МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АНІСІМОВ АНДРІЙ ЄВГЕНОВИЧ

УДК 339.727:336.76(477)

ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ ДО СВІТОВОГО РИНКУ КАПІТАЛУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Спеціальність 08.05.01 – світове господарство
і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк - 2006

Дисертацією є рукопис.

Дисертаційна робота виконана на кафедрі міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор

Гаврилюк Олег Вікторович,

Інститут світової економіки

і міжнародних відносин НАН України (м.Київ),

провідний науковий співробітник.

Офіційні опоненти:– 

доктор економічних наук, старший науковий співробітник
Сіденко Володимир Романович, Інститут економіки та прогнозування НАН України, головний науковий співробітник;– 

кандидат економічних наук Чередник Андрій Леонідович, Донецька обласна філія АКБ „Укрсоцбанк”, заступник керуючого.

Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка МОН України, кафедра міжнародної економіки.

Захист відбудеться 28 березня 2006 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.03 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 186, ауд. 409.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий “22” лютого 2006 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, доцент С.П.Калініна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Характерною рисою світових економічних відносин стає інтенсивний розвиток фінансової глобалізації із залученням національних економік до світового ринку капіталу, посилення їх взаємозалежності. Відображенням цих процесів стало виникнення єдиного інформаційного простору, інтернаціоналізація та швидке зростання ринків капіталу. Інтенсифікація міжнародного обміну товарами, послугами та капіталом призводить до появи нових тенденцій у сфері фінансових відносин. Тому стратегічно важливим напрямом є розробка ефективної національної політики в області фінансів з урахуванням необхідності інтеграції країн до світової економіки як рівноправних учасників глобального ринкового процесу.

Глобалізація, зокрема її фінансова складова, і міжнародна фінансова інтеграція як фактор, що впливає на неї, на сьогоднішній день – недостатньо вивчені явища, тому дослідження у цій області дуже важливі та закономірно викликають великий теоретичний і практичний інтерес. Економіка України гостро відчуває потребу в капіталі, але становлення власного фінансового ринку у процесі переходу до ринкової економіки розпочалось лише з часу набуття країною незалежності, крім того, цей процес відбувається повільно, нерівномірно і суперечливо. Необхідний для української економіки капітал в достатній кількості є на світовому фінансовому ринку. Від того, наскільки швидко Україна буде інтегрована у світовий фінансовий простір, залежить її частка у світових фінансових потоках, обсяг залучених до економіки інвестицій, а відповідно й скоріше досягнення відповідного рівня у виробничій та фінансовій сферах.

Дисертаційну роботу присвячено підходам щодо розробки принципів формування національної фінансової політики в умовах інтеграції України до світового ринку капіталу. Дослідженню цих проблем присвячено роботи російських та вітчизняних вчених: С. Боринця, О. Гаврилюка, О. Киреєва, Л. Красавіної, Д. Михайлова, Ю. Макогона, Ю. Пахомова, О. Рогача, М. Савлука, А. Філіпенка, а також західних вчених Д. Блейка, Л. Вальраса, Дж. К. Ван Хорна, Д. Едмістера, Л. Ерхарда, Дж. Кейнса, М. Портера, С. Фішера.

Серед досліджень з питань міжнародної економічної інтеграції варто виділити роботи М. Аллея, Б. Балаші, О. Бея, О. Білоруса, В. Гейця, В. Євстигнєєва, О. Журавської, А. Кредісова, Г. Крьомера, О. Неклесси, Ф. Перру, А. Поручника, А. Румянцева, В. Сіденка, А. Старостіної, Ю. Шишкова, П. Уайлза,. Питаннями з економічних досліджень процесу глобалізації займалися провідні вчені Р. Буайє, В. Ваді, І. Валерштейн, В. Іноземцев, Р. Котхарі, Т. Левітта, К. Оме, Д. Пізано та інші.

Незважаючи на очевидні здобутки сучасної наукової думки щодо перспективних можливостей і резервів міжнародної інтеграції, стан економічної практики в Україні свідчить про необхідність подальших досліджень з питань міжнародного інтегрування взагалі і зокрема – розгляду можливостей забезпечення передумов інтеграції України до світового ринку капіталу в умовах глобалізації. Усе вищезазначене визначає актуальність теми дослідження в теоретичному і практичному плані.

Зв'язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематики науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України в рамках держбюджетної теми Г01/3 “Конкурентоспроможність підприємств Донецького регіону на міжнародних ринках і пошук шляхів її підвищення” (номер держреєстрації 0101U005723) – автором здійснено оцінку перспектив участі України у міжнародній міграції капіталу, зокрема за рахунок залучення іноземних інвестицій в економіку Донецької області. Дослідження виконувалось також відповідно до напрямів програми науково-технічного розвитку регіону “Донецька область - 2020”, в розробці якої брав участь Донецький національний університет, про що є відповідні довідки в додатках до дисертації.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка підходів щодо формування механізму інтеграції України до світового ринку капіталу з урахуванням вже здійснених досліджень, вимог сучасних глобалізаційних процесів та реалій України.

Дослідження поставленої мети здійснювалось через вирішення наступних задач науково-теоретичного, методичного та практичного характеру:

– дослідити теоретико-методологічні засади та економічну природу процесів інтеграції та глобалізації;

– конкретизувати поняття „фінансова глобалізація” з виділенням специфічних рис, головних чинників, умов виникнення та розвитку в контексті включення країни до процесів міжнародного руху капіталу;

– проаналізувати сучасні тенденції та динаміку розвитку світового ринку капіталу з виокремленням наявних передумов для залучення України до нього;

– оцінити особливості сучасного стану розвитку ринку капіталу України з метою посилення інтеграційної взаємодії в умовах фінансової глобалізації;

– розкрити особливості стану відкритості національної економіки на засадах оцінки впливу глобалізації на розвиток процесів участі України в процесах міжнародної міграції капіталу;

– розробити механізм інтеграції України до світового ринку капіталу з урахуванням вимог до формування інституціональних важелів щодо регулювання цього процесу;

– побудувати стратегію розвитку ринку капіталу України у відповідності до напрямів формування державної макроекономічної політики в умовах фінансової глобалізації світової економіки.

Об’єктом дослідження є процес інтеграції України до світового ринку капіталу в умовах посилення глобалізаційних процесів.

Предметом дослідження є організаційно-економічні засади формування і реалізації механізму участі України в процесах міжнародного руху капіталу в умовах глобалізації.

Методи дослідження. Методологічну і теоретичну основу дослідження складають роботи провідних вітчизняних і зарубіжних вчених з питань інтеграції України до світового господарства, функціонування світового ринку капіталу. В роботі використано діалектичний метод наукового пізнання економічних процесів та явищ, а також загальнонаукові методи дослідження: метод аналізу і синтезу, порівняльний, системний підхід (для дослідження і обґрунтування закономірностей формування інтеграційних об’єднань національних економік через міжнародну міграцію капіталу), структурний аналіз (для дослідження ієрархічної системи рівнів інтеграційних і глобалізаційних процесів на шляху входження національного ринку до світового ринку капіталу); методи узагальнення даних, економіко-математичні методи аналізу, кореляційно-регресійний метод аналізу, статистичний аналіз (для оцінки тенденцій та динаміки сучасного світового ринку капіталу і фінансового ринку України); методи математичного моделювання (для розробки механізму інтеграції України до світового ринку капіталу). Дослідження побудоване на методологічних принципах економічної теорії, теорій міжнародного руху капіталів, теорії інвестицій.

Інформаційною основою роботи є офіційні звіти та аналітичні публікації провідних міжнародних економічних організацій, українські та зарубіжні статистичні збірники, закони України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України стосовно проблем валютного регулювання, міжнародні економічні угоди з тематики дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів роботи полягає в поглибленні існуючих теоретичних положень щодо співвідношення процесів економічної інтеграції та фінансової глобалізації і формуванні науково-практичних рекомендацій щодо розробки механізму інтеграції України до світового ринку капіталу в умовах глобалізації світової економіки.

Конкретні результати, що характеризують наукову новизну проведеного дослідження, полягають у наступному:

вперше:

запропоновано механізм інтеграції України до світового ринку капіталу на засадах розробки комплексу нормативно-правових та організаційно-економічних заходів, спрямованих на усунення наявних перешкод у розвитку взаємодії економічних суб’єктів України з міжнародним ринком капіталу та підвищення ефективності і безпеки інтеграційної складової цього процесу, а саме створення системи регламентації міжнародної інвестиційної взаємодії, створення міжнародної корпорації страхування кредитів та системи нових фінансових інструментів інвестування із залученням міжнародних фінансових інститутів та внутрішніх важелів державного регулювання фінансової виробничої сфери;

розроблено економіко-математичну модель оптимізації залучення України до процесів міжнародного руху капіталу з урахуванням впливу факторів фінансового сектору (прямі інвестиції, портфельні інвестиції та надані кредити в іноземній валюті), яка опосередковано через обсяг ВВП та сальдо зовнішньоторговельного обігу дає можливість здійснити оцінку впливу глобалізації на фінансовий сектор національної економіки та здійснити прогноз щодо включення України до процесів міжнародного руху капіталу в умовах глобалізації фінансового середовища;

удосконалено:

визначення поняття “фінансова глобалізація”, яку слід розглядати як процес взаємозалежності різних секторів ринку капіталу, що характеризується формуванням, акумулюванням та використанням фінансових ресурсів в умовах зростаючої масштабності, відкритості, диверсифікації та інтеграції міжнародних потоків у світовому економічному просторі;

факторну модель визначення головних детермінант суспільного виробництва економічних благ з урахуванням різноманітного ресурсного забезпечення як інструмента дослідження передумов виникнення капіталу – об’єктивного феномену в економічній системі – за рахунок введення до переліку загальновідомих факторів суспільного виробництва (праця, земля, капітал) наступних: інтелект, інформація та підприємництво;

дістали подальшого розвитку:

підходи щодо оцінки позитивних і негативних наслідків від глобалізації для розвинутих країн та країн, що розвиваються: зокрема доведено, що різко зростаючий розрив між країнами, зумовлений стрибкоподібним нееквівалентним обміном, призведе до деформації фінансово-ринкових механізмів, експансії спекулятивного капіталу та дестабілізації економік не тільки слабких, але й сильних країн;

концептуальний підхід до розробки стратегії виходу України на світовий ринок капіталу, який передбачає застосування державних важелів, адміністративного менеджменту та ресурсного менеджменту з метою ініціювання внутрішнього руху капіталу та активізації зовнішнього середовища для включення національного ринку капіталу до глобального фінансового простору.

Практичне значення отриманих результатів проведеного дослідження полягає в тому, що отримані висновки і пропозиції, що містяться у дисертації, можуть бути використані при розробці рекомендацій щодо оптимізації участі України в міжнародному фінансовому просторі на макро- та мікрорівнях з метою активізації взаємодії України зі світовим господарством в умовах глобалізації.

Рекомендації автора було використано Управлінням зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Донецької облдержадміністрації (довідка № 38/01-02 від 10.02.2005р.) – результати дослідження процесу інтеграції України до світового ринку капіталу, Донецькою торгово-промисловою палатою (акт № 412/09 від 21.09.2004р.) – концептуальний підхід до розробки стратегії виходу українських суб’єктів бізнесу на світовий ринок капіталу, Донецьким філіалом Національного інституту стратегічних досліджень (довідка № 181/04 від 03.12.2004р.) – конкретизоване поняття “фінансова глобалізація” з виділенням специфічних рис та чинників, в практичній діяльності АТ “Глини Донбасу” (довідка № від 30.06.2005 р.) – економіко-математична модель оптимізації залучення України до процесів міжнародного руху капіталу з урахуванням впливу факторів фінансового сектору, а також при підготовці рекомендацій IX, X та XI Міжнародного науково-практичного семінару “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект”, які було направлено Президенту України, Верховній Раді, Кабінету Міністрів України, а також обласним державним адміністраціям з метою включення до програм науково-технічного розвитку регіонів, зокрема до програм “Донецька область – 2010”, “Донецька область – 2020”.

Окремі результати, отримані в дисертації, використано в навчальному процесі кафедри “Міжнародна економіка” Донецького національного університету при створенні науково-методичного комплексу та викладанні дисциплін “Міжнародні фінанси”, “Світові фондові ринки”, “Міжнародна інвестиційна діяльність” (довідка № 277/01-26/6.9.0 від 17.03.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею. Усі наукові результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто і знайшли відображення в опублікованих роботах. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано тільки ідеї і положення, що є результатом самостійної роботи здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення дисертаційної роботи доповідались на 6 міжнародних науково-практичних конференціях і семінарах: “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (м. Святогірськ: 2002 р., 2003 р., 2004 р., 2005 р.) (довідка №675/6-9.0 від 03.09.2002 р., довідка №285/01-26/6.9.0 від 19.03.2003 р., довідка №100/01-27/7.9.7 від 19.02.2004 р., довідка № 025-01/7.9.7-134 від 17.02.2005 р.), I Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи співробітництва між державами Південно-Східної Європи у межах Чорноморського економічного співробітництва і ГУУАМ” (м. Албена, Болгарія, 2003 р.) (довідка № 625/01-27/7.9.7 від 16.10.2003 р.).

Публікації. Результати проведеного дослідження знайшли своє відображення в 10 наукових працях загальним обсягом 4,5 д.а., з яких особисто автору належать 4,4 д.а., з них 6 – у наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,8 д. а., з яких особисто автору належить 2,8 д. а.

Структура й обсяги роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел зі 180 найменувань і додатків. Зміст дисертації викладено на 185 сторінках друкованого тексту, включаючи 12 таблиць на 12 сторінках та 16 рисунків на 14 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і задачі дослідження, об’єкт і предмет, сформульовано основні результати дослідження, які несуть в собі наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні засади дослідження інтеграції країн до світового ринку капіталу в контексті глобалізації світової економіки” досліджено теоретичні принципи та генезис економічної інтеграції країн, процеси глобалізації світової економіки, проаналізовано сутність, теорії і концепції міжнародної міграції капіталу.

Швидкий розвиток світової цивілізації характеризується активізацією глибоких змін у всіх напрямах: від перегляду політичних та економічних пріоритетів до усвідомлення зміни самої сутності нового рівня суспільного розвитку. При цьому міжнародний рух капіталу відіграє одну з провідних функцій у розвитку сучасних глобалізаційних та інтеграційних процесів та постає одним із головних чинників формування нової глобальної економіки.

На основі дослідження природи капіталу на засадах використання економічних теорій автором запропоновано факторну модель визначення головних детермінант суспільного виробництва економічних благ з урахуванням різноманітного ресурсного забезпечення як інструменту дослідження передумов виникнення капіталу – об’єктивного феномену в економічній системі (рис. 1).

Як видно з наведеної моделі, капітал може бути як фінансовим, так і матеріальним, трудовим, інтелектуальним та інформаційним. В сучасних умовах інтеграції країн до світового ринку капіталу в умовах глобалізації світової економіки досить значним ресурсом постає саме останній вид ресурсів суспільного виробництва - інформація, на засадах доступу до використання якої формується нова глобальна система прийняття рішень та залежить успіх розвитку кожної країни світу.

Рис. 1. Факторна модель визначення головних детермінант суспільного виробництва економічних благ

Сучасні глобальні процесі у світовому економічному просторі тісно пов’язані з ринком капіталу, під яким розуміють економічний механізм накопичення та перерозподілу вільного капіталу, який складається з ринку іноземних кредитів та позик, ринку євровалют, фондового ринку тощо. Як показав проведений аналіз, провідні вітчизняні та зарубіжні науковці виділяють велику кількість складових світового ринку капіталу. Класичним підходом є розподіл світового фінансового ринку за строковістю інструментів, які на ньому використовуються, на грошовий ринок і ринок капіталів. Але, на думку автора, як показують дослідження сучасного міжнародного фінансового ринку та ринку капіталів, між ними не існує різниці, тому що процес глобалізації фінансових, грошових, науково-технічних, людських потоків та посилення інтеграційної взаємодії між учасниками ринку скасував усі відмінності та сприяв появі нової категорії світових фінансів, які використовуються у міжнародних економічних відносинах.

Дослідивши праці провідних вітчизняних вчених: О. Білоруса, В. Будкіна, А. Гальчинського, В. Гейця, Б. Губського, В. Новицького, В. Савчука, В. Сіденка, О. Шниркова стосовно розвитку процесів міжнародної міграції капіталу в умовах глобалізації, можна дійти висновку щодо прямого взаємозв’язку глобалізації і міжнародного фінансового капіталу. Так, сучасний процес глобалізації світової економіки залежить від інтенсифікації потоків іноземних інвестицій, зростання ролі транснаціональних корпорацій, активізації процесів злиття та поглинання тощо. При цьому деякі з українських вчених пов’язують процес фінансової глобалізації з посиленням інтеграційної взаємодії національних економік.

Як свідчать проведені дослідження, у науковій літературі існують різні підходи щодо визначення понять „глобалізація” й „інтеграція”. Так, у загальному вигляді під глобалізацією розуміють процес по-ступового стирання економічних меж між країнами, у результаті якого світова економіка повинна стати єдиною державою. Сучасні досліджувачі розвитку процесів глобалізації світової економіки виділяють три наступні напрями: поступове становлення спільного та рівномірного глобального середовища; встановлення постійних лідерів серед розвинених держав та аутсайдерів серед країн, що розвиваються; розвиток часткової глобалізації за умови створення регіональних угруповань. Оскільки перші два напрями суперечать один одному, найбільш реалістичним до здійснення представляється третій напрямок. При цьому постає проблема виокремлення та підпорядкування напрямів міжнародної міграції капіталу, а тому цілком зрозуміло постає питання визначення поняття фінансової глобалізації.

Фінансова глобалізація є багатомірним процесом, який здійснює як позитивний, так і негативний вплив на розвиток людства. Фінансова глобалізація як складова процесу загальної глобалізації має неоднозначний (позитивний або негативний) вплив на різні країни в залежності від рівня їх економічного розвитку та політичного впливу в світі. На основі узагальнення існуючих підходів автором було удосконалено визначення поняття “фінансова глобалізація”, яку слід розглядати як взаємозалежність різних секторів ринку фінансового капіталу, що характеризується формуванням, акумулюванням та використанням фінансових ресурсів в умовах зростаючої масштабності, відкритості, диверсифікації, лібералізації та інтеграції міжнародних потоків у світовому економічному просторі.

При цьому, як показав аналіз, позитивні та негативні наслідки процесу фінансової глобалізації розподілено між учасниками нерівномірно. Зростання доходів та добробут одних країн досягаються за рахунок інших. Так, автором було доведено, що різко зростаючий розрив між зазначеними країнами, зумовлений стрибкоподібним нееквівалентним обміном капіталу, призведе до деформації фінансово-ринкових механізмів, експансії спекулятивного капіталу та дестабілізації економік не тільки слабких, але й сильних країн.

Велика кількість визначень поняття інтеграції, зокрема економічної, відображає неоднозначність цього процесу. Економічну інтеграцію можна окреслити як об'єднання ринків, торгових відносин, підприємницької діяльності окремих секторів в одне ціле по відношенню до зовнішнього світу або як процес зближення декількох національних господарств, який забезпечується подальшою концентрацією й переплетенням потоків капіталу, зокрема фінансового, за умови проведення узгодженої зовнішньої й внутрішньої політики.

При цьому сучасна інтеграція характеризується процесом швидкої лібералізації світового фінансового простору, який має як позитивні наслідки для розвитку країн, що є учасниками цього процесу, так і негативні. Так, автором було доведено, що країна із розвиненою інституціональною структурою, стабільним валютним, грошово-кредитним і фондовим ринками завдяки лібералізації валютно-фінансових відносин зможе прискорити темпи економічного зростання. У трансформаційній економіці відсутність необхідних макрофінансових та інституціональних передумов, недотримання порядку здійснення валютно-фінансової лібералізації обумовлює нейтральний або навіть негативний вплив лібералізації світового фінансового простору на економічний розвиток.

Таким чином, лібералізація валютно-фінансових відносин має подвійний вплив на економіку: з одного боку, скасування обмежень на приплив капіталу дає змогу повніше задовольнити потреби суб’єктів господарювання у фінансових коштах та стимулює інвестиційний процес, з іншого - ускладнюється утримання стабільного обмінного курсу, підвищується вразливість економіки до зовнішніх факторів негативного впливу, обмежуються можливості центрального банку здійснювати незалежну монетарну політику.

При дослідженні теоретичних основ інтеграції держав до світового ринку капіталу на особливу увагу заслуговують теорії міжнародного руху капіталу, які розкривають сутність функціонування відкритих економік та світового господарства в умовах глобалізації фінансових ринків, серед яких найбільш вагомими є кількісна теорія грошей М. Фрідмана, теорія паритету купівельної спроможності Г. Каселя, ефект Фішера, теорія зайнятості, відсотку та грошей Дж. Кейнса, правило Тінбергена, еклектична теорія Дж. Даннінга, диференційна модель міжкраїнового перерозподілу капіталу В. Леонтьєва.

Дослідження, проведені автором в першому розділі дисертаційної роботи, дозволяють стверджувати, що подальшого розвитку потребує визначення напрямів інтеграції України до світового ринку капіталу в умовах глобалізації міжнародного економічного простору.

У другому розділі “Аналіз процесу інтеграції України до світового ринку капіталу в умовах глобалізації” проаналізовано тенденції та динаміку світового ринку капіталу, розкрито особливості сучасного розвитку національної фінансової сфери та зроблено оцінку впливу глобалізації на розвиток інтеграційної взаємодії України зі світовим ринком капіталу.

Сучасний розвиток світової економіки обумовлено глобальними масштабами зростання головних макроекономічних показників - світового валового внутрішнього продукту та ВВП країн світу. За результатами дослідження конкретизовано головних світових лідерів та аутсайдерів. Більше половини операцій і на міжнародному фінансовому ринку здійснюється у таких світових фінансових центрах, як Лондон, Нью-Йорк та Токіо, до трійки лідерів впевнено приєднуються країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону (Сінгапур, Гонконг, Китай, Південна Корея) та Південної Америки (Аргентина, Бразилія). На основі аналізу світової статистики засвідчено тенденцію переорієнтації потоків капіталу з розвинутих світових фінансових центрів на ринки країн, які розвиваються. Вивчення диверсифікованої структури міжнародного ринку капіталу показало, що найбільш розвинутими секторами якого є ринок цінних паперів, ринок інвестицій та ринок кредитів.

Сучасний етап розвитку світового фондового ринку характеризується лібералізацією національних режимів щодо руху капіталу, формуванням єдиного фінансового простору, появою нових учасників та застосуванням фінансових і технічних інновацій одночасно з посиленням фінансової нестабільності та появою чисельних фінансових ризиків, які призвели до світових фінансових криз.

Так, на початок 2000 року відношення капіталізації світового ринку акцій до світового ВВП становило 118%, що в 2 рази перебільшувало той же показник початку століття. Але, починаючи з березня 2000 року, в наслідок циклічності розвитку світової економіки відбувся різкий спад активності на фондових ринках, який закінчився наприкінці 2003 року. При цьому падіння фондових індексів основних фондових бірж у 2000-2002 роках призвело до глобального зниження інвестиційної активності.

Лібералізація сприяла поступовому відкриттю національних ринків капіталу для іноземних емітентів та інвесторів. Також значно активізувались фінансові операції, які характеризувались зростанням масштабів міжнародних позик, фінансовими інноваціями та накопиченням фінансових коштів. При цьому різко зростає роль головних учасників світового ринку капіталу - транснаціональних компаній (ТНК) і транснаціональних банків (ТНБ), які контролюють вже понад 70% міжнародних ринків товарів, послуг, технологій, капіталу.

Потоки акцій та облігацій на світовому ринку за 1970-2000 роки збільшились у 54 рази в США, в 55 разів – в Японії, в 60 разів – у Німеччині. Щорічно тільки через розміщення єврооблігацій та акцій на наднаціональному рівні акумулюється до 500 млрд. дол. США. Розробка нових продуктів (насамперед деривативів на цінні папери і валюту) та створення єдиної мережі торгівлі цінними паперами дозволяє ТНБ та ТНК розміщувати емісію цінних паперів по всьому світу. Однак на цьому сегменті світового ринку капіталу існує досить гостра конкурентна боротьба, а тому світові лідери часто змінюють один одного. Цьому сприяють процеси злиттів та поглинань, створення стратегічних альянсів та спільних товариств, які особливо активно відбувались у 90-х роках XX століття.

Паралельно з цим світова економіка пережила справжній бум прямого іноземного інвестування. Пік зростання був досягнутий у 2000 році, але як показує аналіз, у наступні два роки разом із світовою економічною рецесією обсяги міжнародного руху капіталу уповільнились, але з 2003 року його обсяги знов стабілізувались. Потоки ПІІ у країнах, що розвиваються, зросли на 40%, в той же час у розвинуті країни їх приплив скоротився на 14%. У результаті частка країн, що розвиваються, досягла 36% у загальному обсязі інвестицій (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка сальдо руху ПІІ у розвинутих країнах світу та країнами, що розвиваються за 1993 – 2004 рр., млрд. дол. США

Можна дійти висновку, що існування більшості сегментів ринку капіталу прямо або побічно обумовлено процесами міжнародного руху капіталу, збільшення масштабів та значення усіх цих сегментів пов’язано з міграцією світового капіталу. Значущість світового капіталу збільшилась, про що свідчать темпи зростання масштабів імпорту капіталу та міжнародних фінансових трансакцій, при цьому роль міжнародних фінансових організацій знизилась. Як свідчать статистичні дані, країни, які отримували кредити від МФО, не досягали бажаного економічного зростання. Втягнення країн у цей процес сприяє зростанню їх державного боргу та виникненню фінансової кризи.

Формування ринку капіталу в Україні безпосередньо пов’язано з процесами розбудови української держави та реформуванням її економіки. Участь України в міжнародних потоках капіталів відображається в фінансовому рахунку платіжного балансу в статтях: “прямі інвестиції”, “портфельні інвестиції”, “інші інвестиції” (рис. ).

Рис. 3. Динаміка та структура сальдо руху фінансових

ресурсів України за 2000-2004 роки, млн. дол. США

Як свідчать дані рисунку 3, темпи залучення прямого іноземного капіталу в Україну щорічно зростали. Оцінка у вартісному вимірі надходжень ПІІ до економіки України за останні роки свідчить, що ці обсяги є недостатніми для здійснення відчутного впливу на перебіг макроекономічних процесів в Україні. Так, станом на 01.01.2005 року приплив прямих іноземних інвестицій в економіку України склав 8421 млн. дол. США з 1991 року. Для порівняння зовнішньоторговельний обіг товарів та послуг у 2004 році дорівнював майже 70 млрд. дол. США. Іноземні інвестиції орієнтуються здебільшого на внутрішній ринок України, який мав би обслуговуватися вітчизняним капіталом. Така мотивація іноземних інвесторів за умов кризи внутрішнього інвестування може поступово призвести до вичерпання валютних джерел покриття імпорту і залежності від зовнішньої фінансової допомоги.

Від’ємне сальдо за портфельними інвестиціями (-3781 млн. дол. США) викликане фактичною відсутністю вкладень резидентів у зарубіжні цінні папери, з одного боку, та великим попитом на боргові папери як українських підприємств так і держави загалом. Тобто інтеграція України в цей сектор світового фінансового ринку є слабкою та односторонньою.

Україною здійснювалося активне залучення коштів міжнародних фінансових організацій. В цілому кредити міжнародних фінансових організацій (МФО) є пільговими, оскільки ставки за ними невисокі, а видаються вони на порівняно довгий термін. За цими ознаками кошти, залучені у МФО, можуть вважатися капіталами. Капітали Міжнародного валютного фонду у вигляді кредитів урядові почали надходити в Україну з 1994 року. Так у 2005 році борг України перед МВФ склав 2 млрд. дол. США.

Як показав аналіз, МФО жорстко пов’язують надання фінансової допомоги з реалізацією українським урядом запропонованої моделі економічних перетворень, що сприяє формуванню умов для майбутнього входження іноземних капіталів, в тому числі ТНК, на національні ринки. Можна зробити висновок, що в Україні поступово формується економічна структура, у якій значну роль відіграватиме транснаціональний капітал. Підвищення світових цін на енергоресурси, транспортні тарифи, погіршення зовнішньої кон'юнктури підштовхує великі українські бізнес-групи до формування власних фінансово-промислових груп (ФПГ), що має на меті поєднати промисловий та банківський капітал та буде об’єктивною передумовою інтеграції до світового ринку капіталу.

Банківська система України є системою відкритого типу. Інтеграції банківської системи України у світову фінансову систему заважає невисокий рівень держави за світовими рейтингами та невисока конкурентоспроможність банківської системи України порівняно із банківськими системами інших країн і міждержавними установами. Станом на кінець 2004 р. із 182 зареєстрованих в Україні банків статутний капітал тільки 12 комерційних банків перевищував 20 млн. євро. Сумарний балансовий капітал усіх банків (станом на січень 2005 року - 3,52 млрд. дол. США) приблизно дорівнює розміру капіталу одного провідного зарубіжного банку. А загалом обсяг капіталізації усіх українських банків становить близько 5,4% до ВВП, що створює реальну загрозу фінансовій безпеці держави. Присутність іноземного капіталу на вітчизняному ринку банківських послуг (станом на кінець 2004 р. лише 7 філій банків зі 100% іноземним капіталом та 12 банків зі змішаним капіталом) є замалою (сумарний іноземний статутний капітал станом на 1 січня 2005 р. не перевищує 300 млн. дол. США і становить 9,6%), що підтверджує недостатню привабливість вітчизняного ринку фінансових послуг. Але за умови приєднання України до СОТ – однією з цілей якої є лібералізація фінансової сфери взагалі та банківської зокрема – буде відбуватися збільшення присутності іноземного капіталу у всіх сферах економіки України, що є наступною передумовою інтеграції держави до світового ринку капіталу.

Варто зазначити, що структура зобов’язань банків з іноземним капіталом майже не спрямована на кредитування української економіки. Значна їх кількість припадає на міжбанківські кредити та депозити (57,4%).

З метою визначення впливу факторів фінансової глобалізації на розвиток економіки України, на основі статистичних даних (рис. 4), а саме: ВВП, інвестиції в основний капітал, надані кредити в іноземній валюті, експорт товарів та послуг з України, імпорт товарів та послуг до України, прямі інвестиції в Україну та з України та портфельні інвестиції в Україну та з України, автором було проведено їх економіко-математичний аналіз за 1994-2004 роки.

Рис. 4. Динаміка макроекономічних показників розвитку національної економіки з 1994 по 2004 рр., млн. грн. (показники перераховані за середньорічним курсом гривні до долару США)

На засадах проведеного аналізу автором було розроблено економіко-математичну модель оптимізації залучення України до процесів міжнародного руху капіталу з урахуванням впливу факторів фінансового сектору (прямі інвестиції, портфельні інвестиції та надані кредити в іноземній валюті), яка опосередковано через обсяг ВВП та сальдо зовнішньоторговельного обігу дає можливість здійснити оцінку впливу глобалізації на фінансовий сектор національної економіки та зробити прогноз щодо включення України до процесів міжнародного руху капіталу в умовах глобалізації фінансового середовища. Розроблена економіко-математична модель має наступний вигляд:

, | (1)

де - сальдо основних показників фінансового сектору України, млн. грн.:

Х1 – прямі інвестиції, млн. грн.;

Х2 – портфельні інвестиції, млн. грн.;

Х3 – надані кредити в іноземній валюті, млн. грн.;

FTT – зовнішньоторговельний оборот, млн. грн.;

GDP – валовий внутрішній продукт, млн.. грн.;

б, в – вплив чинників, що не ввійшли до моделі;

Р1 – інвестиції в основний капітал, млн. грн.;

Р2 – імпорт товарів та послуг до України, млн. грн.;

Р3– експорт товарів та послуг з України, млн. грн.

Слід зазначити, що виконання умов, врахованих у економіко-математичній моделі буде не тільки сприяти прискореній інтеграції національного фінансового сектору до процесів глобалізації, але й забезпечувати економічну безпеку України на засадах використання інституціональних важелів, що наведені у механізмі інтеграції України до світового ринку капіталу.

Рівняння кореляційної залежності розробленої економіко-математичної моделі має наступний вигляд: |

(2)

Коефіцієнт апроксимації дорівнює 0,993, отже вірогідність отриманих результатів є досить високою.

Докладний факторний аналіз дозволив виявити структуру взаємозв’язків всередині кожної складової і визначити пріоритетні напрямки необхідних керуючих впливів. Таким чином, зроблено висновок, що найвагомішим фактором є інвестиції в основний капітал, наступним за впливовістю є надані кредити в іноземній валюті та прямі інвестиції, портфельні інвестиції. Пояснюється це тим, що у більшості випадків лише використання прискореного методу амортизації засобів виробництва в Україні активізує рух капіталу як у внутрішньому, так і зовнішньому середовищі, кредитні ресурси в сучасних умовах практично не використовуються з причини недосконалої кредитної політики вітчизняних та іноземних фінансових установ.

Таким чином, аналіз динаміки світового та національного ринків капіталу, розроблена економіко-математична модель оптимізації залучення України до процесів міжнародного руху капіталу з урахуванням впливу факторів фінансового сектору свідчить про необхідність удосконалення державної політики в фінансовій сфері.

У третьому розділі “Перспективи інтеграції національного ринку України до світового ринку капіталу в умовах глобалізації” здійснено моделювання інтеграційної стратегії виходу України на світовий ринок капіталу в умовах глобалізації з визначенням напрямів та методів удосконалення важелів державного регулювання внутрішнього ринку капіталу на засадах розробленого механізму інтеграції України до світового ринку капіталу на національному рівні.

Сучасні умови глобалізації вимагають пріоритетності лібералізації валютно-фінансових відносин як однієї з базових характеристик нової глобальної економіки. Недостатній для інтенсифікації розвитку України на інноваційно-інвестиційній основі обсяг фінансових ресурсів робить активізацію залучення іноземних інвестицій та розширення доступу вітчизняних установ та організацій до ресурсів світових ринків капіталу особливо важливою. Тому лібералізація є безальтернативним шляхом розвитку валютно-фінансових відносин в Україні. У процесі внутрішньої лібералізації знімаються бар’єри, що заважають міжгалузевому переливу капіталів, створюються ефективні механізми акумулювання заощаджень та їх перетворення на інвестиції, удосконалюються інструменти валютного і грошово-кредитного регулювання, стимулюється розвиток фінансових ринків. Зовнішня лібералізація усуває обмеження на проведення валютних операцій з капіталом, що полегшує доступ суб’єктів господарювання до ресурсів світових фінансових ринків, створює сприятливі умови для здійснення іноземних інвестицій та діяльності транснаціональних корпорацій.

Проте для отримання позитивних результатів від лібералізації вона має бути ретельно підготовленою і здійснюватися виключно в інтересах країни з метою полегшення її доступу до світових ринків капіталу. Удосконалення системи валютного регулювання - одне з найважливіших завдань, які постають у процесі інтеграції України до європейського та світового співтовариства (рис. 5).

Рис. 5. Механізм інтеграції України до світового ринку капіталу

Досвід країн з трансформаційною економікою переконує, що у малій відкритій економіці, якою є економіка України, найефективнішою валютною політикою є поєднання лібералізації регулювання руху валютних цінностей за окремими статями платіжного балансу із збереженням вибіркового валютного контролю за короткостроковими іноземними приватними інвестиціями. Що стосується послідовності проведення лібералізації, то усунення обмежень на здійснення прямих іноземних інвестицій має передувати лібералізації руху короткострокового капіталу, а пом’якшення валютного контролю за відпливом та припливом капіталу доцільно здійснювати з огляду на стан платіжного балансу, рівень золотовалютних резервів, обсяги зовнішньої заборгованості країни та ситуацію на світових фінансових ринках.

Головним завданням валютно-фінансової політики в Україні має стати здійснення масштабної і комплексної лібералізації внутрішнього фінансового середовища, спрямованої на посилення ринкових засад курсоутворення і підвищення прозорості валютного ринку, розробку чітких механізмів і правил втручання НБУ у його функціонування, підтримку розвитку інструментів страхування від валютних ризиків та інфраструктури строкового ринку.

На засадах проведеного аналізу автором запропоновано концептуальний підхід до розробки стратегії виходу України на світовий ринок капіталу в умовах глобалізації (рис. 6). Основними елементами стратегії виходу мають стати визначення інвестиційного клімату, інвестиційного потенціалу держави, збільшення ступеня впливу фінансових інструментів з метою розробки і реалізації загальнодержавних проектів розвитку. Ключовим елементом стратегії розвитку української економіки є досягнення сталого економічного зростання, яке б забезпечило не лише компенсацію втрат національного багатства за роки трансформаційної кризи, але й створення сучасної конкурентоспроможної соціально орієнтованої ринкової економіки.

Рис. 6. Концептуальний підхід щодо розробки стратегії виходу України на світовий ринок капіталу в умовах глобалізації

Стратегія виходу України на світовий ринок капіталу є невід’ємною частиною загальної стратегії розвитку держави, вона орієнтована на визначення і досягнення перспективних цілей в умовах глобалізаційних процесів, що відбуваються в світовій економіці, які корегуються зовнішньоекономічним середовищем та визначають економічну незалежність України. Вихід України на світовий ринок капіталу пропонується здійснити в три етапи.

Перший етап (2007-2009 рр.) має основним завданням створення економічних, інфраструктурних та інституціональних передумов виходу держави на світовий ринок капіталу. Інструментом реалізації завдань цього етапу має стати розбудова сучасної інфраструктури ринку капіталу на державному та регіональному рівнях, яка здійснювала б фінансову, інформаційну, правову підтримку проектів на засадах розвитку мережі фінансових інститутів.

Основним завданням другого етапу (2009-2011 рр.) має стати створення нових інструментів ринку капіталу, що відповідають сучасним світовим тенденціям розвитку та реалізують новітні фінансові, економічні та інші послуги, забезпечення реалізації наявних в українській економіці конкурентних переваг ринку капіталу та вихід на внутрішній і зовнішній ринки з продукцією та послугами світового рівня. Йдеться, насамперед, про фінансово-економічні послуги, що мають високий комерційний потенціал.

Пріоритетним завданням третього етапу (2011-2013 рр.) має стати закріплення позитивних тенденцій в розвитку внутрішнього ринку капіталу з огляду на сучасні світові тенденції, створення інституціональних передумов для загальнодержавного поєднання різновидів капіталу для досягнення певного ступеня конкурентних переваг національної економіки на світовому рівні.

В умовах зростаючої конкуренції та глобалізації світового ринку капіталу мають бути прийняті до реалізації запропоновані автором заходи щодо захисту внутрішньої сфери та інфраструктури обігу капіталу, а також нарощування вітчизняного потенціалу найбільш прибуткового його розміщення.

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження вирішено важливу наукову задачу розробки теоретичних підходів і науково-практичних рекомендацій щодо формування механізму інтеграції України до світового ринку капіталу в умовах глобалізації та побудови стратегії виходу держави на світовий ринок капіталу. В результаті здійсненого дослідження зроблено такі висновки:

1. Міжнародний рух капіталу в глобальному економічному просторі є визначальною рисою сучасного світового розвитку. Світова фінансова система постійно змінюється та характеризується на сучасному етапі високим рівнем мобільності капіталу, що обумовлено посиленням взаємозалежності національних фінансових ринків, зростанням ролі інфор-маційних технологій, появою нових учасників та фінансових інструментів, лібералізацією руху потоків міжнародного капіталу та створенням нової глобальної економіки.

2. Зростання обсягів та видів фінансових інструментів, що призвело до появи внутрішніх самостійних джерел розвитку фінансового ринку, з одного боку, та стійка динаміка країн розвинутої економіки, з іншого, знайшли відображення в зростанні активів світової фінансової системи та необхідності появи нового терміну “фінансова глобалізація”, яку слід розглядати як взаємозалежність різних секторів ринку капіталу, що характеризується формуванням, акумулюванням та використанням фінансових ресурсів в умовах зростаючої масштабності, відкритості, диверсифікації, лібералізації та інтеграції міжнародних потоків у світовому економічному просторі

3. Світовий ринок капіталів слід розглядати як економічний механізм накопичення та перерозподілу вільного фінансового капіталу, який складається з ринку іноземних кредитів