Національний аграрний університет

ЗУБКО ОЛЕНА ГЕОРГІЇВНА

УДК: 632.7:595.762.12:639

УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ЗАСТОСУВАННЯ ТРИХОГРАМИ (HYMENOPTERA, TRICHOGRAMMATIDAE) ПРОТИ ЛИСТОКРУТОК (LEPIDOPTERA, TORTRICIDAE) ЯБЛУНЕВИХ САДІВ ПІВНІЧНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

16.00.10 – ентомологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

КИЇВ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - доктор сільскогоспарських наук, професор

Шелестова Валентина Сергіївна,

Національний аграрний університет, професор кафедри

інтегрованого захисту та карантину рослин

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук,

професор, член-кореспондент УААН,

лауреат премії ім. Л.П. Симиренка,

заслужений діяч науки і техніки,

Хоменко Іван Іванович,

Мліївський інститут садівництва

ім. Л.П. Симиренка УААН, науковий директор

кандидат сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник,

Лапа Олександр Михайлович,

ТОВ „Сингента”, науковий консультант

Провідна установа - Полтавська державна аграрна академія,

кафедра екології і ботаніки,

Міністерство аграрної політики України, м. Полтава

Захист дисертації відбудеться "27" травня 2005 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ - 41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус №3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ - 41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус №4, кімната 41

Автореферат розісланий " 21" квітня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Мороз М.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Орієнтація інтенсифікації садівництва на біобезпечність, ресурсоенергозбереження і рентабельність передбачає зниження пестицидного навантаження за рахунок біологізації систем захисту рослин від шкідливих організмів. З урахуванням сучасних агроекологічних вимог до систем інтегрованого захисту рослин набувають ваги технології контролю і оперативного регулювання чисельності шкідників, спрямовані на відновлення біоценотичної рівноваги агробіоценозів шляхом активізації природних популяцій ентомофагів і ентомопатогенів, застосування новітніх біологічних препаратів та сезонної колонізації зоофагів (Дрозда В.Ф., 1995, 2001).

У багатьох країнах світу одним з основних елементів біологічних та інтегрованих програм контролю чисельності комплексу лускокрилих шкідників є сезонна колонізація трихограми, яку застосовують на зернових, зернобобових, технічних та овочевих культурах, багаторічних травах, виноградниках, в плодових та лісових насадженнях, а також останнім часом у зерносховищах (Сорокина А.П., 1997, Фурсов В.Н., 2001, Smith S.M., 1996).

Широка варіабельність іноді досить суперечливих даних, отриманих дослідниками минулого століття як в експериментах, так і у використанні трихограми в польових умовах, визначає орієнтири для наукових досліджень, пов'язаних з критичною переоцінкою, перевіркою і удосконаленням процесів її розведення та застосування у виробництві. Значимість трихограми у захисті польових сільськогосподарських культур і недостатня вивченість її видового складу, особливостей розвитку в природі, прийомів та способів застосування проти листокруток в яблуневих насадженнях зумовили проведення наших досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є частиною державної науково-технічної програми (ДНТП) Національного аграрного університету: „Високоефективні технології і засоби захисту рослин” і є складовою наукової теми: „Розробити екологічні основи регуляції чисельності шкідників плодово-ягідних агробіоценозів, прийоми моделювання прогнозів їх чисельності і шкідливості в умовах Північного Лісостепу України” (державний реєстраційний номер 0196U013093).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було удосконалення технології застосування трихограми проти листокруток в промислових та присадибних яблуневих садах з урахуванням закономірностей розвитку ентомокомплексів на біоценотичному та популяційному рівнях під дією факторів навколишнього середовища.

Програмою досліджень передбачалося:

- визначити видовий склад та особливості динаміки льоту садових листокруток;

- встановити роль трихограми в ентомокомплексі саду;

- провести ідентифікацію видів роду Triсhogramma Westw. в яблуневих садах;

- уточнити особливості розвитку трихограми в природі;

- розробити технологію застосування трихограми в різних типах яблуневих насаджень, уточнити строки, кратність та норми її випуску;

- охарактеризувати ступінь впливу ряду хімічних, гормональних та біологічних препаратів на популяцію трихограми;

- удосконалити прийоми підвищення ефективності яйцеїда;

- визначити місце трихограми в інтегрованій системі захисту саду.

Об'єкт дослідження: яблунева плодожерка, інші садові листокрутки, трихограма.

Предмет дослідження: механізми регуляції шкідливості яблуневої плодожерки та комплексу інших листокруток у різних типах яблуневих садів; елементи біологізованої системи захисту саду.

Методи дослідження: лабораторні та польові дослідження біології, екології садових листокруток і трихограми, ефективності сучасних біологічних засобів і заходів зниження чисельності і шкідливості комплексу листокруток в яблуневих садах згідно з загальноприйнятими методиками.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах Північного Лісостепу України обґрунтована біологізована система заходів, спрямованих на зниження чисельності та шкідливості садових листокруток.

Досліджено в садах різного типу шкідливу й корисну ентомофауну. Встановлено суттєве зменшення чисельності бівольтинних видів садових листокруток, а також видів, які зимують у фазі яйця, з домінуванням моноциклічних. Частка видів роду Triсhogramma Westw. у загальному ентомокомплексі саду екстенсивного типу становить 2 %, інтенсивного типу – 1 %, серед корисної ентомофауни – 5-3 % відповідно; серед яйцеїдів трихограма займає домінуюче положення. Доведено, що в яблуневих садах поширені три види роду Triсhogramma Westw.: Tr. dendrolimi Mats., Tr. embryophagum Htg., Tr. pintoi Voeg., з яких переважає Тr. dendrolimi Mats. Простежена динаміка сезонного розвитку природних популяцій трихограми в агробіоценозах. Встановлені строки вильоту яйцеїда з місць зимівлі і час настання діапаузи восени. Активність трихограми в природі контролюється температурою та відносною вологістю повітря, що зумовлює в період з високою температурою (+32?С і вище) і відносно низькою вологістю повітря уповільнення розвитку і малу чисельність популяцій ентомофага, а також масову появу видів не на протязі всього періоду вегетації, як це вважалось до останнього часу, а тільки в кінці весни - на початку літа (травень - червень) та в кінці літа - на початку осені (серпень - вересень). З урахуванням літнього періоду уповільненого розвитку встановлено, що трихограма розвивається в природі в п?яти поколіннях. Охарактеризовані пошукова здатність трихограми в саду, вплив різних технологій вирощування яблуні на життєдіяльність яйцеїда. Визначена післядія частини сучасних хімічних (фунгіцидної й інсектицидної дії), гормональних та біологічних препаратів на популяцію трихограми.

Практична цінність роботи. Обґрунтована доцільність поєднаного застосування гормонального препарату Інсегару 25 WP з. п., бактеріального препарату лепідоциду зі спеціалізованим видом трихограми для обмеження чисельності і шкідливості яблуневої плодожерки, інших садових листокруток. Встановлено оптимальні строки, норми й кратність сезонної колонізації яйцеїда з врахуванням типу насадження та показників ЕПШ. Для

зменшення кількісних та якісних втрат урожаю виробництву пропонуються оптимальні строки використання біологічних засобів, які показали у дослідах високу ефективність. Запропоновану систему захисту яблуневих садів, з переважним використанням біологічних засобів впроваджено в науково-дослідно-виробничому агрокомбінаті „Пуща-Водиця” на площі 25 га.

Оптимізовано практичні рекомендації стосовно процедури збору та ідентифікації природних популяцій трихограми для біолабораторій.

Особистий внесок здобувача. Аналітичний огляд літератури, планування завдань, організація та проведення експериментів, спостережень, обліків, математична обробка дослідних даних; виробнича перевірка застосування трихограми у поєднані з біологічними препаратами, підготовка матеріалів до опублікування - виконані особисто дисертанткою.

Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертації і результати наукових досліджень доповідались і обговорювались: на засіданнях кафедри ентомології НАУ (2000-2003 рр.); наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів факультету захисту рослин (2002-2003 рр.); першій Всеукраїнській конференції молодих вчених-аграріїв (м. Київ, НАУ, 15-16 березня 2001 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції (м. Харків, 21-25 травня 2001 р.); на VI з'їзді Українського ентомологічного товариства (м. Біла Церква, 8-10 вересня 2003 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано п’ять наукових статей у фахових виданнях і тези чотирьох доповідей на конференціях та VI з’їзді Українського ентомологічного товариства.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота, об'ємом 177 сторінок комп’ютерного тексту, складається з вступу, 6 розділів, висновків, пропозицій виробництву, додатків; включає 24 таблиці і 24 рисунки, з яких 8 фотознімків. Список використаних джерел включає 301 найменування, в тому числі 62 іншомовні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Висвітлені питання видового різноманіття, особливостей біології та шкідливості садових листокруток в Україні. Критично розглянуті дані вітчизняних та іноземних науковців щодо видового складу, біології, екології, етології трихограми, її ефективності у агробіоценозах та способів застосування в інтегрованих системах захисту саду.

РОЗДІЛ 2. МІСЦЕ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальну частину роботи виконано в яблуневих насадженнях дослідного господарства (ДГ) „Гатне” Інституту землеробства УААН, ДГ „Новосілки” Інституту садівництва УААН, на ділянках колекції кормово-лікарських рослин ДГ „Чабани” Інституту землеробства УААН, на стаціонарних садових ділянках кафедри плодівництва і ділянках колекції ефіро-олійних культур кафедри овочівництва, у науково-навчально-виробничому центрі „Біозахист” НАУ.

Облік чисельності листокруток, їх шкідливості здійснювали за методиками Бичиної Т.І. (1978), Омелюти В.П. та ін. (1986). Динаміку льоту метеликів-самців листокруток вивчали за допомогою феромонних пасток типу „Атракон-А” (Матвієвський А.С.,1988). Шкідливу та корисну ентомофауну садів досліджували за методиками Лившиця І.З., Митрофанова В.І. (1984), Меліки Ж.Г., Зерової М.Д. та ін. (1990), виявлення видів трихограми - за методикою Фурсова В.Н., Сторожевої Н.А. (1990). Також трихограму виявляли систематичним (інтервал 5 днів) розвішуванням на деревах та нектароносах карток з щільного паперу розміром 4х12 см з наклеєними на них за допомогою 20 %-го цукрового розчину свіжовідкладеними яйцями зернової молі. Спостереження за динамікою сезонного розвитку трихограми в агробіоценозах проводили з моменту виходу імаго з трихограмованих яєць (навесні) до настання діапаузи (восени). Вид трихограми визначали після фіксування у рідині Фора-Берлезе екземплярів яйцеїда, користуючись визначником Сорокіної А.П. (1993). Перевірку визначення здійснив співробітник інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАНУ кандидат біологічних наук Фурсов В.М.

Токсичну дію частини сучасних хімічних (фунгіцидної й інсектицидної дії) гормональних та бактеріальних препаратів на трихограму визначали за методикою Гара К.А. (1963).

Апробацію біологізованої системи захисту яблуні проводили згідно з „Методическими рекомендациями по использованию биологических средств в защите плодового сада от вредителей и болезней” (1989). Ефективність трихограми визначали за методикою Шелестової В.С. (1969), хімічних, гормональних та біологічних препаратів за методиками, розробленими ІЗР УААН (Трибель С.О., Сігарьова Д.Д., Секун М.П. та ін., 2001).

Економічна ефективність обчислена за методикою Ченкіна А.Ф. (1968).

Математичну обробку даних проводили методом дисперсійного аналізу (Доспєхов Б.А.,1985).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

РОЗДІЛ 3. Видовий склад, динаміка чисельності садових листокруток, їх шкідливість

В яблуневих садах Північного Лісостепу України в 2001-2004 рр. були поширені 12 видів листокруток, 6 з яких незначної чисельності (табл.1). Найбільш численними виявились: яблунева плодожерка, плодова різнокольорова, підкорова, свинцевосмугаста, брунькова та сітчаста листокрутки, домінуючий вид - яблунева плодожерка.

Видовий та кількісний склад садових листокруток у роки досліджень змінювалися під впливом погодно-кліматичних умов року, типу яблуневого саду, системи захисту. Найбільше видове різноманіття спостерігали на яблуневих ділянках НАУ, що пояснюється відсутністю захисних заходів протягом багатьох років, близьким розташуванням лісу. У садах інтенсивного типу ДГ „Новосілки”, в результаті використання хімічних препаратів, кількість видів скоротилась до семи, а чисельність переважаючих підвищилась, у порівнянні з садами екстенсивного типу, за однакового пестицидного навантаження. В садах екстенсивного типу ДГ „Гатне”, де хімічні обробки обмежуються двома обприскуваннями (до і після цвітіння), виявлено 11 видів листокруток.

Порівняння очікуваної чисельності досліджуваних видів, розрахованої за рівнянням тренду, з фактичною підтвердило довгостроковий прогноз розмноження яблуневої плодожерки, свинцевосмугастої та підкорової листокруток, які характеризувались тенденцією до збільшення чисельності. Поступове зменшення чисельності всеїдної, вербової кривовусої, смородинової кривовусої, розанової, строкатозолотистої листокруток також відповідає даним довгострокового прогнозу.

Організація захисних заходів в яблуневих садах визначається, в першу чергу, особливостями розвитку домінуючого виду. Динаміка чисельності метеликів яблуневої плодожерки характеризується різкими спадами і підйомами інтенсивності. У період льоту метеликів першого покоління значні її підйоми відбулися 4 рази. В другому поколінні, через незначну його чисельність, чітко виражених підйомів інтенсивності льоту не спостерігали. Порівняння календарних строків динаміки льоту яблуневої плодожерки та домінуючих листокруток свідчить про збіг періодів їх масового льоту, що обумовлює можливість одночасного здійснення захисних заходів проти них.

Спостерігається незбіжність календарних строків розвитку яблуневої плодожерки та інших листокруток в яблуневих насадженнях різних типів – в інтенсивному саду літ метеликів першого покоління розпочинається на 10 днів раніше, ніж в екстенсивному.

Шкідлива дія комплексу садових листокруток (переважно ранньовесняні види) починається з моменту вступу в фенофазу відокремлення пуп?янків і триває до обсипання зав?язі, в період росту плодів основної шкоди завдає яблунева плодожерка. В середньому в досліджених насадженнях листокрутками пошкоджено 8,2 % листових розеток та суцвіть, 5 % плодів, а яблуневою плодожеркою - 35,9 % яблук.

РОЗДІЛ 4. Види роду Triсhogramma Westw., особливості їх біології і екології в садах

З метою встановлення ролі трихограми серед зоофагів саду проведено аналіз видового і кількісного складу ентомокомплексів садів екстенсивного та інтенсивного типів. В саду екстенсивного типу виявлено 287 видів комах з 44 родин, які належать до 10 рядів. У садах інтенсивного типу ентомофауна бідніша - виявлено 164 види комах з 25 родин, які належать до 8 рядів. В екстенсивному саду найбільшою кількістю видів корисних комах представлені родини: Forficulidae (5 %), Miridae (4 %), Aeolothripidae (5 %), Carabidae (6 %), Coccinellidae (8 %), Chrуsopidae (4 %), (переважно хижаки); Tachinidae (16 %), Formicidae (10 %), Ihneumonidae (5 %), Braconidae (6 %), Chalcididae (4 %), Trichogrammatidae (5 %) (переважно паразити); в інтенсивному саду: Forficulidae (6 %), Miridae (9 %), Coccinellidae (16 %), Chrуsopidae (5 %), Formicidae (10 %), (переважно хижаки); паразити представлені домінуючими трьома родинами: Tachinidae (6 %), Iсhneymonidae (6 %) та Braconidae (9 %). Таким чином, серед ентомофагів в садах інтенсивного типу відмічено домінування хижаків над паразитами.

Частка родини Trichogrammatidae в загальному ентомокомплексі екстенсивного саду становить 2 %, інтенсивного 1 %, серед корисної ентомофауни – 5 % та 3 % відповідно. Серед паразитів яєць садових листокруток види з родини Trichogrammatidae займають домінуюче положення.

У всіх виробничих садах і плодових ділянках виявлені види трихограми: Tr. dendrolimi Mats., Tr. embryophagum Hartig., Tr. pintoi Voeg. Домінуюче положення за розповсюдженням займала Tr. dendrolimi Mats., яка складає 59,9 % від загальної кількості виявлених особин, інші види були супутніми і зустрічались майже в однаковій кількості (табл. 2). У садах з забур?яненістю та задернінням міжрядь природна трихограма зустрічається часто і в значній кількості. Чисельність яцеїда залежить від типу саду: в екстенсивних забур?янених садах чисельність трихограми в 1,2 раза вища, ніж в інтенсивних з задернілими міжряддями. Трихограму виявляли в садах, де постійно проводили обробки пестицидами в весняно-літній період, що свідчить про здатність природних популяцій яйцеїда виживати і розвиватись у несприятливих умовах середовища. Заміна обробок хімічними препаратами на біологічні забезпечує збільшення

чисельності трихограми в молодих садах з високим рівнем агротехніки майже в три рази.

Чисельність природної трихограми на протязі вегетаційного періоду не постійна, характеризується значними підйомами і спадами (рис. 1). Активність трихограми в природі контролюється температурою та відносною вологісттю повітря. Висока температура (+32?С і вище) й порівняно низька вологість повітря зумовлюють уповільнення розвитку і малу чисельність видів у липні та появу їх у масовій кількості тільки в кінці весни - на початку літа (квітень-червень) та в кінці літа - на початку осені (серпень-вересень).

Зіставлення динаміки льоту трихограми з динамікою відкладання яєць садовими листокрутками показало, що періоди інтенсивного льоту яйцеїда збігаються з періодами масового відкладання яєць живителями. Це явище свідчить про пристосованість до умов життя в одному напрямку і паразита і живителів. Наявність такого збігу дає можливість визначити періоди ефективної діяльності природних популяцій трихограми в агробіоценозах, приурочивши до них строки сезонної колонізації яйцеїда.

Тривалість періодів активного льоту трихограми в саду в середньому становить близько 64 дні в весняно-літній час і 24 дні в кінці літа - на початку осені. Уповільнення її розвитку в природі спостерігали в середньому 38 днів. Час появи природних популяцій яйцеїда після перезимівлі навесні в польових та садових агробіоценозах неоднаковий, життєдіяльність трихограми в останніх проявляеться раніше. У полі перший період активного льоту яйцеїда значно коротший, ніж в саду і становить 15 днів (табл. 3).

За сезон трихограма має п?ять поколінь, тривалість розвитку одного покоління 15-40 днів у залежності від температури повітря. Виліт імаго покоління трихограми, що перезимувало, з яєць живителів починається в кінці квітня - на початку травня (при середньодобовій температурі повітря вище +10?С) і триває два тижні.

Вивчення ролі додаткового живлення для імаго трихограми показало, що квітуючі лікарські, ефіро-олійні, нектароносні культури, які використовували в досліді, не є привабливими для трихограми. Отже, цілеспрямоване проведення збору яйцеїда на квітуючих рослинах з метою отримання більшої кількості паразитованих яєць вважаємо недоцільним, краще приурочити збір до періодів найбільшої активності льоту трихограми в природі.

РОЗДІЛ 5. Технологія застосування трихограми у захисті саду від яблуневої плодожерки та інших садових листокруток

Для обґрунтування технології застосуання трихограми в садах вивчали пошукову здатність колонізованого виду Tr. pintoi Voeg. у вертикальних і горизонтальних площинах крони яблуні в насадженнях різного типу (табл. 4).

В екстенсивному саду кількість заражених яєць в кроні у межах 1м від центру випуску в горизонтальній площині становила 76,5 %, у вертикальній – 70,9 %; в межах 2 м – 30,8 та 21,2 % відповідно; в межах 3 м – тільки 3,5 % у горизонтальній площині. Tr. pintoi Voeg. майже не піднімалась в крону дерева, трихограмовані яйця виявляли на нижніх гілках і рослинах пристовбурного кола, тобто популяції Tr. pintoi Voeg. властива слабка пошукова здатність.

В інтенсивному саду трихограма виявилась розповсюдженою рівномірно в кроні дерева, навіть на посаджених в один ряд деревах мігрувала з одного на інше. Кількість трихограмованих яєць у горизонтальній площині на відстані 1 та 2 м від центру випуску становила в середньому 75,9 – 79,9 %, у вертикальній площині на відстані 1 м від центру випуску яйцеїда - 70,5 %, що є досить високим показником ефективності трихограми в польових умовах.

На основі аналізу динаміки льоту трихограми та відкладки яєць садовими листокрутками обґрунтовано оптимальні строки випуску яйцеїда: на початку відкладання яєць шкідником під час першого та другого періодів інтенсивного льоту трихограми в природі, повторні випуски - через кожні 10 днів. У період низької активності трихограми в природі (орієнтовно в липні) сезонну колонізацію проводити недоцільно.

Найбільш ефективним виявився 4-кратний випуск яйцеїда (табл.5). Під час першого періоду активного льоту трихограми сезонну колонізацію проводили три рази: перший - у другій-третій половині травня на початку відкладання яєць шкідником, повторні дві - через кожні 10 днів. Четвертий випуск - провели під час другого періоду активного льоту природних популяцій трихограми. При 4-кратному випуску трихограми ефективною виявилась норма 3 тисячі самиць на дерево, кількість трихограмованих яєць в екстенсивному саду в середньому становила 28,4 %, в інтенсивному – 58,0 %.

Для збільшення ефективності трихограми в екстенсивних садах нами був застосований спосіб різноярусного випуску яйцеїда. Результати спостережень підтверджують ефективність цього заходу (табл. 6).

Вивчення впливу різних систем захисту яблуні на популяцію трихограми показало, що пестицидонасичені системи зумовлюють зміни чисельності популяції яйцеїда, характеру розповсюдження. Чисельність трихограми в саду, який обробляли пестицидами 7 раз протягом всього періоду вегетації, у 6 разів менша, ніж на ділянці саду, яку обробляли біологічними препаратами. Під впливом ядохімікатів відбувається також розподіл ареалу популяції ентомофага на дрібні осередки.

Дослідженнями ступеня впливу сучасних хімічних, гормональних та біологічних препаратів на імаго видів роду Triсhogramma Westw. доведено, що хімічні препарати інсектицидної та фунгіцидної дії, а також авермектиновий препарат актофіт зумовлюють 100 % загибель трихограми внаслідок її контакту з обробленою поверхнею. Гормональні препарати впливають на здатність самиць до паразитизму, зменшується відсоток відродження дочірнього покоління в 3 рази у порівняні з варіантами, де застосовували бактеріальні препарати. Триходермін, планриз, лепідоцид й гаупсин на трихограму істотно не впливали. На варіанті з застосуванням бітоксибациліну загинуло в середньому 27 % популяції яйцеїда.

Застосування різних способів біологічного регулювання чисельності яблуневої плодожерки та інших садових листокруток показало високу ефективність поєднаного використання гормонального препарату і трихограми, а також бактеріальних препаратів і трихограми у порівнянні з використанням лише препаратів або яйцеїда. Результати досліду підтверджують ефективність заходу (табл. 7). Отримано показники вищої ефективності послідовного використання трихограми та Інсегару, 25 WP з. п. (79,9 %), порівняно з використанням тільки трихограми (35,7 %) або гормонального препарату (65,9%). Вищу ефективність сумісного застосування Інсегару, 25 WP з. п. і трихограми, а також бактеріальних препаратів і трихограми можна пояснити тим, що трофічною нішею трихограми служать яйця плодожерки, відкладені на початку яйцекладки на плоди, квітколоже, біля черешка і розміщені в гущі крони, куди, як правило, робочий розчин не потрапляє. Запропонована тактика використання гормональних та бактеріальних препаратів разом з трихограмою, на наш погляд, є оптимальною. Оцінюючи результати досліджень з цих позицій, більш чітко визначається роль та місце трихограми в сучасних системах захисту саду. У варіанті з застосуванням проти першого покоління яблуневої плодожерки Інсегару, 25 WP з. п. і 3-кратним випуском трихограми та проти другого покоління обробкою лепідоцидом у поєднанні з випуском трихограми пошкодженність плодів (1,9 %) яблуневою плодожеркою та іншими листокрутками не поступалась хімічному еталону (1,7 %). На контролі пошкодженість плодів становила 88,9 %. Ефективність біологізованої системи захисту сада від яблуневої плодожерки та інших листокруток становить 97,8 %.

Сезонна колонізація трихограми не забезпечила бажаного результату, ефективність заходу становила 35,7 %, тому випуски яйцеїда недоцільно проводити як окремий захід захисту саду від яблуневої плодожерки та інших листокруток, його необхідно розглядати в комплексі з іншими біологічними засобами.

Важливою перевагою використання гормональних і бактеріальних препаратів є те, що ці засоби захисту не діють згубно на корисну ентомофауну. Так, у варіантах з застосуванням гормонального препарату і трихограми зараженість гусениць ентомофагами і ентомопатогенами була в 4 рази більша, ніж на хімічному еталоні, а у варіантах з застосуванням бактеріальних препаратів майже в 7 раз внаслідок зменшення імунітету гусениць до ентомопатогенних організмів під впливом бактеріальних препаратів.

Враховуючи корисну дію ентомофагів і ентомопатогенів, можна вважати цілком достатньою ефективність заходів (80,8-80,4 %) у варіантах, де проти першого покоління яблуневої плодожерки застосовували Інсегар, 25 WP з.п. і проводили 3-кратний випуск яйцеїда, а проти другого покоління обприскували бактеріальним препаратом (лепідоцидом або гаупсином).

Таким чином, застосування гормональних, вітчизняних бактеріальних препаратів і сезонної колонізації трихограми на основі постійного моніторингу фітосанітарної ситуації дозволяє обмежити застосування хімічних препаратів у садах без шкоди якості урожаю. Впровадження біологічних методів захисту – найбільш радикальний шлях до оздоровлення екологічної ситуації.

РОЗДІЛ 6. Економічна оцінка захисту яблуні з використанням трихограми

Економічна ефективність біологізованої системи захисту яблуневих садів від яблуневої плодожерки та комплексу інших садових листокруток досить висока і не поступається ефективності на хімічному еталоні. Захист яблуневих насаджень з використанням хімічних препаратів забезпечив приріст урожаю 65 ц/га, умовно чистий дохід 8464 грн./га, окупність затрат 7,5 на одну витрачену гривню. Одноразове застосування Інсегару, 25 WP з. п у поєднанні з 3-кратним випуском трихограми проти першого покоління шкідника та дворазова обробка бактеріальним препаратом лепідоцидом у поєднанні з сезонною колонізацією трихограми проти другого покоління яблуневої плодожерки забезпечили приріст урожаю 75 ц/га, умовно чистий дохід 9413 грн./га, окупність затрат 6,1 на одну витрачену гривню. Крім того, отримується продукція без залишків пестицидів, закладається значний потенціал для урожаю в наступному році, поліпшуються агроекологічні умови довкілля.

ВИСНОВКИ

1. В яблуневих садах Північного Лісостепу України поширені 12 видів листокруток. Численними виявились: яблунева плодожерка, плодова, брунькова, свинцевосмугаста та підкорова листокрутки, з яких домінуючий вид - яблунева плодожерка. Зменшилась чисельність бівольтинних видів, а також видів, які зимують у фазі яйця, з підвищенням ступеня домінування моноциклічних видів. Види садових листокруток (розанова, строкатозолотиста, глодова, сітчаста, всеїдна, смородинова кривовуса, вербова кривовуса), які в минулому вважались досить небезпечними шкідниками, в умовах Північного Лісостепу Україниі нині втратили своє господарське значення.

2. Видовий та кількісний склад садових листокруток змінюється в залежності від погодно-кліматичних умов року, системи захисту яблуні, типу яблуневого саду. Спостерігається незбіг календарних строків розвитку листокруток в яблуневих насадженнях різного типу: в інтенсивному саду літ метеликів першого покоління розпочинається в середньому на 10 діб раніше, ніж в екстенсивному. Порівняння календарних строків динаміки льоту яблуневої плодожерки з льотом домінуючих листокруток свідчить про збіжність періодів їх масового льоту і, отже, про можливість одночасного здійснення захисних заходів проти них.

3. Шкідлива дія комплексу садових листокруток (переважно ранньовесняні види) починається з моменту вступу в фенофазу відокремлення пуп?янків і триває до обсипання зав?язі, в період росту плодів основної шкоди завдає яблунева плодожерка. У середньому в досліджених насадженнях листокрутками пошкоджено 8,2 % листових розеток та суцвіть, 5 % плодів, а яблуневою плодожеркою - 35,9 % яблук.

4. Ентомофауна екстенсивних садів різноманітна та численна. В інтенсивних садах різноманіття комах вдвічі менше, спостерігається домінування хижаків над паразитами. Частка видів родини Trichogrammatidae в загальному ентомокомплексі саду екстенсивного типу – 2 %, інтенсивного типу – 1 %, серед корисної ентомофауни 5 % та 3 % відповідно. Серед паразитів яєць листокруток трихограма домінує.

5. В садах виявлено 3 види трихограми: Tr. dendrolimi Mats., Tr. embryophagum Hartig., Tr. pintoi Voeg., домінує - Tr. dendrolimi Mats., складаючи 59,9 % загальної кількості виявлених особин, інші види були супутніми і зустрічались у природі майже в однаковому співвідношенні, особливо на ділянках, які межували з лісосмугами. В садах з забур?яненістю та задернінням міжрядь природна трихограма зустрічається часто і в значних кількостях.

6. Активність трихограми в природі контролюють переважно температура та відносна вологість повітря, що зумовлює в період з високою температурою (+32?С і вище) і порівняно низькою вологістю уповільнення розвитку і зменшення чисельності видів та появу їх у масовій кількості тільки в весняно-літній (травень - червень) та літньо-осінній (серпень - вересень) періоди року. Збіг періодів інтенсивного льоту трихограми і масового відкладання яєць яблуневою плодожеркою та іншими листокрутками свідчить про пристосованість в одному напрямку до умов життя як паразита, так і живителів, що дає можливість визначити періоди підвищеної діяльності природних популяцій трихограми в агробіоценозах, приурочивши до них строки сезонної колонізації яйцеїда.

7. Вихід природних видів трихограми з зимової діапаузи розтягнений у часі, розпочинається в середині квітня і триває два тижні. В природі види трихограми розвиваються в п?яти поколіннях. Тривалість розвитку поколіня залежить від температури і становить 15-40 днів. Поява природних популяцій яйцеїда після перезимівлі навесні в польових та садових агробіоценозах неодночасна - в садових агробіоценозах розпочинається раніше.

8. Сезонна колонізація Tr. pintoi Voeg. ефективна в саду інтенсивного типу, трихограма заражує яйця шкідника рівномірно по всій кроні дерева на 75,9 - 70,5 %. Оптимальні строки випуску яйцеїда: на початку відкладання яєць шкідником під час першого та другого періоду інтенсивного льоту трихограми в

природі, повторні випуски - через кожні 10 днів. У період низької активності трихограми в природі (орієнтовно, в липні) сезонну колонізацію проводити недоцільно. Найбільш ефективний 4-кратний випуск яйцеїда за нормою випуску 3 тисячі самиць на дерево

9. Пестицидонасичені системи захисту яблуні спричинюють зменшення чисельності трихограми, розділення популяції яйцеїда на дрібні осередки, розріджені відстанню до 25 м.

10. Сучасні хімічні (інсектицидної і фунгіцидної дії) препрати, а також авермектиновий препарат актофіт зумовлюють 100 % загибель трихограми за її контакту з обробленою поверхнею. Гормональні препарати впливають на здатність самиць до паразитизму, зменшується відсоток відродження дочірнього покоління в 3 рази, у порівняні з варіантами, де застосовували бактеріальні препарати (триходермін, планриз, лепідоцид, гаупсин) Бітоксибацилін спричиняє загибель до 27 % особин яйцеїда.

11. Сезонну колонізацію трихограми недоцільно проводити як окремий захід захисту саду від яблуневої плодожерки та інших листокруток, його необхідно розглядати в комплексі з іншими біологічними засобами. Ефективність застосування проти першого покоління яблуневої плодожерки Інсегару, 25 WP з.п. з 3-кратним випуском трихограми та проти другого покоління обробки лепідоцидом (3 л/га) у поєднанні з випуском трихограми становить 97,8 % і не поступається ефективності на хімічному еталоні. У варіантах з застосуванням гормонального препарату і трихограми зараженість гусениць ентомофагами і ентомопатогенами була в 4 рази більша, ніж на хімічному еталоні, а у варіантах з застосуванням бактеріальних препаратів майже в 7 раз, внаслідок зменшення імунітету гусениць до ентомопатогенних організмів під впливом бактеріальних препаратів.

12. Застосування біологічних засобів і заходів проти яблуневої плодожерки та інших садових листокруток в інтегрованому захисті саду екологічно доцільне та економічно вигідне: отримується продукція без залишків пестицидів, поліпшуються агроекологічні умови довкілля; затрати на застосування гормональних, бактеріальних препаратів й трихограми окуповуються в 6,1 раза, приріст урожаю плодів становить 75 ц/га.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. В садах інтенсивного типу проводити сезонну колонізацію Tr. pintoi Voeg. сумісно з обприскуванням гормональним препаратом Інсегар, 25 WP з.п. проти першого покоління яблуневої плодожерки; проти другого покоління – випуск трихограми у поєднанні з обробкою бактеріальним препаратом лепідоцидом (3 л/га). При проведенні сезонної колонізації трихограми у поєднанні з гормональним препаратом, випускати трихограму через 10 днів після обробки, при проведенні сезонної колонізації трихограми у поєднанні з бактеріальним препаратом випускати трихограму за 10 днів до обробки. Строки випуску трихограми: перший – на початку відкладання яєць шкідником (друга-третя декада травня), наступні два - через 10 діб після попереднього. В липні випуски не проводити, четвертий випуск провести в серпні. Норма випуску – 3 тисячі самиць на дерево. В садах інтенсивного типу заходи захисту планувати на 10 діб раніше ніж, в екстенсивних.

2. В садах екстенсивного типу приватних та фермерських господарств проводити сезонну колонізацію способом різноярусного випуску трихограми в крону дерева; кратність випуску - не менше 4, норма випуску -1,5 тисячі самиць в верхній та нижній яруси дерева.

3. Збір природної трихограми для поновлення лабораторної популяції та створення маточної культури яйцеїда в біолабораторіях проводити в другій половині травня – червні, переважно в садових агробіоценозах та в серпні – вересні, як на полі, так і в саду, шляхом використання екранних етикетованих карток з щільного паперу, розміром 4х12 см, які складають вдвічі, наклеюють на внутрішню сторону 20 %-м цукровим сиропом яйця зернової молі та розташовують їх на висоті 1-1,5 м від поверхні грунту з розрахунку на 1 га 50 карток на день збору.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шелестова В.С., Гончаренко О.І., Дрозда В.Ф., Зубко О.Г. Проблеми застосування видів роду Trichogramma Westw. (Hymenoptera, Trichogrammatidae) в плодових насадженнях України // Науковий вісник НАУ. - № 41. – Київ, 2001. – С. 76 – 83 (особистий внесок здобувача - проведення дослідів, узагальнення даних, формулювання висновків).

2. Шелестова В.С., Зубко О.Г. Місце трихограми в ентомокомплексі саду та особливості її льоту в залежності від погодних умов // Науковий вісник НАУ. - № 53. – Київ, 2002. – С. 179 – 187 (особистий внесок здобувача - проведення дослідів, узагальнення даних, формулювання висновків).

3. Шелестова В.С., Зубко О.Г. Види роду Trichogramma Westw. (Hymenoptera) в плодових агробіоценозах та пошукова здатність колонізованого

виду Tr. pintoi Voeg. в різних типах яблуневих насаджень // Науковий вісник НАУ. - № 64. – Київ, 2003. – С. 37 – 45 (особистий внесок здобувача - проведення дослідів, узагальнення даних, формулювання висновків).

4. Шелестова В.С., Дрозда В.Ф., Зубко О.Г. Еколого-економічна оцінка біологізованої системи захисту яблуневих садів // Науковий вісник НАУ. - № 79. – Київ, 2004. – С. 244 – 249 (особистий внесок здобувача - узагальнення даних, формулювання висновків).

5. Шелестова В.С., Зубко О.Г. Природна популяція трихограми, вплив різних систем захисту на її чисельність та ефективність // Карантин і захист рослин. - № 2. – 2005. – С. 28 – 30 (особистий внесок здобувача - проведення дослідів, узагальнення даних, формулювання висновків).

6. Шелестова В.С., Гончаренко О.І., Дрозда В.Ф., Зубко О.Г. Проблеми застосування видів роду Trichogramma Westw. (Hymenoptera, Trichogrammatidae) в плодових насадженнях України // Сучасний стан і перспективи захисту плодово-ягідних культур і винограду від шкідливих організмів. Матеріали Всеукраїнської науково–практичної конференції.-Харків, 21-25 травня 2001р. – Харків, 2001. – С. 45–50 (особистий внесок здобувача -узагальнення даних, формулювання висновків).

7. Шелестова В.С., Дрозда В.Ф., Зубко О.Г. Еколого-економічна оцінка біологізованої системи захисту яблуневих садів // Тези доповідей VI з?їзду Українського ентомологічного товариства. – Біла Церква, 8–10 вересня 2003 р. – Ніжин, 2003. - С.143 (особистий внесок здобувача - узагальнення даних, формулювання висновків).

8. Шелестова В.С., Зубко О.Г. Види роду Trichogramma Westw. (Hymenoptera) в плодових агробіоценозах та пошукова здатність колонізованого виду Tr. pintoi Voeg. в різних типах яблуневих насаджень // Тези доповідей VI з?їзду Українського ентомологічного товариства. – Біла Церква, 8–10 вересня 2003 р. – Ніжин, 2003. - С.144 (особистий внесок здобувача - узагальнення даних, формулювання висновків).

9. Шелестова В.С., Зубко О.Г. Значення ентомофагів в обмеженні чисельності садових листокруток // Тези доповідей VI з?їзду Українського ентомологічного товариства. – Біла Церква, 8–10 вересня 2003 р. – Ніжин, 2003. - С.144 – 145 (особистий внесок здобувача - узагальнення даних, формулювання висновків).

Зубко О.Г. Удосконалення технології застосуваня трихограми (Hymenoptera,Triсhogrammatidae) проти листокруток (Lepidoptera,Tortricidae) яблуневих садів Північного Лісостепу України.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільскогосподарських наук за спеціальністю 16.00.10 – ентомологія. – Національний аграрний університет, Київ, 2004.

Дисертація присвячена удосконаленню технології застосування трихограми проти садових листокруток в умовах сучасних промислових і присадибних садів з урахуванням закономірностей розвитку ентомокомплексів на біоценотичному та популяційному рівнях під дією факторів навколишнього середовища.

Обґрунтована біологізована система заходів, спрямованих на зниження чисельності та шкідливості садових листокруток.

Досліджено видове різноманіття, структура комплексу садових листокруток, особливостi динаміки чисельності домінуючих видів та фактори, що їх зумовлюють.

Проведена ідентифікація видів роду Triсhogramma Westw. в яблуневих садах Північного Лісостепу України. Досліджені особливості розвитку трихограми в природі. Контролюють активність трихограми температура та відносна вологість повітря: в період з високою температурою (+32?С і вище) та низькою відносною вологістю повітря відбувається уповільнення розвитку і зменьшення чисельності видів та поява їх в масовій кількості не на протязі всього періоду вегетації, а тільки в весняно-літній (травень - черень) та літньо-осінній (серпень - вересень) періоди року.

Уточнені строки, кратність та норми випуску яйцеїда в різних типах саду. Досліджено пошукову здатність трихограми у кроні яблуні в залежності від типу сада. Вивчено ступінь впливу частини сучасних хімічних, гормональних та біологічних препаратів на популяцію трихограми.

Доведено, що найбільшої ефективності можна досягти при послідовному застосуванні гормонального препарату і трихограми (Інсегар, 25 WP з.п. + трихограма) та бактеріального препарату і трихограми (лепідоцид 3 л/га + трихограма). Застосування біологізованої системи захисту саду екологічно доцільне та економічно вигідне.

Ключові слова: яблунева плодожерка, інші садові листокрутки, яблуневий сад, трихограма, ентомофаги, гормональні й бактеріальні препарати, ефективність дії, біологізована система захисту.

Зубко Е.Г. Усовершенствование технологии применения трихограммы (Hymenoptera,Triсhogrammatidae) против листоверток (Lepidoptera,Tortricidae) яблоневых садов Северной Лесостепи Украины.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 16.00.10 – энтомология. – Национальный аграрный университет, Киев, 2004.

Диссертация посвящена усовершенствованию технологии применения трихограммы против садовых листоверток в условиях промышленных и приусадебных садов с учетом закономерностей развития энтомокомплексов на биоценотическом и популяционном уровнях под действием факторов внешней среды. В работе обоснована биологизованная система защиты яблонного сада, направленная на уменьшение численности и вредоносности садовых листоверток.

Диссертация содержит результаты исследований видового состава садовых листоверток в условиях Северной Лесостепи Украины, закономерности динамики численности доминирующих видов и факторов ее обусловливающих в зависимости от типа яблоневого сада. Установлено уменьшение численности бивольтинных видов садовых листоверток, а также видов, зимующих в фазе яйца, с преимущественным доминированием моноцикличных. Основным доминирующим видом выступает яблонная плодожерка, ее численность составляла 42,4 - 44,3% от общего количества выявленных видов садовых листоверток.

Исследована систематическая структура энтомокомплекса яблуневого сада экстенсивного и интенсивного типа. Установлена роль трихограммы среди зоофагов сада, в