Тернопільський державний економічний університет

Топіха Валерій Іванович

Удк 330.34

Стратегія і тактика формування ринку

тваринницької продукції в Україні

Спеціальність

08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Тернопіль – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Миколаївському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України та Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” УААН

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор, академік УААН

Саблук Петро Трохимович,

Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН, директор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

академік НАН України

Оніщенко Олексій Мусійович,

Об’єднаний інститут економіки НАН України,

головний науковий співробітник

доктор економічних наук, професор,

член-кореспондент УААН

Дудар Тарас Григорович,

Тернопільський державний економічний університет,

завідувач кафедри аграрного менеджменту і права

доктор економічних наук, професор

Галанець Василь Григорович,

Львівський державний аграрний університет,

професор кафедри менеджменту організацій

Провідна установа: Рада по вивченню продуктивних сил НАН України, відділ продовольчих ресурсів, м. Київ

Захист дисертації відбудеться “7” жовтня 2005 р. о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.082.01 Тернопільського державного економічного університету за адресою: 46004, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11, корпус11, зал засідань

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського державного економічного університету за адресою: 46004, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11

Автореферат розісланий “6” вересня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Б.П. Адамик

загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Україна вибрала курс Європейської інтеграції, тому її економіка повинна працювати за принципами світового ринку, а вітчизняним підприємствам необхідно забезпечувати високу, на рівні світових стандартів, якість продукції, низьку собівартість, отже, і високу конкурентоспроможність на ринках споживача. Ефективне формування та функціонування ринку тваринницької продукції в Україні потребує розробки фундаментальних основ раціонального використання різнопланових методик і методів дослідження стосовно ринку тваринницької продукції як складової продовольчого ринку. Його вивчення вимагає врахування всіх чинників, що впливають на умови розвитку ринку, його кон’юнктуру.

За останні роки у розвитку ринку тваринницької продукції України відбулися позитивні зрушення в ринкових підходах до вибору форм господарювання, в поліпшенні міжгалузевої взаємодії сільського господарства, переробної та харчової промисловості, їх фінансуванні, інвестуванні та оподаткуванні. Але виробництво і споживання продовольства в Україні залишається поки що недостатнім і не відповідає біологічним нормам. Очевидною є необхідність більш прискореного розвитку виробництва і переробки тваринницької продукції в країні.

Варто зауважити, що скорочення обсягів виробництва гальмує зовнішньоекономічну діяльність, а падіння обсягів експортно-імпортних операцій на ринку тваринницької продукції негативно відбивається на відтворенні й оновленні виробничого потенціалу підприємств харчової промисловості.

Суперечливість окремих наукових положень, відсутність чіткої стратегії і тактики, що опирається на відповідну економічну політику і механізми регулювання, є основною причиною нестабільного розвитку ринку тваринницької продукції. Розв'язання даної проблеми вимагає серйозного наукового підґрунтя та виважених урядових рішень. Це актуалізує вибір теми дисертації.

Цій проблемі присвячено наукові праці зарубіжних та вітчизняних дослідників: Бойка В.І., Будкіна В.С., Галанця В.Г., Галушки В.П., Гальчинського А.С., Гейця В.М., Даниленка А.С., Долішнього М.І., Доманчука Д.П., Дудара Т.Г., Дусановського С.Л., Кваші С.М., Лукінова І.І., Ліндерта П.Х., Мельник А.Ф., Оніщенка О.М., Павловського М.А., Пархомця М.К., Пебра М., Портера М., Cаблука П.Т., Стельмащука А.М., Трегобчука В.М., Царенка О.М., Чуписа А.В., Шпичака О.М. та інших учених-економістів. Однак, теоретичні і практичні питання даної проблеми, насамперед методології та методів взаємоузгодження організаційно-економічного механізму, методів тарифного та нетарифного регулювання ринку тваринницької продукції, принципів лібералізації і протекціонізму, потребують більш глибоких і комплексних досліджень, оскільки вони залишаються недостатньо розробленими, особливо з урахуванням сучасних глобалізаційних процесів у світовій економіці.

Саме це окреслило коло основних теоретико-методологічних засад стосовно підходів до дослідження проблеми. До цих проблем належать, в першу чергу, питання економічної політики на внутрішньому ринку, а також обґрунтування змін рівнів і видів митних ставок та ступеня захисту внутрішнього ринку, митно-тарифного запобігання появи негативних явищ і наслідків при експорті продовольчих товарів.

Більш змістовного опрацювання потребує методика трансформації нетарифних бар'єрів у тарифні чинники, зниження митного тарифу та субсидування експорту.

В зовнішньоекономічній діяльності на методичному рівні не розв'язана проблема митно-тарифного механізму, методів тарифного та нетарифного регулювання ринку тваринницької продукції, а також проблема у так званому трикутнику “лібералізація, протекціонізм, економічна безпека”, що пов'язано з ціноутворенням на зовнішньому ринку і впливає на динамічний розвиток зовнішньоекономічної діяльності.

Все це обумовило вибір теми дисертаційної роботи, структури та завдань дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з планами науково-дослідних робіт щодо проблем зовнішньоекономічної діяльності Міністерства аграрної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, Миколаївського державного аграрного університету, Інституту аграрної економіки УААН у 1995-2004 рр. в межах таких тем: „Розробити механізм пристосування агробізнесу України до світового конкурентного середовища з метою стимулювання експорту продукції АПК” – державний реєстраційний номер 0100U001532 (державне підприємство „Атлант” Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, на замовлення Міністерства економіки та європейської інтеграції України); „Розробити пропозиції по організації ефективного виробництва в господарських формуваннях ринкового типу” – державний реєстраційний номер 0102U000259 (Миколаївський державний аграрний університет); „Розроблення системи регулювання експорту-імпорту сільськогосподарської продукції, товарів її переробки та засобів виробництва” – державний реєстраційний номер 0104U003794 (виконано інститутом аграрної економіки УААН на замовлення Державної митної служби України. Особисто автором виконано розділ 6 “Формування митних ставок”).

Мета і задавання дослідження. Метою дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування стратегії і тактики формування ринку тваринницької продукції в Україні в умовах розвитку різних форм господарювання на внутрішньому ринку та підготовки до вступу в СОТ. Для реалізації поставленої мети вирішувався комплекс взаємопов'язаних завдань:

· виявити закономірності і особливості розвитку продовольчого ринку та ринку тваринницької продукції як його складової з метою окреслення відповідності умов його інституціонального забезпечення в Україні;

· дослідити та систематизувати чинники формування продовольчого ринку, теоретико-методологічні принципи в контексті стратегії і тактики на перспективу;

· обґрунтувати теоретичні основи та методологію побудови організаційно-економічного механізму ринку тваринницької продукції і митно-тарифного механізму зовнішньоекономічної діяльності в умовах глобалізації з метою інтеграції України у світові економічні структури;

· проаналізувати економічну діяльність на ринку тваринницької продукції з метою побудови ефективного механізму його функціонування;

· узагальнити теоретичні та практичні засади методів тарифного та нетарифного регулювання, політики лібералізації і/або протекціонізму, що дозволить систематизувати та вдосконалити роботу ринку тваринницької продукції;

· визначити сучасні наукові аспекти організаційно-економічного механізму ринку тваринницької продукції, митно-тарифного механізму, лібералізації і протекціонізму та окреслити найважливіші методичні підходи забезпечення їх збалансованості за допомогою урівноваженості лібералізації і протекціонізму;

· проаналізувати сучасний стан внутрішнього та зовнішнього ринків тваринницької продукції і визначити методичні засади по обмеженню імпорту, що забезпечуватиме ефективне функціонування внутрішнього продовольчого ринку;

· вивчити стан і науково обґрунтувати альтернативні напрями і тенденції
розвитку зовнішньоторговельних операцій на ринку тваринницької продукції та організаційні засади посилення конкурентоспроможності зовнішньоекономіч-ної діяльності за допомогою дефіцитної та надлишкової кон'юнктури;

· сформувати механізм формування рівня і видів граничних митних ставок та ступеню захисту внутрішнього ринку тваринницької продукції з метою запобігання негативного впливу зовнішніх факторів;

· визначити і обґрунтувати вплив системи пріоритетів на зовнішньоекономічну діяльність з метою можливості відтворення експортно-імпортних операцій на засадах тарифного та нетарифного регулювання, лібералізації, протекціонізму, економічної безпеки;

· вивчити та проаналізувати функціонування механізму ГАТТ/СОТ у країнах з розвинутою економікою, виходячи з вимог СОТ до митно-тарифного механізму, методів тарифного та нетарифного регулювання ЗЕД та лібералізації і протекціонізму з метою врахування його вимог в Україні.

Об'єктом дослідження обрано процеси і явища економічного характеру, що відбуваються на внутрішньому ринку тваринницької продукції та у зовнішньоекономічній сфері щодо формування і функціонування організаційно-економічного механізму продовольчого ринку.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні і прикладні проблеми організаційно-економічного механізму формування та ефективного функціонування ринку тваринницької продукції в Україні.

Методологія і методика дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання соціально-економічних явищ, сучасна економічна теорія, теорія перехідної економіки, комплексний підхід до аналізу проблем трансформації суспільних відносин, глобалізації світової економіки за допомогою напрацювань провідних економічних шкіл, праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань теоретико-методологічних основ формування та функціонування ринку тваринницької продукції, його аналізу, теорії міжнародного поділу праці, міжнародної торгівлі, механізму зовнішньоекономічної діяльності, збалансованості та підтримки стійкості, побудови механізмів регулювання зовнішньоекономічної діяльності через митно-тарифний механізм, методи тарифного та нетарифного регулювання та визначення рівнів лібералізації і протекціонізму.

В методології і методиці дослідження враховано, що кожен фактор формується на засадах наукової абстракції, аналізу і синтезу, аналітичного передбачення процесу виробництва, сумісності його елементів із законами ринкової економіки.

Для реалізації поставлених у дисертаційній роботі завдань використовувались: історико-економічний і логічний методи – при аналізі суті і протиборства наукових думок з питання організаційно-економічного механізму ринку тваринницької продукції, методів тарифного та нетарифного регулювання, ідентифікації понятійного апарату зовнішньоекономічної діяльності. Монографічний метод застосовано при вивченні джерел наукової літератури, законодавчих та інших нормативно-правових актів і відносно усього обсягу дослідження.

Поєднання кількісного і якісного аналізу використано при вивченні збалансованості зовнішньоекономічної діяльності на ринку тваринницької продукції та підтримки її стійкості, побудови економіко-організаційного, митно-тарифного механізмів регулювання, фактичного аналізу ринку, а також визначення рівнів лібералізації і протекціонізму. Економетричні методи застосовано при аналізі міжнародної конкурентоспроможності країн. Крім того, в дисертаційній роботі широкопланово використано графічний метод та метод групування.

Інформаційної базою дослідження стала наукова монографічна література, законодавчі та нормативні акти України та зарубіжних держав, статистично-аналітична інформація міністерств та відомств, іноземних підприємств та міжнародних організацій, літературні джерела та інша наукова інформація.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних і методичних засад стратегії і тактики формування і ефективного функціонування ринку тваринницької продукції в Україні. Найбільш вагомими результатами, що характеризуються новизною і розкривають глибину, складність, масштабність, повноту та суть дисертаційного дослідження, є такі положення, трактування та ідеї.

Вперше:

- доведено необхідність розглядати такі наукові категорії, як ринок тваринницької продукції, організаційно-економічний механізм ринку тваринницької продукції, митно-тарифний механізм ринку тваринницької продукції, методи тарифного та нетарифного регулювання ринку, лібералізація і протекціонізм на урівноважених засадах і з урахуванням переваг, які має національний продовольчий ринок та умов функціонування зовнішнього ринку;

- обґрунтовано систему показників-вимірників узгодження складових елементів митно-тарифного механізму (митна вартість, митні ставки, мито, податок на додану вартість, акциз), методів тарифних та нетарифних, граничного рівня лібералізації і протекціонізму у зовнішньоекономічній діяльності ринку тваринницької продукції;

- сформульовано залежності між темпами змін внутрішніх цін на товари, курсом національної валюти і прискоренням експорту як важливими чинниками вирішення проблем конкурентоспроможності вітчизняних товарів на світовому ринку тваринницької продукції;

- визначено в комплексі особливості впливу митно-тарифного механізму, методів тарифного та нетарифного регулювання ЗЕД, лібералізації і протекціонізму на ціноутворення зовнішнього ринку тваринницької продукції через взаємозв'язок часток нормативних позицій у законодавчих актах, спрямованих на лібералізацію, у загальній кількості нормативних позицій у законодавчих актах, спрямованих на протекціонізм.

Удосконалено:

- визначення митно-тарифного механізму, методів тарифного та нетарифного регулювання, граничних рівнів лібералізації та протекціонізму як визначального чинника формування ефективного механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності продовольчого ринку в несприятливий для нього період кон'юнктури на зовнішньому ринку;

- методичні підходи до трансформації рівнів і видів митних ставок та ступенів захисту внутрішнього ринку тваринницької продукції в умовах становлення відкритої ринкової економіки;

- методи синхронізації в процесах відкриття ринків країн Європейського Союзу та України з метою мінімізації втрат для українських суб'єктів зовнішнього ринку тваринницької продукції та напрямки розширеного відтворення експорту й імпорту товарів на засадах функціонування ГАТТ/СОТ, що забезпечить зростання ефективності зовнішньоекономічної діяльності на ринку тваринницької продукції через митно-тарифний механізм, методи тарифного та нетарифного регулювання;

Набули подальшого розвитку:

- методи моделювання збалансованості зовнішньоекономічної діяльності та способів підтримки її стійкості за допомогою таких важелів, як митно-тарифний механізм, методи тарифного та нетарифного регулювання, з метою оперативного коригування ставок ввізного мита на окремі види товарів з урахуванням дестабілізаційних процесів на внутрішньому і зовнішньому ринках;

- методи визначення співвідношення дефіцитної та надлишкової кон'юнктури на ринку тваринницької продукції (методи тарифного та нетарифного регулювання);

- методи розрахунку розмірів ставок мита, до яких віднесено методи тарифного регулювання (митну вартість, мито, преференції, пільги та ін.), що відповідають інтересам як експортера, так і імпортера, і завдяки чому прискорюється розвиток експортного потенціалу;

- методи адаптації внутрішнього ринку тваринницької продукції України до вимог ГАТТ/СОТ (митні ставки, субсидії СОТ, фітосанітарний контроль) з урахуванням того, що високорозвинуті країни при торгівлі одержують подвійну вигоду.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження відображають об'єктивну ситуацію на внутрішньому та зовнішньому ринку тваринницької продукції і всебічно висвітлені в наукових публікаціях автора, на міжнародних і всеукраїнських конференціях та нарадах відповідальних працівників міністерств і відомств України.

Впровадження результатів дослідження вирішує питання ефективного розвитку ринку тваринницької продукції в Україні та зовнішньоекономічної діяльності на ньому через митно-тарифний механізм, методи тарифного та нетарифного регулювання ЗЕД на ринку, у світлі лібералізації і протекціонізму.

Одержані результати дослідження використано Міністерством економіки та з питань Європейської інтеграції України при підготовці проекту Митного кодексу України, Закону України “Про єдиний митний тариф”, Указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України та інших нормативних матеріалів з питань формування сучасної внутрішньо та зовнішньоекономічної політики (довідка від 17.01.05, № 2/914-24), обласним і районними управліннями сільського господарства і продовольства Чернівецької області (довідка від 16.11.04, № 08/4-1723), а також Миколаївським національним аграрним університетом (довідка від 01.03.05, № 300).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею. Наукові результати є особистими розробками автора. Внесок автора полягає в розробці теоретико-методологічних та практичних аспектів стратегії та тактики формування і ефективного функціонування ринку тваринницької продукції в Україні. В наукових працях автора обґрунтовано принципи і методи розвитку зовнішньоекономічної діяльності на ринку тваринницької продукції та досліджено питання ефективного використання таких важелів як митно-тарифний механізм, методи тарифного та нетарифного регулювання ЗЕД, лібералізація і протекціонізм при державному регулюванні експортно-імпортних операцій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження доповідались і отримали позитивну оцінку на міжнародних і всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях: “Совершенствование селекционных и технологических процессов в современных условиях ведения животноводства” (Миколаївський державний аграрний університет, 2003 р.); “Соціально-економічні проблеми села в пореформений період” (2004 р., м. Миколаїв); “Актуальні проблеми розвитку галузі свинарства” (2002 р., м. Миколаїв); “Виробництво продукції тваринництва в Україні: селекція, технологія, ветеринарна безпека та економіка” (Сумський національний аграрний університет, 2003 р.); Українська конференція по птахівництву з міжнародною участю (2004 р., м. Алушта); ІV міжнародна науково-практична конференція “Ринкова трансформація економіки АПК” (2004 р., м. Харків); ІІІ міжнародна науково-практична конференція “Динаміка наукових досліджень 2004” (2004 р., м. Дніпропетровськ); міжнародна наукова конференція “Актуальні проблеми та інновації в тваринництві, ветеринарній медицині і харчових технологій” (2004 р., Львівська академія ветеринарної медицини, м. Львів); Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених та спеціалістів “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (2004 р., Львівська академія ветеринарної медицини, м. Львів); VІІІ міжнародна науково-практична конференції “Науковий потенціал світу 2005” (2005р., м. Дніпропетровськ); Міжнародна науково-практична конференція “Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці, присвячена 100-річчю з дня народження професора І.В. Попова” (2005 р., м. Житомир); ІV міжнародна науково-практична конференція “Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої агропромислової продукції” (2005 р., м. Суми).

Публікації. Основні результати досліджень опубліковані автором у: одноосібній монографії обсягом 14,0 ум. друк. арк., одному посібнику у співавторстві загальним обсягом 2,0 ум. друк. арк., з яких частка здобувача складає 0,33 ум. друк. арк.; 24 наукових статтях, написаних одноосібно у фахових наукових виданнях (збірниках наукових праць, наукових і науково-виробничих журналах), загальним обсягом – 11,57 ум. друк. арк., 3 фахових наукових статтях, написаних у співавторстві, загальним обсягом 2,02 ум. друк. арк., з яких частка здобувача 0,98 ум. друк. арк., та у 22 статтях в інших наукових публікаціях за темою дисертації.

Обсяг та структура роботи. Дисертація складається з вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел, що охоплює 300 позицій. Основний зміст дисертації становить 374 сторінки комп'ютерного тексту, в тому числі 38 таблиць, 10 рисунків.

Основний зміст роботи

У першому розділі “Теоретично-методологічні основи формування продовольчого ринку” дано авторське визначення продовольчого ринку, викладено особливості його формування і функціонування, визначено найважливіші елементи ринку продовольства, окреслено систему показників його економічної оцінки.

За своєю економічною суттю ринок є саморегулюючою системою відтворення, найбільш ефективним способом зв'язку виробництва і споживання, за допомогою якої визначаються потреби суспільства і можливості виробників, здійснюється оцінка економічної ефективності процесу виробництва і розподілу. Для ефективного функціонування ринку продовольства необхідні такі передумови, як самостійність і економічна відповідальність, конкуренція, матеріально-фінансова і структурна збалансованість, державне регулювання.

Продовольчий ринок є результатом функціонування сільського господарства та переробних галузей і знаходиться в прямій залежності від стану ринку праці, ринку землі, ринку інвестиційних товарів та інших елементів ринкової інфраструктури. Його стабільність та насиченість є завданням і метою роботи агропромислового комплексу в цілому.

Враховуючи це, запропоновано наступне визначення продовольчого ринку. Продовольчий ринок розглядається як складна інтегрована система з великою кількістю господарюючих суб'єктів і посередників, різноманітністю соціально-економічних процесів, що відбуваються з неоднозначними задачами, значними обсягами інформації, постійно зростаючим числом зв'язків між учасниками ринку.

Продовольчий ринок – це система установ, методів, ресурсів, головною задачею якої є координація та управління сільськогосподарським виробництвом і переробкою продукції на основі обмінних процесів з метою задоволення споживчих потреб громадян.

Виявлено, що структурно ринок продовольства складається з продукції сільськогосподарського виробництва, продукції переробних галузей і громадського харчування, які через оптову і роздрібну торгівлю попадають на продовольчий ринок. Основними системними властивостями продовольчого ринку є відокремленість, структурованість та динамізм. Виділені властивості дають можливість досліджувати продовольчий ринок не як набір господарюючих суб'єктів, що функціонують у межах певної території, а як систему, здатну адекватно реагувати на організаційно-управлінські зміни.

Дослідження показали, що продовольчий ринок має особливості, до яких відносяться наступні:

-

-

-

-

Першою і визначальною особливістю формування продовольчого ринку України слід вважати спонтанний, тобто позбавлений зовнішнього цілеспрямованого впливу, характер його формування і функціонування. Другою суттєвою особливістю формування ринку продовольства України є його обмежена "прозорість". Третьою особливістю формування продовольчого ринку України є вкрай недостатнє інвестиційне забезпечення.

Дослідження показали, що перша особливість функціонування ринку продовольства України обумовлена значною тимчасовою варіацією ринкових цін на основні сільськогосподарські продукти. Для порівняння розглянуто деякі дані щодо характеристики цього аспекту аграрного ринку в Україні та Сполучених Штатах Америки (табл.1).

Таблиця 1

Коефіцієнти варіації ринкових цін в Україні

(сільськогосподарські підприємства) та США (фермерські ціни)

Україна (1996-2002 рр.) | США (1981-1987 рр.)

Продукти | коефіцієнт варіації, % | продукти | коефіцієнт варіації, %

Велика рогата худоба | 50,3 | Овес | 15,6

Свині | 48,4 | Сорго | 22,3

Яйця | 22,1 | - | -

Друга особливість функціонування продовольчого ринку України обумовлена незавершеністю формування єдиного національного ринкового середовища. Вона виявляється в значній територіальній (просторовій) варіації ринкових цін. Коефіцієнти варіації середньообласних цін, за якими сільськогосподарські підприємства реалізували вироблену ними продукцію, наведено в табл. 2.

Таблиця 2

Коефіцієнти варіації рівня середньообласних

реалізаційних цін на продукцію тваринництва в Україні

Назва продукції | Коефіцієнти варіації, % | Коефіцієнт

кореляції цін

1996 р з 2002 р.

у 1996 р. | у 2002 р.

Молоко | 10,2 | 7,7 | 0,62

Велика рогата худоба | 9,0 | 5,7 | 0,01

Свині | 7,6 | 10,7 | 0,15

Яйця | 9,0 | 9,2 | 0,26

З вищесказаного сформульовано наступні основні принципи функціонування продовольчого ринку: головними постачальниками продукції на ринку продовольства і сировини для його виробництва є вітчизняні товаровиробники; продукція повинна бути конкурентоспроможною; товарні ресурси регіональних продовольчих ринків формуються на основі територіального поділу праці в агропромисловому комплексі країни і регіонів.

Найважливішими елементами ринку продовольства є попит, пропозиція, ринкова ціна та конкуренція, що характеризують кон'юнктуру ринку. При цьому попит на продовольчу продукцію визначається не потребою взагалі, а базується на наявності відповідних фінансових ресурсів платоспроможного попиту.

Паритет попиту та пропозиції відбувається, у першу чергу, під впливом конкуренції. Конкуренція є ключовим поняттям, що є основою ринкових відносин і визначає взаємини між виробниками, ціною і обсягом запропонованої продукції на ринку.

Ціна на ринку продовольства є грошовим виразом вартості продуктів харчування. У випадку невідповідності попиту та пропозиції продукції на ринку відбувається відхилення ціни від вартості продукції. При перевищенні попиту над пропозицією ринкові ціни на продукти харчування підвищуються, а у випадку перевищення пропозиції над попитом – вони знижуються.

Продовольчий ринок, як особливий вид ринку, є складною економічною системою, стан і можливості розвитку якої визначаються чинниками, що охоплюють комплекс природнокліматичних, організаційно-економічних, науково-технічних, соціальних і політичних умов функціонування продуктивних сил. У країнах з ринковою економікою реалізація сільськогосподарської продукції складається з таких ланок: оптові поставки з ферм переробним підприємствам, торгівельним комплексам чи посередникам; оптовий збут у роздрібну мережу сільськогосподарської продукції, що споживається в натуральному вигляді; роздрібний продаж готових продуктів безпосередньо населенню: постачання підприємствам громадського харчування.

Продовольчий ринок поділяється за територіальними ознаками, суб'єктами ринкових відносин (оптовий, роздрібний), товарними групами (асортимент), розвитком кон'юнктури, економічним і правовим виливом (регульований, нере-гульований, офіційний, неорганізований, тіньовий), доступністю і достатністю.

Оцінку такого ринку слід проводити по всьому продовольчому ланцюгу, включаючи виробництво, зберігання, переробку, транспортування і реалізацію продукції, у сукупності взаємозв’язаних між собою виробничих об'єктів сільського господарства, переробної та харчової промисловості, оптового розподілу продовольства та роздрібної торгівлі.

Оцінка економічного стану продовольчого ринку в цілому проводиться з використанням системи показників, що характеризують виробництво і споживання основних видів продукції в натуральному і вартісному виразі; наявність і функціонування основних виробничих фондів, оборотних засобів, трудових ресурсів, витрат виробництва; джерела і розміри інвестицій; умови ведення розширеного і простого відтворення.

Активна позиція держави на продовольчому ринку обумовлюється необхідністю уникнення можливих втрат і впливу негативних проявів ринкових відносин у реалізації продовольчої політики. Використовувати методи державного регулювання ринку необхідно таким чином, щоб оптимально поєднувати інтереси виробників, споживачів та держави.

Запропоновано використовувати для вивчення ринку продовольства наступну систему методів, що доповнює традиційну наукову систему (рис. 1).

СИСТЕМА МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ ПРОДОВОЛЬСТВА |

ЗАГАЛЬНОНАУКОВІ МЕТОДИ

МЕТОДИ ТВОРЧИХ

ДОСЛІДЖЕНЬ

- формалізація;

- аксіоматичний метод;

- ідеалізація;

- гіпотеза і пропозиціяМЕТОДИ ЕМПІРИЧНИХ

ДОСЛІДЖЕНЬ

- спостереження;

- порівняння;

- вимір | МЕТОДИ ЕМПІРИЧНИХ І ТВОРЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

- аналіз і синтез;

- індукція і дедукція;

- моделювання |

ЛОКАЛЬНІ (СПЕЦИФІЧНІ) МЕТОДИ

МЕТОДИ АНАЛІЗУ СИТУАЦІЇ

- методи формалізації економічних умов;

- розрахунково-конструктивний метод;

- індексний аналіз;

- конвент-аналіз;

- угрупування;

- теорія відносних величин |

МЕТОДИ ПРОГНОЗНОЇ

ОЦІНКИ

- економіко-математичне моделювання;

- метод техніки сценаріїв;

- прогнозування на основі індикаторів;

- “дельфі”-метод;

- метод аналогів;

- експрополяції | НЕТРАДИЦІЙНІ МЕТОДИ

- методологія керування проектами;

- маркетингові підходи;

- методи оцінки тіньової економіки;

- методи оцінки економічних ризиків;

- методи парних порівнянь на основі багатовимірного шкалювання |

Рис. 1. Система методів дослідження механізмів

господарювання ринку продовольства

Продовольчий ринок є основою рішення проблеми продовольчої безпеки як у світі, так і в Україні. Проблема сучасної світової продовольчої безпеки полягає в тому, що продовольства на ринку для того, щоб ліквідувати голод у світі, у цілому вистачає, але спостерігається нерівномірність у його виробництві та споживанні, тобто географія виробництва продуктів харчування не співпадає з географією їхнього споживання (табл. 3).

Таблиця 3

Структура розподілу виробництва і споживання

основних продуктів між групами країн у 2000 році, % *

Продукти харчування | Виробництво | Споживання | світ,

разом | високо-розвинуті | середньо-розвинуті | низько-розвинуті | світ,

разом | високо-розвинуті | середньо-розвинуті | низько-розвинуті | Зернові | 100,0 | 45,8 | 29,9 | 24,3 | 100,0 | 17,9 | 41,5 | 40,6 | в т.ч. пшениця | 100,0 | 53,5 | 25,7 | 20,8 | 100,0 | 30,7 | 41,4 | 27,9 | Рис | 100,0 | 4,2 | 45,1 | 50,7 | 100,0 | 4,3 | 45,7 | 50,0 | Коренеплоди

(крохмалисті) | 100,0 | 27,4 | 37,1 | 35,5 | 100,0 | 25,4 | 3,8 | 40,8 | Касава | 100,0 | 0,0 | 32,2 | 67,8 | 100,0 | 0,0 | 60,1 | 39,9 | Картопля | 100,0 | 57,6 | 22,9 | 19,5 | 100,0 | 49,7 | 30,1 | 20,2 | Цукор | 100,0 | 32,3 | 43,4 | 24,3 | 100,0 | 34,9 | 36,2 | 28,9 | Олія | 100,0 | 33,8 | 42,6 | 23,6 | 100,0 | 36,4 | 33,6 | 30,0 | Овочі | 100,0 | 23,4 | 57,8 | 18,8 | 100,0 | 24,1 | 56,4 | 19,5 | Фрукти | 100,0 | 27,8 | 46,6 | 25,6 | 100,0 | 31,3 | 42,0 | 26,7 | М’ясо | 100,0 | 45,1 | 45,5 | 9,4 | 100,0 | 44,1 | 46,3 | 9,6 | Молоко | 100,0 | 59,9 | 13,8 | 26,3 | 100,0 | 54,9 | 18,4 | 26,7 | Риба | 100,0 | 32,9 | 57,6 | 9,5 | 100,0 | 33,3 | 57,5 | 9,2 |

Примітка. * Розраховано за даними ФАО

Таким чином, аналіз стану глобальної продовольчої проблеми і перспективи її рішення дозволяють зазначити:

- глобалізація розвитку аграрно-продовольчих комплексів привела до формування світового продовольчого ринку, в якому нині умовно виділяють три основних групи країн, що розрізняються соціально-економічним характером і рівнем економічного, у тому числі продовольчого потенціалу. Це високорозвинуті країни із середньочисельним рівнем ВВП 25 тис. дол., де в 2000 р. проживало 1314,3 млн. чол., або 21,8% світового населення. Частка цих країн у світовому ВВП становить 51,2%. Друга група – середньорозвинуті країни з населенням 2270,1 млн. чол., або 37,6%, до яких входить і Україна, та країни з низьким доходом – низькорозвинуті країни з населенням 2449,3 млн. чол., або 40,6%, на частку яких припадає разом 41,8% світового ВВП;

- дія факторів, що визначають можливість рішення продовольчої проблеми, закладена в минулому столітті, коли підсилились негативні тенденції хижацького використання природних ресурсів, глобальної зміни клімату, неконтрольованого зростання населення на планеті, посилення диференціації між бідними і багатими країнами;

- світове співтовариство не повинно в подальшому допустити стихійного розвитку негативних тенденцій на ринку продовольства. Йому необхідно визначити взаємоприйнятну для всіх країн перспективу вирішення досить складної продовольчої проблеми.

У другому розділі “Методологія формування й організаційно-економічний механізм функціонування ринку продукції тваринництва” висвітлено проблеми формування та функціонування сучасного ринку тваринницької продукції, обґрунтовано підґрунтя тактики і стратегії розвитку цього ринку, дано теоретичне розкриття системи взаємозв’язків і взаємозалежностей, що мають відношення до ефективності ринку. Встановлено, що в розвитку ринку тваринницької продукції важливе значення має розвиток ринкової інфраструктури і, в першу чергу, створення системи оптових продовольчих ринків.

Проблемою сучасного ринку тваринницької продукції є відсутність прямого доступу до нього сільських товаровиробників. Така ситуація негативно відображається на обсягах продажу продукції тваринництва і виступає одним з чинників, що породжує зростання цін. Наприклад, індекси цін на окремі види сільськогосподарської продукції на ринках України в другій половині 2003 р., порівняно з цінами відповідних місяців попереднього року, зросли більше, ніж у 1,5–2 рази при зниженні обсягів продажу. Тому у зменшенні кількості бар'єрів на шляху просування тваринницької продукції велика роль має належати збутовій кооперації, яка діє в усьому світі, допомагаючи селянам у реалізації їхньої продукції.

Формування тактики розвитку ринку тваринницької продукції повинно базуватися на забезпеченні розвитку власного виробництва сировини та продовольства і охоплювати усі сфери діяльності продовольчого ринку. У свою чергу, стратегія розвитку ринку тваринницької продукції має базуватися на необхідності забезпечення продукцією тваринництва країни на основі досягнення високого рівня економічної ефективності сільськогосподарського виробництва і стабільного функціонування продовольчого ринку. Формування та розвиток останнього може відбуватися в напрямку удосконалення системи збуту продукції і організації торгівлі тваринницькою продукцією. Економічна доступність продовольства має базуватися на зростанні доходів населення та обґрунтованих роздрібних цінах на продовольчі товари.

Враховуючи наявні проблеми і недоліки ринку тваринницької продукції в Україні, стратегія і тактика розвитку ринку є основою вирішення цих проблем для забезпечення ефективного функціонування тваринницького ринку.

Відзначено, що складність і багатогранність змісту категорії ефективності ринку тваринницької продукції полягає в розробках досліджень динамічних тенденцій стану використання існуючого виробничого потенціалу, торгівлі, у визначенні та оцінці пріоритетних напрямів економічного розвитку ринку тваринницької продукції. Водночас, загальновизнаним положенням, традиційною версією в цьому розмаїтті теоретичних ідей та поглядів є відображення ефективності ринку тваринницької продукції як досягнення максимально корисного кінцевого результату при мінімізації витрат (ресурсів). Тому принциповою умовою теоретичного підходу до дослідження ефективності ринку тваринницької продукції на сучасному етапі формування нової соціальної системи є розгляд її на підставі ринкової концепції ефективності виробництва в системі категорій ринкових виробничих відносин різних рівнів, які взаємодіють та впливають на формування ефективності виробництва.

Теоретично обґрунтовано систему взаємозв'язків і взаємозалежностей економічних категорій, що мають відношення до ефективності ринку тваринницької продукції на макрорівні, у вигляді системи внутрішнього сутнісного взаємозв'язку та рангового підпорядкування економічних категорій.

Ефективність виробництва і торгівлі на ринку тваринницької продукції подано у вигляді узагальнюючої схеми, що охоплює такі ланцюги економічного процесу як “витрати – технологічний процес – готова продукція”. Фінансова результативність діяльності ринку тваринницької продукції у зовнішніх ринках представляє послідовність “закупівлі–витрати–технологічний процес–готова продукція–продаж”. Особливу увагу акцентовано на економічній ефективності виробництва, тобто сфері впливу самої господарської системи, її техніко-технологічних і організаційних зусиллях, сфері виробництва.

З боку держави економічні механізми ринку тваринницької продукції представлено у вигляді елементів економічної політики: фінансової, бюджетної, митної, податкової, грошово-кредитної та структурної політики.

Зі вступом України до СОТ державна політика щодо сільського господарства в країні, її механізми та наслідки стають все більш важливим питанням як в Україні, так і за її межами. Тому для її правильного вибору моніторинг і аналіз функціонування ринку тваринницької продукції потрібно проводити через економічний аналіз процесів структурної, функціональної, організаційної та управлінської трансформації елементарних продуктових систем.

Аналіз процесів функціональної трансформації ринку тваринницької продукції передбачає передусім аналіз процесу перепрофілюванню і диверсифікації виробництва на ринку тваринницької продукції у елементарних продуктових системах.

Аналіз процесів організаційної трансформації на ринку тваринницької продукції передбачає аналіз процесу зміни форм функціонально-технологічної організації виробництва. Для цього слід використати систему показників, яку було запропоновано і апробовано у дисертації (потенціал ринку, насиченість ринку, ринкові ціни, витрати виробництва, транспортні витрати та ін.).

Поряд з вивченням спеціалізації виробництва в продуктових системах необхідно дослідити тенденції розвитку внутрішніх зв'язків (між виробничими модулями), а також міжвиробничої кооперації на ринку тваринницької продукції.

У третьому розділі “Аналіз ринків тваринницької продукції” досліджено тенденції наявності поголів’я великої рогатої худоби в Україні, виробництво молока та молочної продукції, яловичини, свинини та продукції птахівництва, викладено причини такого стану в тваринництві та птахівництві.

Встановлено, що за останні роки в Україні виявлено тенденцію до зменшення виробництва молока. Основними причинами цього є скорочення поголів'я корів. Так, за 2003 р. порівняно з 2002 р. чисельність корів у всіх категоріях господарств зменшилася на 7,0% виключно за рахунок сільськогосподарських підприємств, оскільки зниження даного показника тут становило 21,8%, а в господарствах населення – на 0,2% (табл. 4).

Таблиця 4

Поголів’я корів в Україні (на кінець періоду), тис. голів

Роки | Усі категорії господарств | У тому числі: | Частка господарств населення, %

сільськогосподарські підприємства всіх форм власності | господарства населення

1996 | 6971,9 | 4055,2 | 2916,7 | 41,8

1997 | 6264,8 | 3343,7 | 2921,1 | 46,6

1998 | 5840,8 | 2905,0 | 2935,8 | 50,3

1999 | 5431,0 | 2476,2 | 2954,8 | 54,4

2000 | 4958,3 | 1851,0 | 3107,3 | 62,7

2001 | 4918,1 | 1675,2 | 3242,9 | 65,9

2002 | 4715,6 | 1401,8 | 3313,8 | 70,3

2003 | 4534,0 | 1171,0 | 3363,0 | 74,2

Аналіз показує, що найбільша кількість поголів'я зосереджена у Львівській (332,6 тис. гол.), Житомирській (261,9 тис. гол.), а також Хмельницькій (253,0 тис. гол.) і Вінницькій (267,4 тис. гол.) областях.

У господарствах населення в 2003 р. утримувалося більше половини загального поголів'я корів України (73,6%). Господарства населення більшості областей зберегли та збільшили чисельність поголів'я корів, наприклад, у Донецькій – 106,5%, Одеській – 104,6%.

Надій молока від однієї корови порівняно з минулим роком у сільськогосподарських підприємствах скоротився на 8,0%, а в господарствах населення підвищився на 2,8% (табл. 5).

Закупівельні ціни на молоко і молочну продукцію за 2003 р. мали тенденцію до зниження по всіх каналах реалізації (табл. 6). Однак у 2003 р. цінова ситуація змінилася, оскільки спостерігалося підвищення цін по всіх каналах реалізації. Середня ціна реалізації молока сільськогосподарськими підприємствами за 2003 р. підвищилася на 27,6% проти 2002 р.

Підвищення економічної ефективності виробництва молока пов'язане, насамперед, із зниженням його собівартості на основі підвищення продуктивності корів, скорочення витрат на корми з розрахунку на одиницю продукції та поліпшення їх якості, скорочення витрат на паливо–мастильні матеріали.

Таблиця 5

Середній надій молока від однієї корови в Україні

(в розрахунку на поголів'я корів на початок періоду), кг

Роки | Усі категорії

господарств | У тому числі:

сільськогосподарські підприємства всіх форм власності | господарства населення

1996 | 2103 | 1706 | 2702

1997 | 1988 | 1389 | 2780

1998 | 2219 | 1646 | 2834

1999 | 2358 | 1719 | 2868

2000 | 2359 | 1588 | 2960

2001 | 2709 | 2071 | 3068

2002 | 2999 | 2200 | 3221

2003 | 2911 | 2044 | 3301

Важливим фактором підвищення економічної ефективності виробництва молока є ціни на його реалізацію, що залежать від співвідношення попиту та пропозиції по періодах року і платоспроможності населення.

Як показують дослідження, забезпеченість населення м'ясом, зокрема яловичиною, в Україні можливо за умов наявності розвиненої галузі скотарства.

Таблиця 6

Ціни продажу молока та молочних продуктів в Україні за каналами реалізації сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності, грн./т

Канали реалізації | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | У середньому по усіх каналах реалізації | 603,7 | 541,0 | 690,5 | у тому числі: * | переробним підприємствам | 616,4 | 554,8 | 711,2* | населенню в рахунок оплати праці (включаючи реалізацію через систему громадського харчування) | 543,0 | 489,8 | 552,0* | видано пайовикам в рахунок орендної плати за землю | 557,3 | 545,1 | 616,0* | на ринку, через власні магазини, ларки, палатки | 578,1 | 520,3 | 630,0* | за іншими каналами (комерційним структурам та зарубіжним країнам тощо) | 577,2 | 494,9 | 615,0 | Поголів'я великої рогатої худоби на відгодівлі в усіх категоріях господарств продовжувало зменшуватись. Навіть у 2003 році воно скоротилося на 3,6%, порівняно з 2002 р., в т.ч. у сільськогосподарських підприємствах – на 16,7%, у господарствах населення, навпаки, поголів'я збільшилося на 15,3% (табл. 7).

Таблиця 7

Поголів'я великої рогатої худоби в Україні, тис. гол.

Категорії господарств | Роки

1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003

Усі категорії господарств | 8341,3 | 6493,7 | 5880,8 | 5195,5 | 4465,4 | 4503,0 | 4392,9 | 4237,1

у тому числі

сільськогосподарські підприємства всіх