Вдовічен Анатолій Анатолійович

УДК 330.322:332.14

Теоретико-методологічні та методичні основи оцінки інвестиційних параметрів регіонального розвитку
(на прикладі Чернівецької області)

Спеціальність: 08.10.01 –
Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Львів – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Чернівецькому торговельно-економічному інституті КНТЕУ.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Школа Ігор Миколайович,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, завідувач кафедри

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Точилін Віктор Олександрович,
Інститут економічного прогнозування НАН України, завідувач відділу

кандидат економічних наук
Горин Михайло Петрович,
Інститут регіональних досліджень НАН України,
старший науковий співробітник

Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, відділ проблем розвитку ринку промислової продукції та інвестиційної політики, м. Київ

Захист дисертації відбудеться 11 березня 2005 року о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою:
79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий 10 лютого 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук В.І. Жовтанецький

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Проблема ефективності інвести-цій-ної діяльності, системи її економічного стимулювання є однією з найважли-віших в економічній теорії. Це зумовлено тим, що для прийняття раціональних рішень необхідне чітке розуміння суттєвості інвестиційної діяльності і закономірностей її розвитку в ринковій економіці. Оптимізація інвестиційної діяльності як найважливіша умова економічного розвитку стає однією з першочергових задач переходу країни до нового рівня суспільного розвитку.

Крім того, реалізація інвестиційної діяльності обумовлена системою соціально-економічних відносин й інтересів. Глобальний процес в економіці призводить до появи нових форм інвестиційної діяльності. Становлення системи ринкових відносин в Україні змінює пріоритети і стимули інвестиційної діяльності, в зв’язку з чим відбувається її глибока трансформація і структурна перебудова.

Причому, інвестиційний процес визначає не тільки рівень економічного розвитку, але і безпосередньо впливає на сучасну фінансову сферу, а також на весь процес відтворення. Самостійне значення має і ряд чинників, пов’язаних зі специфікою сучасного етапу науково-технічного прогресу і методів інноваційного забезпечення.

Все це вимагає наукового осмислення і надає особливої актуальності питанням дослідження і рішення проблем оптимізації інвестування на рівні господарського ком-п-лексу регіону. Регіональні дослідження були в полі зору українських науковців ще на початку і в середині XX ст. Ними займалися А.Ващенко, К.Воблий, А.Діб-рова, П.Першин, С.Рудницький та ін. Теорія інвестицій знайшла відображення в працях зарубіжних вчених: П.Самуельсона, Дж.Хансена, В.Шарпа, П.Массе, П.Дру-кера, Дж.Даннінга, Й.Шумпетера, В.Красовського, П.Павлова, Т.Хачатурова та ін.

Процес регіоналізації економіки обумовлює виникнення специфічних форм економічних відносин та особливостей їх, проявлення в умовах просторово організованих економічних систем. Це обумовило формування нових напрямків економічних досліджень, які повинні бути об`єднані в рамках регіональної проблематики. Незмінним атрибутом дослідження повинно стати дослідження ресурсного забезпечення регіональних економічних систем, визначення теоретико-методологічних основ регіональної інвестиційної політики. Ці вимоги й обумовили вибір дисертаційного дослідження.

Необхідно відмітити, що окремі питання зазначеної проблематики розглядалися в наукових працях таких українських вчених, як О.Амоша, Ю.Бажал, Л.Безчасний, П.Бєлєнький, Є.Бойко, І.Бланк, В.Войцеховський, О.Гаврилюк, В.Геєць, М.Герасимчук, М.Долішній, Б.Данилишин, С.Дорогунцов, В.Загорський, Ф.Заставний, В.Євдокименко, Б.Кваснюк, В.Красовський, Є.Крикавський, М.Козоріз, О.Кузьмін, В.Логвиненка, І.Лукінова, А.Мазаракі, Ю.Макогон, А.Мокій, В.Павлов, М.Паламарчук, С.Пирожков, М.Пістун, В.Пила, С.Писаренко, Я.Побурко, М.Прокопенко, В.Поповкін, О.Рогач, В.Симоненко, В.Троян, О.Чижов, О.Шаблій, І.Школа, Б.Щукін, В.Яцура та ін.

В більшості даних досліджень інвестиційні процеси розглядаються, як категорії стадії ex post з притаманною їй атрибутикою проведеного вкладання коштів, які гарантують отримання доходу. При цьому, стадія формування інвестиційного забезпечення ex ante, всесторонньо не досліджена, або розглядалася фрагментарно. Таким чином, при традиційному підході інвестиційні можливості регіону не враховують всіх компонентів, що приводить до необ’єктивної оцінки стану та можливих перспектив регіонального розвитку, що не враховується в менеджменті на макро- та мезорівні.

Ряд питань теоретико-методологічного та методичного характеру потребують поглиблених досліджень. Зокрема, визначення шляхів активізації залучення інвестиційних ресурсів в економіку регіонів України, формування стратегії інноваційно-інвестиційних заходів соціально-економічного розвитку регіону.

Недостатнє вивчення цих питань та їх актуальність зумовили вибір теми дисертаційної роботи та окреслили основні напрями наукових досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з госпдоговірною науково-дослідною темою кафедри “Економіки підприємництва та менеджменту” Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету “Стратегічні пріоритети економічного потенціалу Буковини” (номер державної реєстрації: 456/33 УДК 338.245.655) 2003 рік. Особисто автором було проведено аналіз інвестиційної діяльності та напрямків нарощування експортного потенціалу в Чернівецькій області.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в необхідності вирішення проблеми інвестиційного забезпечення регіонального розвитку з позиції ресурсного підходу, визначення шляхів подолання негативних та посилення позитивних чинників (умов), сильних й слабких сторін залучення інвестиційних ресурсів в економіку регіонів України та розробки методики оцінювання регіонального інвестиційного ризику.

Досягнення цієї мети вимагало розв’язання низки завдань, а саме:

- уточнення економічної суті теоретико-понятійного апарату інвестиційного забезпечення регіонального розвитку як частини цілісної системи регіональної економіки;

- узагальнення і трактування категорій “інвестиції”, “інвестиційні ресурси”;

- дослідження природи формування і використання заощаджень домашніх господарств;

- запропонування технології управління регіональною інвестиційною діяльністю та формування механізму залучення іноземних інвестицій;

- визначення та узагальнення основних завдань та принципів формування регіональної інвестиційної політики;

- дослідити особливості інвестиційних процесів в Україні;

- розробка системи кількісно та якісно ідентифікованих параметрів, для оцінки інвестиційного забезпечення регіону;

- аналізу інвестиційного забезпечення та основних напрямків формування інвестиційних потоків в Чернівецькій області;

- здійснення пошуку шляхів подолання негативних та посилення позитивних тенденцій в залученні інвестиційних ресурсів в економіку регіонів України;

- розробити методичні рекомендації, щодо диференціації та типологізації регіонів по оцінці їх інвестиційної ризикованості та можливості.

Об’єктом дослідження прийняті регіони України, які розглядаються як сукупність елементів та взаємозв`язків, які функціонально орієнтовані на досягнення загальної мети – забезпечення стійкого функціонування національної економіки та рівня соціально–економічного розвитку, як країни в цілому так і конкретно взятого регіону, в нашому випадку Чернівецької області.

Предметом дослідження є аналіз і формування теоретико-методологічних та методичних основ оцінки інвестиційних параметрів регіонального розвитку.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи становлять загальнонаукові прийоми економічних досліджень, класичні положення економічної теорії, наукові публікації вітчизняних та зарубіжних дослідників з питань управління регіональною інвестиційною діяльністю, яка направлена на розвиток територій, чинне законодавство України у галузі регіонального управління та інвестиційної діяльності.

Інформаційною базою дослідження служили матеріали Держкомстату України, спеціальних періодичних видань, які характеризують результати діяльності господарства регіону обласного рангу (Чернівецька область), аналітичні розрахунки автора, виконані в процесі проведення дослідження, дані Internet.

При виконанні досліджень використані методи системного підходу, графічний метод, методи статистичного та техніко-економічного порівняльного аналізу, узагальнення, експертних оцінок, SWOT-аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Відповідно до мети і завдань проведеного дослідження одержано наступні теоретичні та методичні результати, що мають елементи наукової новизни:

- збагачений і розвинений понятійно-термінологічний апарат ресурсного забезпечення регіональних економічних систем, через конкретизацію категорій: “інвестиції”, “інвестування”, “інвестиційний потенціал”, “інвестиційна сфера”, “інвестиційний процес”, “кругообіг інвестицій” або цикл їх відтворення, “інвестиційні ресурси”, “джерела інвестицій”, “параметри (фактори, показники) інвестицій”, їх структура, відмінність і т.п., без яких неможливе створення дієвих ринкових, державних, регіональних регуляторів, до яких належать механізми регулювання інвестиційною діяльністю;

- здійснений всебічний аналіз наявних теоретичних доробок в сфері інвесту-вання, на основі яких зроблені висновки про: ієрархічність понять в інвести-ційній сфері, а саме вказані чіткі грані та відмінності між різними категоріями; визначені завдання та принципи регіональної інвестиційної політики.

- визначені системоутворюючі елементи і взаємозв'язки, які властиві сфері інвес-тиційних відносин та сформульована логіка розвитку інвестиційних проце-сів і специфіка її прояву в умовах просторово-організованих економічних систем.

- запропоновано використовувати СНР як інструментарій систематизації джерел інвестиційного забезпечення регіонального розвитку, формалізації потоків інвестиційних ресурсів і побудови методичних підходів до оцінки інвестиційних можливостей регіону;

- введено у економічний понятійний апарат категорію регіональний інвестицій-ний ризик під яким розуміється ймовірність втрати капіталу, що інвестується або його частини і/або недоодержання передбачуваного доходу від реалізації інвестиційного проекту в результаті впливу соціально-економічних, фінансо-вих, політичних й інших факторів. Об’єктом ризику в даному разі виступають майнові інтереси особи (держави), яка вкладає в тій чи іншій формі свої кошти, – інвестора.

- запропонована методика розрахунку регіонального інвестиційного ризику, яка повинна проводитися кожним учасником інвестиційних проектів в тому чи іншому регіоні;

- визначені сильні й слабкі сторони та сформовані інноваційно-інвестиційні заходи, які направлені на розвиток Чернівецької області.

Практичне значення одержаних результатів дослідження. Практична цінність полягає у тому, що отримані наукові результати з проблем комп-лекс-ного теоретико-методологічного та методичного розвитку регіону збагачують організацію та методологію формування, управління та використання інвести-ційних ресурсів, які узагальнюють досвід економічно розвинених країн і можуть бути використані в практичній діяльності розвитку регіонів України. Результати дослідження використані у практичній діяльності Головного управ-ління економіки Чернівецької державної адміністрації, при розробці: “Регіо-нальної програми залучення інвестицій у розвиток економіки Чернівецької області на 2001-2002 рр.”, “Концепції соціально-економічного розвитку Чернівецької області на період до 2011 року”, що підтверджується довідкою 07.48/54-237 від 10.02.2004; “Стратегічного плану розвитку міста Чернівці на 2004-2011 роки”, що підтверджується довідкою ЦЕРМ № 02 від 9.02.2004.

Результати дослідження використовуються у навчальному процесі Чернівецького торговельно-економічного інституту при викладанні курсів: “Інвестиційний менеджмент”, “Інвестування”, “Державне регулювання економіки”, “Інноваційний менеджмент”, “Економіка підприємства”, “Зовнішньоекономічна діяльність”, що підтверджується довідкою № 116/12-29 від 11.02.2004.

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, що викладені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів роботи. Основні результати досліджень допові-далися на науково-практичних конференціях, зокрема, на Науково-практичній конференції ЧТЕІ КНТЕУ “Стратегічні пріоритети розвитку регіонів у системі економічної політики в Україні” (9–10 квітня 2001 року, Чернівці); Міжна-родній науково-практичній конференції КНТЕУ “Державне регулювання тор-гів-лі у ринкових умовах” (24-26 жовтня 2001 року, м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції ЧТЕІ КНТЕУ 9-10 квітня 2002 року, м. Чер-нівці; Міжнародній науково-практичній конференції “Економічна теорія: сучас-ні проблеми розвитку сфери товарного обігу” (23-25 жовтня 2002 року, м. Київ); Всеукраїнській міжвузівській науково-практичній конференції “Управління регіональним розвитком” (6 грудня 2003 року, м. Сімферополь); на XIV Міжнародній науково-практичній крнференції “Формування стратегії розвитку регіону на інноваційній основі” (13-14 травня 2004 року, м. Чернівці).

Публікації. Основні наукові положення, висновки і рекомендації автора опубліковані в 23 наукових працях, в тому числі у 1 монографії, 1 навчальному посіб-нику та 13 статтях у наукових фахових виданнях України, у 6 тезах допо-ві-дей. Загальний обсяг – 19 д.а., в тому числі 14,4 д.а. належать автору особисто.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку із 211 використаних літературних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 261 сторінку друкованого тексту, додатків.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, предмет, об’єкт дисертаційного дослідження, а також визначено наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, їх апробація та використання.

У першому розділі “Теоретико-методологічне та методичне обґрунтування оцінки інвестиційного забезпечення регіонального розвитку” аналізуються методологічні засади формування регіональної інвестиційної політики, яка підкріплена реальними інвестиційними ресурсами.

У дисертації вказується, що при традиційних підходах до розробки регіо-нальної й інвестиційної стратегії оцінка інвестиційного забезпечення здійс-нювалася по характеристиках завершальної стадії інвестування – обсягам залу-че-них у суспільне виробництво інвестицій, співвіднесеними з одержува-ними соціально-економічними результатами. Тим самим, процеси регіональ-ного інвестування, по суті, фіксували вже реалізовані проекти, що здійсни-лися, і не враховували ресурсну базу інвестування. Це приводило до звуження наукових висновків, одержанню усіченого результату про потенційні можли-вості в інвестуванні регіону і перспектив його соціально-економічного розвитку.

Як методологічний прийом, що логічно доповнює і розширює можливості дію-чого наукового інструментарію, автором, був запропонований ресурсний підхід, що дозволяє забезпечити цілісність опису регіону як об'єкта дослідження, усуває не-від-повідність між предметом і методами дослідження регіональної й інвести-ційної проблематики. При реалізації даного підходу наскрізному розгляду підлягали:

- цілі, задачі, принципи інвестиційного забезпечення регіонального розвитку;

- методичні підходи до оцінки стану інвестування економіки регіону;

- системоутворюючі елементи і взаємозв'язки, властиві сфері інвестиційних відносин;

- логіка розвитку інвестиційних процесів і специфіка її прояву в умовах просторово-організованих економічних систем.

Операційність запропонованого ресурсного підходу, автором, була забез-печена за рахунок системного розгляду поставлених до дослідження питань, що дозволяє:

- звести на однорідній семантичній основі економічні категорії, що виражають суть економічних відносин, які стосуються інвестиційного забезпечення регіонального розвитку;

- сформувати уніфіковану (стосовно набору вхідних у їхній склад елементів) систему параметрів їхньої оцінки;

- зробити цю систему операційною, тобто прив'язати до кінцевих результатів функціонування економіки, забезпечивши тим самим її прагматичну орієнтацію як інструмента обґрунтування управлінських рішень на мезорівні.

Були виділені базові теоретичні положення ресурсного підходу, що стали основою вирішення поставленої наукової проблеми:

- трактування інвестицій як одного з факторів суспільного виробництва і виробничого ресурсу, корисність якого формується по кінцевому продукту, виробленому з його використанням;

- поетапна дезагрегація інвестиційних процесів за критерієм віднесення їх до двох основних стадій – формуванню умов і передумов інвестування як економічної події, розглянутих з просторово-тимчасових позицій (ех post), і його здійснення (ех аntе) з оформленням цих стадій відповідним понятійно-інструментальним апаратом;

- прийняття в якості абстрактно-емпіричного допущення положення про наявність взаємозв'язку між інвестиціями і результатами економічного розвитку і його поширення на стадію формування передумов і умов інвестування;

- розгляд взаємозв'язку між інвестиціями і результатами економічного розвитку з конкретизацією специфіки її прояву на мезорівні під впливом факторів сформованої просторової організації виробництва і тенденцій регіоналізації економіки;

- використання системи національних рахунків (СНР) як інструментарію систематизації джерел інвестиційного забезпечення регіонального розвитку, формалізації потоків інвестиційних ресурсів і створення конструкції і методичного апарату оцінки інвестиційних можливостей регіону;

- облік трансформаційних особливостей процесів інвестування, характерних періоду реформування економічних відносин і переходу до ринкової системи господарювання як одному з етапів розвитку суспільного виробництва, об'єктивно обумовленому реаліями суспільного розвитку.

У результаті був сформований науковий інструментарій, що представляє собою набір при-йо-мів, методів і принципів дослідження, реалізація яких дозволила розглянути проблему інвес-ти-цій-ного забезпечення регіонального розвитку в рамках цілісного наукового дослідження, що сис-темно розкриває поставлені питання як у теоретико-методологічному, так і практичному аспектах.

У роботі на основі узагальнення точок зору різних, в тому числі загальновиз-наних економістів, автор прийшов до висновку про відсутність універсальної точки зору на суть категорії “інвестиція”, так як поняття “інвестиція” являється досить багатогранним, щоб можна було дати йому якесь єдине і уніфіковане визначення.

Рис. 1. Технологія управління регіональною інвестиційною діяльністю

Проте підкреслимо, що інвестиції, необхідно розглядати не тільки в статиці, але і в динаміці. Заощаджені ресурси в минулі періоди, (результат процесу виробництва) розподіляються між нагромадженням, споживанням і відтворенням зношених засобів виробництва. Звичайно, з позиції мікро рівня частина отриманих доходів обов'язково йде на поточне споживання. Інша, перетворюється у витрати, які використовуються на просте і розширене відтворення капіталу. У результаті таких внесків в конкретні об'єкти інвестиційної діяльності (реальні інвестиції) відбувається перетворення внесених засобів (коштів) в ріст нагромаджень (основного капіталу), що свідчить про кінцеве перетворення інвестицій в нові споживчі вартості. При їх реалізації досягається кінцева ціль інвестиційної діяльності – отримання доходу чи соціального ефекту, яка повинна ґрунтуватися, на певній технології по управлінню інвестиційною діяльністю в регіоні (рис. 1).

Рис. 2. Система заходів регулювання соціально-економічного розвитку регіону та регіональної інвестиційної політики

На основі запропонованих компонентних складників (завдань, які необхідно вирішити), можна представити певну модель, суть якої полягає в удосконаленні організаційно-економічного механізму регіональної економічної політики та розвитку регіональної інвестиційної діяльності, яка представлена на рис. 2.

При цьому дана система повинна бути побудована на відповідних принципах та включати: моніторинг соціально економічного розвитку регіону; напрямки реструктуризації й розвитку сфер народного господарства регіону; підходи до поліпшення регіональної інвестиційної діяльності; заходи з формування ефективної бюджетно-фінансової системи регіону і збалансованого регіонального ринку праці.

На основі нової теоретико-прикладної парадигми у другому розділі “Аналіз інвестиційного забезпечення регіонального розвитку Чернівецької області” проведено оцінку впливу інвестицій на економіку регіону; визначений інвестиційний потенціал регіону, а саме проаналізовано його ресурсні, інституційні та інфраструктурні компоненти; досліджена структура інвестицій за видами економічної діяльності; визначені основні напрямки формування інвестиційних потоків в Чернівецькій області.

Визначення інвестиційного потенціалу регіону необхідно при складанні цільових програм соціально-економічного розвитку тієї чи іншої території, галузі, виробництва, схем розміщення продуктивних сил, потенційних напрямків вкладання інвестицій, визначення пропорцій між розвитком основних та інфраструктурних галузей регіону на інноваційній основі та визначення параметрів розвитку останніх відповідно до завдань та принципів регіональної інвестиційної політики, які нами були визначені в першому розділі.

Провівши аналіз в динаміці інвестиційного забезпечення соціально-економічного розвитку Чернівецької області нами були отримані наступні дані (табл. 1), які свідчать про те, що для того, щоб досягти Чернівецькою областю темпів розвитку, характерних народногосподарському комплексу України, необхідно збільшити щорічний приріст інвестицій в 1,3-1,5 рази. В цілому, для зростання ВВП України необхідно збільшувати інвестиції в основний капітал у 2-4 рази, а для забезпечення аналогічного розвитку економіки Чернівецької області потрібне щорічне збільшення інвестицій в 3-5 разів.

Таблиця 1

Динаміка показників соціально-економічного розвитку Чернівецької області

Роки | Населення всього,тис. осіб | Індекс фізичного обсягу ВДВ, % до попер. року | Інвестиції в основний капітал, всього, млн. грн. | В тому числі | Індекс продукції промисловості,
% до 1990 р. | Інвестиції в основний капітал промисловості,
млн. грн. | Інвестиції в основний капітал будівництва,
млн. грн. | Інвестиції в основний капітал сільського госпо-дарства, млн. грн. | виробничого призначення,
млн. грн. | невиробничого призначення,
млн. грн. | 1990 | 938,8– | 868,0 | 653,0 | 215,0 | 100,0 | 287,3 | 7,8 | 264,5 | 1995 | 945,5 | 100 | 168,0 | 83,0 | 85,0 | 43,7 | 57,3 | 1,1 | 11,6 | 1999 | 935,4 | 100,1 | 83,2 | 52,1 | 31,1 | 44,0 | 25,2 | 1,9 | 5,5 | 2000 | 932,3 | 105,8 | 85,8 | 58,0 | 27,8 | 49,2 | 31,0 | 2,1 | 3,4 | 2001 | 932,0 | 113,4 | 239,8 | 114,8 | 125 | 55,2 | 99,6 | 6,4 | 8,8 | 2002 | 922,7 | 108,1 | 326,0 | 194,6 | 131,4 | 56,9 | 147,9 | 33,1 | 13,5 | 2003 | 914,6– | 520,2 | 273,7 | 246,5 | 72,2 | 163,8 | 80,9 | 14,5 |

Зазвичай, на розвиток інвестиційного потенціалу регіону впливають науково-технічний прогрес, наявні природничо-рекреаційні, трудові та виробничі ресурси, інституційні та інфраструктурні напрями розвитку регіонального господарства, структура спеціалізованого виробництва та інші фактори, які пов'язані безпосеред-ньо з проведенням ефективної регіональної інвестиційної політики. Проводячи ос-тан-ню, регіональні органи управління Чернівецькою областю повинні забезпечити: створення загальних передумов розвитку виробництва товарів та послуг на іннова-цій-ній основі; сформувати комплексний підхід до використання наявних ресурсів ре-гі-ону у відповідності з перспективами його розвитку; забезпечити випереджаючі тем-пи нарощування мережі інфраструктурних об'єктів щодо галузей основного ви-роб-ництва та оптимізацію міжгалузевих регіональних пропорцій; провести ефек-тив-ну політики інституційних перетворень; сконцентрувати та спеціалізувати вироб-ництво інфраструктурних послуг, що дасть змогу здешевіти їх вартість; раціонально розмістити інфраструктурні об'єкти та поліпшити внутрішньо регіональні зв'язки; налагодити ефективне функціонування об'єктів виробничої інфраструктури та ін.

Упродовж останніх років дещо покращилася інвестиційна привабливість регіону для іноземних інвесторів, проте загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку області станом 01.01.2004 року становив 20,7 млн. дол. США і складав, як і у 2002 році, 0,3% від загального обсягу інвестицій в Україні. Чернівецька область належить до регіонів з високим рівнем попиту на іноземні інвестиції. Загальний обсяг необхідних іноземних інвестицій, за підрахунками спеціалістів, становить понад 1,0 млрд. дол. СПІА. Практично необхідні значні обсяги інвестицій для розвитку усіх галузей господарського комплексу.

А тому, проводячи в роботі розрахунки та аналізуючи ситуацію, яка склалася в регіоні, ми можемо, вказати на те, що головними проблемами у сфері зовнішньо-економічної та інвестиційної діяльності Чернівецької області є: недосконале нормативно-правове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності; відсутність ефективних механізмів підтримки та стимулювання інвестиційної діяльності.

Цілі, які повинні ставити перед собою територіальні органи влади – це: підвищення конкурентоспроможності продукції традиційних експортних галузей; удосконалення структури експортної продукції, скорочення частки сировинних товарів на користь високотехнологічних; стимулювання підприємницької ініціативи, спрямованої на зростання обсягів виробництва та інвестиційну діяльність; відновлення традиційних і освоєння нових ринків збуту.

Головні дії: сприяти покращенню структури експорту товарів та послуг; залучати підприємства, організації та установи області до участі у міжнародних виставках, ярмарках та інвестиційних форумах; вжити організаційних заходів, спрямованих на залучення іноземних інвестицій для фінансування інвестиційних проектів підприємств області в галузі легкої, деревообробної, харчової, електронної промисловостей, а також в галузі туризму.

Незважаючи на вигідне економіко- та транспортно-геополітичне розташування Чернівецької області (вона є складовою частиною Карпатського економічного єврорегіону “Верхній Прут”), значні природні ресурси, наявність кваліфікованих робітничих кадрів, досягнення у наукових дослідженнях, ресурси для розвитку аграрного сектору економіки, промисловості, туристично-рекреаційного комплексу регіону, деревообробної промисловості обсяги іноземних інвестицій, котрі надходять в економіку щорічно, порівняно з іншими областями України та нашими потребами є значно нижчими. Головною причиною є неадекватне інвестиційне регулювання. Всім інвесторам без винятку надано рівні права, незалежно від того, який сектор економіки вони інвестують, який розмір цих інвестицій, яке їх походження, чи є вони внутрішніми, чи закордонними. Такий підхід, можливо, і є нормальним у разі, якщо країна вже досягла достатньо високого рівня економічної стабільності. Але він з нашої точки зору не виправдовує себе у випадку з нашою державою. Економічне законодавство України не надає будь-яких стимулів для інвестування у ключові сектори економіки.

Іноземні інвестори проявляють більший інтерес до індустріальних регіонів України, і значно нижчий до аграрних (Хмельницька, Тернопільська, Чернівецька області). Тому вважаємо за необхідне прийняття Державної програми пріоритетного розвитку аграрного сектору економіки, яка б передбачала пільгове іноземне інвестування цієї галузі.

Важливим фактором відновлення виробництва є залучення інвестицій. Про це і свідчать результати проведеного соціально-економічного опитування, які проводилися автором з Чернівецьким бізнес-центром та Чернівецькою обласною державною адміністрацією, а саме на думку більшості опитаних респондентів (59,3%), саме держава (у тому числі й місцеве фінансування) повинна забезпечити інвестування у виробництво. Меншою мірою підтримуються такі форми інвестування, як вкладання коштів населенням – 19,9%, збільшення податків для приватних підприємців – 15,4%, використання внутрішнього резерву підприємства – 14,6%, інвестиції з боку інших областей України – 11,8%. У цьому питанні незалежно від сфер діяльності респондентів, починаючи від керівників підприємств, установ та організацій, підприємців і до студентів, пенсіонерів, непрацюючих, виявилась одностайність. Визначальним є той факт, що переважна більшість респондентів області (80,4%) пропонує вкладати інвестиції в першу чергу в сільське господарство, потім в легку промисловість – 32,0%, у переробну і важку промисловість – відповідно, 26,8% та 25,7%, а потім ідуть сфера послуг – 10,1%, туристичний бізнес – 7,6% та готельне господарство – 1,0%.

Респондентам було запропоновано також за п'ятибальною шкалою оцінити деякі заходи, які сприятимуть підвищенню рівня виробництва в області. За результатами опитування рейтинг місць щодо проведення певних заходів, розподілився таким чином (за середнім балом, максимальний бал – 5,0): впровадження сучасних технологій – 4,3; професійна підготовка кадрів для роботи в нових умовах – 4,1; податкові пільги та співпраця з підприємствами сусідніх регіонів та інших країн – по 4,0; реструктуризація підприємств – 3,9; залучення місцевих фінансів та інформаційне забезпечення – по 3,7; пільгове кредитування – 3,6; залучення іноземних інвестицій – 3,2.

В умовах фінансово-економічної інфляції стабілізація народного господарства ба-га-то в чому залежить від стратегії і тактики формування, розвитку і регулювання інвес-тиційної діяльності в регіоні. Така політика має забезпечити, з одного боку, прак-тичну реалізацію інтересів держави на регіональному рівні, з іншого – внут-ріш-ні інтереси самих регіонів в межах єдиного економічного простору. Проте, дослід-жу-ю-чи програми соціально-економічного розвитку територіально-суспільних сис-тем на макроекономічному і локальному рівнях управління показало наступне: інвес-ти-ційні стратегії, як такі, відсутні, є окремі елементи стратегії, які не стикую-ться поміж собою в різних програмах, цілі та завдання інвестиційного розвитку сла-бо окреслені або не визначені, плануються від досягнутого, більшість програм декларується.

Важливим питанням інвестиційної політики є визначення найбільш придатних інвестиційних джерел (видів). Їх, ми пропонуємо, розділити на зовнішні (іноземні інвестиції) і внутрішні (в межах держави і регіону). Більшість мешканців області надають перевагу саме внутрішнім інвестиціям. Тому питання сьогодні стоїть у розробці механізму внутрішньої інвестиційної діяльності на регіональному рівні, яка б проводилася за кошти інноваційного фонду підприємств із залученням бюджетних коштів, іноземних інвестицій і кредитів банків.

Проведені автором дослідження показали, що у промисловому комплексі Чернівецької області при відсутності чіткої інвестиційної політики (стратегії) переважають тенденції до втрати виробничого потенціалу спеціалізованих галузей. Для ліквідації таких тенденцій необхідне суттєве збільшення інвестицій в розвиток інноваційних процесів в обробній промисловості. У 2003 році інноваційною діяльністю займалося 20% підприємств. Продукцію, вперше освоєну в Україні, виробляло менше 10% підприємств. Лише 4% поставляли продукцію на експорт.

В умовах ситуації, яка склалася економіці Чернівецької області, автор пропонує визначити основними пріоритетами розвитку наступні: створення центрів певного спрямування, а саме: науково-технічного (м. Чернівці і прилеглі до нього території), аграрно-промислового (східні райони області), рекреаційного (західні райони області); створення полюсів росту на основі підтримки розвитку перспективних секторів економіки (деревообробної промисловості, машинобудування, агропромислового комплексу та ін.); розвиток наукомістких виробництв інноваційного спрямування; активний розвиток транскордонного співробітництва у різних сферах економічної діяльності (торгівлі, промисловості, сільському господарстві, розвитку туристичної індустрії та ін.).

У третьому розділі “Системний підхід до забезпечення інвестиційного розвитку регіону” досліджуються основні напрямки створення ефективної системи регулювання економічного розвитку регіону в умовах формування ринкових відносин і обмеженості інвестиційних ресурсів шляхом визначення стратегії формування інноваційно-інвестиційних заходів та проведення оцінки регіонального інвестиційного ризику регіону в розрізі різних напрямків вкладання інвестицій.

Отримання як іноземних, так і внутрішніх інвестицій, а саме, умови їх залучення (в роботі автором пропонується саме так їх називати) – це фактори, котрі характеризують інвестиційну діяльність, як в цілому в країні, так і між її регіонами та сприяють подальшому розвиткові зовнішньоекономічних зв’язків. Інвестиційна привабливість визначається суб’єктами інвестування за загальним інвестиційним кліматом в країні, умовами проведення зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі податковими, правовими, митними.

Кожна держава та її регіони мають “відносно” свою систему цін на ресурси, податкову політику та законодавчу базу, різний рівень розвитку галузей, а отже, і відмінності у прибутковості суб’єктів та об’єктів інвестування. Експортні та імпортні операції по переміщенню капіталу також пов’язані з політичною стабільністю та рівнем торгівлі на міжнародному ринку.

Одним із показників, який характеризує ступінь інтеграції країни та її регіонів у світове співтовариство, є обсяг іноземних інвестицій. Залежить цей показник від привабливості об’єкту інвестування або рівня інвестиційного ризику. На сучасному етапі, з нашої точки зору, залучення іноземного капіталу сприятиме одержання прибутку як кінцевої мети процесу інвестування. Інвестори вивчають національну економіку країни, її законодавчу систему, ресурси для визначення об’єкта капіталовкладення з вищою віддачею та мінімізацією інвестиційного ризику. Проведені нами дослідження особливостей іноземного інвестування показали, що іноземні інвестиції мають позитивні та негативні характеристики для країн-реципієнтів і країн-резидентів (табл. 2).

Таблиця 2

Вплив іноземних інвестицій на економіку країн-резидентів та країн-реципієнтів

Країна-резидент-експортер | Країна-реципієнт-імпортер | Переваги | Недоліки | Переваги | Недоліки | ·

·

·

·

·

·

·

·

·

·

·

·

·

·

·

·

Таблиця 3

Класифікація способів усунення перешкод прямим іноземним інвестиціям

Стабілізація політичної обстановки та поліпшення макроекономічного середовища | Зниження рівня інфляції | Сприяння з боку уряду | Якість і надійність інформації міністерств, відомств та інших фінансових інститутів | Забезпечення стимулів з боку місцевої адміністрації в регіонах для одержання ПІІ | Продовження економічної політики формування національної економіки України, відкритої для світового ринку | Проведення маркетингової кампанії для підвищення іміджу України як країни-одержувача ПІІ | Усунення перешкод, що збільшують ризик капітальних вкладень | Стабілізація законодавства | Рівноправне ставлення як до своїх, так і до іноземних інвесторів | Забезпечення захисту прав власності | Виконання норм закону на всіх рівнях системи управління інвестиціями | Призначення посадової особи на рівні облдержадміністрації, яка відповідає за ПІІ | Забезпечення можливості звернення до суду у випадку порушення закону органами управління | Зниження рівня корупції й злочинності | Скорочення контролю до необхідного мінімуму | Наближення стилю управління в Україні до міжнародних стандартів | Усунення перешкод, що збільшують витрати на здійснення заходів підвищення доходності інвестицій | Спрощення бюрократичних процедур відносно інвестиційного процесу | Фінансові стимули для зацікавленості інвесторів | Удосконалення податкової системи, зменшення податкового тиску на підприємство | Поліпшення транспортної та телекомунікаційної інфраструктури | Зниження розмірів плати за одержання дозволів, віз тощо | Забезпечення на законодавчому рівні гарантій повернення експортерам прибутку, податку на додану вартість | Поліпшення умов для реалізації стратегічних цілей підприємств | Лібералізація зовнішньої торгівлі | Конкуренція регіонів для одержання ПІІ | Довгостроковість вкладень | Поліпшення соціальної інфраструктури | Але не слід відкидати той факт, що значним потенційним внутрішнім джерелом інвестиційних ресурсів є заощадження населення. Світовий досвід показує, що для стабільного економічного зростання, інвестиції повинні бути на рівні 19-25% ВВП. В Україні внутрішні інвестиції становлять лише 12,4% ВВП, що не забезпечує навіть простого відтворення суспільного капіталу.

У той же час особливістю економіки України є те, що приріст заощаджень населення у всіх формах залишається високим при відносно низьких офіційних доходах. Причина ж криється у значному тіньовому секторі країни, який охоплює 60% економіки, а близько 40% населення одержують офіційно не зареєстровані доходи. Залучити ці кошти, принаймні частково, надзвичайно важливо, як ми вже вказували вище, бо за різними розрахунками, вони становлять досить велику суму від 10-15 до 15-25 млрд. дол. США.

Отже, кошти населення – не повною мірою реалізоване в Україні джерело інвестиційних ресурсів. За прогнозами, зробленими Німецькою консультативною групою при Міністерстві економіки України Міжнародним валютним фондом, заощадження населення України у найближчі 4-5 років зростуть у середньому до 20,5% у ВВП, тому зможуть реально впливати на темпи економічного зростання. У зв'язку з цим необхідно вже зараз вирішувати питання створення економічного механізму високопродуктивного функціонування інститутів інвестиційної інфраструктури (інвестиційних банків, страхових компаній, інвестиційних фондів тощо), як в цілому в державі, так і в кожному регіоні України. І що саме важливо формування довіри громадян України до цих інституцій.

Значним потенційним джерелом реального інвестування є кошти, які вивозяться за межі країни. Звичайно, навіть при найсприятливіших умовах для вкладання інвестицій, далеко не всі ці кошти були б використані на інвестування усередині країни. Проте потенційні можливості цього джерела надзвичайно великі, враховуючи, що, за оцінками спеціалістів, обсяг капіталів, вивезених за кордон із України за роки реформ становить близько 20 млрд. дол.

Для створення сприятливих умов регіонального інвестиційного розвитку (інвестиційної привабливості) та їх стабілізації потрібний тривалий період часу, що сприятиме розвитку міжнародної інвестиційної співпраці, збільшенню надходження інвестицій із-за кордону та їх ефективному використанню. А для цього, з нашої точки зору, в першу чергу, в регіонах України необхідно визначити всі позитивні та негативні сторони того чи іншого краю, пріоритетні напрями розвитку регіону в яких він буде мати найменший рівень інвестиційного ризику.

В свою чергу, ми пропонуємо, проводити розрахунки не інвестиційної приваб-ли-вості регіонів, а інвестиційної ризикованості. Ключовим же моментом нашої робо-ти є те, що ми дотримуємося зовсім іншої думки щодо підходу до експертної оцінки коефіцієнтів важливості кожної величини. На наш погляд, подібна оцінка повинна проводитися безпосередньо кожним учасником інвестиційного проекту. Важливість кожного показника складових інвестиційного ризику для кожної галузі господарювання і навіть для кожного конкретного суб'єкта, який господарює, різна. Тобто ставка дисконтування кожного конкретного інвестиційного проекту, який реалізується в конкретному регіоні, коректується на регіональний ризик даного регіо-ну, який розрахований безпосередньо виходячи з переваг того господарюючого суб'єк-та, з яким пов'язаний цей проект, з його власної експертної оцінки важливості того або іншого показника, який характеризує складові регіонального інвестиційного ризику.

При цьому скоректуємо їх на особливості запропонованих нами показників, які характеризують складові інвестиційного ризику, тобто запропонуємо проти-лежну модель визначення інвестиційного ризику регіону, а саме визначатимемо рівень інвестиційної непривабливості регіону:

Нехай А – подія, яка означає інвестиційну непривабливість регіону. H1 – подія, що означає наявність впливу на інвестиційний клімат регіону економічних ризиків; H2 – подія, що означає наявність впливу на інвестиційний клімат регіону фінансових ризиків; H3 – подія, що означає наявність впливу на інвестиційний клімат регіону ризиків, що пов’язані з розвитком інфраструктури; H4 – подія, що означає наявність впливу на інвестиційний клімат регіону ризиків, що пов’язані з розвитком людських ресурсів; H5 – подія, що означає наявність впливу на інвестиційний клімат регіону ризиків, що пов’язані з розвитком підприємництва та місцевої влади;

Інвестиційний ризик існує при наявності всіх цих факторів (подій), зокрема кожного з них окремо. Важливість кожного з них може визначити сам інвестор (P(Hi)). А тому, взявши за міру ризику відповідну ймовірність, під інвестиційним ризиком регіону будемо розуміти ймовірність інвестиційної непривабливості регіону, тобто P(А).

Події H1, …, H5 служать гіпотезами кожна з яких впливає на реалізацію події A, причому ці події можна вважати несумісними (як ми вже доводили вище) і такими, що утворюють повну групу подій (тобто в об’єднанні формують вірогідну подію). Звідси, знаючи показники інвестиційної привабливості регіону при наявності кожного з факторів впливу (тобто P(A/Hi)), легко знайти показник інвестиційної непривабливості, тобто P(A/Hi).

P(A/Hi) = 1 - P(В/Hi), i = 1, … , 5. (1)

Звідси, випливає, що інвестиційна непривабливість регіону або інвестиційний ризик P(А), можна обчислити за допомогою формули повної ймовірності (2):

P(А) = P(Hi) Ч P(В/Hi)(2)

Проаналізувавши результати наших розрахунків, ми можемо зробити висновок про практично функціональну залежність між змінами величин регіонального інвестиційного ризику і змінами величини відношення рівня інвестицій в основний капітал в Чернівецькій області і середнього по Україні. Іншими словами, можна говорити, що ріст регіонального ризику зменшує розмір інвестицій, і навпаки. Але ще раз наголошуємо, що дану оцінку повинний проводити сам інвестор, оскільки для кожного інвестиційного проекту розміри коефіцієнтів важливості будуть різні, а відповідно і відрізнятимуться рівні інвестиційних ризиків.

Висновки

Дисертаційне дослідження “Теоретико-методологічні та методичні основи оцінки інвестиційних параметрів регіонального розвитку” дає підстави зробити низку висновків та узагальнень,