ТЕРНОПІЛЬСЬКА АКАДЕМІЯ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА

ТАЛАХ ТЕТЯНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 332.155:664.6 (07)

АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ

РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ

ХЛІБОПЕКАРСЬКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Спеціальність 08.06.04 – бухгалтерський облік, аналіз і аудит

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ТЕРНОПІЛЬ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі обліку і аудиту Луцького державного технічного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор

Фаріон Іван Дем’янович,

Тернопільська академія народного господарства,

завідувач кафедри економіки, обліку та економічного аналізу у сфері соціальної інфраструктури

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор

Усач Богдан Федорович,

Львівський банківський інститут НБУ,

завідувач кафедри бухгалтерського обліку і аудиту

кандидат економічних наук, доцент

Пилипів Надія Іванівна,

Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника

доцент кафедри обліку і аудиту

Провідна установа: | Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України,

кафедра обліку і аудиту, м. Київ

Захист відбудеться “21” квітня 2005 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.082.01 у Тернопільській академії народного господарства за адресою: 46004, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11, корпус 11, зал засідань

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільської академії народного господарства за адресою: 46004, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11

Автореферат розісланий “18” березня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Ринкові умови діяльності підприємств вимагають прийняття оптимальних управлінських рішень щодо визначення обсягів виробництва, обрання цільових ринків реалізації продукції, що передбачає ефективність використання всіх видів ресурсів підприємства, їх оптимальну структуру, від якої залежать фінансові результати і фінансовий стан підприємства. Ринок вимагає швидкого реагування на зміну господарської ситуації, пов’язаної з використанням ресурсного потенціалу, та його впливу на фінансовий стан підприємств. У цих умовах зростає роль аналізу ресурсного потенціалу підприємств.

Проблеми методики аналізу виробничого та ресурсного потенціалу досліджували вітчизняні та зарубіжні вчені Л. Абалкін, В. Авдєєнко, Р. Акбердін, В. Андрійчук, Р. Білоусов, Г. Бабков, П. Борщевський, І. Бузько, Ю. Василенко, С. Волощук, Е. Горбунов, В. Гончаров, А. Задоя, А. Ігнатовський, Р. Колосова, О. Коренков, В. Котлов, Г. Мельничук, М. Кучеров, О. Олексюк, І. Ступницький, І. Фаріон, Е. Фігурнов, С. Хейнман, Д. Черніков, В. Шиян, С. Шкарабан та інші.

Проте більшість теоретичних концепцій розвитку ресурсного потенціалу, його структури та властивостей, що лежать в основі його аналізу, є недостатньо обґрунтованими або суперечливими.

В економічній літературі приділена недостатня увага аналізу ефективності використання ресурсного потенціалу. Це, в свою чергу, негативно вплинуло на формування методології та методики його аналізу на промислових підприємствах. Тому, постає об’єктивна необхідність у нових підходах до економічного аналізу ефективності використання ресурсного потенціалу підприємств, які включають в себе низку питань: аналіз економічної суті ресурсного потенціалу, його змісту, властивостей, структури, стану, прогнозування, ефективності використання, а також його впливу на основні показники роботи підприємства.

Зазначене вище визначило актуальність проблеми, обумовило вибір теми дисертації, дозволило сформувати її структуру і зміст.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрямок дослідження пов’язаний з тематикою держбюджетної науково-дослідної теми ТАНГ “Дослідження і розробка методології з організації обліку, аналізу і контролю господарської діяльності бюджетних установ” (державний реєстраційний номер 0101U002351, особисто автором розроблено розділ “Аналіз ефективності використання ресурсного потенціалу підприємств хлібопекарської промисловості”), а також відповідає тематиці науково-дослідної роботи Луцького державного технічного університету за темою “Маркетингові дослідження споживання

населення Західного регіону України” (номер державної реєстрації 0917U004148, особисто автором розроблено методику процесу реального споживання і формування індивідуальних потреб споживачів).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо вдосконалення методики аналізу ефективності використання ресурсного потенціалу у взаємозв’язку із системою показників роботи підприємства. Для досягнення цієї мети у роботі передбачено виконання комплексу взаємопов’язаних завдань, головними з яких є:

- розкрити об’єктивний характер змісту та сутності економічного, виробничого та ресурсного потенціалу, обґрунтувати концептуальну інтерпретацію даних понять в ринкових умовах функціонування економіки;

- дослідити особливості технології та організації виробничого процесу підприємств хлібопекарської промисловості з метою визначення її впливу на ефективність використання ресурсного потенціалу;

- обґрунтувати методичні підходи до розрахунку показників ефективності використання ресурсного потенціалу з врахуванням особливостей хлібопекарської промисловості та внести пропозиції щодо її вдосконалення з урахуванням конкретних умов функціонування підприємств;

- визначити стан та тенденції розвитку трудового потенціалу, потенціалу основних засобів й матеріальних ресурсів підприємств хлібопекарської промисловості як основи ресурсного потенціалу, що дасть змогу визначити їх сукупний вплив на фінансові результати;

- дати оцінку сучасному стану ціноутворення на підприємствах хлібопекарської промисловості та сформувати функціональну залежність між основними видами витрат на виробництво хліба й хлібобулочних виробів та ціною готової продукції для швидкого реагування підприємств галузі при формуванні операційних витрат;

- розробити оптимізаційні моделі структури ресурсного потенціалу, які сприятимуть підвищенню ефективності його використання на підприємствах хлібопекарської промисловості та прийняттю управлінських рішень.

Об’єктом дослідження є ефективність використання ресурсного потенціалу підприємств хлібопекарської промисловості.

Предметом дослідження є методичні підходи до аналізу ефективності використання ресурсного потенціалу підприємств хлібопекарської промисловості.

Методи дослідження. В основу методології дослідження покладено системний, комплексний підхід до вивчення економічних явищ та процесів господарської діяльності промислових підприємств. Під час написання

дисертації були використані наукові праці українських та зарубіжних вчених-економістів із проблем дослідження методів аналізу ефективності використання ресурсного потенціалу підприємств, фактичні дані Міністерства харчової промисловості України, Волинської облдержадміністрації, Волинського та Рівненського обласного управління статистики.

Методологічною основою дослідження став діалектичний підхід до наукового пізнання. Для реалізації мети дослідження використаний економіко-статистичний метод (для аналізу й оцінки кількісних і якісних показників сучасного стану підприємств хлібопекарської промисловості); зокрема, аналітичне групування (для дослідження взаємозв’язку та впливу засобів, предметів та живої праці на показники ефективності їх використання); порівняння (для зіставлення даних щодо розвитку підприємств хлібопекарської промисловості в динаміці за останніх п’ять років); визначення середніх та відносних величин (для дослідження закономірностей розвитку і показників ефективності); графічний (для вивчення сучасного стану розвитку підприємств хлібопекарської промисловості); економіко-математичний метод (для дослідження взаємозв’язків між показниками роботи підприємства та розробки моделі оптимізації ефективності використання ресурсного потенціалу підприємств хлібопекарської промисловості), зокрема, кореляційний (для дослідження зв’язку між узагальнюючим показником та факторами, що зумовлюють його зміну), лінійного програмування (для розробки моделі оптимізації ефективності використання ресурсного потенціалу підприємств хлібопекарської промисловості).

Наукова новизна одержаних результатів. На основі комплексного дослідження в дисертаційній роботі обґрунтовано теоретичні, методичні та практичні засади аналізу ефективності використання ресурсного потенціалу підприємств хлібопекарської промисловості.

У результаті наукових досліджень

набули подальшого розвитку:

· трактування економічної суті ресурсного потенціалу, зокрема зазначено, що ресурсний потенціал – це наявність на конкретну дату в суспільному виробництві відповідних засобів виробництва, трудових ресурсів і відповідної їм системи управління (потенціал управління);

· факторний аналіз елементів ресурсного потенціалу. На відміну від використовуваних методик у дисертаційній роботі в систему факторів введено додаткові результативні показники (рівень чистого прибутку,

чистої та валової доданої вартості на 1 грн. ресурсного потенціалу), що дає змогу глибше вивчати закономірності та тенденції розвитку підприємств хлібопекарської промисловості;

удосконалено:

· систему показників ефективності використання ресурсного потенціалу підприємств хлібопекарської промисловості, зокрема структуризовано її залежно від мети й завдання аналізу;

· методику проведення аналізу ефективності використання ресурсного потенціалу з врахуванням специфіки хлібопекарської галузі;

вперше:

· сформовано алгоритм розрахунку оптової і відпускної ціни на основні види хліба соціальної важливості, що дасть можливість підприємствам хлібопекарської промисловості вчасно реагувати на зміну кон’юнктури ринку і приймати управлінські рішення;

· розроблено моделі оптимізації структури ресурсного потенціалу залежно від економічної стратегії та розміру підприємства, зокрема розраховано оптимальну структуру ресурсного потенціалу для підприємств із мінімальним (до 1,5 млн. грн.), середнім та максимальним (понад 4 млн. грн.) розміром ресурсного потенціалу, що дозволить підприємствам ефективніше його використовувати.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дисертації полягає в тому, що розроблені в ній теоретичні положення і методичні підходи до аналізу ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства можуть бути використані під час формування виробничої потужності підприємства, в аналітичній і консультативній роботі місцевих органів виконавчої влади.

Окремі положення дисертаційної роботи щодо вдосконалення ефективності використання ресурсного потенціалу підприємств хлібопекарської промисловості були враховані при формуванні рішень постійної комісії Волинської обласної ради з питань сільського господарства, продовольства, земельних відносин та соціального розвитку села (рішення № 15/7 від 12 грудня 2003 р.), а також Головного управління сільського господарства і продовольства (довідка про впровадження № 2138/37-32 від 04 грудня 2003 р.), втілені у господарській діяльності ТзОВ “Волиньзовнішкомхліб” (довідка про впровадження № 1151/5 від 15 грудня 2003 р.) і ВАТ “Хліб” (акт про впровадження № 1047 від 05 грудня 2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є одноосібно виконаною науковою працею, в якій викладено авторській підхід до вирішення проблеми ефективності використання ресурсного потенціалу, що виникла в період переходу до ринкових відносин. Наукові результати дисертації належать особисто автору. Конкретний внесок дисертанта вказаний у переліку основних публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації і результати проведених досліджень доповідались і отримали схвалення на звітних наукових конференціях та семінарах викладачів та аспірантів Луцького державного технічного університету (м. Луцьк, 1993–2004 рр.), на міжнародній науково-практичній конференції “Регіональна політика сталого розвитку: принципи формування, механізми реалізації” (м. Луцьк – смт. Шацьк, 2001 р.), на міжнародній міжвузівській науково-практичній конференції “Удосконалення системи обліку, аналізу та аудиту як складової інформатизації суспільства” (м. Тернопіль – м. Мукачево, 2004 р.), на ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції вчених, викладачів та практичних працівників “Розвиток фінансової системи України в умовах ринкових трансформацій” (м. Вінниця, 2004).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 6,4 друк. арк., у тому числі 4 статті у фахових наукових виданнях.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Виконана на 241 сторінці комп’ютерного тексту, з них: 175 с. – основний текст, в тому числі 17 таблиць, 6 рисунків; 17 с. – список використаних джерел, що містить 224 позиції; 33 додатки розміщено на 66 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі – “Теоретичні основи аналізу ефективності використання ресурсного потенціалу” досліджено економічний зміст економічного, виробничого та ресурсного потенціалів, а також дано характеристику кожного з них. Конкретизовано методичний підхід щодо класифікації потенціалів, систематизовано та доповнено їх види за економічними ознаками. Вдосконалено систему показників, що характеризують ефективність використання кожного виду ресурсного потенціалу, а також досліджено технологічні особливості хлібопекарської промисловості й акцентовано увагу на особливостях аналізу ефективності використання ресурсного потенціалу на цих підприємствах.

Дослідження сучасних підходів до класифікації видів потенціалу дало змогу автору запропонувати нову класифікаційну групу у складі видів потенціалів за економічними ознаками, що посприяє детальній оцінці кожного виду потенціалу залежно від сфери його виникнення та існування. Запропоновано нову класифікаційну ознаку в залежності від рівня управління. За цією ознакою автор розрізняє потенціал національної економіки, окремих галузей економіки, реґіональний потенціал, потенціал підприємства та структурних його підрозділів.

Аналіз трактувань визначень “економічний”, “виробничий” і “ресурсний” потенціали показав, що не сформульоване чітке уявлення про їх економічний зміст. Це перешкоджає розробці методів його кількісної оцінки, аналізу розвитку і ефективності використання.

Дослідження сучасних підходів до трактування понять “виробничий потенціал”, “ресурсний потенціал” дало змогу виділити чотири напрямки в його визначенні. Перший – включає у поняття “виробничий потенціал” сукупність необхідних для функціонування або розвитку системи різних видів ресурсів (трудових, матеріальних, фінансових, інформаційних тощо). Сюди ж включається сукупність ресурсів, що забезпечують необхідний рівень організації виробництва та управління. Науковці другого напрямку включають у виробничий потенціал тільки систему матеріальних та трудових факторів, що забезпечують досягнення мети виробництва. Третій напрямок визначає, що виробничий потенціал – це система єдності структури та функцій виробничих ресурсів, вияв їх взаємозв’язку і можливості колективу виконувати певні завдання.

Прихильники четвертого напрямку у визначенні “ресурсного потенціалу” зазначають, що ресурсний потенціал – це сукупність виробничих ресурсів підприємства на відповідну дату.

В дисертаційній роботі досліджено сучасні методики оцінки ефективності виробництва, в тому числі ресурсного потенціалу підприємства.

Обґрунтовано, що формування ресурсного потенціалу й ефективність його використання значною мірою залежить від чинників, що визначають ефект від його використання.

Найзагальнішим показником результатів виробництва і відтворення є випуск товарів і надання послуг. Цей показник є основою для розрахунку інших показників результатів економічної діяльності підприємства, зокрема загальних показників ефективності виробництва у цілому. До них належать ресурсовіддача, капіталовіддача, фондовіддача, виробіток, матеріаломісткість.

Проте у міжнародній практиці випуск товарів і надання послуг не вважають оцінюючим показником результатів економічної діяльності, оскільки на його величину впливає вартість товарів і послуг, які споживають у процесі виробництва. Вартість товарів, які споживаються, за винятком споживання основного капіталу і ринкових послуг, які споживають у процесі виробництва, становить проміжне споживання. Таким чином, проміжне споживання містить витрати на товари, матеріальні й нематеріальні послуги, які використовуються на виробничі потреби. Іншими словами, це матеріальні витрати. Різниця між випуском товарів і надання послуг та проміжним споживанням становить собою валову додану вартість.

У сучасній звітності не виділяють такий показник, як валова додана вартість, тому на основі проведеного дослідження запропоновано розраховувати його обсяг як суму чистого прибутку, фонду оплати праці й амортизаційних відрахувань, тобто без урахування проміжного споживання (матеріальних витрат), але з врахуванням споживання основного капіталу в процесі виробництва.

У дисертаційній роботі запропоновано систему узагальнюючих показників економічної ефективності виробництва розширити за допомогою розрахунку показників валової та чистої доданої вартості, а

також чистого прибутку на 1 грн. виробничих ресурсів і на одного працівника з метою глибшого аналізу ефективності використання ресурсного потенціалу, виявлення та розрахунку резервів виробництва.

Особливістю хлібопекарської промисловості є те, що до останнього часу вона розвивалася переважно по шляху концентрації виробництва, будівництва великих підприємств в обласних та районних центрах, що потребувало перевезення продукції на великі відстані. З метою поліпшення постачання хліба жителям малих і середніх сіл в Україні на сучасному рівні розвитку державою доповнено мережу хлібозаводів невеликими хлібопекарнями, наближеними до місця проживання населення і спорідненими з магазинами, що торгують хлібом.

У міру розвитку ринкових відносин, ускладнення міжгосподарських і внутрішньовиробничих зв’язків значно зростає роль економічної інформації для прийняття оперативних обґрунтованих рішень. Облік і аналіз стають не лише засобом інформаційного забезпечення і контролю за діяльністю, а й інструментом впливу на виробництво на всіх рівнях ієрархії підприємства, самоконтролю, доцільності й ефективності здійснення будь-яких виробничих і господарсько-фінансових заходів.

Серед комплексу проблем, пов’язаних з необхідністю покращення управління діяльністю підприємств хлібопекарської промисловості та підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу важливим є розробка методики її аналізу. Виявлення резервів підвищення ефективності використання потенціалу потребують вдосконалення методики аналізу ефективності використання ресурсів, що формують ресурсний потенціал.

Таким чином, організаційні і методичні питання вдосконалення аналізу ефективності використання ресурсного потенціалу підприємств хлібопекарської промисловості потребують окремих досліджень щодо конкретних об’єктів, насамперед ефективності використання всіх видів ресурсів підприємств та на цій основі визначення і розрахунок резервів ефективності виробництва.

У другому розділі – “Методичні засади аналізу ефективності використання ресурсного потенціалу” – узагальнено діючі методики аналізу ефективності використання основних засобів, матеріальних та

трудових ресурсів та адаптовано їх на підприємствах хлібопекарської промисловості. При цьому дано оцінку та проведено факторний аналіз стану, забезпеченості підприємств галузі ресурсним потенціалом та ефективності його використання. На основі досліджень встановлено кореляційний зв’язок між ресурсним потенціалом і показниками ефективності його використання.

Для глибшого дослідження ефективності використання ресурсного потенціалу підприємств хлібопекарської промисловості проведено детермінований факторний аналіз кожного елементу ресурсного потенціалу.

У роботі представлено результати розрахунків впливу показників руху та забезпеченості підприємств галузі основними засобами на рівень ефективності використання ресурсного потенціалу і з’ясовано, що найефективніше працюють підприємства із середньою питомою вагою активної частини основних засобів, а найменш ефективно – підприємства з найбільшою питомою вагою активної частини основних засобів (77,9%). Тобто максимізація питомої ваги активної частини основних засобів є недоцільною, і її рівень не повинен перевищувати 65%.

Дослідження впливу вартості основних засобів на результативні показники (табл. 1) дали змогу встановити, що на підприємствах із середнім рівнем середньорічної вартості основних засобів (від 1,2 млн. грн. до 3,5 млн. грн.) – найменші показники ефективності. На згаданих підприємствах фондовіддача становить 0,57 грн. на 1 грн. основних засобів. Це пояснюється тим, що вони змушені утримувати обладнання, технологічні лінії у робочому стані при неможливості сповна використовувати свою виробничу потужність у зв’язку з відсутністю постійних замовлень і поверненням зіпсованої продукції. Підприємства із найнижчою вартістю основних засобів ефективно використовують основні засоби (фондовіддача рівна 1,21 грн.). Ці підприємства хліб та хлібобулочні вироби виготовляють під замовлення, маючи мінімум обладнання, яке можна швидко відремонтувати.

У дисертаційній роботі розроблено й проаналізовано модель множинної лінійної регресії впливу всіх чинників на рівень валової доданої вартості на 1 грн. основних засобів, яка узагальнює результативні показники ефективності, що прийняті в розрахунок.

Параметри моделі показали, що найсуттєвіший позитивний вплив на ефективність використання основних засобів чинить фондоозброєність праці. При її підвищенні на 10 тис. грн. валова додана вартість зростає на 2,6 коп. на 1 грн. вкладених основних засобів. Найнегативніше впливає

коефіцієнт оновлення. Його збільшення на 1% знижує валову додану вартість на 18,3 коп. Резерв підвищення обсягу виробництва за рахунок ефективного використання основних засобів становить 1,32 коп. валової доданої вартості з 1 грн. основних засобів.

Таблиця 1

Ефективність використання основних засобів

підприємств хлібопекарської промисловості

Волинської та Рівненської областей за 1999–2003 роки1

Показники | Середня вартість

основних засобів,

тис. грн. | Середня величина

економічного

показника | Абсолютне відхилення

від середнього показника | Відносне відхилення

від середнього показника, %

65,8–1227,0 | 1227,0–3549,4 | 3549,4–7039,2

І групи | ІІ групи | ІІІ групи | І групи | ІІ групи | ІІІ групи

Кількість підприємств | 15 | 17 | 5 | 37

Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн. | 593,7 | 1563,1 | 5723,7 | 1732,3 | -1138,6 | -169,2 | 3991,4 | -65,3 | -9,8 | 230,4

Обсяг виробництв-ва продукції, тис. грн. | 751,6 | 894,2 | 8295,8 | 1836,6 | -1085,0 | -942,4 | 6459,2 | -59,1 | -51,3 | 351,7

Чистий прибуток,

тис. грн. | 48,0 | 48,0 | 198,4 | 68,3 | -20,3 | -20,3 | 130,1 | -29,7 | -29,7 | 190,5

Чиста додана вартість, тис. грн. | 169,0 | 199,4 | 1229,7 | 326,3 | -157,3 | -126,9 | 903,4 | -48,2 | -38,9 | 276,9

Валова додана вартість, тис. грн. | 184,8 | 242,2 | 1367,5 | 371,0 | -186,2 | -128,8 | 996,5 | -50,2 | -34,7 | 268,6

Отримано на 1 грн. середньорічної вартості основних засобів, грн.:

- продукції | 1,27 | 0,57 | 1,45 | 1,06 | 0,21 | -0,49 | 0,39 | 19,8 | -46,2 | 36,8

- чистого прибутку | 0,08 | 0,03 | 0,04 | 0,04 | 0,04 | -0,01 | 0,00 | 100,0 | -25,0 | 0,00

- чистої доданої вартості | 0,29 | 0,13 | 0,22 | 0,19 | 0,10 | -0,06 | 0,03 | 52,6 | -31,6 | 15,8

- валової доданої вартості | 0,31 | 0,16 | 0,24 | 0,21 | 0,10 | -0,05 | 0,03 | 47,6 | -23,6 | 14,3

1Примітка. Розраховано на основі звітів підприємств хлібопекарської промисловості Волинської та Рівненської областей.

Аналіз впливу кількісних і якісних важелів трудових ресурсів на ефективність їх використання на підприємствах хлібопекарської промисловості Волинської та Рівненської областей (табл. 2), показав, що підприємства галузі (59,5%) мають середню чисельність працівників (55 осіб), які забезпечують обсяг виробництва 599,2 тис. грн. та чистий прибуток – 33,8 тис. грн.

Таблиця 2

Ефективність використання ресурсів робочої сили

підприємств хлібопекарської промисловості

Волинської та Рівненської областей за 1999-2003 роки1

Показники | Середньоспискова чисельність працівників | Середня величина економічного показника | Абсолютне відхилення

від середнього показника | Відносне відхилення

від середнього показника, %

30–96 | 96–202 | 202–467

І групи | ІІ групи | ІІІ групи | І групи | ІІ групи | ІІІ групи

Кількість підприємств | 22 | 10 | 5 | 37

Середньоспискова чисельність працівників, осіб | 55 | 127 | 323 | 111 | -56,0 | 16,0 | 212,0 | -50,5 | 14,4 | 191,0

Річний фонд заро-бітної плати пра-цівників, тис. грн. | 100,0 | 272,1 | 924,7 | 258,0 | -158,0 | 14,1 | 666,7 | -61,2 | 5,5 | 258,4

Обсяг виробництва продукції, тис. грн. | 599,2 | 1738,2 | 7478,0 | 1836,6 | -1237,4 | -98,4 | 5641,4 | -67,4 | -5,4 | 307,2

Чистий прибуток,

тис. грн. | 33,8 | 78,4 | 200,2 | 68,3 | -34,5 | 10,1 | 131,9 | -50,5 | 14,8 | 193,1

Чиста додана вартість, тис. грн. | 133,8 | 350,5 | 1124,9 | 326,3 | -192,5 | 24,2 | 798,6 | -59,0 | 7,4 | 244,7

Валова додана вартість, тис. грн. | 156,5 | 393,9 | 1269,0 | 371,0 | -214,5 | 22,9 | 898,0 | -57,8 | 6,2 | 242,1

На одного працівника за рік отримано, грн.:

- продукції | 10894,5 | 13686,6 | 23151,7 | 16545,9 | -5651,4 | -2859,3 | 6605,8 | -34,2 | -17,3 | 39,9

- чистого прибутку | 614,5 | 617,3 | 619,8 | 615,3 | -0,8 | 2,0 | 4,5 | -0,1 | 0,3 | 0,7

- чистої доданої вартості | 2432,7 | 2759,8 | 3482,6 | 2939,6 | -506,9 | -179,8 | 543,0 | -17,2 | -6,1 | 18,5

- валової доданої вартості | 2845,5 | 3101,6 | 3928,8 | 3342,3 | -496,8 | -240,7 | 586,5 | -14,9 | -7,2 | 17,6

Середньомісячна заробітна плата одного працівника, грн. | 151,5 | 178,5 | 238,6 | 193,7 | -42,2 | -15,2 | 44,9 | -21,8 | -7,8 | 23,2

1Примітка. Розраховано на основі звітів підприємств хлібопекарської промисловості Волинської та Рівненської областей.

За рахунок цього річний виробіток працівника згаданих підприємств становить 10,9 тис. грн. Це найнижчий показник у галузі, оскільки підприємства, які мають середню чисельність 127 осіб і 323 особи, отримують відповідно на 2,8 тис. грн. і 12,3 тис. грн. більше продукції. Відповідно до цього середні та великі підприємства мають більший виробіток і є прибутковими.

За трудовими показниками у дисертаційній роботі розроблена модель множинної регресії, розв’язок якої показав, що найсуттєвіший позитивний вплив на результативні показники ефективності використання ресурсного потенціалу чинить підвищення річного виробітку працівника. При збільшенні його величини на 1 тис. грн. валова додана вартість на 1 працівника збільшиться на 3,1 тис. грн.

Найсуттєвіший неґативний вплив чинить рух трудових ресурсів. При підвищенні коефіцієнта плинності на 1% валова додана вартість знижується на 15,3 грн. на 1 працівника, при цьому резерв становить 766,5 грн. валової доданої вартості на 1 працівника. В дисертаційній роботі особливу увагу приділено ролі матеріальних ресурсів у формуванні та зростанні показників ефективності. На основі аналітичного групування досліджуваних підприємств здійснено факторний аналіз впливу чинників на ефективність використання матеріальних ресурсів (матеріаломісткість, енергомісткість, часткові показники ефективності використання матеріальних ресурсів).

Хлібопекарське виробництво матеріаломістке, й аналіз це підтвердив: 40,5% підприємств мають найбільшу питому вагу матеріальних витрат в собівартості продукції, їх рентабельність складає 8,1%.

При складанні моделі множинної лінійної реґресії було включено такі факторні ознаки:

– питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції, % (Х1);

– питома вага заробітної плати у собівартості продукції, % (Х2);

– питома вага амортизаційних витрат у собівартості продукції, % (Х3);

– питома вага витрат на електроенергію у матеріальних витратах, % (Х4);

– питома вага продукції харчової промисловості у матеріальних витратах, % (Х5);

– питома вага витрат всієї енергії у матеріальних витратах, % (Х6).

У результаті обробки даних отримано таке рівняння множинної лінійної регресії:

,

де У25 – матеріальні витрати на 1 грн. валової доданої вартості, грн.

За результатами розробленої моделі множинної лінійної регресії взаємозв’язку показників ефективності використання матеріальних ресурсів встановлено:

а) зміна питомої ваги витрат на електроенергію у матеріальних витратах впливає позитивно. Зниження її рівня на 10% знижує рівень матеріальних витрат на 1 грн. валової доданої вартості на 0,8 коп.;

б) збільшення питомої ваги витрат харчової промисловості у матеріальних витратах впливає найбільш неґативно. При її збільшенні на 10% матеріальні витрати в собівартості продукції підвищуються на 0,35 грн.

Таким чином, проаналізувавши елементи ресурсного потенціалу підприємств хлібопекарської промисловості, ми визначили комплексні резерви засобів праці, предметів праці та трудових сил.

У третьому розділі – “Основні напрями удосконалення методики аналізу ефективності використання ресурсного потенціалу” – досліджено взаємозв’язок між показниками, що характеризують ресурсний потенціал підприємства з показниками його фінансового стану, запропоновано модель ціноутворення основних соціально-важливих видів хліба, розроблено оптимальну структуру ресурсного потенціалу для дрібних, середніх та великих підприємств залежно від економічної стратегії розвитку.

У дисертаційній роботі проведено кореляційний аналіз взаємозв’язку між показниками ефективності використання ресурсного потенціалу та фінансового стану підприємства. Найбільш сильний зв’язок є між середньорічною вартістю основних засобів та коефіцієнтом використання виробничої потужності і чистим прибутком та валовою доданою вартістю.

За якісними ознаками найсуттєвіший позитивний вплив на розмір чистого прибутку та валової доданої вартості чинить підвищення фондовіддачі й продуктивності праці.

На основі розрахунків виявлено та визначено загальний резерв підвищення ефективності виробництва продукції. Він становить 22,5 тис. грн., що дало змогу розробити прогнозні рішення рівня ефективності використання ресурсного потенціалу хлібопекарської промисловості за допомогою дослідження взаємозв’язку між ціною борошна та ціною хліба.

На основі даних про оптові й відпускні ціни на борошно та хліб розроблено моделі ціноутворення хліба пшеничного (білого) і житньо-пшеничного (чорного). Результати дослідження показали: якщо оптова ціна 1 кг борошна пшеничного І ґатунку збільшиться на 1 грн., оптова ціна 1 кг хліба пшеничного – на 0,56 грн., а відпускна на 0,69 грн.; то ціна хліба пшеничного (білого) зросте більше, ніж у півтора рази.

Відпускна ціна на хліб чорний підвищиться з подорожчанням борошна пшеничного на 1 грн. на 0,49 грн., а борошна житнього на 0,29 грн. Із подорожчанням борошна пшеничного і житнього на 1 грн. відпускна ціна на хліб житньо-пшеничний зросте на 78 коп.

Досліджуючи й оптимізуючи структуру основних елементів ресурсного потенціалу відповідно з отриманих заходів, було згруповано підприємства хлібопекарської промисловості за обсягом ресурсного потенціалу, відповідно малі, середні та великі підприємства. Кожну групу, яка досліджувалась за математичною (оптимальною) моделлю, проаналізовано за трьома факторними ознаками: отримано чистого прибутку на 1 грн. ресурсного потенціалу; отримано суми заробітної плати й амортизаційних відрахувань на 1 грн. ресурсного потенціалу і валової доданої вартості на 1 грн. ресурсного потенціалу.

Залежно від економічної стратегії кожного з підприємств оптимізацію структури ресурсного потенціалу проведено за трьома напрямками.

Перший напрямок стосувався підприємств, які мають за мету отримання найбільших прибутків без вкладення коштів на розширення, модернізацію, встановлення нових технологічних ліній, тобто отримання при оптимальній структурі ресурсного потенціалу найбільшого чистого прибутку. Другий напрямок стосувався підприємств, які не бажають надалі розвиватись, і виробництво спрямовано лише на виплату заробітної плати й сплати амортизаційних відрахувань. Третій напрямок оптимізації був спрямований на дослідження підприємств, які зацікавлені в розширенні виробництва, реконструкції та модернізації технологічного обладнання, при цьому отримуючи дохід за вироблену продукцію.

У результаті проведеної оптимізації отримано 9 моделей. Кожну з моделей розраховано на оптимізацію чистого прибутку, суми заробітної плати й амортизаційних відрахувань та валової доданої вартості на малих, середніх та великих підприємствах.

Математична модель, що передбачає оптимальну структуру ресурсного потенціалу малих підприємств для досягнення найвищого чистого прибутку (табл. 3) показала, що питома вага основних засобів має бути 55,9%, оборотних засобів – 37,3%, а трудових ресурсів – 6,8%. При такій структурі ресурсного потенціалу малі підприємства можуть отримати чистий прибуток 0,004 грн. на 1 грн. ресурсного потенціалу.

Аналіз діяльності малих підприємств хлібопекарської промисловості показав, що фактичний рівень збитку становив (-0,016 грн.) на 1 грн. ресурсного потенціалу, а при оптимальній структурі підприємства отримували б прибуток в розмірі 0,004 грн. на 1 грн. ресурсного потенціалу. Оптимальне значення суми заробітної плати й амортизаційних відрахувань більше за фактичні дані на 0,011 грн. на 1 грн. ресурсного потенціалу.

Таблиця 3

Порівняльна структура фактичного та оптимального рівня

ресурсного потенціалу малих, середніх та великих підприємств

хлібопекарської промисловості Волинської та Рівненської областей

Елементи

ресурсного

потенціалу | Чистий

прибуток | Сума заробітної плати та амортизаційних відрахувань | Валова

додана вартість

Фактичне

значення | Оптимальне

значення | Фактичне

значення | Оптимальне

значення | Фактичне

значення | Оптимальне

значення | Малі підприємства | Основні засоби, % | 63,9 | 55,9 | 63,9 | 50,1 | 63,9 | 53,2

Оборотні засоби, % | 29,8 | 37,3 | 29,8 | 40,8 | 29,8 | 38,7

Трудові ресурси, % | 6,2 | 6,8 | 6,2 | 9,1 | 6,2 | 8,1

Розмір результативного показника на 1 грн. ресурсного потенціалу | -0,016 | 0,004 | 0,080 | 0,091 | 0,064 | 0,095

Середні підприємства | Основні засоби, % | 66,2 | 50,8 | 66,2 | 555,7 | 66,2 | 54,8

Оборотні засоби, % | 25,7 | 42,3 | 25,7 | 37,2 | 25,7 | 37,7

Трудові ресурси, % | 6,2 | 6,9 | 6,2 | 7,1 | 6,2 | 7,5 | Розмір результативного показника на 1 грн. ресурсного потенціалу | 0,025 | 0,029 | 0,063 | 0,076 | 0,088 | 0,106 | Великі підприємства | Основні засоби, % | 48,7 | 49,1 | 48,7 | 45,2 | 48,7 | 47,7 | Оборотні засоби, % | 46,4 | 47,0 | 46,4 | 48,7 | 46,4 | 47,9 | Трудові ресурси, % | 4,9 | 3,9 | 4,9 | 6,1 | 4,9 | 4,4 | Розмір результативного показника на 1 грн. ресурсного потенціалу | 0,009 | 0,013 | 0,074 | 0,084 | 0,083 | 0,104 |

Одним із основних показників діяльності підприємства є валова додана вартість, що об’єднує суму чистого прибутку, заробітної плати й амортизаційних відрахувань. Застосований метод математичного моделювання для малих підприємств показав, що оптимальне значення значно більше від фактичного розміру валової доданої вартості на 1 грн. ресурсного потенціалу. Фактичний рівень становить 0,064 грн., а оптимальний – 0,095 грн., що на 0,03 грн. більше, ніж фактично.

Аналіз діяльності середніх підприємств показав, що при отриманні чистого прибутку 0,029 грн. на 1 грн. ресурсного потенціалу, його елементи мають становити: 50,8% - основні засоби; 42,3% – оборотні засоби; 6,9% – трудові ресурси. Отже, оптимальний розмір чистого прибутку переважає фактичний його рівень на 0,004 грн. на 1 грн. ресурсного потенціалу, а фактичний рівень суми заробітної плати й амортизаційних відрахувань на 1 грн. ресурсного потенціалу на 0,012 грн. менше, ніж оптимальне значення.

Розрахована оптимальна модель структури ресурсного потенціалу для великих підприємств галузі показала, що вони отримають прибуток 0,013 грн. на 1 грн. ресурсного потенціалу, що на 0,07 грн. більше від фактичного значення показника, а суми заробітної плати й амортизаційних відрахувань на 0,01 грн. більші, ніж при фактичній структурі.

Результати обробки інформації та застосовані методи математичного (оптимального) моделювання показали величину чистого прибутку, суми заробітної плати й амортизаційних відрахувань, а також величину валової доданої вартості, які можуть отримати підприємства з низьким, середнім та високим рівнем ресурсного потенціалу, що значно більші за фактично розрахованим рівнем.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і запропоноване нове вирішення проблеми, що полягає в теоретичному обґрунтуванні шляхів удосконалення методики аналізу ефективності використання ресурсного потенціалу підприємств, й дає змогу подати наступні рекомендації і пропозиції.

1. Узагальнення теоретичних і практичних підходів до розуміння економічної суті категорій “виробничий потенціал”, “ресурсний потенціал” дозволяє трактувати ресурсний потенціал як комплекс наявних на конкретну дату в суспільному виробництві засобів виробництва та трудових ресурсів і відповідної їм системи управління. Таке визначення у порівнянні з тим, що дається у науковій літературі більш чітко визначає місце та роль ресурсного потенціалу у формуванні господарських взаємовідносин на підприємствах.

2. У сучасних умовах розвитку України є необхідність аналітичного вивчення причин і результатів ефективності використання ресурсного потенціалу. Залежно від цільових потреб користувачів інформації запропоновано нову класифікаційну групу в складі поняття “потенціал” за рівнем управління. За цією ознакою слід розрізняти: потенціал національної економіки; галузевий потенціал; реґіональний потенціал; потенціал підприємства; потенціал структурних підрозділів.

Систематизація всіх типів класифікації забезпечує вибір оптимального з урахуванням ознак, принципів, мети класифікації.

3. Використання економічної інформації у процесі аналізу на підприємствах хлібопекарської промисловості може бути успішним лише за умов вироблення чіткої системи показників, що характеризують ефективність використання ресурсного потенціалу залежно від сформульованої мети аналізу. З цією метою доповнена система показників ефективності: рівень чистого прибутку, чистої та валової доданої вартості на 1 грн. основних засобів, матеріальних і трудових ресурсів.

4. Цифровий аналіз дозволив встановити взаємозв’язок між виробництвом хліба та факторами, що впливають на його зміну (зміна обсягу споживання продукції хлібопекарської промисловості та зміна чисельності населення, яке споживає цю продукцію), що дозволяє рекомендувати розроблену методику аналізу на підприємствах галузі.

5. Оцінка ефективності використання трудових ресурсів на основі діючої методики аналізу та авторського її доповнення, а також проведений факторний і кореляційний аналіз, дозволили встановити, що показники ефективності використання трудових ресурсів є найвищими на підприємствах із великим обсягом виробництва. Цьому сприяють, по-перше, набір висококваліфікованої робочої сили при нових технологіях обробки сировини й автоматизації виробничого процесу, по-друге, раціональне і повне використання робочого часу працівниками підприємства, по-третє, високий рівень фондо- і техноозброєності праці, по-четверте, незначний рух трудових ресурсів при більшому прийнятті й меншому звільненні працівників на 11,1%. Найефективніше використовують трудовий потенціал великі підприємства галузі. Малі ж підприємства, які виготовляють продукцію лише на замовлення, не маючи сучасних технологій виробництва й утримуючи не велику чисельність персоналу, виготовляють у малих обсягах продукцію, виплачують найнижчу середньомісячну заробітну плату, мають високі показники руху трудових ресурсів і неефективно використовують робочий час. Аналіз показав, що на цих підприємствах найгірші результативні показники ефективності використання трудових ресурсів.

6. Аналітичне групування підприємств та факторний аналіз матеріальних ресурсів показав, що хлібопекарське виробництво матеріаломістке. 40,5% підприємств мають найбільшу питому вагу матеріальних витрат у собівартості продукції, і вони є рентабельними (8,1%), а з низькою – збиткові (-16,9%). Позитивний вплив чинить зміна питомої ваги витрат на електроенергію у складі матеріальних витрат. Зниження її рівня на 10% знижує рівень матеріальних витрат на 1 грн. валової доданої вартості на 0,8 коп. Найбільший негативний вплив чинить

збільшення питомої ваги витрат харчової промисловості у складі матеріальних витрат. При її збільшенні на 10% матеріальні витрати в собівартості продукції підвищуються на 0,35 грн.

7. Специфічне ринкове середовище України зумовило суперечливе ставлення до цінової політики на ринку хліба та хлібобулочних виробів. З огляду на це посилюється роль аналітичних досліджень при формуванні цін. Запропоновано застосовувати модель ціноутворення, за якою при збільшенні оптових цін на борошно І ґатунку на 1 грн. оптова ціна на хліб І ґатунку (білого) збільшиться на 56 коп. Якщо технологія виробництва хліба житньо-пшеничного не буде змінюватись, а залишиться в діючих пропорціях, то зі збільшенням оптової ціни на борошно пшеничне і житнє оптова ціна 1 кг хліба чорного підвищиться на 0,64 грн. Проте є тенденція збільшення частки борошна житнього у чорному хлібі, оскільки оптова ціна на це борошно значно менша, ніж на борошно пшеничне І ґатунку. Отже, зі зміною пропорції зміниться і ціна хліба, він стане дешевшим.

8. Прийняття управлінських рішень в умовах антикризового стану