Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 – соціальна психологія, психологія соціальної роботи. – Інститут психології імені Г.С. Костюка АПН України. – К., 2005.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми комунікативної культури студентів, її впливу на успішність наступної професійної соціалізації.

Теоретичний аналіз показав, що культура спілкування включає: а) комунікативну компетентність, б) систему моральних цінностей, в) соціально-психологічні (групові) характеристики. У свою чергу, комунікативна компетентність містить особистісно- та соціально-рефлективні уявлення щодо розкриття особистісних пріоритетів у соціальному контексті та уміння реалізовувати усвідомлені цінності в спілкуванні.

Констатуючі дослідження дали змогу з’ясувати, що професійна соціалізація випускників внз уможливлюється успішним подоланням кризи переходу від навчальної до професійної діяльності. Умова подолання кризи – високий розвиток особистісної та предметної (фахової) рефлексії, прояв якої здійснюється засобами комунікації. Висока рефлективність у поєднанні з високою комунікативною компетентністю сприяє успішній професійній соціалізації; висока рефлективність у поєднанні з низькою комунікативною компетентністю ускладнює цей процес.

Формуючі заходи програми психологічного супроводу академічних груп у внз спрямовувались на розвиток рефлективності та комунікативної компетентності. При цьому актуалізація забезпечувалась в контрольованих умовах когнітивного дисонансу між цінностями навчання у внз та майбутньої професійної діяльності. Відтак уможливлювалось формування базисного новоутворення, що має виступати підґрунтям процесу становлення індивідуально-психологічної адаптованості студентів до професійних криз.

Ключові слова: культура спілкування, комунікативна компетентність, соціальний інтелект, фрустраційна толерантність, професійна соціалізація.

Власенко Л.В. Социально-психологическое сопровождение академической группы как способ развития коммуникативной культуры студентов. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05 – социальная психология, психология социальной работы. – Институт психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины. – Киев 2005.

В диссертации представлены теоретическое обобщение и новое решение проблемы коммуникационной культуры студентов, ее влияния на успешность последующей профессиональной социализации.

В процессе теоретического анализа выяснено, что культура общения – многосоставное психологическое качество. В нее входят: а) коммуникационная компетентность, б) система моральных ценностей, актуальных для определенной общности, в) социально-психологические (групповые) характеристики, свойственные общности. В свою очередь, коммуникативная компетентность включает: личностно-рефлективные представления относительно раскрытия личностных приоритетов в социальном контексте; умение реализовать осознание ценности в общении; социально социальный интеллект личности как представителя общности. Коммуникативная компетентность – синтезное проявление опыта личностной и социальной рефлексии.

Констатирующие исследования позволили сделать вывод, что успешное преодоление кризиса перехода от учебной к профессиональной деятельности способствует профессиональной социализации выпускников вузов. Условие преодоления кризиса – высокий уровень развития личностной и предметной (профессиональной) рефлексии, проявление которой достигается посредством коммуникации. Характер развития коммуникативной компетентности определяет конструктивное или деструктивное влияние рефлексии на процесс профессиональной социализации. Высокая рефлективность как таковая еще не гарантирует успешности профессиональной социализации. Коммуникативная компетентность выступает звеном, посредующим проявление рефлексии в трудовом процессе. Высокая рефлективность, совмещенная с высокой коммуникативной компетентностью, способствует профессиональной социализации; высокая рефлективность, совмещенная с низкой коммуникативной компетентностью, осложняет данный процесс. Следовательно, успешный процесс профессиональной социализации предусматривает наличие двух необходимых условий (каждое из которых в отдельности не является достаточным): 1) развитие личностной и социальной рефлексии, 2) развитие коммуникативной компетентности.

Исходя из характера взаимодействия рефлексии и коммуникативной компетентности, правомерно утверждать, что программа психологического сопровождения академических групп в вузах обязательно должна включать мероприятия, направленные на развитие данных психологических качеств. Актуализация, в контролируемых условиях социально-психологического сопровождения учебного процесса, когнитивного диссонанса между ценностями обучения в вузе и будущей профессиональной деятельностью, способствует формированию базового новообразования, являющегося основанием процесса становления индивидуально-психологической адаптированости студентов к профессиональным кризисам. Элементы кризиса могут актуализироваться при помощи одновременного выдвижения альтернативных требований относительно мотивов, условий и способов деятельности; альтернативных обоснований ее смысла; варьирования статуса участников тренинга; введения элементов состязательности и деятельности в условиях дефицита времени, информации и ресурсов.

Ключевые слова: культура общения, коммуникативная компетентность, социальный интеллект, фрустрационная толерантность, профессиональная социализация.

Vlasenko, L.V. Social-psychological accompaniment of students’ academic group as the means of development of their communicative culture. – Manuscript.

Dissertation for Candidate degree in psychological, sciences. Speciality 19.00.05 – social psychology, psychology of social work.– G.S. Kostiuk Institute of Psychology , at Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2005.

The dissertation gives theoretical generalization and a new solution to the problem of university students’ communicative culture and its influence on future professional socialization.

The theoretical analysis has shown that communicative culture includes: a)competence; b) the system of moral values; c) social-psychological (group) characteristics.

Meanwhile, communicative competence includes personality-reflective and social-reflective ideas about delivering personality priorities at the social context as well as the skills to realize cognited values in the communication. The constatating studies have shown that the graduates’ professional socialization is made possible through the success in mastering the crisis of the transition from the learning activity to the professional one. The high development of reflection (including both personality one and professional-contents one), implemented in communicative means, has been the condition of mastering the crisis. The high reflectivity joined with the high communicative competence helps in the successful professional socialization; the high reflectivity joined with the low communicative competence inhibits such a process. The formating actions of the program of social-psychological accompaniment of academic groups have been aimed to develop reflectivity and communicative competence. At the course of those actions the cognitive dissonance has been actualized, at the controlled conditions, between the values of university studying and the ones of future professional activity. In such a way the propedentics for students’ psychological adaptivity to professional crises has been achieved.

Key words: communicative culture, communicative competence, social intellect, tolerance to frustration, professional socialization.