УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ СВИНАРСТВА ім. О. В. КВАСНИЦЬКОГО

Ващенко Павло Анатолійович

УДК 636.4.082.43

ВИВЧИТИ ВНУТРІПОРОДНІ ПОЄДНАННЯ ГЕНОТИПІВ СВИНЕЙ ВЕЛИКОЇ БІЛОЇ ПОРОДИ ВІТЧИЗНЯНОЇ ТА ЗАРУБІЖНОЇ СЕЛЕКЦІЙ НА ЕТАПІ ЗАКЛАДКИ НОВИХ ГЕНЕАЛОГІЧНИХ СТРУКТУР

06.02.01. – розведення та селекція тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

сільськогосподарських наук

Полтава – 2005

Дисертацією рукопис

Робота виконана в Інституті свинарства ім. О. В. Квасницького Української академії аграрних наук

Науковий керівник:

доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент УААН, професор

Березовський Микола Давидович,

Інститут свинарства ім. О. В. Квасницького Української академії аграрних наук, завідувач відділу розведення

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент УААН, професор

Коваленко Віталій Петрович,

Херсонський державний аграрний університет, проректор з наукової роботи

кандидат сільськогосподарських наук

Акімов Сергій Володимирович

Інститут свинарства ім. О. В. Квасницького Української академії аграрних наук, завідувач лабораторії гібридизації

Провідна установа – Інститут розведення та генетики УААН

Захист відбудеться „11березня 2005 р. о 12 годині, на засіданні спеціалізованої вченої ради К.44.351.01, Інститут свинарства ім. О. В. Квасницького УААН, 36006, м. Полтава, вул. Шведська Могила, 1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту свинарства ім. О. В. Квасницького УААН, м. Полтава, вул. Шведська Могила, 1.

Автореферат розісланий „09лютого 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук О. І. Підтереба

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Підвищення ефективності ведення свинарства можливо тільки при інтенсивному використанні основних засобів виробництва (кнурів та свиноматок), підвищенні їх продуктивності, поліпшенні відгодівельних та м’ясних якостей молодняку, зниженні собівартості одержаної продукції (Рибалко В. П., 2003).

Найефективнішим методом підвищення продуктивності є гібридизація. Але в племінному свинарстві застосування міжпородного схрещування допускається тільки для селекційної мети, і не для всіх порід свиней. Так велику білу породу селекціонують виключно на чистопородній основі. Тому, значне місце в племінній роботі відводиться виведенню спеціалізованих ліній і типів методами внутріпородної селекції. Одним з перспективних шляхів створення таких генеалогічних структур слід вважати залучення генотипів великої білої породи зарубіжної селекції (Березовський М. Д., Хатько І. В., 1996; Герасимов В., Пронь Е., 2000). Але, слід враховувати, що імпортні породи, в умовах різних категорій господарств України, не завжди повністю проявляють свій генетичний потенціал продуктивності, мають недостатньо високу якість м’ясопродуктів (Коваленко Б. П., 2001).

Тому аналіз впливу свиней великої білої породи зарубіжної селекції на продуктивні якості вітчизняного поголів’я та пошук найбільш ефективних поєднань з метою створення нових генеалогічних структур мають значний науковий та практичний інтерес.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною науково-дослідних робіт відділу розведення Інституту свинарства ім. О. В. Квасницького УААН і виконувалась згідно теми “Розробити нові підходи при удосконаленні великої білої, миргородської, великої чорної порід, їх генеалогічних структур з використанням сучасних досягнень популяційної генетики та прогнозування результатів селекції на рівні ДНК-маркерів” (номер державної реєстрації 0101U003255).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчити особливості формування стада свиней племзаводу “Маяк” Глобинського району Полтавської області, ефективність різних внутріпородних поєднань свиней великої білої породи української, естонської, англійської та німецької селекцій, а також можливість використання прийомів модальної селекції для закладки нових генеалогічних структур. В зв’язку з цим поставлено завдання вивчити:

– стан та особливості формування генеалогічної структури стада свиней великої білої породи племзаводу “Маяк”;

– вплив різних варіантів поєднань генотипів на репродуктивну здатність свиноматок, динаміку живої маси і лінійних промірів піддослідного молодняку, відгодівельні якості молодняку свиней, забійні та м’ясо-сальні якості піддослідних тварин, фізико-хімічні властивості продуктів забою, гематологічні показники підсвинків;

– генетико-популяційні параметри стада свиней племзаводу „Маяк”;

– ефективність використання прийомів модальної селекції при створенні нових ліній та родин;

– економічну ефективність різних поєднань генотипів.

Об’єкт досліджень. Репродуктивна здатність, динаміка росту та розвитку, відгодівельні, забійні та м’ясо-сальні якості, гематологічні показники, оціночні індекси різних внутріпородних поєднань генотипів свиней великої білої породи вітчизняної та зарубіжної селекцій.

Предмет досліджень. Внутріпородні поєднання генотипів свиней великої білої породи української, естонської, англійської та німецької селекцій на етапі закладки нових генеалогічних структур.

Методи досліджень. Основний метод – експериментальний. Також у роботі використані зоотехнічні, фізико-хімічні та біохімічні методи досліджень. При обробці результатів застосовували зоотехнічні, біометричні і економічні методи з використанням сучасної обчислювальної техніки.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в однакових виробничих умовах встановлено ефективність внутріпородних поєднань свиней української, естонської, англійської та німецької селекцій у великій білій породі. З урахуванням одержаних результатів закладено нові генеалогічні структури стада: три заводських лінії (Валле 3009, Кюукки 3089, Славутича 6161) та три заводські родини (Волшебниці 1880, Тайги 1734, Сої 58). Виходячи з принципів модальної селекції, запропоновано нові критерії відбору родоначальників генеалогічних структур і встановлено ефективність використання цих критеріїв.

Практичне значення одержаних результатів. На основі проведених досліджень встановлено доцільність поєднання свиноматок великої білої породи української селекції з кнурами великої білої породи естонської та англійської селекцій для покращення відгодівельних та м’ясних якостей і закладки нових генеалогічних структур. Одержані результати досліджень можуть бути використані при розробці довготермінових програм і перспективних планів селекційно-племінної роботи у племінних господарствах по великій білій породі. Результати досліджень впроваджені в ПСП „Агрофірма „Маяк””, що підтверджується відповідним актом.

Особистий внесок здобувача. Пошук, добір та аналіз даних літератури; проведення експериментальних досліджень; статистична обробка, аналіз та інтерпретація отриманих результатів виконані особисто автором. Організація досліджень та уточнення теоретичних положень здійснені з методичною допомогою наукового керівника.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались, обговорювались і отримали позитивну оцінку на науково-практичній конференції молодих вчених з проблеми: „Актуальні питання розвитку галузі свинарства та шляхи її реалізації”, присвяченій 100-річчю від дня народження вченого-селекціонера М. І. Матійця (м. Полтава, 2003); вченій раді Інституту свинарства ім. О. В. Квасницького УААН (м. Полтава, 2003); республіканському семінарі-навчанні науковців та виробничників-свиноводів базових господарств по розведенню м’ясних генотипів свиней України (Полтава, 2004); розширеному виробничому засіданні відділу розведення Інституту свинарства ім. О. В. Квасницького УААН (м. Полтава, 2004).

Публікації. Основні положення дисертації висвітлені у 3 статтях у фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 169 сторінках комп’ютерного тексту і включає: вступ, огляд літератури, матеріал і методи досліджень, результати досліджень, висновки і пропозиції виробництву, містить 43 таблиці і 10 рисунків. Список використаних літературних джерел налічує 267 найменувань, у т. ч. 14 іноземними мовами.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Науково-виробничі дослідження були проведені протягом 2002-2004 років в умовах ПСП “Агрофірма „Маяк”” Глобинського району Полтавської області, а також в лабораторіях Інституту свинарства ім. О. В. Квасницького УААН, згідно схеми представленої в табл. 1.

Відтворювальні якості свиноматок оцінювалися за такими показниками: багатоплідність, великоплідність, маса гнізда при народженні; молочність, кількість поросят та середня маса поросяти в 21 день; кількість поросят, маса гнізда та середня маса поросяти при відлученні, збереженість поросят, вирівняність гнізд за формулою В. Д. Ломако (1999), тривалість поросності, багатососковість. Комплексна оцінка відтворювальної здатності визначалась за оціночним індексом Лаша та Мольма в модифікації М. Д. Березовського (1984) та В.Д. Ломако (1999).

Таблиця 1

Схема організації досліду.

Групи | Генотипи | Кількість голів в групі | Поставлено підсвинків

на виро-щування | на відгодівлю

? | ? | ? | ? | до 100 кг | до 120 кг

І | ВБУ | ВБУ | 10 | 3 | 30 | 5 | 5

ІІ | ВБУ | ВБЕ | 10 | 3 | 30 | 5 | 5

ІІІ | ВБУ | ВБА | 10 | 3 | 30 | 5 | 5

ІVВБУ | ВБУ?ВБН | 10 | 3 | 30 | 5 | 5

Всього | 40 | 10 | 120 | 20 | 20

Примітка: ВБУ – велика біла порода української селекції; ВБЕ – велика біла порода естонської селекції; ВБА – велика біла порода ангілйської селекції; ВБН – велика біла порода німецької селекції.

Після відлучення в два місяці усі поросята (за винятком браку) були поставлені на дорощування. У віці 90-95 днів було проведено індивідуальне зважування усіх поросят. Після цього, з кожного гнізда відібрали по дві свинки, одному кнурцю і одному кастрату для постановки на відгодівлю та вирощування згідно схеми (див. табл. 1). Годівля тварин здійснювалась за зоотехнічними нормами ВІТу (1985).

На відгодівлі та вирощуванні були враховані середньодобовий приріст, вік досягнення живої маси 100 кг, витрати кормів. В віці 4 та 6 місяців у піддослідного молодняку були взяті такі проміри: довжина тулуба, обхват грудей, висота в холці, ширина грудей, глибина грудей, ширина заду, напівобхват заду, обхват п’ясті. Названі проміри були використані для визначення індексів тілобудови. Для визначення закономірностей росту піддослідних тварин були вивчені динаміка відносних приростів, показники інтенсивності формування (Ю. К. Свєчин, 1988), напруги росту та індексу рівномірності росту (Коваленко В. П. та ін., 1998).

При досягненні тваринами живої маси 100 кг було проведено прижиттєве визначення товщини шпику над 6-7 грудними хребцями за допомогою приладу „Сонік-Тест КМ-3А”, а потім провели забій підсвинків на відгодівлі в умовах господарства. Для оцінки туш піддослідних тварин нами були визначені такі показники: забійний вихід за методом М. Ф. Іванова (1927), довжина напівтуші, товщина шпику над 6-7 грудними хребцями, площа „м'язового вічка”, маса передньої, середньої та задньої третин напівтуші, морфологічний склад туші, абсолютна маса основних м’язів передньої і задньої кінцівок та найдовшого мускула спини.

Оцінка якості продуктів забою була проведена за загальноприйнятими методиками, які описані А. М. Поліводою, Р. В. Стробикіною, М. Д. Любецьким (1977).

Хімічний аналіз м'яса і сала було проведено за загальноприйнятими методиками зоохімічного аналізу, викладеними П. Т. Лебедєвим, А. Т. Усовичем (1969), А. В. Перовим (1963), А. В. Поповим та ін. (1973).

У піддослідного молодняку в чотирьох та шестимісячному віці визначали такі гематологічні показники: каталазна активність крові та концентрація еритроцитів за О. Г. Архиповою (1988); концентрація лейкоцитів (в камері Горяєва); концентрація гемоглобіну (гемометром Салі). В сироватці крові піддослідних тварин визначали кількість загального білку (на рефрактометрі ИРФ-456), білкові фракції (нефелометричним методом), концентрацію холестерину (з використанням набору-тесту).

Результати досліджень були опрацьовані методами варіаційної статистики за Н. А. Плохінським (1969) на персональному комп’ютері.

Економічна оцінка різних поєднань генотипів проводилась згідно „Методичних рекомендацій по визначенню економічної ефективності зоотехнічних експериментів, виробничої перевірки і впровадження в свинарстві” (1986).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Аналіз генеалогічної структури стада. Більшість господарств, з яких формувалась материнська основа племзаводу „Маяк”, відрізнялись високим рівнем відтворювальних якостей. Сюди слід віднести такі господарства, як племзаводи „Вирішальний”, „Степне”, „Старий Коврай”, „Велика Бурімка”, „Комсомолець”, „Чутове”. Стада названих господарств у 80-х роках ХХ століття були апробовані в складі внутріпородного материнського типу УВБ-1. Однак у зв’язку з різними ситуаціями, які негативно вплинули на роботу цих господарств, окремі з них різко знизили рівень своєї роботи, а деякі навіть перестали існувати (племзаводи „Чутове”, „Степне”).

Таким чином, виникає нагальна необхідність продовжити селекційну роботу щодо підтримання генеалогічної структури внутріпородного типу УВБ-1 шляхом створення в його складі заводських структур. В цьому відношенні таким об’єктом може бути племзавод “Маяк”, який має досить велике стадо в кількісному відношенні, а його генеалогічна структура, – в методичному плані, дозволяє вести роботу по створенню заводського материнського типу з високими відтворювальними якостями.

Репродуктивні якості свиноматок. За найважливішим показником відтворювальної здатності – багатоплідністю кращими виявились свиноматки І і ІІ груп: відповідно 11,3 та 11,4 голів (табл. 2). На 8% поступаються їм тварини ІІІ групи і на 13% – ІV (Р < 0,05). В групах які відзначаються найбільшою багатоплідністю зафіксовано мінімальне значення великоплідності, – між цими ознаками встановлено від’ємний корелятивний зв`язок високого рівня (r від -0,69 до -0,77).

Стадо племзаводу „Маяк” характеризується досить високим рівнем молочності (див. табл. 2). Максимальні значення цієї ознаки спостерігались в ІІ групі – 58,04 кг, що на 8,2% більше у порівнянні з контрольною. Найгіршим цей показник був у тварин ІV групи, відставання склало 17% (Р < 0,05). Взагалі, поросята з долею німецької крові, не дивлячись на найбільшу масу при народженні, в подальшому значно відставали від ровесників з інших груп.

Найбільша кількість поросят при відлученні (див. табл. 2) була зафіксована в ІІ групі – 10,6 голів, але це лише на 1% більше проти контролю і різниця між цими групами статистично не вірогідна.

Таблиця 2

Показники продуктивності свиноматок, М±m

Група | Багатоплід-ність, голів | Великоплід-ність, кг | Молочність,

кг | При відлученні | Збереженість, % | Вирівняність гнізд* | Оціночні

індекси | кіль-кість поросят, голів | маса гніз-да, кг | середня маса поро-сяти, кг | І | Р | І | 11,30

±0,37 | 1,11

±0,03 | 53,31

±2,34 | 10,50

±0,31 | 169,2

±5,00 | 16,15

±0,38 | 93,13

±1,64 | 7,50

±0,24 | 41,08

±0,90 | 102,55

±1,24 | ІІ | 11,40

±0,37 | 1,10

±0,03 | 58,04

±1,99 | 10,60

±0,22 | 171,8

±3,85 | 16,21

±0,21 | 93,37

±1,60 | 5,61

±0,36 | 41,42

±0,80 | 101,26

±0,98 | ІІІ | 10,40

±0,56 | 1,24

±0,06 | 51,75

±2,48 | 9,30

±0,37 | 150,8

±6,39 | 16,27

±0,47 | 90,34

±2,58 | 7,07

±0,32 | 37,77

±1,23 | 97,91

±1,44 | ІV | 9,80

±0,47 | 1,27

±0,06 | 44,16

±1,94 | 8,90

±0,35 | 126,5

±5,10 | 14,26

±0,42 | 91,29

±2,06 | 7,16

±0,44 | 35,18

±1,05 | 92,68

±1,76 | * – в середньому по трьох визначеннях: при народженні, в 21 день і при відлученні.

В IV групі було відлучено тільки 8,9 поросяти з гнізда, що на 15,2% менше в порівнянні з контрольною і на 16% менше ніж в II групах. Третя група займає проміжне положення, поступаючись І та ІІ на 11-12% і випереджаючи четверту на 5%.

За середньою масою відлученого поросяти кращою виявилась ІІІ група. Але через те, що в цій групі кількість поросят при відлученні була порівняно низькою (на 11,4% менше проти контролю), маса гнізда при відлученні в контрольній групі значно більша (на 12,2%, при Р ,05). Найвищим цей показник був у ІІ групі.

Встановлено, що маса гнізда при відлученні тісно пов’язана з молочністю (r,91) та багатоплідністю(r,71), тоді як висока великоплідність не сприяє її покращенню (r ,47); від’ємний зв’язок зафіксовано між масою гнізда при відлученні та вирівняністю гнізд (r= ,26). Виявлені високі коефіцієнти кореляції (від +0,90 до +0,92) між масою гнізда при відлученні та оціночними індексами підтвердили думку щодо важливості цієї ознаки.

Слід відзначити досить високий відсоток збереження поросят (90,34-93,37%), тобто навіть в найгіршій за цим показником групі він був значно вищим від мінімальних зоотехнічних вимог, що свідчить про високий рівень годівлі і відповідні умови утримання.

Визначення оціночних індексів підтвердило, що поєднання ВБУ?(ВБУ?ВБН) поступається іншим групам за комплексом репродуктивних ознак. Однак, хоча між двома індексами і встановлено високий рівень зв`язку (r = +0,78), але рангові оцінки за цими індексами повністю не співпадають. Якщо за індексом відтворювальних якостей (І) кращим виявилось поєднання ВБУ?ВБЕ, то за комплексним (Р) – ВБУ?ВБУ. Це пояснюється низькою вирівняністю гнізд свиноматок ІІ групи.

Отже, найкращими відтворювальними якостями відзначаються поєднання тварин української селекції між собою та з кнурами ВБЕ. Дещо гіршим виявилось поєднання ВБУ?ВБА і значний негативний вплив на репродуктивні якості мало прилиття крові кнурів ВБУ?ВБН.

Вікова динаміка живої маси і лінійних промірів піддослідного молодняку. Найбільшою живою масою в усі вікові періоди (табл. 3) характеризувались тварини ІІ та ІІІ груп. Різниця отримана між ними несуттєва. З самого початку поступалися їм підсвинки поєднання ВБУ?(ВБУ?ВБН). Відставання складало від 11,7 до 18,5%. Наведені дані свідчать, що з віком абсолютні прирости підвищуються, а відносні знижуються, що узгоджується з результатами, отриманими М. Д. Березовським (1968), О. О. Висланько (2003).

Найбільшими абсолютними та відносними приростами на початковому періоді досліджень (2-3 місяці) характеризувались підсвинки II групи. В кінці ж відгодівлі та вирощування (5-6 міс.) найбільший відносний приріст зафіксовано у тварин поєднання ВБУ?(ВБУ?ВБН), тут спостерігається явище компенсаційного росту. Але за абсолютними приростами кращими в цей період були підсвинки ІІІ групи. Таким чином, можемо зробити висновок, що відставання в рості на початкових етапах не може бути повністю компенсовано пізніше.

Таблиця 3

Зміни живої маси та приростів молодняку на відгодівлі та вирощуванні в залежності від віку

Гру-

пи | Показники | Вікові періоди, місяців

2 | 3 | 4 | 5 | 6

І | Жива маса, кг | 16,2 | 30,6 | 43,6 | 59,8 | 79,0

Абсолютний приріст, кг– | 14,4 | 13,0 | 16,2 | 19,3

Відносний приріст, %– | 62% | 35% | 31% | 28%

ІІ | Жива маса, кг | 16,2* | 32,4* | 46,3** | 64,3*** | 85,1**

Абсолютний приріст, кг– | 16,1 | 13,9 | 18,0* | 20,9

Відносний приріст, %– | 66% | 35% | 33% | 28%

ІІІ | Жива маса, кг | 16,3 | 31,8 | 46,5** | 63,8** | 85,2***

Абсолютний приріст, кг– | 15,6** | 14,7** | 17,3 | 21,5**

Відносний приріст, %– | 65%** | 37% | 31% | 29%

ІV | Жива маса, кг | 14,3*** | 26,8*** | 37,9*** | 54,2*** | 73,0***

Абсолютний приріст, кг– | 12,6 | 11,1*** | 16,3 | 18,8

Відносний приріст, %– | 61% | 34% | 35%*** | 29%*

Примітка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001.

Найбільш високою інтенсивністю формування та напругою росту характеризувались тварини третьої групи (табл. 4), які перевершили контрольну групу за цими показниками відповідно на 24% та 21,8%. Але за рівномірністю росту найкращим виявилось поєднання ВБУ?ВБЕ, де різниця в порівнянні з контрольною групою склала 8,6%. Значно поступалися контролю за інтенсивністю формування та напругою росту (на 15-22%) підсвинки ІV групи.

Порівняння показників лінійних промірів виявило, що за всіма промірами підсвинки поєднання ВБУ?ВБА переважали своїх ровесників з І, ІІ та ІV груп. Особливо помітною була перевага над контрольною групою за такими промірами як довжина тулубу, ширина та напівобхват заду – від 8 до 14%. Це свідчить про добре виражені м’ясні форми тварин ІІІ групи. Поєднання ВБУ?(ВБУ?ВБН) поступається контролю за обхватом п’ясті на 1-7%, що може вказувати на послаблену конституцію цих тварин.

Таблиця 4

Показники інтенсивності формування, напруги і рівномірності росту свиней, М±m

Групи | Інтенсивність формування, Дt | Індекси

напруги росту | рівномірності росту

I | 0,253±0,016 | 0,102±0,006 | 0,407±0,008

II | 0,257±0,016 | 0,111±0,007 | 0,442±0,011*

III | 0,320±0,020** | 0,136±0,008** | 0,432±0,011

IV | 0,215±0,022 | 0,079±0,008* | 0,399±0,008

Примітка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001.

Найкращими м’ясними формами характеризувались тварини четвертої групи, про що свідчить найвище, серед інших груп, значення індексів м’ясності та розтягнутості (табл. 5). Також значно кращі, в порівнянні з контролем, індекси м’ясності та розтягнутості спостерігались у тварин поєднання ВБУ?ВБА, тоді як підсвинки з долею естонської крові за тілобудовою майже не відрізняються від свиней вітчизняної селекції.

Індекс збитості (збільшення якого характерно для свиней м’ясо-сального напрямку продуктивності) в шестимісячному віці виявився найвищим в контрольній групі, що цілком закономірно.

Таблиця 5

Індекси тілобудови піддослідних тварин

Група | Індекси

розтяг-нутості | масив-ності | збито-сті | глибоко-грудості | широко-грудості | кости-стості | високо-ногості | м`яс-ності

4 місяці

І | 177,8 | 160,1 | 90,0 | 54,2 | 91,3 | 30,5 | 45,8 | 118,6

ІІ | 185,5** | 162,4 | 87,6** | 51,5*** | 94,0** | 29,7 | 48,5*** | 119,8

ІІІ | 185,4** | 167,2* | 90,2 | 54,2 | 90,5 | 30,3 | 45,8 | 130,6***

ІV | 179,1 | 156,2 | 87,1*** | 53,8 | 93,2 | 29,0** | 46,2 | 130,8***

6 місяців

І | 186,3 | 172,9 | 92,7 | 49,5 | 90,7 | 27,6 | 50,5 | 113,0

ІІ | 189,0 | 169,2 | 89,7*** | 48,4 | 93,4** | 26,8 | 51,6 | 115,6

ІІІ | 201,5*** | 181,7** | 90,2*** | 52,6*** | 91,3 | 28,3 | 47,4*** | 121,7***

ІV | 204,1*** | 187,4*** | 92,0 | 52,4** | 90,7 | 29,3** | 47,6** | 125,6***

Примітка: * – Р < 0,05; ** – Р < 0,01; *** – Р < 0,001.

Таким чином, використання генотипів ВБУ?ВБН та ВБА сприяє зміні пропорцій тілобудови їх нащадків у напрямку покращення м’ясних форм, особливо це помітно в шість місяців.

Відгодівельні якості піддослідного молодняку. Найбільш скоростиглими виявились тварини поєднання ВБУ?ВБА, порівняно з контрольною групою вони досягали живої маси 100 кг на дев’ять днів, або на 4,25% раніше, при високій достовірності різниці (табл. 6). Слід зазначити, що тварини другої групи майже не поступались кращому поєднанню – різниця між ними недостовірна. Підсвинки поєднання ВБУ?(ВБУ?ВБН) відставали від контролю на 16,1 дня, або 8%.

Таблиця 6

Відгодівельні якості молодняку

Група | Вік досягнення живої маси, днів | Середньодобовий приріст, г | Витрати кормів на 1 кг приросту, корм. од.

І | 213,9±2,27 | 608,6±10,28 | 4,45±0,07

ІІ | 205,4±2,85* | 646,2±14,89* | 4,19±0,09*

ІІІ | 204,9±2,56** | 651,6±15,07* | 4,30±0,06

ІV | 230,0±2,72*** | 561,8±10,40** | 4,73±0,06**

Примітка: * – Р < 0,05; ** – Р < 0,01; *** – Р < 0,001.

З метою визначення впливу генотипу на вік досягнення живої маси 100 кг нами було проведено однофакторний дисперсійний аналіз. Сила впливу організованого фактору (?2х),– в даному випадку ним є генотип тварин, склала 28%, при Р < 0,001.

Забійні та м’ясо-сальні якості піддослідних тварин. Найменша товщина шпику була у тварин поєднання ВБУ?(ВБУ?ВБН), вони перевершували за цим показником аналогів з інших груп як при забої живою масою 100 кг, так і 120 кг (табл. 7). Також у цій групі зафіксовані найкращі показники довжини півтуші та забійного виходу. Майже не відставали від них тварини ІІІ групи, різниця між ІІІ та ІV групами за цими показниками статистично невірогідна. За площею „м’язового вічка” значну перевагу, проти контрольної групи, мали тварини поєднань ВБУ?(ВБУ?ВБН) та ВБУ?ВБА, тоді як між цими двома поєднаннями достовірної різниці не встановлено.

Обвалування туш показало (табл. 8), що як при забої в 100 так і в 120 кг вихід м’яса був найвищим в ІІІ та ІV групах. Тварини поєднання ВБУ?ВБЕ хоч і перевершували за цим показником контрольну групу, але різниця не достовірна.

Тварини з ІІІ та ІV груп, як при забої в 100 так і в 120 кг, переважали підсвинків української селекції за виходом задньої та середньої частин півтуші, що свідчить про їх високі м’ясні якості.

Таблиця 7

Забійні якості піддослідних тварин, М±m

Група | Товщина шпику, мм | Забійний вихід, % | Довжина півтуші, см | Площа "м`язового вічка", см2

жива маса 100 кг

І | 32,80±0,37 | 63,48±0,48 | 92,10±0,10 | 28,22±0,93

ІІ | 31,80±0,37 | 64,34±0,56 | 93,00±0,36 | 28,92±0,63

ІІІ | 28,80±0,37** | 65,51±0,52* | 95,56±0,60** | 32,56±1,14*

ІV | 28,40±0,51** | 65,89±0,60* | 95,72±1,03* | 33,06±0,93*

жива маса 120 кг

І | 36,80±0,37 | 64,66±0,55 | 98,50±0,67 | 29,64±0,60

ІІ | 35,40±0,24* | 65,80±0,53 | 99,70±1,40 | 31,60±0,98

ІІІ | 34,80±0,58* | 67,42±0,39* | 102,78±1,33* | 34,24±1,06*

ІV | 34,40±0,24** | 68,13±0,38** | 103,38±1,20* | 34,78±0,48**

Примітка: * – Р < 0,05; ** – Р < 0,01; *** – Р < 0,001.

Таблиця 8

Морфологічний склад туш свиней при забої в  і  кг, М±m

Група | Склад туші, % | Співвідношення м'ясо : сало

м`ясо | сало | кістки

жива маса 100 кг

І | 55,63±0,33 | 31,22±0,79 | 13,14±0,70 | 1,78

ІІ | 56,63±0,46 | 29,51±0,60 | 13,86±0,30 | 1,92

ІІІ | 58,87±0,20** | 27,53±0,84* | 13,60±0,65 | 2,14

IV | 59,11±0,20*** | 27,65±0,47* | 13,24±0,48 | 2,14

жива маса 120 кг

І | 54,66±0,61 | 32,49±0,50 | 12,85±0,29 | 1,68

ІІ | 56,42±0,91 | 31,93±0,54 | 11,65±0,90 | 1,77

ІІІ | 57,98±0,27** | 30,43±0,43* | 11,59±0,46 | 1,91

IV | 58,71±0,38** | 29,59±0,54* | 11,70±0,32 | 1,98

Примітка: * – Р < 0,05; ** – Р < 0,01; *** – Р < 0,001.

Таким чином, використання плідників великої білої породи англійського та німецького походження покращило забійні якості і підвищило вихід м’яса в тушах тварин ІІІ і ІV груп.

Фізико-хімічні властивості продуктів забою. Вивчення фізико-хімічних властивостей м’яса та сала виявило, що всі показники були в межах норми. Спостерігалась тенденція підвищення вмісту протеїну з одночасним зниженням вмісту жиру в м’ясі свиней з дослідних груп в порівнянні з контрольною, але різниця недостовірна. Проведений двофакторний дисперсійний аналіз показав, що більший вплив на якість м’ясо-сальної продукції мали випадкові фактори.

Отже, прилиття крові кнурів зарубіжних селекцій не спричинило негативного впливу на якість продуктів забою у піддослідних тварин.

Гематологічні дослідження. Аналізуючи дані гематологічних досліджень, з урахуванням належності до тієї чи іншої групи, слід зазначити, що всі показники знаходились в межах фізіологічної норми для тварин кожного вікового періоду. Вміст гемоглобіну, еритроцитів, загального білку; каталазний індекс були вищими в ІІІ групі. Перевага над контрольною групою складала 13-32%. Найвищий вміст холестерину в сироватці крові зафіксовано в контрольній групі – 7,99 ммоль/л.

Генетико-популяційні параметри стада свиней племзаводу „Маяк”. Визначення коефіцієнтів варіації виявило, що в стаді племзаводу „Маяк” є достатній потенціал для ведення селекції за відтворювальними та відгодівельними якостями.

При аналізі кореляційних залежностей встановлено, що між багатоплідністю і ознаками відгодівельних та м’ясних якостей зв’язок відсутній, або дуже слабкий. Тобто, при селекції за багатоплідністю можна не побоюватися погіршення інших показників. Між оціночними індексами відтворювальної здатності та показниками відгодівельних якостей зв’язок бажаного напрямку. Це свідчить про доцільність використання індексів у селекційному процесі.

Визначення коефіцієнтів успадкування показало, що ознаки репродуктивної здатності мають досить низький коефіцієнт успадкування (h ,18-0,24), ?оді як відгодівельні та м’ясні відповідають середньому і навіть високому рівням (h ,69-0,87).

Таким чином, при покращенні відгодівельних якостей достатньо використовувати оцінку за фенотипом, тоді як селекція за репродуктивними якостями вимагає комплексного підходу.

Закладка нових генеалогічних структур. Проведені дослідження підтвердили зроблене нами на початку роботи припущення щодо доцільності використання генотипів естонської та англійської селекцій для отримання внутріпородного гетерозису та закладки на цій основі нових генеалогічних структур.

Отримані в ході дослідження дані, дозволяють нам дати характеристику не тільки тому чи іншому поєднанню, а й оцінити за якістю нащадків вісім плідників з числа піддослідних. Для більш точної оцінки кнурів-плідників нами були розраховані оціночні індекси, які характеризували репродуктивну здатність (І, Р), ріст та розвиток (?t, Ір, Іn), відгодівельні та м’ясні якості (Іа, Ів). Однак, ці індекси неможливо порівняти між собою і вивести підсумковий показник племінної цінності кнура-плідника. Тому, ми використали пробіт-метод. Після розрахунку середнього пробіту ми отримали комплексний показник племінної цінності кнура – Ік (табл. 9). В селекційній роботі доцільно використовувати плідників які мають значення Ік більше 5,0.

Таблиця 9

Оцінка кнурів з використанням пробіт-методу

№ кнура | Пробіти | І | Р | Дt | Іn | Ір | Іа | Ів | Ік | 3371 | 5,58 | 5,86 | 5,12 | 5,18 | 5,17 | 5,18 | 5,15 | 5,32 | 3329 | 5,35 | 5,40 | 4,78 | 4,70 | 4,57 | 4,51 | 4,44 | 4,82 | 3089 | 6,11 | 5,72 | 4,62 | 4,72 | 5,43 | 5,09 | 5,06 | 5,25 | 3009 | 5,38 | 5,20 | 5,18 | 5,30 | 5,38 | 5,23 | 5,36 | 5,29 | 6221 | 4,89 | 4,54 | 5,91 | 5,86 | 4,56 | 4,90 | 4,89 | 5,08 | 6161 | 4,47 | 5,17 | 5,15 | 5,29 | 5,65 | 5,89 | 5,98 | 5,37 | 805 | 4,29 | 4,16 | 4,41 | 4,29 | 4,76 | 4,48 | 4,45 | 4,41 | 803 | 3,84 | 3,87 | 4,90 | 4,72 | 4,70 | 4,83 | 4,73 | 4,51 |

Методичною передумовою при створенні заводських ліній та родин є виділення високопродуктивних родоначальників та родоначальниць. Але важливого значення набуває не власна продуктивність тварин, а препотентність. При створенні внутріпородного типу УВБ-1 (М. Д. Березовський, 1990) визначали рівень препотентності родоначальниць родин за процентним співвідношенням числа дочок, які перевершували своїх матерів за тими ознаками що селекціонуються. Тобто, за критерій розподілу було взято напрямок центрального відхилення ознаки у дочок від значення тієї ж ознаки у матерів. Але при цьому, як тварини, які значно перевершують батьків, так і ті що майже не відрізняються від них, будуть віднесені до одного класу. Тому більш доцільно за критерій розподілу брати нормоване відхилення і проводити порівняння не з батьками, а з середнім по стаду (за всіма піддослідними тваринам). В такій редакції цю методику можна використовувати і для оцінки препотентності плідників, оскільки знімається питання щодо несумісності батьківських та материнських ознак.

Піддослідні тварини за кожною ознакою, яка підлягала вивченню, були розбиті на три класи, виходячи з принципу нормованого відхилення: М0, М–, М+. В табл. 10 показано співвідношення класів за деякими селекційними ознаками.

Таблиця 10

Розподіл кнурів-плідників на класи, %

№ кнураБагатоплідність спарованих свиноматок | Продуктивність нащадків | середньодобовий приріст | довжина тулубу | товщина шпику | + | 0 | - | + | 0 | - | + | 0 | - | + | 0 | - | 337125 | 75 | 0 | 50 | 37,5 | 12,5 | 25 | 50 | 25 | 25 | 62,5 | 12,5 | 332940 | 60 | 0 | 5 | 65 | 30 | 0 | 45 | 55 | 50 | 45 | 5 | 3089100 | 0 | 0 | 25 | 56 | 19 | 12,5 | 62,5 | 25 | 25 | 69 | 6 | 300920 | 80 | 0 | 40 | 40 | 20 | 10 | 65 | 25 | 25 | 55 | 20 | 622140 | 40 | 20 | 5 | 65 | 30 | 50 | 35 | 15 | 10 | 40 | 50 | 61610 | 75 | 25 | 44 | 50 | 6 | 75 | 19 | 6 | 0 | 44 | 56 | 80525 | 25 | 50 | 6 | 31 | 63 | 13 | 43,5 | 43,5 | 0 | 75 | 25 | 8030 | 50 | 50 | 6 | 50 | 44 | 18,5 | 69 | 12,5 | 6 | 56 | 38 |

Згідно з теорією модальної селекції, особини, що входять в центр розподілу, відрізняються більшою життєздатністю і плодючістю. Тобто, нащадки свиноматок з високою багатоплідністю та збереженістю поросят повинні за відгодівельними якостями відноситись до модального класу. Отримані нами дані (див. табл. 11) повністю підтверджують цей тезис. Також слід звертати увагу на те, щоб частка тварин, які належать до класу М+ була більшою Якщо ознака селекціонується на зменшення, то більша частина повинна належати до класу М?., порівняно з класом М?.

Таким чином, при відборі родоначальників заводських ліній ми керувалися наступними принципами:

1. Комплексний показник племінної цінності кнура повинен бути більше п’яти;

2. Спаровані з плідником свиноматки повинні відзначатися високою багатоплідністю;

3. Більша частина нащадків передбачуваного родоначальника за основними відгодівельними якостями (вік досягнення маси 100 кг, приріст за період відгодівлі, довжина тулубу) повинна відноситись до модального класу;

4. Як за репродуктивними, так і за відгодівельними якостями частина нащадків, котрі належать до плюс-варіантів, повинна бути більше, ніж віднесених до мінус-варіантів.

Вищезгаданим вимогам відповідають нащадки кнурів за номерами 3371, 3089, 3009 та 6161. Слід зазначити, що свиноматки, спаровані з кнуром 6161, не показали високої багатоплідності, однак ми вважаємо доцільним використання цього кнура в селекційній роботі з метою поліпшення відгодівельних та м’ясних якостей. Його нащадки мали найнижчу товщину шпику, з них 56% за цією ознакою відносяться до класу М– і 44% до модального класу (див. табл. 11), що свідчить про стійке покращення цього показника. Оскільки між багатоплідністю та товщиною шпику, а також між багатоплідністю та середньодобовим приростом на відгодівлі кореляційні зв’язки незначні, то селекцію за відгодівельними та м’ясними якостями можна вести одночасно з покращенням ознак репродуктивної здатності. А те, що коефіцієнт успадкування багатоплідності досить низький (h? = 0,21) дає нам підставу стверджувати, що зниження цієї ознаки у свиноматок спарованих з кнуром 6161 не буде передаватись нащадкам.

Виходячи з усього вищевикладеного, нами було розроблено схеми створення заводських ліній та родин.

Розрахунки з використанням коефіцієнта успадкування та селекційного диференціалу очікуваних селекційних зрушень показав, що при відборі родоначальників ліній за запропонованими нами критеріями можна досягти покращення майже всіх селекційних ознак вже в першому поколінні.

Економічний ефект від використання генотипів зарубіжної селекції. Фактично в ході вирощування та відгодівлі піддослідних тварин було додатково отримано 1313,78 грн. прибутку. При поєднанні свиноматок ВБУ з кнурами англійської селекції, за рахунок покращення відгодівельних якостей можна додатково отримати 41,94 грн. чистого прибутку на одну голову.

ВИСНОВКИ

Результати проведених досліджень дозволяють зробити наступні висновки:

1. Аналіз стада племзаводу „Маяк” показав, що воно має достатній потенціал для створення заводських ліній і родин в складі заводського материнського типу.

2. Найкращими репродуктивними якостями відзначаються свиноматки, спаровані з кнурами української та естонської селекцій. Дещо гіршим виявилось поєднання ВБУ?ВБА і особливо негативно на репродуктивну здатність свиноматок впливало використання напівкровних кнурів ВБУ?ВБН. За багатоплідністю свиноматки І та ІІ груп перевершували аналогів з ІІІ і ІV на 8-13% (Р<0,05), а за масою гнізда при відлученні – відповідно на 11 та 25 відсотків.

3. Найбільш високими показниками інтенсивності формування та напруги росту характеризувались тварини поєднання ВБУ?ВБА, які перевершували контроль на 24-21,8%. Значно поступались контрольній групі за цими ознаками підсвинки четвертої групи (на 15-22%). За рівномірністю росту найкращим виявилось поєднання ВБУ?ВБЕ (+8,6% в порівнянні з контролем).

4. Поєднання свиноматок ВБУ з кнурами ВБА та ВБУ?ВБН сприяло, в певній мірі, зміні пропорцій тілобудови їх нащадків в напрямку покращення м’ясних форм з помітним збільшенням довжини тулубу і розвитку задньої третини (напівобхват і ширина заду), а також збільшенню індексів розтягнутості та м’ясності.

5. Найкращими відгодівельними якостями характеризувались тварини поєднання ВБУ?ВБА: вони досягли живої маси 100 кг на дев’ять днів (4,25%) раніше контролю (Р<0,01); за середньодобовими приростами підсвинки цього поєднання перевершили контрольну групу на 43 г або на 7%. Майже не відставали від них тварини ІІ групи (отримана різниця не достовірна). Поєднання ВБУ?(ВБУ?ВБН) виявилось найгіршим: відставання від контролю за віком досягнення живої маси 100 кг склало 16,1 дня, або 8%; за середньодобовими приростами – 46,8 г, або 7,7%. Однофакторний дисперсійний аналіз показав, що сила впливу генотипу тварин (?2х) на вік досягнення живої маси 100 кг складає 28%, при Р<0,001.

6. За більшістю ознак, які характеризують м’ясність тварин, перевага була на боці поєднання ВБУ?(ВБУ?ВБН). Майже не поступається четвертій групі поєднання ВБУ?ВБА. Після обвалування туш аналіз їх морфологічного складу показав, що найвищим виходом м’яса характеризуються свині поєднання ВБУ?(ВБУ?ВБН): при забої в 100 кг вони перевершили контрольну групу на 3,5%, а в 120 кг – на 4,1%. Також для цієї групи є властивим найкраще співвідношення м’яса і сала. Найбільший вихід сала зафіксовано в контрольній групі.

7. Вивчення фізико-хімічних властивостей м’яса та сала показало, що прилиття крові кнурів зарубіжних селекцій не спричинило негативного впливу на якість продуктів забою у піддослідних тварин. За допомогою двофакторного дисперсійного аналізу встановлено, що більший вплив на якість м’ясо-сальної продукції мали випадкові фактори.

8. Аналізуючи дані гематологічних досліджень, з урахуванням належності до тієї чи іншої групи, слід зазначити, що всі показники знаходились в межах фізіологічної норми для тварин кожного вікового періоду. Вміст гемоглобіну, еритроцитів, загального білку, каталазний індекс були вищими в ІІІ групі. Перевага над контрольною групою складала 13-32%. Найвищий вміст холестерину в сироватці крові зафіксовано в контрольній групі – 7,99 ммоль/л.

9. Визначення популяційно-генетичних параметрів показало, що ознаки репродуктивної здатності мають досить низький