ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. І. І. МЕЧНИКОВА

УДК 802.0-73

ФІЛІПЧИК Ольга Йосипівна

СИНТАКСИЧНІ ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ ОБРАЗУ

(на матеріалі сучасної американської поезії)

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Одеса – 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі романо-германських мов Херсонського державного університету.

Науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент Бєлєхова Лариса Іванівна, Херсонський державний педагогічний університет, доцент кафедри романо-германських мов

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Швачко Світлана Олексіївна, Сумський державний університет, завідувач кафедри перекладу

кандидат філологічних наук, доцент Завгородня Марія Борисівна, Одеський державний університет ім. І. І. Мечникова, доцент кафедри лексикології та стилістики англійської мови

Провідна установа – Ужгородський державний університет

Захист відбудеться “30“ березня 2000 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.41.051.02 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Одеському державному університеті ім. І. І. Мечникова (65058 Одеса, Французький бульвар, 24/26, аудиторія 91).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці університету

(65057, Одеса, вул. Преображенська, 24)

Автореферат розісланий “29“ лютого 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доц. Черноіваненко Є. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована робота виконана в руслі когнітивного напрямку вивчення словесного поетичного образу, де образ розглядається як двоаспектне явище, яке містить у собі концептуальний та мовний плани існування.

Актуальність обраної теми визначається загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на розгляд мовних одиниць з урахуванням того, які структури людського знання вони репрезентують, які ментальні процеси покладено в основу мовної номінації, а також вибухом лінгво-когнітивного інтересу до поетичних тропів у зв’язку з появою робіт з концептуальної метафори та метонімії. Звернення до проблеми образної структури поетичного тексту видається актуальним і своєчасним з огляду на пожвавлення інтересу до поетичних текстів, зокрема до американської поезії. Зміна лінгвістичної парадигми потребує нового погляду на природу поетичного образу, нового підходу до опису його структури. Нова парадигма лінгвістичних досліджень прагне відповіді на питання про лінгво-когнітивну сутність мовних явищ. Актуальність дослідження також зумовлена пошуком нових шляхів аналізу мовної структури образу та виявлення особливостей синтаксичних засобів створення образу у віршованих текстах сучасної американської поезії.

Тема дисертації входить до плану науково-дослідної роботи кафедри романо-германських мов Херсонського державного педагогічного університету і є складовою частиною комплексної теми кафедри “Когнітивна концепція словесного поетичного образу”.

Об’єктом дослідження є словесні поетичні образи віршованих текстів сучасної американської поезії. Віршована мова, її образність завжди були у центрі уваги філологів та лінгвістів. Проте досі не існує вичерпної теорії образу як лінгвістичної категорії. Концептуально образ являє собою триєдність визначального поняття (X), визначаючого поняття (Y) та підстави для порівняння перших двох (Z). Лінгвістична сторона образу відтворюється за допомогою синтаксичної конструкції, яка побудована за певними логіко-синтаксичними законами, що відбивають сутність концептуальної структури образу.

Предметом дослідження є логіко-синтаксичні відносини між елементами образу та мовні засоби їх відтворення у віршованих текстах.

Мета дисертаційного дослідження полягає у вивченні та систематизації різноманітних синтаксичних конструкцій, у контексті яких розгортається словесний образ.

Аналіз словесного поетичного образу було проведено на рівні логіко-лінгвістичних механізмів його формування та засобів їх об’єктивації у віршованих текстах.

Найголовнішими завданнями у відповідності до мети дослідження є:

- виявлення різноманітних типів асоціацій між зіставленими в образі поняттями (асоціації за предметом, ознакою та дією);

- класифікація словесних поетичних образів відповідно до зазначених типів асоціацій;

- виявлення конкретних логічних типів відносин між зіставленими в образі поняттями;

- виявлення і систематизація ряду синтакичних конструкцій, які втілюють той чи інший тип відносин між зіставленими поняттями;

- визначення особливостей синтаксичних конструкцій, в контексті яких реалізується словесний поетичний образ, у порівнянні з ідентичними конструкціями нехудожньої мови.

Головна мета і завдання дослідження визначили використання таких методів: індуктивного та дедуктивного методів дослідження, описово-аналітичного, методу компонентного аналізу, дефініційного аналізу, компаративного аналізу, контекстуального семантико-стилістичного аналізу, методу кількісного аналізу.

Матеріалом дослідження є 5000 словесних образів сучасної американської поезії, відібраних шляхом суцільної вибірки із творів 73 поетів. В цілому було проаналізовано більше 20000 сторінок текстів.

Наукова новизна: використання концептуального аналізу та метафрейму обробки інформації (С. А. Жаботинська) дали змогу виділити 17 логіко-синтаксичних схем, які відображають мовну структуру словесного поетичного образу, замість традиційної “ X is likeY on the ground of Z”. У роботі аналізується взаємозв’язок між логічними відносинами та відповідними синтаксичними відносинами, які, в свою чергу, втілюються в певних синтаксичних конструкціях. Визначені синтаксичні конструкції, які є мовними засобами втілення художнього образу, подано у вигляді поля, де ядро формують конструкції з семантикою тотожності зіставлених понять, а периферію – конструкції з семантикою належності якостей / здібностей визначаючого поняття визначальному. Периферія спрямована до ядра поля у тому сенсі, що найменш частотні синтаксичні конструкції набувають більшої частоти використання як найбільш експресивні синтаксичні засоби втілення художнього образу.

Новим є трактування підстави для порівняння як індикатора того чи іншого типу відносин між зіставленими поняттями: по наявності / відсутності підстави для порівняння взаємозв’язок зіставлених понять можна віднести до того чи іншого логічного типу відносин між об’єктами реального світу, наприклад, до тотожності, подібності чи належності.

Теоретичне значення дисертації полягає у системному описі синтаксичної структури образу, у визначенні взаємодії між логіко-синтаксичними відносинами компонентів образу та засобами їх синтаксичної побудови. В роботі вперше запропоновано новий підхід до вивчення традиційних елементів стилістичного аналізу – метафори, порівняння, епітету, які мають відповідно одно- або двочастну структуру, трьохчастну і одночастну. Ці одиниці художнього відображення дійсності розглядаються на концептуальному рівні, де в основі кожного з цих явищ полягають когнітивні процеси уподібнення та ототожнення, які далі розчіплюються на рівні їх синтаксичного відображення.

Практична цінність роботи полягає у можливості використання отриманих результатів у курсі лекцій та семінарських занять зі стилістики англійської мови, у практиці викладання англійської мови на просунутих етапах її вивчення, на семінарських заняттях з інтерпретації художнього тексту, а також при написанні курсових та дипломних робіт.

Апробація дослідження: основні положення та результати роботи знайшли відображення в 6 публікаціях, а також у доповідях та повідомленнях на:

1) Всеукраїнській науково-теоретичній конференції «Поетика художнього тексту» (Київ-Херсон, 1996);

1) Міжнародній науковій конференції «Наследие М. М. Бахтина и проблемы развития диалогического мышления в современной культуре» (Донецьк, 1996);

1) IATEFL Ukrainian Third International Conference “English Language Teaching for the 21st Century in Ukraine” (Odesa, 1996);

1) Четвертій Всеукраїнській науковій конференції «Нові підходи до філології в вищій школі» (Запоріжжя, 1998).

Структура роботи. Дисертація (153 с.) має вступ, три розділи та заключну частину, список використаних джерел (15 с.) – 203 позиції, із них 41 іноземними мовами та додаток (49 с.).

У Вступі викладено мету та завдання роботи, обґрунтовано ії актуальність та теоретично-практичне значення, охарактеризовано фактичний матеріал та методи дослідження.

У Першому розділі, «Еволюція словесного поетичного образу як художньої категорії», подано огляд розвитку художнього образу у процесі його зародження та формування. У розділі ведеться про те, що образ існував споконвіку, але протягом різних епох вивчався то як засіб аналітично-риторичного доведення, як логічна категорія, відокремлена від художньої творчості, то лише як засіб почуттєвого сприймання дійсності, який втілювався у риторичних способах прикрашання мови. Образ містить у собі концептуальний та мовний плани існування. Концептуальна структура образу відповідає схемі «Х є Y». Мовна структура образу може бути подана за допомогою різноманітних синтаксичних конструкцій.

Другий розділ, «Лінгво-семантичний аспект словесного поетичного образу», присвячено вивченню мовної сутності образу. У розділі виведено 17 схем, які відображають логіко-синтаксичну будову образу. Відповідно означеним схемам визначено ряд синтаксичних конструкцій, які мають польову структуру з ядром і периферією. У розділі зроблено висновки щодо частотного використання конструкцій у віршованих текстах сучасної американської поезії.

У Третьому розділі, «Синтаксичні засоби створення образу», було проаналізовано та систематизовано синтаксичні конструкції, які втілюють образ. Визначено, що ідентичні конструкції в залежності від їх логіко-семантичного наповнення (X є Y) слугують створенню образів у художньому мовленні на відміну від нехудожнього.

В Заключній частині викладено основні результати дисертаційного дослідження, визначено його подальші перспективи.

Додаток містить у собі список джерел використаних як практичний матеріал дослідження, та більш 600 найяскравіших прикладів словесних поетичних образів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Характерною рисою останніх досліджень у галузі лінгвістики є розгляд мовних явищ у тісному зв’язку з пізнанням об’єктивної дійсності, свідомістю та мисленням. Образ як категорія свідомості здійснює взаємодію між реальним світом, людиною як суб’єктом пізнання дійсності та мовою як способом пізнання і засобом реалізації когнітивних процесів. Одним з матеріальних втілень образу є мистецтво.

У лінгвістиці загальноприйнятим є те, що художній (літературний) образ втілюється у словах та за допомогою слів. У роботі пропонується відрізняти:

1) Образ як уявне відображення дійсності, що сприймається.

1) Художній образ як вираження у художній формі загального у частковому, абстрактного у конкретному, почуттєво-відчутному вигляді.

1) Художній літературний образ як ідею художнього твору, кінцевий образ, який розгортається у процесі читання тексту і формується на основі словесних образів.

1) Словесний образ як мовну одиницю (слово або словосполучення), здатну нести образну інформацію, яка народжується внаслідок заміни одного поняття іншим або зіставлення двох гетерогенних рівнооб’ємних понять, які є складовими елементами визначеної мовної одиниці. Словесний образ є специфічною мовною одиницею художньої прози та поезії (= віршованих текстів).

Поняття «художній образ» є значно ширшим за поняття «словесний образ», але саме останнє є матеріальним проявом художнього образу.

Образ слід розуміти як єдність поняттєвої структури та її мовного відображення. Протягом історичного розвитку художньої творчості поняттєва структура образу залишається незмінною у вигляді схеми «Х є Y», проте його мовна структура еволюціонує від окремого слова до певної синтаксичної конструкції.

Концептуально образ являє собою триєдність визначального поняття (X), визначаючого поняття (Y) та підстави для порівняння перших двох (Z). Ці три компоненти є триєдністю, оскільки вони взаємоз’єднані у природі. При перенесенні на мовний рівень вищезазначені компоненти образу трансформуються за допомогою лексико-граматичних категорій, які містять у собі концепти сутності, якості, руху, кількості.

Як об’єкт лінгвістичного дослідження словесний поетичний образ являє собою словосполучення, в якому за допомогою слів прямо або опосередковано наведені зіставлені гетерогенні поняття, що формують семантичну єдність за рахунок взаємного зв’язку одне з одним. Цей взаємозв’язок здійснюється в мові за допомогою синтаксичних відносин та втілюється у вигляді синтаксичних конструкцій.

Відносини між зіставленими в образі об’єктами також можуть бути передані через лексичний покажчик їх взаємозв’язку – підставу для порівняння, яка виражає схожість зіставлених об'єктів за кольором: ...violets like red ash... , формою: ...a bugle and fiddles / ... round as the thick- / sided glasses... , розміром та кольором: ...The leaves are little yellow fish... та ін. Наявність підстави для порівняння у структурі образу забезпечує додаткову інформацію про характер взаємозв’язку зіставлених понять. Але часто підставу для порівняння виражено імпліцитно. Наприклад, у образі …the stars are junks carring lanterns… підставою для порівняння може бути і характер руху зображених об’єктів, і здатність світитися, і їх форма. При імпліцитній підставі для порівняння кожен читач визначає її суб’єктивно та підсвідомо, завдяки тому, що у структурі його свідомості уявлення про зіставлені об’єкти супроводжуються відомостями про їх суттєві та несуттєві ознаки.

Незалежно від того, як виражена підстава для порівняння у тексті – експліцитно чи імпліцитно – синтаксичний виразник взаємозв’язку зіставлених понять завжди є присутнім у вербальній структурі образу.

Якщо підстава для порівняння експлікується у тексті, вона виражається зо допомогою прикметників або дієприкметників. Якщо підставу виражено імпліцитно, то у тексті її також можуть репрезентувати іменники та дієслова.

Залежно від наявності / відсутності підстави для порівняння у мовній структурі образу взаємозв’язок зіставлених понять можна віднести до того чи іншого логічного типу відносин, існуючих між об’єктами реального світу. Аналіз фактичного матеріалу показав, що у словесних поетичних образах, в яких підстава для порівняння неексплікована, мається на увазі повна схожість зіставлених понять, тобто їх тотожність: ... The moon was a golden petal... Коли підставу для порівняння виражено експліцитно, тоді йдеться мова про схожість зіставлених понять відносно наведеної ознаки: ...little poems / Delicate as a flock of doves… Таким чином, лексичний покажчик взаємозв’язку зіставлених понять не є статичним структурним елементом словесного поетичного образу. У ході дослідження було з’ясовано одну із семантичних функцій підстави для порівняння, яка полягає у тому, що цей структурний компонент образу може діяти як лексичний виразник взаємозв’язку зіставлених понять, як покажчик певного типу логічних відносин між предметами.

Оскільки при зіставленні X та Y підстава для порівняння (Z) може варіювати, постійними параметрами в схемі X is Z like Y слід вважати Х, Y та їх взаємовідносини, які на мовному рівні виражаються різноманітними синтаксичними засобами.

Внаслідок цього, головними структурними компонентами словесного поетичного образу слід вважати: визначальне (X), визначаюче поняття (Y), підставу для порівняння (Z), виражені, як правило, іменними частинами мови, та взаємозв’язок репрезентованих у образі об’єктів дійсності, втілений у тій чи іншій синтаксичній конструкції.

Якщо розглядати поетичний текст як джерело інформації, то до нього може бути застосовано запропоновану С. А. Жаботинською (1996) гіпотетичну універсальну модель обробки інформації людським мисленням:

[[(стільки (такого (дещо існуючого)))щось робить]тут зараз]

Оскільки у словесному поетичному образі зіставляються два поняття, то, з одного боку, читач, відповідно схемі, отримує інформацію окремо про Х та окремо про Y, і, з другого боку, він отримує деяку сумарну інформацію, яка є інформацією про Х, зіставлений з Y.

Однією з характерних рис лірики є неексплікованість хронотопу; у зв’язку з цим відзначаємо, що інформативність ліричного тексту концентрується в основному навколо ядра вищезгаданої когнітивної моделі:

[(таке ( щось існуюче)) щось робить]

У словесному поетичному образі ми маємо: Х [(таке ( щось існуюче)) щось робить] і Y [(таке (щось існуюче)) щось робить], та взаємозв’язок зіставлених Х та Y, наведений за допомогою певної синтаксичної конструкції, може здійснюватися у трьох напрямках: Х та Y можуть бути зіставлені за предметом зіставлення (щось існуюче), за ознакою зіставлених предметів (таке), або за дією (щось робить), яку здійснюють зіставлені предмети.

Було визначено три типи аналогій, відповідно до яких проводиться асоціативний зв’язок між зіставленими поняттями:

1) аналогія за предметом, де Х асоціюється безпосередньо з Y;

1) аналогія за ознакою, де Х наведено як володіючий якостями Y;

1) аналогія за дією, де Х подано як здатний діяти, як Y.

Три сформовані групи названо відповідно «Предмет», «Ознака» та «Дія». Залежно від напрямку, в якому здійснюється аналогія між зіставленими поняттями, висвітлюється якась певна частина: у групі «Предмет» висунуто частину «щось існуюче (Х) – щось існуюче (Y)», у групі «Ознака» – частину «таке (Х) – таке (Y)», у групі «Дія» – частину «щось робить (Х) – щось робить (Y)».

У результаті аналізу словесних образів, що складають групу «Предмет», було виявлено, що тотожність створює ядро відносин, які поєднують зіставлені поняття в цих образах. Цей висновок, підкріплений матеріалом даного дослідження, узгоджується з тим фактом, що пряме ототожнення виявилось історично першою мовленнєвою формою втілення образу як категорії пізнання. Отже, ототожнення – це основоположна умова об’єднання двох понять у образ. Доказом цього є те, що тотожність вербально реалізується найбільшою різноманітністю (8 різновидів) синтаксичних конструкцій, що втілюють образ.

Кількісний аналіз образів групи «Предмет» показав, що подібність займає найближчий простір до ядра, що створюється тотожністю. Вербально подібність представлена трьома різновидами синтаксичних структур. Подібність може бути виражена за допомогою різних емфатичних конструкцій, а також за допомогою інших мовленнєвих засобів – таких лексичних одиниць як resemble, similar to, comparable to та інших.

Периферійне місце займає належність. Вона представлена лише однією синтаксичною структурою. Периферійна позиція говорить про найбільшу дистанцію між відносинами належності та відносинами тотожності. Однак, в основі синтаксичних конструкцій, що втілюють належність, також полягає модель X є Y. Саме тотожність визначального поняття (X), що виражається експліцитно, з незмінно імпліцитним визначаючим (Y) – людиною – дозволяє йому (Х) вступати з ним (Y) у відносини належності. Формально належність між визначальним поняттям та визначаючим складається завдяки тому, що визначальне поняття представлено не в повному обсязі, а через створюючі його семантичне поле соматизми, що експлікуються в тексті: ...when I kissed illusion’s face... Схематично позначимо це маленькою літерою «y»: X’s y

Синтаксичні конструкції, що найрідше використовуються в поезії, є неординарними синтаксичними засобами втілення реальних відносин між зіставленими в образі поняттями. Експресивність цих конструкцій забезпечена незбігом їх синтаксичної структури з семантичною. До них належить, наприклад, конструкція, яка відповідає семі X made / is of Y:

…Making for myself hokku / Of the moon and flowers and of the snow.

Наведений словесний поетичний образ реалізується у синтаксичній конструк-ції з постпозитивним означенням: hokku /Of the moon and flowers and of the snow,

де головний елемент – визначальне Х, залежний – визначаюче Y; відносно один до одного елементи конструкції знаходяться в атрибутивних відносинах.

Семантична структура наведеного словосполучення включає до свого складу сему «состояти із, бути із». Визначальне поняття включає до свого складу визначаюче як матеріал, з якого воно – визначальне – зроблено. «Hokku (a piece of poetry)» подано як створене з «moon, flowers, snow». Відмітимо, що в англійській мові схоже значення може бути передано за допомогою сполучника with (make with), але тоді у значенні з’явився б додатковий відтінок; тоді б малося на увазі, що «moon, flowers, snow» не єдині інгредієнти, за допомогою яких створено визначальне поняття «hokku». На відміну від make with словосполучення make of означає, що до складу «hokku» входять лише «moon, flowers, snow». Відносини двох зіставлених понять у цьому образі відрізняє від тотожності лише те, що вони є відносинами об’єкту та матеріалу, з якого було створено об’єкт. У процесі створення об’єкт набув якусь форму, яка є відмінною від форми матеріалу. Але визначальне – це абстрактне поняття (якщо мова не йде про поезію як про графічний текст), яке не має ніякої форми, окрім тієї, що була набута ним завдяки конкретному визначаючому поняттю. В такому разі відносини зіставлених понять можна розглядати як відносини тотожності, або як ті, що наближуються до тотожності. Таким чином, семантичну тотожність елементів у цьому словосполученні передано через синтаксичну залежність одного елемента від іншого, тобто семантичні і синтаксичні суб’єкти та предикати у даному випадку не збігаються, що забезпечує цій конструкції найвищу експресивність.

Групу «Ознака» складають словесні поетичні образи, в яких поняття зіставляються за своїми властивостями, якостями. Зіставлення в таких образах можна передати як «таке щось існуюче (Х) – таке щось існуюче (Y)», де основна увага фокусується на ознаках зіставлених понять, тобто «таке (Х) – таке (Y)».

Відмінною рисою таких образів є експліцитність ознаки порівняння Z у синтаксичному контексті реалізації образу: …the marble steps / White as her neck…

Для вираження подібності зіставлених понять, підстава для порівняння яких експлікується у тексті, використовується синтаксична порівняльна конструкція. Семантичним суб’єктом порівняльних конструкцій є не сам визначальний предмет, а його конкретна якість, ознака, за якою здійснюється зіставлення визначального та визначаючого.

Словесні поетичні образи, які складають групу «Ознака», відрізняються за ступенем подібності. Образи, що відповідають логічній схемі X (is) as Z as Y, демонструють більш сильну подібність, ніж образи, структура яких відповідає схемі X (is) Z as/like Y :

- ...your face is as fair as rain...

- ...wild narcissus / Soft and scented like your little breasts...

- ...my head / clean as a cored apple.

Найбільший ступінь подібності передається за допомогою синтаксичних порівняльних конструкцій, типу ...as...as... Семантика такої конструкції вказує на підсилення подібності за наведеною ознакою у порівнянні з компаративною конструкцією, де порівняння виражається через прийменник like / as.

Крім того, словесні поетичні образи, що складають групу «Ознака», відрізняються за ступенем інтенсивності ознаки Z. Фактичний матеріал дослідження показав, що словесні поетичні образи, які реалізуються у реченнях, що мають структуру порівняльної конструкції, можуть демонструвати зростання чи зменшення інтенсивності ознаки. Структуру таких образів можна передати як:

зростання – X is more Z(er) than Y:

- ...violets whiter than the inrush / of your own white surf

зменшення – X is less Z than Y:

- ...you are less beautiful than frost...

Градацію інтенсивності ознаки можна уявити за допомогою шкали:

X is less Z than Y X is Z like Y X is more Z(er) than Y

Як видно зі шкали, мовні засоби вираження зміни інтенсивності ознаки обмежуються ступенем порівняння прикметників. Це пояснюється тим фактом, що саме за допомогою ступеня порівняння може бути передане зіставлення двох гетерогенних понять. На відміну від неї найвищий ступінь інтенсивності ознаки використовується для порівняння одного об’єкта і деякої множини гомогенних об’єктів і не пов’язаний з зіставленням двох об’єктів.

Зростання / зменшення інтенсивності ознаки також може бути передане за допомогою інших мовних засобів. Наприклад, заперечний ступінь порівняння відображає зменшення інтенсивності ознаки до неградуйованого ступеня:

- …the first pear /…The yellow swarm / Was not more fleet than I…

Зростання інтенсивності ознаки може бути передане за допомогою заперечення:

-…not the gold that fastens your sandal, / …is as gold as this last year’s leaf…

Зростання інтенсивності ознаки передається різними емфатичними конструкціями:

-…the winter leaves / so golden in the sun-fire that even the wood-flowers / were dark…

-…Soft as the bed in the earth / … so soft? So smooth and so cool / Spring…

За допомогою запитальної конструкції може передаватися зростання інтенсивності ознаки визначального поняття:

-…Can honey distill such fragrance / as your bright hair…

Особливістю лірики є те, що у поетичних образах визначальне поняття Х, як правило, перевищує визначаюче Y, яке, в свою чергу, виступає як нормативний орієнтир для вимірювання загальної ознаки.

Словесні поетичні образи, в яких демонструється зменшення ознаки визначального поняття, обумовлені специфікою авторського повідомлення. В кількісному відношенні такі образи представляють меншість: модель X is less Z than Y зустрічається в 6 разів рідше ніж модель X is more Z (Zer) than Y, що говорить про потенційно велику експресивність та емоційність структур, які виражають зменшення ознаки зображуваного об’єкта.

У групі «Ознака» між зіставленими в образі поняттями домінують відносини подібності. Вони складають ядро усіх відносин, які втілюються словесними образами групи «Ознака».

Тяжіння конструкцій, які виражають подібність, до тотожності доводить наявність серед них таких конструкцій як X is as Z as Y. Інтенсифікація ознаки через подвійний сполучник …as… …as… зближує зіставлені поняття за рахунок тотожності експліцитної ознаки. Семантика такої конструкції розкриває зіставлені поняття як тотожні відносно вказаної ознаки.

Серед синтаксичних структур, що виражають подібність зіставлених понять, є ряд емфатичних структур, в яких використовуються різноманітні підсилювальні, заперечні частки, питальні форми. Чим ближче зіставлені поняття за ступенем інтенсивності ознаки одне до одного, тим ближче їх відносини до тотожності.

Групу «Дія» склали словесні поетичні образи, в яких зіставлені поняття є аналогічними за діями, які вони виконують. Використовуючи когнітивну модель, зіставлення у таких образах можна передати як «дещо існуюче (Х) щось робить – дещо існуюче (Y) щось робить», де головна увага фокусується навколо дій зіставлених об’єктів: «щось робить (Х) – щось робить (Y)».

Подібність складає ядро відносин, які втілюються образами групи «Дія»:

-…The letters squirmed like snakes…

-…A yellow leaf…/ Hops like a frog…

-…The morning breaks like a pomegranate / In a shiningcrack of red…

На периферії знаходяться образи, структура яких виражає відносини належності. В основі таких образів лежить тотожність визначального поняття (X) з імпліцитним визначаючим (Y). В цьому разі Y позначається не прямо, а через вказівку на притаманні йому дії, властивості і т. ін.:

-…the hours rise up putting off stars…

-…iris dabbled their feet…

Наявність образів, чиї зіставлені поняття знаходяться у відносинах належності за умови імпліцитного ототожнення X та Y, доводить, що в основі усіх образів лежить тотожність зіставлених понять. Пряме ототожнення експлікується у тексті за допомогою метафори (предикативна конструкція зі складним іменним присудком). В той же час, як показав фактичний матеріал, концептуальне ототожнення (X є Y), актуалізуючись у тексті, може приймати вигляд подібності (як в структурі X made / is of Y, в структурі X is as Z as Y) або вигляд належності (як в структурі y of X (X’s y) чи (Y’s) Z of X чи X does(y) smth.).

ВИСНОВКИ

Класифікація образів за асоціаціями полегшила виявлення ряду синтаксичних конструкцій , які є засобами вербальної маніфестації образу. Крім того, синтаксична конструкція відображає тип відносин між зіставленими в образі поняттями. Корелятами логічних відносин між поняттями виступають синтаксичні відносини, які реалізуються через певні синтаксичні зв’язки в певних синтаксичних конструкціях.

Під час дослідження були розроблені логіко-синтаксичні схеми, за допомогою яких були визначені відповідні їм синтаксичні конструкції:

X is Y; X:Y ; X-Y предикативна конструкція зі складним іменним присудком;

X has y of Y конструкція з дієсловом-предикатом have і наступним за ним прямим додатком;

X does(y) smth. предикативна конструкція (фінітна предикація);

X made/is of Y ; Y of X ; y of X (X’y) ; (Y’s) Z of X конструкція з постпозитивним означенням;

X, Y конструкція, ускладнена прислівниковим зворотом;

X, Y, конструкція, ускладнена прикладкою;

X, y / ,X, Y конструкція, ускладнена звертанням;

X and Y конструкція, ускладнена однорідними членами речення;

X-Y / Y-X складне слово;

Y-like X ; Y-Z X конструкція з препозитивним означенням;

X (is) like Y ; X (is (as)) Z as/like Y ; X is more Z (Zer) than Y ;

X is less Z than Y ; X does (acts) as/like Y порівняльна конструкція;

Ядро усіх відносин, що втілюються зіставленими поняттями образу, складає тотожність. Вона представлена найбільшою кількістю синтаксичних структур.

Структури, що представлені незначною кількістю словесних поетичних образів, є найбільш експресивними і застосовуються для оновлення образу.

На периферії перебуває тип відносин – належність, що є найбільш віддаленим від відносин тотожності. Цей тип є експресивною формою вираження концептуальної тотожності (X є Y). У залежності від групи, до якої належить той чи інший образ, що виражає належність між зіставленими в ньому поняттями, ототожнення здійснюється або між визначальним Х і частинами, які входять до імпліцитного визначаючого Y, або між визначальним Х і властивостями імпліцитного визначаючого Y, або між визначальним Х і фізичними здібностями, діями імпліцитного визначаючого Y.

В роботі було з’ясовано, що найбільшу кількість випадків складають словесні образи, де зіставлені поняття знаходяться у відносинах подібності. Це говорить про клішованість синтаксичних структур, що використовуються у поетичних текстах. Найменшу кількість прикладів складають словесні образи, зіставлені поняття яких пов’язані між собою відносинами належності. Це узгоджується з тим, що, у відповідності з матеріалом даного дослідження, належність виражається найменшою кількістю синтаксичних моделей. Тотожність, яка виражається найбільшою кількістю синтаксичних моделей, представлена словесними поетичними образами, кількість яких складає неповну третину словесних образів, що представляють подібність зіставлених об’єктів.

Отже, синтаксичні структури, що втілюють словесні образи, зіставлені поняття яких знаходяться одне з одним у відносинах тотожності, є найбільш експресивними та рідкісними синтаксичними засобами створення образу. Велика різноманітність синтаксичних моделей, які представляють тотожність зіставлених в образі понять, говорить про значний креативний потенціал цих засобів втілення образу.

У результаті аналізу концептуальної структури образу і вербальних засобів його об’єктивації у віршованих текстах було виявлено, що при стабільності структурних компонентів образу на концептуальному рівні його вербальна структура характеризується варіативністю складу елементів, що експлікуються у тексті. Згідно з вербальною конфігурацією експліцитних елементів словесні поетичні образи були розподілені по групах.

У процесі класифікації образів було виявлено, що їх вербальна структура в багатьох випадках зумовлена типом відносин, які об’єднують зіставлені в образі поняття. Особливості вербалізації окремого образу пов’язані з синтаксичною конфігурацією його структури, тому що саме через синтаксичні відносини і зв’язки втілюються логічні відносини між зіставленими поняттями. Під час дослідження було також виявлено, що одне й те ж саме логічне відношення може репрезентуватися за допомогою різних синтаксичних конструкцій.

Найбільш суттєвими результатами роботи є :

-

1)

1)

1)

-

-

I – аналогії між предметами,

II – аналогії між ознаками предметів,

III – аналогії між діями, які здійснюються зіставленими предметами.

Тип аналогії впливає на синтаксичне утворення словесного поетичного образу;

-

-

За матеріалами дослідження опубліковані такі статті:

1) Структура образа в поэзии Имажистов и роль её элементов в реализации коммуникативного и когнитивного аспектов текста //Таврiйський науковий вiсник. Вип. 1, Частина 3, Херсон: ХДСІ: 1996 – С. 588-589

1) Синтаксичний засiб ототожнення елементiв образу як спосiб реалiзацiї авторського повiдомлення. Роль синтаксичних конструкцiй у методицi викладання стилiстики //Метода. Збiрник наукових i методичних статей. Вип. 3, Київ: 1997 – С. 44-50

1) Syntactical means of image-creation //Таврiйський науковий вiсник. Вип. 3, Херсон: ХДСІ: 1998 – С. 168-171

1) Єдність комунікативного та когнітивного аспектів поетичного тексту //Південний архів. Збiрник наукових праць. Філологічні науки. Вип. ІІІ, Херсон: Айлант: 1999 – С. 28-34

1) Логико-семантическая модель “X есть Y” как обязательное ядро синтаксиче-ских средств создания образа //“Південний архів”. Збiрник наукових праць. Філологічні науки. Вип. ІV, Херсон: Айлант: 1999 – С. 112-119

1) Cинтаксические средства выражения тождественности сопоставляемых в образе понятий //Записки з романо-германської філології: Збірник наукових праць ф-ту ром.-герм. філології ОДУ. Вип. IV. – Одеса, 1999 – С. 141-150

АНОТАЦІЯ

Філіпчик О. Й. Синтаксичні засоби створення образу (на матеріалі сучасної американської поезії). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Одеський державний університет ім. І. І. Мечникова, Одеса, 2000

Дисертацію присвячено вивченню словесного поетичного образу як двоаспектного явища, яке містить у собі концептуальний та мовний плани існування.

В роботі запропоновано додати до загальноприйнятих структурних компонентів образу – визначального, визначаючого та підстави для порівняння – ще один, яким є логічні відносини між зіставленими в образі поняттями. Корелятами реальних відносин між об’єктами зіставлення є синтаксичні відносини, які в свою чергу втілюються у певних синтаксичних конструкціях. Синтаксична конструкція є мовним засобом об’єктивації словесного поетичного образу у віршованих текстах.

Синтаксична структура образу змінюється залежно від типу асоціації, за якою зіставляються об’єкти, та логічних відносин, які втілюються у словесному образі. У результаті дослідження були визначені 17 синтаксичних моделей, які є засобами синтаксичної побудови словесного поетичного образу у сучасній американській поезії.

Ключові слова: словесний поетичний образ, концептуальний та мовний плани існування образу, зіставлені поняття, синтаксична структура образу.

Филипчик О. И. Синтаксические средства создания образа (на материале современной американской поэзии). – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 – германские языки. – Одесский государственный университет им. И.И.Мечникова, Одесса, 2000

Диссертация посвящена изучению словесного поэтического образа как двуаспектного явления, обладающего концептуальным и вербальным планом выражения. На концептуальном уровне образ представляет собой триединство обозначаемого понятия, обозначающего понятия и основания для сравнения того и другого. Поскольку сопоставляемые в образе понятия, имеющие референтов в окружающей действительности, существуют в природе не обособленно, а во взаимосвязи друг с другом, представляется целесообразным к общепринятым структурным компонентам образа добавить ещё один – логические отношения между сопоставляемыми объектами. Коррелятами денотируемых в образе реальных отношений являются синтаксические отношения и связи, которые в свою очередь воплощаются в различных синтаксических конструкциях.

Необходимость включения логических отношений между сопоставляемыми понятиями в структурные компоненты образа обусловлена также языковой структурой образа. Независимо от эксплицируемых в тексте компонентов образа синтаксическая конструкция является статичным элементом языковой структуры образа. От образа к образу меняется синтаксическая структура его воплощения, что обусловлено реальными связями сопоставляемых в образе понятий. Синтаксическая конфигурация образа зависит и от типа ассоциации, по которым сопоставляются в образе понятия.

В ходе исследования были определены три типа ассоциаций: I – ассоциация по предмету, II – ассоциация по признаку и III – ассоциация по действию. В результате логико-лингвистического анализа формирования образа и способов его объективации в текстах современной американской поэзии были определены 17 синтаксических моделей, в контексте которых воплощается поэтический образ. Выявленные модели представляют собой диапазон синтаксических средств создания образа. К ним относятся: предикативные конструкции различной природы; конструкции с постпозитивным определением; конструкции, усложнённые причастным оборотом, приложением, обращением, однородными членами предложения; конструкции с препозитивным определением; сравнительные конструкции.

Ключевые слова: словесный поэтический образ, концептуальный и языковой планы существования образа, сопоставляемые понятия, синтаксическая структура образа.

Filipchick O. Syntactical means of image creation (on the material of modern American poetry). – Manuscript.

Thesis for a candidate degree in speciality 10.02.04 – Germanic languages. – Odesa State University, Odesa, 2000

The thesis deals with the poetic image as a bilateral phenomenon that consists of conceptual and linguistic planes. Traditionally the structure of image is considered to be of three elements – tenor, vehicle and ground of the comparison. In the thesis it is proposed to add one more structural component to the three known before, that is logical relation between the juxtaposed notions of the image. Correlates of the relations that exist between the objects depicted in the image are syntactical relations that in their turn are embodied in certain syntactical constructions. Syntactical construction is a linguistic means of image actualization in the texture of a poetic text.

Syntactical structure of the poetic image changes in connection with the analogy that is drawn between two juxtaposed notions of the image, and logical relations that are embodied in the image. As a result of the research there were determined 17 syntactical models that are syntactical means of image creation in the modern American poetry.

Key words: poetic image, conceptual and linguistic planes of image, juxtaposed notions, syntactical structure of the image.