Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Національний педагогічний університет ім

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

 

ВАРЕНКО Володимир Михайлович

УДК 372. 882. 116. 2 (092)

ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ

УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ ХІХ - ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ХРИСТИЯНСЬКИХ МОРАЛЬНИХ

ЦІННОСТЕЙ У СТАРШОКЛАСНИКІВ

13.00.02 - теорія і методика навчання

(українська література)

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

педагогічних наук

 

 

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Пасічник Євген Андрійович,

Національний педагогічний університет

імені М. П. Драгоманова, професор

кафедри методики викладання

української мови та літератури.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Градовський Анатолій Володимирович,

Черкаський національний університет

імені Богдана Хмельницького, професор

кафедри української літератури та

компаративістики;

кандидат філологічних наук, доцент

Лісовський Антон Михайлович,

Житомирський державний університет

імені Івана Франка, доцент кафедри

дидактичної лінгвістики та літературознавства.

Провідна установа: Рівненський державний гуманітарний

університет, кафедра української літератури,

Міністерство освіти та науки України, м. Рівне.

 

Захист відбудеться 28 грудня 2005 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 26. 452. 02 в Інституті педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52 – д).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52 – д).

Автореферат розісланий “____” _______________ 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Г. Т. Шелехова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Потреба духовного відродження України, зафіксована в Національній Доктрині розвитку освіти (2002р.), Державній національній програмі “Освіта”(Україна на рубежі ХХІ ст.), концепції “Національне виховання” й інших законодавчих актах вимагає від науковців, освітян рішучих дій уже сьогодні. Слід зазначити, що, зокрема, вивчення літератури традиційно ще носить скоріше пізнавальний, ніж виховний характер. На жаль, існуючі методики не повною мірою відповідають потребам часу, а значить і запитам учителя літератури.

Нині, коли Україна декларує свій європейський вибір, у часи інтеграції та глобалізації актуальним і важливим є пошук інноваційних технологій у навчально-виховному процесі на уроках літератури. Сучасна західна цивілізація вже давно і активно використовує величезний досвід християнства та церкви для формування в молоді позитивних цінностей, відвернення від неї негативних впливів. Так, законодавство таких країн, як Австрія, Бельгія, Великобританія, Данія, Греція, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Ірландія, Ісландія, Італія, Люксембург, Португалія, Фінляндія, Швеція надає право здійснювати релігійне навчання і виховання в державних школах; інші країни мають такий програмовий компонент, як історія релігій, а деякі національні освіти впровадили позаурочні години для релігійного виховання. Оскільки освіта в Україні має світський характер, можемо говорити лише про культурологічний аспект використання християнських моральних цінностей у навчально-виховному процесі, тобто цінностей європейської цивілізації, які сьогодні прямо не ототожнюються з християнством як релігією, а оцінюються як універсальні моральні цінності західних культур. Водночас зазначимо, що штучне усунення такого важливого елемента національного виховання, як християнські моральні цінності є невиправданим і шкідливим. Адже протягом багатьох століть український народ мав змістовну християнську культуру, систему християнського виховання, що відповідала менталітету, суспільним і духовним потребам українця. Зрештою, йдеться про загальнолюдські цінності, основою яких є Божі заповіді, віра в неминучість перемоги добра над злом. Саме ці абсолютні вартості, що становлять систему виховних ідей та ідеалів, які сформувало людство впродовж своєї історії, а також ті вартості, вихованню яких сприяє українська література (етичні, патріотичні та ін.), повинні стати фундаментом світогляду майбутнього громадянина Української держави. Отже, одним із першочергових завдань оновлення системи навчання і виховання є вивчення позитивного досвіду минулих поколінь та його врахування у визначенні сучасних виховних орієнтирів.

Вивчення проблеми використання християнських моральних цінностей в освітньому процесі у філософському, літературознавчому, педагогічному, психологічному та методичному напрямках свідчать про відсутність єдиного підходу до проблеми. Однак різні погляди на проблему зазвичай не суперечать одне одному, а взаємодоповнюють і дають змогу розглядати її з різних позицій.

Літературно-філософському осмисленню християнських моральних цінностей як найвищих цінностей людини присвятили свої твори Г. Сковорода, Г. Квітка-Основ’яненко, Т. Шевченко, П. Куліш, І. Франко, Леся Українка, М.Коцюбинський, Б. Грінченко та інші.

На важливість формування християнських моральних цінностей у молоді вказували в своїх працях прогресивні діячі Г. Ващенко, Ю. Дзерович, О. Духнович, М. Корф, І. Огієнко, С. Русова, К. Ушинський, П. Юркевич та інші.

Теоретичні засади морального виховання з використанням християнських моральних цінностей закладено в дослідженнях українських учених: І. Беха, О.Вишневського, В. Жуковського, В. Ільченка, І. Климишина, О. Огірка, І.Підласого, О. Сухомлинської, В. Яніва та інших.

Необхідність використання християнських моральних цінностей у навчально-виховному процесі обґрунтували А. Вихрущ, В. Карагодін, В. Кухарський, А.Крижанівський, Є. Михальчук, О. Новак, К. Онищук, Т. Тхоржевська та інші. Європейський контекст застосування таких освітніх технологій дослідили Н.Лавриченко, Т. Левченко, З. Таратайцев, а культурологічний аспект їх використання – В. Горський, О. Кирилюк, Ю. Сватко.

Трансформацію євангельського сюжетно-образного матеріалу в українській літературі розглядали в своїх працях В. Антофійчук, І. Бетко, А. Нямцу, В. Сулима, а дослідження творчості окремих письменників з огляду на християнські моральні цінності провели літературознавці О. Барвінський, М. Веркалець, Р. Лубківський, О. Парадиський, В. Пахаренко, Є. Сверстюк та інші.

Методичний аспект формування моральної сфери духовного світу школярів засобами літератури досліджували Б. Степанишин, Є. Пасічник, Н. Волошина, О.Слоньовська, Л. Куценко, Г. Токмань, Леся Кисілевська-Косик та інші.

Формування у процесі вивчення літератури духовно-моральних понять, християнських моральних цінностей як складових духовного світу особистості стали предметом дисертаційних досліджень, зокрема Г. Бондаренко (формування загальнолюдських моральних цінностей засобами літератури), М. Горди (морально-етичне виховання в процесі вивчення літератури рідного краю), Л.Драчук (морально-етичне виховання учнів на традиціях українського народу засобами літератури), К. Журби (виховання духовності у сучасній сім’ї та школі), В. Коваль (патріотичне виховання у процесі вивчення літератури), О. Слоньовської (формування моральних та естетичних ідеалів у процесі вивчення історичної романістики), А. Фасолі (формування духовного світу особистості на уроках літератури), О. Штикалюк (формування моральних ставлень у навчально-виховному процесі школи і сім’ї) та інших.

У наш час все більше вчених в Україні схиляються до думки, що саме християнські моральні цінності є тим виховним орієнтиром, що допоможе Україні вийти з кризи і виховати справжнього громадянина своєї країни. Серед сучасних дослідників цього питання можна назвати І. Андрухіва, А. Богуш, А. Вихруща, Л.Геник, А. Колодного, В. Кухарського, Г. Сагач, Т. Тюріну, М. Чепіль та інших. Окремо зазначимо наукові дослідження В. Антофійчук та В. Сулими, які ґрунтовно розглянули вплив християнських цінностей на розвиток української літератури, ідейно-художнє освоєння Біблії письменниками України.

Однак якщо говорити про формування в учнів християнських моральних цінностей у процесі вивчення української літератури, то ця проблема ставилася і розглядалася лише побіжно. Є тільки поодинокі публікації окремих авторів (Ю.Бондаренка, В. Волочая, В. Глускіної, С.Марченка, Я. Поліщука, О. Приходько, Ж. Янковської та інших), що не носять системного характеру.

Отже, недостатня теоретична дослідженість питання формування християнських моральних цінностей засобами літератури та відсутність методичних розробок для їх практичного використання зумовили вибір теми дисертаційної роботи: “Вивчення творчості українських письменників ХІХ – початку ХХ століття як засіб формування християнських моральних цінностей у старшокласників”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження відповідає одному з напрямів науково-дослідної роботи кафедри методики української мови та літератури Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова та узгоджене на засіданні вченої ради університету (протокол № 1 від 31 серпня 2000 р.).

Об’єктом дослідження є процес вивчення української літератури ХІХ - початку ХХ століття в старших класах, а предметом - зміст, форми, методи і прийоми формування в старшокласників християнських моральних цінностей засобами літератури.

Мета дослідження - з’ясувати виховний вплив християнських моральних цінностей у процесі вивчення української літератури (культурологічний аспект), соціально - педагогічний ступінь розробки проблеми, а також виявити оптимальні шляхи формування християнських моральних цінностей під час вивчення творчості українських письменників ХІХ - початку ХХ століття.

В основу дослідження покладено гіпотезу: формування християнських моральних цінностей у процесі вивчення української літератури сприятиме якіснішому духовному, гармонійному розвитку старшокласників, їхньому становленню як особистості, якщо:

- реалізується така навчально-виховна діяльність, коли на уроках української літератури через художні образи та естетичні почуття формуються в учнів християнські моральні цінності; моделюються педагогічні ситуації, спрямовані на прищеплення старшокласникам стійких морально-етичних понять, духовно культурних та психолого-педагогічних орієнтирів;

- забезпечуються педагогічні умови для реалізації і збагачення духовних, інтелектуальних, естетичних, емоційних і творчих потенцій учнів, їхньго всебічного розвитку;

- використовуються різноманітні форми, методи і прийоми вивчення літератури, в тому числі і інноваційні педагогічні технології, активізується навчально-пошукова діяльність школярів;

- залучаються художні тексти, у яких найбільш яскраво зображено духовно багатих людей, носіїв християнських моральних цінностей у всій багатогранності їх проявів, у взаємозв’язку з процесами духовного та культурного розвитку особистості;

- ураховується жанрово-стилістична природа творів.

Відповідно до мети і гіпотези поставлено такі завдання:

- проаналізувати стан досліджуваної проблеми в науково-педагогічній літературі;

- з’ясувати соціально-педагогічні особливості формування християнських моральних цінностей засобами літератури в сучасних умовах;

- дослідити проблему виховання християнських моральних цінностей на уроках української літератури в творчості українських письменників ХІХ - початку ХХ століття;

- розглянути оптимальні шляхи та умови виховання християнських моральних цінностей у процесі вивчення літератури в загальноосвітній школі (на матеріалі творчості українських письменників ХІХ – початку ХХ століття);

- розробити методику формування християнських моральних цінностей засобами літератури та експериментально перевірити її ефективність.

Методологічною основою дослідження є наукові концепти вітчизняних та зарубіжних учених щодо виховного компонента вивчення літератури, християнських моральних цінностей, що збігаються із загальнолюдськими, їх відображення в українській літературі та вплив на формування духовного світу школярів, становлення їхньої національної самосвідомості.

У процесі дослідження використовувався комплекс таких методів:

Теоретичні: ретроспективний та системний аналіз філософської, психолого-педагогічної, літературознавчої та методичної літератури для вивчення стану теоретичної розробки проблеми, порівняльний аналіз навчальних програм і шкільних підручників, узагальнення педагогічного досвіду для визначення теоретико-методичних засад дослідження; метод теоретичного моделювання застосовано для визначення предмета, об’єкта, гіпотези дослідження.

Емпіричні: діагностичні методи (анкетування, бесіди з учителями й учнями), обсерваторні методи (педагогічні спостереження, самоспостереження й аналіз уроків літератури, аналіз творчих робіт, усних і письмових відповідей реципієнтів для дослідження рівня сформованості у старшокласників християнських моральних цінностей; експериментальні методи - педагогічний (констатувальний і формувальний) експеримент для з’ясування ефективності розробленої моделі та її впровадження.

Методи математичної статистики: для статистичної обробки експериментальних даних.

Експериментальна база: Для забезпечення вірогідності результатів експериментальним навчанням було охоплено 386 учнів, до експерименту залучено 48 учителів. Дослідження здійснювалось в ліцеї “ЕКО” №198, середній школі №222 м. Києва, Петропавлівсько-Борщагівській середній школі Києво-Святошинського району Київської області, середній школі №15 м. Вінниці, середній школі № 6 м. Глухова Сумської області, педагогічному ліцеї м. Чернігова.

Дослідження проводилось поетапно протягом 1997 - 2005р.р.

На першому етапі (1997 – 1998рр.) здійснювалося вивчення методичних надбань у зв’язку із напрямами досліджуваної проблеми. Розроблялася загальна концепція формування християнських моральних цінностей засобами літератури, визначалася мета, об’єкт, предмет, гіпотеза, основні завдання дослідження.

На другому етапі (1998 – 2001рр.) опрацьовувалася науково-педагогічна, програмова і позапрограмова художня література; вивчався досвід педагогічних колективів; створювалась система експериментальних уроків; проводилися анкетування, бесіди, констатувальні зрізи з метою виявлення стану досліджуваної проблеми в шкільній практиці, аналіз отриманих результатів; готувалися матеріали для здійснення формувального експерименту; підбивалися попередні підсумки проведеної роботи.

На третьому етапі (2001 – 2004рр.) здійснювалося експериментальне навчання з метою перевірки ефективності запропонованої методики, а також кількісний та якісний аналіз здобутих результатів.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає:

- вперше створено та експериментально перевірено цілісну систему формування у старшокласників християнських моральних цінностях засобами літератури;

- науково-обґрунтовано використання активних методичних технологій формування християнських моральних цінностей в учнів під час вивчення творчості українських письменників ХІХ – початку ХХ століття;

- визначено домінуючі напрями актуалізації християнських моральних цінностей як виховально-формувального засобу в процесі вивчення української літератури в загальноосвітній школі;

- удосконалено методику вивчення окремих літературних тем (9–11 кл.) із застосуванням художньо-педагогічних ситуацій, що стимулюють самооцінку старшокласників, а також навчальних дискусій на моральні теми, різновидів ігрової діяльності.

- подальшого розвитку набули такі методи і прийоми роботи на уроці, як художнє та коментоване читання, самостійна робота різного характеру, проблемно-діалогічний метод, система індивідуально-творчих завдань.

Практичне значення дослідження - запропонована методика формування в учнів християнських моральних цінностей у процесі вивчення української літератури в загальноосвітній школі дає змогу науково обґрунтовано планувати зміст і форми організації навчально-виховної роботи на сучасному етапі становлення національної школи; сприяє духовному розвитку школярів, поліпшенню літературної освіти, стимулює вдосконалення змісту підручників і методичних посібників.

Вірогідність висновків і результатів дослідження забезпечується обґрунтованим методологічним підходом до вирішення наукової проблеми; опорою на сучасні досягнення психолого-педагогічної думки; вивченням і узагальненням передового досвіду вчителів; застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів науково-педагогічного дослідження, адекватних його предмету і завданням, кількісним і якісним аналізом фактів, матеріалів і результатів дослідно-експериментальної роботи; використанням статистичних методів обробки одержаних результатів.

Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювалася шляхом опублікування статей, виголошення доповідей на конференціях, семінарах, що дало змогу розкрити основні положення процесу формування християнських моральних цінностей засобами літератури, психолого-педагогічне забезпечення зазначеного процесу. Результати дослідження обговорювалися та знайшли схвалення на Міжнародній науково-практичній конференції “Українська література: духовність і ментальність” (м. Кривий Ріг, 2002р.), ІХ Міжнародній науково-практичній конференції “Християнські цінності в культурі та освіті” (м.Острог, 2003р.), всеукраїнських науково-практичних конференціях “Християнська етика – домінанта української освіти і виховання” (м. Київ, 2002р.), “Людство на межі тисячоліть: діалог цивілізацій” (Київ, 2003р.), “Актуальні проблеми морального виховання особистості в сім’ї та школі” (Київ, 2003р.), засіданнях кафедри методики викладання української мови й літератури НПУ ім.М.П.Драгоманова.

Публікації. Основні положення дисертації висвітлено в 6 наукових працях, із них – 1 навчально-методичний посібник, 5 статей надруковано у фахових виданнях, що відповідають вимогам ВАК України.

Структура роботи: Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (222 найменування), додатків (21 сторінка). Загальний обсяг дисертації – 221 сторінка, з них основного змісту – 171 сторінка, у тексті – 12 таблиць, 7 діаграм.

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, її наукову значущість; визначено об’єкт, предмет і мету, сформульовано гіпотезу, розкрито завдання та методи дослідження, його наукову новизну, окреслено теоретичне і практичне значення, вірогідність одержаних результатів.

У першому розділі – “Науково – методичні засади формування християнських моральних цінностей у процесі вивчення літератури” – висвітлюються теоретико-методологічні передумови дослідження (короткий історичний огляд), розглядаються сучасні науково-педагогічні погляди на вивчення шкільних курсів літератури як засобу формування християнських моральних цінностей, зокрема філософський, літературознавчий, методичний та психолого-педагогічний аспект проблеми.

Короткий історичний огляд розвитку проблеми формування християнських моральних цінностей засобами літератури дав змогу зробити висновки про те, що писемна творчість, найкращі літературні зразки від часів свого існування повсякчас базувалися на духовно-моральному стрижні, основу якого становили традиційні християнські ідеали і цінності (твори І. Вишенського, Г. Сковороди, Г.Квітки-Основ’яненка, Т. Шевченка, П. Куліша, І. Франка, Лесі Українки, М.Коцюбинського, В. Барки та інших); упродовж всієї історії розвитку національної школи і педагогіки, крім радянського періоду, християнські моральні цінності тією чи іншою мірою постійно були характерною ознакою навчально-виховного процесу; український виховний ідеал, що відображений у художніх творах, неможливо собі уявити без найважливішої його складової – християнських моральних цінностей, які стали невід’ємною частиною української культури, менталітету, характеру, традицій. Використання цього ідеалу з навчально-виховною метою на уроках літератури можливе і необхідне (в культурологічному аспекті). Водночас зауважимо, що, розглядаючи релігійне виховання і формування духовності підростаючого покоління на основі християнських моральних цінностей засобами літератури як взаємопов’язані процеси в конкретних історичних рамках, ми ніяким чином не ототожнюємо їх.

Огляд сучасних науково-педагогічних поглядів на проблему формування християнських моральних цінностей засобами літератури дав змогу виділити найважливіші аспекти досліджуваної проблеми: з’ясування змісту та особливостей процесу формування християнських моральних цінностей засобами літератури в контексті модернізації середньої освіти в Україні.

Аналіз різних аспектів формування моральної культури старшокласників свідчить про постійну увагу різних сфер науки до питань моралі на методологічному, теоретичному і практичному рівнях.

Філософський аспект проблеми розглядаємо в руслі етичної системи С.Франка, послідовника вчень і поглядів М. Бердяєва, С. Булгакова, М. Лоського, В. Соловйова, П. Флоренського. На сучасному етапі розвитку суспільства проблема моральної культури досліджувалась Т. Біленко, Ю. Бєловою, В. Бодаком, Л.Буєвою, О. Бучмою, М. Заковичем, А. Залужною, В. Єленським, А.Колодним, А.Чернієм, Є. Яковлєвим та іншими. Одним із постулатів етики Абсолюту російського філософа С. Франка є вирощування в собі паростків субстанційного Добра, яке одне тільки є Істиною, Любов’ю та Благом. Вважаємо думки філософа про самоцінність особистості, етичну інтерпретацію положення про активну природу особистісного начала концептуально значущими для нашої роботи.

Серед літературознавців, що досліджували літературознавчі виміри проблеми формування духовності молоді на основі християнських моральних цінностей засобами художнього слова, заслуговують на увагу погляди М. Жулинського. Учений справедливо зазначає, що українська культура – унікальне явище світової цивілізації, і вона повинна орієнтуватися як на минуле, аби підняти з глибини традицій унікальний культурний капітал, так і на майбутнє з тим, щоб гідно інтегруватись у глобальну культуру. Є. Сверстюк вважає, що в школі подавали нашим дітям рідну мову й літературу без належної гідності, самоповаги, великої синівської любові, подавали рабською байдужою мовою програм і підручників. Результат такого виховного процесу – бездуховність. Це при тому, що українська література має справді духовних велетнів світового масштабу – Г. Сковороду, Т.Шевченка, І. Франка, Лесю Українку... Їхній творчості, зорієнтованій на традиційні християнські моральні цінності, приділив багато уваги Є. Сверстюк. Фундаментальне дослідження про вплив християнських істин на українську літературу здійснила В. Сулима в своїй праці “Біблія і українська література”. Багатоплановий аналіз Святого Письма, вивчення літературних пам’яток часів Київської Русі, полемічної літератури, творчості Г. Сковороди, Т. Шевченка, П.Куліша, І. Франка, Лесі Українки переконливо свідчить про нерозривний зв’язок і єдність української літератури з нетлінними християнськими цінностями і ідеалами. Окремі аспекти проблеми використання християнських моральних цінностей є в дослідженнях В. Пахаренка, В. Кононенка, В. Антофійчук, Б. Криси, Т. Бовсунівської, Т.Сидоренко, Я. Поліщук, Г. Дмитренко, Ю. Бондаренка та інших.

Значний прогрес досягнуто і в плані наукових поглядів вітчизняних методистів на проблему морального виховання і, зокрема, виховання на основі християнських моральних цінностей засобами художнього слова. Б. Степанишин вважав емоційно-естетичне сприйняття художніх творів найважливішим чинником літературної освіти. Концепцію морального виховання і самовдосконалення, що формується на народній педагогіці і християнських моральних цінностях, розробив М. Стельмахович. Є Пасічник вважає найпершим завданням учителя зробити уроки літератури уроками морального прозріння. Невід’ємним компонентом морального виховання на уроках літератури він визначає емоції, які, на його думку, повинні супроводжувати весь процес художнього пізнання. Вони є рушійною силою будь-якого виховного процесу.

Психологічні аспекти проблеми формування моральності старшокласників яскраво виражені в концепції розвитку особистості Г. Костюка. На думку вченого, психічний розвиток особистості відбувається як саморух, і пріоритетними в активності дітей є внутрішні спонуки (потреби, думки, почуття, прагнення), і тільки через нього виховання зможе досягти своїх цілей. Першорядне завдання педагога - спрямувати цей саморух у необхідне русло. Важливими щодо нашої проблеми є погляди С. Рубінштейна на формування духовної особистості шляхом пошуку сильних сторін її характеру; С. Максименка, який акцентує увагу на значенні творчості в процесі цілеспрямованого навчання і виховання; етнопсихолога В. Яніва, що окреслював поняття “українського виховного ідеалу”; Л. Божович, що досліджувала процес формування моральних почуттів у старшокласників; В. Кушнірюк (зосередження уваги на відродженні духовності самого вчителя); І.Беха, що націлює педагогів на особистісно зорієнтоване виховання, на основі залучення молоді до цінностей християнської культури.

Педагогічний аспект формування християнських моральних цінностей у старшокласників розглядаємо в світлі думок і поглядів українських учених: О.Вишневського, В. Жуковського, В. Ільченка, О. Огірка, І. Підласого, Г. Сагач, О.Сухомлинської.

Так, зокрема, О. Вишневський розглядає християнські моральні цінності як головний чинник у сучасному українському вихованні, вважаючи, що природна схильність української душі до християнства в майбутньому неминуче призведе нас до нормального і цивілізованого викладання основ релігії, як це робиться в європейських державах. Він робить висновок, що мистецтво, а значить і література, служать посередником, мостом між земними можливостями людини та ідеалом Високого і Вічного. Положення про мистецтво як самодостатній чинник морального виховання є стрижневим у нашій роботі.

Основоположними щодо нашого дослідження вважаємо “Концептуальні засади формування духовності особистості на основі християнських моральних цінностей” за редакцією О. Сухомлинської. В основу цієї концепції покладено положення про те, що християнські моральні цінності є раціональною сферою, складовими гуманітарної культури, гуманістичними постулатами, значення і суть яких розкривається завдяки виховному впливу на духовний світ дитини через почуттєво-емоційну сферу. Вважаємо такий підхід вмотивованим і єдиноправильним щодо застосування в Україні, зокрема в освіті не тільки тому, що до цього спонукає європейський досвід, а ще й зважаючи на те, що Україна щодо релігій – багатоконфесійна держава. Концепція є істотним кроком на шляху подолання протиріччя між потребами сучасного українського суспільства і недостатньою науково-теоретичною базою в плані формування християнських моральних цінностей і є спонуканням до реальних дій педагогів.

Алгоритм педагогічної діяльності на уроках літератури щодо виховання старшокласників на основі християнських моральних цінностей у контексті зазначеної концепції виглядає таким: художній образ моральні почуття моральні переконання моральна діяльність моральні стосунки (поведінка). Такий алгоритм формування християнських моральних цінностей є логічно-вмотивованим, спирається на самовиховання і самовдосконалення дитини (аж до повного невтручання педагога на завершальному етапі). Мета такої педагогічної діяльності чітко визначена – засобами літератури формувати в дітей високі інтелектуально-моральні інтереси і запити, ціннісні погляди, орієнтації та переконання; створювати такі умови, які сприяли б розвитку моральної активності дитини, формували моральну спрямованість її психічної діяльності, моральність потягів, інтересів, поглядів, думок, переконань.

У другому розділі – “Оптимальні шляхи та умови формування у старшокласників християнських моральних цінностей у процесі вивчення творчості українських письменників ХІХ – початку ХХ століття” – виявлено й узагальнено психолого - педагогічні умови оптимального процесу формування християнських моральних цінностей засобами літератури (на прикладах творчості українських письменників ХІХ – початку ХХ століття), визначено форми і методи навчально-виховної роботи на уроці, подано створену нами систему експериментальних уроків, визначено критерії й рівні сформованості вмінь і навичок, теоретично обґрунтовано дослідно-екпериментальну роботу з проблеми дослідження та розкрито її реалізацію, зроблено кількісний і якісний аналіз результатів.

Серед активних форм і методів формування у старшокласників християнських моральних цінностей засобами літератури пропонуються такі, як: створення проблемних ситуацій, навчальні дискусії на моральні теми, створення художньо-педагогічних ситуацій, модифікація ігрової діяльності тощо.

Не заперечуючи різноманітності форм і методів виховання моральності засобами літератури, наголошуємо на необхідності у виховному процесі дотримуватися логічної послідовності: живе слово – почуття – думка – переконання – поведінка. Емоційний поштовх має бути першоосновою в роботі вчителя, визначальним чинником у виборі форм і методів виховання старшокласників на основі християнських моральних цінностей.

Методологічною основою проведення педагогічного експерименту стали дослідження та концепції зарубіжних і вітчизняних учених про моральне виховання, християнські моральні цінності. Алгоритм педагогічного впливу вчителя на свого вихованця один і той же: через емоції шляхом сприйняття художніх образів викликати моральні почуття; моральні почуття формують моральні переконання (норми, принципи, ідеали); моральні переконання впливають на моральну діяльність, яка, зрештою, переростає у моральні стосунки. Моральні стосунки (поведінка) є кінцевим показником будь-якого навчально-виховного процесу.

В основі системи християнських моральних цінностей, які пропонуємо виховувати засобами літератури, лежать, за О. Сухомлинською: головні людські цінності (цінність життя, краса, істина, добро, свобода); чесноти (доброта, увага, чуйність, милосердя, толерантність, чесність, повага, справедливість, гідність, повага до людей, шляхетність, вірність, мужність, щирість, жертовність, скромність, сміливість, співчуття, працелюбність, бережливість тощо); часткові цінності (здатність дарувати іншим своє духовне надбання, любов, спрямована на ідеалізовану цінність іншої особистості тощо). Під час проведення педагогічного експерименту нами використано також Кодекс цінностей сучасного українського виховання, розроблений О. Вишневським.

Мета педагогічного екперименту зумовлена необхідністю практично перевірити теоретичне припущення про те, що цілеспрямована і системна робота з виховання старшокласників на основі християнських моральних цінностей значно поглиблює моральні основи особистості, сприяє самовихованню і самовдосконаленню учнів.

Констатувальний експеримент проводився серед різних вікових груп учнів, а також і серед учителів. В експерименті взяли участь 386 учнів, а також 48 учителів. Об’єктом педагогічного експерименту стали учні 9-11 класів, адже саме в цьому віці формується стійкий світогляд, моральні принципи.

Кількісні показники констатувального зрізу визначались за такими критеріями:

- уміння розуміти теоретичний зміст поняття “християнські моральні цінності”;

- уміння на практиці оперувати поняттям “християнські моральні цінності” в процесі аналізу художнього твору;

- уміння визначати поняття “християнський моральний ідеал”, та вміння його наслідувати;

- уміння знаходити необхідні риси характеру, притаманні людям-носіям християнських моральних цінностей, в образах-персонажах, у реальному житті;

- уміння формувати потребу самовдосконалення та вміння робити практичні кроки в цьому напрямі.

За кожен з цих критеріїв учень одержував від трьох до п’яти балів. При цьому бали мали відповідне значення: 3 бали – низький рівень; 4 бали – середній рівень; 5 балів – високий рівень. Загальна кількісна характеристика рівнів сформованості у старшокласників зазначених умінь розраховувалась за формулою:

С

Р = ----- ;

К

де Р – рівень сформованості в учня християнських моральних цінностей, С – сума набраних балів, К – кількість показників, що враховувались під час експерименту.

Результат від 4,5 до 5,0 балів вважався свідченням високого рівня сформованості у школяра християнських моральних цінностей; від 3,6 до 4,4 – середнього; від 3.0 до 3,5 – низького.

Результати констатувального зрізу, їх диференціація за основними критеріями педагогічного експерименту дали можливість визначити три рівні сформованості в старшокласників християнських моральних цінностей на уроках літератури: низький (репродуктивний), середній (конструктивний), високий (продуктивний).

Високий (продуктивний) рівень: володіння цілісною характеристикою поняття “християнські моральні цінності”, вміння виділяти окремі складові цих цінностей, застосування здобутих знань про християнські моральні цінності в процесі аналізу художнього твору, здатність давати власну оцінку літературним явищам; визначення поняття “християнський моральний ідеал” у навчальній діяльності, часткова наявність відповідних рис характеру; є потреба в самовдосконаленні.

Середній (конструктивний) рівень: володіння (в основному) поняттям “християнські моральні цінності”, вміння виділяти окремі складові цих цінностей; часткове застосування на практиці здобутих знань про християнські моральні цінності в процесі аналізу художнього твору; визначення (в основному) поняття “християнський моральний ідеал” у навчальній діяльності, часткова зорієнтованість на самовиховання.

Низький (репродуктивний) рівень: слабке розуміння поняття “християнські моральні цінності”, невміння виділяти окремі складові цих цінностей; відчуття значних труднощів в практичному застосуванні категорій християнських моральних цінностей в процесі аналізу художнього твору, у визначенні поняття “християнський моральний ідеал”; невміння і небажання його наслідувати; труднощі у формуванні потреби самовдосконалення.

Констатувальний зріз лав змогу зробити висновок, що викладання літератури, навчально-виховний процес в цілому потребує докорінної перебудови в бік особистісно зорієнтованого підходу в формуванні духовного світу особистості, виховання традиційних для українців християнських моральних цінностей. Без системної, цілеспрямованої роботи в цьому плані годі чекати серйозних позитивних результатів у вихованні підростаючого покоління.

Все це й зумовило наукове обґрунтування шляхів формування духовності старшокласників засобами української літератури на основі християнських моральних цінностей. Експериментальна методика реалізувалася під час проведення формувального експерименту, який мав на меті практично зреалізувати запропоновану цілісну систему формування християнських моральних цінностей на уроках української літератури. Оскільки процес виховання складний і неоднозначний, можна лише умовно говорити про окремі етапи процесу формування християнських моральних цінностей засобами літератури:

перший, підготовчий (або початковий) етап: під час вивчення біографії письменника, ознайомлення зі змістом художнього твору, сюжетом, композицією, окремими образами-персонажами, проблематикою акцентується увага на моральному, духовному аспекті, а саме: християнських моральних цінностях. Учень повинен уміти розпізнати, віднайти, вичленити з-поміж іншого матеріалу (як в самого автора, так і в образах-персонажах) ті чесноти, які притаманні людині – носію християнських моральних вартостей;

другий, формувальний етап: на основі багатого літературного матеріалу формуються власні моральні судження, критичні чи схвальні твердження про вчинки тих чи інших героїв; формуються власні погляди, моральні принципи; з’являється об’єктивна потреба схвалити чи заперечити пропоновані моральні цінності. Старшокласники шляхом проекції на себе, на світ, що їх оточує, формують свою чітку систему поглядів, морально-етичних переконань, які збігаються з християнськими моральними цінностями;

третій, завершальний етап: здобуті на уроках літератури морально-етичні знання стають частиною власного Я; система моральних цінностей (християнські чесноти) стає стійкою і невідворотною, повсякчас удосконалюючись і набуваючи довершеніших форм. Учень прийме виважене рішення в тій чи іншій ситуації і не буде вагатися в своїх діях. Моральна поведінка, наближена до пропонованих ідеалів, більшою чи меншою мірою сформована. На цій стадії відкриваються можливості до постійного самовдосконалення.

Для всіх трьох етапів був спільним один і той же алгоритм педагогічної діяльності: формування понять про християнські моральні цінності через факти і явища у життєписах письменників, проблематиці і змісті творів, характеристиках образів-персонажів, їхніх вчинків, (дій); формування відповідних умінь; поглиблене вивчення християнських моральних цінностей на уроках літератури через проведення паралелей між зображеними і справжніми картинами житті і відповідними висновками; вироблення в старшокласників власного ціннісного ставлення до художньої та реальної дійсності, прище-плення стійких переконань і моральних принципів, інтеграція їх у моральні стосунки, поведінку.

Сучасна програма з української літератури включає чимало творів, на яких можна успішно формувати духовний світ старшокласників, виховувати високі християнські чесноти. Практично в кожному творі можна віднайти вічну боротьбу добра і зла, любові і ненависті, пошуки щастя, істини, ідеалу. Однак є твори, в яких християнська моральність (чи її антиподи) є першорядною, показовою, а літературні герої, носії християнських моральних цінностей, є прикладом для наслідування (чи навпаки, осуду). Саме на такі твори зорієнтована запропонована методика, яка включала три етапи формувального експерименту. Було розроблено відповідну систему експериментальних уроків, а саме:

- художнє вираження ідеї гуманізму, моральності, справедливості, природної рівності між людьми в картинах пекла і раю поеми “Енеїда” І. Котляревського;

- утвердження в ідеалізованих образах високих морально-етичних якостей простої людини в повісті “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненка;

- морально-етичні якості Яна Гуса в поемі Т. Шевченка “Єретик”;

- послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” як заповіт нащадкам;

- образ жінки-матері в поемі Т. Шевченка “Неофіти”;

- проблема братолюбства і єднання “доброзиждущих” в поезії Т.Шевченка “Молитва”;

- творча інтерпретація Т. Шевченком новозавітного сказання в поемі “Марія”;

- християнські моральні цінності в циклі “Давидові псалми”;

- змізернення людської душі у повісті І. Нечуя – Левицького “Кайдашева сім’я”;

- біблійна основа поеми “Мойсей” І. Франка;

- трагікомізм образу Пузиря в п’єсі І. Карпенка-Карого “Хазяїн”;

- біблійно – євангельська тема поеми “Одержима” Лесі Українки та інші.

Система експериментальних уроків доповнювалася відповідною системою письмових робіт.

Для того, щоб перевірити правильність застосованої методики, її результативність, а також, проаналізувавши показники, зробити необхідну корекцію навчально-виховної роботи, проводився проміжний зріз у тих же класах, що і констатувальний зріз. Проміжний зріз дав можливість простежити динаміку змін тих чи інших показників, показав напрями зосередження виховного впливу.

Першим із критеріїв результатів експерименту розглядався рівень сформованості уміння розуміти теоретичний зміст поняття “християнські моральні цінності”. Після проведення формувального експерименту за допомогою названих раніше методів виявилися наступні результати: уміння розуміти поняття “християнські моральні цінності” показали 71,5% старшокласників; часткове розуміння – 17,3% і слабке розуміння – 11,2%. У контрольних класах цей показник становить відповідно: 29,9%, 39,6%, 30,5%. Ці показники зафіксовані в діаграмі:

Початок експерименту Кінець експерименту

Контрольні класи Експериментальні класи

Аналіз результатів дослідного навчання свідчить, що в експериментальних класах значно зросла кількість старшокласників, які вибрали відповідні риси характеру, притаманні людині, що орієнтується в житті на християнські моральні цінності. Крім того, в експериментальних класах значно більша кількість учнів, що правильно визначає християнський моральний ідеал і прагне його наслідувати. Проте, порівнявши ці показники із загальною кількістю учнів, констатуємо, що в загальній кількості старшокласників це все ж таки недостатній відсоток. Такий результат закономірний, оскільки однієї, навіть цілеспрямованої роботи на уроках літератури, замало, щоб досягнути вагомого результату. В експериментальних класах значно зросла кількість учнів, яка визначила риси людини, що в житті орієнтується на християнські моральні цінності як свої власні. Так, порівняно з контрольними класами ця різниця коливається в межах 4% - 31%, тоді як в контрольних - не перевищує 1% - 3%. Крім того, педагогічне спостереження в експериментальних класах дало підстави зробити висновок, що в них значно поліпшились міжособистісні стосунки, ставлення до навчання, вчителів, загальна моральна атмосфера. Учні експериментальних класів й поза школою поводилися краще, позитивні зміни помітили батьки. Звичайно, про стійкі зміни в характері говорити зарано, але очевидна загальна тенденція серед старшокласників експериментальних класів поважати вчителів і своїх ровесників, бути добрішими, чеснішими, терплячішими, розсудливішими, тобто слідувати тим моральним якостям, які вони знають і вважають їм притаманними (хоч це не завжди об’єктивно). В експериментальних класах значно зросла кількість учнів, які невдоволені своїм характером і мають потребу самовдосконалення. Крім того, в цих же класах більше старшокласників, що роблять практичні кроки в цьому напрямі.

Аналіз даних експерименту свідчить, що за більшістю критеріїв і показників проведеного дослідження маємо позитивну динаміку в експериментальних класах порівняно з контрольними. Це підтверджує ефективність здійсненої роботи з формування у старшокласників християнських моральних цінностей на уроках української літератури. Спостерігається зростання рівнів володіння учнями понятійним апаратом; уміння на практиці використовувати свої знання на уроках української літератури; бажання і намагання жити, орієнтуючись на християнські моральні цінності; уміння знаходити необхідні риси характеру, властиві людям-носіям християнських моральних цінностей; уміння самовдосконалюватись.

Порівняльний аналіз результатів констатувального зрізу, проміжного зрізу, формувального експерименту відображений в таблиці 1. Визначення рівнів сформованості у старшокласників християнських моральних цінностей проводилося за тими ж критеріями, що й при констатувальному зрізі:

Таблиця 1.

Динаміка змін рівнів сформованості

християнських моральних цінностей на різних етапах формувального експерименту

 

Рівні сформованості християнських моральних цінностей |

Початок експерименту |

Проміжний зріз |

Кінець експерименту

КК

(192 уч.) | ЕК

(194 уч.) | КК

(192 уч.) |

ЕК

(194 уч.) | КК

(192 уч.) |

ЕК

(194 уч.)

К-сть |

%

К-сть | % |

К-сть | % |

К-сть | % |

К-сть | % |

К-сть | %

Низький | 66 | 34,4 | 70 | 36,1 | 67 | 34,9 | 69 | 35,6 | 61 | 31,8 | 37 | 19,1

Середній | 78 | 40,6 | 76 | 39,2 | 76 | 39,6 | 72 | 37,1 | 80 | 41,7 | 49 | 25,2

Високий | 48 | 25,0 | 48 | 24,7 | 49 | 25,5 | 53 | 27,3 | 51 | 26,5 | 108 | 55,7

Динаміка змін, отриманих в результаті формувального експерименту (таблиця 1), на практиці підтвердила теоретичне припущення про те, що запропонована методика сприяє формуванню в старшокласників християнських моральних цінностей, їхньому моральному самовдосконаленню, становленню як повноцінної особистості, збагаченню духовного світу школярів.

Узагальнення результатів наукового дослідження дає підстави зробити такі висновки:

1. Аналіз науково-методичної літератури з формування християнських


Сторінки: 1 2





Наступні 7 робіт по вашій темі:

Особливості органозберігаючих і відновно-реконструктивних операцій при раку гортані T3N0M0 в осіб похилого віку - Автореферат - 34 Стр.
ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ США В ЛОКАЛЬНИХ ВІЙНАХ І ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТАХ 1950–2000 рр. (історичний аспект) - Автореферат - 29 Стр.
Патогенетичне обґрунтування принципів етапного відновлювального лікування хворих на артроз (клініко-експериментальне дослідження) - Автореферат - 47 Стр.
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНОГО МИТА - Автореферат - 25 Стр.
Оптимізація стадії пробірної плавки при визначенні благородних металів у рудах та продуктах їх переробки - Автореферат - 26 Стр.
формування ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ стабільності гальмІвНих властивостей колісних машин при ПРОЕКТУВАННІ - Автореферат - 31 Стр.
РОЗРОБЛЕННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ СПОСОБУ ЕЛЕКТРОГІДРАВЛІЧНОЇ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ПРОЦЕСІВ ХАРЧОВИХ ВИРОБНИЦТВ - Автореферат - 24 Стр.