Інститут світової економіки і міжнародних відносин

Татаренко Олексій Владиславович

УДК 336.132

Фінансова транснаціоналізація як засіб перерозподілу світового багатства

Спеціальність 08.05.01 - Світове господарство і міжнародні економічні відносини

Автореферат

дисертації наздобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у відділі глобальних систем сучасної цивілізації Інституту світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України, м. Київ.

Науковий керівник: | академік НАН України,

доктор економічних наук, професор

Пахомов Юрій Миколайович,

Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України,

директор

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор

Філіпенко Антон Сергійович,

Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин

кандидат економічних наук

Колосова Вікторія Павлівна,

Міністерство фінансів України,

керівник Управління співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями Департаменту фінансової політики та державного боргу

Провідна установа: | Київський національний економічний університет, кафедра міжнародних фінансів, м. Київ

Захист відбудеться 18 жовтня 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.01 по захисту дисертації в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: вул. Леонтовича 5, м. Київ, 01030.

Автореферат розісланий 16 вересня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.М. Хахлюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Глобалізація міжнародних фінансових ринків, усуваючи обмеження вільної міграції грошово-кредитних ресурсів, сприяє більш ефективному їхньому використанню. Водночас, формування механізмів перерозподілу світового багатства на всіх рівнях та в підсистемах світової фінансової системи зумовлює цілу низку проблем, таких як концентрація світового спекулятивного капіталу; стрімке зростання зовнішньої заборгованості країн, що розвиваються; виникнення диспропорцій в економіці домінуючих країн, здатних у своїй сукупності провокувати фінансові кризи світового масштабу. Прямим наслідком стає поглиблення диференціації країн за ознакою домінування та відсталості; загострення економічних суперечностей світогосподарської системи, спровокованих формуванням локальної фіктивної економіки; створення реальних передумов розгортання світової фінансової кризи нового типу, яка може поставити на межу краху усю глобальну економічну систему. У свою чергу глобальні фінансові кризи - це прояв асиметричності та диспропорційності світової фінансової системи, наслідок дії механізму фінансового домінування та перерозподілу світового багатства, який пронизує всі її складові, включаючи світову валютну систему, міжнародний рух позичкового та інвестиційного капіталу.

За відсутності реальних механізмів та неупереджених інституцій ефективного контролю діяльності суб’єктів світових фінансових ринків виключного значення набуває проблема побудови стійкої до зовнішніх і внутрішніх криз національної фінансової системи, здатної мінімізувати негативний вплив глобальних процесів перерозподілу світового багатства. Актуальність досліджуваної проблеми посилюється з огляду на нові реалії: реструктуризація економіки України у напрямку інноваційних зрушень потребує колосальних фінансових ресурсів, проте її фінансовий сектор знаходиться у стадії становлення, тому участь країни у використанні світових фінансових ресурсів стає все більш нагальною; з іншого боку, тепер, коли Україна має безпосередні кордони з країнами – новими членами ЄС, зростають можливості залучення іноземного фінансового капіталу до національної економіки, оскільки після вступу до ЄС низка зарубіжних компаній виявились неконкурентоспроможними і вони зіткнулися із необхідністю пошуку нових ринків застосування капіталовкладень. Тому Україні, що прагне набути статусу країни з ринковою економікою і не хоче залишатися на узбіччі цивілізаційних перетворень, доведеться, активно включаючись до європейських та світових інтеграційних процесів, робити власні кордони “більш прозорими”, залучати до економіки інвестиції глобальних фінансових гравців, а це вимагатиме формування механізмів захисту внутрішньої економіки від можливих потрясінь на світових фінансових ринках, та таких, які дозволили б використовувати світові ресурси у контексті національних економічних інтересів.

Для розуміння проблем сучасної „архітектури” світової фінансової системи велике теоретико-методологічне значення мають праці таких західних учених, як Дж.Бхагваті, А.Деміркуг-Кунта, У.Духрова, Е.Детрагаче, М.Кауфмана, П.Кругмана, К.Муза, К.Омає, Дж.Стігліца, Дж.Сакса, Дж.Сороса, Дж.Стюарта, Б. і Р.Ярбургів. У країнах пострадянського простору дослідженням цієї проблематики найбільш активно займаються російські економісти, що було зумовлено необхідністю трансформування геополітичної стратегії, формування засад економічної безпеки країни, яка уперше зазнала нищівних наслідків світової фінансової кризи. Серед найвагоміших вкладів у висвітлення цієї проблеми слід відзначити роботи таких авторів, як А.Б.Кобяков, М.Л. Хазін, І.С.Корольов, В.В.Бурцев. Серед вітчизняних вчених-дослідників проблематики глобальної фінансової системи слід назвати роботи Л.О.Бакаєва, О.Г.Білоруса, В.С. Будкіна, І.В.Бураківського, Д.Г.Лук’яненка, О.М.Мозгового, В.Є.Новицького, Ю.М.Пахомова, О.В.Плотнікова, А.М.Поручника, О.І. Рогача, Л.В. Саакадзе, В.С.Савчука, В.І.Сіденка, С.В.Сіденко, А.С.Філіпенка, у роботах яких важлива увага приділяється контексту глобальної фінансової системи та визначаються чинники і напрямки убезпечення національної економіки від ризиків експансії глобального світу.

Разом з тим, в науковій літературі не знайшли достатнього обґрунтування і належного аналізу питання комплексного дослідження механізмів, за допомогою яких відбувається перерозподіл фінансових та економічних ресурсів країн периферії на користь країн центру світової фінансової системи. Недостатня увага приділялась вивченню досвіду ринкових трансформацій фінансового сектору в країнах Центральної та Східної Європи: урахування такого досвіду, здебільшого негативного за наслідками, враховуючи подібність економічних та соціальних реалій постсоціалістичних країн, є нагальною необхідністю. На особливу увагу заслуговує проблема узагальнення наслідків фінансової лібералізації 90-х років для України. Як правило, подібні дослідження стосувались лише певних секторів вітчизняної фінансової системи, зокрема валютно-фінансових, або ж боргових відносин, тоді як Україні потрібне комплексне вивчення та переосмислення впливу фінансової лібералізації на формування її конкурентоспроможного потенціалу, умови реалізації національних стратегій розвитку. Такий підхід дозволить визначити основні складові, які забезпечують стійкість національної фінансової системи у глобальному середовищі та визначити параметри подальшого реформування фінансового сектору країни з метою його поступової інтеграції до світової фінансової системи на власних умовах.

Актуальність проблеми, її наукове значення та можливість подальшого удосконалення і практичного застосування результатів її дослідження, зумовили вибір теми дисертації, визначили її структуру, мету та зміст роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось у межах завдань, що були поставлені перед відділом глобальних систем сучасної цивілізації Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, при розробці тематики на державне замовлення і включено до наукових звітів як складові частини тем: “Цивілізаційні основи світових трансформаційних процесів” (держ. реєстр. № 0102U005101, 2001-2002 рр.); ------------------„Європейські інтеграційні процеси: концептуальні засади, проекти, регіональна специфіка” (держ. реєстр. № 0102U002306, 2001-2002 рр.); “Концепція формування єдиного економічного простору” (держ. реєстр. № 0503006817, 2004 р.); “Вивчення світового досвіду країн у вирішенні питання щодо фінансового забезпечення євроінтеграційних процесів (бюджетна підтримка, міжнародна технічна допомога)” (держ. реєстр. № 229.05.08.04-219, 2004 р.). У розрізі тем відділу особисто автором досліджено проблематику інтеграції економік та фінансових секторів країн Східної Європи у процесі вступу до ЄС, визначені основні напрями трансформації фінансового сектору України для його приєднання до світового фінансового простору на засадах паритетності та збереження конкурентоспроможності.

Мета і задачі дослідження. Метою даної наукової роботи є аналіз та встановлення закономірностей використання домінуючими країнами світу фінансових механізмів перерозподілу світового багатства з ціллю формування засад інтеграції до світової фінансової системи на умовах, які відповідають національним інтересам України.

Відповідно до основної мети роботи було сформульовано наступний комплекс завдань:

· узагальнити причини і наслідки та сформулювати суть домінування фінансів у сучасних світогосподарських відносинах;

· простежити вплив фінансової глобалізації і транснаціоналізації на національні економіки та фінансові системи країн периферії;

· довести, що витоки проблем глобальних фінансових криз, зростання ролі світового спекулятивного капіталу, кризи зовнішньої заборгованості транзитивних країн і країн, що розвиваються, обумовлені недосконалою архітектурою світової фінансової системи та процесами фінансової транснаціоналізації, і, насамперед, є наслідком диспропорцій в економіці США, як основного чинника світової фінансової нестабільності;

· виявити принципи і канали дії фінансових механізмів перерозподілу світового багатства;

· довести, спираючись на дослідження напрямів та тенденцій трансформації світової фінансової системи, розвитку взаємовідносин між центром та периферією цієї системи, що сутність фінансової глобалізації на сучасному етапі зводиться до фінансової транснаціоналізації, яка відбиває інтереси окремих домінуючих країн світу (або домінуючих конгломератів) і забезпечує перерозподіл світового багатства на їхню користь;

· комплексно проаналізувати національний досвід інтеграції України до світової фінансової системи та вплив фінансової транснаціоналізації на параметри національної конкурентоспроможності України;

· обґрунтувати напрями оптимізації стратегії подальшої інтеграції України до світової фінансової системи в контексті мінімізації негативних впливів механізмів перерозподілу світового багатства на національну економіку країни.

Об’єктом дослідження є світова фінансова система та її окремі складові – фінансові системи країн центру (домінуючих країн) та країн периферії.

Предметом дослідження є складові світової фінансової системи - світова валютна система, міжнародний рух позичкового і інвестиційного капіталу, кожна з яких використовується як особливий інструмент перерозподілу світового багатства.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становлять історико-логічний, системно-структурний підхід до аналізу економічних процесів і зв’язків. Дослідження базується на використанні методів наукової абстракції, діалектичному методі пізнання, методах статистичного, логічного, кількісного аналізу та експертних оцінок.

Джерельною та статистичною базою є дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених, Закони України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, матеріали Міністерства економіки України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства фінансів України, Національного банку України, Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Європейського банку з реконструкції та розвитку та ін.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у визначенні на базі проведеного теоретико-методологічного аналізу і критично-конструктивного осмислення сучасних методів реалізації економічних інтересів в світовій фінансовій системі обґрунтовано подальші механізми ефективної інтеграції фінансової системи України до світового фінансового простору.

Нові наукові положення, отримані особисто автором, які виносяться на захист, полягають у наступному:

Вперше:

· доведено, що функціонування світової фінансової системи в умовах глобалізації базується на засадах транснаціоналізації, яка має одновекторний і вмотивований характер. Її зміст зводиться до диверсифікації домінуючих країн на національні сировинні, товарні ринки та ринки реальних капіталів з метою перерозподілу світового багатства на свою користь. Тоді як глобалізація, яка за визначенням повинна мати своїм наслідком взаємопереплетіння та взаємозбагачення національних економік і є багатовекторним процесом, унеможливлюється завдяки маніпуляціям цих країн світовими фінансовими ресурсами;

· визначено сутність світової фінансової системи як каналу транснаціоналізації економічних інтересів домінуючих країн світу (країн центру) на ринки країн, що знаходяться на периферії світового розвитку;

· сформульовано тенденцію посилення руйнівного впливу світової фінансової системи на основні ринкові інституції: лібералізація фінансової сфери, яка виступає передумовою транснаціоналізації економічних інтересів країн - лідерів, використовується ними для монополізації фінансових ринків, знищуючи таким чином інститути “вільного ринку” і ускладнюючи, або закриваючи вихід на ці ринки країнам периферії;

· розкрито дію механізмів перерозподілу світового багатства, що закладені в основу транснаціональної за природою світової фінансової системи – спекулятивні валютні операції, операції з деривативами, фіктивний інвестиційний капітал, капіталізація інфляційних грошових ресурсів, тощо;

Отримала подальший розвиток:

· концепція дестабілізації світової фінансової системи через експансію спекулятивного і фіктивного капіталів, країни походження яких, насамперед США, зацікавлені у такій дестабілізації, оскільки завдяки їй інтенсифікуються процеси перерозподілу світового багатства;

· концепція посилення домінування інституту транснаціональних корпорацій над інститутом держави, яка полягає у тому, що ТНК є провідними каналами експансії країн-лідерів у національні економіки і носіями їхньої політики у сфері світових фінансів. Водночас, користуючись підтримкою держави, вони все більшою мірою підпорядковують цю політику власним інтересам;

Удосконалено:

· на базі узагальнення досвіду лібералізації фінансової сфери України до світового фінансового простору виявлено витоки ключового протиріччя між національною та світовою фінансовими системами та визначено сукупність причин недостатнього впливу світової фінансової системи на конфігурацію національної економіки України, що обумовили відносну стабільність і конкурентну стійкість українського фінансового ринку;

· модель подальшого безпечного розвитку фінансового сектору України у контексті фінансової транснаціональної експансії та визначено напрямки формування відповідних механізмів протистояння їй в умовах поглиблення відкритості, зокрема, доведено, що однією з форм підпорядкування фінансових ресурсів країн центру національним інтересам України в цих умовах є проектне фінансування.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що основні положення викладені автором у дисертаційній роботі, доведені до рівня конкретних пропозицій та рекомендацій, які можуть бути використані у процесі формування стратегії паритетного входження України до світового фінансового простору і відбивають національні економічні інтереси.

Пропозиції автора щодо використання схем проектного фінансування при реалізації крупних інвестиційних інфраструктурних проектів у нафтогазовій та транспортних галузях використані у процесі аналітичного обґрунтування та розробки окремих напрямків зовнішньоекономічної політики, зокрема нових підходів до співробітництва з міжнародними фінансовим установами, Департаментом економічного співробітництва МЗС України (довідка про впровадження №51/3339/1 від 20.06.2005р.). Окремі положення, висновки та рекомендації дисертаційної роботи щодо формування стратегії інтеграції фінансового сектору України до світового фінансового простору та розвитку його окремих секторів використано для розробки принципових положень стратегії розвитку фінансового ринку України та управління державним боргом Департаментом зовнішньоекономічних відносин Національного банку України (довідка про впровадження №23-13/2262 від 20.06.2005р.). Основні теоретичні положення та висновки дисертаційної роботи використано у навчальному процесі при викладанні дисциплін “Міжнародна економіка”, „Міжнародні фінанси”, “Міжнародний менеджмент”, „Міжнародні економічні стратегії розвитку” студентам факультету Міжнародної економіки і менеджменту та Центру магістерської підготовки в Київському національному економічному університеті.

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені у дисертаційному дослідженні, отримані автором особисто; усі публікації написані одноосібно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації обговорювались та доповідались на 6 міжнародних наукових конференціях, зокрема: міжнародній науковій конференції „Україна в міжнародних економічних відносинах в умовах глобалізації” (4 липня 2002 р., м. Київ, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України); міжнародній науковій конференції „Актуальні проблеми розвитку відкритої економіки України” (12 лютого 2002 р., м. Київ, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України); Міжнародній науковій конференції “Глобалізація та регіоналізація економічного розвитку” (25 лютого 2003 р., м. Київ, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України); ХІV Міжнародній науково-практичній конференції „Формування стратегії розвитку регіону на інноваційній основі” (20-21 квітня 2004 р., м. Чернівці, Чернівецький економічно-торгівельний інститут); Міжнародній науково-практичній конференції “Європейська інтеграція та Україна” (17 червня 2004 р., м. Київ, Київський національний економічний університет); Міжнародній науковій конференції „Україна в системі міжнародних відносин в умовах глобалізації” (9 лютого 2005 р., м. Київ, Національний авіаційний університет, Європейський університет, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано автором самостійно у 10 працях, у тому числі у 6 статтях у наукових фахових виданнях і 4 публікаціях у збірниках матеріалів міжнародних наукових, науково-теоретичних та науково-практичних конференцій. Загальний обсяг опублікованого матеріалу, що належить особисто дисертантові, становить 4,5 друк. арк.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 170 сторінок комп’ютерного тексту. Робота містить 11 рисунків та 4 таблиці, 2 додатки на 2 сторінках, список використаних джерел налічує 142 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, логіку, предмет і об’єкт дослідження, викладено методологічну основу і методи дослідження, сформульовано наукову новизну та практичне значення отриманих автором результатів, подано відомості щодо їх апробації.

У розділі 1 „Трансформація ролі фінансів у контексті сучасних глобалізаційних процесів” досліджено сучасні параметри світової фінансової системи та здійснено ретроспективний аналіз глобальних чинників, що обумовили трансформацію фінансової системи та її основних складових.

Проведений у роботі ретроспективний аналіз чинників трансформації світової фінансової системи показує передумови, що обумовили провідну роль фінансових відносин у контексті сучасних глобалізаційних процесів та уможливили домінування світової фінансової системи в рамках глобальної економіки. В роботі досліджено такі рушійні сили економічної глобалізації як науково-технічний фактор, інформаційну революцію, лібералізацію міжнародного руху капіталу та дерегуляцію фінансових ринків на національному та наднаціональному рівнях. Початком нового, глобального етапу розвитку світової фінансової системи автор вважає крах у 1971 році Бреттон-Вудської системи, оскільки відміна фіксованих валютних курсів призвела до виокремлення долара із системи золотовалютного стандарту, що, водночас, означало розмежування і початок відносно самостійного існування реального і фінансового секторів економіки з наростанням домінування останнього.

У роботі показано, що дія сукупності факторів економічної глобалізації сприяла розгортанню в рамках світової фінансової системи процесів інтеграції та конвергенції міжнародних фінансових ринків, виникнення фінансових конгломератів, транснаціональних банків та корпорацій, що сприяли подальшій дерегуляції фінансових ринків та зменшенню впливу на них держави. Вищезгадані процеси, на думку автора, заклали основи для використання фінансових ринків розвинутими країнами в якості механізму перерозподілу світового багатства та призвели до формування центру та периферії світової фінансової системи. Водночас, у дисертаційній роботі показано, що в архітектурі світової фінансової системи відсутні ефективні регулятори фінансових відносин, оскільки міжнародні інституції (МВФ, Світовий банк, ГАТТ/СОТ) на які покладено дані функції, перетворились в центри з формування інституціонально-правового каркасу неоліберального світового економічного устрою, нав’язуючи фінансово-економічну політику країн центру фінансової системи країнам периферії. Дисертант доводить, що взаємовідносини у межах сучасної фінансової системи будуються за принципом транснаціоналізації, яка носить одновекторний і вмотивований характер та може бути трактована як диверсифікація інтересів домінуючих країн центру системи на національні сировинні, товарні та фінансові ринки країн периферії з метою перерозподілу світового багатства на свою користь. Тоді як глобалізація, що, за визначенням, повинна мати своїм наслідком взаємопереплетіння та взаємозбагачення національних економік і є багатовекторним процесом, унеможливлюється саме завдяки маніпуляціям країн центру системи світовими фінансовими ресурсами.

Для того щоб довести превалювання принципів транснаціоналізації в рамках процесів фінансової глобалізації, у дисертаційній роботі розкривається сутність механізмів перерозподілу світового багатства, що діють в рамках світової фінансової системи (рис. 1).

Вивчаючи трансформації світової фінансової системи, автор приділяє особливу увагу світовому валютно-фінансовому ринку деривативів, який дозволяє здійснювати широкомасштабні спекулятивні операції на курсах валют та цінних паперів та здатен не лише руйнувати економіки країн периферії фінансової системи, а й дестабілізувати фінансові ринки розвинутих країн центру системи. Спекулятивний сектор світового фінансового ринку обумовив відрив останнього від реального сектору економіки та надав світовій фінансовій системі характеристик нестабільності та асиметричності, що підтверджується виникненням таких явищ як глобальні фінансові кризи.

У розділі 2 „Фінансові механізми перерозподілу світового багатства” досліджено принципи дії механізмів перерозподілу світового багатства та доведено, що дані механізми є глибинними причинами таких проблем функціонування світової фінансової системи як проблема зростання ролі світового спекулятивного капіталу, проблема глобальних фінансових криз, проблема зовнішньої заборгованості країн, що розвиваються, проблема диспропорцій в економіці США та ін.

На основі комплексного аналізу причин та наслідків світової фінансової кризи 1997-1998 років, дисертантом проведено дослідження такого фінансового механізму перерозподілу світового багатства як рух спекулятивного позичкового капіталу. Виділено дві глибинні причини виникнення глобальних фінансових криз: 1) існування транснаціональних фінансових ринків без відповідної глобальної фінансової інституції, що здійснює їх регулювання; 2) слаборозвинута регуляторна інфраструктура фінансової сфери в країнах периферії світової фінансової системи. Хоча характер, механізми і фактори виникнення та розгортання кризи були різними в різних країнах і регіонах світу, вони розглядаються як похідні від двох вище перелічених глибинних причин.

У роботі звертається увага на те, що пропозиції провідних світових вчених щодо удосконалення „архітектури” міжнародної фінансової системи зіштовхнулися з жорсткою протидією з боку розвинутих країн як такі, що не відповідають домінуючій у світі економічній ідеології монетарного лібералізму. Доведено, що за відсутності реальних механізмів та дієвої структури контролю за діяльністю транснаціональних фінансових ринків, питання побудови стійкої до світових фінансових криз національної фінансової системи, здатної мінімізувати дію фінансових механізмів перерозподілу світового багатства, набуває виключного значення.

Рис.1. Механізми перерозподілу світового багатства у рамках світової фінансової системи

На основі комплексного аналізу механізмів та чинників транснаціоналізації фінансової системи США у роботі здійснено дослідження інших механізмів перерозподілу світового багатства, включаючи світові валютні відносини та рух виробничого капіталу. Аргументовано, що імідж інвестиційної привабливості, сформований зусиллями уряду США та провідних гравців фінансових ринків, базується на вдалому позиціонуванні США як високотехнологічної країни, домінуванні долара в міжнародній валютній системі, використанні інформаційних технологій та ідеологічного впливу через домінування у міжнародних медійних конгломератах, маніпулюванні та шахрайстві в корпоративній сфері. На прикладі здуванні бульбашки „нової економіки” показано, що завдяки використанню вище перелічених механізмів США вдається протягом багатьох років забезпечувати стабільний притік інвестиційного капіталу до країни та мінімізувати власні втрати від краху фінансових пірамід, перекладаючи збитки на плечі іноземних інвесторів. Зокрема, розкрито дію таких механізмів як експорт інфляції та стратегії керованих криз.

Проведений у роботі аналіз тенденцій розвитку економіки США за останні двадцять років XX століття чітко показує, що, незважаючи на імідж інвестиційно привабливої країни та постійний приплив капіталів, економіці США присутні колосальні диспропорції, що відбиваються у перманентному дефіциті платіжного балансу та становлять загрозу стабільності всієї світової економіки.

Особливу увагу приділено дослідженню ролі в світовій фінансовій системі долара США, що водночас виступає наріжним каменем американської інвестиційної політики, та його позиціям з появою євро. На прикладі долара США доведено, що виконуючи функції єдиної міри вартості та світової резервної валюти, долар США, євро, японська єна, швейцарський франк та інші світові валюти вносять у функціонування світової валютної системи конфлікт інтересів, оскільки одночасно залишаються національними валютами країн емітентів. На прикладі долара США показано дію механізмів перерозподілу світового багатства у валютній сфері через механізми експорту інфляції, "доларизації" національних фінансово-економічних систем та емісії незабезпечених боргових зобов’язань.

У розділі 3 „Параметри національної конкурентоспроможності України в контексті фінансової транснаціоналізації” здійснено комплексне дослідження стану та досвіду інтеграції фінансової системи України до світового фінансового простору, розкрито проблеми та напрями подальшої її інтеграції в умовах фінансової транснаціоналізації з урахуванням світового та національного досвіду збереження конкурентоспроможності національної економіки.

Проведений аналіз досвіду інтеграції фінансової системи України до світового фінансового простору показав, що нав’язана Україні на початку 90-х років міжнародними фінансовими організаціями ідеологія монетарного лібералізму, що лягла в основу національної економічної політики, призвела до підриву конкурентоспроможності економіки країни та фінансової системи, зокрема. Лібералізація національного економічного та фінансового простору відкрили країну для дії механізмів фінансової транснаціоналізації та перерозподілу світового багатства. На основі досліджень провідних світових економістів та прикладів країн Східної Європи та Латинської Америки доведено, що лібералізація фінансового сектору та передчасне його відкриття для транснаціональних фінансових потоків у країнах, що мають слабке інституціональне підґрунтя в фінансовій сфері та слабо розвинений національний фінансовий сектор в цілому, призводять до виникнення фінансових криз та економічних потрясінь в даних країнах.

У роботі обґрунтовано, що подальший розвиток фінансового сектора України лише за рахунок використання резервів внутрішньої економіки після більш ніж десяти років самостійного досвіду є малоймовірним, у той час як участь країни у використанні світових фінансових ресурсів стає все більш нагальною. Доведено, що на сьогоднішній день перед Україною та її господарюючими суб’єктами відкриваються широкі можливості виходу на світові фінансові ринки, що зумовлено новими реаліями: безпосередній кордон з країнами – новими членами Європейського Союзу відкриває реальні можливості притоку в країну фінансового капіталу тих зарубіжних компаній, які досі не співпрацювали з Україною, та за нових умов – ослаблення власної конкурентоспроможності – зіткнулися із необхідністю пошуку нових ринків застосування капіталів.

Доведено, що реалізація національних економічних інтересів України в умовах фінансової транснаціоналізації та дії в рамках світової фінансової системи механізмів перерозподілу світового багатства можлива за умов: чіткого визначення цих інтересів та формування відповідної стратегії інтеграції до світового фінансового простору; вирішення проблеми створення механізмів захисту внутрішньої економіки від можливих потрясінь на світових фінансових ринках; підвищення конкурентоспроможності всіх секторів вітчизняної фінансової системи; створення механізмів, що дозволять використовувати світові фінансові ресурси у контексті національних економічних інтересів.

Аргументовано, що стратегія реалізації національних економічних інтересів України в умовах фінансової транснаціоналізації повинна включати наступний комплекс заходів: забезпечення системної конкурентоспроможності національної економіки; створення інноваційної моделі розвитку країни з акцентом на пріоритетні для України галузі, що базуватиметься на міцній національній фінансовій системі інтегрованій до світового фінансового простору; створення умов для підвищення ефективності корпоративного управління та прозорості бізнесу; стимулювання розвитку власних фінансово-промислових груп здатних конкурувати на світових ринках капіталу, товарів та послуг; створення умов для використання альтернативних методів фінансування інвестиційних проектів, зокрема - методів проектного фінансування; реформування банківського сектору спрямоване на підвищення його конкурентоспроможності та стійкості до зовнішніх потрясінь; розвиток страхового, фондового ринків та ринку небанківських фінансових послуг.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі зроблено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової проблеми, що полягає у розробці науково обґрунтованого механізму інтеграції фінансової системи України до світового фінансового простору на засадах реалізації економічних інтересів держави в умовах фінансової транснаціоналізації, що дозволяє дійти таких висновків:

1. Глобальний етап розвитку світової фінансової системи призвів до розмежування і початку відносно самостійного існування реального та фінансового секторів світової економіки з наростанням домінування останнього, а також сформував нові параметри світової фінансової системи. Процеси дерегуляції, інтеграції та конвергенції міжнародних фінансових ринків, виникнення фінансових конгломератів, транснаціональних банків та корпорацій, що сприяли подальшій дерегуляції фінансових ринків та зменшенню впливу на них держави заклали основи для використання фінансових ринків розвинутими країнами в якості дієвих механізмів перерозподілу світового багатства та призвели до формування центру та периферії світової фінансової системи. Керуючи фінансовими потоками в певних сегментах світової фінансової системи (рух інвестиційного та позичкового капіталів, валютно-фінансові відносини), розвинуті країни отримують потужні важелі впливу на економіки країн периферії та можливість використання цих важелів з метою нееквівалентного перерозподілу світового багатства.

2. Сучасна архітектура світової фінансової системи характеризується асиметричністю та диспропорційністю, що проявляються у глобальних фінансових кризах та є наслідком дії в світових масштабах механізму фінансового домінування та перерозподілу світового багатства. Даний механізм пронизує всі складові світової фінансової системи, включаючи світову валютна систему, міжнародний рух позичкового та інвестиційного капіталу. Формування механізмів перерозподілу світового багатства на всіх рівнях та в підсистемах світової фінансової системи зумовлюють цілу низку проблем, таких як проблема світового спекулятивного капіталу, проблема зовнішньої заборгованості країн, що розвиваються, проблема диспропорцій в економіці домінуючих країн, зокрема США, що в своїй сукупності здатні переростати в фінансові кризи світового масштабу.

3. Домінуючою тенденцією процесу фінансової глобалізації стала фінансова транснаціоналізація, яка носить одновекторний і вмотивований характер та може бути трактована як диверсифікація інтересів домінуючих країн центру системи на національні сировинні, товарні та фінансові ринки країн периферії з метою перерозподілу світового багатства на свою користь. Тоді як глобалізація, що, за визначенням, повинна мати своїм наслідком взаємопереплетіння та взаємозбагачення національних економік і є багатовекторним процесом, унеможливлюється саме завдяки маніпуляціям країн центру системи світовими фінансовими ресурсами.

4. В архітектурі світової фінансової системи відсутні ефективні регулятори фінансових відносин, оскільки міжнародні інституції (МВФ, Світовий банк, ГАТТ/СОТ) на які покладено дані функції, перетворились в центри з формування інституціонально-правового каркасу неоліберального світового економічного устрою, нав’язуючи фінансово-економічну політику країн центру фінансової системи країнам периферії. Тому питання побудови стійкої до зовнішніх фінансових криз національної фінансової системи, здатної мінімізувати дію фінансових механізмів перерозподілу світового багатства, набуває для України виключного значення.

5. Досвід країн Східної Європи та Латинської Америки показує, що лібералізація фінансового сектору та передчасне його відкриття для транснаціональних фінансових потоків у країнах, що мають слабке інституціональне підґрунтя в фінансовій сфері та слабо розвинений національний фінансовий сектор в цілому, призводять до виникнення фінансових криз та економічних потрясінь в даних країнах. Це ж підтверджує досвід інтеграції до світового фінансового простору фінансової системи України. Нав’язана Україні на початку 90-х років міжнародними фінансовими організаціями ідеологія монетарного лібералізму, що лягла в основу національної економічної політики, відкрила країну для дії механізмів перерозподілу світового багатства та призвела до підриву конкурентоспроможності економіки країни та фінансової системи, зокрема.

6. На сьогодні питання використання світових фінансових ресурсів для розвитку фінансового сектора та економіки України стає все більш нагальним. Одночасно перед Україною та її господарюючими суб’єктами відкриваються широкі можливості виходу на світові фінансові ринки, що зумовлено новими реаліями: безпосередній кордон з країнами – новими членами Європейського Союзу відкриває реальні можливості притоку в країну фінансового капіталу тих зарубіжних компаній, які досі не співпрацювали з Україною, та за нових умов – ослаблення власної конкурентоспроможності – зіткнулися із необхідністю пошуку нових ринків застосування капіталів.

7. Реалізація власних національних економічних інтересів України в умовах фінансової транснаціоналізації та дії в рамках світової фінансової системи механізмів перерозподілу світового багатства можлива лише через формування відповідної стратегії інтеграції до світового фінансового простору, що передбачатиме: розробку механізмів захисту внутрішньої економіки від можливих потрясінь на світових фінансових ринках; створення стійкої національній фінансової системи інтегрованої до світового фінансового простору, що вимагає реформування та підвищення конкурентоспроможності всіх сегментів вітчизняної фінансової системи; стимулюванні розвитку власних фінансово-промислових груп здатних конкурувати на світових ринках капіталу, товарів та послуг; створенні умов для використання альтернативних методів фінансування інвестиційних проектів, зокрема - методів проектного фінансування.

СПИСОК ПРАЦЬ ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Татаренко О.В. Внутрішня інвестиційна стратегія як складова загальної стратегії розвитку країни в глобальному середовищі // Міжнародна економіка. Наук. зб., Вип. 27 / Відп. ред. В.Є. Новицький. - К.: ІСЕМВ НАНУ, 2000. - С. 149-154 (0,6 др. арк.).

2. Татаренко О.В. Глобальні трансформації світових фінансових ринків та їхні чинники // Держава та регіони. Наук. зб., №1 / Відп. ред. Л.Ю.Мельник. - Запоріжжя: ЗІДМУ, 2003. - С. 320-325 (0,6 др. арк.).

3. Татаренко О.В. Інформаційне та технологічне домінування США як фундамент фінансової і економічної гегемонії та глобальний чинник світової фінансової нестабільності // Стратегія розвитку України. Наук. зб., №1 / Відп. ред. О.П. Степанов. - К.: НАУ, 2003. – С. 295-302 (0,8 др. арк.).

4. Татаренко О.В. Досвід фінансової лібералізації в Україні в контексті економічних реформ 90-х років // Економіка і підприємництво. Наук. зб., Вип.12 / Відп. ред. С.І. Дем’яненко. - К.: КНЕУ, 2004. – 314 с. - С. 18-24 (0,4 др. арк.).

5. Татаренко О.В. Удосконалення фінансової системи України як основи формування конкурентоспроможного потенціалу національної економіки // Міжнародна економіка. Наук. зб., Вип. 41 / Відп. ред. В.Є. Новицький. - К.: ІСЕМВ НАНУ, 2004. - С. 101-116 (0,8 др. арк.).

6. Татаренко О.В. Міжнародні фінансові відносини як механізм перерозподілу світового багатства // Стратегія розвитку України. Наук. зб., №3-4 / Відп. ред. О.П. Степанов. - К.: НАУ, 2004. – С. 84-90 (0,8 др. арк.).

В інших виданнях:

7. Татаренко О.В. Транснаціоналізація грошових потоків як складова політики глобалізації економічного простору // Україна в міжнародних економічних відносинах в умовах глобалізації. Матеріали міжнародної наукової конференції (4 липня 2002 р., м. Київ). - К.: ІСЕМВ НАНУ-КНЕУ, 2002. – С. 28-30 (0,1 др. арк.).

8. Татаренко О.В. Глобальні фінансово-грошові потоки та точки їхньої вразливості // Глобалізація та регіоналізація економічного розвитку. Матеріали міжнародної наукової конференції (25 лютого 2003 р., м. Київ). - К.: ІСЕМВ НАНУ-КНЕУ, 2003. – С. 41-42 (0,1 др. арк.).

9. Татаренко О.В. Витоки домінування фінансового сектора у сучасних світогосподарських відносинах // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету. Випуск І. Економічні науки. Ч.1. / Відп. ред. І.М. Школа . - Чернівці: ЧТЕІ, 2004. – С. 63-65 (0,1 др. арк.).

10. Татаренко О.В. Трансформація інституціональної структури менеджменту міжнародних фінансових корпорацій: уроки для України // Україна в міжнародних економічних відносинах в умовах глобалізації. Матеріали міжнародної наукової конференції (9 лютого 2005 р., м. Київ). - К.: ІСЕМВ НАНУ-КНЕУ, 2005. – С. 151-155 (0,2 др. арк.).

АНОТАЦІЯ

Татаренко О.В. Фінансова транснаціоналізація як засіб перерозподілу світового багатства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – Світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних засад і практичних методів реалізації національних економічних інтересів в умовах фінансової транснаціоналізації.

Досліджено параметри сучасної глобальної фінансової системи. Виявлено сукупність механізмів перерозподілу світового багатства, що діють в рамках світової фінансової системи.

У роботі здійснено комплексне дослідження стану та досвіду інтеграції фінансової системи України до світового фінансового простору, розкрито проблеми та напрями подальшої її інтеграції в умовах фінансової транснаціоналізації з урахуванням світового та національного досвіду збереження конкурентоспроможності національної економіки. Досліджено традиційні та новітні методи реалізації національних економічних інтересів у фінансовій сфері в умовах фінансової транснаціоналізації та діючих в рамках світової фінансової системи механізмів перерозподілу світового багатства. Запропоновано заходи з розбудови конкурентоспроможної, стійкої до зовнішніх фінансових криз фінансової системи України та формування відповідної стратегії інтеграції даної системи до світового фінансового простору.

Ключові слова: глобалізація, фінансова транснаціоналізація, світова фінансова система, механізми перерозподілу світового багатства, фінансові кризи, національні економічні інтереси, національна фінансова система, конкурентоспроможність, інтеграція.

АННОТАЦИЯ

Татаренко А.В. Финансовая транснационализация как способ перераспределения мирового богатства. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 – Мировое хозяйство и международные экономические отношения. – Институт мировой экономики и международных отношений НАН Украины, Киев, 2005.

Диссертация посвящена исследованию теоретических основ и практических методов реализации национальных экономических интересов в условиях финансовой транснационализации.

Исследованы параметры современной глобальной финансовой системы. Выявлена совокупность механизмов перераспределения мирового богатства, действующих в рамках мировой финансовой системы.

Осуществлено комплексное исследование состояния и опыта интеграции финансовой системы Украины в мировое финансовое пространство, раскрыты проблемы и направления последующей ее интеграции в условиях финансовой транснационализации с учетом мирового и национального опыта сохранения конкурентоспособности национальной экономики. Исследованы традиционные и новейшие методы реализации национальных экономических интересов в финансовой сфере в условиях финансовой транснационализации и действующих в рамках мировой финансовой системы механизмов перераспределения мирового богатства. Предложены меры по развитию конкурентоспособной, устойчивой к внешним финансовым кризисам финансовой системы Украины, формированию соответствующей стратегии интеграции данной системы в мировое финансовое пространство.

Ключевые слова: глобализация, финансовая транснационализация, мировая финансовая система, механизмы перераспределения мирового богатства, финансовые кризисы, национальная финансовая система, конкурентоспособность, интеграция.    

ANNOTATION

O. Tatarenko. Financial Transnationalization as a Tool of World Wealth Redistribution. – Manuscript.

The thesis for obtaining of Candidate of Economic Science academic degree. The specialty 08.05.01 – World economy and international economic relations. – The Institute of World Economy and International Relations of Ukrainian National Academy of Science. – Kyiv, 2005.

The thesis is dedicated to the research of the conceptual basis and practical methods for defending the national economic interests in conditions of financial transnationalization.

The parameters of modern global financial system are explored. Global stage of development of world financial system is characterized by the breach between real and financial sectors of world economy, with domination of the last one. The processes of deregulation, integration and convergence of international financial markets, appearance of transnational corporations, banks and financial conglomerates resulted in further deregulation of financial markets and reduction of regulatory role of sovereign governments, as well as in creation of basis for usage of financial markets by developed countries as the mechanisms of redistribution of world wealth. This also resulted in appearance of centre (developed countries) and periphery (developing and poor countries) of world financial system. By managing financial flows developed countries control the economies of the countries on periphery and perform redistribution of world wealth.

The mechanisms of redistribution of world wealth, which act within world financial system, are defined as follows: 1) Exchange markets: speculation on exchange rates, performance of role of world reserve currencies by key currencies (USD, Euro, etc.), performance of role of world accounting currencies by key currencies (allows export of inflation, emission of unsecured promissory notes); 2) Debt markets: stimulation of groundless borrowing and ineffective usage of loans, inflow/outflow of “hot” money; 3) Investment markets: fictive capitalization of companies by usage