НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

ТРОБЮК ВІКТОР ІВАНОВИЧ

УДК 159.9:355.23

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ПРОФІЛАКТИКИ

НЕСТАТУТНИХ ВЗАЄМОВІДНОСИН У ПЕРВИННИХ ВІЙСЬКОВИХ КОЛЕКТИВАХ

Спеціальність 19.00.09 - психологія діяльності в особливих умовах

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Хмельницький – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служба України.

Науковий керівник – кандидат психологічних наук

Карпілянський Дмитро Анатолійович,

Адміністрація Державної прикордонної служби України,

начальник відділу професійного добору

та психологічного забезпечення.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор

Тімченко Олександр Володимирович,

Харківський університет внутрішніх справ України,

кафедра загальної та експериментальної психології, доцент кафедри;

кандидат психологічних наук, доцент

Назаров Олег Олександрович,

Науково-методичний центр МНС України, начальник центру.

Провідна установа – Інститут психології імені Г. С. Костюка АПН України, лабораторія вікової фізіології, м. Київ.

Захист відбудеться “ 8 ” червня 2005 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, 29003, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (29003, м. Хмельницький-3, вул. Шевченка, 46).

Автореферат розісланий “ 4 ” травня 2005 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат психологічних наук В. В. Журавльов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

В Україні з моменту отримання незалежності та створення власних Збройних Сил й інших військових формувань питанням зміцнення військової дисципліни і підтримання правопорядку надається першочергове значення. Вже в перших законодавчих актах з військових питань актуальними визначено вимоги до військовослужбовців щодо дотримання встановлених правил і норм поведінки.

Відмова від догматичних моральних підвалин, що існували раніше, останнім часом спричинила зростання рівня, хвилю низької моральності, бездуховності та нігілізму. За цих умов особливо вразливою є молодь, тому що хвороба, яка вражає суспільство, знаходить собі місце і в армії - в екстремальних умовах військової служби – та виявляється в нестатутних відносинах між військовослужбовцями, в непокорі, зловживанні владою, образі, насильстві, обмеженні прав і приниженні гідності окремих військовослужбовців тощо.

У наш час значно зростає значення військової дисципліни, що обумовлюється такими обставинами: по-перше, корінними змінами в суспільному та економічному житті держави, реформуванні й становленні військових формувань; по-друге, кількісними й якісними змінами у виконанні поставлених перед військовими формуваннями завдань; по-третє, необхідністю формування та розвитку у військовослужбовців високих громадянських, фізичних і психологічних якостей.

Актуальність дослідження. Незважаючи на заходи, які здійснюються командуванням усіх ланок військового управління, у військах не зменшується кількість випадків порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями. Такі негативні явища наносять невиправну шкоду репутації військ правопорядку, викликають справедливе обурення батьків військовослужбовців та негативну реакцію засобів масової інформації.

За останні 5 років у військах скоєно 62 злочини на підставі порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості та 32 злочини на підставі перевищення влади із застосуванням нестатутних заходів впливу щодо підлеглих, з яких 10 вчинили офіцери, 4 – прапорщики, 18 – сержанти. Крім цього 88 військовослужбовців отримали травми внаслідок нестатутних взаємовідносин, з них 13 – тяжкі.

Протягом останнього десятиліття вивченням цих питань активно займаються українські та російські дослідники, які ведуть активні пошуки методів підвищення військової дисципліни, формування необхідних психологічних якостей для успішного виконання службових завдань. Варті уваги праці таких військових дослідників: В. І. Алещенка, М. Й. Варія, Г. С. Грибенюка, Д. В. Іщенка, Д. А. Карпілянського, М. М. Козяра, О. П. Макаревича,  А. В. Петренка, Є. М. Потапчука, О. Д. Сафіна, О. В. Тімченка, Л. М. Уварова, А. І. Черкашина, які з різних точок зору розглядали окремі аспекти зазначеної проблеми.

У центрі уваги військових теоретиків (А. К. Баїнов, Н. Н. Головін, Р. К. Дрейлінг, А. О. Кереновський, Г. А. Леєр, І. В. Медем, Н. Г. Міхневич, А. А. Незнамов та ін.) були дослідження морального чинника, його впливу на бойові можливості військовослужбовців, на ефективність службової діяльності. Різним аспектам психологічного забезпечення діяльності військ присвячені праці таких зарубіжних вчених, як Я. Агрелв, Г. Беленкі, Д. Берк, Р. Габріель, З. Гератеволь, Б. Гіге, Р. Йєркс, Н. Коупленд, Л. Люнгберг, М. Ной, Й. Перре-Жанталь, Е. Соломон, У. Хантер та ін.

Незважаючи на значний інтерес військових дослідників до проблеми попередження нестатутних взаємовідносин серед військовослужбовців, значна кількість питань залишається невивченою. Серед них не достатньо опрацьованими залишаються питання щодо організації та здійснення морально-психологічного забезпечення службово-бойової діяльності військовослужбовців, дослідження динаміки розвитку нестатутних взаємовідносин, обґрунтування індивідуально-групових методів психологічної корекції нестатутних взаємовідносин у первинних військових колективах.

Таким чином, актуальність теми полягає в тому, що її основу складає одна з найбільш негативних проблем, розв’язання якої уможливить значне підвищення рівня профілактики нестатутних взаємовідносин у первинному військовому колективі за допомогою сучасних індивідуально-групових методів їх корекції.

Отже, недостатня теоретична й методологічна розробленість проблеми, потреби командирів в покращенні соціально-психологічного клімату в первинних військових підрозділах, управління соціально-психологічними процесами, що відбуваються у взаємовідносинах військовослужбовців, зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Соціально-психологічні умови профілактики нестатутних взаємовідносин військовослужбовців у первинних військових колективах".

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилось у рамках перспективного плану науково-дослідних робіт Державної прикордонної служби України на 1998-2005 рр. Матеріали дослідження використано при опрацюванні НДР № 201-1302 І – “Рекомендації офіцеру Державної прикордонної служби України щодо організації та проведення виховної роботи в підрозділах ДПСУ”. Тему дисертації затверджено на засідання вченої ради Національної академії Державної прикордонної служби України (НАДПСУ) протокол № 3 від 30 жовтня 2003 року та узгоджено у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні, протокол № 1 від 25 січня 2005 року.

Об’єкт дослідження – міжособистісні взаємовідносини військовослужбовців.

Предмет дослідження – профілактика нестатутних взаємовідносин військовослужбовців у первинних військових колективах.

Мета дослідження - теоретичне та експериментальне вивчення проблеми нестатутних взаємовідносин у первинних військових колективах і розробка соціально-психологічних заходів їх профілактики.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати та уточнити сутність і форми нестатутних взаємовідносин у первинних військових колективах.

2. Виявити та дослідити соціально-психологічні умови виникнення нестатутних взаємовідносин у первинному військовому колективі.

3. Провести експериментальне дослідження динаміки розвитку нестатутних взаємовідносин у первинних військових колективах.

4. Обґрунтувати індивідуально-групові методи психологічної корекції недисциплінованості військовослужбовців і розробити методичні рекомендації військовим керівникам щодо попередження нестатутних взаємовідносин у первинних військових колективах.

Теоретичну та методологічну основу дослідження склали:

положення, пов’язані з розробленою у вітчизняній психології теорії єдності психіки і діяльності (Л. С. Виготський, О. М. Леонтьєв, С. Д. Максименко, С. Л. Рубінштейн, Т. С. Яценко й ін.); системно-антропоцентрична концепція психологічного проектування діяльності (Л. М. Балабанові, В. А. Друзь, Б. Ф. Ломов, Г. В. Суходольський, й ін.); принцип системного підходу в психології (Г. О. Балл, С. П. Бочарова, Г. К. Середа, З. Д. Шадріков й ін.); системно-структурний підхід до особистості (Б. Г. Ананьєв, П. К. Анохін, В. С. Мерлін, В. О. Семиченко, Л. Ф. Шестопалова й ін.); системно-структурний підхід до вивчення психологічної готовності (О. Д. Ганушкін, М. І. Д?яченко, Л. С. Нерсесян, В. М. Пушкін, Д. М. Узнадзе й ін.); системно-структурний підхід до аналізу професійної діяльності (О. М. Бандурка, О. К. Дусавицький, О. Ф. Іванова, В. С. Медведєв, В. Д. Небиліцин, О. Д. Сафін й ін.).

Для вирішення поставлених завдань використано комплекс взаємодоповнюючих теоретичних та емпіричних методів дослідження:

1. Теоретичний аналіз філософських, психологічних і педагогічних досліджень проводився з метою уточнення сутності і структури нестатутних взаємовідносин у первинних військових колективах.

2. Констатуючий експеримент здійснено з метою системно-психологічного аналізу особливостей виникнення нестатутних взаємовідносин військовослужбовців у первинних військових колективах, виявлення динаміки і психологічних механізмів попередження нестатутних взаємовідносин у процесі службово-бойової діяльності: опитування (анкетування, інтерв’ювання, бесіда), обсерваційні методи (пряме, опосередковане і включене спостереження), тестування та ін.

3. Формуючий експеримент реалізовано з метою перевірки ефективності впливу запропонованих психологічних умов, засобів (групових дискусій, аналізу конкретних ситуацій, рольових, ділових ігор, вправ із формування навичок індивідуальної емоційно-вольової саморегуляції та ін.) на процес попередження та профілактики нестатутних взаємовідносин у первинних військових колективах.

4. Методи математичної статистики застосовано для опрацювання отриманих даних і встановлення кількісних залежностей між досліджуваними явищами і процесами.

Експериментальна база дослідження. Дослідження за темою дисертації проводилось поетапно на базі Західного територіального управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України: військові частини 3007, 3008, 3053.

Наукова новизна одержаних результатів.

Уперше:

· визначено та експериментально перевірено соціально-психологічні умови профілактики нестатутних взаємовідносин у військових колективах;

· виявлено чинники, які створюють умови для виникнення нестатутних взаємовідносин серед військовослужбовців.

Уточнено:

· сутність і форми нестатутних взаємовідносин у військових колективах;

· індивідуально-групові засоби психологічної корекції недисциплінованості військовослужбовців.

Удосконалено:

· зміст методичних рекомендацій військовим керівникам щодо попередження нестатутних взаємовідносин у первинних військових колективах.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці рекомендацій щодо покращання соціально-психологічного клімату в первинних підрозділах та удосконаленні управління соціально-психологічними процесами, що відбуваються у взаєминах військовослужбовців.

Наше дослідження не лише окреслює коло першочергових завдань, які потребують вирішення в межах військової дисципліни, а й надає обґрунтовані рекомендації для цілеспрямованої діяльності керівників різних рівнів.

Розроблені в дисертації методичні рекомендації керівникам різних рівнів щодо профілактики, попередження та виявлення нестатутних взаємовідносин у первинних військових колективах, покращання соціально-психологічного клімату, а також діагностики і коригування негативних психологічних станів у військовослужбовців впроваджено у навчально-виховний процес військових частин 3007 (акт реалізації від 3 січня 2005 року), 3008 (акт реалізації від 8 грудня 2004 року), 3053 (акт реалізації від 25 листопада 2004 року).

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження апробовано на міжнародній конференції “Актуальні проблеми роботи з персоналом в органах внутрішніх справ” (17-18 червня 1999 р., м. Харків), на науково-практичній конференції “Психолого-педагогічні основи формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної діяльності у військах згідно з вимогами колегії Держкомкордону від 9. 07. 98 р.” (23 жовтня 1998 р., м. Хмельницький).

Узагальнені результати дослідження обговорено на спільному засіданні кафедр озброєння та стрільби і педагогіки та психології Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, протокол № 1 від 12.01.2004 р., де одержали позитивні оцінки та були рекомендовані до захисту.

Публікації за темою дисертації. За матеріалами дослідження автором видано 7 наукових праць, з них 5 - у провідних фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний текст дисертації викладено на 176 сторінках. Ілюстрований матеріал подано в 16 таблицях і на 30 рисунках, які займають 13 сторінок тексту. Бібліографія містить 221 найменування, 9 з яких - іноземною мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету та завдання, розкрито методологічну основу дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію дисертації та впровадження її результатів у практику, а також дані щодо публікації і структури дисертації.

У першому розділі - "Теоретичний аналіз проблеми нестатутних взаємовідносин у військових колективах" - проаналізовано світовий і вітчизняний досвід профілактики нестатутних взаємовідносин у первинних військових колективах. Це дало змогу зробити висновок, що порушення статутних взаємовідносин військовослужбовців належить до понять, які характеризують морально-психологічний бік службово-бойових можливостей військ.

У працях Платона, Аристотеля, Ксенофонта, Плутарха та інших давньогрецьких, а також давньоримських філософів, істориків і полководців знайшли відбиток і широко розповсюджувалися вже в той час певні принципи дисципліни, які на сьогодні стали здобутком загальнолюдської культури. В найбільш концентрованому вигляді вони представлені Ксенофонтом. Цей автор під дисципліною розумів головним чином “добрий військовий порядок”, допускаючи й інші трактування, наприклад: “покора законній владі”, “право воєначальника карати неслухняних”. Він вбачав у дисципліні першочергову соціальну цінність. Психологічні джерела дисципліни Ксенофонт передбачав: в громадській реакції на стан порядку у військах; в розумінні кожним воїном і громадянином, що дисципліна – це його особисте благо, “в мистецтві воєначальника дисциплінувати підлеглих, насамперед, переконанням, а також і суворістю, у взаємній відповідальності воїнів за дисципліну одного перед іншим”.

Різним аспектам психологічного забезпечення діяльності військ присвячені праці таких зарубіжних вчених як Я. Агрелв, Г. Беленкі, Д. Берк, Р. Габріель, З. Гератеволь, Б. Гіге, Р. Йєркс, Н. Коупленд, Л. Люнгберг, М. Ной, Й. Перре-Жанталь, Е. Соломон, У. Хантер та ін.

Протягом останнього десятиріччя вивченням цих питань активно займаються як українські, так і російські дослідники: М. Й. Варій, Г. С. Грибенюк, Д. В. Іщенко, Є. М. Потапчук, О. Д. Сафін, Ю. І. Сердюк,  О. В. Тімченко, В. Г. Уткін, В. В. Ягупов, Ю. В. Ярошок, які ведуть активні пошуки шляхів підвищення рівня військової дисципліни, формування необхідних психологічних якостей для успішного виконання службових завдань.

Автором було встановлено, що до нестатутних взаємовідносин у сучасних документах та в органах військового управління належать наруга та знущання серед військовослужбовців первинних підрозділів і товаришів по службі, до яких тісно приєднуються викривлення дисциплінарної практики посадовими особами у ставленні до підлеглих. Уточнення сутності понять "наруга" та "знущання" показує, що це синоніми, які позначають зле висміювання будь чого, глузування, зневагу, образливий проступок.

Результати проведеного дослідження свідчать, що нестатутні взаємовідносини – цілісне негативне соціально-психологічне явище, яке слід розглядати як в широкому, так і у вузькому розумінні. У першому випадку до нестатутних зараховують будь-які взаємовідносини, що загострюються безкарністю щодо протиправних дій, посягання військовослужбовців будь-яких категорій чи груп на особистість і права товаришів по службі. У другому до них належать будь-які посягання серед особового складу строкової служби незалежно від субординації, тому що через історичні обставини, соціально-психологічні особливості воїнів, їхньої життєдіяльності саме серед цієї категорії військовослужбовців вони є найбільш поширеними і нестерпними.

За результатами дослідження встановлено, що найпоширенішими формами прояву нестатутних взаємовідносин є:

· моральне або фізичне гноблення більш слабких у групі новачків;

· відверте паразитування безсовісних за рахунок покірних – примушування до виконання різних примх, перекладання на них обов’язків у службі і в побуті, вимагання грошей, речей, продуктів, предметів обмундирування, випинання регіональних, національних або інших особливостей, забобонів та пов’язані з цим сутички, бійки;

· надмірна вимогливість старших по службі і молодших командирів, що принижує особисту гідність військовослужбовців,

· спричинення нервових зривів, перенесення на товаришів по службі негативних емоцій, викликаних нестерпною для себе ситуацією;

· розправи над кривдниками.

Як показали результати дослідження, чинники виникнення нестатутних взаємовідносин є різними: поодинокі, індивідуальні або групові викривлені способи самоствердження, поведінки, взаємодії, негативні звички, хибні традиції груп, підрозділів, нервові зриви і реактивні стани воїнів, що призводять до приниження ними особистої гідності товаришів по службі. Частіше це виявляється у ставленні до нових членів груп підрозділів, військовослужбовців, які чимось відрізняються від інших та не можуть протистояти кривдникам або не знаходять достатнього захисту від посадових осіб та товаришів по службі. Особливість того, що відбувається, полягає в тому, що поодинокі випадки швидко переростають у групові звички, хибні традиції. Оскільки в основі нестатутних взаємовідносин є потреба, необхідність організувати взаємодію в залежності від переважаючої розбещеності та можливостей її реалізації, їм притаманна багатоваріантність форм прояву. Якщо боротьба з ними не порушує суті явища, системи зумовлюючих його причин, то одна форма без зусилля змінюється на іншу. Змінюються й ознаки посягань, в яких чітко відображаються різні протиріччя, що існують в країні загалом і в регіонах призову молоді зокрема, а також можливості їх прояву в конкретних підрозділах, частинах.

У другому розділі – “Експериментальне дослідження динаміки розвитку нестатутних взаємовідносин у первинному військовому колективі” – розкрито сутність організації експериментального дослідження, відображено властиві ознаки виникнення нестатутних взаємовідносин серед особового складу підрозділу, а саме його якісну специфіку, кількісною величиною визначено коефіцієнт психологічної рівноваги у підрозділі, в якому відображаються конкретні соціально-психологічні умови нестатутних взаємовідносин, що зумовлені полярністю взаємин у первинному військовому колективі.

Плануючи й організовуючи експериментальну роботу, ми враховували, що об’єктом керованих впливів у процесі організації профілактики нестатутних взаємовідносин є особистість і групи, що розвиваються та вдосконалюються, формування яких в умовах Збройних Сил України та інших військових формувань мають чітко виражену військову спрямованість. Тому під час розробки технології психологічного впливу ми прагнули досягти такої мети: здійснити діагностику вихідних позицій розвитку нестатутних взаємовідносин у підрозділі; здійснити руйнування (деструкцію) блокуючих негативних психологічних бар’єрів у підлеглого, які перешкоджають профілактиці нестатутних взаємовідносин; здійснити конструювання нових особистісних позицій військовослужбовців первинних військових колективів щодо дисциплінованості та недопущення нестатутних взаємовідносин.

Метою експериментальної роботи було встановлення значущих організаційних соціально-психологічних умов профілактики нестатутних взаємовідносин, активізація психологічного впливу військових керівників на підлеглих.

Відповідно до мети було визначено такі завдання:

· визначення загальної кількості нестатутних взаємовідносин за період, який досліджується, за роками, підрозділами, службами і категоріями особового складу;

· вивчення й аналіз закономірностей, умов і причин виникнення нестатутних взаємовідносин під час службово-бойової діяльності;

· систематизована фіксація, а також квантифікація отриманих даних, і на основі цього виявлення психологічних складових у випадках порушення статутних взаємовідносин військовослужбовцями;

· виявлення чинників і умов, що знижують рівень конфліктів в малих групах у підрозділах;

· визначення і порівняльний аналіз типових порушень статутних взаємовідносин військовослужбовців;

· виявлення особистісних психологічних особливостей і якостей, які обумовлюють закономірності нестатутних взаємовідносин;

· розробка методичних рекомендацій військовим керівникам щодо профілактики нестатутних взаємовідносин у первинних військових колективах.

Комплексна методика експериментального дослідження являла собою сукупність взаємопов’язаних методів: констатуючого експерименту першого і другого порядку; формуючого експерименту; спостереження; бесіда; опитування; тестування; аналізу документів; рейтингу та самооцінки; узагальнення незалежних характеристик; експертної оцінки тощо.

На констатуючому етапі дослідження оцінювались особливості організації психологічного впливу військових керівників на підлеглих, ступінь сформованості певних якостей суб’єктів впливу, необхідні організаційні умови та техніки застосування психологічного впливу військових керівників на підлеглих.

В експерименті взяли участь 224 військовослужбовці різних категорій (7 офіцерів, 12 прапорщиків, 30 військовослужбовців за контрактом та 175 військовослужбовців строкової служби), яких без спеціального добору було поділено на 4 експериментальні та 4 контрольні групи. Комплектування контрольних та експериментальних груп було здійснено на початковій стадії планування експерименту з дотриманням усіх умов репрезентативності.

Таким чином, за основними якісними показниками експериментальні та контрольні групи характеризувалися, в основному, однаково, що забезпечило досить високу об’єктивність вихідних положень для проведення експериментальної роботи. Крім цього, було враховано й інші чинники: узгодженість керівництва військових керівників експериментальних і контрольних груп, планування й організація ними службово-бойової діяльності, наявність єдиних документів, що регламентують цю діяльність, та інші чинники.

Перед початком формуючого експерименту з усіма його учасниками було проведено інструктаж, їм було надано спеціально розроблений методичний матеріал щодо виконання програмних експериментальних установок.

Організаційно реалізацію методів профілактики нестатутних взаємовідносин здійснено на трьох рівнях: на рівні військової частини, на рівні підрозділу та індивідуальному рівні.

До заходів дослідної роботи на рівні військової частини належать такі: визначення й уточнення на підставі вимог керівних документів накопиченого передового досвіду роботи з профілактики порушень статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями та їх коригування; удосконалення змісту та методики проведення навчальних і методичних зборів і семінарів з офіцерським складом військових частин для надання їм науково обґрунтованої професійно-прикладної спрямованості; удосконалення системи морального та матеріального стимулювання офіцерів, які є зразком у навчанні та вихованні військовослужбовців; створення сприятливих організаційних соціально-психологічних умов профілактики нестатутних взаємовідносин військових керівників; забезпечення професійної компетентності різних категорій військових керівників щодо організації та здійснення профілактики нестатутних взаємовідносин.

На рівні військового підрозділу змістом експериментальних заходів є: удосконалення організації та методики проведення занять з бойової та гуманітарної підготовки з особовим складом; науково-методичне забезпечення роботи з вивчення, узагальнення та поширення передового досвіду щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку, профілактики правопорушень; здійснення контролю та спостереження за військово-службовцями з „групи ризику”; здійснення добору особового складу варт, військових нарядів за їх психологічною сумісністю; отримання інформації про соціально-психологічні резерви підвищення продуктивності спільної служби у вартах, військових нарядах; створення у військових підрозділах здорового морально-психологічного клімату, який би сприяв значному зменшенню соціально негативних явищ – порушень статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями.

На індивідуальному рівні було перевірено можливості задіяних в експериментальній роботі військовослужбовців у сфері попередження нестатутних взаємовідносин. Основну увагу було приділено: зміцненню у військових колективах статутних взаємовідносин; цілеспрямованій повсякденній роботі з військового, правового і морального виховання особового складу; суворому виконанню правил, встановлених законами і військовими статутами; постійній турботі командирів і начальників про поліпшення побуту особового складу; удосконаленню культурного, побутового і медичного обслуговування; боротьбі за моральну чистоту взаємин (негайна реакція на найменші прояви нестатутних взаємовідносин та інших негативних традицій); робота з військовослужбовцями, які мають низький внутрішньо груповий статус, і військовослужбовцями, які є носіями негативних традицій і суб’єктами нестатутних взаємин.

Під час констатуючого експерименту, ми спостерігали суттєві позитивні зміни в експериментальних групах (табл. 1).

Таблиця 1

Підсумкові результати динаміки виникнення нестатутних взаємовідносин наприкінці експерименту

Полярність груп | позитивна | більш пози-тивна, ніж негативна | невизна-чена | більш негативна, ніж пози-тивна | негативна

Рангова група | Експери-ментальна

група | 13,6 | 28,8 | 48,9 | 8,2 | 0,5

Контрольна

група | 9,3 | 19,5 | 34,2 | 30,4 | 6,6

Різниця отриманих даних | +4,3 | +9,3 | +14,7 | -22,2 | -6,1

Формальна група | Експери-ментальна

група | 11,7 | 22,6 | 56,5 | 7,3 | 1,9

Контрольна

група | 7,1 | 13,3 | 59,2 | 15,6 | 4,8

Різниця отриманих даних | +4,6 | +9,3 | -2,7 | -8,3 | -2,9

Неформальна група | Експери-ментальна

група | 14,2 | 23,5 | 50,5 | 6,2 | 2,7

Контрольна

група | 8,3 | 12,2 | 57,2 | 14,3 | 3,8

Різниця отриманих даних | +5,9 | +11,3 | -6,7 | -8,1 | -1,1

Дані таблиці показують, що кількість проявів нестатутних взаємовідносин наприкінці експерименту у ранговій експериментальній групі знизилась на 15,5%, а у контрольній лише на 5,3%. У формальній експериментальній та контрольній групах зниження складало, відповідно – 13,7% і 4,2%, у неформальній експериментальній та контрольній групах – 12,9% і 4,1%.

Результати формуючого експерименту, як основного методу дослідження, постійно аналізувалися, порівнювалися і доповнювались іншими методами. Серед них ми найчастіше використовували метод спостереження, який давав змогу цілеспрямовано, систематично фіксувати прояви психологічного впливу військових керівників, зміни рівня психічних властивостей підлеглих та покращання взаємовідносин у первинному військовому колективі щодо попередження нестатутних взаємовідносин.

У третьому розділі - "Індивідуально-групові методи психологічної корекції недисциплінованості військовослужбовців і рекомендації щодо профілактики виникнення нестатутних взаємовідносин у військовому колективі" - викладено характерні ознаки профілактики, психологічної корекції та конструктивного попередження нестатутних взаємовідносин у первинному військовому колективі. Чисельні форми і методи зміцнення дисциплінованості військовослужбовця лише тоді дають стійкі і надійні результати, коли вони особисто орієнтовані, спрямовані на позитивний розвиток цієї якості у військовослужбовців. Як свідчить військова практика, процес оволодіння військовослужбовцями специфічною військово-нормативною системою, а також загальною моральністю та законами права супроводжується внутрішніми та міжособистісними конфліктами серед військовослужбовців, які мають інколи драматичні наслідки. Тому необхідна висока психологічна компетентність офіцерів-керівників підрозділів, довірливі взаємовідносини командира і підлеглого, їх товариська співпраця.

На основі результатів експериментального дослідження соціально-психологічних умов профілактики нестатутних взаємовідносин у первинному військовому колективі та аналізу науково-психологічної літератури було з’ясовано, що профілактика нестатутних взаємовідносин у військовому колективі – це організація у військових формуваннях системи заходів, які сприяють попередженню виникнення нестатутних взаємовідносин у військовому колективі. Характерними особливостями цієї роботи є: готовність і прагнення офіцерів боротися з нестатутними взаємовідносинами; вивчення особового складу і стану справ на місцях; усунення недоліків в організації військової діяльності та недопущення будь-яких форм посягань; підвищення згуртованості та психологічної стійкості військового колективу до проявів нестатутних взаємовідносин. В сукупності це дисциплінує схильних до правопорушень військовослужбовців, спонукає до руйнування негативних звичок і хибних традицій колективу. У залежності від гостроти нестатутних взаємовідносин у конкретному колективі в роботі виділяється або недопущення, або в цілому дієве опосередкування взаємовідносин, що поєднуються між собою і спрямовуються на згуртування особового складу.

Як з’ясувалося під час дослідження, способи і прийоми попереджувальної роботи можуть і повинні бути різноманітними. Організаторами у профілактиці нестатутних взаємовідносин можуть стати будь-які посадові особи, самі військовослужбовці в залежності від їх налаштованості, підготовленості, рішучості боротися з нестатутними взаємовідносинами. Але така боротьба, напевне, буде недостатньо ефективною доти, доки цим не займуться безпосередні керівники підрозділів. В результаті дослідно-експериментальної роботи було виявлено, що необхідними соціально-психологічними передумовами для організації ефективної попереджувальної роботи є:

· налаштованість офіцерів-керівників підрозділів на попередження, виявлення нестатутних взаємовідносин та шляхів їх викорінення; соціально-психологічна спрямованість попереджувальної роботи, що базується на необхідності діяльнісного опосередковування взаємовідносин у колективі;

· психологічна компетентність офіцерів з проблеми нестатутних взаємовідносин та шляхів її викорінення; наявність певних навичок отримання й аналізу оперативної об’єктивної соціально-психологічної інформації про стан справ у підрозділах;

· стан внутрішньо-колективних процесів, що дає можливість вжити негайних заходів для усунення недоліків в організації військової діяльності колективу або недопущення фактів нестатутних взаємовідносин; охоплення управлінням всіх сфер військової діяльності на рівні, який забезпечує єдність слова та справи;

· постійне вивчення підлеглих в процесі військової діяльності; індивідуальна робота з ними, особливо з тими військовослужбовцями, які обіймають негативні лідерські або низькі рольові, статусні позиції в колективі. Слід зазначити, що ефективне вирішення проблеми нестатутних взаємовідносин – це формування позитивних традицій та заміна, викорінення хибних традицій. Деякі традиції негативно впливають на соціально-психологічну атмосферу колективу, стримують службову і громадську активність військовослужбовців, нав’язують у підрозділі групівщину, незаконну і аморальну владу, свавілля, консервують пасивне ставлення до служби, бойового навчання, спонукають до непокори посадовим особам, казарменого хуліганства і злочинності, чим створюють психологічну напруженість серед військовослужбовців та порушення статутних взаємовідносин.

У результаті дослідження нами визначено, що дисциплінарна психокорекція має чітку орієнтацію на виправлення конкретного дефекту у психічній структурі дисциплінованості військовослужбовця. Відповідно до складових цієї якості особистості розрізняють напрямки психокорекції. Перший – комплекс індивідуалізованих заходів щодо посилення регулюючої функції психіки, розвитку емоційного самоконтролю та самоуправління, зміцнення володіння собою. Другий – нормативно ціннісна корекція, яка складається із певних корективів до індивідуально-особистісної системи норм еталонів поведінки, яких військовослужбовець дотримується у своїй службі та побуті.

Ця робота поєднує в собі прийоми педагогічної та психологічної діяльності, що реалізується переважно практичними психологами, фахівцями відділу професійно-психологічного добору, офіцерами виховних структур та найбільш досвідченими командирами підрозділів, які мають теоретичну підготовку, добре знають індивідуально-психологічні особливості своїх підлеглих, які мають асоціальну орієнтацію або характеризуються недостатньою внутрішньою організованістю й слабким самоконтролем.

Розроблені методики оцінки рівня попередженості нестатутних взаємовідносин у первинних військових підрозділах потрібно брати за основу діяльності командирам, офіцерам виховних відділів з вивчення стану військової дисципліни і роботи щодо її зміцнення, попередження й викорінення нестатутних взаємовідносин між військовослужбовцями, створення здорової психологічної атмосфери.

ВИСНОВКИ

Результати теоретичного та емпіричного дослідження дають можливість сформувати такі теоретичні висновки і практичні рекомендації:

1. Як свідчать результати аналізу військово-психологічної літератури та сучасних документів військового управління поки ще немає чіткого визначення поняття нестатутних взаємовідносин. До них належать глум й знущання серед особового складу строкової служби по відношенню до товаришів по службі або конфлікти між ними, до яких тісно приєднуються викривлення дисциплінарної практики посадовими особами щодо підлеглих.

Нестатутні взаємовідносини – це цілісне негативне соціально-психологічне явище, яке слід розглядати як в широкому, так і у вузькому розумінні слова. У першому випадку до них належать будь-які взаємовідносини, що загострюються, за умов безкарності щодо протиправних дій, посягання військовослужбовців будь-яких категорій чи груп на особистість і права товаришів по службі. У другому – до нестатутних взаємовідносин належать будь-які посягання серед особового складу військовослужбовців незалежно від субординації.

Соціально-психологічний зміст нестатутних взаємовідносин включає поодинокі, індивідуальні або групові викривлені способи самоствердження, поведінки, взаємодії, негативні звички, хибні традиції груп, підрозділів, нервові зриви і реактивні стани військовослужбовців, що призводять до приниження ними особистої гідності товаришів по службі.

2. Основними чинниками, які створюють соціально-психологічні умови нестатутних взаємовідносин, є:

· недоліки в організації діяльності конкретного військового колективу;

· недостатній рівень морально-психологічної зрілості членів військового колективу й самого колективу в цілому;

· безпосередньо нестатутні взаємовідносини як основна негативна традиція;

· недоліки управлінської діяльності офіцерів, спрямованої на організацію життєдіяльності військовослужбовців.

3. За результатами проведеного дослідження виявлено такі ознаки нестатутних взаємовідносин:

· усталена система поглядів, які поділяються практично всіма військовослужбовцями, що сприяє живучості казармених хибних традицій;

· детальна регламентація прав і обов'язків кожного;

· вираження характерного щоденного паразитування одних військовослужбовців за рахунок інших;

· приховування низки фактів нестатутних взаємовідносин практично на всіх рівнях, кругова порука у підрозділах;

· зацікавленість деяких офіцерів, прапорщиків у підтриманні нестатутних взаємовідносин у підрозділі;

· швидкість їх відновлення та легкість видозміни.

Найбільш поширеними формами прояву нестатутних взаємовідносин є:

· моральне або фізичне пригнічення більш слабких у групі новачків;

· відверте паразитування безсовісних за рахунок покірних — примушування до виконання різних примх, перекладання на них обов’язків як у службі, так і в побуті, вимагання грошей, речей, продуктів, предметів обмундирування;

· випинання регіональних, національних або інших особливостей, забобонів та пов’язані з цим сутички, бійки;

· надмірна вимогливість старших по службі і молодих командирів, що принижує особисту гідність військовослужбовців, спричиняє нервові зриви;

· перенесення на товаришів по службі негативних емоцій, викликаних нестерпною для себе ситуацією;

· розправи над кривдниками.

4. Найбільш доцільними у структурі попередження нестатутних взаємовідносин у військовому колективі в рамках системного підходу до вирішення цієї проблеми є:

· психологічні механізми індивідуальної дисципліни кожного члену колективу;

· колективний самокерований механізм нормативної регуляції і взаємодисциплінування;

· психологічний механізм владних дисциплінарних функцій, що виконуються керівником та органами управління у ставленні до окремих військовослужбовців і підрозділу в цілому.

5. Основними шляхами удосконалення роботи з профілактики нестатутних взаємовідносин є: удосконалення соціально-психологічного впливу на військовослужбовців з метою формування чіткої мотивації до недопущення нестатутних взаємовідносин; впровадження методичних рекомендацій щодо проведення психодіагностики дисциплінарного проступку, пов’язаного з нестатутними взаємовідносинами; впровадження системи роботи посадових осіб частини з профілактики нестатутних взаємовідносин.

6. Сукупність теоретичних та емпіричних методів дослідження, постійний аналіз і порівняння отриманих результатів дали можливість вирішити завдання щодо впровадження та перевірки ефективності профілактики нестатутних взаємовідносин у первинних військових колективах.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспективами подальших досліджень можуть бути:

· вплив характеру неформальної структури на рівень порушення нестатутних взаємовідносин у військових підрозділах;

· порушення нестатутних взаємовідносин в підрозділах як наслідок неузгодженості взаємовідносин формальних і неформальних структур військового колективу;

· управління соціально-психологічними процесами у первинних військових колективах.

Список опублікованих АВТОРОМ праць

за темою дисертації

1.  

2.  

3.  

4.  

5.  

6. Тробюк В. І. Основні напрямки формування позитивного психологічного стану особового складу підрозділів // Матеріали науково-практичної конференції “Психолого-педагогічні основи формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної діяльності у військах згідно з вимогами колегії Держкомкордону від 9.07.98 р.”. Хмельницький: Видавництво НАПВУ, 1998. С. 62-64.

7. Тробюк В. І. До питань про психологічні стани в умовах службово-бойової діяльності // Матеріали міжнародної конференції "Актуальні проблеми роботи з персоналом в органах внутрішніх справ". Харків: УВС, 1999. – С. 189-192.

АНОТАЦІЇ

Тробюк В. І. Соціально-психологічні умови профілактики нестатутних взаємовідносин у первинних військових колективах. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.09 психологія діяльності в особливих умовах. Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Хмельницький, 2005.

У дисертаційній роботі проаналізовано та узагальнено теоретико-методологічні підходи до вивчення військової дисципліни у психологічній науці та на підставі цього розкрито сучасну системно-психологічну концепцію колективно-групової дисциплінованої поведінки. Виявлені та досліджені соціально-психологічні детермінанти виникнення нестатутних взаємовідносин у первинному військовому колективі. На підставі експериментального вивчення конфліктності, недисциплінованості у підрозділі, що зумовлені типом групи, полярністю взаємин, колективної думки та колективного настрою, психічної рівноваги обґрунтовані психологічні умови підвищення ефективності управління військовослужбовцями первинних підрозділів.

Автором розроблено методичні засади, принципи роботи та практичні рекомендації керівникам різних рівнів щодо попередження нестатутних взаємовідносин, адекватного використання сучасних індивідуально-групових методів психологічної корекції недисциплінованості.

Ключові слова: конфліктність, недисциплінованість, нестатутні взаємовідносини, психічна рівновага, соціально-психологічні детермінанти.

Тробюк В. И. Социально-психологические условия профилактики неуставных взаимоотношений в первичных воинских коллективах. Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.09 психология деятельности в особых условиях. Национальная академия Государственной службы Украины имени Богдана Хмельницкого, Хмельницкий, 2005.

Диссертация посвящена исследованию вопросов социально-психологической детерминации предупреждения неуставных взаимоотношений в воинских коллективах. Проведены и обобщены теоретико-методологические подходы к изучению вопросов воинской дисциплины и на основании этого раскрыто современную концепцию коллективно-группового дисциплинарного поведения.

Теоретическую и методологическую основу исследования составили:

· положения, повязанные с разработанной в отечественной теории единство психики и деятельности;

· системно-антропоцентричная концепция психологического проектирования деятельности; принцип системного подхода в психологии;

· системно – структурный подход к личности;

· системно – структурный подход к изучению психологической готовности;

· системно-структурный подход к анализу профессиональной деятельности.

Автором выявлены и исследованы социально – психологические проблемы неуставных взаимоотношений среди военнослужащих внутренних войск. На основании обобщения разных точек зрения в пределах современной системно-психологической концепции коллективно – группового дисциплинарного поведения предложен анализ механизма развития неуставных взаимоотношений на основе изучения конфликтности в подразделениях, что обусловлены типом групп, полярностью отношений, коллективного мнения и настроения.

На основе проведенного эксперимента автором были разработаны методические рекомендации и принципы работы командирам подразделений по предупреждению конфликтов и неуставных взаимоотношений в подразделениях, по изучению состояния воинской дисциплины и работы по её укреплению, предупреждению и профилактике неуставных взаимоотношений между военнослужащими, создания здоровой психологической атмосферы, психологического равновесия с использованием современных индивидуально-групповых методов психологической коррекции недисциплинированности.

Проведенные исследования не только определила круг первоочередных задач, что требуют своего решения в пределах вопросов воинской дисциплины, а и даёт целенаправленную деятельность командирам разных уровней.

Ключевые слова: конфликтность, недисциплинированность, профилактика неуставных взаимоотношений, психологическое равновесие, социально–психологические детерминанты.

TrobjukNot authorized mutual relation and them mental preventive maintenance in military collectives. – Manuscript. The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of psychological sciences on a specialty 19.00.09 - psychological activity in the special conditions. - National academy of a State service of Ukraine of a name B. Khmelnitskiy, Khmelnitskiy, 2005.

It has been analyzed and generalized all the theoretical and methodological approaches to study military discipline in the psychological science, what has become the base to reveal the modern systematic and psychological conception of the group disciplined behavior. It has also been defined and explored social and psychological determinants of the illegal relations appearance in the primary military unit. Experimentally proved military units conflicts study, with an accent on the type of the group, relations polarity, collective though and mood, well – founded psychological conditions of increasing of the effectiveness of the primary units servicemen control.

The author has worked out methodological grounds, principles of work and practical recommendations for the different levels of authorities as to illegal relations prevention, adequate usage of modern individual – group methods of psychological correction of the lack of discipline.

Key words: the state of conflict, the lack of discipline, illegal relations, psychical balance, and social and psychological determinants.