аскорбат-Fe2+-індукованого ПОЛ і концентрації гідроперекисів ліпідів, при опроміненні тварин, що пов'язано зі збільшенням швидкості генерації супероксидних радикалів і зниженням глутатіонпероксидазної та глутатіон-S-трансферазної активностей мікросом. Причому, більш виражений зсув прооксидантно-антиоксидантного балансу убік прооксидантів спостерігався при незбалансованому раціоні харчування.
4. В експериментах in vitro використання модифікуючих біомембрани агентів (тритона Х-100 та глутарового альдегіду) дозволило установити, що в умовах експерименту найбільш чуттєвою до опромінення складовою електронтранспортного ланцюга мікросом є NADH-залежний флавопротеїд, що узгоджується з даними, отриманими в умовах in vivo.
5. Внесення в раціон харчування аронії чорноплідної, яка в умовах in vitro проявляла виражену антиоксидантну та антирадикальну активності, в умовах in vivo нормалізувала інтенсивність процесів ПОЛ, структурні зміни і NADH-феррицианід редуктазну активність мікросом печінки опромінених тварин.
ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1.
Ткаченко В.Н., Горбенко Г.П., Дюбко Т.С., Крупин В.Д., Курилко С.А., Товстяк В.В. Влияние ионизирующей радиации на активность микросомальных оксидоредуктаз// Радиационная биология и радиоэкология. – 1994. – Т.34, № 4-5. – С. 627-630. (Ткаченко В.М. провела експерименти, здійснила статистичну обробку отриманих результатів, сумісно зі співавторами інтерпретувала дані).
2.
Ткаченко В.Н., Горбенко Г.П., Курилко С.А., Товстяк В.В. Влияние мембранотропных агентов на активность оксидоредуктаз микросом // Укр. биохим. журнал. – 1996. – Т.68. - № 41. – С. 105-108. (Ткаченко В.М. провела експерименти, здійснила статистичну обробку отриманих результатів, сумісно зі співавторами інтерпретувала дані).
3.
Финашин А.В., Ткаченко В.Н., Товстяк В.В. Исследование пострадиационных изменений активности микросомальных оксидоредуктаз в присутствии мембранотропных агентов // Биофизический вестник. - 1999- № 5 (3). – С. 83-91. (Ткаченко В.М. провела експерименти за допомогою флуоресцентних зондів та мембранотропних агентів, сумісно зі співавторами інтерпретувала отримані дані).
4.
В.Н. Ткаченко, Ю.В. Никитченко, В.В. Товстяк. Свободнорадикальное окисление липидов и флуоресценция пирена и 1,8-анилиносульфоната микросом печени крыс при воздействии гамма-облучения и алиментарных факторов.// Биофизический Вестник.- 2003.- № 606.- Вып. 2 (13).- С. 120-125. (Ткаченко В.М. провела дослідження за допомогою флуоресцентних зондів).
5.
В.М. Ткаченко, Ю.В. Нікітченко, В.В. Товстяк. Вплив гамма-опромінення та аліментарних чинників на вміст і активність мембранозв’язаних ферментів детоксикації у мікросомах печінки щурів. //Біологія тварин.- 2004.- Т. 6.- № 1,2 С. 196-202 (Ткаченко В.М. досліджувала зміну NADH-феррицианід редуктазної активності.).
6.
V. Tkachenko, Y. Nikitchenko, V. Tovstiak Prooxidant-antioxidant balance in rats liver microsomes under radiation and alimentar factors influence// Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska, Lublin-Polonia. – 2004. – Vol. XVII. – N.2 - P. 289-291. (Ткаченко В.М. вивчала перекисне окислення ліпідів).
7.
Ткаченко В.Н., Крупин В.Д., Горбенко Г.П., Курилко С.А., Товстяк В.В. Влияние радиации на функциональное состояние эндоплазматического ретикулума печени // Тезисы докл. Радиобиологического съезда. – Киев. – 1993. – Ч. 3. – С. 999. (Ткаченко В.М. вивчала вплив радіації на активність ферментів ендоплазматичного ретикулуму печінки кролів, сумісно зі співавторами інтерпретувала дані).
8.
Ткаченко В.М., Товстяк В.В. Вплив іонізуючого опромінення на структурно-функціональний стан оксидоредуктазних систем // Тези доповідей ІІ з’їзду Українського біофізичного товариства. – Харків. – 1998. – С. 236. (Ткаченко В.М. провела експерименти за допомогою флуоресцентних зондів, здійснила статистичну обробку отриманих результатів, сумісно зі співавтором інтерпретувала дані).
9.
Ткаченко В.Н., Товстяк В.В. Исследование влияния ионизирующей радиации на активность оксидоредуктазных систем // Тез. докл. ІІ съезда биофизиков России. – Москва. – 1999. – С. 846-847. (Ткаченко В.М. провела експерименти за допомогою флуоресцентних зондів, здійснила статистичну обробку отриманих результатів, сумісно зі співавтором інтерпретувала дані).
10.
Ткаченко В.Н., Товстяк В.В. Исследование влияния ионизирующей радиации и мембранотропных агентов на активность микросомальных НАДН-оксидоредуктаз // Труды научной конференции, посвященной 100-летию со дня рождения акад. И.Н. Буланкина. 16-17 янв. 2001 г.-Харьков.-2001.-С.87-88. (Ткаченко В.М. провела дослідження змінення активності фермента, сумісно зі співавтором інтерпретувала дані).
11.
В.Н. Ткаченко, Ю.В. Никитченко, В.В. Товстяк, О.Т. Николов. Интенсивность свободнорадикального окисления липидов и флуоресценция 1-анилино-8-сульфоната (1,8-АНС) в микросомах печени крыс при действии гамма-облучения и алиментарных факторов.//Тези доповідей VII Між.наук.-практ. конф. “Наука і освіта” Т. 54.- 2004.-С.60 (Дніпропетровськ). (Ткаченко В.М. провела дослідження за допомогою 1,8-АНС).
АНОТАЦІЇ
Ткаченко В.М. NADH-залежна монооксигеназна система мікросом печінки тварин при дії іонізуючого випромінювання та аліментарних факторів.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.04 – біохімія – Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, Харків, 2005.
Дисертацію присвячено вивченню впливу іонізуючого випромінювання та аліментарних факторів на активність NADH-залежної монооксигеназної системи мікросом печінки. Для дослідження означених проблем було використано мікросоми печінки тварин. Показано, що гамма-опромінення тварин, які отримували збалансований раціон харчування, приводить до збільшення активності ферментів монооксигеназної системи. Незбалансований раціон харчування приводив до зниження NADH-феррицианід редуктазної активності і вмісту цитохромів в5 і Р-450, а також викликав структурні перебудови мікросомальних мембран.
Показано, що опромінення тварин приводить до зсуву прооксидантно-антиоксидантного балансу, який був більш вираженим у випадку незбалансованої дієти. Найбільш чуттєвою до опромінення складовою електронтранспортного ланцюга мікросом є NADH-залежний флавопротеїд, що підтверджується експериментами, проведеними в системах in vivo та in vitro
Показано, що аронія чорноплідна в умовах in vivo нормалізує інтенсивність процесів ПОЛ, структурні зміни і NADH-феррицианід редуктазну активність мікросом печінки опромінених тварин.
Ключові слова: мікросоми, гамма-опромінення, аліментарні фактори, система антиоксидантного захисту, NADH-залежна монооксигеназна система.
Ткаченко В.Н. NADH-зависимая монооксигеназная система микросом печени животных при действии ионизирующего излучения и алиментарных факторов. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.04 – биохимия. - Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина, Харьков, 2005.
Диссертация посвящена комплексному биохимическому исследованию влияния однократного гамма-облучения животных (доза 8 Гр), совместного влияния облучения и несбалансированной по животным белкам и витаминам антиоксидантного ряда диеты, а также пищевой добавки муки аронии черноплодной на содержание и активность мембраносвязанных ферментов NADH-зависимой монооксигеназной системы детоксикации ксенобиотиков микросом печени крыс, а именно – исследованию NADH-цитохром в5 редуктазы, (NADH-феррицианид- и NADH-неотетразолий редуктазных активностей) и содержания цитохромов в5 и Р-450 в микросомах печени животных.
Изучалось структурно-функциональное состояние микросомальных мембран печени животных с помощью флуоресцентных зондов (пирена и 1,8-АНС) при действии вышеуказанных факторов. В работе также исследовали влияние этих факторов на интенсивность аскорбат-Fe2+-индуцированного ПОЛ, содержание гидроперекисей липидов, скорость генерации супероксидного радикала и активность антиоксидантных ферментов (глутатионпероксидазы и глутатион-S-трансферазы) в микросомах печени крыс. В условиях in vitro исследовали закономерности изменения NADH-редуктазной активности микросомальных мембран печени животных (в качестве акцепторов электронов использовали 2,6-дихлорфенолиндофенол (2,6-ДХФИФ) и феррицианид калия (К3[Fe(CN)6]), а также влияние агентов, модифицирующих структурное состояние биомембран (тритона Х-100 и “сшивающего” агента – глутарового альдегида), на характер радиационно-индуцированных изменений NADH-редуктазной активности микросом.
Установлено, что гамма-облучение крыс, получавших сбалансированный по животным белкам и витаминам антиоксидантного ряда рацион питания, приводило к увеличению активности компонентов NADH-зависимой электронтранспортной цепи микросом. Облучение животных, содержащихся на несбалансированном рационе питания сопровождалось снижением NADH-феррицианид редуктазной активности и значительному снижению содержания цитохромов в5 и Р-450. Наиболее существенные изменения наблюдались в случае NADH-феррицианид редуктазной активности. Облучение животных, получавших несбалансированный рацион питания, приводило также к выраженной структурной перестройке микросомальных мембран, наблюдавшейся по изменению интенсивности флуоресценции пирена и 1,8-АНС. Внесение пищевой добавки муки аронии черноплодной нивелировало структурные изменения мембран.
Показано, что облучение животных приводит к увеличению интенсивности аскорбат-Fe2+-индуцированного ПОЛ и концентрации гидроперекисей липидов, связанное с увеличением скорости генерации супероксидных радикалов и снижением глутатионпероксидазной и глутатион-S-трансферазной активностей микросомальных мембран. Установлено, что более выраженное смещение прооксидантно-антиоксидантного баланса в сторону прооксидантов наблюдалось при несбалансированном рационе питания. Показано, что введение в рацион питания пищевой добавки муки аронии черноплодной, обладающей в условиях in vitro выраженной антиоксидантной и антирадикальной активностями, в условиях in vivo нормализовало процессы перекисного окисления липидов в микросомах печени облученных животных, за счет увеличения надежности неферментативной антиоксидантной системы.
Использование в экспериментах in vitro модифицирующих биомембраны агентов (тритона Х-100 и глутарового альдегида) позволило установить, что в условиях эксперимента наиболее чувствительной к облучению составляющей электронтранспортной цепи микросом является NADH-зависимый флавопротеид, что согласуется с данными полученными в условиях in vivo. Внесение в рацион питания животных пищевой добавки муки аронии черноплодной, в условиях in vivo нормализовало интенсивность процессов ПОЛ, структурные изменения и NADH-феррицианид редуктазную активность микросом печени облученных животных, что особенно выражено в случае несбалансированного рациона питания.
Полученные в работе данные о существенном влиянии алиментарных факторов на радиационные изменения активности и содержания компонентов NADH-зависимой электронтранспортной цепи микросом печени указывают на возможность повышения радиорезистентности NADH-зависимой монооксигеназной системы при применении сбалансированного по животным белкам и витаминам антиоксидантного ряда рациона питания и, особенно, дополненного пищевыми добавками.
Ключевые слова: микросомы, гамма-облучение, алиментарные факторы, перекисное окисление липидов, система антиоксидантной защиты, флуоресцентные зонды, NADH-зависимая монооксигеназная система.
Tkachenko V.M. NADH-dependent monooxygenase system of animal liver microsomes under ionizing radiation and alimentary factors exposure.- Manuscript.
Dissertation for receiving candidate of biological science degree in specialization 03.00.04 – biochemistry – Kharkiv V.N. Karazin State University, Kharkiv, 2005.
Dissertation is devoted to study of ionizing radiation and alimentary factors influence on animal liver microsomes NADH-dependent monooxygenase system activity. г-irradiation of animals fed with balanced food allowance leads to NADH-dependent monooxygenase system enzymes activity increase. Unbalanced food allowance led to NADH-ferricyanide reductase activity decrease and cytochrome b5 and P-450 content reduction and it was also attended with strongly pronounced microsomal membranes structure reconstruction. It was shown that animal irradiation leads to prooxidant-antioxidant balance shifting, that was more expressed in case of unbalanced food allowance. NADH-dependent flavoproteid was the most sensitive to irradiation that corresponds to experiment results obtained with in vivo and in vitro systems.
Black chokeberry in vivo normalizes peroxidation process intensity, structural changes and liver microsomes NADH-ferricyanide reductase activity of irradiated animals.
Key words: microsomes, г-irradiation, alimentary factors, lipid peroxidation, fluorescent probes, NADH-dependent monooxygenase system.
Підписано до друку .09.2005 р. Формат 60Х84 1/16
Друк офсетний. Ум.друк.арк. 2,5
Тираж 100 прим. Замовлення №
_________________________________________________________
м.Харків. пл. Свободи 6, СТИЛЬ-ИЗДАТ тел. 580-108