НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

ВОЗНЮК Василь Степанович

УДК 327.704.312

МІЖНАРОДНИЙ ТЕРОРИЗМ В СУЧАСНИХ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ СТРАТЕГІЯХ

Спеціальність 23.00.04 – Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Волинському інституті післядипломної педагогічної освіти

Науковий керівник: доктор політичних наук, професор

КАНЦЕЛЯРУК Борис Іванович,

Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, головний науковий співробітник відділу трансатлантичних досліджень.

Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професор

ТЕЛЕШУН Сергій Олександрович,

радник Президента України, професор кафедри теорії держави і права Національної Академії внутрішніх справ України;

кандидат історичних наук

КОВАЛЬЧУК Іван Анатолійович, доцент кафедри теорії та історії політичної науки Волинського державного університету імені Лесі Українки.

Провідна установа: Національний інститут стратегічних досліджень.

Захист відбудеться 14 червня 2005 року о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.176.02 в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, м. Київ,
вул. Леонтовича, 5.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 5.

Автореферат розісланий "06" травня 2005 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат політичних наук Сушко О.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження обумовлена масштабністю ескалації у світі міжнародного тероризму та особливостями боротьби з цим прикметним явищем нинішнього процесу глобалізації, який, вочевидь, став своєрідним каталізатором терористичних актів. Проблему міжнародного тероризму, таким чином, слід розглядати комплексно – у форматі, передосвім, "глобалізм – антиглобалізм" та "тероризм – антитероризм", тобто певною мірою як "виклик – відповідь". Концептуально важливо виходити з того, що власне явища глобалізму, так само як і тероризму, не є ознакою сьогодення: вони мають чималу історію і відповідні виміри, хоч переважно локального масштабу. Тим часом нині тероризм набув такого розмаху і резонансу, що дійсно за масштабом став планетарним, створивши загрозу цивілізаційному розвиткові. Означене актуалізувало потребу консолідування зусиль міжнародної спільноти на боротьбу з цією "чумою" двадцять першого століття.

Проте саме тут постає немало проблем, пов’язаних з відсутністю спільного, узгодженого підходу до оцінки цього суспільного феномену та, відповідно, з виробленням дійових механізмів подолання не лише наслідків терористичних актів, а перш за все – усунення причин їх скоєння. Перед політичною наукою, отже, постала необхідність пояснити сутність сукупних ціннісних настанов і орієнтацій, що відбивають імперативи процесу глобалізації і обумовлюють появу новітнього різновиду феномену тероризму – міжнародного. Важливо з’ясувати його місце в нинішньому стрімко глобалізуючому світі, фактичну рольову функцію через призму каталізуючого впливу на перебіг процесу інтегрування у глобалізаційному руслі.

Серйозні підстави для роздумів дає заява американців про те, що поточне століття пройде під знаком боротьби з тероризмом, стане тобто епохою антитероризму. Така постановка проблеми означає застосування традиційного підходу до її розв’язання: використання силових засобів боротьби, проте, як показує досвід чеченської, афганської та іракської воєн, це не лише не дає бажаного результату, а, навпаки, заганяє проблему вглиб. Отже, назріла потреба парадигмального переосмислення явища тероризму, ґрунтованого на сприйнятті і поясненні цього феномену на тлі закономірностей розвитку, а не випадковостей непередбачуваного процесу нинішніх глобалізаційних трансформувань.

З іншого боку, автор робить спробу дослідити міжнародний тероризм як явище, яке, крім певної рольової функції в системі міжнародних відносин, окремими політичними акторами використовується і як своєрідний механізм реалізації певної глобалізаційної стратегії, зокрема, всебічного поширення амбіційних гегемоністських устремлінь та утвердження західної системи цінностей в мусульманському світі.

Необхідність об’єктивно оцінити ситуацію, що склалася навколо проблеми тероризму, коли вона неоднозначно оцінюється як політиками, так і суспільствознавцями, актуалізована самим процесом пошуку світовою спільнотою ефективних безпекових варіантів свого розвитку.

Зв’язок дисертації з науковими програмами, планами і темами. Дослідження тематично пов’язане з планами теоретичних і прикладних наукових розробок Національного інституту проблем міжнародної безпеки та Інституту світової економіки і міжнародних відносин Національної Академії наук України ("Глобалізація процесів стратегії (1999-2000)", 0199, № 00099); кафедри політичних інститутів і процесів Волинського державного університету імені Лесі Українки та Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти.

В дослідженні поставлена мета: з’ясувати рольову функцію і місце феномену міжнародного тероризму в сучасних глобалізаційних стратегіях, зокрема США; виявити доктринальні особливості зовнішньополітичного курсу адміністрації президента Дж.Буша-молодшого в умовах антитерористичного світу; показати перспективи адаптування України до нинішніх геополітичних обставин.

Завдання дослідження обумовлені його зазначеною метою:

- визначити вплив явища міжнародного тероризму на глобалізаційні процеси сучасності;

- показати підходи зарубіжних і вітчизняних дослідників до тлумачення і обстоювання національних інтересів у зовнішній політиці;

- виробити і застосувати авторський концептуальний підхід до висвітлення теми, ґрунтований на осмисленні доктринальних особливостей зовнішньої політики адміністрації Дж.Буша-молодшого;

- дослідження проблеми базувати на творчому використанні методологічних положень теорії синергетики із застосуванням компаративістського, хронологічно-історичного та структурно-функціонального методів аналізу трьох рівнів виміру проблеми: національного, регіонального, глобального;

- виявити геополітичні імперативи Сполучених Штатів в антитерористичній кампанії;

- показати роль антитерористичної коаліції в нових геополітичних трансформуваннях;

- визначити перспективи адаптування України до умов "антитерористичного світу".

Об’єктом дослідження є "антитерористичний світ", тобто система міжнародних відносин, що почала формуватися після 11-го вересня 2001-го року.

Предметом дослідження є процес використання країнами Заходу феномену міжнародного тероризму для реалізації стратегічних імператив утвердження західних цінностей і, зокрема, парадигми американізму, за допомогою антитерористичних війн в Афганістані та Іраку.

Методологічні засади дослідження зумовлені власне постановкою теми, об’єктом, предметом та завданнями дисертації і ґрунтуються на теоретичних положеннях теорій системного вивчення міжнародних систем та застосуванні методів політологічного і міждисциплінарного аналізу відповідно до розгляду окремих аспектів теми. Так, в першому розділі автор послугувався здебільшого методом порівняльно-історичного аналізу, що дало можливість вийти на узагальнення номотетичного характеру. В другому і третьому розділах використано елементи структурно-функціонального аналізу складових (підсистем) зовнішньополітичного курсу офіційного Вашингтона в умовах адаптування, зокрема, до обставин, що склалися після подій 11-го вересня 2001-го року.

Наукова новизна дисертації визначається новаторською постановкою проблеми – спробою комплексного аналізу тенденцій "антитерористичного світу", політики провідних країн в умовах глобалізації та ескалації міжнародного тероризму і коротко зводиться до наступного:

- на концептуальному рівні досліджено явище антитероризму з погляду оцінки його не лише як лиховісного чинника загрози мирові та стабільним міжнародним відносинам, а й намагання використати його як привід для поглибленої інвазії західних цивілізаційних цінностей;

- застосовано системний політологічний підхід до розкриття теми, ґрунтований на положеннях теорії синергетики, що уможливило комплексне дослідження за допомогою різних методів аналізу;

- досліджено особливості зовнішньополітичної доктрини США через призму традиційного сприйняття Білим домом поняття "національні інтереси" та застосованих механізмів їхнього "узгодження" з довкіллям (в даному разі – це афганська та іракська війни);

- з’ясовано і пояснено спонукальні причини, що привели до необхідності узгодження геополітичної парадигми країн Заходу в умовах антитерористичної кампанії;

- здійснено спробу визначити національні інтереси України в контексті формування нового європейського та світового порядку;

- категорії "тероризм" і "антитероризм" розглянуто у їхньому співвідношенні з поняттями "національні інтереси США", "національні інтереси України", "антитерористичний світ", "система міжнародної безпеки";

- показано, що обраний адміністрацією президента Дж. Буша-молодшого спосіб відповіді на терористичні виклики виявився лише паліативом; нинішня світосистема не володіє ефективними механізмами захисту демократичних цінностей.

Теоретичне значення дисертації полягає в поглибленні методології дослідження явища міжнародного тероризму та існуючих тенденцій протистояння йому в контексті нинішніх глобалізаційних трансформувань.

Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості використання застосованого авторського підходу до оцінки і тлумачення феномену міжнародного тероризму і, особливо, способів боротьби з ним. Встановлена тенденція утвердження в мусульманському світі ідей американізму та імператив глобалізування планети загалом може знадобитися для подальшого системного дослідження явища антитероризму.

Апробація дослідження. Дисертація обговорена на засіданні відділу трансатлантичних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України (березень 2005 року). Основні положення, авторська концепція, отримані наукові результати у січні 2005 року були предметом обговорення на засіданні вченої ради Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти; на Всеукраїнській конференції політологів та міжнародників "Стиль мислення у політиці: український вимір і світовий досвід" (м. Рівне, 19-21 жовтня 2003 р.); на регіональній науково-практичній конференції "Майбутнє України: проблеми та перспективи" (м. Рівне, 8 грудня 2003 р.); на щорічному науковому семінарі "Геополітичні домінанти країн ЦСЄ на початку ХХІ століття" (м. Рівне, 11-12 квітня 2005 р.).

Особливістю джерельної бази дослідження є наявність величезного масиву наукової і публіцистичної літератури, присвяченої тероризмові, в його історичних, політичних, юридично-правових, геополітичних, економічних, цивілізаційних, глобалізаційних та інших вимірах. Розбіжність думок та підходів до оцінки цього явища негативно позначається на його ідентифікації, необхідній для вироблення спільних ефективних методів та механізмів протидії. Особливо дається взнаки невизначеність в юридично-правовій сфері: законодавство майже кожної країни по-своєму класифікує поняття тероризму і, відповідно, так само визначає міру відповідальності за скоєння терористичних актів. Тим часом міжнародний тероризм ефективно використовує існуючу невизначеність в юридичному полі, уніфікація якого, як показують реалії, поки що досить проблематична.

В роботі використано наукові доробки як зарубіжних дослідників (зокрема, В.Ангейєра, Д.Белла, Р.Бейснера, І.Валлерстайна, А.Гарфінкла, М.Гласіуса, С.Гука, П.Девіса, Б.Дженкінса, М.Келдора, А.Конте, С.Купчана, Д.Пайпса, В.Подгореця, Дж.Спеніера, Дж.Торопа, С.Хантінгтона, К.Хіршмана, Ю.Антоняна, С.Бєглова, А.Владимирова, М.Ільїна, В.Лапкіна, С.Ляхова, В.Максименка, В.Пантіна, Ф.Толіпова, В.Устинова, М.Чешкова), так і праці вітчизняних науковців, які переймаються проблематикою тероризму і антитероризму (в першу чергу, це В.Антипенко, О.Бардін, О.Бодрук, А.Веселовський, Я.Дашкевич, І.Дем’янчук, І.Дзюба, В.Ємельянов, Б.Канцелярук, В.Карасьов, І.Ковальчук, О.Левченко, В.Ліпкан, Ю.Марченко, П.Масляк, Д.Никифорчук, Ф.Рудич, В.Семиноженко, Г.Токаревський).

Особливо авторові дисертації прислужилися наукові доробки відомого політолога Сергія Телешуна, який пропонує оригінальні концептуальні підходи до оцінки явища тероризму, що можуть стати принципово значущими для перспективи формування такої підгалузі знання, як терорологія. Він стверджує, що тероризм з'являється там, де утворюються геополітичні порожнини, "гарячі точки", де суттєво ослаблено владу, неспроможну професійно реалізовувати інтереси громадян і яку ці громадяни не зацікавлені підтримувати, де не працюють міжнародні механізми політичного і правового регулювання розвитку суспільства.

В нашій постановці на дисертаційному рівні проблема не досліджувалась. Можна хіба що назвати роботу молодого науковця Михайла Руденка "Інформаційний чинник політики США і Росії щодо міжнародного тероризму", де автор принагідно торкається проблеми тероризму в контексті свого предмету дослідження.

Структурно дисертація складається зі вступу, трьох розділів з висновками до них, восьми підрозділів, висновків, списку використаних джерел (14 сторінок). Обсяг основного тексту – 177 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У ВСТУПІ обґрунтовується актуальність теми дослідження міжнародного тероризму в сучасних глобалізаційних стратегіях, способи політичного реагування США та їхніх союзників на злочинні терористичні дії; розкриваються об’єкт і предмет дослідження; завдання, наукова новизна отриманих результатів, їх апробація у виступах автора на науково-практичних конференціях і в публікаціях; структура роботи.

В першому розділі – "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМИ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ІМПЕРАТИВ" аналізуються теоретико-методологічні основи дослідження проблеми тероризму і антитероризму, розроблені зарубіжними і вітчизняними теоретиками. Зокрема, приділяється увага потребі термінологічної уніфікації таких базових понять, як "національні інтереси", "тероризм", "антитероризм", "антитерористичний світ", "антитерористична кампанія", оскільки наявна розмитість цих понять негативно позначається на виробленні спільної ефективної тактики захисту від терористичних дій. Так само це стосується й суттєвих розбіжностей у законодавчій базі різних країн щодо боротьби з тероризмом.

Якщо зважити на існуючі стереотипи оцінки явища тероризму, особливо у міжнародному вимірі, за його сутністю, формою, видом, мережею поширення, небезпекою використання досягнень сучасних технологій, то стає очевидним загалом лінійний підхід до його сприйняття як феномену сучасного глобалізаційного процесу. Адже при цьому випускається з уваги найсуттєвіше: справжні причини виникнення; спонукальні мотиви скоєння терактів; визначення його фактичної ролі у процесах розвитку, тобто з’ясування не лише деструктивних наслідків терористичних дій; співвідношення тероризму з такими суспільними явищами, як війни, кризи, конфлікти; зрештою, роль тероризму у формуванні нового світового порядку (використання його як засобу для досягнення певних геополітичних амбіцій).

Докладно сутність американської політики протидії терористичному свавіллю спробували дослідити російські аналітики С.Грачов, О.Колобов і А.Корнілов, однак ідеологічна заангажованість не дала можливості об'єктивно підійти до оцінки проблеми. Зосередження на висвітленні суб’єктивних чинників, що впливають на характер нинішнього міжнародного тероризму (антиглобалістський рух, поширення ТНК, активізація кримінальних транснаціональних структур; виникнення ісламського радикалізму, який ідеологічно "підживлює" міжнародний тероризм, що є відповідною реакцією на настирливу політику вестернізування мусульманського світу), унеможливило дослідження цього суспільного феномену в цілісному вимірі.

Звичайно міжнародний тероризм пов’язаний з контекстом процесів глобалізації, проте, думається, його витоки мають глибші виміри, зокрема, він спричинений:

- поглиблюваною диференціацією країн на бідні та багаті, внаслідок чого створюється підґрунтя для формування терористичного "інтернаціоналу" під зеленим прапором ісламу;

- регіональною нестабільністю, що провокує терористичні акти;

- інформаційною революцією, поширенням електронних ЗМІ, які використовуються як інструмент маніпулювання масовою свідомістю;

- загостренням суперечностей між існуючими системами цінностей – західною, яка виявляється далеко не універсальною, і системою ісламського світу, яка є певним альтернативним варіантом.

В антитерористичній кампанії Вашингтон продемонстрував традиційну політику подвійних стандартів, заявивши, що "боротьба зі світовим злом" буде тривалою, важкою і потребуватиме колективних зусиль світової спільноти, але він не має наміру при цьому переглядати існуючі традиції у глобальній економічній політиці та в геополітиці. Натомість адміністрація Дж. Буша орієнтується у зовнішній політиці на запити "американської вулиці" – показово покарати організаторів терористичної атаки на США, тобто продемонструвати ефективність силового методу боротьби з тероризмом, підтверджуючи тим самим своє глобальне лідерство.

Аналіз показує, що наявна розбіжність у поглядах дослідників на феномен антитероризму пояснюється суб’єктивістськими підходами, обумовленими традиційним одновимірним сприйняттям та відповідними ідеологічними нашаруваннями. Об’єктивний підхід до зазначеної проблеми передбачає парадигмальне переосмислення сприйняття та оцінки цього суспільного явища. Зокрема, йдеться про врахування геополітичних імператив антитерористичної кампанії.

В другому розділі "Глобалізаційні детермінанти національних інтересів США" досліджуються доктринальні засади стратегії зовнішньої політики Америки, зокрема, такий аспект, як співвідношення традиційного і ситуативного в її політиці, який в цілісному форматі (незважаючи на загалом ґрунтовне і всебічне опрацювання американської проблематики, в тому числі й українськими дослідниками) не розглядався. Можливо, причина в тім, що досі не існує загальноприйнятого концептуального підходу до висвітлення цієї проблеми, актуальність якої гальванізується процесами глобалізації.

Автор робить спробу проаналізувати ступінь впливу традиційного і ситуативного чинників на формування доктринальних засад американської безпекової політики через призму національних інтересів США. Зосередження уваги саме на безпековому аспекті зовнішньої політики Вашингтона пояснюється його домінантною роллю в політичній доктрині, яка базується на прагматичних імперативах створити і забезпечити сприятливі умови для реалізації ідеї американізму. Слід принагідно зазначити: в американському суспільстві не існує проблеми ідентифікації таких понять, як держава, нація, національні інтереси, демократичне суспільство, безпекові інтереси тощо. Наскільки це дисонує, скажімо, з українською дійсністю, зокрема, з нав’язуваними ідеями про зайвість державницької ідеології, або непотрібність для України сучасної зброї (бо з нею ніхто не збирається воювати), або про приреченість входження до євразійської орбіти, позаяк реальних альтернатив цьому ніби не існує і т. ін..

Поки попередня українська влада обирала "вектори розвитку", розвинуті суспільства продовжували нарощувати темпи розвитку, звичайно, інтегруючись при цьому, але на цивілізаційних засадах, що передбачає, передусім, обстоювання національних інтересів.

Історія американської зовнішньополітичної доктрини свідчить, що її пріоритетною складовою є експансіоністська політика на всіх етапах розвитку державності, причому під це завжди підводяться основоположні принципи відомої "Доктрини Монро". Доктринальна домінанта США – утверджувати у світі американізм за допомогою воєнного втручання певною мірою, можемо припустити, спричинила таке явище, як міжнародний тероризм (певною мірою через те, що слід брати до уваги й низку інших чинників). Для реалізації глобальної стратегії за межами своєї країни майже кожна адміністрація президентів США вносила відповідні корективи до системи пріоритетів, до яких в 1994 р. була віднесена й необхідність боротьби з тероризмом.

Ретроспективний огляд рольової участі силового чинника в реалізації американської стратегії досягнення, утвердження та зміцнення лідируючого становища у світі показує, що традиційно він є чи не основним механізмом дії (коли, звичайно, дипломатія виявляється безсилою), хоч застосовується кожного разу під різними ситуативними гаслами та зазвичай із залученням коаліційних сил (передусім, для надання воєнним операціям міжнародної значущості). Послідовні спроби американізувати країни і континенти під привабливою ініціативою поширити скрізь і захистити принципи демократії наражаються на серйозний спротив, у тому числі й у вигляді терористичних актів, внаслідок чого страждають не лише Сполучені Штати.

Президент Дж.Буш-молодший, як і чимало його попередників, робить ставку виключно на застосування воєнної сили, тобто, не відступає від традиційних доктринальних засад зовнішньої політики США. Афганська та іракська антитерористичні війни стали реальними механізмами реалізації національної стратегії. І хоч би як неоднозначно ці війни (за класифікацією – це нові типи війн) не оцінювалися світовою спільнотою, та й в самій Америці, доконаним залишається факт: Дж.Буш зігнорував існуючі міжнародні закони і норми, в тому числі й позицію Ради Безпеки ООН (мандата на ведення війни від якої він так і не отримав) і реалізував силовий аспект стратегії США в дещо сумнівній ситуації, сподіваючись тим самим зміцнити гегемонію Америки в нових геополітичних реаліях. Превентивні воєнні дії Вашингтона під коаліційною "парасолькою" стали традиційними аргументами подальшого утвердження на планеті ідеї американізму та формування нової конфігурації світового порядку за сценарієм і під контролем Сполучених Штатів. Щодо коаліційних сил, то, зрозуміло, що при цьому альянти керувалися різними спонукальними міркуваннями, однак ясно й те, що вони виявилися заручниками чужої експансіоністської стратегії.

Третій розділ "МІЖНАРОДНИЙ ТЕРОРИЗМ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ" присвячений дослідженню ролі і місця міжнародного тероризму в умовах процесу глобалізації та виявленню можливих тенденцій в реалізації традиційних домінант зовнішньополітичної стратегії офіційного Вашингтона у ситуації, що склалася після подій 11-го вересня 2001 року. Явище тероризму, з огляду на його складність і актуальність, на наш погляд, слід розглядати у форматі пізнавальної парадигми, запропонованої російським аналітиком М.Чешковим, яка ґрунтується на таких основних принципах: уявлення про глобальну спільність світу (світоцілісність), що відрізняється від своїх складових; сприйняття людства як інтегрального цілого, специфічного соціобіологічного утворення, яке існує в єдності зі світоцілісністю; виокремлення глобальної свідомості або світосвідомості, як дискурсу щодо цілісності світу та його частин, яка є складовою цілісності буття спільноти; визнання сучасної науки необхідною умовою нової світосвідомості, яка знімає протиставлення загальнолюдського і особливого, глобального і локального.

Предмет дослідження логічно можна вмістити в рамки новітніх опозиційних відносин: світова спільнота – тероризм; США – решта світу, оскільки саме в них нині відбуваються динамічні трансформаційні процеси, об’єктивно аналізувати котрі можна за допомогою теорії синергетики (моделей нелінійного розвитку) як методологічної основи пізнання явища тероризму. Масштабно розгорнута антитерористична кампанія засвідчила нагальну потребу пошуку адекватних моделей міжнародної безпеки у
XXI ст., однак водночас показала, наскільки це проблематично з огляду на неоднозначну реакцію світової спільноти на односторонні силові дії керівництва Білого дому.

Виходячи із ступеня загроз і масштабів поширення, міжнародний тероризм становить серйозний глобалізаційний виклик світовій спільноті, який в основному фокусується у форматі відносин Схід – Захід, які, як відомо, мають дихотомічний характер з давніх часів. Природу нинішнього конфлікту, що призвів до двох антитерористичних війн, неможливо збагнути без врахування традиційних форм самореалізації людини на Сході і Заході: філософсько-містичну східну та прагматично-егоїстичну західну, що є основною перепоною в досягненні взаєморозуміння, але не підставою для конфліктів, навіть на цивілізаційному рівні, як це намагаються кваліфікувати окремі дослідники. Проблема в тім, що Захід не бажає зрозуміти природу ісламського світу, настирливо нав’язуючи йому свої ціннісні орієнтири, що спричинює пошук механізмів спротиву переважаючій силі експансії з метою відстояти політико-правову систему мусульманської автентичної традиції, зберегти усталені віками духовні цінності.

Нинішній масштабний прояв міжнародного тероризму слід розцінювати як відповідну реакцію на динамічний процес глобалізації, зокрема, складний стан міжнародних відносин, геополітичні колізії, соціальний дисбаланс, науково-технічні досягнення, новітні інформаційні технології і т. ін. Водночас тероризм не можна вважати знаковим явищем поточного століття, оскільки немає достатньо підстав твердити, що він може визначально впливати на процес глобалізації. Отже, очевидно, він є однією із складових нинішнього динамічного поступу.

Тим часом, як показує аналіз, спрощене тлумачення цього явища відповідно позначається на об’єктивності його пізнання: нерідко затушовуються або ігноруються основні причини появи терористичного руху, натомість зосереджується увага лише на наслідках його проявів. Теоретичний стан розробки проблеми засвідчує необхідність переходу до якісно нової парадигми її сприйняття в цілісному форматі: "Причини – Передумови – Запобіжні заходи – Консенсус". Позиція ж арабського світу більш виваженіша, здебільшого ґрунтується на конструктивних підходах до розв’язання проблеми, що, принаймні, могло б стати відправним пунктом для перегляду основ політики Заходу щодо антитерористичної боротьби.

Події 11 вересня 2001 року засвідчили: існуюча система міжнародних відносин досягла свого лімінального рівня, і закономірно зазнала біфуркаційного вибуху, за яким почала розвиток вже за певними новими, складними та непередбачуваними аттракторами. Такими, по-перше, можна вважати спроби формування антитерористичної коаліції та всі колізії, пов'язані з цим; афганську і іракську антитерористичні війни – першу та другу фази антитерористичної кампанії.

Звичайно, не варто випускати з уваги й глобальні виміри наслідків трагічного вівторка: зміну загальної конфігурації системи міжнародних відносин; вплив на формування нових політичних та економічних центрів сили; істотне трансформування всієї системи міжнародної безпеки; ситуативне коригування світовими політичними акторами своїх зовнішньополітичних парадигм і т.д. При цьому слід зазначити специфічну прикметність цих глобальних трансформувань: їхній бурхливий розвиток в одних часових рамках, що створює додаткові труднощі, пов'язані з нечіткістю і непослідовністю самого перебігу процесу: все відбувається в якомусь аналогічному форматі ("накладання" фаз розвитку, тобто, їхня незавершеність, навіть хаотичність), що ускладнює можливість визначити основні, домінантні вектори розвитку, за якими можуть формуватися контури нової системи. Натомість ми є свідками появи нових аттракторів (фрагментація євроатлантичного блоку, консолідація ісламського світу, активізація євразійського вектора, так само – й східно-азійського). Це переконливо свідчить лише про те, що перша фаза кардинальних глобальних змін ще далеко не завершена, хоч можливо, вже й перейшла свій "рубікон", однак все залежатиме від того, які вектори ще можуть "втрутитися" в хід подій, тобто, наскільки вони можуть претендувати на роль визначальних для формування нової світосистеми.

В реалізації Вашингтоном стратегії глобального розширення своєрідним механізмом стали так звані "стабілізаційні заходи" в Іраку, які можна кваліфікувати як третю фазу антитерористичної кампанії. Можна вважати раціональним рішення нинішнього українського уряду взяти безпосередню участь в миротворчій місії у повоєнному Іраку: можливо, це історична нагода для перспектив входження до євроатлантичних структур. Серйозне коригування векторів зовнішньої політики України дає підстави для оптимістичних сподівань, що буде зроблено виважені кроки для того, щоб зовнішня політика нашої держави вийшла з традиційного формату лише ситуативного рефлексування на дії провідних потуг і стала справді українською.

ВИСНОВКИ

1. Феномен міжнародного тероризму безпосередньо пов’язаний з динамічним процесом глобалізації світу в різних її проявах, зокрема, з традиційною політикою країн Заходу нав’язувати мусульманському світові свої ціннісні орієнтири.

2. Застосований з ініціативи США традиційно силовий метод боротьби з тероризмом засвідчив нехтування ними міжнародно-правових норм, громадської позиції переважної частини світової спільноти, принципів демократії і прав людини; продемонстрував свою неадекватність, отже – безперспективність.

3. Світова спільнота виявилася не готовою для адекватної відповіді на виклики міжнародного тероризму. Натомість гасло боротьби з цим злом разом з тим прагматично використовується для утвердження геополітичних амбіцій, передусім США, при формуванні нової конфігурації світового порядку.

4. Стереотипні концептуальні підходи до оцінки явищ тероризму і антитероризму загалом спричинили їхнє спрощено однобічне висвітлення в науковій думці – оцінку головним чином у форматі констатації трагічності наслідків та осудження як явища. Потрібне, отже, кардинальне парадигмальне переосмислення цього феномену сучасності.

5. Історичний досвід боротьби з тероризмом показує, що альтернатив застосуванню воєнної сили не було знайдено; проблеми тероризму в силовий спосіб не були розв’язані, навпаки, частіше набували більшого загострення; сьогодні, як ніколи, актуалізувалась потреба пошуку адекватної антитерористичної парадигми.

6. Реакцію України на сучасні терористичні виклики можна вважати певною мірою адекватною: неприйняття суто воєнних методів боротьби та участь в миротворчих заходах в Іраку, з одного боку, засвідчують, що зовнішня політика Києва ґрунтується на цивілізованих принципах, а, з іншого, що це може стати сприятливою передумовою для перспектив розв’язання низки проблем українського державотворення.

ПУБЛІКАЦІЇ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вознюк В.С. Знаковий виклик цивілізаційному розвиткові? Монографія. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2004. – 104 с.

2. Вознюк В.С. Стратегічні дивіденди антитерористичної кампанії // Дослідження світової політики. Зб. наук. пр. / ред. Є.Є. Камінський. – К.: ІСЕМВ НАН України, 2002. – Вип. 21. – С. 199-205.

3. Вознюк В.С. Синдром "антитерористичного світу" // Дослідження світової політики. Зб. наук. пр. / ред. Є.Є. Камінський. – К.: ІСЕМВ НАН України, 2003. – Вип. 25. – С. 107-118.

4. Вознюк В.С. Америка і Україна у викликах сучасності // Дослідження світової політики. Зб. наук. пр. / ред. Є.Є. Камінський. – К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. – Вип. 28. – С. 213-225.

АНОТАЦІЯ

ВОЗНЮК Василь Степанович. Міжнародний тероризм в сучасних глобалізаційних стратегіях. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.04 – Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку. – Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. – Київ, 2005.

Дисертація є оригінальною спробою політологічного дослідження актуальної проблеми феномену тероризму в сучасних глобалізаційних стратегіях Заходу і, передусім, США. Робота ґрунтується на концептуальному авторському підході до оцінки явища тероризму у форматі глобалізаційного виміру тенденцій розвитку системи міжнародних відносин. Показано, що феномен тероризму, зокрема, пов’язаний з традиційною стратегією Заходу нав’язувати мусульманському світові свої ціннісні орієнтири. Світова спільнота виявилася не готовою для адекватної відповіді на виклики міжнародного тероризму. Натомість гасло боротьби з цим злом разом з тим використовується для утвердження геополітичних амбіцій, в першу чергу Америки, при формуванні нового світопорядку. Стереотипні концептуальні підходи до оцінки явища тероризму і антитероризму загалом спричинені їх спрощеним висвітленням в науковій думці. Реакцію України на терористичні виклики можна вважати певною мірою адекватною: неприйняття суто воєнних методів боротьби з цим суспільним злом та участь у миротворчих заходах в Іраку, з одного боку, засвідчують, що політика Києва ґрунтується на цивілізаційних принципах, а, з іншого, що це може стати передумовою для перспектив розв’язання низки проблем українського державотворення.

Ключові слова: тероризм, міжнародний тероризм, глобалізаційна стратегія, антитерористична кампанія, афганська війна, іракська війна, національні інтереси, глобалізаційні виклики, Україна.

АННОТАЦИЯ

ВОЗНЮК Василий Степанович. Международный терроризм в современных глобализационных стратегиях. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук по специальности 23.00.04 – Политические проблемы международных систем и глобального развития. – Институт мировой экономики и международных отношений НАН Украины. – Киев, 2005.

Диссертация представляет оригинальную попытку политологического исследования актуальной проблемы феномена терроризма в современных глобализационных стратегиях Запада и, прежде всего, США. Работа базируется на концептуальном авторском подходе к оценке явления терроризма в формате глобализационного измерения тенденций развития системы международных отношений. Показано, что феномен терроризма, в частности, связан с традиционной стратегией Запада навязывать мусульманскому миру свои ценностные ориентиры. Мировое сообщество оказалось не готовым к адекватному ответу на вызовы международного терроризма. Лозунг борьбы с этим злом вместе с тем используется для достижения геополитических амбиций, прежде всего Америки, при формировании нового мирового порядка.

Стереотипные концептуальные подходы к оценке явлений терроризма и антитерроризма в общем обусловили их упрощенное толкование в научной мысли – главным образом констатации трагичности последствий и обсуждения как явления. Необходимо, таким образом, кардинальное переосмысление этого феномена на парадигмальном уровне.

Исторический опыт борьбы с терроризмом свидетельствует, что альтернатив применению военной силы не было найдено; проблемы терроризма силовым способом не решались, наоборот, приводили к новым обострениям; сегодня, как никогда, актуализировалась необходимость поиска адекватной антитеррористической парадигмы.

Реакцию Украины на нынешние террористические вызовы можно считать, в известной степени, адекватной: неприятие сугубо военных методов борьбы с этим злом и участие в миротворческих мероприятиях в Ираке, с одной стороны, показывает, что внешняя политика Киева базируется на цивилизованных принципах, а, с другой, что это может послужить своеобразной предпосылкой для перспектив решения приоритетных задач становления украинской государственности.

Ключевые слова: терроризм, международный терроризм, глобализационная стратегия, антитеррористическая кампания, афганская война, иракская война, национальные интересы, глобализационные вызовы, Украина.

SUMMARY

Vozniuk Vasil Stepanovich. International terrorism in modern globalised strategies. – Manuscript.

The dissertation for receiving scientific degree of the political sciences candidate on speciality 23.00.04 – political problems of international systems and global development. World economics and International Relations Institute.

The dissertation is an original effort of present day political research problem: terrorism phenomenon in modern globalised strategies of the West and, first of all, the USA. The work is based on the author's conceptual approach to appreciation of terrorism phenomenon on the level of globalised tendencies of international relations system development. It is shown that this phenomenon, in particular, is connected with the traditional strategy of the West to thrust its value patterns to Islam. The world public appeared not to be ready for adequate answer the international terrorism challenge. Instead of it the struggle slogan against this evil is at the same time used for assertion geopolitical ambitions, and first of all, of the USA, while forming a new worldorder. The stereotype conceptual approaches to appreciation of terrorism phenomenon and antiterrorism in general led to their simplifies elucidation in the scientific thought. Ukraine's reaction on terrorism challenge may be considered as adequate: rejection of military methods of struggle with this social evil, the participation in peacemaking actions in Iraq, on the one side it is testified the Kyiv policy is based on the civilized principles, and on the other side, it may become the precondition for further solving problems of the Ukrainian state forming.

Key words: terrorism, international terrorism, globalised strategy, antiterrorist campaign, afphanistan war, iraq war, national interests, globalised challenge, Ukraine.

Підписано до друку 21.04.2005 р. Формат 60х90 1/16. Папір офсетний. Друк офсетний.

Автор. арк. 0,8. Тираж 100 екз. Замовлення № 2349.

Віддруковано з оригіналів.

Видавництво ВАТ "Волинська обласна друкарня"

43010 м. Луцьк, пр. Волі, 27, тел. 4-25-07.

Свідоцтво Держкомінформу України ДК № 1350 від 13.05.2003 р.