МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВОЙЦЕЩУК АНДРІЙ ДМИТРОВИЧ
УДК 339.562
ФІНАНСОВІ ОЦІНКИ ТА КОНТРОЛЬ
МИТНОЇ ВАРТОСТІ ТОВАРІВ
Спеціальність 08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Тернопіль – 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі фінансів Тернопільського державного економічного університету Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України
Юрій Сергій Ілліч,
Тернопільський державний економічний університет,
завідувач кафедри фінансів, ректор
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, академік УААН
Саблук Петро Трохимович,
директор Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”, м. Київ
кандидат економічних наук, доцент
Крисоватий Андрій Ігорович,
Тернопільський державний економічний університет,
завідувач кафедри податків і фіскальної політики
Провідна установа: Львівський національний університет ім. І. Франка Міністерства освіти і науки України, кафедра фінансів, грошового обігу і кредиту, м. Львів
Захист відбудеться 27 січня 2006 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.082.03 Тернопільського державного економічного університету за адресою: 46000 м. Тернопіль, вул. Львівська, 11, а. 211.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського державного економічного університету за адресою: 46000 м. Тернопіль, вул. Львівська, 11
Автореферат розісланий „16” грудня 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук, доцент М. П. Шаварина
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. У сучасних умовах відкритості української економіки, її значної залежності від імпорту постає проблема не лише поповнення державного бюджету за рахунок митних платежів, а й захисту національного товаровиробника та забезпечення економічної безпеки держави на основі використання інструментів митної політики. Необхідна умова організації митної справи загалом та митного регулювання зокрема – визначення митної вартості, яка має фіскально-регулюючий потенціал та є малодослідженою, а відповідно характеризується проблемними питаннями та потребує нових теоретичних і практичних підходів щодо її оцінки та контролю.
Формування вітчизняної системи оцінки та контролю митної вартості здійснюється в напрямку гармонізації національного законодавства до вимог Європейського союзу та Світової організації торгівлі, в результаті чого було ухвалено новий Митний Кодекс України, відповідно до якого принципово змінились і механізм визначення, і порядок контролю митної вартості. Разом із цим, зміни торкнулись усіх складових процесу визначення митної вартості: економічної, правової та організаційно-технологічної. Це стало важливим етапом застосування українських правових норм митної оцінки товарів до міжнародної системи визначення митної вартості, запровадженої згідно з Угодою про застосування статті VII ГАТТ 1994 р., і вагомою умовою ефективного процесу вступу України до ГАТТ/СОТ. З огляду на це в практиці застосування положень нового Митного кодексу України виникли питання з боку декларантів, а також митних органів, що стосуються не тільки роз’яснень щодо застосування цих положень, а й шляхів удосконалення контролю за визначенням митної вартості, пов’язаних із введенням декларування митної вартості.
Наукові дослідження митної вартості перебувають на початковій стадії, тому її теоретична база є незначною. Так, митну справу вивчали такі українські та зарубіжні науковці: І. Г. Бережнюк, І. В. Бураковський, В. В. Ващенко, В. А. Вергун, К. Н. Владімиров, О. П. Гребельник, Л. В. Деркач, В. Г. Драганов, В. І. Дубчак, А. Д. Єршов, В. В. Заяц, В. М. Іванов, М. М. Каленський, В. С. Копач, А. І. Крисоватий, В. І. Мазуренко, О. В. Мартинюк, С. Я. Моринець, В. Є. Новицький, П. В. Пашко, О. Ю. Полонський, Й. Л. Рисіч, П. Т. Саблук, В. Д. Сикора, С. С. Терещенко, А. С. Філіпенко, С. І. Юрій та ін.
Проте, окремі аспекти митної оцінки в контексті митного регулювання залишаються поза увагою та потребують ґрунтовного дослідження. Зокрема, відсутній системний підхід до оцінки митної вартості, недостатньо розкриті питання проведення контролю за її визначенням, а при вивченні митного оподаткування увага здебільшого приділяється механізму визначення та сплати, а не митній вартості як основі їх нарахування. Вирішення проблематики оцінки та контролю митної вартості зумовило необхідність та актуальність проведення даного дисертаційного дослідження, що й визначило вибір теми, мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Тернопільського державного економічного університету, зокрема планових комплексних тем кафедри фінансів “Удосконалення фінансових відносин в умовах становлення економіки ринкового типу” (державний реєстраційний номер 0101U002355) та “Фінансова політика в стратегії соціально-економічного розвитку України” (державний реєстраційний номер 0105U000861), в межах яких автор розробив розділи “Митна вартість: теоретико-концептуальні підходи до її визначення”, “Митна вартість як інструмент захисту економічної безпеки держави”, та планової комплексної теми кафедри податків і фіскальної політики “Фіскально-податкове адміністрування: прагматика, проблематики та перспективи розвитку” (державний реєстраційний номер 0101U005699), автору, зокрема, належить розробка розділу “Митна вартість у забезпеченні реалізації фіскальної політики держави”.
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-організаційних, концептуальних і методологічних засад оцінки митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, та розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення визначення та контролю митної вартості.
Комплексний підхід до реалізації поставленої мети зумовив вирішення таких завдань:
· з’ясувати та обґрунтувати роль митної вартості в реалізації митної політики на основі дослідження генезису митно-тарифного регулювання в Україні;
· розкрити сутність митної вартості та проаналізувати концептуальні та теоретико-організаційні підходи до її визначення;
· дослідити елементи визначення митної вартості товарів;
· проаналізувати методичні підходи до оцінки митної вартості;
· охарактеризувати місце і роль митної вартості в забезпеченні реалізації вітчизняної фіскальної політики;
· виявити вплив митних інструментів на економічну безпеку держави за умови розширення зовнішньоторговельного співробітництва;
· обґрунтувати необхідність проведення моніторингу визначення митної вартості;
· визначити напрямки вдосконалення оцінки та контролю митної вартості в Україні.
Об’єктом дослідження є митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон, як основа нарахування митних платежів.
Предметом дослідження є система фінансових відносин, пов’язана з оцінкою та контролем митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Методи дослідження. Методи дослідження, використані в процесі виконання дисертаційної роботи, передбачають застосування загальнонаукових та емпіричних прийомів економічної науки, які ґрунтуються на системному підході. Крім цього, використані такі загальні методи наукових досліджень, як історичний підхід щодо відображення генезису становлення митно-тарифних відносин; а також методи економічного аналізу: порівняння, аналіз та синтез (при дослідженні основних категорій, що визначають зміст поняття “митна вартість”, та еволюції митно-тарифних відносин в Україні (Розділ 1, параграфи 1.1 - 1.2); при вивченні тенденцій впливу митно-тарифного регулювання на фіскальну політику держави (параграф 2.3.); систематизація та узагальнення (при розгляді методичних підходів до визначення митної вартості товарів (параграф 2.2); кореляційно-регресійний аналіз (для визначення тенденцій справляння митних податків та зборів (параграфи 2.3 – 3.1).
Теоретичною основою дисертаційного дослідження є праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів з проблем митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Інформаційну базу дослідження становлять законодавчо-нормативні акти України з питань митної справи, статистичні дані та матеріали Державної митної служби України, Державного комітету статистики України.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у вирішенні таких завдань:
вперше:
· здійснено оцінку та запропоновано систему контролю митної вартості товарів з огляду на недосконалість вітчизняної практики та відсутність системного підходу;
· обґрунтовано вплив митної вартості товарів, зокрема її оцінки та контролю, на економічну безпеку держави за умови розширення векторів зовнішньоекономічного співробітництва України;
набуло подальшого розвитку:
· визначення сутності та функціонального прояву митної вартості. Запропоноване власне трактування митної вартості з урахуванням основоформуючих елементів і чинників впливу, функціонального призначення та часового фактору;
· визначення впливу тарифних і нетарифних інструментів митної політики на оцінку митної вартості товарів. Запропоновано для забезпечення ефективного контролю митної вартості напрямки вдосконалення класифікації товарів та аргументовано посилення контролю за товарами, для яких передбачено кошикові позиції;
· обґрунтування проведення моніторингу митної вартості товарів для протидії зловживанням з її оцінкою на основі визначення індикаторів ризику та запровадження і систематичного перегляду товарів, для яких вони встановлюються;
· дослідження процесів ухилення від сплати митних платежів на основі заниження митної вартості, внаслідок чого виявлено основні технології ухилення та запропоновано напрямки протидії;
удосконалено:
· процедуру заявлення митним органам митної вартості товарів, ввезених на територію України, та розроблено блок-схему її декларування, яка дає змогу поетапно відстежувати сукупність дій для коригування митної вартості;
· визначення митної вартості товарів, зокрема, деталізовано умови застосування першого методу та розроблено механізм застосування другого та третього методів, аргументовано випадки застосування інших методів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення дисертаційного дослідження, висновки та практичні рекомендації можуть бути використані Державною митною службою України при реалізації митно-тарифної політики, в процесі оцінки та проведення контролю за визначенням митної вартості, в навчальному процесі.
Практичні результати дисертаційної роботи застосовуються в діяльності Державної митної служби України (довідка №11/4-13208 від 01. 10. 2005 р.). Наукові розробки дисертанта використовуються у навчальному процесі при підготовці та підвищенні кваліфікації працівників митних органів у Хмельницькому центрі ДМСУ (довідка про впровадження № 11/239 від 28. 09. 2005 р.).
Окремі положення дисертаційного дослідження використано в навчальному процесі Тернопільського державного економічного університету при викладанні дисциплін “Податкова система”, “Митна справа”, “Світові торгові системи” (довідка ТДЕУ № 124-03/1569 від 02. 09. 2005 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення завдань удосконалення механізму оцінки та контролю митної вартості товарів. Основні наукові положення, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані здобувачем особисто. Внесок здобувача у колективних наукових роботах конкретизовано у переліку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження пройшли апробацію на міжнародних, національних та регіональних наукових, науково-методичних і науково-практичних конференціях і семінарах: “Митна справа в Україні: сучасні проблеми та шляхи вдосконалення” (м. Дніпропетровськ, 1999 р.); “Актуальні проблеми підготовки фахівців з митної справи” (м. Дніпропетровськ, 2000 р.); “Митна політика України на сучасному етапі” (м. Дніпропетровськ, 2001 р.); “Актуальні проблеми підготовки фахівців з митної справи” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.); “Митна політика України в контексті європейського вибору: проблеми і шляхи їх вирішення” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.); “Таможенное сотрудничество в вопросах таможенной оценки товаров. Актуальные вопросы и перспективы развития” (м. Ужгород, 2003 р.); “Актуальні проблеми підготовки фахівців з митної справи” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 13 наукових праць загальним обсягом 17,84 д.а. (особисто автору належить 17,48 д.а.), з них: участь у монографії, 3 публікації у наукових фахових виданнях (загальний обсяг 1,12 д.а.), 2 тези у збірниках наукових праць за матеріалами конференцій (0,56 д.а.).
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних літературних джерел і додатків.
Робота викладена на 185 сторінках друкованого тексту, містить 14 таблиць, 38 рисунків, додатків на 29 сторінках. Список використаних літературних джерел складається із 176 найменувань і займає 17 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації, визначено мету, завдання, предмет і об’єкт дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.
У першому розділі “Теоретичні домінанти та концептуальні положення формування та функціонування митної вартості” розглянуто еволюціонування митної справи в Україні; з’ясовано місце та значення митної вартості в реалізації митно-тарифної політики; досліджено концептуальні та теоретико-організаційні засади визначення митної вартості товарів; визначено соціально-економічну сутність та функціональне призначення митної вартості.
Сучасна система світогосподарських зв’язків, посилення процесів глобалізації та розширення можливостей зовнішньоекономічної співпраці ставлять нові вимоги до ведення країнами зовнішньоекономічної політики.
Проведене дослідження підтвердило, що особливістю сучасних національних систем регулювання зовнішньоекономічної діяльності є їхній комплексний характер, головну роль в яких відіграють митні інструменти. Встановлено, що митна справа, поряд із лібералізацією торгівлі та усуненням нетарифних бар’єрів, має забезпечувати захист національних інтересів держави.
З огляду на те, що основою організації митної справи є реалізація митної політики на основі митного оподаткування, оформлення та контролю, необхідна умова яких – визначення та оцінка митної вартості, доведено, що реформування митної системи відбувається відповідно до економічного розвитку країни з урахуванням впливу суб’єктивних та об’єктивних чинників. Щодо цього виокремлено основні етапи розвитку митно-тарифної політики України з обґрунтуванням позитивних результатів та негативних наслідків кожного з них.
У дослідженні зазначається, що становлення та розвиток митної системи нашої країни відбувається паралельно з розвитком тіньового зовнішньоторговельного обороту, контрабанди товарів, ухиленням від сплати митних платежів, недооцінкою визначення митної вартості товарів.
Визначення митної вартості товарів – головна проблема митної справи, оскільки вона є базою для нарахування митних платежів, а вибір методів її оцінки може зумовити зміну в надходженнях від митного оподаткування. Проведені дослідження підтверджують, що залежно від методу митної оцінки товарів ціна на них може збільшитися на 20-50%.
Дослідження концептуальних підходів до трактування митної вартості дає змогу стверджувати, що розглянуті визначення подібні між собою, однак не мають комплексного характеру та єдиного підходу. Систематизуючи теоретичні підходи та власне бачення цієї проблематики, у дисертаційній роботі запропоновано авторське визначення поняття “митна вартість”, яке трактується як вартість товару, яка враховує його фактурну вартість, скориговану відповідно до умов поставки товарів, і є вихідною базою для обчислення митних платежів на момент перетинання товарами митного кордону. Тобто, в основу митної вартості покладена фактурна вартість як сума, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, або має бути компенсована зустрічними поставками і фіксується у поданому до оплати рахунку-фактурі. Величина фактурної вартості та склад витрат, що її формують, визначаються умовами зовнішньоекономічного контракту.
У процесі дослідження встановлено, що при реалізації своїх функцій митна вартість має фіскальне, контролююче та статистичне призначення, серед яких автор акцентував увагу на фіскальній функції.
Значну увагу приділено функціонуванню вітчизняних законодавчих норм про митну вартість, на підставі чого можна стверджувати, що особливості української економіки перехідного періоду, відмінність господарсько-правової системи України від систем економічно розвинутих країн зумовлюють істотні складнощі в практичній роботі з упровадження системи визначення митної вартості, потребують адаптації нормативно-правової бази до реальних умов. Водночас прагнення до вступу нашої країни в ГАТТ/СОТ зумовлює об'єктивну необхідність максимально можливої реалізації міжнародних норм і принципів оцінки товарів у митних цілях, їх відображення у нормативних документах з митної вартості та практичній роботі митних органів. Подальший розвиток і вдосконалення нормативної національної бази з митної вартості здійснюється шляхом її дедалі глибшої гармонізації з міжнародними нормами і правилами в цій сфері.
Закон України “Про Єдиний митний тариф” заклав правові основи для застосування в практиці митного контролю основних правових принципів і норм визначення митної вартості ввезених товарів, закріплених в Угоді про застосуванню ст. VII ГАТТ “Оцінка товарів для митних цілей“. Метою даної Угоди, до якої приєдналося в даний час більшість країн, є встановлення однакової і нейтральної системи визначення митної вартості товарів, що перешкоджає використанню довільних або фіктивних митних вартостей. Таким чином, формування вітчизняних законодавчих норм про митну вартість на основі міжнародних принципів є важливою умовою забезпечення ефективної інтеграції економіки країни в світогосподарські процеси, якісно новим етапом у розвитку національного митного законодавства.
Доведено необхідність проведення контролю митної вартості, організація якого ґрунтується на двох підходах: з одного боку – це контроль при митному оформленні товарів; з іншого – подальша перевірка правильності заявлених митним органам відомостей або шляхом їх додаткової документальної перевірки, або перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Розкрито функціональне призначення митних органів при проведенні контролю митної вартості відповідно до положень Митного кодексу України; деталізовано умови застосування декларацій митної вартості ДМВ-1 і ДМВ-2 та розроблено алгоритм заявлення митної вартості. Встановлено, що форма ДМВ-1 подається для заявлення митної вартості, визначеної за ціною угоди, тоді як форма ДМВ-2 – при застосуванні інших методів оцінки.
Обґрунтовано, що в процесі здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган може заявити про неможливість використання обраного декларантом методу митної оцінки, яка підлягає подальшому перегляду. Дослідження процедури заявлення митної вартості підтверджує необхідність її коригування, на основі чого автор запропонував блок-схему декларування митної вартості.
У другому розділі “Прагматизм фінансового оцінювання митної вартості” здійснено комплексний аналіз вітчизняної практики визначення митної вартості товарів, показано роль митної вартості у забезпеченні реалізації фіскальної політики держави.
Доведено, що основою визначення митної вартості товару є його фактурна (контрактна) вартість, яка в зовнішньоторговельних операціях залежить від укладених угод. Установлення митної вартості також підпорядковується дії міжнародних угод та правил, до яких належать і базові умови поставок Інкотермс-2000, в яких передбачено основні обов’язки контрагентів щодо забезпечення переміщення товарів від продавця до покупця, згруповані за чотирма групами: групи Е і F (основне перевезення не оплачено), група С (основне перевезення оплачено), група D (повна поставка товару продавцем). Автор деталізував умови застосування кожного з термінів та аргументував важливість відповідності правил Інкотермс виду транспортування.
Для кожного із термінів Інкотермс у дисертаційній роботі подано розрахунок фактурної та митної вартостей товарів, що переміщуються через митний кордон України, в результаті чого підтверджено залежність визначення митної вартості від умов поставки товарів.
Оцінка вартості товарів, які переміщуються через митний кордон, з метою визначення розміру митних платежів є однією з найскладніших процедур міжнародної митної практики, що здійснюється на основі використання:
· документів, що надаються декларантом;
· цінової інформації, яка є в розпорядженні митних органів;
· висновків експертних організацій.
Методика визначення митної вартості передбачає шість методів, основним з яких є метод, що ґрунтується на ціні угоди (рис. 1).
Рис. 1. Послідовність застосування методів визначення митної вартості.
Якщо наявні обмеження щодо використання першого методу, тобто не можна визначити ціну угоди, то послідовно застосовуються інші методи. Методи додавання та віднімання можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.
У процесі аналізу застосування методів визначення митної вартості автор запропонував та обґрунтував умови, за яких ці методи можна або не можна використати, що дало змогу визначити послідовність дій митних органів у кожному з випадків. Так, проведення коригування може зумовити збільшення або зменшення вартості товарів, тому обов’язковими вимогами до застосування методів мають бути: неможливість застосування першого методу; точність і можливість підтвердження (документального) доцільності визначення митної вартості за допомогою методів 2–3; за умови відсутності документального підтвердження вихідних даних пропонуємо застосовувати методи 4–5. Шостий метод використовується шляхом гнучкого застосування 1–5 методів митної оцінки.
Застосування резервного методу можливе за умов: тимчасового ввезення імпортних товарів, здійснення реімпорту товарів після ремонту або модифікації, ввезення в країну унікальної продукції та витворів мистецтва, ідентичні або подібні товари в країну не ввозяться, невідомий виробник. Однак, для визначення митної вартості за шостим методом не можуть бути використані: ціни товару імпортного та вітчизняного походження на внутрішньому ринку країни; ціна товару, що поставляється з країни його вивезення в треті країни; довільно встановлена або не підтверджена ціна.
Встановлено, що шостий метод оцінки використовується набагато частіше ніж 2-5, що пояснюється відсутністю у митних органів достатньої цінової інформації щодо ідентичних та подібних товарів, даних про калькуляцію цін зарубіжних постачальників та структуру внутрішньої ціни реалізації імпортних товарів.
Обґрунтовано, що митні платежі, а відповідно і митна вартість як основа їх нарахування, є елементами фіскальної політики держави. Таким чином, одним із напрямків діяльності митних органів залишається визначення митної вартості товарів та їх класифікація.
Проведено аналіз справляння митних платежів та виявлено, що бюджетне завдання митних надходжень виконується не лише в загальній сумі, а й щодо податків і зборів. Так, у 2003 р. до Державного бюджету України було перераховано митних платежів у сумі 14 млрд. грн., що на 4,1 млрд. грн. або в 11,4 рази більше, ніж показник за 2002 р. Такі тенденції зберігалися й у 2004 р.: митні органи забезпечили надходження до бюджету 18,1 млрд. грн., що на 31,4% більше, ніж за попередній рік. У першому півріччі 2005 р. до Державного бюджету було перераховано податків і зборів у сумі 13,499 млрд. грн. (табл. 1). Таке зростання надходжень зумовлене збільшенням обсягу загального імпорту та надходжень від оподаткування транспортних засобів. Разом з тим, виявлено зростання суми умовно нарахованих митних платежів, де найбільша частка (72% у 2004 р.) припадає на податок на додану вартість; збільшення розрахунків по ПДВ у вексельній формі, що негативно впливає на фіскальне призначення податку.
Таблиця 1
Динаміка надходження до Державного бюджету України податків і зборів, що мобілізуються ДМСУ, млн. грн.*
Назва виду платежу | 2003 р. | 6 місяців
2004 р.2004 р. | 6 місяців 2005 р.2005 р. (прогноз)
Перераховано до державного бюджету |
14 038,2 |
7 973,5
18 ,1 |
13 499,2
19 871 | з них: ПДВ | 9440,9 | 5 254,511 ,3 | 9 758,6 | 13 ,9 | Акцизний збір | 543,5 | 303,4544,8 | 184,7702,5 | Мито | 3336,9 | 2 028,84 ,4 | 3 058,64 780,3 | Митні збори | 627,8 | 345,7776,5 | 454,7858,1 | Єдиний збір | 58,3 | 29,663,4 | 32,280,0 | * Складено автором за даними Державної митної служби України
Значну роботу митні органи проводять щодо контролю за митною вартістю товарів. У 2004 р. митні органи опрацювали 655,4 тис. запитів щодо визначення митної вартості товарів, прийняли 96,9 тис. рішень про коригування митної вартості імпортних товарів (на 1,9 тис. більше, ніж у 2003 р.); збільшили прямі додаткові надходження від перевірки достовірності заявленої митної вартості імпортованих в Україну товарів у 2004 р. (438,9 млн. грн.) в 1,4 рази проти 2003 р. (314,8 млн. грн.), лише за 9 місяців 2005 р. аналогічні надходження становлять 657,8 млн. грн. (рис. 2); покращено роботу з перевірки правильності визначення країни походження товарів, у результаті чого додаткові надходження митних платежів у 2004 р. зросли в 8,3 рази порівняно з 2003 р. і становили 31,4 млн. грн.
Рис. 2. Динаміка надходження митних платежів та зборів за рахунок коригування митної вартості.
Для визначення прогнозних значень обсягів надходжень митних платежів за рахунок коригування митної вартості на базі статистичних даних за 2003-2004 рр. з допомогою пакету STADIA були побудовані економетричні моделі динаміки зміни обсягів додаткових надходжень у розрізі місяців та кварталів , де – результативний показник, – часовий інтервал, – коефіцієнт кореляційного зв’язку.
У процесі дослідження підтверджено і активізацію роботи митних органів з контролю за правильністю класифікації товарів для цілей митного оподаткування. Зокрема, у 2004 р. митні органи прийняли 29596 класифікаційних рішень, за якими класифіковано 60703 види товарів та забезпечено надходження митних платежів у сумі 57,0 млн. грн.
Основними проблемними питаннями при класифікації товарів автор вважає: значну диференціацію ставок мита на ідентичні та подібні товари; недосконалу організаційну структуру митниць; невідповідність матеріальної та методологічної бази митних лабораторій сучасним вимогам тощо.
У третьому розділі “Напрями удосконалення оцінки та контролю митної вартості” досліджено митну вартість як інструмент економічної безпеки держави, доведено необхідність проведення моніторингу визначення митної вартості з метою виявлення випадків недооцінки, визначено проблемні питання проведення контролю митної вартості та обґрунтовано шляхи їх вирішення.
Дослідження підтверджує доцільність урахування державою при розширенні напрямків зовнішньоекономічного співробітництва рівня економічного захисту та забезпечення економічної безпеки, яку запропоновано розглядати як якісну характеристику соціально-економічної системи, що визначає її здатність до самовідтворення, сталого розвитку, ефективної міжнародної конкуренції, а також послідовної реалізації геополітичних та національних інтересів.
За умови зростання обсягів зовнішньої торгівлі проблемними залишаються питання забезпечення економічної безпеки при створенні ефективної моделі відкритої економіки України, яка залежить від готовності міжнародних економічних організацій, передусім Європейського союзу та Світової організації торгівлі, та окремих країн до торговельної співпраці.
Так, автор проаналізував основні напрямки зовнішньоекономічного співробітництва, серед яких увагу звернено на можливості вступу нашої країни до СОТ. Основні переваги, отримані в результаті членства у СОТ, згруповано таким чином:
1) переваги макроекономічного характеру: прискорення структурної перебудови, підвищення рівня конкурентоспроможності, зміцнення міждержавних економічних позицій України, зростання експорту та збільшення легального імпорту;
2) переваги для товаровиробників: доступ до світових ринків, зменшення втрат експортерів від застосування дискримінаційних антидемпінгових заходів, можливість застосування механізмів врегулювання торговельних суперечок тощо;
3) переваги для розвитку окремих секторів економіки.
Разом із тим, автор систематизував небезпеки вступу України в СОТ: витіснення українських товарів дешевим імпортом, зменшення прямої підтримки з боку держави, загострення конкурентної боротьби між іноземними та вітчизняними виробниками, що може спричинити дискримінацію щодо останніх. Для їх попередження необхідно поєднувати фіскальні та регулюючі ефекти митних інструментів.
Автором обґрунтовано та математично доведено взаємозв’язок між обсягами митних платежів та імпортом товарів. Для виявлення форми залежності між даними показниками на основі ретроспективного аналізу статистичної вибірки та програмного продукту STADIA побудовано наступні моделі: ; , де - надходження митних платежів, млн грн., - обсяги імпорту, млн. дол. США.
Одним з інструментів забезпечення економічної безпеки держави запропоновано митно-тарифне регулювання, основою якого є визначення митної вартості товарів, відповідно до того, що її правильна оцінка не лише сприяє поповненню дохідної частини бюджету, а й захищає економічні інтереси держави та національних товаровиробників, протидіє деструктивному прояву митних правопорушень.
З’ясовано, що для запобігання та попередження ризиків заниження митної вартості в Україні запроваджено перелік товарів, на які встановлено індикатори ризику. Даний процес не є статичним, тому потрібно щоквартально переглядати цей перелік щодо індикаторів за визначеними товарами, так і з метою його доповнення.
У дисертаційній роботі розглянуто моніторинг визначення митної вартості щодо митниць з метою виявлення визначення митної вартості митними органами за допомогою ціни, за якою здійснюється митне оформлення при ввезенні товарів, і яка є меншою, ніж середня по системі. Встановлено чинники, що впливають на формування ціни. Зокрема, це країна походження товарів, країна відправлення, вид транспорту на кордоні, обсяг поставки, якість тощо. Досліджена методика проведення моніторингу дала змогу здійснити відповідні розрахунки та виявити резерви стягнення митних платежів по митницях України.
Крім цього, автор вказав і на недосконалість цієї методики. Одним із недоліків вважаємо неврахування товарів, що не мають аналогів в нашій країні, та неможливість проведення розрахунків щодо товарів, які експортуються.
Аргументовано необхідність комплексного підходу до застосування тарифних та нетарифних інструментів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, які використовуються з різною метою для реалізації митної політики:
1) митно-тарифне регулювання має на меті, перш за все, поповнення дохідної частини бюджету;
2) нетарифні інструменти застосовуються у випадку, коли пріоритетом розвитку держави є забезпечення інтересів національних товаровиробників та вітчизняної економіки.
Незважаючи на відмінність умов використання, тарифні та нетарифні інструменти виконують ті ж самі функції: регулювання експортно-імпортних операцій, визначення та об’єктивна оцінка митної вартості товарів.
Визначено важливість класифікації товарів за УКТ ЗЕД для цілей митного оподаткування. Такий підхід дав змогу не лише систематизувати товари, але з його допомогою отримала подальший розвиток статистична функція митної вартості.
З метою забезпечення контролю за митною вартістю товарів обґрунтовано необхідність урегулювання механізму нарахування митних платежів. Маніпуляції щодо заниженню митної вартості здійснюються при нарахуванні податку на додану вартість із використанням офшорних механізмів, що схематично подано на рис. 3.
Рис. 3. Схема заниження митної вартості при сплаті ПДВ.
Найчастіше зловживання з нарахування ПДВ відбуваються при псевдо-експорті товарів (за умови застосування нульової ставки), використанні фіктивних підприємницьких структур для відшкодування даного податку
У дисертаційному дослідженні визначено напрямки декриміналізації податку на додану вартість, а також вдосконалення контролю за оцінкою митної вартості, що сприятиме підвищенню його дієвості.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі подано теоретичні узагальнення і нові погляди щодо вирішення наукової проблеми удосконалення методології оцінки та контролю митної вартості товарів. Це знайшло відображення у розробці теоретичних і прикладних засад за даною проблематикою, що сприятиме високоефективному використанню інструментів митно-тарифного регулювання в Україні. Результати дослідження дають підстави для таких висновків.
1. Митна справа та митна політика держави є складовою економічної системи, саме тому її реформування відбувається відповідно до еволюції економіки загалом та з урахуванням взаємодії як об’єктивних, так і суб’єктивних чинників. Зі зміною типів і форм державності змінюється і митна політика, що позначається на зміні напрямку її реалізації та функціонального призначення щодо регулювання економічних процесів.
2. Дослідження генезису митно-тарифного регулювання в Україні дало змогу уточнити етапність становлення вітчизняної митної системи: 1) створення основ щодо контролю зовнішньоекономічної діяльності (1991–1993 рр.); 2) надання митно-тарифному регулюванню ознак фіскальної функції (1994–1995 рр.); 3) надання митно-тарифному регулюванню протекціоністського характеру (1996–1998 рр.); 4) удосконалення системи митно-тарифного регулювання відповідно до вимог міжнародного законодавства (1999–2005 рр.), та визначити превалюючі напрямки регулювання експортно-імпортних операцій на кожному з них.
3. Дослідження теоретико-концептуальних засад митної вартості дало змогу запропонувати комплексний підхід до визначення митної вартості. З огляду на фіскальну функцію митну вартість слід трактувати як вартість товару, що використовується з метою митного оподаткування, тобто є вихідною розрахунковою базою для нарахування митних платежів. Крім цього, митна вартість – це основа ведення митної статистики, а також розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, установлених за законодавством України. Тому автор пропонує таке визначення цього поняття: “Митна вартість – це вартість товару, яка враховує його фактурну вартість, скориговану відповідно до умов поставок товарів, і є вихідною базою для обчислення митних платежів на момент перетинання товарами митного кордону”. Митна вартість забезпечує реалізацію відповідних функцій: фіскальної (митна вартість є основою для нарахування митних платежів), контролюючої (митна вартість як основа для застосування санкцій за порушення митних правил), регулюючої (захист власного товаровиробника) та статистичної. Відповідно здійснено уточнення щодо трактування зазначених термінів і загалом понятійного апарату щодо визначення митної вартості.
4. Проведений аналіз формування законодавчо-правової бази щодо визначення і контролю митної вартості підтвердив, що цей процес здійснюється в контексті гармонізації зовнішньоекономічної політики України і Європейського Співтовариства. Митно-тарифне регулювання має двоєдину природу: з одного боку, воно спрямовується на виконання завдань, визначених для Державної митної служби України за розписом Державного бюджету України щодо формування його дохідної частини, а з іншого – на захист внутрішнього ринку та національного товаровиробника. Незамінну роль у цьому процесі відіграє правильне оформлення та контроль за митною вартістю імпортованих товарів.
5. Дослідження показало, що основою визначення митної вартості товарів є фактурна вартість, яка регламентується зовнішньоторговельними угодами. Разом з тим, на елементи митної вартості товарів мають вплив і базові умови поставок, сформовані у правилах Інкотермс. Оскільки при застосуванні Інкотермс враховуються конкретні умови поставки, то для визначення митної вартості важливим є встановлення моменту перетину товаром митного кордону. Доведено, що є правила, які можуть стосуватися лише певного виду транспортування, що унеможливлює зловживання з визначенням митної вартості на основі недостовірного заявлення умов перевезення. Деталізація умов застосування кожного із термінів Інкотермс підтвердила їх вплив на митну вартість товарів.
6. Деталізовано методичний інструментарій визначення митної вартості, побудований на використанні законодавчо визначених шести методах, головним з яких є метод, що базується на ціні угоди. За наявності обмежень щодо його використання, тобто якщо не можна визначити ціну угоди, послідовно застосовуються інші методи: метод оцінки за ціною угоди щодо ідентичних товарів (2); метод оцінки за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (3); метод оцінки на основі віднімання вартості (4); метод оцінки на основі додавання вартості (5); резервний метод (6).
7. Доведено, що митна вартість є елементом фіскальної політики держави. Разом з тим, аргументовано необхідність посилення контролю за визначенням митної вартості з метою запобігання її заниженню. Встановлено, що такому контролю при імпорті товарів підлягають ті з них, при ввезенні яких найчастіше виявлено зловживання з митною вартістю, зокрема, товари з низьким, як правило пільговим, рівнем оподаткуванням, та товари, наближені за характеристиками до групи підакцизних. При експорті товарів – це товари, до яких застосовуються заходи нетарифного регулювання, або які мають високий рівень податкового навантаження в країнах-торгових партнерах українських експортерів.
8. Визначено такі основні пріоритетні напрямки роботи Державної митної служби України щодо оцінки митної вартості товарів та митно-тарифного регулювання загалом: удосконалення нормативно-правової бази з питань регулювання митної справи; спрямованість митної політики на інтеграцію до Європейського Співтовариства; гармонізація національного митного законодавства з європейськими та світовими стандартами; забезпечення безперебійного пропуску товарів і громадян через митний кордон України та своєчасне оформлення товарів і транспортних засобів в умовах постійного збільшення обсягів вантажо- та пасажиропотоків; сприяння зовнішньоекономічній діяльності шляхом спрощення й лібералізації процедур митного контролю та оформлення; вдосконалення технологій митного контролю та оформлення, впровадження методів аналізу ризиків, пост-аудиту контролю; забезпечення комплексного контролю за додержанням митного законодавства всіма суб’єктами зовнішньоекономічних відносин та громадянами; захист внутрішнього ринку та національного товаровиробника тощо.
9. Запропоновано визначати митну вартість як інструмент економічної безпеки держави. Так, правильне визначення митної вартості товарів, що імпортуються, дає змогу державі не лише поповнювати казну, а й захищати власні економічні інтереси та права своїх товаровиробників, запобігати контрабанді. Правильності оформлення, декларування і контролю за митною вартістю має сприяти принцип “єдиного вікна”, який слід реалізувати в усіх внутрішніх підрозділах митного оформлення митниць. Упровадження порядку дасть змогу: зменшити тривалість здійснення митних процедур за рахунок зменшення кількості задіяних посадових осіб; зменшити кількість копій та додаткових документів, що подаються до митного оформлення; забезпечити можливість постійного контролю за процесом митного контролю і оформлення з боку керівництва митного органу; модернізувати та автоматизувати процес митного контролю і оформлення.
10. Одним із головних питань митно-тарифного регулювання є урахування можливого ризику, пов’язаного із заниженням митної вартості товарів, а отже, недоотриманням відповідних надходжень до бюджету. Для запобігання виникнення зазначених ризиків, а також забезпечення функціонування системи управління ризиками при митному контролі й митному оформленні товарів, що імпортуються на митну територію нашої країни Державною митною службою України на основі пропозицій автора було розроблено низку заходів: Порядок використання індикаторів ризику при митному оформленні товарів, що імпортуються на митну територію України, програмно-інформаційний комплекс “Аналіз застосування індикаторів ризику”, Методика моніторингу визначення митної вартості в розрізі митниць тощо.
11. Для підвищення ефективності оцінки та контролю митної вартості у контексті реалізації митно-тарифного регулювання за участю автора в Україні був застосований класифікатор товарів УКТ ЗЕД, який дає змогу не лише здійснити ідентифікацію товарів, а й реалізовувати статистичну функцію митної вартості. Для вирішення проблеми ефективного контролю за митною вартістю на основі застосування УКТ ЗЕД запропоновано основні напрямки удосконалення:
· формування переліку товарів, що потребують деталізації на національному рівні, скасування деталізації товарів, імпорт яких в Україну незначний або відсутній;
· запровадження переліку товарів, правильність кодифікації яких встановлюються за результатами фізико-хімічних досліджень;
· посилення контролю за декларуванням товарів за своїм найменуванням;
· вдосконалення організаційної структури митних органів, оснащення митних лабораторій підвищення кваліфікації працівників митниць, які здійснюють класифікації товарів.
12. Для попередження заниження митної вартості імпортованих товарів розглянуто схеми можливої тінізації та ухиляння від сплати податків на митній території України і зроблено відповідні пропозиції.
На підставі результатів, отриманих у дисертаційній роботі, можна запропонувати:
1) Державній митній службі України ширше використовувати УКТ ЗЕД та методику оцінки ризиків при оцінці та контролі за митною вартістю товарів;
2) адміністрування ПДВ при ввезенні імпортованих товарів покласти на митні органи України (щодо видачі та погашення векселів і контролю за ними);
3) надати Державній митній службі України статус правоохоронних органів щодо оперативно-розшукової діяльності для попередження та виявлення економічної контрабанди на перших етапах проведення зовнішньоекономічних операцій (щодо заниження митної вартості, правильності класифікації та кількісних показників товарів).
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Монографії та брошури
1. Каленський М. М., Войцещук А. Д., Бережнюк І. Г. Митна вартість імпортних товарів: Монографія. – К.: 2005. – 224 с. (Особистий внесок автора підрозділи 1.1–1.3; 2.1; 3.1; 4.1 (1,6 д.а.)).
2. Войцещук А. Д., Іващук І. О. Митна політика: фіскально-регулюючий аспект. – К.:
