Національна академія наук України

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

ЯКОВЕНКО ОЛЕНА ГРИГОРІВНА

УДК 024.5+ 025.6: 027.54

Організаційно-технологічні аспекти

використання інформаційних ресурсів

у наукових бібліотеках

(1918–2004 рр.)--

Спеціальність 07.00.08 – книгознавство,

бібліотекознавство, бібліографознавство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата історичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник

Павлуша Тетяна Петрівна, Національна бібліотека

України імені В. І. Вернадського, зав. відділу

наукової організації основного фонду.

Офіційні опоненти: доктор історичних наук,

професор

Боряк Геннадій Володимирович,

Державний комітет архівів України, голова.

кандидат історичних наук,

доцент

Виноградова Олена Борисівна,

Державна історична бібліотека України, директор.

Провідна установа Національний університет культури і мистецтв

Міністерства культури і мистецтв України,

кафедра бібліотекознавства та інформаційних ресурсів.

Захист відбудеться 28 квітня 2005 р. о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.165.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського за адресою: 03039, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3.

З дисертацією можна ознайомитися в читальному залі бібліотекознавчої літератури Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3.

Автореферат розіслано 25 березня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук А. О. Чекмарьов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження та стан розробленості проблеми. Серед обов’язків, покладених на бібліотеки як соціальні інститути, що забезпечують кумуляцію та загальнодоступність інформаційних ресурсів, одним із основних є надання користувачам доступу до бібліотечних фондів та довідково-інформаційних матеріалів і можливість користування ними згідно зі встановленими правилами. Забезпечення максимального рівня задоволення інформаційних, наукових і культурологічних потреб суспільства, сприяння збагаченню духовного потенціалу народу можливе за умов функціонування дієвої системи інформаційного забезпечення користувачів (СІЗК).

В історико-бібліотекознавчих дослідженнях практично не вирішувався комплекс питань, пов’язаних із необхідністю виокремлення СІЗК як самостійної системи та водночас підсистеми бібліотечної соціальної інституції, що включає ресурси, методику, організацію, технологію. Зміна концептуальних підходів до організації надання користувачам наукових бібліотек інформаційних послуг актуалізує теоретичний та практичний досвід Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ) з формування СІЗК з урахуванням особливостей її розвитку.

У НБУВ ця система формується від часу заснування установи (1918 р.) до новітнього періоду. Її основи закладено на організаційному етапі розвитку Бібліотеки. В подальші періоди вивчалися проблеми використання бібліотечно-інформаційних ресурсів (БІР), налагодження взаємозв’язків між структурними підрозділами книгозбірні з метою прийняття обгрунтованих управлінських рішень щодо коригування політики комплектування, збереження бібліотечних фондів та організації обслуговування користувачів.

На сучасному етапі розвитку НБУВ відбувається трансформація її традиційних форм бібліотечно-бібліографічного в комплексне бібліотечно-інформаційне обслуговування на основі використання новітніх інформаційних технологій, систем телекомунікаційного доступу до інформації, мережевої інтеграції БІР, технології міжбібліотечної взаємодії. В результаті Бібліотека перетворюється на інституцію відкритого типу з вільним доступом до інформації.

За цих умов сучасні працівники бібліотечно-інформаційної сфери повинні виконувати роль посередників між інформацією та користувачами, сприяти перетворенням у професійній діяльності та підвищенню рівня інформаційної культури користувачів.

Багатоаспектність проблеми зумовила появу значної кількості публікацій та бібліотекознавчих досліджень.

У 20-ті роки ХХ ст. у наукових працях Л. Ю. Биковського, В. І. Вернадського, С. П. Постернака, С. І. Рубінштейна висвітлювалися питання збирання, поповнення, збереження бібліотечних фондів. У публікаціях Д. А. Балики розглядалися проблеми вивчення інформаційних потреб читачів, процесу читання та книгокористування.

Наукове знання предмету дисертаційного дослідження збагатив історичний аналіз діяльності НБУВ у період 1918–1964 рр., здійснений Л. А. Дубровіною та О. С. Онищенком. Автори проаналізували передумови й концептуальні засади створення Бібліотеки, охарактеризували дії уряду та роль українських діячів з втілення ідеї національної книгозбірні, визначили основні напрями її діяльності.

Теоретичне осмислення досліджуваної проблеми розпочалося в першій половині 50-х рр. ХХ ст. (І. В. Вугман). Але найактивніше питання забезпечення користувачів БІР розглядали науковці та бібліотекарі-практики в 70-х рр., а особливо в 80-х рр. ХХ ст. Цю проблему обгрунтовано в монографіях  М. Я. Дворкіної, М. С. Карташова, Ю. М. Столярова, В. І. Терьошина, А. С. Чачко. Проводилися спеціальні наукові дослідження всесоюзного рівня. Практичний досвід діяльності наукових бібліотек із забезпечення користувачів БІР висвітлено в працях Р. С. Герасименко, А. В. Єрохової, А. Л. Кисельової, К. К. Слуцької, О. А. Соткіної та ін. Особливу увагу приділено визначенню ступеню використання бібліотечних фондів (Н. К. Коссаковська, І. П. Новицька, Т. П. Павленко), заповненню в них лакун (О. Ю. Капранова, В. К. Пурик, Н. М. Гудімова); задоволенню інформаційних запитів користувачів із залученням системи міжбібліотечного абонементу (В. П. Пироговська, М. І. Шелгунова); упередженню та скороченню кількості незадоволених запитів користувачів (М. А. Полякова, Л. П. Павлова, Н. З. Стародубова та ін.). Однак, питання понятійного апарату, класифікації причин та уніфікації обліку незадоволених інформаційних потреб користувачів ще до сьогодні залишаються дискусійними.

За останнє десятиліття ХХ ст. українське бібліотекознавство набуло власних традицій дослідження проблем формування та використання БІР (Л. М. Бєліна,  Т. П. Павлуша, Л. Г. Петрова, І. В. Сіра, М. С. Слободяник).

Вагомими для формування власної позиції дисертантки стали ідеї, викладені в працях Н. Ю. Каліберди, В. П. Ярощук (формування системи обслуговування читачів наукової бібліотеки); Т. В. Бугасової, Л. П. Карпової, А. А. Соляник (взаємозв’язок бібліотек та видавничих установ); Т. В. Добко, В. С. Бабича, В. І. Шелюбського (підвищення інформаційної культури користувачів); О. Г. Кириленка, Л. В. Ляшенко (професійна діяльність сучасного інформаційного працівника).

Суттєвими при визначенні тенденцій та перспективних напрямів розвитку СІЗК, що полягають у використанні новітніх інформаційних технологій, стали праці Н. Є. Кальонова, Л. Й. Костенка, Н. В. Кучіяка, І. А. Павлуші, Д. С. Солтона, Т. І. Французової, А. О. Чекмарьова.

Однак, в історичній ретроспективі та з позиції системного підходу СІЗК як предмет окремого історико-бібліотекознавчого дослідження в українському бібліотекознавстві не розглядалася.

Тобто, стан розробленості проблеми вимагає як теоретичного обгрунтування організаційно-технологічних аспектів використання БІР, так і розв’язання прикладних завдань забезпечення користувачів документами, інформацією, знаннями.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з основними напрямами науково-дослідної діяльності НБУВ за комплексною темою: “Технологія і організація формування і використання інформаційних ресурсів бібліотеки” (шифр теми: 1.1.00–04), затвердженою Постановою Бюро Відділення історії, філософії та права НАН України від 23.09.1999 р., протокол № 10, п. 1.

Об’єктом дослідження є організація й технологія використання інформаційних ресурсів у наукових бібліотеках.

Предмет дослідження – історія формування, сучасний стан та перспективні напрями розвитку СІЗК в умовах автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів; фактори, що впливають на ступінь використання БІР.

Методологія та методи дослідження. В основу дослідження покладено загальнонаукові принципи об’єктивності й історизму, закони соціокультурного розвитку суспільства. З метою забезпечення вірогідності основних результатів використано комплекс взаємодоповнювальних наукових методів: історико-бібліотекознавчий та історико-статистичний аналіз, моделювання, порівняльний, системний, адекватних меті й завданням дослідження. Узагальнення первинних матеріалів здійснено за допомогою статистичного групування. Використано методи джерелознавчого аналізу бібліотечних архівних документів.

Мета роботи – дослідження та розробка наукових засад організації й технології бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів.

Конкретизація вищезазначеної мети передбачає необхідність виокремити такі основні завдання:

·

·

·

·

·

·

·

Джерельна база дослідження складається з опублікованих та неопублікованих джерел інформації. Дисертантка послуговувалася друкованими виданнями з проблем забезпечення користувачів БІР (монографії, статті, тематичні збірки наукових праць, матеріали наукових конференцій тощо). Нею проаналізовано інформаційний масив статистичних матеріалів, організаційно-технологічної документації бібліотек. Значний масив документів, що становить джерельну базу дослідження, неопубліковано. Це, зокрема, архівні документи Інституту рукопису та Інституту бібліотекознавства НБУВ, планово-звітна документація науково-дослідної й бібліотечно-бібліографічної роботи НБУВ, науково-методичні документи.

Хронологічні межі дослідження (1918–2004 рр.) зумовлені періодом від часу заснування НБУВ до її перетворення на бібліотечно-інформаційний, науково-дослідний та культурно-просвітницький центр. З метою забезпечення спадкоємності історико-бібліотекознавчого аналізу й поглибленого вивчення питань використання БІР у дисертації здійснено історичний екскурс, що характеризує СІЗК на різних етапах розвитку книгозбірні.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

·

·

·

·

·

·

·

·

Теоретична значущість дисертаційного дослідження. Розглянуто питання наукового забезпечення організаційно-технологічних процесів виконання замовлень користувачів наукових бібліотек, бібліотекознавчого обгрунтування шляхів удосконалення СІЗК та приведення її у відповідність до зростаючих інформаційних потреб користувачів. Матеріали дослідження поглиблюють наукові уявлення про взаємодію інформаційного працівника й користувача в процесі надання бібліотечних послуг. У дисертації обгрунтовано теоретичні положення, що визначають перспективні напрями розвитку СІЗК наукових бібліотек.

Практичне значення роботи. Дисертанткою проведено моніторинг задоволених та незадоволених запитів користувачів на бібліотечні документи, що дало змогу впровадити в технологічні процеси бібліотечно-інформаційного обслуговування форми й методи обліку та аналізу використання БІР, уточнити класифікацію причин незадоволених запитів користувачів, запропонувати заходи з упередження та скорочення їх кількості, скоординувата діяльність структурних підрозділів НБУВ із забезпечення користувачів бібліотечними документами. Реалізуються елементи побудованої моделі автоматизованої технології документовидачі. Положення дисертаційної роботи щодо організації СБІЗ слугуватимуть основою для внесення структурних змін у наукових бібліотеках.

Результати дослідження враховано при розробці інструктивно-методичної документації установи, для впровадження в практику співпраці між Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського та Національною парламентською бібліотекою України в галузі формування, використання та забезпечення збереження документного фонду наукових бібліотек.

Основні положення й висновки дисертації використано спеціалістами для підготовки курсів лекцій з історії бібліотечної справи та бібліотекознавства у системі підготовки та підвищення кваліфікації бібліотечних фахівців.

Особистий внесок здобувача виявляється в самостійній розробці основних положень дослідження з проблем забезпечення користувачів БІР та обгрунтуванні необхідності їх вирішення з позиції системного підходу; в статистичному опрацюванні результатів моніторингу незадоволених запитів користувачів на бібліотечні документи та формуванні на його основі відповідних висновків та рекомендацій; у підготовці ряду науково-методичних матеріалів для користувачів та співробітників НБУВ; у моделюванні технологічного процесу виконання замовлень користувачів на документи з використанням інформаційних технологій; у розробці організаційних засад СБІЗ.

Публікації. Основні положення дисертації викладено в семи статтях (у т. ч. шість – одноосібні), що вийшли друком у тематичних збірках наукових праць.

Апробація роботи. Наукове дослідження здійснювалося дисертанткою впродовж 1998–2004 рр. Його результати оприлюднено на шести міжнародних наукових конференціях: “Проблеми вдосконалення каталогів наукових бібліотек” (Київ, 14–17 жовт., 1997 р.), “Інформаційна діяльність наукової бібліотеки” (Київ, 13–16 жовт., 1998 р.), “Бібліотечно-інформаційний сервіс” (Київ, 9–11 жовт., 2001 р.), “Професійний імідж бібліотекаря інформаційного суспільства” (Київ, 8–10 жовт., 2002 р.), “Інноваційна діяльність – стратегічний напрям розвитку наукових бібліотек” (Київ, 7–9 жовт., 2003 р.), “ Бібліотеки та інформаційні центри в системі наукового супроводу суспільних реформ” (Київ, 12–14 жовт., 2004 р.).

Структура дисертації підпорядкована логіці системного дослідження використання БІР у наукових бібліотеках у визначений історичний період. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних архівних та опублікованих джерел, що налічує 380 найменувань, одного додатку – “Кількість незадоволених запитів користувачів на бібліотечні документи”. Загальний обсяг дисертації – 210 сторінок, основний зміст викладено на 170 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність дослідження, проаналізовано ступінь розробленості теми, визначено зв’язок з науковими програмами, об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, розкрито наукову новизну й практичне значення дисертаційної роботи та подано відомості про апробацію і впровадження отриманих результатів.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади дослідження системи інформаційного забезпечення користувачів наукової бібліотеки” висвітлено історіографію питання та його сучасний стан, здійснено теоретичний аналіз опублікованих та неопублікованих джерел, який свідчить, що підгрунтя для розвитку СІЗК було закладено ще в період започаткування Національної бібліотеки України.

Окремі аспекти проблеми забезпечення читачів документами фахівці розглядали в першій половині 20-х років ХХ ст., що відбито в наукових працях Л. Ю. Биковського, В. І. Вернадського, С. П. Постернака та інших дослідників цього періоду.

Дисертантка доходить висновку, що теоретична розробка проблеми розпочалася в першій половині 50-х років ХХ ст. (І. В. Вугман, В. А. Раєвська). Однак, питання термінології залишаються дискусійними дотепер. Важливими для розробки теоретичних основ функціонування СІЗК виявилися наукові напрацювання з питань термінології таких бібліотекознавців, як А. Л. Кисельова, Т. П. Павлуша, Н. З. Стародубова, Ю. М. Столяров.

Для дослідження проблем забезпечення користувачів БІР суттєвого значення набуває трактування понять “відмова” та “незадоволений запит”, які принципово різняться між собою. Найкоректнішим вважаємо трактування “відмови” як відповіді на запит користувача, що містить мотивування неможливості надання йому фактично існуючого документу, для отримання якого не вимагається спеціального дозволу. Термін “незадоволені запити” змістовно охоплює загальний обсяг запитів на бібліотечні документи та інформаційні матеріали, в отриманні яких бібліотека відмовила користувачам.

Упродовж 70–80-х років ХХ ст. дискусійними залишалися також питання класифікації та уніфікації причин незадоволених запитів користувачів, що спричинило значні розбіжності в отриманні достовірних відомостей про ступінь використання бібліотечних документів у наукових бібліотеках різного відомчого підпорядкування. Ці проблеми вивчали А. П. Ареф’єва, О. І. Драган, Т. С. Зінькова, Л. Н. Первоушина, Н. З. Стародубова та ін.

У фаховій пресі цього періоду з’явилося чимало публікацій узагальнювального характеру щодо рівня задоволення інформаційних запитів користувачів, визначалися їх кількісні та якісні характеристики, висвітлювалися результати багатоаспектного аналізу причин незадоволених запитів користувачів. Найдокладніше їх проаналізовано в публікаціях М. М. Гасанової, Р. С. Герасименко, А. В. Єрохової, А. Л. Кисельової, К. К. Слуцької та ін., а також у спеціальних наукових дослідженнях всесоюзного рівня. Питання упередження та скорочення кількості незадоволених запитів користувачів вивчали Н. Є. Грибовська, Т. В. Павленко, М. А. Полякова, М. І. Шелгунова та ін.

Протягом останніх двох десятиріч ХХ ст. дослідженню окремих аспектів діяльності наукових бібліотек із забезпечення користувачів БІР приділяли увагу провідні українські та російські вчені – M. Я. Дворкіна, М. С. Карташов, Ю. М. Столяров, М. С. Слободяник, А. С. Чачко та ін.

Дослідженню ступеня використання бібліотечних документів, збільшення екземплярності видань підвищеного читацького попиту, заповнення лакун у бібліотечних фондах присвячено статті А. М. Капранової, Т. П. Павленко, В. К. Пурика. В працях Н. О. Гудімової, Н. А. Колосової, І. П. Новицької, Н. З. Стародубової проаналізовано вплив роботи з незадоволеними запитами користувачів на формування бібліотечних фондів.

Залежність діяльності наукових бібліотек із забезпечення користувачів БІР від діяльності видавничих, книготорговельних та книгорозповсюджувальних організацій розглянуто в публікаціях Т. В. Бугасової, Л. П. Карпової, І. І. Луніної, М. Скотта, А. А. Соляник. Економічний аспект проблеми висвітлено в працях Є. А. Ковчуго, Л. Г. Петрової, В. Г. Попроцької, В. В. Терно, А. С. Чачко; збереження та використання бібліотечних фондів – у публікаціях В. І. Кальченко, О. Р. Калашникова, Т. В. Соколова. Аналізу результатів анкетування, інтерв’ювання користувачів наукових бібліотек з питань задоволення їх інформаційних потреб присвячено публікації А. Г. Вейнберга, А. В. Єрохової, Н. К. Мотчук, Д. Ніколаса, С. В. Ратманової.

Період 90-х років ХХ ст. – початок ХХІ ст. позначений суттєвими змінами, зумовленими становленням незалежної України, посиленням ролі бібліотек як інформаційних центрів. Українське бібліотекознавство набуває власних традицій вивчення проблем забезпечення користувачів БІР. Цьому приділяють увагу такі фахівці, як Л. М. Бєліна, Т. В. Добко, Н. Ю. Каліберда, Т. М. Коваль, Л. В. Ляшенко, Т. П. Павлуша, І. В. Сіра та ін.

У зазначений період формуються якісно нові погляди на окреслену дисертанткою проблему в контексті системного підходу. Серед вітчизняних фундаментальних розробок, у яких запропоновано системний підхід до вирішення питань трансформації змісту та форм бібліотечної діяльності, надання бібліотечних послуг, виокремлюються праці В. О. Ільганаєвої, Л. Г. Петрової, М. С. Слободяника. Однак, дефініція “система інформаційного забезпечення користувачів” уперше вводиться до наукового обігу дисертанткою як самостійна система, а також як одна з підсистем бібліотечного соціального інституту, що включає ресурси, методику, організацію та технологію.

Аналіз сучасних історико-бібліотекознавчих досліджень і безпосередньої діяльності наукових бібліотек із забезпечення користувачів БІР дає можливість дійти висновку, що функціонування СІЗК зорієнтовано на активне впровадження засобів комп’ютеризації. Це підтверджується публікаціями О. В. Баркової, О. І. Жабіна, Н. Є. Кальонова, Л. Й. Костенка, Л. П. Павлової, І. А. Павлуші, А. О. Чекмарьова, С. А. Шеніної та ін.

Якісним змінам обслуговування користувачів на основі застосування інформаційних технологій (електронний каталог, штрихове кодування, бази даних на CD-ROM тощо) присвячено публікації А. В. Болотова, О. М. Василенко, П. С. Синициної, І. А. Чабан, Т. С. Чубукової. Питання розробки автоматизованої системи реєстрації документовидачі та створення відповідних робочих місць висвітлюють І. А. Скорикова, Л. Г. Стружецька, В. І. Шелюбський.

Проблеми підвищення інформаційної культури користувачів у зв’язку з переходом від традиційних форм та методів бібліотечно-бібліографічного обслуговування до надання необхідної інформації в автоматизованому режимі розглядають у своїх статтях В. С. Бабич, М. Я. Дворкіна, Т. В. Добко, Г. С. Єрохіна, Л. В. Ляшенко, О. В. Щербініна.

Отже, історіографія досліджуваного питання свідчить про доцільність поглибленого вивчення проблем забезпечення користувачів наукових бібліотек документами, інформацією, знаннями, висвітлення організаційно-технологічних аспектів використання БІР з позиції системного підходу.

У другому розділі “Становлення та розвиток системи інформаційного забезпечення користувачів НБУВ у період входження України до складу СРСР

(1918–1991 рр.)” на підставі аналізу архівних документів Інституту рукопису та Інституту бібліотекознавства НБУВ, спеціальних досліджень і опублікованих матеріалів, присвячених різним періодам та аспектам діяльності Бібліотеки, дисертанткою виокремлено вісім основних етапів формування та розвитку СІЗК.

Перший етап (1918–1923 рр.) – організаційний. Відбувається фундація установи, розробляються принципи діяльності та виникають перші її структурні утворення. В цей період книгозбірня проводить активну діяльність зі збирання документів, врятування книжкових колекцій та зібрань приватних, конфіскованих і націоналізованих бібліотек.

Другий етап (1924–1928 рр.) – період становлення Всенародної бібліотеки України як національної установи світового рівня, формування бібліотечного фонду, його організації та використання; закладання підгрунтя для розвитку всіх систем, що визначають організаційну структуру книгозбірні, в т. ч. СІЗК.

Третій етап (1929–1934 рр.) характеризується перетворенням книгозбірні в головну державну бібліотеку УРСР; формування бібліотечного фонду, його доукомплектування та запровадження нових методів роботи всіх структурних підрозділів бібліотеки, формується складна організаційна структура СІЗК.

Четвертий етап (1935–1941 рр.) позначений уніфікацією діяльності книгозбірні та її перетворенням в установу загального радянського типу. Встановлюється тісний зв’язок книгозбірні з читачами. Розробляються інструктивно-методичні засади СІЗК, узагальнюється набутий досвід діяльності з використання бібліотечних фондів.

П’ятий етап (1941–1948 рр.) – період Великої Вітчизняної війни, евакуації, повернення та відбудови Бібліотеки в повоєнний час – характеризується діяльністю співробітників книгозбірні, спрямованою на забезпечення збереження бібліотечних фондів в евакуації та під час нацистської окупації. Діяльність з використання бібліотечних документів відновлюється в період повоєнної реконструкції народного господарства.

Шостий етап (1949–1964 рр.) відзначається змінами в організації бібліотечного обслуговування, раціоналізація технологічного процесу виконання читацьких замовлень на бібліотечні документи. Проводяться заходи з упередження та скорочення кількості незадоволених читацьких запитів. Налагоджується тісний взаємозв’язок між структурними підрозділами.

Сьомий етап (1965–1973 рр.) – період реформування діяльності Бібліотеки, засад комплектування її фондів у зв’язку з підпорядкуванням книгозбірні Академії наук УРСР, що сприяє проведенню широкомасштабних бібліотекознавчих наукових досліджень, у т. ч. з проблем використання БІР.

Восьмий етап (1974–1991 рр.) відзначається поглибленням змісту наукової діяльності Бібліотеки. Виокремлюються основні напрями автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів, що створює можливість отримання інформації з використанням інформаційних технологій.

Виклад матеріалу в другому розділі хронологічно обмежується 1991 р., що пов’язано із завершенням періоду перебування України в складі СРСР. Дослідження історії становлення й розвитку СІЗК НБУВ впродовж розглянутого періоду дає підставу для висновку, що українські фахівці, як і бібліотечні спеціалісти інших союзних республік, набули значного досвіду у розв’язанні проблем забезпечення користувачів БІР. Однак, можливості висвітлення у фахових виданнях та оприлюднення результатів власних досліджень були досить обмеженими.

Третій розділ – “Сучасний стан та перспективні напрями розвитку системи інформаційного забезпечення користувачів наукових бібліотек” складається з чотирьох підрозділів. У першому – висвітлюється останній з виокремлених дисертанткою періодів (1992–2004 рр.), коли на розвиток СІЗК НБУВ впливають процеси розпаду радянської системи, становлення України як незалежної держави, формування ринкових відносин, інноваційні процеси в сфері надання бібліотечних послуг тощо.

На початку 90-х років ХХ ст. СІЗК повністю сформувалася як підсистема Бібліотеки, що являє собою інтегроване ціле щодо інших підсистем та одночасно має власну розгалужену багаторівневу структуру. Сучасна СІЗК складається із структурних підрозділів книгозбірні, які забезпечують комплектування, опрацювання, зберігання, збереження, репродуціювання документів, обслуговування й інформування користувачів.

У 1996 р. Бібліотеці повернуто статус національної. Відтоді розширюються її функції як зберігача й розповсюджувача національної та світової культури. Активізується міжнародна співпраця з країнами близького та далекого зарубіжжя. Відкривається вільний доступ до інформації з використанням засобів телекомунікаційного зв’язку. Будується нова інформаційно-функціональна модель системи бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів.

Дисертантка наголошує, що можливості подальшого вдосконалення діяльності НБУВ із забезпечення користувачів БІР з використанням традиційної технології майже вичерпано, якісно нового рівня обслуговування користувачів можливо досягти лише шляхом упровадження інформаційних технологій у бібліотечно-бібліографічні процеси та комплексного бібліотечно-інформаційного обслуговування в автоматизованому режимі.

У другому підрозділі здійснено аналіз наукових фундаментальних і прикладних досліджень НБУВ, проведених у 1992–2004 рр. у рамках відповідних наукових проектів, затверджених Президією НАН України.

Дисертанткою самостійно в рамках науково-дослідної теми “Формування і використання інформаційних ресурсів наукової бібліотеки: технологія та організація” проведено локальне дослідження з виявлення та практичної реалізації можливостей отримання в автоматизованому режимі параметрів, що характеризують незадоволені запити користувачів (1998). Первинними обліковими документами були читацькі замовлення з відповідями про місцезнаходження видань з фондів основного зберігання. Результати дослідження відображено в базі даних “Відповідь книгосховища”, що включала 9 основних полів: вид видання (книги, журнали); галузь науки (гуманітарні, технічні); автор; колективний автор; назва; рік видання; мова видання (українська, російська, інша); зміст відповіді (“за номером”, “за відділом”, “уточнити шифр”, “немає на місці”, “на виставці”, “полиця підвищеного попиту”, “в оправі”); категорія читача (науковець, фахівець, студент). Загальна кількість бібліографічних записів бази даних становить понад одну тис.

Узагальнення отриманих статистичних даних дало можливість виявити ряд закономірностей та взаємозв’язків між визначеними параметрами полів бази даних, що сприяє вдосконаленню формування фондів, коригуванню тематико-типологічного плану комплектування, відпрацюванню найоб’єктивніших норм екземплярності різних видів документів.

Дисертанткою було також проведено спільне локальне дослідження ступеню забезпечення користувачів НБУВ бібліотечними документами (2000), що дало можливість уточнити класифікацію причин незадоволених запитів користувачів, впровадити в практичну діяльність НБУВ методику обліку замовлень користувачів, відповідей, відмов та кількості виданих документів.

За результатами проведених у наукових бібліотеках України, зокрема в НБУВ, досліджень з проблем використання БІР розроблено відповідну інструктивно-методичну документацію, вдосконалено технологічні процеси забезпечення функціонування дієвої системи бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів на основі інтеграції традиційної та інформаційної технологій.

У третьому підрозділі визначено перспективні напрями розвитку СІЗК: надання користувачам різноманітної інформації з використанням ресурсів Інтернет, електронної доставки документів для віддалених абонентів, телекомунікаційне замовлення видань, корпоративні технології взаємодії з іншими бібліотечними установами та інформаційними центрами тощо.

Дисертанткою особисто розроблено концептуальну модель технологічного процесу виконання замовлень користувачів на бібліотечні документи на основі впровадження автоматизованої технології документовидачі. Зроблено висновок, що переваги її застосування полягають в економії часу як користувачів, так і співробітників; можливості оперативного отримання відомостей про місцезнаходження замовлених документів; автоматизованому контролі за термінами користування та кількістю виданих документів; можливості одержання статистичних даних з обслуговування користувачів; проведенні досліджень із використання БІР; ретроконверсії традиційних інформаційно-пошукових систем.

Відзначено, що впровадження цієї технології у практичну діяльність Бібліотеки передбачає створення автоматизованих робочих місць в обслуговуючих структурних підрозділах: у відділах обслуговування основними фондами, абонемента та МБА, на пунктах документовидачі з фондів спеціалізованих та галузевих відділів, підключених до локальної мережі НБУВ. Застосування інформаційних технологій потребує також розв’язання проблем організації й управління праці співробітників та підвищення інформаційної культури користувачів шляхом проведення інформаційного навчання.

У четвертому підрозділі дисертаційного дослідження доведено доцільність створення в Бібліотеці СБІЗ з метою проведення науково-аналітичної робота в галузі формування та використання БІР. Визначено головне завдання, основні напрями та принципи діяльності Служби; виокремлено її функції; запропоновано типову структуру СБІЗ у бібліотеці, котра може змінюватися залежно від специфіки конкретної бібліотечної установи. На виконання завдань Служби передбачається спрямувати зусилля трьох підрозділів: науково-дослідного, координаційного, консультування.

ВИСНОВКИ

1. Вивчено та проаналізовано теоретичні засади діяльності з інформаційного забезпечення користувачів; напрацювання науковців та бібліотекарів-практиків із проблем формування фондів наукових бібліотек різного відомчого підпорядкування, оптимізації технологічних процесів; сучасні погляди бібліотекознавців на ступінь використання БІР, організацію бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів на основі застосування традиційної та інформаційної технологій.

2. Розглянуто еволюцію термінології з досліджуваної проблеми, визначення понять “незадоволений запит”, “відмова”, “відповідь”. Залишається дискусійним питання розмежування дефініцій “незадоволений запит” та “відмова”. Узагальнення представлених у дисертаційному дослідженні їх визначень дає підставу для висновку, що одні науковці та бібліотекарі-практики

розглядають поняття “відмова” як самостійне і фактично ототожнюють його з “незадоволеним запитом”, інші – вважають складовою останнього.

На думку дисертантки, термін “незадоволений запит” змістовно охоплює загальний обсяг запитів на документи, в отриманні яких бібліотека відмовила користувачам; “відмовою” же вважається відповідь на запит користувача, що містить мотивування неможливості надання фактично існуючого видання, для отримання якого не вимагається особливого дозволу. У випадках зазначення місцезнаходження документа доцільним вбачається введення до наукового обігу поняття “відповідь”.

3. Відзначено, що діяльність наукових бібліотек із забезпечення користувачів БІР базується в основному на практичному підході до вирішення специфічних завдань конкретної бібліотечної установи; відсутня належна системність у розгляді організаційно-технологічних аспектів удосконалення СІЗК.

На підставі самостійного вивчення масиву незадоволених запитів користувачів на бібліотечні документи дисертанткою:–

з’ясовано об’єктивні та суб’єктивні фактори, що впливають на ступінь використання БІР користувачами та загальний розвиток СІЗК у наукових бібліотеках;–

детально охарактеризовано причини незадоволених запитів користувачів та обгрунтовано доцільність проведення систематичного обліку, багатоаспектного аналізу з метою прийняття заходів щодо скорочення та упередження їх кількості.

4. Розглянута дисертанткою СІЗК НБУВ являє собою динамічне утворення, що перебуває в постійному розвитку. Система функціонує під впливом зовнішніх факторів розвитку установи як соціального інституту й водночас залежить від завдань внутрішнього її вдосконалення.

Історичними чинниками, що вплинули на особливості формування СІЗК НБУВ дисертанткою визначено такі:

– створення НБУВ – науково-методичного центру системи наукових бібліотек – як результат активної діяльності її засновників у перші роки функціонування;–

формування розгалужених систем документопостачання, організації бібліотечних фондів та каталогів, бібліотечно-інформаційного обслуговування, що вимагало розв’язання проблем взаємодії всіх структурних підрозділів книгозбірні при забезпеченні користувачів БІР упродовж подальшого періоду її розвитку.

Дослідження історії формування СІЗК НБУВ у період 1918–2004 рр. дає підставу для висновку, що ступінь забезпечення користувачів БІР залежить від соціально-економічних та політичних умов у країні (як у період входження України до складу СРСР, так і за часів її незалежності); стану системи обслуговування користувачів на кожному з етапів суспільного розвитку; матеріально-технічної бази бібліотеки; узгодженої діяльності всіх структурних ланок книгозбірні; поєднання в процесі надання бібліотечних послуг традиційної та інформаційної технологій.

5. Виокремлено етапи формування й розвитку СІЗК НБУВ: 1918–1923 рр. – організаційний період, створення перших структурних підрозділів Бібліотеки; 1924–1928 рр. – надання доступу до бібліотечних фондів; 1929–1934 рр. – зміни в складі, змісті бібліотечних фондів, принципах його використання та пропаганди; 1935–1941 рр. – розробка методичних засад СІЗК, виявлення тісних зв’язків книгозбірні з читачами; 1941–1948 рр. – діяльність Бібліотеки в умовах Великої Вітчизняної війни та повоєнної реконструкції; 1949–1963 рр. – зміни в організації обслуговування читачів, раціоналізація технологічних процесів виконання читацьких замовлень на бібліотечні документи; 1964–1973 рр. – подальше вдосконалення форм та методів бібліотечної роботи; 1974–1991 рр. – механізація бібліотечних процесів, поглиблення змісту наукової та інформаційної діяльності Бібліотеки; 1992–2004 рр. – започаткування нової інформаційно-функціональної моделі системи бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів, повернення Бібліотеці статусу національної та розширення її соціальної ролі у відкритому суспільстві.

6. Відзначено, що входження України до складу СРСР протягом 1918– 1991 рр. до певної міри позитивно вплинуло на розвиток українського бібліотекознавства: створювалися умови для професійного спілкування українських фахівців з провідними спеціалістами Радянського Союзу; українські бібліотеки, як і бібліотечні установи інших союзних республік, мали можливість при дослідженні актуальних бібліотекознавчих питань користуватися розробленим найбільшими науковими бібліотеками країни методичним інструментарієм; результати досліджень, здійснених у різних регіонах колишнього СРСР, аналізувалися й узагальнювалися у фахових виданнях; проводилися комплексні всесоюзні дослідження, в яких українські фахівці набували необхідного досвіду проведення подальших самостійних досліджень.

Період 1992–2004 рр. позначений активізацією наукових досліджень в НБУВ. Проведення фундаментальних і прикладних досліджень з метою теоретичного, методичного й організаційного забезпечення функціонування наукової бібліотеки, формування її фонду, організації каталогів, бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів покладається на Інститут бібліотекознавства НБУВ. У дисертації представлено результати досліджень інформаційних запитів користувачів, у т. ч. проведених особисто дисертанткою, що здійснено в рамках наукових проектів, затверджених Президією НАН України.

7. Визначено шляхи вдосконалення СІЗК на засадах впровадження в практику роботи наукових бібліотек таких сучасних засобів комунікації як Інтернет, електронна доставка документів, штрихове кодування з метою максимального забезпечення користувачів БІР. Дисертанткою розроблено концептуальну модель автоматизованої технології документовидачі. Обгрунтовано необхідність активізації ролі працівників бібліотек як посередників між користувачем й інформацією; коригування організації бібліотечної праці, розширення та поглиблення професійних знань; забезпечення психологічного комфорту користувачів та співробітників в умовах сучасного бібліотечного середовища; визначення нових напрямів наукової та практичної діяльності Бібліотеки із забезпечення користувачів БІР.

8. Зроблено висновок, що науково-аналітична робота з формування та використання БІР повинна здійснюватися СБІЗ, головним завданням якої є координація діяльності структурних підрозділів наукової бібліотеки із забезпечення користувачів необхідною інформацією, документами, знаннями. Визначено мету, функції, напрями, принципи діяльності Служби, запропоновано організаційні заходи та її типову структуру.

Теоретичні, практичні надбання та висновки дисертантки відбито в наукових виданнях, оприлюднено на міжнародних наукових конференціях.

Основний зміст дисертації викладено в таких публікаціях автора:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

Яковенко О. Г. Організаційно-технологічні аспекти використання інформаційних ресурсів у наукових бібліотеках (1918–2004 рр.). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук із спеціальності 07.00.08 – книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. – Київ, 2005.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню проблем використання бібліотечно-інформаційних ресурсів у наукових бібліотеках (на прикладі НБУВ). Проаналізовано розвиток бібліотекознавчих уявлень про систему інформаційного забезпечення користувачів. Розглянуто організаційно-технологічні аспекти її формування в різні історичні періоди.

Проведено дослідження задоволених та незадоволених запитів користувачів на документи з бібліотечних фондів НБУВ. Визначено напрями бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів на основі впровадження інформаційних технологій. Запропоновано модель автоматизованої технології документовидачі. Розроблено теоретико-методологічні засади створення Служби бібліотечно-інформаційного забезпечення користувачів.

Ключові слова: наукова бібліотека, система інформаційного забезпечення користувачів, бібліотечно-інформаційне обслуговування, бібліотечно-інформаційні ресурси, інформаційні запити, інформаційна технологія, структура.

Яковенко Е. Г. Организационно-технологические аспекты использования информационных ресурсов в научных библиотеках (1918–2004 гг.). – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.08 – книговедение, библиотековедение, библиографоведение. Национальная библиотека Украины имени В. И. Вернадского. – Киев, 2005.

Диссертация посвящена комплексному изучению истории становления и развития системы информационного обеспечения пользователей (СИОП) научных библиотек (на примере НБУВ) с 1918 г. до новейшего периода.

Актуальность исследования обусловлена дискуссионностью основных терминологических понятий по избранной теме, недостаточным изучением специалистами с позиции системного подхода проблем обеспечения пользователей научных библиотек информационными ресурсами, необходимостью обобщения предыдущего исторического опыта относительно организационных и технологических аспектов предоставления пользователям документов, информации, знаний.

Содержание работы излагается в трёх разделах, первый из которых – “Теоретико-методологические основы исследования системы информационного обеспечения пользователей научной библиотеки” – посвящён анализу проблем использования библиотечно-информационных ресурсов, изложенных в трудах и выступлениях основателей НБУВ, современных украинских учёных – Л. А. Дубровиной, Л. И. Костенка, А. С. Онищенка, Т. П. Павлуши, Л. Г. Петровой, М. С. Слободяника, А. С. Чачко, представителей библиотечной науки ближнего и дальнего зарубежья: М. Я. Дворкиной, С. И. Карташова, Д. С. Солтона, Н. З. Стародубовой, Ю. Н. Столярова и др.

Во втором разделе диссертации “Становление и развитие системы информационного обеспечения пользователей НБУВ в период вхождения Украины в состав СССР (1918–1991 гг.)” на основе анализа многочисленных архивных материалов, которые хранятся в Институте библиотековедения и Институте рукописей НБУВ, специальных исследований и ряда опубликованных материалов, посвященных различным аспектам и периодам деятельности Библиотеки, автором в хронологической последовательности выделены основные этапы развития СИОП: 1918–1923 гг.; 1924–1928 гг.; 1929–1934 гг.; 1935–1941 гг.; 1941–1948 гг.; 1949–1964 гг.; 1965–1973 гг.; 1974–1991 гг.

Диссертантка делает вывод, что