УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

ЗОЛОТАРЬОВА СВІТЛАНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 636.3.082.035

ВІДТВОРЮВАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ І ПРОДУКТИВНІСТЬ СІРИХ

СОКІЛЬСЬКИХ ОВЕЦЬ

З РІЗНИМИ ВІДТІНКАМИ СМУШКУ

Спеціальність 06.02.01 - розведення та селекція тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

сільськогосподарських наук

Харків - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в лабораторії вівчарства Інституту тваринництва Української академії аграрних наук.

Науковий керівник - кандидат сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

Помітун Іван Андрійович,

Інститут тваринництва УААН,

заступник директора з наукової роботи

Офіційні опоненти - доктор сільськогосподарських наук, професор

Шуваєв Василь Тихонович,

Дніпропетровський державний аграрний університет, професор кафедри технології виробництва продукції тваринництва

кандидат сільськогосподарських наук,

провідний науковий співробітник

Туринський Микола Михайлович, Інститут тваринництва степових районів УААН ім. М.Ф. Іванова „Асканія-Нова”, Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства

Провідна установа: Херсонський державний аграрний університет

Міністерства аграрної політики України,

кафедра розведення та селекції тварин, м. Херсон

Захист відбудеться „_____” жовтня 2005 р о ________ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 65.356.01 Інституту тваринництва Української академії аграрних наук за адресою: вул. 7-ї Гвардійської армії, 3, п/в Кулиничі, м. Харків, 62404

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту тваринництва УААН (вул. 7-ї Гвардійської армії, 3, п/в Кулиничі, м. Харків, 62404).

Автореферат розісланий „_____”_____________2005р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради ________________________ Корх І.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. У чисельній різноманітності продукції вівчарства важливе місце займають смушки. Серед смушкових порід овець, що розводяться в Україні, особливу цінність представляє аборигенна сокільська порода, що створена методами народної селекції понад 500 років тому. Відвіку вона славиться своїми красивими і оригінальними смушками, що мають великий попит у населення. Їх використовують для виготовлення головних уборів, комірів, жіночого верхнього одягу. Окрім цього, вівці сокільської породи мають добру молочність та є носіями цінних генів, що обумовлюють адаптаційну здатність та витривалість і можливість використання в процесі поліпшення існуючих та створення нових порід овець.

За останні роки в результаті селекційно-племінних заходів був сформований масив сірих овець з достатньо високими показниками продуктивності (вихід смушків з блакитним і сталевим забарвленнями складає 50-55%, зокрема високосортних 65%). Безпосередню участь в цьому брали М.Я. Тоцька (1956), В.Г. Огій (1974), С.І. Сухарьков (1996, 1998). Проте, досягнутих показників недостатньо, щоб забезпечити високу ефективність виробництва і потреби населення в смушках високої якості, тому першочерговою задачею є підвищення виходу висококласного приплоду з бажаним забарвленням та розцвіткою смушків. Поряд з цим, одним з провідних показників повинен бути рівень відтворення стада, оскільки підвищення плодючості – вирішальний крок на шляху до зростання чисельності поголів'я і збільшення виробництва смушків.

М.Ф. Іванов (1932), В.М. Жилякова (1981), Н.П. Ролдугіна (1999) вважають, що забарвлення та інтенсивність пігментації волосяного покриву впливають на продуктивність, деякі фізико-технологічні якості руна, а також мають тісний зв’язок з конституцією та життєздатністю тварин. В зв'язку з цим великої актуальності набувають дослідження, спрямовані на з'ясування впливу забарвлення смушків на якісні характеристики волоса, а також деякі види продуктивності і відтворні якості овець сокільської породи у зв'язку з їх селекцією з урахуванням інтенсивності пігментації. Це дозволить доповнити і обґрунтувати бажаний тип тварин, а також методи цілеспрямованого ведення селекції, і, зрештою, забезпечить підвищення ефективності вівчарства в Україні.

Зв'язок роботи з науковими програмами і планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною наукових досліджень, що проводяться лабораторією вівчарства Інституту тваринництва УААН відповідно до цільової комплексної програми “Розробити методи підвищення продуктивності та зберегти генофонд реліктової сокільської смушкової породи овець” (державна реєстрація № 0196U011386).

Метою наших досліджень є вивчення взаємозв'язку відтінку сірого забарвлення овець сокільської породи з основними показниками їх продуктивності, якістю смушків і відтворною здатністю.

Для виконання наміченої мети були поставлені наступні задачі:

· вивчити відтворні якості маток з різними відтінками смушка, а також їх молочну продуктивність;

· вивчити вовнову продуктивність маток;

· встановити особливості росту і розвитку ягнят різних відтінків сірого забарвлення з використанням математичних моделей;

· вивчити гематологічні показники ягнят з різними відтінками смушка;

· вивчити основні показники якості смушків ягнят з різними відтінками;

· вивчити гістологічну будову шкіри ягнят з різними відтінками смушка;

· визначити наявність корелятивних зв'язків між відтінками і основними селекційними ознаками;

· вивчити особливості успадкування відтінків смушка;

· обґрунтувати бажаний тип тварин і методи селекції сірих сокільських овець з урахуванням відтінків їх смушка.

Об'єкт досліджень: сірі сокільські вівці різних відтінків смушка, ягнята.

Предмет досліджень: відтінок вовняного покриву, його зв'язок з основними господарсько-корисними ознаками, особливості успадкування.

Методи досліджень. При визначенні продуктивних якостей сокільських овець з різними відтінками смушків користувалися експериментальним методом. Для вивчення основних ознак, що характеризують якість смушків і гістологічну будову шкіри використовували лабораторні методи. Обробку одержаних експериментальних даних виконували із застосуванням статистичних методів (методика М.О. Плохінського, 1970), а також шляхом використання програми SPSS 10.1.1 для ПЕОМ.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше вивчені особливості продуктивності і відтворювальні якості сірих сокільських овець різних відтінків смушка.

Отримані нові дані, що розкривають взаємозв'язки між відтінком смушків і формуванням завитків, проаналізовані кореляційні залежності цієї ознаки з основними показниками продуктивності, а також розвитком шкіряно-волосяного покриву.

Науково обґрунтований бажаний тип тварин, а також запропоновані варіанти підбору, що забезпечують збільшення виходу приплоду бажаного типу.

Практичне значення отриманих результатів. На підставі одержаних результатів у дослідному господарстві “Чувиріне” Харківської і СТОВ “Здобуток” Полтавської областей апробована і впроваджена обов’язкова оцінка сокільських овець за відтінком сірого забарвлення, що забезпечило зростання виходу ягнят бажаного типу до 81,1 %.

Для збільшення виходу ягнят бажаного типу опрацьовані і застосовані типи підбору баранів-плідників до маток.

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок дисертанта у виконанні роботи полягає в самостійному проведенні експериментальної її частини, вивченні ознаки відтінку смушка сокільських овець, визначенні особливостей їх продуктивності і фізико-технологічних властивостей вовни з урахуванням відтінків, з'ясуванні характеру успадкування відтінку.

Спільно з науковим керівником була проведена оцінка якості смушків, обґрунтовано бажаний тип тварин з урахуванням відтінку. Завдяки методичній допомозі керівника були проведені лабораторні дослідження вовняного покриву овець, а також сформульовані висновки і пропозиції виробництву.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень і основні положення дисертації викладені і обговорені в доповідях на: міжнародній конференції “Перспективи розвитку тваринництва та зооінженерної спеціальності” (Харківська державна зооветеринарна академія, 2002 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Перспективи розвитку у третьому тисячолітті” (Сумський аграрний університет, 2002 р.), наукових конференціях молодих учених (Інститут тваринництва УААН, 2002 р., 2003 р., 2004 рр.), розширених координаційно-методичних засіданнях та вченій раді Інституту тваринництва (2003 - 2005 рр.).

Публікації. За матеріалами результатів досліджень опубліковані 5 робіт, у виданнях, які входять в перелік ВАК України, як обов'язкові для захисту дисертації.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, матеріалу та методики, результатів власних досліджень, їх аналізу та узагальнення, висновків, пропозицій виробництву, додатків. Загальний обсяг роботи складає 141сторінку комп’ютерного тексту, містить 30 таблиць, 6 рисунків, список використаних джерел включає 306 найменувань, в тому числі 47 іноземних видань.

2. ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальна частина досліджень була виконана в дослідному господарстві Інституту тваринництва УААН „Чувиріне” Вовчанського району Харківської області, дослідницька - в лабораторії вівчарства Інституту тваринництва УААН в період 1999-2003 рр. Загальна схема досліджень наведена на рис. 1.

Для більш повного аналізу відтворної здатності та смушкових якостей додатково в одні і ті ж строки було проведено досліди в СТОВ ”Здобуток” Полтавської області. Для проведення дослідів було дібрано групи маток з різними від-

Вівці сокільської породи сірого забарвлення

Рис. 1. Схема досліджень

тінками смушку. До баранів-плідників з однаковими відтінками смушку підбирали по 3 групи маток (рис. 2). Тварин парували з використанням удосконаленого гаремного способу (І.А. Помітун, І.О. Мірошник, авторське свідоцтво № 12578А) в серпні 2000, 2001 рр.

При навантаженні на 1 плідника 45-50 голів маток в дослідах, які проводили в дослідному господарстві „Чувиріне” було використано 4 основних, 4 резервних плідників та 130 маток у першому досліді, та 4 основних, 4 резервних та 133 матки у другому досліді. У СТОВ „Здобуток” було використано 8 основних та 8 резервних баранів, і 344 матки у першому досліді та 353 матки у другому.

рис. 2. Схема досліду

СВС - світло-сірий відтінок, СРС - середньосірий відтінок, ТС - темно-сірий

відтінок

Крім того, для з’ясування характеру успадкування відтінку було проведено дослід в дослідному господарстві „Чувиріне” з використанням 6 середньосірих та 2 темно-сірих баранів-плідників на 153 матках.

Молочну продуктивність вивчали шляхом зважування ягнят при народженні та при досягненні ними 20-денного віку.

Рівень годівлі у період проведення досліджень в дослідному господарстві склав в середньому 5,1-5,2 ц корм. од. у розрахунку на 1 вівцю за рік, у СТОВ „Здобуток” він був нижчим, особливо у період літнього утримання, і складав 4,7-4,9 ц корм. од.

Контроль за ростом та розвитком проводили шляхом індивідуального зважування та вимірювання тварин кожні 4 місяці до 20-місячного віку.

Вовнову продуктивність вивчали за результатами лабораторних досліджень вовни згідно з методичними рекомендаціями (1985), а також за результатами індивідуального стриження.

Вивчення гістологічної будови шкіри проводили у віці 3 днів за методиками Н.О. Діомідової та ін. (1960) та Г.Д. Каци (1987).

Гематологічні показники вивчались згідно загальноприйнятих методик.

Одержаний матеріал опрацьовано з використанням методів варіаційної статистики (М.О. Плохінський, 1970).

Економічну ефективність розведення овець з різними відтінками смушку вивчали на підставі зіставлення вартості продукції і витрат в розрахунку на одну вівцю.

Результати ВЛАСНИХ досліджень та їх обговорення

Відтворювальна здатність сірих сокільських овець з різними відтінками смушку. Аналіз результатів підбору середньосірих баранів до маток різних відтінків сірого забарвлення в першому досліді показав, що в д/г “Чувиріне” більш високим коефіцієнтом запліднення характеризуються темно-сірі за відтінком смушку матки. Середньосірі матки за цим показником займають проміжне місце і перевищують тварин світло-сірого відтінку на 0,3 %, але поступаються темно-сірим на 0,1 % (табл. 1). Дані досліду, проведеного у суміжний рік, вказують на підвищену запліднюваність світло-сірих маток, порівняно з темно-сірими. Різниця між світло-сірими та середньосірими, а також світло-сірими і темно-сірими складала 0,5 та 1,1 % відповідно.

Таблиця 1

Відтворювальна здатність маток

Показники | 1 дослід | 2 дослід

Світло-сірі | Середньосірі | Темно-сірі | Світло-сірі | Середньосірі | Темно-сірі

д/г „Чувиріне”

Заплідненість, %. | 78,4 | 78,7 | 78,6 | 75,0 | 74,5 | 73,9

Вихід ягнят, % | 117,2 | 115,0 | 118,2 | 114,8 | 113,1 | 114,7

СТОВ „Здобуток”

Заплідненість, % | 72,9 | 74,3 | 72,2 | 75,6 | 77,5 | 72,8

Вихід ягнят, % | 104,8 | 106,7 | 104,7 | 106,1 | 104,5 | 107,7

В умовах СТОВ “Здобуток”, у першому досліді максимальна заплідненість відзначалась у маток середньосірого відтінку, тоді як у світло- та темно-сірого вона була дещо нижчою.

За даними другого року досліджень, середньосірі матки зберігають провідне місце (різниця із світло-сірими складає 1,86 %, а з темно-сірими – 4,66 %). За показником плодючості середньосірі матки перевищують світло-сірих на 1,9 % і темно-сірих на 2,0 % (у першому досліді). У другому досліді перевагу мають темно-сірі матки (різниця складає 1,6 % проти світло-сірих та 3,2 % - середньосірих).

Вірогідних різниць по заплідненості та плодючості між дослідними групами в розрізах господарств виявлено на було.

Двохфакторним дисперсійним аналізом (табл. 2) було виявлено значний вплив господарства у порівнянні з впливом відтінку на плодючість маток. В даному випадку, під фактором “господарство” мається на увазі рівень селекційної роботи та сукупність технологічних факторів.

Таблиця 2

Вплив різних факторів на плодючість вівцематок сокільської породи

Фактор | F | з2 | Р

Відтінок | 0,641 | 0,3 | Р<0,95

Господарство | 7,8 | 1,6 | P>0,99

Відтінок + господарство | 3,155 | 1,3 | P>0,95

Аналізуючи показник збереженості ягнят, було виявлено, що найбільший відхід ягнят спостерігався у світло-сірих маток, як по д/г “Чувиріне”, так і по СТОВ “Здобуток” (18,5-26,1 %).

Результати аналізу класності ягнят (табл. 3), одержаних від маток з різним відтінком смушка показують, що найбільшу кількість висококласних ягнят було отримано від маток СРС відтінку, вони на 14,9 % перевищують СВС, та на 14,0 % ТС (в середньому за два досліди по д/г „Чувиріне”), та, відповідно, на 11,3 і 18,7 по СТОВ „Здобуток”.

Ріст і розвиток сокільських ягнят різних відтінків смушку. Отримані данні свідчать про те, що ягнята різних відтінків при народженні за живою масою, хоча і не значно, але відрізняються між собою. ТС ягнята перевищують на 0,14 кг СВС та на 0,06 кг СРС. У 4-місячному віці спостерігається перевага за цією ознакою СВС ягнят, що вказує на більш активний їх ріст у цей період, обумовлений кращою молочністю маток. У першому досліді маса СВС ягнят перевищувала СРС на 0,42 кг (Р?0,95). До річного віку різниця практично нівелюється. Аналогічні особливості виявлені у другому досліді.

Відтінок матки | 1 дослід | 2 дослід | В середньому за 2 досліди

n | Еліта | І | ІІ | Брак | n | Еліта | І | ІІ | Брак | n | Еліта | І | ІІ | Брак

Дослідне господарство „Чувиріне”

СВС | 31 | 6,45 | 54,8 | 35,5 | 3,2 | 31 | 6,45 | 58,1 | 29,0 | 6,45 | 62 | 6,45 | 56,5 | 32,3 | 4,8

СРС | 38 | 7,9 | 65,8 | 23,7 | 2,6 | 43 | 11,6 | 69,7 | 16,4 | 2,3 | 81 | 9,9 | 67,9 | 19,7 | 2,5

ТС | 30 | 6,7 | 50,0 | 36,6 | 6,7 | 39 | 7,7 | 61,6 | 25,6 | 5,1 | 69 | 7,2 | 56,6 | 30,4 | 5,8

СТОВ “Здобуток”

СВС | 34 | 5,9 | 52,9 | 35,3 | 5,9 | 50 | 4,0 | 58,0 | 32,0 | 6,0 | 84 | 4,8 | 56,0 | 33,3 | 5,9

СРС | 96 | 7,3 | 62,5 | 26,0 | 4,2 | 90 | 8,8 | 65,6 | 21,1 | 4,4 | 186 | 8,1 | 64,0 | 23,7 | 4,3

ТС | 67 | 3,0 | 47,8 | 43,2 | 6,0 | 66 | 3,0 | 53,0 | 37,9 | 6,1 | 133 | 3,0 | 50,4 | 40,6 | 6,0

Таблиця 3

Класність ягнят, отриманих від маток з різним відтінком смушку

Інтенсивний приріст всіх ягнят спостерігається в період від народження до 4-місячного віку, після цього темпи росту зменшуються. Найбільш високою інтенсивністю у перши чотири місяці відрізняються СВС ягнята – 152,1%, найменша у ТС – 149,2% по першому досліду, та 150% і 140,5% по другому.

Крім того, нами було описано ріст сокільських ягнят за допомогою математичних моделей.

Модель Броді W = W ~ (1 - B Exp(-kt)

Модель Берталанффі W = W ~ (1 + B Exp(-kt))^3

Модель Гомпертца W = W ~ Exp (- B Exp(-kt)

Модель Річардса W = W ~ (1 - B Exp (-kt)^m,

де W – максимально досяжна маса;

В –показник, який пов’язаний з масою тварини при народженні і характеризує крупно плідність;

К – константа швидкості росту, яка може характеризувати скоростиглість.

Результати перевірки порівнюваних моделей наведено у таблиці 4.

Таблиця 4

Порівняльні характеристики моделей

Група

тварин | Модель

Броді | Берталанффі | Гомпертца | Річардса

R2 | F | R2 | F | R2 | F | R2 | F

СВС | 0,993 | 885,2 | 0,986 | 434,5 | 0,987 | 309,2 | 0,992 | 523,2

СРС | 0,979 | 274,4 | 0,978 | 262,5 | 0,976 | 221,8 | 0,977 | 170,9

ТС | 0,988 | 499,5 | 0,987 | 446,4 | 0,983 | 340,83 | 0,987 | 320,76

Для опису росту сірих сокільських ягнят найбільш придатна модель Броді, яка характеризується найвищими показниками критерію Фішера (F) та коефіцієнту детермінації (R2). Оскільки у різних моделях константи рівнянь не можуть порівнюватися, було проведено оцінку W, B, K в межах однієї моделі для різних груп тварин. При цьому виявилося, що найбільш досяжну масу (W) мають ягнята ТС відтінку (41,52 кг), декілька відрізняються від них СВС - 41,44 кг та СВС – 39,39. Отримані результати мають практичний інтерес і можуть бути використані для удосконалення основних технологічних питань, зокрема – часу постановки та зняття з відгодівлі вибракуваних тварин, а також нормування годівлі.

Смушкова продуктивність. Найбільша частка висококласних ягнят (Еліта і І клас) приходиться на ягнят СРС відтінку (69,8% по д/г „Чувиріне”, та 68,5% по СТОВ „Здобуток”. По д/г „Чувиріне” вихід висококласних ягнят серед СРС перевищує СВС на 11,9%, і ТС на 10,5%.У СТОВ „Здобуток” СРС відрізняються на 16,9% та 15,1% відповідно.

Звертає увагу, що в обох господарствах спостерігалась тенденція збільшення чисельності низькокласних ягнят серед особин ТС відтінку. Аналізуючи смушкові якості, слід зазначити, що СВС ягнята внаслідок вмісту у вовновому покриві непігментованих волокон, мають гірші показники шовковистості, звивистості та розміру завитка. Ягнята ТС відтінку мають більш міцні завитки, кращу блискучість, але їх смушки характеризуються значною невирівнянністю забарвлення, та наявністю дрібного завитку, що знижує їх цінність. Проведений кореляційний аналіз між смушковими якостями та відтінком смушку показав, що форма завитку практично не має зв’язку з відтінком (r = 0,0716 ± 0,1 по д/г „Чувиріне” та 0,0803 0,07 по СТОВ „Здобуток”). Вірогідна позитивна кореляція встановлена між відтінком та щільністю завитку в обох господарствах (0,37 ± 0,067 та 0,340 ± 0,068, Р >0,999 відповідно). Зв’язок шовковистості з відтінком проявляється на рівні r = - 0,28 0,0097 (Р ? 0,95) – по д/г “Чувиріне” та r = - 0,125 0,07 (Р ? 0,95) по СТОВ “Здобуток”. Відтінок з блиском має зв’язок на рівні 0,280 0,097 (Р = 0,95) і 0,211 0,07 (Р = 0,95) у відповідних господарствах.

Гістоструктура шкіри ягнят різних відтінків смушку. Результати вимірювання товщини шкіри та окремих її шарів наведені в таблиці 5. Вони вказують на те, що у ягнят світлого відтінку шкіра тонше. Різниця складає 167,7 мкм з темно-сірими (Р ? 0,99) та 68,3 мкм – з середньосірими однолітками .

Таблиця 5

Гістологічна будова шкіри сокільських ягнят різних відтінків сірого

забарвлення, n = 12

Відтінок смушку | Товщина епідермісу, мкм | У % до загальної товщини шкіри | Товщина пілярного шару, мкм | У % до загальної товщини шкіри | Товщина сітчастого шару, мкм | У % до загальної товщини шкіри | Загальна товщина шкіри, мкм | Хорда фолікулу, мкм

СВС | 29,23 ± 2,14 | 1,14 | 1848,0 ± 23,8 | 72,21 | 682,00 ± 11,81 | 26,65 | 2559,23 ± 35,99 | 2153,8 ± 13,47

СРС | 30,96 ± 0,93 | 1,19 | 1782,0 ± 46,9 | 68,29 | 796,40 ± 63,59 | 30,52 | 2609,36 ± 56,72 | 2261,6 ± 31,1

ТС | 31,39 ± 1,58 | 1,15 | 1801,8 ± 38,0 | 66,07 | 893,75 ± 23,28 | 32,78 | 2726,94 ± 39,13 | 2371,6 ± 32,6

За товщиною епідермісу особливих відмінностей між порівнюваними групами не спостерігається. Що стосується сітчастого (ретикулярного) шару, то він сильніше розвинений у шкірі темних ягнят. Про це свідчать не тільки абсолютні виміри, але й відношення товщини ретикулярного шару до загальної товщини шкіри.

Так, відносна товщина сітчастого шару у темно-сірих ягнят на 6,13 % більше, ніж у світло-сірих і на 2,26 % - ніж у середньосірих. Одним з важливих показників, що характеризує міцність смушків, є морфологічна структура і переплетення пучків колагенових волокон. За цим показником спостерігались також певні відмінності. В шкірі темно-сірих ягнят це переплетення цупке, а в шкірі світло-сірих ягнят – рихле, горизонтального типу.

Вимірювання глибини залягання цибулин волосся (пілярного шару) показало, що у шкірі різнозабарвлених ягнят вона має неоднакову величину. Внаслідок більш глибокого залягання луковиць у світло-сірих ягнят пілярний шар шкіри був найбільшим, ніж у темно-сірих.

Визначення пілярного шару проводили шляхом вимірювання перпендикуляру, який було опущено від поверхні шкіри до залягання волосяних цибулин. Однак, при цьому заслуговує на увагу така величина, як довжина фолікулу (хорда). Встановлено, що у ягнят з різними відтінками смушку її величина значно варіює. Так, різниця між темно-сірими та світло-сірими складає 217,8 мкм або 10,1 %, між середніми та світло-сірими – 107,8 мкм або 5,0 % та між темними та середніми – 110,0 мкм або 4,9 % відповідно на користь перших. Усе це дає нам можливість припустити, що ця величина також безпосередньо пов’язана з якістю волосяного покриву, а, отже, і смушковими якостями.

При дослідженні горизонтальних зрізів шкіри ягнят окремо розраховували кількість первинних і вторинних фолікулів. Кількість первинних фолікулів визначалась на одиницю площі шкіри, а густота вторинних фолікулів - шляхом виведення відношення їх до одного первинного.

Таблиця 6

Густота фолікулів у ягнят з різними відтінками смушку

Відтінок смушку | Число ПФ на 1 мм2 | Відношення

ВФ до ПФ | Загальна густота

Світло-сірі | 17,50±0,45 | 3,8±0,09 | 66,11±3,58

Середньосірі | 17,93±0,24 | 3,3±0,15 | 59,35±2,86

Темно-сірі | 18,25±0,14 | 3,0±0,2 | 54,75±3,75

Результати таблиці 6 свідчать про наявність суттєвих відмінностей у густоті первинних та вторинних фолікулів в шкірі ягнят різних відтінків. Ягнята середнього та темно-сірого відтінків за кількістю первинних фолікулів на 0,43 та 0,75 штук переважають світло-сірих. Відношення вторинних волокон до первинних в шкірі світло-сірих ягнят перевищує середньосірих на 0,5 (Р ? 0,95) та 0,8 (Р ? 0,95) у темно-сірих. Різниця між середньо сірими та темно-сірими не вірогідна (Р ? 0,95).

Вовнова продуктивність маток різних відтінків смушку. Виявлена різниця між довжиною та тониною вовни у маток різних відтінків. Розглядаючи вовну весняного періоду стриження виявлено вірогідну різницю між довжиною остьових та пухових волокон у крайніх варіацій відтінків. Так, остьові волокна СВС маток за довжиною перевищують ТС на 3,27 см (Р ? 0,99), така ж особистість характерна і для пухових волокон - різниця становить 1,4 см (Р ? 0,95). СРС матки займають проміжне місце. За довжиною вовна осіннього стриження зберігає свою перевагу лише у СВС маток, але вірогідна різниця виявлена тільки за остьовими волокнами – 1,7 см (Р ? 0,95).

Середня тонина весняної вовни має найбільший показник у СВС маток. Те ж стосується і вовни осіннього стриження, але слід звернути увагу на її зменшення в залежності від сезону року. Таке потоншення вовни пояснюється впливом годівлі у зимовий період.

Таблиця 7

Вовнова продуктивність маток з різним відтінком смушку, n = 15.

Показник | Відтінок смушка маток

СВС | СРС | ТС

сезон року | сезон року | сезон року

весна | осінь | весна | осінь | весна | осінь

Довжина вовни, см

Ость | 21,54±0,6 | 15,1±0,59 | 19,78±0,5 | 14,3±0,3 | 18,27±0,5 | 13,4±0,4

Пуховий шар | 8,11±0,45 | 4,2±0,46 | 7,35±0,5 | 3,4±0,72 | 6,31±0,34 | 3,8±0,6

Середня тонина | 30,47±0,62 | 36,15±0,79 | 28,4±0,47 | 33,5±1,0 | 29,12±0,62 | 33,7±0,7

Фракційний склад вовни, %

Пух | 63,9±1,9 | 50,2±1,57 | 70,0±1,14 | 58,2±1,5 | 70,6±0,9 | 59,1±1,6

Перехідний | 19,8±1,71 | 37,3±1,08 | 20,5±1,03 | 30,6±1,3 | 21,7±0,78 | 34,7±1,3

Ость | 16,3±0,49 | 12,5±1,3 | 9,5±1,15 | 11,2±2,2 | 7,7±0,65 | 6,21±1,3

Валкоздатність вовни, г/см3 | 0,16 ±0,01 | 0,21±0,02 | 0,16±0,01 | 0,24±0,02 | 0,16±0,01 | 0,28±0,02

Настриг вовни, кг | 2,84 ± 0,14 | 2,43 ± 0,1 | 2,24 ± 0,07

Вихід митої вовни, % | 77,3 | 78,5 | 79,8

Фракційний склад вовни теж має неоднакове значення у маток різних відтінків, який змінюється в залежності від сезону року. Найбільш багата пуховими волокнами вовна весняного стриження. Склад осінньої вовни змінюється в бік збільшення перехідних волокон, а чисельність остьових залишається на тому ж рівні. Вівцематки ТС відтінку мають більше пухових волокон на 0,6% ніж СРС, і на 6,7% - ніж СВС. Така ж закономірність спостерігається по перехідному волосу, де різниця складає 1,2 і 1,9% відповідно. Що стосується остьових волокон, то переважають СВС матки, які відрізняються на 6,8% від СРС та на 8,6% - ТС. У вовні осіннього періоду відбувається зменшення пухових фракцій за рахунок весняного линяння. Остьові волокна залишаються на тому ж рівні.

Настриг вовни СВС маток перевищує СРС на 0,41 кг (Р?0,95) і на 0,6 кг (Р?0,95) ТС. Це обумовлено більшою довжиною та товщиною вовни СВС маток. Виявлений коефіцієнт кореляції між настригом та відтінком смушку, який становить -0,209, вказує на зменшення настригу з посиленням пігментації вовни.

Гематологічні показники. Гематологічними дослідженнями не виявлено вірогідних різниць за показниками у тварин в залежності від відтінку, всі показники у тварин порівнювальних груп знаходились у межах фізіологічної норми.

Особливості успадкування відтінку волосяного покрову. Для його з’ясування було проаналізовано результати підбору батьківських пар. Наявність поступового переходу у відсотковому співвідношенні ягнят за відтінками при різнорідному підборі дає можливість зазначити, що відтінок є спадково обумовленою ознакою. При однорідному підборі баранів за середньо-сірим відтінком переважно були отримані ягнята аналогічного типу забарвлення (81,1 %). У поєднанні пар світло-сірі х середньо-сірі були отримані переважно світло-сірі ягнята (52,9 %), при підборі темно-сірих маток до середньо-сірих баранів частка темно-сірих ягнят склала 55,5 %.

При використанні темно-сірого барана у підборі до світло-сірих маток відмічається зменшення виходу сірих ягнят та зростання частки чорних; у розрізі відтінків відсоток середньо-сірих ягнят у порівнянні з однорідним підбором за відтінком залишається високим (50 %), світло-сірих – 40 % та темно-сірі ягнят - 10 % відповідно. Сполучення середньо-сірих маток з темно-сірими баранами дає ягнят бажаного типу на 8,4 % менше, ніж при однорідному за середнім відтінком підборі, у чому простежується вплив відтінку барана на нащадків, хоч і не такий значний, як маток. Підбір темно-сірих маток до темно-сірого барана дав серед нащадків найвищу чисельність ягнят чорного забарвлення і темно-сірого відтінку, що дає змогу припустити, що забарвлення має проміжній характер успадкування.

Економічна ефективність розведення овець з різними відтінками смушка. Головна продукція, яку отримують від сокільських овець – смушки. У зв’язку з цим, прибуток від кожної матки залежить від кількості народжених ягнят та якості отриманого смушку. В даному випадку плодючість по групах відрізняється незначно. Різниця між СРС та СВС складає 0,02 ягняти, між СРС та ТС – 0,03 ягняти (табл. 8).

Таблиця 8

Вартість продукції, отриманої від вівцематок різних відтінків

(в цінах 2004 року)

Показники | Групи тварин

СВС | СРС | ТС

Настриг немитої вовни, кг | 2,2 | 1,9 | 1,8

Кількість ягнят (смушків) на 1 матку | 1,17 | 1,15 | 1,18

Вихід смушків 1 сорту, % | 61 | 73 | 57

Приріст живої маси до 12-місячного віку у розрахунку на 1 вівцематку, що ягнилась, кг | 31,61 | 31,54 | 31,80

Вартість смушків, отриманих на 1 вівцематку, що ягнилась, грн. | 21,41 | 25,19 | 20,18

Вартість приросту живої маси на 1 матку по закупівельним цінам, грн. | 221,27 | 220,78 | 222,6

Вартість вовни, отриманої на 1 матку по закупівельним цінам, грн. | 3,96 | 3,42 | 3,24

Отримано продукції на 1 матку, грн. | 246,64 | 249,39 | 246,02

Загальні витрати у розрахунку на 1 вівцю | 240 | 240 | 240

Рентабельність, % | 2,76 | 3,91 | 2,51

± до бажаного типу тварин (СРС) | -1,15 | - | -1,4

Однак, залежно від класності отриманого приплоду та якості смушків ціна за одиницю може сягати до 30 грн. за І клас та клас еліта. Результати досліджень показали суттєву різницю по виходу високоякісних смушків – СРС матки на 13 % переважають СВС, та на 17 % ТС.

Це істотно позначується на загальній вартості реалізованої продукції. Загальна вартість продукції відрізняється по групах на користь СРС маток, які на 2,75 грн./гол. переважають СВС, та на 3,37 грн./гол. – ТС.

На підставі проведених досліджень визначено бажаний за відтінком тип тварин сокільської породи овець. До нього відносять тварин середньосірого відтінку.

ВИСНОВКИ

1. Вівці сокільської смушково-молочної породи в межах сірого забарвлення мають різноманітність за фенотипічною ознакою – відтінками смушка, який підрозділяється на світло-сірий, середньосірий і темно-сірий. Виявлені зв'язки між відтінком і деякими ознаками продуктивності, що вказує на необхідність ведення селекційно-племінної роботи у напрямі отримання тварин бажаного типу.

2. Встановлені відмінності в структурі маточного поголів'я за відтінками, що свідчить про можливість управління селекційним процесом у бік отримання поголів'я бажаного типу.

3. Відтінок смушка не має істотно вірогідного зв’язку з відтворювальними якостями овець, що підтверджується результатами дисперсійного аналізу (сила впливу відтінку на коефіцієнт репродуктивності склала 0,3%, більш впливають умови господарства – 1,6% (Р?0,95). Це дозволяє безперешкодно вести селекцію на його бажаний тип, не знижуючи при цьому рівня плодючості овець.

4. Серед середньосірих ягнят частина елітних і І-класних тварин складає 77,8 %, що вище ніж серед СВС і ТС. Це є наслідком відмінностей у характеристиці якісних параметрів волосся різного кольору, їх морфологічному складі. Встановлені кореляції між відтінком та щільністю завитка 0,37±0,067 (Р?0,999 ) по д/г „Чувиріне”, та 0,34±0,07 (Р?0,999) по СТОВ „Здобуток”, між шовковистістю: -0,28±0,001 (Р?0,95) та-0,125±0,07 (Р?0,95); між відтінком та блискучістю 0,280±0,097 (Р?0,95) та 0,211±0,07 (Р?0,95) відповідно. Це свідчить про те, що з ослабленням пігментації волокон якість смушка знижується, тому бажаним є проміжний варіант – середньосірий відтінок волосяного покриву ягнят.

5. Встановлено відмінності у товщині шарів шкіри у ягнят різних відтінків: відношення пилярного шару до загальної товщини шкіри у СВС складає 72,2%, у ТС – 66,07%. Сітчастий шар найбільш розвинутий у ягнят ТС відтінку (32,78% від загальної товщини шкіри). СРС ягнята за цим показником займають проміжне становище. Знайдені відмінності в будові шкіри позначаються на якостях волосяного покриву, а як наслідок – на якості смушка. Це стосується також і густини фолікулів.

6. Ягнята з різними відтінками смушка мають схожість в процесах росту і розвитку. Відмінності між групами, виявлені при відлученні ягнят від маток в подальших вікових періодах (8, 12, 16, 20 міс.) згладжуються. Для опису росту сокільських ягнят найбільш придатна модель Броді, яка має високу ступінь адекватності.

7. Вівцематки з різними відтінками смушка розрізняються за фракційним складом і фізико-технологічними показниками (довжиною, товщиною), що позначається на загальному рівні вовнової продуктивності – настриг вовни був більший у маток СВС відтінку і перевищував СРС на 0,41 кг (Р?0,95) та ТС на 0,6 кг (Р? 0,95).

8. Гематологічними дослідженнями крові овець не встановлено певних відхилень від норми як у межах порівнювальних груп, так і між окремими групами. Деякі відмінності за вмістом білку, опсоно-фагоцитарним показником викликані, скоріше віковими і індивідуальними особливостями, ніж відтінком сірого забарвлення смушку.

9. Відтінок успадковується за характером кількісних ознак. Найбільшу кількість середньосірих ягнят було отримано від варіанту підбора СРС баранів до СРС маток – 81,1%, це дає можливість контролювати процес накопичення чисельності тварин бажаного типу в структурі стада.

10. Розрахунок економічної ефективності розведення сірих сокольських овець вказує на доцільність збільшення в стаді чисельності маток СРС відтінку, котрі за загальною вартістю отриманої від них продукції перевищують на 2,75 грн. СВС маток, і на 3,37 грн. ТС.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. У господарствах, що розводять сокільських овець, селекційно-племінну роботу та оцінку тварин слід проводити з урахуванням відтінку сірого забарвлення.

2. Збільшення в структурі маточного поголів'я тварин середньосірого відтінку слід проводити шляхом підбору вівцематок середньосірого відтінку до середньосірих баранів.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Махньова С.А. Ріст та розвиток сірих сокільських ягнят з урахуванням відтінку смушку. //Вісник Сумського національного аграрного університету. – Суми. – 2001. – с. 250-252.

2. Махньова С.А. Підбір за відтінком смушку у сокільському вівчарстві. //Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва УААН № 81. – Харків. - 2002. – с. 83-86.

3. Золотарьова С.А. Смушкові якості ягнят сокільської породи з різним відтінком смушку //Збірник наукових праць ЛДАУ. – Луганськ. - 2003. - №8 (17).- с. 7-10.

4. Золотарьова С.А. Гістологічна будова шкіри сірих сокільських ягнят з різним відтінком смушку// Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва УААН № 84. – Харків. - 2004. – с. 87-91.

5. Золотарьова С.А. Відтворювальні якості сірих сокільських маток з урахуванням відтінку смушку // Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва УААН № 89. – Харків. - 2005. – с. 53-55.

Золотарьова С.А. Відтворювальна здатність і продуктивність сірих сокільських овець з різними відтінками смушку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01. – розведення та селекція тварин. - Інститут тваринництва УААН, Харків, 2005

Дисертаційна робота присвячена проблемі покращання сокільської породи овець. Вперше вивчені відтворювальні здатності та продуктивність овець різних відтінків смушку. Проаналізовані кореляційні зв’язки ознаки відтінку з показниками продуктивності Одержані нові дані по впливу пігментації на відтворювальні здатності, смушкову продуктивність, вовняну продуктивність, ріст та розвиток тварин.

Дисперсійним аналізом не виявлено впливу відтінку на плодючість вівцематок, це дає можливість безперешкодно вести селекцію на бажаний тип, не знижуючи при цьому рівня плодючості.

Визначено особливості росту та розвитку тварин з різними відтінками та описані математичні моделі росту. Ягнята всіх відтінків мають деякі відрізнення по динаміці живої маси, але з віком відмінності згладжуються. За допомогою математичних моделей описано ріст ягнят з різними відтинками смушку.

За фізико-технічними якостями вовнового покриву тварини різних відтінків мають відмінності, які у подальшому обумовлюють вовнову продуктивність.

На підставі проведених досліджень визначено та обґрунтовано бажаний тип тварин.

На перспективу запропоновано підбір батьківських пар з урахуванням оптимальних параметрів відтінку, що забезпечує одержання нащадків бажаного типу.

Розрахунок економічної ефективності вказує на доцільність збільшення в стаді чисельності маток середньосірого відтінку, які за загальною вартістю одержуваної продукції перевищують на 2,75 грн. світло-сірих і на 3,37 грн. темно-сірих.

Ключові слова: відтінок, якість смушку, сокільська порода, відтворювальні здатності, селекція.

Золотарёва С.А. Воспроизводительная способность и продуктивность серых сокольских овец с разным оттенком смушка. - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 – разведение и селекция животных.- Институт животноводства УААН, Харьков, 2005

Диссертация посвящена проблеме улучшения овец сокольской породы. Изучены показатели воспроизводительной способности и продуктивных качеств у овец с разным оттенком смушка. Установлено, что животные серой окраски характеризуются разнообразием вариантов оттенков, что определяет направление селекционной работы на повышение продуктивности и обоснование желательного типа.

Изучением воспроизводительных качеств не выявлено связи между оттенком и плодовитостью, а также оплодотворяемостью опытных животных, что позволяет беспрепятственно вести селекцию на желательный тип.

В ходе исследований установлено, что ягнята среднесерого оттенка смушка имеют средний размер завитка, обладают ценными формами завитка, хорошей уравненностью волосяного покрова по окраске и упругими завитками. Наибольшая часть высококлассных ягнят приходится на ягнят СРС оттенка (69,8% о/х “Чувырино” и 68,5% по ООО “Здобуток”)

Кроме того, были найдены различия в гистологическом строении кожи ягнят разных оттенков. Кожа СВС ягнят оказалась тоньше на 167,7 мкм, чем ТС и на 68,3 мкм – СРС.

Ягнята разных оттенков смушка имеют сходства в росте и развитии. Для описания роста сокольских ягнят были проанализированы модели роста Берталанффи, Гомпертца, Ричардса, Броди. Наиболее подходит для описания модель Броди, с помощью которой можно прогнозировать максимально достижимую массу и решать некоторые технологические вопросы.

Лабораторными исследованиями шерсти установлена достоверная разница в толщине и длине шерсти овец разных оттенков смушка. Отмечаются особенности во фракционном составе шерстного покрова, которые обуславливают технологические качества, а также различия в шерстном покрове в