КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ТРУХАН Олександр Леонідович

УДК 65.014.12:338.439

ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКА СТРУКТУРИЗАЦІЯ

ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

(НА МАТЕРІАЛАХ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ)

Спеціальність 08.06.01. –

Економіка, організація і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економіки Житомирського державного технологічного університету Міністерства освіти і науки України, м. Житомир.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Цал-Цалко Юзеф Сигізмундович,

Житомирський державний технологічний університет,

завідувач кафедри економіки

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Заїнчковський Анатолій Олександрович,

Національний університет харчових технологій, м. Київ,

завідувач кафедри економіки і права

кандидат економічних наук

Копитова Ірина Володимирівна,

Житомирська філія Приватного вищого

навчального закладу “Європейський університет”,

завідувач кафедри економіки

Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут

Міністерства економіки України, м. Київ,

відділ проблем розвитку ринків промислової

продукції та інвестиційної політики

Захист відбудеться “17” листопада 2005р. о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.04 Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 201.

Автореферат розісланий “17” жовтня 2005р.

В.о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук, професор Н.В. Куденко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Харчова промисловість є однією з базових галузей народного господарства України, яка визначає соціально-економічний стан країни, рівень її продовольчої безпеки та розвиток інших видів економічної діяльності. Продукція харчопереробних підприємств є фактором життєзабезпечення людей і збереження їх здоров’я, а її питома вага в структурі промислового виробництва Житомирської області займає понад 40 відсотків.

Процес адаптації до ринкових умов господарюючих систем виявив недостатню підприємницьку спроможність існуючих організаційно-економічних механізмів діяльності підприємств харчової галузі. Це засвідчується низькою рентабельністю господарської діяльності, високим рівнем матеріальних витрат в розрахунку на одиницю виготовленої продукції, великою часткою збиткових підприємств, нестачею оборотних активів, значною дебіторською заборгованістю, послабленням інвестиційної та інноваційної активності підприємств галузі, високим ризиком банкрутства, порівняно невисоким рівнем заробітної плати працівників і, в цілому, невідповідністю внутрішньої структурної побудови сучасним умовам.

В цій ситуації для суб’єктів господарювання особливої актуальності набувають питання пошуку нових підходів і методів внутрішніх структурних перетворень, які повинні бути спрямовані на раціоналізацію використання ресурсів окремими підрозділами, посилення мотивації до ефективної роботи на всіх ієрархічних рівнях підприємства, залучення трудових колективів до управління підрозділами, застосування ринкових механізмів у взаємовідносинах між структурними одиницями підприємств.

Наукова і прикладна проблематика процесів внутрішніх організаційно-економічних перетворень підприємств постійно знаходяться в полі зору вчених-економістів, у тому числі В.Г. Андрійчука, Н.Ю. Брюховецької, О.І. Волкова, М.Г. Грещака, А.О. Заїнчковського, І.В. Кривов’язнюка, В.О. Ластовецького, Б.З. Мільнера, А.П. Наливайка, А.Ф. Павленка, В.І. Павлова, С.Ф. Покропивного, Г.М. Скударя, Р.А. Фатхутдінова, О.С. Федоніна, І.І. Цигилика, М.Г. Чумаченка та інших фахівців.В той же час деякі питання внутрішньогосподарської структуризації залишаються поза увагою дослідників. Зокрема, недостатня увага приділяється проблемі адаптації до сучасних умов внутрішнього організаційно-економічного механізму функціонування структурних підрозділів, особливо таких його елементів як внутрішнього ціноутворення, формування центрів відповідальності, управління прибутком і витратами підрозділів, оцінки їх діяльності.

Сукупність цих та інших проблемних питань, їх методична і практична значущість визначили вибір теми дисертаційної роботи, її мету, завдання, об’єкт, предмет, методи, інформаційну базу і напрями використання результатів дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є результатом виконаних автором наукових досліджень у відповідності з планом науково-дослідної роботи Житомирського державного технологічного університету за темою “Організаційно-економічний механізм підвищення ефективності виробництва” (державний реєстраційний номер 0104U003516). Дисертантом особисто розроблені методичні рекомендації щодо механізму підвищення економічної ефективності виробництва на промислових підприємствах за рахунок раціоналізації їх внутрішньої виробничо-організаційної структури.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в узагальненні теоретичних засад, науковому обґрунтуванні методичних підходів і розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення процесу внутрішньогосподарської структуризації підприємств харчової галузі.

Відповідно до визначеної мети в дисертаційній роботі поставлено та вирішено такі завдання:– 

здійснено наукову інтерпретацію структурної сутності підприємства як складної відкритої виробничо-організаційної системи;– 

визначено економічну сутність внутрішньогосподарської структуризації підприємств харчової промисловості на сучасному етапі розвитку національної економіки;– 

досліджено та поглиблено теоретико-методичні засади класифікації виробничо-організаційних структур підприємств і напрямів їх трансформації відповідно до умов динамічного зовнішнього середовища;– 

проведено аналіз стану структурних перетворень підприємств харчової промисловості та виявлено основні причини недостатньої ефективності організації внутрішньогосподарських економічних відносин;– 

визначено сучасні форми функціонування структурних підрозділів підприємств як центрів відповідальності за результати господарювання;– 

запропоновано методику розподілу прибутку підприємства між його структурними підрозділами;– 

теоретично обґрунтовано механізм раціональної побудови виробничо-організаційних форм структуризації підрозділів підприємств харчової промисловості;– 

обґрунтовано підходи та розроблено інструментарій формування внутрішньогосподарських економічних відносин для структурних підрозділів підприємств харчової промисловості на засадах “внутрішнього підприємництва”;– 

розроблено систему показників-індикаторів для оцінки ефективності процесу внутрішньогосподарської структуризації підприємств і прийняття управлінських рішень.

Об’єктом дослідження є процес удосконалення господарської діяльності підприємств харчової промисловості та їх структурних підрозділів в умовах функціонування ринку.

Предметом дослідження є теоретичні підходи та методико-прикладний інструментарій побудови внутрішньогосподарського механізму функціонування структурних підрозділів підприємств за умов нестабільного зовнішнього середовища в харчовій промисловості.

Методи дослідження. У роботі використані загальнонаукові методи пізнання економічних процесів, зокрема, діалектичний метод, системний аналіз, синергетичний підхід, фундаментальні положення економічної теорії, які дозволили комплексно вирішувати проблемні завдання з обраного напряму дослідження. Найбільш вагомі теоретичні і прикладні розробки щодо удосконалення внутрішньогосподарської структуризації ґрунтуються на методах наукової абстракції, структурно-логічного конструювання, економіко-математичного моделювання, монографії, статистичного аналізу.

Інформаційну базу дослідження становили нормативно-правові акти України, офіційні статистичні дані державного, обласного та районного рівнів, фінансова звітність харчопереробних підприємств і управлінська звітність структурних підрозділів, матеріали власних досліджень автора, а також науково-аналітичні праці вітчизняних і зарубіжних вчених.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у наступному:

вперше:– 

розроблено цілісну концепцію внутрішньогосподарської структуризації підприємств харчової промисловості, що дозволяє формувати оптимальну систему взаємозв’язків між їх підрозділами;– 

визначено і теоретично обґрунтовано комплексну систему показників-індикаторів для оцінки та регулювання процесу внутрішньої структуризації підприємств харчової промисловості;

одержали подальший розвиток:– 

методологічні засади класифікації структурних підрозділів підприємств харчової промисловості як об’єктів внутрішньогосподарської структуризації;– 

концептуальні підходи щодо побудови внутрішнього організаційно-економічного механізму координації діяльності структурних підрозділів підприємств на засадах внутрішньоринкових відносин;

удосконалено:– 

механізм визначення розрахункового прибутку структурних підрозділів, який ґрунтується на доданих витратах виробництва та коефіцієнті розподілу прибутку шляхом введення до діючого алгоритму розрахунку коефіцієнту коригування прибутку, що дозволяє більш оптимально встановлювати залежність між фінансовим результатом підрозділу і його функціональною ефективністю;– 

модель розподілу прибутку автономних структурних підрозділів в залежності від функцій, організаційних форм, внутрішніх і зовнішніх умов господарювання, що ґрунтується на диференційованому підході до визначення бази та механізму відрахувань в централізовані фонди підприємства.

Практичне значення одержаних результатів. Пропозиції та рекомендації, що містяться в дисертаційній роботі, спрямовані на удосконалення організаційно-економічного механізму управління структурними підрозділами підприємств харчової промисловості. Запропонований методичний підхід до визначення розрахункового прибутку структурних підрозділів дозволяє оптимізувати залежність між фінансовим результатом підрозділів і загальною ефективністю діяльності підприємств.

Розроблена модель внутрішньогосподарських економічних відносин у підрозділах підприємств сприяє підвищенню матеріальної зацікавленості працівників та керівників структурних одиниць в ефективному використанні матеріальних ресурсів та власної праці.

Розроблені в дисертації методичні положення та рекомендації використовуються в практиці внутрішньогосподарського управління діяльністю структурних підрозділів вітчизняних підприємств харчової промисловості, зокрема, у ВАТ “Житомирський маслозавод” (довідка № 456 від 22.04.2005р.), ВАТ “Житомирмолоко” (довідка № 92/5 від 14.03.2005р.), а також в навчальному процесі при підготовці фахівців економічних спеціальностей у Житомирському державному технологічному університеті (акт № 44-45/22 від 11.01.2005р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, практичні висновки і пропозиції, що виносяться автором на захист, одержані ним самостійно. Усі публікації у фахових виданнях є одноосібні.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідались та обговорювались на 8 науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Підприємництво в умовах пожвавлення економіки України” (м. Житомир, 15-16 листопада 2002 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених “Економіка підприємства: проблеми теорії та практики” (м. Дніпропетровськ, 25 лютого 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Україна наукова – 2003” (м. Дніпропетровськ, 16-20 червня 2003 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень – 2003” (м. Дніпропетровськ, 20-27 жовтня 2003 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми економіки підприємства” (м. Дніпропетровськ, 5 листопада 2003 р.); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економіка підприємства: проблеми теорії та практики” (м. Дніпропетровськ, 23 березня 2004р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень – 2004” (м. Дніпропетровськ, 21-30 червня 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Розвиток менеджменту в Україні: реалії, проблеми, перспективи” (м. Житомир, 8-10 грудня 2004р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 14 наукових праць загальним обсягом 6,1 д.а.: з них 6 статей у наукових фахових виданнях обсягом 4,85 д.а.; 8 тез доповідей на науково-практичних конференціях загальним обсягом 1,25 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків і додатків, викладена на 250 сторінках машинописного тексту, включаючи 11 таблиць на 7 сторінках, 27 рисунків на 14 сторінках, список використаних джерел з 183 найменувань на 14 сторінках і 9 додатків на 70 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано її мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У розділі “Теоретичні основи внутрішньогосподарської структуризації підприємства” досліджено науково-теоретичні засади внутрішньогосподарської структуризації промислових підприємств, визначено сутність і визначальні аспекти функціонування структурних підрозділів суб’єктів господарювання на сучасному етапі трансформації економіки, узагальнено підходи до класифікації структурних одиниць підприємств харчової промисловості.

Визначено, що в сучасних умовах підприємства харчової промисловості є складними, динамічними, відкритими системами, в рамках яких залежно від поставлених завдань виокремлюються відповідні структурні одиниці (підрозділи) з раціональним поєднанням та взаємодією всіх необхідних ресурсів для процесу господарювання. Ефективність роботи підприємства залежить, насамперед, від адекватно побудованої внутрішньогосподарської структурної моделі, яка повинна, з одного боку, чітко відображати специфіку внутрішньовиробничих відносин, а з іншого боку, підпорядковуватись дії факторів зовнішнього впливу, які спонукають її до постійних трансформацій.

Внутрішньогосподарська структуризація підприємства визначена, як динамічний процес, пов’язаний зі зміною його внутрішньої будови, складових елементів та їх взаємозв’язків. Важливість її проведення обумовлюється необхідністю постійної оптимізації роботи структурних підрозділів підприємства з метою підвищення загальної ефективності діяльності господарюючого суб’єкта. При цьому об’єктом внутрішньогосподарської структуризації підприємства є система зв’язків, які виникають між підрозділами в єдиному виробничо-управлінському процесі.

Проведене дослідження дозволило сформулювати основне завдання внутрішньогосподарської структуризації, яке полягає у проведені динамічних, еволюційних (поступових) трансформацій структурних підрозділів та приведенні їх організаційно-економічного механізму у відповідність до конкретної ситуації, що складається у внутрішньому та зовнішньому середовищі підприємств.

Для підвищення ефективності трансформаційних процесів, що відбуваються в результаті внутрішньогосподарської структуризації, необхідно враховувати її функціональний, елементний та організаційно-економічний аспекти (рис. 1).

Рис. . Визначальні аспекти процесу внутрішньогосподарської структуризації підприємства

Функціональний аспект структуризації полягає у виокремлюванні головних структурних складових за ознакою виконуваних підприємством функцій. Результатом такої структуризації виступає формування виробничої та організаційної структур підприємства.

Елементний аспект структуризації доповнює функціональний і передбачає виділення в складі головних структурних складових підприємства окремих елементів з чітким визначенням їхніх функцій. Наслідком є формування виробничих і управлінських підрозділів різного ієрархічного рівня в складі відповідної структури підприємства (цехів, дільниць, бригад, служб, відділів).

Організаційно-економічний аспект проведення структуризації підприємства вирішує завдання формування складу і змісту зв’язків між його підрозділами. Ці зв’язки об’єднують підприємство в єдине ціле й дають змогу підрозділам взаємодіяти, виконуючи свої функції, та спільно досягати локальних цілей і головної мети підприємства.

Як показали дослідження, через визначені нами аспекти внутрішньогосподарської структуризації створюються передумови функціонування внутрішнього організаційно-економічного механізму підприємства.

Встановлено, що сьогодні процес внутрішньогосподарської структуризації підприємств харчової промисловості ґрунтується на стратегічному підході, тобто з врахуванням першочергового значення змін у зовнішньому середовищі. На підставі вивчення, систематизації та узагальнення існуючих поглядів в дисертації поглиблено і адаптовано до сучасних умов класифікацію виробничо-організаційних структур управління підприємств за ознакою ступеня внутрішньої децентралізації, де виділено три узагальнені моделі: статичну, динамічну і креативну.

Креативна модель внутрішньої виробничо-організаційної структуризації полягає у децентралізації підрозділів, здатних самостійно працювати на зовнішніх замовників і наданні їм в перспективі статусу стратегічних господарських підрозділів та, на нашу думку, повинна отримати розвиток в майбутньому. Принциповою особливістю при цьому стає те, що ринкові відносини починають охоплювати більшість структурних одиниць суб’єктів господарювання.

Надзвичайно важливого значення при переході до децентралізованої структурної побудови підприємства набуває внутрішнє підприємництво, що отримує розвиток на мікрорівні. Доведено, що використання концепції “внутрішнього підприємництва” в практиці вітчизняних підприємств харчової промисловості здатне створити впливові стимули до покращення ефективності господарювання на рівні окремих структурних підрозділів.

У розділі  “Дослідження та оцінка процесів структуризації підприємств харчової промисловості” розглянуто проблеми та перспективи регіонального розвитку підприємств харчової промисловості з огляду на їх ринкові структурні трансформації. Досліджено процеси внутрішньогосподарської структуризації підприємств галузі в різних за формою відповідальності структурних підрозділах. Розглянуто методику оцінки та контролю фінансових результатів структурних підрозділів в залежності від форми їх функціонування, як центрів відповідальності.

В результаті аналізу сучасних тенденцій розвитку та основних показників роботи підприємств харчової промисловості Житомирської області можна стверджувати про існуючі проблеми даного виду економічної діяльності щодо виконання підприємствами своїх головних функцій (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка показників розвитку підприємств

харчової промисловості Житомирської області*

Показники | Роки | 2003 рік в порівнянні з 2001 роком | 2001 | 2002 | 2003 | +, – | %

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

1. Загальна кількість підприємств галузі, од. | 210 | 227 | 255 | 45 | 21,4 | 2. Питома вага кількості підприємств галузі в структурі промисловості в цілому, % | 19,8 | 17,8 | 16,9 | -2,9 | 3. Питома вага прибуткових підприємств в їх загальній кількості в галузі, % | 48,6 | 45,4 | 56,1 | 7,5

4. Питома вага прибуткових підприємств галузі в загальній кількості прибуткових підприємств, % | 18,3 | 15,7 | 16,2 | -2,1

5. Питома вага збиткових підприємств в їх загальній кількості в галузі, % | 51,4 | 54,6 | 43,9 | -7,5

6. Питома вага збиткових підприємств галузі в загальній кількості збиткових підприємств, % | 21,4 | 20,0 | 17,8 | -3,6

7. Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис.грн. | 862421 | 942300 | 1281236 | 418815 | 48,5

8. Чистий прибуток прибуткових підприємств, тис.грн. | 119095 | 103210 | 138131 | 19036 | 15,9

9. Чистий збиток збиткових підприємств, тис.грн. | 135728 | 175989 | 164375 | 28647 | 21,1

10. Питома вага чистого прибутку в загальній сумі підприємств промисловості в цілому, % | 39,3 | 31,1 | 27,8 | -11,5

11. Питома вага чистого збитку в загальній сумі підприємств промисловості в цілому, % | 20,6 | 16,9 | 20,9 | 0,3

12. Витрати операційної діяльності, тис.грн. | 908772 | 984278 | 1369225 | 460453 | 50,6

13. Структура операційних витрат, %, в т.ч.:–

матеріальні витрати | 79,1 | 64,7 | 78,2 | -0,9–

амортизація | 3,2 | 8,4 | 3,3 | 0,1–

витрати на оплату праці | 8,2 | 10,9 | 8,4 | 0,2–

відрахування на соціальні заходи | 3,0 | 3,7 | 3,1 | 0,1–

інші операційні витрати | 6,5 | 12,3 | 7,0 | 0,5

14. Витрати на 1грн. вартості виробленої продукції, коп. | 101,6 | 123,7 | 98,3 | -3,3 | -3,2 | 15. Рентабельність операційної діяльності, % | 2,9 | 3,0 | 2,7 | -0,2 | 16. Питома вага галузі в загальному виробництві продукції промисловості, % | 38,1 | 38,7 | 40,0 | 1,9 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

17. Обсяги продукції галузі в відсотках до попереднього року, % | 118,8 | 113,5 | 130,5 | 11,7 | 18. Балансова вартість основних засобів, тис.грн. | 311200 | 344500 | 464100 | 152900 | 49,1 | 19. Питома вага основних засобів в загальній сумі галузей промисловості, % | 7,0 | 7,3 | 10,3 | 3,3 | * Таблиця складена автором на основі опрацювання даних статистичних збірників: Фінансовий стан Житомирщини та Статистичний щорічник Житомирської області за 2001-2003р.р. Головного управління статистики у Житомирській області.

Результати проведеного аналізу показують на неоднозначну ситуацію в галузі. Слід відмітити привабливість даного виду економічної діяльності для суб’єктів господарювання, оскільки 2001-2003р.р. відбулося зростання кількості підприємств в харчовій промисловості на 21,40%, а річний темп приросту продукції галузі в 2003р. має високий рівень і становить 30,5%.

Проте, кількісні зрушення в галузі не підтверджуються якісними, про що свідчать низький рівень показника рентабельності операційної діяльності підприємств, яка в 2003р. становила лише 2,7% та майже половина збиткових підприємств (в 2003р. – 43,9%). В структурі операційних витрат найбільшу питому вагу (78,2% – в 2003р.) займають матеріальні витрати, в той час як витрати, що формують доходи працівників (оплата праці та соціальні потреби) мають вкрай низьке значення і в 2003р. склали лише 11,5%.

Все вищенаведене дало можливість стверджувати про необхідність проведення значних змін у внутрішньогосподарському механізмі управління підприємств харчової промисловості, що адекватно відповідають динамічним зовнішнім умовам господарювання та сприяти підвищенню результатів господарювання.

Дослідження причин низької ефективності роботи підприємств харчової галузі Житомирської області показали, що внутрішня структурна побудова більшості з них не відповідає вимогам ринку. Так, вибірковий аналіз харчопереробних підприємств області показав, що переважна їх більшість використовує традиційний (централізований, адміністративний) принцип внутрішньогосподарської структуризації на основі виділення центрів витрат, незалежно від специфіки роботи підрозділів та їх функцій. Це стосується як підрозділів основного і допоміжного виробництва, так і збутових, постачальницьких та управлінських. Сьогодні не використовуються в повній мірі такі нові форми функціонування структурних підрозділів, як центри доходів, прибутку, інвестицій.

Доведено, що запровадження в практику підприємств харчової промисловості нових ринкових виробничо-організаційних структур управління на основі виділення автономних бізнес-одиниць дозволить отримати наступні переваги перед адміністративною (на основі центрів витрат) моделлю:

1. Зовнішнє середовище щодо функціонування підприємства та структурних підрозділів, орієнтованих на ринок починає відігравати провідну роль в процесі планування фінансових результатів (витрат і прибутку).

2. Структурні підрозділи у формі центрів доходів, прибутку, інвестицій мають можливість встановити пряму залежність між власними витратами і прибутком, що дозволяє об’єктивно оцінити ефективність їх діяльності.

3. Введення трансфертного (внутрішнього) ціноутворення позитивно впливає на прийняття управлінських рішень, оскільки дає можливість їх формування на базі конкурентної ринкової інформації про витрати та прибуток.

4. Змінюється система стимулювання та мотивації працівників. Разом з економією виробничих витрат (особливо матеріальних) на перше місце постає стимулювання до економії адміністративних та загальновиробничих витрат за рахунок впровадження прогресивних методів організації управлінської праці.

Встановлено, що у забезпеченні ефективної роботи децентралізованих підрозділів підприємств харчової промисловості значну роль відіграє механізм формування їх фінансового результату. В роботі запропоновано методику визначення прибутку структурних підрозділів підприємства, де розкрито особливості цього процесу для центрів розрахункового і реального прибутку.

У розділі 3 “Раціоналізація внутрішньогосподарської структуризації підприємства в сучасних умовах” обґрунтовано сучасні виробничо-організаційні форми внутрішньогосподарської побудови підприємств харчової промисловості. Визначено напрями удосконалення внутрішнього організаційно-економічного механізму управління підприємством на основі децентралізації його структурних підрозділів. Подано рекомендації щодо оцінки внутрішньогосподарських структурних перетворень на підприємстві та роботи окремих структурних підрозділів за показниками функціональної ефективності.

В контексті проведеного дослідження визначено, що основними критеріями виділення структурних підрозділів в автономні децентралізовані центри відповідальності (доходу, прибутку, інвестицій) слід вважати наступні:

1. Регіональна, продуктова або сегментна ізольованість, завершеність господарської діяльності структурних підрозділів;

2. Готовність структурного підрозділу самостійно працювати на ринку (забезпечувати просування своєї продукції або послуг до кінцевого споживача);

3. Здатність нести повну відповідальність за доходи, витрати, грошові потоки від реалізації своєї продукції (робіт, послуг).

Внутрішньогосподарську структуризацію на засадах децентралізації пропонується проводити в контексті запровадження концепції “внутрішнього підприємництва”, що дозволить оптимізувати взаємовідносини між автономними структурними підрозділами і керівництвом підприємства.

Реалізація на практиці “внутрішнього підприємництва” та запровадження організаційно-економічного механізму всередині структурних одиниць на основі децентралізації та “внутрішньоринкових відносин” має ряд позитивних характеристик:– 

упорядковується облік і звітність, зменшуються накладні витрати завдяки випрямленню управлінських операцій;– 

сприяє попередженню конфліктів і налагодженню кооперування, оскільки створюється інформаційно-договірна основа для ділових взаємовідносин між підрозділами;– 

підрозділи, що мають економічну свободу всередині підприємства, швидше можуть забезпечити зміни в асортименті, технології, організації виробництва товарів (робіт, послуг).

В адаптованому вигляді, в залежності від цілей та завдань, які поставлені перед підприємством, на нашу думку, процес децентралізації набуває наступних виробничо-організаційних форм (рис. 2).

Рис. . Авторська модель структуризації підприємства на засадах децентралізації

Особливістю запропонованої моделі є орієнтація на створення в структурі підприємства, так званих стратегічних центрів господарювання (СЦГ) – підрозділів, що в межах наділених вищим керівництвом повноважень, несуть відповідальність за розробку та реалізацію стратегічних і тактичних рішень.

На рис. 3 наведена виробничо-організаційна структура ВАТ “Житомирський маслозавод” в процесі її трансформації у холдингову на основі виділення СПБ та ВВБ.

Рис. . Виробничо-організаційна структура ВАТ “Житомирський маслозавод” на основі СПБ та ВВБ

При цьому підприємство набуває статусу холдингової компанії, яка буде мати в своїй структурі 4 дочірніх підприємства, що є повноцінними суб’єктами ринку, мають закінчений цикл виробництва, власні відділи постачання та збуту, тобто самостійно ведуть господарську діяльність в рамках загальнокорпоративної стратегії. Також, на самому підприємстві 4 виробничі цехи з закінченим виробничим циклом пропонується перетворити на децентралізовані, економічно відокремлені відділення бізнесу, що наділені значною автономією у вирішенні оперативних питань щодо виконання виробничих замовлень підприємства. Хоча такі підрозділи не є юридичними особами, а отже і не є повноцінними учасниками ринку, проте їх статус дозволяє в повній мірі використовувати такі елементи внутрішньоринкових відносин, як трансфертне ціноутворення, внутрішні контракти, систему внутрішніх санкцій та претензій. Завдяки проведеній структуризації підприємству буде надано стратегічної гнучкості, що дозволить забезпечити стабільне фінансове становище, посилити відповідальність керівництва та працівників виробничих підрозділів за кінцеві результати, збільшити загальну прибутковість бізнесу.

Результати проведення внутрішніх структурних перетворень на підприємстві повинні оцінюватись системою показників. При цьому, важливо не просто оцінити поточний стан підприємства та його структурних підрозділів за допомогою показників економічної ефективності. Показники, що характеризують процес структуризації підприємства відображають також його стан і розвиток щодо досягнення оптимальної величини. Вищеозначене зумовило розробку показників-індикаторів ефективності структуризації підприємств харчової промисловості.

Величини розроблених нами показників носять для учасників господарської діяльності, передусім, рекомендаційно-орієнтовний характер щодо прийняття управлінських рішень, а їх оптимальні значення, до яких слід прямувати залежать від конкретних цілей і завдань, які ставить перед собою підприємство в даний час. Запропоновану дворівневу систему показників-індикаторів для оцінки ефективності структуризації підприємств харчової промисловості наведено на рис. 4.

Рис. . Система показників-індикаторів для оцінки ефективності структуризації підприємств харчової промисловості

Головним призначенням показників-індикаторів ефективності структуризації є не стільки оцінка співвідношення між витратами та результатом щодо величини одержаного прибутку, скільки оцінка функціональної ефективності, тобто вимір того, наскільки якісно та результативно головні структурні одиниці підприємства виконують свої функції та наскільки повно сформована на підприємстві виробничо-організаційна структура відповідає зовнішнім ринковим умовам.

Результати проведених розрахунків ефективності роботи окремих структурних підрозділів ВАТ “Житомирмолоко” за допомогою запропонованих показників-індикаторів дали нам можливість стверджувати про доцільність їх застосування в практиці вітчизняних підприємств харчової промисловості.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і здійснено нове методично-прикладне вирішення наукового завдання щодо удосконалення організаційно-економічного механізму внутрішньогосподарської структуризації підприємств харчової промисловості. Основні науково-практичні результати дослідження дозволили зробити наступні висновки:

1. На основі проведених досліджень уточнено структурну сутність промислових підприємств, як складних відкритих виробничо-організаційних систем. Відкритість підприємства як системи проявляється у необхідності постійного пошуку стійкого стану для розвитку, який визначається балансом між внутрішнім потенціалом і факторами зовнішнього середовища. Встановлено, що потенціал промислового підприємства формується внаслідок взаємодії його елементів (структурних підрозділів) та виражається величиною отриманого синергетичного (суперадитивного) ефекту за рахунок мінімізації витрат і втрачених можливостей. Доведено, що структурний аналіз підприємства як цілісного комплексу взаємодіючих елементів (підрозділів) дозволяє виявити скриті резерви збільшення його внутрішнього потенціалу.

2. Узагальнення наукових підходів щодо дослідження сутності та значення структурного аналізу дало можливість розкрити зміст поняття “внутрішньогосподарська структуризація”, під яким слід розуміти складний динамічний процес по створенню дієздатного підприємства на основі зміни його внутрішньої структури, складових елементів та їх взаємозв’язків. Встановлено, що сутність цього багатогранного процесу полягає в комплексному поєднанні функціонального, елементного та організаційно-економічного аспектів.

3. Існування підвищеної невизначеності зовнішнього середовища і проблем розвитку великих підприємств без втрати позитивного ефекту масштабного виробництва зумовило необхідність врахування цих факторів при проведенні структурних змін на підприємствах харчової промисловості. Результати досліджень засвідчують, що адекватною реакцією на дію вищезазначених факторів є проведення децентралізації повноважень і відповідальності на рівні структурних підрозділів підприємств.

4. Комплексний аналіз показників, що характеризують основні тенденції розвитку та ефективність господарювання підприємств в галузі харчової промисловості, як однієї з головних структуроутворюючих ланок промислового комплексу, виявив невідповідність їх внутрішньої структурної побудови макроекономічним умовам господарювання.

5. З метою раціоналізації внутрішньої структурної побудови підприємств харчової промисловості запропоновано розширити та активно застосовувати різні форми функціонування структурних підрозділів як центрів відповідальності. Результати вибіркової діагностики роботи структурних підрозділів підприємств харчової промисловості Житомирської області показали, що переважна їх більшість має статус центрів витрат, що свідчить про значну внутрішню централізацію підприємств.

6. Доведено, що прогресивними формами функціонування підрозділів підприємств є центри прибутку, доходів, інвестицій, а їх використання в практиці внутрішньогосподарського управління дозволить посилити мотивуючу функцію контролю в децентралізованих, наділених значним ступенем автономії структурних підрозділах, оскільки за таких умов результатами їх роботи стають не тільки витрати, але й отримані ними доходи, прибуток та здійснені капітальні вкладення.

7. Встановлено, що у забезпеченні ефективної роботи децентралізованих підрозділів підприємств харчової промисловості значну роль відіграє механізм формування їх прибутку, алгоритм визначення якого має особливості та відмінності щодо структурних підрозділів, які функціонують в формі центрів розрахункового і реального прибутку.

8. Запропоновано механізм визначення розрахункового прибутку структурних підрозділів підприємств, суть якого полягає в обрахунку доданих витрат виробництва підрозділу і коефіцієнта розподілу прибутку та введенні до алгоритму розрахунку коефіцієнта коригування прибутку, що дозволяє більш оптимально встановлювати залежність між фінансовим результатом підрозділу і його функціональною ефективністю.

9. Розроблено модель розподілу прибутку автономних структурних підрозділів–центрів реального прибутку та інвестицій в залежності від функцій, організаційних форм, внутрішніх і зовнішніх умов господарювання, що ґрунтується на диференційованому підході до визначення бази та механізму відрахувань в централізовані фонди підприємства;

10. Для удосконалення внутрішньої структуризації підприємств запропоновано концепцію “внутрішнього підприємництва”, що передбачає запровадження наступних елементів: внутрішньогосподарських договірних відносин; взаємодії підрозділів з ринком; посилення відповідальності на рівні підрозділів; трансфертного ціноутворення; внутрішніх розрахунків між підрозділами.

11. Розроблено дворівневу систему показників-індикаторів для оцінки результатів роботи структурних підрозділів та визначення ефективності внутрішньогосподарських перетворень підприємств харчової промисловості.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Трухан О.Л. Проблеми побудови внутрішнього економічного механізму структурних підрозділів підприємства в ринкових умовах. // Вісник Житомирського інженерно-технологічного інституту: Економічні науки. – Житомир: ЖІТІ, 2002. – №20. – С. 303–309. (0,8 друк. арк.).

2. Трухан О.Л. Система показників-індикаторів ефективності структуризації підприємства. // Вісник Житомирського державного технологічного університету: Економічні науки. – Житомир: ЖДТУ, 2004. – №27. – С. 281–288. (0,7 друк. арк.).

3. Трухан О.Л. Методологічні засади структуризації відокремлених підрозділів підприємств харчової промисловості. // Вісник Житомирського державного технологічного університету: Економічні науки. – Житомир: ЖДТУ, 2004. – №28. – С. 260–269. (0,95 друк. арк.).

4. Трухан О.Л. Форми функціонування внутрішніх структурних формувань підприємств як центрів відповідальності. // Вісник Житомирського державного технологічного університету: Економічні науки. – Житомир: ЖДТУ, 2004. – №29. – С. 317–326. (0,9 друк. арк.).

5. Трухан О.Л. Проблеми розвитку харчової промисловості України в перехідний період. // Вісник Державного агроекологічного університету. – Житомир: ДАУ, 2004. – №2. – С. 300–312. (0,9 друк. арк.).

6. Трухан О.Л. Методологічні засади дослідження структури підприємства на основі системного підходу. // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ, 2004. – №191. С. 264–270. (0,6 друк. арк.).

В інших виданнях:

7. Трухан О.Л. Формування децентралізованої структури управління як фактор підвищення ефективності діяльності структурних підрозділів підприємства. // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Підприємництво в умовах пожвавлення економіки України”. – Житомир: ІПСТ. – 2002. – С. 135–136. (0,1 друк. арк.).

8. Трухан О.Л. Формування внутрішнього економічного механізму підприємств на основі центрів прибутків. // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Україна наукова – 2003”. – Дніпропетровськ–Запоріжжя: Наука і освіта. – 2003. – С. 30–32. (0,15 друк. арк.).

9. Трухан О.Л. Проблеми та перспективи розвитку підприємств харчової промисловості в Житомирській області. // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених “Економіка підприємства: проблеми теорії та практики”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2003. – С. 85–87. (0,2 друк. арк.).

10. Трухан О.Л. Формування центрів відповідальності та місць виникнення витрат як об’єктів управлінського контролю. // Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень – 2003”. – Дніпропетровськ-Київ-Кривий Ріг: Наука і освіта. –2003. – С. 44–45. (0,1 друк. арк.).

11. Трухан О.Л. Організаційно-правові засади формування структурних та відокремлених підрозділів підприємств. // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Сучасні проблеми економіки підприємства”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2003. – С. 33–35. (0,15 друк. арк.).

12. Трухан О.Л. Методологічні положення формування внутрішньо-кооперативних відносин на харчових підприємствах. // Матеріали II Всеукраїнської науково-практичної конференції “Економіка підприємства: проблеми теорії та практики”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2004. – С.72–73. (0,1 друк. арк.).

13. Трухан О.Л. Формування економічного механізму взаєморозрахунків між децентралізованими структурними підрозділами підприємств. // Матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень – 2004”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2004. – С.37–39. (0,15 друк. арк.).

14. Трухан О.Л. Організаційно-правова регламентація діяльності структурних підрозділів підприємств. // Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції “Розвиток менеджменту в Україні: реалії, проблеми, перспективи”. – Житомир: ЖДТУ. – 2004. – С. 137–141. (0,3 друк. арк.).

АНОТАЦІЯ

Трухан О.Л. Внутрішньогосподарська структуризація промислових підприємств (на матеріалах підприємств харчової промисловості). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами. – Київський національний економічний університет, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено розробці теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо удосконалення внутрішньогосподарського управління промисловими підприємствами (на прикладі підприємств харчової промисловості). Досліджено економічну сутність, завдання, об’єкти та визначено головні аспекти процесу внутрішньогосподарської структуризації підприємств харчової промисловості на сучасному етапі розвитку економіки. Поглиблено класифікацію виробничо-організаційних структур підприємств за ознакою ступеня децентралізації управління підрозділами.

Проведено ретроспективний аналіз структурних перетворень в галузі харчової промисловості Житомирської області, визначено напрями структуризації харчопереробних підприємств за умов підвищеного динамізму зовнішнього середовища. Розглянуто сучасні форми функціонування структурних підрозділів підприємств як центрів відповідальності за результати господарювання та виявлено перспективи їх застосування на підприємствах харчової промисловості.

Обґрунтовано раціональні виробничо-організаційні форми структуризації підрозділів харчопереробних підприємств. Розроблено модель внутрішньогосподарських економічних відносин для структурних підрозділів підприємств на базі запровадження концепції “внутрішнього підприємництва”. Запропоновано систему показників-індикаторів для оцінки ефективності процесу внутрішньгосподарської структуризації підприємства.

Ключові слова: внутрішньогосподарська структуризація, виробничо-організаційна структура, структурний підрозділ, центр відповідальності, внутрішній організаційно-економічний механізм, показник-індикатор.

АННОТАЦИЯ

Трухан А.Л. Внутрихозяйственная структуризация промышленных предприятий (на материалах предприятий пищевой промышленности). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – Экономика, организация и управление предприятиями. – Киевский национальный экономический университет, Киев, 2005.

Диссертация посвящена разработке теоретико-методических основ и практических рекомендаций по усовершенствованию внутрихозяйственного управления промышленными предприятиями (на примере предприятий пищевой промышленности).

На основании проведенных исследований представлена научная интерпретация предприятия, как сложной открытой производственно-организационной системы. Доказано, что структурный анализ предприятия как комплекса взаимосвязанных элементов помогает глубоко изучить динамические процессы и взаимосвязи, которые возникают между структурными подразделениями разных иерархических уровней в процессе ведения хозяйственной деятельности.

Обобщение научных подходов дало возможность раскрыть содержание понятия “внутрихозяйственная структуризация”, под которым нужно понимать сложный динамический процесс по созданию дееспособного предприятия на основании изменения его внутренней структуры, составных элементов и их взаимосвязей. Установлено, что суть этого многогранного процесса состоит в комплексном объединении функционального, элементного и организационно-экономического аспектов.

В работе углублена классификация производственно-организационных структур предприятий по признаку децентрализации управления подразделениями и выделены три обобщенные модели: статическая, динамическая и креативная.

Проведен ретроспективный анализ структурных преобразований в отрасли пищевой промышленности Житомирской области, определены направления структуризации пищевых предприятий в условиях повышенного динамизма внешней среды.

Рассмотрены современные формы функционирования структурных подразделений предприятий как центров ответственности за результаты хозяйствования и выявлены перспективы их внедрения на предприятиях пищевой промышленности. На основе анализа практики работы пищеперерабатывающих предприятий Житомирской области сделан вывод о том, что сегодня не в полной мере используются такие формы центров ответственности как центры дохода, прибыли, инвестиций.

С целью оценки реального результата хозяйственной деятельности подразделений предприятий предложен механизм определения расчетной прибыли структурных единиц, суть которого состоит в исчислении добавленных издержек производства подразделения, коэффициента распределения прибыли и введении в алгоритм расчетов коэффициента корректировки прибыли, что позволит более оптимально определять зависимость между финансовым результатом подразделения и его функциональной эффективностью.

Осуществлено научно-методическое и прикладное обоснование рациональных производственно-организационных форм структуризации подразделений предприятий пищевой промышленности. Предложена авторская модель структуризации предприятия на основе децентрализации управления структурными подразделениями, где выделяются две ее формы: создание стратегических центров хозяйствования; создание внутрихозяйственных единиц бизнеса.

Обосновано значение концепции “внутреннего предпринимательства”, как прогрессивного направления внутрихозяйственной структуризации предприятий пищевой промышленности. Разработана модель внутрихозяйственных экономических отношений для структурных подразделений предприятий пищевой промышленности на базе внедрения концепции “внутреннего предпринимательства”.

Предложена система показателей-индикаторов для оценки эффективности процесса внутрихозяйственной структуризации предприятий пищевой промышленности.

Ключевые слова: внутрихозяйственная структуризация, производственно-организационная структура, структурное подразделение, центр ответственности, внутренний организационно-экономический механизм, показатель-индикатор.

SUMMARY

TruhanInternal structurization of industrial enterprises (research was done in food industry). - Manuscript.

Thesis for a candidate of economic sciences by speciality 08.06.01 – Economics, organization and management of enterprises. – Kyiv national university of economics, Kyiv, 2005.

The dissertation is dedicated to the development of theoretical and methodological grounds and practical recommendations as regards improvement of internal management of industrial enterprises (in food industry). The author researches the economic essence, goals, objects and determines the major aspects of internal structurization of food industry enterprises on the modern stage of economic development. A more comprehensive classification of production-organizational structures of enterprises is: proposed, according to the degree of decentralization of the sub-unit management.

The author has carried out a retrospective analysis of structural transformations in food industry in Zhytomyr region, has defined the lines of structurization of food-processing enterprises on the background of increased dynamism of external environment. The author analyses modern forms of functioning of structural sub-units at enterprises as centers of responsibility for business results, and brings out prospects of their application at food enterprises.

The paper substantiates rational production-organizational forms of structurization of sub-units at food-processing enterprises. A model of internal economic relations for structural sub-units has been developed on the basis of the implementation of the "internal business" concept. A system of indexes-indicators is proposed for assessment of effectiveness of internal structurizarion of an enterprise.

Key words: internal structurization, production-organizational structure, structural sub-unit, center of responsibility, internal organizational-economic mechanism, index-indicator.

Підписано до друку 14.10.2005 р.

Формат 60х90 1/16. Папір офсетний. Друк офсетний.

Ум. друк. арк. 0,9. Обл.-вид. арк. 0,8. Тираж 100 прим.

Замовлення № 635

Редакційно-видавничий відділ ЖДТУ

10005, м. Житомир, вул. Черняхівського, 103