Вавдіюк Наталія Степанівна

УДК 336+332.1:332.14

Діагностика забезпечення економічної безпеки
держави на регіональному рівні

Спеціальність: 08.10.01 –
Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Львів – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі менеджменту та маркетингу Луцького державного технічного університету (м. Луцьк).

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Герасимчук Зоряна Вікторівна,
Луцький державний технічний університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри менеджменту та маркетингу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Сухоруков Аркадій Ісмаїлович,
Інститут проблем міжнародної безпеки РНБОУ,
завідувач відділу економічної безпеки

кандидат економічних наук
Шульц Світлана Леонідівна,
Інститут регіональних досліджень НАН України, старший науковий співробітник

Провідна установа: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України,
відділ проблем економічної та техногенної безпеки |

Захист дисертації відбудеться 23 січня 2006 року об 11 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового
ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою:
79026, м. Львів, вул. Козельницька, .

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий 21 грудня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук В.І. Жовтанецький

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Національна безпека залежить від економічної безпеки її регіонів, оскільки регіон є цілісним соціально-економічним утворенням і в той же час є елементом соціально-економічної системи держави. Зростання дії дестабілізуючих факторів призводять до поглиблення відмінностей у рівнях соціально-економічного розвитку регіонів держави, здатних перетворитись в різного роду небезпеки для економіки держави. Це зумовлює необхідність розробки спеціального інструментарію для оцінки економічної безпеки регіону, використання якого дозволить формувати механізм забезпечення економічної безпеки держави з урахуванням особливостей кожного з регіонів.

Дослідження змісту поняття економічної безпеки держави, класифікації економічних загроз та інтересів держави, підходів до оцінки рівня економічної безпеки держави, принципів формування системи забезпечення економічної безпеки держави висвітлені у працях таких вітчизняних та зарубіжних вчених, як Л.Абалкін, В.Білоус, О.Бандурка, О.Барановський, І.Бінько, В.Геєць, С.Глазьєв, Б.Грієр, В.Духов, М.Єрмошенко, Я.Жаліло, Б.Кваснюк, Т.Ковальчук, В.Манілов, Г.Маховскі, С. Мердок, В. Мунтіян, Н. Нижник, Є. Олєйніков, Г. Пастернак-Таранушенко, С. Пирожков, К. Петрова, В.Сенчагов, Г. Ситник, А. Сухоруков, Я.Тімберген, І.Червяков, В.Шлемко, Д.Фішер, В.Ярочкін та ін. Проблемами формування регіональної політики в контексті забезпечення економічної безпеки держави займалися М. Долішній, Б. Данилишин, Т. Агапова, П. Бєлєнький, Є Бойко, В.Войцеховський, З.Герасимчук, С.Злупко, М.Козоріз, А.Куклін, Я.Побурко, С.Писаренко, О. Ральчук, Л.Семів, А.Татаркін, А.Федорищева, О.Хомра та ін. Дослідження економічної безпеки мезорівня стосувалось, в основному, визначення інтересів та загроз економічній безпеці регіону. Багато питань, пов’язаних із визначенням змісту поняття економічної безпеки регіону, оцінкою рівня економічної безпеки регіону, формування механізму забезпечення економічної безпеки, вибором та реалізацією стратегії забезпечення економічної безпеки регіону залишаються невирішеними, що зумовлює необхідність подальших поглиблених досліджень. Значимість даної проблематики обумовила вибір теми дисертаційного дослідження, його основні завдання та структуру.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження є складовою частиною передбачених планом науково-дослідних робіт Луцького державного технічного університету та Інституту регіональних досліджень НАН України. Зокрема, матеріали дисертаційного дослідження використано у розробці науково-дослідної теми “Механізми управлінні ефективністю інновацій в регіоні” (№ держреєстрації 0103U004996) та “Розробка методології моніторингу соціально-економічного стану у регіонах України” (№ держреєстрації 0105U001932), “Регіональні суспільні системи: організаційно-економічний механізм формування і розвитку в умовах соціально-орієнтованої економіки” (№ держреєстрації 0104U005507), “Моделі регіональної соціально-економічної політики: концептуальні підходи до формування та методи реалізації” (№ держреєстрації 0102U000424) .

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування наукових підходів до діагностики забезпечення економічної безпеки держави на регіональному рівні.

Реалізація поставленої мети обумовила необхідність вирішення і розв’язання таких завдань:

- визначення змісту та місця економічної безпеки регіону в системі національної безпеки;

- дослідження ґенези становлення системи забезпечення економічної безпеки регіонів держави;

- розроблення концептуальних засад формування системи діагностики економічної безпеки регіону;

- проведення діагностики економічної безпеки регіонів України;

- формування організаційного механізму забезпечення економічної безпеки регіонів держави;

- розробки цільових комплексних програм економічної безпеки регіону;

- удосконалення методів управління детінізацією економіки регіону.

Об’єктом дослідження є економічна безпека регіону в системі економічної безпеки держави. Регіоном, відповідно до Концепції державної регіональної політики, обрано Автономну республіку Крим, адміністративні області, міста обласного статусу Київ та Севастополь.

Предмет дослідження – теоретичні та прикладні засади діагностики та формування механізму забезпечення економічної безпеки регіону.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою роботи є положення економічної теорії в галузі регіоналістики, результати вітчизняних та зарубіжних наукових досліджень з питань оцінки рівня економічної безпеки суб’єктів господарювання.

Під час досліджень використовувались такі наукові методи:

- логічного узагальнення, аналізу, синтезу та порівняння – для визначення змісту поняття “економічна безпека регіону”, структури та елементів системи діагностики економічної безпеки регіону (розділ 1, §1.1, §1.3);

- метод історизму, компілятивного аналізу для вивчення ґенези становлення системи забезпечення економічної безпеки територій сучасної України з часу її виникнення до сьогоднішніх днів (розділ 1, §1.2);

- методи статистичного аналізу, а саме індикативний, динаміки для діагностики економічної безпеки регіонів держави (розділ 2, §2.2, §2.3) , функція тенденції програми електронних таблиць Microsoft Excel для діагностики тенденцій економічної безпеки регіонів держави (розділ 2, §2.3);

- соціологічні методи у формі інтерв’ювання, анкетування та опитування для оцінки рівня довіри населення регіонів держави до політичних та правових інституцій (розділ 2, §2.2, §2.3);

- структурно-функціональний метод для ефективного вибору стратегії забезпечення економічної безпеки регіону та розробки цільових комплексних програм економічної безпеки регіону (розділ 3, §3.1, §3.2);

- методи моделювання, наукової індукції, дедукції та структурно-функціональний з метою вдосконалення системи управління детінізацією економіки регіону (розділ 3, §3.3).

Інформаційною основою дослідження слугували закони та підзаконні нормативні акти правового забезпечення національної та економічної безпеки, матеріали Державного комітету статистики України, вітчизняні та зарубіжні періодичні видання, аналітичні розрахунки автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному обґрунтуванні і розробці практичних рекомендацій діагностики забезпечення економічної безпеки держави на регіональному рівні.

Уперше:

- розроблено методику діагностики економічної безпеки регіону, яка, на відміну від існуючих, дозволяє згрупувати регіони за станом безпеки, ризику, загрози чи небезпеки залежно від інтенсивності дії негативних факторів впливу за чотирма ознаками: стійкість, стабільність та здатність до розвитку; передумови для автопоезису; зовнішньоекономічна відкритість; захищеність від потенційних конфліктів;

- розроблено методику формування та вибору стратегії забезпечення економічної безпеки регіону за ознаками: цикл економічної активності регіону та стан його безпеки, яка дозволяє вдосконалити механізм забезпечення економічної безпеки держави з урахуванням особливостей розвитку кожного з регіонів;

- досліджено та виділено змістові визначальні характеристики економічної безпеки регіону, які лягли в основу побудови механізмів забезпечення економічної безпеки з метою оцінки їх ефективності на кожному з етапів історичного розвитку. Це дозволило виявити недоліки становлення системи забезпечення економічної безпеки держави минулих періодів та врахувати їх під час вибору безпечних шляхів регіонального розвитку на сучасному етапі;

удосконалено:

- понятійно-термінологічний апарат, зокрема, запропоновано власне визначення категорій економічна безпека регіону, під яким розуміється такий стан економічного розвитку регіону, що характеризується найбільш повним та раціональним використанням його економічного потенціалу, здатністю до самовідтворення, захищеністю від дії дестабілізуючих чинників, міцністю взаємозв’язків між елементами регіональної системи, що сприяє задоволенню економічних і соціальних інтересів населення регіону в ключі загальнодержавних інтересів;

- програмно-цільовий підхід до розробки цільової комплексної програми економічної безпеки регіону, який, на відміну від інших, на основі результатів діагностики дозволяє здійснювати відбір проблем для їх першочергового розв’язання на основі розрахунку інтегрального критерію гостроти проблеми забезпечення економічної безпеки регіону;

- методику вибору методів управління детінізацією економіки регіону, яка дозволяє формувати економічні, організаційно-розпорядчі та соціально-психологічні методи управління залежно від діагностованого стану економіки в регіоні;

дістало подальшого розвитку:

- побудова організаційної структури управління економічною безпекою регіону, в якій передбачено взаємодію місцевих органів влади та силових структур з метою детінізації економіки в регіоні.

Практичне значення результатів дослідження. Викладені у роботі наукові результати дають можливість удосконалити процес діагностики та забезпечення економічної безпеки держави на регіональному рівні. Запропоновані автором методики діагностики економічної безпеки регіону, формування та вибору стратегії забезпечення економічної безпеки регіону можуть бути використані в роботі регіональних та місцевих органів влади, правоохоронних структур регіону. Практична значимість розробки та впровадження механізму забезпечення економічної безпеки регіону, зокрема використання результатів діагностики економічної безпеки регіону та методики формування та вибору стратегічного набору економічної безпеки регіону підтверджується довідкою головного управління економіки Волинської обласної державної адміністрації (лист від 8.12.2005р., №1688/02-11), використання методів управління детінізацією економіки регіону підтверджується довідкою Управління служби безпеки України у Волинській області (лист від 17.06.2005р., №54\3-3383).

Теоретико-методологічні положення щодо діагностики та формування механізму забезпечення економічної безпеки регіону, впроваджені у навчальний процес Луцького державного технічного університету, використовувались під час викладання таких дисциплін, як “Управління регіональним розвитком”, “Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка”, “Економічна безпека”, “Стратегічне управління” (лист від 26.10.2005р., №2824/І-10).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї і положення, що є результатом особистої роботи автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертації пройшли апробацію на всеукраїнських і міжнародних науково-практичних конференціях. Зокрема, Всеукраїнська науково-технічна конференція “Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів України” (Донецьк, 2002р.); Всеукраїнська науково–практична конференція “Проблеми управління регіональним економічним і соціальним розвитком” (Рівне, 2003р., 2004р.); ІV, V Міжнародна науково-практична конференція “Теорія та практика сучасної економіки” (Черкаси, 2003р., 2004р.); ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція “Економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень на сучасному етапі” (Дніпропетровськ, 2004р.); Регіональна міжвузівська науково-практична конференція “Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформаційної економіки” (Рівне, 2004р.); Всеукраїнська науково-практична конференція “Актуальні проблеми протидії економічній злочинності, тінізації економіки та корупції в Україні” (Львів, 2004р., 2005р.); Міжнародна науково–практична конференція “Проблеми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті європейської інтеграції” (Рівне, 2004р.); Міжнародна науково–практична конференція “Економічна безпека держави: стан, проблеми та напрямки забезпечення” (Харків, 2004р.); Міжнародна науково–практична конференція “РЕГІОН – 2004: Стратегія оптимального розвитку” (Харків, 2004р.); Міжнародна науково–практична конференція “Інфраструктурне забезпечення продовольчого ринку України” (Полтава, 2004р.); Міжнародна науково–практична конференція “Обліково-аналітичні системи суб’єктів господарської діяльності в Україні” (Львів, 2005р.); V Міжнародна науково-практична конференція “Перспективи розвитку індустріального виробництва в умовах глобалізації” (Київ, 2005р.); Науковий семінар “Інформаційні технології в забезпеченні економічної безпеки держави” (Київ, 2005р.); Міжнародна науково-практична конференція “Сучасні проблеми економічної безпеки в ринкових умовах” (Київ, 2005р.); Всеукраїнська науково–практична конференція “Фінансова система України: становлення та розвиток” (Остріг, 2005р.), міжнародна науково-практична конференція “Економічна безпека держави в умовах інтеграції до світового співтовариства” (Дніпропетровськ, 2005).

Публікації. Результати дослідження опубліковані в 34 наукових працях загальним обсягом 6,24 ум.-друк. аркушів, із яких автору належить 6,1 ум.-друк. аркушів.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури, 56 додатків. Роботу викладено на 266 сторінках тексту в комп’ютерному наборі. Матеріал дисертації ілюструють 15 рисунків, 21 таблиця. Список використаної літератури містить 160 найменувань.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначені його мета і задачі, об'єкт і предмет дослідження, розкриті наукова новизна і практичне значення отриманих результатів.

Перший розділ – “Теоретичні засади дослідження проблем економічної безпеки” присвячений з’ясуванню суті і місця економічної безпеки регіону в системі національної безпеки, дослідженню ґенези становлення системи забезпечення економічної безпеки територій держави та формуванню концептуальних засад діагностики економічної безпеки регіону.

З метою узагальнення світового та вітчизняного досвіду теоретичних положень питань забезпечення національної безпеки, у дисертації здійснено систематизацію наукових уявлень до тлумачення економічна безпека держави, регіону. Автор пропонує власне бачення поняття економічна безпека регіону - це такий стан економічного розвитку регіону, що характеризується найбільш повним та раціональним використанням його економічного потенціалу, здатністю до самовідтворення, захищеністю від дії дестабілізуючих чинників, міцністю взаємозв’язків між елементами регіональної системи, що сприяє задоволенню економічних і соціальних інтересів населення регіону в ключі загальнодержавних інтересів. В основу цього поняття лягли виведені автором змістові визначальні характеристики економічної безпеки регіону: стійкість, стабільність та здатність до розвитку; передумови для автопоезису регіону; зовнішньоекономічна відкритість; захищеність від потенційних конфліктів.

Підтвердженням теоретичних розробок стали дослідження ґенези становлення економічної безпеки регіонів держави, які стосувались виявлення змістових визначальних характеристик економічної безпеки регіону, що лягли в основу побудови системи забезпечення економічної безпеки регіонів держави на певних етапах історичного розвитку територій сучасної України. З цією метою автором розглянуто еволюцію філософії становлення системи забезпечення економічної безпеки регіонів держави з часу її виникнення до сьогоднішніх днів і запропоновано науково-обґрунтований поділ на такі етапи: перший етап (VІ тис. до нашої ери - VIII ст. нашої ери): безпека виступає як захист територій від потенційних конфліктів (захищеність від потенційних конфліктів). На другому етапі (IX–перша половина XIIІ ст.): безпеку розуміють як здатність до самозахисту економічно–стійких роздрібнених територій в межах держави (зовнішньоекономічна відкритість; стійкість, стабільність та здатність до розвитку). Основною характеристикою третього етапу (друга половина XIII–ХVIII ст.) визначено намагання спільно протистояти зовнішнім негативним впливам на економічний розвиток окремих територій заради національної безпеки (зовнішньоекономічна відкритість). Четвертий етап (поч. ХІХст.–40-і роки ХХ ст.) охарактеризовано як становлення економічного потенціалу територій держави та відродження її цілісності як передумови нарощення її економічної безпеки (передумови для автопоезису). Протягом п’ятого етапу (1944–1991 рр. ХХ ст.) безпеку вважають основою політики уряду держави, спрямовану на захист від дії зовнішніх негативних факторів впливу (зовнішньоекономічна відкритість). Після розпаду СРСР в системі управління безпекою України розпочався шостий етап (1991 рік та до сьогоднішнього дня), в якому безпеку стали розуміти як важливу передумову для стабільного розвитку держави та її регіонів (зовнішньоекономічна відкритість; передумови для автопоезису).

У результаті виділення історичних етапів становлення системи забезпечення економічної безпеки територій держави автор приходить до висновку, що становлення системи забезпечення економічної безпеки регіонів держави протягом усіх історичних етапів відбувалась на основі однієї (чи декількох) змістової визначальної характеристики, що призводило до виникнення деструктивних факторів впливу збалансованому економічному розвитку територій держави. Формування механізму забезпечення економічної безпеки з урахуванням усіх змістових визначальних характеристик економічної безпеки регіону сприятиме визначенню цільових орієнтирів досягненню безпечного розвитку для кожного з регіонів держави та приведе до наступного, сьомого, якісно нового етапу формування системи забезпечення економічної безпеки регіонів України, на якому пропонується автором визначати безпеку як певний стан економічного розвитку регіону, що характеризуватиметься найбільш повним та раціональним використанням його економічного потенціалу в ключі загальнодержавних інтересів.

Для оцінки та вибору безпечних шляхів розвитку регіону розроблено концептуально-методологічні основи системи діагностики інтенсивності дії негативних факторів впливу на стан економічної безпеки регіону. В роботі узагальнено і запропоновано розділити підходи наукових досліджень вчених до визначення структури елементів системи оцінки стану економіки та критеріїв переходу економіки від одного фіксованого стану в інший на дві групи. Перша група науковців при визначенні структурних елементів системи діагностики стану економіки, неоднаково розглядали їх структуру та зміст. Друга група науковців, досліджуючи інтенсивність дії негативних факторів впливу на економіку, за критерії переходу із одного фіксованого стану економіки в інший обирала обсяги витрат на ліквідацію дії негативних факторів впливу, не враховуючи при цьому витрати на попередження їх дії. Автором зазначено, що критеріями є не тільки вартісна оцінка витрат, а й інші характеристики, які дозволять об’єктивно оцінити стан економіки регіону, та запропоновано систему діагностики економічної безпеки регіону. Запропонована система побудована на постулаті, що небезпека не може розглядатись окремо від безпеки як щось апріорне, відділене, окреме та абсолютне. Її дуальність з безпекою є іманентною, тому безпека завжди має розглядатись як полярне поняття до терміну небезпека. Елементи ризик та загрозу в системі діагностики економічної безпеки регіону пропонується розмістити залежно від інтенсивності дії негативних факторів на стан економічної безпеки регіону, оскільки ризик виступає як можливість формування передумов для негативного впливу факторів на економіку регіону, а загроза виникає у тому випадку, коли відбувається безпосередня дія негативних факторів на стан економіки досліджуваного об’єкта, порушуючи його рівновагу: безпека–ризик–загроза–небезпека. Автором подано такі трактування змісту елементів системи діагностики економічної безпеки регіону: економічний ризик регіону – ймовірність виникнення несприятливої ситуації в економіці регіону; економічна загроза регіону – це існування негативних чинників, які здійснюють дестабілізуючий вплив на функціонування економіки регіону, порушуючи її стійкість та задоволення потреб населення регіону; економічна небезпека регіону – це такий стан, за якого відбувається деструктивний вплив дестабілізуючих чинників на економіку регіону, у результаті чого нищиться його економічний потенціал, втрачається здатність до самовідтворення та захисту, що приводить до незадоволення потреб та інтересів населення, колапсу регіону. Виділено змістові визначальні характеристики кожного із елементів системи діагностики економічної безпеки регіону (див. табл. 1).

Таблиця 1

Визначальні характеристики елементів системи діагностики економічної безпеки регіону*

Економічна безпека регіонуЕкономічний ризик регіонуЕкономічна загроза регіонуЕкономічна небезпека регіонуСтійкість, стабільність та здатність до розвитку

Розширений автопоезис

Зовнішньоекономічна відкритість

Захищеність від потенційних конфліктівМожливість зниження стійкості, стабільності, здатності до розвитку

Можливість звуження автопоезису

Можливість зниження зовнішньоекономічної відкритості

Вальвація конфліктностіПорушення стійкості, стабільності, здатності до розвитку

Звужений автопоезис

Зниження зовнішньоекономічної відкритості

Ескалація конфліктностіВтрата стійкості, стабільності, здатності до розвитку

Втрата автопоезису

Втрата зовнішньоекономічної відкритості

Загострення конфліктності* складено дисертантом

Сформована автором система діагностики економічної безпеки регіону дозволяє підвищити ефективність інформаційно-аналітичної системи моніторингу економічної ситуації в регіоні на основі вибору критеріїв оцінки стану економічної безпеки регіону залежно від інтенсивності дії негативних факторів впливу.

У другому розділі – “Аналіз та оцінка стану економічної безпеки регіону” розроблено методичні підходи до аналізу та оцінки стану економічної безпеки регіону та здійснено діагностику економічної безпеки регіонів держави. На основі узагальнення існуючого досвіду здійснення оцінки рівня економічної безпеки регіону вітчизняними та зарубіжними вченими, в дисертації розроблена власна методика діагностики економічної безпеки регіону, структурну схему якої ілюструє рис. 1.

Рис. 1. Основні етапи діагностики економічної безпеки регіону

Діагностика економічної безпеки регіону здійснювалась з використанням методу індикативного аналізу, що реалізується через порівняння порогових показників економічної безпеки регіону (зокрема, автором в роботі запропонований власний підхід до формування системи порогових показників економічної безпеки на регіональному рівні) із фактичними показниками за певний період часу та поділу їх на стимулятори та дестимулятори, що дозволяє забезпечити порівнюваність різнорідних показників економічної безпеки регіону при розрахунку інтегрального індексу економічної безпеки регіону. Визначення інтегрального індексу економічної безпеки регіону отримано шляхом складання часткових індексів стійкості, стабільності та здатності до розвитку, передумов для автопоезису, зовнішньоекономічної відкритості та конфліктності.

Залежно від значення інтегрального індексу економічної безпеки, регіони держави можна поділити на чотири групи: регіони, що мають стан економічної небезпеки (значення показника коливатиметься від 0 до 0,382); регіони, що мають стан економічної загрози (значення показника коливатиметься від 0,383 до 0,618); регіони, що мають стан економічного ризику (значення показника коливатиметься від 0,619 до 0,854); регіони, що мають стан економічної безпеки (значення показника коливатиметься від 0,855 до 1). На основі запропонованої методики діагностики проведені розрахунки (табл. 2), які дозволили оцінити рівень економічної безпеки регіонів України.

Таблиця 2

Динаміка інтегрального індексу економічної безпеки регіонів держави за 2000-2004 рр.*

* складено дисертантом на основі обробки даних Держкомітету статистики України

** 2004 рік попередні дані

Проведений автором ретроспективний аналіз показників економічної безпеки регіону (табл. 2) сприяв оцінці майбутнього стану економічної безпеки в регіоні. Функція тенденція електронних таблиць дозволяє визначити можливе майбутнє значення індексу економічної безпеки регіону на 2005 роки (відповідно до лінійного тренду та апроксимації прямої лінії (за методом найменших квадратів)) з урахуванням змін значень часткових індексів стійкості, стабільності, здатності до розвитку, передумов для автопоезису, зовнішньоекономічної відкритості та конфліктності (табл. 3).

Таблиця 3

Тенденції економічної безпеки регіонів держави на 2005 рік*

*складено дисертантом на основі обробки даних Держкомітету статистики України

Тенденції економічної безпеки регіонів держави (табл. 3) показують, що і в майбутньому очікується стан загрози у Волинській, Закарпатській, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Рівненській, Тернопільській та Хмельницькій областях. Територіальні відмінності інтегрального індексу економічної безпеки регіону об’єктивно відображають специфіку функціонування окремих регіонів держави, їх політичні, соціальні та економічні диспропорції тощо. Це свідчить, що існуюча регіональна політика недостатньою мірою включає механізми, спрямовані на усунення та нейтралізацію дії негативних факторів впливу на стан економічної безпеки в регіонах, та на посилення і зміцнення впливу сприятливих факторів на стан економічної безпеки регіону.

У третьому розділі – “Формування механізму забезпечення економічної безпеки держави на регіональному рівні” розглянуто методичні підходи до формування механізму забезпечення економічної безпеки держави на регіональному рівні. Механізм забезпечення економічної безпеки регіону – це послідовність дій державних та регіональних органів влади і комплекс використовуваних ними функцій, принципів, методів та інструментів з метою реалізації концепції, стратегії та цільових комплексних програм забезпечення економічної безпеки держави на регіональному рівні. Важливими передумовами дії механізму забезпечення економічної безпеки регіону є розроблення та вибір стратегії забезпечення економічної безпеки регіону. Формування стратегії забезпечення економічної безпеки регіону є важливою складовою процесу стратегічного управління національною безпекою і повинне відбуватись на державному та регіональному рівнях: стратегія забезпечення економічної безпеки регіону повинна підтримувати та доповнювати стратегію забезпечення економічної безпеки держави, забезпечуючи тим самим високий рівень національної безпеки (рис. 2).

Рис. 2. Архітектоніка розробки стратегії забезпечення економічної безпеки регіону

Примітка: пунктиром помічено нормативні акти, що потребують розробки та прийняття

З метою забезпечення економічної безпеки регіонів держави та укріплення законодавчої бази визначено напрями удосконалення нормативно-правового забезпечення економічної безпеки регіону, зокрема розробка та прийняття Стратегії забезпечення економічної безпеки держави, Стратегії забезпечення економічної безпеки регіону.

Стратегія забезпечення економічної безпеки регіону – це довгостроковий план дій, спрямованих на забезпечення економічної безпеки регіону, пошук та створення відповідних резервів для попередження, уникнення та ліквідації (нейтралізації, локалізації) можливих ризиків, загроз та небезпек економічному розвитку регіону. Вибір стратегії забезпечення економічної безпеки регіону передбачає генерування альтернативних стратегій, зокрема основної (базової) та забезпечуючих (допоміжних), що входять до стратегічного набору економічної безпеки регіону і надають можливості досягнення бажаних цілей регіонального розвитку. Критерієм вибору основної (базової) стратегії забезпечення економічної безпеки регіону будуть слугувати стадії циклу економічної активності регіону, кожна стадія економічної активності регіону відповідає певному стану економіки в регіоні. Етапу депресії відповідає стан небезпеки в регіоні, відповідно до якого застосовують стратегію виживання та оновлення. Характерною особливістю стратегії інтенсифікації зусиль та стратегії попередження та запобігання дії негативних факторів впливу на рівень економічного розвитку регіону є те, що вони використовується як на стадії зростання, так і на стадії спаду розвитку економіки регіону, а тому повинні передбачати заходи як на підтримання позитивних зростаючих позицій, так і недопущення переходу до стану економічної загрози та небезпеки в регіоні та дії деструктивних факторів впливу. Стратегію інтенсифікації зусиль слід застосовувати для Волинської, Закарпатської, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Тернопільської та Хмельницької областей. Стратегію попередження та запобігання дії негативних факторів впливу на рівень економічного розвитку регіону обиратимуть АРК, Вінницька, Житомирська, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Донецька, Запорізька, Київська, Львівська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Харківська, Черкаська, Чернігівська, Чернівецька, м. Київ та м. Севастополь. Застосування стратегії стабілізації та зміцнення досягнутих позицій сприятиме досягненню економічної безпеки - етапу стабілізації економіки регіону, який за своєю суттю розуміється також як початкова стадія циклу економічної активності регіону, на якій створюється підґрунтя (резерв) для нарощення економічного потенціалу регіону та нейтралізації дії негативних факторів впливу (стан економічного ризику чи загрози в регіоні). Тому стратегія стабілізації та зміцнення досягнутих позицій повинна включати необхідну основу для стійкого суспільного відтворення стану безпеки в регіоні.

Вибір забезпечуючих (допоміжних) стратегій із стратегічного набору економічної безпеки регіону здійснюється відповідно до змістових визначальних характеристик економічної безпеки регіону (див. табл. 4).

Таблиця 4

Складові стратегічного набору економічної безпеки регіону

Стан економіки регіону | Стан небезпеки | Стан загрози | Стан ризику | Стан безпеки | Стійкість, стабільність та здатність до розвитку | Стратегія реструктуризації економіки регіону

Стратегія нарощення економічного потенціалу регіону | Стратегія регулювання економічного розвитку регіону

Стратегія забезпечення збалансованості економічного зростання регіону | Передумови для автопоезису | Стратегія подолання кризових соціальних та екологічних процесів в регіоні | Стратегія оптимізації соціального та екологічного розвитку регіону | Стратегія регулювання соціального та екологічного розвитку регіону | Стратегія стимулювання соціального та екологічного розвитку регіону | Зовнішньоеконо-мічна відкритість | Стратегія редукції економічної закритості регіону

Стратегія оптимізації структури експортно-імпортних операцій в регіону | Стратегія інтернаціоналізації, глобалізації та міжрегіональної загальнодержавної інтеграції | Стратегія диверсифікації зовнішньоеконо-мічної діяльності регіону |

Конфліктність | Стратегія врегулювання дестабілізаційних конфліктів в регіоні | Стратегія реескалації конфліктності в регіоні |

Стратегія ревальвації конфліктності в регіоні |

Стратегія забезпечення прийнятного рівня конфліктності в регіоні | Вибір кожної із забезпечуючих стратегій дозволить якнайповніше виявити потенційні резерви комплексу заходів передбачення та локалізації дії позивних та негативних факторів впливу на стан економіки регіону, своєчасно адаптувати функціональну систему управління економічною безпекою регіону до поставлених цілей.

Одним із основних інструментів реалізації стратегії забезпечення економічної безпеки регіону пропонується використовувати цільові комплексні програми економічної безпеки регіону. Формування цільової комплексної програми економічної безпеки регіону слід здійснювати з використанням таких блоків: проблемно-цільового блоку з метою відбору проблем на основі розрахунку інтегрального критерію гостроти проблеми забезпечення економічної безпеки регіону для їх першочергового розв’язання; функціонального блоку цільової комплексної програми економічної безпеки регіону, що представляється сукупністю погоджених за змістом та пов’язаних у часі заходів, спрямованих на досягнення цілей програми; організаційно-виконавчого блоку у вигляді матричної структури реалізації цільової комплексної програми економічної безпеки регіону; блоку фінансового забезпечення, в якому одним із можливих джерел акумуляції бюджетних та інших фінансових ресурсів, спрямованих на реалізацію цільової комплексної програми економічної безпеки регіону, є створення Фонду коштів забезпечення економічної безпеки регіону.

Методи управління детінізацією економіки регіону як складова механізму забезпечення економічної безпеки пропонуємо формувати залежно від стану економіки регіону та рівня централізації управління детінізацією економіки регіону. Залежно від рівня централізації управління детінізацією економіки регіону та станом економічної безпеки регіону пропонуємо використовувати наступні базові системи управління детінізацією економіки регіону: жорстка централізація; часткова централізація; консультативна децентралізація; повна децентралізація. Відповідно до обраної базової системи управління детінізацією економіки регіону здійснено підбір груп методів управління детінізацією економіки регіону: економічних (зокрема, виявлення приховуваних реальних доходів суб’єктів господарювання в регіоні від оподаткування, дослідження використання грошей незаконного походження при здійсненні приватизаційних процесів державного майна, стимулювання співробітників, що здійснюють боротьбу із тіньової економікою в регіоні), соціально-психологічних (зокрема, формування засад ідейної пропаганди, інституцій громадянського суспільства, консультаційно-правових приймалень), організаційно-розпорядчих (виявлення підставних фірм в регіоні, порушень при здійсненні електронних платежів, обліку діяльності суб’єктів ЗЕД в регіоні). Автором побудовано організаційну структуру Регіонального комітету по боротьбі з тіньовою економікою при РНБОУ з метою координації місцевих органів влади та правоохоронних структур для ефективного вибору способів попередження, розслідування та виведення тіньових потоків незаконних грошей економіки та повернення їх до бюджетів регіонів.

Висновки

Дисертаційне дослідження з питань діагностики забезпечення економічної безпеки держави на регіональному рівні дає підстави зробити ряд висновків і узагальнень, що мають практичний характер і можуть бути використані для подальшого удосконалення системи управління безпечним регіональним розвитком:

1. Високий рівень національної безпеки залежить від збалансування та поєднання інтересів забезпечення економічної безпеки держави та економічної безпеки регіонів. Диспропорції регіонального розвитку держави обумовлюють необхідність індивідуалізації пошуку шляхів формування забезпечення економічної безпеки кожним регіоном держави відповідно до його потреб та можливостей.

2. На основі дослідження ґенези становлення системи забезпечення економічної безпеки з часу її виникнення до сьогоднішніх днів територій сучасної України, визначено, що побудова системи забезпечення економічної безпеки регіону на попередніх етапах історичного розвитку здійснювалася з урахуванням однієї (чи декількох) змістових визначальних характеристик: зовнішньоекономічна відкритість або передумови для автопоезису. Обґрунтовано, що формування механізму забезпечення економічної безпеки з урахуванням усіх змістових визначальних характеристик економічної безпеки регіону сприятиме визначенню цільових орієнтирів досягненню безпечного розвитку для кожного з регіонів держави та приведе до наступного, сьомого, якісно нового етапу, на якому пропонується автором визначати безпеку як певний стан економічного розвитку регіону, що характеризуватиметься найбільш повним та раціональним використанням його економічного потенціалу в ключі загальнодержавних інтересів.

3. Наведене в роботі теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі побудови системи діагностики інтенсивності впливу негативних факторів на стан безпеки суб’єкта дослідження, що виявляється у запропонованій автором методиці діагностики економічної безпеки регіону за чотирма ознаками: стійкість, стабільність, здатність до розвитку, передумови для автопоезису, зовнішньоекономічна відкритість, захищеність від потенційних конфліктів та згрупувати регіони за станом безпеки, ризику, загрози чи небезпеки залежно від інтенсивності дії негативних факторів впливу.

4. У роботі діагностовано економічний стан безпеки регіону. Стан загрози відносно інтегрального індексу економічної безпеки у 2005 році матимуть Волинська, Закарпатська, Запорізькій, Кіровоградська, Луганська, Рівненська, Миколаївська та Тернопільська області, а інша частина регіонів України матимуть стан ризику, а це, в свою чергу, свідчить про можливість переходу вище вказаних регіонів держави як і до стану загрози, так і у стан безпеки, що потребує посилення заходів, спрямованих на забезпечення економічної безпеки кожного з регіонів держави.

5. Сформовано механізм забезпечення економічної безпеки регіону, визначено напрями удосконалення нормативно-правового та законодавчого забезпечення економічної безпеки регіону, зокрема Концепції державного регіонального розвитку, Стратегії забезпечення економічної безпеки держави, Стратегії забезпечення економічної безпеки регіону. Отримані в роботі результати діагностики економічної безпеки регіону служать основою вибору стратегії, спрямованої на забезпечення економічної безпеки регіону. Запропонована у роботі методика формування та вибору стратегії забезпечення економічної безпеки регіону передбачає генерування альтернативних стратегій, що входять до сукупності стратегічного набору економічної безпеки регіону, що складається із основної (базової) та забезпечуючих (допоміжних) стратегій забезпечення економічної безпеки регіону. Критерієм вибору основної стратегії забезпечення економічної безпеки регіону слугують стадії циклу економічної активності регіону. Вибір забезпечуючих (допоміжних) стратегій із стратегічного набору економічної безпеки регіону здійснювався відповідно до змістових визначальних характеристик економічної безпеки регіону.

6. Реалізація стратегії забезпечення економічної безпеки регіону вимагає формування цільових комплексних програм економічної безпеки регіону. В роботі цільову комплексну програму економічної безпеки регіону автором сформовано з: проблемно-цільового блоку, в якому на основі розрахунку інтегрального критерію гостроти проблеми здійснюється відбір проблем забезпечення економічної безпеки регіону для їх першочергового вирішення; функціонального блоку, що представляється сукупністю погоджених за змістом та пов’язаних у часі заходів, спрямованих на досягнення цілей програми; організаційно-виконавчого блоку з метою поєднання заходів програми та відповідних виконавців, які прийматимуть участь у реалізації програми економічної безпеки регіону; блоку фінансового забезпечення, який характеризує структуру фінансових ресурсів, необхідних для реалізації цільової комплексної програми економічної безпеки регіону та джерела їх наповнення.

7. У роботі визначено, що методи детінізації економіки регіону повинні формуватись залежно від стану економіки регіону та рівня централізації управління детінізацією економіки регіону. Залежно від рівня централізації управління детінізацією економіки регіону та станом економічної безпеки регіону повинні використовуватись такі базові системи управління детінізацією економіки регіону: жорстка централізація; часткова централізація; консультативна децентралізація; повна децентралізація. Відповідно до обраної базової системи управління детінізацією економіки регіону здійснено підбір груп методів управління детінізацією економіки регіону: економічних, соціально-психологічних, організаційно-розпорядчих (зокрема, побудовано організаційну структуру Регіонального комітету по боротьбі з тіньовою економікою при РНБОУ з метою ефективної координації місцевих органів влади та правоохоронних структур).

8. Результати діагностики економічної безпеки регіонів держави можуть бути використані Міністерством економіки, РНБОУ, державними обласними адміністраціями, агенціями регіонального розвитку України для оцінки інтенсивності впливу дестабілізуючих факторів впливу на стан економічної безпеки регіону з метою спрямування економічного розвитку регіонів на безпечний рівень.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографії:

1.

Статті у фахових виданнях:

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

В інших виданнях:

16.