефективності виробництва. Інтереси представників крупного і середнього бізнесу представляють комерційні фактори і сприяють груповим цілям по розширенню масштабів підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. Інтереси громадян і трудових колективів об`єднуються у соціальні фактори, та реалізують права на працю і соціальне забезпечення громадян.

Систему підтримки прийняття рішень для підприємств виноградарсько-виноробного підкомплексу пропонуємо доповнити економіко-математичною моделлю максимізації прибутку для підрозділів агропромислових об`єднань, які займаються вирощенням винограду.

Обмеження описують розподіл площ, сумарні витрати праці, застосування добрив, засобів захисту рослин, пального.

У створеній економіко-математичній моделі необхідно знайти такі невід`ємні значення невідомих Х1і, і=1..n, Х2j, j=1..m, що визначають оптимальне співвідношення площ виноградника із крапельним зрошенням і без нього, яке б забезпечувало максимальний прибуток згідно з (1) для підрозділу агропромислового об`єднання, котре займається вирощуванням винограду, з урахуванням ресурсних обмежень.

Критерій цільової функції запропонованої моделі буде мати вигляд:

(1)

де: n -сорти винограду, котрі прийнятні для вирощування за способом крапельного зрошення; m – сорти винограду, котрі прийнятні для вирощування без застосування крапельного зрошення, при умові: n > m; S1i – урожайність винограду в ц/га без застосування крапельного зрошення, по сортам винограду і=1..n; S2j – урожайність винограду в ц/га із застосуванням крапельного зрошення, по сортам винограду j=1..m; Х1i – площа виноградників без застосування крапельного зрошення, га, по сортам винограду (Х1і > 0); Х2j - площа виноградників із застосуванням крапельного зрошення, га, по сортам винограду (Х2j > 0); С1і - собівартість виробництва 1 ц винограду без застосування крапельного зрошення, грн.; С2j - собівартість виробництва 1 ц винограду із застосуванням крапельного зрошення, грн.; P – ціна реалізації 1 ц винограду, грн. по сортам.

Підсумовуючи все наведене вище, ми можемо зробити висновок, що схема підвищення ефективності діяльності підприємств виноградарсько-виноробного підкомплексу дає можливість визначити не лише тенденцію розвитку підприємства і його прибутку, але, застосувавши конкретні економіко-математичні моделі, розробити конкретні рекомендації щодо підвищення рівня ефективності підприємств виноградарсько-виноробного підкомплексу.

Використання приведених заходів в практиці господарювання підприємствами виноградарсько-виноробного підкомплексу, як Херсонщини, так і України в цілому, дасть можливість вирішити такі проблеми:

1. На державному рівні: забезпечити підвищення ефективності функціонування виноградарсько-виноробного підкомплексу України; зробити якісний стрибок у рівні ведення сільського господарства на Півдні України; підвищити рівень конкурентоспроможності як окремих підприємств, так і комплексу в цілому; вирішити проблему наповнення державного бюджету; забезпечити потреби населення у винограді і виноградній продукції.

2. На регіональному рівні: вирішити проблему екологічної ефективності,

пов`язану зі збереженням земель зони „пустельних пісків” лівобережжя пониззя Дніпра; забезпечити надходження доходу в економіку області за рахунок одержання стабільних прибутків господарствами від виноградарства на пісках; вирішити соціальні проблеми на території, запобігти занепаду сіл, колективних господарств, приватних господарств; запобігти зростанню безробіття в регіоні.

3. На рівні підприємств виноградарсько-виноробного підкомплексу: підвищити рівень ефективності функціонування підприємств; забезпечити стабільність їх існування; підвищити рівень конкурентоспроможності як продукції, так і підприємства; вирішити соціальні проблеми.

З метою досягнення поставлених завдань виникла необхідність розробити механізм підтримки програми розвитку виноградарства у лівобережній піщаній зоні пониззя Дніпра в Херсонській області.

В результаті дослідження нами виділені його основні напрямки:

· Забезпечення державного фінансування закладки і утримання виноградників. Широке впровадження в практику господарювання промислової біотехнології мікроклонального розмноження винограду і фінансування подальших наукових пошуків в цій області.

· Звільнення підприємств учасників програми від сплати державних податків строком на 5-6 років (за цей період закладені виноградники вступають в період плодоношення) з метою консолідації коштів в напрямах розширення і розвитку виноградарства в лівобережній піщаній зоні пониззя Дніпра в Херсонській області.

· Надання пільг для зовнішніх і внутрішніх інвестицій.

· Забезпечення активізації доходності непрофільних видів сільськогосподарської діяльності з метою їх використання для покриття боргів та фінансування оперативної діяльності.

· Розвиток біотехнології розсадництва, краплинного зрошення, використання нетрадиційної енергетики.

Вирішення вказаних проблем дасть можливість зміцнити становище виноградарсько-виноробних підприємств Херсонщини і підкомплексу в цілому, та сприятиме якісним змінам в рівні економічної ефективності народногосподарського комплексу України.

ВИСНОВКИ

1. Проведене дослідження підтвердило значну роль виноградарсько- виноробного підкомплексу, як складової частини АПК України. В якості найбільш впливових організаційно-економічних чинників ринкового функціонування виноградарства і виноробства в регіоні можна виділити формування більшої місткості ринку, ріст експортного потенціалу, забезпечення достатньої кількості інвестиційних ресурсів, державну підтримку.

2. В умовах економічних реформ методика розрахунку показників ефективності діяльності агропромислових формувань основана на використанні вартості ресурсного потенціалу, яка була загальноприйнятою в умовах планової економіки, неприйнятна. В результаті дослідження було уточнено критерії оцінки ефективності вино-виноградарського виробництва: на галузевому рівні через запропонований порядок визначення „порогу беззбитковості” і запасу фінансової стійкості; для підприємств – через застосування сукупності внутрішніх узагальнюючих показників – рівень рентабельності (або рентабельність продажів) і прибуток з одного гектару плодоносних виноградників; у виноробній галузі доцільно використовувати рентабельність і прибуток на 1 дал винопродукції та показників ефективності використання ресурсів.

3. Виноградарсько-виноробний комплекс в Україні, як і весь народногосподарський комплекс переживає етап поступового відродження. Проте, для досягнення ефективного рівня його функціонування в умовах динамічного ринку, котрий притаманний сьогодні економіці України, необхідно вжити радикальних заходів щодо розвитку виноградарсько-виноробного комплексу України.

4. Південь України характеризується найбільш сприятливими природно-кліматичними умовами для вирощування винограду в Україні. Аналітична оцінка ефективності виноробства та виноградарства на Херсонщині дала можливість доповнити напрями ефективного територіального розміщення підприємств виноградарсько-виноробного підкомплексу в регіоні. Запропонована схема механізму підтримки та інвестиційних вкладень в спеціалізовану лівобережну піщану зону пониззя Дніпра дала можливість обґрунтувати розміри виробництва винограду. Згідно розрахунків площі під виноградниками в Херсонській області повинні збільшитись з 3200 га в 2005 році до 5200 га в 2009 році. А розмір збору винограду відповідно з 10000 т до 19000 т, що сприятиме якісним змінам в рівні економічної ефективності народногосподарського комплексу регіону.

5. Доведена доцільність поширення разом із зеленим досвіду винного туризму в Херсонському регіоні, що дозволить підняти рівень конкурентоспроможності підприємств виноградарсько-виноробного підкомплексу регіону, популяризувати національну культуру виноробства, а також вирішити найгостріші соціальні проблеми області – високий рівень безробіття серед сільського населення, нерівномірний рівень розвитку районів в області, підвищити рівень доходів і т.д.

6. Виноградарсько-виноробний підкомплекс регіону, як важлива складова агропромислового комплексу в цілому, потребує комплексного підходу до вирішення проблеми підвищення ефективності його функціонування. Такий підхід допоможе забезпечити впровадження запропонованого нами механізму підвищення ефективності діяльності виноградарсько-виноробних підприємств. Заходи по впровадженню у виноградарсько-виноробний підкомплекс всебічної галузевої інтеграції і створення агропромислових об`єднань, дають можливість забезпечити кінцевий інтерес всіх учасників виробничого циклу. А врахування прагматичних, комерційних і соціальних факторів та групових інтересів в економічному механізмі агропромислового об’єднання сприятиме забезпеченню підвищення його ефективності.

7. Дослідження ефективності створення багатогалузевого об`єднання продемонстрована на прикладі роботи ВАТ „Цюрупинське” довела економічну доцільність такого кроку. Маржинальний аналіз ефективності створення ВАТ „Цюрупинське” показав ріст обсягів виробництва на 201709 л, виручки на 1411,96 тис. грн., маржинального доходу на 348,55 тис. грн., зменшення точки беззбитковості на 8,925%.

8. Запропонована методика економіко-математичного моделювання максимізації прибутку підрозділів з виробництва винограду в складі агропромислових об`єднань в галузі виноградарства і виробництва вина дає можливість забезпечити їх ефективне функціонування.

9. Розвиток національного виноградарства та виноробства неможливе без чіткої законодавчої бази. Практика господарювання підприємств комплексу вказує на необхідність прийняття закону України „Про вино”. Тільки створивши законодавчу і сучасну нормативну базу виноградарства і виноробства, можна мати надію на стабілізацію і розвиток підприємств виноградарсько-виноробного підкомплексу України і його вихід на європейський і світові ринки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Тарасюк А.В. Механізм розробки плану підвищення прибутковості підприємств виноградарсько-виноробного підкомплексу // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2004. – № 1. – С. 197-200.

2. Тарасюк А.В. Перспективи розвитку виноградарсько-виноробного підкомплексу України // Таврійський науковий вісник. – 2004. - № 30. – С.45-52.

3. Тарасюк А.В. Перспективи створення багатогалузевих об`єднань у виноградарсько-виноробному підкомплексі // Збірник наукових праць. Економіка: проблеми теорії та практики. Вип. 192. Т. ІV. – Дніпропетровськ: Видавництво: ДНУ, 2004. – С. 1127-1134.

4. Тарасюк А.В. Підвищення економічної ефективності виноградарсько-виноробних підприємств Херсонської області // Збірник матеріалів науково-практичної конференції ”Стратегія економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2011 року та механізм її реалізації”. – Херсон: Херсонський державний технічний університет, 2004. – С.143-145.

5. Тарасюк А.В. Моделювання тенденцій підвищення ефективності діяльності підприємств виноградарсько-виноробного комплексу // Таврійський науковий вісник. – 2004. - № 33. – С. 277-284.

АНОТАЦІЯ

Тарасюк А.В. Розвиток виноградарсько-виноробного підкомплексу регіону в умовах ринку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2005.

Дисертація присвячена розробці науково обґрунтованих концептуальних засад та практичних рекомендацій щодо шляхів підвищення ефективності функціонування підприємств виноградарсько-виноробного підкомплексу. Проаналізовано складові реалізації вказаних шляхів. Вказано на доцільність їх використання в практичній роботі. Проаналізовано стан виноградарства і виноробства та особливості функціонування ринку винограду і продукції його переробки в Херсонській області. Обґрунтовано доцільність розширення агропромислової інтеграції. Запропоновано перейти до створення агропромислових об`єднань із замкнутим циклом вирощування винограду і виготовлення продукції його промислової переробки. Доведено, що для ефективного функціонування виноградарсько-виноробного підкомплексу України доцільно застосовувати принципи регіонально-продуктової спеціалізації.

Ключові слова: виноградарсько-виноробний підкомплекс, ринок винограду і продукції його переробки, ціна, попит, пропозиція, маркетингові дослідження, агропромислове об`єднання.

АННОТАЦИЯ

Тарасюк А.В. Развитие виноградарско-винодельческого подкомплекса региона в условиях рынка. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 – экономика сельского хозяйства и АПК. Днепропетровский государственный аграрный университет, Днепропетровск, 2005.

В диссертации рассмотрены теоретические и методологические основы формирования и развития виноградарско-винодельческого подкомплекса Херсонской области и Украины в целом. Обоснована необходимость государственной поддержки виноградарско-винодельческих предприятий подкомплекса.

В результате исследования было установлено, что развитие виноградарства и виноделия в регионе зависит от формирования большей емкости рынка, роста экспортного потенциала, инвестирования.

Уточнены критерии оценки эффективности виноградарско-винодельческого производства: на отраслевом уровне через предложенный порядок определения ”порога безубыточности” и финансовой устойчивости; на уровне предприятий – используя совокупность обобщающих показателей.

Обосновании тенденции рыночного функционирования виноградарства с позиций часной собственности на капитал (земля, насаждения и другие средства производства) и коллективных форм его использование через кооперативы, акционерные общества, частные предприятия). Указывается на важность формирования общественно-долевой собственности на многолетние насаждения и недопущение неоправданной их парцелляции.

Виноградарям и виноделам Херсонского региона предложено расширить наряду с опытом зеленого туризма и винный туризм для обеспечения повышения ценовой конкурентоспособности на сравнительно недорогом сегменте винодельческой продукции и в целях ознакомления с национальной культурой виноделия.

В работе дополнены направления территориального размещения виноградарства на Херсонщине, дана его аналитическая оценка и разработана схема механизма поддержки программы развития виноградарства в левобережной песчаной зоне низовья Днепра и обоснования размеров производства винограда и инвестиционных вложений в специализированную левобережную песчаную зону Днепра. Доказано, что для эффективного функционирования виноградарско-винодельческого подкомплекса Украины целесообразно использовать принципы регионально-продуктовой специализации.

Указано, что виноградарско-винодельческий подкомплекс региона, как важная составная часть агропромышленного комплекса в целом, требует комплексного