ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ТИТАРЕНКО ІННА ОЛЕГІВНА

УДК 371.14: 373.3: 373.1

ПІСЛЯДИПЛОМНА ОСВІТА ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В

СИСТЕМІ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

13.00.04 – “Теорія і методика професійної освіти”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м. Київ.

Науковий керівник

Офіційні опоненти:

Провідна установа – | доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Сисоєва Світлана Олександрівна, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, завідувач відділу педагогічних технологій неперервної професійної освіти, м. Київ.–

доктор педагогічних наук, професор Хомич Лідія Олексіївна, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, завідувач відділу проблем виховання у професійно-технічних закладах, м. Київ;–

кандидат педагогічних наук Онищук Людмила Анатоліївна, Інститут педагогіки АПН України, завідувач лабораторії педагогічних інновацій, м. Київ.–

Миколаївський державний університет ім. В.О.Сухомлинського, кафедра освітніх технологій, Міністерство освіти і науки України, м. Миколаїв.

Захист відбудеться 14 грудня 2005 р. о 14 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий “12” листопада 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Лапаєнко С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Соціально-економічний розвиток України, тенденції євроінтеграції, світові процеси глобалізації та інформатизації суспільства визначають нові напрями і пріоритети розвитку освітньої галузі. У Державній програмі “Вчитель” наголошується на необхідності підвищення рівня освіти, постійного оновлення професійних та загальноосвітніх знань, збагачення духовного та інтелектуального потенціалу людини. Вирішення цих завдань значною мірою залежить від професіоналізму вчителя, його компетентності, ерудиції, культури, моральності та духовності.

Педагогічна діяльність вчителя відбувається в умовах, коли поряд з позитивними тенденціями у розвитку сучасного суспільства спостерігаються і певні негативні тенденції, які впливають на характер суб’єкт-суб’єктної педагогічної взаємодії між вчителем і учнем, вчителем і батьками, батьками і дітьми, як-то: деформації у моральних цінностях, негативний вплив деяких засобів масової інформації, зниження ролі книги на перевагу технічних і комп’ютерних засобів, недостатня увага батьків до виховання дітей внаслідок економічних проблем сім’ї, диференціація сімей за рівнем достатку та соціальним статусом, матеріальна незабезпеченість вчителів.

Вчитель початкових класів стоїть біля витоків розвитку особистості дитини, його професійна діяльність має багато вимірів і напрямів, відрізняється багатоаспектністю і складністю. Саме тому вирішення ним означених проблем в умовах щоденної професійної діяльності набуває особливого значення.

Підвищення професійної кваліфікації вчителя початкових класів відбувається у закладах післядипломної педагогічної освіти та в системі методичної роботи загальноосвітньої школи. В умовах сучасних динамічних змін у суспільстві та модернізації системи освіти особливого значення набуває підвищення кваліфікації вчителів безпосередньо в школі, що дозволяє: оперативно аналізувати зміни в якості знань, сформованості вмінь, навичок учнів, в рівні їх вихованості і розвитку та вносити корективи у навчальний процес; поєднувати зміст і характер методичної роботи з результатами реального навчально-виховного процесу; долати вчителю утруднення і проблеми, які виникають у процесі професійної діяльності; своєчасно отримувати інформацію щодо нових досягненнь педагогічної науки і практики.

Дослідженню проблем підвищення рівня професійної кваліфікації фахівців завжди приділялася увага, зокрема таким її аспектам, як: методологічним основам неперервної професійної освіти (С.У.Гончаренко, І.А.Зязюн, В.А.Козаков, В.Г.Кремень, Н.Г.Ничкало, В.В.Олійник); порівняльному аналізу ступеневої освіти в Україні та за рубежем (Т.С.Кошманова, Л.П.Пуховська, М.П.Лещенко); єдності теорії і практики у професійній підготовці вчителя (А.М.Бойко, В.В.Краєвський, О.М.Пєхота), розвитку психолого-педагогічної компетентності молодих учителів у системі післядипломної освіти (В.А.Семиченко, Л.Є.Сігаєва).

Належна увага у наукових дослідженнях приділяється професійній підготовці та підвищенню кваліфікації вчителів початкової школи, зокрема: теоретичним та методичним засадам підготовки майбутніх учителів початкової школи (К.Б.Авраменко, Ш.О.Амонашвілі, О.Г.Мороз, О.Я.Савченко, В.О.Сухомлинський); ступеневій освіті вчителів початкової школи (С.П.Власенко, М.М.Дарманський, Л.О.Хомич); практичній підготовці майбутніх учителів початкової школи в Україні та за рубежем (У.Т.Кірєєва, О.А.Лавріненко, В.П.Сморчкова); особливостям підготовки майбутніх учителів початкової школи до виховної роботи (О.Г.Кучерявий, Т.І.Шанскова); проблемам формування дослідницьких і діагностичних умінь учителів початкових класів (С.П.Балашова, Л.С.Коржова, О.М.Мельник), розвитку професійної активності вчителів початкових класів (О.І.Кіліченко, Л.А.Онищук). Актуальними для педагогічної теорії і практики завжди були також і проблеми організації методичної роботи в школі (І.П.Жерносек), розвитку педагогічної творчості вчителів у системі внутрішньошкільної методичної роботи (С.О.Сисоєва, Л.Б.Білієнко), традиційних і нетрадиційних форм організації методичної роботи в навчальному закладі (Л.Л.Сушенцева).

Разом з тим, проблема післядипломної освіти вчителя початкових класів в системі внутрішньошкільної методичної роботи ще недостатньо розроблена в педагогічній теорії, а тому не знайшла належного відображення в практичній діяльності середніх загальноосвітніх шкіл.

Враховуючи об’єктивну потребу і соціальну значущість якісної професійної підготовки вчителя початкових класів, актуальність проблеми організації післядипломної освіти вчителя у системі методичної роботи школи в умовах динамічних змін суспільства та модернізації системи освіти, її недостатню теоретичну розробленість і практичне впровадження у діяльність загальноосвітніх шкіл, темою дисертаційного дослідження було обрано: „Післядипломна освіта вчителя початкових класів в системі методичної роботи загальноосвітньої школи”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану наукової роботи відділу педагогічних технологій неперервної професійної освіти Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України та пов’язане з тематичним планом наукових досліджень Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України за темами: “Концептуальні засади психолого-педагогічної підготовки вчителів у сучасних умовах” (РК №0197U006397), “Психолого-педагогічні основи особистісного підходу до впровадження педагогічних технологій у професійних закладах освіти” (РК №0102U000401).

Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України 21 вересня 2000 р., протокол № 7 та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 05 грудня 2000 р., протокол №8.

Об’єкт дослідження: післядипломна педагогічна освіта вчителя.

Предмет дослідження: зміст і форми організації внутрішньошкільної методичної роботи в системі післядипломної освіти вчителя початкових класів.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити в цілому двокомпонентну модель післядипломної освіти вчителів початкових класів у системі методичної роботи школи на основі врахування професійних утруднень в умовах динамічних змін суспільства та модернізації системи освіти.

Концептуальна ідея дослідження. Модернізація освітньої галузі в Україні відбувається в контексті особистісно орієнтованої парадигми освіти. Особливого значення ці зміни набувають в діяльності вчителів початкових класів, які значною мірою визначають подальший успіх дитини у навчанні, її розвиток як вільної і свідомої особистості. У цьому контексті післядипломна педагогічна освіта в системі методичної роботи школи може розглядатися як цілісна система, яка включає такі компоненти: базовий (традиційний), спрямований на підвищення професійної кваліфікації вчителя як предметника, вихователя, методиста; та варіативний (додатковий), спрямований на оперативне врахування утруднень вчителів у процесі професійної діяльності та надання їм своєчасної методичної допомоги. Методична робота в школі дозволяє ефективно реалізувати саме варіативний компонент післядипломної педагогічної освіти вчителя початкових класів, оскільки у процесі внутрішньошкільної методичної роботи можливо: більш оперативно реагувати на утруднення, які виникають у процесі професійної діяльності вчителя; прогнозувати можливі ускладнення на основі моніторингу утруднень вчителів; варіювати і коригувати терміни навчання; здійснювати безпосередній зв'язок з практикою; брати участь в апробації та реалізації запропонованих інновацій. Реалізація варіативного компонента потребує розробки і теоретичного обґрунтування доцільного змісту, форм і методів післядипломної педагогічної освіти в системі внутрішньошкільної методичної роботи, які спрямовані на подолання утруднень вчителів у даному часовому вимірі. В умовах духовного відродження нашого суспільства особливого значення набувають етичні проблеми, пов’язані із взаємодією батьків та вчителів, вчителів і учнів, учнів між собою та в сім’ї. Варіативний компонент за таких умов доцільно спрямувати на підвищення професійної компетентності вчителя щодо вирішення етичних проблем з колегами, батьками та учнями, розуміння сучасних проблем сім’ї і необхідності підвищення культури поведінки дітей. Удосконалення професійної компетентності вчителя у сучасних умовах неможливо без інформаційних технологій, а тому необхідно формувати і підвищувати інформаційну культуру вчителя.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що ефективність післядипломної освіти вчителя початкових класів в умовах внутрішньошкільної методичної роботи підвищується, якщо:

–

–

–

Відповідно до об’єкта, предмета, мети і гіпотези дослідження визначені такі завдання:

1.

2.

3.

4.

5.

Методологічну основу дослідження становлять філософські положення про єдність теорії і практики, про людину як суб’єкт діяльності, про активність суб’єкта у пізнавальній діяльності; загальнотеоретичні і методологічні положення філософії, психології, педагогіки щодо розвитку і всебічного формування особистості; сучасні концепції: демократизації та гуманізації освіти і виховання, особистісно орієнтованого навчання і виховання, формування змісту педагогічної освіти, зокрема підвищення професійної кваліфікації вчителів початкової школи.

Теоретичну основу дослідження становлять наукові положення щодо неперервної професійної освіти (С.У.Гончаренко, І.А.Зязюн, В.Г.Кремень, Н.Г.Ничкало), професійної підготовки майбутніх учителів (О.О.Абдуліна, В.І.Бондар, Н.В.Кузьміна, О.М.Пєхота, В.О.Сластьонін), зокрема вчителів початкової школи (О.Г.Мороз, О.Я.Савченко, Л.О.Хомич); історії та теорії педагогічної освіти в зарубіжних країнах (О.Н.Джуринський, Л.І.Зязюн, Т.С.Кошманова, М.П.Лещенко, Л.П.Пуховська), розвитку творчої особистості вчителя в процесі професійної діяльності (Н.В.Кічук, С.О.Сисоєва); оволодіння учителем педагогічною майстерністю (Є.С.Барбіна, І.А.Зязюн); організації післядипломної педагогічної освіти (І.П.Жерносек, С.В.Крисюк, А.І.Кузьмінський, В.В.Олійник, Н.Г.Протасова, Т.І.Сущенко), зокрема в системі методичної роботи школи (Л.Б.Білієнко, Л.А.Онищук).

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань, перевірки гіпотези були використані такі методи: а) теоретичні – вивчення та аналіз філософської, педагогічної, психологічної, навчально-методичної літератури з проблеми, вивчення нормативно-методичної документації з перепідготовки вчителів для порівняння і узагальнення основ теоретичних положень, для здійснення теоретичного аналізу стану проблеми дослідження, визначення місця і ролі післядипломної освіти вчителів початкових класів в системі неперервної професійної освіти, для здійснення аналізу стану проблеми в практичній діяльності шкіл, обґрунтування і розробки змісту організаційно-методичних засад підвищення кваліфікації учителів початкових класів в умовах загальноосвітньої школи; б) емпіричні – методи анкетування, тестування, педагогічного спостереження, опитування, статистичної обробки отриманих даних для аналізу стану проблеми у загальноосвітніх школах, відбору методик оцінювання ефективності організації післядипломної освіти вчителів початкових класів в умовах загальноосвітньої школи, експериментальної перевірки результатів, рефлексії власної професійної діяльності, самоспостереження, самооцінки, впровадження розроблених авторських семінарів щодо організації післядипломної освіти вчителя початкових класів в системі методичної роботи школи.

Організація та основні етапи дослідження. Дослідження обраної проблеми, аналіз і систематизація результатів здійснювалися упродовж 1999-2005 р. у три етапи:

На першому етапі (1999-2001 рр.) вивчено стан дослідженості проблеми в її теоретичному аспекті, проаналізовано досвід методичної роботи загальноосвітніх шкіл; визначено об'єкт, предмет дослідження, сформульовано його мету, завдання, гіпотезу; розроблено програму дослідницької роботи, проведено констатуючий експеримент.

На другому етапі ( 2001-2004 рр.) розроблено та теоретично обґрунтовано організаційно-методичні засади післядипломної освіти вчителів початкових класів у системі методичної роботи школи, методики експериментальної роботи; визначені критерії ефективності післядипломної освіти вчителя в системі методичної роботи, створені програми та навчально-тематичні плани авторських семінарів “Соціально-педагогічна робота з батьками”, “Діловий етикет”, “Етикет для учнів початкових класів”, “Сучасні інформаційні технології” для керівників, вчителів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, викладачів і студентів професійних навчальних закладів, вищих навчальних закладів, методистів; проведено формуючий педагогічний експеримент; впроваджено результати дослідження у діяльність загальноосвітніх шкіл.

На третьому етапі ( 2004 -2005 рр.) узагальнено результати педагогічного експерименту; проаналізовано й систематизовано отримані дані; сформульовано теоретичні висновки; написано й оформлено текст дисертаційної роботи.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося у середніх загальноосвітніх школах м. Києва № 122, 85, 115, 110, 149, 69, у спеціалізованій школі з поглибленим вивченням італійської мови № 130 та у спеціалізованій школі з поглибленим вивченням німецької мови № 220, де здійснювалася дослідно-експериментальна робота щодо впровадження у методичну роботу загальноосвітніх шкіл авторських семінарів: “Соціально-педагогічна робота з батьками”, “Культура ділового спілкування та етикет”, “Етикет для учнів початкових класів”, “Сучасні інформаційні технології” для керівників, вчителів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, викладачів та студентів професійних навчальних закладів, вищих навчальних закладів, методистів. Всього експериментальним дослідженням охоплено 8 загальноосвітніх шкіл. В експериментальному дослідженні брали участь 96 вчителів початкових класів та 524 учня початкових класів названих вище шкіл, 7 методистів шкіл, 8 директорів шкіл.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

–

–

–

Теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретично обґрунтовані: компоненти моделі післядипломної освіти вчителя початкових класів у системі методичної роботи школи; принципи добору змісту варіативного компонента щодо підвищення інформаційної культури вчителів початкових класів та оптимізації їх взаємодії з колегами, учнями, батьками; критерії ефективності внутрішньошкільної методичної роботи.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що розроблено і впроваджено: навчально-методичний посібник з проблем підвищення професійної компетентності педагога в системі методичної роботи професійного навчального закладу для керівників, викладачів, методистів і студентів професійних навчальних закладів та керівників і вчителів загальноосвітніх шкіл; програми і навчально-тематичні плани семінарів “Соціально-педагогічна робота з батьками”, “Культура ділового спілкування та етикет”, “Етикет для учнів початкових класів”, “Інформаційна культура вчителя” для керівників, вчителів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій; викладачів та студентів професійних навчальних закладів, вищих навчальних закладів, методистів.

Матеріали дослідження можуть бути використані керівниками шкіл у процесі методичної роботи у загальноосвітній школі, методистами методичних об’єднань, вчителями, а також при написанні підручників і навчальних посібників з проблем організації та забезпечення внутрішньошкільної методичної роботи.

Розроблені авторські програми, навчально-тематичні плани та методичні рекомендації впроваджено у систему роботи 8 середніх загальноосвітніх шкіл м. Києва (довідка Міністерства освіти і науки України № 43-23/2209 від 22.06.05р.).

Особистий внесок автора в одержанні наукових результатів полягає в розробці та обгрунтуванні: двокомпонентної моделі післядипломної освіти вчителя початкових класів у системі методичної роботи загальноосвітньої школи, яка забезпечує зміст варіативного компонента щодо врахування утруднень вчителів у проведенні соціально-педагогічної роботи з батьками, підвищенні рівня ділових стосунків вчителів, формуванні компетентності вчителя щодо розвитку культури поведінки молодших школярів, підвищенні інформаційної культури вчителя початкових класів; критеріїв ефективності внутрішньошкільної методичної роботи; навчально-методичного посібника з проблем підвищення професійної компетентності педагогів у системі методичної роботи професійного навчального закладу; програм і навчально-тематичних планів семінарів “Соціально-педагогічна робота з батьками”, "Культура ділового спілкування та етикет”, “Етикет для учнів початкових класів” „Сучасні інформаційні технології” для керівників, вчителів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій; викладачів та студентів професійних навчальних закладів, вищих навчальних закладів, методистів.

Протягом усього періоду наукового дослідження автор особисто брала участь в організації та проведенні експериментальної роботи, впровадженні розроблених навчально-тематичних планів, програм, семінарів, працюючи безпосередньо з методистами та вчителями експериментальних шкіл.

У розділі монографії, написаною у співавторстві з С.О.Сисоєвою, дисертанту належать ідеї щодо теоретичного узагальнення наукових підходів до визначення педагогічних технологій.

Вірогідність результатів дослідження забезпечена методологічним обґрунтуванням вихідних позицій дослідження, системним аналізом теоретичного і емпіричного матеріалу; застосуванням комплексу методів, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням дослідження; застосуванням кількісного та якісного аналізу дослідницьких даних; позитивними результатами впровадження в практику роботи загальноосвітніх шкіл.

На захист виносяться положення, які розкривають сутність:

-

-

-

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні положення роботи і результати дисертаційного дослідження обговорено на 10 науково-практичних конференціях і семінарах, а саме: “Теоретичні і методичні засади формування культури студентської та учнівської молоді” (Київ, 1997 р.), “Творчість як спосіб буття дійсного гуманізму” (Київ, 1999 р.), “Теоретико-методологічні проблеми неперервної професійної освіти” (Київ, 2001 р.), “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми (Вінниця, 2002 р.), “Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Міжнародна науково-практична конференція (Харків, 2002 р.), “Технології неперервної освіти: проблеми, досвід, перспективи розвитку” (Миколаїв, 2002 р.), “Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень та перспективи”, (Київ, 2003 р.), “Могилянські читання – 2004” (м.Миколаїв, 2004 р.), “Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень та перспективи”, V міжнародного “Тижня освіти дорослих” в Україні: „Освіта дорослих для демократії” (Київ, 2004 р.), VІ міжнародного “Тижня освіти дорослих” в Україні: “Освіта дорослих для свободи совісті і віри” (Київ, 2005 р.); на звітних конференціях Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України.

Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертації висвітлено у 14 публікаціях, з них 13 праць написано без співавторів, у тому числі: розділ у 1 монографії (у співавторстві), 1 навчально-методичний посібник; 11 статей опубліковано у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 1 стаття – у збірнику матеріалів конференцій. Загальний обсяг особистого внеску – 12,4 авторських аркуша.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних наукових джерел (193 найменування, з них 15 – іноземними мовами, 3 – з Інтернет) і 15 додатків на 61 сторінці. Робота містить 9 таблиць на 8 сторінках основного тексту та 6 рисунків на 6 сторінках основного тексту. Загальний обсяг дисертації 309 сторінок, основний зміст викладено на 231 сторінці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методологічні та теоретичні основи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, особистий внесок здобувача, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, висновки про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – “Теоретичні засади післядипломної освіти вчителя” – проаналізована післядипломна освіта вчителя в системі неперервної педагогічної освіти; проблема післядипломної освіти вчителя у педагогічній теорії та досвід організації післядипломної освіти вчителів за рубежем.

На основі теоретичного аналізу у дисертації зроблено висновок, що післядипломна освіта вчителя в системі неперервної педагогічної освіти спрямована на: модернізацію навчального процесу відповідно до сучасних динамічних змін у суспільстві; досягнення цілісності і наступності у навчанні та вихованні учнів; використанні форм, методів і технологій навчання, адекватних сучасним проблемам; розвиток творчих можливостей особистості; постійне поглиблення загальноосвітньої та фахової підготовки вчителя; перетворення процесу освіти на такий, що триває упродовж всього життя. На основі аналізу принципів неперервної професійної освіти (Н.Г.Ничкало) показано, що подальший розвиток системи післядипломної освіти педагогів повинен відбуватися у напрямах гуманізації, динамічного співвідношення теоретичного і практичного навчання, підвищення інформаційної насиченості змісту освіти, андрагогізації процесу навчання, розвитку післядипломної освіти, що закономірно обумовлено тенденціями суспільного розвитку та розвитку системи неперервної освіти, невід'ємною складовою якої є післядипломна освіта педагогічних кадрів. Виокремлено складові неперервної педагогічної освіти: допрофесійна підготовка (педагогічні класи, педагогічні ліцеї); вища педагогічна освіта (педагогічні: коледжі, інститути, університети); післядипломна педагогічна освіта (магістратура, аспірантура, докторантура, інститути післядипломної педагогічної освіти, підвищення кваліфікації вчителів на різних курсах, здобуття другої вищої освіти, методична робота в школі, самоосвіта).

Теоретичний аналіз дефініцій дослідження показав, що поняття “кваліфікація” здебільшого розглядається дослідниками як: якісний рівень підготовленості фахівця до функціональної діяльності (С.У.Гончаренко); компетенція спеціаліста, яка означає інтегральну якість особистості, що об’єднує спеціальні знання та уміння, індивідуальні здібності, ставлення до праці і соціального оточення (С.О.Демченко); рівень розвитку здібностей працівника, який дозволяє йому виконувати трудові функції зазначеного ступеня важкості в конкретному виді діяльності, рівень професійної підготовленості до будь-якого виду праці (В.А.Мижерікова); ступінь професійної підготовки до виконання певної педагогічної діяльності, наявність у вчителя знань, умінь і навичок, потрібних для виконання ним певних освітньо-виховних функцій (Л.Є.Сігаєва). Підвищення професійної кваліфікації вчителя початкових класів розглядається у дисертації, з одного боку, як важлива складова професійної перепідготовки, спрямована на розвиток, закріплення та реалізацію в спеціально створених умовах набутих предметних, психолого-педагогічних, методичних знань, умінь та навичок, необхідних для професійної діяльності в школі, з іншого – як засіб творчого розвитку та саморозвитку вчителя, закріплення у нього професійно значущих якостей і готовності до інноваційної педагогічної діяльності.

Теоретичний аналіз післядипломної освіти вчителів за рубежем показав, що у США поширюються різні форми допомоги вчителям безпосередньо у школах: відвідування наставників з подальшим аналізом професійної діяльності вчителя, впровадження другого етапу літніх курсів при великих університетах і коледжах для перепідготовки вчителів (перший етап літніх курсів – вивчення фахового предмета, другий – професійна підготовка протягом навчального року), річних курсів без відриву від роботи у школі (навчання щотижня) (Т.Е.Кошманова, М.О.Шутова). В Японії спостерігається об’єднання навчальних закладів різних типів, які належать до системи неперервної педагогічної освіти (В.В.Олійник). У Франції збільшується кількість курсів психолого-педагогічного циклу для вчителів, обов’язковим елементом яких є участь учителів у наукових розробках (Л.І.Зязюн, І.В.Жуковський, О.І.Романенко). В Німеччині вчителі підвищують кваліфікацію не тільки на курсах перепідготовки, а й у процесі самоосвіти, яка включає оволодіння багатосторонніми знаннями, практичними уміннями, на які значною мірою впливає сучасний технологічний розвиток суспільства. У Великій Британії розрізняють "внутрішні" (заходи, які плануються і організовуються школою та безпосередньо вчителем), та "зовнішні" (різноманітні курси в учительських центрах при міських та регіональних управліннях освіти, університетах, вищих педагогічних навчальних закладах, а також проведення консультацій) засоби підвищення кваліфікації вчителів (Л.П.Пуховська, Ю.В.Кіщенко). У Польщі в системі післядипломної освіти вчителя спостерігається тенденція перенесення акценту з вдосконалення зовнішнього на вдосконалення внутрішньошкільне. Передбачено виконання польським вчителем таких нових функцій: 1) вчителя-опікуна - стажиста (ментора), який вводитиме молодого вчителя у професію; 2) лідера блокового об'єднання спеціалістів (предметного), який організовуватиме і керуватиме працею об'єднання та методичною допомогою; 3) лідера об'єднання вихователів, який організовуватиме і керуватиме працею вихованців та допомагатиме і координуватиме виховну діяльність школи; 4) лідера внутрішньошкільного вдосконалення кваліфікації вчителів, завданням якого буде координація вдосконалення, дослідження потреб, пов’язаних з професійним розвитком, та організація деяких форм вдосконалення відповідно до пріоритетів школи. Показано, що у Польщі існують чотири ступені професійного зростання вчителя безпосередньо в школі: вчитель-стажист, вчитель за контрактом, призначений вчитель і дипломований вчитель (А.Котушевич, Н.Квятковська, І.Шемпрух). У Російській Федерації все більшого поширення набувають короткотермінові курси підвищення кваліфікації вчителів (Л.П.Пуховська, Е.Д.Днєпров).

У другому розділі – “Внутрішньошкільна методична робота в системі післядипломної освіти вчителя початкових класів” – обгрунтовано двокомпонентну модель внутрішньошкільної методичної роботи; проаналізовані форми організації внутрішньошкільної методичної роботи з вчителями початкових класів; подано результати вивчення сучасного стану організації післядипломної освіти вчителів початкових класів у системі внутрішньошкільної методичної роботи.

У процесі дослідження розроблено та обґрунтовано двокомпонентну модель системи післядипломної освіти вчителя початкових класів у системі методичної роботи школи, яка включає базовий та варіативний компоненти. Зміст базового компонента ґрунтується на традиційних підходах щодо підвищення педагогічної кваліфікації вчителів початкових класів (підвищення кваліфікації як вчителя-предметника, методиста та вихователя дитячого колективу). Зміст варіативного компонента спрямований на врахування утруднень вчителів, які виникають у процесі повсякденної професійної діяльності. Синтез у реалізації базового та варіативного компонентів призводить до подолання професійних утруднень вчителів у щоденній педагогічній діяльності, покращення співробітництва між вчителями, творчої атмосфери в школі, професійної і особистісної самореалізації вчителя початкових класів.

У дисертації методична робота в школі розглядається як цілісна система, що спрямована на досягнення визначених цілей і завдань, пов’язаних з підвищенням кваліфікації вчителів. У розділі показано, що перевагами внутрішньошкільної методичної роботи на сучасному етапі є: неперервний, постійний характер; невідривність від практичної діяльності, що дає змогу поєднувати набуті теоретичні знання з практикою, педагогічним експериментом; можливість надання оперативної індивідуальної методичної допомоги вчителю; врахування сильних та слабких сторін у професійній діяльності педагога; створення умов для обміну досвідом, що сприяє переростанню індивідуальної педагогічної майстерності в колективну.

Проаналізовані форми організації внутрішньошкільної методичної роботи: колективні (педагогічні ради, науково-практичні конференції, педагогічні читання, інструктивно-методичні наради, методичні ради, методичні виставки), групові (методичні об’єднання; теоретичні, проблемні семінари; практикуми; консиліуми; творчі групи; школи передового досвіду; ділові ігри; наставництво; огляд літератури; відкриті уроки та виховні заходи; лекції), індивідуальні (індивідуальні бесіди вчителів з керівниками школи, творчі звіти вчителів; участь у конкурсі “вчитель року”; самоосвіта; наставництво; стажування), інноваційні (впровадження комп’ютерних технологій в освітній процес; використання можливостей мережі “Інтернет”; участь у міжнародних проектах та співробітництво з колегами з інших країн; дистанційне навчання) – та показана важливість змін щодо їх організації в контексті особистісно орієнтованої парадигми освіти.

Зазначено, що в процесі внутрішньошкільної методичної роботи визначені форми можуть бути умовно класифіковані як проміжні та підсумкові. Під час проміжних форм (семінари-практикуми, теоретичні заняття, ділові ігри, моделювання професійних ситуацій тощо) підвищується методична культура вчителів у різних напрямах, а під час підсумкових – демонструються досягнення певного результату. Поділ на проміжні та підсумкові форми є умовним, що дає можливість динамічного їх використання.

Вивчення сучасного стану організації післядипломної освіти вчителів початкових класів показало, що із збільшенням стажу педагогічної роботи спостерігається зниження інтересу вчителя до підвищення кваліфікації. Вчителі, які вже 2-4 рази підвищували кваліфікацію у закладах післядипломної освіти, втрачають мотивацію через недостатню увагу до: висвітлення нових освітніх технологій (35%), врахування індивідуальних потреб (40%) та професійних утруднень вчителів у щоденній педагогічній діяльності (52%). 90% респондентів вважають за необхідне підвищення компетентності щодо вирішення етичних проблем з учнями, батьками та колегами і доцільність введення у шкільну програму предмета щодо розвитку культури поведінки та етикету учнів (64%). На необхідність приділити увагу підвищенню рівня ділових стосунків вчителів вказували 60% респондентів. 53% опитуваних наголошували на необхідності отримання знань щодо роботи з сучасною сім’єю. 79% вчителів виявили зацікавленість щодо оволодіння сучасними інформаційними технологіями. Вчителі зі стажем роботи більше 20 років (30% респондентів) вважали за необхідне навчитися користуватися комп’ютером і застосовувати новітні інформаційні джерела у своїй професійній діяльності .

У третьому розділі –“Врахування професійних утруднень вчителів початкових класів в системі внутрішньошкільної методичної роботи” – обгрунтовано зміст варіативного компонента та критерії ефективності післядипломної освіти вчителя початкових класів в системі методичної роботи школи; розкрито зміст методичної діяльності з учителями щодо проведення соціально-педагогічної роботи з батьками, підвищення рівня ділових стосунків учителів, формування компетентності вчителів щодо розвитку культури поведінки молодших школярів, підвищення рівня інформаційної компетентності вчителя початкових класів; проаналізовано результати педагогічного експерименту.

Моніторинг утруднень учителів початкових класів дозволив визначити зміст варіативного компонента їх післядипломної освіти в системі внутрішньошкільної методичної роботи відповідно до тих утруднень, які мають учителі у щоденній професійній діяльності. Встановлено, що основні утруднення вчителів стосуються соціально-педагогічної роботи з батьками; міжособистісного ділового спілкування; використання сучасних інформаційних технологій; розвитку культури поведінки молодших школярів.

У процесі дослідження показано, що зміст підвищення кваліфікації вчителів з соціально-педагогічної роботи з батьками має бути спрямований на: поглиблення знань про сім’ю, її соціальну структуру та форми; методи дослідження сім’ї, зокрема роботи з проблемними сім’ями; форми роботи з сім’єю; ознайомлення з зарубіжним досвідом соціально-педагогічної роботи з батьками; види сімейних конфліктів та шляхи їх подолання в педагогічній діяльності; нормативно-правові документи щодо прав і обов’язків батьків, дітей та інших учасників виховання; завдання педагогічної освіти сімей на сучасному етапі.

Зміст підвищення кваліфікації вчителя з культури міжособистісного ділового спілкування має передбачати ознайомлення вчителів з психологічними особливостями процесу міжособистісного спілкування; технологіями врегулювання конфліктів; етикетом та загальною культурою особистості; етикетом мовного спілкування; культурою візитів та зовнішнього вигляду.

Зміст підвищення кваліфікації вчителя з інформаційної культури був спрямований на ознайомлення вчителя з роботою на комп’ютері; інтернет-технологіями; локальними навчальними програмами, поданими на компакт-дисках; формування умінь щодо використання електронних бібліотек та підвищення кваліфікації за дистанційною формою навчання.

Зміст підвищення кваліфікації вчителя у розвитку культури поведінки молодших школярів передбачав формування знань та умінь учителя щодо розвитку в учнів етичних навичок, а саме: способи привітання, прощання, представлення, знайомства; норми моралі; культури спілкування, мовлення; уміння вести розмови по телефону; візити, правила поведінки під час візитів; етикетне поводження за столом та в громадських місцях; толерантне ставлення до різних релігій; уміння дарувати подарунки; дбайливе ставлення до природи; додержання охайного зовнішнього вигляду; упередженість до шкідливих звичок людини.

У ході дослідження показано, що доцільними формами реалізації змісту варіативного компонента післядипломної освіти вчителя початкових класів у системі методичної роботи школи є: теоретичні заняття, семінари-практикуми та практичні заняття, у процесі проведення яких доцільно використовувати такі методи: розгляд та обговорення професійних ситуацій; прогнозування можливих ситуацій з батьками; проведення ділових ігор; робота з новітніми інформаційними технологіями. У процесі організації практичних занять доцільно створювати творчі групи, до яких залучати вчителів з різним стажем та досвідом роботи. Таке формування груп сприяє організації взаємодопомоги між учителями при вирішенні професійних проблем.

У розділі проаналізовано критерії, які використовуються у педагогічній практиці для визначення ефективності післядипломної освіти і показано, що вони характеризують: професійну діяльність і професію (Е.Хойлі); діяльність інститутів перепідготовки (М.І.Лапенок); ефективність внутрішньошкільної науково-методичної роботи (В.В.Гудзь); ефективність системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, зокрема методичної роботи; результативність підвищення професійної компетентності вчителя (Т.І.Сущенко); інтелектуальний розвиток (С.Я.Казанцев, Л.А.Казанцева); сформованість педагогічної культури (В.М.Гриньова).

У процесі дослідження розроблено та обґрунтовано критерії ефективності внутрішньошкільної методичної роботи з учителями початкових класів, а саме: критерій мотиваційно-адаптивний (відображає розвиток мотивації вчителя до професійного самовдосконалення, задоволеність своєю працею); критерій позитивності ділового спілкування вчителів (відображає ступінь готовності вчителя до розв’язання професійних проблем та конфліктів); критерій результативності (відображає діяльність учителя щодо навчання і виховання учнів); критерій підвищення інформаційної компетентності вчителів початкових класів (відображає рівень ефективності використання новітніх інформаційних технологій у навчальному процесі та підвищенні професійної кваліфікації).

Для проведення педагогічного експерименту здійснено відбір і модифікацію методики Т.Л.Шепеленко (ставлення вчителів до необхідності вдосконалення методичної роботи в школі), методики тестових досліджень рівня сформованості психолого-педагогічних знань і умінь учителів у галузі ділового спілкування: В.А.Кан-Калік і М.Д.Нікандров (тест на виявлення комунікабельності), К.Томас (тест опису поведінки), Е.Берн (трансактний аналіз спілкування); розроблено: анкети щодо виявлення здатності до професійного саморозвитку, користування сучасними джерелами інформації; перевірки ефективності традиційних підходів у доборі змісту, форм і методів існуючої системи перепідготовки та перевірки інформаційної компетентності; опитувальник для з’ясування актуальності щодо вдосконалення організаційно-методичних засад післядипломної освіти вчителя початкових класів у системі методичної роботи школи, визначення рівня сформованості культури поведінки дітей та зацікавленості у впровадженні додаткових занять з підвищення їх загального культурного рівня, перевірки ефективності підвищення рівня знань культурної поведінки класного колективу.

У процесі проведення формуючого експерименту передбачалося: створення в школах сприятливих умов для організації та проведення експериментальної роботи; організація роботи з підготовки вчителів-методистів та досвідчених учителів школи до проведення додаткових методичних занять щодо оволодіння вчителями початкових класів змістом варіативного компоненту методичної роботи; перевірка ефективності післядипломної освіти вчителів початкових класів в системі методичної роботи школи.

Методичні заняття проводилися за розробленими навчально-тематичними планами і програмами. Процес навчання складався з неперервного циклу теоретичних і практичних занять з окремих курсів, самостійної роботи з додатковим методичним матеріалом та обміну досвідом щодо подальшого закріпленням набутих знань у професійній діяльності. Також у процесі формуючого експерименту була доведена доцільність використання на методичних заняттях сучасних інформаційних технологій.

Аналіз результатів педагогічного експерименту показав, що кількість учителів, які більш ефективно стали розв’язувати професійні проблеми щодо культури міжособистісного ділового спілкування зріс, в середньому, на 12,5%, переважно, за рахунок груп зі стажем роботи менше 10 років (які складали 30% від загалу), рівень комунікабельності зріс вдвічі, зокрема щодо способів подолання конфліктів; на 20% збільшилася кількість учителів, які стали застосовувати співробітництво і компроміс як способи подолання конфліктів; на 13%, в середньому, зросла кількість учителів, які змінили спосіб спілкування на більш успішній (з девізу “хочу” на девіз “хочу, тому що треба”); рівень сформованості знань у дітей з культури поведінки та їх прояв у повсякденній діяльності зріс майже в 1,2 рази. Зацікавленість дітей у відвідуванні факультативних занять з етикету зросла в 1,5 рази. Кількість батьків, які стали брати участь у шкільних заходах, збільшилася на 22%; загальна кількість учителів, які стали користуватися комп’ютером, зросла в 1,6 рази. Найбільшу зацікавленість респонденти виявили до семінару “Етикет для учнів початкових класів” (100% директорів та 82% учителів). Встановлено позитивне ставлення всіх суб’єктів експерименту (вчителів, керівників, батьків, дітей) до змісту варіативного компонента методичної роботи, а також до форм і методів його реалізації.

Результати експериментально-дослідної роботи узагальнено у 9 таблицях в основному тексті дисертації та у 16 таблицях додатку.

У загальних висновках викладено результати теоретичної та методичної розробки організаційно-методичних засад післядипломної освіти вчителів початкових класів в системі методичної роботи загальноосвітньої школи.

Загальні висновки

1.

2.