Національна академія наук України

Міністерство освіти і науки України

Міжнародний науково-навчальний центр

інформаційних технологій та систем

Ткаченко Мирослав Іванович

УДК 330.315:336

МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМИ

ЕЛЕКТРОННИХ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ

Спеціальність 08.03.02 — економіко-математичне моделювання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ

2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Тернопільській академії народного господарства Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник — кандидат економічних наук, доцент

Івасів Богдан Степанович, Тернопільська академія народного господарства, доцент кафедри банківської справи

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший науковий співробітник

Ріппа Сергій Петрович, Академія державної податкової служби України, завідуючий відділом інформаційних технологій Науково-дослідного центру АДПСУ

кандидат економічних наук

Тимашова Ліана Анатоліївна, зав. відділу віртуальних систем Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної Академії наук України і Міністерства освіти і науки України

Провідна установа: Київський національний економічний університет, Міністерство освіти і науки України, кафедра інформаційного менеджменту, м. Київ

Захист відбудеться 18 лютого 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.171.01 Міжнародному науково-навчальному центрі інформаційних технологій та систем НАН України та МОН України за адресою: 03680, МСП, Київ–187, пр. Академіка Глушкова, 40.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України за адресою: 03680, МСП Київ–187, пр. Академіка Глушкова, 40.

Автореферат розісланий 17 січня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради | Ревін В.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Здійснення економічних реформ, їх спрямування на побудову системи фінансових ринків в Україні вимагають створення досконалої банківської системи, яка б ґрунтувалась на наукових досягненнях сучасної теорії та практики управління складними об’єктами.

Світовий досвід свідчить, що в розвинених країнах світу в останні роки на особливу увагу заслуговують наукові дослідження з створення та оцінки функціонування банківської системи в умовах використання інформаційних технологій, інформаційних мереж та розвитку електронної комерції, коли особливо відчувається посередницька роль банків, де безпосередньо оперують грошима як найбільш ліквідними фінансовими активами. Посередницьку функцію банки реалізують через надання відповідних послуг своїм клієнтам, серед яких все більш популярними стають електронні банківські послуги. Користувачам електронних банківських послуг в Україні відомі такі банківські електронні платіжні системи як MasterCard/EuroPay, VISA, Українська Національна система масових електронних платежів (НСМЕП) тощо. Разом з цим недостатньо уваги приділено дослідженню моделювання системи електронних банківських послуг з урахуванням сучасних тенденцій розвитку електронних технологій, хоч в цілому окремі питання досліджуються вченими в різних країнах, в тому числі й в Україні. Саме через це досить актуальним стає питання чіткого визначення сутності електронних банківських послуг, визначення поняття електронної банківської діяльності, визначення ролі застосування інформаційних технологій при наданні банківських послуг і в прийнятті управлінських рішень в банківських установах. В 2003 році за ініціативою Національного банку України відпрацьовано один з варіантів Концепції розвитку банківської системи України на найближчі роки, в якій визначена загальна тенденція інформатизації та комп’ютеризації процесів з надання банківських послуг при безпаперовій передачі фінансової інформації між складовими банківської системи та клієнтами банків через системи надання електронних банківських послуг комерційних банків, але, на нашу думку, цьому питанню не було приділено достатньої уваги. Таким чином, проблема створення системи електронних банківських послуг як в цілому в Україні, так і на рівні окремої банківської установи постає досить актуальною.

Певні аспекти цієї проблеми розвитку банківських послуг висвітлені як в працях вітчизняних, так і зарубіжних вчених: С.В.Афоніної, І.Т.Балабанова, І.Бушуєвої, О.Д.Василика, О.В.Васюренко, Є.П.Вознесенського, В.К.Галіцина, О.В.Дзюблюка, Є.Добролюбова, Б.С.Івасіва, А.Н.Іванова, В.Корнєєва, С.П.Ріппи, Дж.Кейеса, Т.У.Коха, М.В.Макарової, М.П.Мак-Картні, Т.Н.Мініної, А.М.Мороза, О.С.Олексюка, В.О.Оніщенка, К.Пейтела, Дж. Пірса, Ю.Прозорова, П.Роуза, Л.В.Руденко, В.Ф.Ситника, Н.В.Ситник, В.С.Стельмаха, І.Д.Фаріона, В.М.Федосова, Т.Фітча, В.А.Ющенка та інших.

Водночас, у науковій літературі поки що не зовсім чітко визначені роль і місце електронних банківських послуг в діяльності банківського посередництва на ринку фінансових послуг. Залишаються поза увагою дослідників такі питання як оцінка ефективності надання електронних банківських послуг, принципи організації банківської діяльності при наданні електронних послуг; невизначеними є дії банківської установи з питань посередництва в авторизації платників при використанні банківських карток різних платіжних систем при оплаті в українських електронних магазинах, потребують подальшого розвитку дослідження з визначення та оцінки специфічних ризиків, які характерні саме при здійсненні електронних банківських послуг.

Також заслуговують належної уваги дослідження з організації надання банківських послуг через мережу віддаленого обслуговування клієнтів: банкомати, платіжні термінали; відкриті і закриті комп’ютерні мережі. Власне недостатня дослідженість цих проблемних питань зумовила необхідність виконання та підкреслює актуальність теми дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до комплексного плану науково-дослідних робіт Тернопільської академії народного господарства, у якому передбачено здійснення наукових досліджень за темою „Дослідження та розробка комплексу математичних моделей стійкого розвитку” кафедрою економіко-математичних методів і моделей (номер державної реєстрації №0101U003408) та за темою „Грошово-кредитна система України в умовах ринкових перетворень в економіці” підрозділу „Ринок банківських послуг та його розвиток в Україні” кафедрою банківської справи (номер державної реєстрації №0101U005698).

Обраний напрямок дослідження також узгоджується із задачами наукового супроводу ряду законодавчих і нормативних актів держави, зокрема, Указу Президента України „Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні” від 31.07.2000 р. №928/2000, Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12.07.2001 р. №2664-ІІІ, а також Концепцією розвитку банківської системи України.

Мета та задачі дослідження. Метою дослідження здобувача є наукове обґрунтування теоретико-практичних основ моделювання системи електронних банківських послуг у процесі банківської діяльності. Досягнення такої мети зумовило постановку і розв’язання наступних задач:

- визначити місце та роль електронних банківських послуг в фінансовій системі країни методами системного підходу і конкретизувати можливості чіткого розмежування в означенні понять „банківські послуги” та „банківські операції”, проаналізувати можливості впровадження та вдосконалення сучасних банківських послуг в умовах розвитку електронних технологій і сучасних засобів платежу;

- обґрунтувати необхідність застосування інформаційних технологій та засобів комунікацій у банківській діяльності, забезпечити чітке визначення сутності електронної банківської діяльності як такої, що спрямована на надання електронних банківських послуг;

- структурувати технологічно-функціональні складові, що забезпечують надання електронних банківських послуг та принципи їх здійснення;

- сформулювати принципи моделювання діяльності банку з використанням специфічних електронних інформаційних технологій;

- побудувати концептуальну модель системи електронних банківських послуг;

- сформулювати концептуальні основи моніторингу електронної діяльності банку і систематизувати фактори, які сприяють виникненню специфічних видів ризиків при наданні електронних банківських послуг;

- оцінити організаційну ефективність надання окремих електронних банківських послуг, використовуючи методи економіко-математичного моделювання і розробити комплекс заходів з удосконалення прийняття рішень в управлінні електронною банківською діяльністю.

Об’єктом дослідження є організація діяльності банківської установи з надання електронних банківських послуг.

Предметом дослідження є моделювання системи електронних банківських послуг окремої банківської установи та визначення напрямів забезпечення надійності і ефективності її функціонування.

Методами дослідження стали досягнення сучасної економічної теорії, наукові доробки вітчизняних та зарубіжних вчених в галузі банківської справи, банківського та фінансового менеджменту, системного підходу, економіко-математичного моделювання та комп’ютерних інформаційних технологій, а також відповідні статті Конституції України та Закони „Про банки та банківську діяльність”, „Про Національний банк України”, нормативні та інструктивні положення і рекомендації Національного банку України, Проект програми розвитку банківської системи України на 2003–2005 роки. Інформаційну основу дослідження становлять статистичні дані НБУ, а також окремі показники діяльності відділень різних обласних філій комерційного банку.

Наукова новизна отриманих результатів визначається внеском автора у розв’язання актуальної задачі з розробки теоретичних та науково-методичних основ моделювання системи електронних банківських послуг як складової частини організації діяльності банку з використанням комп’ютерних технологій та практичних пропозицій щодо підвищення надійності та якості надання таких послуг.

При цьому отримані такі найбільш суттєві результати:

вперше:

- побудовано вербальну концептуальну модель системи електронних банківських послуг;

- визначено варіант побудови глобальної міжбанківської авторизаційно-сертифікаційної системи для підвищення рівня безпеки, контрольованості та ефективності розрахунків за допомогою платіжних карток у відкритих мережах і для аутентифікації отримувачів платежів;

- обґрунтовано необхідність побудови загальнодержавної бази даних кредитних історій позичальників-фізичних осіб для банківських установ та інших кредитних інституцій;

одержали подальший розвиток:

- визначення сутності електронних банківських послуг при здійсненні банківської діяльності, показана можливість і доцільність їх розвитку в Україні;

- обґрунтування доцільності структурного підходу моделювання системи електронних банківських послуг на базі карткових платіжних систем та їх надання з використанням різних типів електронних інформаційних мереж;

удосконалено:

- формулювання поняття електронної банківської послуги і банківської операції при здійсненні електронної банківської діяльності на основі застосування методології системного підходу;

- технологічні особливості розрахунку і підходи до оцінки ефективності надання та прогнозування розвитку електронних банківських послуг із застосуванням платіжних карток на основі адаптації для цього економіко-математичних моделей, а саме теорії масового обслуговування, теорії ймовірностей, економетрії;

- моделювання оцінки організаційних та економічних показників при наданні електронних банківських послуг.

Практичне значення отриманих результатів полягає у вдосконаленні організації системи безготівкових розрахунків, насамперед як чинника розвитку електронної комерції, а також розвитку можливостей в організації банківської діяльності з використанням новітніх інформаційних технологій в забезпеченні управління грошовими коштами на рахунках клієнтів та здійсненні платежів як юридичними, так і фізичними особами. Отримані практичні результати використовуються в навчальному процесі Тернопільської академії народного господарства (довідка №126-25/1160 від 19 січня 2003 р.) та в практичній діяльності окремих банківських установ (Тернопільської та Вінницької філій ЗАТ КБ „ПриватБанк”, Тернопільської філії АКБ „Укрсоцбанк”).

Особистий внесок дисертанта. Теоретичні положення, висновки та наукові результати дослідження одержані автором самостійно, а саме:

- визначено сутність електронних банківських послуг при здійсненні банківської діяльності та показана доцільність їх розвитку в Україні;

- обґрунтовано необхідність структурного підходу до моделювання системи електронних банківських послуг та їх надання з використанням різних типів електронних інформаційних мереж;

- здійснено оцінку ефективності та надійності надання банківських послуг в різних типах мережевих середовищ.

З наукових праць, які опубліковані у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї і положення, які є результатом особистих досліджень автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження доповідались та обговорювались і одержали позитивну оцінку на міжнародних конференціях і семінарах: конференції молодих науковців ТАНГ, м. Тернопіль, ТАНГ (2001р.); ІІ міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі”, м. Ірпінь, Академія ДПС України (2001 р.); міжнародній конференції „Інтернет і Право”, м.Печ, Угорщина (2001 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні”, м. Львів (2002 р.), ЛДФЕІ; міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми та перспективи розвитку фінансів місцевого самоврядування в Україні”, м. Дніпропетровськ, ДДФЕІ (2002 р.); ІІІ міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі”, м. Ірпінь, Академія ДПС України (2002 р.); міжнародній конференції „Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: глобалізація і нова економіка — наслідки для Європи і України”, Тернопільська академія народного господарства, смт. Форос (2002 р.); ІV міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі”, м. Ірпінь, Академія ДПС України (2003 р.); конференції професорсько-викладацького складу Тернопільської академії народного господарства у 2003 р.; V міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі”, м. Ірпінь, Академія ДПС України (2004 р.).

Публікації. За темою дослідження опубліковано один науково-практичний посібник та 10 наукових публікацій, зокрема у фахових наукових виданнях 5 статей.

Структура і обсяг роботи. Дисертація має таку структуру: вступ, три розділи (9 підрозділів), висновки, список використаних джерел (169 назв). Обсяг тексту дисертації складає 183 стор. машинописного тексту, до яких входить 15 рисунків, 10 таблиць, а також 8 додатків на 36 аркушах.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації, визначено мету та основні завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження, висвітлено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

Формування ринкової економіки України вимагає чіткого визначення її складових, особливо тих, що забезпечують виконання функцій регулювання товарно-матеріальних, енергетичних, фінансових потоків між виробниками та споживачами. Важлива роль при цьому належить фінансово-кредитним інституціям, до яких належать банки, що складають банківську систему. Для незалежної України формування ефективної банківської системи є актуальна, складна, загальнодержавна проблема, розв’язку якої приділяється належна увага як науковців та практичних працівників, так і урядовців та політиків. Певним чином законодавчо визначене та економічно обґрунтоване місце банківської системи в загальнодержавній економічній структурі створило належні передумови для здійснення її основного призначення — виконання посередницької ролі у грошових відносинах між суб’єктами господарювання, в процесі чого вимагається надання доступних і якісних банківських послуг.

Аналіз літератури з тематики банківської діяльності, законодавчих актів, що регулюють банківську діяльність в Україні в першому розділі — „Теоретичні передумови моделювання системи електронних банківських послуг” дозволив відокремити поняття банківської послуги та банківської операції, які є складовою банківської діяльності. Це дозволило нам дати наступні визначення цих понять:

Банківська операція — це структурна одиниця банківської діяльності, ліцензована дія, або система ліцензованих дій, які об’єднані цілісністю системи, у якій вони здійснюються, і спрямовані на залучення і розміщення коштів для оптимізації розв’язання єдиної економічної задачі, зокрема — супроводжує надання банківської послуги на вимогу клієнта.

Банківська послуга — результат процесу інжинірингу, вид діяльності та професійної праці, які спрямовані на задоволення індивідуальних запитів клієнтів банку. Запит клієнта банку ініціює здійснення банківських операцій, які, у разі легітимності запиту, будуть здійснюватись для отримання задовільного результату. Послуги супроводжують і оптимізують проведення банківських операцій. При наданні банківських послуг може виконуватись одна або сукупність банківських операцій.

Ці поняття є основними у здійсненні банківської діяльності. Діяльність з використанням електронних технологій нами визначена як електронна банківська діяльність і відокремлено три її види: внутрішня електронна банківська діяльність (спрямована на задоволення внутрішніх потреб банку), міжбанківська діяльність (здійснюється в межах банківської системи з використанням різних платіжних систем та на різних ринках, окрім ринку послуг) і зовнішня електронна банківська діяльність (спрямована на надання електронних банківських послуг, забезпечує взаємодію банку з клієнтами). Враховуючи сучасний підхід до надання банківських послуг, здійснена спроба дати власне тлумачення поняттю „електронна банківська діяльність”, різним її видам, та виокремити поняття „електронна банківська послуга”.

Внутрішня електронна банківська діяльність — це така діяльність, яка пов’язана з використанням електронних технологій всередині установи банку, при здійсненні внутрішньобанківських операцій та таких, що супроводжують будь-яку зовнішню діяльність.

Зовнішня внутрішньосистемна (міжбанківська) електронна банківська діяльність — здійснюється із проведенням зовнішніх (міжбанківських) операцій банку, але всередині банківської системи та в різних платіжних системах, а також фінансових, міжбанківських та інших ринках, окрім ринку банківських послуг.

Зовнішня електронна банківська діяльність — це діяльність, яка стосується надання електронних банківських послуг. Вона забезпечує взаємодію банківської установи і її клієнтів на ринку банківських послуг. Таким чином, вона є такою, що зв’язує банк як структурну одиницю банківської системи із зовнішнім середовищем цієї системи через систему електронних банківських послуг, яка є складовою ринку банківських послуг.

Електронні банківські послуги — це такі послуги, що надаються електронними каналами передачі інформації з використанням електронного обладнання, що призначене для її пересилки, прийому, відображення, обробки та збереження, а також гарантує конфіденційність. Надання таких послуг спрямоване на підвищення якості портфелю банківських послуг, задоволення стратегічних і економічних цілей діяльності банку і потреб існуючих і потенційних клієнтів банку.

З метою визначення конкретних спрямувань у дослідженні із побудови і забезпечення ефективного функціонування системи електронних банківських послуг було також проведено визначення сутності і ролі поняття електронної інформаційної системи в банківській діяльності.

На основі опрацюваня науково-практичних здобутків з цього питання визначено, що у світовій і вітчизняній практиці з надання банківських електронних послуг є певні конкретні результати, які полягають у створенні і використанні достатньо розвинутих мереж внутрішньобанківських автоматизованих комп’ютерних систем, міжбанківських електронних платіжних систем, платіжних систем із застосуванням банківських карток тощо; а також використанні сучасних електронних і обчислювальних та комунікаційних технологій для співпраці з клієнтами банку. Визначено сутність існуючої системи електронних платежів України і платіжних систем з використанням платіжних карток, на основі чого зроблено висновок щодо можливостей розширення спектру їх використання.

Отже, електронні банківські послуги є результатом банківської діяльності і займають важливе місце на ринку фінансових та інших банківських послуг — забезпечують взаємодію комерційних банків з клієнтурою; спроможні виступати в ролі ефективного інструмента розподілення і залучення грошових коштів, здатні суттєво підвищити швидкість, рівень контрольованості, надійності і точності руху грошових коштів у банківській, і, відповідно, фінансовій системі.

Також було досліджено основні групи банківських операцій, що здійснюються Українськими банками, визначено, виконання яких з них вимагається при наданні послуг. Аналіз структури доходів комерційних банків, який деякою мірою говорить про характер наданих послуг, дозволив зробити висновок про розвиток ринку цих послуг в Україні. Посилаючись на Проект Програми розвитку банківської системи на 2003–2005 роки ми відзначаємо тенденції розширення спектру електронних послуг (карткових, за допомогою систем „Клієнт-банк”, Інтернет-банкінгу). Використаний аналіз ринку платіжних карток Департаменту платіжних систем НБУ підтверджує ці тенденції. Однак, виявлено і ряд проблем: наряду з високими темпами емісії платіжних карток спостерігається незначний темп розширення мережі їх прийому. Тому зроблено висновок, що одним з шляхів вирішення цієї проблеми є впровадження банками систем Інтернет-банкінгу, мобільного банкінгу тощо для обслуговування карткових рахунків клієнтів, а також створення сприятливих умов для банківського посередництва у системах електронної комерції. Також вважаємо, що це може збільшити частку комісійних доходів банків.

Визначено, що з використанням банківських електронних технологій можуть надаватись кредитні, депозитні, розрахунково-касові та комісійні послуги, насамперед на основі банківських карткових платіжних систем, які вже посіли чільне місце на Українському ринку банківських послуг і набувають подальшого розвитку; систем „Клієнт-банк” тощо. Також на основі цих систем можуть бути розроблені і надані додаткові послуги. Об’єднавши види послуг за характером здійснюваних за ними операцій, ми говоримо про зовнішню електронну банківську діяльність на ринку послуг, в процесі якої надаються послуги з використанням електронних технологій, та які й складають систему електронних банківських послуг комерційного банку. Також визначено алгоритм надання електронних послуг, проаналізовано їх ринкові та інші особливості.

Досліджено вплив комп’ютерних технологій на всю банківську діяльність, визначено що використання цих технологій на сьогодні супроводжує майже всю внутрішню і міжбанківську діяльність, сприяє вирішенню багатьох завдань, що вирішуються банками. Для цього ними будуються власні інтегровані комп’ютерні автоматизовані системи, які складаються з автоматизованих робочих місць працівників, систем взаємодії з СЕП та іншими платіжними системами і ядром яких виступає ОДБ. Для надання ж електронних послуг (інакше кажучи для взаємодії із зовнішнім середовищем) використовуються можливості систем „Клієнт-банк”; систем обслуговування мережі прийому електронних платіжних карток (банкомати, торгівельні термінали, мережа Інтернет тощо); телекомунікаційних мереж (мобільні, електрозв’язку); глобальної всесвітньої комп’ютерної мережі Інтернет. Досліджено основні можливості цих систем для надання саме банківських послуг та проблеми інтеграції цих систем у вже існуючі банківські комп’ютерні автоматизовані системи.

Забезпечення функціонування сучасних взаємовідносних об’єктів ринкової економіки здійснюється на основі системного визначення ролі та місця банків як фінансового посередника. При цьому вирішальна роль їм належить при формуванні ефективних умов здійснення електронної комерції, що, власне, й зумовлює визначення складових системи електронних банківських послуг.

В другому розділі — „Функціонально-технологічні основи моделювання діяльності банків при наданні електронних послуг” було досліджено функціонування складових системи електронних банківських послуг яка може бути побудована на рівні окремого банку. Також розглянуто і надано власну характеристику системам „Клієнт-банк”, міжнародним картковим платіжним системам і НСМЕП (як з боку обслуговування торгових точок, так і фізичних осіб), питанням посередництва у платежах в мережі Інтернет; запропоновано власне вирішення проблеми взаємодії віртуальної точки авторизації картки (електронним магазином) з банком еквайром та захищеності даних платника за рахунок впровадження авторизаційно-сертифікаційної технології карткових платежів у відкритій мережі Інтернет. Також досліджено функціонування систем Інтернет-банкінгу, SMS- та WAP- банкінгу. Сформулювавши принципи надання електронних банківських послуг з використанням різних технологій, зроблено висновок, що вони утворюють систему надання цих послуг банківською установою (як правило, на рівні балансового відділення). При цьому необхідним є використання сукупності закритих та відкритих мережевих середовищ, серед яких мережі Інтернет, мобільного та електрозв’язку, закриті міжбанківські та карткові платіжні системи, системи „Клієнт-банк” тощо. Такі мережеві середовища керуються спеціальними інтелектуальними і програмно-технічними засобами та діють за визначеними правилами. Їх використання забезпечує обмін необхідною для успішного надання банківської послуги інформацією. Зроблено висновок, що при наданні електронних послуг повинна бути вдосконалена організація діяльності банку, чітко оцінено можливості різних типів мереж для забезпечення належного рівня якості, надійності і безпеки цих послуг, що й було досліджено в подальшому.

На основі системного підходу до аналізу діючих систем забезпечення електронної банківської діяльності: визначено особливості функціонування системи „Клієнт-банк”; показано технологію здійснення платежу із застосуванням банківської електронної платіжної картки та змодельовано структуру, представлену графічно; запропоновано власну узагальнену технологію здіснення платежу з використанням банківських карток міжнародних платіжних систем в мережі Інтернет, а також розглянуто її відмінність від умов та особливостей Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП), в якій використовуються „смарт-картки”; запропоновано варіант вдосконалення технології здійснення платежів в мережі Інтернет за рахунок створення міжбанківського авторизаційно-сертифікаційного центру, який сприяє надійному та захищеному зв’язку електронного магазину з банком що його обслуговує, та підвищує ступінь захисту даних платника — держателя банківської електронної платіжної картки (рис. 1); побудовано концептуальну модель структури системи електронних банківських послуг комерційного банку (рис. 2).

Здійснення банківських операцій при реалізації відповідних електронних послуг в мережевому просторі вимагає в свою чергу також вдосконалення організації електронної діяльності банку, яка ґрунтується на особливостях сучасних засобів комунікацій, та взаємодії установи банку із зовнішнім середовищем. Цей результат висвітлено як діяльність банку у зовнішніх електронних мережах.

Для цього насамперед було досліджено різні типи мереж, основні принципи і правила їх функціонування. Розподілено на три групи в залежності від завдань, для яких вони можуть бути використані банком в процесі діяльності з надання електронних послуг (довідкові інформувальні системи, системи двосторонньої передачі інформації, електронні платіжні системи). Визначені основні засади забезпечення безпеки їх використання.

Рис. 1. Авторизаційно-сертифікаційна система в карткових розрахунках мережею Інтернет

Рис. 2. Структура системи електронних банківських послуг комерційного банку

Системну чіткість діяльності банку в електронному мережевому просторі показано як необхідність створення відповідної системи і процедур моніторингу на узагальненому теоретико-практичному рівні. Досліджено основні засади процесу моніторингу, тобто поточного спостереження і збору первинної інформації про функціонування електронних систем, що використовуються в процесі надання електронних послуг.

Запропоновано три рівні процедур в залежності від запропонованої нами раніше класифікації систем, що використовують мережеві середовища. За кожним рівнем визначено шість напрямів спостереження за системами: Планування і впровадження електронної банківської системи, Операційні порядки і процедури, Спостереження, Правові і регуляційні питання, Адміністрування, Сторонні розробники і виток інформації. Складено базовий перелік процедур моніторингу.

Первинна інформація про стан систем забезпечення електронної банківської діяльності є необхідною базою при оцінці специфічних ризиків, що виникають при використанні електронних технологій наряду з економічними ризиками в процесі традиційної банківської діяльності.

В третьому розділі — „Забезпечення надійності та ефективності діяльності банків із застосуванням інформаційних технологій” запропоновано перелік специфічних ризиків відповідно до кожної з шести напрямів моніторингу. Також визначені основні стандарти організації електронної діяльності банку для запобігання виникнення у ній специфічних ризиків; запропоновано їх включення до загальної програми управління ризиками комерційного банку.

Підвищення рівня надійності та ефективності надання кредитних послуг сприяє збільшенню загальних активів банку та суми отриманого процентного прибутку. При наданні електронних послуг існує можливість надання малих споживчих кредитів з використанням банківських кредитних карток. Разом з цим процедура отримання такого кредиту клієнтом повинна бути як можна простіша. Також з наданням таких послуг пов’язані кредитні і процентні ризики, які впливають на банківську діяльність. Здійснено спробу обґрунтувати доцільність створення і використання в масштабах країни бази даних кредитних історій позичальників-фізичних осіб. Такі системи широко використовуються у країнах з розвинутою ринковою економікою.

Враховуючи те, що замовлення на надання електронної банківської послуги переважно надходять до банківської установи і формуються у відповідні пакети, для оптимізації їх обробки і здійснення послідовності необхідних операцій побудовано математичну модель упорядкування пріоритетності їх задоволення, яка включена до комплексу інтелектуального забезпечення, спрямованого на оптимізацію діяльності банку при наданні електронних послуг.

В комплекс включено математичні моделі, які дозволяють вирішити такі задачі:

- забезпечення банкоматів готівкою;

- обслуговування банкоматами держателів банківських платіжних карток;

- перевірка наявності готівки у банкоматі та оцінка надійності забезпечення держателів банківських карток готівкою;

- визначення доцільності розвитку мережі використання банківських карток через віртуальні Інтернет-магазини, у традиційних торговельно-сервісних організаціях та виокремлених пунктах доступу до банківських рахунків (віртуальних і традиційних — банківських установ);

- забезпечення захисту і конфіденційності доступу до рахунку держателями карток через відкриті мережі тощо.

Розподілена готівка між банкоматами, з урахуванням змінної приоритетності їх заповнення, повинна бути доставлена до їх сейфів з метою подальшого задоволення потреб держателів електронних карток.

Відділення банку має у місті банкоматів, які забезпечують готівкою незалежні один від одного райони, де перебувають держателі електронних банківських карток. Поповнення готівкою сейфів банкоматів відбувається через інтервали часу , які мають випадковий характер та відповідають закону Пуассона, з параметром , який свідчить про інтенсивність вимог банкоматів для їх поповнення готівкою.

Поповнення готівки здійснює певний підрозділ відділення банку, у якого в наявності є автомобілів інкасації, що утворюють -канальну систему масового обслуговування з обмеженою кількістю замовлень ( банкоматів). Тривалість часу, поповнення банкомату готівкою є також випадковим процесом, та таким що відповідає показниковому закону розподілу, тобто продуктивність кожного з автомобілів інкасації (каналу обслуговування) є вимог в одиницю часу.

Параметрами такої системи масового обслуговування є:

— коефіцієнт простою банкоматів без готівки в очікуванні до їх поповнення;

— коефіцієнт простою банкоматів в очікуванні поповнення та при їх наповненні;

— коефіцієнт простою автомобілів інкасації;

— середній час простою банкоматів без готівки.

Враховуючи те, що теоретично системи масового обслуговування досліджені достатньо глибоко, для визначення зазначених параметрів нами реалізовано алгоритм в програмному середовищі Mathematica 4.0.

Разом з цим банкомати обслуговують держателів електронних карток, кількість яких є достатньо значною, а тому утворюється система масового обслуговування, яка належить до класу розімкнених. Їх також можна розглядати або як системи з втратами, або ж як системи з очікуванням, чи змішані, тобто з обмеженнями на довжину черги, або на час очікування тощо.

В цьому випадку вимогами на обслуговування є держателі електронних карток, які утворюють вхідний потік з параметром потоку одиниць вимог в одиницю часу, а каналами обслуговування будуть банкомати, які мають готівку, з середньою кількістю обслуговування вимог за одиницю часу:

,

де — середній час обслуговування одного держателя електронної картки (визначається за статистичними даними спостережень за функціонуванням системи), тобто в порівнянні з попередньою задачею є аналогом до .

Організаційні показники функціонування системи масового обслуговування з втратами, тобто коли держателі електронних карток звертаються до банкомату, а там вже обслуговується інший клієнт, вони відмовляються від обслуговування обчислювались за побудованим алгоритмом у програмному середовищі Mathematica 4.0.

За станом наявності у банкоматах готівки постійно здійснюється обстеження кожного з них, (), які розташовані у місті; але переважно здійснюють пробні вибірки об’ємом ().

За здійсненою вибіркою оцінюються точкові довірчі інтервали для середньої наявності готівки у банкоматі відділення банку при надійності та і розраховуються належні об’єми вибірки .

Разом з цим, при збільшенні кількості емітованих банком електронних платіжних карток, вимагається розширення мережі їх прийому — еквайрингової мережі, яку утворюють точки прийому, такі як банкомати, торгівельні термінали, віртуальні торгові точки тощо. На основі дослідження двохфакторної лінійної моделі , яка дає можливість оцінити щільність зв’язку факторів та побудувати рівняння регресії, здійснюється прогноз збільшення кількості точок обслуговування при очікуваному значенні росту держателів карток у найближчі два роки.

Обслуговування держателів банківських електронних платіжних карток залежить від кількості точок їх прийому та ряду інших факторів, які разом виявляються у часі. Вважалось, що залежність між факторами лінійна, тобто має вид:

.

Тоді статистичні дані кожного року можна задати як систему рівнянь

, ,

де — випадкова помилка відхилення,

і — показники емісії року і кількості точок прийому в даному році.

З метою комп’ютерної обробки визначених вихідних статистичних даних складено електронну таблицю в програмному середовищі MS Excel XP.

Моделювання процесу захисту інформації і збереження конфіденційності доступу до рахунку держателя банківської платіжної картки через відкриті мережі є також в певному розумінні специфічним дослідженням, якому нами була зроблена спроба приділити належну увагу.

На основі даних Тернопільського і Вінницького обласних філій АКБ „Приватбанк” проведено апробацію необхідних розрахунків з використанням програмного забезпечення Mathematica 4.0, MS Excel, та створено власну програму на мові програмування C++.

Результати цих розрахунків були використані для формування комплексу рекомендацій щодо організації управління та при оцінці банківської діяльності при наданні електронних банківських послуг у зазначених філіях акціонерного банку, а також використано в навчальному процесі Тернопільської академії народного господарства.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове практичне вирішення наукової задачі з моделювання діяльності банків при наданні електронних послуг. Аналіз теоретичних концепцій з надання банківських послуг дозволив зробити висновок про те, що ефективне управління банківською діяльністю в сучасних умовах забезпечується впровадженням та використанням електронних комп’ютерних і мережевих технологій з врахуванням специфічних ризиків і оперативним визначенням організаційних і економічних показників при наданні банківських послуг. Результати здійсненого наукового дослідження дозволяють зробити наступні узагальнені висновки.

1. Розвиток економіки України вимагає невідкладного належного вдосконалення ефективного функціонування банківської системи як складової фінансової системи країни. При цьому встановлено, що необхідним є розширення спектру банківських послуг, підвищення їх якості для задоволення зростаючих потреб їх споживачів — клієнтів банків. Це також є важливим фактором у реалізації економічних інтересів окремого комерційного банку. Нами обґрунтовано, що використання сучасних електронних технологій позитивно впливає як на весь процес банківської діяльності, так і на надання банківських послуг зокрема, та показано місце та роль електронних банківських послуг у загальнодержавній фінансовій системі як інструмента взаємодії з кредиторами і позичальниками. Запропоновано власне визначення поняття електронної банківської послуги та електронної банківської діяльності, визначено різні її види і зосереджено увагу на дослідженні тої частини діяльності банку, що спрямована на задоволення потреб клієнтів з використанням електронних комп’ютерних і мережевих технологій.

2. Вивчення основних груп операцій, що здійснюються в процесі забезпечення банківської діяльності у різних сферах, дозволило визначити такі види банківських послуг, що можуть надаватись дистанційно та з врахуванням потреб клієнтів, їх вимог до якості і повноцінності надання цих послуг. При цьому нами показана доцільність використання нових інформаційних комп’ютерних технологій та засобів комунікації у рамках Проекту програми розвитку банківської системи України на 2003–2005 роки. Також визначено зростання темпів розвитку застосування самої поширеної технології надання розрахунково-касових банківських послуг — із застосуванням електронних карток, і зроблено висновок щодо доцільності використання існуючих позитивних результатів впровадження такої технології в українських банках для побудови системи електронних банківських послуг на рівні окремого комерційного банку. Визначено, що розвиток мережі прийому електронних банківських карток сприяє збільшенню комісійних доходів, а надання кредитів за кредитними картками — процентних; збільшення емітованих банківських карток розширює можливості для залучення додаткового капіталу. Тому моделювання системи електронних банківських послуг для фізичних осіб доцільно здійснювати із застосуванням існуючих і додатково впроваджених банківських технологій з використанням платіжних карток як міжнародних, так і національних платіжних систем. Для юридичних осіб при наданні розрахунково-касових послуг доцільним є використання захищених систем „Клієнт-банк”, віддалених платіжних терміналів, інтелектуального забезпечення Інтернет-магазинів.

3. Обґрунтовано позитивний вплив використання сучасних електронних обчислювальних і мережевих технологій як у традиційній банківській діяльності, так і при наданні електронних послуг. Досліджено та змодельовано структуру побудови банківської комп’ютерної автоматизованої системи, і зміну її організації та структури в залежності від використаних технічних складових, які обираються в залежності від стратегічних цілей банку; та забезпечують надання електронних банківських послуг. Це дозволило нам зробити висновок про необхідність вдосконалення організації внутрішньої операційної банківської діяльності і її адаптації до умов використання електронних технологій. Дослідження наявних в Україні платіжних систем і засобів надання електронних послуг дозволило зробити висновок, що в умовах сьогодення існують всі підстави для впровадження і застосування банківських електронних систем для надання відповідних послуг.

4. Вперше змодельовано та досліджено створення та змодельовано функціонування узагальненої системи електронних банківських послуг на рівні окремого комерційного банку, визначено її складові, — перед усім це системи обслуговування юридичних осіб-підприємців, і системи обслуговування держателів платіжних карток різних платіжних систем з використанням банківських закритих і відкритих (загальнодоступних) мереж. Визначено основні принципи моделювання функціонування кожної з складових системи електронних банківських послуг комерційного банку, запропоновано конкретні шляхи їх вдосконалення. Авторською пропозицією є модель міжбанківського сертифікаційно-авторизаційного центру, який сприятиме ефективному банківському посередництву у безготівкових розрахунках з використанням відкритих загальнодоступних мереж. Побудована авторська концептуальна модель надання електронних послуг банком.

5. Науково обґрунтовано вдосконалення організації внутрішньої банківської діяльності при застосуванні електронних систем з надання банківських послуг. Визначено роль банківської установи у електронних платіжних системах. Нами виокремлено шість спрямувань дослідження організації банківської діяльності при використанні електронних технологій: планування та впровадження електронної системи, розробка спеціальних операційних порядків і процедур при її використанні, поточне спостереження електронної діяльності, контроль над правовими і регуляційними питаннями, адміністрування банківських електронних систем, відношення з сторонніми розробниками і контроль витоку інформації. Визначено доцільність і конкретні пропозиції щодо моделювання та побудови належної системи моніторингу за визначеними спрямуваннями в процесі банківської електронної діяльності.

6. Здійснено авторське визначення існування специфічних ризиків, які виникають у банківській діяльності з використанням обчислювальних інформаційних технологій. Проведена власна класифікація цих ризиків за кожним з визначених спрямувань внутрібанківського моніторингу (нагляду і спостереження) процесів планування і використання електронних банківських систем; запропоновано визнання внутрішніх стандартів, що дають можливість запобігти виникненню цих специфічних ризиків.

7. Запропоновано створення комплексу інтелектуального забезпечення на основі використання математичних моделей, який дозволяє підвищити якість оцінки організаційних і економічних показників в організації і управлінні банківською діяльністю при наданні електронних послуг, а також визначені складові оцінки ефективності функціонування системи електронних банківських послуг на рівні окремої банківської установи, зокрема при обслуговуванні держателів електронних карток та банкоматів з видачі готівки, оскільки саме ці види послуг є на даний час найпоширенішими в Україні. Також нами обґрунтована необхідність впровадження і запропоновані принципи функціонування загальнодержавної міжбанківської електронної бази даних кредитних історій позичальників. Це дозволить значно підвищити якість прийнятих управлінських рішень при наданні кредитних послуг, і, зокрема, дозволить збільшити долю активних операцій за кредитними картками.

ЛІТЕРАТУРА

Науково-практичне видання:

1. Ю.О. Архипович, О.Р. Іщук, М.І. Ткаченко Формування корпоративних інформаційних мереж в системі фінансових органів (Науково-практичне видання). — „Економічна думка”, Тернопіль. — 2001. В цій роботі автором дисертації було розглянуто принципи побудови внутрішніх мереж обміну фінансовою інформацією.

У фахових виданнях:

2. Ткаченко М.І. Моделювання розподілу наявного обсягу валюти в банку між пунктами обміну залежно від змінних пріоритетів // Вісник Тернопільської академії народного господарства / Спец. Випуск №16, Тернопіль. — 2000. — С.57-58.

3. Ткаченко М.І. Електронні банківські технології у малому бізнесі. — Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні (Збірник наукових праць). Випуск 2 (ХХХІІІ) / НАН України, Інститут регіональних досліджень. Частина 1. — Львів, 2002. — С.329-332.

4. Ткаченко М.І. Організація електронних платежів в Українському інформаційному просторі та їх роль в електронній комерції. — Вісник Тернопільської академії народного господарства. Випуск №8–2, Тернопіль. — 2002. — С.228–230.

5. Ткаченко М.І. Економіко-математичне моделювання забезпечення ефективності електронних банківських послуг // Вісник ТАНГ