ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. В. В. ДОКУЧАЄВА

ВОЛОВИК ІРИНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 631.152:65.012.12

МОНІТОРИНГ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ РИНКОВИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ

Спеціальність 08.06.01-– Економіка, організація і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

МАКАРЕНКО ПЕТРО МИКОЛАЙОВИЧ

Дніпропетровський державний аграрний університет,

завідувач кафедри менеджменту організацій

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

член-кореспондент УААН

АМБРОСОВ ВОЛОДИМИР ЯКОВИЧ

Харківський національний технічний університет

сільського господарства ім. П. Василенка,

завідувач кафедри обліку і аудиту

кандидат економічних наук, професор

УЛЬЯНЧЕНКО ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ

Харківський національний аграрний

університет ім. В. В. Докучаєва,

завідувач кафедри економічної кібернетики

Провідна установа: ННЦ “Інститут аграрної економіки” УААН, відділ

підприємництва, м. Київ

Захист дисертації відбудеться “20” квітня 2005 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва за адресою: 62483, м. Харків, п/в „Комуніст-1”, навчальне містечко ХНАУ, корп. 1, ауд. 213.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва за адресою: 62483, м. Харків, п/в „Комуніст-1”, навчальне містечко ХНАУ, корп. 1, ауд. 213.

Автореферат розіслано “17”березня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А. В. Македонський

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. У контексті концепції ринкового розвитку, яка є визначальною стратегією державної політики України, особливо гостро постає питання стабільності аграрної галузі. Неперервне відстеження параметрів життєдіяльності сільськогосподарських підприємств, аналіз їх динаміки, виявлення чинників і тенденцій розвитку виступають запорукою ефективного управління виробництвом і сприяють створенню умов для спрямування економіки аграрного сектору в русло сталого розвитку. Існуючі технології для діагностики стану сільськогосподарських підприємств націлені переважно на сферу їх економічної діяльності, у той час як реалії господарювання вимагають досягнення не лише економічних, а й соціальних та екологічних цілей. Виникає ситуація, коли інструменти аграрного менеджменту не здійснюють у повному обсязі підтримку його функцій. Назріла нагальна необхідність у створенні системи моніторингу для підприємств сільського господарства як інструменту управління, спрямованого на процес сталого розвитку їх економіки.

Широке коло питань, пов’язаних з дослідженням теоретичних і прикладних аспектів моніторингу діяльності підприємств аграрного сектора в сфері управління знайшли відображення в працях вітчизняних і зарубіжних вчених. Серед них: В. Галіцин, З. Герасимчук, Б. Данилишин, А. Джекобс, Р. Корд, Л. Лігоненко, Р. Манн, С. Михальов, В. Плиса, Г. Савицька, В. Чепурко, А. Шеремет, Й. Шумпетер та інші.

Однак при всій увазі до даної проблеми з боку науковців багато теоретичних і особливо практичних питань із формування системи моніторингу розвитку підприємств все ще залишаються нерозв‘язаними, а в окремих випадках навіть не поставленими. Це стосується, зокрема, проблем вибору критеріїв та індикаторів для оцінки рівня розвитку підприємств аграрної сфери. Недостатньо розроблені питання формування інтегрованої оцінки рівня економічного розвитку сільськогосподарських підприємств з урахуванням соціальної та екологічної складової, потребує вдосконалення система інформаційної підтримки прийняття управлінських рішень в сільському господарстві. Не визначеною залишається структура зовнішньої системи моніторингових спостережень за розвитком підприємств аграрної сфери економіки.

Особлива актуальність проблеми, її практична значимість і недостатня наукова розробленість визначили вибір теми дисертаційної роботи та обумовили мету і завдання дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до напрямів науково-дослідних робіт Дніпропетровського державного аграрного університету.

2

Результати, теоретичні положення, висновки та пропозиції дослідження були використані при виконанні науково-дослідної теми “Організація, розвиток та державне регулювання аграрного підприємництва в умовах ринкових перетворень” (номер державної реєстрації 0102U005022). Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягала в дослідженні економічного розвитку сільськогосподарських підприємств у сучасних умовах, розробці показників-індикаторів для його моніторингу та автоматизації процесу спостереження.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в розробці системи моніторингу розвитку сільськогосподарських підприємств для забезпечення інформаційної підтримки процесу прийняття управлінських рішень. Відповідно до мети у дослідженні були поставлені і вирішувались такі завдання:

- визначити сутність сталого розвитку в аграрній сфері виробництва та його критерії;

- обґрунтувати структуру та функції моніторингових систем як інструменту управління розвитком сільськогосподарських підприємств;

- розробити методику інтегрованої оцінки економічної стійкості підприємств та проаналізувати рівень розвитку економіки суб’єктів регіонального аграрного виробництва;

- вдосконалити і адаптувати до потреб аграрного виробництва інформаційні системи підтримки управлінських рішень для здійснення моніторингу функціонування сільськогосподарських підприємств;

- оцінити екологічні та соціальні параметри розвитку аграрних формувань в умовах ринкових перетворень;

- обґрунтувати організаційні форми впровадження системи моніторингу на внутрішньому та зовнішньому рівнях.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти визначення форм і механізмів здійснення моніторингу для управління сталим розвитком сільськогосподарських підприємств.

Об’єктом дослідження в дисертаційній роботі є процеси забезпечення сталого розвитку сільськогосподарських підприємств Дніпропетровської області в умовах ринкової трансформації економіки країни.

Методи дослідження. Теоретико-методичною основою дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи пізнання явищ і процесів, основні положення економічної теорії та економіки сільського господарства, а також наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем формування системи моніторингу в управлінні підприємствами. У роботі використовувались такі методи дослідження: діалектичний, абстрактно-логічний і системного аналізу (теоретичні і методологічні узагальнення, визначення сутності і функцій моніторингових систем, формування

3

цілісної і завершеної структури моніторингу економічного розвитку підприємств з урахуванням особливостей аграрної галузі); монографічний, розрахунково-конструктивний та порівняння (рейтингова оцінка рівня економічної стійкості підприємств, аналіз та оцінка рівня розвитку підприємств регіону); аналітичного прогнозування, емпіричного дослідження (розробка автоматизованої системи управління базами даних для моніторингу діяльності аграрних підприємств, забезпечення підтримки управлінських рішень через блочну матрицю).

Інформаційна база. У дослідженні використано монографії, наукові публікації вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем формування механізмів управління сталим розвитком підприємств галузі в умовах ринкових перетворень, матеріали конференцій, статистичні та звітні дані аграрних підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у системно-структурному дослідженні та подальшому розвитку теоретичних, методологічних і практичних положень моніторингу економіки сільськогосподарських підприємств в умовах ринкових перетворень. Наукову новизну дисертаційного дослідження складають такі результати:

Вперше:

- запропоновано трактування сталого розвитку сільськогосподарських підприємств, який розглядається як процес оптимізації їх економічного рівня, збереження й відновлення якісних параметрів навколишнього середовища та покращення показників соціального статусу сільського населення за умов зміцнення продовольчої безпеки країни;

- запропоновано показник для оцінки комерційної стійкості підприємства – індикатор мобільної виручки, – що разом з коефіцієнтами фінансової, та виробничої стійкості, відібраними за ступенем впливу на критерій оцінки економічної стабільності, забезпечують оптимальну інформативність моніторингових спостережень за розвитком сільськогосподарського підприємства;

- розроблена матрична структура процесу підтримки прийняття управлінських рішень, яка складається з таких блоків: нормативні вимоги до значення індикаторів; чинники першого та другого порядків, що формують значення індикаторів; варіанти оперативних та стратегічних управлінських рішень в умовах незадовільної оцінки індикаторів.

Удосконалено:

- механізм побудови моніторингу економіки підприємств обґрунтуванням його ієрархічної структури та основних функцій, адаптованих до особливостей суб‘єктів господарювання в аграрній сфері;

- механізм оцінки соціальних та екологічних параметрів розвитку аграрних підприємств індикаторами моніторингу соціальної та екологічної стійкості.

4

Доповнено:

- критерії оцінки сталого розвитку підприємств показниками: економічної стійкості – як відношення темпів зміни балансового прибутку підприємства до темпів зміни вартості капіталу підприємства; соціальної стабільності – як співвідношення темпів зміни продуктивності праці до темпів зміни її оплати; екологічної стійкості – як співвідношення темпів зміни вартості валової продукції підприємства до темпів зміни витрат на екологічні платежі до бюджету;

- методику побудови рейтингу підприємств за рівнем економічного розвитку шкалою для індивідуальної оцінки кожного з коефіцієнтів-індикаторів.

Набули подальшого розвитку:

- форми автоматизації управлінських функцій через адаптацію систем управління базами даних для здійснення моніторингу індикаторів економічної стійкості сільськогосподарських підприємств;

- елементи організаційної структури моніторингу сільськогосподарських підприємств на національному рівні через розширення функцій дорадчих служб в АПК.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення, висновки й пропозиції роботи використані в практичній діяльності сільськогосподарських підприємств Дніпропетровської області. Пропозиції щодо удосконалення оцінки економічного розвитку сільськогосподарських підприємств рекомендовані до впровадження управлінням сільського господарства і продовольства Новомосковської районної державної адміністрації (довідка № 558 від 17.12.04). Теоретичні та методичні результати дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Дніпропетровського державного аграрного університету під час викладання курсів “Аналіз господарської діяльності”, “Організація і планування діяльності сільськогосподарських підприємств” (довідка № 16-11-1054 від 17.12.04).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, наведені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. Наукових праць з теми дисертації у співавторстві немає.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертаційного дослідження доповідались автором на Першій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю” (Черкаси, 2002), ІV Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України (Дніпропетровськ, 2003), науково-практичній конференції “Реформування обліку, звітності та аудиту в системі АПК України: стан та перспективи” (Київ, 2003), науково-практичній конференції викладачів, аспірантів та студентів Інституту економіки за підсумками науково-дослідної роботи (Дніпропетровськ, 2004).

5

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 9 наукових праць (з них 5 у фахових виданнях, загальним обсягом 2,86 друкованого аркуша), які відбивають головні положення дослідження.

Структура дисертації. Дисертація написана українською мовою, складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи 168 сторінок комп‘ютерного тексту, містить 22 таблиці, 13 рисунків. У роботі міститься 14 додатків на 68 сторінках. Список використаної літератури нараховує 177 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, сформульовані мета та завдання, визначені предмет і об‘єкт дослідження, відображені наукова новизна, практичне значення, апробація та публікації одержаних результатів, особистий внесок здобувача.

У першому розділі “Наукові засади моніторингу економічного розвитку підприємств” визначена сутність моніторингу в управлінні розвитком підприємств, обґрунтована його організаційна структура, механізм функціонування, запропоновані критерії для оцінки рівня розвитку сільськогосподарських підприємств.

Будь-який прояв господарської діяльності має відображення як у соціальній, так і в екологічній площині. В свою чергу негативні/позитивні зрушення у соціальному та екологічному вимірі прямо чи опосередковано впливають на економічні параметри розвитку як окремих підприємств, так і галузевої економіки в цілому. Усвідомлення зазначеного взаємозв‘язку і стало підґрунтям світової концепції сталого розвитку, яка передбачає поєднання економічних, соціальних та екологічних цілей в одну систему.

Сталий розвиток сільськогосподарського виробництва в роботі визначено як процес оптимізації рівня економіки сільськогосподарських підприємств, збереження та відновлення якісних параметрів навколишнього середовища та покращення показників соціального статусу сільського населення за умов зміцнення продовольчої безпеки країни.

У зазначеному ключі встановлена необхідність подальшого вдосконалення існуючої системи управління сільськогосподарськими підприємствами, яка в ринкових умовах набуває нової стратегічної орієнтації, заснованої на принципах сталого розвитку. Серед засобів для вирішення завдань управління розвитком економічних систем будь-яких рівнів особливе місце займає моніторинг. Моніторинг (від латинського monitor – той, що нагадує, наглядає) в науковій літературі визначається як спеціально організоване систематичне спостереження за станом будь-яких об’єктів. В економіці система моніторингу – це спеціально розроблений механізм здійснення

6

постійного спостереження за найважливішими поточними показниками і визначальними реквізитами економічної діяльності об’єкта в умовах постійно мінливої кон’юнктури ринку.

Запропоновано під моніторингом економічного розвитку сільськогосподарського підприємства розглядати цільову систему організаційних і технологічних заходів, спрямованих на здійснення безперервного процесу відстеження, накопичення, систематизації та аналізу інформації про кількісні та якісні параметри розвитку об’єкта моніторингу з метою інформаційного забезпечення процесу оперативного та стратегічного управління підприємством. Моніторинг економічного розвитку сільськогосподарських підприємств – це процес надання системі управління інформації про відповідність результатів діяльності об’єкта обраним критеріям. Якісна організація моніторингу передбачає спостереження за чинниками і тенденціями розвитку підприємства з метою інформаційної підтримки оперативних та стратегічних управлінських рішень, встановлення рівня пристосованості суб‘єкта господарювання до середовища його функціонування.

Визначено, що головною особливістю організації моніторингу в аграрних формуваннях є забезпечення оптимальної дискретності спостережень за індикаторами розвитку: для галузі рослинництва її доцільно суміщати з етапами здійснення робіт технологічного циклу по кожній культурі, для тваринництва – узгоджувати з графіком обороту стада за видами тварин.

Показники діяльності сільськогосподарських підприємств, які характеризують сталість їх розвитку у часі (індикатори), та показники, що оцінюють рівень впливу значущих факторів на становище підприємства (чинники), складають предметну область моніторингу і визначають його структуру, побудовану за принципами ієрархії процедур (рис.1).

Рис.1. Ієрархія процедур моніторингу економічного розвитку сільськогосподарських підприємств

7

В ієрархії чітко відслідковуються функції моніторингу і кінцева мета його здійснення. Вирішальним аспектом в побудові моніторингу виступає визначення критеріїв для оцінки складових категорії сталого розвитку економіки підприємств. Гносеологія поняття “критерій” дозволяє характеризувати його як сукупність певних результатів функціонування окремого підприємства, які дають підстави робити висновок про стабільність його розвитку на довгострокову перспективу. Пріоритетним критерієм оцінки діяльності підприємств сільського господарства залишається їх економічна стійкість. Її забезпечення повинно бути пов’язане з раціональним та ефективним використанням ресурсів підприємства, у тому числі й природного походження, що позитивно впливає на екологічні параметри довкілля. Покращення умов праці, збільшення її оплати, формування фондів соціального призначення – також беруть свій початок від підвищення економічного рівня підприємства. Зростання соціального статусу сільських працівників, скорочення їх міграції, розвиток інфраструктури сільської місцевості є головними ознаками соціальної стабільності аграрних підприємств.

У розумінні дисертанта економічна стійкість підприємства – це його здатність підтримувати свою діяльність в умовах мінливого зовнішнього та внутрішнього середовища, забезпечуючи рівень ефективності, необхідний для подальшого розвитку виробництва і задоволення інтересів власників, працівників та держави. Для цього підприємство повинно володіти достатнім виробничим потенціалом, гнучкою структурою фінансових ресурсів, бути конкурентоспроможним. Виходячи з міркувань про взаємозалежність економічної стійкості підприємства від ефективності його функціонування, в роботі запропоновано обрати за узагальнюючий показник коефіцієнт рентабельності капіталу підприємства в динамічній зміні – коефіцієнт економічної стійкості (Кес)

Кес = ?ТПб : ?ТА, (1)

де ?ТПб – темпи приросту балансового прибутку за звітний період; ?ТА – темпи приросту сукупного капіталу підприємства за звітний період.

Зміст соціальної стабільності аграрного господарювання полягає в задоволенні соціальних потреб селян. Значне місце в цьому належить механізму державного регулювання. На рівні підприємства соціальна ефективність має прояв у забезпеченні сталих темпів зростання оплати (?ТПп) та продуктивності праці (?ТОп), що виражається коефіцієнтом соціальної стійкості (Ксс)

Ксс = ?ТПп : ?ТОп. (2)

При цьому продуктивність праці для забезпечення стабільності економічного розвитку повинна зростати випереджаючими темпами по відношенню до оплати праці.

Екологічна стійкість сільськогосподарського підприємства розглядається через ступінь впливу виробничого процесу на навколишнє природне середовище. Оцінити рівень такого впливу можна

8

за допомогою показника екологоємності виробництва: частки витрат на здійснення екологічних платежів за забруднення природного середовища в загальній сумі витрат аграрних товаровиробників або на одиницю продукції. Порівняння темпів приросту валового продукту (?ТВП) і темпів приросту частки екологічних платежів у його собівартості (?ТЕП) складає суть коефіцієнта екологічної стійкості аграрного виробництва (Кекс)

Кекс = ?ТВП : Д?ЕП. (3)

Критерії сталого розвитку сільськогосподарських підприємств для використання в моніторингових дослідженнях доцільно адаптувати і подавати через систему показників-індикаторів.

У другому розділі “Оцінка економічного стану сільськогосподарських підприємств в умовах ринкових перетворень” запропоновано систему показників для моніторингу економічної стійкості сільськогосподарських підприємств за напрямками її формування, проведено порівняльний аналіз методик інтегрованої оцінки економічного стану підприємств і обґрунтовано необхідність використання рейтингових оцінок для визначення рівня їх розвитку, проаналізовано сучасний рівень економічної стійкості аграрних підприємств Дніпропетровської області.

Визначено, що економічна стійкість є поєднанням трьох складових: фінансової, комерційної та виробничої діяльності підприємства. У свою чергу фінансова стійкість відображає певний рівень наявності, структури та ефективності використання активів підприємства, за якого воно здатне шляхом вільного маневрування потоками грошових засобів забезпечити безперервний процес виробництва і реалізації продукції і має можливість генерувати власні і залучені фінансові ресурси для раціонального розвитку.

Існування різних підходів до оцінки фінансової стійкості зумовило появу великої кількості (понад 60) відповідних коефіцієнтів. Згідно з принципами моніторингу, як індикатори запропоновано використовувати обґрунтовану, достатню, але не надмірну систему показників, до якої увійшли (в порядку зменшення коефіцієнта кореляції): коефіцієнт покриття запасів, коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат перманентним обіговим капіталом, маневреність власних обігових засобів, робочий капітал на 1 га сільськогосподарських угідь, коефіцієнт граничної платоспроможності, коефіцієнт прогнозу банкрутства, індикатор нестійкого фінансового стану. Статистична достовірність зв‘язків підтверджена результатами регресивного аналізу.

В результаті дослідження відібрані індикатори комерційної стабільності сільсько-господарських підприємств, до яких віднесено рівень рентабельності продаж, коефіцієнт обігу власного капіталу, період кризи неплатоспроможності та запропоновано новий показник – індикатор мобільної виручки (Імв), який визначається таким чином:

9

Імв = 1 – ДЗ/В – КЗ/В, (4)

де ДЗ – поточна дебіторська заборгованість за реалізовані товари і послуги; КЗ – поточна кредиторська заборгованість перед постачальниками; В – чиста виручка (без урахування податку на додану вартість та інших податків з виручки).

Індикатор мобільної виручки дозволяє найбільш оперативно розрахувати рівень поточної платоспроможності підприємства, а також оцінити ефективність системи розрахунків з покупцями і постачальниками. Він показує реальну частку від товарообігу сільськогосподарського підприємства, яка залишається в його розпорядженні для здійснення подальшого процесу відтворення.

Для характеристики виробничої стійкості підприємства пропонується показник, що характеризує максимально можливі параметри відтворення наступного циклу виробництва за рахунок коштів від реалізації продукції. Зона стійкої роботи аграрного підприємства (Звс) розраховується за формулою

Звс = (В – ТБВ) : В х 100 %, (5)

де ТБВ – вартість реалізованої продукції у точці беззбитковості, грн.

Застосування на практиці показників для моніторингу економічної стійкості сільсько-господарських підприємств дає можливість переконатися в об‘єктивності їх вибору (табл. 1).

Процес узагальнення одержаних результатів і формування інтегрованої оцінки економічного розвитку підприємства передбачає дедуктивний шлях аналізу: оцінку від часткового до загального. Зазначеним особливостям цілком відповідає рейтинговий метод оцінки комплексних явищ і процесів.

Виходячи з існуючих методичних рекомендацій щодо значень індикаторів-коефіцієнтів, пропонується застосувати порядок їх оцінки через визначення зони “надійності” показника. Для кожного з коефіцієнтів, враховуючи їх економічний зміст, такі зони виділяються окремо.

Діапазон значень показників дисертантом поділено на два сектори: додатний (сектор “+”) і від’ємний (сектор “–“). З огляду на економічну суть показників їх від’ємні значення оцінюються як незадовільні або кризові, тобто підприємство, що має відповідні значення індикаторів, належить до групи ризику. Бальні оцінки присвоюються таким чином: мінімальне значення у секторі “– “отримує нуль балів; всі значення, розташовані у секторі “Менше середнього” – 1 бал; якщо значення перебуває у секторі “Більше середнього” – 2 бали; якщо значення показника дорівнює нулю – 3 бали. Аналогічно здійснюється оцінка і у секторі “+”. Визначається середнє арифметичне по додатній сукупності показників, нульові значення до уваги не беруться, щоб уникнути дублювання. Бали розподіляють так: у секторі “Менше середнього” – 4 бали; у секторі “Більше середнього” – 5 балів; якщо значення є максимальним у додатній сукупності – 6 балів.

10

Розроблена методика присвоєння бальних оцінок показникам-індикаторам фінансової та комерційної стійкості була апробована нами на підприємствах Дніпропетровської області, які представляють три райони: Новомосковський (Н), Солонянський (С) та Криничанський (К) (рис. 2).

Таблиця 1

Порівняльний аналіз індикаторів економічної стійкості сільськогосподарських підприємств Новомосковського району Дніпропетровської області, 2003 рік

Індикатор | Критерій

оцінки | 1* | 2* | 3* | 4*

Фінансова стійкість:

- коефіцієнт покриття запасів | > 0,50– | 0,35– | 0,27 | 1,12– | 0,39

- робочий капітал на 1 га с.-г. угідь, тис. грн. | > 0,00 | 14,31 | 5702,00 | 994,59 | 4,31

- коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат перманентним обіговим капіталом | 0,6 –0,8 | 0,03 | 0,54 | 1,03 | 0,02

- коефіцієнт маневреності власних обігових засобів | > 0,000 | 1,420 | 0,05 | 0,13 | 4,40

- коефіцієнт прогнозу банкрутства | > 0,00 | 0,03 | 0,36 | 0,75 | 0,02

- коефіцієнт граничної платоспроможності | > 2,00 | 0,04 | 2,78 | 1,31 | 0,07

- індикатор нестійкого фінансового стану | < 1,00 | 13,03 | 0,40 | 0,15 | 19,8

Комерційна стійкість:

- рентабельність продаж, % | = 30,0 | 32,1 | 31,2 | 53,56 | 19,38

- коефіцієнт обігу власного капіталу | > 0,25 | 25,23 | 1,33 | 1,02 | 50,23

- індикатор мобільної виручки | > 0,00 | 0,89 | 0,63 | 0,96 | 0,73

- період залучення в оборот кредиторської заборгованості, дні | = 30 | 27 | - | - | 81

Виробнича стійкість:

- зона виробничої стійкості, % | > 0,00 | 53,21 | 89,83 | 120,0– | 67,42

Рентабельність активів, % | > 0,0 | 0,0 | 9,6 | 0,0– | 8,7

*1 – СТОВ “Надія”; 2 – АФ ім. Горького; 3 – СТОВ “Злагода”; 4 – АФ “Відрадна”

Результати рейтингової оцінки можна розглядати як по горизонталі, так і по вертикалі. Горизонтальний зріз дає уявлення про окремі аспекти розвитку. Вертикальний аналіз дозволяє розташувати підприємства (райони) у порядку зменшення/збільшення рівня їх економічної стійкості.

Більшість підприємств вибіркової сукупності перебуває в зоні економічної, фінансової та комерційної нестабільності (58, 46, 33 % відповідно). Значна частина характеризується передкризовим станом економіки, особливо це помітно завдяки індикаторам комерційної

11

стійкості. І лише окремі підприємства (6–7 %) можна вважати економічно та фінансово стабільними.

Найбільше занепокоєння викликає відсутність позитивних прикладів у формуванні комерційної стійкості сільськогосподарських підприємств.

Рис. 2. Рейтинг районів за рівнем економічної стійкості

У третьому розділі “Вдосконалення моніторингу економічного розвитку аграрних підприємств в умовах ринкових перетворень” запропоновано інформаційну автоматизовану модель для здійснення моніторингу сталого розвитку підприємств у сільському господарстві, до якої включено блок економічного, соціального та екологічного моніторингу, розроблена матриця підтримки управлінських рішень, обґрунтовано організаційні форми моніторингу на внутрішньому і зовнішньому рівнях.

Спираючись на реалії господарювання більшості сільськогосподарських підприємств, запропонована технологія організації частково автоматизованого моніторингу, яка заснована на використанні можливостей СУБД Microsoft Access, що входить до пакета Microsoft Office. Принцип дії обраної СУБД полягає у створенні реляційних зв’язків між таблицями, в яких може міститися інформація будь-якого типу. У межах здійснення моніторингу всі функції, пов‘язані з обчисленням індикаторів, формуванням звітів, зберіганням інформації, автоматизовані. У діалоговому режимі здійснюється лише введення первинної інформації з періодичністю, яка зумовлена дискретністю спостережень.

Вхідною інформацією для системи моніторингу є оперативні дані облікових регістрів стосовно формування витрат по окремим видам культур (тварин), поточних платежів і розрахунків підприємства з покупцями і постачальниками, а також інформація фінансової звітності (ф.1, ф.2). Інформаційним продуктом системи моніторингу є звіти, які містять розрахункові значення індикаторів фінансової, комерційної та виробничої стійкості та можуть бути доповнені довідковою інформацією (нормативні значення, дані попередніх періодів тощо). Звіти складаються автоматично по заздалегідь створеним макетам із додержанням графіка періодичності. Таким

12

чином, розроблена інформаційна модель є структурованою за взаємозв‘язками між складовими СУБД: таблицями, запитами і звітами.

Для спрощення пошуку управлінських рішень у ситуаціях, коли параметри діяльності підприємства не відповідають критеріям стійкого розвитку, система моніторингу передбачає блок підтримки. Він являє собою так звану “матрицю управлінських рішень”. Матриця складається з трьох елементів для кожного індикатора: перший – нормативне (бажане) значення; другий – чинники першого та другого порядків, які класифіковані за характером впливу на результативний показник (прямий та обернений зв‘язок); третій – варіанти управлінських рішень для оперативного та стратегічного менеджменту.

Екологізація сільськогосподарського виробництва та зростання соціальної відповідальності аграрного бізнесу потребує здійснення поступового переходу до нових критеріїв оцінки ефективності управлінського впливу, а отже, об’єктивно назріла необхідність доповнення існуючих систем підтримки управлінських рішень блоком соціального та екологічного моніторингу.

З метою залучення соціальних пріоритетів до управлінських критеріїв оцінки розвитку пропонується включити до блоку внутрішнього моніторингу діяльності сільськогосподарських підприємств такі показники: забезпеченість трудовими ресурсами по галузях виробництва; якісний склад трудових ресурсів (за віковими та освітніми параметрами); рівень продуктивності праці (за структурними підрозділами підприємства); рівень оплати праці (у структурі валового продукту, в порівнянні з динамікою продуктивності праці). До зовнішнього моніторингу доцільно включити також індикатори стану соціальної інфраструктури сільської місцевості, яка є одним з визначальних чинників соціальної стабільності галузі.

В основу індикаторів екологічної стійкості сільськогосподарських підприємств покладено показники ресурсоємності продукції, які характеризують витрати природних ресурсів на виробництво окремих видів рослинницької та тваринницької продукції. Вказані показники, з одного боку, уособлюють вимір інтенсифікації виробництва, а з іншого – рівень ресурсного навантаження, яке чинить сільськогосподарське підприємство на територію. Для потреб моніторингу обрано такі індикатори (в розрахунку на одиницю продукції): витрати паливо-мастильних матеріалів, витрати електроенергії, витрати мінеральних і органічних добрив, засобів захисту тварин і рослин. Очевидно, що зменшення в динаміці рівня ресурсоємності сільсько-господарської продукції засвідчує позитивну тенденцію екологічної стабілізації виробництва, і навпаки.

Аналіз узагальнюючих показників діяльності сільськогосподарських підприємств України і Дніпропетровської області виявив ситуацію соціальної нестабільності в галузі і вказує на

13

загострення екологічної кризи, яка проявляється у погіршенні коефіцієнтів енергозбереження (табл. 2).

В умовах ринкових перетворень потребує вирішення на державному рівні питання організації служби моніторингу розвитку сільськогосподарських підприємств. Більшість аграрних виробників потребують інформаційної підтримки, але не мають змоги або не бажають платити за такий вид послуг.

Таблиця 2

Динаміка показників соціальної та екологічної стійкості сільськогосподарських підприємств України (1), Дніпропетровської області (2)

Показник | 2001/2000 | 2002/2001 | 2003/2002

1 | 2 | 1 | 2 | 1 | 2

Темп росту продуктивності праці, % | +28,0 | +50,0 | +21,5 | +13,2 | +9,9 | +1,0

Темп росту оплати праці, % | +35,2 | +43,0 | +18,8 | +22,6 | +19,7 | +15,8

Коефіцієнт соціальної стабільності | +0,8 | +1,16 | +1,14 | +0,58 | +0,5 | +0,06

Темп росту валової продукції. % | +10,2 | +19,5 | +1,2 | +0,03– | 11,0– | 13,6

Темп росту споживання електроенергії, % | 64,1– | 60,9– | 11,9– | 35,3– | 5,4 | +59,1

Коефіцієнт енергоємності продукції, кВт-год. на 1 грн. продукції | 0,068 | 0,182 | 0,060 | 0,178 | 0,063 | 0,213

Аналіз типових моделей інформаційних служб в сільському господарстві – державна, приватна, громадська – дозволив виділити їх сильні і слабкі сторони і запропонувати змішану форму організації моніторингу економічного розвитку сільськогосподарських підприємств. Вона є альтернативою типовій формі внутрішнього моніторингу і її існування зумовлено тим, що: по-перше, сталий розвиток як стратегічна мета може розглядатися на даному етапі лише з позицій державних інтересів, окремі суб‘єкти підприємницької діяльності в аграрній сфері керуються економічними пріоритетами сталого розвитку, ігноруючи решту аспектів; по-друге, неплатоспроможний попит на продукцію економічного блоку моніторингу не дозволяє сформувати достатній портфель замовлень для ефективної діяльності комерційних консалтингових служб; по-третє, фінансуючи цільовий моніторинг, держава забезпечує власні органи управління необхідною інформацію для подальшого регулювання галузевої політики розвитку.

Інституціональними одиницями моніторингу виступають за такої моделі регіональні аграрні університети, які володіють достатнім науковим та матеріально-технічним потенціалом, а також мають розгалужену мережу підшефних освітніх закладів та навчально-дослідних господарств у сільській місцевості. Дорадчі підрозділи аграрних вузів пропонується інтегрувати вертикально до

14

структури національної служби моніторингу економічного розвитку, яка охоплюватиме також органи державної статистичної служби, соціальні фонди тощо (рис. 3)

управлінські рішення консалтингові послуги

органів влади на комерційній основі

зворотні потоки консалтингові послуги,

інформації що фінансуються державою

Рис. 3. Структура зовнішнього моніторингу економічного розвитку сільськогосподарських підприємств

Таким чином, дорадчі служби можуть перебрати на себе частину функцій зовнішнього моніторингу у економічній, соціальній та екологічній сферах.

ВИСНОВКИ

1. Сталий розвиток сільськогосподарського виробництва є процесом оптимізації рівня економіки сільськогосподарських підприємств, збереження та відновлення якісних параметрів навколишнього середовища, покращення показників соціального статусу сільського населення для зміцнення продовольчої безпеки країни.

15

2. Моніторинг як цільова система організаційних і технологічних заходів, спрямованих на здійснення безперервного процесу відстеження, накопичення, систематизації та аналізу інформації про кількісні та якісні параметри розвитку об’єкта моніторингу виступає як інструмент інформаційного забезпечення процесу оперативного й стратегічного управління підприємством. Структура моніторингу орієнтована на системний підхід до проблеми розвитку сільськогосподарських підприємств, носить ієрархічний характер і передбачає виявлення показників-індикаторів та показників-чинників сталого розвитку.

3. Предметна область моніторингу економічного розвитку сільськогосподарських підприємств потребує доповнення індикаторами соціальної та екологічної стійкості, які служать для оцінки відповідних чинників впливу на розвиток підприємств. Індикатори об‘єднуються за такими групами: кількісний та якісний склад трудових ресурсів, взаємозалежність оплати праці та її продуктивності, розвиток соціальної інфраструктури, ресурсоємність сільськогосподарської продукції. Результати проведеного моніторингу вказаних індикаторів дозволяють характеризувати стан соціальної та екологічної складової розвитку сільськогосподарських підприємств як нестабільний. За період з 2000–2003 рр. спостерігається тенденція до погіршення відповідних показників: коефіцієнт соціальної стабільності зменшився на 0,3 пункту по Україні і на 1,1 пункту по Дніпропетровській області. Зросла енергоємність сільськогосподарської продукції у підприємствах Дніпропетровської області (на 17 % за три роки). В середньому по Україні цей показник зменшився на 8 %.

4. Результати аналізу вибіркової сукупності сільськогосподарських підприємств Дніпропетровської області засвідчили незадовільні тенденції у їх розвитку: 58 % підприємств перебували в зоні економічної кризи і лише 7 % - на рівні економічної стабільності. На підставі рейтингових оцінок визначено, що абсолютну більшість підприємств сукупності (46 та 48 % відповідно) можна характеризувати як фінансово нестійкі, а порушення комерційної стійкості спостерігалося у 100 % досліджуваних підприємств. Запропонована методика рейтингової оцінки дозволила визначити групу найбільш стабільних господарств Дніпропетровської області і таких, що перебувають в кризовій ситуації.

5. Динамічний аналіз індикаторів економічного розвитку на рівні базових господарств дає підстави робити висновок про пріоритетність внутрішніх чинників у формуванні економічної стійкості сільськогосподарських підприємств, серед яких чільне місце займають управлінські технології.

6. Створення частково автоматизованої системи внутрішнього моніторингу розвитку сільськогосподарських підприємств на основі системи управління базами даних Microsoft Access,

що входить до пакету Microsoft Office, дозволяє в сучасних умовах аграрного господарювання

16

скоротити витрати трудових ресурсів у процесі здійснення моніторингу та підвищити оперативність прийняття управлінських рішень на рівні підприємств.

7. Матриця моделювання управлінських дій в умовах виявлення відхилень значень індикаторів від критеріїв їх оцінки пропонується як додатковий елемент організації системи моніторингу. Це дозволяє виявити причинно-наслідкові зв’язки між параметрами діяльності підприємства і усунути негативні наслідки оперативним або стратегічним шляхом.

8. Альтернативна форма організації моніторингу за змішаною моделлю націлена на вертикальну інтеграцію функцій державних органів управління та дорадчих служб з метою формування національної структури моніторингу розвитку сільськогосподарських підприємств. Вона охоплює систему зовнішніх і внутрішніх спостережень, які доцільно проводити як за рахунок бюджетних коштів так і на комерційній основі, та визначає кругообіг інформаційних потоків.

9. З метою підвищення оперативності спостережень та забезпечення зворотного зв‘язку на різних ієрархічних рівнях пропонується використовувати потенційні можливості дорадчих служб. Як основні елементи організаційної структури моніторингу вони зможуть перебрати на себе частину функцій зовнішнього моніторингу.

10. Розробка і впровадження внутрішніх систем моніторингу за замовленнями сільськогосподарських підприємств дозволить сформувати необхідний портфель замовлень і створити розгалужену базу даних, яка за наявності єдиної інформаційної системи виступатиме в якості комерційного продукту.

11. Спостереження за сферою соціального та екологічного розвитку сільської місцевості на сучасному етапі можливі лише за рахунок бюджетного фінансування та донорської допомоги.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Воловик І. А. Особливості оцінки фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств за умов їх реструктуризації // Держава і регіони. – 2001. – № 3. – С. 70 –72.

2. Воловик І. А. Розвиток моніторингу фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств // Вісник ДДАУ. – 2002. – № 1. – С. 197–201.

3. Воловик І. А. Стійкий розвиток сільськогосподарських підприємств як об’єкт системи моніторингу // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. – Черкаси, 2003. – Вип. 8. – С. 72–82.

4. Воловик І. А. Моніторинг сталого розвитку сільськогосподарських підприємств // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2003. – № 6. – С. 115–118.

17

5. Воловик І. А. Моніторинг показників-індикаторів оцінки фінансового стану сільськогосподарських підприємств // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – Т. І, вип. 187. – С. 69–77.

6. Воловик І. А. Сталість розвитку сільськогосподарських підприємств у системі моніторингу // Матеріали 1-ої Всеукраїнської науково-практичної конференції “Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю”. – Черкаси: ЧДТУ, 2002. – С. 113–135.

7. Воловик І. А. Формування системи індикаторів для моніторингу економічної стійкості сільськогосподарських підприємств // Матеріали ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – Т. ІІ. – С. 19.

8. Воловик І. А. Моніторинг виробничої стійкості як інструмент внутрішнього контролю в сучасних аграрних формуваннях // Матеріали науково-практичної конференції “Реформування обліку, звітності та аудиту в системі АПК України: стан та перспективи”. – К., 2003. – С. 91–92.

9. Воловик І. А. Інтегрована оцінка економічної стійкості сільськогосподарських підприємств Дніпропетровської області // Матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів інституту економіки за підсумками науково-дослідної роботи в 2003 році. – Дніпропетровськ ДДАУ, 2004. – С. 15.

АНОТАЦІЯ

Воловик І. А. Моніторинг економічного розвитку сільськогосподарських підприємств в умовах ринкових перетворень. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами. – Харківський національний аграрний університет, Харків, 2005.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних і методичних основ та прикладних питань здійснення моніторингу економічного розвитку сільськогосподарських підприємств в умовах ринкових перетворень. Розкрито зміст і особливості сталого розвитку в аграрному виробництві. Запропонована структура моніторингу, визначені його функції та завдання.

На основі дослідження взаємозв‘язку індикаторів економічного розвитку, побудови рейтингу підприємств регіону за рівнем розвитку запропоновані заходи по вдосконаленню методичних та організаційних положень для впровадження автоматизованої системи моніторингу як інструменту управління в сільськогосподарських підприємствах.

Ключові слова: сталий розвиток підприємств, критерії, економічна стійкість, моніторинг, рейтингові оцінки, інформаційні системи підтримки управлінських рішень, дорадчі служби.

18

АННОТАЦИЯ

Воловик И. А. Мониторинг экономического развития сельскохозяйственных предприятий в условиях рыночных преобразований. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – экономика, организация и управление предприятиями. – Харьковский национальный аграрный университет, Харьков, 2005.

Диссертация посвящена исследованию теоретических и методологических основ и прикладных вопросов осуществления мониторинга экономического развития сельскохозяйственных предприятий в условиях рыночных преобразований.

В работе предложено авторское толкование устойчивого развития сельскохозяйственных предприятий, которое рассматривается как процесс оптимизации экономического состояния сельскохозяйственных предприятий, сохранения и воссоздания качественных параметров окружающей среды и улучшения показателей социального статуса сельского населения в условиях укрепления продовольственной безопасности страны.

В диссертации обоснована необходимость использования мониторинга как инструмента управления развитием предприятий агропромышленного комплекса. Мониторинг рассматривается как целевая система организационных и технологических мероприятий, направленных на осуществление непрерывного процесса отслеживания, накопления, систематизации и анализа информации о количественных и качественных параметрах развития объекта мониторинга с целью информационного обеспечения оперативного и стратегического управления предприятием. Предложена иерархическая структура системы мониторинга экономического развития предприятий с учетом основных функций мониторинга в аграрном менеджменте.

Рассмотрено содержание основных критериев для оценки уровня развития сельскохозяйственных предприятий:

- коэффициент экономической устойчивости: соотношение темпов роста балансовой прибыли предприятия и стоимости его капитала;

- коэффициент социальной устойчивости: соотношение темпов роста продуктивности труда и его оплаты;

- коэффициент экологической